АДМІНІСТРАТИВНЕ РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ОРЕЛ Марія Григорівна

УДК 35.001.73(477)

АДМІНІСТРАТИВНЕ РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СЬОМІН Сергій Валерійович,
доктор політичних наук, с.н.с.

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ ЯК КЛЮЧОВОГО ЧИННИКА ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ.. 13
1.1. Концептуальні засади адміністративної реформи в Україні 13
1.2. Особливості адміністративних реформ інших країн: досвід для України. 26
1.3. Загальна характеристика сучасних процесів глобалізації як соціального явища та їх вплив на адміністративне реформування в Україні 32
1.4. Визначення базової концепції, цілей та методики дослідження. 40
Висновки до розділу 1. 51
РОЗДІЛ 2 ОБҐРУНТУВАННЯ НОВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЩОДО ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД АДМІНІСТРАТИВНОГО РЕФОРМУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 52
2.1. Ціннісні та інноваційні виміри адміністративної реформи в Україні крізь призму реалізації національних інтересів. 52
2.2. Формування інформаційно-аналітичної моделі адміністративного реформування в сучасних умовах глобалізації 70
2.3. Вплив глобалізації на ефективність функціонування національних політичних інститутів. 83
2.4. Прогнозно-сценарна парадигма стратегічного планування адміністративної реформи та методологічні аспекти її запровадження. 93
2.5. Адміністративна реформа крізь призму загроз політичній стабільності та стійкому розвитку суспільства. 93
Висновки до розділу 2. 93
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З ПИТАНЬ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ 93
3.1. Розробка концепції та стратегії адміністративної реформи. 93
3.2. Забезпечення стійкого розвитку суспільства в процесі адміністративного реформування. 93
3.3. Створення передумов для активізації поглиблення стратегічного партнерства України ключове завдання адміністративної реформи. 93
Висновки до розділу 3. 93
ВИСНОВКИ.. 93
ДОДАТКИ............. .....................................................................................................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 93

