ВПЛИВ МОЛОДІЖНОГО РУХУ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Канавець Марина Володимирівна

УДК 35.072.2

ВПЛИВ МОЛОДІЖНОГО РУХУ НА ФОРМУВАННЯ
ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник:
Бондаренко Віктор Дмитрович,
доктор філософських наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ
Вступ..............................................................3
Розділ 1
Державна політика України та Молодіжний рух: ступінь розроблення проблеми..........................................................................13
1.1. Понятійно-категоріальний апарат державної політики та державної молодіжної політики України в контексті наукових доробок............. ........13
1.2. Змістовно-функціональні особливості молодіжного руху України та його періодизація...............................................................................................33
1.3 Молодіжний рух та держава як об’єкт наукового дослідження.............55
Розділ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ МОЛОДІ ЯК РЕСУРСУ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ.....................................................................................68
2.1. Потреби молодіжного середовища в контексті впливу молодіжного руху на державну політику України.......................................68
2.2. Тенденції та інноваційні перспективи розвитку молодіжного ресурсу України..............................................................................................................94
Розділ 3
УДОСКОНАЛЕННЯ ВПЛИВУ МОЛОДІЖНОГО РУХУ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ.....117
3.1. Напрями та шляхи взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з молодіжним рухом.........................................117
3.2. Перспективні підходи здійснення впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України.............................142
Висновки.................................................................171
Додатки................................................179
Список використаної літератури.............................................220

ВСТУП

Державна молодіжна політика України, яка є однією з визначальних складових державної політики, у сучасних умовах особливо загострює питання розвитку інноваційних підходів до формування молоді як стратегічного ресурсу держави, а також теоретично-методологічного обґрунтування механізмів активного включення молодіжних структур у процес вироблення та реалізації державної політики України.
Незважаючи на те, що молодіжний рух виступає одним із головних чинників формування та реалізації державної молодіжної політики України, нерідко взаємодія та партнерство між молодіжною громадськістю і державою має суто формальний та непослідовний характер. Отже, пріоритетним завданням на сучасному етапі державотворення є посилення уваги до молодіжного руху з боку державної влади, спрямування спільних зусиль на розкриття і втілення потенціалу молоді в процесі формування й розвитку державної політики країни. Такий підхід дасть можливість сформувати стратегічну мету українського молодіжного руху, спрямовану на формування відповідального ставлення молоді до розбудови державності в Україні. Аналіз та оцінка впливу молодіжного руху на реалізацію державної політики дадуть змогу визначити й розробити ефективні механізми підвищення участі молоді в розв’язанні стратегічних проблем розвитку суспільства та виходу держави із соціально-економічної кризи. Усе це свідчить про важливість і актуальність визначення впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України, що й зумовило вибір теми наукового дослідження.
Проблема загострюється у зв’язку з недостатністю наукових розробок щодо дослідження молодіжного ресурсу як одного з джерел конкурентності нашої держави. Ступінь дослідження молодіжного ресурсу виявляє недостатність наукових напрацювань саме в аспекті комплексних підходів щодо аналізу молодіжних громадських організацій як організованої частини молодіжного руху. Основною формою вияву соціальної активності молодого покоління та найефективнішим чинником взаємодії молоді з державою є молодіжний рух, дослідження якого в науковому та прикладному значенні виступає умовою забезпечення ефективного функціонування держави.
Важливість проблеми, що розглядається, дає можливість узагальнити вітчизняний та світовий досвід, поглибити теоретичні уявлення, дати практичні рекомендації органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо ефективного використання унікальних можливостей молодіжного руху у формуванні та реалізації державної політики України.
Вивченню питань розвитку молодіжних громадських організацій та молодіжного руху загалом присвячені праці В. Бебика [12], К. Балабановa [9], М. Головатого [13; 2628; 97; 132], Ю. Криворучка [103], О. Кулініча [109;110], О. Лозовицького [119], Ю. Павленка [153], М. Перепелиці [156], Ю. Поліщука [160], В. Ребкала [13;43], Н. Черниш [226; 227], О. Чернецького [225], О. Яременка [144; 221; 233], Я. Яроша [225] та ін.
Дослідженню взаємодії органів влади та організацій громадянського суспільства, у тому числі молодіжних, у виробленні і реалізації державної політики присвячені праці науковців В. Бакуменка [68; 44], В. Бондаренка [47], Є. Бородіна [16; 18; 41; 121; 150; 201], І. Грицяка [158], Н. Грицяк [158], Ю. Кальниша [77], М. Логунової [43; 118], Л. Мисіва [129], Ю. Сурміна [206; 207], С. Серьогіна [125], В. Трощинського [37], В. Удовиченка [111] та ін.
Аналізу формування і розвитку молодіжного руху в Україні присвятили свої праці Т. Голобуцька [106], О. Голобуцький [106; 159], І. Коляка [90; 91], Д. Кравченко [99], В. Кулик [106108], І. Мартинюк [123], Я. Немирівський [146], В. Леник [115; 116] та ін.
