ГРАЧОВА ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ НА УНІВЕРСАЛЬНОМУ РІВНІ : ГРАЧЕВА Виктория Викторовна. Международно-правовое регулирование борьбы с терроризмом на универсальном уровне

Краткое описание

ГРАЧОВА ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ НА УНІВЕРСАЛЬНОМУ РІВНІ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА
МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
Грачова Вікторія Вікторівна
УДК341.1/.8: 323.28
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
НА УНІВЕРСАЛЬНОМУ РІВНІ
Спеціальність 12.00ЛІ - міжнародне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник Дмнтрієв Анатолій Іванович доктор юридичних наук, професор. Заслужений юрист України
Київ - 2016
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ З
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ГЛОБАЛЬНОЇ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
11. Становлення міжнародно-правових основ антнтерорнстнчного співробітництва держав 14
1.2. Статут ООН - правовий фундамент міжнародного антитерористичного співробітництва 31
1.3. Роль Ради Безпеки ООН таї Генеральної Асамблеї ООН у сфері міжнародно-
правового регулювання боротьби з тероризмом 50
Висновки до Розділу 1 74
РОЗДІЛ 2 ДОГОВІРНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ НА УНІВЕРСАЛЬНОМУ РІВНІ
2.1. Особливості договірно-правового регулювання боротьби з тероризмом в умовах глобалізації 76
2.2. Класифікація універсальних ангитерористичних договорів 91
2.3. Складові елементи універсального договірно-правового механізму боротьби
з тероризмом 106
Висновки до Розділу 2 125
РОЗДІЛ З ЕФЕКТИВНІСТЬ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
3.1. Вироблення універсального правового визначення міжнародного тероризму у контексті ефективної боротьби з ним 127
3.2. Універсальний міжнародний стандарт кримінально-правової боротьби з тероризмом та її ефективність 150
3.3. Загальне підвищення ефективності міжнародно-правового регулювання
глобальної боротьби з тероризмом 176
Висновки до Розділу 3 202
ВИСНОВКИ 205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 212
з
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ГА - Генеральна Асамблея
Гаазька конвенція - Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням
повітряних суден
ГС - Генеральний секретар
ЗМЗ - зброя масового знищення
ІДІЛ - "Ісламська держава Іраку та Леванту"
ПСАО - Міжнародна організація цивільної авіації
МО - Міжнародна морська організація
КМП - Комісія міжнародного права
МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії
Монреальська конвенція - Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації
Монреальський протокол 1988 р. - Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації
Монреальський протокол 2014 р. - Протокол, що змінює Конвенцію про правопорушення та деякі інші дії. вчинені на борту повітряного судна ООН - Організація Об'єднаних Націй
Пекінська конвенція - Конвенція про боротьбу з незаконними актами по відношенню до міжнародної цивільної авіації
Пекінський протокол - Протокол що доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден
Протокол 2005 р. до Римського протоколу - Протокол 2005 року до Протоколу про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі
Протокол 2005 р. до Римської конвенції - Протокол 2005 року до Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства
РБ - Рада Безпеки
Римська конвенція - Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства
Римський протокол - Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі
Токійська конвенція - Конвенція про правопорушення та деякі інші дії. вчинені на борту повітряного судна
ЮНЕСКО - Організація Об’єднаних Націй з питань освіта, науки та культури ЮНОДК - Управління Організації Об’єднаних Націй з наркотиків та злочинності
ВСТУП
