ВАЖЕЛІ УПРАВЛІНСЬКИХ ВПЛИВІВ У ПРОВЕДЕННІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ :

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ.....................................................................................................4
РОЗДІЛ I. Теоретичні і методологічні засади формування системи управління фінансово-кредитними відносинами...........................30
1.1. Теоретичні засади фінансово-кредитних відносин на різних
етапах наукового пізнання................................................................30
1.2. Основні закономірності і принципи управління фінансово-кредитною системою.........................................................................81
1.3. Фінансово-кредитна політика в управлінні
економічними процесами................................................................110
РОЗДІЛ II. Концепції управлінських впливів у фінансовій
системі в ринкових відносинах......................................................159
2.1. Передумови управління економічною системою..................159
2.2. Концептуальні підходи управлінської діяльності у фінансово-кредитних відносинах......................................................................209
2.3. Факторні підходи до проведення фінансово-кредитної політики............................................................................................256
РОЗДІЛ III. Механізми впливу управління на функціонування фінансової системи..........................................................................286
3.1. Місце фінансово-кредитних відносин в системі управління ринковою економікою.....................................................................286
3.2. Об’єктивні та суб’єктивні фактори формування ринкового
механізму..........................................................................................301
3.3. Впливи розподільчого механізму на проведення фінансово-кредитної політики України...........................................................311
РОЗДІЛ IV. Пріоритетні напрями формування важелів управління
в економічних процесах................................................................. 333
4.1. Економічні передумови демократизації господарських відносин........................................................................................... 333
4.2. Важелі впливів в системі управління економічними процесами.........................................................................................349
4.3. Фінансово-кредитні відносини, як основоположні фактори утвердження ринкової економіки..................................................358
РОЗДІЛ V. Тенденції розвитку управління фінансово-кредитною політикою України..........................................................................370
5.1. Місце владного управлінського механізму в системі фінансово-кредитних відносин......................................................370
5.2. Економіко-правові фактори становлення фінансово-кредитної політики в економічній системі.....................................................401
5.3. Впливи фінансово-кредитної політики на функціонування національної економіки..................................................................420
Висновки..........................................................................................455
Список використаних джерел........................................................473
Додатки.......................................................

ВСТУП

Теоретико-методологічні аспекти наукового пошуку новітніх форм і методів управління фінансово-кредитною системою пов’язу-ються із основними напрямами докорінної перебудови (трансформації) економічних відносин, зміною форм власності, встановленням сучас-них ринкових механізмів, закладанням засад конкурентного середови-ща, які повинні стати потужним механізмом запровадження та розвит-ку сталих соціально-економічних процесів у проведенні політики де-мократизації управління національним господарством, що потребує системного теоретичного дослідження і напрацювання напрямів стій-кого економічного зростання.
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю по-дальшої розробки проблем управління фінансами, яке як і управлін-ня персоналом, стратегічне управління, управління знаннями та інші види управлінської діяльності покладається на організацію взаємодії внутрішнього середовища із зовнішніми умовами. Управління фінан-совими потоками, як державними, так і приватними у сьогоденні сві-тової глобалізації, трансформації економічних умов господарювання позначається не тільки вмінням розміщувати вільні кошти в активи, інвестиційні проекти, проводити своєрідну політику на фондовому ринку, але й необхідністю виконувати пріоритетні завдання суспіль-ства щодо наділення фінансовими ресурсами будь-яких галузей, гро-мад, індивідів для проведення господарської діяльності, забезпечую-чи добробут держави в цілому. Фінансово-кредитна політика, як ме-ханізм управління найважливішим ресурсом економіки має відобра-ження у валовому національному продукті (ВВП). Так, ВВП Великої Британії у 2006 р. становив 1,83 трн. дол. США, а доход на душу на-селення склав 23550 дол./рік, у Франції він складав 1,816 трн. дол., при 24420 дол./рік, у Польщі – 514 млрд. дол., при 9000 дол./рік, а в Україні – біля 160 млрд. дол., при приблизно 2000 дол./рік доходу на душу населення.
Побудова сучасного економічного механізму та усвідомлення йо-
го філософії в ринковій моделі господарювання неможливе без всебіч-ного освоєння теорії і практики й повинно розглядатись у системі де-централізації управління економікою, напрямах формування важелів управління фінансово-кредитною політикою, що пов’язується із сис-темою: потреби - переваги – пріоритети. Наукове обгрунтування не-обхідності формування важелів управлінських впливів у фінансово-кредитній політиці є актуальною проблемою та потребує подальшої розробки теоретичних підходів до їх сутності і тенденцій розвитку, що обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Однією з центральних проблем економічної науки є підвищення якості наукових досліджень. В цих умовах все більшого значення на-буває методологія дослідження. Дана дисертаційна робота й присвяче-на питанням відпрацювання методології формування важелів управ-лінських впливів у фінансово-кредитних відносинах, як вагомої скла-дової ринкової економіки.
Якісно новітні значення процесам радикальної перебудови систе-ми управління фінансово-кредитною системою надає розуміння, яке на сьогодні склалось, тісного взаємозв’язку економічних відносин із сферою соціального життя суспільства, тобто філософії соціально-економічних спрямувань до людських потреб. Форми і результати економічної діяльності виявляють на соціальну сферу не тільки кіль-кісні, але й якісні впливи, адже ефективне управління, як найважли-віший фактор прискорення економічного розвитку, безумовно сприяє зростанню обсягів фінансових та матеріальних ресурсів, які необхідні для вирішення економічних і соціальних завдань суспільства.
Відомо, що застосовуємі в економіці методи управління у певній
мірі впливають на загальний соціальний клімат та на всі без виклю-
чення галузі суспільних відносин, оскільки для соціальної рівноваги суспільства суттєве значення має не тільки приріст виробництва, збір та надходження фінансових ресурсів, але й те, як організовано форму-вання доходів, механізми надходження та розподіл цих ресурсів, в якій мірі дотримується співвідношення між мірою праці й мірою спо-живання, не порушуються принципи соціальної справедливості. Дос-від незалежної країни показав, що неполадки у господарському меха-нізмі призводять до послаблення соціальної активності населення, зростанню настроїв утриманців, розмиттю чітких соціальних орієн-тирів.
У свою чергу, самі соціальні процеси виявляють потужний зво-ротний вплив на економіку, зважаючи на те, що недостатня увага до соціальної сфери, покладання тільки на матеріальне стимулювання, без належного обліку і урахування усіх сукупностей факторів, які ви-значають мотивацію поведінки управлінців при прийнятті управлінсь-ких рішень, їх освіченість, набір знань та вміння застосовувати ці знання, часто-густо призводить до зниження економічних показників, прийняття хибних, недостатньо обгрунтованих рішень, а слабкий об-лік соціальних аспектів формування споживчих переваг населення, як одержувача управлінських послуг, до виконання непотрібних, або другорядних соціальних благ.
На сьогодні назріла гостра необхідність дослідження і розкриття основоположних закономірностей становлення ринкового механізму управління фінансово-кредитною системою, ефективність якої багато у чому буде залежати від правильного розуміння того, на вирішення яких завдань повинен бути спрямований господарський механізм, з метою забезпечення переходу від надмірно централізованої, команд-ної системи управління, до демократичної, заснованої на сполученні економічних, адміністративних, правових та пропагандиських методах
і на оптимальному сполученні централізма й самоврядування, тобто
вироблення сучасної фінансово-кредитної політики.
Проведення такого роду дослідження повинно враховувати й те, що будь-який елемент господарської системи держави, кожна еконо-мічна категорія в ієрархічній системі управління економікою можуть бути зрозумілими тільки в русі, тобто при розгляданні динаміки від-творювальних процесів. Відповідно, що аспект дослідження фінансо-во-кредитної політики в економічних процесах стає особливо акту-альним, як важель впливу розподільчих відносин у проведенні про-цесів економічних перетворень.
