РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я : РЕАЛИЗАЦИЯ ПРИНЦИПОВ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ В ОБЛАСТИ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КЛЮЗКО Віктор Миколайович
УДК 614.2 (477)

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
25.00.01 – теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Нижник Ніна Романівна,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Національної
академії правових наук України,
Заслужений юрист України

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 13
1.1. ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА СТАНУ РОЗРОБЛЕНОСТІ
ПРОБЛЕМИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 13
1.2. ВИДИ І СУТНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 50
1.3. ЗАКОНОДАВЧА І НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ПРИНЦИПІВ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 70
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 85
РОЗДІЛ 2
ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ ПРИНЦИПИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНА ҐЕНЕЗА, СУЧАСНИЙ СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ 89
2.1. ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РАДЯНСЬКОЮ СИСТЕМОЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 89
2.2. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 105
2.3. ОКРЕСЛЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 123
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 147

РОЗДІЛ 3
ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ 152
3.1. ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я:
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ
НА ПРИКЛАДІ ОКРЕМИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА ЗАХОДУ 152
3.2. ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ РОЗВИНУТИХ КРАЇН У ВПРОВАДЖЕННІ
МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ 163
3.3. СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ТА НАПРЯМ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 176
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 187
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
Д О Д А Т К И 217

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ВВП – валовий внутрішній продукт
ВРУ – Верховна Рада України
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ІЛР – індекс людського розвитку
КМУ – Кабінет Міністрів України
ЛЗП/СМ – лікар загальної практики / сімейної медицини
МДА – місцеві державні адміністрації
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я України
ОЕСР – Організація економічного співробітництва і розвитку
ОМС – органи місцевого самоврядування
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПМСД – первинна медико-санітарна допомога
СОМС – система обов’язкового медичного страхування
СМС – соціальне медичне страхування
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦОВВ – Центральний орган виконавчої влади
ЦСЄ – Центрально-Східна Європа

ВСТУП
Актуальність теми. Як свідчить практика, система охорони здоров’я в Україні лише частково забезпечує право громадян на медичну допомогу на рівні, передбаченому національним законодавством і міжнародними стандартами. Крім того, сучасні умови розвитку ставлять перед вітчизняною галуззю охорони здоров’я все нові і нові проблеми, серед яких безпрецедентна депопуляція, погіршення стану здоров’я населення, низький рівень якості медичної допомоги, недофінансування галузі. Зрозуміло, що розв’язання зазначених проблем виходить за межі медиків і належать до компетенції держави. Саме цим обґрунтовується підвищений інтерес, особливо упродовж останніх десятиліть, практиків, науковців і дослідників державного управління, політології, соціології та інших галузей, а також широкої громадськості до проблематики охорони здоров’я.
Звернення до зарубіжної практики засвідчує, що на рубежі третього тисячоліття у багатьох державах світу парадигми державного управління зазнали суттєвих трансформацій, зумовлених зміною ролі, формату і засад впливу держави у багатьох сферах суспільного життя, включаючи охорону здоров’я. Перехід у сучасну фазу суспільного розвитку вимагає не тільки оновленого розуміння суті і масштабів впливу держави на цю сферу, а й модернізації принципів державного управління охороною здоров’я, які дали б досягнути найбільш ефективних результатів при мінімальних бюджетних витратах. З огляду на це основним завданням постає вибір такої моделі державного управління охороною здоров’я, яка б органічно поєднувала кращі зарубіжні напрацювання та вітчизняний досвід.
Визначення і реалізація адекватного сучасним реаліям суспільного розвитку засад управлінського впливу держави на систему охорони здоров’я в Україні зумовлені і невідкладною необхідністю реагування держави на світові процеси глобалізації та інтеграції, які помітно інтенсифікувалися в останні десятиліття. В сукупності це ще більше актуалізує потребу у вивченні аспектів розробки і реалізації державного управлінських засад охорони здоров’я.
Питання теорії, історії та практики державного управління висвітлюються у працях таких відомих вітчизняних і зарубіжних науковців, як В. Б. Авер’янов [41; 42], Г. В. Атаманчук [4; 5], В. Д. Бакуменко [36], М. М. Білинська 10; 143; 157, В. І. Борденюк [12; 13], М. В. Гаман [19; 20], Н. Т. Гончарук [26; 128], В. А. Гошовська 31, І. А. Грицяк [32; 132], В. І. Гурковський [128], О. Л. Копиленко [14; 54], Т. Т. Ковальчук [14; 56], В. С. Куйбіда [77; 78], О. А. Машков [88], А. Р. Мацюк [147], А. Ф. Мельник [37], Т. В. Мотренко [109], Н. Р. Нижник [16; 33; 38; 39; 40; 85; 86; 93; 128; 134], В. М. Олуйко [33; 38; 93], Л. А. Пашко [33; 102], І. В. Рожкова 137; 138 С. Г. Стеценко [150; 151; 152], В. Я. Шевчук [56], В. К. Черняк [56], М. В. Чечетов [164], В. В. Цвєтков [134; 160; 161; 162] та ін.
Різні аспекти теорії та історії державного управління охороною здоров’я розглядаються у працях таких вітчизняних дослідників, як Ю.В. Вороненко [146], З. С. Гладун [21; 22; 23], О. М. Голяченко [25], Л. І. Жаліло [101; 143; 157], В. І. Журавель [47], Б. П. Криштопа [76], О. О. Приходський [111], О. С. Шаптала 158; 159, та ін.
Тематиці дослідження проблем у галузі охорони здоров’я та пошуку шляхів їх розв’язання присвячені наукові праці В. М. Князевича [99; 104], Я. Ф. Радиша [129; 130; 131], В. М. Рудого [139], І. М. Солоненка [101; 142; 143; 144; 145] та ін.
Водночас питання розроблення наукового теоретичного підґрунтя, дослідження історичних передумов і сучасного стану реалізації державно-управлінських принципів у галузі охорони здоров’я наразі залишаються на периферії галузі вітчизняної науки державного управління. Саме ці аспекти є недостатньо висвітленими або аналізуються побіжно в наявній науковій літературі. Тематика дослідження актуалізується з огляду на конституційно закріплене визнання в Україні життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю, здійснюваного в цьому напрямі курсу державної політики, спрямованого на удосконалення системи охорони здоров’я. Дослідження різних аспектів теорії і практики реалізації принципів державного управління в галузі охорони здоров’я детерміновано і необхідністю розбудови проголошеного демократичного устрою, системи державного управління та реагування на внутрішні і зовнішні виклики сьогодення.
