ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ: ГЕНЕЗИС ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

РАДИШ Ярослав Федорович

УДК 614.2 (477)

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я
В УКРАЇНІ: ГЕНЕЗИС ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

25. 00. 01. теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Солоненко Іван Миколайович,
доктор медичних наук, професор

Київ 2003

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ............................................................... 5
ВСТУП................................................................................................................. 8
РОЗДІЛ 1
ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я
У ВІТЧИЗНЯНІЙ І ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ...................................... 19
1.1. Аналіз стану дослідження проблеми державного управління
в галузі охорони здоров’я українськими вченими.............................. 19
1.2. Законодавча діяльність як інструмент удосконалення державного
управління охороною здоров’я України................................................ 68
1.3. Питання державного управління в галузі охорони здоров’я
в зарубіжній літературі............................................................................ 73
1.4. Зарубіжний досвід правотворчості в регулюванні діяльності системи
охорони здоров’я................................................................................ 103
1.4.1. Аналіз окремих документів, що регламентують охорону здоров’я
населення та військовослужбовців Російської Федерації............ 113
Висновки до першого розділу....................................................................... 115
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я .... 120
2.1. Програмноцільова структура та методологія дослідження.............. 121
2.2. Категорійнопонятійний апарат державного управління системою
охорони здоров’я в єдиному медичному просторі України............... 126
2.3. Рівень здоров’я населення важливий критерій сталого людського
розвитку та показник ефективності державного управління............. 161
2.4. Тлумачення основних понять, що характеризують медичну діяльність
та якість медичної допомоги................................................................. 178
Висновки до другого розділу........................................................................ 195
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНОПРАВОВІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ................................................................................... 197
3.1. Організаційні умови створення єдиного медичного простору...... 197
3.2. Економічні та правові засади формування єдиного медичного
простору України........... 209
Висновки до третього розділу................................................................... 216
РОЗДІЛ 4
ФУНКЦІОНАЛЬНОСТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ РЕСУРСІВ ЄДИНОГО
МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ........................................................ 218
4.1. Єдиний медичний простір України нова парадигма розвитку
системи охорони здоров’я..................................................................... 218
4.1.1. Роль і місце військової медицини в збереженні воєнної
безпеки України........................... 227
4.1.2. Особливості медичного забезпечення миротворчих контингентів
Збройних сил України..................... 231
4.1.3. Функціональноструктурний аналіз ресурсів військовомедичної
служби Збройних сил України............... 238
4.2. Територіальна система медичного забезпечення модель
функціонування диного медичного простору України..................... 257
Висновки до четвертого розділу.................................................................. 272
РОЗДІЛ 5
МЕХАНІЗМИ ВРЕГУЛЮВАННЯ МІЖВІДОМЧИХ ДЕРЖАВНО
УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
В ЄДИНОМУ МЕДИЧНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ............................... 273
5.1. Концептуальні основи координації діяльності складових системи
охорони здоров’я в єдиному медичному просторі України...............273
5.2. Цивільний контроль над військовою медициною інструмент
врегулювання міжвідомчих державноуправлінських відносин
у галузі охорони здоров’я...................................................................... 284
5.2.1. Рівень готовності та стійкості системи охорони здоров’я
до роботи в особливих умовах....................... 289
Висновки до п’ятого розділу..................................................................... 296
РОЗДІЛ 6
ПРОФЕСІЙНА МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ
З ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я..... 298
6.1. Управління підготовкою нової генерації державних службовців
в умовах адміністративної реформи в Україні............ 298
6.2. Основні складові професійної моделі керівника системи органів
та закладів охорони здоров’я................................................................ 303
6.3. Організаційні засади добору та підготовки керівників органів
управління (державних службовців) та менеджерів
охорони здоров’я ................................................................................... 321
6.4. Зміст підготовки та кваліфікаційна характеристика менеджера
охорони здоров’я................ 333
Висновки до шостого розділу....................................................................... 340
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 342
Список використаних джерел...................................................... 345
ДОДАТКИ....................................................................................................... 390

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення України як незалежної держави супроводжується значними труднощами. Розпочаті глибокі політичні та соціально орієнтовані економічні ринкові перетворення здійснюються водночас з перебудовою державного апарату, в тому числі й управ­лін­ського, та демократизацією суспільства. В цих умовах здоров’я людини розглядається як соціальноекономічна цінність. У Посланні до Верховної Ради: Україна: Поступ у ХХІ століття: Стратегія економічної та соціаль­ної політики на 20002004 рр.” Президент України Л.Д.Кучма наго­лошує на необхідності здійснення скоординованих дій, спрямованих на поліпшення системи охорони здоров’я населення як стратегічних пріоритетів держави. Вказане набуває для України особливої ваги оскільки в умовах адміністративної реформи в державі формується якісно нова система охорони здоров’я, яка потребує і нових підходів до державного управління охороною здоров’я.
