МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ : МЕДИКО-СОЦИАЛЬНАЯ ЭКСПЕРТИЗА В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ИНВАЛИДОВ В УКРАИНЕ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ІПАТОВ Анатолій Володимирович

УДК 351.84 (477)

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ

25. 00. 01 – теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеню
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Хожило Ірина Іванівна
доктор наук з державного управління

Дніпропетровськ - 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ ТА РЕАБІЛІТАЦІЄЮ В УКРАЇНІ

14
1.1. Державне управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією як предмет наукового пошуку
14
1.2. Характеристика правових основ управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією в Україні
29
1.3. Методологія аналізу державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією
46
Висновки до розділу 1 63
РОЗДІЛ 2. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ЯК СУБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
66
2.1. Історико-методологічний зріз моделей організації та функціонування медико-соціальної експертизи та реабілітації
66
2.2. Інституційний аналіз вітчизняної моделі державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією

85
2.3. Взаємодія державних і громадських інститутів у розв'язанні проблем інвалідів
106
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЩОДО ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ

132
3.1. Медико-соціальна експертиза працездатності як чинник впливу на стан трудових ресурсів держави
132
3.2. Випереджувальна профорієнтація як організаційна основа державного управління професійною реабілітацією інвалідів
155
3.3. Концептуальні засади формування ефективної моделі державного управління профреабілітацією інвалідів в Україні
175
Висновки до розділу 3 197
ВИСНОВКИ 199
ДОДАТКИ 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 221

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВП – внутрішній валовий продукт
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ВОІ СОІУ – Всеукраїнська організація інвалідів "Союз організації інвалідів України"
ІПР – Індивідуальна програма реабілітації
ЛЕК – лікарсько-експертні комісії

ЛТЕК – лікарсько-трудова експертна комісія
ЛПЗ – лікувально-профілактичні заклади
МОП – Міжнародна організації праці
НАІУ Всеукраїнське громадське соціально-політичне об'єднання "Національна Асамблея інвалідів України"
ОЗ – охорона здоров’я
ОМС – органи місцевого самоврядування
ООН – Організація Об’єднаних Націй
МСЕК – медико-соціальна експертна комісія
УТОГ – Українське товариство глухих
УТОС – Українське товариство сліпих
УДНДІ МСПІ – Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Економічна та соціальна нестабільність останніх років, як у світі, так і в Україні, торкнулася практично всіх верств населення, і в першу чергу, вона вкрай негативно позначилася на такій спеціфічній категорії суспільства як люди з особливими можливостями.
Як свідчить статистика, сьогодні в світі приблизно кожна десята людина має ті чи інші обмеження своїх можливостей. Серед них майже 470 мільйонів є особами працездатного віку [94]. Зазначена проблема є актуальною і для українського суспільства, яке протягом останнього часу переживає значні якісні зміни, що пов’язані з трансформацією основ політичної, економічної та соціально-гуманітарної сфери. Так, станом на 01.09.2010 р. в Україні зареєстровано понад 2,5 млн. інвалідів, тобто інвалідом є кожен 18-тий громадянин. Для нашої держави особливого значення ця проблема набуває у зв’язку з постійним зростанням частки інвалідів у загальній структурі населення, адже за 15 років цей показник збільшився майже у два рази - з 3,0% (1994 р.). до 5,7% (2009 р.).
У світовому масштабі упродовж останніх десятиліть проблеми інвалідів та інвалідності як соціального явища стали каталізатором кардинальних змін, які відображають процеси визнання рівності прав осіб з особливими можливостями на повноцінне життя у суспільстві. Тому сьогодні розвиток ефективних суспільних відносин стосовно інвалідів в Україні повинен бути спрямований, по-перше, на забезпечення прав інвалідів на максимальну участь в економічному і соціальному житті суспільства, зокрема сприяти стимулюванню інвалідів до працевлаштування та активній участі на вільному ринку праці, по-друге, забезпечувати гарантований обсяг індивідуального доходу з метою мінімізації економічної залежності інвалідів від держави.
Необхідність дослідження даної проблематики зумовлена як тенденціями сучасного кризового стану соціально-економічного розвитку України, так і неспроможністю держави вчасно та адекватно на них реагувати, внаслідок чого інваліди залишились на вільному ринку праці найбільш незахищеною соціальною групою. У зв’язку з цим постає необхідність дослідження проблем реалізації функцій держави щодо створення органами державної влади та в межах визначених законом повноважень органами місцевого самоврядування належних умов щодо професійної реабілітації інвалідів та їх соціальної інтеграції в процесі суспільного розвитку.
Дисертаційне дослідження ґрунтується на загальнотеоретичних працях вітчизняних вчених у сфері державного управління В. Аверьянова,
Г. Атаманчука, Н. Гончарук, Г. Губерної, В. Лугового,
В. Мартиненка, А. Мерзляк, Н. Нижник, С. Серьогіна, Ю.Сурміна,
Ю. Шарова та ін. Взято до уваги погляди на розробку та прийняття управлінських рішень, викладені в наукових публікаціях
В. Бакуменка, О. Лазора, В. Лехан, О. Оболенського.
Крім того, під час дослідження використовувалися праці, присвячені проблемам державного управління у сфері соціального захисту населення як вітчизняних вчених (М. Білінська, Є. Бородін, Н. Драгомирецька,
Д. Карамишев, Н. Кризина, З. Лашкул, О. Лесько, В. Лобас, О.Корх,
В. Марунич, В. Москаленко, К. Міщенко, З. Надюк, В. Посний, Я. Радиш,
І. Рожкова, І. Солоненко, С. Стеценко, І. Хожило, Л. Шумна), так і зарубіжних дослідників (Д. Вайда, Д. Жушманна, Б. Ертельта, Ж. Мікуловіча, С. Пузін, В. Смичек, Д. Штуки).
