СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО НАПРЯМУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

Жила Тетяна Валеріївна

УДК 330.101(09)(477)(043.3)

СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО НАПРЯМУ
В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ
(КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Фещенко Валентина Михайлівна
доктор економічних наук, професор

Київ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Методологічні засади дослідження та ступінь наукової розробки проблеми становлення соціального напряму в сучасній економічній літературі 12
1.1. Методологічні засади дисертаційного дослідження 12
1.2. Ступінь дослідженості соціальних питань в сучасній економічній літературі 32
Висновки до розділу 1 45
РОЗДІЛ 2. Сутність соціального напряму та відображення його еволюції в українській економічній думці в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. 48
2.1. Загальна характеристика умов формування соціального напряму 48
2.2. Історичні та теоретико-методологічні витоки соціального напряму 58
2.3. Соціальні аспекти економічних досліджень представників української економічної думки у 70-90-х роках ХІХ ст. 82
2.4. Розвиток теоретичних засад соціального напряму економічної думки України в дослідженнях представників Київської психологічної школи 106
Висновки до розділу 2 128
РОЗДІЛ 3. Розвиток соціальних ідей в працях українських економістів на початку ХХ ст. 131
3.1. Розвиток соціальних ідей у працях В. Я. Желєзнова 131
3.2. Соціальні аспекти економічних досліджень М. Туган-Барановського 145
Висновки до розділу 3 162
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168

ВСТУП

Актуальність теми. Соціальна складова є надзвичайно важливою частиною економічного життя суспільства. В сьогоднішніх умовах необхідності реформування економіки специфіка соціального життя будь-якої країни безпосередньо впливає на якість господарювання через сформовані механізми людської взаємодії, звичаїв, що склалися впродовж століть, методів державного регламентування соціального життя, та ін.
Соціальні проблеми виникли у практичній площині одночасно з появою територіальних утворень, що одержали статус держави, проте стали предметом вивчення економічної науки пізніше – в результаті розвитку соціальної складової суспільства. Економічна наука у ХVI-ХVIIІ ст. узагальнювала та систематизувала знання переважно на рівні загальнотеоретичних проблем і не була пов’язана з дослідженнями питань соціального розвитку. І лише при досягненні певного рівня загальнотеоретичних економічних знань стало можливим переорієнтування економічних досліджень в бік конкретних питань соціально-економічного життя та формування напряму досліджень, який одержав назву соціального. Цю переорієнтацію в другій половині ХІХ ст. головним чином викликали радикальні зміни у соціально-економічному житті, а також виникнення німецької історичної школи, представники якої започаткували науковий аналіз соціальних аспектів в економічних дослідженнях з метою вирішення гострих соціальних питань господарського розвитку. Підвищення уваги до соціальних питань наступними поколіннями економістів все більше набирало рис комплексності, цілісності, соціальні питання розглядалися у все більшому взаємозв’язку з економічним розвитком, формуючи соціальний напрям економічної думки.
Важливий внесок у його становлення було зроблено представниками німецької історичної школи, зокрема Ф. Лістом, В. Рошером, Г. Шмоллером, Б. Гільдебрандом, К. Кнісом, а також наступним поколінням німецьких дослідників В. Зомбартом, М. Вебером, Л. Брентано і К. Бюхером.
Особливістю становлення соціального напряму в Україні була відсутність серед його представників досліджень цих питань у так званому “чистому вигляді”, тому що в їхніх працях соціальні питання займали більше або менше місце. Тобто при всій значущості цих питань обмеження аналізу лише соціальними проблемами вважалося недоцільним і недостатнім, тому можна припустити, що системне вивчення соціальних питань було справою досить складною. Саме через це, визначаючи дослідників, які стояли біля витоків становлення соціального напряму в Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, слід згадати практично більшість загальновизнаних в історико-економічному плані учених. Так, певним чином збагачували соціальні дослідження в українській економічній думці М. Бунге, Д. Піхно, О. Білімович, С. Вітте, В. Желєзнов, М. Туган-Барановський, Г. Цехановецький, О. Миклашевський та ін.
Для методології досліджень представників соціального напряму притаманний акцент на вивчення позаекономічних чинників господарських процесів. Дослідники виходили з того, що зміни у соціальному становищі суспільства впливають на економічну поведінку суб’єктів господарювання. Тогочасні економісти намагались аналізувати економічні проблеми у тісному взаємозв’язку з соціальними питаннями. Зокрема, вони доводили, що низку економічних категорій неможливо зрозуміти без розгляду їх в соціальному контексті. Одночасно соціальне становище суспільства регулюється правовими чинниками, які в свою чергу пов’язані з етичними нормами і т. д.
Наукова спадщина представників економічної думки України кінця ХІХ – початку ХХ ст., які вивчали проблеми історичного розвитку суспільства з урахуванням труднощів формування його соціальних та економічних складових, характеризується прагненням пояснити економічні явища з точки зору їх історичної та соціальної обумовленості, внести в економічні дослідження принципи загальнолюдської етики, права, моралі для обґрунтування наукових засад свідомого регулювання соціально-економічного розвитку країни.
Сучасні дослідження окремих питань становлення соціального напряму в українській економічній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст. пов’язані з науковими працями Л. Вернигори, Т. Гайдай, В. Гринчуцького, Л. Горкіної, С. Злупка, І. Коропецького, Л. Корнійчук, Е. Лортикяна, П. Леоненка, О. Нестеренко, Н. Татаренко, Ю. Ущаповського, В. Фещенко та інших українських економістів.
Актуальність дослідження цих проблем автором даного дисертаційного дослідження обумовлена важливим значенням доробку українських вчених для вирішення проблем інституціонального реформування економіки, а також відсутністю в сучасних наукових джерелах цілісного аналізу становлення соціального напряму української економічної думки в кінці ХІХ – на початку ХХ століть.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов’язане із планами науково-дослідних робіт кафедри історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічного університету імені Вадима Гетьмана» і входило складовою до науково-дослідної теми “Генезис інститутів ринкової економічної системи” (номер державної реєстрації 0105U002255), а також є частиною досліджень за темою “Господарська система та ії відображення в економічній думці: еволюційно-інституційний аналіз” (номер державної реєстрації 0110U00471). В межах теми автор дослідила становлення соціального напряму в українській економічній думці в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі критичного аналізу світової та вітчизняної економічної літератури розкрити закономірності й особливості становлення соціального напряму в українській економічній думці в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та обґрунтувати доцільність використання результатів цих досліджень для формування сучасних наукових підходів щодо аналізу теоретичних аспектів питань соціально-економічного розвитку України.