Системний аналіз вітчизняної в зарубіжної літератури, аналітичні дані звітів Україна. Людський розвиток” (19962000), інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України про стан фінансування системи охорони здоров’я України та невідкладні заходи щодо його поліпшення (2000), матеріали підсумкових колегій Міністерства охорони здоров’я (19952002) та періодичні звіти керівництва галузі на Днях Уряду України” у Верховній Раді України Про стан справ у вітчизняній охороні здоров’я” (2002) свідчать, що наявний рівень державного управління системою охорони здоров’я України виявився неадекватним новим умовам і потребує формування якісно нової системи управління, яка відповідала б сучасним умовам світового менеджменту. При цьому особливо гостро відчувається відсутність фахівцівпрофесіоналів з державного управління охороною здоров’я.
Актуальність наукового обґрунтування проблем державного управ­ління зумовлюється передусім відсутністю загальноприйнятого визначення поняття державного управління охороною здоров’я, а дискусії з цього приводу обмежуються, в основному, пошуками підходів до розуміння цієї категорії. Не вивченими залишаються також і питання державного управління охороною здоров’я в єдиному медичному просторі України, формування якого визначено одним з пріоритетних напрямів Концепції розвитку охорони здоров’я населення, затвердженої Указом Президента України 7 грудня 2000 р.
На важливості наукового пошуку щодо різних складових теорії та історії державного управління наголошують дослідники цієї проблеми В.Д. Бакуменко, М.В. Голубчиков, В.М. Князєв, В.І. Луговий, С.В. Майбо-рода, С.П. Мосов, Н.Р. Нижник, О.Г. Осауленко, В.А. Ребкало, В.М. Рижих, І.В. Розпутенко, В.А. Скуратівський, В.П. Тронь, В.О. Шамрай та інші, які підкреслюють, що XXI ст. має стати епохою наукового державного управління
Актуальність дослідження обумовлена також нагальною необхідністю вирішення наявних соціальнодержавних суперечностей між:
· потребою в дослідженні історичного минулого державотворення, зокрема в об’єктивному й неупередженому виявленні фактів з історії управління охороною здоров’я, відсутністю фундаментальних історикотеоретичних досліджень з проблеми;
· наявною системою державного управління охороною здоров’я й реальними умовами медичного забезпечення громадян України, спри­чи­нених змінами життя та реформуванням економічних відно­син у державі;
· здійсненням професійної підготовки державних службовців для системи охорони здоров’я й відсутністю професійної моделі її сучас­ного керівника.
Зазначене й зумовило актуальність цього дослідження, визначило його мету, завдання та гіпотезу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планового комплексного проекту Україн­ської Академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР ОК № 0201U004833) за темою Виконавча влада в Україні: організаційноправові аспекти формування і функціонування” та у відповідності з програмою фундаментальних і наукових робіт Української Академії державного управління при Президентові України, в розробці яких здобувач брав участь як науковий співробітник управління координації наукових досліджень і програмою наукових робіт Міністерства оборони України за темами Науководослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України та Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони Украї­ни (довідка № 9/246 від 4 лютого 2003 р. та акт реалізації від 12 лю­того 2003 р.).
Об’єктом дослідження є система охорони здоров’я в Україні.
Предмет дослідження генезис і тенденції розвитку державного управління охороною здоров’я в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що політика органів державної влади стосовно оптимізації державного управління охороною здоров’я в умовах адміністративної реформи в Україні містить значний по­тенціал для його вдосконалення завдяки застосуванню комплексу науково обґрунтованих механізмів, напрямів, методів, форм, прийомів, органі­зацій­ної структури та інструментів державноуправлінської діяльності.
При впровадженні науковопрактичних результатів, висновків і про­по­зицій дисертації стане можливим здійснення відповідних перетворень і суттєво вплине на підвищення ефективності функціонування галузі, зокрема, в єдиному медичному просторі і роботи державних службовців у цій сфері.
Мета дослідження науковотеоретичне обґрунтування сутності, функціонування, структурування, еволюції управління охороною здоров’я в єдиному медичному просторі і на цій основі виявлення шляхів використання отриманих наукових результатів у практиці державного управління в Україні.
Відповідно до проблеми, об’єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження поставлені завдання:
- проаналізувати стан вивчення проблеми державного управління системою охорони здоров’я українськими та зарубіжними дослідниками для виявлення актуальних проблем щодо їх упровадження у практичну діяльність системи охорони здоров’я України;
- виявити й охарактеризувати періодизацію та основні етапи гене­зису державного управління охороною здоров’я в Україні;
- конкретизувати тлумачення та сутність дефініцій: державна політика України в галузі охорони здоров’я”, державна система охорони здоров’я”, державне управління охороною здоров’я”, міжвідомчі державноуправлінські відносини в галузі охорони здоров’я”, єдиний медичний простір”;
- розкрити організаційноправові та економічні аспекти формування єдиного медичного простору України;
- розробити концептуальну модель єдиного медичного простору як системи загальнонаціональних медичних ресурсів на основі функціональ­ноструктурного аналізу мережі охорони здоров’я України;
- обґрунтувати механізми врегулювання міжвідомчих державноуправлінських відносин у галузі охорони здоров’я;
- узагальнити принципи добору та підготовки керівників органів управління (державних службовців) і менеджерів охорони здоров’я та визначити алгоритм їх підготовки;
- дослідити професійну модель сучасного спеціаліста з державного управління охороною здоров’я в єдиному медичному просторі України;
- визначити можливості використання позитивного потенціалу теорії і практики державного управління охороною здоров’я і його зна­чення для роботи в сучасних умовах.