Актуальність темп дослідження. На сучасному етапі тероризм активно проявляє себе ж явище міжнародного характеру у багатьох репонах світу та є однією з головних глобальних проблем. Її вирішення потребує активізації загальносвітових зусиль, передусім у міжнародно-правовій сфері. Прн цьому в актуальних актах Ради Безпеки (далі - РБ) Організації Об’єднаних Націй (далі - ООН) та Генеральної Асамблеї (далі - ГА) ООН тероризм названо однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру та безпеці, відзначено потребу у співробітництві усіх держав у боротьбі з ним та наголошено на важливій ролі ООН у вказаній сфері. За цих умов напрям боротьби з тероризмом було слушно визначено одним із головних у діяльності України як непостійного члена РБ ООН у 2016 - 2017 pp., а звернення України у січні 2017 р. до Міжнародного Суду, яке. зокрема, стосується тлумачення та застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, актуалізує роль сучасної універсальної договірно-правової антнтерористичної бази у міжнародній боротьбі з тероризмом:
Провідна роль ООН в якості шстнтуційної основи глобального міжнародного співробітництва забезпечила створення державами широкої договірно-правової анттерористнчної бази на універсальному рівні, й процес її формування триває. Фундаментальна роль у забезпеченні глобальної боротьби з тероризмом належить Статуту ООН як універсальному міжнародному договору sur generis, а динамічна діяльність РБ ООН та ГА ООН у вказаній сфері відбиває їх значну вагу у процесі міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом. Глобальний характер тероризму, виключна роль ООН у загальносвітовій боротьбі з ним та універсалізація міжнародно-правового регулювання у вирішенні нагальних проблем міжнародного миру та безпеки зумовлюють першочергове значення міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом на універсальному рівні Прн цьому подолання глобальної загрози тероризму вимагає ефективних правових регулятивних засобів, що відповідають актуальним прагматичним потребам у вказаній сфері. А саме, на нашу думку, існує нагальна потреба щодо вдосконалення сучасного універсального кримінально-правового механізму боротьби з тероризмом. Водночас надзвичайно важливим є забезпечення широких превентивних заходів з метою більш ефективної глобальної боротьби з ним на чому, зокрема, акцентовано увагу з боку ООН. Це зумовлює потребу у грунтовному розумінні природи рушійних сил тероризму в умовах глобалізації та у міжнародно-правових засобах, здатних усувати його підгрунтя, передусім на універсальному рівні. Зважаючи на викладене, дослідження сучасного міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом на універсальному рівні постає надзвичайно актуальним.
Загальнотеоретичну основу дослідження становлять праць що охоплюють широкий спектр питань, які стосуються міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом. Зокрема, автором науково осмислені праці, в яких досліджені загальні аспекти міжнародно-правового регулювання на універсальному рівні та його ефективності, таких учених як Дж Абі-Сааб,
B. L Андріанов, Г. О. Анцелевич, Ю. Безбородов. Г. Блум. P. JI. Бобров. Т. Ю. Василевська, А. І. Дмигрієв. Ю. А Дмигрієва, Г. К. Єфімов. О. В. Задорожній Б. Зімма. Г. В. Ігнатенко. О. В. Квавець. Р. А. Колодкін. М. О. Коробова. Є. О. Коровій. М Б. Критов. І. І. Лукашук. С. О. Малинін.
C. Ю. Марочкін. Л. X. Мінгазов, Г. І. Морозов. В. І. Муравйов. А. Пелле. О. О. Покрещук. О. Тіунов. К. Томушат, Г. І. Тункін. Н. М Ульянова. В. М. Федоров. О. А Шибаєва та їй Питання щодо суспільних чинників, які позначилися у сфері боротьби з тероризмом на різних етапах, у т. ч. з позицій її міжнародно-правового регулювання, аналізували С. С. Алексеев, В. Бенедек,
B. І. Букреев. А С. Грачов. В. Н. Денисов, М Дефлем. Р. Дженсен А Т. Ішмуратов. В. С. Канцір, О. М Костенко, У. Лакер, В. В. Лунєєв, Р. Мані, Ф. Петіто, Д. Рапопорт, Р. Стефенс, П. Уолленстін, К. Хармон та ін.
Різноманітні аспекти власне міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом та суміжні з цим питання боротьби зі злочинністю досліджували А В. Антипенко. В. Ф. Антипенко. Є. Антонова. Ю. М Антонян. Ш. Бассіоні. Т. С. Бояр-Созонович. А Б'янкі. К. А. Важна. Л. Н. Галенська, Б. Голдер,
C. В. Глотова. Ю. С. Горбунов. І. М. Громівчук. X. Даффі. І. Доде. Н. В. Дрьоміна-
Волок, В. П. Ємельянов, Н. А. Зелінська. Ю. А Іванов, 1.1. Карпець, А. Кассезе, О. Г. Кібальннк, Р. Колб. В. М Кудрявцев, А. Лабайль. У. Р. Латнпов. Ю. О. Лепешков. Є. Г. Ляхов. Л. А. Моджорян, В. П. Нанда, Д. О'Доннелл. В. П. Панов, Ж.-Ф. Превост. Ф. Рішар, Н А. Сафаров. Б. Сол, Ж.-М Сорель, Л. О. Тимченко. Д. Фрістоун. М. Хепел, Р. Хіггінс. А. Шмід та ін.