ВСТУП

Актуальність теми. Аналіз результатів демократичних перетворень в Україні крізь призму сучасних процесів глобалізації свідчить про необхідність запровадження більш ефективного та результативного державного управління, зокрема шляхом адміністративного реформування. Це зумовлює наявність в останнє десятиліття не лише у вітчизняній, а й в зарубіжній науці дискусійних, проблемних питань стосовно здійснення політичної (конституційної), адміністративної і часто пов’язаної з нею адміністративно-територіальної реформи тощо. Так, розв’язанню вказаної проблеми присвятили свої роботи такі вітчизняні вчені, як В.Авер’янов[54], Ю.Бажал[64], В.Бакуменко[10; 11; 58; 69; 138; 171; 229], М.Вавринчук[185], Р.Войтович[26; 28], Н.Гнидюк[39], Я.Гонцяж[39], І.Грицяк[54; 68], О.Дьомін[62], С.Дубенко[55], Н.Нижник[54; 55; 144; 145], Ю.Кальниш[162], ,В.Князєв[11; 58; 69], В.Копєйчиков[101], С.Коник[95], О.Кілієвич[64], В.Лемак[116], Е.Марчук[130], В.Мельниченко[55], І.Надольний[58; 142], О.Оболенський[56], В.Олуйко[185], Н.Плахотнюк[55], І.Радзієвський[138], Я.Радиш[170], І.Розпутенко[64; 67; 172], В.Ребкало[204], В.Саламатов[176], Г.Ситник[179; 180; 182; 183; 185], Ю.Сурмін[11], С.Сьомін[205207], В.Токовенко[213; 214], В.Тимцуник[209], В.Яцуба[1], Ю.Єхануров[64], В.Цвєтков[239] та ін.
Спектр проблемних питань щодо адміністративного реформування, досліджуваних вітчизняними вченими, досить широкий. Це, зокрема, розробка вихідних засад, пов’язаних із здійсненням адміністративної реформи (В.Бакуменко[69], В.Князєв[69] Л.Гогіна[69], І.Козюра[69]); порівняльний аналіз адміністративних реформ зарубіжних країн та проблеми децентралізації (І.Василенко[22], І.Грицяк[46], А.Лелеченко[115], В.Лемак[116; 145], Н.Нижник[54; 55; 144; 145], Л.Сморгунов[191], Є.Уткін[233]); історичні та філософські засади розуміння, адаптації й прогнозування процесів глобалізації в контексті їх впливу на адміністративну реформу та систему державного управління загалом (О.Білорус[13; 15], Є.Буравльов[20] В.Воротін[32], Р.Войтович[25; 27; 28], В.Гельбрас[135], Є.Маруняк[129], І.Надольний[58; 142], І.Радзієвський[224], Н.Симонія[135], Г.Ситник[185]); проблеми кадрового забезпечення (В.Олуйко[185], С.Серьогін[178]). У цьому ж контексті останнім часом досить часто досліджуються проблеми взаємозв’язку глобалізації, стійкого розвитку як окремих країн, так і світової спільноти загалом, а також забезпечення національної безпеки (Н.Жирнов[71], Г.Ситник[179; 185], С.Сьомін[207], [59], [227], [196] та ін).
Серед зарубіжних науковців вказану проблематику досліджували: Г.Атаманчук[7; 8], А.Волков[29], А.Вільсон[277] В.Іноземцев[86], T.K’юзо[258], В.Лобанов[118; 119], В.Лескін[117], С.Лугвін[121], А.Мотиль[260], Л.Сморгунов[191], Ю.Тихомиров[210], А.Швецов[117], А.Коньков[100] та ін. Особливий інтерес становлять праці зарубіжних вчених Джейн[255], В.Іванова[83], Дж.Олсена[262], Дж.Сороса[194; 195], Дж.Стігліца[198; 199; 270], А.Уткіна[231; 232] щодо інноваційних соціальних технологій державного управління, сутності, тенденцій, наслідків глобалізації та її впливу на систему державного управління, національні політичні інститути, а також на державний суверенітет. Таким чином, проблемні питання реформування системи державного управління досліджувалися як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. У цілому ж як в Україні, так і за кордоном у дослідженнях проблеми вдосконалення системи державного управління шляхом здійснення адміністративної реформи головна увага приділяється інституційним та організаційно-правовим засадам цього процесу.
Але незважаючи на усвідомлення науковцями необхідності розв’язання проблеми вдосконалення державного управління шляхом адміністративного реформування, до цього часу існує певна неоднозначність у розумінні сутності реформування, ролі глобалізації, інноваційних й ціннісних вимірів тощо.
Не повною мірою розкриті питання щодо визначення пріоритету здійснення реформування, а саме стосовно забезпечення реалізації національних інтересів та досягнення балансу загальнодержавних інтересів з інтересами територіальних громад. Таким чином, не розв’язана ключова проблема в теорії державного управління досягнення взаємоузгодженості інтересів людини, суспільства і держави. Малодослідженим також залишається й коло проблемних питань, пов’язаних з вивченням взаємозв’язку між адміністративним реформуванням та суспільно-політичними й соціально-економічними трансформаційними змінами в суспільстві і, відповідно, реалізацією національних інтересів.
Практично не розроблені методологічні основи стратегічного планування адміністративного реформування.
Потребують подальшого вдосконалення й методологічні та організаційно-правові засади розробки нормативно-правових документів щодо планування та здійснення адміністративної реформи (концепцій, стратегій, планів тощо).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в Інституті проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України у межах наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” за темою: Актуальні проблеми державного управління в системі забезпечення національної безпеки (СЗНБ) України та обґрунтування шляхів їх вирішення” (ДР № 0106U004363), у якій дисертант досліджувала вплив процесів глобалізації на національні політичні інститути.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове визначення сутності та особливостей адміністративного реформування в Україні, які б враховували процеси глобалізації та необхідність реалізації національних інтересів, і розробка на цій основі перспективних завдань державної політики з питань адміністративної реформи.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
