ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПЕРЕВЕРЗЄВА АННА ВАСИЛІВНА

УДК: 331.5: 316.42

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Прушківська Емілія Василівна
кандидат економічних наук, доцент

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ
Вступ 3
РОЗДІЛ 1 Теоретичні засади впливу інституціонального середовища на людський капітал
12
1.1 Еволюція поглядів щодо категорії «людського капіталу» 12
1.2 Людський капітал як соціально-економічна категорія 34
1.3 Інституціональне середовище та глобалізаційні фактори людського розвитку: методологічний аспект 50
Висновки до розділу 1 81
РОЗДІЛ 2 Основні форми впливу інституціонального середовища на формування людського капіталу 84
2.1 Людський капітал та параметри його кількісної оцінки 84
2.2 Соціально-економічна модель якості життя як складової людського розвитку 121
2.3 Ментальність як неформальний інститут формування людського капіталу в умовах глобалізації 140
Висновки до розділу 2 156
РОЗДІЛ 3 Формування інституціонального середовища в Україні під впливом глобалізаційних процесів
158
3.1 Інституціональне середовище в розрізі окремих інституцій під впливом глобалізаційних процесів 158
3.2 Інституціональні основи створення «держави людського капіталу» в Україні 176
3.3 Основні напрямки та шляхи створення ефективного інституціонального середовища в Україні 187
Висновки до розділу 3 199
Висновки 200
Перелік посилань 203
Додатки 218

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід економічно розвинутих країн на етап постіндустріального розвитку тісно пов’язаний з генезою людського капіталу. У сучасній українській економіці також істотно змінилося уявлення про цілі, критерії та механізм функціонування соціально-трудової сфери, де людський капітал стає детермінуючим фактором економічного успіху як окремої організації, так і суспільства в цілому. Знання є визначальним фактором економічного та соціального прогресу суспільства. Одним з найважливіших векторів розвитку України за сучасних умов стає формування такого інституціонального середовища, яке б забезпечувало трансформацію людського капіталу відповідно до національних умов і глобальних викликів.
Суперечливий вплив глобалізаційних процесів на стан людського капіталу є однією з найбільш актуальних проблем, що потребує наукового обґрунтування, оскільки неможливо розглядати та аналізувати вплив глобалізації на стан економіки без урахування змін в інституціональному середовищі. Динаміка існуючих та створення нових інститутів в Україні супроводжувалася значним послабленням економічного потенціалу країни, втратами та погіршенням якісних і кількісних показників сукупного людського капіталу, при цьому неокласична парадигма виявилися нездатною врахувати специфіку відтворення людського капіталу у вітчизняній економічній системі в умовах значного впливу інституціональних факторів. Інституціональний підхід до розгляду та пояснення соціально-економічних процесів, що відбуваються в країні, дає змогу глибше вивчити механізм і фактори впливу інституцій на формування та використання людського капіталу в умовах глобалізації, розширити можливості наукового аналізу.
Згідно з теорією людського капіталу, виробничі, інтелектуальні, творчі якості людини є головною рушійною силою суспільного та економічного прогресу. Інституціональне середовище має значний вплив на формування людського капіталу, який у свою чергу визначає рівень розвитку суспільства. Тому дослідження та наукове обґрунтування впливу інституціонального середовища на людський капітал в умовах глобалізації є актуальним.
Стан наукової розробки проблеми. Теоретичні підходи до вивчення виробничих здібностей людини розпочато у роботах класиків економічної думки У. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо. Внесок у розробку теорії людського капіталу зробили також К. Маркс, А. Маршалл, Дж. Мілль та інші, але найбільш вагоме місце в розвитку цієї теорії займають праці Т. Шульца та Г. Беккера, а також У. Боуена, Е. Денісона, Л. Туроу, І. Фішера.
Дослідженнями концепції людського капіталу займаються також російські вчені. Зокрема, В. Гойло, Р. Капелюшніков, В. Марцинкевич, М. Критський, І. Добринін, С. Дятлов, Е. Циренова, С. Курганський.
Численні праці таких вітчизняних економістів, як В. Антонюк, Д. Богиня, В. Близнюк, О. Грішнова, В. Данюк, Я. Дуткевич, Г. Євтушенко, А. Колот, В. Куценко, І. Лащенко, Е. Лібанова, А. Лохмач, В. Петюх, Ю. Скаженик, Т. Шпарага та багатьох інших, свідчать про актуальність цієї проблематики.
Інституціональний підхід потребує вивчення наукових праць представників інституціоналізму – Т. Веблена, Дж. Коммонса, У. Мітчелла, Дж. Гелбрейта. Значний внесок у формування та розвиток сучасного напрямку економічної думки – неоінституціоналізму внесли лауреати Нобелівської премії Р. Коуз та Д. Норт. До представників неоінституціоналізму можна віднести також Л. Девіса, О. Уільямсона, Дж. Ходжсона. В Україні вивченням інституціональних аспектів в економіці займаються такі вчені, як В. Бодров, Т. Гайдай, Л. Горкіна, А. Гриценко, В. Дементьєв, С. Кіреєв, А. Кредісов, П. Леоненко, В. Липов, Г. Пилипенко, В. Тарасевич, А. Ткач.