Аналіз наукової юридичної літератури та сучасного стану міжнародно- правового регулювання боротьби з тероризмом на універсальному рівні свідчить про необхідність вирішення важливих теоретичних і практичних завдань з метою забезпечення підвищення ного ефективності з урахуванням актуальних потреб, що вимагає його окремого комплексного дослідження
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційної роботи відповідає темі наукового дослідження кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (реорганізованого) "Актуальні проблеми сучасного міжнародного публічного права" (державний реєстраційний номер 0107U002992) та кафедри міжнародного публічного права Київського національного торговельно-економічного університету "Міжнародне право в умовах глобалізації" (державний реєстраційний номер 0115U006503).
Мета дослідження полягає в тому, щоб комплексно охарактеризувати сучасне міжнародно-правове регулювання боротьби з тероризмом на універсальному рівні та визначити шляхи підвищення його ефективності з урахуванням актуальних потреб. Для досягнення цієї мети визначені такі завдання дослідження:
- з'ясувати, систематизувати та вдосконалити теоретичні та практичні підходи щодо універсального міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом з позицій підвищення його ефективності на сучасному етапі;
- цілісно охарактеризувати процес становлення міжнародно-правових основ антигерористичного співробітництва держав;
- розкрити роп» Статуту ООН з погляду забезпечення міжнародного антигерористичного співробітництва;
- розкрити роль РБ ООН та ГА ООН у сфері .міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом;
- розкрити особливості договірно-правового регулювання боротьби з тероризмом в умовах глобалізації та на основі цього визначити зміст поняття "універсальні антнгерорисшчні договори";
систематизувати сучасну універсальну договірно-правову аншгерористнчну базу шляхом вироблення класифікації універсальних антнтерористичннх договорів та виокремлення її основних регулятивних компонентів;
- з'ясувати сучасні універсальні засоби кримінально-правової боротьби з тероризмом та визначити напрями їх удосконалення, а також запропонувати ефективний підхід щодо вироблення універсального правового визначення поняття "міжнародний тероризм";
- визначити засоби загального підвищення ефективності міжнародно- правового регулювання глобальної боротьби з тероризмом з урахуванням його актуального конфліктологічного розуміння.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, що виникають у процесі глобальної боротьби з тероризмом.
Предметом дослідження є Статут ООН, акти РБ ООН та ГА ООН, сучасна універсальна договірно-правова антитерористична база. Проект всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризму та інші ключові документи, які дозволяють охарактеризувати міжнародно-правове регулювання боротьби з тероризмом
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані філософські, загатьнонаукові та спеціально-наукові методи, зокрема: діалектичний - для з'ясування генезису та сутності міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом на універсальному рівні його аналізу у процесі розвитку: історичний — для розкриття еволюції тероризму як чинника міжнародної безпеки; системно-структурний та систшно-функціонаїьтш - для визначення структури та специфіки функціонування системи міжнародно- правового регулювання глобальної боротьби з тероризмом та її підсистем; іеторико-правоті - для аналізу історичних процесів формування та розвитку міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом на універсальному рівні; порівнятьно-правовий - для порівняння універсальних ашшерористичннх договорів між собою та з інтими міжнародними актами, оцінки положень Проекту всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризму порівняно з цими договорами, зіставлення ролі РБ ООН та ГА ООН у сфері міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом; формально-юридичнийг формально-логічний, системний - для з’ясування юридичного змісту досліджуваних міжнародних актів. Проекту всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризм}', визначення прогалин у сфері універсального міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом та шляхів їх усунення, визначення та класифікації понять у цій сфері; соціологічний - для обгрунтування цнвшізаційного підходу у міжнародно- правовому регулюванні боротьби з тероризмом.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці комплексно охарактеризовано сучасне міжнародно-правове регулювання боротьби з тероризмом на універсальному рівні та вироблено комплексний підхід щодо підвищення його ефективності, який грунтується на вдосконаленні універсального кримінально- правового механізму у цій сфері та забезпеченні глобального загальносоціального запобігання тероризму.
