МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА В ДОЛАРИЗОВАНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ :

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний економічний університет

На правах рукопису

Атамась Наталія Іванівна

УДК 330.101.541+336.74

МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА
В ДОЛАРИЗОВАНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Козюк Віктор Валерійович
доктор економічних наук, професор

Тернопіль – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження монетарної політики в доларизованих економіках
13
1.1. Сутність доларизації та основні типологічні підходи до її класифікації
13
1.2. Еволюція поглядів основних економічних шкіл на монетарну політику 29
1.3. Концептуальні основи забезпечення монетарної політики в країнах з ринками, що формуються 52
Висновки до розділу 1 72
РОЗДІЛ 2. Макроекономічний аналіз реалізації монетарної політики в доларизованій економіці України 76
2.1. Особливості доларизації в країнах з ринками, що формуються 76
2.2. Аналіз рівня та структури доларизації вітчизняної економіки 94
2.3. Вплив доларизації на результативність монетарної політики України 125
Висновки до розділу 2 148
РОЗДІЛ 3. Перспективи проведення монетарної політики дедоларизації в економіці України
152
3.1. Світовий досвід здійснення ефективної монетарної політики в доларизованій економіці та перспективи його застосування в Україні 152
3.2. Напрями удосконалення монетарного інструмента¬рію дедоларизації в Україні 171
Висновки до розділу 3 187
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 219

ВСТУП

Актуальність теми. Монетарна політика в країнах з ринками, що формуються, та в країнах, що розвиваються, здійснюється в якісно інших структурних та інституційних умовах, порівняно з розвинутими країнами. Незважаючи на те, що впродовж останнього часу намітилась чітка тенденція до зближення ключових рис функціонування центральних банків у країнах з низьким та середнім доходом до країн із високим доходом, низка чинників продовжують відображати наявність структурних детермінант, що роблять застосування усталених підходів у теорії і практиці монетарної політики достатньо обмеженими. Одним з таких чинників є доларизація. Процеси глобалізації, що справляють вагомий вплив на підвищення ефективності функціонування монетарних інституцій через дію ефекту дисципліни, не покращують ситуацію у процесі доларизації, а, навпаки, ускладнюють його. Така ситуація відбувається завдяки тому, що глобальна фінансова інтеграція на тлі покращення макроекономічної ситуації в країнах з ринками, що формуються, посилює їхню спроможність до нагромадження суверенних та приватних боргів, трансформуючи на структурному рівні проблему доларизації активів у доларизацію пасивів. Значення останньої особливо зростає в зв’язку з тим, що коливання глобальної ліквідності, справляючи вплив на рівень процентних ставок, спреди, ставлення до ризику, відображається у кредитному та фінансовому циклах на рівні окремих країн та фінансових систем за посередництва доларизації пасивів. Завдяки прогресуючому рівню останньої більшість країн стикається з проблемою підвищення вразливості до глобальних та внутрішніх збурень, а також з проблемою викривлення монетарних процесів, в яких спроможність центрального банку адекватно реагувати на поточну ситуацію істотно послаблюється.
Вітчизняна економіка виявилась вразливою до процесів доларизації. Розвиток макроекономічних процесів у 2000-х рр. чітко засвідчив, що фінансова доларизація може істотно поглибити негативний вплив на економіку кризових процесів, послаблюючи дієвість монетарної політики як макроінструмента пристосування економіки країни до нових рівноважних умов. Стабільно висока внутрішня інфляція та сталий валютний курс на фоні масштабних зовнішніх приватних запозичень призвели до того, що напередодні глобальної фінансової кризи вітчизняна банківська система виявилась практично на понад половину доларизована, а посткризове зниження темпів приросту доларизованих кредитів пов’язане із різкою втратою доступу до зовнішніх запозичень з боку банків. У сукупності це означає, що національна грошова одиниця займала несуттєву питому вагу при здійсненні фінансових операцій, що спричиняє спотворення в системі грошової пропозиції з боку Національного банку України та банківської системи.
Теоретичне осмислення процесів доларизації відбувається під значним впливом з боку розвитку сучасної монетарної теорії, фундаментальні положення якої були закладені у працях Р. Баро, М. Фрідмана, Е. Фелпса, Р. Лукаса, Ф. Кідленда, Е. Прескота, М. Обстфельда, К. Рогофа, С. Фішера, Г. Манківа, Ф. Мишкіна, Б. Бернанке, А. Грінспена, Р. Мандела. Особливості теоретичного забезпечення монетарної політики в країнах з ринками, що формуються, представлені у працях Б. Ейченгріна, Г. Кальво, Е. Мендози, К. Рейнхарта, М. Гудфренда, Дж. Франкеля, Дж. Сакса, Н. Роубіні, Р. Райна С. Моісеєва. Безпосередньо актуальні теоретичні проблеми доларизації досліджувалися П. Хоногеном, Е. Леві Єяті, М. Савастано, А. Ізом, А. Галіндо, Л. Лейдерманом, Е. Бергом, Е. Боренштейном. У вітчизняній літературі монетарна політика та доларизація є предметом досліджень у працях В. Стельмаха, О. Береславської, І. Лютого, В. Міщенка, П. Юхименка, О. Дзюблюка, В. Козюка, В. Шевчука, Т. Кричевської, А. Гриценка, О. Шаповалова, Н. Гребеник, В. Гейця, С. Реверчука, О. Перепьолкіної та інших.
Незважаючи на те, що проблема доларизації, перетворившись в окремий напрямок досліджень актуальних макроструктурних проблем країн з ринками, що формуються, є достатньо висвітлена в численних наукових публікаціях, перебуває в дослідницькому фокусі Міжнародного валютного фонду, Світового банку та центральних банків багатьох країн, багато питань залишаються без відповіді, що особливо чітко ілюструє нестача теоретичних та емпіричних узагальнень щодо вітчизняної економіки. Зокрема, ще досі не існує цілісних досліджень процесів доларизації економіки України в системному зв’язку з монетарною політикою, фінансовою глобалізацією, глобальною фінансовою кризою, незважаючи на те, що наявні наукові праці висвітлюють тенденції та закономірності формування рівня доларизації вітчизняної банківської системи. Також слід визнати недостатнім науковий інтерес до виявлення детермінант доларизації в Україні в світлі підтвердження традиційних теоретичних гіпотез на емпіричному матеріалі вітчизняної економіки, а також нестача розвідок, які би виявляли викривлення в механізмі монетарної політики під впливом доларизації, структурні зв’язки між поведінкою глобальної ліквідності та тенденціями формування доларизації в Україні.
З вищенаведеного випливає, що відсутність цілісних та комплексних досліджень стосовно сучасних тенденцій процесу доларизації та проблем реалізації монетарної політики в доларизованій економіці України робить актуальною вибрану тему дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукової роботи кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету в рамках виконання науково-дослідної теми «Економічне зростання в Україні в контексті реалізації стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку» (реєстраційний номер 0109U000036). Особисто дисертантом зроблено внесок щодо виявлення особливостей доларизації вітчизняної економіки як перешкоди ефективного функціонування механізму монетарної політики, покликаного створити належні монетарні передумови для стабільного економічного зростання.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є на основі теоретичних узагальнень сучасних гносеологічних основ реалізації монетарної політики та категоріального апарату дослідження доларизації розробити теоретичні та практичні положення із наукового обґрунтування особливостей реалізації монетарної політики в доларизованій економіці України, необхідності перетворення політики дедоларизації в окремий напрямок макропріоритетів, а також її методологічного забезпечення.