У процесі дослідження використано комплекс взаємодоповнюваних методів:
- історичного і логічного аналізу літературних джерел для дослі­дження ретроспективи еволюції постановки проблеми й наступності в її розв’язанні у вітчизняній та світовій науковій літературі;
- функціональноструктурного аналізу, що передбачав вивчення досліджуваної проблеми і дав змогу простежити причиннонаслідкову та історичну зумовленість її виникнення;
- порівняльного і статистичного аналізу фактів і явищ, їх синтезу для дослідження еволюції системи державного управління, розуміння динаміки розвитку нормативноправової бази, що регулює діяльність системи охорони здоров’я;
- біографічного для збору й аналізу даних персоналій українських фахівців у галузі охорони здоров’я, які зробили вагомий внесок у ста­нов­лення та розвиток національного державотворення;
- системноісторичного при розгляді історичних передумов розвит­ку системи державного управління охороною здоров’я;
- цільового соціологічного опитування та анкетування при вивченні думки керівників цивільної та військової охорони здоров’я щодо доціль­ності запровадження в Міністерстві охорони здоров’я України, управлін­нях охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спеціального органу з координації діяльності органів управління системою охорони здоров’я в єдиному медичному просторі держави;
- прогностичного при дослідженні професійної моделі сучасного спеціаліста з управління охороною здоров’я;
- програмноцільових, як бази запропонованих науковопрактичних рекомендацій щодо шляхів оптимізації державного управління охороною здоров’я в єдиному медичному просторі України;
- системного підходу, що дає змогу розглядати керовану і керуючу його підсистеми як цілісний комплекс взаємопов’язаних, об’єднаних спільною метою елементів, з’ясувати властивості системи, її внутрішні та зовнішні зв’язки, створити модель єдиного медичного простору та про­фесійну модель сучасного керівника системою охорони здоров’я.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці наукових положень та отриманні нових висновків у галузі державного управління, які в сукупності розв’язують важливу наукову проблему державного управління охороною здоров’я в єдиному медичному просторі України.
У результаті наукових досліджень у дисертації вперше:
­ розкрито генезис системи державного управління охороною здоров’я та виявлено провідні тенденції його розвитку (демокра­тизації та національного відродження, професіоналізації та децентралізації);
­ обґрунтовано концепцію оптимізації системи державного управ­ління охороною здоров’я України в умовах адміністративної рефор­ми шляхом створення єдиного медичного простору держави і розкрито організаційноправові та економічні аспекти його форму­вання;
­ конкретизовано дефініції категорійнопонятійного апарату державного управління охороною здоров’я та введено в науковий обіг удосконалені поняття державна система охорони здоров’я України”, державне управління охороною здоров’я”, міжвідомчі державноуправлінські відносини в галузі охорони здоров’я”;
удосконалено тлумачення понять державна політика України в галузі охорони здоров’я” та єдиний медичний простір України”;
- узагальнено методики добору та підготовки керівників органів управління (державних службовців) і менеджерів охорони здоров’я (анкетування; оцінка на основі реферату, доповіді, контрольної роботи, бізнесплану; тестування; співбесіда, випробування кандидата на управлінську посаду) та визначено алгоритм їх підготовки;
- досліджено професійну модель сучасного спеціаліста з державного управління охороною здоров’я в єдиному медичному просторі України;
доповнено загальну наукову картину розвитку державного управління охороною здоров’я України, зокрема виділено й актуалізовано внесок українських лікарів у формування державницького підходу до медичного забезпечення;
подальшого розвитку набули методичні підходи щодо створення загальнодержавної системи медичної допомоги в єдиному медичному просторі України в мирний час та в разі надзвичайних ситуацій; шляхи поглиблення взаємозв’язків медичного забезпечення Збройних Сил України зі складовими Державної служби медицини катастроф.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що здійснені в дисертації дослідження доведені до конкретних положень, методик і рекомендацій, прикладних моделей. Зокрема, одержані в процесі виконання дисертаційної роботи результати використані при підготовці державних і відомчих документів:
· проекту Указу Президента України Про удосконалення управління в галузі охорони здоров’я” (1995); постанов Кабінету Міністрів України Про взаємодію медичних служб Збройних Сил та інших військових формувань із державною системою охорони здоров’я”, Про створення загальнодержавної системи екстремальної меди­цини” та Про створення Української військовомедичної академії” (1995);
· матеріалів для спільного рішення колегій Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства оборони України від 21 квітня 1995 р.; спільних наказів Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства оборони України Про створення кафедр екстремальної та військової медицини” № 233/332 від 15 грудня 1995 р.; Про створення Української військовомедичної академії” № 331/236 від 18 грудня 1995 р. і проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України Про створення факультету підготовки лікарів для Збройних Сил України в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця” від 24 квітня 1997 р. № 132 (довідка № 135/6/427 від 4 лютого 2003 р.).
Ряд основних положень, висновків і рекомендацій дослідження використовуються:
­ Головним управлінням стратегічного планування та нових медичних технологій Міністерства охорони здоров’я України (акт про впровадження № 901010833 від 19 лютого 2003р.);
­ Міжнародним науковонавчальним центром інформаційних технологій та систем НАН України (акт реалізації від 4 березня 2003 р.)