Аналіз наукових праць згаданих вище вчених дав змогу дійти висновку, що існуюча в даній сфері державного управління вітчизняна база наукових досліджень висвітлює лише окремі проблемні питання щодо вирішення нагальних потреб життєдіяльності інвалідів. Тому слід констатувати, що на даний час малодослідженими залишаються, зокрема, питання обґрунтування організаційно-правових основ управління медико-соціальною експертизою працездатності, особливостей розвитку суспільних відносин при розв’язанні проблем інвалідів і врахування світового досвіду у цій сфері, а також його виняткове значення для забезпечення трудових ресурсів держави.
Розв’язання проблеми, яка досліджується, лежить в площині побудови взаємовідносин державної влади з об’єднаннями й організаціями громадян та відображає стан і розвиток галузевого аспекту державного управління, що додатково підтверджує актуальність, своєчасність та необхідність здійснення вибраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідної роботи Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії держаного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом «Державне управління та місцеве самоврядування» за темою «Управління персоналом публічної влади: світоглядний аспект» (номер державної реєстрації 0109U000468), у процесі роботи над якою автор здійснив комплексний аналіз чинників, що впливають на ефективність здійснення профорієнтаційної роботи в структурних підрозділах Державної служби зайнятості України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні ролі медико-соціальної експертизи (далі – МСЕ) у системі державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні
Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі були поставлені такі наукові завдання:
 провести аналіз наукової літератури з питань державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією інвалідів;
 визначити роль служби медико-соціальної експертизи в системі формування трудових ресурсів держави у формуванні трудових ресурсів України;
 систематизувати світові моделі державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією інвалідів у процесі їхнього історичного розвитку;
 дослідити інституційну організацію державного управління у сфері медико-соціального захисту інвалідів в Україні та визначити проблеми організаційно-правового забезпечення діяльності медико-соціальної експертизи (МСЕ);
 сформулювати основні напрями удосконалення організаційно-правового забезпечення державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією інвалідів.
Об’єктом дослідження є державне управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні.
Предметом дослідження є медико-соціальна експертиза в системі державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що аналіз сучасних особливостей і тенденцій державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією інвалідів, дасть можливість оптимізувати існуючу в Україні модель цієї служби, а також буде сприяти, ґрунтуючись на світових тенденціях визнання медико-соціальної експертизи як державного органу зі спеціальним статусом, підвищенню її результативності та якості функціонування.
Методи дослідження. Для реалізації визначених мети та завдань у процесі дослідження широко використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних і достовірних результатів. У роботі, зокрема, застосовувалися такі емпіричні та теоретичні методи наукового пізнання: історичний, функціонально-структурний та метод порівняльного аналізу – в процесі структуризації складових системи державного управління установами МСЕ і реабілітації, при дослідженні історичних етапів її становлення та розвитку; визначенні переваг та недоліків різних моделей управління службою; системний і комплексний підходи – для розширення та уточнення категорійно-понятійного апарату у галузі державного управління медико-соціальною експертизою і реабілітацією; статистичні методи – для обґрунтування впливу результатів діяльності медико-соціальної експертизи на стан трудових ресурсів держави; метод узагальнення та логічний метод – під час розробки моделі державної системи професійної реабілітації інвалідів в Україні; прогностичний метод та метод обробки даних – при обґрунтуванні перспектив формування нормативно-правової бази та організаційних засад державного управління медико-соціальною експертизою, при узагальненні результатів дисертаційного дослідження та виявленні перспективних напрямків подальших пошуків у поглибленій розробці цієї теми.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального наукового завдання  обґрунтування ролі медико-соціальної експертизи в системі державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні.
На основі одержаних результатів дисертаційного дослідження
уперше:
- розкрито роль служби медико-соціальної експертизи в системі формування трудових ресурсів держави на основі визначення її статусу як державного органу зі спеціальними повноваженнями, адже медико-соціальна експертиза – це окрема ділянка громадської і державної діяльності по створенню належних умов життєдіяльності осіб з особливими потребами за рахунок розширення зони їх економічної незалежності;
- розроблені теоретико-методологічні засади для побудови сучасних взаємовідносин між органами державної влади та місцевого самоврядування з громадянами з обмеженими можливостями в системі формування трудових ресурсів, що сприятиме оптимізації державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні;
удосконалено:
 модель державної системи професійної реабілітації інвалідів в Україні, що забезпечило можливість сформулювати вимоги до оптимізації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань професійної реабілітації осіб з обмеженими можливостями;
 концептуальні підходи до формування галузевого аспекту державного управління через періодизацію становлення та розвитку державного управління службою МСЕ, що дало змогу виокремити три періоди: приватно-орієнтованого соціального утримання інвалідів (XVII ст. - 1917 р.); державної компенсаційної соціальної підтримки інвалідів (1917 - 1990 рр.); формування державних основ соціальної інтеграції та реінтеграції осіб з особливими потребами ( з 1990 р. понині.);
набули подальшого розвитку:
- теоретичні розробки щодо форм і методів взаємовідносин державної влади з об’єднаннями й організаціями громадян, зокрема розроблено класифікацію громадського руху інвалідів в Україні на основі хронологічного та змістового показників діяльності;
- методологічні засади державного управління щодо формування нового стилю управління через впровадження випереджувальної профорієнтації у системі державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що значна їх частина доведена до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути використані в практичній діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також державних установ і організацій, а саме: впроваджені ГУ охорони здоров’я Черкаської ОДА (довідка про впровадження від 25.08.2010 р. № 03.01.3-1030), що сприяло удосконаленню обслуговування людей з обмеженими можливостями, підвищенню ефективності заходів із медико-соціальної реабілітації; реалізовані в діяльності Жовтневої районної ради у м. Дніпропетровську (довідка про впровадження від 30.09.2010 р.№ 5-58-30), що сприяло удосконаленню професіоналізму та компетентності службовців Державної служби зайнятості з питань професійної реабілітації та налагодженню взаємодії між місцевими органами влади з питань професійної реабілітації; застосовуються у роботі Управління охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження від 30.09.2010 р. № 21-4351/52), що надало змогу сформувати теоретичне та практичне обґрунтування перспектив формування державного управління службою медико-соціальної експертизи у регіоні.