Зв’язок проблеми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковим дослідженням, яке здійснювалось у межах науково-дослідної роботи відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою “Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування” (реєстраційний № 0104U006941), у розробленні якої дисертант брав безпосередню участь як співвиконавець.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності принципів державного управління в галузі охорони здоров’я та науково-теоретичному обґрунтуванні їх реалізації в сучасних умовах України.
Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:
– охарактеризувати ступінь розроблення у вітчизняних і зарубіжних наукових працях питань реалізації принципів державного управління в галузі охорони здоров’я, виділити проблемні питання та окреслити напрями проведення дисертаційного дослідження;
– визначити на основі аналізу існуючих у наукових працях підходів до тлумачення використаної в дисертаційному дослідженні базової термінології сутність поняття “принципи державного управління в галузі охорони здоров’я” та виокремити їх;
– проаналізувати вітчизняну законодавчу і нормативно-правову базу розроблення й реалізації державно-управлінських принципів у галузі охорони здоров’я та ідентифікувати її недоліки;
– розкрити в історичному ракурсі основні принципи державного управління радянською системою охорони здоров’я, етапи їх реалізації упродовж 1917-1991 рр. та розглянути динаміку змін базових показників охорони здоров’я;
– здійснити аналіз сучасного стану і проблем вітчизняного державного управління охороною здоров’я та сформулювати практичні рекомендації щодо оптимізації державно-управлінських принципів і реформування галузі охорони здоров’я в Україні;
– окреслити зарубіжні принципи державного управління охороною здоров’я і напрями його реформування на прикладі окремих країн Центрально-Східної Європи і Заходу, а також оцінити прийнятність цих принципів для впровадження в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації принципів державного управління.
Предмет дослідження – реалізація принципів державного управління в галузі охорони здоров’я.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що науково-теоретичне обґрунтування принципів державного управління охороною здоров’я сприятиме їх оптимізації та підвищенню рівня практичної реалізації.
Методи дослідження. В контексті визначених мети і завдань дисертаційної роботи було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів і підходів до дослідження. На основі діалектичного методу пізнання розглянуто теоретико-методологічні засади реалізації принципів державного управління в сфері охорони здоров’я. Використання логіко-семантичного методу дозволило дати визначення окремим поняттям дослідження, визначити зміст і сутність реалізації державно-управлінських принципів в охороні здоров’я. Підґрунтям для проведення дослідження історичних передумов і ґенези галузі вітчизняної охорони здоров’я, зокрема радянського періоду, стали історико-ретроспективний і порівняльний методи. За допомогою методів критичного і системного аналізів, синтезу і обґрунтування було визначено об’єкт і предмет дослідження, з’ясовано сутність правового регулювання розроблення і практичної реалізації принципів державного управління в галузі охорони здоров’я. Еволюційний і функціональний аналіз дав змогу відстежити основні тенденції розвитку правового регулювання державного управління у сфері охорони здоров’я в Україні. Для розкриття природи функціонування галузі охорони здоров’я та особливостей здійснення в ній державного управління було застосовано структурно-функціональний підхід. З метою формулювання теоретичних положень, практичних рекомендацій щодо шляхів оптимізації принципів державного управління та реформування галузі охорони здоров’я в Україні використано методи узагальнення, моделювання, прогностичний та програмно-цільовий.
Методологічною основою дослідження став системний підхід, що дозволив шляхом аналізу наявних в науковій літературі напрацювань дослідити ґенезу, з’ясувати сутність і особливості реалізації принципів державного управління в галузі охорони здоров’я та на цій основі сформулювати рекомендації щодо шляхів їх оптимізації в Україні в умовах внутрішніх і зовнішніх викликів сьогодення.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є науковою роботою, в якій отримано нові результати і розроблено наукові положення, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання – науково-теоретичне обґрунтування реалізації принципів державного управління охороною здоров’я в Україні в сучасних умовах. Новизна отриманих автором наукових положень полягає в тому, що в дисертаційній роботі
вперше:
запропоновано авторське визначення поняття „принципи державного управління в галузі охорони здоров’я” як сукупність науково обґрунтованих положень, правил організації здійснення управлінського впливу держави на систему охорони здоров’я, що відображають її закономірності, відносини, взаємозв’язки та враховують зовнішні і внутрішні реалії суспільного розвитку;
виокремлено етапи історичної ґенези принципів державного управління охороною здоров’я періоду радянської доби (1917-1991 рр.); на першому етапі (1917-1961 рр.) управлінський вплив держави спрямовувався на покращення епідеміологічного стану, наукове забезпечення розвитку медицини, впровадження задекларованих принципів (загальнодоступність і безкоштовність медичної допомоги, профілактики захворювань, участь громадськості у вирішенні питань охорони здоров’я та ін.); другий етап (1961-1969 рр.) характеризувався спрямованістю на розширення мережі медичних закладів, забезпечення кваліфікованою медичною допомогою, підвищення культури медичного обслуговування населення; на третьому етапі (1969-1977 рр.) на законодавчому рівні (Основами законодавства СРСР і союзних республік про охорону здоров’я) закріплено принципи і форми медичної допомоги населенню (безкоштовність і загальнодоступність, кваліфікованість, профілактична і санітарно-протиепідемічна спрямованість та ін.); на четвертому етапі (1977-1991 рр.) Конституцією СРСР (стаття 42) закріплено конституційно-правові засади реалізації державного управління галуззю охорони здоров’я (надання безкоштовної і кваліфікованої медичної допомоги населенню, превентивності, підвищення працездатності і довголіття громадян);
удосконалено:
змістове наповнення поняття “державне управління в галузі охорони здоров’я” як постійної, цілеспрямованої й ефективної діяльності органів державної влади, що басується на їх виконавчо-розпорядчому за формою та організуючому за змістом впливі на систему охорони здоров’я, який полягає в розробленні та реалізації ними комплексу економічних, соціальних, медичних та інших заходів, спрямованих передусім на забезпечення надання громадянам гарантованого державою рівня доступної, якісної і кваліфікованої медичної допомоги, збереження і зміцнення стану їхнього здоров’я;
наукове обґрунтування необхідності підвищення рівня ефективності державного управління охороною здоров’я шляхом упровадження в його практику таких елементів сучасного менеджменту, як адаптація до умов галузі охорони здоров’я прийнятних ринкових механізмів, раціональне використання ресурсів, субсидіарність, підвищення дискретних повноважень керівників нижчих рівнів управління, децентралізований фінансовий менеджмент, моніторинг результативності і контроль за якістю надання медичних послуг та ін.;
дістали подальшого розвитку:
узагальнення європейського досвіду щодо реформування галузі охорони здоров’я та його актуалізація в контексті задекларованого Україною євроінтеграційного курсу державної політики;
дослідження динамічних змін стану здоров’я населення в Україні за відповідними базовими статистичними показниками та проблем розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я;
підходи щодо оптимізації вітчизняної моделі державного управління охороною здоров’я на засадах сімейної медицини, соціального медичного страхування та приведення її у відповідність до стандартів і вимог Євросоюзу в галузі охорони здоров’я.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані у вітчизняній нормотворчій діяльності. Висновки і практичні рекомендації дисертації, передусім, можуть бути використані в якості пропозицій в ході розроблення законопроектів, які передбачають запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні, зокрема проекту Закону України „Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні” № 4744 від 30 червня 2009 р., Основ законодавства України про охорону здоров’я” № 2801-ХІІ від 19 листопада 1992 р. в частині оптимізації принципів державного управління охороною здоров’я.
