ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ РІВНІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

КЛІМОВА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК: 351.72

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ РІВНІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Спеціальність 25.00.01 теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник
Рябченко Олена Петрівна,
доктор юридичних наук, професор

ХАРКІВ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП....3
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ....................................................................................11
1.1. Розвиток теорії державного фінансового контролю...11
1.2. Характеристики системи державного фінансового контролю, його моделі....28
1.3. Місце та роль системи державного фінансового контролю в державному управлінні...49
РОЗДІЛ 2.
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ РІВНІ...72
2.1. Організація державного фінансового контролю.....72
2.2. Зовнішній державний фінансовий контроль....89
2.3. Внутрішній державний фінансовий контроль.......107
2.4. Соціальний та інформаційний аспекти взаємодії зовнішнього та внутріш-
нього державного фінансового контролю.........122
РОЗДІЛ 3.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ РІВНІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА НАПРЯМКИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ............................................................................................................140
3.1. Якісні та кількісні характеристики контрольних дій органів фінансо-
вого контролю на центральному рівні державного управління..140
3.2. Результативність організації державного фінансового контролю в Україні..153
3.3. Удосконалення організації державного фінансового контролю України...168
ВИСНОВКИ.........182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........186
ДОДАТКИ....205

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток трансформаційних процесів в Україні обумовлює необхідність розбудови системи державного фінансового контролю відповідно до нових принципів державотворення. Така система повинна забезпечувати контроль стану фінансів уповноваженими органами держави. Повноваження щодо контролю стану фінансів має достатньо велике коло органів виконавчої влади, Національний банк України та Рахункова палата України. Але загальної концепції організації державного фінансового контролю, яка б чітко визначала завдання того чи іншого виду контролю та моделювала систему контролюючих інституцій відповідно до поставлених завдань, зараз немає.
В таких умовах особливого значення набуває вирішення проблем організації та функціонування системи зовнішнього державного фінансового контролю, оскільки органи, які входять до складу цієї системи, відповідають, у першу чергу, за надходження державних коштів до бюджету та контролюють процес використання ресурсів відповідно до потреб суспільства і держави.
Стан наукової розробки проблеми. Проблема реалізації та здійснення державного фінансового контролю має міжгалузевий науковий характер. Вона була і є предметом дослідження вчених представників різних галузей науки минулого і сьогодення.
У 80-х роках ХІХ століття найвагоміший внесок у становлення і розвиток теорії державного фінансового контролю зроблено М.Сперанським, який визначив мету, завдання, функції та способи організації державного фінансового контролю в царській Росії.
Роль контролю в розвитку суспільних відносин, його сутність, принципи, форми та методи здійснення в умовах розбудови соціалістичного суспільства проаналізовані і сформульовані В.Леніним. Спираючись на його розробки, науковці Д.Аллахвердян, І.Бєлобжецький, Е.Вознесенський, А.Годунов, М.Климко, Н.Ковальова, Е.Ровинський, М.Студенікіна, І.Шахов, Н.Ширкевич, О.Шоріна досліджували основні риси контролю в діяльності державних органів і громадських організацій, метою якого було забезпечення планових пропорцій в розвитку соціалістичної економіки.
Сучасні російські й українські дослідники проблем фінансового контролю надають значної уваги аналізу сутності фінансового контролю в умовах ринку і визначають його як економічну та правову категорії (О.Грачова, В.Жуков, С.Опенишев та ін.). Проблеми функціонування органів фінансового контролю в системі органів виконавчої влади України за роки незалежності докладно вивчали, зокрема, В.Білоус, А.Мамишев. Порівняльно-управлінський аналіз проблем організації ді-яльності вищих органів державного фінансового контролю проводили О.Кузьменко, В.Мельничук, С.Павлюк, Н.Погосян, В.Симоненко та інші науковці.
Значний внесок у розвиток теорії державного фінансового контролю зроблено вченими-економістами М.Білухою, І.Бєлобжецьким, О.Василиком, Л.Дробозіною, В.Опаріним, які вважають фінансовий контроль результатом реалізації державою контрольної функції щодо фінансів. Заслуговують на увагу аналіз становлення і розвитку державного фінансового контролю (В.Романов) та обґрунтування наукових засад загальної теорії контролю і організаційно-методологічних основ теорії контролю господарських систем в умовах перехідної економіки (В.Шевчук).