Отримані в дисертації науково-практичні результати дослідження використовуються в навчальному процесі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка про впровадження від 14.07.2010 р. № 03/1-5-03/1-543) та підготовки керівників органів управління охорони здоров’я на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров’я Запорізької медичної академії післядипломної освіти (довідка про впровадження від 6.09.2010 р. № 4/1-35).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій запропоновано авторський підхід до вирішення сучасних проблем державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією в Україні. Наведені наукові результати, висновки, пропозиції і рекомендації належать особисто авторові. У науковій статті, що надруковано спільно з І.І. Хожило, автором обґрунтовано необхідність дослідження проблем державного управління медико-соціальною експертизою в галузі науки «Державне управління». У монографії «Інвалідність як інтегрований показник стану здоров’я населення України» автором досліджено теоретико-методологічні засади впливу держави на стан інвалідності. У монографії «Управлінські та аналітико-економічні проблеми медицини та медико-соціальної експертизи: стан та шляхи удосконалення» автором розроблені методологія та принципи державного управління медико-соціальною експертизою на засадах моніторингу інвалідності. У статтях «Обмеження життєдіяльності та соціальної недостатності інвалідів: загальні закономірності», «Стандартизація як метод оптимізації діяльності служби медико-соціальної експертизи», автором особисто було досліджено закономірності, особливості та основні тенденції розвитку системи соціального захисту людей з обмеженими можливостями. У статтях «Медико-соціальна експертиза: основні поняття та методологія», «Завдання служби медико-соціальної експертизи з удосконалення медико-експертної допомоги населенню України», «Формування кадрового складу установ медико-соціальної експертизи та прогнозування потреби в лікарях-експертах в Україні», наведені авторські визначення основних категорій, понять медико-соціальної експертизи з позицій національного та зарубіжного досвіду розбудови державного управління у галузі охорони здоров’я. У статті «Історичні аспекти та основні напрямки діяльності Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності», автором проведено дослідження історичних закономірностей розвитку медико-соціальної експертизи в Україні. У статті «Особливості медико-соціальної реабілітації інвалідів в деяких країнах», автором проведено аналіз форм та методів державного управління медико-соціальною реабілітацією в зарубіжних країнах. У навчально-методичному посібнику «Участь лікарів МСЕК в атестації робочих місць для інвалідів та в роботі інженерно-лікарських бригад», автором запропоновані шляхи удосконалення системи управління професійною реабілітацією інвалідів. У посібнику «Професійна реабілітація інвалідів» та методичних рекомендаціях «Модель державної системи професійної реабілітації інвалідів в Україні» особисто автором розроблено модель надання послуг з професійної реабілітації з позицій адміністративних аспектів державного управління медико-соціальною реабілітацією. У довідково-методичному посібнику «Науково обґрунтовані рекомендації по обстеженню та відновному лікуванню хворих і інвалідів у практиці медико-соціальної експертизи», автором досліджені питання співвідношення та взаємодії гілок державної влади щодо реалізації заходів з реабілітації інвалідів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювались на 5 вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, на науково-практичній конференції за міжнародною участю «Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині» (Харків, 2005), «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я» (Луганськ, 2008), «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення» (Дніпропетровськ, 2010); «Модернізація державного управління, державної служби і кадрова політика» (Одеса, 2010), «Теорія та практика державної служби: сучасні пріоритети регіональної кадрової політики» (Дніпропетровськ, 2010) та ін.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи опубліковані в 19 наукових працях, з них: 5 монографій, 10 статей у фахових наукових виданнях, 3 публікацій у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 1 методичні рекомендації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язано важливе наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні ролі медико-соціальної експертизи (далі – МСЕ) в системі державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета та завдання дають можливість сформулювати такі висновки та рекомендації:
1. На підставі аналізу літературних джерел за проблематикою дисертаційного дослідження встановлено, що увага українських науковців з вирішення проблем життєдіяльності осіб з особливими потребами протягом тривалого часу була переважно зосереджена у таких напрямках: матеріально-технічне забезпечення, побутове обслуговування, лікувально-орієнтовна та освітньо-правова діяльність. До цього часу малодослідженими залишаються питання обґрунтування організаційно-правових основ управління медико-соціальною експертизою працездатності інвалідів, особливості реалізації функцій держави щодо створення органами державної влади та органами місцевого самоврядування належних умов професійної реабілітації інвалідів та їх соціальної інтеграції в процесі суспільного розвитку тощо. Це дає підстави для висновку, що теоретичне обґрунтування ролі медико-соціальної експертизи в системі державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні є актуальною темою в галузі науки «Державне управління», що обумовлює необхідність здійснення комплексного наукового дослідження.
2. Обґрунтовано, що медико-соціальна експертиза – це окрема ділянка громадської і державної діяльності по створенню належних умов життєдіяльності осіб з особливими потребами за рахунок розширення зони їхньої економічної незалежності. Такий підхід у визначенні служби медико-соціальної експертизи дає можливість актуалізувати суб’єкту роль МСЕ в системі формування трудових ресурсів держави на основі визначення її статусу як державного органу зі спеціальними повноваженнями, які реалізуються шляхом комплексного обстеження осіб з обмеженими можливостями із урахуванням медичних, соціальних, економічних та правових критеріїв, а також розробку заходів з реабілітації, які б забезпечували інвалідів засобами для зміни свого життя в напрямку підвищення рівня економічної самостійності.