Основні наукові положення, результати дисертаційного дослідження у формі теоретико-методичних розробок і рекомендацій упроваджено:
у роботу Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я при розробці проекту Закону України „Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні” № 4744 від 30 червня 2009 р. в частині оптимізації принципів державного управління охороною здоров’я (довідка № 6/3-1806-6-6 від 29 вересня 2010 р.);
у роботі Апарату Ради національної безпеки і оборони України при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів до засідань Ради (довідка
№ 04-24/9-1040 від 29 жовтня 2010 р.).
Результати дисертації можуть застосовуватися в процесі розроблення навчальних планів, програм та читання лекцій з вивчення принципів державного управління в галузі охорони здоров’я, а також для проведення подальших наукових досліджень.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення і наукові висновки дисертаційного дослідження неодноразово обговорювались на засіданнях відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних та вітчизняних наукових, науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіка, право і влада в сучасних умовах розвитку України” (Херсон, 2008), ІV міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2009), Науково-практичній конференції „Теорія і практика державної служби” (Дніпропетровськ, 2009), ІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародною участю „Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади” (Полтава, 2009), ІV міжнародній науково-практичній конференції “Predni vedecke novinky – 2010” (Прага, 2010).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено автором у 11 публікаціях, серед яких 5 – у наукових фахових виданнях за спеціальністю „Державне управління”, затверджених ВАК України, 6 – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 224 сторінки, із них обсяг основного тексту – 198 сторінок. Список використаних джерел включає 175 найменувань. Робота містить 5 таблиць, 1 рисунок та 6 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Отримані в дисертації теоретичні положення та практичні рекомендації в сукупності вирішують наукове завдання, яке є актуальним і важливим для науки державного управління, а саме науково обґрунтовують реалізацію принципів державного управління в галузі охорони здоров’я, а також окреслюють напрями його реформування й оптимізації в Україні у сучасних умовах розвитку. Результати дисертаційного дослідження підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а досягнута його мета та виконані завдання дають змогу сформулювати такі висновки і практичні рекомендації.
1. Вивчення стану дослідження у вітчизняній та зарубіжній літературі реалізації принципів державного управління в галузі охорони здоров’я виявило різноплановість теоретико-методологічних підходів до типології таких принципів, проблематики їх імплементації. В процесі аналізу виявлено відсутність у вітчизняній науці державного управління цілісного наукового дослідження, в якому ґрунтовно розкриваються такі аспекти реалізації державно-управлінських принципів у галузі охорони здоров’я, як їх теоретичне обґрунтування, історичний генезис і сучасні реалії. Наявні теоретико-концептуальні розробки науковців висвітлюють цю проблематику побіжно. Це дало підстави для висновку, що наукова розробка теми дисертації є недостатньою.
Здійснювані перетворення у вітчизняному державному управлінні та галузі охорони здоров’я, які часто детерміновані хронічними для України безпрецедентною депопуляцією, погіршенням стану здоров’я населення, ще більше актуалізують потребу в проведенні наукового дослідження, в якому вивчається напрацьований зарубіжними країнами досвід реформування державного управління охороною здоров’я.
2. У процесі аналізу наявних у вітчизняній науковій літературі тлумачень базової термінології дисертаційного дослідження встановлено відсутність визначення поняття “принципи державного управління в галузі охорони здоров’я”, під яким пропонується розуміти сукупність науково обґрунтованих положень, правил організації справляння державно-управлінського впливу на систему охорони здоров’я, що відображають її закономірності, відносини, взаємозв’язки та враховують зовнішні й внутрішні реалії суспільного розвитку.
З’ясовано, що сутність державного управління охороною здоров’я полягає в постійній, цілеспрямованій та ефективній діяльності органів державного управління щодо розроблення і реалізації комплексу економічних, соціальних, медичних й інших заходів, які спрямовані, насамперед, на надання кожному громадянину гарантованого рівня медичної допомоги, збереження, охорону та зміцнення його здоров’я. Суть управління державою системою охорони здоров’я також можна розкрити через її суб’єкти управління – галузеві органи державної влади, які справляють виконавчо-розпорядчий за формою та організуючий за змістом вплив на об’єкт управління (систему охорони здоров’я).
Визначено, що до принципів державного управління, які реалізуються в галузі охорони здоров’я, крім визначних Конституцією України та Основами законодавства України про охорону здоров’я, можна віднести принципи публічності, об’єктивності, партнерства, демократизму, законності, централізації та децентралізації.
3. Аналіз вітчизняної правової бази показав, що підґрунтям для розроблення та реалізації принципів державного управління охороною здоров’я слугують Конституція України, (статті 3 і 49), Основи законодавства України про охорону здоров’я населення (статті 4, 12) та положення інших правових актів, які регламентують суспільні відносини у сфері охорони здоров’я.
На підставі аналізу також можна констатувати, що на сьогодні багато законодавчих і підзаконних актів, які регламентують правові відносини здійснення державного управління охороною здоров’я, часто призводить до порушення відповідності між ними, їх дублювання, колізій та суперечностей норм різних правових актів. З’ясовано, що недосконалість вітчизняної правової бази державного управління охороною здоров’я зумовлена як об’єктивними чинниками (складністю суспільних відносин галузі, інтенсифікацією зовнішнього впливу світових процесів глобалізації, інтеграції та ін.), і суб’єктивними (порушення принципу системності у процесі законотворчості, прийняття правових актів, які лобіюють інтереси окремих груп, не враховують насущні потреби громадян, реалій сьогодення та ін.).