проаналізувати вітчизняну та зарубіжну наукову літературу, нормативно-правові джерела за темою дослідження й визначити на цій основі зміст та особливості адміністративної реформи системи державного управління; уточнити понятійно-категорійний апарат адміністративної реформи, зокрема поняття адміністративне реформування”, стратегічне управління адміністративним реформуванням”;
розглянути ціннісні та інноваційні виміри адміністративної реформи в Україні крізь призму реалізації національних інтересів і в цьому контексті передбачити врахування вказаних вимірів у процесі стратегічного планування реформи;
сформувати інформаційно-аналітичну модель адміністративного реформування, з допомогою якої можливі врахування та моніторинг національних інтересів на всіх етапах планування та здійснення адміністративної реформи в сучасних умовах глобалізації;
уточнити зв’язок між ефективністю функціонування національних політичних інститутів та процесами глобалізації в сучасних умовах;
дати авторське визначення нової парадигми стратегічного планування адміністративного реформування;
обґрунтувати необхідність запровадження нової парадигми стратегічного планування адміністративного реформування системи державного управління в Україні, яка б забезпечувала комплексне врахування принципів, методів та засобів існуючих сьогодні підходів щодо планування розвитку соціальних систем;
визначити основні перспективні завдання державної політики з питань адміністративної реформи у контексті глобалізації; апробувати розроблені наукові положення й результати дослідження.
Об’єкт дослідження адміністративна реформа в Україні.
Предмет дослідження теоретико-методологічний аспект адміністративного реформування в Україні в умовах глобалізації.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що наукове визначення сутності та особливостей адміністративного реформування в Україні, які б враховували процеси глобалізації та необхідність реалізації національних інтересів, та їх впровадження в процесі адміністративної реформи, сприятиме підвищенню ефективності й результативності функціонування системи державного управління.
Методи дослідження. Досягнення поставленої в дисертації мети здійснювалося з допомогою як загальнонаукових, так і специфічних методів, кожен з яких дає змогу висвітлити проблему в певному ракурсі, тобто було застосовано комплексний міждисциплінарний підхід на основі широкого використання теоретико-методологічних досліджень з філософії, синергетики, політології, глобалістики, кібернетики та з теорії державного управління, зокрема таких методів:
індукції, порівняння, аналогії та наукового абстрагування (для визначення предмета, окремих складових процесу глобалізації та адміністративної реформи в Україні);
структурно-функціонального (для розкриття основних характеристик сучасних концепцій і підходів щодо вдосконалення системи державного управління);
системного (для характеристики відносин між державами, державою і суспільством, між суспільством та індивідом як цілісного, інтегрального явища, що є результатом реалізації правових, організаційних, інформаційних, політичних, соціально-економічних та інших аспектів суспільних відносин у сучасних умовах глобалізації);
компаративного (для виявлення загальних рис глобалізації, порівняння сучасних підходів щодо стратегічного планування розвитку соціальних систем, сформованих на принципово відмінних від існуючих теоретико-методологічних засадах, а також для вивчення зарубіжного досвіду реформування систем державного управління);
конкретно-історичного аналізу (для висвітлення результатів адміністративного реформування в Україні, визначення місця і ролі національних цінностей в організації державного управління);
аналогії, аналізу, синтезу (для формування інформаційно-аналітичної моделі адміністративного реформування та переходу до прогнозно-сценарної парадигми стратегічного планування адміністративної реформи);
традиційного та сценарного підходів стратегічного планування розвитку соціальних систем (для виявлення принципових особливостей етапів планування та реалізації адміністративної реформи).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше при визначенні сутності та особливостей адміністративного реформування в Україні запропоновано комплексне врахування процесів глобалізації та необхідності забезпечення реалізації національних інтересів.
Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок, полягають у тому, що:
уперше:
сформовано інформаційно-аналітичну модель адміністративного реформування, яка передбачає врахування та моніторинг реалізації національних інтересів на всіх етапах планування та здійснення адміністративної реформи в сучасних умовах глобалізації;
запропоновано авторське визначення прогнозно-сценарної парадигми планування адміністративного реформування, суть якої полягає в комплексному використанні принципів традиційного та сценарного підходів щодо планування розвитку соціальних систем, що дає змогу спрогнозувати якісно-кількісні зміни від початкової до завершальної стадії реформи системи державного управління;