Для досягнення зазначеної мети в дисертації були поставлені такі завдання:
- розкрити методологічні засади дисертаційного дослідження соціального напряму економічної думки;
- розкрити значення базових положень німецької історичної школи в становленні соціального напряму економічної думки;
- охарактеризувати основні теоретичні положення соціального напряму економічної думки та їх зв'язок з практикою господарювання;
- розкрити соціальні аспекти наукових досліджень Київської психологічної школи;
- розкрити науковий внесок у розвиток соціального напряму української економічної думки В. Желєзнова;
- обґрунтувати новаторське значення дослідження соціальних питань українським вченим-економістом М. Туган-Барановським;
- обґрунтувати доцільність використання висновків українських дослідників кінця ХІХ – початку ХХ ст. для розробки сучасних наукових підходів до теоретичних розробок соціальних питань та практичних дій щодо соціального розвитку України.
Об’єктом дослідження є соціально-економічний розвиток України кінця ХІХ – початку ХХ ст. та наукові праці українських дослідників зазначеного періоду, в яких знайшли відображення соціальні аспекти економічного розвитку.
Предметом дослідження є процес становлення соціального напряму української економічної думки в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
Методи дослідження. Теоретико-методологічне підгрунтя дисертаційного дослідження базується на принципах цивілізаційної парадигми, що надає змогу дати цілісний аналіз соціальному напряму української економічної думки зазначеного періоду шляхом вивчення його сутності, генезису та врахування політичних, економічних, національних, моральних та психологічних чинників впливу на його становлення.
Обґрунтованість та достовірність отриманих результатів дослідження забезпечені застосуванням загальнонаукових та спеціальних методів наукового аналізу. У роботі, зокрема, застосовані методи:
- метод системного аналізу в якості загальнонаукового методологічного підходу, згідно з яким становлення соціального напряму досліджується як системне явище, спрямоване на подолання одностороннього підходу до аналізу суспільства, обґрунтування взаємозв’язку і взаємообумовленості економічних і соціальних явищ, показ необхідності міждисциплінарного підходу до аналізу господарського життя;
- поєднання історичного і логічного аналізу – для виявлення на основі аналізу публікацій і конкретних історичних подій мотивів і причин активізації наукового інтересу до соціальних питань в кінці ХІХ – на початку ХХ століть;
- структурно-генетичний метод – для дослідження становлення соціального напряму на основі критичного вивчення праць українських економістів у відповідності зі змінами соціально-економічних умов господарського розвитку впродовж 70-х рр. ХІХ ст. – початку ХХ ст;
- абстрагування і конкретизації – для вивчення соціального напряму в усій якісній різнобічності процесу його становлення, а також для врахування неекономічних чинників (ментальності, права, релігії, етики та інших), що впливали на становлення соціального напряму в національній економічній думці;
- порівняння – для аналізу еволюції змісту досліджень соціальних питань в працях українських економістів кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Інформаційну базу дослідження складають дослідницькі праці вітчизняних і зарубіжних, зокрема німецьких учених періоду, що вивчається, а також сучасних українських економістів, які спеціалізуються в сфері історико-економічного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є однією з перших в історико-економічній науці України праць, у якій проблема становлення соціального напряму української економічної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст. стала предметом спеціального дослідження.
Основні результати, що характеризуються науковою новизною і виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
- виокремлено особливості висвітлення соціальних питань в дослідженнях вітчизняних економістів кінця ХІХ – початку ХХ ст. та з позицій цивілізаційного підходу розкрито сутнісні ознаки соціального напряму в економічній думці. Зазначені особливості пов’язані із значним зростанням соціальної напруги в суспільстві в той період, нелінійністю розвитку соціальних процесів, зміною принципів організації суспільства, появою нових підходів у соціальних дослідженнях. Обґрунтовано значення для становлення соціального напряму економічної думки впливу “людського чинника” на економічний розвиток країни та виявлення взаємодії економічних та неекономічних факторів суспільного розвитку. Це дає можливість узагальнити сутнісні характеристики складових соціального напряму на етапі становлення та простежувати їх розвиток у подальших економічних дослідженнях;
удосконалено:
- наукове уявлення про визначальне значення німецької історичної школи для формування ідей соціального напряму економічної думки України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Критика універсальної теорії господарювання, формуванння економічної науки виключно на основі конкретних, національних господарств, бачення їх як специфічних систем, що еволюціонують і в своєму розвитку проходять різні стадії, а також прихильне ставлення до державного втручання в економіку – розробки, які спричинили суттєвий вплив на тогочасну українську економічну думку і стали основою для формування інституційних засад системи господарювання в Україні;
- розуміння особливостей впливу теоретичних розробок М. Бунге на становлення соціального напряму в Україні тогочасного періоду. Аналіз праць науковця про правила нагляду за закладами фабричної промисловості дає змогу говорити про формування і втілення фабричного законодавства як одного з напрямів державного регулювання економіки та інституційного чинника розвитку національного господарства України;
- характеристику функціональної ролі наукових досліджень В. Желєзнова, в яких висвітлювалися конкретні соціальні проблеми у виробничій сфері, зокрема фундаментальні питання умов праці – заробітна плата, можливість регулювання суперечностей, що з’являються у виробничому процесі, та ін. Дослідження соціальних аспектів у працях науковця поглибили загальні уявлення про становлення засад соціального напряму в тогочасній економічній думці України та дали можливість глибше побачити соціальні протиріччя в суспільстві;
набули подальшого розвитку:
- підходи до диференціації наукових уявлень щодо соціально орієнтованих положень наукових праць ряду провідних українських учених (С. Вітте, Г. Цехановецького, О. Миклашевського та ін.). На основі системного та цивілізаційного підходів соціальний напрям у своєму становленні досліджується як сукупність пов’язаних між собою елементів (менталітет, релігія, культура, правове середовище та ін.); показано початок формування засад гуманістичної спрямованості господарювання, згідно з якими людина розглядається не лише головною продуктивною силою виробництва, але й його безпосередньою метою;
- характеристика головної особливості підходу М. Туган-Барановського в дослідженнях соціально-економічних питань – ідеї верховенства цінності людини на основі “етичного принципу” як важливого чинника пом’якшення соціальних суперечностей в суспільстві.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і висновки, фактичний матеріал, зібраний автором, може бути використаний для подальшого дослідження теми і суміжної проблематики, для осмислення значення соціальних питань у вирішенні задач соціально-економічного розвитку України. Сформульовані в дисертації теоретичні положення і висновки можуть бути використані для підготовки навчальних посібників, курсів лекцій з історії економічних учень. Узагальнені матеріали з проблем становлення соціального напряму економічної думки України та розробки його провідних представників можуть бути використані органами державного управління для підвищення ступеню наукової обґрунтованості заходів сучасної соціальної політики держави.