4. Крізь призму здійсненої у дослідженні історичної ґенези принципів державного управління радянською системою охороною здоров’я зроблено висновок, що в Радянській державі приділялась значна і постійна увага питанням охорони здоров’я. Вивчення положень низки офіційних документів і наукових джерел дає підстави стверджувати, що державне управління радянською моделлю охорони здоров’я (“система Семашка”) здійснювалося на таких основних принципах: безкоштовності і загальнодоступності; наукового підходу; профілактичної спрямованості; участі громадськості в заходах охорони здоров’я. Втім, реалізація зазначених принципів підпорядковувалася загальнодержавному курсу політики радянської влади – тотальному одержавленню, політизації та пропагуванню переваг соціалістичного ладу, зокрема в галузі охорони здоров’я.
Аналіз історичної ґенези засад державного управління у галузі охорони здоров’я, здійснюваного у радянський період упродовж 1917-1991 рр., дав змогу виокремити такі етапи: перший етап (1917-1961), під час якого зусилля держави спрямовувалися на ліквідацію епідемій, наукове забезпечення розвитку медицини, впровадження задекларованих принципів (загальнодоступності і безкоштовності медичної допомоги, профілактики, участі громадян у заходах з охорони здоров’я), надання допомоги хворим і пораненим, запобігання епідеміям в діючій армії і тилу (у роки Великої Вітчизняної війни); другий етап (1961-1969) характеризувався розбудовою мережі медичних закладів, забезпеченням кваліфікованою медичною допомогою і підвищенням культури медичного обслуговування населення; третій етап (1969-1977), який закріпив на законодавчому рівні (в Основах законодавства СРСР і союзних республік про охорону здоров’я) принципи і форми медичної допомоги населенню (безкоштовність і загальнодоступність, кваліфікованість, профілактична спрямованість та ін.); четвертий етап (1977-1991), характерною рисою якого стало правове врегулювання в Конституції СРСР (стаття 42) розроблення і реалізації принципів (надання безкоштовної і кваліфікованої медичної допомоги населенню, вжиття превентивних заходів, підвищення працездатності і довголіття громадян).
5. Аналіз статистичних показників, які характеризують стан охорони здоров’я в СРСР, дає підстави стверджувати про їх позитивну динаміку, зокрема приріст у показниках мережі медичних закладів становив близько 1,8-2,4 раза (у 1940-1975 рр.), державні видатки на охорону здоров’я і фізкультуру збільшились у 13,3 раза (у 1940-1975 рр.), чисельність населення – 2,1 раза (у 1920-1990 рр.) та ін. Утім, спрямованість державної політики у галузі охорони здоров’я Радянської держави на нарощування лише кількісних вимірів (без покращення якості надання медичних послуг населенню) призводило до неефективності її функціонування, нераціонального використання фінансових ресурсів.
6. У процесі дослідження встановлено, що на сучасному етапі розвитку України охороні здоров’я не приділяється належної уваги, а державне управління в цій галузі продовжує здійснюється на засадах, успадкованих з радянських часів. На підставі результатів статистичного аналізу можна констатувати, що в Україні спостерігає виразна тенденція до депопуляції (чисельність населення з 1991 р. до 2009 р. зменшилась майже на 6 млн осіб), погіршення стану здоров’я населення за такими основними показниками, як очікувана тривалість життя при народженні (з 69,8 років у 1959 р. до 68,2 років у 2009 р.), підвищення рівнів смертності, захворюваності та ін.
Результати статистичного аналізу та опрацювання наукових джерел дали змогу виокремити такі основні проблеми, які існують у вітчизняній системі охорони здоров’я: фінансування (недостатність; недосконале правове врегулювання механізму розподілу ресурсів; тіньові платежі; відсутність фінансових стимулів у лікарів до надання якісних медичних послуг та ін.); структурна деформованість (відсутність чіткого розподілу, дублювання функцій служб первинної, вторинної і третинної медичної допомоги; надмірна кількість медичних стаціонарних закладів та лікарняних ліжок; зношеність основних фондів у державних і комунальних медичних закладах та ін.); медикаментозне забезпечення (необґрунтована цінова політика, зловживання в тендерних закупках; нецільове і неефективне використання бюджетних коштів, вироблення й обіг фальсифікованих медичних препаратів та ін.). Виявлено, що галузі охорони здоров’я внаслідок застосування Для оптимізації принципів державного управління в галузі охорони здоров’я в Україні в сучасних умовах запропоновано такі практичні рекомендації:
– реформувати фінансово-організаційні засади функціонування галузі шляхом упровадження контрактної моделі державних закупівель медичних послуг у поєднанні з бюджетним фінансуванням, визначення базового стандарту загальнодоступної безкоштовної медичної допомоги та надання бюджетним закладам охорони здоров’я статусу комунальних підприємств;
– здійснити перебудову галузі на засадах профілактичної медицини шляхом запровадження міжнародних стандартів діяльності лікувально-профілактичних закладів, удосконалення системи профілактичних медичних оглядів, підвищення рівня медично-санітарної обізнаності і культури населення, ведення громадянами здорового способу життя;
– перебудувати первинну ланку надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини шляхом реструктуризації і раціоналізації стаціонарної і спеціалізованої медичної допомоги, поліпшення підготовки медичних кадрів, соціального захисту і умов оплати їх праці;
– здійснювати реформування галузі на засадах участі і партнерської взаємодії представників усіх суспільних секторів (державного, громадського і приватного) у вирішенні проблем галузі.
На підставі результатів дисертаційного дослідження до пріоритетних напрямів реформування галузі охорони здоров’я в Україні слід віднести:
– розгляд і прийняття законопроектів України, спрямованих на розширення законодавчого поля, яке врегульовує розроблення і реалізацію принципів державного управління охороною здоров’я, що підготовлені й передані до Верховної Ради України (за станом на 1 серпня 2010 р.): проекти Закону України “Основні засади діяльності у сфері охорони здоров’я”; нової редакції Основних засад діяльності у сфері охорони здоров’я; загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та ін.;
– упровадження дієвого механізму контролю за виробництвом, імпортом та реалізацією фармацевтичної продукції, контролю якості лікарських засобів при їх ввезенні на територію України.
8. Встановлено, що в основу здійснюваного державами та інституціями Євросоюзу управління національними системами охорони здоров’я покладено такі магістральні принципи: інформаційної відкритості органів державної влади і медичних установ з питань галузі охорони здоров’я; активної участі громадськості та зацікавлених сторін у процесі розроблення й ухвалення важливих рішень у галузі охорони здоров’я; відповідальності органів державної влади, медичних установ та інститутів громадянського суспільства за виконання визначених у галузі охорони здоров’я завдань; ефективності реалізації в галузі охорони здоров’я політики, яка оцінюється за критеріями адекватності реаліям розвитку галузі, відповідності потребам суспільства; корпоративної узгодженості суспільних інститутів у розробленні й виконанні політики в сфері охорони здоров’я.