Заслуговують на увагу праці В. Барабаша [11; 132], В. Головенька [3033; 138; 139; 215; 221], О. Корнієвського [97], В. Якушика [97; 135; 159; 232] та інших науковців, які досліджують джерела, генезу, сучасний розвиток молодіжного руху України, взаємини між молодіжними організаціями, їх відносини з інституціями громадянського суспільства та державою.
Разом з тим, незважаючи на численні наукові напрацювання у цій сфері, на сьогодні залишаються недостатньо розкритими і вимагають подальших науково-теоретичних розробок питання запровадження інноваційних підходів до державного управління молодіжною політикою, комплексного підходу до аналізу та оцінки сучасного молодіжного руху, визначення характеру взаємодії органів влади з молодіжним рухом, обґрунтування потреб молодіжного середовища, практичної відсутності досліджень щодо конкурентоспроможності української молоді, можливостей впливу її організованої частини на ефективне формування та реалізацію державної політики України.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. У ди­сер­тації висвітлено результати наукових досліджень автора, здійснених у Національній академії державного управління при Президентові України в межах комплек­с­ного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0199U002827) за темами НДР Концептуальні засади аналізу та оцінювання ефективності механізмів регулювання інтеграційних процесів в Україні” (номер державної реєстрації 0107U005896) та Створення внутрішніх передумов для вступу України в ЄС та НАТО в контексті реалізації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України” (номер державної реєстрації 0108U002007). Зокрема, дисертантом розкрито процес трансформації молодіжної політики в умовах демократизації сучасного українського суспільства; здійснено аналіз молодіжної політики в контексті створення внутрішніх передумов щодо інтеграції України в Європейський Союз; комплексно проаналізовано роль молодіжних громадських організацій у державотворчих процесах, а також визначено ступінь впливу молодіжних інституцій на євроінтеграційні процеси в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення його механізмів.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання:
проаналізувати стан науково-теоретичних і методологічних напрацювань вітчизняної та зарубіжної науки стосовно формування і розвитку державної молодіжної політики та молодіжного руху;
уточнити етапи становлення молодіжного руху та доповнити його періодизацію;
розкрити основні характеристики понять: державна політика”, державна молодіжна політика”, молодіжна громадська організація”; уточнити дефініцію понять молодь”, молодіжний рух”, молодіжні мережеві спільноти” та муніципальна програма” на основі визначення системи потреб молодіжного середовища;
здійснити теоретико-методологічний аналіз концепцій молодіжної політики з метою їх адаптації до процесу державотворення сучасної України;
визначити напрями і шляхи взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування з молодіжним рухом з урахуванням синтетичних принципів та підходів;
запропонувати оригінальну класифікацію впливів молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України;
виявити перспективні підходи щодо впливу молодіжного руху на формування, реалізацію державної політики України, шляхи активізації участі молоді в суспільно-політичному житті на місцевому і регіональному рівнях;
розробити пропозиції та практичні рекомендації для органів державної влади й органів місцевого самоврядування щодо змін та доповнень у нормативно-правовій базі України з метою підвищення ефективності впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України.
Об’єкт дослідження сучасний молодіжний рух як суб’єкт формування та реалізації державної політики України.
Предмет дослідження вплив молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України.
Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань у роботі використано комплекс загальнонаукових принципів, підходів та методів, а саме:
принципів: системності, що передбачає розгляд державної молодіжної політики як складової державної політики України з обов’язковим урахуванням усієї сукупності зв’язків та відносин у її межах; універ­саль­ності, згідно з яким державна молодіжна політика впроваджується на всій території України, що дає змогу використо­вувати єдину модель у дослідженнях впливу молодіжного руху на реалізацію державної політики України;
підходів: історичного, що дав змогу визначити основні етапи становлення молодіжного руху України на різних етапах з точки зору історичного взаємозв’язку та розвитку; статистичного, що дав можливість відобразити динаміку збільшення кількості молодіжних громадських організацій та виявити тенденції щодо інноваційного розвитку молодіжного руху в Україні; структурно-функціонального, що дозволив проаналізувати структуру та функції державного управління у сфері державної молодіжної політики в Україні; емпіричного, що досліджує реалії державної молодіжної політики шляхом спостереження, експерименту, проведення соціологіч­них досліджень;
методів: системного аналізу, який дозволив виявити особливості розвитку та становлення молодіжного руху і його вплив на державну політику України, особливості форм реалізації державної молодіжної політики в умовах новітніх викликів і ризиків; порівняльно-історичного аналізу, що ґрунтується на детермінантах, закономірностях і тенденціях розвитку молодіжного руху України; порівняльного аналізу, який використано для зіставлення концепцій молодіжної політики, джерельного аналізу філософської, політологічної, юридичної і соціологічної літератури; спостереження, який застосовано для простеження динаміки розвитку державної політики та молодіжного руху; структурно-функціонального, що дав змогу осмислити зміст та особливості системи взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування з молодіжним рухом; статистичного аналізу, що дозволив відобразити динаміку збільшення кількості молодіжних громадських організацій та виявити тенденції їх розвитку.