Досягнення указаної мети зумовило необхідність постановки та виконання наступних завдань:
– узагальнити категоріальний апарат дослідження феномену доларизації, на основі чого виявити основні гносеологічні тенденції у еволюції цього поняття, його типологічні риси, найбільш оптимальні способи виміру рівня доларизації економіки;
– виявити ключові методологічні позиції сучасної монетарної теорії в її еволюційній проекції як критерію аналізу ефективності монетарної політики, а також особливості теоретичного забезпечення реалізації монетарної політики в країнах з низькими та середніми доходами, в яких доларизація є однією з принципових структурних відмінностей порівняно з розвинутими країнами;
– виявити панівні тенденції розвитку процесів доларизації в країнах з ринками, що формуються, та показати суперечливий вплив глобалізації на монетарну політику в цих країнах;
– проаналізувати чинники впливу на формування рівня та тенденцій доларизації вітчизняної економіки, що дасть змогу з’ясувати вагомість монетарного фактора витіснення національної валюти зі сфери фінансових трансакцій;
– розробити інструментарій аналізу викривлень у монетарній політиці України під впливом процесів доларизації, на основі чого довести наявність ризиків погіршення спроможності Національного банку здійснювати адекватну політику грошової пропозиції;
– довести на прикладі України, що доларизація породжує фундаментальну вразливість економіки та призводить до викривлень у монетарній політиці, що вимагає здійснення цілеспрямованої політики дедоларизації;
– розробити теоретичні засади перетворення політики дедоларизації на один з пріоритетних напрямів макрополітики України та практичний інструментарій втілення заходів із дедоларизації вітчизняної економіки в рамках монетарної політики Національного банку України.
Об’єктом дослідження є монетарна політика в умовах доларизованої економіки.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із реалізацією монетарної політики в доларизованій економіці України.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційної роботи є теоретичний інструментарій дослідження монетарних процесів, зокрема в світлі специфічних структурних особливостей країн з ринками, що формуються, концептуальні положення сучасної економічної теорії, наукова монографічна періодична література, дослідження вітчизняних та зарубіжних учених з питань монетарної теорії, практики функціонування центральних банків, аналізу процесів доларизації та обмежень, що вона породжує, при побудові ефективного механізму монетарного регулювання. У процесі написання дисертації було використано широкий арсенал загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Зокрема, методи логічної абстракції, логіко-дескриптивний, аналізу та синтезу, дедукції та індукції використано в усіх розділах дисертації. Для пояснення особливостей доларизації у країнах з ринками, що формуються, та аналізу рівня та структури вітчизняної доларизації використано методи макроекономічного аналізу та обрахунку дисперсій. Для з’ясування впливу доларизації економіки на результативність монетарної політики та виявлення ризиків та загроз доларизації економіки використано методи статистичних співставлень та порівнянь. На підставі виявлення чинників доларизації та особливостей її прояву здійснено кореляційно-регресійний аналіз.
Статистичною та фактологічною базою дослідження виступили дані Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Європейського центрального банку, Світового банку та центральних банків інших країн.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що воно представляє системне вивчення проблеми реалізації монетарної політики в доларизованій вітчизняній економіці, підсумком якого є розробка теоретичних та прикладних положень з обґрунтування структурної вразливості монетарної політики України та необхідності проведення активної політики дедоларизації з метою забезпечення макрофінансової стабільності. Основними результатами, що становлять наукову новизну і виносяться на захист, є:
вперше:
– на підставі виявлення чинників доларизації на основі кореляційно-регресійного аналізу, особливостей прояву та наслідків доларизації економіки України розроблено теоретичні положення з обґрунтування необхідності проведення комплексної політики дедоларизації та запропоновано прикладний інструментарій, зокрема в рамках монетарної політики Національного банку України через: зниження інфляції та її коливань при проведенні політики цінової стабільності; підвищення гнучкості валютного курсу; забезпечення реальних процентних ставок; диференціацію норм обов’язкових резервів та їхню зміну залежно від приросту зовнішніх запозичень банків;
– доведено структурну обумовленість між процесами глобалізації та доларизації на підставі виявлених зв’язків між поведінкою глобальної ліквідності та еластичністю перетворення зовнішніх банківських запозичень на джерело доларизованих кредитів, нагромадженням ризиків вразливості до зміни валютного курсу внаслідок прогресуючої доларизації пасивів, спроможністю акумулювати валютні резерви в обсягах, достатніх для покриття внутрішнього та зовнішнього відпливу капіталів, потенційними труднощами в реалізації політики дедоларизації завдяки чутливості потоків капіталу до зміни процентних ставок;
удосконалено:
– категоріальний апарат аналізу доларизаційних процесів на основі уточнення критеріїв визначення рівня доларизації економіки, що дало можливість наблизити теоретичні детермінанти доларизації до способів вимірювання її окремих типологічних проявів;
– теоретичні засади аналізу політики зниження рівня доларизації, що дало змогу суттєво уточнити потенційні обмеження та ризики застосування традиційного інструментарію дедоларизації в умовах глобалізації;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичні та прикладні підходи до аналізу тенденцій доларизації економіки в країнах з ринками, що формуються, а також специфіка реалізації їхньої монетарної політики, що дало змогу уточнити причини посилення тенденції трансформації доларизації активів у доларизацію пасивів, підкреслити зростання значення доларизації як чинника макрофінансових ризиків і джерела подвійних криз, виявити потенційну обмеженість як політики валютного курсу, так і нагромадження значних валютних резервів у запобіганні вразливості країни до глобальних збурень;
– аналіз каналів трансмісійного механізму реалізації монетарної політики в доларизованій економіці України, на основі чого вдалося встановити, що рівень доларизації, який склався, викривлює зв’язки в ньому, знижує ефективність політики гнучкого валютного курсу та сприяє примноженню вразливості вітчизняної економіки до глобальних та локальних збурень;
– систематизація теоретичних положень та інструментів проведення політики дедоларизації, на основі чого доведено потенційну неефективність застосування адміністративних важелів впливу на економічних суб’єктів та банківський сектор, альтернативою яких повинно стати системне поєднання політики цінової стабільності, підвищення гнучкості валютного курсу, розвитку національного фінансового ринку та посилення регуляторного тягаря здійснення запозичень в іноземній валюті.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні та прикладні положення, що викладені в дисертації, можуть бути використані у роботі Національного банку України при здійсненні монетарної політики, аналізі макрофінансових ризиків вразливості України до глобальних та локальних збурень, розробці заходів із зниження рівня доларизації вітчизняної економіки та банківського сектора, підвищення ефективності політики банківського нагляду та методологічного обґрунтування посилення координації між монетарною та наглядовою політикою в аспекті впливу доларизації банківських активів та зобов’язань на процеси проциклічності в динаміці кредитів та запозичень. Положення дисертації щодо виявлення фіскальних факторів макроекономічної нестабільності та рекомендацій стосовно розвитку вітчизняного фондового ринку може бути використано Міністерством фінансів України при розробці політики державних запозичень та реалізації довгострокової боргової стратегії. Положення щодо моніторингу ризику ліквідності та платоспроможності в доларизованій економіці можуть бути використані у діяльності обласних управлінь Національного банку України та комерційними банками та іншими економічними суб’єктами, що здійснюють операції із валютними цінностями.