В цих процесах якраз перебої, затримки, затори, млявість управ-лінських дій, некомпетентність та інші негативні впливи виявляють своєрідну роль у неналежному виконанні відтворювальних процесів перебудови економічних відносин, у тому числі й у проведенні фінан-сово-кредитної політики на всіх рівнях ієрархічної побудови госпо-дарського механізму держави, що визначає необхідність виявлення та запровадження радикальних заходів щодо впровадження перетворень в механізмі управління економікою. Негативні явища у фінансово-кре-дитних відносинах, гальмування швидкості обертання фінансових ре-сурсів набуло на сьогодні загрозливого характеру, що потребує аналі-зування та дослідження недоліків в економічному механізмі, виявлен-ня вад у застосуванні системи управлінських важелів впливу, визна-чення мотивів послаблення економічних інструментів управління, структурних диспропорціях, що потребує перебудови міжгалузевих, територіальних, державних відносин, тобто всіх елементів і сфер гос-подарювання та є визначальним напрямом цього дослідження.
Проведення дисертаційного дослідження покладається на цілий ряд чинників, які впливають на впровадження зваженої фінансово-кредитної політики, але слід, у першу чергу, виокремити два суттєвих моменти у гальмуванні економічних процесів: - необхідність перетво-рень існуючих владних відносин у економічну владу, як демократич-ний важель управління господарством; - помилки в структурній та ін-вестиційній політиці, тобто у стратегічному плануванні, якого поки що немає. Видається, що в основі цього двоєдиного по своїй суті нега-тивного економічного явища виявляється ігнорування того фактора, за яким рух матеріальних ресурсів і готової продукції повинен знаходити адекватне відображення у русі фінансових потоків. Специфіка фінан-сової системи полягає в тому, що гроші, на відміну від матеріальних благ, не можуть трансформуватись у товари кінцевого споживання та зникнути із економічного обертання на стадії споживання, що є важ-ливим у контексті проводимого дослідження. Грошова форма еконо-мічного обігу постійно засвідчує те, що, якщо гроші попадають у сфе-ру господарського обігу, то вони в ній і залишаються. Відповідно, що будь-який економічний збій, а саме оплата непотрібної споживачу продукції, кредити під неефективні господарські проекти, тощо, озна-чає обтяжливість економіки надлишковими коштами, й таким чином призводить до ослаблення дієвості економічних важелів і стимулів. Таким чином, удосконалення управління фінансово-кредитною систе-мою повино передбачувати синхронний перегляд методів організації руху як матеріальних, так і фінансових ресурсів на двох взаємопов’я-заних рівнях: по-перше, при залученні й розподілі інвестицій; по-дру-ге, на стадії поточного перетворення фінансових ресурсів із грошової форми, у форму матеріально-речову.
Наукові теоретичні напрацювання та дослідження проблем фор-мування важелів управління фінансово-кредитної системи заклада-лись у роботах зарубіжних науковців: М. Алле; Г. Беккера; О. О. Бог-данова-Малиновського; Э. Брукинга; К. Бруннера; М. Вебера; К. Вік-селя; Дж. Гєлбрейта; Г. Демсеца; Е. Домара; Дж. Кейнса; Ч. Кобба; М. Д. Кондрат’єва; Р. Коуза; Г. Крюгер; Й. Кхола; Х. Ламбенстайна; В. В. Леонт’єва; Р. Лукаса; К. Маркса; Дж. Марча; А. Маршала;
М. Месаровича; У. Нісканена; Ф. Ноймарка; В. Ойкена; М. Олсона;
В. Освальта; Р. Оуєна; В. Парето; Ф. Перру; У. Петті; А. Пігу; Д. Рі-кардо; Дж. Робінсон; П. Ромера; Г. Саймона; А. Сміта; Р. Солоу;
Дж. Стігліца; Я. Такати; Ф. Тейлора; Я. Тінбергена; Є. Тоффлера;
А. Файоля; Ю. Фами; М. Фрідмена; Ф. Хайека Р. Харрода; Дж. Хікса; Дж. Хиршлейфера та ін.
Розв’язання теоретичних і практичних завдань управлінської ді-яльності, формування фінансово-кредитних відносин та становлення сучасної економічної системи має місце у працях вітчизняних вчених: О. І. Амоші; В. Д. Базилевича; В. Г. Бодрова; О. Д. Василика; А. С. Га-льчинського; В. М. Геєця; М. М. Гуревичева; В. В. Дементьєва;
С. Д. Дзюбика; Т. І. Єфименко; Г. В. Задорожного; С. С. Занюка;
І. І. Лукінова; С. В. Мочерного; Г. В. Назарової; А. А. Покотілова;
А. М. Поручника; С. К. Реверчука; В. О. Рибалкіна; А. Г. Семенова;
В. М. Тарасевича; М. І. Туган-Барановського; М. Г. Чумаченка;
А. А. Чухна та ін.
Необхідність розширення наукової бази теорії управління, вра-хування практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансово-кредитної політики, визначення важелів управлінських впливів на розподільчі відносини, місце фінансово-кредитних відносин є акту-альними проблемами сьогодення і потребує подальшої розробки тео-ретичних засад ринку на рівності права кожного суб’єкта господарю-вання на рівні доходи від вкладеного капіталу та механізми напов-нення розподільчого елементу фінансової сфери.
У науковій літературі майже відсутні праці, в яких би комплексно розглядались новітні підходи до визначення принципів побудови фі-нансово-кредитної системи в системі економічних відносин ринкового господарства, дослідження різноманітних елементів та сфер управлін-ня господарством, адже парадигма науки управління, базуючись на концепціях менеджменту, маркетингу, теорії управління, системному та ситуаційному підходах потребує у новому столітті оновленої тео-ретичної підтримки, систематизації знань, принципів, методів і техно-логій в управлінській діяльності, покладаючись на новітні ідеології, що розроблені на основі знань та інформації, одержаних як емпірич-ним шляхом, так і внаслідок досліджень, проведених у різних галузях науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами досліджень. Дослідження виконувалось відповідно до тематики нау-ково-дослідної роботи кафедри державного управління і місцевого са-моврядування Дніпропетровського регіонального інституту державно-го управління Національної академії державного управління при Пре-зидентові України “Розробка технологій аудиту персоналу органів державного управління та місцевого самоврядування і системного розвитку адміністративної еліти регіону”, номер державної реєстрації 0102U003690 (2003-2004 рр.), в якій дисертант приймав участь як нау-ковий співробітник і де ним було запропоновано напрями удоскона-лення розвитку фінансової компетентності регіональної адміністра-тивної еліти; науково-дослідної роботи кафедри управління персона-лом і економіки праці Дніпропетровської державної фінансової ака-демії “Мотиваційні впливи на підвищення ефективності розвитку управлінських кадрів фінансового сектору”, номер державної реєстра-ції 0105U002278 (2005-2006 рр.), де дисертант був керівником НДР і були розроблені рекомендації щодо підвищення ефективності роботи працівників фінансових органів при наданні управлінських послуг населенню.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослід-ження є вирішення важливої наукової проблеми визначення природи, сутності та форм управлінських впливів на фінансово-кредитні відно-сини, особливості формування важелів управління при проведенні фі-нансово-кредитної політики держави на різних рівнях господарюван-ня, а також розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій підвищення якості управління фінансовою сферою, як управлінських впливів на розподільчі відносини в процесах еконо-мічних перетворень, обгрунтування місця важелів управління фінан-сово-кредитними відносинами в системі ринкової економіки та мож-ливості управлінського впливу на елементи економічної системи.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішені наступні завдання:
- обґрунтовано місце важелів управлінських впливів у проведен-ні фінансово-кредитних відносин;
- досліджено теоретико-методичні засади теорії управління, з урахуванням специфічних особливостей, притаманних економічним відносинам, в умовах формування ринкового механізму;
- розроблено модель та методологічне обґрунтування економічної оцінки стану суб’єктів господарювання, з метою підвищення ефектив-ності використання важелів управління у фінансово-кредитній політиці України;
- виявлено закономірності формування господарського механіз-му в умовах утвердження сталих економічних відносин, в яких важ-ливою складовою є важелі управлінських впливів в ринкових умовах при проведенні фінансово-кредитної політики України;
- теоретично досліджено нові можливості, дії з реалізації права у забезпеченні якісного функціонування фінансово-кредитної системи в ринкових умовах;
- обгрунтовано основні важелі управління різними ієрархічними рівнями господарського механізму у контексті узагальнення досвіду управління економікою та виявлено перспективні підходи для вико-ристання у вітчизняній практиці;
- досліджено в теорії управління тенденції суб’єктно-об’єктних відносин та економічних впливів як важливих факторів для країн із ринковим спрямуванням;
- запропоновано напрями оптимізації формування важелів управ-ління ринком цінних паперів і розроблено рекомендації щодо запро-вадження системи вітчизняних рейтингів об’єктів фондового ринку;
- розроблено стратегію поглиблення економічних перетворень через досвід діяльності ФПГ і ТНК, як нові підходи до управління господарською діяльністю.
