Барна Христина Василівна. Виховання ціннісного ставлення до книги у дітей старшого дошкільного віку : Барная Кристина Васильевна. Воспитание ценностного отношения к книге у детей старшего дошкольного возраста

Краткое описание

Барна Христина Василівна. Виховання ціннісного ставлення до книги у дітей старшого дошкільного віку.- Дис. канд. пед. наук: 13.00.07, Держ. закл. "Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка". - Луганськ, 2014.- 222 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД „ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

На правах рукопису

УДК 373.2.015.3:028.1
БАРНА ХРИСТИНА ВАСИЛІВНА

ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО КНИГИ
У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

13.00.07 – теорія і методика виховання
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Гавриш Наталія Василівна,
доктор педагогічних наук, професор

Луганськ – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ДИТЯЧА КНИГА, ЇЇ МІСЦЕ У ВИХОВАННІ,
НАВЧАННІ ТА РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ДИТИНИ 12
1.1. Змістовна характеристика дитячої книги як універсальної
цінності………………………………………………………………12
1.2. Використання книги як педагогічного засобу в роботі з дітьми: методичний огляд………………………………………………………31
Висновки до розділу 1……………………………………………………..52
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО КНИГИ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ………………...55
2.1. Ціннісне ставлення до книги в субкультурі старшого
дошкільника………………………………………………………………...55
2.2. Теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних умов виховання ціннісного ставлення до книги в старших дошкільників…………………………………………………………….….82
Висновки до розділу 2……………………………………………………101
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ
СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО КНИГИ…………………………………..104
3.1. Діагностика ціннісного ставлення старших дошкільників
до книги………………………………………………………………104
3.2. Упровадження психолого-педагогічних умов виховання ціннісного ставлення до книги в навчально-виховний процес……………………………………………………………………...120
3.3. Аналіз результатів дослідження…………………………………….164
Висновки до розділу 3……………………………………………………177
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...183
ДОДАТКИ………………………………………………………………………209

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, докорінно змінили й орієнтації в галузі освіти на тлі утвердження гуманістичної парадигми. Нова освітня філософія визначила головну стратегію діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей і здібностей дитини. Зазначене актуалізує завдання формування в молодого покоління, починаючи з перших років життя, споконвічних людських цінностей не лише як підґрунтя становлення окремої особистості, а й умови соціокультурного розвитку суспільства загалом.
Могутнім інструментом формування свідомості людини й виховання її душі завжди були художнє слово, книга, влучно названа В. Сухомлинським неминучим світочем, джерелом духовності, що супроводжувала людину протягом усього життя. Книгу як найвищу цінність, символ зв’язку з Духом сприймали ще Аристотель, Гегель, Кант, Конфуцій, Сократ, Г. Сковорода та ін. На жаль, у сучасному світі зміна пріоритетів, новітні інформаційні технології витіснили книгу до другорядних джерел інформації, що призвело до розриву традицій і, відповідно, – духовного збіднення суспільства. Книга втрачає не лише свою біографію, що складалася зазвичай кількома поколіннями родини, а й гідне місце серед засобів духовно-інтелектуального єднання людей.
Вивчення читацьких інтересів і ціннісного ставлення до книги підтвердило більшою мірою споживацьке, а не ціннісне ставлення до неї і в дорослих, і в дітей. Аналіз результатів анкетування батьків виявив визнання пріоритету інформаційно-освітньої функції книги; разом з тим більшість батьків зневажливо ставляться до дитячих казок та фольклору, зауважуючи, що їхнє місце – у ранньому віці; для дошкільників же як більш значущу називають пізнавальну літературу вжитково-розвивального та довідкового жанрів (75%), зокрема електронні засоби інформування; лише 8% батьків віддали перевагу книгам з повчальним змістом. Щодо ставлення самих дорослих до книги, то лише 15% респондентів відзначили, що мають сімейну бібліотеку та полюбляють читати; 85% відповіли, що книги купують тільки дитині. Разом з тим 98% опитуваних погодилися з думкою, що книга не вичерпала себе в житті суспільства й у наш час залишається цінністю, водночас стверджуючи, що в їхньому власному житті книга не займає чільного місця.