науково обґрунтовано необхідність переходу до прогнозно-сценарної парадигми планування адміністративного реформування в Україні, яка дає змогу підтримувати внутрішню упорядкованість системи державного управління за рахунок мінімізації невизначеності інформації щодо умов її функціонування;
удосконалено:
підходи щодо врахування ціннісних та інноваційних вимірів адміністративної реформи в Україні, які включають зміцнення цілісності держави в сучасних умовах глобалізації, підвищення рівня довіри до владних структур, покращення якості життя населення, побудову громадянського суспільства, впровадження нових ефективних моделей державного управління тощо;
понятійно-категорійний апарат адміністративної реформи, зокрема поняття: адміністративне реформування”, яке на думку автора доцільно розглядати як процес планування та здійснення адміністративної реформи, стратегічне управління адміністративним реформуванням”, яке в умовах глобалізації має розглядатись як цілеспрямований процес вдосконалення системи державного управління, в основу якого покладене використання парадигми планування;
дістали подальшого розвитку:
дослідження впливу процесів глобалізації на ефективність функціонування національних політичних інститутів, через застосування авторських підходів врахування наслідків вказаних процесів під час розробки заходів, спрямованих на вдосконалення системи державного управління;
напрями основних перспективних завдань державної політики з питань адміністративної реформи у контексті глобалізації, зокрема щодо обґрунтування доцільності запровадження трьох етапів планування адміністративного реформування й розробки відповідних документів, а саме: Концепції, Стратегії та Плану заходів адміністративної реформи.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися в процесі розробки та здійснення державної політики з питань адміністративної реформи і, передусім, слугувати надійною теоретико-методологічною основою для вирішення практичних завдань, пов’язаних із стратегічним плануванням та здійсненням адміністративного реформування в Україні з урахуванням глобалізації та необхідності реалізації національних інтересів.
Крім того, наукові висновки та рекомендації, отримані в процесі дослідження, можуть стати теоретико-методологічною основою для подальших наукових досліджень щодо підвищення ефективності та результативності системи державного управління в умовах суспільних трансформацій та розробки правових документів, пов’язаних з адміністративною реформою в Україні.
Отримані науково значимі результати дисертаційного дослідження, зокрема, прогнозно-сценарна парадигма стратегічного планування адміністративного реформування, інформаційно-аналітична модель адміністративного реформування використовувалися при підготовці пропозицій до указів та доручень Президента України з питань забезпечення національної безпеки України (довідка Департаменту стратегічних розробок Апарату Ради національної безпеки і оборони України від 22 лютого 2007 р.).
Запропоновані підходи до оцінки взаємозв’язку адміністративної реформи з політичною стабільністю та стійким розвитком суспільства, парадигма стратегічного планування та інформаційно-аналітична модель адміністративного реформування використовувалися при підготовці пропозицій до постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (довідка Секретаріату Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2007 р.).
При написанні збірника наукових праць Проблеми та перспективи вдосконалення системи державного управління в умовах європейської та євроатлантичної інтеграції України” (аналіз чинників, які впливають на стратегічний рівень взаємовідносин ключових геополітичних гравців, зокрема, енергетичного, технологічного, глобалізаційного та культурно-історичного) (довідка № 1/07 від 15 жовтня 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею і містить особисто отримані автором нові результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують актуальне наукове завдання щодо розробки й обґрунтування теоретичних та практичних аспектів удосконалення стратегічного планування адміністративного реформування в Україні в умовах глобальних трансформацій та в контексті реалізації національних інтересів.
У дисертації не використовувалися ідеї або розробки інших дослідників (Г.Ситника, С.Сьоміна), у співавторстві з якими були опубліковані окремі наукові праці.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження узагальнені та оприлюднені на інтерактивних наукових семінарах: Актуальні проблеми державного управління у сфері забезпечення національної безпеки України” (Київ, 2004); Актуальні проблеми державного управлін­ня у сфері забезпечення національної безпеки України” (Київ, 2005); Шляхи удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності суб’єктів системи забезпечення національної безпеки України в сучасних умовах” (Київ, 2006); науково-практичних конференціях за міжнародною участю: Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005); Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006); Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007); на міжнародній науково-практичній конференції Польша-Украина: больше чем соседство?” (Вроцлав, 2006), а також на засіданнях вченої ради Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження висвітлені у восьми працях, опублікованих у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних д