Об’єктом дослідження є процеси формування важелів управ-ління фінансово-кредитною політикою України.
Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм формування важелів управлінських впливів у процесах проведення фінансово-кредитної політики України.
Методологія і методи дослідження. Основу методології дисер-таційної роботи становлять фундаментальні положення економічної теорії, теорії фінансів, управління, державного управління, праці за-рубіжних і вітчизняних науковців, законодавчі та нормативні акти, державні програми з питань соціально-економічного розвитку. Для вирішення поставлених у роботі завдань було використано діалектич-ний та інші методи дослідження: комплексного аналізу і систезу, фор-мальної і діалектичної логіки при вивченні підходів та впливів різно-рідних наукових шкіл на процеси проведення фінансово-кредитної політики, управління економікою, господарської діяльності; узагаль-нення при дослідженні принципів побудови управлінської діяльності та її впливах на економічну систему; порівняльно-економічного ана-лізу при вивченні процесів управління та прийняття рішень у фінансо-во-кредитній системі; факторного та економіко-математичного аналізу при розробці методології економічної оцінки стану суб’єктів господа-рювання; кореляційно-регресійного багатофакторного аналізу при розробці оцінки організації накопичення та розподілу доходів на різ-них рівнях економіки; функціонального аналізу для розробки підходів щодо удосконалення процесів формування господарського механізму та визначення пріоритетних тенденцій розвитку економіки України; статистичний аналіз при оцінці чинників економічного зростання, як відповідних інструментаріїв приросту національного доходу та сис-темний підхід для оцінки факторів проблем в управлінській діяльності при здійсненні економічних перетворень.
Інформаційна основа дисертації грунтується на фундаментальних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних фахівців, провідних наукових центрів з питань формування важелів управління фінансово-кредитною політикою, законодавчих та нормативних актів, статистичних даних і матеріалів Кабінету Міністрів України, Національного банку, Держав-ного комітету статистики, матеріалах науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці і удосконаленні комплексу теоретичних, методологічних і практичних підходів щодо формування важелів управлінських впливів у фінансо-во-кредитній політиці, обгрунтуванні їх місця у фінансово-кредитних відносинах в ринковій економіці. Конкретні наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у дослідженні проблеми та характеризують наукову новизну роботи, полягають в наступному:
вперше одержано:
проведено системне теоретичне дослідження важелів управління у проведенні фінансово-кредитної політики та визначено підходи науко-вих шкіл до проведення процесів економічної діяльності в цілому. Ви-значено найбільш дієздатні елементи перетворень у фінансовій сфері, як важелі впливу на процеси відтворення та доведено пріоритети і нап-рями удосконалення фінансово-кредитної політики;
теоретично обгрунтовано місце важелів управлінських впливів в економіці, виходячи з концептуальних підходів з управління та прий-няття рішень у фінансово-кредитній системі, що збільшує можливість її самовідтворення. Визначено, що система оцінки організації накопи-чення та розподілу доходів на різних рівнях економіки в розподіль-чому механізмі є основоположним чинником господарської діяль-ності;
теоретично обгрунтовано та доведено місце владних управлінсь-ких відносин в економічній системі. Виявлено закономірності форму-вання господарського механізму в умовах утвердження сталих еконо-мічних відносин. Важливою складовою в цих процесах є важелі управ-лінських впливів. Досліджено тенденції формування важелів управ-лінських впливів, з урахуванням принципів демократизації економіч-ної діяльності;
теоретично досліджено нові можливості, дії та реалізація права у забезпеченні функціонування господарського механізму. Розкрито фі-лософію формування господарського механізму, де суттєвим фактором є важелі управлінських впливів;
розроблена методологія економічної оцінки стану суб’єктів гос-подарювання, яка базується на економіко-математичній моделі вико-ристання ресурсних можливостей. Запропоновано модель “економічної відповідальності” суб’єктів господарювання, які використовують одер-жані фінансові ресурси, що виявляє економічну ефективність механіз-му управління економікою. Обгрунтовується коло взаємної господар-сько-правової відповідальності між різними рівнями управління, які приймають та виконують рішення, що визначає межі взаємовідносин і взаємовпливів між суб’єктами й об’єктами господарювання і є осно-вою економічної відповідальності органів управління;
запропоновано систему діагностування ієрархічних рівнів про-позиції цінних паперів вітчизняних підприємств за допомогою еконо-мічних методів управління та систему рейтингів об’єктів фондового ринку.
удосконалено:
принципи ієрархічної побудови управлінської діяльності та її спе-
цифічні впливи на різнорідні елементи економічної системи. Визначе-
но основні проблеми управлінської діяльності на різних ієрархічних рівнях господарського механізму та виявлено перспективні підходи для використання у вітчизняній практиці. Розширено коло теоретико-методологічних засад організації державного управління, з урахуван-ням специфічних особливостей, притаманних економічним відноси-нам в умовах формування господарського механізму. Доповнено нау-кові напрацювання теорії управління факторами суб’єктно-об’єктних відносин та економічної влади, як тенденцій формування господарсь-кого механізму;
підходи щодо використання методології збалансування показни-ків економічної діяльності на різних рівнях управління за допомогою запровадження техніко-технологічної та господарської збалансова-ності, що визначає максимізацію економічної ефективності при вико-ристанні певних обсягів фінансових ресурсів. Аргументовано, що принципи визначення рівня загальної рентабельності виробництва, набувають значення за допомогою введення показника економічної ефективності як критерія здатності управлінського персоналу до про-ведення господарської діяльності. Доповнено підходи щодо переоцін-ки основних фондів для виробничих галузей господарства та схему розрахунків визначення ціни продукції, зважаючи на умову запровад-ження прогресивної технології, що є фактором наповнення доходів держави. Систему оцінки факторів економічного зростання, як відпо-відного інструментарію приросту національного доходу у розподіль-чому механізмі держави;
теорію управління, через визначення та обгрунтування п’яти принципів “С”, в процесах становлення ринкових відносин – само-оплатність, самофінансування, самоврядування, самовизначення і самоосвіта. Механізм впровадження методу дій - “Пізнання – Знання – Усвідомлення”, який визначає самоосвіту, як один із найважливі-ших факторів кардинальних суспільних трансформацій людини у спрямуванні до постійного удосконалення її потреб. Аргументовано науково-методичні підходи щодо визначення впливу самоосвіти (сис-теми знань) в управлінській діяльності, використовуючи їх у вітчиз-няних реаліях проведення економічної діяльності;
стратегію поглиблення економічних перетворень, з використан-ням досвіду діяльності ФПГ та ТНК, як новітніх принципів управління господарською діяльністю. Підходи до законодавчого закріплення ос-новоположних засад створення та діяльності ФПГ в Україні, що вия-вить впливи на процеси розвитку економічних відносин й спонукає до посилення значимості ФПГ у відтворенні ринкової економіки. Методи-ку економіко-математичної моделі оцінки ефективності роботи підпри-ємств ФПГ, що дозволяє виявляти критерії підвищення ефективності різних ієрархічних рівнів діяльності господарського механізму.
набуло подальшого розвитку:
обгрунтування основних напрямів реформування фінансового секто-
ру, з урахуванням місця фінансово-кредитних відносин в ринковій
економіці;
методологічні підходи до обгрунтування напрямів впливів фінан-сово-кредитної політики на економічні процеси, з урахуванням зміни уподобань, потреб, мотивів людей, підприємців, держави. Обгрунту-вання кола заходів щодо впровадження державних регулюючих впли-вів, які покладаються на необхідність коригування дій ринкового ме-ханізму з метою нейтралізації негативних проявів, або так званих “провалів ринку”.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки, викладені в дисертації, доведені до рівня кон-кретних рекомендацій, які частково використовуються представниц-твом Держкомпідприємництва в Дніпропетровській області при під-готовці програми розвитку підприємництва в області (довідка №57/1-20, додаток Є), використані головним управлінням економіки Дніпро-петровської облдержадміністрації при підготовці матеріалів обласної програми соціально-економічного розвитку на 2007 р. (довідка №202/07-13, додаток Ж), Постійною комісією Дніпропетровської об-ласної ради з питань соціально-економічного розвитку області, бюд-жету та фінансів (довідка №7/26-126, додаток З). Результати і виснов-ки, одержані при вирішенні поставлених завдань, направлені на забез-печення досягнення кінцевої мети формування якісної фінансово-кре-дитної політики, спрямованої на демократизацію господарських від-носин.