Практична апробація дисертації знайшла своє відображення у діяльності: Національного банку України (довідка № 14-013/1664 від 24.03.2011); управління Національного банку України у Тернопільській області (довідка № 14-013/288-3295 від 18.11.2010); ПАТ «Європейський газовий банк» Тернопільського відділення №1 (довідка № 11.1-6-01/01 від 28.03.2011); ПАТ «Мегабанк» Тернопільського ЦРВ (довідка № 04/243 від 28.03.2011); ПАТ «Кредитпромбанк» Тернопільського відділення Львівської філії (довідка № 729-066 від 28.03.2011). Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету для розробки методичного забезпечення та викладання навчальних дисциплін «Основи економічної теорії», «Політекономія», «Економічна теорія», «Історія економіки та економічної думки», «Макроекономіка» (довідка № 126-24/726 від 28.03.2011).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, теоретичні підходи та практичні рекомендації, висновки і пропозиції були отримані автором особисто на основі самостійного наукового дослідження і представлені у відповідних наукових публікаціях.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи пройшли апробацію. Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися на 10 міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: Першій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи» (16-17 жовтня 2008 р., м. Тернопіль); Шостій, Сьомій та Восьмій міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (26-27 лютого 2009 р., 25-26 лютого 2010 р., 24-25 лютого 2011 р., м. Тернопіль); Шостій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика економіки і підприємництва» (4-6 травня 2009 р., м. Алушта); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем» (15-16 травня 2009 р., м. Полтава); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Трансформація світової економіки в умовах кризового розвитку» (24-25 вересня 2009 р., м. Алушта); Дванадцятій всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми та перспективи становлення фінансової системи України» (14-17 жовтня 2009 р., м. Севастополь); П’ятій міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (27-28 травня 2010 р., м. Суми); Четвертій загальноукраїнській науково-практичній конференції «Якість життя: пріоритети і перспективи» (8 грудня 2010 р., м. Донецьк).
Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано 20 наукових праць, у тому числі 9 статей у фахових наукових виданнях і збірниках наукових праць, з яких дві у співавторстві з В. В. Козюком. Загальна кількість публікацій за темою дисертації становить 7,15 друк. арк., з яких особисто автору належить 6, 32 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст дисертації викладено на 199 сторінках основного тексту, містить 12 таблиць і 23 рисунки. Список використаних джерел містить 205 найменувань і займає 20 сторінок. Робота має 12 додатків, що розміщені на 20 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукового завдання, що виявляється у розробленні теоретичних та практичних положень із наукового обґрунтування особливостей реалізації монетарної політики в доларизованій економіці України та теоретико-методологічного забезпечення її дедоларизації. Зокрема:
1. При аналізі категоріального апарату феномену доларизації встановлено наявність відносного консенсусу з приводу тлумачення цього поняття, його типологічної класифікації та етимології. Основна причина доларизації економіки полягає у пристосуванні економічного суб’єкта до неспроможності національних грошей цілісно виконувати свої функції. Перехід від доларизації активів до доларизації пасивів є структурним явищем, що відображає посилення глобальної фінансової інтеграції та певне покращення макроекономічної ситуації в країнах з ринками, що формуються, внаслідок чого зростає доступність приватних запозичень в іноземній валюті. Найбільш спірним є трактування способів вимірювання рівня доларизації в розріз її типологічних форм, а також обумовленість нерозвиненості фінансових ринків монетарними причинами. Доведено, що дисфункції внутрішніх фінансових ринків спричинені монетарними чинниками так само, як і сам процес витіснення національних грошей зі сфери фінансових трансакцій. Внаслідок цього проблеми при здійсненні макроекономічної політики є визначаючими детермінантами доларизації у довгостроковому періоді. Окремі інституціональні спотворення здебільшого визначають ступінь інерційності у зниженні рівня доларизації за умов створення монетарних, регуляторних та інших стимулів для підвищення попиту на національну валюту як інструменту обслуговування поточних й фінансових трансакцій.
2. Теоретичне забезпечення реалізації монетарної політики в доларизованій економіці спирається на методологію сучасної монетарної теорії. Однак при розгляді емпіричного досвіду країн з ринками, що формуються, доларизація є одним з факторів фундаментальних відмінностей у спроможності застосування теоретичних моделей монетарної економіки розвинутих країн та решти світу. Мейнстрім сучасної монетарної теорії, відштовхуючись від концепції природного рівня безробіття, «критики Лукаса», раціональних очікувань, теорії динамічної інконсистентності та дискусій довкола проблеми «правила проти дискреції», пропонує ряд погоджувальних позицій, що, приймаючи до уваги інтеграцію кейнсіанської критики, відомі як консенсус ІІ: ефективність монетарної політики визначається на основі мінімізації коливань інфляції та ВВП, інфляційна політика не є ефективною, завоювання довіри є необхідним, гнучка реакція на збурення є допустимою та бажаною, якщо базова орієнтація на цінову стабільність є непорушною. Однак, консенсус ІІ в світлі глобальної фінансової кризи підпадає під критику з боку макрофінансових підходів. Можливості безпосереднього застосування консенсусу ІІ у практиці монетарної політики центробанків країн з ринками, що формуються, залишаються обмеженими в зв’язку з тим, що для них досі залишається актуальною дилема між плаваючим та фіксованим валютним курсом, а доларизація тільки загострює цю проблему і в теоретичному і в практичному плані.
3. Особливостями теоретичного забезпечення монетарної політики у країнах з ринками, що формуються, є визнання необхідності запровадження принципів та найкращих практик розвинутих країн, що передбачає здійснення політики цінової стабільності, підвищення гнучкості валютного курсу, забезпечення інституціонального захисту незалежності центрального банку, перехід на таргетування інфляції та посилення ролі процентного каналу в структурі трансмісійного механізму. Це дозволяє істотно знизити вразливість до потоків капіталу в сукупності із створенням монетарних стимулів для послаблення залежності від запозичень в іноземній валюті. Втім, фінансова доларизація істотно послаблює стабілізаційні можливості валютного курсу. Політика нагромадження значних валютних резервів з метою послаблення вразливості до глобальних шоків та ризиків погіршення глобальної конкурентоспроможності в сукупності із зниженням рівня інфляції позначилась на тому, що обмеженість гнучкості валютного курсу виявилась новою формою заохочення процесів доларизації. Це не вписується у традиційні підходи сучасної монетарної теорії. З цього випливає, що незважаючи на зниження вагомості інфляційних детермінант доларизації, її фінансові фактори провокують витіснення національних грошей зі сфери фінансових трансакцій. У сукупності із затяжним періодом підтримання глобально низьких процентних ставок формується ситуація, коли коливання глобальної ліквідності за посередництва доларизації пасивів посилюють свій вплив на макрофінансові процеси у світі.
