ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

ГАЄВСЬКИЙ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 330.8:33.012.3:304

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ
У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки»

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук,
професор
Кривенко К.Т.

КИЇВ-2011

З М І С Т
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСНОСТІ ЯК ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН 11
1.1. Власність як категорія суспільних відносин 11
1.2. Соціальна сфера суспільства і власність: діалектика понять 36
1.3. Законодавче забезпечення трансформації відносин власності у соціальній сфері України 48
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНА СФЕРА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ 64
2.1. Сучасні тенденції розвитку соціальної сфери та її впливу на суспільне відтворення 64
2.2. Динаміка процесів трансформації відносин власності соціальної сфери в Україні 82
2.3. Ефективність процесів трансформації відносин власності у медичній та санаторно-курортній сфері України 100
Висновки до розділу 2 113
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ ЧИННИКИ І НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я) 116
3.1. Шляхи удосконалення функціонування медичної та санаторно-курортної сфери у контексті трансформації відносин власності 116
3.2. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності процесів трансформації відносин власності в медичній та санаторно-курортній сфері України 129
3.3. Напрями удосконалення нормативно-правової бази процесів трансформації відносин власності в Україні 142
Висновки до розділу 3 159
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165

ВСТУП

Актуальність теми. В економіці країни продовжуються ринкові перетворення, які, зокрема, передбачають кардинальні зміни у функціонуванні інституту власності.
На сучасному етапі розвитку продуктивних сил та виробничих відносин в Україні процеси трансформації відносин власності загалом, та в соціальній сфері зокрема, набули надзвичайно важливого значення. Вони стали основою кардинального реформування усього господарського комплексу країни, відіграють важливу роль в інтеграції до світової та європейської економічної системи.
Водночас доводиться констатувати, що процеси трансформації відносин власності не сприяли значному підвищенню ефективності функціонування економіки України загалом, та не забезпечили поліпшення життєвого рівня населення, зокрема. Більше того, в окремих випадках непродумана, необґрунтована зміна форм власності об’єктів промисловості, сільського господарства та соціальної сфери призвела до значних негативних наслідків.
Особливе занепокоєння викликає суперечливість процесів трансформації відносин власності у медичній і санаторно-курортній галузях соціальної сфери. Це зумовлено тим, що соціальна сфера, а насамперед галузь охорони здоров’я, покликана забезпечити реалізацію складного соціального завдання – збереження та покращання здоров’я громадян, як найвищої цінності і реальної можливості надання їм кваліфікованої лікувально-профілактичної допомоги.
Саме тому в умовах, коли в Україні відбувається складна перебудова соціально-економічної системи, виникає нагальна потреба поглибленого дослідження процесів трансформації відносин власності. При цьому важливо як критично проаналізувати світовий досвід державного регулювання цих процесів, так і дослідити сучасні тенденції їх перебігу в Україні.
Зазначене вище і визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.
Загальні аспекти функціонування інституту власності були предметом дослідження у наукових працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. У процесі тривалої еволюції теоретичного осмислення відносин власності стали роботи А. Берлі, Г. Гегеля, Е. Дюркгейма, Ф. Енгельса, І. Канта, Р. Коуза, Дж. Локка, К. Маркса, А. Маршала, Д. Мілля, М. Надлера, Г. Спенсера, Ф. Фішера та ін.
Суттєвий внесок у розробку означеного напряму досліджень внесли вчені-економісти постсоціалістичних країн, такі як: Г. Арутюнян, Ю. Васильчук, Г. Гутман, Л. Данилова, Д. Качук, В. Корнієнко, В. Шкредов.
Серед сучасних вітчизняних вчених, які зробили вагомий внесок у вивчення сутності категорії власності та займаються дослідженням становлення адекватних вимогам соціально орієнтованої моделі вітчизняної ринкової економіки, варто відзначити праці І. Артеменко, А. Гальчинського, В. Гейця, П. Єщенка, М. Зверякова, В. Коцюбинського, К. Кривенка, В. Куценко, І. Лазні, С. Мочерного, В. Радченка, В. Рибалкіна, В. Савчука, В. Селиванова, В. Симоненка, В. Черняка, А. Чухна.
