Когнітивні моделі соціальної реальності в державному управлінні

Краткое описание

Національна академія державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

Саламатов Володимир Олександрович

УДК 316.642.3:[32:351:35.01]

Когнітивні моделі соціальної реальності в державному управлінні

25.00.01 – теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
наук з державного управління

Науковий консультант –
Мельник Михайло Іванович,
доктор соціологічних наук,
професор

Київ – 2010
З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
РОЗДІЛ 1
КОНЦЕПТУАЛЬНО–МЕТОДОЛОГИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВИМІРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ОСНОВІ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ . . . . . . . . . . . 22
1.1. Необхідність об’єктивації уявлень управлінського персоналу стосовно соціальної реальності в умовах соціально–економічної нестабільності і розбудови демократичного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
1.2. Погляд на трансформацію державної влади в Україні з позицій різних наук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
1.3. Когнітивне моделювання соціальної реальності у зв’язку з ефективністю державного управління і його ключові методологічні проблеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
1.4. Аналітичний погляд на сприймання державного управління . . . . . . . . 70
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ВИМІРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
2.1. Комплекс апріорних концептуальних моделей соціальної реальності як теоретичний об’єкт дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
2.2. Конкретні методики реконструкції і дослідження когнітивних моделей соціальної реальності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
2.3. Узагальнення методології розробки когнітивних моделей соціальної реальності в державному управлінні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
РОЗДІЛ 3
ЕМПІРИЧНА ВЕРИФІКАЦІЯ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ЦІЛЕЙ І РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . 151
3.1. Емпіричне визначення уявлень щодо сфер національних інтересів України і значення реалізації національних інтересів для життя країни. . 151
3.2. Узагальнена оцінка сприймання ефективності державного управління у просторі національних інтересів країни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 161
3.3. Комплексна структурована оцінка соціальної напруженості . . . . . . . 171
3.4. Позиціювання і конфліктність діючих сил суспільно–економічного простору . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177
3.5. Визначення пріоритетів державного управління . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
РОЗДІЛ 4
РЕКОНСТРУКЦІЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ЕФЕКТИВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРАКТИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
4.1. Вихідні припущення і концептуальна схема порівняльного дослідження управлінських практик в умовах демократизації системи влади . . . . . . . . 230
4.2. Якісне дослідження структури уявлень щодо ефективних управлінських практик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 237
4.3. Дослідження впливу незалежних факторів на оцінки ефективності управління . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 257
4.4. Порівняльний аналіз пріоритетів у практиках реалізації політики місцевого самоврядування в Україні, Росії і США . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 282
Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 290
РОЗДІЛ 5
ВАЛІДНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 300
5.1. Валідність результатів дослідження когнітивних моделей соціальної реальності й основні напрямки їх застосування в державному управлінні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300
5.2. Якість публічного менеджменту як ресурс розвитку держави . . . . . . 313
5.3. Розвиток людського і організаційного ресурсу державного управління . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 328
Висновки до розділу 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 349
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36051
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 360
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39696

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВР – Верховна Рада України
ДС – діючі сили або діючі особи
ДСН – дефіцитарний індекс СН
ДУ – державне управління
ЕБЗ – економіка, яка базується на знаннях
ЕВРДВ – експерти вищого рівня державної влади
ІЕПМУ – індикатор ефективних практик місцевого управління
КІСВ – концепція інтерактивної соціокультурної взаємодії
КМ – когнітивні моделі
КМСР – когнітивні моделі соціальної реальності
МФО – міжнародні фінансові організації
НІ – національні інтереси
НІК – національні інтереси країни
НІУ – національні інтереси України
СН – соціальна напруженість
СПЕС – соціально–політична і економічна ситуація
СПС – соціально–політична ситуація
ЦДР – цілі державного розвитку
ANOVA – однофакторний дісперсійний аналіз
EIPA – Європейський інститут державного управління (European Institute of Public Administration)
ICMA – Міжнародна асоціація управляючих містами і графствами (International County Managers Association), США

ВСТУП

“Усе життя я допускав, що хтось знає розв’язання проблеми взаємодії множини непередбачуваних чинників. Я думав, що політики знали, що потрібно робити, але відмовлялися діяти з політичних чи меркантильних міркувань. Але зараз я розумію, що ніхто не знає відповіді. Ні ми, ні вони, ніхто”. (Сенж (Senge P.) [327, с. 47].

Актуальність теми дослідження. У зв’язку з необхідністю кардинального підвищення ефективності державного управління особливо актуальною є проблема розкриття змісту і характеру когнітивних моделей базових вимірів результативності й ефективності державного управління України та складових аналітичного циклу послідовних змін при забезпеченні зворотного зв’язку в системі державного управління. Відповідно до головної теореми соціальних наук У. Томаса ("Якщо люди визначають ситуації як реальні, то вони реальні за своїми наслідками") виявлення когнітивних моделей вітчизняного управлінського персоналу є важливим етапом у розробці та впровадженні: надійних методик системного оцінювання ефективності державного управління, інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішень та ефективної прикладної теорії трансформаційного процесу, які будуть адекватні українським реаліям.
На сучасному етапі державотворення певне ігнорування, або несприйняття системою державного управління України інформації відносно соціальної реальності призводить до втрати стійкості системи управління суспільством, слабкості зворотного зв’язку, неадекватності розуміння соціальної реальності як об’єкту управління, що стає загрозою національній
безпеці країни.
На актуальність дослідження когнітивної сфери державного управління, тобто образів, понять, інтерпретацій, схем його розуміння і усвідомлення, та на необхідність врахування суб’єктивних факторів при розробці та реалізації державної політики у своїх працях звертали увагу: Е.Афонін [13; 14], В.Бакуменко [19], А.Бандурко [13; 14], В.Бебик [23], В.Бодров [32], І.Варзар [48], Д.Видрін [60], В.Вишневський [53], О.Гарань [67], В.Дементьев [53], В.Князєв [121], Н.Липовська [156], В.Лисицький [157], С. Макеєв [161], М.Мельник [166], П.Надолішний [184], Н.Нижник [187], О.Оболенський [192], А.Пойченко [217], І.Попова [226], С. Серьогін [295], В.Скуратівський [300], В.Трощинський [318] та ін. У західній науковій традиції широкий спектр когнітивних досліджень державного управління виділено в окремий науковий напрям – “розуміння державного управління” (М.Доган [96], Е.Квейд [118], Р.Лікерт [423], Д.Пелассі [96], Х.Рейні [447]). Він спирається на емпіричні оцінювальні дослідження у різних сферах державного управління (П.Браун [34], Д.Веймер [52], Е.Вайнінг [52], М.Петтон [438], Т.Сааті [243]) та дослідження когнітивних схем політиків і державних діячів (Р.Абельсон [4], Д.Херадсвейт [330], У.Нарвесен [330]).
Вітчизняні автори (В.Васютинський [49], А.Гірник [74], М.Конов [125], М.Пірен [206], Т.Таран [308], Ю.Яковенко [114] та ін.) і російські (І.Бабинін [17], І.Власов [17], В.Кретов [17], В.Лефевр [154], О.Митіна [203], В.Петренко [202], Ф.Потапенко [17], І.Фролов [17] та інші) акцентують увагу на дослідженні когнітивних схем конфліктних ситуацій, психосемантиці суспільної свідомості та політичного менталітету, на розробці нових методів аналізу когнітивних схем, рефлексивного управління та рефлексивних логік.
Важливість коректної й чіткої постановки цілей управління, їх ресурсного забезпечення, оцінювання і контролю ефективності й результативності державного управління України підкреслюють О.Власюк [54], А.Гошко [87], В.Дзюндзюк [95], В.Князєв [122], М.Корецький [130], В.Куйбіда [144], Т.Маматова [162], О.Машков [187], О.Полінець [218], В.Рижих [233], Ю.Сурмін [306], О.Сушинський [307], Ю.Плюснин [210], Я.Радиш [232], В.Цвєтков [331], А.Чемерис [334] та ін. На важливість дослідження визначення та реалізації національних інтересів України (НІУ) як домінантних цілей державного управління вказували І.Ібрагімова [10], О.Бодрук [81], О.Валевський [43], В.Воротін [56], М.Гончар [44], О.Гончаренко [82], В.Кремень [138], Е.Лисицин [81], М.Мельник [285], Б.Парахонський [196], С.Пахомов [332], Ю.Пахомов [332], С. Пирожков [45], І.Розпутенко [236], Г.Ситник [299]. Однією із важливих стадій інформаційно–аналітичного забезпечення державного управління є індикативні дослідження соціально–політичної ситуації в країні як контексту та результату державно–управлінської діяльності (Є.Головаха [79], М.Міщенко [173], В.Небоженко [186], Н.Паніна [80], Ю.Сурмін [304]).