Застосування цих та інших принципів, підходів і методів зумовило міждисциплінарний характер роботи, дало змогу комплексно проаналізувати проблеми і виявити ряд напрямів дослідження впливу молодіжного руху на державну політику України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором на основі критичного переосмислення сучасного вітчизняного і світового досвіду у сфері реалізації державної молодіжної політики теоретично обґрунтовано вплив молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України.
У дисертації уперше:
визначено молодь як стратегічний ресурс держави у виробленні державної політики, комплексно встановлено її роль щодо впливу на формування і реалізацію державної політики України;
запропоновано й теоретично обґрунтовано напрями й шляхи вдосконалення взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування з молодіжним рухом в умовах становлення державної молодіжної політики України, а саме: механізм особистих контактів, акції прямої дії, механізм легітимності, соціальні ініціативи молоді, функціонування молодіжних громадських консультативно-дорадчих структур, реалізація проектів та програм молодіжними громадськими організаціями;
введено оригінальну класифікацію впливів молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України, зокрема позитивний, деструктивний та споглядальний;
удосконалено:
теоретико-методологічні підходи щодо впливу молодіжного руху на формування, реалізацію державної політики України, напрями активізації участі молоді в суспільно-політичному житті на місцевому та регіональному рівнях;
обґрунтування системи потреб молодіжного середовища, окреслено пріоритетні потреби молодіжного середовища, а саме: здобуття освіти, власне житло, зайнятість, працевлаштування, збереження здоров’я, сімейні та родинні цінності, підтримка ініціатив молоді, організація дозвілля тощо;
понятійно-категоріальний апарат науки Державне управління” через введення в обіг понять молодіжні мережеві спільноти” та муніципальна програма” з урахуванням міждисциплінарного феномену категоріального апарату молодіжної політики та на вимогу потреб сьогодення;
механізми адаптації кращих зарубіжних і вітчизняних напрацювань щодо формування та реалізації концепцій молодіжної політики;
набули подальшого розвитку:
понятійно-категоріальний апарат науки Державне управління”, зокрема уточнено поняття: молодь”, конкурентоспроможність молоді”, молодіжна політика”, державна молодіжна політика”, молодіжний рух”, молодіжні громадські організації”;
періодизація молодіжного руху України з урахуванням сучасних напрямів державотворення на основі виявленого автором нового феномену молодіжного руху молодіжні мережеві спільноти”;
систематизація та узагальнення тенденцій, інноваційних перспектив становлення молодіжного ресурсу України в контексті вироблення та реалізації державної політики, розвитку місцевого самоврядування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки наукового дослідження можуть бути безпосередньо використані в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема під час розробки навчальних програм, спецкурсів з аналізу державної політики, викладання дисциплін із спеціальностей Державне управління”, Політологія”, Правознавство”; у системі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Сформульовані й обґрунтовані дисертантом наукові рекомендації можуть бути застосовані як інформаційно-аналітичний матеріал у практичній діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування з метою вдосконалення процесу визначення напрямів державної політики, розроблення державних, регіональних програм та програм місцевого рівня.
Результати дослідження дають змогу розробити конкретні методики, програми, заходи та пропозиції щодо ефективного використання в державному управлінні унікального ресурсу молодіжних громадських організацій як структурованої частини молодіжного руху; налагодження комунікацій між державою та молодіжним рухом, які підтверджені актами про впровадження результатів дисертаційного дослідження, зокрема:
використані Комітетом з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Верховної Ради України у процесі підготовки Закону України Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” (у редакції Закону України № 878-VI (878-17) від 15.01.2009) та Загальнодержавної програми Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 р., затвердженої Законом України № 1065-VI від 5 березня 2009 р. (акт про впровадження № 04-34/3-309 від 15 травня 2009 р.);
узяті до уваги міською радою м. Славутич при підбитті підсумків програми Молодь Славутича” за 2008 р., відпрацюванні пріоритетних напрямів та плануванні молодіжної політики Славутича на 2009 р. Використані у процесі розробки концептуального проекту Славутич місто сприятливе до підростаючого покоління та дружнє до дитини” (акт про впровадження від 17 березня 2009 р.);
використані Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту під час підготовки Державної цільової соціальної програми Молодь України” на 20092015 роки” (акт про впровадження від 27 лютого 2009 р.);
запроваджені співробітниками Центру підвищення кваліфікації Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту при підготовці і викладанні курсу лекцій Прийняття управлінських рішень” у контексті участі молоді в процесі прийняття державних управлінських рішень (акт про впровадження від 7 квітня 2009 р.);
застосовані Всеукраїнською спілкою молодіжних та дитячих громадських організацій Національна Рада молодіжних організацій України” в процесі підготовки та реалізації програм Законодавче забезпечення реалізації молодіжної політики в Україні” та Міжнародна молодіжна конференція Впровадження європейських принципів побудови молодіжної політики на основі співуправління” протягом 20072008 рр. (довідка про впровадження № 73-02/02 від 17 грудня 2008 р.) (див. Додаток А).