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблені наукові положення та отримані результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання щодо визначення сутності та особливостей адміністративного реформування в Україні, які б враховували процеси глобалізації та необхідність реалізації національних інтересів, і розробка на цій основі перспективних завдань державної політики з питань адміністративної реформи. При цьому відмінність одержаних результатів від існуючих досліджень полягає у використанні розробленої в дисертації інформаційно-аналітичної моделі й прогнозно-сценарної парадигми планування адміністративного реформування, що дає змогу здійснювати моніторинг реалізації національних інтересів на всіх етапах адміністративної реформи в умовах глобалізації.
Апробація одержаних наукових результатів, їх використання у практиці державними управлінцями та науковцями підтверджують гіпотезу та методологію, покладену в основу дослідження. Поставлену мету досягнуто, основні завдання виконано, що дає змогу сформулювати такі висновки та рекомендації.
1.Незважаючи на те, що проблеми реформування досліджувались як вітчизняними так і зарубіжними науковцями у різних аспектах, проте, до цього часу існує певна неоднозначність у розумінні деяких питань. На основі узагальнення наукової літератури, законодавчих і нормативних джерел визначено, що адміністративна реформа є одним із ключових чинників демократизації державного управління, а висока складність та суперечливість сучасних суспільних процесів, вплив на них глобалізації зумовлюють необхідність більш чіткого визначення сутності, мети, напрямів, цілей і завдань адміністративної реформи в Україні крізь призму забезпечення реалізації національних інтересів, ролі інноваційних й ціннісних її вимірів тощо.
Однією з особливостей адміністративної реформи є врахування процесів глобалізації та необхідності реалізації національних інтересів. У сучасних умовах глобалізації трансформаційні зміни набули особливої складності та динамічності, тому виникає потреба у постійному плануванні та здійсненні адміністративної реформи, а отже адміністративному реформуванні як процесі.
З огляду на це під поняттям адміністративне реформування” запропоновано розуміти процес планування та здійснення адміністративної реформи, що формує комплекс спланованих заходів, спрямованих на зміцнення державності, підвищення ефективності державного управління, зокрема щодо надання якісних послуг населенню, а також заходів, які мають за мету адаптацію державних інститутів до функціонування в сучасних умовах глобалізації, передусім набуття ними спроможності щодо розробки державної політики, яка забезпечує реалізацію національних інтересів. Це потребує удосконалення стратегічного управління адміністративного реформування.
Під стратегічним управлінням адміністративним реформуванням розглядається цілеспрямований процес вдосконалення системи державного управління, в основу якого покладене використання прогнозно-сценарної парадигми планування, суть якої полягає в комплексному застосуванні принципів і методів традиційного й сценарного підходів щодо планування розвитку соціальних систем. Це дозволить більш чітко визначати сутність, цілі та завдання адміністративної реформи в Україні.
2.Установлено, що в сучасних умовах глобалізації захист національних інтересів є актуальною проблемою, одним із шляхів розв’язання якої має бути адміністративна реформа як ключовий інструмент удосконалення системи державного управління. Так, існує взаємозв’язок національних інтересів та головної мети і цілей адміністративної реформи. Тому зміни в системі національних інтересів та їх ієрархії необхідно враховувати шляхом коригування головної мети і цілей адміністративної реформи, а також при оцінці загроз щодо їх досягнення.
З огляду на це з’ясовано, що основною цінністю в процесі адміністративного реформування має бути людина та її потреби у всебічному розвитку, а інноваційним виміром адміністративної реформи є правові, політичні, адміністративні, організаційні, економічні та інші механізми, інструменти і методи впливу на суспільні процеси, які пропонується запровадити або вдосконалити для досягнення вищезазначених цілей в процесі реформування.
3.Сформована інформаційно-аналітична модель адміністративного реформування системи державного управління Україні в умовах глобалізації, яка забезпечує врахування й моніторинг реалізації національних інтересів на всіх етапах планування та здійснення адміністративної реформи. Модель дає змогу адекватно відображати динаміку реформування системи державного управління, отримати залежності між кінцевими характеристиками реформування та початковими умовами, параметрами й змінними поточного стану вказаної системи й створити додаткові можливості для узгодження інтересів людини, держави, суспільства в процесі адміністративного реформування.
4.Виявлено суперечливість впливу глобалізації на національні політичні інститути, зокрема на ефективність їх функціонування. З одного боку, глобалізація становить загрозу структурно-функціональним та системним основам національної державності, а з другого сприяє посиленню взаємозалежності та взаємозв’язків указаних інститутів й більш швидкому поширенню ефективних моделей державного управління.
Для підвищення ефективності функціонування національних політичних інститутів в умовах глобалізації необхідне комплексне вирішення низки завдань. Серед них, зокрема, удосконалення організаційно-функціональної структури системи управління; всебічна оцінка співвідношення національного й міжнародного інтересів; вивчення глибинних змін ціннісних орієнтацій, культурних стереотипів, перспектив поглиблення міжкультурного діалогу між націями.
5.Запропоновано авторське визначення прогнозно-сценарної парадигми стратегічного планування адміністративного реформування, суть якої полягає в комплексному використанні принципів традиційного та сценарного підходів щодо планування розвитку соціальних систем, що дає змогу визначити (спрогнозувати) якісно-кількісні зміни, які існують (можуть існувати) від початкової до завершальної стадії адміністративної реформи.
6.Обґрунтована необхідність переходу до нової парадигми стратегічного планування адміністративного реформування системи державного управління в Україні, яка названа прогнозно-сценарною та забезпечує комплексне врахування принципів, методів і засобів існуючих підходів щодо планування розвитку соціальних систем, а також постійну підтримку внутрішньої впорядкованості вказаної системи за рахунок максимально можливого усунення невизначеності інформації стосовно зовнішнього та внутрішнього середовища її функціонування в умовах глобалізації.
При цьому визначено три взаємопов’язаних етапи планування, у яких принципово відрізняються: період планування (довго-, середньо- та коротко­строковий), рівень невизначеності зовнішніх і внутрішніх умов реформування, принципи та методи планування, сутність і призначення правових документів, які мають бути розроблені й затверджені після завершення кожного етапу планування.
7.Адміністративна реформа, розроблена з урахуванням необхідності реалізації національних інтересів, може стати ключовим інструментом реалізації державної політики з питань національної безпеки, оскільки дасть змогу не тільки чинити достатній вплив на консолідацію політичних сил, які підтримують європейську та євроатлантичну інтеграцію України, а й активізує процес самовизначення геополітичної орієнтації її народу. За таких умов адміністративна реформа може забезпечити стійкий розвиток системи державного управління.
Результати виконаного дослідження дозволяють запропонувати для втілення у практичну діяльність органів державної влади такі рекомендації:
­запровадити в систему органів державної влади підрозділи, які б здійснювали постійний моніторинг загроз досягненню цілей адміністративного реформування в сучасних умовах глобалізації, для цього розробити методики та моделі прогнозування, своєчасного виявлення, попередження й обґрунтування заходів щодо нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз щодо реалізації національних інтересів в процесі реформування;
­запропонувати систему показників, критеріїв, що дозволить оперативно здійснювати комплексні системні дослідження та розробити надійний аналітичний інструментарій оцінювання ефективності державної політики в сфері євроатлантичної інтеграції України;
­окреслити підходи щодо підвищення якості професійної підготовки управлінських кадрів з питань адміністративного реформування шляхом розробки та затвердження Кабінетом Міністрів України методики оцінки рівня їх професійної здатності до розв’язання проблемних питань державотворення;
­покращити належне інформаційне супроводження адміністративного реформування, зв’язок з громадськістю, завдяки активізації громадської думки щодо питань ефективності та результативності адміністративного реформування в Україні;
­розробити Концепції, Стратегії, Плани заходів адміністративної реформи та інноваційного розвитку України на 20082018 роки, затвердити відповідні документи, (ПрезидентСтратегію, Верховна Рада УкраїниКонцепцію, а Кабінет Міністрів УкраїниПлан заходів, у якому мають бути встановлені завдання на короткострокову перспективу, пов’язані із досягненням тих чи інших цілей Стратегії адміністративної реформи), а також визначити необхідні ресурси, виконавців, послідовність дій тощо.