Технологічний аспект когнітивного моделювання в державному управлінні актуалізується при розробці й дослідженні процедур стратегічного планування (Т.Сааті [243], А.Семенченко [292], В.Силов [297], В.Тронь [317], С.Чесноков [338], Ю.Шаров [340]), аналізу політики (Ю.Кальниш [111], О.Кілієвич [119], В.Романов [238], О.Рудік [238], В.Тертичка [313]), інформаційно–аналітичних систем підтримки прийняття рішень у державному управлінні (А.Данчул [90], И.Бабинін [17], В.Косолапов [132], В.Кретов [17], А.Морозов [178], Г.Почепцов [228], С.Телешун [310], В.Тронь [317], С.Чукут [339]).
Критичний аналіз результатів вітчизняних наукових досліджень сприйняття стану і результатів державного управління України та їх порівняння із зарубіжним рівнем когнітивних досліджень у сфері державного управління підтверджує актуальність нашої роботи і вказує на недостатню розробленість методології реконструкції й емпіричних досліджень когнітивних моделей соціальної реальності як складових управлінського циклу і форм існування критеріїв ефективності державного управління.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” протягом 1997–2007 рр. за темами: “Систематизація та удосконалення наукового знання з методології, методів та механізмів державного управління” (ДР № 0106U004368), у якій дисертантом обґрунтовано актуальність дослідження, систематизовано концептуальний апарат забезпечення ефективності і якості публічного управління; “Методологія дослідження, аналізу та оцінки соціально–політичних проблем і процесів реформування сучасного українського суспільства” (ДР № 0104U000469), у якій дисертантом виконано огляд процесів і теоретико–методологічних підходів щодо реформування сучасного українського суспільства; “Моніторинг соціально–економічної та політичної ситуації в Україні (методологічні та методичні засади)” (ДР № 0101U002906) і “Моніторинг соціально–політичної ситуації в Україні (методологічні та методичні засади)” (ДР–РК № 0199U002827), у яких дисертантом розроблено методологію, лінгвістичне забезпечення, процедури збору вихідних даних, обробки і узагальнення результатів застосування таких методик: оцінка стану реалізації та актуальності національних інтересів країни, стану соціальної напруженості, оцінка структури конфліктних взаємовідносин в соціально–економічному просторі країни. У дисертації також використано окремі результати досліджень автора 1994–1997 рр., проведених у рамках фундаментальних науково–дослідних робіт Інституту проблем математичних машин і систем НАН України за темами “Розробка системи оперативного автоматизованого аналiзу iнформацiйних потокiв в аспектi національної безпеки України” (ДР № 0193И037390) і “Монiторинг нацiональних iнтересiв України” (ДР № 0193И037389), у яких дисертантом розроблено апріорні моделі соціальної напруженості і системи національних інтересів, методологію і методики експертних досліджень їх сприйняття управлінським персоналом, виявлення базових вимірів і вихідних рівнів системних показників, а також в Асоціації створювачів і користувачів інтелектуальних систем за темою “Розробка системи індикаторів напруги соціально–політичних процесів в Україні в аспекті національної безпеки” (ДР № 01940028495), в якій дисертантом розроблено комплекс індикаторів соціальної напруженості. Останні три роботи виконувались за програмою Державного комітету України з питань науки і технологій 08.06 “Правові засади розбудови державності України”. Дисертантом в рамках дослідно–конструкторської роботи “Функціональний комплекс: система оцінки соціальної напруженості” (ЯЩ.40999.01.07.09) проведено пілотне оціночне дослідження соціальної напруженості в Автономній Республіці Крим, розроблено організаційно–технологічний проект діяльності спеціальної аналітичної групи в системі центральних органів державної влади.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методології виявлення суб’єктивних вимірів ефективності державного управління і методик її оцінки на основі дослідження сприйняття соціальної реальності управлінським персоналом як інструментів трансформування існуючої системи державного управління.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
– розробити на основі критичного аналізу досліджень результатів трансформування вітчизняного державного управління та світового досвіду проведення змін в управлінні методологію реконструювання когнітивних моделей аналітичного циклу змін і вимірів ефективності державного управління України;
– сформувати методики змістового наповнення когнітивних моделей складових циклу змін, виявлення вимірів ефективності державного управління і місцевого самоврядування та їх оцінювання за допомогою методів інженерії експертних знань;
– визначити ступінь результативності й ефективності державного управління України за допомогою дослідження стану реалізації національних інтересів України і соціальної напруженості як системних індикаторів соціальної реальності країни;
– провести емпіричну апробацію технології послідовного визначення цілей державного управління на основі моніторингового дослідження сприйняття управлінським персоналом пріоритетності національних інтересів України;
– виявити структуру ефективних управлінських практик – комплексів дій, поведінкових актів і цілісних блоків управлінської діяльності, спрямованих на виконання функціональних обов’язків, досягнення управлінських цілей і реалізацію місії організації – у місцевому самоврядуванні України;
– здійснити верифікацію української моделі ефективних управлінських практик за допомогою порівняльного кроскультурного дослідження в Україні, Росії та США;
– кількісно оцінити вплив управлінських практик на реалізацію політики надання якісних послуг населенню (моделювання наслідків дії) в Україні;
– з’ясувати потреби щодо змісту навчання управлінського персоналу стосовно виявлених автором параметрів ефективності;
– надати практичні рекомендації з напрямків упровадження розроблених у дисертаційному дослідженні методології й конкретних методик у процесі реформування державного управління в України.
Об’єкт дослідження – трансформація державного управління на основі знань щодо моделювання суб’єктивних вимірів його ефективності в країнах з перехідною економікою.
Предмет дослідження – когнітивні моделі соціальної реальності в державному управлінні.
Методи дослідження. Методологічною основою когнітивного моделювання механізмів забезпечення ефективності державного управління є концепції управлінського циклу змін Демінга–Шухерта, управління якістю врядування і операційного кодування політичного життя, теорія особистісних конструктів, технології соціального оцінювання. У процесі дослідження використані методи теоретико–функціонального аналізу, когнітивного моделювання на основі психосемантичного та статистичного аналізу. Для зіставлення пріоритетів у реалізації управління та складу домінуючих управлінських практик в Україні, Росії та США застосовувався метод порівняльних кроскультурних досліджень.
У процесі розробки конкретних діагностичних процедур і для реконструкції уявлень управлінського персоналу щодо змісту елементів управлінського циклу використано комплекс якісних (фокусні групи, структуровані інтерв’ю, метод репертуарних решіток) і кількісних (контент–аналіз, експертні опитування за допомогою закритих запитань, розрахунок діагностичних шкал) методів соціальних досліджень, для аналізу динаміки уявлень щодо рівня реалізації та актуальності НІУ – метод лонгітюдного (моніторингового) дослідження, для аналізу структури когнітивних моделей – багатовимірний статистичний аналіз даних за допомогою статистичних пакетів Statistica і SPSS та графічне надання похідних даних і результатів формального аналізу.
Основними вихідними даними дисертації є результати експертних досліджень за участю близько 2000 респондентів – державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування та різних груп населення України, Росії, США.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розроблених автором комплексі когнітивних моделей соціальної реальності управлінського персоналу і методології виявлення та оцінювання суб’єктивних вимірів ефективності державного управління, що являють собою інструменти організаційного розвитку і визначення державної політики послідовного підвищення ефективності державного управління.