Апробація результатів дисертації. Основні висновки та теоретичні положення наукового дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007), Державна молодіжна політика: регіональний аспект” (Харків, 2008), Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці” (Харків, 2008), Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009), Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (Київ, 2009), Самоорганизация молодежи и гражданское общество в России” (Белгород (Россия), 2009), Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), круглому столі: Публічна служба в Україні: проблеми та перспективи розвитку” (Тернопіль, 2008).
Дисертаційна робота обговорена на науково-методичному семінарі Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України, в якому вона була виконана.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у восьми одноосібних публікаціях, із них шість у наукових фахових виданнях з державного управління, семи тезах доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 2,7 друк. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів (семи підрозділів), висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок, із них 175 сторінок основного тексту, додатки на 41 сторінці. Дисертація містить 3 таблиці (1 у тексті дисертації, 2 у тексті додатків). Список використаних джерел налічує 245 найменувань на 28 сторінках, з них іноземними мовами 12.

Список литературы

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад оптимізації процесу вироблення державної політики України, визначенні ролі молодіжного руху як суб’єкта формування та реалізації державної політики України. Поставлену в дослідженні мету досягнуто, основні завдання виконано. Відповідно до цього отримані такі результати.
1. Логіко-системний аналіз літературних джерел за темою дисертації свідчить про те, що увага науковців зосереджена на науково-теоретичних і методологічних напрацюваннях вітчизняної та зарубіжної науки щодо формування й розвитку молодіжного руху. Це дає змогу стверджувати, що в наукових дослідженнях наголошується на процесі розвитку та становлення державної політики, у тому числі молодіжної; проблемах формування третього сектору та молодіжних громадських організацій; становленні молодіжних інституцій у контексті розвитку громадянського суспільства; сутності молодіжного руху, підходах і типологізації молодіжних громадських організацій та об’єднань тощо.
Разом з тим існують прогалини в дослідженні окремих питань державної молодіжної політики України, зокрема: науково-теоретичні розробки та підходи до державного управління молодіжною політикою, соціальною підтримкою молоді; нечітке визначення характеру взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з молодіжним рухом; відсутність комплексного підходу до аналізу сучасного молодіжного руху; обґрунтування потреб молодіжного середовища; брак досліджень щодо конкурентоспроможності української молоді, можливостей її мобілізації для ефективної реалізації державної політики України в умовах глобальних викликів і ризиків тощо.
2. Уточнено етапи становлення молодіжного руху та доповнено його періодизацію. Виходячи з комплексного підходу до аналізу та оцінки цього явища, а також враховуючи недостатню дослідженість на даному етапі різновидів періодизації, вважаємо за доцільне запропонувати сьомий період становлення та розвитку молодіжного руху, що характеризується виникненням молодіжних мережевих спільнот”, які можна розглядати як один із нових механізмів впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України.
3. Змістовно розкрито основні характеристики понять. Зокрема, державна політика” визначається діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що віддзеркалює суспільний устрій та економічну структуру держави, а також діяльність партій, суспільних організацій і об’єднань та окреслюється їх інтересами й завданнями. Державна молодіжна політика” системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Молодіжна громадська організація” об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Уточнено дефініцію поняття молодіжний рух”, що визначається у вигляді як організованої форми це молодіжні громадські організації, спілки тощо, так і неформальної молодіжної ініціативи, а також наявністю вузькоцільових рухів, які взаємодоповнюються. Поняття молодь” визначається як соціально-демографічна група суспільства, яка є неоднорідною, характеризується внутрішньою диференціацією, визначається особливостями діяльності, способу життя, динамічністю, інноваційним потенціалом. Молодіжні мережеві спільноти” пропонуємо розглядати як своєрідні форми соціальної структури, що сприяє інтеграції та контактуванню молоді шляхом використання інформаційно-аналітичного забезпечення та інформаційних технологій через мережу Інтернет. Муніципальна програма” передбачає комплекс соціальних та економічних заходів, спрямованих на вирішення проблем місцевого значення та на розвиток громади міста.
Доведено, що в сучасних умовах молодь слід розглядати як суб’єкт державної молодіжної політики, активну суспільну силу і стратегічний ресурс розвитку країни. У цьому сенсі обґрунтовано основу тієї частини людського ресурсу, яку ще можна вдосконалювати, яка найменш обтяжена стереотипами, а тому здатна до динамічної реакції на виклики середовища. Відповідно систему потреб молодіжного середовища можна визначити як потреби особистісні та суспільні, що залежать від рівня матеріально-духовного розвитку суспільства, ступеня включення молодої людини в усі сфери життя. Класифікація системи потреб здійснюється відповідно до сфер діяльності молоді (трудові, спілкування, рекреації, пізнання), за об’єктом самих потреб (матеріальні та духовні, естетичні й етичні), за функціональною роллю потреб (самозбереження молодої людини та забезпечення її розвитку; першорядні й другорядні; периферичні і центральні тощо); за суб’єктом потреб (індивідуальні, групові, колективні, суспільні). Основними пріоритетними потребами молоді на сучасному етапі можна вважати: здобуття освіти, власне житло, зайнятість, працевлаштування, збереження здоров’я, сімейні та родинні цінності, підтримку ініціатив молоді, організацію дозвілля тощо.