Фінансовий контроль як категорія фінансового права став предметом дослідження вчених-юристів (Є.Алісов, Л.Воронова, О.Горбунова, О.Дзісяк, О.Козирін, Т.Сараскіна, В.Смагін, Н.Хімічова та ін.). Зокрема, правові проблеми функціонування російської системи фінансового контролю на федеральному та регіональному рівнях докладно проаналізовано С.Шохіним, правовий статус органів фінансового контролю в системі органів державної виконавчої влади в Україні досліджено О.Дорогих та І.Устиновою.
Даною проблемою займалися й спеціалісти з теорії управління, які розглядали контроль як особливу стадію управлінського циклу (В.Авер’янов, О.Андрійко, Г.Атаманчук, В.Афанасьєв, Д.Бахрах, Ю.Битяк, В.Гаращук, В.Козбаненко, А.Козирін, Т.Коломоєць, Є.Кубко, В.Малиновський, О.Машков, Н.Миронова, Н.Нижник, Г.Одінцова, О.Рябченко, Ю.Тихомиров, Л.Юзьков).
Сферу інформатизації державного управління, в тому числі й державного фінансового контролю, досліджували Г.Атаманчук, В.Наумов, Т.Проценко, В.Тронь, В.Шамрай.
Французький вчений Б.Гурне, проаналізувавши завдання органів державної влади, розкрив зміст, види та методи контролю в адміністративній системі.
У Польщі класики сучасної теорії фінансового контролю Л.Куровські (L.Kurowski) і E.Рушковські (E.Ruskowski) комплексно визначили поняття, види та систему фінансового контролю, а Я.Мазур предметно проаналізував діяльність вищого органу фінансового контролю.
Питання державного фінансового контролю, що здійснюється вищими органами фінансового контролю в країнах Європи та США, висвітлено в наукових працях А.Орбанянос, Х.Андерсен, А.Беннета, Й.Андерсен, М.Левисон, Ш.Ембрі.
Певний внесок у розвиток теорії фінансового контролю зробив Д.Ірвін (Велика Британія), який, дослідивши фінансовий контроль як частину єдиної системи управління бізнесом, виявив особливості організації внутрішнього фінансового контролю. Окремі його аспекти були предметом дослідження і Дж.Робертсона (США). Крім цієї проблеми, він охарактеризував також основні риси державного та незалежного аудиту.
Разом з тим, комплексне дослідження фінансового контролю, особливо його інституціональної організації на центральному рівні в державно-управлінському аспекті відсутнє. Необхідність проведення наукового аналізу теоретичних засад формування, організації та функціонування системи органів державного фінансового контролю на центральному рівні, визначення меж їх державно-управлінського впливу зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на виконання основних положень Послання Президента України до Верховної Ради України Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 2004 роки”. Дисертація пов’язана з науковим дослідженням, що проводиться кафедрою державної політики Харківського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, за темою Удосконалення регіональних владних структур та механізмів їх функціонування шляхом використання та адаптації досвіду провідних демократичних держав світу” (номер державної реєстрації теми 0100U001206 від 06.04.2000 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування інституціональної організації фінансового контролю на центральному рівні державного управління в Україні та опрацювання практичних рекомендацій щодо її удосконалення.
Об’єкт дослідження державне управління сферою фінансового контролю.
Предмет дослідження інституціональна організація державного фінансового контролю на центральному рівні.
Виходячи з поставленої мети, у дисертації вирішуються наступні задачі:
визначення ступеня дослідженості проблем державного фінансового контролю;
з’ясування основних характеристик системи державного фінансового контролю та уточнення поняття державного фінансового контролю;
визначення місця та ролі системи державного фінансового контролю в державному управлінні і характеристика особливостей даної системи;
аналіз особливостей інституціональної організації державного фінансового контролю на центральному рівні;
визначення поняття, характерних ознак та напрямів упорядкування організаційних форм взаємодії зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю;
вибір характеристик щодо оцінки контрольних дій органів державного фінансового контролю та аналіз результативності їх організації на центральному рівні в Україні;
визначення напрямків удосконалення інституціональної організації державного фінансового контролю на центральному рівні.