У результаті проведеного дослідження
уперше:
– розроблено методологію когнітивного моделювання складових аналітичного циклу змін і вимірів ефективності державного управління на основі емпіричних досліджень їх сприйняття управлінським персоналом. Ця методологія базується на реконструкції й оцінюванні когнітивних моделей національних інтересів, соціальної напруженості та управлінських практик. Розроблена методологія дає змогу розкрити сукупність умов і внутрішніх суб’єктивних факторів існуючого рівня ефективності державного управління України і являє собою інструментарій інформаційно-аналітичного забезпечення реформування системи державного управління, тобто канал зворотного зв’язку. Розвинена методологія також демонструє загальну схему включення широкого спектра соціологічних і соціально-психологічних даних у структуру циклу змін державного управління;
– виявлено середні рівні сформованих індикаторів ефективності державного управління. Стан реалізації національних інтересів протягом всього терміну дослідження перебував у діапазоні між кризою і погіршенням; високий рівень соціальної напруженості спостерігався за оцінками соціально-економічної ситуації, цілепокладання в системі державного управління й управлінських здібностей політичної еліти; середній рівень соціальної напруженості спостерігався за оцінками загального сприйняття соціального і економічного напруження, позиціювання і взаємовідносин діючих сил; низький рівень соціальної напруженості спостерігався за оцінками соціальної адаптації населення; за оцінками наявності комплексу ефективних управлінських практик їх абсолютна більшість перебуває в зоні невизначеності й лише три із шістнадцяти груп наближаються до таких, які “скоріше наявні, ніж відсутні”. При цьому системним бар’єром, що перешкоджає ефективному державному управлінню в Україні, є практична відсутність реалізації структурно-функціональної моделі послідовного циклу змін;
– розкрито загальне і специфічне в системі пріоритетів щодо надання управлінських послуг і діяльнісних механізмів їх реалізації в Україні, Росії та США на основі експертних оцінок наявності ефективних управлінських практик, а також регресійних моделей забезпечення надання управлінських послуг у місцевому управлінні цих країн. В Україні й Росії надання якісних послуг пов’язується з характером організаційно-адміністративних відносин усередині системи влади без залучення факторів або складових ефективних відносин між владою і населенням. У США надання якісних послуг громадянам пов’язується з ресурсним забезпеченням та їх належним спрямуванням, що забезпечується залученням населення до процесу управління та наявністю ефективного зворотного зв’язку в системі управління;
удосконалено:
– методики оцінки соціальної напруженості на основі багаторівневої когнітивної моделі, яка включає оцінку історичного контексту, конфліктологічну складову міжсуб’єктних відносин, цілепокладання, ресурсного забезпечення реалізації інтересів соціальних груп. Розроблений методичний апарат дає змогу розраховувати статистичні моделі складових соціальної напруженості й розкриває взаємозв’язки між ними;
– методологію вивчення й узагальнення потреб управлінського персоналу у підвищенні професійної кваліфікації. Вона базується на розробленій здобувачем цілісній вітчизняній факторній моделі ефективних управлінських практик і включає емпіричну оцінку їх наявності за допомогою діагностичної методики, що пройшла психометричну перевірку, з наступним виділенням управлінських практик, які найменше представлені в реальній діяльності відповідних органів влади. Саме на засвоєння цих практик і мають бути спрямовані зусилля системи підвищення професійної кваліфікації;
– систему емпіричних даних, що стосуються порівняння управлінської культури в Україні, Росії та США за комплексом індикаторів ефективних управлінських практик, які мають належну діагностичну потужність і відображають тезаурус вітчизняного управлінського персоналу;
дістали подальшого розвитку:
– система моніторингу результативності державного управління й визначення його пріоритетів на основі розроблених дисертантом методик, які пройшли статистичну оцінку їх надійності й валідності. Запропонована система моніторингу включає визначення цілей, інформаційну, аналітичну і діяльнісну компоненти. Такий підхід дає змогу оперативно і динамічно застосовувати знання управлінського персоналу під час формування як прямих, так і зворотних зв’язків у циклі змін державного управління в країні;
– підходи до об’єктивації системи уявлень управлінського персоналу країни щодо стану реалізації національних інтересів й ієрархії пріоритетності їх реалізації за допомогою емпіричних досліджень. У науковий вітчизняний дискурс введені результати якісних і кількісних психосемантичних досліджень тезаурусу національних інтересів, стану, спрямування й балансу їх реалізації. Також розроблено факторні моделі співвіднесення стану реалізації сфер національних інтересів і впливу їх реалізації на базові суспільні потреби. Розроблено прогнозні моделі стану реалізації національних інтересів на основі сплайн апроксимації;
– методологія розробки і компактного наочного представлення програми дій щодо реалізації національних інтересів України на основі оцінки стану й актуальності їх реалізації, що доповнює їх апріорну макромодель;
– досвід порівняльного кроскультурного дослідження ефективності місцевого управління. Завдяки застосуванню методології соціально-психологічних досліджень існуючі системи формально-статистичних показників ефективності управління доповнені двома комплексними індикаторами ефективних управлінських практик, що являють собою діагностичні методики (ІЕПМУ-2, ІЕПМУ-3).
Практичне значення одержаних результатів полягає у їх спрямованості на змістове забезпечення інформаційної підтримки процесу послідовного вдосконалення державного управління за допомогою розробленого методологічного апарату та емпіричного наповнення концептуальної схеми аналітичного циклу послідовних змін у державному управлінні на основі нових інструментально орієнтованих підходів до оцінки й аналізу результатів, цілей і ефективності процесу реалізації державного управління на загальнонаціональному, регіональному і місцевому рівнях.
Наукові результати та практичні рекомендації дисертації були впроваджені в роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що займаються питаннями реформування державного управління та місцевого самовряду¬вання в Україні, у діяльності вітчизняних наукових установ, які розробляють інструменти інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів влади України, а також у навчальному процесі вищих навчальних закладів України, зокрема:
– результати дисертаційного дослідження були використані під час розробки “Методики оцінювання рівня організації роботи зі зверненнями громадян в органах виконавчої влади” щодо: визначення ключових понять методики, структури і змісту показників та конкретизації змісту критеріїв оцінювання напрямів роботи зі зверненнями громадян, і складу навчально-методичних матеріалів. Методика була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 р. № 630. Методологія емпіричного визначення параметрів ефективності діяльності управлінських кадрів була використана під час розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності професійної діяльності державних службовців у процесі роботи зі зверненнями громадян та під час підготовки пропозицій щодо реалізації окремих положень Указу Президента України від 7 лютого 2008 р. № 109/2008 “Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування”, які були надіслані до Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України (довідка від 29 березня 2010 р., видана Секретаріатом Кабінету Міністрів України);
– концептуальна модель структури національних інтересів України, методологія та результати моніторингових досліджень сприймання стану реалізації та актуальності НІУ і соціальної напруженості були використані в процесі розробки технології інформаційного забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України (довідка від 25 березня 2010 р., видана Радою національної безпеки і оборони України);
– методологія і досвід реконструкції системи уявлень управлінського персоналу стосовно планування, реалізації управлінських дій, контролю результатів, корекції системи управління використані в 2006–2007 рр. Державною податковою адміністрацією України в процесі моніторингових досліджень організаційної культури, під час побудови етичної інфраструктури, у процесі підвищення професійної кваліфікації персоналу Державної податкової адміністрації України (акт про впровадження Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2007 р. № 22/33–3015). Це сприяло розвитку усвідомлення персоналом позиціювання податкової адміністрації як суб’єкта державного управління України, більш свідомого ставлення до ціннісних основ професійної діяльності державних службовців та етичності їхньої поведінки;
– результати дослідження у частині визначення та когнітивного і статистичного моделювання уявлень урядовців та управлінців різного рівня стосовно соціальної реальності України впроваджені в 2003–2006 рр. Інститутом проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України в процесі виконання науково-дослідних робіт (акт про впровадження Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України від 26 лютого
2007 р.). Цілісна оцінка стану й актуальності реалізації національних інтересів країни показує джерела системної кризи українського суспільства, розроблена автором методологія й інструментарій можуть сприяти виходу країни з політико-економічної кризи в разі їх послідовного застосування в рамках стратегічного підходу в державному управлінні України;
– розроблені дисертантом концепції, лінгвістичне забезпечення, процедури збирання й обробки вихідних даних у методиках дослідження стану реалізації та актуальності національних інтересів країни і стану соціальної напруженості як компонентів циклу державного управління були застосовані під час проектування інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади в процесі виконання науково-дослідних робіт Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, що виконувались на замовлення Ради національної безпеки і оборони при Президентові України і Міністерства оборони України (акт про впровадження від 24 березня 2010 р. № 3);
– методологія і теорія когнітивного моделювання циклу державного управління і виявлення ефективних управлінських практик упроваджені в 2007–2008 рр. Національним університетом “Києво-Могилянська академія” під час проведення наукових досліджень на замовлення Міністерства освіти і науки України (ДР № 01070000975) і в навчальному процесі (довідка від 30 січня 2008 р. № 16/107, видана Національним університетом “Києво-Могилянська академія”);
– методологія оцінки соціально-економічної ситуації й ефективності діяльності місцевих органів влади застосована у місцевому самоврядуванні Боярським клубом виборців (довідка від 24 січня 2008 р. № 12, видана Боярським клубом виборців Києво-Святошинського району) з метою запровадження демократичних стандартів відкритості та прозорості у діяльності органів місцевого самоврядування.