Разом з тим, багато питань економічної теорії власності, її функціонування і трансформація у соціальній сфері залишаються дискусійними і такими, що потребують подальших досліджень. Це стосується, зокрема, питань раціонального співвідношення і взаємодії різних форм та видів власності, критеріїв та принципів перетворення власності, а також ефективності її трансформації у соціальній сфері України загалом, та медичній і санаторно-курортній сфері зокрема. що і визначило вибір теми дисертації, мету, завдання, логіку та послідовність наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політекономії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» з теми «Сучасне постіндустріальне суспільство та шляхи його формування в Україні» (номер державної реєстрації 0107U001332). Науково-методичні матеріали дисертації використані в ході реалізації науково-дослідних тем Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України «Науково-методичне забезпечення розроблення проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік» (номер державної реєстрації 0111U006022) та «Розроблення методичних рекомендацій щодо формування Стратегічного плану розвитку України на середньостроковий період» (номер державної реєстрації 0110U002818). Особистий внесок автора полягає у розробці засад, пов’язаних із дослідженням сутності та економічної природи явища власності, аналізу сучасних тенденцій трансформації відносин власності та ефективності приватизації основних засобів у соціальній сфері.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичний аналіз наукових і методологічних основ формування та трансформації відносин власності, проблем ефективності приватизаційних процесів у соціальній сфері України загалом та в медичній і санаторно-курортній зокрема.
Мета дослідження зумовила необхідність виконання таких логічно пов’язаних завдань:
- визначити сутність та економічну природу інституту власності;
- дослідити економічну сутність соціальної сфери у контексті трансформації відносин власності;
- дослідити правові аспекти трансформації відносин власності загалом та у медичній та санаторно-курортній сфері зокрема;
- проаналізувати сучасні тенденції трансформації відносин власності у медичній та санаторно-курортній сфері;
- проаналізувати фактори державного регулювання трансформації відносин власності у медичній та санаторно-курортній сфері;
- визначити особливості процесу приватизації об’єктів медичної та санаторно-курортної сфери;
- розробити і обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності процесів трансформації відносин власності.
Об’єкт дослідження – економічна система України у стані її постсоціалістичної трансформації.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні і практичні аспекти процесів трансформації відносин власності у соціальній сфері, їх ефективність в Україні загалом та у медичній і санаторно-курортній сфері зокрема.
Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження становлять положення, концепції, гіпотези класичної і сучасної економічної науки, викладені у працях провідних вчених щодо фундаментальних принципів трансформації відносин власності.
Методологічною основою дослідження стали діалектичні методи пізнання як загальнонаукові, так і специфічні, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів у галузі проблем власності. В процесі роботи використано методи логічного узагальнення (вони дали змогу виявити суперечності процесів трансформації відносин власності); графічний метод (використовувався для наочного зображення взаємозв’язків); статистичні методи (допомогли визначити стан та тенденції розвитку процесів трансформації відносин власності, побудувати інтегральний індекс їх ефективності); метод експертних оцінок (дав змогу виявити пріоритетні напрями удосконалення системи державного регулювання трансформації відносин власності, з’ясувати значення вагових коефіцієнтів складових інтегрального індексу ефективності процесів трансформації відносин власності) та інші. Визначені завдання розв’язувалися на основі системно-функціонального підходу з урахуванням умов ринкової трансформації української економіки.
Інформаційною основою дослідження стали національні законодавчі та нормативні акти, офіційні матеріали Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Державного комітету статистики, матеріали у рамках програми Європейського Союзу TACIS з надання технічної допомоги країнам СНД.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних підходів до підвищення ефективності процесів трансформації відносин власності загалом та у медичній і санаторно-курортній сфері зокрема.
У результаті дослідження самостійно одержані результати, що характеризуються такими елементами наукової новизни:
вперше:
- актуалізовано та проаналізовано проблему трансформації власності у соціальній сфері України в таких важливих її складових, як медичній та санаторно-курортній сфері, безпосередньо пов’язаних з відтворенням здатності до праці громадян України. Сформована уява про сутність відносин власності у медичній та санаторно-курортній сфері як про комплекс дій, спрямованих на створення інституційно-інфраструктурних, нормативно-правових, організаційно-дозвільних передумов удосконалення системи державного регулювання процесів роздержавлення та приватизації установ та закладів зазначених сфер;
удосконалено:
- категорійно-понятійний апарат, який характеризує процеси трансформації відносин власності з сучасних позицій. Зокрема, уточнено поняття категорій: «квазіприватна власність», «трансформація відносин власності», «приватна система охорони здоров’я та санаторно-курортного лікування», «механізм трансформації відносин власності», «соціальна сфера», «реприватизація»;
- методичні підходи до визначення принципів розрахунку інтегрального індексу ефективності процесів трансформації відносин власності, дотримання яких сприятиме гармонізації загальнодержавних та приватних інтересів у цій сфері, що дозволяє оцінювати якісні зміни рівня ефективності процесів трансформації відносин власності у соціальній сфері в умовах глобалізації в динаміці. Залежно від того, до якого інтервалу критеріїв оцінки відноситься розраховане значення, можна визначити якого якісного рівня досягла ефективність трансформаційних процесів в і-му періоді в порівнянні з базовим;