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни “Історія економіки та економічної думки” (довідка від 04.10.11), при викладанні дисципліни “Історія економічної думки“ в Національному авіаційному університет (акт впровадження від 20.04.11). Положення дисертаційної роботи щодо сутності питань соціальної спрямованості у господарській діяльності використовуються в ТОВ “Стром Хаус” при розробці соціального пакету для різних категорій працівників підприємства (акт впровадження № 215/05-11 від 18.05.11).
Особистий внесок здобувача. Всі проміжні та підсумкові наукові результати дисертаційного дослідження щодо становлення соціального напряму в українській економічній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття одержані автором самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки проведеного дослідження апробовані на методичних семінарах кафедри історії та теорії господарства ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, а також на п’яти науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми розвитку відкритої економіки України» (21 жовтня 2002 р., м. Київ); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє” (25-27 червня 2003 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та Інновації – 2005” (17-31 жовтня 2005 р., м. Дніпропетровськ); Всеукраїнській конференції молодих учених і студентів “Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід”, (2007 р., м. Тернопіль); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теорія і практика – 2008» (16-31 серпня 2008 р., м. Прага); а також у двох збірках наукових праць: Наукові праці МАУП «Проблеми формування і розвитку ринкової економіки в Україні» (2003 р., м. Київ); електронне наукове фахове видання «Проблеми системного підходу в економіці» (2011 р., м. Київ).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 4,2 др. аркушів, з них 7 – у наукових фахових виданнях, 7 – в інших виданнях.

Список литературы

Висновки

Проведений аналіз становлення соціального напряму в український економічній думці в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. дозволяє зробити наступні основні узагальнення та висновки.
1. Формування капіталістичних відносин в Україні в другій половині ХІХ ст. обумовило таке ускладнення соціальних питань в суспільстві, яке загальноекономічні науки не могли розв’язати традиційними підходами. Тому теоретичне осмислення економічних реалій даного періоду на основі певних методологічних підходів до аналізу соціальних процесів обумовило становлення нового самостійного напряму економічних досліджень – соціального. Роль досліджень представників соціального напряму в економічній думці України кінця ХІХ – початку ХХ ст. полягає у спробах отримання об’єктивного наукового знання щодо розвитку суспільства у єдності всіх його складових.
2. Необхідною умовою сучасних історико-економічних досліджень є використання цивілізаційної парадигми суспільного розвитку. Цивілізаційна парадигма передбачає врахування впливу на економічний розвиток суспільства не лише виробничих факторів, а також політичної, соціальної, культурної, морально-етичної та інших сфер життя суспільства для забезпечення пріоритетності аналізу людини з ії індивідуальним світоглядом і потребами. Саме з таких позицій розкрито становлення соціального напряму в економічній думці України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
3. Засади соціального напряму економічної думки України формувались під впливом базових постулатів історичної школи. Завдяки працям Г. Цехановецького та О. Міклашевського щодо питань індивідуального інтересу людей і в частині аналізу конкретних соціальних проблем трудящих для визначення шляхів досягнення рівня соціально-розвиненого суспільства соціальна складова економічної думки України набувала ознак прикладних досліджень. Крім того, Г. Цехановецький визначав фундаментальні аспекти соціальних відносин в питаннях ролі державного регулювання соціально-економічного життя суспільства для забезпечення поступовості і послідовності при впровадженні соціальних заходів.
4. Суттєве значення для становлення соціального напряму економічної думки України мали дослідження соціальних умов буття суспільства, що здійснював М. Бунге, та які отримали подальший розвиток в дослідженнях заснованої ним Київської психологічної школи, яка сприяла підвищенню уваги економістів до дійсних інтересів незаможних прошарків населення. М. Бунге своїми дослідженнями робітничого питання і практичною діяльністю в органах державного управління впроваджував комплексний і системний підхід до обґрунтованого вирішення суспільних проблем соціального значення. Серед основних прихильників школи слід відзначити Д. Піхно та О. Білімовича, внеском яких у становлення соціального напряму є обґрунтування обов’язковості врахування різноманітних соціальних чинників при дослідженні узагальнених задач політичної економії та галузевих (залізничних) проблем.
5. Серед представників соціального напряму економічної думки України слід назвати В. Желєзнова. Він одним з перших в Україні обгрунтовував введення обмеження жіночої і дитячої праці, встановлення фіксованої тривалості робочого дня на виробництві, посилаючись на позитивні наслідки у соціально-економічному стані країн, що здійснили такі заходи. В тої же час він не обмежувався дослідженням лише прикладних соціальних питань, а також приділяв суттєву увагу фундаментальним проблемам соціального значення в частині доопрацювання фабричного законодавства, щоб воно стало “гарантією суспільного контролю”, позитивною стороною якого він вважав забезпечення справедливого соціального життя в державі. Реформуванню і стабілізації соціального життя, на думку В. Желєзнова, сприяло б вдосконалення організаційних форм господарської діяльності, зокрема у вигляді кооперування підприємств.