Окремі положення і результати дисертаційного дослідження, отримані в процесі виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, використовувались автором під час підготовки звітних доповідей на конференціях і робочих нарадах за державними і відомчими програмами в Академії наук України, Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Міністерстві оборони України, Державній податковій адміністрації України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і результати, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, отримані і сформульовані автором особисто. У надрукованій спільно зі С.Кузнецовою статті автором визначено актуальність застосування соціальної діагностики в державному управлінні, завдання, розроблено власне структуру ситуації соціальної напруженості (склад і зв’язки), описано зміст її елементів [142]. У спільних з А.Гірником статтях автором визначено завдання, виконано розробку й апробацію на практиці методики оцінки конфліктів у сфері державного управління [74], розроблено схему аналізу ролі контролю в державному управлінні, підготовлено висновки дослідження [75], проведено емпіричне психосемантичне дослідження адаптації населення до кризи і описані його результати [391]. У спільній з А.Бобро публікації авторові належать вихідна ідея дослідження, його планування, розроблення методики, збирання, обробка та інтерпретація даних [31]. У спільних з М.Мельником публікаціях авторові належать розробка підходу, методики, планування і проведення дослідження, обробка і аналіз даних і представлення результатів [285; 286]. У надрукованих спільно з Т.Таран, А.Ткачевим, С.Копачком статтях автором визначено завдання, запропоновано загальну ідею методології реконструкції когнітивних моделей, здійснено методику і збирання емпіричних даних, інтерпретацію результатів і сформульовано висновки [287; 287]. У спільних з О.Балобановим публікаціях авторові належать загальна ідея дослідження, методика, планування і проведення дослідження в Україні, статистичний аналіз зведених даних, представлення результатів [21; 455; 456]. У спільних з В.Косолаповим, Ю.Дрючиним, О.Яворським, С.Липських статтях авторові належать постановка завдання, вихідна концепція визначення національних інтересів і пріоритетів, а також структури і формування складу індикаторів, розроблення методики, отримання, якісна і кількісна обробка даних, їх інтерпретація [99; 281]. У надрукованій спільно з Б.Щукиним статті автором здійснено, визначено завдання, актуальність дослідження, проектування експертного дослідження, проведено аналіз даних, сформульовано висновки [282]. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дисертації здійснена на 42 українських і міжнародних наукових, науково–практичних конференціях і семінарах, зокрема: “Демографічна ситуація в Карпатському регiонi: реальнiсть, проблеми, прогнози на XXI століття” (Чернiвцi, 1996), “5–й Європейський конгрес з психології” (Дублін, Ірландія, 1997), Всеросійська конференція “Відображення образного мислення та інтуїції спеціаліста в системах штучного інтелекту” (Москва, 1998), “Поліпшення взаємовідносин між адміністрацією і громадськістю” (Софія, Болгарія, 1999), “Розвиток демократії в Україні” (Київ, 2000), “Десять років переходу: Перспективи і виклики майбутнього державному управлінню” (Будапешт, 2000), “Уряд, ринок і громадський сектор: пошук продуктивного партнерства”(Рига, Латвія, 2001), “Інтелектуальний аналіз інформації, ІАІ–2001” (Київ, 2001), “Розбудова врядування у Центральній і Східній Європі” (Арлінгтон, США, 2002), “Надання публічних послуг в країнах Центральної і Східної Європи: тенденції і розвиток” (Краків, Польща, 2002); “Фулбрайтівські науковці в Інституті державного управління Карла Вінсона” (Асенс, США, 2004); “Демократичне врядування у XXI столітті: виклики і відповіді у країнах Центральної й Східної Європи” (Москва, 2005); “Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України” (Ірпінь, 2005); “Корупція в освіті та науці” (Київ, 2006); "Державне управління і публічна політика у Європі й Євразії: за професіоналізм, політичну нейтральність і прозорість" (Любляна, Словенія, 2006); "Розвиток громад через формування міжрегіональної мережі місцевого консалтингу" (Київ, 2007); “Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу та громадянського суспільства” (Сімферополь, 2007); “Український проект в XXI столітті” (Київ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано: 45 наукових праць загальним обсягом 48,6 обл.-вид. арк., у тому числі: 1 одноосібна монографія, розділи у двох колективних монографіях, 16 одноосібних та 9 написаних у співавторстві статей у наукових фахових виданнях України та зарубіжних наукових виданнях з державного управління. Серед публікацій, які додатково відображають наукові результати дослідження, 7 статей в інших українських наукових виданнях, 10 публікацій у матеріалах вітчизняних і зарубіжних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, п’яти додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 446 сторінок, з них – 359 сторінок основного тексту; 37 рисунків, 24 таблиці, зокрема 17 таблиць і рисунків на окремих сторінках, які винесені у додатки; список використаних джерел включає 477 найменувань, у тому числі 125 іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язано актуальну наукову проблему, що полягає у необхідності методологічного забезпечення розкриття сенсу базових вимірів результативності й ефективності державного управління і місцевого самоврядування з погляду сучасного управлінського персоналу України. На основі виділених у результаті дисертаційного дослідження вимірів ефективності розроблено комплекс діагностичних методик, які можуть використовуватися під час забезпечення зворотного зв’язку в процесі реформування системи державного управління, оскільки вони дають змогу оцінювати стан складових циклу змін у державному управлінні. Розроблена методологія має практичне значення щодо вирішення завдань ціннісної, організаційної й інституційної трансформації системи державного управління України.
Результати проведеного дослідження дали змогу сформулювати такі теоретичні висновки і пропозиції.
1. Виходячи з аналізу праць вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно системної трансформації державної влади і ролі в цьому процесі концепції й інструментів забезпечення ефективності управління розроблено цілісну методологію когнітивного моделювання соціальної реальності як системи управлінських цілей і результатів, середовища й умов та способів управління. Ця методологія складається із семи етапів: визначення характеру, споживачів та умов використання аналітичного продукту; окреслення загальних управлінських моделей, у рамках яких проводиться реконструкція когнітивних моделей соціальної реальності, задля виявлення способу включення аналітичного продукту в існуючу практику і систему державного управління; розробка апріорних моделей структури і базових категорій вихідних емпіричних даних для категоріального наповнення моделей попереднього рівня і побудови теоретичного об’єкта дослідження; розробка методик безпосереднього отримання даних для змістового наповнення і верифікації елементів апріорних моделей попереднього рівня та реконструкції зв’язків між ними; проведення повномасштабної апробації розробленої технології в процесі емпіричного дослідження та інтерпретація отриманих результатів; застосування отриманих результатів в управлінській практиці, що приводить до доповнення когнітивних моделей та перевірки їх змістової валідності; включення розробленої аналітичної технології в існуючу управлінсько-адміністративну практику на основі моделей другого етапу і принципів та правил першого етапу.
Застосування цієї методології дало змогу наповнювати вихідні концептуальні моделі поняттями і смислами, що властиві вітчизняному управлінському персоналу, і створювати надійну інформаційну складову зворотного зв’язку в аналітичному циклі змін у державному управлінні. При цьому система національних інтересів України розглядалась як базовий простір визначення цілей державного управління. Ця технологія орієнтована на інформаційно-аналітичне забезпечення процесів планування, реалізації та контролю на вищих рівнях державного управління.
2. Розроблено комплекс методик для реконструкції змісту й оцінювання складових аналітичного циклу змін у державному управлінні. Вихідний стан об’єкта управління, результати і цілі управління, а також їх пріоритетність (на стадіях попереднього оцінювання, планування і контролю) оцінюються на основі дослідження стану і критичності реалізації національних інтересів та соціальної напруженості. Аналіз умов і процесу реалізації управління проводиться за допомогою індикаторів ефективних управлінських практик, методики оцінювання ресурсів і системи конфліктних взаємовідносин між дієвими силами соціально-політичного простору. Для контролю за послідовністю реалізації планів та їх корекції запропоновано методику моніторингових досліджень стану і критичності реалізації національних інтересів країни. Розроблено також методики оцінки наявності професійних компетенцій управлінського персоналу і визначення потреб щодо змісту професійного навчання. На основі емпіричних даних розраховані узагальнюючі факторні моделі сприйняття поточної ситуації, цілей і результатів державного управління, прогнозованого соціально-економічного становища і напрямів найбільш пріоритетних дій держави для розв’язання проблем в основних сферах національних інтересів України.