подальшого розвитку набули:
- періодизація процесу нормативно-правового забезпечення трансформаційних процесів у сфері власності, що дає змогу розглядати процеси трансформації відносин власності у соціальній сфері у контексті чинного законодавства та визначати подальші напрями його удосконалення;
- оцінка основних історичних типів власності, а саме: племінної, общинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та соціалістичної власності. Вона дає змогу охарактеризувати найбільш загальні принципи функціонування власності в конкретний історичний період;
- визначення специфічних функцій соціальної сфери, як-то: інтегративна, регулятивна, продуктивна, творча, адаптаційна, гуманістична, світоглядна, що уможливить більш повне врахування специфіки її функціонування в контексті трансформації відносин власності. Реалізація ж вказаних функцій в комплексі сприятиме виникненню та поширенню соціальних процесів: підтримання і розвиток форм суспільного розподілу праці; посилення стимулів до праці та економічна зацікавленість її результатами; оновлення форм організації виробництва, систем стимулювання, пошук нових типів економічної поведінки.
Практичне значення одержаних результатів. Практичні положення, сформульовані в роботі, можуть бути використані в подальших дослідженнях впливу трансформаційних процесів відносин власності на результати діяльності суб’єктів господарювання, визначенні основних напрямів узгодження економічних інтересів суб’єктів відносин власності у медичній та санаторно-курортній сфері, розробці механізму підвищення ефективності державного регулювання трансформації відносин власності в Україні.
Наукові розробки та практичні рекомендації дослідження використані Науково-дослідним економічним інститутом (довідка № 2/397 від 17 жовтня 2011 р.), Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (довідка № 04-14/14-22 від 11 січня 2012 р.).
Окремі положення і висновки дисертації використовуються при викладанні дисципліни «Основи економічної науки» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 3 жовтня 2011 р.) та дисциплін «Основи методики наукових досліджень» та «Економічний аналіз» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 803/01 від 26 березня 2012 р.).
Матеріали дослідження можуть бути використані під час вирішення методологічних, методичних і практичних завдань, спрямованих на підвищення ефективності трансформації відносин власності у соціальній сфері України.
Положення й висновки дисертаційного дослідження можуть використовуватися в процесі викладання навчальних курсів та спецкурсів із дисциплін «Основи економічної науки», «Економічна теорія», «Основи методики наукових досліджень», «Економічний аналіз», «Державне регулювання економіки».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, яка має наукове і практичне значення. Усі її основні положення теоретично обґрунтовані, відображені в публікаціях особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки, рекомендації були апробовані на 3-х конференціях, зокрема: на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна система економічних та суспільно-політичних відносин в умовах глобалізаційних процесів» (Харків, 2010); міжнародній науково-практичній конференції «Державно-приватне партнерство: наукові засади та практика реалізації» (Ялта, 2010); VII Международной научно-практичной конференции «Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования» (Минск, 2011).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць, загальним обсягом 5,3 д.а., у тому числі 5 – у колективних монографіях, 4 – у наукових фахових виданнях, 3 – у матеріалах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглянуто сутність власності як категорії суспільних відносин, проаналізовано сучасні тенденції розвитку соціальної сфери, розглянуто ефективність процесів трансформації відносин власності та запропоновано шляхи їх удосконалення у медичній та санаторно-курортній сфері України. Результати проведеного наукового дослідження дозволили досягти поставленої мети, реалізувати завдання та сформувати такі висновки теоретичного, методологічного та науково-практичного змісту.
1. У дисертаційному дослідженні категорію «власність» розглянуто в контексті юридично закріплених та врегульованих відносин у суспільстві, які виникають з приводу володіння, розпоряджання, користування матеріальними та нематеріальними активами.
У свою чергу, стан права власності в державі визначає сутність, структуру і механізм реалізації власності, а також обумовлює ефективність цього процесу. Якщо у праві власності не встановлена економічна основа створення власності, чітко не визначені і не розмежовані повноваження власника у вигляді його прав, обов’язків і відповідальності по відношенню до об’єктів власності, то це призводить до негативних економічних наслідків. З іншого боку, чіткість специфікації прав власності, їхнє гарантоване виконання державою забезпечує ефективність функціонування ринкового механізму, що одночасно створює стимули і пробуджує зацікавленість людей у результатах своєї діяльності.