­ у навчальному процесі з підготовки та підвищення кваліфікації магістрів державного управління за фахом управління охороною здо­ров’я” в Українській Академії державного управління при Президентові України (акт впровадження №103 від 31 березня 2003 р.) слухачів Української військовомедичної академії (акт впровадження від 17 лютого 2003 р.) і менеджерів організацій за спеціалізацією менеджмент у медичному обслуговуванні” в Київському центрі дистанційнозаочного на­вчання Черкаської академії менеджменту (акт про впровадження від 7 лю­­того 2003 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні еволюції розвитку системи державного управління охороною здоров’я України та у визначенні шляхів формування єдиного медичного простору держави. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Основні ідеї і розробки, виконані в його рамках, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення, теоретичну цінність роботи та практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто.
Концепція реорганізації медичної служби Збройних Сил України досліджувалась у співавторстві з В.Я. Білим, В.В. Паськом, М.І. Бадюком, С.В. Івановим, Ф.М. Левченком та В.П. Філіпішиним. Вітчизняний і зару­біжний досвід правового регулювання діяльності системи охорони здоров’я було проаналізовано разом з О.М. Тарахоничем. Для обґрунту­ван­ня доцільності створення єдиного медичного простору України частково залучені й використані концептуальні положення співавторів наукових публікацій М.П. Бойчака та Л.А. Голика.
Апробація результатів дослідження. Матеріали роботи та резуль­тати досліджень оприлюднені:
а) на міжнародному рівні: Спасение95” (Москва, 1995); VI конгресі Сві­тової федерації українських лікарських товариств (Одеса, 1996); III Все­світньому форумі українців (Київ, 2001); міжнародному конгресі українознавства (Чернівці, 2002); Health resources management”, (Kyiv, Ukraine, 2001); Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (Київ, 2002);
б) на Всеукраїнських форумах: IV та V з’їздах Всеукраїнського лікарського товариства (Київ, 1997; 1999); Україна на порозі XXI ст.: незалежність чи колонія?” (Львів, 1994); Історія української медицини” (Київ, 1995); Проблеми безпеки української нації на порозі XXI сторіччя” (КиївЧернівці, 1998); Стратегія реалізації державних гарантій та забезпечення медичною допомогою населення України на засадах медичного страхування” (Ірпінь, 2001);
в) на регіональному рівні: на науковопрактичних конференціях Актуальные проблемы социальной медицины, организации здраво­охра­нения и пути их дальнейшего развития” (Днепропетровск, 1994); Соціальноекономічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів” (Тернопіль, 1997);
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковано в монографії, трьох словниках, у підручнику, трьох навчаль­них посібниках, 22 статтях у фахових наукових виданнях, журналах і збірниках. Серед публікацій, що додатково відображають результати дослідження, 12 статей в інших фахових виданнях, матеріали двох методичних рекомендацій, 17 тез доповідей і матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій за темою дисертаційного дослідження понад 25 др. арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційн

Список литературы

В И С Н О В К И

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми формування єдиного медичного простору України як функціональної системи загальнонаціональних медичних ресурсів, генезису та тенденцій розвитку державного управління охороною здоров’я, здійснено розробку науково-прикладних підходів, моделей, технологій, що забезпечують теоретичне і практичне використання отриманих наукових результатів. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки й пропозиції.
1. Встановлена неадекватність між рівнем державного управління системою охорони здоров’я України й умовами періоду трансформації українського суспільства та розроблена науково обґрунтована концепція формування єдиного медичного простору України як один із шляхів виведення галузі з системної кризи.
2. Доведено, що в генезисі державного управління охороною здоров’я в Україні було п’ять основних періодів. Перший з них - охоплює бездержавний період історії України (кінець XVIII ст. - 1917 р.). Другий - збігається з періодом української державності (1917-1920 рр.). Третій період - період втрати самостійності в державному управлінні охороною здоров’я - відповідає радянському періодові української історії (1921-1991 рр.). Четвертий - період відродження самостійності в державному управлінні охороною здоров’я - розпочався з відновленням та утвер­дженням незалежної Української держави (після 1991 р.). З 2002 р. державне управління охороною здоров’я України вступає у п’ятий період свого розвитку - етап міжгалузевої та міжнародної інтеграції. Цінність отриманих результатів дослідження в частині вивчення генезису державного управління охороною здоров’я в Україні полягає в тому, що отримані знання дають змогу використати як позитивну, так і негативну історичну спадщину при оптимізації системи державного управління галуззю в сучасних умовах.
3. Обґрунтовано і сформульовано концепцію подолання органі­заційної роз’єднаності між складовими (компонентами) єдиного медичного простору України. Основними механізмами даної концепції є створення у складі Міністерства охорони здоров’я України (Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних та Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій) спеціальної організаційно-штатної структури з координації діяльності усіх компонентів (підсистем) єдиного медичного простору та законодавче забезпечення діяльності цієї системи.