Однак аналіз наукових праць свідчить, що проблемі впливу інституціонального середовища на формування людського капіталу приділено недостатньо уваги. Зокрема, не повною мірою досліджено вплив глобалізаційних процесів на інституціональне середовище формування людського капіталу. Додаткового вивчення потребують: взаємозв’язок між інституціональним середовищем та людським капіталом; параметри кількісної оцінки людського капіталу; роль ментальності як неформального інституту у формуванні людського капіталу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою: тематики кафедри міжнародної економіки та економічної теорії Запорізького національного університету «Використання економічних переваг регіону в процесі глобалізації суспільного розвитку» (номер державної реєстрації 0110U003228), 2012 р.; науково-дослідних робіт, що проводились на кафедрі обліку і аудиту – держбюджетної теми № 12–20/37 «Розробка регіональних напрямків ефективного розвитку продуктивних сил в умовах ринку» (номер державної реєстрації 0107V010672), 2007–2012 рр.; на кафедрі фінансів і кредиту: держбюджетної теми «Аналіз системи управління фінансово-економічним потенціалом підприємства і регіонів» (номер державної реєстрації 0110V003229), 2010–2014 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення впливу інституціонального середовища на людський капітал і розробка практичних рекомендацій щодо його формування та розвитку в Україні в умовах глобалізації. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
– дослідити процес еволюції категорії «людський капітал»;
– визначити інституціональне середовище формування людського капіталу;
– виокремити глобальні чинники та розкрити взаємозв’язок між інституціональним середовищем та людським капіталом;
– проаналізувати параметри кількісної оцінки людського капіталу;
– довести залежність соціально-економічної моделі якості життя як складової людського розвитку від інституціональних чинників;
– обґрунтувати домінуючу роль ментальності як неформального інституту у формуванні людського капіталу;
– удосконалити метод розрахунку індексу людського розвитку, враховуючи вплив глобалізаційних чинників;
– виявити інституціональні основи та розробити концептуальний підхід щодо формування людського капіталу в Україні.
Об’єктом дослідження є процес формування системи соціально-економічних відносин стосовно розвитку людського капіталу.
Предмет дослідження – інституціональне середовище формування людського капіталу в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є творче осмислення сукупності теорій і наукових підходів щодо формування людського капіталу, обґрунтованих у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників.
Предмет і мета дослідження зумовили використання таких методичних та методологічних надбань вітчизняної і світової економічної науки: факторний аналіз, структурно-функціональний аналіз, системний підхід – для поглиблення аналізу сутності та складових елементів людського капіталу, здійснення науково-обгрунтованої класифікації глобалізаційних факторів людського розвитку (п. 1.2); історико-генетичний та порівняльно-типологічний методи історико-економічних досліджень – з метою виявлення генезису концептуальних засад формування людського капіталу (п. 1.1); на основі типології зв’язків виявлено соціально-економічну природу людського капіталу та закономірності формування інституціонального середовища в умовах глобалізації (п. 1.3, 2.1); поєднання аналізу і синтезу, абстрактного та конкретного стало інструментом дослідження національних пріоритетних напрямків та шляхів створення ефективного інституціонального середовища під впливом глобалізаційних процесів (розд. 3); використання методу індукції та дедукції дозволило обґрунтувати домінуючу роль ментальності як неформального інституту, у формуванні людського капіталу (п. 2.3); метод економіко-математичного моделювання використано для удосконалення розрахунку індексу людського розвитку (п. 2.1); методи графічного аналізу застосовані при побудові кібернетичної моделі «чорного ящика» оцінки впливу інституціонального середовища на людський капітал (п. 2.2); аналіз статистичних даних використано для виявлення тенденцій індексу людського розвитку та здійснення порівняльного аналізу (п. 2.1).
Інформаційною базою дослідження є статистичні матеріали міжнародних організацій (ООН, ВООЗ), статистичні матеріали Світового банку, Центрального розвідувального управління США, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних учених, Інтернет-видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному теоретичному дослідженні інституціонального середовища формування людського капіталу в умовах глобалізації та розробці на цій основі практичних рекомендацій щодо розвитку людського капіталу в економіці України. Найвагомішими теоретичними та практичними результатами, які характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, є:
вперше:
 на основі системного підходу виокремлено вплив інституціонального середовища на формування людського капіталу, що включає такі інститути: ментальність – «генетична пам’ять нації», що визначає основні принципи поведінки; сімейні відносини, які дають людині спадкові здібності та ті, що розвиваються в процесі виховання; освіта, метою якої є формування розвинутої особистості, здатної вільно адаптуватися в умовах сучасного світу; виробничі відносини на підприємстві та установах, які сприяють реалізації практичних навичок та виявленню латентних здібностей людини; держава, головним завданням якої є забезпечення належних умов життя; глобалізаційні процеси;
 обґрунтовано домінуючу роль ментальності як неформального інституту у формуванні людського капіталу, в частині: формування відношення до праці та матеріального добробуту; прагнення до «навчання упродовж життя»; ставлення до здоров’я та стереотипи споживання; «демонстраційний ефект» та адаптація до глобалізованого інституціонального середовища;
удосконалено:
 метод розрахунку індексу людського розвитку, що, на відміну від існуючих, базується на використанні двох підходів: більш «жорсткої» оцінки, яка передбачає врахування всіх компонентів одночасно; менш «жорсткої» оцінки, що дає змогу незначний рівень одних складових компенсувати за рахунок інших, що надає можливість отримати об’єктивні результати та врахувати мету оцінювання;
 соціально-економічну модель якості життя, що, на відміну від існуючих, значно розширює можливості дослідження та врахування якісних і кількісних параметрів, оскільки в ній враховано рівень життя, що визначає, з одного боку, ступінь розвитку потреб людини, а з іншого – кількість та якість життєвих благ та послуг, які використовуються для їх задоволення, та рівень загальної задоволеності життям, що передбачає ступінь задоволеності людини своїм рівнем життя;
дістали подальшого розвитку:
 понятійно-категоріальний апарат інституціональної економічної теорії, а саме надано визначення поняття «людський капітал» з урахуванням інституціонального підходу, що відображає накопичений запас здоров’я, знань, навичок, мотивацій, професійного досвіду, адаптаційних, комунікативних та моральних якостей людини, що формуються завдяки інвестиціям в умовах інституціонального середовища, яке постійно змінюється під впливом глобалізаційних процесів; поняття «інституціональне середовище» як умови розвитку людського капіталу, ефективність якого за сучасних умов можна забезпечити лише через упровадження нових ефективних інститутів, які б відповідали вимогам сучасності;
 обґрунтування пріоритетних напрямів та шляхів створення ефективного інституціонального середовища в Україні під впливом глобалізаційних чинників, зокрема: 1) у довгостроковій перспективі: ефективне використання людського капіталу, розробка соціально-економічної політики держави з урахуванням усіх чинників інституціонального середовища; 2) у середньостроковій перспективі: стимулювання збільшення приватних та державних інвестицій у людський розвиток; 3) у короткостроковій перспективі: сприяння підвищення якості життя населення.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці прикладних аспектів кадрової політики ВАТ «Запоріжсталь», які можуть бути застосовані при формуванні мотиваційної системи (довідка № 12/2027182 від 05.04.2011 р.). Запропоновано напрями вдосконалення системи управління ВАТ «Дніпроспецсталь» через продукування нових технологій, технологічну адаптацію підприємства до сучасних умов та використання наявного трудового потенціалу у поєднанні із системою «освіта упродовж життя» (довідка № 102П-5 від 25.03.2011 р.). Практичне застосування знайшли результати дисертаційного дослідження щодо інституціонального середовища формування людського капіталу в системі кадрової політики Запорізького обласного тижневика «Газета «МІГ»», яка сприяє формуванню не тільки нового способу життя, а й нових уявлень про якість життя, які багато в чому пов’язані з рівнем споживання інформації та інформаційних послуг, трансформуючи культуру сучасного суспільства, додаючи до неї нові інформаційні засоби та можливості, нові етичні та правові норми, формують нові цінності (довідка № 044 від 22.03.2011 р.). Результати дисертаційного дослідження мають практичне застосування в удосконаленні кадрової політики ВАТ «Запорізький завод азбестоцементних виробів» на основі використання людського капіталу, що виявляється у двох аспектах: людина розглядається в рамках виробничої системи як важливий елемент процесу виробництва й управління; людина як головний суб’єкт управління, як особа з потребами, мотивами, цінностями, відносинами (довідка № 426/29 від 15.09.2010 р.). Запропоновано вдосконалення політики «Запорізького обласного центру зайнятості» щодо навчання та перекваліфікації, яка передбачає розробку методичної бази та введення в стратегію розвитку сучасних центрів зайнятості поняття «сконцентрованість на людині» (довідка № 719/22 від 27.01.2012 р.).
Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною, завершеною роботою. Наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих роботах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції» (м. Полтава, 2009 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічна глобалізація: сучасні тенденції розвитку світового господарства» (м. Київ, 2009 р.); Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні тенденції розвитку світової економіки» (м. Харків, 2009 р.); Материалы Международной научно-практической конференции «Посткризисный мир: глобализация, многополярность, модернизация, институты» (м. Ростов-на-Дону, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (м. Запоріжжя, 2010 р.); Загальноукраїнській науково-практичній конференції «Якість життя: проблеми, пріоритети та перспективи» (м. Донецьк, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет - конференції «Інституціональний розвиток сучасних економічних систем: соціальне партнерство та економічна взаємодія» (м. Полтава, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та ефективна організація фінансових та виробничих процесів» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації: Основні результати та висновки дисертаційної роботи викладені в 38 наукових працях, з них 7 публікацій – одноосібно та 11 публікацій – у співавторстві в наукових фахових виданнях, 20 тез у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 13,08 д. а., з них особисто автору належить 9,93 д. а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 150 найменувань. Повний обсяг роботи становить 245 сторінок, з яких 202 сторінки основного тексту, 21 таблиця, що міститься на 17 сторінках, 28 рисунків – на 14 сторінках та 20 додатків – на 28 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми щодо інституціонального середовища формування людського капіталу в умовах глобалізації. Результати авторських досліджень дали змогу зробити такі висновки:
1. Теоретичне узагальнення еволюції поглядів щодо категорії “людський капітал” свідчить про те, що в сучасній науковій літературі відсутня єдність поглядів на її сутність. З одного боку – це сама людина, з іншого – її здібності; є точки зору, які пояснюють окремі аспекти цієї категорії. Доведено, що дослідження людського капіталу як соціально-економічної категорії значно поглиблює розуміння його сутності.
2. Визначено поняття інституціонального середовища як сукупності інститутів та інституцій – організацій, які створюють «правила гри», контролюють їх дотримання, примушують до виконання тих, хто не дотримується правил господарської взаємодії. Основними інституціями, що впливають на людський капітал є держава, головним завданням якої є забезпечення належних умов життя; сім’я, яка дає людині спадкові здібності та ті, що розвиваються в процесі виховання; навчальні заклади, метою яких є формування розвинутої особистості, здатної вільно адаптуватися в умовах сучасного світу; підприємство, що сприяє реалізації практичних навичок та виявленню латентних здібностей людини; та неформальний інститут «ментальність» – «генетична пам’ять нації», що визначає основні принципи.
3. Дослідження людського капіталу на засадах інституціонального підходу значно розширює рамки наукового пошуку, дає змогу виокремити та розкрити глобальні фактори інституціонального середовища, а саме: економічний, політичний, технічний, освітній, суспільний, культурний. Виявлено взаємозв’язок між інституціональним середовищем та людським капіталом, який полягає у безпосередньому впливі інституціонального середовища на формування та розвиток людського капіталу.
4. Одним із кількісних параметрів людського капіталу є індекс людського розвитку, який включає індекс очікуваної тривалості життя, індекс освіти, індекс ВВП за паритетом купівельної спроможності, та надає можливість визначити місце країни у світовому просторі і охарактеризувати ефективність функціонування інституціонального середовища.
5. Складовими соціально-економічної моделі якості життя є рівень життя та рівень загальної задоволеності життям, оскільки основним критерієм соціально-економічного прогресу є внутрішній розвиток людини, її можливості самовдосконалення, генерування знань, здатність змінити навколишній світ, що в першу чергу визначається інституціональними чинниками.