6. Соціальна складова досліджень М. Туган-Барановського була зорієнтована на досягнення соціального ідеалу. В своїх дослідницьких працях вчений запровадив так званий етичний принцип, який визначав верховну цінність людини в усій господарській системі, що є величезним новаторським досягненням у становленні соціальних засад функціонування суспільства.
7. М. Туган-Барановський критично досліджував достатньо розповсюджену концепцію соціалістичного розвитку суспільства, підтримуючи перспективні, на його думку, позитивні якості і застерігаючи від можливих негативних наслідків, що було підтверджено в практиці соціалістичної дійсності України. Він вважав перспективним державний соціалізм (колективізм) як форму господарського устрою для вирішення проблем вітчизняного селянського господарства. Як і В. Желєзнов, але в більш прикладному сенсі, важливим засобом досягнення соціального ідеалу він вважав кооперування підприємництва, засади, принципи і переваги такої форми організації виробництва він висвітлював в своїх публікаціях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьич Н. И. Материалы лекционных курсов Н. X. Бунге 60-80х годов XIX в. / Н.И. Ананьич // Архиографический ежегодник за 1977г. – Москва. – 1978. – С. 304 – 311.
2. Аникин А. Российская экономическая наука: просветительство и первые шаги / А. Аникин // Вопросы экономики. – 2001. – № 2 – С. 74-81.
3. Арутюнов В. X. Методологія соціально-економічного пізнання: навч. посібник / В. X. Арутюнов, В. М. Мішин, В. М. Свінціцький // К.: КНЕУ. – 2005. – 353с.
4. Базилевич В. Д., Гражевська Н.І., Гайдай Т.В., Леоненко П. М., Нестеренко А. П. Історія економічних учень / В.Д. Базилевич // Навч. пос. – К.:Знання. – 2004. – 1300 с.
5. Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования / А.Я. Баскаков // Учеб. пособие. К.: МАУП. – 2002. – 216 с.
6. Бартенев С.А. Экономические теории и школы (история и современность) / С. А. Бартенев // Курс лекций, Москва: Издательство БЕК. – 1996. – 352 с.
7. Белихин В. Г. История экономических учений / В.Г. Белихин // Учеб. – М.: Сирин. – 2002. – 342 с.
8. Бернацкий М. В. Теоретики государственного социализма в Германии и социально-политические воззрения князя Бисмарка / М. В. Бернацкий. – СПб. – 1911. – 115 с.
9. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень / М.Т.Білуха // Підручник. – К. – АБУ. – 2002. – 480 с.
10. Билимович А. Д. Памяти Д. И. Пихно/ Памяти Д. И. Пихно: Сообщение проф. А. Д. Билимовича и проф. Н. М. Цытовича. / А. Д. Билимович // СПб. – 1913. – 34 с.
11. Билимович А. Социальная теория распределения./ А.Билимович. // К. – 1916. ( оттиск из "Университетских Известий")
12. Билимович А. Подъем товарных цен в России./ А. Билимович // К. – 1909. – 75 с.
13. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. / М.Блауг // М.: Дело. – 1994. – 688с.
14. Бодров В. Г. Соціальне ринкове господарство: навч. посіб. / В. Г. Бодров, А.І. Кредисов, П. М. Леоненко. – К.: Либідь. – 1995. – 128 с.
15. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: навчальний посібник / В.Г.Бодров; Українська Академія держ. управління при Президентові України. – К.: УАДУ. – 2002. – 104 с.
16. Большая Советская Энциклопедия: [в 30-ти т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. //Москва: Государственное научное издательство "Большая Советская Энциклопедия" – 3-е изд. – 1950 г.
17. Булгаков С. Н. Труды по социологии и теологии: В 2-х т. / С.Н. Булгаков; Изд. Подг. В.В. Сапов. – Москва: Наука (Социалистическое наследие). Т. 1: От марксизма к идеализму. – 1999. – 336с.
18. Бунге Н. X. Джон Стюарт Миль как экономист // Бунге Н. Х. Очерки политико-экономической литературы. – СПб. – 1895. – 581 с.
19. Бунге Н. X. Значение промышленных товариществ и условия их распространения. – Ч. 1; Ч.2. – СПб. – 1857 – 1858. – 31 с.; 49 с.
20. Бунге Н. X. Основания политической экономии / Н.Х. Бунге // К.: Университетская типография, 1870. – 136 с.
21. Бунге Н. Х. Очерки политико-экономической литературы / Н.Х. Бунге // СПб., 1895. – /2/, VІ, 465 с. – Кн. нап. рос. стар. орф., статья.
22. Бунге Н. X. Полицейское право: Курс, читаный в Университете Св. Владимира профессором Н. Бунге / Н.Х. Бунге // – Вып 1-3. – К., 1869. – 277 с.
23. Бухарин Н. Политическая экономия рантье. Теория ценности и прибыли австрийской школы / Н. Бухарин // М., "Орбита", 1988. – Репринтное воспроизведение издания 1925 года.
24. Бюхер К. Четыре очерка из области народного хозяйства/ Происхождение народного хозяйства. Н. Бухарин // СПб.: Изд. Водовозова. – 1898. – 150 с.
25. Вебер М. Избранное. Образ общества./ М. Вебер // М.: Юрист. – 1999. – 994 с.
26. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер // Пер. з нім. О. Погорілий – К. : Основи. – 1998. – 534 с.
27. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / М. Вебер; Сост. общ. ред. и послеслесловие: Ю. Н. Давидова [ 736 - 769 ]; Предисл. П. П. Гайденко [с. 5 - 41]; Коммент. А. Ф. Филиппова. // Москва : Прогресс – 1990. – 808с.
28. Витте С. Ю. Национальная экономия и Фридрих Лист / С.Ю.Витте. // Киев: Тип. "Киев. слова". – 1889. – 59 с.
29. Витте С. Ю. Принципы железнодорожных тарифов по перевозке грузов / С. Витте. // 2-е изд., доп. – Киев: Тип. С.В.Кульженко. – 1884. – 329 с.