Очевидно, що такі пріоритети батьків відбиваються на розумінні дітьми призначення книги, оскільки для більшості з них книга – це засіб розважитися „подобається коли читають” (19%), засвоєння моральних правил – „книга вчить, як треба вчиняти” (6%), підготовки до школи: „треба читати, щоб узяли до школи” (67%) та отримання широкого кола інформації (19%). Отже, результати опитування дозволили відзначити наявність інтересу старших дошкільників до книги, їхнє захоплення казками, фольклором. Водночас очевидним є й той факт, що зневажливе ставлення батьків до книги знижує її цінність в очах дитини дошкільного віку та звужує жанрову різноманітність книжок, доступних дітям. Лише 28% дітей назвало книгу кращим подарунком для друга й для себе. Викладене вище засвідчує необхідність цілеспрямованої виховної роботи в цьому напрямі.
Анкетування педагогів довело, що зниження читацького інтересу дітей певною мірою спричиняють застарілі принципи відбору літературних творів, які не враховують життєві інтереси дошкільників, однотипні методи роботи з книгою в дошкільних закладах. Загалом результати психолого-педагогічних спостережень засвідчують зменшення ролі книги в житті сучасної родини, яка виховує дітей дошкільного віку, утрату ціннісного ставлення до художньої літератури з боку дітей і батьків, мінімізацію місця книги в освітньому просторі дошкільного закладу, що спричинило зменшення виховного впливу художнього слова загалом.
Проблему використання художнього слова у вихованні й навчанні дітей достатньо глибоко й різнобічно досліджували суспільні діячі, письменники, просвітителі в різні історичні періоди (Г. Ващенко, К. Вентцель, О. Герцен, М. Добролюбов, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, Л. Толстой, К. Ушинський та ін.). Усвідомлюючи надзвичайну роль книги у вихованні особистості, яка зростає, вони з особливою відповідальністю й вимогливістю ставилися до відбору текстів для дітей, наполягали на необхідності прищеплювати любов до читання з перших років життя. Педагогами й психологами проведено численні дослідження, пов’язані з виявленням особливостей сприймання літературних творів (Т. Алієва, Л. Виготський, О. Запорожець, В. Кудрявцев, Г. Люблінська, О. Мелік-Пашаєв, Т. Рєпіна); удосконаленням методики роботи з книгою (М. Алєксєєва, А. Виноградова, М. Коніна, Н. Карпінська, Л. Панкратова, О. Ушакова); формуванням художньо-мовленнєвої діяльності дітей (А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Гурович, Л. Таллер, С. Чемортан).
Аналіз дисертаційних робіт у колі досліджуваної проблематики засвідчив інтерес до книги як педагогічного засобу для вирішення численних дидактико-методичних і психолого-педагогічних завдань: естетичного виховання, у якому ефект досягався через роботу з ілюстрацією та художньо-образним змістом літературних творів (В. Алексєєва, К. Бабенко, Д. Джурабаєва, І. Куличева, Л. Терещенко, Г. Савостіна та ін.); морального виховання (С. Варнаков, А. Коряка, Д. Здапарова); патріотичного виховання (С. Вінникова, А. Михайленко, Є. Райхліна); як засіб виховання почуття гумору (С. Курінна) тощо. Ціннісне ставлення дошкільника до книги вивчали в межах дитячої субкультури (В. Абраменкова, Л. Варяниця, Н. Гавриш, М. Іконнікова, І. Кон, О. Кононко, В. Кудрявцев та ін.).
Проте спеціального дослідження, присвяченого розв’язанню протиріччя між надзвичайною роллю художнього слова, опредмеченого в книзі, у житті суспільства й окремої людини та невідповідністю сучасного стану змісту освіти, починаючи з дошкільного віку, у формуванні ціннісного ставлення до художнього слова ще не проводилося.
Отже, актуальність окресленої проблеми, її недостатня розробленість, соціальна й практична значущість і зумовили вибір теми дослідження: „Виховання ціннісного ставлення до книги у дітей старшого дошкільного віку”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах теми „Система підготовки професійно компетентних фахівців з дошкільної та початкової освіти” (№ державної реєстрації 0104U005504), яку розробляє кафедра дошкільної та початкової освіти ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. Тему затверджено Вченою радою ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (протокол № 10 від 29.05.2009) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 28.09.2010).
Об’єкт дослідження – виховання ціннісного ставлення до книги в дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови виховання в дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до книги.
Мета дослідження теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити сукупність психолого-педагогічних умов виховання в старших дошкільників ціннісного ставлення до книги.