Аналіз зарубіжного досвіду впровадження принципів державного управління охороною здоров’я на прикладі таких країн Центрально-Східної Європи, як Польща, Словаччина, Угорщина дав змогу виокремити такі стрижневі напрями їх трансформації, як приватизація сфери надання населенню медичних послуг; стимулювання надходження приватного капіталу в галузь охорони здоров’я; вдосконалення управління фондами соціального страхування; впровадження систем співфінансування оплати медичних послуг і обов’язкового страхування; визначення переліку основних і додаткових медичних послуг та їх класифікація; децентралізація управління закладами медицини. З’ясовано, що зазначені вище нововведення в галузі охорони здоров’я зумовили внесення змін до конституцій і законодавства цих країн у частині державних гарантій права громадян на охорону здоров’я, наслідками яких стала відмова від успадкованих ними від радянської системи охорони здоров’я принципів, зокрема безкоштовності, рівності і загальнодоступності в отриманні кожним громадянином медичних послуг.
Здійснений у процесі дисертаційного дослідження аналіз зарубіжного досвіду свідчить, що в багатьох країнах світу (країнах Євросоюзу, США, Канади, Австралії, Японії, Фінляндії, Росії та ін.) державне управління охороною здоров’я здійснюється на засадах медичного страхування (державного і приватного). З’ясовано, що цей принцип розглядається як один із найбільш ефективних шляхів реформування галузі охорони здоров’я, особливо в умовах економічної кризи і стагнації, коли фінансування цієї галузі з бюджету для держави є непосильним. Як свідчать експертні оцінки ВООЗ, медичне страхування визнано кращим у світі підходом до організації медичного обслуговування за такими критеріями, як ефективність, доступність і відповідність потребам населення.
Виявлено, що впровадження медичного страхування в зарубіжних країнах призвело до як позитивних наслідків (поліпшення ресурсного забезпечення галузі, підвищення ефективності і прозорості їх використання, покращення низки показників стану здоров’я населення та ін.), так і до негативних (значні витрати громадян на лікування й отримання окремих медичних послуг, невідповідність рівня якості отриманих послуг очікуванням пацієнтам, поглиблення соціальної нерівності громадян, послаблення контролю з боку держави, збільшення кількості випадків корупційних проявів у галузі). На підставі цього зроблено висновок, що ключовими питаннями впровадження медичного страхування є визначення балансу між засадами державного і бізнес-управління (конкуренція, децентралізація, раціональне використання ресурсів та ін.), а також правове врегулювання суспільних відносин у цій галузі. Вивчення зарубіжного досвіду дало змогу віднести медичне страхування і сімейну медицину до найбільш прийнятних для впровадження в Україні принципів державного управління охороною здоров’я і перспективних напрямів його реформування.
З’ясовано, в Україні вивчається можливість впровадження загально-обов’язкового державного соціального медичного страхування. Аналіз положень трьох відповідних законопроектів, внесених до Верховної Ради України, дає підстави стверджувати, що впровадження системи медичного страхування у вітчизняну практику є наразі передчасним. Запровадження пропонованих у законопроектах страхових моделей, які за станом на 12 грудня 2010 р. було відхилено у Верховній Раді України, не тільки не вирішувало проблем низької якості медичних послуг і нерівності доступу до них, а й могло призвести до появи низки ускладнень, а саме: браку бюджетних коштів в обсягах необхідних для запровадження системи, невдоволення і неспроможності значної частини громадян (з низькими доходами) сплачувати страхові внески та ін. Запровадженню медичного страхування в Україні мають передувати перетворення централізованої адміністративно-командної системи державного управління охороною здоров’я в модель надання медичної допомоги населенню на договірних засадах, розбудова інститутів громадянського суспільства, діяльність яких має спрямовуватися на здійснення контролю за прозорістю діяльності суб’єктів страхування, дотриманням реалізації принципів соціальної солідарності, плюралізму, участі громадян у прийнятті рішень.
Більш прийнятною видається можливість реформування державного управління охороною здоров’я на засадах сімейної медицини, перші кроки щодо впровадження якої в Україні засвідчили позитивність отриманих результатів. Виявлено позитивну динаміку впродовж останніх чотирьох років у відповідних статистичних показниках. Зокрема, в 2008 р. обсяг медичних послуг, наданий населенню України лікарями загальної практики складав 37,28%, що свідчить про підвищення попиту громадян на отримання цих послуг за засадах сімейної медицини. Як свідчить сучасний міжнародний досвід, близько 80% пов’язаних із здоров’ям населення проблем вирішуються первинною ланкою медико-санітарної допомоги, що детермінує проведення в Україні структурної перебудовою цієї системи надання медичної допомоги. Встановлено, що впровадження сімейної медицини сприятиме реалізації гарантованого державою рівноправного доступу населення до медичних послуг. У процесі дослідження виявлено потенційні загрози щодо впровадження сімейної медицини в Україні, зокрема: невдоволення низьким рівень зарплати медичних працівників веде до значного їх відпливу з галузі, небажання сімейних лікарів працювати у сільській місцевості через відсутність елементарних побутових і житлових умов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін.; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
2. Алма-атинская декларация: [Декларация, принятая Междунар. конф. по первин. медико-санитар. помощи в Алма-Ате 12 сент. 1978 г.] / Организация Объединенных Наций. – Режим доступа: http://www.un.org/russian/documen/declarat/almaata78.htm.
3. Андріїшина Н. Перспективи медичного страхування в Україні / Н. Андріїшина / Прав. тижд.: щотиж. інформ.-прав. газ. – 2008. – 22 квіт. – № 17-18 (90-91). – Режим доступу : http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=367.
4. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г. В. Атаманчук – М. : Юрид. лит, 1998. – 399 с.
5. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – 4-е изд., стер. – М. : Омега-Л, 2006. – 584 с.
6. Афанасьєв В. Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования) / В. Г. Афанасьєв. – М. : Политиздат, 1973. – 392 с.
7. Багатомовний електронний словник ABBYY LINGVO 12 / Програмне забезпечення (носій – CD/DVD). – К. : ТОВ “АБІ Україна”, 2006.
8. Бахтеева Т. Д. Конференция ЕВА: приоритетный вопрос – реформирование системы отечественного здравоохранения / Т. Д. Бахтеева, В. А. Рыбчук, Г. Руссу. – Здоров’я України: мед. газ. – 2008. – Май. (№ 10). – С.52-53.