6. Дослідження значення ментальності як неформального інституту довів її домінуючу роль у формуванні ставлення до: навчання, а саме “навчання упродовж усього життя”, здобуття нових знань, навичок; ведення здорового способу життя, яке передбачає здорове харчування, підтримку фізичного та психічного здоров’я; матеріального добробуту, яке також включає ставлення людини до праці як до способу самореалізації, з одного боку, а з іншого – підтримку матеріального добробуту на необхідному рівні; сприйняття, новизни, нових умов, породжених глобалізаційними процесами.
7. Застосування удосконаленого методу розрахунку індексу людського розвитку на основі використання двох підходів до його визначення: більш «жорстка» оцінка, яка передбачає врахування всіх компонентів одночасно; менш «жорстка» оцінка, що дає змогу незначний рівень одних складових компенсувати за рахунок інших, надало можливість отримати об’єктивні результати та врахувати мету оцінювання. Розрахований на основі індексу людського розвитку та індексу загальної задоволеності життям комплексний індекс дає можливість врахувати не тільки кількісні, а і якісні параметри.
8. Визначено інституціональні основи та розроблено концептуальний підхід щодо формування людського капіталу в Україні, який базується на позитивному та нормативному аналізі. Цей підхід дав змогу запропонувати напрями та шляхи вдосконалення інституціонального середовища в Україні, яке здатне забезпечити економічне зростання та добробут і з оптимізмом дивитися у майбутнє.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Петти В. Экономические и статистические работы / Петти Вильям. — М. : Соцэкгиз, 1940. — 324 с.
2. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Адам Смит — М. : Соцэкгиз, 1962. — 684 с.
3. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / Карл Маркс. — Т. 1. Книга 1. Процесс производства капитала. — М. : Прогресс, 1988. — 630 с.
4. Маршалл А. Принципы экономической науки / Альфред Маршалл. — М. : Прогресс, 1993. — Т.1. — 415 c.
5. Schulz T.W. Capital formation by education / T.W. Schulz // Journal of Political economy. — 1960. — № 6. — P. 571—583.
6. Беккер Г. С. Человеческое поведение. Экономический подход. Избранные труды по экономической теории / Гери Стенли Беккер ; [пер. с англ., сост., науч. ред-р послес-я Р.И. Капелюшников; предисловия — М.И. Левин]. — М. : ГУВШЭ. — 2003. — 672 с.
7. Cаймон Теории япринятия решений в экономическоъ теории и науке опеведении / Г. Саймон // Теория фирмы. — СПб. : Экономическая школа, 1995. — С. 54—72.
8. Замфир К. Удовлетворенность трудом: мнение социолога / Кэтэлин Замфир ; пер. с рум. ; вступ. ст. А. Д. Мазылу, И. Т. Левыкина. — М. : Политиздат 1987. — 237 с.
9. Bowen H.P. Investment in Learning / H.P. Bowen. — San Francisco, 1978. — 362 p.
10. Thurow L. Investment in Human Capital [Electronic resource] / L. Thurow — Belmont : Wadsworth Publishing Company, 1970. — 183 p. — Access mode: http://www.globalteka.ru/index.php?option=com_docman&task=cat_view &gid=67917257124-444=43.
11. Австрийская школа политической экономии: К. Менгер, О. Бем Баверк, Ф. Визер. — М. : Экономика, 1992 — 423 с.
12. Корицкий А. В. Введение в теорию человеческого капитала : учебное пособие / А. В. Корицкий. — Новосибирск : СибУПК, 2000. — 112 с.
13. Woods E.A. Americas Human Wealth: Money Value of Human Life. Woods Edward A., Metzger Clarens B. — New York : F.S. Crofts @ Co. — 1927. — 122 p.
14. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи ; пер. с англ. Е. Е. Балашовой, Т. Н. Золотухиной, Е. В. Танхилевича и др. ; общ. ред. и предисл. Г. Г. Сапова. — М. : Дело, 1993. — 829 c.
15. Долан Э. Дж. Микроэкономика [Текст] : пер. с англ. / Э.Дж. Долан, Д.Е. Линдсней. — СПб. : Литера Плюс, 1994. — 446 с.
16. Katz M. B. In the Shadow of the Poorhouse. A Social History of Welfare in America / M.B. Katz. — New York : BasicBooks, 1996. — 391 p.
17. Walsh J.R. Capital concept applied to man / J.R. Walsh // Quarterly economics. — 1935. — № 2. — P. 255—285.
18. Mincer J. Investment in Human Capital and Personal Distribution / J. Mincer // Journal of Political Economy. — 1958. — № 4. — P. 281—302.
19. Хансен Э. Послевоенная экономика США ее характеристика и проблемы: / Э. Хансен ; пер. с англ. — М. : Прогресс, 1966. — 173 с.
20. Lucas R.E. On the mechanics of economic development // Journal of monetary economics. — 1988. — № 22 (1). — P. 3—42.
21. Присняков В. Человеческий капитал как интеллектуальная сила [монография] / Владимир Присняков, Людмила Приснякова. — Опыт математического моделирования. — Днепропетровск. — 2004. — 225 с.
22. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. — К. : Знання, КОО, 2001. — 254 с.
23. Осипян А.Л. Экономика государства благосостояния: основы и формирование в условиях рыночной трансформации / А.Л. Осипян. — Донецк : Лебедь, 2001. — 302 с.
24. Капелюшников Р.И. Современные буржуазные концепции формирования рабочей силы / Р.И. Капелюшников. — М. : Наука, 1981. — 287 с.
25. Корнейчук Б.В. Человеческий капитал во временнóм измерении / Б.В. Корнейчук. — СПб. : СПбГПУ, 2003. — 91 с.
26. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер; [пер. с англ. К.Ю. Бурмистрова и др.]. — М. : «АСТ», 2009. — 795 с.
27. Стюарт Т. А. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций / Томас А. Стюарт ; пер. с англ. В. Ноздриной. — М. : Поколение, 2007. — 368 с.
28. Стоуньер Т. Информационное богатство : профиль постиндустриальной экономики, новая технократическая волна на Западе / Т. Стоуньер — М. : Прогресс, 1986. — 450 с.
29. Туроу Л.К. Будущее капитализма: Как сегодняшние экономические силы формируют завтрашний мир / Туроу Лестер К. ; пер. с англ. А.И. Федорова. — Новосибирск: Сибирский хронограф, 1999. — 432 с.
30. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навч. посіб / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. — 3-тє вид. — К. : Знання-Прес, 2002. — 387 с.
31. Грішнова О.А. Людський розвиток : навч. посіб. / О.А. Грішнова. — К. : КНЕУ, 2006. — 308 с.
32. Sen A. Development and Capability Expansion / A. Sen // Journal of Development Planning, 1989. — №19. — Р. 41—58.
33. Доклад о мировом развитии 2007. Развитие и новое поколение. Всемирный банк; [ пер. с англ.]. — М. : «Весь мир», 2007. — 376 с.
34. Хьюз Дж. И. Богатство семьи: как сохранить человеческий, интеллектуальный и финансовый / Джеймс И. Хьюз-мл. ; [пер. с англ. У. Сапциной]. — М. : «Олимп-БИЗНЕС», 2012. — 268 с.
35. Горбенко П.П. Человеческий капитал и здоровье / Горбенко П.П. // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости, 2007. —. №1. — С. 81—82. — Режим доступа до статті : http://www.medlinks.ru/article.php?sid=30051.
36. Ослунд А. Строительство капитализма: Рыночная трансформация стран бывшего советского блока / А. Ослунд ; [пер. с англ. И.М. Осадчей.]. — М. : Логос, 2003 — 720 с.
37. Норт Д. Інституції, інституціональна зміна та функціонування економіки / Норт Даглас ; [пер. з англ. І. Дзюб]. — К. : Основи, 2000. — 198 с.
38. Тарасевич В.Н. Институциональная эволюция: от протоинститутов – к институтам / В.Н. Тарасевич // Экон. теория. — 2005. — № 1.— С. 51—66.
39. Гриценко А.А. Институциональная архитектоника : объект, теория и методология / А.А. Гриценко // Постсоветский институционализм. — Донецк : Изд-во «Каштан», 2005. — С.49—74.
40. Норгаард О. Економічні інституції та демократична реформа. Порівняльний аналіз посткомуністичних країн; [пер. з англ. М. Козуба та А. Галушки] / Норгаард Оле. — К. : Ніка-Центр, 2007. — 424 с.
41. Коммонс Дж. Институциональная экономика / Дж. Коммонс // Экономический вестник Ростовского государственного университета. — 2007. — Т. 5. — № 4. — С. 59—70.
42. Фуруботн Э. Интституты и экономическая теория: достижения новой институциональной экономической теории / Э. Фуруботн, Р. Рихтер ; пер. с англ. — СПб. : Издат. дом Санкт-Петербург. гос. ун-та, 2005. — 702 с.
43. Литов В.В. Изменение институциональных систем трансформационных экономик в условиях глобализации: точки бифуркации / В.В. Липов // Научные труды ДНТУ. Серия : экономическая. Выпуск 31, 2007. — С. 60—66.
44. Дементьев В.В. Институциональная теория в Украине: направления исследований, особенности, перспективы / В.В. Дементьев // Научные труды Дон НТУ : Серия экон. : вып. 103-1— Донецк : ДонНТУ, 2006. — С. 17—31.
45. Бодров В.Г. Соціальне ринкове господарство / В.Г. Бодров, А.І. Кредісов, П.М. Леоненко ; [навч. посіб.] — К. : Либідь, 1995. — 126 с.
46. Ткач А.А. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія / А.А. Ткач ; [навчальний посібник] — К. : Центр учбової літератури, 2005. — 304 с.
47. Касаева С.Д. Особенности формирования человеческого капитала в семье / С.Д. Касаева. — Волгоград : Перемена, 2000. — 31 с.
48. Харченко В.Е. Человеческий капитал: проблемы накопления и использования / В.Е. Харченко. — Белгород : БелГТАСМ, 2001. — 247 с.
49. Фитц-енц Як. Рентабельность инвестиций в персонал: измерение экономической ценности персонала : [роль человеческого капитала в развитии предприятия, вычисление коэффициента окупаемости инвестиций, демография рабочей силы, управление расходами, тенденции, прогнозы и предсказания] / Як Фитц-енц ; [пер. с англ. Меньшикова М.С., Леонова Ю.П.; под. общ. ред. Ярных В.И.]. — М. : Вершина, 2006. — 319 с.
50. Головінов О.М. Людський капітал у системі виробничих відносин: [монографія] / О.М. Головінов. — Донецьк : ДонДУЕТ, 2004. — 161 с.
51. Хайек Ф.А. Право, законодательство и свобода: современное понимание либеральных принципов справедливости и политики / Фридрих Август фон Хайек ; [пер. с англ. Б. Пинскера и А. Кустарева; под ред. А. Куряева]. — М. : ИРИСЭН, 2006. — 644 с.
52. Критский М.М. Человеческий капитал в условиях современной трансформации экономики \ М.М. Критский. — СПб : СПбГИЭУ, 2000. — 163 с.
53. Климов С.М. Ваш человеческий и социальный капитал: [Электронный ресурс] / С.М. Климов // Режим доступа: http://www.rozamira.info/community/articles/general/53.html.
54. Knight J., Institution and Social Conflict // James Knight. — New York : Сambridge University Press. — 1992. — P. 76—132.
55. Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія): навчальний посібник / М.В. Довбенко. — К. : «Академія», 2005. — 336 с.
56. Курганский С. А. Человеческий капитал: сущность, структура, оценка / А.С. Курганский. — Иркутск : Изд-во ИГЭА, 1999. — 286 с.
57. Spengler J. Adam Smith on Human Capital / J. Spengler // American economic review. — 1977. — № 1. — P. 32—36.
58. Savvides A. Human Capital and Economic Growth / A. Savvides, T. Stengos. — Stanford, California : Stanford university. Stanford economy and finance. — 2009. — 240 p.
59. Blaug M. The Empirical Status of Human Capital Theory: A Slightly Jaundiced Survey / M. Blaug // Journal of Economic Literature. — 1976. — № 3. — P. 827—855.
60. Kiker B.F. The Historical roots of the concept of Human Capital / B.F. Kiker // Journal of Political economy. — 1966. — № 5. — P. 481—499.
61. Pigou A.C. A Study in Public Finance / A.C. Pigou. — London : Macmillan and Co. — 1947. — Р. 94—100.
62. Зуев А. Интеллектуальный капитал / А. Зуев, Л. Мясникова // РИСК. — 2002. — №4. — С. 3—13.
63. Олейник А.Н. Институциональная экономика: учебное пособие / А.Н. Олейник — М. : Инфра-М, 2004. — 414 с.
64. Харчук Т.В. Управління розвитком людського капіталу в організаціях системи вищої освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація ш управління підприємствами / Т.В. Харчук — К., 2005. — 18 с.
65. Корнейчук Б.В. Экономика труда : учебное пособие / Б.В. Корнейчук. — М. : Гардарики, 2007. — 286 с.
66. Edvinson L. Intellectual Capital: Realizing Your Company’s True Value by Finding Its Hidden Brainpower / L. Edvinson, M.S. Malone. — New York : Harper Bisness, 1997. — 228 р.
67. Куценко В.І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення / В.І. Куценко, Г.І. Євтушенко // Зайнятість та ринок праці : міжвідомчий науковий збірник. — 1999. — №10. — С. 136—145.
68. Климов С.М. Интеллектуальные ресурсы общества / С.М. Климов. — СПб. : Знание, 2002. — 197 с.
69. Новаковская О. Человеческий капитал как объект управления / О. Новаковская // Человек и труд. — 2002. — № 12. — С. 43—49.
70. Поплавська Ж. Економіко філософські аспекти людського капіталу / Поплавська Ж. , Поплавський В. — [Цит. 24.05.2006 р.]. — Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-12/3.htm.
71. Томчук Н. В. Эволюция научных взглядов на человеческое развитие / Н.В. Томчук // Экономическая теория. — К., 2005. — № 3. — С. 95—105.
72. Каменецкий В.А. Капитал (от простого к сложному) / В.А. Каменецкий, В.П. Патрикеев. — М. : «Экономика», 2006. — 582 с.
73. Ciccone A. Human capital in a global and knowledge based economy [Електронний ресурс] // Report for European Comission, 2002. — 121 р. — Режим доступу:
http://europa.eu.int/comm/employment_social/news/2002/jul/report_final.pdf.
74. Генкин Б.М. Введение в метаэкономику и основания экономических наук / Б.М. Генкин. — М. : НОРМА, 2002. — 367 с.
75. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организации : учеб. пособие / Г.А. Дмитренко. — К. : МАУП, 1999. — 174 с.
76. Шевчук Л.Т. Медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу: регіональний аналіз і прогноз / Л.Т. Шевчук — Львів, 2003. — 489 с.
77. Цыренова А.А. Развитие человеческого капитала в условиях трансформации институциональной среды / А.А. Цыренова. — Улан-Удэ : ВСГТУ, 2006. — 178 с.
78. Кокшаров А. О демократии, экономике и человеческом потенциале [Електронный ресурс] / Александр Кокшаров // Электронная версия бюллетеня «Население и общество» — 2005. — №199-200. — Режим доступу до журналу : http://demoscope.ru/weekly/2005/0199/gazeta03.php.
79. Тоффлер Э. Шок будущого / Э. Тоффлер ; пер. с англ. — М. : ООО «Издательство ACT», 2002. — 557 с.
80. Манкенко С. Немотивированный сотрудник — обуза для предприятия: [Електронний ресурс] / С. Манкенко // Генеральный директор. — 2005. — №7. — Режим доступа : http://www.management.com.ua/hrm/hrm124.html.
81. David P.A. Knowledge, capabilities and Human capital Formation in Economic Growth / P.A. David, J.G. Lopez // Treasury Working Papers, 2001. — No. 13. — Р. 118—125.
82. Климко С.Г. Формування людського капіталу та механізм його використання в умовах ринкових перетворень : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук : спец. 08.01.01 «Економічна теорія» / С.Г. Климко. — К., 2004. — 20 с.
83. Тоффлер Э. Революционное багатство : как оно будет создано и как оно изменит нашу жизнь / Элвин Тоффлер, Хейди Тоффлер ; [пер. с англ. М. Султановой, Н. Цыркун]. — М. : АСТ, 2008. — 569 с.
84. Machlup F. Production and Distribution of Knowledge in the United States [Text] / F. Machlup. — Princeton : Princeton: Princeton University Press, 2002. — 238 p.
85. Струмилин С.Г. Проблемы экономики труда / С.Г. Струмилин ; [cобр. соч. в 4 томах]. — [Т. 3.] — М. : Наука, 1982. — 471 с.
86. Эренберг Р.Дж. Современная экономика труда : теория и государственная политика / Рональд Дж. Эренберг, Рональд С. Смит ; [пер. с англ., под науч. ред. Р.П. Колосовой и др.]. — М. : МГУ, 1996. — 777 с.