Основні результати, які утворюють наукову новизну дисертаційного дослідження та виносяться на захист, полягають у тому, що у ньому вперше:
- розкрито роль Статуту ООН як міжнародного договору sui generis в якості правової першооснови глобального антигерористичного співробітництва;
- розкрито роль РБ ООН та ГА ООН як головних органів ООН чия діяльність є невід'ємним елементом у процесі міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом;
- обгрунтовано необхідність запровадження та визначено зміст єдиного поняття "універсальних антитерористичних договорів" в якості основного засобу міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом в умовах глобалізації, на основі чого вироблено класифікацію цих договорів, а також визначено складові елементи універсального договірно-правового механізму боротьби з тероризмом;
- обгрунтовано існування та визначено зміст універсального міжнародного стандарту кримінально-правової боротьби з тероризмом, на основі чого визначено напрями вдосконалення сучасного універсального кримінально-правового механізму боротьби з тероризмом;
- запропоновано загальнопревентивннй - цивілізаційннй - підхід у міжнародно-правовому регулюванні боротьби з тероризмом, спрямований на забезпечення широкого (загальносоціального) запобігання тероризму як прояву суспільного конфлікту шляхом глобальної протидії головним чинникам терогенезу.
Удосконалено:
- періодизацію процесу становлення міжнародно-правових основ антигерористичного співробітництва держав - шляхом чіткого виокремлення у ньому саме трьох етапів, починаючи з кінця XIX ст., та здійснення його цілісної науково-правової характеристики;
- теоретичні та практичні підходи щодо вироблення універсального правового визначення поняття "міжнародний тероризм" - у напряму закріплення відповідного збірного визначення, яке відбиває актуальний міжнародний консенсус щодо його основних елементів та водночас потребу в уточненні розуміння механізму та цілей тероризму на універсальному рівні;
- конфліктолопчний підхід у міжнародно-правовому регулюванні боротьби з тероризмом - з позицій підвищення ефективності цього міжнародно-правового регулювання шляхом забезпечення глобального впливу на причини та умови тероризму на основі загальносоціального запобігання терористичному конфлікту.
Дістані іюдаїьіиого розеїопкуг
- концепція значних регулятивних можливостей та резервів Статуту ООН - з позицій розкриття його провідної раті у забезпеченні глобального співробітництва у боротьбі з тероризмом як із загрозою, яка не згадана у Статуті
ООН. але набула гостроти у період після створення ООН. що демонструє його вихідну широку здатність слугувати актуальним потребам у сфері підтримання міжнародного миру та безпеки:
- наукові положення щодо універсалізації міжнародно-правового регулювання - у контексті розкриття особливостей сучасного універсального договірно-правового регулювання боротьби з тероризмом;
- наукові положення щодо конфліктообумовленої природи тероризму у контексті міжнародно-правового регулювання боротьби з ним та соціально- натуралістична концепція права - з погляду з'ясування генезису тероризму в умовах глобалізації та забезпечення широкого міжнародно-правового впливу на суспільні відносини, пов'язані з виникненням терористичного насильства у свгп.
Наукове і практичне значення дисертації полягає в тому, що вона доповнює сучасні міжнародно-правові дослідження щодо боротьби з тероризмом, здатна сприяти розвитку науки міжнародного права та вдосконаленню універсального міжнародно-правового регулювання у вказаній сфері. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації можуть бути використані: у науково-дослідній сфері - для подальшого аналізу та розв'язання проблем міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом; у сфері міжнародної правотворчосп - для вдосконалення універсальної договірно-правової аититерористичної бази Проекту всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризму; у процесі нормоутворення у рамках ГА ООН та РБ ООН (при виконанні Україною обов'язків її непостійного члена) - для формування політико-правової позиції України щодо міжнародної боротьби з тероризмом; для забезпечення зміцнення та розвитку у міжнародному праві гуманістичних концепцій, здатних сприяти подоланню тероризму як прояву суспільного конфлікту; у навчальному процесі - прн викладанні навчальних курсів та дисциплін "Міжнародне публічне право", "Право міжнародних організацій", "Право міжнародних договорів", "Міжнародне кримінальне право", "Право міжнародної безпеки"; у науково-методичній діяльності - прн підготовці відповідних підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів тощо.
Особистий внесок здобувана. Дисертаційне дослідження виконане автором особисто. Наукові результата, викладені в дисертації одержані автором особисто. Положення, висновки та пропозиції дисертації відбивають наукові ідеї та розробки автора. На джерела, використані в якості бази для загальнотеоретичного осмислення та аргументації, у дисертації зроблено відповідні посилання.
