ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ (ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЗАМОГИЛЬНИЙ Андрій Григорович

УДК 35.01:321.01

ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ (ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)

25.00.01 – теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник - ТИМЦУНИК Василь Іванович,
доктор наук з державного управління,
доцент

КИЇВ – 2010
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ВЛАДА Й УПРАВЛІННЯ ЯК ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНА ПРОБЛЕМА ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 13
1.1. Теоретико-методологічні засади дослідження влади й управління. 13
1.2. Концепти влади й управління в сучасній науці: спроба інтерпретації. 33
Висновки до розділу 1. 65
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 68
2.1. Співвідношення понять “влада” і “управління”, “державна влада” і “державне управління”. 68
2.2. Взаємозв’язок державного управління і політичної діяльності як владного феномену. 93
2.3. Державне управління як засіб реалізації державної влади. 107
Висновки до розділу 2. 118
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТ-ОБ’ЄКТНІ ВЛАДНО-УПРАВЛІНСЬКІ ВІДНОСИНИ: СУТНІСТЬ Й ОСОБЛИВОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ТА КОНСТРУЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ 121
3.1. Державна влада й державне управління як суб’єкти діяльності: загальне й особливе. 121
3.2. Цілеорієнтуюча діяльність державної влади й державного управління: модерні інтерпретації. 134
3.3. Нова парадигма державної влади й державного управління в Україні: тенденції розвитку. 145
Висновки до розділу 3. 167
ВИСНОВКИ 169
ДОДАТКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах становлення української державності актуальність запропонованої теми обумовлена необхідністю конструювання нової моделі розвитку державного управління. Це, у свою чергу, вимагає науково-теоретичного й практичного обґрунтування таких нагальних для вітчизняного державотворення проблем як співвідношення державної влади й державного управління, з’ясування процесу їхньої взаємодії, тенденцій розвитку.
Державне управління як особливий соціальний інститут тісно пов’язане із розподілом влад. Початково воно постає як атрибут, складова влади, елемент, що органічно їй притаманний. При цьому принцип розподілу державної влади не суперечить її єдності. Сучасні наукові підходи щодо обґрунтування єдності державної влади і державного управління є виявом саме такої практики: єдність влади передбачає розподіл, співробітництво гілок влади на засадах, насамперед, недопущення концентрації всієї влади в одному з її центрів.
Державне управління не протиставлене державній владі, адже реалізується органами державної влади та посадовими особами, що її уособлюють. Спроби заперечення правомірності застосування терміну “державне управління” ґрунтуються на протиставлені державної влади й управління. Це, однак, не враховує, що державне управління є специфічним способом забезпечення взаємодії гілок державної влади, без якої втрачає сенс державне управління як відносно самостійна галузь людської діяльності.
Існує глибинний внутрішній зв’язок між моделлю організації державної влади і системою державного управління - вони не лише взаємодіють, а й, будучи різними за змістом, максимально враховують специфіку одна другої.
Сучасний етап розвитку української державності потребує створення ефективної системи державного управління, яка відповідала б стандартам демократичної правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою. За таких умов особливе значення надається державному управлінню як засобу реалізації сутності державної влади, її основних функцій. Адже саме державна влада є одним з найважливіших засобів розв’язання ключових економічних і соціальних проблем. Останнє можливе за умови її взаємодії з громадянським суспільством. Ефективність цієї взаємодії обумовлюється значною мірою природою владних відносин, специфікою їхніх проявів в управлінській практиці.
Державне управління як наука останнім часом здобула суттєве теоретико-методологічне обґрунтування, змістовне наповнення. Це стосується, насамперед, визначення предмета, понятійного апарату, закономірностей та принципів управління як засобу впровадження соціальних змін. Цьому сприяло творче засвоєння напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управлінської науки, екстраполяції результатів дослідження на сучасні державотворчі процеси, а також урахування досвіду трансформаційного розвитку.
Широке коло науково-теоретичних проблем державного управління знайшли висвітлення в працях українських та зарубіжних фахівців з державного управління, адміністративного права, історії та теорії держави і права: В.Б. Авер’янова [74, 77, 78, 80], Г.В. Атаманчука [21, 22],
В.Д. Бакуменка [28, 29], В.І. Борденюка [39], Р.В. Войтович [47],
М.В. Гамана [53], Н.Т. Гончарук [15], Б. Гурне [67], О.П. Дем’янчука [69], Т.Т. Ковальчука [83], О.Л. Копиленка [83, 86], В.С. Куйбіди [120], А.Р.Мацюка [132, 163], Т.В. Мотренка [135, 136], П.І. Надолішнього [137], Н.Р. Нижник [15, 44, 66, 70, 75, 76, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 146, 150, 165], О.Я. Окіса [121, 164], В.М. Олуйка [75, 148], Л.А. Пашко [156], Г. Райт [169], В.О. Саламатова [174, 175], Г. Саймона [173], С.М. Серьогіна [178], С.Г. Стеценка [183], В.І. Тимцуника [83, 121, 122, 123, 124, 146],
В.В. Токовенко [192, 193], В.В. Цвєткова [170, 205, 206, 207], В.К. Черняка [83, 213, 214], М.В. Чечетова [215], В.О. Шамрая [217], В.М. Шаповала [218], В.Я. Шевчука [219, 220] та ін.