3. З’ясовано становлення та розвиток взаємовідносин державної влади з об’єднаннями й організаціями громадян крізь призму державного управління установами медико-соціальної експертизи. Це сприяло концептуалізації підходів галузевого аспекту управління через періодизацію становлення та розвитку державного управління експертною діяльністю на підставі виокремлення трьох періодів розвитку: приватно-орієнтованого соціального утримання інвалідів (XVII ст. – 1917 р.); державної компенсаційної соціальної підтримки інвалідів (1917 – 1990 рр.); формування державних основ соціальної інтеграції та реінтеграції осіб з особливими потребами (з 1990 р. й понині.). Вивчення сучасних особливостей організаційно-правових основ державного регулювання медико-соціальних проблем інвалідів дало змогу встановити, що загалом у світі існують дві моделі надання медико-соціальної допомоги особам з обмеженими можливостями: за рахунок страхових компаній (країни ЄС, Росія) та за рахунок державних коштів (Україна).
4. Доведено, що в результаті імплементації принципів міжнародного права відбулися зміни державної ідеології у вирішенні проблем інвалідів. На зміну ідеології державного життєзабезпечення інвалідів прийшла ідеологія державного регулювання життєдіяльності осіб з особливими потребами, яка заснована на принципах соціальної інтеграції та конкурентоспроможності інвалідів на вільному ринку праці. Встановлено, що провідну роль у цьому процесі відіграє громадський рух інвалідів, зокрема такі його групи, як група соціально-орієнтованого руху, група спеціалізованої підтримки інвалідів; групи правозахисного та спортивного руху інвалідів. Їхня діяльність як суб’єкта державного управління у сфері соціального захисту інвалідів реалізується переважно через соціальну функцію управління за допомогою таких інструментів: комунікація з органами влади; громадська експертиза проектів нормативно-правових актів і державних програм підтримки інвалідів; вироблення і постачання інформаційного продукту про потреби та пріоритети інвалідів у різних сферах життєдіяльності; оперативна адресна допомога інвалідам із використанням різноманітних соціальних ресурсів; консультування органів виконавчої влади; інтегрована участь у плануванні, розробці та експертизі управлінських рішень; громадський контроль державно-управлінської діяльності; виконання ролі суб'єкта законопроектної ініціативи з метою впровадження системної правової бази у сфері соціального захисту інвалідів.
5. Визначені основні недоліки існуючої системи державного управління медико-соціальною експертизою та реабілітацією в Україні: статус республіканської МСЕК залишається остаточно невизначеним, що значно утруднює організацію надання високоякісної допомоги при здійсненні медико-соціальної експертизи громадян; проблемними є питання майнового та матеріально-технічного характеру в діяльності МСЕК (власне службі МСЕ належить лише 5,6 % приміщень, решта – орендоване майно різних відомчих організацій та установ); існує нагальна проблема кадрового забезпечення діяльності МСЕК через відсутність державної системи фахової підготовки лікарів-експертів, відсутня інтегрована взаємодія між службою МСЕ та регіональними центрами зайнятості з питань працевлаштування інвалідів тощо. Все це суттєво перешкоджає ефективній реалізації державної соціальної політики щодо інвалідів і дозволяє визначити основні шляхи розв’язання цих проблем, зокрема шляхом перерозподілу функцій між органами державної влади та органами місцевого самоврядування за такими напрямками: нормативно-правове та фінансове забезпечення, соціальна сфера, інформаційний супровід державних програм з профреабілітації інвалідів, а також у сфері міжнародного співробітництва, розвитку та підтримки громадського руху інвалідів.
6. Обґрунтовано методологічні засади державного управління щодо формування нового стилю управління через впровадження випереджувальної профорієнтації у системі державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні. Адже сучасна практика державно-управлінської діяльності не забезпечує інвалідам гарантованого працевлаштування на ринку праці через відсутність інструментів ефективного контролю за цим процесом з боку органів виконавчої влади. Тому автор розробив та запропонував модель державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні, поетапна реалізація якої забезпечить можливість включення органів влади в систему інтегрованої взаємодії суб’єктів управління з питань працевлаштування інвалідів. В її основу покладено принципи системності та функціональної єдності суб’єктної діяльності, що дало можливість, зберігаючи наявні елементи існуючої системи, ввести до неї та функціонально поєднати між собою нові структури з метою підвищення рівня використання трудового потенціалу інвалідів. Якісно новим елементом удосконаленої системи державного управління з питань професійної реабілітації інвалідів є спеціально створений відділ у справах інвалідів при обласних державних адміністраціях. Практичний досвід запровадження цієї моделі підтверджує можливість та необхідність здійснення органами влади керованого впливу на процес працевлаштування інвалідів через посилення функції контролю, здійснення належного правового супроводу державно-управлінської діяльності та запровадження для спеціалістів Державної служби зайнятості системи курсового навчання з питань профреабілітаційної роботи з інвалідами.
Таким чином, удосконалення організаційно-правових основ державного управління медико-соціальною експертизою сприяє становленню медико-соціальної експертизи як державного органу зі спеціальними повноваженнями у сфері соціального захисту інвалідів, зокрема у сфері професійної реабілітації інвалідів в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний
нарис) / І.Б.Коліушко, В.Б.Авер’янов, В.П.Тимощук, Р.О.Кубіда. – К.: Факт, 2001. – С. 25.
2. Антонова О.В. Вимірювання впливів середовища вироблення державної політики в діяльності органів державної влади / Ольга Антонова // Актуальні проблеми державного управління. – 2006. – №2 (24) – С. 44-50.
3. Антропов В.В. Социальная защита в странах Європейского Союза. История, организация, финансирование, проблемы / В.В. Антропов. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. – 271 с.
4. Арбатская Ю.Д. Руководство по врачебно-трудовой экспертизе: В 2-х т. – М. :Медицина, 1981. – 560 с.
5. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) : [учеб. пособие.] / Г. В. Атаманчук. – М.: ОАО "НПО "Экономика", 2000. – 302 с.
6. Баканов М.И. Теория экономического анализа: ученик / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 416 с.
7. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія / В. Д. Бакуменко. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. – 320 с.
8. Беззубко Л.В. Державне управління та державне регулювання в системі вищої освіти України / Л.В. Беззубко, Л.С. Соколова // Держава та регіони. Серія: Державне управління, 2008. – № 3. – С. 9-13.
9. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні: Монографія. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 246 с.
10. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень : підруч. / М.Т. Білуха. – К.: АБУ, 2002. – 480 с.
11. Бобровська О.Ю. Розвиток управління охороною здоров’я на корпоративних засадах / Олена Бобровська, Ірина Хожило // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2010. – Вип.4(1). – С. 101–109.
12. Богуславський Д.Д. Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.15 [Електронний ресурс] / Д.Д. Богуславський; Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2007. – 17 с.
13. Бородін Є.І. Бородін Є. І. Державна молодіжна політика в незалежній Україні: формування та розвиток національної моделі (1991 – 2006 рр.) / Є. І. Бородін // Грані. – 2006. – № 6. – С.53 – 57.
14. Бурлака О.С. Атестаційні провадження: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] / О.С. Бурлака; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2007. – 19 с.
15. Бронников В.А. Модель взаимодействия учреждений медико-социальной экспертизы и службы реабилитации на региональном уровне / В.А. Бронников, Ю.А. Мавликаева, Т.А. Аникеева. Медико-социальная экспертиза и реабилитация : сб. науч. ст. / под. ред.. В.Б. Смычка. – Минск: НИИ МЭ и Р, 2009. Вып. 11. – С. 13-17.
16. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод.і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
17. Верховод І.С. Гідна зайнятість як інтегративно-субстанціональна складова формування цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів / І.С. Верховод // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Одеса, 2007. – № 3(40). – С. 83-89.
18. Вікторов В. Г. Управління якістю освіти (соціально-філософський аналіз) : монографія / В. Г. Вікторов – Д. : Пороги, 2005. – 286 с.
19. Войтенко А.Б. Місцеве самоврядування як фактор регулювання соціально-економічного розвитку постраждалих районів від аварії на ЧАЕС: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 [Електронний ресурс] / А.Б. Войтенко; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2005. – 20 с.
20. Гайдаєв Ю. О. Державні програми як механізм подальшого розвитку охорони здоров’я України / Ю. О Гайдаєв // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2007. – № 1. – С. 5–7.
21. Гладун З.С. Законодательство о здравоохранении: проблемы формирования новой теоретической модели // Государство и право. – 1994. - № 2.
22. Гольдблат Ю.В. Медико-социальная реабилитация в неврологии / Ю.В. Гольдблат. – СПб.: Политехника, 2006.- 607 с.
23. Гончарук Н.Т., Кринична І.П. Медико-соціальні чинники в управлінні процесами забезпечення радіаційної безпеки населення України / Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком : матеріали ІІІ регіон. наук.-практ. конф. / за заг. ред. В.Г. Вікторова. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – С. 67-71.
24. Губерная Г.К. Власть и управление / К.Г. Губерная, В.Г. Ильюшенко // Менеджер: Вестник ДонДУУ. – Донецк, 2003. - № 2 (24). – С. 7 – 17.
25. Декларація ООН про права інвалідів (резолюція 3447 Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.75). – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
26. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка", 2002. – 352 с.
27. Державне управління: слов.-довід. / за заг. ред. В. М. Князева, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
28. Державне управління: теорія і практика / [за заг. ред. В. Авер’янова]. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
29. Державний службовець в Україні: пошук моделі / Н.Р. Нижник, В.В. Цвєтков, Г.І. Леліков та ін. – К.: Ін Юре, 1998. – 272 с.
30. Драгомирецька Н.М. Комунікативна діяльність в державному управлінні: теоретико-методологічний аспект: автореф. Дис..на здобуття наук. Ступеня д-ра наук з держ упр. : 25.00.01 «Теорія та історія державного управління»/ Н.М. Драгомирецька. – К., 2007. – 35 с.
31. Дрешпак В.М. Розвиток семіотичної підсистеми державного управління в радянський історичний період / Валерій Дрешпак // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2010. – Вип.4(1). – С. 101-109.
32. Звіт з людського розвитку в Україні за 2008 рік [Електронний ресурс] / Людський розвиток і європейський вибір України. – Режим доступу: http://www.undp.org.ua/ua/home.
33. Ігнатьєва Г. Ф. Лікарняна каса як елемент суспільно-солідарної моделі охорони здоров`я / Галина Ігнатьєва // Менеджер. – 2008. – Вип. 1 (43). – С. 74–81.
34. Інструкція про встановлення груп інвалідності: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 7 квітня 2004 р. № 183. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
35. Іпатов А.В. Інвалідність як інтегрований показник стану здоров’я населення України: моногр. / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак; Укр. держ. НДІ мед.-соц. пробл. інвалідності. – Д.: Пороги, 2002. – 342 с.
36. Іпатов А.В. Управлінські та аналітико-економічні проблеми медицини та медико-соціальної експертизи: стан та шляхи удосконалення / А.В. Іпатов, О.В.Сергієні, Н.Г. Шпанковська. – Д.: Пороги, 2004. – 370 с.
37. Іпатов А.В. Державне управління службою медико-соціальної експертизи та реабілітації як наукова проблема // Управління інноваційними проектами та об’єктами інтелектуальної власності: зб. наук. пр. – Донецьк: ДонДУУ, 2010. – Т.11. – (Серія «Державне управління», Вип. 158). – С. 172 –179.
38. Іпатов А.В. Державне регулювання медико-соціальних проблем інвалідів: зарубіжний досвід для України / А.В. Іпатов // Держава і регіони: Серія державне управління. – 2010. – № 2. – С. 121–123.
39. Іпатов А.В. Історичні аспекти становлення служби медико-соціальної експертизи життєдіяльності в Україні / А.В. Іпатов, І.І. Хожило // Публічне адміністрування: теорія та практика: ел. зб. наук. пр. [Ел. ресурс] / Д.: ДРІДУ НАДУ. – 2010. – Вип. 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Patp/2010_1/10iavnby.pdf. - Назва з екрану.
40. Іпатов А.В. Особливості взаємодії державних інституцій та громадських організацій інвалідів в Україні / А.В. Іпатов // Держ. упр. та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ. – 2010. – № 3 (1). – С. 34 – 40.