Складна та багатоаспектна тема дослідження не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Актуальним завданням подальших досліджень є наукове обґрунтування системи показників і комплексної методики щодо оцінки ризиків та загроз недосягнення визначених цілей адміністративної реформи, а також побудови ієрархії вказаних загроз; подальше обґрунтування структури системи державного управління в Україні на засадах поглиблення демократичних перетворень, що дасть змогу об’єктивно контролювати реформування та вносити відповідні корективи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Адміністративно-територіальний устрій України: Проблемні питання та можливі шляхи їх вирішення: (Монографія) / Під заг. ред. В.Г.Яцуби; Кол. авт.: С.О.Сивоконь, В.А.Яцюк, А.П.Заєць, О.Я.Матвіїшин, Н.Р.Нижник та ін.; Секретаріат Кабінету Міністрів України. К., 2003. 322­с.

2.

Александрова В.П., Скрипниченко М.І, Федулова Л.І. Прогнозування впливу інноваційних факторів на розвиток економіки України // Економіка і прогнозування науково-аналіт. журнал. № 2, 2007. С. 926.

3.

Альфонсин Р. Бунт беднейших государств // Независимая газета.200010окт.

4.

Андрійчук В.Г. Поїзд уже пішов. Глобалізація й Україна: надії та острахи // Політика і час. 2002. № 8. С. 1625.

5.

Анфилатов В.С., Емельянов А.А., Кукушкин А.А. Системный анализ в управлении: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2003. 368 с.

6.

Арнольд В.И. Жесткие” и мягкие” математические модели. М.: МЦНМО, 2000. 32с.

7.

Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. Лит., 1997. 400 с.

8.

Атаманчук Г.В. Управление фактор развития (размышления об управленческой деятельности) / Г.В.Атаманчук. М.: ЗАО Изд-во Экономика”, 2002. 567 с.

9.

Ашенкампф Н.Н., Погорельская С.В. Академический проект (Москва). 2005. 208 с.

10.

Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: (Монографія). К.: Вид-во УАДУ, 2000.328с.

11.

Бакуменко В.Д., Князєв В.М., Сурмін Ю.П. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку // Вісн.УАДУ.2003. №2. С. 1127.

12.

Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма ответы на глобализацию / Пер. с нем. А.Григорьева, В.Седельникова. М.: Прогресс Традиция, 2001. 304 с.

13.

Белорус О.Г., Лук’яненко Д.Г., Гончаренко О.М. Глобальные трансформации и стратегии развития: (Моногафія). К.: Орияне, 2000. 424 с. (Перевод с украинского издания 1998 года).

14.

Бжезинсъкий 3. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы: (Монографія). М.: Междунар. отношения, 1999. 256 с.

15.

Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. К.: ВОБатьківщина”, 2001. 301 с.

16.

Біляцький С.Д., Ярова Н.В. Нові процеси улаштування світу // Стратегічна панорама. 2002. № 2. С. 5964.

17.

Блавацький С. Дилема глобалізації та державного суверенітету // Дзеркало тижня. 2002. № 51(375). 29 гр. 11 січ.

18.

Большаков Б.Е., Полынцев Д.А. Методология моделирования устойчивого развития страны // Наука и промышленность России. 2005, №12.С.312.

19.

Бриль К.І. Співвідношення нормативних і ненормативних правових актів. Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції // Матеріали наук.-практ. конф. м. Київ, 2122 квіт. 2006р.К.: Вид-во Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. Ч. І. С.102104.

20.

Буравльов Є.П. Глобалізація: проблеми безпеки / Рада національної безпеки і оборони України; Інститут проблем національної безпеки. К.: Ін-т проблем нац. Безпеки, 2007. 160 с.

21.

Бутирська Т.О. Державне будівництво: стан, суперечності, перспективи розвитку в Україні: (Монографія). К.: Вид-во НАДУ, 2007. 484 с.

22.

Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия: Учеб.пособ.изд. 2-е.,перераб. и доп. М.: Издательская корпорация Логос”, 2000. 200с.

23.

Верховна Рада України Комітет з питань Європейської Інтеграції: Про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО”: Парламентські слухання. / Зарубінський О.О., Мисик І.І., Дворник С.О. та ін. К, 2003.286с.

24.

Використання інформаційного ресурсу для прийняття управлінського рішення: (Монографія) / В.Я.Мацюк, В.М.Бесчастний, В.О.Шамрай, О.В.Артеменко; Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ. Донецьк, 2006. 208 с.

25.

Войтович Р.В. Вплив глобалізації на систему державної влади (теоретико-методологічний аналіз): (Монографія) / За заг. ред. В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2007. 680 с.

26.

Войтович Р.В. Ідеологія, технологія та стиль у державному управлінні: Навч.-метод. посіб. К.: Вид-во НАДУ, 2003. 192 с.

27.

Войтович Р.В. Історичні та теоретико-методологічні передумови виникнення сучасних процесів глобалізації // Вісн. НАДУ. 2003. № 3. С.557568.

28.

Войтович Р.В. Основні принципи та критерії суспільного розвитку в умовах глобалізації // Зб. наук. пр. НАДУ. К.: Вид-во НАДУ, 2006. Вип. 1. С.4355.

29.

Волкова А.В. Административные реформы в современной России // Сравнительное государственное управление теория, реформы, эффективность (Сб. статей). СПб., 2000. С.177201.