Оскільки проблема єдності та взаємодії державної влади й державного управління має поліконцептуальний характер, у дисертації використані підходи, які знайшли своє застосування в інших галузях науки, зокрема політології, філософії, психології, соціології, історії, культурології тощо. У роботі автор аналізує:
– концепції влади, політичної влади як її різновиду, що репрезентовані в міфологічних уявленнях, працях Аристотеля, Платона, Н.Мак’явеллі, Т.Гоббса, Дж.Локка, Ш.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, концепції влади українських соціологів кінця XІX - початку ХХ століття (В.Липинського, М.Драгоманова), теоретичних уявленнях К.Маркса, М.Вебера, новітній соціально-політичній думці – представни-ках системної та структурно-функціональної теорії (Т.Парсонса, Д.Істона, М.Крозьє, Т.Кларка, М.Роджерса), конфліктології (Г.Зіммеля, Л.Козера, Р.Дарендорфа), реляційного підходу (П.Блау, Д.Хіксона, Дж.Френча, Д.Ронга), комунікативної (Х.Арендт, Ю.Хабермаса) та постструктуралістської моделей інтерпретації влади (М.Фуко, Е.Гідденса, П.Бурдьє);
– концепти державного управління, розпочинаючи з давньогрецьких та давньоримських і до сучасних включно, що знайшли своє відображення в дослід-женнях Аристотеля, Платона, Н.Мак’явеллі, Т.Гоббса, Дж.Локка, Ш.Монтеск'є, Ж.-Ж.Руссо, сучасних вітчизняних і зарубіжних учених - Г.В.Атаманчука, Н.Р.Нижник, Б.Гурне, Г.Райта (загальні проблеми державної політики і державного управління), В.Б.Авер’янова, В.О.Василенка, B.B.Цветкова (соціальне управління, реалізація державної політики у соціальній сфері);
– феномени державної влади в єдності її змістовних (В.П.Андрущенко, І.М.Варзар, С.Г.Рябов, В.В.Мшвенієрадзе), функціональних, а також системних характеристик (M.І.Михальченко, М.П.Недюха, В.Г.Афанасьєв, І.В.Блауберг, Е.Г.Юдін та ін.);
– можливості державного управління щодо соціального позиціонування та конструювання соціального простору (Н.Р.Нижник, Т.О.Сербинська), самоорга-нізаційних засад розвитку (Л.Д.Бевзенко, А.С.Філіпенко, Л.Є.Шкляр та ін.).
Відзначаючи наявні досягнення теорії та історії державного управління та дедалі більший інтерес до цієї галузі пізнання серед вітчизняних науковців, слід, однак, зазначити, що дослідження змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади і державного управління як соціальних феноменів ще не набули належного розвитку. Перш за все бракує концептуально цілісного, методологічно обґрунтованого підходу до розгляду понять “влада” й “управління”, процесу їхньої взаємодії, помітною є відсутність єдиної точки зору щодо трактування влади й управління, існує проблема використання досягнень теорії державного управління в управлінський практиці.
Актуальність теми та недостатність відповідних вітчизняних досліджень визначають необхідність вивчення змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади і державного управління як соціальних феноменів в історико-теоретичному контексті, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науково-дослідною роботою, що здійснювалась у межах наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України за темою: “Державна кадрова політика: теоретико-методологічне забезпечення”
(ДР № 0107U005903). Автор як науковий співробітник брав участь у її розробці.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування взаємозалежності державної влади й державного управління в їхній змістовній єдності та функціональній взаємодії як певного соціального явища і відповідної соціально-політичної практики.
Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:
– проаналізувати ступінь розробленості проблеми єдності, взаємодії та взаємозалежності державної влади й державного управління у вітчизняній та зарубіжній літературі;
– уточнити зміст понять “влада”, “державна влада”, “управління”, “державне управління”;
– визначити основні проблеми взаємодії державної влади й державного управління, їхні можливості щодо позиціонування та конструювання соціального простору;
– проаналізувати сутність та особливості суб’єкт-об’єктних владно-управлінських відносин; на основі диференціації засобів впливу суб’єкта управління на об’єкт визначити основні типи управління;
– сформулювати рекомендації щодо забезпечення ефективної взаємодії державної влади й державного управління в суспільстві.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі взаємодії державної влади і державного управління.
Предмет дослідження – історико-теоретичний аспект взаємодії державної влади і державного управління.
Методи дослідження. Зважаючи на історико-теоретичний характер дисертаційної роботи, методологічною та теоретичною основою дослідження стали здобутки історичної та філософської науки (Платон, Х.Аквінський, Аристотель, Б.Барнс, М.Бердяєв, М.Вебер, Г.В.Ф.Гегель, Т.Гоббс, Н.Дейвіс, Е.Кант, Н.Мак’явеллі, К.Маркс, Х.Ортега-і-Гассет, Дж.Г.Себайн, А.Сен-Симон, Томас Л.Торсон, О.Тоффлер, Е.Фромм, М.Фуко та ін.). При цьому визначальною є загальнонаукова методологія.
Вибір методів дослідження зумовлений поставленою метою і завданнями дослідження. Для їх реалізації використано комплекс загальнонаукових методів і підходів, а саме:
– системний підхід та системний аналіз − для вивчення концептуальних підходів щодо з’ясування змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади і державного управління (підрозділи 1.1., 1.2.);
– метод єдності логічного та історичного − для аналізу джерельної бази в історичній ретроспективі, сучасному стані, витоків та процесу ґенези влади й управління, вивчення стану розробки, сутнісних ознак зазначених феноменів у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, а також з’ясування можливостей позиціонування та конструювання соціального простору суб’єктами діяльності (підрозділи 1.2., 2.2., 2.3.);
– порівняльний аналіз − для співставлення різних концептуальних підходів щодо розуміння змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади й державного управління (підрозділи 1.2., 3.1.);
– структурно-функціональний − для розкриття природи та особливостей функціонування багаторівневої системи влади й управління (підрозділи 1.2., 3.2., 3.3.);
– контент-аналіз − для вивчення нормативно-правових документів (підрозділи 2.3., 3.1.);
– комплексний аналіз та метод систематизації − для вивчення основних теорій, концепцій, ідей, поглядів, визначення теоретико-методологiчних засад дослідження, побудови архітектоніки дослідження (підрозділи 1.1., 1.2., 2.2.);
– методи аналізу й синтезу, а також індукція, дедукція, аналогія, композиція, декомпозиція, абстрагування та моделювання − застосовуються в процесі обґрунтування сутності базових понять дисертаційного дослідження, взаємодії державної влади і державного управління (підрозділи 1.1., 1.2., 2.2.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади й державного управління. Новизна наукових підходів обумовлена й тим, що в результаті проведених досліджень у дисертації
вперше:
– обґрунтовано сутність та визначено основні підходи щодо розуміння змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади й державного управління (розуміння влади й управління як єдності в її основних змістовних і функціональних характеристиках; визначення влади як домінування волі певного суб’єкта, де поняття “влада” постає як соціальний інститут; обґрунтування сутності державного управління як форми реалізації влади);
– визначено діалектичну єдність державної влади й державного управління, запропоновано їхню змістовну і функціональну диференціацію щодо можливостей позиціонування та конструювання соціального простору;
удосконалено:
– понятійно-категоріальний апарат з проблеми змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади й державного управління (“влада”, “управління”, “державна влада”, “державне управління”);
– систематизацію різновидів влади шляхом обґрунтування неприпустимості ототожнення державної влади з іншими різновидами влади;
– теоретичні підходи щодо розуміння влади як природної основи людського буття;
дістали подальшого розвитку:
– сучасні концепції влади й управління (атрибутивно-субстанційна, реляційна та структурно-функціональна);
– теоретичні основи вдосконалення владних й управлінських відносин в Україні (управління визначено основним засобом реалізації влади, формою управління - політичну діяльність);
– концепції щодо розуміння суб’єкт-об’єктної складової владно-управлінських відносин (суб’єкт-об’єктні відносини запропоновано розглядати як суб’єкт-суб’єктні – вертикальні та горизонтальні управлінські відносини).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки і рекомендації дисертації сприятимуть розробці заходів щодо посилення ефективності взаємодії державної влади й державного управління в суспільстві, зміцненню системи державного управління, утвердженню засад нової управлінської, інформаційної, політичної і правової культури.