41. Іпатов А.В. Обмеження життєдіяльності та соціальної недостатності інвалідів: загальні закономірності [Текст] / А.В. Іпатов, В.М. Лехан // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – Київ, 2005.– № 2.– С. 41 – 46.
42. Іпатов А.В. Стандартизація як метод оптимізації діяльності служби медико-соціальної експертизи [Текст] / А.В. Іпатов, В.В. Марунич, О.В. Сергієні, О.А. Дніпрова, Т.Г. Войтчак // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2006.– № 4.– С. 39 – 43.
43. Іпатов А.В. Медико-соціальна експертиза: основні поняття та методологія [Текст] / А.В. Іпатов, В.В. Марунич // Управління закладом охорони здоров’я. – ТОВ «МЦФЕР-Україна», 2007. – № 7. – С. 72 – 77.
44. Іпатов А.В. Завдання служби медико-соціальної експертизи з удосконалення медико-експертної допомоги населенню
України / В.В. Марунич, А.В. Іпатов та ін. // Україна. Здоров’я нації. – 2008. – № 1. – С. 50 – 57.
45. Іпатов А.В. Формування кадрового складу установ медико-соціальної експертизи та прогнозування потреби в лікарях-експертах в Україні / О.В. Сергієні, В.В. Марунич, А.В. Іпатов та ін. // Україна. Здоров'я нації. – 2008. – № 3/4. – С. 196 – 199.
46. Іпатов А.В. Історичні аспекти та основні напрямки діяльності Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності (до 80-річного ювілею) [Текст] / А.В. Іпатов, О. В. Сергієні, О.А. Дніпрова // Запорожский медицинский журнал: Всеукраїнська науково-практ. конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів», м. Дніпропетровськ, 28-29 вересня 2006 р.– 2006. – №5. Том 2. – С. 5– 11.
47. Іпатов А.В. Особливості медико-соціальної реабілітації інвалідів в деяких країнах [Текст] / А.В. Іпатов, О.М.Мороз: Охорона здоров’я України: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я 2009 р.. – Київ, 2009.– №1 (33). – С. 94 – 95.
48. Іпатов А.В. Роль служби медико-соціальної експертизи у збереженні трудових ресурсів держави: матер. наук.-практ. конф. «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення»», Дніпропетровськ, 1 жовтня 2010 р. / А.В. Іпатов. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2010. – С. 228 – 229.
49. Іпатов А.В. Служба медико-соціальної експертизи як функція державного управління: матер. наук.-практ. конф. «Теорія та практика державної служби: пріоритети регіональної кадрової політики», Дніпропетровськ, 5-6 листопада 2010 р. / за заг. ред. С.М. Серьогіна. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2010. – С. 201 – 203.
50. Іпатов А.В. Участь лікарів МСЕК в атестації робочих місць для інвалідів та в роботі інженерно-лікарських бригад: навч.-метод. посіб. / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.В. Єрошкіна, Т.Г. Войтчак, Л.Ю. Науменко, С.П. Валєвський, І.А. Большунова, С.М. Потапова, М.М. Чумаченко, Л.А. Терещенко, С.С. Борисенко; Укр. держ. НДІ мед.-соц. пробл. інвалідів (Укр. держ. НДІ МСПІ). – Д.: Пороги, 2003. – 178 с.
51. Іпатов А.В. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов,
О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко, Т.В. Єрошкіна, С.А. Місяк,
Д.І. Клименко, Т.А. Аліфанова, А.М. Ульянова; за ред. В.В.Марунича. – Д.: Пороги, 2005. – 227 с.
52. Іпатов А.В. Науково обгрунтовані рекомендації по обстеженню та відновному лікуванню хворих і інвалідів у практиці медико-соціальної експертизи: довід.-метод. посіб. / Ред.: А.В. Іпатов; О.В. Сергієні; Укр. держ. НДІ мед.-соц. пробл. інвалідності. – Д.: Пороги, 2006. – 293 с.
53. Іпатов А.В. Модель державної системи професійної реабілітації інвалідів в Україні: метод. рекомендації / А.В. Іпатов, О.В.Сергієні,
В.П. Топка, Л.Ю. Науменко, Т.Г. Войтчак, В.А. Кльованик, О.В. Топка,
М.П. Чос, М.З. Олейник. – Д.: Пороги, 2002. – 32 с.
54. Карамишев Д.В. Стратегічне управління інноваційними процесами в системі охорони здоров’я: державні механізми:
[монографія] / Д.В. Карамишев. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. – 304 с.
55. Клименко Д.І. Медико-соціальна експертиза при вестибулярній дисфункції, реабілітація, реадаптація і реінтеграція інвалідів у суспільство: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.19 [Електронний ресурс] / Д.І. Клименко; АМН України. Ін-т отоларингології ім. О.С. Коломійченка. – К., 2004. – 44 с.
56. Комплексная реабилитация инвалидов / Т.В. Зозуля [и др.:] / М., 2005. – 304 с.
57. Конституція України. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 120 с.
58. Корецький М. Теоретичні основи державного управління /М. Корецький // Персонал. – 2007. – № 5. – С. 35-41.
59. Костриця В. І. Соціальна держава, її суспільне та політичне значення / В. І. Костриця // Вісн. Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2003. – № 3 (22). – С. 159 – 163.
60. Кривчик Г.В. Взаємозв’язок діалектики та принципів історизму і об’єктивності в дослідженні новітньої історії України / Г.Г. Кривчик,
В.М. Бараєв В.М., О.В. Щербакова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського: Серія:
історія.- Вінниця, 2004.- Вип.7.- С.251.
61. Кризина Н.П. Державна політика в галузі охорони здоров’я: генезис та закономірності розвитку: Монографія / Н.П. Кризана. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 274.
62. Лазор О.Д. Організація влади у містах пострадянської Білорусі та України: компаративний аналіз: монографія /О.Д.Лазор, О.Я. Лазор, А.В. Клікунов. – Львів, Ліга-Прес, 2005. – 104 с.