Пропозиції щодо встановлення сталих, ефективних управлінсь-ких відносин, як на рівні державного управління, так і на рівні при-ватного менеджменту для проведення фінансово-кредитної політики ринкового спрямування використані при підготовці рекомендацій дру-гої Міжнародної науково-практичної конференції “Управління людсь-кими ресурсами: проблеми теорії та практики”, яку проводив Київсь-кий національний економічний університет (довідка № 08-14/37-532, додаток И). Матеріали дисертаційної роботи використовуються також у навчальному процесі в Дніпропетровському національному універси-теті залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна при підготовці навчально-методичного забезпечення і викладанні дисциплін “Основи маркетингу та менеджменту”, “Міжнародні економічні відносини”, “Маркетинг”, “Економічна теорія”(додаток К).
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійно викона-ною науковою працею. З робіт, опублікованих у співавторстві, вико-ристано лише ті положення, що належать автору особисто. Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і виснов-ки дисертаційного дослідження оприлюднені, доповідались, обгово-рювались і одержали схвалення на: науково-практичній конференції “Фінанси України” Дніпропетровського державного університету (м. Дніпропетровськ, 1999 р.); міжнародній науково-практичній конферен-ції “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття” Київського державного торговельно-економічного універси-тету (м. Київ, 2000 р.); четвертій міжнародній конференції “Наука і ос-віта 2001” Дніпропетровського національного університету (м. Дніпро-петровськ, 2001 р.); четвертій науково-практичній конференції “Пріо-ритетні напрями ефективного використання ресурсного потенціалу ре-гіону: управлінський аспект” Одеського філіалу Української Академії Державного Управління при Президентові України (Одеса, 2001 р.); п’ятій науково-практичній конференції “Фінанси України” Дніпропет-ровського національного університету (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); п’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2002” Дніпропетровського національного університету (м. Дніпропет-ровськ, 2002 р.); науково-практичній конференції “Вітчизняний та за-рубіжний досвід державного управління та місцевого самоврядування в контексті европейської інтеграції” Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна нау-кова 2002” Дніпропетровського національного університету (м. Дні-пропетровськ, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конферен-ції молодих вчених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення” Дніпропетровського національного універси-тету (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” Дніпропетровського національного університету (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування” Дніпропетровсь-кого національного університету (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Між-народній науково-практичній конференції “Україна наукова 2003” Дні-пропетровського національного університету (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції “Дина-міка наукових досліджень 2003” Дніпропетровського національного університету (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” Дніпропетровського національного університету (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); науково-практичному семінарі “Організаційно-методичні ас-пекти розробки стратегії розвитку м. Дніпропетровська” Управління внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропет-ровськ, 2004 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2004” Дніпропетровського національ-ного університету (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Всеукраїнській нау-ково-практичній конференції “Методи підтримки малого бізнесу на регіональному рівні” Дніпропетровської обласної державної адміні-страції (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” Донецького національного університету (м. До-нецьк, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Освіта і наука без кордонів” Дніпропетровського національного університету (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” Київського національного економічного університету (м. Київ, 2005 р.); восьмій міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” Дніпропетровського національного університету (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); міжнародній науково-практичній кон-ференції “Маркетинг освіти” Дніпропетровського національного гір-ничого університету (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); п’ятій міжнародній науковій конференції “Проблеми економіки транспорту” Дніпропет-ровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); міжнародній нау-ково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: дер-жава, регіон, підприємство” Донецького національного університету (м. Донецьк, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” Харківського національного економічного університету (м. Харків, 2006 р.).
Публікації. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано: 2 монографії (28,65 ум.-друк. арк.); 48 статей у науко-вих фахових виданнях загальним обсягом 15,0 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 14,34 ум.-друк. арк.; 17 тез конференцій загальним обсягом 3,36 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 3,2 ум.-друк. арк., що в цілому відбивають основний зміст дисертації обсягом 46,19 ум.-друк. арк., які виконані особисто автором, а саме:
Монографії:
1. В. Є. Власюк. Теоретичні і практичні аспекти функціонування
фінансово - кредитної системи: Монографія. - Дніпропетровськ:
ДДФА. 2005. - 246 с.
2. В. Є. Власюк. Важелі управлінських впливів на проведення фінансово-кредитної політики: Монографія. – Дніпропетровськ: ДНУЗТ. 2006. – 268 с.
Статті у наукових журналах, збірниках наукових праць:
1. Власюк В. Е., Екимов С. В. Некоторые аспекты инвестиционной привлекательности украинской экономики. Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 2. – Дні-пропетровськ: Наука і освіта, ДДУ. 1999. - С. 62 - 69. Особистий вне-сок здобувача: розроблено підходи до підвищення інвестиційної діяль-ності в країні.
2. Власюк В. Є. Фінансові аспекти інтеграційних процесів. Фінанси України / №11(47) листопад 1999. - С. 51 - 57.
3. Бойцун Н. Є., Власюк В. Є. Вплив інвестиційної діяльності на
розвиток зовнішньоекономічного потенціалу Дніпропетровської об-ласті. Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 7. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. ДДУ. 1999. – С. 78 – 86. Особистий внесок здобувача: аналіз суб’єктивних і об’єктивних впливів інвестицій на зовнішньоекономічний потенціал області.
4. Власюк В. Є., Єкімов С. В. Деякі аспекти ступеню монополіза-ції ринків в Україні. Економіка: проблеми теорії та практики. Міжву-зівський збірник наукових праць. Випуск 35. - Дніпропетровськ: Нау-ка і освіта: ДДУ. 2000. - С. 98 - 102. Особистий внесок здобувача: ана-ліз суб’єктивних і об’єктивних впливів інвестицій на зовнішньоеконо-мічний потенціал області.
5. Власюк В. Є. Некоторые аспекты монополизации рынка труда. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. ДНУ. - Випуск № 101. – Дніпропетровськ: ДДУ. 2001. - С. 51 - 54.
6. Власюк В. Є. Факторы влияния инвестиционной деятельности
на занятость населения. Економіка: проблеми теорії та практики. Збір-ник наукових праць. Випуск 107. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2001. – С. 52 - 57.
7. Власюк В. Є. Особливості дослідження теоретичних підходів до сутності руху капіталів. Економіка: проблеми теорії та практика. Збірник наукових праць. Випуск 113. Дніпропетровськ. - ДНУ. 2001. – С. 115 - 118.
8. Власюк В. Є. Про деякі аспекти суті і функцій грошей як скла-дової концепції капіталу. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 135. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 88 - 91.
9. Власюк В. Є. Щодо еволюційних надбань теорії грошей, капіта-лу і фінансів. Економіка: проблеми теорії та практика. Збірник науко-
вих праць. Випуск 139. - Дніпропетро

Список литературы

ВИСНОВКИ

Актуальність завдання подальшого розвитку методології удоско-налення фінансово-кредитної політики, визначення важелів управлін-ських впливів на розподільчі відносини, місце фінансово-кредитних відносин в економічній системі обумовило основне спрямування дос-лідження до процесів формування важелів управлінських впливів у фінансово-кредитній політиці.
Внаслідок недостатньої розробки цілого ряду таких важливих ас-пектів, як, зокрема, теоретичного обгрунтування важелів управлінсь-ких впливів на засоби відбору і впровадження фінансово-кредитної політики, її місце в ринковій економіці, філософію та ідеологію фор-мування господарського механізму, ефективність управлінської діяль-ності та засоби підвищення якості управлінням національним госпо-дарством, покладаючись на дослідження потенційного рівня людських ресурсів, суб’єктно-об’єктні відносини та економічну владу на проце-си економічного відтворення й було проведено це дослідження.