Висновки дисертаційного дослідження враховані при розробці інформаційно-аналітичних матеріалів з питань державної політики Інформаційною службою Секретаріату Президента України
(Довідка № 17-01/584 від 30.08.2006 р.).
Результати дисертаційного дослідження використало Управління регіональної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України з метою підвищення якості матеріалів щодо подальшого розширення повноважень i фінансових можливостей територіальних громад, їх перетворення на ключові суб’єкти влади на місцевому рівні, максимального наближення центрів прийняття управлінських рішень до громадян; враховано під час розроблення проектів Концепції реформування місцевого самоврядування в Україні, Концепції реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та Концепції вдосконалення системи підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад; запропоновані висновки взято до уваги під час розробки проекту Закону України “Про засади державної регіональної політики”
(Довідка № 6753/0/2-08 від 21.11.2008 р.).
Результати дисертаційного дослідження використані ВАТ ВНЗ “Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації” при формуванні змісту навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування за нормативною складовою Професійної програми підвищення кваліфікації державних службовців V-VII категорій посад, а також при розробці тематики програм короткотермінових семінарів з актуальних питань реформування системи державного управління (Довідка № 419 від 19.11.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні теоретичні положення та висновки, зокрема ті, що характеризують наукову новизну дослідження, отримані та сформульовані автором самостійно. У колективній монографії [72] “Державна кадрова політика: теоретико-методологічне забезпечення” авторові належить окремий підрозділ, що не містить ідей, розробок, висновків інших співавторів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладені у наукових доповідях, повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема: “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004), “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2005), “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007).
Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України та на засіданні відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 11 публікаціях, серед яких 1 – монографія (колективна), 2 – в збірнику наукових праць, 3 – у наукових фахових виданнях за спеціальністю “Державне управління”, затверджених ВАК України, 5 – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 199 стор., з яких 173 сторінки основного тексту. Робота містить список використаної літератури з 228 назв.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження взаємодії державної влади й державного управління, узагальнення його результатів в історико-теоретичному аспекті у цілому підтверджують, що вихідна методологія є правильною, визначена мета досягнута, поставлені завдання реалізовані, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе виправдала. На основі здійсненого дослідження зроблені висновки і запропоновані рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення:
1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел свідчить про важливість комплексного дослідження взаємодії державної влади і державного управління та зумовлює необхідність вивчення процесів, що детермінують їх функціонування. Це стосується питань щодо функціональної взаємодії таких соціальних феноменів як влада і управління, їх суперечливої єдності. Сьогодні в теорії та історії державного управління питання взаємодії державної влади й державного управління розглядається шляхом: 1) вивчення понять “влада”, “державна влада”; 2) дослідження понять “управління” та “державне управління”;
3) з’ясування змісту єдності влади й управління. Водночас узагальнюючи дослідження проблеми взаємодії державної влади й державного управління на сьогодні є недостатніми.
2. Визначено, що поняття “влада” розглядається як домінування у суспільних відносинах волі певного суб’єкта (окремої людини, соціальної спільноти, політичної інституції тощо). Виходячи з наявних у науковій літературі двох основних підходів до вирішення проблеми співвідношення та взаємодії державної влади і державного управління, запропоновано авторське бачення, за яким влада розуміється як засіб здійснення державного управління. При цьому вона є інструментальною, службовою стосовно до суспільства, так само, як і державне управління.
Останнє неможливе поза владою, адже є не лише її умовою, а й засобом її здійснення. Відтак державне управління і державна влада системно пов’язані причинно-наслідковими залежностями, вони утворюють двоєдину суспільну сутність. Такий підхід створює можливість інтерпретації проблем єдності і взаємодії влади та управління в суспільстві.
Державна влада розглядається як соціальний інститут, за допомогою якого реалізується цілеорієнтуючий вплив соціальних суб’єктів на основі їхньої взаємозалежності. Узагальнюючи, основними ознаками державної влади визначено: а) її вольовий характер; б) домінування волі з метою управління, унормування тощо; в) здійснення управління; г) здатність до соціального регулювання суспільних процесів; ґ) використання сили;
д) спроможність до реалізації інтегративного потенціалу як об’єднувального чинника на певній території; е) функціонування апарату управління та апарату примусу; ж) спроможність до позиціонування та конструювання соціального простору.
Джерельний аналіз показав, що в широкому розумінні “управління” є об’єктивним явищем, яке притаманне високоорганізованим динамічним системам і полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу керуючої системи на керовану за допомогою спеціальної сигнально-інформаційної системи. У вузькому розумінні поняття “управління” розуміється як вид діяльності, який охоплює сукупність взаємин між людьми, що складаються в процесі вироблення, прийняття та реалізації управлінських рішень. Основний зміст управління полягає не лише у забезпеченні стабільності й незмінності суспільства, але й у створенні умов його розвитку.
Державне управління є різновидом соціального управління та узагальнено визначається як: 1) спільні зусилля певної групи людей у контексті держави з метою формування державної політики; 2) комплекс практичних, організуючих і регулюючих дій держави щодо суспільної (публічної) життєдіяльності людей з метою її упорядкування;
3) організуючий, спрямовуючий, координуючий та контролюючий вплив держави через систему її органів, зорієнтований на практичну організацію суспільного життя, створення умов для матеріального, культурного та духовного розвитку; 4) процес державного контролю за виробництвом товарів і послуг; 5) виконавчий аспект врядування, який передбачає всі види діяльності, необхідні для здійснення обраного курсу.