4. Здійснено теоретико-методологічний аналіз сучасних концепцій молодіжної політики, який дав змогу переосмислити підходи до впровадження державної молодіжної політики України, використання європейського та світового досвіду у сфері роботи з молоддю. Зокрема, розкрито підходи до реалізації державної молодіжної політики: соціального ліфта (надання рівних можливостей та перспектив молоді, творення ідеології успішності з раннього дитинства, формування морально здорової конкурентоспроможної особистості, створення умов для прояву та розвитку індивідуальних особливостей кожної молодої людини); громадянського патріотизму (систематична і цілеспрямована діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій з формування у молодих громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків); залучення молодіжного ресурсу до реалізації державної політики.
5. Визначено напрями та шляхи вдосконалення взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з молодіжним рухом з урахуванням синтетичних принципів (добровільності, інформування, узгодження, конкурсності, взаємної підтримки, відповідальності, прийняття спільних рішень) та підходів (патерналістський, підхід ключової участі молоді та на засадах співуправління): механізм особистих контактів (зустрічі представників політичної еліти, органів державної влади та місцевого самоврядування з членами молодіжних організацій), акцій прямої дії (реакція молодіжних припартійних організацій на діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування), механізм легітимності (інформаційне забезпечення, методична та організаційна підготовка лідерів, активістів молодіжних і дитячих організацій; надання податкових та інших пільг молодіжним громадським організаціям, залучення молодіжних громадських організацій до виконання замовлень для державних та місцевих потреб, сприяння створенню підприємств, установ та організацій, що надають послуги молоді, сприяння молодіжним організаціям у міжнародній співпраці); функціонування молодіжних громадських консультативно-дорадчих структур (виконують функцію представництва прав і законних інтересів молоді при органах державної влади та органах місцевого самоврядування); соціальні ініціативи молоді (форма добровільної діяльності молоді та молодіжних громадських організацій в інтересах і на благо особистості, суспільства та держави); програмна та проектна діяльність молодіжних організацій (підготовка організованою молоддю проектів і програм, скерованих на формування умов для самоорганізації молоді, розвитку ініціатив, перетворення молоді в активного суб’єкта вироблення та реалізації державної молодіжної політики України).
6. Запропоновано оригінальну класифікацію впливів молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України (позитивний, деструктивний, споглядальний). Конструктивний характер впливу полягає в тому, що структури молодіжного руху беруть активну участь у процесі державотворення. Деструктивний характер впливу асоціальна діяльність молодіжних громадських організацій та неформальних молодіжних об’єднань. Споглядальний складові структури молодіжного руху не беруть участі в житті держави та громади.
7. На основі теоретико-методологічного аналізу доведено, що перспективними підходами щодо впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України є: активізація участі молоді в суспільно-політичному житті на місцевому й регіональному рівнях, що проявляється у розвитку шкільного, студентського та виробничого самоврядування; підвищення рівня правової і політичної культури молоді; розробка спільних соціальних проектів органів місцевого самоврядування і молодіжних громадських організацій; створення рад сприяння молодіжним організаціям з метою надання їм організаційної, методичної та фінансової підтримки; розвиток лідерського потенціалу молоді й забезпечення кар’єрного зростання майбутніх посадовців місцевого самоврядування з числа лідерів молодіжних громадських організацій; налагодження співпраці та обміну досвідом у сфері реалізації молодіжної політики на місцевому рівні між молоддю України і країнами Європи та світу тощо.
Участь молоді в процесі прийняття рішень забезпечується шляхом: оптимізації відповідного нормативно-правового регулювання сфери громадського молодіжного сектору; сприяння розвитку інфраструктури громадських молодіжних організацій; залучення молоді до процесів формування та здійснення державної молодіжної політики на всіх рівнях, організації громадських молодіжних слухань тощо; залучення молоді до діяльності державних органів влади й органів місцевого самоврядування; створення інформаційно-комунікаційного простору для молоді (молодіжні мережеві спільноти) з відповідним інформаційним забезпеченням молоді; ознайомлення всіх вікових груп молоді з формами, структурою органів влади, основними засадами законодавчої, управлінської діяльності та формуванням молодіжної політики для власного розвитку; створення додаткових можливостей (вирівнювання шансів) для молоді у виявленні та впровадженні ідей, спрямованих на демократизацію управлінської діяльності.