87. Близнюк В.В. Людський капітал як фактор економічного розвитку (еволюція методологічних підходів та сучасність) / В.В. Близнюк // Економіка і прогнозування: науково — аналітичний журнал. — 2005. — №2. — С. 64—78.
88. Друкер П. Эффективное управление : экономические задачи и оптимальные решения / Питер Друкер ; [пер. с англ. М. Котельниковой]. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 1998. — 284 с.
89. Смирнов В.Т. Классификация и виды человеческого капитала в инновационной экономике [Электронный ресурс] / В.Т. Смирнов, И.В. Скоблякова // Креативная экономика. — 2006. — №12. — Режим доступа : http://creativeconomy.ru/library/prd165.php.
90. Picot G. Building Community in the Workplace / G. Picot // The Community of the Futur. — San Francisco, 1998. — Р. 99—135.
91. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / Майкл Армстронг — СПб. : Питер, 2004. — 824 с.
92. Davenport T. Working Knowledge: How organizations manage what they know / Thomas H. Davenport, Laurence Prusak. — Boston : Нarvard Business School Press, 2003. — 256 p.
93. Лібанова Е. М. Ринок праці та соціальний захист : навч. посіб. / Е. Лібанова, О. Палій. — К. : Вид-во “Основи”, 2004. — 491 с.
94. Быченко Ю. Важнейший показатель человеческого капитала / Ю. Быченко // Человеческие ресурсы, 2001. — №3. — С. 23—27.
95. Сулейманова В.Ш. Человеческий капитал как фактор европейской экономической интеграции / В.Ш. Сулейманова // Вестник ТИСБИ. — 2005. — №1. — С. 193—197.
96. Человеческое развитие. Офіційний сайт організації об’єднаних націй. — Режим доступу : http://www.un.org.
97. Васильченко В. С. Управління трудовим потенціалом : навч. посіб. / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб — К. : КНЕУ, 2005. — 403 с.
98. Мехедова Т.М. Людський капітал: концепція, напрямки розвитку [Електронний ресурс] / Т.М. Мехедова // Всеукраїнська експертна мережа. Аналітика від 06.02.2007. — Режим доступу до статті : http://www.experts.in.ua/ua/baza/analitic/detail.php?ID=11380.
99. Кендрик Дж. Совокупный капитал США и его формирование / Дж. Кендрик ; [пер. с англ. Л.М. Григорьев, В.В. Иванов]. — М. : «Прогресс», 1978. — 275 с.
100. Офіційний сайт Всесвітнього банку. — Режим доступу : http:// www.worldbank.com.
101. The world health report. — World Health Organization. — Режим доступу : http://www.who.int/whr
102. Звіти про людський розвиток 1990-2011. — Режим доступу : http://hdr.undp.org/en/statistics/.
103. Всесвітня організація охорони здоров’я. — Режим доступу : http://www.who.int/en/.
104. Новини України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://uaport.net/uk/news/ua/search/Credit%20Suisse.
105. Офіційний сайт газети «Дзеркало тижня». — Режим доступу : http://dt.ua/.
106. Україна опинилася на 73-му місці в рейтингу щасливих країн [електронний ресурс] // Новини України від 18.07.2010. — Режим доступу : http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2010/07/18/22975.
107. Гусаченко И. В рейтинге качества жизни Украина опустилась ниже Намибии / Игорь Гусаченко // ВЛАСТИ.НЕТ від 30.01.2011. — Режим доступу: http://censor.net.ua/news/153719/v_reyitinge_kachestva_jizni_ukraina_opustilas_nije_namibii
108. Франкл В. Человек в поисках смысла : сборник / В. Франкл ; пер. с англ. и нем. ; общ. ред. Л.Я. Гозмана, Д.А. Леонтьева. — М. : Прогресс, 1990. — 366 с.
109. Роджерс Н. Творчество как усиление себя / Н. Роджерс // Вопросы психологии. — 1990. — №1. — C. 164—168.
110. Маслоу А. Психология бытия / Абрахам Маслоу — М. : «Рефл-бук», 1997. — 304 с.
111. Москвина Ж. Наука в поисках счастья [Електронний ресурс] / Жанна Москвина // Русский репортер, 2008. — №23 (53). — Режим доступу : www.expert.ru/printissues/russian_reporter/2008/23/qa_vinhoven.
112. Всесвітня база даних про щастя. — Режим доступу : http://www1.eur.nl/fsw/happiness/.
113. Wolfers J. The Economics of Happiness, Part 4: Are Rich People Happier than Poor People? / Wolfers Justin // The New York Times. — 2008. — April 22.
114. Шаповал Л.В. Український менталітет [електронний ресурс] / Л.В. Шаповал // Інтернет-портал українців Німеччини від 27.09.2010. — Режим доступу : http://ukrajinciberlinu.wordpress.com/2010/09/27.
115. Ціннісні орієнтири інституціоналізації економічного розвитку [текст]: кол. монографія / За загальною редакцією проф., д.е.н. А.О. Задої. — Д. : Державний ДВНЗ «НГУ», 2010. — 771 с.
116. Пилипенко Г.М. Категоріальне оформлення поняття інститут: проблеми і перспективи інституціональної теорії [Текст] / Г.М. Пилипенко // Економічний вісник НГУ. — 2008. —. № 4. — С. 12 — 18.
117. Бойко О.Д. Історія України / Бойко О.Д. — К. : Академія, 2002. — 656 с.
118. Гайдай Т.В. Роль неформальных институтов в экономической транзитологии [электронный ресурс] / Татьяна Викторовна Гайдай // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. — Выпуск 31-32 — С. 75—80. — Режим доступа :
http://www.library.dgtu.donetsk.ua/fem/vip31-2/31-2_15.pdf.