Теоретичні завдання подальшого розвитку методології ринкового господарювання визначають, що серед завдань приведення форм та методів управління й господарювання у відповідність із сучасними вимогами світової економічної системи, які досліджені в дисертацій-ній роботі, надзвичайно важлива роль відводиться місцю фінансово-кредитної системи, як впливового важеля на проведення економічних перетворень. На перший план висуваються питання укріплення гро-шового обертання, кредитної системи, перебудови чинників ціноутво-рення, збалансованості випускаємого продукту із суспільними потре-бами і попитом населення. Важливого значення набули проблеми ста-білізації грошового господарства, негаразди у запровадженні системи матеріального стимулювання, штрафних санкцій за невиконання, або неналежне виконання місцевих, регіональних чи державних програм розвитку, застосування різноманітних форм обкладання податками та розподілу прибутків, тобто ті теоретичні напрацювання, що безпосе-редньо пов’язуються із подоланням стихійних дій економічних зако-нів і встановленням свідомої, цілеспрямованої діяльності усіх елемен-тів господарського механізму, ефективність яких знаходиться у пря-мій залежності від чіткої організації та управління фінансовою системою.
На основі теоретичних розрахунків і моделюванні певних прак-тичних дій, які застосовуються у світовій практиці, в роботі прогно-зуються майбутні напрями динамічного розвитку, визначається філо-софія і першочергові чи перспективні шляхи, спрямування або засоби, якими визначається перехід від одного режиму життєдіяльності до ін-шого, тобто виявляються параметри забезпечення теоретичної плат-форми вирішення проблеми економічного росту, як визначальної тен-денції фукнціонування економіки будь-якої країни.
Розробка та запровадження наукових підходів і методології щодо стійкого прийняття зважених управлінських рішень спонукало до на-працювання в роботі інструментарію накопичення та ефективного ви-користання ресурсів, як фінансових, так й людських, які відіграють надзвичайну роль у процесах усуспільнення соціально-економічних відносин.
Дисертація містить постановку і теоретичне вирішення важливої наукової проблеми, що знайшло відображення в обгрунтуванні концеп-туальних засад визначення природи, сутності і форм важелів управлін-ських впливів при проведенні фінансово-кредитної політики, розробку теоретико-методологічних механізмів і практичних рекомендацій під-вищення ефективності фінансової сфери, як важеля впливу розподіль-чих відносин у проведенні процесів економічних перетворень. В ме-жах цієї проблеми основними висновками, що мають концептуальний характер та науково-практичне значення, є:
1. Наукове пізнання виявляє значення того, що у новому столітті домінантою економічних концепцій все більше стають процеси фор-мування важелів управління фінансово-кредитною системою, що обу-мовлює будь-яку економічну діяльність, визначає ознаки розвитку еко-номічних показників так й суспільно-соціальних відносин. Досліджен-ня проблем фінансово-кредитної політики полягає в урахуванні різно-манітних можливостей управління елементами економічної системи в різних частинах цієї системи. Теоретичні завдання подальшого розвит-ку методології ринкового господарювання визначають, що серед зав-дань приведення форм та методів управління й господарювання у від-повідність із вимогами світової економічної системи, надзвичайно важ-лива роль відводиться місцю формування важелів управлінських впли-вів у фінансово-кредитній системі. Дослідження важелів управлінських впливів у фінансово-кредитних процесах покладається на розподільчі відносини, що має закономірний характер та які формуються під впли-вом об’єктивних факторів.
2. Розвиток методології ринкового господарювання покладається на розкриття місця важелів управлінських впливів у фінансово-кредит-них відносинах ринкового механізму. Обумовлено основне спрямуван-ня дослідження щодо методологічних проблем формування фінансово-кредитної політики на основі трьох вирішальних передумов, якими є: - зрілість, розвинутість об’єкта; - достатній досвід наукових досліджень цього об’єкта; - правильна методологія об’єкта. Теоретичне обгрунту-вання факторів управлінських впливів на засоби відбору і впроваджен-ня фінансово-кредитної політики, її місце в ринковій економіці, філо-софію та ідеологію формування господарського механізму, якість уп-равлінської діяльності та засоби підвищення дієвості в управлінні на-ціональним господарством, покладаючись на дослідження потенцій-ного рівня людських ресурсів, суб’єктно-об’єктні відносини і важе-
лі економічних впливів на процеси економічного відтворення визна-
чають наукові підходи, які грунтуються на вітчизняних реаліях.
3. Подолання стихійного характеру дії економічних законів в еко-номічному механізмі, вимагає переосмислення управлінських якостей, їх зовнішньої й внутрішньої оцінки, зрілості приймаємих управлінсь-ких рішень, вироблення здатності до змін, адаптивності, психологічної та ідеологічної готовності і сумісності до колективної праці, тобто ви-роблення ряду факторів, які мають на сьогодні найважливіше значення в процесах побудови теорії економічного розвитку суспільства. Прове-дення економічних перетворень потребує теоретичного осмислення і наукового обгрунтування місця важелів управлінських впливів у фі-нансово-кредитних відносинах для запровадження новітньої філософії господарювання й формування єдиної методології встановлення госпо-дарського механізму, як основи системоутворюючих правил ринкового спрямування.
4. Теоретичне дослідження нових можливостей, дії з реалізації права у забезпеченні ефективного функціонування господарського ме-ханізму, через врахування важелів управлінських впливів в ринкових умовах при проведенні фінансово-кредитної політики розширює нау-кові напрацювання теорії управління факторами суб’єктно-об’єктних відносин та економічної влади, як новітніх тенденцій формування гос-подарського механізму. Впровадження нової філософії господарюван-ня спонукає до підвищення якості фінансово-кредитної політики, ут-вердження сталих економічних відносин, в яких важливою складовою є важелі управлінських впливів. Важливою складовою ринкових відно-син стають принципи побудови господарських відносин на основі єди-них системоутворюючих правил та методів, які позначають рівний дохід на рівний вкладений капітал.
5. Зважаючи на засади побудови моделі управління національним господарством, в роботі накреслено основні контури ведення госпо-дарства, які повинні базуватись на економічних методах. Основним задумом у реалізації змін в управлінні економічними відносинами має стати встановлення відносин взаємної господарсько-правової відпові-дальності між різними рівнями, які приймають та виконують управ-лінські рішення, наукове обгрунтування меж взаємовідносин й взаємо-впливів між суб’єктами і об’єктами господарювання. Встановлення відносин відповідальності повинно бути підкріплене чіткими формами економічної відповідальності органів управління за якість визначає-мих параметрів, ресурсозабезпеченість завдань, релевантність інфор-мації та інші основні фактори проведення господарської діяльності, що в змозі спонукати економічні інтереси суб’єктів ринкових відносин й надати стимулюючого впливу реалізації конкурентних переваг.
6. Встановлено, що основними механізмами наповнення доходної частини розподільчого механізму та проведення державної фінансово-кредитної політики, на етапі трансформаційних перетворень, можуть стати такі складові, як:
- створення сприятливих умов для фінансово-кредитних закладів, у тому числі фінансово-промислових груп, з метою фінансування інно-вацій і державне страхування кредитних ризиків, які пов’язані із осво-єнням інноваційної продукції;
- застосування зворотного фінансування (рівень підприємств, ре-гіонів і самих підприємців) інноваційних розробок, які мають високу економічну ефективність;
- державне стимулювання розвитку венчурного інвестування;
- заходи підтримки та стимулювання як зовнішніх, так і внутріш-ніх інвесторів, які впроваджують високотехнологічне виробництво в нашій країні;
- розвиток оренди (лізінгу) наукоємного обладнання;
- застосування протекціоніської державної політики у патентній і винахідницькій діяльності;
- створення національної контрактної програми, з метою реаліза-
ції інноваційних проектів, як за рахунок бюджету, так із залученням позабюджетних коштів.