Апробація результатів дослідження. Положення, висновки та пропозиції дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (реорганізованого) та кафедри міжнародного публічного права Київського національного торговельно-економічного університету. Результати дослідження були використані під час міжнародного навчального курсу "Правові аспекти боротьби з тероризмом" ("Legal aspects of combating terrorism") у Центрі передового досвіду з питань захисту від тероризму (Centre of excellence - Defence against terrorism), в якому автор виступила лектором (м. Анкара (Туреччина), 6-10 лютого 2012 p.), та у навчальному процесі Воєнно-дипломатичної академії імені Євгенія Березняка. Результати дослідження були представлені та обговорювалися на: XVI Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток економіки України в умовах невизначеності глобалізацшно-інтеграційннх процесів: економіка, фінанси, право", 24 травня 2013 р., м. Київ (тези опубліковані); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми юридичної науки — 2014", 21 березня 2014 p., м Київ (тези опубліковані); Науково-практичній конференції "Правовий світогляд: людина і право", 22 квітня 2014 р., м. Київ (за результатами участі опублікована наукова стаття); X Міжнародній науково-практичній конференції "Новое слово в науке и практике: гипотезы и апробация результатов исследований", 28 квітня 2014 р., м. Новосибірськ (тези опубліковані); XVII Міжнародній науково-практичній конференції "Зовнішньоекономічна політика України в умовах інтеграційних процесів", 29 травня 2014 р., м. Київ (тези опубліковані); Четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Міжнародне право: de lege praeterita, mstanti, futuran, 21 листопада 2014 p., м. Одеса (тези опубліковані); Міжнародній науково-практичній конференції 'Історія, сучасність та перспективи розвитку Державної прикордонної служби України та охорони державного кордону", 26 травня 2015 р., м. Київ (тези опубліковані); Міжнародній науково-практичній конференції "Виклики глобалізації XXI ст та стратегія соціально-економічного відродження України", 24 травня 2016 p., м. Київ (тези опубліковані).
Публікації. Основні наукові положення та висновки дослідження викладено у восьми наукових, статтях автора (з них п’ять - опубліковані у наукових фахових виданнях України, одна - у науковому фаховому виданні України, же входить до міжнародних наукометричних баз даних, та дві - у наукових періодичних виданнях інших держав з напрям}', з якого підготовлено дисертацію), та у семи опублікованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена предметом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 282 сторінки, з яких 71 сторінку складає список використаних джерел, який містить 561 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ
На підставі проведеного дослідження сформульовані такі узагальнення його нових найважливіших теоретичних і практичних результатів, які забезпечують вирішення конкретного наукового завдання згідно визначеної мети дослідження:
1. Інтернаціоналізація загрози тероризму зумовила тривалий процес становлення міжнародно-правових основ антитерористичного співробітництва держав, у якому вони пройшли шлях від запровадження окремих ініціатив з обмеженою кількістю учасників та вироблення окремих актів, що не мали широкої реалізації, до створення глобальної мережі такого сшвробпннщва та прийняття широкої міжнародно-правової бази боротьби з тероризмом на універсальному рівні. У цьому процесі нами виокремлено три етапи:
1) зародження багатостороннього антитерористичного співробітництва держав (кінець XIX - початок XX ст.); 2) його активізація (1920-і - 1930-і pp.);
1) формування глобального антитерористичного співробітництва (з 1945 р. донині). Перший етап мав місце ж відповідь на поширення анархо-тероризму в Європі та СІЛА, внаслідок чого держави ініціювали вироблення єдиних засобів для боротьби з ним у правовій сфері під час міжнародних антианархістських конференцій. Другий етап тривав на тлі проявів нацюнал-сепаратнстського та праворадикального тероризму в Європі, й питання регулювання боротьби з тероризмом постало в актах міжнародних конференцій з уніфікації кримінального законодавства та міжнародних угодах укладених у рамках Ліги Націй. Третій етап пов’язаний з перетворенням тероризму на потужний глобальний чинник та створенням політико-правових умов для розвитку найбільш широкого співробітництва держав у боротьбі з ним. внаслідок чого розпочалося формування глобальної системи міжнародно-правового регулювання цієї боротьби, в якій вагоме місце посідають універсальні міжнародні договори у згаданій сфері.