3. На основі системного аналізу визначено три основні підходи до вирішення проблеми взаємодії державної влади й державного управління: а) розуміння влади й управління як процесу в єдності її основних змістовних і функціональних характеристиках; б) визначення влади як домінування волі певного суб’єкта (людини, соціальної спільноти, політичної інституції тощо), коли влада постає як певний результат соціального розвитку і соціальний інститут; в) обґрунтування сутності державного управління як форми реалізації політичної влади.
Обґрунтовано, що “державне управління” нетотожне “державній владі”, адже останнє є засобом управління. При цьому здійснення управління можливе лише за умови наявності владних повноважень. Особливого значення також набуває характер влади й управління, відповідно до якого державній владі відповідає державне управління. Категорія “державна влада” має конституційний статус. Відповідно до Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6). Водночас питання щодо функцій влади та функцій управління залишаються невизначеним.
4. З’ясування відношення державної влади до державного управління дало підстави стверджувати, що управління є двоспрямованим процесом. Воно є засобом, з одного боку, стабілізації системи, з другого – її оптимізації. Ці аспекти управління перебувають у стані органічної єдності; гіпертрофія однієї із сторін призводить до небезпечної зміни сутності системи.
На основі диференціації засобів впливу суб’єкта управління на об’єкт, визначено два типи управління: розпорядчо-наказовий та рекомендаційний (інформаційний). В першому типі розпорядження щодо способу дії є наказовими за своїм змістом, в той час як другий базується на пріоритетному використанні інформації та прийнятті на її основі самостійного рішення.
Основним засобом реалізації державної влади визначено державне управління. Зазначено, що функціонування системи управління органічно пов’язане з такими суспільними явищами, як соціальні норми та суб’єкти управління. Поза цим зв’язком державне управління не спроможне досягти очікуваного результату, реалізувати визначені цілі; не можуть бути забезпечені його атрибутивні вимоги: узгодженість, координація, субординація, контроль, певний порядок функціонування суб’єкт-об’єктних складових процесу управління суспільством тощо.
Доведено, що в сучасних умовах особливого значення набуває спроможність державної влади, посадових осіб, що її уособлюють, а також державного управління в цілому до адекватного позиціонування та конструювання соціального простору відповідно до очікувань великих груп людей, перспективних орієнтацій розвитку. Це посилює їх наміри і, відповідно, потенціал розвитку суспільства.
5. Результати дисертаційного дослідження дали змогу сформулювати рекомендації, що спрямовані на підвищення системної (змістовної та функціональної) ефективності процесу взаємодії державної влади і державного управління, зокрема:
– ураховувати особливості єдності та функціональної взаємодії державної влади й державного управління під час розробки програм реформування інститутів державної влади та державного управління, проведення в Україні на оновлених конституційних засадах політичної реформи, зокрема шляхом реформування системи місцевого самоврядування;
– з метою формування правової та інформаційної культури населення, як необхідної умови налагодження ефективної взаємодії державної влади і державного управління, а також засобу забезпечення ефективної участі громадськості в процесі прийняття рішень, впровадити Концепцію розвитку громадянського суспільства в Україні;
– активізувати роботу щодо прийняття низки законів (зокрема, “Про опозицію”), які б створили умови для природного балансу політичної системи України, забезпечили прозорість роботи органів державної влади, посилили громадський контроль за їх діяльністю, сприяли формуванню механізмів політичної відповідальності тощо;
– рекомендувати навчальним закладам системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів вносити у програми навчання (Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців V-VІІ категорій посад, програми тематичних короткотермінових та постійно діючих семінарів тощо) питання щодо теоретичних основ взаємодії державної влади і державного управління.
У дисертаційному дослідженні не вирішуються всі питання взаємодії державної влади й державного управління. З урахуванням їх складності перспективними є дослідження механізму правового забезпечення взаємодії політичної влади й державного управління; комплексу питань щодо форм реалізації влади і управління в конфліктних ситуаціях; можливостей і способів трансформації влади в перехідний і кризовий періоди, а також осмислення проблематики суб’єктивізації об’єкта управління тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року (із змінами, внесеними Законом України
№ 2222-ІV від 8 грудня 2004 року) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/content/constitution.html.
2. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р. № 1667-IV. - [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1667-15.
3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної ради України. − 1997. − № 24.
4. Закон України “Про державну службу” // Вісн. держ.служби України. – 1995. – № 1.
5. Закон України “Про Кабінет Міністрів України” від 21 грудня 2006 р. № 514-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 11.
6. Указ Президента України “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів” від 26 квітня 2007 року № 355/2007. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/6068.html/
7. Закон України “Про вибори Президента України” в редакції від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. –
№ 20-21.
8. Закон України “Про вибори народних депутатів України” вiд 25.03.2004 № 1665 - IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1665-15.
9. Указ Президента України № 265/2010 “Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України”. - [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/10545.html.
10. Указ Президента України № 504/2010 “Про Положення про Адміністрацію Президента України”. – [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/10812.html.
11. Концепція адміністративної реформи в Україні / Держ. коміс. з проведення в Україні адм. реформи. - К., 1998. - 62 с.
12. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 // Уряд. кур’єр. –1998. – 25 липня. – № 141-142. – С. 2.
13. Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи: Указ Президента України від 20 листопада 1998 р. №1284// Вісн. держ. служби України. – 1998. – № 4. – С. 8.
14. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. – К.: Наук. думка, 1990. – 148 с.
15. Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: Монографія / За заг. ред. Н.Р.Нижник, Н.Т.Гончарук – Д.: Монолит, 2009. – 384 с.
16. Азаров М.Я. Виступ Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на загальних зборах Національної академії наук України від
13 травня 2010 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.partyofregions.org.ua/faces/4bf12ca64811b/
17. Алексюк Р.П. Аппарат управления и власти как общесоциологическая категория. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та., 1974. – 173 с.
18. Алехин А.П., Административное право Российской Федерации: Учеб. для студ. высш. учеб. завед., обучающихся по специальности “Правоведение” / Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. / Моск. гос. ун. им. М.В. Ломоносова. Юрид. Фак. - 2-е изд., испр. и доп. ; С учетом изменений в законодательстве РФ по состоянию на 15 авг. 1997г. – М.: Зерцало, 1997. - 672 с.
19. Амелин В.Н. Власть как общественное явление // Вестн.
С.-Петерб. ун-та по филос. и соц.-полит. наукам. - Соц. полит. науки. 1991. - № 2. - С. 3-15.
20. Арендт X. Становище людини. − Л. : Літопис, 1999. – 254 с.
21. Атаманчук Г.В. Модернизация государственного управления (теоретико-методологические основания). − М.: Изд-во РАГС, 2001. - 38 с.
22. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
23. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. Некоторые проблемы управления в развитом социалистическом обществе, М.: Мысль, 1980. - Вып.13. - С. 74-82.
24. Афанасьев В.Г. Системность и общество. - М.: Политиздат, 1980. - 368 с.
25. Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом. − М.: Политиздат, 1975. − 408 с.
26. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. − М.: Политиздат, 1977. − 382 с.
27. Байтин М.И. Государство и политическая власть. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – 239 с.
28. Бакуменко В.Д. Державне управління і державно-управлінські рішення: вступ до досліджень // Вісн. УАДУ. – 1999. − №4. – С. 68-79.
29. Бакуменко В.Д. Формування управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
30. Банашак М. Человек и власть. / Банашак М., Форхальцер И. – М., 1963. - 299 с.
31. Барнашов А.М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1988. - 100 с.
32. Барнс Б. Природа власти // Вестн. МГУ. – 1992. – № 4. – С. 81-88. – (Сер. 12. – Соц.-полит. исслед.)
33. Барнс Б. Природа власти. Политология вчера и сегодня. – М.: Наука, 1990. - 236 с.
34. Безверха Т.В. Державне управління етнонаціональними відносинами в контексті формування української національної ідеї: автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. – Д., 2008 – 20 с.
35. Бердяев Н.А. Судьба России. – М.: Философское общество СССР, 1990. – 240 с.
36. Бессонов Б.Н. Демократия как форма управления в гражданском обществе // Методологические проблемы социального управления. − М.: РАГС, 1995. – С. 71-108.
37. Боргош Ю. Фома Аквинский – М.: Мысль, 1975. – Изд. 2-е, – 183 с.
38. Борденюк В. Співвідношення органів державної влади та органів місцевого самоврядування: організаційно-управлінський аспект // Вісн. УАДУ. – 2001. − №4. – С. 313-314.
39. Борденюк В.І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії: Монографія. – К.: Парлам. вид-во, 2007. – 576 с.
40. Бурлацкий Ф.М. Современный Левиафан. Очерки о политической социологии капитализма. / Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. – М.: Мысль, 1985. − 384 с.
41. Бурлачук В. Способи артикуляції влади або символ у системі владних відносин // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. − 2003. − № 3. − С. 20–31.
42. Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 804 с.
43. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. / Пер. з нім. О.Погорілого. − К.: Основи, 1998 - 534 с.
44. Виконавча влада в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред.
Н.Р. Нижник; Кол. авт.: Н.Р. Нижник, Н.Г. Плахотнюк, В.І. Мельниченко та ін . - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 128 с.
45. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: навч. посіб. / М.І. Ославський. — К.: Знання, 2009. — 216 с.
46. Власть многоликая: Сб. науч. тр. Рос. филос. о-ва / Отв. ред.
А.И. Уваров. Рос. филос. о-во. – М.: Т.О.О. “Димак”, 1992. – 183 с.
47. Войтович Р.В. Ідеологія, технологія та стиль в державному управлінні: Навч.-метод. посіб. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – 192 с.
48. Волков Ю.Е. Организация управления обществом и характер социальных отношений // Вопр. философии. – 1965. - №8. – С. 14-18.
49. Воронович Б.А. Управление в природных и социальных системах // Самоорганизация, организация и управление / Под ред. Б.Н.Бессонова, Б.А.Вороновича, В.С.Егорова. - М.: РАГС, 1995. – 273 с.
50. Вятр Е. Социология политических отношений. – М.: Прогресс, 1979. – 463 с.
51. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Пер. з нім. А. Онишко. – Л.: Літопис, 2000. – 318 с.
52. Гавриленко І.М., Соціальний розвиток: [навч. посіб]. / Гавриленко І.М., Мельник П.В., Недюха М.П. - Акад. ДПС України, - Ірпінь, 2001- 484 c.
53. Гаман М.В. Державне регулювання інноваційного розвитку України: Монографія / М. В. Гаман. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 388 с.
54. Гвишиани Д.М. Организация и управление : Социологический анализ буржуазных теорий / [Предисл. акад. А. М. Румянцева]. - М.: Наука, 1970. - 382 с.
55. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории: Пер с нем. А.М.Водена – СПб .: Наука, 2000. – 479 с.
56. Гегель Г.В.Ф. Сочинения; Ин-т философии АН СССР. - Т. 4 : Система наук. – Ч. 1. Феноменология духа. - М. : Соцэкгиз, 1959. - 438 с.
57. Гегель Г.В.Ф. Философия религии. в 2-х тт. – Т 2. / Общ. ред. А.В. Гулыги; Пер. с нем. П.П. Гайденко и др. (АН СССР. Ин-т философии. Филос. наследие) - М.: Мысль, 1977. - 573 с.
58. Гелей С. Основи політології. / Гелей С., Рутар С. – К.: Знання, 1999. – 427 с.
59. Глазунова Н.И. Государственное управление : учеб. для вузов / Н.И.Глазунова. – М.: Муниципальный мир, 2004. – 456 с.
60. Гомеров Н.И. Власть как общественное явление. – Новосибирск: Сибирский кадровый центр, 1994. – 52 с.
61. Государственное и муниципальное управление: Cправочник / Под ред Н.И. Глазуновой. – М.: Изд-во “Магистр”, 1997. – 496 с.
62. Государственное управление в современной России: эффективность его реформирования: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата политических наук (23.00.02) / Халилова Халида Аюбовна. - Ставрополь: Изд-во Ставропольского государственного университета, 2009. - 22 с.
63. Государственное управление: основы теории организации. Учебник / Под ред. В.А. Козбаненко – М.: Изд-во “Статут”, 2000. – 912 с.
64. Граждан В.Д. Деятельность и управление (социологический аспект). – М.: РАГС, 1998. – 141 с.
65. Грищенко К.К. Социально-этнические проблемы управленческой деятельности. / Грищенко К.К., Сахада Н.А., Михальченко Н.И. – К.: Госиздат, 1980. – 117 с.
66. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / За заг. ред. Нижник Н.Р. та Олуйко В.М. – Видання 2-е, розширене та доповнене. – Черкаси, Вид-во Чабаненко Ю., 2009. – 382 с.
67. Гурне Б. Державне управління/ Пер. з франц. В.Шовкуна. – К.: Основи, 1993. – 165 с.
68. Дафт Р.Л. Менеджмент: Пер. с англ. – СПб: Изд-во “Питер”, 2000. – 832 с.