4. Визначено, що основними принципами добору управлінських кадрів для охорони здоров’я України є об’єктивізація та прозорість. В основу діяльності щодо їх забезпечення необхідно покласти такі заходи: професіографічний аналіз діяльності кандидатів на управлінську посаду; цілеспрямоване тестування кандидата шляхом анкетування; аналіз особистісних якостей та професіоналізму на основі характеристик членів колективу, де раніше працював претендент; випробування кандидата на управлінській посаді та психологічна оцінка особистості кандидата.
5. На основі системного підходу розроблено професійну модель сучасного спеціаліста з державного управління охороною здоров’я, що ґрунтується на підході до фахівця-професіонала як спеціаліста, підготовка якого здійснюється на досягненнях світового менеджменту.
6. Виконане дослідження свідчить, що важливим етапом у вивченні проблеми державного управління охороною здоров’я є прогнозування тенденцій та основних шляхів його розвитку, які залежать від умов соціально-економічного становища в Україні та тенденцій розвитку систем охорони здоров’я в інших країнах світу.
7. Урахування основних наукових результатів виконаного дослі­дження, вітчизняного й зарубіжного досвіду, потреб сучасного розвитку охорони здоров’я населення дозволяють запропонувати для втілення в практичну діяльність системи охорони здоров’я України з метою вдосконалення державного управління галуззю такі практичні рекомендації:
· Верховній Раді України прискорити прийняття Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування” та змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листо­пада 1992 р., в якому необхідно визначити механізми діяльності охорони здоров’я в єдиному медичному просторі України.
· Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров’я обласних та Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій необхідно створити у своїх структурах спеціальні організаційно-штатні підрозділи з координації діяльності усіх компонентів (підсистем) єдиного медичного простору та законодавчо забезпечити їх практичну діяльність.
· Міністерству охорони здоров’я України доцільно створити на базі кафедри управління охороною здоров’я Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика факультет управління охороною здоров’я та запровадити магістерську програму з підготовки фахівців із менеджменту в охороні здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сес. Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Юрінком, 1996.
2. Воєнна доктрина України, затверджена Верховною Радою України 19 жовт. 1993 р. // Військо України. 1993. № 12. С. 612.
3. Автобіографія Є.Озаркевича: Автограф. - ЦДІАЛ, оп. 1, спр.128.
4. Агарков В.І., Дорохова О.Т., Северин Г.К., Коктишев І.В. Принципи та критерії відбору медичних управлінських кадрів // Укр. мед. вісті. 1997. Квіт.черв. № 1 (56). С. 5.
5. Адміністративні та функціональні реформи в системі охорони здоров’я: Аналіт. огляд / За заг. ред. В.Ф. Москаленка. Т.: Укрмедкнига, 2000. 245 с.
6. Американский менеджмент на пороге ХХI века: Пер. с англ./ Авт. предисл. Б.З. Мильнер. М.: Экономика, 1991. 319 с.
7. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. М.: Юрид. Лит., 1997. 256 с.
8. Атаманчук Г. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісн. УАДУ. 1998. № 3. С. 912.
9. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом: Опыт системного исследования. М.: Политиздат, 1968. 384 с.
10. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.:Политиздат, 1981. 432 с.
11. Баб’як З.Є., Паньків І.В. Роль Українського лікарського товариства та його функції в період реформування медицини в Україні // Укр. мед. вісті. 1997. № 1 (56). С. 6.
12. Бадюк М.І. Наукове обгрунтування санітарних втрат військ при руйнуванні хімічно небезпечних об’єктів: Дис. канд. мед. наук. 14.02.03. К., 1998. 173 с.
13. Бадюк М., Жаховський В., Філіпішин В. Державне управління реформуванням системи медичного забезпечення Збройних сил України // Вісн. УАДУ. 2001. № 4. С. 240243.
14. Баєва О., Черній В. Досвід організації проходження наскрізної практики студентами спеціальності 7.050201 менеджмент організацій” за спрямуванням менеджмент у медичному обслуговуванні” // Вісн. УАДУ. 2001. № 2. С. 287292.
15. Бакуменко В. Державне управління і державноуправлінські рішення: вступ до досліджень // Вісн. УАДУ. 1999. № 4 С. 6879.
16. Бакуменко В. Теоретикометодологічні засади формування державноуправлінських рішень: Автореф. дра наук з держ. упр.: 25.00.01 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2001. 36 с.
17. Бакуменко В. Напрями і підходи до розвитку теоретикометодологічних засад формування державноуправлінських рішень // Вісн. УАДУ. 2002. № 1. С. 514.
18. Берданова О. Проблеми та перспективи реструктуризації регіональної системи охорони здоров’я // Упр. сучас. містом. 2002. №46 (6). С. 116122.
19. Бєлов О.Ф. Найважливіші підсумки роботи НІСД у 19972000 роках. Стратегії розвитку України: теорія і практика. За ред. О.С. Власюка. К.: НІСД, 2002. С. 24.
20. Бичков В.В., Гриценко В.І., Коваленко О.С. Сучасний погляд на процес інформатизації системи охорони здоров’я м. Києва // Охорона здоров’я України. 2001. № 3. С. 2729.
21. Бідний В.Г. Наукове забезпечення формування якості медичної допомоги населенню Києва // Оптимізація системи охорони здоров’я м. Києва: Зб. наук.практ. робіт. К., 1997. С. 67.