Гіпотеза дослідження. Виховання в старших дошкільників ціннісного ставлення до книги буде ефективним, якщо реалізовувати в сукупності такі психолого-педагогічні умови: планування освітньої діяльності на основі текстоцентричного підходу, пов’язаного з групуванням навчально-програмового змісту навколо літературних і фольклорних творів; упровадження трирівневої системи занять на основі або з використанням літературних творів; створення в групі дошкільного закладу та родині читацького середовища, насиченого традиціями й ритуалами спілкування з книгою; залучення батьків до виховання в дітей ціннісного ставлення до книги.
Завдання дослідження:
1. Визначити понятійно-категоріальне поле дослідження, уточнити сутність поняття „ціннісне ставлення до книги” щодо дошкільного віку.
2. Виявити особливості ставлення до книги в дітей, батьків, вихователів дошкільних закладів.
3. Визначити критерії, показники й схарактеризувати рівні ціннісного ставлення до книги в дітей старшого дошкільного віку.
4. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови виховання в старших дошкільників ціннісного ставлення до книги.
5. Експериментально перевірити ефективність визначених психолого-педагогічних умов виховання в старших дошкільників ціннісного ставлення до книги.
Методологічну основу дослідження становлять: загальнонаукові принципи детермінізму, зв’язку теорії з практикою, об’єктивізму для обґрунтування вихідних теоретичних положень; діалектична єдність категорій загального, одиничного, особливого, що дозволило виявити механізми смислотворення, виховання цінностей у процесі роботи з літературними текстами; сукупність наукових підходів: системного, аксіологічного, герменевтичного, текстоцентричного, особистісно зорієнтованого, що дало змогу простежити вплив соціокультурних, соціально-економічних, психолого-педагогічних чинників на зміну ставлення суспільства до книги як цінності; виявити особливості ціннісного ставлення до книги в дітей і дорослих; інтерпретувати змістовий і смисловий аспекти творів для дітей; обґрунтувати психолого-педагогічні умови виховання в дошкільників ставлення до книги як до цінності.
Теоретичну основу дослідження складають теоретичні положення про взаємозалежність психологічних, соціальних і культурних чинників у вихованні моральних цінностей у дітей дошкільного віку (В. Абраменкова, А. Богуш, О. Кононко, К. Крутій, В. Кудрявцев, І. Печенко та ін.); психологічні механізми формування цінностей і смислів у дітей дошкільного віку (Л. Гурович, О. Запорожець, С. Ладивір, Л. Панкратова, Т. Піроженко, О. Сомкова, О. Смирнова ін.); теоретичні засади методики роботи з книгою в дошкільному навчальному закладі (Т. Алієва, М. Алєксєєва, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Горбунова, М. Коніна, Л. Стрєлкова, О. Ушакова та ін.); законодавчі акти та нормативні документи України, зокрема, Національна стратегія розвитку освіти України на 2012 – 2021 роки, Закон України „Про освіту”, „Про дошкільну освіту”, „Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”, програми навчання й виховання дітей дошкільного віку.
Для досягнення поставлених мети й завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні термінологічний аналіз наукових джерел задля уточнення ключових термінів відповідно до предмета дослідження; аналіз філософської, літературознавчої, психолого-педагогічної літератури для визначення вектора дослідження, його етапів, формулювання завдань, виявлення сутності й особливостей процесу виховання ціннісного ставлення до книги дітей і дорослих, вивчення стану роботи дошкільних закладів у цьому напрямі; структурно-порівняльний аналіз дав змогу простежити специфіку ціннісного ставлення до книги в дошкільників; синтез, узагальнення, моделювання для обґрунтування сукупності психолого-педагогічних умов виховання в дітей ціннісного ставлення до книги; емпіричні – опитування (анкетування, бесіда, тестування), методи прямого, опосередкованого спостереження та самоспостереження, праксиметричні – вивчення стану й умов виховання ціннісного ставлення дошкільнят до книги (аналіз, систематизація та узагальнення досвіду роботи дошкільних закладів); педагогічний експеримент для перевірки ефективності психолого-педагогічних умов виховання в старших дошкільників ціннісного ставлення до книги; методи математичної статистики для інтерпретації результатів дослідження.