2. У дисертаційному дослідженні запропоновано трансформацію відносин власності розглядати як законодавчо врегульований процес зміни форм власності відповідно до домінуючого способу виробництва та виробничих відносин у суспільстві. Водночас зазначається, що метою трансформації відносин власності у медичній та санаторно-курортній сфері є забезпечення населення доступними та якісними медичними та санаторно-курортними послугами. У дисертаційному дослідженні дістала підтвердження думка, що соціальна сфера сприяє споживанню створених у матеріальному виробництві благ і виробляє власні послуги. Вона охоплює галузі як виробничого, так і невиробничого характеру, завданням яких є поліпшення умов життєдіяльності людей у трудовій і культурно-побутовій сферах, їх фізичне та духовне вдосконалення, вирішення найважливіших соціальних проблем.
3. Детальний теоретичний аналіз дав можливість виділити три основні етапи формування нормативно-правової бази, яка юридично врегульовує відносини власності в Україні: початковий (характеризувався швидким розвитком підприємницького руху, зокрема створенням товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств), базовий (характеризувався початком кодифікації законодавства, прийняттям нормативно-правових актів, які врегульовували процес масової приватизації), сучасний (характеризується корпоратизацією об’єктів, навіть тих, які раніше були заборонені до приватизації, переважання грошових способів приватизації та передачі прав власності на активи).
4. Зазначено, що сучасні ринкові відносини перетворюють послуги з лікування (медичного та санаторно-курортного) в товар. Сьогодні в Україні фактично вже функціонують ці два сектори охорони здоров’я – державний, що фінансується з державного та місцевого бюджетів, та недержавний, який забезпечується позабюджетними джерелами фінансування.
Розвиток медичної та санаторно-курортної сфери в сучасних умовах є одним із пріоритетних завдань державної соціально-економічної політики, вирішення якого сприятиме формуванню нематеріальної складової національного багатства, зростанню суспільного добробуту, поліпшенню якості життєдіяльності громадян. Економічна нестабільність 90-х років проявилася у руйнуванні усталених механізмів фінансування й управління суспільною системою охорони здоров’я та санаторно-курортного лікування, надзвичайно низькій оплаті праці працівників державних і комунальних лікувально-профілактичних закладів, погіршенні інфраструктурного та кадрового потенціалу галузі.
У дисертаційній роботі доводиться, що наявність розвинутого приватного сектора медичних послуг дає змогу зменшити навантаження на державну систему охорони здоров’я, оскільки він обслуговує частину громадян, які спроможні самостійно оплачувати своє лікування. Крім того, створюватиметься конкурентне середовище на ринку медичних послуг, що підвищить ефективність роботи галузі загалом та покращить якість лікувально-профілактичних послуг, що надаються населенню.
5. Аргументовано, що однією з передумов оптимізації державного регулювання процесів трансформації відносин власності є аналіз ефективності функціонування закладів медичної та санаторно-курортної сфери різних форм власності.
Розроблено і науково обґрунтовано методику розрахунку інтегрального індексу ефективності процесів трансформації відносин власності у медичній та санаторно-курортній сфері, використання якого дасть можливість визначити рівень ефективності залежно від того, до якого інтервалу критеріїв оцінювання належить розраховане значення в і-му періоді в порівнянні з базовим. При цьому вказується на те, що розрахунок інтегрального показника повинен бути спрямований на об’єктивізацію критеріїв доступності та якості медичного та санаторно-курортного обслуговування; раціонального використання всіх можливих ресурсів.
6. Відповідно до завдань розбудови гуманного, демократичного суспільства, де найвищою цінністю має бути людина, акцентується, що медицина та санаторно-курортне лікування населення є важливою сферою суспільного життя, внутрішньою функцією і частиною соціальної політики держави. Цим і визначаються особливості процесу приватизації об’єктів медичної та санаторно-курортної сфери.
Доведено, що галузь охорони здоров’я та санаторно-курортного лікування повинна стати органічною та ефективною складовою суспільно-господарського комплексу держави. З цієї точки зору серед умов, що сприятимуть докорінному вдосконаленню як самої державної політики в галузі охорони здоров’я, так і підвищенню ефективності її практичного впровадження є розроблення та реалізація єдиної концепції і програми розвитку галузі охорони здоров’я як невід’ємної складової соціальної безпеки України.
Нова єдина концепція та програма розвитку галузі охорони здоров’я та санаторно-курортного лікування як соціальної домінанти національної безпеки повинна базуватися на засадах забезпечення конституційно визначених соціальних гарантій та реалізації стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку в нерозривній єдності з євроінтеграційними та глобалізаційними орієнтирами України.
7. За підсумками дослідження доведено, що для підвищення ефективності процесів трансформації відносин власності необхідно реалізувати комплекс заходів організаційного, правового, економічного та інформаційного характеру, які дадуть змогу вивести на перший план завдання структурної модернізації національної економіки, підвищення продуктивності використання національного ресурсного потенціалу, формування ефективних власників, зміцнення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечити перехід від стихійного зменшення частки державної власності до регульованого розвитку приватного сектору економіки.