8. Здійснене дослідження та отримані результати дали підстави запропонувати Верховній Раді України рекомендації щодо внесення доповнень і змін до законодавчих актів України. Зокрема, у податкове законодавство з удосконалення порядку оподаткування юридичних і фізичних осіб, що направляють кошти на реалізацію програм і заходів молодіжної політики, підтримки меценатства; у бюджетне законодавство щодо зміни бюджетного класифікатора і виділення самостійного розділу Молодіжна політика” з відповідним розшифруванням; у соціальне законодавство щодо гарантій державної підтримки організаціям і установам, що здійснюють соціально-правову, педагогічну, консультативну допомогу, реабілітацію молодих громадян, які опинилися у скрутній життєвій ситуації; у законодавство у сфері охорони здоров’я з підтримки реалізації заходів молодіжними громадськими організаціями щодо профілактики та запобігання соціально небезпечним захворюванням, алкоголізму, токсикоманії і наркозалежності; у законодавство про місцеве самоврядування з розширення повноважень, відповідальності й ресурсозабезпечення органів місцевого самоврядування зі здійснення державної молодіжної політики на місцевому рівні; у законодавство про громадські об’єднання з розвитку правових основ діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій, сприяння суспільно значущим ініціативам молодіжних громадських організацій; у законодавство про рекламу і засоби масової інформації з розвитку правового статусу соціальної реклами.
Кабінету Міністрів України запропоновано внести доповнення і зміни до нормативно-правових актів України щодо: стимулювання інвестиційної активності й підтримки соціальних об’єктів для молоді; підготовки типового положення про Державний центр молоді, діяльність якого сприятиме соціальному становленню та розвитку молоді, професійній орієнтації та організації змістовного дозвілля, підтримці талановитої молоді та участі молоді в суспільному житті; додаткової державної підтримки організацій і установ, що здійснюють роботу з реалізації проектів і програм щодо забезпечення відпочинку, оздоровлення, творчого дозвілля молоді, розвитку молодіжного і дитячого туризму; державної підтримки молодих сімей, дитячого і юнацького спорту, дитячих і молодіжних клубів; вироблення державних стандартів забезпечення молоді товарами і послугами, необхідними для повноцінного розвитку; модернізації державної статистики у сфері молодіжної політики, що полягає у виокремленні даних з усіх напрямів реалізації державної молодіжної політики в Україні відповідно до чинного законодавства щодо молоді; підтримки держави в розвитку суспільно значущих ініціатив молодіжних громадських організацій; оновлення положення, що визначає порядок, механізми та форми залучення молодіжних громадських організацій до виконання державного замовлення із пріоритетних напрямів державної політики та державної молодіжної політики, а також рекомендації з реалізації цього положення; державної допомоги та заохочення функціонування молодіжних засобів масової інформації.
Органам місцевого самоврядування надаються рекомендації щодо: розвитку інфраструктури муніципальної освіти шляхом функціонування муніципальних шкіл управління, де молодь змогла б максимально ефективно використати свій потенціал у вирішенні питань місцевого значення та набути вміння управління; активізації участі молоді в житті громади через участь у круглих столах, організацію молодіжних громадських слухань тощо; підтримки соціокультурних установ для молоді на місцевому рівні.
Передбачається, що реалізація пропозицій дасть змогу:
молоді впливати на рівень якості власного життя згідно з міжнародними стандартами. Молодь відчує свої сили, роль та перспективи в побудові майбутнього;
ліквідувати повчально-опікунське та авторитарно-догматичне став­лення, відсторонений погляд на молодь як соціально пасивну маргіналізовану групу;
підвищити самостійність та самодостатність молодої особистості в духовно-ідеологічній та виховній сферах;
забезпечити випереджальний розвиток молодіжного руху, що сприятиме формуванню потужного потенціалу молоді;
підвищити дієвість впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України.

Усе це змінить характеристики впливу молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України відбудеться поступ у розвитку інноваційного потенціалу молоді, що забезпечить демократичні та справедливі умови розвитку в Україні для кожної молодої людини й буде найкращим стимулом для формування її як конкурентоспроможної особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамов Володимир Іванович. Проблеми формування та еволюції системи цінностей особистості : автореф. дис. канд. філос. наук / Абрамов В. І. К., 1993. 18 с.
2. Андреенкова В. А. Материалистические / постматериалистические ценности России / В. А. Андреенкова // Социол. исслед. 1994. № ІІ. С. 1729.
3. Анфілова О. Влада і молодь: співпраця та шляхи порозуміння / О. Анфілова // Державотворення, державне управління та суспільний розвиток: погляд молоді : зб. ст. К., 2004. С. 1819.
4. Атаманчук Г. В. Государственное управление: (организационно-функциональные вопросы) : учеб. пособие / Г. В. Атаманчук. М. : ОАО НПО” Экономика, 2000. 302 с.
5. Баглей Б. Виконавча влада та молодіжні громадські об’єднання: тенденції розвитку / Б. Баглей // Зб. наук. пр. УАДУ / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Кня­зєва. К. : Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 1. С. 45.
6. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. К. : Міленіум, 2003. 256 с.
7. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. К. : Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
8. Бакуменко В. Сучасне бачення цілей, принципів, механізмів, критеріїв та можливі моделі-підходи щодо формування й реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України / В. Бакуменко, Л. Гогіна, Ю. Іванченко // Зб. наук. пр. НАДУ. К., 2004. Вип. 2. С. 318.
9. Балабанов Костянтин Васильович. Міжнародна діяльність молодіжних організацій України : автореф. дис. д-ра політ. наук / Балабанов К.В. К., 1990. 43 с.