Експериментальна база: Луганський центр розвитку дитини, ДНЗ № 23 м. Мукачеве, ДНЗ № 39 м. Луганська, НВК № 1 м. Рівне. Експериментом охоплено 40 вихователів дошкільних закладів, 135 дітей старшого дошкільного віку, 87 батьків вихованців ДНЗ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність психолого-педагогічних умов виховання ціннісного ставлення до книги в старших дошкільників, що полягають у плануванні освітньої діяльності на основі текстоцентричного підходу, пов’язаного з групуванням навчально-програмного змісту навколо літературних і фольклорних творів; упровадженні трирівневої системи занять на основі або з використанням літературних творів; створенні в групі дошкільного закладу та родині читацького середовища, насиченого традиціями й ритуалами спілкування з книгою; залученні батьків до виховання в дітей ціннісного ставлення до книги; набуло подальшого розвитку поняття „ціннісне ставлення до книги” щодо старшого дошкільного віку; наукові уявлення про планування та організацію виховної роботи на основі або з використанням літературних творів; удосконалено критеріально-діагностичний апарат вивчення прояву старшими дошкільниками, батьками й педагогами ціннісного ставлення до книги, методику роботи з книгою в дошкільному навчальному закладі.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні в педагогічну практику дошкільних закладів способу планування освітньої діяльності на основі текстоцентричного підходу; циклів занять на основі чи з використанням літературних творів; методичних рекомендацій щодо організації цілеспрямованої роботи з дитячою книгою в освітньому середовищі ДНЗ; системи роботи з батьками з виховання в дітей ціннісного ставлення до книги; комплексу діагностичних завдань, спрямованих на вивчення ціннісного ставлення до книги в дітей старшого дошкільного віку.
Результати дослідження можуть бути використані викладачами ВНЗ при підготовці майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у навчальних курсах з дошкільної педагогіки та лінгводидактики; методистами дошкільних закладів у роботі з вихователями в системі післядипломної освіти та самоосвіти.
Основні результати дослідження впроваджено в практику роботи Луганського центру розвитку дитини (акт № 24-01 від 13.12.2012), ДНЗ № 39 м. Луганська (акт № 36 від 27.11.2012), ДНЗ № 23 м. Мукачеве (акт № 01-32/161 від 23.04.2013), НВК № 1 м. Рівне (акт № 21-02 від 30.01.2013).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення. Висновки й результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях різних рівнів: Міжнародних „Традиции, задачи и перспективы развития дошкольного образования” (Рязань, 2011), „Ціннісні пріоритети освіти: виклики XXI століття” (Москва – Луганськ, 2011), „Інноваційні процеси в освітньому просторі: доступність, ефективність, якість” (Луганськ, 2012), ІІ Міжнародному педагогічному конгресі „Теоретико-методичні засади передшкільної освіти в сучасному освітньому просторі” (Миколаїв, 2012), ІІІ Міжнародному педагогічному конгресі „Розвиток особистості в сучасному медіа-просторі” (Луганськ, 2013); Всеукраїнських: „Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти” (Рівне, 2010), „Формування особистості дошкільника засобами освітніх технологій” (Рівне, 2012), „Дошкільна і початкова освіта: досягнення, проблеми, перспективи” (Мукачеве, 2012); Регіональній науково-практичній конференції „Художнє слово як засіб корекції мовленнєвих порушень у дітей” (Свалява, 2012), Регіональному науково-методичному семінарі „Проектування соціально-розвивального середовища сучасного дошкільного навчального закладу” (Мукачеве, 2010); на засіданнях кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (2010 – 2013 рр.).
Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в характеристиці сучасних підходів до організації роботи з книгою в системі дошкільної освіти та в представленні аналітичного огляду ефективних засобів і методів опрацювання літературних творів.
Результати й основний зміст дисертаційної роботи відображено у 8 публікаціях, з них – 6 одноосібні, 3 – опубліковано в наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (265 найменувань, 3 з яких – іноземною мовою), 6 додатків на 14 сторінках, 19 таблиць, 6 рисунків. Загальний обсяг дисертації − 222 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми виховання ціннісного ставлення до книги в дітей старшого дошкільного віку, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці відповідних психолого-педагогічних умов.