9. Бачило Е. В. История медицины / Е. В. Бачило // Электронные книги “Либрусек”. – Режим доступа: http://lib.rus.ec/b/165813/read.
10. Білинська М. М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : монографія / М. М. Білинська. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 248 с.
11. Большая медицинская энциклопедия: [в 30-ти т. / МН СССР] / глав. ред. Б. В. Петровский. – 3-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1984.
12. Борденюк В. І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії : монографія / В. І. Борденюк. – К. : Парламент. вид-во, 2007. – 576 с.
13. Борденюк В. І. Співвідношення місцевого самоврядування та державного управління: конституційно-правові аспекти : автореф. дис… д-ра юрид. наук: [спец.] 12.00.02 / В. І. Борденюк. – К., 2009. – 39 с.
14. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспекти / [С. Г. Гуржій, О. Л. Копиленко, Т. Т. Ковальчук та ін.; за ред.: М. Я. Азарова]. – К. : Парламент. вид-во, Держ. ком. фін. моніторингу України, Ін-т законодавства Верхов. Ради України, 2005. – 216 с.
15. Бюджетний кодекс України: [Кодекс, Закон України від 21 черв. 2001 р. № 2542-III (із змінами, внесеними 23 Законами України у 2003-2009 рр.)] // Офіц. вісн. України. – 2001. – 3 серп. – № 29. – С. 1. – Ст. 1291.
16. Виконавча влада в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 128 с.
17. Гавалко Ю. Правительство и здравоохранение – два звена одной цепи / Ю. Гавалко // Здоров’я України: мед. газ. – 2006. – № 18. – сент. – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/1389.html.
18. Гавалко Ю. Щодо ефективного використання коштів бюджету: [Електронний ресурс] / Ю. Гавалко // Здоров’я України: мед. газ. – 2006. – Март. (№ 23-24). – С.10-11. – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/1557.html.
19. Гаман М. В. Державне регулювання інноваційного розвитку України : монографія / М. В. Гаман. – НАДУ при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 386 с.
20. Гаман М. В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід / М. В. Гаман. – К. : Вікторія, 2004. – 312 с.
21. Гладун З. С. Державна політика охорони здоров’я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації) : монографія / З. С. Гладун. – Тернопіль: Екон. думка, 2005. – 460 с.
22. Гладун З. С. Державне управління в галузі охорони здоров’я : навч. посіб. для студентів і магістрантів мед., юрид. та екон. спец. вищ. закл. освіти / З. С. Гладун. – Тернопіль : Укрмедкнига, 1999. – 312 с.
23. Гладун З. С. Поняття і зміст державного управління: адміністративно-правовий аспект / З. С. Гладун. – Львів: [б. в.], 1996. – 22 с.
24. Гладун З. С. Право на здоров’я (політико-правові аспекти) / З. С. Гладун. // Укр. часоп. прав людини. – 1996. – № 1.– 109 с.
25. Голяченко О. М. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я : підруч. для вищ. навч. закл.] / О. М. Голяченко, А. М. Середюк, О. О. Приходський. – Тернопіль–К.–Вінниця: [б. в.], 1997. – 247 с.
26. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток: монографія / Н. Т. Гончарук. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 239 с.
27. Гордиенко С. М. Минздрав решительно настроен на реформу / С. М. Гордиенко // Здоров’я України: мед. газ. – 2005. – Май. – (№ 118). – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/1056.html.
28. Гордиенко С. М. Реформы здравоохранения: обязательное медицинское страхование / С. М. Гордиенко // Здоров’я України: мед. газ. – 2003. – Август. – (№ 76). – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/296.html, http://health-ua.com/articles/295.html.
29. Господарський кодекс України : [Кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-IV (із змінами, внесеними згідно 29 Законів України у 2005-2010 рр.)] // Офіц. вісн. України. – 2003. – 28 берез. – (№ 11). – С. 303, Ст. 462.
30. Государственное управление: основы теории и организации : учеб. под ред. В. А. Козбаненко в 2 т.]. – М. : Статут, 2002. – Т. 1 – 360 с.
31. Гошовська В. А. Соціальна реальність у контексті розбудови демократичного суспільства : навч. посіб. / В. А. Гошовська. – К. : НАДУ, 2008. – 292 с.
32. Грицяк І. А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади / І. А. Грицяк. – К. : К.І.С., 2006. – 398 с.
33. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин : монографія / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2007. – 236 с.
34. Демографічна ситуація в Україні у 2008 році / Держ. Ком. статистики України. – Режим доступу: http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/press/2008/p200812_1.asp.
35. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад. : О. Ю. Оболенський; Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. – К.: [б. в.], 2005. – 480 с.
36. Державне управління: словник-довідник / [уклад. В. Д. Бакуменко та ін.; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка].– К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
37. Державне управління: навч. посіб. / [А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко]; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
38. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р Нижник, В. М. Олуйка. – Львів : Вид-во „Львів. політехніка”, 2002. – 352 с.
39. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: монографія / кол. авт.; відпов. ред. – проф. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – 448 с.
40. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: навч. посіб.] / Н. Р. Нижник., С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін.; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
41. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384.
42. Державне управління: теорія і практика / В. Б. Авер’янов, В. В. Цвєтков, В. М. Шаповал та ін. – К. : НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
43. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2003 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 360 с.
44. Деякі засади й принципи державного управління в країнах Європейського Союзу, що забезпечують відкритість й соціально-економічну ефективність влади / Аналіт. центр “Академія”. – Режим доступу: http://www.academia.org.ua/?p=972.
45. Жданова Л. Зачароване коло невирішених питань системи охорони здоров’я / Л. Жданова // Здоров’я України: мед. газ.. – 2005. – серп. – № 125. – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/1115.html.
46. Жданова Л. Украинская частная медицина на пути к международному признанию: сотрудничество врача и пациента / Л. Жданова // Здоров’я України: мед. газ. – 2005. – Дек. (№ 132). – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/1207.html.
47. Журавель В. И. Основы менеджмента в системе здравоохранения: монография / В. И. Журавель. – К. : Деснянська правда, 1994. – 335 с.
48. Законодавство України про охорону здоров’я: [Збірник нормативно-правових актів]. – К. : КНТ, 2004. – 208 с.
49. Зарецкий М. М. Семейный врач: миф или реальность? / М. М. Зарецкий, Е. Э. Черников, Н. М. Черникова. – Здоров’я України: мед. газ. 2008. – Сент. (№ 18). – С. 62. – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/2941.html.