2. Статут ООН ж міжнародний договір sui generis виконує особливу роль у забезпеченні міжнародного антитерористичного співробітництва, виступаючи його правовою першоосновою. Провідна роль Статуту ООН у забезпеченні глобального співробітництва у боротьбі з тероризмом ж із загрозою, яка не згадана у ньому, але набула гостроти після створення ООН, демонструє значні регулятивні можливості та резерви, закладені у Статут ООН. з погляду протидії актуальним загрозам міжнародному миру та безпеці, та грунтується на його положеннях загального нормативно-регулюючого та організаційно-правового характеру. Перша група положень, якими закріплено основи сучасного міжнародного правопорядку, забезпечує визначення загальних основоположних правил поведінки держав у сфері боротьби з тероризмом; конкретизацію міжнародно-правового регулювання цієї боротьби на всіх рівнях міжнародного співробітництва: сприяння запобіганню тероризму у світі; а друга група положень, яка регулює функціонування інституційного механізму ООН. забезпечує безпосередню багатогранну участь ООН у боротьбі з тероризмом на основі всеосяжного підходу та ключовий статус ООН у загальносвітовому ангигерористичному співробітництві.
3. Спільна дія актів РБ та ГА як найбільш важливих головних органів ООН з погляду підтримання міжнародного миру та безпеки забезпечила мобілізацію та координацію діяльності держав у глобальній боротьбі з тероризмом, визначення її основних принципів, напрямів та засобів. Водночас їх специфічні ролі у сфері міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом проявилися в тому, що ГА ООН як орган, який опосередковує діяльність держав-членів ООН у процесі міжнародного правоутворення. забезпечила створення ними універсальної договірно-правової антитерористичної бази; а РБ ООН. використовуючи її виключні повноваження владного характеру, запровадила додатковий інноваційний засіб - "квазізаконодавчі" акти, з метою забезпечення більш дієвого міжнародно-правового регулювання цієї боротьби. Взаємопов 'язана та взаємодоповнююча роль РБ та ГА у вказаній сфері зумовлює потребу у тісній координації між ними на основі Статуту ООН для забезпечення безперечної легітимності та ефективності міжнародних антитерористичних заходів.
4. В умовах глобалізації основним засобом міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом є універсальні антитерористнчні договори. Це поняття, на нашу думку, охоплює окрему групу універсальних міжнародних угод, які розглядаються міжнародним співтовариством в якості антитерористичних і спрямовані на забезпечення глобального співробітництва держав у боротьбі з незаконними актами, визначеними в цих угодах. Вважаємо, що універсальним антагерористичним договорам притаманні такі суттєві ознаки:
1) забезпечення ними регулювання боротьби з тероризмом як із загрозою, що зачіпає інтереси всіх держав; 2) їх спрямованість на утворення універсальних міжнародно-правових антнтерорнстичннх норм; 3) їх призначення дія всезагальної участі; 4) забезпечення на їх основі кодифікації та прогресивного розвитку загального міжнародного права у сфері боротьби з тероризмом;
4) визначення ними міжнародно-правових основ боротьби з тероризмом на регіональному та двосторонньому рівнях.
5. Сучасна універсальна договірно-правова антитерористична база, яка включає 19 відповідних договорів, укладених у період 1963 - 2014 pp., відбиває широкий спектр потреб міжнародно-правового регулювання у сфері боротьби з тероризмом Зважаючи на відсутність їх чіткої, єдиної та повної класифікації, пропонується авторська класифікація універсальних антитерористичних договорів на основі матеріального критерію - предметної сфери правового регулювання, в якій нами виокремлено сім груп договорів у сферах: 1) безпека цивільної авіації; 2) безпека осіб, які користуються міжнародним захистом;
3) боротьба із захопленням заручників: 4) боротьба з ядерним тероризмом;
5) безпека морського судноплавства та стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі; 6) боротьба з бомбовим тероризмом; 7) боротьба з фінансуванням тероризму.
6. Універсальні антнтерорнстичні договори містять у своїй структурі три групи спільних складових елементів - істотних положень, на яких грунтується сучасний універсальний договірно-правовий механізм боротьби з тероризмом. Ці положення стосуються: 1) кримінально-правової боротьби з тероризмом;
2) окремих аспектів запобігання здійсненню терористичної діяльності; 3) окремих спеціальних заходів реагування у разі вчинення (або загрози вчинення) визначених правопорушень. Основними з них є типові положення щодо кримінально-правової боротьби з тероризмом, які у сукупності визначають:
1) міжнародну сферу дії цих договорів; 2) злочинну поведінку осіб та обов'язок держав щодо її криміналізаціі; 3) підстави для встановлення державами юрисдикції над визначеними злочинами; 4) обов'язок держав передати відповідну справу своїм компетентним органам для цілей кримінального переслідування якщо не здійснюється видача; 5) основи забезпечення видачі та надання взаємної правової допомоги; б) основи поваги прав людини у процесі кримінально- правової боротьби з тероризмом; 7) окремі обов'язки держав щодо їх співробітництва з метою запобігання вчиненню вказаних злочинів.