7. Принципи управління економікою повинні грунтуватись на наукових підходах використання методології збалансування показни-ків економічної діяльності для різних рівнів управління, за допомогою запровадження техніко-технологічної та економічної збалансованості, що визначає максимізацію економічної ефективності при використанні певних обсягів фінансових ресурсів. Цьому сприятиме розроблена ме-тодологія економічної оцінки стану суб’єктів господарювання, яка ба-зується на економіко-математичній моделі використання ресурсних можливостей та модель “економічної відповідальності” суб’єктів гос-подарювання, які використовують одержані фінансові ресурси, що ви-являє економічну ефективність господарського механізму. Важелем економічного впливу визначено систему оцінки чинників економічного зростання, як відповідних інструментаріїв приросту національного до-ходу у розподільчому механізмі держави, покладаючись на принципи визначення рівня загальної рентабельності виробництва, через введен-ня показника економічної ефективності, як критерія здатності управ-лінського персоналу до проведення господарської діяльності, як меха-нізму наповнення бюджету. Визначено підходи щодо переоцінки ос-новних фондів для виробничих галузей господарства та схема розра-хунків визначення ціни продукції, при умові запровадження прогре-сивної технології, що є чинником наповнення доходної частини фі-нансово-кредитної системи.
8. Розвиток та ефективне функціонування національного фондо-вого ринку є сучасним підходом щодо створення привабливого інвес-тиційного клімату в країні і впровадження напрямків удосконалення сталого функціонування вітчизняної фінансово-кредитної системи. Проблеми сталого розвитку ринку цінних паперів набувають своєї ак-туальності ще й у зв’язку із необхідністю проведення реформування пенсійної системи в Україні, що є новітнім фактором розширення управлінських впливів на функціонування фінансово-кредитної систе-ми. В Україні існують всі елементи структури ринку цінних паперів, але ці елементи, як підсистеми процесу управління системою, якою є ринок цінних паперів, повинні взаємодіяти із всіма учасниками цього ринку також і на горизонтальному рівні, що надасть спрямованості та забезпечення універсальності управління цими процесами, а на верти-кальному рівні розкриє функціональну сутність зв’язків між суб’єктом й об’єктом, якими є фінансово-кредитна система і ринок цінних папе-рів, чому в змозі сприяти розроблена діагностика ієрархічних рівнів пропозиції цінних паперів вітчизняних підприємств та система рей-тингів об’єктів фондового ринку.
9. Визначено, що основними механізмами, які в змозі забезпечити реалізацію інновацій для розвитку високотехнологічних галузей про-мисловості стануть фінансово-промислові групи, за допомогою дер-жавних фінансово-кредитних механізмів (економічний важель), а та-кож встановлені державою законодавчі й нормативні акти, правові ме-ханізми (правовий важель впливу). З цією метою обгрунтовано засоби стратегії поглиблення економічних перетворень, через досвід діяльнос-ті ФПГ та ТНК, як сучасні принципи управління господарською діяль-ністю на основі аналізу економічної доцільності процесу відтворення економіки. Розкрито підходи до законодавчого закріплення основопо-ложних засад створення та діяльності ФПГ в Україні, що надасть знач-ного поштовху і впливу на процеси розвитку економічних відносин й спонукає до посилення значимості ФПГ у відтворенні ринкової еконо-міки. Розроблено методику економіко-математичної моделі оцінки ефективності роботи підприємств ФПГ, що дозволяє виявляти крите-рії ефективності різних ієрархічних рівнів діяльності господарського механізму.
10. Проголошення нового принципу функціонування економіч-
них відносин мусить базуватись на економічних формах реалізації про-цесу відтворення. Проведення таких перебудов передбачає симетричні зміни функцій органів управління та набуття ними специфічних знань. Взаємовідносини всіх учасників економічних процесів повинні грун-туватись на контрактній основі, конкретному виконанні договорів, в яких не тільки фіксуються стандарти якості, терміни постачання, а ви-значаються матеріальні санкції за порушення договірних зобов’язань і механізми їх виконання, що набуває економіко-правової форми закріп-лення господарських взаємовідносин. Правове виконання законодав-чих актів повинно послідовно реалізовуватись в господарському житті, покладаючись ще й на економічне спрямування запропонованих п’я-тьох принципів “С” в процесах становлення ринкових відносин – само-оплатність, самофінансування, самоврядування, самовизначення і са-моосвіта. Ці положення економічного змісту господарських відносин визначають спонукаючі мотиви проведення процесів відтворення в країні та набувають особливого значення для впровадження єдиних форм і методів реалізації господарського механізму. Цьому можуть сприяти розроблені науково-методичні підходи щодо визначення впли-ву самоосвіти (системи знань) в управлінській діяльності, покладаю-чись на вітчизняні реалії проведення економічної діяльності за мето-дом дій - “Пізнання – Знання – Усвідомлення”, який визначає самоосві-ту, як один з найважливіших чинників кардинальних суспільних транс-формацій людини у спрямуванні до постійного оволодіння та удоско-налення різноманітних потреб.
11. Визначено, що вузловими проблемами, на яких слід зосере-дитись як у теоретичному, так і практичному спрямуванні, слід визна-чити такі, як:
- підсилення дієвості керівництва у реалізації основних завдань економічної стратегії, при одночасному розширенні самостійності під-
приємств та їх об’єднань на основі самоврядування і встановленні пря-
мої залежності рівнів доходів від ефективності їх роботи;
- перехід до економічних методів керівництва на всіх рівнях націо-нального господарства, на основі удосконалення прогнозного плану-вання фінансово-кредитного механізму, системи ціноутворення, пос-тачання ресурсів;
- перебудова на сучасній основі організаційно-управлінських структур, через створення міжгалузевих науково-технічних комплек-сів та територіально-виробничих формувань;
- забезпечення оптимального сполучення територіального й галу-зевого управління, з урахуванням необхідності розширення прав міс-цевих органів, у першу чергу, при проведені фінансово-кредитної політики.
12. Встановлено, що запровадження економічних методів управ-ління господарством має надати певної децентралізації у прийнятті рішень щодо інвестиційних ресурсів, що повинно підвищити зацікав-леність підприємців (виявити економічний інтерес) у максимально ефективному використанні коштів і можливістю капіталовкладень в удосконалення виробництва. Визначається важливість вивчення проб-лем та відпрацювання механізмів і наукових підходів, які дозволяють прискорити розвиток тих секторів економіки, які мають принаймі на-ціональні конкурентні переваги. Теоретичне обгрунтування й практич-не забезпечення норм господарського права, перебудова господарсько-правового мислення управлінців усіх рівнів та запровадження знань і вмінь, є однією із важливіших ланок роботи по впровадженню фінан-сово-кредитної політики ринкового спрямування.
В сучасній українській науковій практиці слід враховувати й те, що, наприклад, проведення трансформаційних реформ та введення новітніх для нашої молодої держави інституцій, пов’зується також із виявленням і вирішенням проблем розробки й запровадження незвич-них для вітчизняних відносин правил, норм поведінки та взаємовідно-син, як, наприклад, взаємодія, впливи й відповідальність за проведен-ня спільних дій між, наприклад, державними службовцями Міністерст-ва фінансів чи Національного банку України, а також із службовцями комерційних банків, які є менеджерами, тобто приватними управлін-цями.
Можливо вважати, що найбільш складною методологічною проб-лемою в діяльності систем (організацій) за участю людини є відсут-ність реакції окремих осіб (посадовців, службовців, менеджерів) на вимоги провести той, або інший коригуючий вплив, що може відобра-зитись у протидії управлінню, або у відмові нести відповідальність за виконання певних дій. Тому в системах за участю людей дуже важли-вим фактором управління є теоретичне обгрунтування й створення таких умов, які б стимулювали співробітників до виконання доруче-них їм завдань, наприклад, при розробці та виконанні державних прог-рам економічного розвитку, із встановленням конкретних показників винагород і конкретної відповідальності за певні дії службовців.
Практичне здійснення економічних, політичних та соціальних завдань щодо раціонального споживання фондів грошових коштів у процесі алокації, тобто накопичення та використання (збору, розподілу й перерозподілу) національного доходу повинно грунтуватись на тео-ретичних засадах проведення процесів управління розподільчим меха-нізмом сучасної економіки на основі домінування конкуренції та під-порядкування всіх управлінських процесів загальній ідеї верховенства права, як осоновоположної концепції ринкових відносин.
Реалізацію цих пріоритетних на сьогодні заходів необхідно здій-снювати з урахуванням укріплення й розвитку ринкового середовища, за допомогою формування та виконання, перш за все, регіональних комплексних програм, створення відповідної інфраструктури, методів стимулювання, освоєння конкурентноспроможних технологій і засто-сування інноваційних проектів.