30. Витте С. Ю. Избранные воспоминания / С. Ю. Витте. – М.: Мысль. – 1991. – 709 с.
31. Від соціального забезпечення до соціальної політики / ред. Я. А. Жаліло. // Зб. наук. статей – К.: Сатсанга. – 2001. – 124 с.
32. Гетманцева Н. Д. Методологія наукових досліджень / Н. Д. Гетманцева. // Навч. посіб. – К. КНЕУ. – 2009. – 516 с.
33. Железнов В. Главные направления в разработке теории заработной платы / В. Железнов – Киев, 1904. – 343с.
34. Історія народного господарства та економічної думки України. Інститут економіки АН України / Ред. Т.І. Дерев'янкін. // Міжвідомчий збірник наукових праць – Вип. 30. – К.; Тернопіль: [б. и.] . – 1998. – 237 с.
35. Горкіна Л. П. Стан та рівень уявлень про ринкову економіку в
Україні на рубежі XIX і XX ст. / Л.П. Горкіна // Історія народного господарства та економічної думки України: Міжвідом. збір. праць. Вип. 30. – К.: КМО. – 1998. – 144 с.
36. Гриненко А. М. Соціальна політика / А. М. Гриненко. // Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисципліни – К.: КНЕУ. – 2003. – 309 с.
37. Елисеев Г. З. Плутократия и ее основы. / Г.З. Елисеев // Отечественные записки, 1872, №2. Цит. по: Народническая экономическая литература. . – М. – 1958. – с. 140-175.
38. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень. А.М. Єріна, В.Б. Захожай, Д.Л. Єрін // Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004. – 212 с.
39. Железнов В. Я. Очерки политической экономии / В.Я. Железнов. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во И. Д. Сытина. – 1912. – 1204 с.
40. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений. / Ш. Жид, Ш. Рист – М.:Экономика. – 1995. – 532 с.
41. Жила Т. В. Теоретичні засади німецької історичної школи. / Т.В. Жила // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : ДНУ. – Вип. 147. – 2002. – С. 56 – 61.
42. Жила Т. В. Соціальна політика держави як складова економічної політики / Т.В. Жила // Зб. наук. пр. – К. : Інститут світової економіки та міжн. відносин НАН України – 2003. – Вип. 38. – С. 110 – 115.
43. Жила Т. В. Вплив основних положень німецької історичної школи на становлення політекономічної думки України / Т.В. Жила // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. – К. : КНЕУ. – Вип. 11. – 2003. – С. 82 – 88.
44. Жила Т. В. Становлення та розвиток соціальних засад економічної науки / Т.В. Жила // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. – К. : КНЕУ. – Вип. 14. – 2005. – С. 3 – 11.
45. Жила Т. В. Наукові розробки Вітте С. як прихильника соціальних перетворень у вітчизняній економічній думці / Т.В. Жила // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): наук. журнал. – 2005. – № 4. – С. 85 – 88.
46. Жила Т. В. Розвиток соціальних ідей у працях В.Я. Желєзнова / Т.В. Жила // Міжн. наук.-практ. журнал «Економіка і держава». ТОВ «Редакція журналу «Економіка та держава». – 2009. – № 11. – С. 115, 116.
47. Жила Т. В. Розробка теоретичних засад соціального напряму економічної думки України в дослідження Бунге М.Х. / Т.В. Жила // Наук.-практ. журнал «Інвестиції: практика та досвід». ТОВ «ДКС Центр». – 2009. – № 18. – С. 31 – 35.
48. Жила Т. В. Історичні аспекти в становленні сучасної системи державного регулювання економіки України / Т.В. Жила // «Актуальні проблеми розвитку відкритої економіки України» // Програма міжнародної наукової конференції. – Київ: Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова. – 2002. – С. 10.
49. Жила Т. В. Базові положення німецької історичної школи, як фактор формування державної економічної політики країн з ринковою економікою / Т.В. Жила // Збірка тез доповідей учасників ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Крок у майбутнє». – Київ: ІВЦ «Видавництво «Політехніка». – 2003. – С. 141.
50. Жила Т. В. Еволюція світової економічної думки і її вплив на розвиток фінансових відносин в Україні. / Т.В. Жила // Зб. наук. пр. – К. : МАУП. – Випуск 8. – 2003. – с. 188, 189.
51. Жила Т. В. Наукова спадщина Желєзнова В.Я. як носія ідей соціального напряму економічної думки / Т.В. Жила // Матеріали Міжн. наук.-практ. конференції «Наука та інновації – 2005». Дніпропетровськ: Наука і освіта. – Том 8. – 2005. – С. 25 – 27.
52. Жила Т. В. Вплив економічних та соціальних чинників на оптимальну стратегію господарювання / Т.В. Жила // «Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» // Тези доповідей Всеукр. конф. молодих вчених та студентів. Тернопіль: ТНЕУ. – 2007. – С. 149, 150.
53. Жила Т. В. Ідеї соціального розвитку у працях Желєзнова В. / Т.В. Жила // Матеріали ІV Міжн. наук.-практ. конф. «Наука: теорія і практика» – Прага: Видавн. дім «Освіта і наука». – 2008. – С. 39 –47.
54. Злупко С. Економічна думка України (від давнини до сучасності) / С. Злупко. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету ім. І.Франка. – 2000. – 496 с.
55. Злупко С. Історія економічної теорії: Підручник / С. Злупко. // Друге видання, випр. і доп. – Київ: „Знання”. – 2005. – 720 с.
56. Історія економічних учень: підручник / [Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін. ; за ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко] ; М-во освіти і науки України, Київський нац. екон. ун-т. – К.: КНЕУ. – 2005. – 562 с.
57. Історія економіки та економічної думки: курс лекцій. / [Степаненко С.В. (кер. авт. кол.), В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін.]. – К.: КНЕУ. – 2006. – 664 с.