7. Сучасний комплекс універсальних антитерористичних договорів не забезпечує системносп правового регулювання передусім через відсутність в них чіткої спільної мети - боротьба з міжнародним тероризмом per se - та його єдиного правового визначення. Водночас він втілює міжнародний консенсус щодо основних змістовних та конструктивних елементів, які у сукупності утворюють збірне універсальне правове визначення міжнародного тероризму, а саме: незаконне та умисне заподіяння фізичною особою істотної фізичної або матеріальної шкоди (смерті, тяжкого тілесного ушкодження іншій особі; ппсодн майну; навколишньому середовищу), або погроза заподіяння такої шкоди яка є реальною, з метою залякати населення або примусити певного суб'єкта (фізичну або юридичну особу, групу осіб, міжнародну організацію, уряд, державу) вчинити певну дію або утриматися від її вчинення та сприяння цим діянням, коли цей злочин має транснаціональний характер. Однак воно не відбиває повною мірою такі суттєві ознаки, як дворівневий характер залякування у тероризмі та широкий спектр його публічних цілей, і такий недолік властивий Проекту всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризму. Зважаючи на це, вдосконалене універсальне правове визначення міжнародного тероризму може бути сформульоване як: незаконне та умисне заподіяння фізичною особою істотної фізичної або матеріальної ппсодн (смерті, тяжкого тілесного ушкодження іншій особі; ппсодн майну; навколишньому середовищу), або погроза заподіяння такої ппсодн. яка є реальною, коли мета такого діяння полягає у тому, щоби примусити фізичну або юридичну особу, групу осіб, міжнародну організацію, уряд або державу вчинити певну дію або утриматися від її вчинення, або у досягненні іншого публічного результату, шляхом залякування населення, а також сприяння цим діянням, коли цей злочин має транснаціональний характер.
S. Положення універсальних ангигерористичних договорів утворюють універсальний міжнародний стандарт кримінально-правової боротьби з тероризмом а саме: сукупність міжнародно-правових принципів та норм, на основі яких їх держави-учасннці повинні здійснювати єдині правотворчі правозастосовні та правоохоронні заходи з метою забезпечення на світовому рівні невідворотності покарання за визначені в них злочини при дотриманні прав людини у процесі цієї боротьби. Вважаємо, що його основними складниками, які відображені й у Проекті всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризму, є: 1) міжнародно-правові принципи забезпечення невідворотності покарання за терористичні злочини; неприпустимості виправдання тероризму будь-якими міркуваннями політичного, філософського, ідеологічного, расового, етнічного, релігійного або іншого аналогічного характеру; міжнародного співробітництва у кримінальних справах у боротьбі з тероризмом; поваги прав людини у процесі кримінально-правової боротьби з тероризмом; та 2) міжнародно-правові норми, спрямовані на забезпечення криміналізації визначених злочинів у законодавстві держав; встановлення їх юрисдикції над ними; передачі відповідної справи дія цілей кримінального переслідування, якщо не здійснюється видача; реалізації видачі та надання взаємної правової допомоги у процесі цієї боротьби; дотримання прав визначених категорій осіб у процесі цієї боротьби.
З метою забезпечення більш дієвої глобальної кримінально-правової боротьби з тероризмом необхідним є вдосконалення сучасного універсального кримінально-правового механізму боротьби з ним за напрямами, які передбачають відповідне вдосконалення універсальних аншгерористичннх договорів та Проекту всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризму;
1) запровадження конкретних стандартів пеналізації терористичних злочинів;
2) визначення конкретного механізму' подолання конкуренції юрисдикцій держав над ними; 3) усунення можливостей щодо ухилення від добросовісної реалізації принципів забезпечення невідворотності покарання за терористичні злочини та міжнародного співробітництва у кримінальних справах у боротьбі з тероризмом;
4) закріплення ефективних засобів забезпечення державами кримінальної відповідальності колективних суб'єктів, причетних до терористичної діяльності, та заборони діяльності терористичних організацій; 5) закріплення єдиного механізму реалізації прав жертв тероризму та членів їх сімей щодо виплати компенсацій в якості відшкодування шкоди.