22. Бідний В.Г. Оптимізація інформаційного забезпечення охорони здоров’я шлях до благополуччя суспільства // Інформ. забезпечення охорони здоров’я в єдиному медичному просторі столиці держави: Матеріали конф. 1011 груд. 1998 р. К., 1998. С. 9596.
23. Бідний В.Г. Стратегія забезпечення якості медичної допомоги і послуг населенню м. Києва // Організація системи якості медичної допомоги, медичних послуг населенню із застосуванням інформаційних технологій: Матеріали конф. 2526 листоп. 1999 р. К., 1999. С.57.
24. Біла С.О. Структурна політика в системі державного регулювання економіки в умовах суспільної трансформації: Автореф. дра наук з держ. упр.: 25.00.05 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2002. 36 с.
25. Білий В.Я., Вовкодав М.М. Інтегрована система охорони здоров’я військовослужбовців у забезпеченні боєготовності Збройних сил України // Наука і оборона. 1999. № 1. С. 4954.
26. Білий В.Я., Пасько В.В., Сохін О.О. Військовомедична доктрина України // Наука і оборона. 2000. № 4. С. 1823.
27. Білий В.Я., Радиш Я.Ф. Медична служба Збройних сил України і Міжнародне гуманітарне право // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Материалы науч.практ. конф. Под ред. проф. / В.Я. Белого. К.: Логос, 1996. С. 1923.
28. Білий В.Я., Сохін О.О. Пріоритети та принципи управління медичними ресурсами у реформі військової охорони здоров’я України // Військова медицина України. 2001. № 2. Т. 1. С. 108115.
29. Білий В.Я. Стратегія розвитку військової медицини в Україні // Військова медицина України. 2001. № 1. С. 918.
30. Бліхар Т. Пріоритети державної політики в галузі охорони здоров’я // Укр. мед. вісті. 1997. № 1 (56). С. 89.
31. Бобок П.В. Обеспечение качества и эффективности медицинской помощи: понятийный аппарат // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Сб. науч. тр. / Под ред. проф. В.Я.Белого. К.: Логос, 1998 С. 4349.
32. Богатирьова Р.В. Стан охорони здоров’я в Україні і шляхи подолання кризи: Виступ на ІІ наук.практ. конф. Охорона здоров’я: Україна і світ” 28 жовт. 1999 р.
33. Богданович В., Троцько В., Цибуленко М. Оборонна достатність держави: умови для обґрунтування потрібного рівня // Військо України. 1997. № 34. С. 67.
34. Бойчак М.П, Голик Л.А., Радиш Я.Ф. Лікувальнодіагностична вертикаль в ЗС України: стан та шляхи подальшого удосконалення // Військова медицина України. 2001. № 2. Т. 1. С. 914.
35. Бойчак М.П, Голик Л.А., Радиш Я.Ф. Реформування системи надання амбулаторнополіклінічної допомоги військовослужбовцям Київського гарнізону // Командор. 2002. № 1. С. 3437.
36. Бойчак М.П, Голик Л.А., Радиш Я.Ф. Формування єдиного медичного простору як важливої складової реформування охорони здоров’я України // Охорона здоров’я України. 2001. № 3. С. 3944.
37. Большая медицинская энциклопедия: В 30т. / Главн. ред. Б.В. Петровский. 3е изд. М.: Сов. энциклопедия, 1980.
38. Браун, М. Пол Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. К.: Основи, 2000. 243 с.
39. Бренар Г. Французское административное право. М., 1998. С.325327.
40. Буффорд Джо Айві. Майбутнє системи охорони здоров’я: актуальні питання управління (з досвіду США) // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2000. С. 284291.
41. Варус В.І. Стратегія превентивної медицини в охороні професійного здоров’я військовослужбовців Збройних сил України у XXI сторіччі // Наука і оборона. 2001. № 2. С. 2023.
42. Великий українець: Матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського. К., 1992. 240 с.
43. Венедиктов Д.Д. О научних основах управления здравоохранением: Лекция. М.: ЦОЛИУВ, 1981. 39 с.
44. Вихинский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учеб., 3е изд. М.:Гирдарики, 1999. С. 490493.
45. Від редакції // Укр. мед. вісті. 1997. Ч. 1 (56). Квіт.черв. С. 3.
46. Від редакційної колегії // Лікар. вісн. зб. Нова серія. 1996. Т. III. С. 56.
47. Вовкодав М.М., Бойчак М.П., Голик Л.А. Медикоекономічні стандарти як основа безоплатної організації медичної допомоги військовослужбовцям і пенсіонерам МО України // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. № 3.
48. Вовкодав М.М. Наукове обгрунтування напрямків реформування системи охорони здоров’я військовослужбовців Збройних сил України: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.02.03 / Нац. мед. ун-т. ім. О.О. Богомольця. К., 1999. 20 с.
49. Вовкодав Н.Н. О необходимости замены ведомственного военного здравоохранения на территориальную систему военномедицинского обеспечения // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Материалы науч.прак. конф. / Под ред. проф. В.Я. Белого. К.: Логос, 1996. С. 2328.
50. Вовкодав Н.Н., Бобок П.В. Организационные аспекты обеспечения качества и эффективности медицинской помощи в Вооруженных Силах / Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Сб. науч. тр. / Под ред. проф. В.Я. Белого. К.: Логос, 1998. С. 1721.