30.

Воронкова В.Г. Філософія. Навч.посіб., 2004. 460 с.

31.

Воронович Б.А., Торукало В.П. Глобализация и национальные интересы // Этнопанорама, 2003. № 8. С.7.

32.

Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: (Монографія). К.: Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.

33.

Геополитика и национальная безопасность: Словарь-справочник / Под общ. ред. В.Л.Манилова; Сост. М.И.Абдурахманов, В.А.Баришполец, Д.В.Баришполец, В.Л.Манилов М.: Пробел”, 1999 375 с.

34.

Гіденс Ентоні Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Пер. з англ. Н.П. Поліщук. К.: Альтерпрес, 2004. 100 с.

35.

Гладун З.С. Проблеми адміністративної реформи в Україні: Наук. доп. виголошена на засіданні Вчен. Ради Терноп. Акад. Нар. Госп-ва / Терноп. Акад. Нар. Госп-ва. Тернопіль, 2001. 28 с.

36.

Глобализация и преспективы современной цивилизации / отв. ред. К.Х.Делокаров. М., 2005. 214 с.

37.

Глобалізація і безпека розвитку: (Монографія) / О.Г.Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін.; Керівн. авт. кол. наук. ред. О.Г.Білорус. К.: КНЕУ, 2001. 733 с.

38.

Глоссарий терминов / Без указ. авт. Гармиш-Партенкирхен (Германия). 2002, (Препр. Европейский Центр по изучению вопросов безопасности им.Джорджа К.Маршалла (Колледж по изучению международных отношений и вопросов безопасности). 30 с.

39.

Гонцяж Я., Гнидюк Н. Адміністративна реформа: нездійснені мрії та втрачені можливості: Як знайти конструктивний шлях для реалізації осн. Компонентів адмін. Реформи? / Гонцяж Я., Гнидюк Н.; Центр екон. Розвитку. К.: Міленіум, 2002. 136 с.

40.

Гонцяж Я., Гнидюк Н. Адміністративна реформа: нездійсненні мрії та втрачені можливості. Як знайти конструктивний шлях для реалізації основних компонентів адміністративної реформи? МІЛЕНІУМ 2002. ­ С.126.

41.

Горький И. О критериях адекватности политической системы // Власть. 2007. № 9 С.7475.

42.

Государственная политика и управление. Учебник. В 2 ч. Концепции и проблемы государственной политики и управления / Под ред.Л.В.Сморгунова. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭНI. 2006. 384 с.

43.

Государственная политика и управление. Учебник. В 2 ч. Уровни, технологии, зарубежный опыт государственной политики и управения / Под ред. Л.В.Сморгунова. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), Ч. II. 2007. 495 с.

44.

Грабовська О. Проблеми реформування державного управління // Зб. наук. пр. УАДУ К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип. 2. С. 330334.

45.

Грибанов Д.Г., Драганов О.В., Лысюк В.В. Цели, принципы и особенности современной политики безопасности // Сучасні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. Вип. 1. С.6266.

46.

Грицяк І.А. Розвиток європейського управління в контексті впливу на державне управління в Україні: Автореф. дис. доктора наук з держ. Упр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2006. 36 с.

47.

Гудби Дж., Бувальда П., Тренин Д. Стратегия стабильного мира: навстречу Евроатлантическому сообществу безопасности. М.: Межд.отнош., 2003. 208 с.

48.

Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В.Шовкуна. К.: Основи, 1993. 165 с.

49.

Гусаченко В.А. Об актуальном контексте понятия «национальная безопасность» // Военная мысль. № 7. 2007. С. 213.

50.

Гуцал А. На порозі глобальної бездержавності // Україна і світ сьогодні, 1622 лип., 2007. № 29.

51.

Девяткин С.В., Щеулин А.С. К вопросу о функциональных подходах к устойчивому развитию // Устойчивое развитие. Наука и Практика, 2004. №2.

52.

Демидов А. Ценностные измерения власти // Полис. 1996. № 3. С.123124.

53.

Дергачов В. Трансформация технологий новейшей геополитики // Вестник аналитики. № 1. 2007. С.168180.

54.

Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: (Монографія) / За заг. ред. Н.Р. Нижник; Кол. авт.: В.Б.Авер’янов, І.А.Грицяк, С.Д.Дубенко та ін. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 487 с.

55.

Державне управління в умовах адміністративної реформи в Україні: Наук. вид. / Під заг. ред. Н.Р.Нижник, О.Д.Крупчан; Кол. авт.: С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко, Н.Г.Плахотнюк та ін.; Акад. прав. наук України. К.: Видавн. Дім Ін-Юре”, 2002. 95 с.

56.

Державне управління та державна служба: Словн.-довід. / Укл. О.Ю.Оболенський. К.: КНЕУ, 2005. 480 с.

57.

Державне управління: Словн.-довід. / Уклад.: В.Б.Бакуменко, Д.О.Безносенко, І.М.Вазар, В.М.Князєв, С.О.Кравченко, Л.Г.Штика та ін.; За заг.ред. В.М. Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002.228с.