4. Емпіричний аналіз тенденцій доларизації у країнах з ринками, що формуються, засвідчує, що доларизація дедалі істотніше відображає залежність від довгострокових запозичень, і дедалі більше є відображенням не стільки монетарних проблем в чистому вигляді, скільки – неспроможності національних фінансових систем генерувати довгострокові джерела фінансових ресурсів. Всупереч тому, що із глобалізацією та покращенням ситуації у сфері інфляції повинна підвищуватись гнучкість валютного курсу, схильність до підтримання різного роду обмежених курсових коливань засвідчує, що країни з ринками, що формуються, опиняються у ситуації неспроможності розірвати замкнуте коло: доларизація економіки робить політику гнучкого валютного курсу менш ефективною, а сталість валютного курсу заохочує доларизацію. Враховуючи, що фінансова доларизація є однозначним чинником підвищення вразливості банківських систем до подвійних криз, подальші реформи монетарної політики та її інституційного забезпечення у країнах з ринками, що формуються, передбачають необхідність посилення ролі національних валют в обслуговуванні потреб економічних суб’єктів.
5. Доларизація вітчизняної економіки почала формуватись практично з 1992 р. Доларизація банківських депозитів та валютна субституція стартували з 1992 р., а доларизація кредитів розпочалась з 1994 р. З 1997 р. доларизація вітчизняної економіки також забезпечується завдяки приватним зовнішнім запозиченням. Основна причина доларизації вітчизняної економіки у 1990-х рр. – гіперінфляція та розтягнута в часі макроекономічна стабілізація, які в сукупності зі повільними ринковими реформами спровокували поглиблення та укорінення недовіри до національної валюти. Поряд з цим, період 2000-2002 рр. характеризується істотним зниженням рівня доларизації. Ремонетизація вітчизняної економіки відбувалась завдяки збільшенню попиту на національну валюту, що підкріплювалось жорсткою антиінфляційною монетарною політикою, фіскальною дисципліною та профіцитним платіжним балансом. У подальшому процеси доларизації змінили свій структурний зміст. Відновлення тенденції до доларизації активів супроводжувалось швидкою доларизацією пасивів. Банківське кредитування в іноземній валюті та масштабні приватні зовнішні запозичення продемонстрували, що для вітчизняної економіки проблема зумовленості доларизації пасивів неспроможністю фінансової системи генерувати довгострокові ресурси є актуальною, як і для більшості країн з ринками, що формуються. Однак, істотна відмінність вітчизняної економіки від останніх полягає в тому, що для України доларизація активів як прояв неефективної монетарної політики зберігає свою актуальність, тоді як для більшості країн з середнім доходом інфляційні фактори валютного заміщення активів стають менш виражені.
6. В економіці України сформувалась чітка асиметрична картина доларизації активів та пасивів у розрізі секторів. Сектор домогосподарств та реальний сектор демонструють домінування доларизації пасивів, тоді як банківський сектор у силу зовнішніх запозичень та внутрішнього кредитування у валюті демонструє відносно збалансовану структуру активів та пасивів з позиції валюти деномінації. Однак, такий баланс, як і передбачає теорія, не гарантує зниження ризику ліквідності та платоспроможності внаслідок валютно-фінансової кризи, що підтвердили події 2008-2009 рр. Це означає, що на прикладі України знаходить підтвердження традиційна теоретична позиція про характер макрофінансової вразливості економіки з доларизованими пасивами до змін валютного курсу.
7. Доларизація депозитів та кредитів в Україні викликається відмінним набором факторів. Експансивна монетарна політика, що призводить до високої і нестабільної інфляції, а також перетворення реальних депозитних ставок на від’ємні, є безпосередньою причиною втрати мотивації економічних суб’єктів до підтримання заощаджень у національній валюті. Недовіра до курсової стабільності робить такий вибір ще більш виграшним, оскільки вкладники, заощаджуючи в твердих валютах, не втрачають вартість відкладених коштів, хеджують ризик інфляції і знецінення національної валюти водночас. Доларизація кредитів описується іншими закономірностями. У випадку аналізу доларизації кредитів у цілому встановити зв’язок очікуваного характеру з теоретично визначаючими незалежними змінними не вдається. Припущення про функціональну неоднорідність доларизованих кредитів підтверджується завдяки тому, що при аналізі зв’язків між коротко- та довгостроковими кредитами в іноземній валюті з незалежними змінними вдається виявити залежності, що повністю вписуються в теоретичну модель. Зростання частки короткострокових кредитів в іноземній валюті обумовлюється зростанням реальних ставок у гривнях, однак, коли такі ставки стають від’ємними внаслідок інфляції, мотивація до коротких запозичень у національній валюті зростає. Це засвідчує, що економічні суб’єкти перекладають ризик знецінення боргу за короткостроковими кредитами на банківський сектор, який, у свою чергу, хеджує його через підвищення оборотності поточних ресурсів. Зростання частки довгострокових кредитів в іноземній валюті повністю залежить від динаміки поточної інфляції та реальних ставок у валюті. Це означає, що експансивна монетарна політика руйнує джерела для довгострокових ресурсів, гальмуючи розвиток національної фінансової системи. Сегментація кредитного ринку також засвідчує, що для України повністю підтверджується «гіпотеза первісного гріха», яка вказує на те, що причина доларизації пасивів перебуває не тільки в монетарній, але й у фінансовій площині. Зростання значення приватних зовнішніх запозичень у структурі процесів доларизації вітчизняної економіки обумовлюється глобальними факторами: поведінка спредів на глобальних ринках капіталу справляє безпосередній вплив на спроможність запозичувати закордоном. В умовах майже прямого перенесення зовнішніх запозичень на внутрішню кредитну експансію в іноземній валюті глобальні фактори посилюють свій вплив як на фінансову доларизацію України в цілому, так і на пропозицію позичкових ресурсів зокрема. Неврахування цього фактора при реалізації монетарної політики призвело до виникнення фінансової бульбашки, дефіциту платіжного балансу внаслідок експансії споживання та різкого обвалу економіки внаслідок девальвації.
8. Монетарна політика в Україні під впливом доларизації зазнає істотних викривлень. Доларизація майже весь час виступає проінфляційним чинником. Обмеження грошової пропозиції запускають в обіг надлишок доларової маси та заохочують кредитування у валюті. Дефіцит гривневої маси відносно легко компенсується завдяки більш дешевим джерелам в іноземній валюті, внаслідок чого ефективність рестрикційної політики знижується. Монетарна експансія, разом із зростанням грошової пропозиції заохочує зростання попиту на іноземну валюту, а збільшення попиту на гроші забезпечується завдяки ресурсам в іноземній валюті. Приплив капіталу без належної стримуючої монетарної політики практично повністю поглинається валютними резервами НБУ та банківськими пасивами, призводячи до ситуації, коли грошова пропозиція покривається виключно зовнішніми надходженнями, які є достатньо мінливі. Відсутність курсової реакції на приплив капіталу заохочує доларизацію та створює оманливе уявлення про те, що внаслідок доларизації вимог банківський сектор збалансовує валютну структуру активів та пасивів, тим самим нехтуючи ризиками подвійних криз. Тривала фіксація валютного курсу здебільшого вмотивована міркуваннями стимулювання експорту, а не доларизації, але це, заохочуючи доларизацію, призводить до того, що валютний курс перестав виконувати роль і номінального якоря щодо інфляції, і інструмента пристосування економіки до нових рівноважних умов. Рух курсу вгору заохочує зовнішні запозичення, знецінює доларизовані активи та погіршує конкурентоспроможність, а зниження курсу погіршує платоспроможність суб’єктів, зобов’язання яких деноміновані в іноземну валюту. Знецінення гривні в 2008-2009 рр. продемонструвало розгортання подвійної кризи за теоретично передбачуваним сценарієм.