69. Дем’янчук О.П. Державна політика і державне управління: політологічні аспекти. – К.: Факт, 2008. – 269 с.
70. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: Зб. наук. пр. / Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р. Нижник. –
К.: Вид-во УАДУ, 2000. 312 с.
71. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності: Монографія / С.Г. Рябов; Рада нац. безпеки і оборони України; Нац. ін-т стратег. дослідж.; Передм.С.І.Пирожков. – К.: НІСД, 1996. - 124 с.
72. Державна кадрова політика: теоретико-методологічне забезпечення: Монографія / авт. кол. : В.М. Олуйко, В.М. Рижих, І.Г. Сурай та ін.; За заг ред. д-ра наук з держ. упр., В.М. Олуйка. – К.: НАДУ, 2008. – 420 с.
73. Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні: оцінка рішень. Перше півріччя 2008р. / М.В. Лациба, О.В. Вінніков; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. – К.: [Агентство Україна], 2008. – 80 с.
74. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади і шляхи розвитку / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Ін-Юре, 1999.  272 с.
75. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. −352 с.
76. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
77. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / За заг. ред. В.Б. Авер’янова, І.Б. Коліушко. – К., 1999. – 52 с.
78. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Аверянов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М.. та ін.; За заг. ред. Аверянова В.Б. – К.: Юстиніан, 2007. – 288 с.
79. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник,
О.Ю. Оболенський, А.Ю. Расіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с.
80. Державне управління: теорія і практика / За заг. редакцією В.Б.Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
81. Дибиров А.-Н.З. О природе политической власти / Дибиров А.-Н.З., Пронский Л.М. // Вестн. Москов. ун-та. – 2002. - №2. - С. 48 - 60. – (Сер. 18. Социология и политология).
82. Дольник В.Р. Экологические экскурсии по запретным садам гуманитариев // Природа. – 1993. − №1. – С. 72-85; − №2.− С. 73-86; − №3. – С. 63-71.
83. Економіко-правові проблеми державотворення в Україні (науково-експертні доповіді) / авт. кол.: О. Л. Копиленко, Т. Т. Ковальчук, В. К. Черняк та ін. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2009. – 236 с.
84. Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – Т. 2. − 672 с.
85. Єрмолін В. Поділ влади і феномен виконавчої влади України в сучасному конституційному процесі / Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – Вип. 2. – С. 204 – 214.
86. Загальна теорія держави і права: (основ. поняття, категорії, правові конструкції та наук. концепції): навч. посіб. / О.Л.Копиленко та ін.; відп. ред. О. В. Зайчук; М-во освіти і науки України. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 397 с.
87. Замогильний А.Г. Особливості взаємодії влади і управління // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези V Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2005 р. – Х.: Вид-во ХарРІДУ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 67-68.
88. 3амогильний А.Г. Зв'язок та взаємодія державного управління й політичної діяльності (історико-теоретичний аспект) // Статистика України - 2008. № 1. - С. 100-103.
89. 3амогильний А.Г. Пошуки нової парадигми влади в умовах трансформації системи державного управління в Україні // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р.: У 2 т. / За заг. ред. Ю.О.Оболенського, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. С. 57-59.
90. 3амогильний А.Г. Про співвідношення понять “влада” і “управління” // Управління сучасним містом. 2004, - № 2/4-6 (14). С. 16-23.
91. 3амогильний А.Г. Розвиток уявлень про владу i управління в історії суспільної думки // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2005, № 2. С. 31-40.
92. 3амогильний А.Г. Роль інституту влади в контексті політичної та адміністративної реформ // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 травня 2004.: У 2 т. / 3а заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Т.1. С. 272-273.
93. 3амогильний А.Г. Сучасні концепції влади / Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України. –2004, - № 2- С. 56-67.
94. 3амогильний А.Г. Сучасні тенденції розвитку соціального управління й пошуки нової парадигми влади // Статистика України - 2007.
№ 3 С. 61-66.
95. Зеленевский Я. Организация трудовых коллективов: Введение в теорию организации и управления / Пер. с польск. – М.: Прогресс, 1971. –
311 с.
96. Зеркин Д.П. Основы теории государственного управления: Учеб. пособие/ Д. П. Зеркин, В. Г. Игнатов. - Изд. 3-е, доп. и перераб. -
М.; Ростов-н-Д.: МарТ, 2007. - 541 с.
97. Иванов Д. Власть: философско-социологический анализ. – София, 1985. − С. 77.
98. Иванов Н.П. Теория управления при переходе к рынку // Полис. − 1992. − № 1-2. – С. 124-129.
99. Ивенский Л.М. Власть: Практические аспекты метауправления. - Йошкар-Ола: Изд- во МПИ, 1994. - 175 с.
100. Ильин В.В. Философия власти / Ильин В.В., Гаджиев К.С., Панарин А.С., Рябов А.В.; Под ред. В.В.Ильина. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1993. - 271 с.
101. История буржуазного конституционализма XVII - XVIII вв. / Авт. кол. : В. С. Нерсесянц, Л. С. Мамут, О. В. Мартышин и др. ; Ред. кол. : В. С. Нерсесянц и др.; Академия наук СССР. Институт государства и права. - М. :Наука, 1983. - 296 с.
102. История теоретической социологии: В 4 т. – Т. 1. / Отв. ред. и составитель Ю.Н. Давыдов. - М.: Канон, 1997. - 496 с.
103. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління у системі середньої освіти. – К.: ІЗМН, 1997. – 180 с.
104. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління у системі середньої освіти // Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність: Матеріали конф. “Міжнародні наукові Костюківські читання”: В 3 т. – Т.2. - К.: Т-о психологів України; Ін-т психології АПН України, 1993. - С. 15-16.
105. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. − К.: Ніка-Центр, 2000. − 332 с.
106. Кейзеров Н.М. О соотношении понятий “социальная” и “политическая” власть // Вестн. ЛГУ. - Л., 1966. - №5. - Вып. 1. - С. 35–46. - (Серия “Экономика, философия, право”).
107. Кейзеров Н.М. Проблема власти в буржуазной социологии: Автореф. дис. ...д-ра философ.наук. – М., 1968.
108. Кейзеров Н.М. Проблема власти в современной буржуазной социологии // Советское государство и право. − М.:Наука, 1970. - № 1. -
С. 125-126.