58. Історія економіки та економічної думки: навч. посіб. / С.В. Степаненко, В.М. Лавриненко, Н.О. Тимочко, С.Б. Погорєлов та ін.; за заг. ред. С. В. Степаненка; М-во освіти і науки України, ДВНЗ “Київський нац. екон. унів. ім В. Гетьмана”– К.: КНЕУ. – 2010. – 743с.
59. Історія економічних учень. / Базилевич В.Д., Гражевська Н.І., Гайдай Т.В., Леоненко П. М., Нестеренко А. П. // Навчальний посібник. – К.: Знання. – 2004. – 1300 c.
60. История экономических учений. / Белоусов В.М., Ершова Т.В. // Учебное пособие. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс» . – 1999. – 544 с.
61. История экономических учений: (современный этап). / Под общ. ред. А. Г. Худокормова. // Учебник – М.: ИНФРА-М. – 1999. – 733 с.
62. Книс К. Политическая экономия с точки зрения исторического метода / К. Книс. – Дюссельд.: Кессингер паб. – 2009. – 366с.
63. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. “Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры”. / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов. – СПб.: Алетея. – 2002. – 285 с.
64. Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень. / В.В.Ковальчук, Л.М.Моїсеєв // Навч. посібник. – 2-ге вид., парероб. і доп. – К.: Вид. дім "Професіонал". – 2004. – 208с.
65. Кованько П. Л. Главнейшие реформы, проведенные Н. X. Бунге в
финансовой системе России. Опыт критической оценки деятельности Н. X. Бунге как министра финансов (1881-1887) / П.Л. Кованько. – Киев: Тип. Имп. Ун-та св. Владимира, АО печ. и изд. дела Н. Т. Корчак-Новицкого. – 1901. – 448 с.
66. Конох М. С. Освіта як особливий різновид трудової діяльності і соціалізуючий фактор. Мультиверсум. / М.С. Конох // Філософський альманах № 41. – К.: Центр духовної культури. – 2004. – 214-224 с.
67. Корелин А. П. Витте – финансист, политик, дипломат./ А.П. Корелин. – М.: Терра. – 1998. – 55 с.
68. Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України:
/ Л.Я. Корнійчук. // Навч. посібник. – К.: КНЕУ. – 2004. – 431 с.
69. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень.
/ О.В. Крушельницька // Навч. посіб. – Київ: “Кондор”. – 2003. – 192 с.
70. Коропецький І. С. Українські економісти ХІХ століття та західна наука. / І.С. Коропецький – К.: Либідь. – 1993. – 189 с.
71. Коропецький І. С. Економічні праці / І. С. Коропецький. // Зб. вибраних статей – К.: Смолоскип. – 1998. – 416 с.
72. Лісовицький В. М. Історія економічних вчень. / В.М. Лісовицький // Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004. – 220 с.
73. Лортикян Е. Украинские экономисты первой трети XX столетия./ Е. Лортикян. // Очерки истории экономической науки и экономического образования – Х.: Харкiв. – 1995. – 193 с.
74. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Лудченко. — 2-е изд., стер. — К.: О-во “Знания”, КОО. – 2001. — 113 с.
75. Лященко П. И. Социальная экономия сельского хозяйства: в 2т. /
П.И. Лященко. – М.: Гос. изд-во, 1930. – 304 с. Т. 2: Система капиталистического сельского хозяйства в целом. – 1930. – 304 с.
76. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки / О.В. Макарова // Монографія – К.: Ліра. – 2004. – 326 с.
77. Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права. / Л.С. Мамут // Научный журнал. Государство и право. – 07. 2001 – N 7 – с. 5-14.
78. Матвєєв С. О., Лягота Л. І. Економічна соціологія. / С.О. Лягота, Л.І. Матвєєв // Підручник. – Суми: Університетська книга. – 2006. – 184 с.
79. Миклашевский А. Арбитраж и соглашение в промышленных спорах. А. Миклашевский. – Юрьев, типография К. Маттисена. – 1907 г.
80. Миклашевский А. Рабочий вопрос и социальное законодательство в Германии. / А. Миклашевский. // М.:Сборник Правоведения, 1895. Второе издание. Рабиновича. – 1896. – 87 с.
81. Миклашевский А. Деньги: опыт изучения положений экономической теории классической школы в связи с историей денежного вопроса. / А. Миклашевский. – М.: Универ. типогр. – 1895. – 741 с.
82. Миклашевский А. Политика труда и идеалы распределительной
справедливости. / А. Миклашевский. – Вестник Права. – 1905. – 235 с.
83. Миль Дж. С. Основы политической экономии / Дж.С. Миль. – М.: Прогресс – Т.1 – 1980. – 480 с.
84. Министерство финансов 1802–1902 / [Под ред. Н. К. Бржеского]. — Факсимильное издание 1902 г. в 2 ч. — Санкт-Петербург: Альфарет. – 2008. – 137с.
85. Міль Д. С. Індивідуальна свобода і межі суверенності індивіда / Д.С. Міль. – Лібералізм: Антологія. – К.: Смолоскип. – 2002. – 1126 с.
86. Мірчук П. На історичному закруті. / П. Мірчук. – Торонто: Ліга визволення України. – 1959. – 72 с.
87. Міхновський М. Самостійна Україна. / М. Міхновський. – Київ: Діокор. – 2002. – 80 с.
88. Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань 1917-1918 рр. (Про що “історія мовчить?”) / Р. Млиновецький. – Торонто: Чужина. – 1973. – 670 с.
89. Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження. / С.В. Мочерний. – Львів: Світ. – 2001. – 416 с.
90. Никольский А. Б., Сумичев С. А. “К вопросу о новой цивилизационной парадигме”. – Доклад на Седьмой Международной конференции по Проблемам Цивилизации “Новая парадигма”. / А.Б. Никольский, С.А. Сумичев – Март, 2004 г.
91. Пилипчук М.І. Основи наукових досліджень / М.І. Пилипчук, А.С. Григор'єв, В.В. Шостак. // Підручник – Київ: Знання. – 2007. – 270с.
92. Пихно Д. И. Политическая экономия. / Д.И. Пихно. – Житомир – 1887. – 483 с.
93. Пихно Д.И. – Основания политической экономии. Выпуск 1. – К.: 1889. – 264 с.