Методи дослідження, їх різновидність та вибір зумовлені специфічними особливостями об’єктів пізнання. Зокрема, для характеристики системи державного фінансового контролю застосовувався системний підхід, що дозволило дослідити поставлені проблеми в єдності їх соціально-економічного змісту і державно-управлінської форми, здійснити системний аналіз інституціональної організації державного фінансового контролю на центральному рівні. За допомогою логіко-семантичного, історичного, компаративного методів з’ясовано сутність державного фінансового контролю та поглиблено в цілому понятійний апарат (п.п.1.1, 1.2). Для висвітлення місця та ролі системи державного фінансового контролю в державному управлінні використано методи структурно-логічного аналізу, абстрагування, аналізу й синтезу, класифікації (п.п.1.3). При уточненні характеристик контрольних дій, визначенні результативності державного фінансового контролю в Україні застосовувалися методи абстрагування, а також статистичний та компаративний методи (п.п.3.1, 3.2).
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації є загальнотеоретичні наукові праці, розробки фахівців у галузі державного управління, юридичної, політологічної та економічної наук.
Нормативною основою роботи є Конституція України, Конституція Польщі, закони України, Польщі, Росії, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Рахункової палати України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, нормативні акти центральних органів виконавчої влади України, а також міжнародні правові акти та стандарти, які регулюють діяльність органів державного фінансового контролю. Використано проекти окремих законів України, що стосуються теми дисертації. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали практики діяльності органів державного фінансового контролю України.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі системного аналізу інституціональних особливостей фінансового контролю в дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо обґрунтування основних напрямків удосконалення організації державного фінансового контролю на центральному рівні.
У результаті проведеного дослідження сформульовані наукові положення, які здобуті автором особисто та виносяться на захист.
У дисертації вперше:
виділено три моделі державного фінансового контролю залежно від особливостей соціально-економічного стану та політичних умов функціонування об’єкта державного управління спадкоємну, трансформаційну та перспективну;
виявлено особливості зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю на центральному рівні: його органи виконують різні завдання, але їх діяльність спрямована на досягнення єдиної мети; відрізняються суб’єкти та об’єкти здійснення контролю; контрольні дії мають схожі процедури, але причини та результати здійснення контрольних дій є різними;
з’ясовано основні напрямки упорядкування організаційних форм взаємодії зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю, а саме: розробка стандартів соціальної взаємодії в процесі здійснення державного фінансового контролю з урахуванням міжнародних норм і стандартів; уніфікація методології та методики проведення контрольних дій органами зовнішнього та внутрішнього контролю; застосування нових інформаційних технологій.
Удосконалено:
інструментарій визначення результативності контрольних дій органів державного фінансового контролю шляхом з’ясування якісних і кількісних характеристик; сформульовано положення про доцільність виділення трьох стадій контрольних дій.
Дістало подальшого розвитку:
осмислення поняття державного фінансового контролю (державний фінансовий контроль розглядається не тільки як інструмент економічного впливу на суспільне виробництво, а й як фактор стабільного функціонування фінансової системи; у зв’язку з цим фінансовий контроль пропонується визначати з урахуванням реального стану фінансової системи держави);
теоретичне обґрунтування особливостей функціонування системи державного фінансового контролю на основі розмежування рівнів державного управління центральний, регіональний та місцевий (у сучасних теоретичних підходах використовується виділення рівнів фінансового контролю за об’єктом контролю);
концептуальне визначення польських науковців сутності інституціональної організації державного фінансового контролю” як сукупності державних органів, для яких функція державного фінансового контролю є основним видом діяльності (з’ясовано основні складові щодо інституціональної організації фінансового контролю на центральному рівні державного управління з урахуванням специфічних особливостей української дійсності).
Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:
уточнено й наповнено адекватним змістом категорійно-понятійний апарат науки державного управління (інституціональна організація, рівні та моделі державного фінансового контролю, зовнішній та внутрішній фінансовий контроль на центральному рівні державного управління);
прогресивні підходи щодо впорядкування організаційних форм взаємодії зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю можна застосовувати у процесі:
· створення автоматизованої системи обміну інформацією між контролюючими інституціями;
відпрацювання стандартів контрольно-фінансової діяльності, що відображають нормативи соціальної взаємодії;
· функціонування відповідного підрозділу в структурі Рахункової палати України як основного координатора діяльності суб’єктів державного фінансового контролю;
· уніфікації та стандартизації методики проведення контрольних дій;
визначено напрямки вдосконалення чинного законодавства, що регулює процеси формування та функціонування Рахункової палати України, Міністерства фінансів України, ГоловКРУ України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України;
розширено теоретико-методологічну базу вдосконалення програм навчальних дисциплін з державного управління та фінансового права для студентів і слухачів магістерської підготовки, а також слухачів курсів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені дисертантом на міжнародних науково-практичних конференціях та семінарах: Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (м.Київ, травень 2001р.), Регіональна політика в Україні” (м.Харків, 24 25 травня 2000р.), Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (м.Київ, 29 травня 2002р.) та ін.; міжнародний семінар Етичні стандарти державного управління в Польщі, Німеччині та Україні” (Ethical Standards in Polish, German and Ukrainian Public Administration”) (Польща, м.Бялисток, 8 13 травня 2000р.).
Результати дослідження використані в роботі Рахункової палати України, що підтверджено довідкою Рахункової палати України №001/3-620 від 29.05.2002р.

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані у восьми статтях у наукових виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань з державного управління, затвердженого ВАК України; їх загальний обсяг складає 3,0 обліково-видавничих аркушів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати дослідження узагальнено в таких положеннях:
1. Інституціональна організація фінансового контролю на центральному рівні державного управління передбачає проектування і формування системи органів фінансового контролю на центральному рівні державного управління, а також забезпечення діяльності суб’єктів контролю відповідно до встановленої мети.
2. Систему контрольно-фінансових органів складають інституції, для яких функція державного фінансового контролю є однією із основних. До них належать: Рахункова палата України; Міністерство фінансів України; Головне контрольно-ревізійне управління України; Державне казначейство України; Державна податкова адміністрація України; Державна митна служба України; Фонд державного майна України; Державний комітет з цінних паперів та фондового ринку України; Національний банк України та ін.
3. Державний фінансовий контроль явище багатогранне, його сутність полягає у діяльності спеціально створених контролюючих органів щодо забезпечення законності і фінансової дисципліни та інформування громадськості про здійснення розподільчого процесу в державі. У демократичному суспільстві він є однією з найважливіших функцій державного управління; забезпечує об’єктивну оцінку реального стану фінансової системи та вплив на управління фінансами через виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності щодо управління фінансовими ресурсами та окремими об’єктами державної власності; аналіз фінансового стану та за наявності відхилень своєчасне вироблення й застосування відповідних корегуючих і превентивних заходів.
4. Система державного фінансового контролю це цілісна модель контролюючої та контрольованої підсистем, яка забезпечується внутрішньо логічною єдністю всіх її елементів (суб’єкта, контрольної дії та об’єкта). Можна виділити три моделі державного фінансового контролю: спадкоємну, трансформаційну та перспективну.
5. Територіальна організація державного управління поділяється на рівні, які адекватні рівням державного фінансового контролю. В Україні триває розбудова центрального (загальнодержавного), регіонального та місцевого рівнів державного фінансового контролю, що здійснюють відповідні органи.
6. Під зовнішнім державним фінансовим контролем розуміється діяльність по визначенню ефективності та цільового призначення використання громадських фондів. Метою цього контролю є забезпечення досконалого управління фінансовими ресурсами органами внутрішнього контролю, належного виконання ними адміністративних обов’язків. Вищим органом фінансового контролю в Україні є Рахункова палата. Аналіз її повноважень дозволив дійти висновку про те, що вона є органом зовнішнього фінансового контролю типу колегіальний орган, що не має судових функцій”.