3. Виявлено вкрай низький рівень результативності й ефективності державного управління України щодо стану реалізації національних інтересів України. З точки зору ретроспективного аналізу це можна розглядати як незадовільну реалізацію цілей державного управління. З точки зору перспективного аналізу отримані результати вказують на наявність нагального завдання щодо реалізації загальнонаціональних інтересів в умовах високої соціальної напруженості, поляризованого за багатьма параметрами суспільства та відсутності практики домінантного спрямування діяльності політико-економічних еліт на реалізацію національних інтересів України.
Виявлена в роботі проблема низького рівня реалізації національних інтересів у діяльності всіх гілок і рівнів державної влади розкриває домінантні цінності в системі державного управління і стосується підґрунтя широкого спектра соціальних ризиків й втрати довіри населення до системи державної влади, тобто основної складової соціального капіталу нації. Це підтверджує гіпотезу підпорядкованості системи державного управління України законам адміністративного ринку і корпоративно-приватним інтересам впливових дієвих сил усупереч офіційним засадам орієнтації державного управління на суспільне благо (англ. – common goods).
Статистичний аналіз отриманих даних вказує на високу надійність і прогностичну потужність розробленого дисертантом методичного забезпечення й достовірність результатів оцінки ефективності державного управління за допомогою експертних оцінювальних досліджень.
4. У результаті проведеної емпіричної апробації реалізовано технологію послідовного визначення цілей державного управління за допомогою моніторингу пріоритетності реалізації національних інтересів країни. До найбільш критичних сфер національних інтересів належать безпека життя та людський фактор державного управління і соціально-економічного життя країни (професійна деформація посадових осіб, боротьба зі злочинністю, відповідальність посадових осіб, забезпечення прав людини). Крім того, підвищену актуальність має розв’язання проблем у хронічно критичних сферах національних інтересів: енергозабезпеченні, реформуванні оподаткування, стабілізації законів у господарчій сфері, охороні здоров’я, внутрішньополітичній стабільності країни. Це вказує на необхідність стратегічно орієнтованого підходу до забезпечення фізичного, економічного і культурного виживання як населення, так і країни в цілому. При цьому потрібно враховувати існуючі реалії соціально-економічного життя, розробляти і послідовно реалізовувати конкретні деталізовані програми дій, що враховують місцеві умови, і забезпечувати їх ефективну реалізацію. Публічні дискусії та рекомендації експертів протягом 2007–2010 рр. щодо диверсифікації зовнішніх джерел енергопостачання, реформування внутрішнього режиму ціноутворення, підвищення ефективності використання енергії, адекватного оцінювання та врахування економічних інтересів різних груп населення і держави в цілому підтверджують достовірність і надійність результатів дослідження когнітивних моделей соціальної реальності державного управління в Україні.
Прогноз розв’язання проблеми реалізації національних інтересів України показує, що тільки в умовах нелінійного розвитку подій, тобто принципової і послідовної зміни державної політики, можна очікувати значних позитивних результатів у період до 2013 р.
5. Дослідження сприймання застосування ефективних управлінських практик показало, що у свідомості вітчизняного управлінського персоналу присутній широкий набір управлінських практик, що забезпечують ефективне виконання управлінських функцій. Їх послідовне дослідження за допомогою первинної класифікації, експертного опитування і факторного аналізу отриманих результатів продемонструвало наявність двох великих груп – стереотипних і індивідуально диференційованих уявлень щодо ефективних управлінських практик. Структура першої групи, яка включає 126 вихідних тверджень-індикаторів, складається із 5-ти факторів (або розмірностей) першого рівня й 21-го фактора другого рівня. Друга група містить 62 вихідних індикатори і складається із 16 факторів. На основі виділених факторних структур побудовано два комплексних індикатори ефективних управлінських практик – ІЕПМУ-2 і ІЕПМУ-3, які можуть використовуватися у скринінгових дослідженнях ефективності управління.
6. Верифікація української моделі ефективних управлінських практик проведена за допомогою порівняльного кроскультурного дослідження в Україні, Росії та США. Власне емпіричне дослідження показало, що в системах управління як України, так і Росії в середньому систематично використовується лише близько 20% основних груп ефективних управлінських практик. Це практики, що пов’язуються з гендерною рівністю серед персоналу органів влади, керованістю системи управління, авторитарним стилем управління, раціональним співробітництвом усіх рівнів влади. У США послідовно використовується близько 60% основних груп ефективних управлінських практик, які пов’язуються з наданням якісних послуг, забезпеченням управлінської діяльності, стійкістю статусу службовців, внутрішніми відносинами, управлінням змінами, орієнтацією управління на суспільне благо, сприятливістю зовнішніх умов, спиранням управління на закон. Тим самим знайшла підтвердження вихідна настанова щодо необхідності розробки вітчизняних інструментів оцінки ефективності управління, які будуть враховувати особливості національного соціокультурного і професійного середовища. Розроблені аутентичні (стосовно української управлінської культури) індикатори ефективних управлінських практик показали високу надійність і дискримінаційну потужність у країнах з подібною (Україна і Росія) і принципово різною адміністративною культурою (США).
Проведене дослідження продемонструвало важливість методологічного питання щодо стратегії перенесення зарубіжного управлінського досвіду в умови державного управління і місцевого самоврядування України. Результати підтвердили, що визначення й оцінювання ефективності управління не є суто технічною процедурою. У цьому глибоко задіяні ціннісні, культурні та когнітивні процеси і моделі того суспільства, тієї країни, управлінські практики яких аналізуються.
7. Кількісна оцінка впливу управлінських практик на реалізацію політики надання якісних послуг громадянам (моделювання наслідків дії за допомогою регресійного аналізу) продемонструвала, що в Україні й Росії надання якісних послуг пов’язується з характером організаційно-адміністративних відносин усередині системи влади без залучення факторів або складових ефективних відносин між владою і громадянами. У США надання якісних послуг громадянам пов’язується з ресурсним забезпеченням та їх належним спрямуванням, що забезпечується залученням громадян до процесу управління та наявністю ефективного зворотного зв’язку в системі управління. Така принципова різниця результатів регресійного аналізу вказує на чітку специфіку розуміння феномену ефективного управління в Україні й Росії порівняно зі США. Це актуалізує принципове методологічне питання щодо моделі забезпечення надання якісних послуг громадянам, що визначено в Концепції адміністративної реформи і в програмах Президента України і всіх останніх урядів країни як пріоритетний напрям діяльності.
При цьому варто вказати, що проведене дослідження показало, що в Україні наявність надання якісних послуг громадянам визнали 33% респондентів і 54% респондентів заперечили цьому, у Росії – відповідно 37% і 56%. Дані, отримані у США за тією самою методикою, показують, що надання якісних управлінських послуг громадянам визнається 84% і заперечується 12% респондентів.
Для широкого засвоєння і систематичного застосування в повсякденній діяльності культури демократичного управління потрібна політична воля керівництва й активна участь самих управлінців, а також населення. Дослідження зовнішніх умов, що визначають наявність ефективних управлінських практик у повсякденній діяльності органів влади, вказало на найбільше значення таких факторів: місто, країна, належність/неналежність респондентів до органів державної/місцевої влади.
8. На основі отриманих у дисертації результатів виявлено конкретний перелік потреб щодо змісту професійного навчання управлінського персоналу органів місцевої влади. Найбільш актуальним виявляється навчання управлінського персоналу за такими напрямами: забезпечення ефективності управлінської діяльності на робочому місці, стратегічне планування, стимулююча організаційна культура, професійні відносини, забезпечення стійкості становища управлінського персоналу, бюджетно-фінансова політика, застосування потенціалу об’єкта управління, націленість на інтереси громадян тощо.
9. Для проведення послідовних змін у галузі державного управління з метою підвищення його ефективності необхідно: систематично проводити моніторинг уявлень управлінського апарату країни щодо цілей, результатів, засобів, ресурсів життєдіяльності соціальних інститутів, системи інтересів їх представників та їхніх власних уявлень про шляхи виходу з кризи; включити такі дослідження в процес аналітичного циклу змін у державному управлінні, оскільки в умовах надзвичайної складності соціальних процесів рішення не можуть ухвалюватися винятково на підставі риторики, ідеології, посилання на минуле і ситуативного врахування інтересів лише окремих учасників соціально-економічного процесу. Саме неупереджений аналіз когнітивних схем різних соціальних суб’єктів, публічна оцінка уявлень про характер взаємодії між соціальними інститутами сучасного українського суспільства, послідовне зовнішнє і внутрішнє оцінювання ефективності та якості державного управління є однією з основ належного врядування, запровадження принципів і стандартів демократичного управління суспільством і побудови демократичних інститутів.