10. Балакірєва О. М. Проблеми працевлаштування та міграційні орієнтації молоді / О. М. Балакірєва, О. В. Валькована // Економіка і прогнозування. 2006. № 4. С.7691.
11. Барабаш Володимир Васильович Інституціоналізація сучасного молодіжного руху України: тенденції та проблеми : дис. канд. соц. наук : 22.00.04. / Барабаш В. В. ; Нац. ун-т внутр. справ. Х., 2005.
12. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка публік рилейшинз : монографія / В. М. Бебик. К. : МАУП, 2005. 440 с.
13. Бебик В. М. Політична культура сучасної молоді / В. М. Бебик, М. Ф. Голо­­ватий, В. А. Ребкало. К. : А.Л.Д., 1996. 112 с.
14. Безрук С. Пропагандистская работа Компартии Украины среди молодежи в 7080ые годи: противоречия, деформации, уроки : автореф. дис. канд. филос. наук. / Безрук С. Х., 1990. 22 с.
15. Богоявленська Ю. Організаційна поведінка молодих лідерів у громадському суспільстві / Ю. Богоявленська // Державотворення, державне управління та суспільний розвиток: погляд молоді : зб. ст. К., 2004. 45 с.
16. Бородін Є. І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991 2004 рр.) : монографія / Є. І. Бородін. Дніпропетровськ : Герда, 2006. 472 с.
17. Булатецкий Ю. Е. Борьба коммунистических партий развитых капиталистических стран за привлечение молодежи на сторону идей мира, демократии и социального прогресса / 70е начало 80х гг. : автореф. дис. ... д-ра. ист. наук / Булатецкий Ю. Е. М., 1985. С. 36 38.
18. Вдосконалення шляхів залучення молоді до державного управління та державної служби / Є. І. Бородін, І. А. Жданова, І. С. Жданова та ін. К. : Держ. ін-т розв. сім’ї та молоді, 2006. 112 с.
19. Взаємодія молодіжних громадських організацій та органів влади в реалізації молодіжної політики : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Х. : Вид-во ЧПИ Нове слово”, 2006. 96 с.
20. Взаимодействие государства и гражданского общества в современной России. М. : Вече, 2008. 400 с.
21. Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики : матеріали міжнар. наук.- практ. конф., Київ, 1113 жовт. 1995 р. ; Укр. н.-д. ін-т пробл. молоді. К. : А.Л.Д., 1996. 232 с.
22. Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України [Текст] : аналіт.-інформ. матеріали / О. В. Бабак та ін. ; редкол. : В. І. Довженко та ін. ; Держ. ком. України у справах сім'ї та молоді ; Держ. ін-т пробл. сім'ї та молоді. К. : ТОВ Агентство Україна”, 2003. 191 с.
23. Вовканич С. Й. Активізація наукової діяльності молоді в системі інноваційного розвитку / С. Й. Вовканич, О. Т. Риндзак. Львів : ІРД НАН України, 2006. 186 с.
24. Гидденс Э. Современность и самоидентичность / Э. Гидденс // Социальные и гуманитарные науки. РЖ Соціологія”. 1994. № 2. С. 1427. (Сер. 11).
25. Гоббс Т. Избранные произведения : в 2 т. / Т. Гоббс. М., 1965. Т. 2. 196 с.
26. Головатий М. Ф. Державна молодіжна політика як фено­мен суспільного розвитку і нова парадигма державотворен­ня у країнах перехідного стану / М. Ф. Головатий // Укр. соціум: соціол. дослідж. та моніторинг соц. політики (соціол., педагогіка, економіка). 2002. № 1.
27. Головатий М. Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення / М. Ф. Головатий. К. : Наук. думка, 1993.
28. Головатий М. Ф. Соціологія молоді : курс лекцій / М. Ф. Головатий. 2ге вид., переробл. і допов. К. : МАУП, 2006. 304 с.
29. Головаха Є. Соціальні зміни в країні та Європі : за результатами Європейського соціального дослідження”, 2005 2007 роки. / Є. Головаха, А. Гор­бачик. К. : Ін-т соціол. НАН України, 2008. 133 с.
30. Головенько В. А. Молоде покоління України в алгоритмі суспільних процесів / В. А. Головенько ; Укр. соціум. К., 2006. С. 815.
31. Головенько В. А. Український молодіжний рух у XX столітті (історикополітологічний аналіз основних періодів) / В. А. Головенько. К. : А.Л.Д., 1997. 160 с.
32. Головенько В. Генеза молодіжного руху України (особливості регіонального розвитку) / В. Головенько, Ю. Гавриленко, К. Шендеровський // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання : зб. Укр. НДІ пробл. молоді. К., 1997.
33. Головенько Валерій Антонович. Український молодіжний рух в ХХ столітті (історикополітологічний аналіз основних періодів) : дис. канд. політ. наук. / Головенько В. А. К., 1995. С. 1822.