50. Зарецький М. Перетворення в системі охорони здоров’я з позиції управлінця і громадянина / М. Зарецький, Е. Черніков, Н. Чернікова. – Здоров’я України: мед. газ. 2008. – Серп. (№ 15-16). – С. 66 - 67. – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/2887.html.
51. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році” // Уряд. кур’єр. – 2006. – 10 лют. – № 28.
52. Здравоохранение // Большая советская энциклопедия: электрон. версия. – М. : Науч. узд-во “Больш. Рос. энцикл.”, ЗАО “Гласнет”. – 2002.
53. Здоров’я населення та діяльність системи охорони здоров’я України: реалії, проблеми та шляхи вирішення / за ред. З. М. Митника. – К. : МОЗ України, Укр. ін-т стратег. досліджень МОЗ України, 2010. – 107 с.
54. Історія держави і права України : підручник / [А. С. Чайковський, В. І. Батрименко, О. Л. Копиленко та ін.; за ред. : А. С. Чайковського].  К. : Юрінком Інтер, 2003.  511 с.
55. Кабушкин Н. И. Основы менеджмента : учеб. для студ. вузов / Н. И. Кабушкин. – Минск : Финансы, учет, аудит, 1997. – 284 с.
56. Ковальчук Т. Т. Актуалітети політики розвитку / Т. Т. Ковальчук, В. К. Черняк, В. Я. Шевчук. – К. : Знання, 2009. – 326 с.
57. Клюзко В. М. Види принципів державного управління в галузі охорони здоров’я Україні / В. М. Клюзко // Державне будівництво: електрон. наук. фах. вид. – 2009. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2009-1/doc/2/26.pdf.
58. Клюзко В. М. Реалізація принципів державного управління в галузі охорони здоров’я України / В. М. Клюзко // Актуальні проблеми державного управління : Зб. наук. пр. – Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2009. – № 3 (39). – С. 58-61.
59. Клюзко В. М. Реформування правової системи в галузі охорони здоров’я України / В. М. Клюзко // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами VІ Міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 29 – 30 трав. 2009 р. / уклад. Т. Д. Климчик. – Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2009. – С. 197-198.
60. Клюзко В. М. Важливість контролю в процесі реформування державного управління України / В. М. Клюзко // Економіка, право і влада в сучасних умовах розвитку України: зб. наук.-метод. праць. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. – С. 65-69.
61. Клюзко В. М. Етичні аспекти реалізації принципу відкритості державного управління в галузі охорони здоров’я України / В. М. Клюзко // Теорія і практика державної служби : матер. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 18-19 вер. 2009 р. / за заг. ред. С. М. Серьогіна, В. В. Ченцова. – Д. : АМСУ, ДРІДУ НАДУ, 2009. – С. 73-75.
62. Клюзко В. М. Важливість удосконалення контролю в державному управлінні України / В. М. Клюзко // Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади : Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Полтава, 26 листоп. 2008 р. – Ч. І. РВВ ПУСКУ, 2009. – С. 137-140.
63. Клюзко В. М. Історичні аспекти реалізації принципів державного управління в галузі охорони здоров’я / В. М. Клюзко // Держава та регіони, Серія: Державне управління. – 2010. – № 32. – С. 213-217.
64. Клюзко В. М. Види принципів державного управління в галузі охорони здоров’я / В. М. Клюзко // Materialy VI mezinarodni vedecko – prakticka konference “Predni vedecke novinky – 2010” – Dil 2. Ekonomicke vedy. Administrstrativa: Praha / Publishing House “Education and Scince” s.r.o – 81-83 stran.
65. Клюзко В. М. Історична ретроспектива реалізації принципів державного управління охороною здоров’я в Радянському Союзі / В. М. Клюзко // Актуальні проблеми державного управління : Зб. наук. пр. – Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2010. – № 3 (43) Т. 2. – С.11-15.
66. Клюзко В. М. Поняття “принципи державного управління в галузі охорони здоров’я” / В. М. Клюзко // Статистика України. – 2010. – № 4. – С. 75-77.
67. Клюзко В. М. Сімейна медицина як напрям реформування державного управління охороною здоров’я в Україні / В. М. Клюзко // Materialy VI Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Wschodnie partnerstwo-2010” Volume 2. Admin. nauka. : Przemysl. Nauka i studia – 63-65 str.
68. Конституція України : [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 груд. 2004 р.: за станом на 01 січ. 2006 р.]. – К. : М-во юстиції України, 2006. – 124 с.
69. Конституция Союза Советских Социалистических Республик: [принята на внеочеред. седьмой сессии Верховн. Совета СССР девятого созыва 7 окт. 1977 г.] – Режим доступа: http://www.savok.name/174-konstitucija-sssr-1977-god.html.
70. Концепція адміністративної реформи в України / Держ. комісія з проведення в України адм. реформи. – К. : Центр політ. прав. реформ, 1998. – 62 с.
71. Концепція загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування // Страх. справа. – 2008. – № 2 (30). – С. 60 - 70.
72. Коренев А. П. Административное право России : в 3 ч.: учеб. для образоват. учреждений высш. проф. образования по спец. 0211-юриспруденция / Моск. юрид. ин-т МВД России. – 2-е изд., с изм. и доп. – М. : Щит-М, 1998. – Ч. 1. – 1998. – 279 с.
73. Ківалов С. В. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. С. В. Ківалова]. – Одеса : Юрид. л-ра, 2003. – 896 с.
74. Кириченко В. М. Правознавство : [курс лекцій] / В. М. Кириченко – К. : Центр учб. л-ри, 2007. – 240 с.
75. Кримінальний кодекс України: [Кодекс від 05 квіт. 2001 р. № 2341-III (із змінами внесеними згідно з 64 Законами України у 2002-2010 рр.)] // Відом. Верховної Ради України. – 2001. – 29 черв. (№ 25-26). – Ст. 131.
76. Крыштопа Б. П. Менеджер в здравоохранении / Б. П. Крыштопа, И. М. Андреева. – К. : Добродий МК, 1995. – 179 с.
77. Куйбіда В. С. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні / В. С. Куйбіда. – Львів : Літопис, 2001. – 376 с.
78. Куйбіда В.С. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: монографія / В. С. Куйбіда. – К. : МАУП, 2004. – 432 с.
79. Любінець О. В. Медичний кодекс як основа в реформуванні охорони здоров’я України / О. В. Любінець, І. Я. Сенюта // Укр. мед. часоп. – 2006. – № 3 (53), V/VI. – С. 5-10.
80. Модель громадського контролю за витратами в сфері охорони здоров’я / Міжнар. центр перспект. дослідж. – К. : МЦПД, 2006. – 94 с.