94. Политическая экономия. Экономическая Энциклопедия. / (гл. ред. Румянцев А. М.) // В 4-х тт. Т.4. М.: "Советская Энциклопедия". – 1980 – 672 с.
95. Приложение. Теоретическое примиренчество (Теория ценности М. И. Туган-Барановского). Каутский К. Обнищание и крушение. Новейшая фаза ревизионизма (По поводу книги М. Туган-Барановского "Современный социализм") / К. Каутский. – СПб. – 1908. – 107 с.
96. Проект закону “Про заборону нічної праці неповнолітнім та жінкам на фабриках, заводах та мануфактурах”. / Особая комиссия при СПб. генерал-губернаторе. – СПб. – 1885.
97. Проект правил для фабрик и заводов в Санкт-Петербурге и уезде. / Особая комиссия при СПб. генерал-губернаторе. – СПб. – 1860.
98. Проект правил “Про нагляд за закладами фабричної промисловості та про взаємні відносини фабрикантів і робітників”. / Особая комиссия при СПб. генерал-губернаторе. – СПб. – 1885.
99. Проект закону про обмеження робочого дня. / Особая комиссия при СПб. генерал-губернаторе. – СПб. – 1885.
100. Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації. / П.В. Проскурін. // Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ. – 2005. – 372 с.
101. Розвиток економічної науки в Київському університеті (кінець XIX - початок XX ст.): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.04 / Л.В. Вернигора / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К. – 2002. — 16 с.
102. Рошер В. История национальной политической экономии в Германии. — М. – 1948. — 115с.
103. Рошер В. Наука о народном хозяйстве в отношении к земледелию и другим отраслям первоначальной промышленности. Руководства и книга для чтения государственным и сельским хозяевам. – М.: тип. Грачёва и К °. – 1869–1870. – 688с.
104. Рошер В. Начала народного хозяйства: Руководство для учащихся и деловых людей. – Т. 1. / В. Рошер. — М. – 1860. — 158 с.
105. Рубакин Н. А. Среди книг: в 2 т. / Н.А. Рубакин — Москва, 1911-
1915 гг. Т.1 — 424 с. — Т.2 — 930 с.
106. Русские экономисты (XIX – начало XX века) / Ред.-сост. Л. Зубченко, Л. Зайцева; предисл. Л. И. Абалкина. — М.: Ин-т экономики РАН. – 1998. — 275 с.
107. Семчук В. В. Рабочий вопрос в России в публицистике 60-х годов XIX века. / В.В. Семчук. // Из истории рабочего класса и революционного движения. — М.: 1995. — 246 с.
108. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве / Сост. и отв. ред. Копцик В. А. — М.: Прогресс-Традиция. – 2002. — 495 с.
109. Слонимский Л. З. Научные иллюзии: Туган-Барановский. Очерки из новейшей истории политической экономии / Л. 3. Слонимский // Вестник Европы. — 1903. — №2.
110. Сорвина Г. Н. История экономической мысли XX столетия. Курс лекций. / Г.Н. Сорвина. — М.: Изд-во РАГС. – 2001. — 246 с.
111. Социально-политические воззрения И. Шумпетера: реф. сб. / редкол.: Л. Б. Волков (отв. за вьш.) [и др.]. — Москва: [б. и.] . – 1989. — 105с.
112. Степаненко С. В. Інституціональний аналіз економічних систем (проблеми методології): Монографія. / С.В. Степаненко. – К.: КНЕУ. – 2008. – 312 с.
113. Степанов В. Л. Н. X. Бунге. Судьба Реформатора. / В.Л. Степанов. — М., “РОССПЭН”. – 1998. — 397 с.
114. Стеченко Д. М., Чмир О. С. Методологія наукових досліджень. / Д.М. Стеченко, О.С. Чмир. // Підручник. — К.: Знання. – 2005. – 310 с.
115. Татаренко Н. Морфологія соціально-економічних систем у контексті цивілізаційного методу. Збірник наукових праць / К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Відповідальний редактор В. Є. Новицький. - Вип. 40. — 2004. — с. 108-118.
116. Туган-Барановский М. И. Основы политической экономии./ М. И. Туган-Барановский. — Санкт-Петербург: Издание юридического книжного склада "Право". – 1917. — 542 с.
117. Туган-Барановский М. И. Очерки из новейшей истории политической экономии. / М.И. Туган-Барановский. — Санкт-Петербург. – 1903. — 444 с.
118. Туган-Барановский М. И. Очерки из новейшей истории политической экономии и социализма. / М.И. Туган-Барановский. — 5-е издание — СПб.: Право. – 1914. — 257 с.
119. Туган-Барановский М. И. Социализм как положительное учение. / М.И. Туган-Барановский. — М., Едиторал УРСС. – 2003. — 136 с.
120. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации. / М.И. Туган-Барановский. — Берлин: Слово. – 1921г. — 521 с.
121. Туган-Барановский М. И. Теоретические основы марксизма. / М.И. Туган-Барановский. — СПб. – 1906. — 224 с.
122. Туган-Барановский М. И. К лучшему будущему: сб. социально-философских произведений / М. И. Туган-Барановский. — М.: РОССПЭН. – 1996. — 528 с.
123. Туган-Барановський, М. І. Політична економія: Курс популярний / М. І. Туган-Барановський. — К. : Наук. думка. – 1994. — 263 с.
124. Ущаповський Ю. В. "Класифікуючі соціологічні системи XIX століття і виникнення інституціоналізму". / Ю. Ущаповський. — Наукові праці ДонНТУ. Серия экономическая. Выпуск 31-1. — с. 197-202.
125. Ущаповський Ю. В. Еволюція теорії цінності в українській економічній думці. – Житомир: ЖІТІ. – 2002. – 268 с.
126. Фещенко. В. М. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини XIX – початку XX ст. : Монографія / В. М. Фещенко. — К. : КНЕУ. – 2003. — 187 с.
127. Фещенко В. Методологічні аспекти сучасних досліджень історії економічної думки: історія економічної думки. / В. Фещенко. // Актуальні проблеми економіки: Науковий економічний журнал / Національна академія управління. — Київ. – 2005. — № 1. — С.14-21.