109. Кирик Д. Концепт // Філософський енциклопедичний словник. Ред. кол. В.І. Шинкарук, М.О. Булатов, М.М. Мокляк та ін. - К.: Абрис. - 742 с.
110. Киричук В.В. Історія державного управління в Україні: Навч.посіб. / Киричук В.В., Тимцуник В.І. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. –
244 с.
111. Ковалевский М.М. Социология: У 2 т. – М.: Изд-во типография М.М.Стасюлевича, 1910. – Т.2. – 296 с.
112. Козаков В.М. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні: Монографія. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 284 с.
113. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики. //Социологос. - М., 1991. – Вып.1 – С.54-108.
114. Короткий енциклопедичний словник. Соціальна філософія / За заг. ред. В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Київ-Харків: ВМП Рубікон, 1997. - 398 с.
115. Кравченко С.О. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обґрунтування та напрями впровадження: Монографія. – К.: НАДУ, 2008 – 296 с.
116. Кравчук Л.М. Адміністративна реформа в Україні: стан і перспективи// Вісн. УАДУ. – 1998.– №1. – С. 13-23.
117. Кравчук Л.М. Актуальні питання теорії і практики проведення в Україні Адміністративної реформи // Вісн. УАДУ. – 1999. – №4. – С. 5-13.
118. Краснов Б.И. Власть как явление политической жизни: Социально-политические науки // Вестн. С.-Петерб. ун-та по философии и соц.-полити. наукам. – 1991. № 11. − С. 27–35.
119. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади: Монография –
К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 132 с.
120. Куйбіда В.С. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Монографія. – К.: МАУП, 2004. – 432 с.
121. Культура державних службовців як необхідна складова ефективності виконуваних функцій / О. Окіс // Вісник державної служби України. - 2008. - N 4. - С. 71-77.
122. Лебедев П.Н. Социальное управление. − Л.:Изд-во ЛГУ. − 1982. − 255 с.
123. Ледяев В.Г. Власть: концептуальный анализ // Полис. – 2000.
№ 1. – С. 97-107.
124. Ледяева О.М. Понятие власти // Власть многоликая / Отв. ред. А.И. Уваров. – М.: Рос. Филос. о-во, 1992. – С. 4-29.
125. Лісничий В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн. –Х.: Торнадо, 2001. - 352 с.
126. Луговий В. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень / Луговий В., Князєв В. // Вісн. УАДУ. − 1997. − №3/4. – С. 9-12.
127. Лукашевич М.П. Функція управління ідеологічна / Лукашевич М.П., Недюха М.П. // Управління людськими ресурсами: Понятійно-термінол. слов.: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Г.В.Щокіна, О.В.Антонюка, Ф.М.Головатого. − К.: МАУП, 2006. − 496 с.
128. Луман Н. Власть / Пер. с нем. А. Ю. Антоновского. -
М.: Праксис, 2001. - 256 с.
129. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз. / [Лібанова Е.М., Грішнова О.А., Григор’єва Л.О. та ін.; За ред. Е.М.Лібанової]; НАН України, Ін-т демографії та соц. дослідж. — К.: Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2007. — 327 с.
130. Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки; Державець / Пер. з іт. А.Перепадя. – К.: Основи, 1998. – 492 с.
131. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія): Монографія. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – 220 с.
132. Мацюк А.Р. Громадянське суспільство - соціальна основа держави, влади і демократії // Українське право. 1995.- №1(2).- С.24-34.
133. Методологія державного управління: Словник-довідник / Укл. В.Д.Бакуменко; За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 196 с.
134. Михальченко Н.И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К.: Ин-т социологии НАЕУ, 2001. – 440 с.
135. Мотренко Т. Пoрядoк денний aдміністрaтивнoї реформи // Урядовий Кур’єр. - 27.03.2010. [Електронний ресурс]. Режим перегляду: http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=10905.
136. Мотренко Т.В. Зміни у правовому регулюванні державної служби – основа для її системної трансформації / Т. В. Мотренко // Університетські наукові записки: часопис Хмельниц. ун-т упр. та права, 2005. – № 1-2 (12-14). – С. 289-295.
137. Надолішній П.І. Організаційно-функціональна структура державного управління: поняття і соціальна практика// Вісник НАДУ, 2003, №3. – С.31-42.
138. Нижник Н. До проблеми ефективності державного управління в Україні// Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. праць / За заг. ред. В.Князєва. – К.: Вид–во УАДУ, 2000. – С. 6-11.
139. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе; НАН Украины. Институт государства и права. – К.: ОП “Миронівська друкарня” 1995. – 208 с.
140. Нижник Н.Р. Державна влада та державне управління в Україні // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 2. - С. 11-24.
141. Нижник Н.Р. Державне управління в Україні: мета реформування// Укр. правов. часоп. – 1999. – Вип. 5. – С. 20-27.
142. Нижник Н.Р. Державне управління в Україні: проблеми і перспективи // Вісн. УАДУ. – 1996. − №11. – С. 102-115.
143. Нижник Н.Р. Україна - державне управління, шляхи реформування. - К.: АТ “Миронівська друкарня”, 1997. - 70 с.
144. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб./ Нижник Н.Р., Машков О.А.; За заг. ред.
Н.Р. Нижник.- К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
145. Нижник Н.Р. Ділове спілкування у сфері державного управління. / Нижник Н.Р., Пашко Л.А., Олуйко В.М., Кіндзерський С.А. – Хмельницький: Вид-во ХУУП. – 195 с.
146. Нижник Н.Р. Регіональна виконавча влада України: історія і сучасність. / [Нижник Н.Р., Тимцуник В.І., Романюк С.А. та ін.]. – К.: Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2007. – 409 с.
147. Общественные отношения (социально-философский анализ) / под ред. В.В. Куценко. – К.: Наук думка, 1991. – 288 с.
148. Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку: Монографія / В. М. Олуйко. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2005. – 326 с.
149. Омаров А.М. Социальное управление: некоторые вопросы теории и практики. – М.: Мысль, 1980. – 269 с.
150. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку: Навч. посіб./ Кол. авт.: Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, Н.Г.Плахотнюк та ін.; За заг. ред. Н.Р.Нижник .– К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. – 288с.
151. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Вопр. философии. – 1989. − №3. – С. 70-79; №4. – С. 80-91.
152. Палеха Ю. Управління та організаційна культура // Освіта і управління. - 1998. - №3. - С.57-62.
153. Панюта В.И. Власть в эпоху глобализации // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи: – Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2002. -
№ 543. - С.58-62.