9. Сформований рівень доларизації вітчизняної економіки призвів до викривлень у монетарній політиці та погіршення її ефективності, посилення її вразливості до потоків капіталу та змін валютного курсу. Межі оптимального нагромадження валютних резервів дедалі ірраціоналізуються завдяки тому, що вони повинні покривати і приплив капіталів і частину доларизованих депозитів. Політика подальшої акселерації валютних резервів може призвести до консервації структурних зрушень завдяки тому, що спонукатиме до створення стимулів для секторів, які в короткостроковому періоді забезпечують валютні надходження. Звідси попит на валютні резерви переадресовує сигнали щодо спрямування капіталів у сектори з низьким ступенем доданої вартості. Також фінансова доларизація виступила зв’язною ланкою між експансією глобальної ліквідності і бумом внутрішнього кредитування та споживання, що призвело до зростання вартості активів та погіршення платіжного балансу. Фінансові дисбаланси економіки України, масштаби падіння вітчизняної економіки підчас кризи та шок у банківському секторі засвідчують необхідність перегляду макроекономічної політики. Такий перегляд повинен спиратись на те, що зниження рівня доларизації повинно розглядатись як пріоритетна складова економічної політики.
10. Практика здійснення політики дедоларизації підкреслює, що вона повинна спиратись на комплексні структурні реформи і не може бути зведена виключно до зміни режиму монетарної політики. Найбільш вагомими складовими успішної політики зниження рівня доларизації в окремих країнах є: загальне та структурне реформування економіки, що покликане підвищити довіру до уряду та покращити очікування майбутнього; забезпечення реальної незалежності центрального банку задля підтримання цінової стабільності; розширення діапазону коливань валютного курсу; удосконалення пруденційної політики; мінімізація бюджетних дефіцитів; переорієнтація на внутрішні запозичення та створення стимулів для розвитку довгострокових інструментів запозичень у національній валюті. Асиметричне та несистемне макроструктурне реформування, як правило, не позначається на підвищенні довіри до національної валюти, а механічне доведення процентних ставок до реального щодо інфляції рівня не гарантує зростання попиту на вітчизняну валюту через очікування зміни монетарного курсу, а також робить зовнішні та внутрішні доларизовані запозичення відносно дешевшими.
11. Рівень доларизації вітчизняної економіки та макрофінансові ризики, що з неї випливають, вимагають перегляду основ економічної політики. Політика дедоларизації України повинна передбачати: формальне визнання необхідності підвищення рівня використання національної валюти в господарських операціях, включення аналізу рівня, ризиків та загроз доларизації в структуру макроекономічних та фінансових оглядів НБУ, оголошення цільових орієнтирів із дедоларизації вітчизняної економіки; зміну режиму монетарної політики в напрямку переходу до підтримання цінової стабільності та курсової гнучкості на підґрунті забезпечення реальних щодо інфляції процентних ставок, підвищення значення процентного каналу монетарної політики, поступове послаблення залежності формування грошової бази від потоків капіталу, посилення контролю за грошовим мультиплікатором, наявність монетарних реакцій на посилення переносу зовнішніх банківських запозичень на внутрішню кредитну експансію в іноземній валюті; трансформацію пруденційних вимог у напрямку підвищення регуляторного тягаря операцій із валютного кредитування та посиленого моніторингу ризиків платоспроможності та ліквідності; побудови фіскальної політики на антициклічній основі та з врахуванням реакції сальдо бюджету на коливання споживання, обумовленого припливами капіталів, поступову мінімізацію бюджетних дефіцитів у сукупності із переорієнтацією на внутрішні запозичення та поступову відмову від сурогатних фінансових інструментів типу ПДВ-облігацій; створення стимулів для розвитку внутрішнього фінансового ринку як основи для формування довгострокових джерел запозичень у національній валюті. Реалізація запропонованих заходів в їхній сукупності та цілісності дозволить істотно знизити рівень доларизації вітчизняної економіки, послабити вразливість до зовнішніх та внутрішніх збурень та підвищити ефективність монетарної політики НБУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. №2121-ІІІ // Урядовий кур’єр . – 2001. – 17 січ. – С. 5-13.
2. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. №679-ХІV // Урядовий кур’єр. – 1999. – 1 лип. – С. 1-9.
3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг» від 22 вересня 2011 р. №3795-VI. [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http: // www. zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3795-17
4. Декрет Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю» від 19 лютого 1993 р. №15-93 // Галицькі контракти. – 1998. – №50. – с. 81-84.
5. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик» від 31 січня 2001 р. № 80» від 28 вересня 2011 р. № 1011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1011-2011-%EF
6. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. №368 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001. – №10. – с. 3-35.
7. Інструкція про порядок організації та здійснення валютообмінних операцій на території України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 р. №502 // Фінансовий моніторинг у банках України. Спеціальний випуск. Частина 3. .– 2009. – № 4 (157). – с. 104-132.
8. Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. №496 // Фінансовий моніторинг у банках України. Спеціальний випуск. Ч.2. – 2009. – № 3 (156). – с. 7-87.
9. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2007 р. №297 // Фінансовий моніторинг у банках України. Спеціальний випуск. Ч. 2. – 2008. – № 11 (152). – с. 114-146.
10. Адамик Б. Вибір цільової спрямованості монетарної політики в Україні / Б. Адамик // Світ фінансів. – 2004. – Вип. 1. – С. 72-81.
11. Атамась Н. І. Вплив доларизації на деформацію трансмісійного механізму монетарної політики України / Н. І. Атамась // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2010. – Вип. 264. – С. 1064-1074.
12. Атамась Н. І. Вплив іноземного капіталу на доларизацію національної економіки / Н. І. Атамась // Культура народов Причерноморья. – 2009. – №172 – С. 10-13.
13. Атамась Н. І. Доларизація економіки у країнах з ринками, що виникають / Н І. Атамась // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика : зб. тез доп. V Міжнар. наук.-практич. конф. Т. 1. (27-28 травня 2010 р.). – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – С. 61-63.
14. Атамась Н. І. Доларизація української економіки в умовах присутності іноземних банків / Н. І. Атамась// Теория и практика экономики и предпринимательства : матер. VІ Междунар. научно-практич. конф., (Алушта, 4-6 мая 2009 г.). – Симферополь, 2009. – С.61-62.
15. Атамась Н. І. Загальні макроекономічні тенденції та динаміка рівня доларизації в Україні / Н. І. Атамась // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації : зб. тез доп. VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч 2 / відп. за вип. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль : „Екон. думка”, 2011. – С. 30-31.
16. Атамась Н. І. Криза банківської системи в доларизованій економіці України / Н. І. Атамась // Науковий вісник ПУСКУ. – 2009. – №4(35). – С. 29-34.
17. Атамась Н. І. Прояв світової фінансової кризи в доларизованій економіці України / Н. І. Атамась // Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем: матер. Міжнар. наук.-практич. конф., (Полтава, 15-16 травня 2009 р.). – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2009. – С. 277-280.