81. Москаленко В. Ф. Базовий термінологічний глосарій системи вищої медичної освіти України / В. Ф. Москаленко, В. М. Пономаренко, А. Б. Зіменковський. – Львів – Київ : Ліга-Прес, 2005. – 176 с.
82. Мулька О. Довідник сімейного лікаря / О. Мулька. – Львів : Мед. газ. України, 1997. – 181 с.
83. Народное хозяйство СССР в 1960 г. : стат. ежегодник / Центр. стат. упр. при Совете Министров СССР. – М. : Госиздат ЦСУ ССР, 1961. – 752 с.
84. Народное хозяйство СССР в 1990 г. : стат. ежегодник / Госкомстат СССР. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 752 с.
85. Нижник Н. Р. Деякі аспекти сучасної концепції державного управління
в Україні / Н. Р. Нижник // Вісн. УАДУ.  1995.  № 4.  С. 17 - 25.
86. Нижник Н. Р. Проблеми сьогодення державного управління в Україні / Н. Р. Нижник // Унів. наук. записки. – 2007. – № 3 (23). – С. 14 - 19.
87. Нижник Н. Р. Проблеми управління охороною здоров’я України / Н. Р. Нижник // Укр. мед. вісті. – 1997. – Лип.-груд. (№ 2-3 (57-58)). – С. 40 - 41.
88. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління: навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
89. Никберг И. И. Медицинское страхование в Австралии / И. И. Никберг // Здоров’я України: мед. газ. – 2009. – верес. – № 18 (223). – С. 46 - 47.
90. О мерах по дальнейшему улучшению здравоохранения и развитию медицинской науки в стране : Постановление ЦК КПСС, Совмина СССР от
05 июля 1968 г. № 517 // Законодательство России. – Режим доступа: http://bestpravo.ru/ussr/data03/tex15289.htm.
91. О мерах по дальнейшему улучшению медицинского обслуживания и охраны здоровья населения СССР : Постановление ЦК КПСС, Совмина СССР от 14 янв. 1960 г. № 58 // Актуальная правовая информация. – Режим доступа: http://lawmix.ru/docs_cccp/6689.
92. Об утверждении основ законодательства Союза ССР и союзных республик о здравоохранении : Закон СССР от 19 дек. 1969 г. (с 4 изм. и доп., внесенными Указами Президиума Верховного Совета СССР и 3 Законами СССР в 1979-1990 гг.) // Законодательство России. – Режим доступа: http://bestpravo.ru/ussr/data03/tex15084.htm.
93. Олуйко В. М. Кадри в регіоні України: становлення та розвиток : монографія / В. М. Олуйко; за ред. Н. Р. Нижник, Г. І. Лелікова.  К. : Наук. світ, 2001.  236 с.
94. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14 січ .1998 р. № 16/98-ВР (із змінами і допов., внесеними 4 Законами України у 2005-2009 рр.) // Відом. Верховної Ради України. – 1998. – 5 черв. (№ 23). – Ст. 121.
95. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України від 19 листоп. 1992 р. № 2801-XII (із змінами, внесеними згідно з 23 Законами України у 1993-2008 рр.) // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – 26 січ. (№ 4). – Ст. 19.
96. Основні засади діяльності у сфері охорони здоров’я : Проект Закону України // М-во охорони здоров'я України. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua./ua/main/docs/?docID=20774#2.
97. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні / під заг. ред. В. М. Лехан, В. М. Рудого. – К. : Вид-во Раєвського, 2005. – 168 с.
98. Охорона здоров’я : невикористаний потенціал // Інформ. бюл. Міжнар. центр перспект. дослідж. – К. : МЦПД, 2001. – 3 груд. (№ 132). – С. 1 - 2.
99. Охорона здоров’я України : стан, проблеми, перспективи / В. М. Князевич, В. В. Лазоришинець, І. В. Яковенко та ін. – К. : М-во охорони здоров’я України, 2009. – 240 с.
100. Охорона здоров’я в Україні : [Нормат. база, 2-ге вид.]. – К. : КНТ, 2006. – 480 с.
101. Охорона громадського здоров’я : управлінські аспекти : навч. посіб. / Л. Жаліло, І. Солоненко, Б. Волос та ін.; кер. авт. кол. Л. Жаліло. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 144 с.
102. Пашко Л. А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання : монографія / Л. А. Пашко. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.
103. Пашков В. М. Проблемы государственного регулирования правоотношений в области здравоохранения / В. М. Пашков. – Укр. мед. часоп. – 2005. – № 5 (49), IX/Х .– С. 64 - 67.
104. Первинна медико-санітарна допомога / сімейна медицина : монографія за ред. В. М. Князевича. – К. : М-во. охорони здоров’я України, Укр. ін-т. стратег. дослідж. МОЗ України, ДМП “Полімед”, 2010. – 402 с.
105. Первичная медико-санитарная помощь – сегодня актуальнее, чем когда-либо : доклад о состоянии здравоохранения в мире / под общ. рук. Т. Эванса и гл. ред. В. В. Лемберга. – Женева : Швейцария, Всемирн. организация здравоохранения, 2008. – 125 с.
106. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес (заг. частина) : навч. посіб. / В. Г. Перепелюк. – Чернівці: Рута, 2003. – 367 с.
107. Пилипцевич Н. Н. Зарубежный опыт реализации различных моделей финансирования здравоохранения : обзор литературы / Н. Н. Пилипцевич // Вопр. организации и информатизации здравоохранения. – 2000.– № 1. – С. 47 - 70.
108. Пиріг Л. А. Охорона здоров’я в державній політиці України на сучасному етапі / Л. А. Пиріг // Укр. мед. вісті. – 1997. – Квіт. - черв. (№ 1 (56)). – С. 3 - 5.
109. Правове регулювання діяльності державних службовців України :
[у 2 т.] / А. В. Толстоухов (голова ред. ради), Т. В. Мотренко (упоряд.). – К. : Головдержслужба України, НАДУ, 2004. – Т. 1 – 867 с.; Т. 2 – 852 с.
110. Принцип // Словник. net – портал укр. мови та культури.  Режим доступу: http://www.slovnyk.net.
111. Приходський О. О. Управління охороною здоров’я : [вступ до теорій, концептів, технологій] / О. О. Приходський, Л. М. Морарь, А. О. Голяченко. – Тернопіль : Лілея, 2001. – 65 с.
112. Программа Коммунистической партии Советского Союза: [Принята XXII съездом КПСС]. – М .: Политиздат, 1971. – 144 с.
113. Про внутрі