В роботі визначено те, що основними механізмами, які в змозі за-безпечити реалізацію інновацій для розвитку високотехнологічних га-лузей промисловості стануть як раз фінансово-промислові групи, за допомогою державних фінансово-кредитних механізмів (економічний важель), а також встановлені державою законодавчі й нормативні ак-ти, правові механізми (правовий важель впливу). Такі заходи необхід-но буде здійснювати за допомогою державної підтримки, тобто із за-лученням результатів інтелектуальної власності у національний гос-подарський обіг.
Зроблено висновок, що застосування інноваційних технологій на сьогодні є одним із пріоритетних напрямів досягнення економічного зростання, а обмеженість фінансових ресурсів обумовлює надання ін-новаційним проектам головних пріоритетів, які гарантують сплеск міжгалузевої ефективності. Теоретичне обгрунтування комплексу дер-жавних фінансових, економічних та організаційних заходів дозволить сприяти ефективності інноваційної сфери у структурі виробництва для системної підтримки розвитку економіки.
Визначено, що з іншого боку, активізація населення, як громадсь-кого інституту (координації та контролю), в змозі впровадити свої не-формальні впливи, наприклад, через право формувати територіальні та муніципальні органи (місцеве самоврядування), що згідно із чинними повноваженнями, визначає право цих муніципальних органів на ве-дення регіональної фінансової політики за допомогою введення міс-цевих податків, розпорядження місцевим бюджетом та власністю, яка мається на місцях. Розпорядження такими повноваженнями, які запро-ваджуються з найнижчого ієрархічного рівня, значно ширше повнова-жень, які мали виконавчі комітети місцевих рад. Тобто, на такій осно-ві регулюються відносини у окремих сферах місцевої (регіональної) економічної діяльності, не включаючи безпосереднє втручання держа-ви, як вищої ланки управління. Таким чином, надаючи, передаючи, делегуючи певні види повноважень на місцевий рівень побудови управлінських відносин, досягається, через нормативно-правове регу-лювання і контроль, забезпечення паритету між централізацією та де-централізацією владних відносин, відповідно, суспільно-громадські об’єднання, як повноважні представники населення, повинні забезпе-чувати надійне виконанням законодавства з боку територіальних гро-мад й місцевого самоврядування.
З метою визначення і реалізації державних цілей, стратегії їх до-сягнення, спрямувань основних функцій держави, проведення зваже-ної державної політики економічного відтворення, організації для цьо-го гнучкої державної влади, а також вирішення інших проблем дер-жавного рівня, виникає необхідність щодо встановлення таких осново-положних заходів, як:
- виявлення пріоритетів, цілей та функцій держави в певний пе-ріод її розвитку;
- розроблення, корекція і реалізація державної (фінансово-кре-дитної) політики та її окремих складових;
- реформування структури органів державної влади;
- формування щорічних державних бюджетів та планів соціально-економічного розвитку;
- реформування системи державної служби на всіх рівнях управ-ління.
В роботі доведено, що серед численних проблем, що потребують державного вирішення, основними можливо визнати такі, як: - подо-лання економічної нестабільності і криз; - підвищення ефективності соціального управління; - запровадження цілісної системи управління економічними перетвореннями в цілому по країні.
Визначено те, що на сьогодні фінансовий ринок України ще пере-буває (не завершив) у стадії формування, у фінансовій сфері надається перевага обслуговуванню, в основному, юридичних осіб та до того ж це відбувається за вузькою спрямованістю надання обмежених управ-лінських послуг. У банківській системі, наприклад, ще не впроваджу-ються, застосовуємі у багатьох країнах, партнерські відносини “банк - партнер”, а використовуються застарілі підходи, а саме “банк – клі-ент”. Все це не надає можливості проводити спільні дії на ринку, або використовувати різнорідні ресурси для виконання місцевих програм економічного розвитку. Ще одним із важелів державного впливу у формуванні фінансово - кредитної системи в Україні має стати й вмін-ня законодавчої та виконавчої гілок влади, які спільно із Національ-ним банком, мають спонукати (стимулювати) розвиток банківської системи, яка в змозі поліпшити стан своєї ресурсної бази як за раху-нок підвищення показників залучення юридичних, так і фізичних осіб, до того ж поступово нарощувати свій власний капітал, наприклад, че-рез участь у діяльності в фінансово-промислових групах.
Значимими заходами щодо впровадження регулюючих впливів, можуть стати й державні заходи, які пов’язуються із необхідністю ко-ригування дій ринкового механізму, нейтралізацією його негативних проявів, або так званих “провалів ринку”. До них можуть належати такі загальновідомі, але не завжди виконуємі заходи, як: - здійснення антициклічного регулювання; - вирішення проблем структуризації економіки; - проведення екологічних заходів; - системне надання сус-пільних послуг; - забезпечення соціальної орієнтації дії ринкового механізму.
Водночас, цей перелік на сьогодні можливо значно розширити, оскільки проведення глибоких реформувань економіки вимагає за-провадження й таких заходів, які пропонуються в цьому дослідженні: - запровадження стабілізаційних програм і державна підтримка еко-номічного зростання; - проведення державних заходів щодо усунення соціальних контрастів та коригування соціальних наслідків надмірної нерівності доходів; - залучення населення до проведення інвестицій-ного процесу в країні; - втілення на національному рівні інформацій-но-технологічних заходів підтримки розвитку підприємництва; - роз-робка програм щодо економічної інтеграції.
Слід наголосити на тому, що серед основних завдань підвищення дієвості управлінських рішень, як на державному, так і на приватному рівні надання фінансових послуг, виникає необхідність запропонувати такі методико-практичні спрямування, як:
- впровадження сучасних підходів щодо утвердження нової управлінської культури;
- розроблення більш досконалих процедур управлінської діяль-ності;
- запровадження нової схеми та регламентів прийняття управ-лінських рішень;
- підвищення компетентності управлінських кадрів при здійснен-ні заходів щодо управління фінансовими ресурсами;
- застосування механізмів та засобів підвищення ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень на вищому, територіаль-ному та місцевих рівнях.
Також виникає необхідність щодо проведення активних управ-лінських заходів при розробці та прийнятті бюджету (на всіх рівнях, починаючи із громад), адже продовжує привертати на себе увагу не-відповідність бюджетних параметрів, проголошеним державним пріо-ритетам стратегії стабілізації та економічного зростання, яка, на жаль, стає звичною практикою в українській дійсності. Адже, як відомо, ре-гулюючі впливи бюджету на розвиток економіки закладається ще, власне, на стадії його розробки, у дохідній та видатковій частинах. До того ж, вкрай незадовільним є і використання такого могутнього важе-ля, як податкові впливи на систему регулювання економіки держави.
Відзначено, що фінансово-кредитна політика не може підвищити свою ефективність тільки через мобілізацію всіх своїх можливостей та ресурсів, й стати дієвим регулятором у проведенні політики економіч-ного відтворення. На сьогодні вона, в основному, використовується як інструмент реалізації фіскальних інтересів, що тільки провокує нега-тивні процеси й не сприяє розвитку економічного потенціалу країни. До того ж потребують змін і підходи до визначення та застосування консолідованого бюджету, як головного закону в економічному житті країни, оскільки він повинен не лише фіксувати доходи й витрати, а повинен визначати всі основні параметри її економічного розвитку (як прогнозні, так і стратегічні). Також, слід враховувати й те, що за умо-ви підпорядкування такої складової фінансово-кредитної політики, як бюджетна, тільки вирішенню проблем бюджетного дефіциту та дер-жавного боргу (як це на сьогодні відбувається), вона неминуче пере-твориться у джерело економічних протиріч і суперечностей на всіх рівнях управління економікою.
Встановлено, що покладаючись на новітні для України процеси встановлення різних форм власності, слід також визначити питання щодо суспільної власності та суспільного управління, як одного із ме-тодів демократизації економічного життя. Дійсно, демократизація еко-номічної діяльності стає на сьогодні необхідною формою реалізації суспільного характеру власності, наприклад, громади, адже, власність, яка розуміється як безперевний процес відтворення економічних від-носин в економічній системі, знаходить свій суттєвий вираз у конкрет-них формах володіння, розпорядження, привласнення і розподілення сукупного суспільного продукту. Встановлення таких форм повинно покладатись на запровадження демократичних принципів, які визначе-ні в роботі:
1. Підзвітність вищестоячих органів управління нижчестоячим, враховуючи різні рівні підпорядкування.