9. У сучасних умовах основним засобом загального підвищення ефективності міжнародно-правового регулювання глобальної боротьби з тероризмом вбачаємо реалізацію у міжнародному праві превентивного аспекту конфліктологічної парадигми, а саме, забезпечення широкого (загальносоціатьного) запобігання тероризму як прояву суспільного конфлікту шляхом глобальної протидії головним чинникам терогенезу. Для досягнення цієї мети пропонуємо загатьнопревентнвний - цивілізаційний - підхід у міжнародно- правовому регулюванні боротьби з тероризмом, який грунтується на розгляді тероризму як прояву насильницької конфліктності у суспільних відносинах та забезпеченні всеосяжних гуманістичних засобів подолання глибинних протиріч міжнародного суспільного розвитку, що містять стійкі механізми мирного співіснування та співробітництва у світі здатні усувати терористичне насильство ж прояв та засіб вирішення протиріч. Цей підхід створює теоретико-правову основу для здійснення у рамках ООН цілеспрямованого дослідження терогенеруючнх чинників в умовах глобалізації та прийняття на основі цього Програми подолання корінних причин тероризму як доповнення Глобальної коніртерорисшчної стратегії ООН, та вдосконатення Проекту всеосяжної конвенції щодо міжнародного тероризму у напряму реалізації загальнопревенгивної стратегії. У ширшому сенсі цей підхід передбачає зміцнення та розвиток у міжнародному праві, передусім на універсальному рівні, концепцій: 1) справедливості та рівності у міжнародних відносинах; 2) діалогу між цивілізаціями; 3) культури миру; 4) соціальної толерантності; та 5) безпеки
людини; що становить значний потенціал з погляду забезпечення більш дієвого міжнародно-правового регулювання глобальної боротьби з тероризмом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абулмагд А К. Преодолевая барьеры: диалог между цивилизациями [Текст] = Crossing the divide: dialogue between civilizations : пер. с англ. [Т. П. Вечерниной] / [А. К. Абулмагд и др.]; под ред. С. П Капицы. - М.: Логос. 2002. - 192 с.
2. Аваков М. М. Незаконное вмешательство в деятельность гражданской авиации и международное право [Текст] / М. М. Аваков. В. И. Лукьянович // Советский ежегодник международного права. 1972. - М.: Наука, 1974. - С. 90-99.
3. Авдеев Ю. И. Современный международный терроризм: новые угрозы и актуальные вопросы противодействия [Текст] = Contemporary international terrorism: new threats and urgent problems of counteraction / Ю. И. Авдеев II Европа и США перед вызовами терроризма = Europe and the USA feeing the challenges of terrorism: сб. науч. тр. / Рос. акад. наук, Ин-т науч. информации по общественным наукам, [Центр науч.-информ. нсслед. глобальных и региональных проблем, отд. Зап. Европы и Америки ; ред.-сост. А К. Субботин]. - М. : ИНИОН РАН, 2003. — С. 10-26. - (Актуальные проблемы Европы; № 1,2003) (Серия "Европа. XXI век").
4. Актуальные проблемы деятельности международных организаций. Теория и практика [Текст] / отв. ред. Г. И. Морозов ; Акад. наук СССР ; Ин-т мировой экономики и междунар. отношений ; Науч. совет по исслед. проблем мира н разоружения. - М.: Международные отношения. 1982. - 352 с.
5. Алдашев Н. Б. Взаимоотношения между отдельными органами в системе ООН [Текст] : дне. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Аддашев Ннязбек Болотович. - СПб., 1993. - 171 с.
6. Алексеев О. Н. Причины, предпосылки, условия возникновения и распространения международного терроризма [Текст] / О. Н. Алексеев // Социально-экономические явления и процессы. - 2012. - № 2 (036). - С. 134-141.
7. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия. Некоторые тенденции мирового правового развития - надежда н драма современной эпохи [Текст] / С. С. Алексеев. - М.: Статут, 2000. - 256 с.
8. Андрианов В. И. Устав ООН как договор sui generis [Текст] :
автореф. дне. на сонск. ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.10
'■Международное право" / В. И. Андрианов. - М., 1976.-20 с.
9. Антипенко А. В. Конфшктологічннй підхід у міжнародно-правовому регулюванні боротьби з тероризмом [Текст] : автореф. дне. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 "Міжнародне право" / А. В. Антипенко. -О., 2013. -20 с.
10. Антипенко В. Ф. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы [Текст] / В. Ф. Антипенко ; НАН Украины. Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого. - К.: ЮНОНА-М. 2002. - 723 с.