51. Вороненко Ю.В., Литвинова О.Н. Менеджмент та лідерство в медсестринстві. Т.: Укрмедкнига, 2001. 368 с.
52. Воротін В. Державне управління в умовах глобалізації // Командор. 2002. № 1. С. 1416.
53. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Пер. с англ. М., 1991. 301 с.
54. Гаєвський Б.А., Ребкало В.А. Культура державного управління: організаційний аспект: Моногр. К.: Видво УАДУ, 1998. 144 с.
55. Гаєвський Б., Ребкало В. Організаційнометодологічні чинники культури державних службовців // Вісн. УАДУ. 2002. № 2. С.1021.
56. Гаєвський Б., Ребкало В. Чи спроможна сучасна наука управління впливати на становлення українського менталітету? // Вісн. УАДУ.1996. № 3. С. 4457.
57. Галацан О. Основні складові організаційноекономічного механізму управління охороною здоров’я в регіоні з позицій системного підходу // Упр. сучас. містом. 2002. № 13 (5). С. 7073.
58. Гандабура В. Телекомунікаційне регулювання: ключ до розуміння // Зб. наук. пр. УАДУ, 2001. Вип. 2 С.197203.
59. Ганіткевич Я., Пундій П., Озаркевич Є. Праці / Упоряд. Я. Ганіткевич, П. Пундій. Л.: Каменяр, 1999. С. 5.
60. Ганіткевич Я. Медична секція Українського наукового товариства в Києві перша наукова організація українських лікарів на Наддніпрянській Україні: Пундій П. Українські лікарі: Біобібліограф. довід. Кн. 1. Естафета поколінь національного відродження”. Л.Чикаго: НТШ у Львові, 1994. С. 271279.
61. Гельдер З. Іван Липа лікар, борець за самостійну Україну // Історія української медицини: Матеріали конф. 29 квіт. 1995р. К., 1995. С. 1214.
62. Георгиевский А.С., Шалаев Н.Ф. Репрессии против руководителей медицинской службы Красной Армии в 30е годы // Воен.мед. журн. 1992. № 2.
63. Гирін В.М., Криштопа Б.П., Зозуля І.С. З досвіду надання в Україні медичної допомоги на страхових засадах // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: Зб. наук. пр. за матеріалами наук.практ. конф. 2526 груд. 2001 р. Ірпінь, 2001. С. 3945.
64. Гладун З. Поняття і зміст державного управління: адміністративноправовий аспект. Л., 1996. 22 с.
65. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я. Т.: Укрмедкнига, 1999. 312 с.
66. Гладун З. Організаційноправові проблеми вдосконалення діяльності центральних органів виконавчої влади в умовах проведення адміністративної реформи (на прикладі Міністерства охорони здоров’я) // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2001. Т. 1. С. 180182.
67. Глушков В., Бобров Г., Терещенко В. Беседы об управлении. М.: Наука, 1974. 224 с.
68. Голик Л., Радиш Я.Ф., Гак Д. Управління якістю медичної допомоги складова державного управління охороною здоров’я // Вісн. УАДУ, 2002. № 1. С. 152160.
69. Голяченко О.М., Середюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я: Підруч. для вищих навч. закладів. Т.К.Вінниця, 1997. 247 с.
70. Голяченко О.М. Чи можна реформувати систему медичної допомоги в Україні // Укр. мед вісті. 1997. № 1 (56). С. 910.
71. Гончарук Н.Т. Формування й реалізація державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України: Автореф. дис. канд. наук з держ.упр. 25.00.03. К., 2002. 20 с.
72. Гошко А.О. Цільовий підхід до оцінки діяльності місцевих органів самоврядування. К.: Видво УАДУ, 1998. 64 с.
73. Грандо А.А. Медицина в зеркале истории: О Музее медицины Украинской ССР. К.: Здоровья, 1990. 152 с.
74. Гриф секретности снят: Потери Вооруженных Сил СССР в войнах, боевых действиях и военных конфликтах: Статистическое исследование / В.М.Адронников, П.Д.Буриков, В.В.Гуркин и др.; Под общ. ред. Г.Ф.Кривошеева. М.: Воениздат, 1993. 415 с.
75. Губский Ю.И., ДолгоСабуров В.Б., Храпак В.В. Химические катастрофы и экология. К.: Здоровье. 1993. 224 с.
76. Гурне Б. Державне управління: Пер. з фр. К.: Основи, 1993. 162 с.
77. Даценко І. Борис Матюшенко визначний український гігієніст і громадський діяч // Лікар. вісн. Зб. Нова серія. 1996. Т. III. С. 8892.
78. Даценко І. Перший в Україні академік медичних наук Овксентій В. КорчакЧепурківський // Лікар. вісн. 1994. № 2. С. 108111.
79. Демчук П.О. Соціальнополітичні проблеми державного і воєнного управління: Навч. посіб. К.: НАО України, 2002. 172 с.
80. Державна політика та економіка охорони здоров’я: Практикум / М. Білинська, В. Григорович, Л. Жаліло та ін.; За заг. ред. І. Розпутенка, І. Солоненка. К.: Видво К.І.С.”, 2002. 216 с.