Потрібно також стандартизувати і забезпечити інституціалізацію форм і практик оцінки ефективності та якості державного управління за участі громадськості в цьому процесі, продовжити інструментальні дослідження ефективності державного управління з метою більш цілеспрямованого трансформування країни і впровадження європейських цінностей гідного ставлення до людини та її потреб на всіх щаблях державної влади України. При цьому концепцію відкритості результатів оцінювальних досліджень можливо розглядати як шлях до компромісу між державою, яка орієнтована на забезпечення інтересів територіально-фінансових груп, і державою, яка має враховувати інтереси більшості населення і надавати їй якісні управлінські послуги.
Розроблена дисертантом методологія вивчення потреб щодо професійного навчання може бути використана державними та місцевими інституціями для організаційного розвитку і професіоналізації системи управління та під час розробки систем контролю ефективності та якості управління з метою реалізації настанов законів України, указів і актів Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету міністрів України, що вказують на необхідність підвищення ефективності та якості державного управління і місцевого самоврядування та надання якісних управлінських послуг населенню. Професійні навчальні заклади можуть використати результати дослідження для наповнення загальних методологічних схем щодо оцінки ефективності управління вітчизняним емпіричним матеріалом та методиками, що пройшли психометричну перевірку на валідність і дискримінантну потужність.
Емпіричне квазіекспериментальне дослідження сприймання цілей, умов, управлінських практик і результатів державного управління підтвердило їх взаємозалежність як складових аналітичного циклу змін і показало нерозвиненість останнього як функціонального інструменту послідовного розвитку системи державного управління. З одного боку, це вказує на певну цілісність існуючої системи державного управління. З другого боку, її сприймання управлінським персоналом являє собою канал зворотного зв’язку і таким чином бере участь у розвитку, реформуванні та самоорганізації системи державного управління. Отже, дослідження, що викладені в дисертаційній роботі, у перспективі будуть мати все більше практичне і соціальне значення в контексті розвитку свідомого громадянського суспільства, яке буде внутрішнім стимулом для розвитку ефективного і соціально орієнтованого державного управління в Україні.
У процесі дослідження виявлено проблеми, що потребують подальшого вивчення. Це, зокрема, оновлення каталогу первинних формулювань національних інтересів за усіма сферами суспільно-політичного і економічного життя України, співвіднесення динаміки кількісних статистичних даних і експертних оцінок щодо стану реалізації національних інтересів України, розширення кола країн у порівняльних дослідженнях сприймання ефективних практик державного управління, розробка програмного забезпечення моніторингу НІУ і моделювання взаємодії дійових сил.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. – К. : Атіка, 1996. – 64 с.
2. Закон України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності [Електронний ресурс] – Режим доступу до документу : http: // zakon. rada. gov. ua / cgi–bin / laws / main. cgi?page=2&nreg=1160–15.
3. Закон України Про основи національної безпеки України [Електронний ресурс] – Режим доступу до документу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=964–5&test=4/UMfPEGznhhAZB.ZiTuFSn9HI4R2s80
msh8Ie6.
4. Абельсон Р. П. Структуры убеждений / Абельсон Р. П. // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М. : Прогресс, 1987. – С. 317–380.
5. Аболіна Т. Г. Етичний кодекс у контексті проблеми сучасної нормотворчості / Аболіна Т. Г. // Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України : Матеріали науково–практичної конференції. Ірпінь, 15 грудня 2005 р. – Ірпінь : ДПА України, 2006. – С. 5 – 12. – ISBN 966–337–063–7.
6. Алексеев Н. Г. Стратегия разработок по использованию ОДИ в системе педагогического образования / Алексеев Н. Г. – М., 1991.
7. Алексеєв О. Російські економічні реформи / О. Алексеєв, О. Некипєлов // Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. – М. : “Три квадрата”. – 2003. – С. 15–67. – ISBN 5–94607–021–5.
8. Англерід Т. Основні принципи оцінки ефективності державної служби / Англерід Т., Арнель Г. // Основні принципи оцінки ефективності державної служби : Матеріали ознайомлюючого семінару, м. Київ, 16 листопада 1999. – К. : УАДУ, 1999.
9. Анохин П. К. Передмова / Анохин П. К. // Принципы системной организации функций. – М. : Наука, 1973.
10. Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики / Артемьева Е. Ю. – М. : Смысл, 1999. – 352 с.
11. Атаманчук Г. В. Теория государственого управления. / Г. В. Атаманчук; – М. : Юрид. Лит., 1997. – с. 287. – ISBN 5–7260–0843–X.
12. Атаманчук Г. Управление : всегда есть варианты / Г. В. Атаманчук – М. : Изд–во РАГС, 1999. – 375 с. – ISBN № 5–7729–0049–8.
13. Афонін Е. А. Суспільний розвиток від Різдва Христового = Social Development AD : монографія / Афонін Е. А., Бандурка О. М., Мартинов А. Ю. ; Укр. т–во сприяння соц. інноваціям, Від. інформ. –бібл. забезп. Апарату Верховної Ради України. – К. : Парламент. вид–во, 2000. – 312 с.
14. Афонин Э. А. Великая коэволюция : Глобальные проблемы современности : историко–социологический анализ : (Монография) / Афонин Э. А., Бандурка А. М., Мартынов А. Ю. ; Укр. о–во содействия соц. инновациям, Отд. информ. – библ. обеспечения Информ. упр. Аппарата Верховной Рады Украины. – К. : Парламент. изд–во, 2003. – 382 с.
15. Аудит адміністративної діяльності : Теорія та практика / Пер. з англ. В. Шульги. – К. : Основи, 2000. – 192 с.
16. Бабаєв В. М. Управління міським господарством : теоретичні та прикладні аспекти : монографія / Бабаєв В. М. – Х. : Вид–во ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2004. – 204 с.
17. Бабынин И. В. Интеллектуальная информационная система мониторинга политических конфликтов : концепція создания / Бабынин И. В., Кретов В. С., Потапенко Ф. И. и др. – М., 1995. – 58 с. (Препринт / БИ)
18. Бакуменко В. Д. Методологічний підхід до оцінки розвитку соціальних систем / Бакуменко В. Д. // Зб. наук. пр. УАДУ при Президентові України. – К. : Вид–во УАДУ, 1999. – Вип. 2. – Ч. 1. – С. 89 – 95.
19. Бакуменко В. Д. Формування державно–управлінських рішень : проблеми теорії, методології, практики : монографія / Бакуменко В. Д. ; Укр. акад. держ. упр. – К. : Вид–во УАДУ, 2000. – 328 с.
20. Бакуменко В. Д. Методологія державного управління / Бакуменко В. Д., Князєв В. М., Сурмін Ю. П. // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 11 – 27.
21. Балобанов А. Понимание эффективности муниципального управления в городах России и Украины (сравнительное инструментальное исследование) / А. Балобанов, В. Саламатов // Городское управление. – 2001. – № 11 (63). –
С. 20–44.
22. Бандурка А. М. Психология управления / Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. – Харьков : ООО “Фортуна–пресс”, 1998. – 464 с.
23. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент : монографія / Бебик В. М. ; Міжрег. акад. упр. персоналом. – К. : МАУП, 1996. – 144 с.
24. Белл Д. Культурные противоречия капитализма / Белл Д. ; Пер. с англ. // Этическая мысль, 1990. – М. : Республика, 1991. – С. 251–275.
25. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Белл Д. – М. : Academia, 1999. – 787 с.
26. Бендикс Р. Образ общества у Макса Вебера / Бендикс Р. // М. Вебер. Избранное. Образ общества. – М. : Юрист, 1994. – С. 567 – 588.
27. Бергер П. Социальное конструирование реальности : Трактат по социологии знания / Бергер П., Лукман Т. – М. : Медиум, 1995. – 333 с.
28. Бернштейн Н. А. Новые линии развития в физиологии и их соотношение с кибернетикой / Бернштейн Н. А. – М. : Ин–т философии АН СССР, 1962. –
44 с.
29. Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности / Бернштейн Н. А. – М. : Медицина, 1966. – 349 с.
30. Біфуркація–99 // Переход–IY. – 1999. – № 2. – С. 7–12.
31. Бобро А. Дослідження формування і реалізації в Україні фахового та реформаторського потенціалу магістрів державного управління / Андрій Бобро, Володимир Саламатов // Зб. наук. пр. УАДУ / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – Вип. 1. – С. 19–29.