119. Латов Ю.В. Экономическая ментальность как неформальный институт российской экономики: [Електронний ресурс] / Ю.В. Латов, Н.В. Латова // Постсоветский институционализм [монография]. — 2005 — С. 347 —374. — Режим доступа : http://lukyanenko.at.ua/_ld/1/138.pdf.
120. Нуреев Р.М. Экономические субъекты постсоветской России [Электронный ресурс] / Р.М. Нуреев. — 2001. — Режим доступа : http://sbiblio.com/biblio/archive/nureev_ekon.
121. Keeley B. Human capital. How what you know shapes your life / Keeley Brian // OECD. — 2007. — 147 p.
122. World Development Indicators 2008. — World Bank. — 2008. — 418 p.
123. В Германии родительские пособия не соответствуют росту рождаемости [Електронний ресурс] : Институт демографических исследований. — Режим доступу до статті : http://www.demographia.ru/articles_N/index.html?idR=24&idArt=1527.
124. Звіт людського розвитку в Україні. Людський розвиток і європейський вибір України. — К. : ПРООН Україна, 2008. — 124 с.
125. Кабінет Міністрів України. — Режим доступу : http: //www.kmu.gov.ua /control/publish/ article?art_id =71692774.
126. World Development Report: Investing in Health // World Bank. — New York : Oxford University Press, 1993. — P. 17—21.
127. Fogel R.W. The Contribution of Increased Nutrition / R.W. Fogel // Easterlin, 1999. — Р. 89—91.
128. Barry B. The Future of Public Health / Barry Bloom. — Nature (Supplement), 1999. — P. 63—64.
129. Mokyr J. The Lever of Riches: Technological Creativity and Economic Progress / Joel Mokyr. — New York : Oxford University Press, 1990. — 349 р.
130. Barro J.R. Education and Economic Growth / Robert J. Barro. — Cambridge : MIT Press. — P. 71—84.
131. North, D.C. The New Institutional Economics and Third World Development / D.C. North // Harriss, Hunter and Lewis. — 1995. — P. 17 — 26.
132. Сакс Д. Про нову соціологію економічного розвитку / Джеффі Сакс // Незалежний культурологічний часопис. — 2008. — №53. — Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n53texts/sachs.htm.
133. Гоклани И. Глобализация человеческого благосостояния / Индур Гоклани // Лаборатория гуманитарных технологий от 21.08.2009. — Режим доступа : http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/3505.
134. Валентей С.Д. Развитие общества в теории социальных альтернатив / С.Д. Валентей, Л.И. Нестеров. — М. : Наука, 2003. — 196 с.
135. Голубев Е. Главная ответственность власти – за политику воспроизводства человеческого капитала страны / Евгений Голубев // Конкуренция и рынок, 2007. — №33. — Режим доступа : http://www.konkir.ru/article.phtml?id=3681.
136. Бушуев В.В. Человеческий капитал для социогуманитарного развития / В.В. Бушуев, В.С. Голубев, А.А. Коробейников, Ю.Г. Селюков — М. : Энергия, 2008. — 49 с.
137. Переверзева А.В. Государство и человеческий капитал / А.В. Переверзева, Э.В. Прушковская // Журнал Бизнес Информ (Харковский национальный экономический университет МОН Украины). — №8. —2009. — С. 3—6.
138. Физическая активность и здоровье в Европе: аргументы в пользу действий [под ред. Nick Cavill, Sonya Kahlmeier, Francesca Racioppi] // Всемирная организация охраны здоровья, 2006. — 56 с. — Режим доступа : http://www.euro.who.int/document/e89490r.pdf?language=Russian.
139. Менделеев Д.И. Заветные мысли: полное издание / Д.И. Менделеев — М. : Мысль, 1995. — 710 c.
140. Гайдай Т. В. Институция как инструмент институционального экономического анализа / Т.В. Гайдай // Экономическая теория (Украина). — 2006. — №2. — С. 53—64.
141. Бунье Ж. Способность к “бунту» делает нас великими [электронный ресурс] / Жак Бунье // Инвестгазета. — 2009. — №48. — Режим доступа :
http://investgazeta.net/blogi/sposobnost-k-buntu-nas-velikimi-158026.
142. Мухамеджанова А.Г. Человек — исходная категория экономической теории / А.Г. Мухамеджанова // Поиск. — 2002. —С. 186—197.
143. Переверзєва А.В. Походження, сутність та розвиток людського капіталу в умовах сучасних ринкових перетворень / А.В. Переверзєва, Е.В. Прушківська // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — №1. — С. 196—202.
144. Переверзєва А.В. Етапи формування людського капіталу / А.В. Переверзєва // Вісник ДонНУЕТ. Серія Економічні науки. — 2008. — №3 (39). — С. 106—112.
145. Переверзєва А.В. Індекс людського щастя — показник рівня реалізації людського потенціалу / А.В. Переверзєва // Актуальні проблеми економіки. — 2009. — №7. — С. 201—208.
146. Переверзєва А.В. Здоров’я сьогодні — передумова формування людського капіталу в майбутньому / А.В. Переверзєва // Вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Економічні науки. — 2009. — №26. — С. 16—21.
147. Переверзєва А.В. Людський капітал: проблеми та перспективи / Е.В. Прушківська, А.В. Переверзєва // Економічний вісник ДГУ. — Д., 2007. — № 3. — С. 17—24.
148. Zagorska F. Polish Public Opinion on Privatization and State Interventionism in Europe-Asia Studies / Frenzel-Zagorska, Janina and Kryssztof Zagorski. — 1993. — № 45 (4). — P. 705—728.
149. Чухно А.А. Інформаційна постіндустріальна економіка: теорія і практика / А.А. Чухно // Твори: у 3 т. — К. : НАН України, КНУ ім.Тараса Шевченка, 2006. — Т.2. — 512 с.
150. Институциональная архитектоника и динамика экономический преобразований / Под ред. Д-ра экон. наук А.А. Гриценко. — Х. : Форт, 2008. — 928 c.