128. Цехановецкий Г. М. Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем. / Г.М. Цехановецкий. — Дисс — Киев. – 1859. – 156 с.
129. Чернавский Д. С. Синергетика и информация. – М.: Наука. – 2001. – 105с.
130. Шепелев Л. Е. Царизм и буржуазия во второй половине 19 века: проблемы торгово-промышленной политики / Л.Е. Шепелев. — АН СССР. Ин-т истории СССР, Ленинг. отд-ние. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние. – 1981. — 275 с.
131. Шикман А.П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. — Москва. – 1997. — 368 с.
132. Народное хозяйство, наука о народном хозяйстве и ее методы. Хозяйство, нравы и право. Разделение труда / Шмоллер Г. – Пер. Нечаев В.М.; Вступ. ст.: Мануилов А.А. — М.: К. Т. Солдатенков. – 1902. — 386 c.
133. Шмоллер Г. Наука о народном хозяйстве, ее предмет и метод. / Г. Шмоллер. — М.: М. и С. Сабашниковы. – 1897. – 366 с.
134. Шмоллер Г. О новейших результатах статистики народонаселення и нравственности. / Г. Шмоллер. — М.: Вишневский и Путята. – 1873. — 147 с.
135. Шумпетер Й. История экономического анализа. / Й. Шумпетер. В 3 т. Т 1. – М.: Экономическая школа. – 2004. – LVI + 494 с.
136. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / предисл. В. С. Автономова. — М.: ЭКСМО. – 2007. — 864 с.
137. Шухов Н. С. Методологические направлення и школы буржуазной политической мысли // История русской экономической мысли. – Т. III, ч. 1. – М. . – 1966. – 563 с.
138. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия. Гл. ред. А. М. Румянцев – М.: Советская энциклопедия, т. 3. – Социологическая
школа. – 1979. – 552 с.
139. Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень. / П.І.Юхименко, П.М. Леоненко // Підручник. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
140. Ягодка, А. Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. / А. Г. Ягодка. — К.: КНЕУ. – 2002. — 232 с.
141. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник. — М: ИНФРА-М. – 2009 г. — 479 с.
142. Beckert Jens, Deutschmann Christoph (Hrsg.). Wirtschaftssoziologie. — Wiesbaden: VS, Verl. für Sozialwiss. – 2010. — 479 S.
143. Bornschier, Volker. Weltgesellschaft : grundlegende soziale Wandlungen / Volker Bornschier. — Berlin [u.a.]: Lit. – 2008. — 762 S.
144. Boulding E. Kenneth. National priorities: military, economic, and social / Washington, DC: Public Affairs Press. – 1969. — 176 S.
145. Dahms, Harry F. [Hrsg.]. Theorizing the dynamics of social processes / ed. by Harry F. Dahms. — 1. ed. Bingley: Emerald. – 2010. — XIV, 374 S.
146. Della Porta, Donatella. Social movements and Europeanization / Donatella della Porta and Manuela Caiani. — 1. publ. — Oxford [u.a.]: Oxford Univ. Press. – 2009. – 215 S.
147. Dubielzig, Frank. Sozio-Controlling im Unternehmen [Elektronische Ressource]: Das Management erfolgsrelevanter sozial-gesellschaftlicher Themen in der Praxis / von Frank Dubielzig Wiesbaden: Gabler Verlag / GWV Fachverlage GmbH, Wiesbaden. – 2009. – 187 S.
148. Howaldt, Jürgen. "Soziale Innovation" im Fokus: Skizze eines gesellschaftstheoretisch inspirierten Forschungskonzepts / Jürgen Howaldt; Michael Schwarz. — Bielefeld: transcript. – 2010. — 148 S.
149. Howaldt, Jürgen. Soziale Innovation: auf dem Weg zu einem postindustriellen Innovationsparadigma / Jürgen Howaldt ... (Hrsg.). — 1. Aufl. Wiesbaden: VS Verl. für Sozialwiss. – 2010. — 396 S.
150. Kiehling, Hartmut. Wirtschafts- und Sozialgeschichte kompakt / von Hartmut Kiehling. München: Oldenbourg. – 2009. — 204 S.
151. Komlos, John. Empirische Ökonomie: eine Einführung in Methoden und Anwendungen / John Komlos; Bernd Süssmuth. — Berlin [u.a.]: Springer. – 2010. — 210 S.
152. Kuhn, Michael [Hrsg.]. Internationalization of the social sciences: Asia, Latin America, Middle East; Africa; Eurasia / Michael Kuhn ... (eds.) Bielefeld: transcript. – 2010. — 414 S.
153. List F., “Die Ackelverfassung, die Zwergwirtschaft und die Auswanderung”, in E. v. Beckerath, K. Gröser, F. Lenz, et al. (eds.), Friedrich List: Schriften / Reden / Briefe, vol. 5, Berlin: Reimar Mobbing. – 1928. — 444 S.
154. Maurer Andrea (Hrsg.). Mit einem Vorw. von Richard Swedberg. Wirtschaftssoziologie nach Max Weber — 1. Aufl. — Wiesbaden: VS, Verl. für Sozialwiss. – 2010. — 283 S.
155. Plumpe, Werner [Hrsg.]. Wirtschaftsgeschichte / Werner Plumpe (Hg.) Stuttgart: Steiner. – 2008. — 287 S.
156. Schumpeter J., “A History of Economic Analysis”. Oxford University Press. – 1954. — 574 S.
157. Sidgwick H. The Scope and Method of Economic Science. (1885). In Smyth R. Essays in Economic Method. L.: Duckworth. – 1962. — 182 S.
158. The German historical school: the historical and ethical approach to economics / edited by Yuichi Shionoya. First published 2001 by Routledge 11 New Fetter Lane, London E C4P 4EE. – 2001. – 112 S.
159. Walter, Rolf. Einführung in die Wirtschafts- und Sozialgeschichte / Rolf Walter. — [2. Aufl.] Köln; Weimar; Wien: Böhlau-Verl. – 2008. — 325 S.