32. Бодров В. Трансформація економіних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: навч. посіб. / В. Г. Бодров. – К.: Вид–во УАДУ, 2002. – 102 с.
33. Бородай Ю. Воображение в теории познания : Критический очерк кантовского учения о продуктивной способности воображения / Бородай Ю. – М. : Высш. школа, 1966. – 150 с.
34. Браун П. Посібник з аналізу державної політики / Браун П. – К. : Основи, 2000. – 243 с.
35. Брунер Дж. Исследование развития познавательной деятельности / Брунер Дж., Олвер Р., Гринфилд П. – М. : Педагогика, 1971. – 391 с.
36. Бураковський І. Висновки / І. Бураковський // Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. – М. : “Три квадрата”, 2003. – С. 111–114.
37. Бураковський І. Економічні перетворення в Україні / І. Бураковський, В. Новицький // Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. – М. : “Три квадрата”, 2003. – С. 71–110.
38. Бурдье П. Социология политики / Пьер Бурдье. – М. : Socio–Logos, 1993. – 336 с.
39. Бурдье П. Начала / Пьер Бурдье. – М. : Socio–Logos, 1994. – 288 с.
40. Бурдье П. Социология социального пространства / Пьер Бурдье; / Пер. с
франц. ; отв. ред. перевода Н. А. Шматко. – М. : Ин–т экспериментальной социологии ; СПб. : Алетейя, 2007. – 288 с. – (Серия Gallicinium).
41. Бухарт Г. Ретроспективный анализ производительности в государственном секторе / Бухарт Г. // Эффективность государственного управления. – М. : Фонд “За экономическую грамотность”, Российский экономический журнал, Изд–во АО “Консалтбанкир”, 1998. – С. 47 – 83.
42. Бэкон Ф. Новый органон / Бэкон Ф. // Антология мировой философии : В 4–х т. Т. 2 : Европейская философия от епохи Возрождения по епоху Просвещения. – М. : Мысль, 1970. – С. 192–218.
43. Валевський О. Л. Соціологічний вимір деяких макро політичних тенденцій у громадській думці та аналіз їхнього впливу на політичну ситуацію / О. Л. Валевський // Стратег. панорама. – 1999. – № 1–2. – С. 69–76.
44. Валевський О. Л. Структура геополітичних інтересів України : монографія / О. Л. Валевський, М. М. Гончар; Нац. ін. –т. стратегічних досліджень. – К. : НІСД, 1995. – 94 с.
45. Валевський О. Л. Гуманітарна політика для України : стратегічний вибір / Олексій Валевський, Сергій Здіорук, Василь Кремень, Сергій Пирожков // Віче. – 1996. – № 8. – С. 22–30.
46. Валевський О. Політичний конфлікт в сучасній Україні : культурні виміри, структура, принципи аналізу : монографія / Валевський О. Л., Ішмуратов А. Т. ; Нац. ін. –т стратегічних досліджень. – К. : НІСД, 1997. – 110с.
47. Вайс К. Г. Оцінювання / Керол Г. Вайс. – К. : Основи, 2000. – 672 с.
48. Варзар І.М. Політико–кратологічні аспекти сучасного функціонування та перспектив республіканського устрою суверенної України / Іван Варзар // Освіта регіону. – Політологія. Психологія. Коммунікація, 2009, № 2, с. 11 – 23.
49. Васютинський В. О. Демократичні цінності в структурі масової політичної свідомості : психосемантичний аналіз / Васютинський В. О. // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні : Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції. Одеса, 24–26 трав. 2002 р. / Укладач Л. Марголіна; Канад. –укр. проект “Демократична освіта”, М–во освіти і науки України, Ін–т вищої освіти АПН України, Одеська нац. юр. акад. – К. : Ай Бі, 2003. – С. 421–426.
50. Вебер М. Город / Вебер М. // Вебер М. Избранное. Образ общества. – М. : Юрист, 1994. – С. 309–446.
51. Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий / Вебер М. // Вебер М. Избранное. Образ общества. – М. : Юрист, 1994. – С. 43–77.
52. Веймер Д. Аналіз політики. Концепції і практика / Веймер Д., Вайнинг Е. – К. : Основи, 1998. – 654 с.
53. Вишневский В., Дементьев В. Деньги нас не спасут. Почему Украина – не инновационная держава // 2000. № 33 (472) 14 – 20 серпня 2009 [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті : http://www.2000.net.ua/b/63765?p=0 – Заголовок з екрану.)
54. Власюк О. С. Аналітична оцінка стратегічних напрямків та заходів щодо реалізації програми стабілізації економіки України : монографія / Власюк О. С. ; Нац. ін. –т стратег. дослідж. – К. : НІСД, 1995. – 82 с.
55. Власюк О. С. Аналіз і моделювання суспільного розвитку в Україні : наукова доповідь / О. С. Власюк (наук. керівник). – К. : НАН України, Ін–т економічного прогнозування, 2000. – 93 с.
56. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій : монографія / Воротін В. Є. ; Укр. акад. держ. упр. – К. : Вид–во УАДУ, 2002. – 392 с.
57. Вулфенсон Дж. Развитие и сокращение масштабов бедности : Оглядываясь в прошлое, заглядывая в будущее / Вулфенсон Дж., Бургиньон Ф. – Международний банк реконструкции и развития / Всемирный банк, 2004. – 38 с.
58. Вумек Дж. П. Бережливое производство : Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании / Вумек Дж. П., Джонс Д. Т. ; Пер. с англ. – 2–е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. – 473 с.
59. Выготский Л. С. Орудие и знак в развитии ребенка / Выготский Л. С. // Собрание сочинений : В 6–ти т. Т. 6 : Научное наследство / Под ред. М. Г. Ярошевского. – М. : Педагогика, 1984. – С. 5–90.
60. Выдрин Д. Введение в тему / Выдрин Д.,Тупчиенко Л. // Материалы к курсу : Оборонная политика. Политика обеспечения мира и безопасности. –
К., 1992. – С. 4.
61. Выханду Л. К. Об исследовании многопризнаковых биологических систем / Выханду Л. К. // Применение математических методов в биологии. – Л. : ЛГУ, 1964. – С. 19–22.
62. Гавел В. Мне нравится быть президентом всех чехов. . . / Гавел В. // Зеркало недели. – 1996. – 6 нояб. – С. 6
63. Гадамер Х. –Г. Истина и метод / Гадамер Х. –Г. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с.
64. Гаєвський Б. Культура державного управління (організаційний аспект) / Гаєвський Б., Ребкало В. – К. : Вид–во УАДУ, 1998. – 144 с.
65. Газара К. Етика – мистецтво розумного прийняття рішень / Газара К. // Аспекти самоврядування. – 2005. – № 2 (28). – С. 49–50.
66. Гальчинский А. Десять лет – что дальше? / Гальчинский А. // Зеркало недели. – 2001. – № 39 (363). – С. 8.
67. Гарань О. Політико–державні перетворення в Україні / О. Гарань,
С. Макеєв // Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. – М. : “Три квадрата”, 2003. – С. 177–211. – ISBN 5–94607–021–5.
68. Гегель Г. / Антология мировой философии : В 4–х т. – Т. 3 : Буржуазная философия конца XVIII в. –первых двух третей XIX в. – М. : Мысль, 1971. – С. 282–394.
69. Гельвеций К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання / Гельвеций К. А. – К. : Основи, 1994. – 416 с.
70. Гіденс Е. Нестримний світ : як глобалізація перетворює наше життя / Гіденс Е. – К. : Альтерпрес, 2004. – 100 с.
71. Гірник А. Конфлікти : структура, ескалація, залагодження / Гірник А., Бобро А. – К. : Вид–во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 175 с.
72. Гірник А. Національні інтереси України і суспільна злагода / Гірник А., Саламатов В. // Демократичні вибори і відкрите суспільство : Конференція. Київ, 13 лип. 1994 р. – К. : Соціологічна служба Центру “Демократичні ініціативи”, 1994. – С. 15–19.
73. Гірник А. Дослідження групових симпатій і пріоритетів виборців України / Гірник А., Саламатов В. // Проблеми безпеки української нації на порозі ХХI сторіччя. 22–23. 10. 98 р. Ч. 1. Київ–Чернівці, 1998. – С. 137–143.
74. Гірник А. Конфліктологічна експертиза проблем державного управління за допомогою “м’яких” методів оцінки громадської думки / Андрій Гірник, Володимир Саламатов // Зб. наук. пр. УАДУ / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид–во УАДУ, 1998. – Вип. 1. – С. 204–215.