7. На центральному рівні державного управління внутрішній фінансовий контроль здійснюють органи виконавчої влади та інші інституції: Міністерство фінансів України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державне казначейство України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України, Фонд державного майна України, Національний банк України тощо. В Україні при здійсненні внутрішнього контролю застосовуються лише окремі елементи європейської моделі відповідальність третьої сторони” (більш широкі повноваження міністерства фінансів).
8. Упорядкуванню організаційних форм взаємодії органів зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю сприятимуть: забезпечення подолання протистоянь між гілками влади; затвердження соціальних інструкцій щодо поведінки працівників органів внутрішнього фінансового контролю; удосконалення інституту державної служби; перегляд вимог щодо фаху працівників; формування кваліфікаційного складу підрозділів органів фінансового контролю із залученням до роботи в них фахівців з різних галузей знань; узгодження методології та методики проведення контрольних дій органами зовнішнього та внутрішнього контролю; розробка державних стандартів контрольних дій з урахуванням світового досвіду; забезпечення процесу контролю відповідними інформаційними технологіями.
9. Державний фінансовий контроль має забезпечити успішне розв’язання суспільних проблем та досягнення поставленої перед інституціями мети. Його результативність визначається за характеристиками, серед яких основними є: адекватність системи органів державного фінансового контролю соціальним потребам суспільства на конкретному етапі його розвитку та чинному законодавству; доцільність розподілу повноважень між органами зовнішнього та внутрішнього контролю; відповідність контролюючої дії загальній меті та задачам, що поставлені перед кожним видом контролю; координація дій органів внутрішнього та зовнішнього контролю; урахування складності та керованістю системи; наявність відповідної кваліфікації фахівців та компетентності виконавців контрольної дії; загальні витрати на забезпечення державного фінансового контролю; наявність прогалин у законодавстві, що регулює державний фінансовий контроль; ступінь інформаційного забезпечення контролю; стандартизація форм та методів контрольно-фінансової діяльності; рівень наукового обґрунтування організації державного фінансового контролю та його використання на практиці; відповідність фактичних дій нормативам витрат часу на проведення контрольного процесу; адекватність форм та методів контролю об’єкта соціально-політичній ситуації, що склалася; повнота виконання контрольних дій; економічна та соціальна ефективність державного фінансового контролю.
10. Удосконалити інституціональну організацію фінансового контролю на центральному рівні державного управління в Україні доцільно шляхом:
забезпечення координації діяльності органів внутрішнього та зовнішнього державного фінансового контролю через запровадження Кабінетом Міністрів України єдиної інформаційної бази (щодо об’єктів контролю та планування контрольних дій), створення Рахунковою палатою України спеціального підрозділу, що забезпечував би її взаємодію з контролюючими та правоохоронними структурами;
спільне опрацювання та впровадження Міністерством фінансів України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Рахунковою палатою України єдиних стандартів контролю за використанням бюджетних коштів і об’єктів державної (комунальної) власності, що може сприяти уніфікації форм і методів контрольних процедур та їх прозорості;
внесення Міністерством фінансів України на розгляд Верховної Ради України проекту концепції державного фінансового контролю, яка б передбачала, зокрема, поділ системи контролю на зовнішній та внутрішній, установила напрямки та форми взаємодії контрольно-фінансовий інституцій, та проекту Закону України Про фінансовий контроль в Україні”, що врегулював би завдання учасників державного фінансового контролю та їх повноваження;
розширення об’єктів діяльності у проекті Закону України Про внесення змін до статті 98 Конституції України”, що стосується дохідної частини Державного бюджету України та державного майна. Окрім цього, доцільно визначити порядок формування Рахункової палати України за участю Верховної Ради України та Президента України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
2. Закон України Про державну податкову службу в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1991. №6. Ст.37.
3. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 1992. №16. Ст.203.
4. Закон України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1993. №13. Ст.110.
5. Закон України Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.
6. Закон України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1993. №13. Ст.110.
7. Закон України Про державну податкову службу в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1994. №15. Ст.84.
8. Закон України Про Рахункову палату Верховної Ради України” // Відомості Верховної Ради України. 1996. №43. Ст.212.
9. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. Ст.170.
10. Закон України Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” // Відомості Верховної Ради України. 1998. №3 4. Ст.15.
11. Закон України Про Рахункову палату” // Відомості Верховної Ради України. 1998. №24. Ст.137.