18. Атамась Н. І. Фактори розвитку доларизації активів та зобов’язань / Н. І. Атамась // Якість життя: пріоритети і перспективи : матер. ІV За-гальноукр. наук.-практич. конф., (Донецьк, 8 грудня 2010 р.). – Донецьк : ДІРСП, 2010. – С. 25-27.
19. Атамась Н. І. Cучасні суперечливі тенденції у сфері доларизації економіки у країнах з ринками, що виникають / Н. І. Атамась // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2010. – Вип. 30. – С. 7- 17.
20. Атамась Н. І. Валютно-курсова політика в доларизованій економіці / Атамась Н. І. // Трансформации мировой экономики в условиях кризисного развития : материали Всеукр. науч.-практич. конф., (Алушта, 24-25 сентября 2009 г.). – Симферополь, 2009. – С. 3-4.
21. Атамась Н. І. Використання долара США на грошовому ринку України: позитивні та негативні тенденції / Н. І. Атамась // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації : зб. тез доп. VІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч 2./ відп. за вип. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль : „Екон. думка”, 2009. – С. 29-31.
22. Атамась Н. І. Інноваційно-еволюційний та макрофінансовий аспект циклічного розвитку суспільства / Н. І. Атамась // Світ фінансів. – 2009. – №3 (20). – С. 34-39.
23. Атамась Н. І. Макроекономічна роль валютного курсу в доларизованій економіці / Атамась Н. І. // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації : зб. тез доп. VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч 2 / відп. за вип. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль : „Екон. думка”, 2010. – С. 30-31.
24. Атамась Н. І. Монетарна і фіскальна політика в системі державного регулювання економіки / Н. І. Атамась // Світ фінансів. – 2007. – №4 (13). – С. 58-68.
25. Атамась Н. І. Новітні та ортодоксальні аспекти монетарної політики: діалектика теоретичних уявлень / Н. І. Атамась // Вісник ТНЕУ. – 2009. – №5. – С. 268-272.
26. Атамась Н. І. Особливості здійснення монетарної політики в доларизованій економіці України / Н. І. Атамась // Проблеми та перспективи становлення фінансової системи України : матер. ХІІ Всеукр. наук.-практич. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, (Севастополь, 14-17 жовтня 2009 р.). – Севастополь : Вид-во Сев НТУ, 2009. – С. 174-175.
27. Атамась Н. І. Проблеми реалізації монетарного регулювання в доларизованій економіці України / Н. І. Атамась // Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених., (Тернопіль, 16-17 жовтня 2008 р.). – Тернопіль : ТДТУ ім. І. Пулюя, 2008. – С. 5-6.
28. Берг Э. Полная долларизация: преимущества и недостатки / Э. Берг., Э. Борштейн // Вопросы экономики. МВФ. Вашингтон. О.К. – Изд. на русс. яз. – 2000. – №24. – С. 2-22.
29. Береславська О. І. Макроекономічні аспекти валютно-курсової політики в Україні / О. І. Береславська // Фінансово-монетарні важелі економічного зростання. Т. 2: Механізми грошового та фондового ринків і їх вплив на розвиток економіки України. – К. : Фенікс, 2008. – С. 196-266.
30. Бофингер П. Экономика ортодоксальной монетарной стабилизации: пример России, Украины и Казахстана / П. Бофингер, Г. Флассбек, Л. Хоффманн // Вопросы экономики. – 1995. – №12. – С. 26-44.
31. Бузгалин А. В. Переходная экономика: курс лекций по аналитической экономии / А. В. Бузгалин. – М. : Таурус ; Просперус, 1994. – 472 с.
32. Вавилов А. Стабилизация и управление государственным долгом России / А. Вавилов, Г. Трофимов // Вопросы экономики. – 1997. – №12. – С. 62-81.
33. Гайдар Е. «Детские болезни» постсоциализма / Е. Гайдар // Вопросы экономики. – 1997. – №4. – С. 4-25.
34. Геєць В. Питання теорії і практики макроекономічної стабілізації в аспекті переходу від кризи до зростання / В. Геєць // Вісник НБУ. – 1997. – №9. – С. 10-17.
35. Дзюблюк О. В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки : [монографія] / О. В Дзюблюк. – К. : Поліграфкнига, 2000. – 512 с.
36. История экономических учений: (современный этап) / под общ. ред. А. Г. Худокормова. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 733 с.
37. Карагодин И. Стабилизационные программы в Латинской Америке / И. Карагодин // МЭиМО. – 1994. – №3. – С. 83-95.
38. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Антология экономической классики / Дж. М. Кейнс. – М.: ЭКОНОВ, Ключ, 1993. – С. 137-432.
39. Козюк В. В. Експансія кредиту в системі макрофінансових дисбалансів / В. В. Козюк // Фінанси України. – 2010. – №1. – С. 54-65.
40. Козюк В. В. Валютні резерви в умовах глобальної фінансової кризи та у посткризовій перспективі / В. В. Козюк // Вісник НБУ. – 2010. – №10. – С. 59-65.
41. Козюк В. В. Глобалізаційні фактори фінансової доларизації / В. В. Козюк // Фінанси України. – 2010. – №12. – С. 44-57.
42. Козюк В. В. Державний борг в умовах ринкової трансформації економіки України : [монографія] / В. В. Козюк. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002. – 238 с.
43. Козюк В. В. Сучасні центральні банки: середовище функціонування та монетарні рішення : [монографія] / В. В. Козюк. – Тернопіль : Астон, 2001. – 300 с.
44. Козюк В. В. Трансформація центральних банків в умовах глобалізації: макроекономічні та інституціональні проблеми : [монографія] / В. В. Козюк. – Тернопіль : Астон, 2005. – 320 с.
45. Козюк В. В. Щодо питання про зв’язок між інфляцією та незалежністю центральних банків у країнах колишнього СРСР / В. В. Козюк // Вісник НБУ. – 2003. – №7. – С. 19-24.
46. Козюк В. В. Макроекономічний аналіз рівня та структури доларизації вітчизняної економіки / В. В. Козюк, Н. І. Атамась // Вісник НБУ. – 2011. – №5. – С. 30- 34.
47. Козюк В. В. Стратегічні елементи системного поєднання напрямів дедоларизаційної політики в Україні / В. В. Козюк, Н. І. Атамась // Фінанси України. – 2011. – №5. – С. 104-111.58-68.
48. Козюк В .В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури : [монографія] / В. В. Козюк. – Тернопіль : Астон, 2005. – С. 120-148.
49. Козюк В. В. Монетарні засади глобальної фінансової стабільнос-
ті : [монографія]/ В. В. Козюк. – Тернопіль : ТНЕУ, Економічна думка, 2009. – 728 с.
50. Козюк В. В. Незалежність центральних банків : [монографія] / В. В. Козюк. – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 244 с.
51. Кокощинскі Р. Грошово-кредитна політика та політика валютного курсу під час періоду трансформації: досвід та рекомендації / Р. Кокощинскі // Хоффманн Л., Мьоллерс Ф. Україна на шляху до Європи. – К. : Фенікс, – 2001. – С. 235-244.
52. Колодко Гж. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн / Гж. Колодко. – К. : Основні цінності, 2002. – 248 с.
53. Колодко Гж. Польша 2000. Новая экономическая стратегия / Гж. Колодко. – Варшава : Польтекст, 1996. – 160 с.