58.

Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: (Монографія) / За заг. ред. В.М.Князєва; Кол. авт.: В.М.Князєв, І.Ф.Надольний, М.І.Мельник, В.Д.Бакуменко та ін. К.: Вид-во НАДУ: Міленіум, 2003. 320 с.

59.

Доклад о мировом развитии 2003 года. Устойчивое развитие в меняющемся мире. Преобразование институтов, рост и качество жизни / Пер. с англ. М.: Изд-во Весь мир”, 2003. 280 с.

60.

Доповідь до послання Президента україни до Верховної Ради України Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році”

61.

Дугин А. Постгуманизм. Человек в мире постмодерна // Вестник аналитика. 2007. № 7. С.124135.

62.

Дьомін О. Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі: [Ст. 1-го заст. Глави Адмін. Президента України] // Право України. 2003. № 5. С.38.

63.

Дятловская И. Мосты в будущее // Стратегия. 2005. № 5. С.15

64.

Економічний розвиток і державна політика. Навч. посіб. / Кол. авт. Ю.Бажал, О.Кілієввич та ін.; За заг ред. Ю.Єханурова, І.Розпутенка. К.: „К.І.С”, 2001. 480 с.

65.

Ермилова Т. Органы власти как субэкти публичной политики // Власть. 2006. № 11. С. 6568.

66.

Ефективність державного управління / Ю.Бажал, О.Кілієвич, О.Мертенс та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. К.: Вид-во К.І.С.”, 2002. 420 с.

67.

Ефективність державного управління: Монографія / За заг. ред. І.В.Розпутенка; Кол. авт.: Ю.М.Бажал, О.І.Кілієвич, О.В.Мертенс та ін; Укр. Акад. держ. упр., Ін-т підвищ. кваліфікації керів. кадрів. К.: К.І.С., 2002. 420с.

68.

Європейське управління: теоретико-методологічні засади: (Монографія) / І.А.Грицяк. К.: К.І.С., 2006. 398 с.

69.

Європейські орієнтири адміністративного реформування України: (Монографія) / За заг. ред. В.Д.Бакуменка, В.М.Князєва; Кол.авт.: В.Д.Бакуменко (кер. автор. кол.), Л.М.Гогіна, І.В.Козюра та ін.: К.: Вид-во УАДУ, 2006. 172 с.

70.

Єсипчук Н. Адміністративна реформа як інноваційний процес // Матер. наук-практ. конф. Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління”. Т. 1. К.: 2004. С.268­270.

71.

Жирнов Н. Политико-административное управление: инновационные аспекты // Власть. № 7 2007. С. 14.

72.

Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. К.: Ін Юре, 2004. 672с.

73.

Завьялов В.Т. Синергетический подход к типпологии политической системы современной России. Политические системы современной России и послевоенной Германии // Под. ред. Я.А.Пляйса, В.М.Долгова, А.В.Кулиниченко.: Волгоград, 2005. С. 9798.

74.

Закон України Про Кабінет Міністрів України” N 514-V від 21 грудня 2006 року // Голос України вiд 02.02.2007 № 19.

75.

Закон України Про основи національної безпеки України” [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua

76.

Закон України Про Президента України” [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua

77.

Закон України Про судоустрій України” // Урядовий кур'єр вiд 27.03.2002 №58.

78.

Замаруєва І.В., Лєсков С.В., Рось А.О. Державне та військове управління як об’єкт інформаційної боротьби // Наука і оборони . № 3. 2007. С.2834.

79.

Здобувачу наукового ступеня: Метод. рекоменд. / Упоряд. С.В.Сьомін. К.: МАУП, 2002. 184 с.

80.

Зюганов Г.А. Глобализация и международные отношения. М.: ИТРК, 2001. 192 с.

81.

Ивайло Георгиев Центральная Европа на пути к электронному правительству // Государственное управление в переходных экономиках. М., 2003. С. 1114.

82.

Иванов В.Н. В.И.Патрушев. Социальные технологии: Учебное пособие для вузов Изд. 2-е, испр., доп., 2004. 488 с.

83.

Иванов В.Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / В.Н.Иванов, В.И.Патрушев. 2-е перераб. и доп. М.: Экономика, 2001. 327 с.

84.

Игнасио Рамоне Пять лет после 11 сентября: мир стал иным // Monde. Diplomatigue (русское изд-е), сентябрь 2006 № 3.

85.

Ильин В.В. Особенности законов гуманитарных наук // Проблема закона в общественных науках / Под ред. П.А.Рачкова, В.С.Манешина. М., 1989.

86.

Иноземцев В.Л. Вестернизация как глобализация и глобализация” как американизация // Вопросы философии. 2004 №4.С.5869.

87.

Иноцемцев В.Л. Кузнецова Е.С. Возвращение Европы. Штрихи к портрету Старого Света в новом столетии. М.: Интердиалект+”, 2002. 164 с.

88.

Іваненко Г.В. Конституційна модель правової держави: шляхи її удоскона