34. Головне управління державної служби. Режим доступу : http://www.guds.gov.ua/control/uk/index
35. Гонтарук О. Роль молодіжних громадських організацій в українському суспільстві / О. Гонтарук // Державотворення, державне управління та суспільний розвиток: погляд молоді : зб. ст. К., 2004. С. 12.
36. Громадські ради в Україні : довідник / упоряд. М. Лациба. К. : Укр. незалеж. центр політ. дослідж., 2003. 232 с.
37. Гуманітарна політика в Україні : навч. посіб. [для студентів вищих навчальних закладів] / В. Скуратівський, В. Трощинський. - К. : УАДУ; Міленіум, 2002. - 262 с.
38. Данилов А. Н. Молодежь кризисных лет; иллюзии и новые надежды / А. Н. Данилов. Минск : ООО Харвест”, 1999. 317 с.
39. Декларація Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” від 15. груд. 1992 р. № 2859XII [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Офіц. сайт Верховної Ради України. Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=285912
40. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії / І. О. Кресіна, О. В. Скрипнюк, А. А. Коваленко та ін. К. : Логос, 2007. 316 с.
41. Державна молодіжна політика в Україні : довід. термінів та понять законодавства / Євгеній Іванович Бородін (авт.упоряд.). 3тє. вид., допов. і переробл. Дніпропетровськ : Днепррост, 2006. 348 с.
42. Державна підтримка діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій у м. Києві : посіб. для лідерів неуряд. об’єднань / О. Кулик, Ю. Шев­цова, Т. Логгінов, О. Ілясевич. К. : Голов. Упр. у справах сім’ї та молоді виконав. органу Київміськради (КМДА), 2003. С. 65.
43. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні : навч. посіб. / О. І. Валевський, В. А. Ребкало, М. М. Логунова та ін. ; за заг. ред. В. А. Ребкала ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. К. : Вид-во УАДУ,
44. Державне управління : словник-довідник / уклад.: В. Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д. О. Безносенко, І. М. Варзар, В. М. Князєв та ін. ; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с. Бібліогр. : С. 222 225.
45. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. Львів : Нац. ун-т Львів. Політехніка”, 2002. 352 с.
46. Державне управління в Україні: організаційноправові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
47. Державне управління в умовах європейської та євроатлантичної інтеграції України: історія, теорія, методологія (Моніторинг наукових досліджень і розробок) : навч. посіб. / В. Бондаренко, Ф. Ващук, І. Артьомов та ін. Ужгород : Ліра, 2007. 343 с. (Серія Євроінтеграція: український вимір” ; вип. 2).
48. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад. О. Ю. Оболенський. К. : КНЕУ, 2005. 480 с.
49. Державне управління та місцеве самоврядування : тези IX Міжнар. наук. конгр., 2627 берез. 2009 р. X. : Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2009. 380 с.
50. Державне управління: теорія і практика : навч. посіб. / за ред. В. Авер’янова. К. : ЮрінкомІнтер, 1998. 431 с.
51.Державний інформаційноресурсний центр. Режим доступу : http://www.molodist.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=383&Itemi
52. Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Режим доступу : http://www.molodkredit.gov.ua/monit.php?28
53.Джакония Е. С. История возникновения социальных сетей и профессиональных сообществ в сети // Открытый класс. Сетевые образовательные сообщества. Режим доступа : http://www.openclass.ru/
54. Димитров М. Ф. Пріоритетні напрями молодіжної політики у діяльності державних місцевих структур та громадських організацій / М. Ф. Димитров // Проблеми освіти : наук.метод. зб. / голов. ред. В. Г. Кремень. К., 2006. Вип. 44. С. 6366.
55. Доцяк Ігор Іванович. Електоральна поведінка студентської молоді в умовах трансформації політичної системи України (на прикладі Івано-Франківської та Львівської областей) : автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / Доцяк І. І. ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2004. 20 с.
56. Європейська стратегія щодо інновацій та доброго врядування на місцевому рівні // Міністерство будівництва та регіональної політики України ; розд. Міжнародне Співробітництво”. Режим доступу : http://www.minregionbud.gov.ua/index.php?id=1740
57. Європейська хартія про участь молоді в муніципальному та регіональному житті від 1992 року. Режим доступу : http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/hartiayoung.htm. Заголовок з екрана.
58. Європейський Молодіжний Інформаційний Центр. Молодіжна політика України. Український молодіжний форум. Режим доступу : http://www.beactive.in.ua/youth_pol_ua/ua_for_con/. Заголовок з екрана.
59. Єригін О. О. Особливості формування і діяльності студентських громадсько-політичних об’єднань в умовах становлення багатопартійності в Україні : автореф. дис. к.ф.н. / Єригін О. О. Х., 1993.
60. Загорська Г. Залучення молоді на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування веління часу / Г. Загорська, В. Те­рещенко // Вісн. НАДУ. 2005. № 4. С. 507511.
61. Закон України про вищу освіту від 17 січ. 2002 р. № 2984III [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Офіц. сайт Верховної Ради України. Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2984
62. Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх від 7 лют. 2007 р. №609V. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Офіц. сайт Верховної Ради України. Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=609