75. Гірник А. Роль контролю у державному управлінні та забезпеченні прав найманих працівників : перспективи соціального партнерства в Україні / Андрій Гірник, Володимир Саламатов // Вісн. УАДУ. – 1999. – №2. – С. 269–276.
76. Гокунь О. Кордони i центри єдностi / Гокунь О., Косолапов В., Саламатов В. // Вiче. – 1994. – № 5. – С. 58–68.
77. Гокунь О. На порозi "смислової вiйни"? / Гокунь О., Косолапов В., Саламатов В. // Вiче. – 1994. – № 5. – С. 101–111.
78. Головаха Е. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні / Головаха Е. – К. : Ін–т соціології НАН України, 1997.
79. Головаха Е. Критерии и формулы политического успеха : методы измерения и результаты исследования актуального и потенциального успеха политических лидеров Украины / Головаха Е. // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2002. – № 2. – С. 86–101.
80. Головаха Е. Социопатии посттоталитарного общества / Головаха Е., Панина Н. – К. : Наукова думка. – 1994.
81. Гончаренко А. Н. Концепция Национальной Безопасности Украины / Гончаренко А. Н., Бодрук О. С. , Лисицин Э. М. // Народная армия. – 8 липня 1992 р.
82. Гончаренко А. Н. Прогнозирование и политика : Генезис и эволюция прогнозирования в системе “национальной безопасности” и внешнеполитическом механизме США / Гончаренко А. Н. ; АН Украины, Ин–т мировой экономики и международных отношений. – К. : Наукова думка, 1993. – 78 с.
83. Горбулін В. Владі варто визнати : численні витрати реформ – наслідок користі і жадібності тих, хто зловживав довірою народу / Горбулін В. // Дзеркало тижня. – 2001. – 7–13 лип.
84. Государственная служба : культура поведения и деловой этикет / Под общ. ред. Е. В. Охотского. Изд. 2–е. – М. : Изд–во РАГС, 1999. – 335 с.
85. Государственное и муниципальное администрирование как услуга, общественность как клиент. ОЭСИР. Русск. издание. – Екатеринбург : Уральский гос унив., 2000. – 114 с.
86. Гошко А. О. Оцінка діяльності місцевих органів самоврядування : монографія / Гошко А. О. – К. : Вид–во УАДУ : Вид. дім “Соборна Україна”, 1998. – 326 с.
87. Гошко А. О. ССК (система соціального контролю) діяльності органів місцевого самоврядування : монографія / Гошко А. О. – К. : Вид–во УАДУ, 2000. – 179.
88. Грицяк І. А. Європейське управління: теоретико–методологічні засади : монографія / І. А. Грицяк. – К. : К.І.С. , 2006. – 398 с.
89. Даймонд Л. Прошла ли "третья волна" демократизации? / Даймонд Л. // Полис. – 1999. – № 1. – С. 10–25.
90. Данчул А. Н. Информационно–аналитические технологии и ситуационные центры / Данчул А. Н. // Государственная служба. – 2004. – № 4. – С. 131-138.
91. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта / Дарендорф Р. // Социол. исслед. – 1994. – № 5. – С. 141–147.
92. Державне управління : теорія і практика / За заг. Ред. . Авер’янова В. Б. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
93. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] // Режим доступу : http: // www. ukrstat. gov. ua / operativ / operativ2005
94. Дзюндзюк В. Б. Ефективність діяльності публічних організацій : монографія / Дзюндзюк В. Б. – Х. : Вид–во ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2003. – 236 с.
95. Дзюндзюк В. Б. Антикризове управління в органах влади [Електронний ресурс] / В. Б. Дзюндзюк // Державне будівництво – 2007. – №1. – Режим доступу до журн. : http: // nbuv. gov. ua / e–journals / DeBu / 2007–1 / doc / 1 / 01. pdf
96. Доган М. Сравнительная политическая социология / М. Доган, Д. Пеласси ; Пер. с англ. – М. : Ин–т социально–политических исследований РАН, "Социально – политический журнал", 1994. – 272 с.
97. Донченко Е. А. Социетальная психика / Е. А. Донченко; НАН Украины; Ин–т социологии (Киев). – К. : Наукова думка, 1994. – 208 с. – Библ. : с. 195–207.
98. Донченко Е. А. Фрактальная психология. Доглубинные основания индивидуальной и социетальной жизни. / Е. А. Донченко. – К. : Знання. – 2005. – 323 с.
99. Дрючин Ю. Індикатори Безпеки. Концепцiя iнформатизацiї системи визначення прiоритетiв та балансу нацiональних iнтересiв України / Юрій Дрючин, Володимир Косолапов, Олександр Яворський, Сергій Липських, Володимир Саламатов // Вiче. – 1994. – №10. – С. 13–23.
100. Дружинин В. В. Введение в теорию конфликта / Дружинин В. В., Конторов Д. С. , Конторов М. Д. – М. : Радио и связь, 1989. – 288 с.
101. Ефременко Т. Финансовое поведение населения Украины / Ефременко Т. // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2002. – № 2. – С. 165–175.
102. Забродин Ю. М. Теоретические истоки и назначение репертуарных личностных решеток / Забродин Ю. М., Похилько В. И. // Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности. – М. : Прогресс, 1987. – С. 5–26.
103. Здравомыслов А. Г. Интерес / Здравомыслов А. Г. // Большая советская энциклопедия. – М. : Совет. энцикл., 1972. – Т. 10. – С. 945.
104. Зиновьев А. Конец коммунизма / Зиновьев А. // Квинтэссенция : философский альманах, 1991. – М. : Политиздат, 1992. – С. 69–94.
105. Злобина Е. Категория “личность” в системе понятий социологической теории / Злобина Е. // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2002. – № 2. – С. 121–134.
106. Иеромонах Софроний. Преподобный Силуан Афонский / Иеромонах Софроний – Ессекс, Англия : Патриарш. Ставропигиальн. Монастырь Св. Иоанна Предтечи. – 1990. – 32 с.
107. Ібрагімова І. М. Прозорість влади : Основи забезпечення інформаційної взаємодії державних органів з громадськістю (презентац. схеми) / І. М. Ібрагімова. – К. : ПРООН, 2002. – 30 с.
108. Інтернет–ресурс конференції “Національні інтереси України : компроміс влади, бізнесу та громадянського суспільства”, Сімферополь, 16–17 березня, 2007 [Електронний ресурс] // Режим доступу : www. national–interests. com. ua.
109. Інформаційний бюллетень. Влада та економіка : зміна орієнтирів / Керів. проекту – О. Пасхавер. Авт. : Л. Верховодова, К. Агєєва, Г. Царенко. – К. : Центр екон. розвитку. – Жовтень 2005. – 32 с.
110. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода : Основи когнітивної теорії конфліктів / Ішмуратов А. Т. – К. : Наук. думка, 1996. – 190 с.
111. Кальниш Ю. Г. Політична аналітика в державному управлінні : Теоретико – методологічні засади : моногр. / Ю. Г. Кальниш; Національна акад.. держ. управління при Президентові України. – К.: НАДУ, 2006. –
271 с.
112. Кампанелла Т. О наилучшем государстве. – М., 1954. – С. 157 цит. по : Кампанелла Т. О наилучшем государстве / Кампанелла Т. ; Антология мировой философии. В 4–х т. : Т. 2 : Европейская философия от эпохи возрождения по эпоху просвещения. – М. : Мысль, 1970. – С. 187–188.
113. Каніщенко Г. Стратегічний менеджмент. Матеріали навч. семінару для укр. викладачів економіки та бізнесу / Каніщенко Г. – Л. –Х. : Консорціум з вдосконалення бізнес–освіти в Україні, 1999. – 55 с.
114. Каныгин Ю.М., Яковенко Ю.И. Введение в социальную когнитологию. Киев: Наукова думка, 1992. – 120 с.
115. Катастрофическое сознание в современном мире. – М. : МОНФ, Ин–т социологии РАН, Ун–т штата Мичиган. – 1999. – 347 с.
116. Качанов Ю. Политическая топология : Стуктурирование политической действительности / Качанов Ю. – М. : Ad Marginem, 1995. – 224 с.
117. Кашин О. Начальство и дикое поле : Лента Мебиуса–Кордонского / Кашин Олег // Русская жизнь. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http: // www. rulife. ru / mode / article / 1147 /
118. Квейд Э. Анализ сложных систем / Квейд Э. – М. : Советское радио, 1969.
119. Кілієвич О. Ефективність державного управління і конкурентоспроможність національн