63. Лесько О.Й. Зайнятість та професійна реабілітація осіб з обмеженими фізичними можливостями (методологія, проблеми, шляхи вирішення): автореф. дис... канд. екон. наук / О.Й Лесько. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2003. – 20 с.
64. Лехан В.М. Системи охорони здоров’я у перехідному періоді / В.М. Лехан, В.М. Рудой, Є. Нолт. – К., 2004. – 268 с.
65. Лобас В. М. Здравоохранение: от прямого управления к регулированию / В. М. Лобас // Зб. наук. праць ДонДАУ: «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами». Серія: Держ.
упр. – Т. 4. – Вип. 24. – Донецьк: ДонДАУ. – 2003. – С. 13 – 24.
66. Луговой В.І. Актуальні питання реформи центральних органів виконавчої влади в Україні. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2005-1/txts/LUGOV.htm
67. Людський розвиток в Україні : можливості та напрями соціальних інвестицій / за ред. Лібанової Е. М. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. – 355 с.
68. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія): монографія / В.М. Мартиненко. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2003. – 218 с.
69. Марунич В.В. Оптимізація структурно-функціональної моделі служби медико-соціальної експертизи України (обгрунтування та реалізація): Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.03 / В.В. Марунич. – Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 21 с.
70. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалідів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. - Вінниця: О.Власюк, 2006. – 212 с.
71. Матвійчук А.В. Громадські організації як чинник становлення громадянського суспільства: автореф. дис… канд. політ. н.
23.00.02 / А.В. Матвійчук. – К.: КНУ, 2008. – 20 с.
72. Мельниченко О. А. Підвищення рівня та якості життя населення: механізм державного регулювання / О. А. Мельниченко. – Х. : ХарРІ НАДУ Магістр, 2008. – 232 с.
73. Мерзляк А.В. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навч. посіб. / А.В. Мерзляк [та ін.]. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 240 с.
74. Мирошніченко Н.О. Соціально-педагогічні умови інтегрування молоді з функціональними обмеженнями у сучасне середовище: автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.05 / Н.О. Мірошніченко. – К.: Національний педагогічний університет імені М.Л.Драгоманова, 2008. – 20 с.
75. Міщенко К.С. Механізми державного управління соціальним захистом інвалідів в Україні: автореф. дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Катерина Семенівна Міщенко / Академія муніципального управління. –К., 2009. – 20с.
76. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині. Посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2007. - 264 с.
77. Москаленко В. Ф. Рейтингова оцінка діяльності органів управління охорони здоров’я регіонального рівня / В. Ф. Москаленко,
В. М. Пономаренко // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2000. – № 2. – С. 31–34.
78. Надюк З.О. Державне регулювання ринку медичних послуг в Україні: монографія / З.О. Надюк; передмова проф. В.М. Огаренка. – Запоріжжя, 2008. – 296 с.
79. Найговизина Н. Б. Организация медицинской помощи и источники финансирования в здравоохранении: Разграничение полномочий по уровням власти / Н. Б. Найговизина // Экономика здравоохранения. – 2005. – № 5–8. – С. 5–11.
80. Національний план дій на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 „Про невідкладні заходи реформування системи охорони здоров’я населення” (Дорожня карта реформування системи охорони здоров’я). – Режим доступу : http:// www. moz.gov.ua
81. Нижник Н.Р. Проблеми управління охороною здоров’я України / Н. Нижник // Укр. мед. вісн. – 1997. – № 2 – 3 (57 – 58). – С. 40 – 41.
82. Оболенський О.Ю. Теорія системного підходу в державному управлінні / О.Ю. Оболенський // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1996. – № 3. – С. 151 – 158.
83. Основи законодавства України про охорону здоров’я: закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
84. Основы медико-социальной реабилитации инвалидов / С.Н. Пузин [и др.]. – М., 2003. – 320 с.
85. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні / за заг. ред. В. М. Лехан, В. М. Рудого. – К. : Вид-во Раєвського, 2005. – 168 с.
86. Основы медико-социальной экспертизы. – М.: Медицина, 2005. – 448 с.
87. Основи законодавства України про охорону здоров’я: закон України від 19.11.92. № 2801-XI. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
88. Основи законодавства України про загальнообов’язкове соціальне страхування від 14 січня 1998 р. № 16/98. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
89. Панорама охорони здоров’я населення України / А.В.Підаєв, О.Ф.Возіанов, В.Ф. Москаленко, В.М.Пономаренко та ін. – К.: Здоров’я, 2003. – 396 с.
90. Пашков В.М. Господарсько-правова політика у сфері охорони здоров”я: проблеми вітальної безпеки. – К.: МОРІОН, 2007. – 152 с.
91. План дій Ради Європи на 2006-2015 роки із захисту прав людей з обмеженими можливостями та забезпечення ї повноцінної участі у житті суспільства. – Режим доступу: http://www.coe.int/t/e/social_cohesion/soc-sp/Rec
92. Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда: постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 757. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
93. Положення про медико-соціальну експертизу: постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.92 р. № 83. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
94. Праця та зайнятість осіб з інвалідністю в Україні. Національна доповідь. – Луганськ : ДУ НДІ соціально-трудових відносин, 2010. – 227 с.
95. Презентація соціальних ініціатив Президента України. Прес–служба Президента України Віктора Ющенка 22 червня 2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/6649.html.
96. Приходченко Л. Л. Оцінювання / Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко,
А. М. Михненко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського,
Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с.
97. Про внесення змін до Положення про організацію професійної орієнтації населення: наказ Мінпраці та Міносвіти від 10.10.2006 № 75/692. – Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua.
98. Про внутрішнє і зовнішнє становище України : Щорічне послання президента України до Верховної Ради України. 2008 рік. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua
99. Програма економічних реформ на 2010 – 2014 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov. ua.
100. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: закон України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
101. Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття: закон України від 2 березня 2000 р. № 1533. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
102. Про зайнятість населення : закон України від 1 березня 1991 р.
№ 803. – Режим доступу : http:// www.rada.gov.ua
103. Про затвердження Порядку взяття на облік інваліда та іншої особи для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації не за місцем реєстрації їх проживання : наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 05.09.07 р. № 461. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
104. Про затвердження типових положень про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю і про установу постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 23.07.07 № 392. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
105. Про затвердження Типового положення про центр професійної реабілітації інвалідів: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.2006 р. № 372. – Режим доступу : http:// www.rada.gov.ua
106. Про затвердження Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів : наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2007 р. № 48. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
107. Про затвердження Соціальних нормативів у сфері професійної реабілітації інвалідів для центрів професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 12.04.2007 р. № 155. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
108. Про затвердження Соціальних нормативів у сфері соціальної реабілітації інвалідів для центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 04.05.2007 р. № 206. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
109. Про затвердження Змін до Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам : наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.2006 р. № 229/569/402. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
110. Про затвердження Порядку взаємодії органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, відділень Фонду соціального захисту інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів і навчальних закладів системи Мінпраці щодо працевлаштування інвалідів: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 03.05.2007
№ 201. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
111. Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.10.2007 р. № 623. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
112. Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.2007 № 623. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
113. Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року: постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.07
№ 716. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
114. Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1686. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
115. Про затвердження міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року № 14. – Режим доступу:
http://www.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi.
116. Про затвердження Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки: Указ Президента України від 13.07.2001 р. № 519. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
117. Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги: наказ МОЗ України від 28.12.2002 р. № 507. – К.: Логос, 2007. – 671 с.
118. Про затвердження Програми забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлового та громадського призначення: постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 № 863. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
119. Про затвердження Порядку взаємодії органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, відділень Фонду соціального захисту інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів і навчальних закладів системи Мінпраці щодо працевлаштування інвалідів: наказ Мінпраці від 03.05.2007 № 201. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
120. Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фізкультурно-спортивної реабілітації та спорту інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 № 118. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
121. Про затвердження Порядку виплати і розмірів грошових компенсацій на послуги з реконструктивної хірургії та ендопротезування, вироби медичного призначення при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів: проект постанови Кабінету Міністрів України від
№. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
122. Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації та формування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів: постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1652. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
123. Про затвердження порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг: постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
124. Про Концепцію основних засад забезпечення лікувально-профілактичною допомогою та реабілітацію осіб, інвалідизація яких пов’язана з професійною діяльністю: постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 № 50. – Режим доступу:
http:// www.rada.gov.ua
125. Про консультування протягом усього життя: резолюція Європейської Ради міністрів освіти. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
126. Про медико-соціальну експертизу: постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2009 № 1317. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
127. Про об’єднання громадян: закон України від 16.06.1992 р.
№ 2460. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
128. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: закон України від 21.03.1991 р. № 875. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
129. Про охорону праці: закон України від 14 жовтня 1992 р.
№ 2694. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
130. Про Положення про Міністерство охорони здоров'я України: указ Президента України (зі змінами) від 24 липня 2000 р. № 918 [Електронний ресурс]. – http://www.president.gov.ua
131. Професійна реабілітація інвалідів: Довідково-методичний посібник / Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005.-231 с.
132. Про становище інвалідів в Україні: національна доповідь. – К.: Міністерство праці та соціальної політики, 2008. – 200 с.
133. Про основи національної безпеки України : закон України від 19 червня 2003 року № 964-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР),
2003. – № 39. – ст. 351.
134. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: закон України від 21 березня 1991 р. № 875-12 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, №21, ст.252).
135. Про права інвалідів: Конвенція ООН, закон України від 16.12.2009 – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
136. Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями: Указ Президента України від 1 червня 2005 р. № 900/2005. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
137. Про реабілітацію інвалідів в Україні: закон України від 06.10.2005 № 2961. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
138. Пузин С.Н. Федеральное государственное учреждение «Федеральное бюро медико-социальной экспертизы» / С. Н. Пузин (гл. ред.). – М.: ФГУ «ФБ МСЭ», 2009. – 60 с.
139. Радиш Я.Ф. Єдиний медичний простір України – нова парадигма розвитку національної системи охорони здоров”я / Державна політика з охорони здоров”я в Україні: Навч. посіб. / За ред. І.М. Солоненка,
Л.І. Жаліло. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 116 с.
140. Рева С. Участь громадськості у процесі формування та реалізації державної політики. Порівняння досвіду України та Польщі / С. Рева // Політ. менеджмент. – 2006. – № 5. – С. 67-73.
141. Реформування системи охорони здоров’я на муніципальному рівні: Навч. посіб. / І.М. Солоненко, О.П. Попов, Л.І. Жаліло, К.О. Надутий – кер. автор. колективу / К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 212 с.
142. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / [ кол. авт.; наук. керів. В. В. Цвєтков]. – К.: «Оріяни», 1998. – 364 с.
143. Рингач Н.О. Громадське здоров’я як чинник національної безпеки: монографія / Н.О. Рингач. – К.: НАДУ, 2009. – 296 с.
144. Рожкова І.В. Розвиток конкурентоспроможності регіонального управління у сфері охорони громадського здоров’я: монографія. – К.: Фенікс, 2009. – 2009. – 384 с.
145. Савкіна О.В. Механізми державного регулювання системи надання медичної допомоги населенню України: автореф. дис… канд. наук держ. упр.: 25.00.01 / О.В. Савкіна. – Теорія та історія державного управління. – Донецьк. : ДонДУУ, 2006. – 20 с.
146. Смычек В.Б. Реабилитация больных и инвалидов / В.Б. Смычек. – М.: Мед. лит., 2009. – 560 с.
147. Серьогін С.М. Етикет як іманентна складова професійної компетенції державного службовця / Сергій Серьогін, Ірина Хожило // Вісн. держ. служби України. – 2007. – № 3. – С. 29 – 33.