1. На підставі термінологічного й структурно-функціонального аналізу понятійного поля дослідження було уточнено зміст ключових понять: дитяча книга, що потлумачуємо як словесний літературний твір, зафіксований на будь-якому носії, адресований дітям різних вікових категорій і створений з урахуванням специфіки дитячого сприйняття; ціннісне ставлення до книги старших дошкільників, під яким розуміємо стійкий прояв дитиною інтересів, бажань і потреб, пов’язаних із взаємодією з книгами, здатність емоційно відгукуватись на їхній зміст і форму, що ґрунтується на достатньому літературному досвіді в межах вікових можливостей.
2. Визначено компоненти ціннісного ставлення до книги: когнітивний, мотиваційно-потребнісний, емоційно-оцінний, поведінковий та характерні особливості: залежність від картини світу, синкретичність сприйняття зовнішніх і внутрішніх аспектів книги, залежність від ціннісного ставлення до книги в мікросоціумі, кореляційний зв’язок з умінням читати, виявлення в поводженні з книгою, емоційно забарвлене оцінювання, що дозволило розглянути досліджувану якість у контексті дитячої субкультури.
3. Критеріями й показниками оцінки рівнів прояву в старших дошкільників ціннісного ставлення до книги було визначено: мотиваційно-потребнісний з показниками: частота звернення до книги; тривалість зацікавленості нею; пріоритетність книги серед інших видів діяльності; когнітивний, що виявлявся через рівень поінформованості дитини про книгу (її призначення, користь, структуру); багатство літературного досвіду, активність літературно-художньої комунікації; емоційно-оцінний, показниками якого були емоційно-оцінне сприйняття прочитаного; наявність читацьких пріоритетів; уміння оцінювати книгу за зовнішніми та змістовими параметрами; поведінковий з показниками: уміння використовувати книгу як джерело інформації; шанобливе ставлення до книги; виявлення активності в читацькому середовищі групи (родини).
4. Узагальнення різних підходів до визначення психолого-педагогічних умов, практичного досвіду, експертних оцінок фахівців у галузі дошкільної освіти дало підстави для обґрунтування сукупності психолого-педагогічних умов в єдності їх суб’єктного, змістовного та організаційно-процесуального складників: планування освітньої діяльності на основі текстоцентричного підходу, пов’язаного з групуванням навчально-програмного змісту навколо літературних і фольклорних творів; упровадження трирівневої системи занять на основі або з використанням літературних творів; створення в групі дошкільного закладу та родині читацького середовища, насиченого традиціями й ритуалами спілкування з книгою; залучення батьків до виховання в дітей ціннісного ставлення до книги.
5. Реалізація психолого-педагогічних умов під час формувального експерименту відбувалась поетапно. На кожному з етапів (мотиваційному, емоційно-оцінному, інтелектуально-пізнавальному, соціально-психологічному та завершальному) змінювалися смислові акценти: від уваги до зовнішньої привабливості книги через використання книжок-іграшок, залучення дітей до оцінювання книги на основі власних емоційних відчуттів у процесі театралізованої діяльності, роботи на інтегрованих заняттях та в читацькому середовищі групи й родини – до розкриття художньої цінності книги та знаходження особистісних смислів у текстах книг. На різних етапах упроваджувались цикли занять на основі текстоцентричного підходу, здійснювалась цілеспрямована робота у створеному читацькому середовищі, що забезпечувало формування стійкого інтересу дітей до книги, збагачення літературного досвіду дітей, активізацію художньої комунікації. Планомірне урізноманітнення й ускладнення роботи з батьками дітей дало змогу переконати у вагомості проблеми, мотивувати їх на створення в сім’ях читацького середовища, опанувати ефективні способи використання літературних творів для вирішення численних виховних і розвивальних завдань.
7. Зіставлення результатів контрольного обстеження з даними зрізу на констатувальному етапі експерименту засвідчило, що в ЕГ має місце позитивна динаміка рівнів сформованості ціннісного ставлення старших дошкільників до книги. Особливо значущі зміни відбулися за мотиваційно-потребнісним та когнітивним критеріями. Так, в ЕГ кількість дітей з достатнім рівнем збільшилась з 8,3% до 25%, а з низьким рівнем зменшилася – з 16,7% до 0%. У КГ показники позитивної динаміки виявилися менш переконливими.
8. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми виховання в старших дошкільників ціннісного ставлення до книги. Подальшого наукового пошуку потребують, на нашу думку, питання підготовки майбутніх педагогів у галузі дошкільної освіти до формування ціннісного ставлення дітей до книги; оптимізації освітньої діяльності в читацькому середовищі сім’ї та дошкільного навчального закладу.