2. Право самостійного вибору кожною ланкою економічної сис-теми альтернативних господарських рішень, в межах їх компетенції.
3. Збалансованість прав, обов’язків та відповідальності.
Значення цих факторів в господарському механізмі може стати основою єдиних господарсько-правових методів децентралізації еко-номічних відносин та закладення підвалин демократизації у проведенні національної економічної політики. Визначальним принципом побудо-ви сучасних господарських відносин має стати запровадження єдиних системоутворюючих правил та методів, за якими - рівні права тотожні рівним доходам.
Відмічено, що створенню цілісної, ефективної та гнучкої системи управління економічними відносинами, яка базується на принципі де-мократизації суспільних відносин, повинні бути у рівній ступені під-порядковані численні економічні експерименти, різноманітні палліа-тивні тактичні рішення, спрямовані на оперативне виявлення вузьких місць в системі управління, покладаючись на теоретичні підходи, які закладають довгострокову стратегію перетворення механізму управ-ління народним господарством.
В роботі визначено, що вузловими проблемами, на яких слід зосе-редитись як у теоретичному, так й практичному спрямуванні, слід визначити такі, як:
- підсилення дієвості керівництва у реалізації основних завдань економічної стратегії, при одночасному розширенні самостійності під-приємств та їх об’єднань на основі самоврядування та встановленні прямої залежності рівнів доходів від ефективності їх роботи;
- перехід до економічних методів керівництва на всіх рівнях на-ціонального господарства, на основі удосконалення прогнозного пла-нування, фінансово-кредитного механізму, системи ціноутворення, постачання сировинних ресурсів;
- перебудова на сучасній основі організаційно-управлінських структур, через створення міжгалузевих науково-технічних комплек-сів та територіально-виробничих формувань;
- забезпечення оптимального сполучення територіального й галу-зевого управління, з урахуванням необхідності розширення прав міс-цевих органів, у першу чергу, при керівництві будівництвом, вироб-ничою та соціальною інфраструктурою.
Встановлено, що особливого значення у новому господарському механізмі набуває економічна влада, як найважливіша форма впливів на проведення економічної діяльності та її місце в економічній систе-мі. З огляду на значення, особливості організації і функції економічної влади в сучасних економічних відносинах, доцільно розглядати це явище як владу виробничих (ФПГ, ТНК), інформаційно-технологічних (холдинги, консалтингові фірми), фінансових організацій (фінансових, кредитних, банківських, страхових, пенсійних та ін. установ) і владу фондового ринку (ринку цінних паперів). Наприклад, влада фінансо-вих організацій заснована на регулюванні доступу підприємств або індивідів до фінансових ресурсів, контролюємих цими організаціями. Їх владні позиції реалізуються через надання кредитних ресурсів, участь у власності й у вищих органах управління підприємством (правліннях, спостережних радах).
Регулювання таких процесів являє собою застосування управ-ляючого впливу держави, її органів влади до підприємств і орга-нізацій, які потребують фінансових ресурсів, з метою максиміза-ції економічного відтворення. Об’єктом регулювання виступають вітчизняні підприємці та підприємства. Метою управляючого впливу є максимізація в країні сумарного доходу, зростання ВВП країни, як кінцевого матеріального результату діяльності під-приємств.
Побудова сучасного економічного механізму повинна бути на-цілена на створення раціональної системи управління із розподілен-ням прав та відповідальності, які повністю відповідають завданням ефективного розвитку національного господарства. Переведення на нові умови господарювання повинно зводитись як до більш тісної ув’язки мотивації праці із результатами господарської діяльності, так і до визначення оцінки цих результатів по виконанню договірних зобо-в’язань перед споживачами управлінських послуг. Головним значен-ням постає необхідність активізувати ініціативу підприємств, змусити їх повністю виявляти та використовувати свої резерви, що можливо здійснити лише при умові серйозних змін у функціях і методах робо-ти, зважаючи на надання більшої самостійності, а це вирішується в межах єдиного процесу перерозподілу управлінських функцій.
Такі заходи носять технічний характер, а стратегічне спрямуван-ня повинно грунтуватись на забезпеченні збалансованості матеріаль-них та фінансових потоків, що вимагає корінних змін у методології проведення господарської діяльності, принципів формування доходів бюджету та форм бюджетного фінансування економіки, методів робо-ти кредитно-банківських установ.
Таким чином, проведення економічних перетворень потребує теоретичного осмислення і наукового обгрунтування місця важелів управлінських впливів у фінансово-кредитній політиці для запровад-ження новітньої філософії господарювання й формування єдиної методології господарського механізму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”, 1996 – 48 с.
2. Про власність: Закон України №697-XII від 07. 02. 1991 р. // ВВР-№20.-ст. 249.
3. Про систему оподаткування: Закон України №1251-XII від 25. 06. 1991 р. // ВВР-1991.-№39.-ст. 510.
4. Про місцеві податки і збори: Закон України №56-93 від 20. 05. 1993 р. // ВВР-1993.-№30. - ст. 336.
5. Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні: Закон України // Відомості Верх. Ради України. – 1994. - № 6. – С. 111 - 116.
6. Про режим іноземного інвестування: Закон України //Відомості Верх. Ради України. – 1996. - № 19. – С. 229 - 237.
7. Про податок на додану вартість: Закон України //Відомості Верх. Ради України. – 1997. - № 21. – С. 327 - 345.
8. Про місцеве самоврядування в Україні.: Закон України //Відо-мості Верх. Ради України. – 1997. - № 24. – С. 379-429.
9. Бюджетний кодекс: Закон України №2542-III від 21. 06. 2001 р. // ВВР-2001.-№37-38.-ст. 189.
10. Про внесення змін до Конституції України: Закон України № 2222-IV від 08. 12. 2004 р. // ВВР.-2005.-№2.-ст. 44.
11. Абрамова М. А., Александрова Л. С. Финансы и кредит: Учеб. пособие. – М.: ИД Юриспруденция, 2003. – 448 с.
12. Авдеев Ю. А. Оперативное планирование в целевых програм-мах - О.: Маяк, 1990. – 134 с.
13. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. - М.: ИВЦ «Маркетинг», 1997. – 196 с.
14. Автоматизация управления / В. А. Абчук, А. Л. Лифшиц, А. А. Федулов / Под. ред. В. А. Абчука. - М.: Радио и связь, 1984. – 264 с.
15. Автономов В. С. Модель человека в экономической науке. СПб.: Экономическая школа, 1998. – 442 с.
16. Автономов В. С. Человек в зеркале экономической теории. М.: Наука, 1993. С. 136 - 147.
17. Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політи-ка: Навч. посіб. / Б.П. Адамик. - Т .: Карт-бланш, 2002. – 279 с.
18. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под ред. Я. В. Соколо-
ва. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. – 398 с.
19. Азоєв Г. Л. Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. М.: 1996. – 226 с.
20. Айвазян С. А. Интеллектуализированные инструментальные системы в статистике и их роль в построении проблемно – ориентиро-ванных систем поддержки принятия решения // Обозрение приклад-ной и промышленной математики. - 1997. - Т. 4. - Вып. 4. - с. 56 - 90.
21. Албул Г. А., Терзієв А. В., Юдін М. А. Формування системи корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві. Економі-ка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 174: В 2 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. Том II. - с. 283 - 289.
22. Алексеев М. Ю. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и ста-тистика. 1992. – 352 с.
23. Алімов А. Н., Гончарова Н. П., Дражан М. Г., Черваньов Д. Н.
Управління інноваційним циклом. - К.: Наук. думка, 1993. – 286 с.
24. Амблер Т. Практический маркетинг.-СПб.: Питер,1999. –394 с.
25. Анализ экономики: страны, рынок, фирма / Под ред. Рыбалки-на В. Е. - М., 1999. – 304 с.
26. Андреев С. Ю. Наше прошлое, настоящее, будущее: структура власти и задачи общества. - В кн.: Постижение: Социология. Социаль-
ная политика. Экономическая реформа. - М.: Прогресс, 1989. - с. 499 -
500.
27. Андрейчиков А. В., Анд