54. Кругман П. Международная экономика. Теория и практика / П. Кругман, М. Обстфельд ; пер. с англ. – М. : Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. – 799 с.
55. Линдерт П. Х. Экономика мирохозяйственных связей : пер. с англ. / П. Х. Линдерт. – М. : Прогресс, 1992. – 520 с.
56. Лисенко Р. Монетарний трансмісійний механізм в Україні. Стаття 2. Аналіз дії трансмісійного механізму грошово-кредитної політики / Р. Лисенко, С. Ніколайчук, А. Сомик // Вісник НБУ. – 2007. – №11. – С. 18-24.
57. Лютий І. О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки : [монографія] / І. О. Лютий. – К. : Атіка, 2000. – 240 с.
58. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Фредерік С. Мишкін ; пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин. – К. : Основи, 1998. – 963 с.
59. Моисеев С. Взлёт и падение монетаризма / С. Моисеев // Вопросы экономики. – 2002. – № 9. – С. 92-104.
60. Моисеев С. Политэкономия финансовой репрессии / С. Моисеев // Вопросы экономики. – 2002. – №12. – С. 36-50.
61. Науменкова С. В. Проблемы сбалансированности денежного рынка Украины / С. В. Науменкова. – К. : Наукова думка, 1997. – 56 с.
62. Немецкий Федеральный банк: денежно-политические задачи и инструменты / Специальные издания Немецкого Федерального банка. – Франкфурт-на-Майне, 1993. – №7. – 177 с.
63. Перепьолкіна О. О. Вибір оптимального режиму монетарного устрою в Україні / О. О. Перепьолкіна // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. праць. Вип. 12 (55) / наук. ред. І. К. Бондар. – К., 2005. – С. 34-37.
64. Петрик О. Історія монетарного розвитку України / О. Петрик // Вісник НБУ. – 2007. – №12. – С. 2-16.
65. Петрик О. Визначення оптимального рівня інфляції для України / О. Петрик, С. Ніколайчук // Вісник НБУ. – 2007. – №6. – С. 10-22.
66. Петрик О. Прогнозування інфляції / О. Петрик, Ю. Половньов // Вісник НБУ. – 2000. – №12. – С. 7-9.
67. Попов В. Уроки валютного кризиса в России и других странах / В. Попов // Вопросы экономики. – 1999. – №6. – С. 100–122.
68. Сабов З. А. Валютная конвертируемость в переходной период / З. А. Сабов. – СПб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1998. – 312 с.
69. Сиденко В. Р. Внешнеэкономическая деятельность: проблемы системной трансформации при переходе к рынку / В. Р. Сиденко. – К : ОКО, 1998. – 305 с.
70. Стельмах В. С. Монетарна політика НБУ: сучасний стан та перспективи змін : [монографія] / за ред. В. С. Стельмаха. – К.: Центр наукових досліджень Національного банку України,УБС НБУ, 2009. – 404 с.
71. Туган-Барановский М. Бумажные деньги в их отношениях к металическим // Деньги / под ред. А. А. Чухно. – К. : Україна, 1997. – С. 85-120.
72. Усоскин В. М. Теория денег / В. М. Усоскин. – М. : Мысль, 1976. – 228 с.
73. Формування вартості кредитів у країнах з перехідною економікою та вплив на неї облікової ставки: [інформаційно аналітичні матеріали].– К. : Центр наукових досліджень НБУ, 2004. – Вип. 3. – 84 с.
74. Фридмен М. Инфляция и безработица: горизонты новой политики (тезисы нобелевской лекции) : пер. с англ. // Если бы деньги заговорили…/ М. Фридмен. – М. : Дело, 1999. – С.147-150.
75. Харрис Л. Денежная теория : пер. с англ. / В. М. Усоскин. – М. : Прогресс, 1990. – 750 с.
76. Шевчук В. Вплив монетарної політики на промислове виробництво, інфляцію та реальний обмінний курс в Україні у 1994-2000 роках / В. Шевчук // Вісник НБУ. – 2001. – №1. – С. 12-15.
77. Шевчук В. Економічні реформи у Латинській Америці: від фінансової стабілізації до стійкого економічного зростання : [монографія] / В. Шевчук. – Львів : Каменяр,1999. – 319 с.
78. Шевчук В. Платіжний баланс, економічне зростання і стабілізаційна політика : [монографія] / В. Шевчук. – Львів : Кальварія, 2008. – 734 с.
79. Юхименко П. І. Монетаризм: теорія і практика / П. І. Юхименко. – К. : Кондор, 2005. – 312 с.
80. Ющенко В. Ключеві проблеми монетарної та валютно-курсової політики в Україні / В. Ющенко // Вісник НБУ. – 2000. – №2. – С. 3-5.
81. Ющенко В. Формування пропозиції грошей в Україні / В. Ющенко // Вісник НБУ. – 1997. – №8. – С. 3-12.
82. Ющенко В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні / В. Ющенко, В. Лисицький. – К.: “СКАРБИ”, 1998. – 288 с.
83. Artera C. Exchange Rate Regimes and Financial Dollarization: Does Flexibility Reduce Bank Currency Mismatches? / C. Artera // Center for International and Development Economics Research Working Paper. – 2002. – №123. – Р. 3-62.
84. Bacha E. Is Brazil Different? Risk, Dollarization, and Interest Rates in Emerging Markets / E. Bacha, M. Holland, F. Goncalves // IMF Working Paper. – 2007. – WP/07/294. – P. 3-27.
85. Balino T. Dollarization: A Primer / Tomas Balino // Current Development in Monetary and Financial Law. – IMF. – 2003. – Vol. 2. – P. 613-628.
86. Baqueiro A. Fear of Floating or Fear of Inflation? The Role of Exchange Rate Pass-Through / A. Baqueiro, A. Diaz de Leon, A. Torres // BIS Papers. – 2003. – №19. – Р. 338-354.
87. Barajas A. Dollarization of Liabilities: Beyond the Usual Suspects / A. Barajas, A. Morales // IMF Working Paper. – 2003. – WP/03/11. – P. 4-41.
88. Barro R. Positive Theory of Monetary Policy in a Natural Rate Model / R. Barro, D. Gordon // Journal of Political Economy . – 1983. – 101 (3). – P. 589-610.
89. Barro R. Rules, Discretion and Reputation in a Model of Monetary Policy / R. Barro, D. Gordon // Journal of Monetary Economics. – 1983. – №12. – Р. 101-120.
90. Beddies Ch. Selected Issues Concerning Monetary Policy and Institutional Design for Central Banks: A Review of Theories / Christian Beddies // IMF Working Paper. – 2000. – WP/00/140. – P. 3-48.
91. Bednarik R. Loan Dollarization in V4 Countries / Radek Bednarik // Munich Personal RePEc Archive Paper. – 2007. – №14695. – Р. 2-11.
92. Berkmen P. Exchange Rate Policy and Liability Dollarization: An Empirical Study / P. Berkmen, E. Cavallo // IMF Working Paper. – 2007. – WP/07/33. – P. 3-46.
93. Berkmen P. Exchange Rate Policy and Liability Dollarization: What Do the Data Reveal About Causality? / P.Berkmen, E. Cavallo // IMF Working Paper. – 2009. – WP/09/33. – P. 3-38.