12. Закон України Про внесення змін до Закону України Про державну податкову службу в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1998. №29. Ст.190.
13. Закон України Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим” // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 5 6. Ст.43.
14. Закон України Про Національний банк України” // Відомості Верховної Ради України. 1999. №29. Ст.238.
15. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2001. №37 38. Ст.189.
16. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України Про Рахункову палату Верховної Ради України” (справа про Рахункову палату) // Офіційний вісник України. 1997. №29. С.85.
17. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів район” та район у місті”, які застосовуються в пункті 29 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 140 Конституції України, і поняття організація управління районами в містах”, яке вживається в частині п’ятій статті 140 Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України Про столицю України місто-герой Київ”, а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні” стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питання утворення і ліквідації районів у місті (справа про адміністративно-територіальний устрій) // Офіційний вісник України. 2001. №29. Ст.1327.
18. Указ Президента України Про Державне казначейство України” // Урядовий кур’єр. 1995. 11 травня (№68 69).
19. Указ Президента України від 14.02.97 №142/97 Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” // Офіційний Вісник України. 1997. №7 8 (книга перша). С.113.
20. Указ Президента України Про Положення про Міністерство фінансів України” // Офіційний вісник України. 1999. №35. Ст.1081.
21. Указ Президента України Про систему центральних органів виконавчої влади” // Офіційний вісник України. 1999. №50. Ст.2434.
22. Указ Президента України Про першочергові заходи щодо реалізації Послання Президента України до Верховної Ради України Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 2004 роки” // Урядовий кур’єр. 2000. №36. С.2.
23. Указ Президента України Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України” // Офіційний вісник України. 2000. №48. Ст.2080.
24. Указ Президента України Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи”// Офіційний вісник України. 2000. №35. Ст.1479.
25. Указ Президента України Про Комплексну програму підготовки державних службовців” // Офіційний вісник України. 2000. №46. Ст.1982.
26. Указ Президента України Питання Державної митної служби України” // Офіційний вісник України. 2000. №35. Ст.1477.
27. Указ Президента України Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” // Офіційний вісник України. 2000. № 31. Ст.1300.
28. Указ Президента України Про Концепцію державної регіональної політики” // Офіційний вісник України. 2001. №22. Ст.983.
29. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби” // Офіційний Вісник України. 2001. №32. Ст.1478.
30. Административное право Российской Федерации / А.П.Алехин, А.А.Кармолицкий, Ю.М.Козлов. М., 1997. С.479.
31. Адміністративне право України [Підручник для юридичних вузів і фак. / Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.М.Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П.Битяка. Х.: Право, 2000. 520 с.
32. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учеб. пособие. Х.: Эспада, 2000. 288 с.
33. Аллахвердян Д.А. Финансы и социалистическое воспроизводство. М.: Финансы, 1971. С.116.
34. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління / Уклали: Г.Райт та ін.; пер. В.Івашко. К.: Основи, 1996. 128 с.
35. Англрід Тоні, Полссон Герт. Використання інформації про результати у процесі складання бюджету з досвіду системи державного управління Швеції. К., 1998. 7 с.
36. Андерсен Ханс. Відносини між зовнішнім і внутрішнім аудитом // Результати вступу до ЄС. Частина 2: зовнішній аудит / Пер. з англ. Н.Грідасова, Н.Мірошніченко, Л. Павленко. Дніпропетровськ: Центр економічної освіти, 2001. 156 с.
37. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія наук. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. К., 1999. 38 с.
38. Андрійко О.Ф. Розвиток системи державного контролю у контексті адміністративної реформи // Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування. К.,1999. 52 с.
39. Арнедо Орбанянос. Внешний контроль международных организаций и учреждений // EUROSAI. 1999. №6. С.15 21.
40. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. М.: Юр. лит., 1975. 239 с.
41. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юр. лит., 1997. 400 с
42. Аудит адміністративної діяльності. Теорія та практика / Пер. з англійської Валерій Шульга. К.: Основи, 2000. 180 с.
43. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. М., 1973. С.250.
44. Афанасьев В.Г. Человек и управление обществом. М.: Политиздат, 1977. 382 с.
45. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления. Пермь, 1978. C.63 64.
46. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. М.: Финансы и статистика, 1989. 255 с.
47. Белолипецкий В.Г. О совершенствовании государственного финансового контроля в России // Финансы. 1998. №4. С.49.
48. Беннета А. Еволюція, роль та місія Головної Контрольно-фінансової Служби США // Матеріали симпозіуму Роль Вищих Органів Фінансового Контролю в бюджетному процесі і державному управлінні” К., 1999. С.20 30.
49. Білаш В. Сім тез про державне управління // Політика і культура. 2001. №17 (100). С.18 19.
50. Білоус В. Оптимізація діяльності податкової служби в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 1998. № 4. С. 111 114.
51. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. К.: Вища школа, 1994. 364 с.
52. Бюджетный кодекс Российской Федерации. Федеральный закон от 31 июля 1998 г. № 145 М., 1998.
53. Виконання Державного Бюджету та Контроль за Видатками в Україні. Підготовлено за проектом Tacis. К., 1999. 26 с.
54. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. М.: Юридическая литература, 1973. 134с.
55. Вознесенский Э.А. Финансы социализма. М., 1974.
56. Вопленко Н.Н. Основные способы применения советского права. В кн.: Актуальные проблемы юридического процесса в общенародном государстве. Ярославль, 1980. С.35.
57. Гальчинський А.С. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. К.: Українські пропілеї, 2001. 320 с.
58. Гаращук В.М. Повноваження спеціалізованих контролюючих органів // Проблеми законності. 1999. №40. С.132 140.
59. Глазьев С. Управление развитием фактор устойчивого экономического роста // Проблемы теории и практики управления. 1999. №4.
60. Годунов А.А. Социально-экономические проблемы управления социалистическим производством М: Экономика, 1975. 256 с.
61. Гомулка Станислав. Десять лет спустя: секреты успешной экономической политики // Трансформация. 2000. №5. С.5 8.
62. Горбунова О.Н. Проблемы совершенствования основных финансово-правовых институтов в условиях перехода России к рынку: Автореф. дис д-ра юрид. наук. М., 1996. С.34.
63. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. М.: Юрид. лит., 1987. 176 с.
64. Горьовий Л., Ющик О. Парламент України: проблеми управління // Віче. 1997. №4. С.33 43.
65. Государственное управление: основы теории и организации: Учеб. / Под ред. В.А.Козбаненко М.: Статут”, 2000. 912 с.
66. Государственные финансы / Под ред. проф. В. М. Федосова, С. Я. Огородника и В. Н. Суторминой. Киев, 1991.
67. Государство будет эффективным, если создаст условия для экономического роста // Проблемы теории и практики управления. 2000. № 5.
68. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля. М.: Юриспруденция, 2000. 192 с.
69. Гурне Б. Державне управління / Пер. з фран. В.Шовкуна. К.: Основи, 1993. 165 с.
70. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. К.: Парламентське вид-во, 2001. 216 с.
71. Декларация об общих принципах деятельности высших органов финансового контроля государств участников Содружества Независимых Государств. К., 2001. 7 с.
72. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: Зб. наук. пр. / Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 312с.
73. Державне управління і менеджмент: Навч. посібник у таблицях і схемах / Г.С.Одінцова, Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С.Одінцової. Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. 492 с.
74. Державний фінансовий контроль / UЕРLАС. К., 2001. 15 с.
75. Держане управління в Україні. (Навчальний посібник). За загальною редакцією В.Б.Авер’янова. К., 1999. 266 с.
76. Дорогих О.М. Організаційно-правові основи діяльності державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Дис канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 1999.
77. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення // Фінанси України. 1998. №1. С.47 55.
78. Економічна енциклопедія: У 3-х. Т. Т. 1 / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр Академія”, 2000. 864с.
79. Економічний розвиток України залежить від зменшення розмірів державного апарату та перегляду його функцій // Тенденції української економіки. 1999. Січень. С.4 5.
80. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / Під заг. ред. М.І. Молдованова. К.: Техніка, 1993. 856 с.
81. Європейські принципи державного управління / пер. з англ. О.Ю.Куленкової. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 52 с.
82.