154. Парсонс Т. Общий обзор // Американская социология. Перспективы. Проблемы. Методы / Пер.: В.В. Воронин, Е.В. Зиньковский; Ред.: Г.В. Осипов (Вступ. ст.) - М.: Прогресс, 1972. – С. 360-378.
155. Парсонс Т. Система современных обществ / Пер. с англ. Л.А.Седова и А.Д.Ковалева; Науч. ред. М.С.Ковалевой; Ин-т “Открытое общество”. - М.: Аспект-пресс, 1997.- 270 с.
156. Пашко Л.А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання: Монографія / Л. А. Пашко. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.
157. Петер Шрьодер Нове публічне адміністрування або як досягнути ефективного врядування? / Переклад В.Швед. – К.: Вид-во “Заповіт”, 2008. – 76 с.
158. Платон. Сочинения: В 3 т. / Пер. С. С. Аверинпева. - М.: Мысль, 1971. -Т.3, ч.1. - 686 с.
159. Политические системы современности. (Очерки)/ Отв. ред. Ф.М. Бурлацкий, В.Е. Чиркин. - М.: Наука, 1978. - 253 с.
160. Політична система для України: історичний досвід і
виклики сучасності / О.Г. Аркуша, С.О. Біла, В.Ф. Верстюк та ін.; гол. ред. В.М.Литвин. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 998 с.
161. Політичні партії як інститут державної політики та управління: теоретико-методологічний аналіз: Монографія / Лілія Гонюкова ; за наук. ред. д-ра політ. наук Л.Є.Шкляра. – К.: НАДУ, 2009. – 392 с.
162. Політичні партії як суб’єкт формування політико-управлінської еліти в умовах політичної модернізації: Навч. посіб. / ред. кол.: Е.А. Афонін, Ю.С. Ганжуров, В.В. Лісничий, О.В. Радченко. – К.: Парламентське вид-во, 2008. – 416 с.
163. Правова основа нової політичної системи України / Ред.
А.Р. Мацюк ; упоряд. В.С. Журавський. - К. : Логос, 1996. - 131 с.
164. Професійний розвиток державних службовців центральних органів виконавчої влади як фактор стабілізації державної служби України: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / О.Я. Окіс; Ін-т законодавства ВР України. – К., 2009. – 20 с.
165. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації. / Нижник Ніна Романівна та ін.; За заг. ред. Н.Р.Нижник; Центр дослідж. Пробл.публіч.упр. – Чернівці: Технодрук, 2008. – 431с.
166. Публічна політична діяльність: навч. посіб. / М.І.Пірен. – К.: НАДУ, 2009. – 288 с.
167. Радиш Я. Єдиний медичний простір України: суть та шляхи формування // Зб. наук. праць Нац. акад. держ. упр. при Президентові України / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – Вип. 2. − С.313.
168. Развитие социологической науки в СССР // Советская социология: В 2 т. – М., 1982. – Т. 1. - 256 с.; Т. 2. - 280 с.
169. Райт Г. Державне управління / Перекл. з англ. В. Івашка,
О. Коваленка, С. Соколик. – К.: Основи. – 1994. – 191 с.
170. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Наук. кер. В.В. Цвєтков. – К.: Оріяни, 1998. – 364 с.
171. Рівень життя населення України / НАН України. Ін-т демографії та соц. дослідж., Держ. ком. статистики України; За ред.
Л. М. Черенько. — К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2006. – 428 с.
172. Розвиток місцевого самоврядування в Україні: посібник для новообраних депутатів місцевих рад / Укл. І. Буднік, С. Герасимчук,
О. Грязнова та ін. - Київ : Молодіжна альтернатива, 2002. - 108 с.
173. Саймон Герберт А. Адміністративна поведінка. Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції/ Пер. з анг. – 4-в вид., перер. і доп. – К.:АртЕк, 2001. – 375с.
174. Саламатов В. Проблема розуміння ефективності діяльності державних службовців // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.М.Князєва - К.: Вид-во УАДУ, 2000. – С. 82-88.
175. Саламатов В.О. Моніторинг уявлень управлінців щодо пріоритетності вирішення проблем соціально-економічного життя країни. / Саламатов В.О., Мельник М.І. - К.: Вид-во УАДУ, 2000.  С. 21-28.
176. Себайн Джордж Г. Історія політичної думки: Пер. з англ. / Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. – К.: Основи, 1997.
– 838 с.
177. Сен-Симон А. Избранные сочинения: В 2 т. / Пер. с фр. под ред. и с коммент. А.С.Цетлина; Вступ. ст. В.П.Волгина. - М.; Л.: 2-я тип. изд-ва Акад. Наук СССР в Москве, 1948. − Т.1-2. − 956 с.
178. Серьогін С.М. Державне управління та державна служба. / Серьогін С.М., Прокопенко Л.П., Рашитова Н.К. – Х.: Вид-во ХаРІДУ “Магістр”, 2003. - 160 с.
179. Скрипник О.В. Конституційна реформа: виклик системної організації державної влади в Україні // Проблема організації державної влади в Україні в контексті політико-правової реформи: Матеріали методологічного семінару. – К.: Інститут держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – 70с. - С. 53 – 59.
180. Скуратівський В.А. Соціальна політика (2–е вид. доп. та перероб.): Навч. посіб. для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності “Державне управління”. / Скуратівський В.А., Палій О.М., Лібанова Е.М. – К.: Вид–во УАДУ, 2003. – 364 с.
181. Спекторський Є.В. Поняття суспільства в античному світі. Етюд по семантиці суспільствознавства // Філос. науки– 1992. − №2. –
С. 112.
182. Статистичний щорічник України за 2008 р. / За ред.
О.Г. Осауленка; Відп. за вип. П.П. Забродський. – К.: Держ. ком. стат. України, 2009. – 572 с.
183. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: навч. посіб. / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2007. – 624 с.
184. Стигліц Д.Е. Економіка державного сектора / Пер. з англ. А.Олійник, Р.Сільський. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
185. Сучасні проблеми державного управління // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва.– К.: Вид-во УАДУ, 2003. – Вип. 1. – 320 с.
186. Теория государства и права / Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько. – М.: Юристъ, 1999. – 672 с.
187. Тимцуник В. Науково-теоретичні основи вивчення історії державного управління в Україні // Командор. – 2002. − №1. – С. 16-18.
188. Тимцуник В.І. Реформування системи влади та державного управління в УРСР (1953-1964 рр.): Моно