94. Bernarke B. Inflation Targeting: A New Framework for Monetary Policy? / B. Bernarke, F. Mishkin // Journal of Economic Perspectives. – 1997. – №11. – Р. 97-116.
95. Bordo M. Monetary Policy Regimes, the Gold Standard, and the Great Depression / Michael Bordo // NBER Research Summary. – 2000. – P. 2-7.
96. Bordo M. Monetary Policy and Asset Prices: Does “Benign Neglect” Make Sense? / M.Bordo, O.Jeanne // IMF Working Paper. – 2002. – WP/02/225. – P. 3-27.
97. Bordo M. The Gold Standard as a “Good Housekeeping Seal of Approval“ / M.Bordo, H. Rockoff // Journal of Economic History. – 1996. – №56(2). – Р. 389-428.
98. Bordo M. The Importance of Stable Money: Theory and Evidence / M. Bordo, A. Schwatz // Cato Journal. – 1983. –Vol. 3. - №1. – Р. 63-83.
99. Borio C. The Financial Turmoil of 2007-?: A Preliminary Assessment and Some Policy Considirations / Claudio Borio // BIS Working Paper. – 2008. – №251. – P. 4-28.
100. Borio C. Tale of Two Perspectives: Old and New Challenges for Monetary Policy / C. Borio, W. English, A. Filardo // BIS Papers. – 2003. – №19. – Р. 3-59.
101. Borio C. Back to the Future? Assessing the Deflation Record / C. Borio, A. Filardo // BIS Working Paper. – 2004. – №152. – Р. 3-61.
102. Borio C. Securing Sustainable Price Stability: Should Credit Come Back From the Wilderness? / C. Borio, Ph. Lowe // BIS Working Paper. – 2004. – №157. – Р. 4-51.
103. Borio C. Whither Monetary and Financial Stability? The Implications of Evolving Policy Regims / C. Borio, W. White // BIS Working Paper. – 2004. – №147. – Р. 4-55.
104. Bradley M. Federal Reserve Operating Procedures in the Eighties: A Dynamic Analysis / M. D. Bradley, D. W. Jansen // Jornal of Money, Credit and Banking. – 1986. – №18. – Р. 323-335.
105. Bussiere M. Chronicle of Currency Collapses: Re-examining the Effects on Output / M. Bussiere, S. Saxena, C. Tovar // ECB Working Paper. – 2010. – №1226. – Р. 3-54.
106. Ca’Zorzi M. Exchange Rate Pass-through in Emerging Markets / M. Ca’Zorzi, E. Hahn, M. Sanenhez // ECB Working Papers. – 2007. – №739. – Р. 4-33.
107. Calvo G. On Dollarization / Guillermo Calvo // University of Maryland Conference Article 1999, April 20. – 1999. – P. 3-18.
108. Calvo G. Currency Substitution in Developing Countries: An Introduction / G. Calvo, C. Vegh // Revista de Analisis Economico . – 1992. – Vol. 7. – №1. – Р. 3-27.
109. Capital Flows to Emerging Markets: Recent Trends and Potential Financial Stability Implications // Bank of England Financial Stability Review. – 2005. – Dec. – P. 94-102.
110. Cayazzo J. Toward an Effective Supervision of Partially Dollarized Banking Systems / J. Cayazzo, A. Garcia Pascual, E. Gutierrez, S. Heysen // IMF Working Paper. – 2006. – WP/06/32. – P. 4-50.
111. Cecchetti S. Does Inflation Targeting Increase Output Volatility? An International Comparison of Polisymakers’ Preferences and Outcomes / S. Cechetti, M. Ehrman // NBER Working Paper. – 1999. – №7426. – P. 3-35.
112. Cecchetti S. Has Monetary Policy Become More Efficient? A Cross Country Analysis / S. Cecchetti, A. Flores-Lagunes, S. Krause // NBER Working Paper. – 2004. – №10973. – P. 5-46.
113. Cecchetti S. Asset Price in a Flexible Inflation Targeting Framework / S. Cecchetti, H. Genberg, S. Wadhwani // NBER Working Paper. – 2002. – №8970. – Р. 3-22.
114. Clarida R. The Science of Monetary Policy: A New Keynesian Perspective / R. Clarida, J. Gali, M. Gertler // Journal of Economic Literature. – 1999. – №37(4). – Р. 1661-1707.
115. Clifton E. Inflation Targeting and the Unemployment-Inflation Trade-off / E. Сlifton, H. Leon, Ch-H. Wong // IMF Working Paper. – 2001. – WP/01/166 – Р.31-42.
116. Clinton K. Monetary Policy in the Second Part of 1980s: How much Room for Maneuver? / K. Clinton, J-K. Chourqui // OECD Department of Economics and Statistics Working Papers. – 1987. – №39. – Р. 4-68.
117. Cohen B. Dollarization: Pros and Cons / Benjamin Cohen // Paper prepared for the workshop Dollars, Democracy and Trade: External Influence on Economic Integration in the Americas 2000, May 18. – 2000. – P. 2-13.
118. Danbrovsky M. Political Determinants of Economic Reforms in Former Communist Countries / M. Danbrovsky, R. Gortat. – Warsaw : CSER, 2002. – 260 р.
119. Debelle G. Inflation Targeting as a Framework for Monetary Policy [Електронний ресурс] / Guy Debelle // IMF Economic Issues. – 1998. – Режим доступу : http ://www.imf.org.
120. Desormeaux J. Strategies for Dedollarization: Financial Sector Development and Inflation Targeting / Jorge Desormeaux // Paper Prepared for the International Conference “Dollarization: Consequences and Policy Options” Hosted at Central Bank of Republic of Turkey. Dec. 14-15, 2006, Istanbul. – P. 2-27.
121. Devis Matthew. Fifgting Deflation in the US and Japan [Електронний ресурс] / М. Devis // NBER Digest. – 2005. – Режим доступу : http ://www.nber.org.
122. Disyatat P. Rationalizing Asia’s Foreign Reserves Build-up / Piti Disyatat // Bank of Thailand Economic Monitor. – 2003. – Dec. – P. 2-8.
123. Duttagupta R. The Anatomy of Banking Crises / R. Duttagupta, P. Cashin // IMF Working Paper. – 2008. – WP/08/93. – P. 3-39.
124. Eichengreen B. New International Financial Architecture: A Practical Post-Asia Agend. / Barry Eichengreen – Wash. D.C. : Institute for International Economy, 1999. – 216 p.
125. Eichengreen B. Crises Now and Then: What Lessons From the Last Era of Financial Globalization? / B. Eichengreen, M. Bordo // NBER Working Paper. – 2002. – №8716. – Р. 4-55.
126. Eichengreen B. Exchange Rate and Financial Fragility / B. Eichengreen, R. Hausmann // NBER Working Paper. – 1999. – №7418. – Р. 4-54.
127. Eijffinger S. Central Bank Transparency in Industrial Countries [Електронний ресурс] / Eijffinger S., Geraats P. // CEPR Discussion Papers. – 2001. – №3188. – Режим доступу : http ://www.cepr.org.
128. Erasmus L. Dedollarization in Liberia – Lessons from Cross-Country Experience / L. Erasmus, J. Leichter, J. Menkulasi // IMF Working Paper. – 2009. – WP/09/37. – P. 3-25.
129. Exchange Rates in the Increasingly Interdepended World // IMF Occasional Papers.