81. Державна програма реформування та розвитку Збройних сил України на період до 2005 р. // Військо України. 2000. № 1112. С.1740.
82. Державна політика: аналіз та впровадження в Україні: Конспект лекцій до навч. модуля / Уклад. В.А. Ребкало, В.В. Тертичка. К.: Видво УАДУ, 2002. 80 с.
83. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. Л.: Вид-во Національного університету Львівська політехніка”, 2002. 352 с.
84. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. К.: Юрін-Інтер, 1998. С. 119136.
85. Державний службовець в Україні: пошук моделі / Н.Р. Нижник, В.В. Цвєтов, Г.І. Леліков та ін. К.: Ін Юре, 1998. 272 с.
86. Джегус И. Секреты дентального маркетинга, или Как стать продвинутым” стоматологом. Х.: Торсинг, 2002, 256 с.
87. Дзвінчук Д.І. Психологометодичні засади розробки програм підвищення кваліфікації державних службовців: Дис. ..канд. наук з держ. упр.: 25.00.05. К., 1999. 174 с.
88. Дисертації, захищені в спеціалізованій вченій раді Д 26.810.01 Української Академії державного управління при Президентові України в 2001 р. // Вісн. УАДУ. 2002. № 1. С. 371375.
89. Дрешер Ю.Н. Информационное обеспечение системы здравоохранения: Учеб.метод. пособие. Казань: Медицина, 1999. С50.
90. Друкер П. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. М.:Техн. шк. бизнеса, 1994. 316 с.
91. Дячишин В.І. Державне управління медикаментозним забезпеченням населення України на сучасному етапі формування ринкових відносин: Автореф. дис. канд. наук з держ.упр. 25.00.05. К., 2000. 22 с.
92. Екологічне громадське здоров’я: від теорії до практики / Пер.: О.В. Кунгурцев, О.І. Мартинюк, Н.Д. Солоненко та ін. Кам’янецьПодільський: АбеткаНОВА, 2002. 290 с.
93. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. К.: Міжнар. екон. фундація, 2000. 703 с.
94. Ефективність державного управління / Ю. Бажал, О. Кілієвич, О.Мертенс та ін.; За заг. ред І. Розпутенка. К.: Видво К.І.С.”, 2002. 420 с.
95. Єна А.І. Актуальні проблеми і організаційні заходи психофізіологічного забезпечення Збройних Сил України // Військ. медицина України. 2001. № 1. С. 5462.
96. Жаховський В.О. Формування та управління кадровим потенціалом медичної служби Збройних Сил України // Військ. медицина України. 2001. №2. Т. 1. С. 4247.
97. Жаховський В. Підготовка менеджерів для медичної служби Збройних Сил України // Вісн. УАДУ. 2002. № 1. С. 137139.
98. Женщины в Вооруженных Силах зарубежных стран // Информационный бюллетень по вопросам военномедицинской службы иностранных армий и флотов. СПб. ВМедА. 1995. № 87. 48 с.
99. Журавель В.И., Дейкун Н.П. Словарьсправочник врачаменеджера. К.Чернигов, 1994. 60 с.
100. Журавель В.И. Основы менеджмента в системе здравоохранения. К., 1994. 336 с.
101. Журавель В., Колтунов О., Мегедь В., Чорномаз В. Соціальноекономічна політика як напрям реформування системи охорони здоров’я // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2002. Вип. 1. С. 164169.
102. Журавель В.И. Украинской системе здравоохранения украинская система реформирования // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: Зб. наук. пр. за матеріалами наук.практ. конф. (2526 груд. 2001 р.). Ірпінь, 2001. С.8387.
103. Журавський В.Л. Управління системою підвищення кваліфікації кадрів податкової служби України: Автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / УАДУ. К., 2001. 24 с.
104. Загальна гігієна: пропедевтична гігієна: Підруч. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. К.: Вища шк., 1995. 552 с.
105. Загородній В.В. Механізми державного регулювання реформуванням системи охорони здоров’я (на матеріалах м. Києва): Автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.05. К., 2001. 17 с.
106. Закон України про державну службу // Відом. Верховної Ради України, 1993. № 52.
107. Законодавство України про охорону здоров’я: коментарі та постатейні матеріали / Уклад. М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. К.: Атіка, 2000. 256 с.
108. Звіт Головного управління охорони здоров’я м. Києва за 2001 р. К., 2002. 158 с.
109. Звіт Україна. Людський розвиток. 1996” / ПРООН. К., 1996. 110 с.
110. Звіт Україна. Людський розвиток. 1997” / ПРООН. К., 1997. 96 с.
111. Звіт Україна. Людський розвиток. 1998” / ПРООН. К., 1998. 94 с.
112. Звіт Україна. Людський розвиток. 1999” / ПРООН. К., 1999. 96 с.
113. Іванов С.В. Наукове обґрунтування організації роботи та оснащення підрозділів надання медичної допомоги при масових ураженнях сильнодіючими отруйними речовинами: Дис. канд. мед. наук. 14.02.03. К., 1999. 129 с.
114. Іванов С., Радиш Я., Філіпішин В. Оцінка ефективності медичної допомоги на етапах евакуації // Вісн. УАДУ. 1998. № 3. С.225227.