ДЕРЖАВНА ВЛАСНІСТЬ У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ :



  • Название:
  • ДЕРЖАВНА ВЛАСНІСТЬ У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ
  • Кол-во страниц:
  • 207
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ

    ВСТУП ................................................................................................................................3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСНОСТІ ТА ЇЇ ФОРМ ……………………………………………………………..12
    1.1. Еволюція поглядів на відносини власності..............................................................13
    1.2. Державна власність і державний сектор у ринковій економіці………………….36
    1.3. Моделі розвитку державної власності…………………………………………….54
    Висновки до першого розділу…………………………………………………………..63
    РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА В ТРАНСФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ..................................................................65
    2.1. Інституційні перетворення як умова трансформації відносин власності в Україні…...................................................................................................................65
    2.2. Реструктуризація державних підприємств у національній економіці....................84
    2.3. Ефективність державної власності...........................................................................100
    Висновки до другого розділу …………………………………………………………..123
    РОЗДІЛ 3. КОНЦЕСІЙНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАСНІСТЮ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ.......................................................................126
    3.1. Концесія як форма поєднання інтересів держави і бізнесу………………………126
    3.2. Природні ресурси: розмежування власності та специфіка управління…………146
    3.2.1.Характеристика природно-ресурсного потенціалу України...................146
    3.2.2. Економічна природа і роль природоресурсних платежів.......................166
    3.2.3. Контроль податкових органів за стягуванням платежів
    за природні ресурси та їх економічна оцінка.....................................................171
    Висновки до третього розділу ………………………………………………………….181
    ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………184
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………….......188
    ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..208



    ВСТУП


    Актуальність теми. Реальний процес формування ринкової системи господарювання в постсоціалістичних країнах виявився складним і суперечливим, породив низку теоретичних і практичних проблем, що потребують розв’язання. Однією з таких проблем є трансформація інституту власності, зокрема, визначення місця та ролі державної власності в пострадянській економіці. За роки ринкового реформування в Україні спостерігалося дві основні тенденції: спочатку цілком закономірно акцент було зроблено на звуженні державного сектора економіки шляхом роздержавлення і приватизації. Це створило умови для формування основ ринкових відносин, у результаті чого виникли й почали розвиватися великі, середні й малі підприємства, а також підприємницька діяльність домогосподарств.
    Однак, за відсутності адекватної інституційно-правової бази виникли специфічні проблеми, пов’язані з розподілом прав власності та боротьбою за контроль над підприємствами, що призвело не лише до трансформаційного спаду, а й до його поглиблення. Надалі були зроблені спроби налагодити державний механізм управління народним господарством, які, щоправда, виявилися несистемними і мали відносно невисоку ефективність. Тим часом, розвинений світ своїм економічним і соціальним прогресом завдячує значною мірою посиленням активної ролі держави в регулюванні ринку та інших сфер фінансово-економічної діяльності, здійсненням антимонопольної та антикризової політики.
    З розбудовою постіндустріального суспільства з кінця 90-х років XX сторіччя на другий план відійшли неокласичні тенденції мінімізації державного впливу та дерегулювання. Постало завдання посилення економічних функцій держави, їх ефективності. Це призвело до перетворення держави у колективного підприємця, одного із важливих суб’єктів економічної діяльності і ринкових відносин. У різних країнах на державну власність припадає від 1/3 до 2/3 створюваного у них ВНП. Як і приватні фірми, державні підприємства виробляють товари і послуги, здійснюють їхнє просування по каналах руху й реалізують споживачам. Вони купують ресурси й продають продукцію за ринковими цінами. Таким чином, державні підприємства є потенційними учасниками ринку, які своєю діяльністю сприяють зростанню добробуту населення.
    У пострадянських країнах, в тому числі й в Україні, домінує стереотип мислення, пов'язаний з тим, що держава має виконувати роль „нічного вартового”. Важливо його змінити і сформувати нову позитивну думку про державну економічну політику. Особливим питанням також є визначення належного місця підприємств, заснованих на державній формі власності, в системі ринкової економіки. Існують сфери соціально-економічного життя, насамперед інфраструктурні галузі, армія, державна безпека, атомна індустрія, освоєння космосу тощо, в яких державна форма власності є найоптимальнішою за будь-якого суспільно-політичного устрою. Це підтверджується як соціально-економічним розвитком країн Заходу, так і господарською практикою нашої країни, особливо в перехідний період.
    Необхідність теоретичного обґрунтування місця й ролі державної власності в реформуванні економіки, визначення найбільш ефективних напрямів її використання в господарській діяльності різних сфер і галузей, а також сутності й складових політики держави щодо управління власністю в трансформаційній економіці, обумовили актуальність дисертаційної роботи та її структуру.
    Стан наукової розробки проблеми. Теоретичною базою дисертаційного дослідження та сформованих висновків стали праці таких видатних представників світової економічної думки, як: Т. Гоббс, Г. Гегель, І. Кант, К. Маркс, А. Мізес, А. Алчіан, Р. Коуз, Д. Норт, А. Оноре, Г. Демсець та інші.
    Серед наукових праць, в яких досліджуються проблеми суті державного сектора промислово розвинутих країн, його ролі в умовах глобалізації, слід виділити роботи таких зарубіжних учених, як: Дж. Гаррета, П. Гуревича, П. Велфенсу, А. Венігу, Д. Камерона, Ф. Селлу, Дж. Стігліца, Б. Сорде, Р. Роговскі.
    Дослідження еволюції відносин власності, в тому числі в трансформаційному суспільстві, здійснювали такі російські вчені, як: Л. Абалкін, Є. Балацький, А. Бузгалін, А. Венедиктов, В. Іноземцев, А. Колганов, В. Кошкін, В. Куліков, Р. Левита, Д. Львов, Л. Мельник, Р. Нурєєв, А. Пороховський, В. Радаєв, А. Родигін, Ю. Руденко, С. Соколенко, М. Хохлов, К. Хубієв, О. Черковець, Ф. Шамхалов, В. Шкредов та інші автори.
    Вагомий внесок у дослідження зазначеної проблематики зробили українські вчені-економісти: В. Базилевич, О. Бєляєв, Д. Богиня, М. Волинський, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, Л. Дмитриченко, П. Єщенко, Я. Жаліло, Г. Задорожний, Б. Кваснюк, Т. Ковальчук, В. Корнієнко, І. Лазня, В. Ларцев, В. Логвиненко, І. Лукінов, В. Мандибура, В. Мельничук, О. Онищенко, М. Павлишенко, Ю. Пахомов, А. Покритан, В. Радченко, В. Рибалкін, В. Черняк, А. Чухно та інші.
    Разом з тим багато питань економічної теорії власності, її функціонування в трансформаційній економіці, залишаються дискусійними і такими, що потребують подальших досліджень. Це стосується, зокрема, питань про сутність державної власності, форми її економічної реалізації, участь державного сектора в економічному відтворенні, критерії та принципи перетворення власності, що і визначило вибір теми дисертації, її мету, завдання, логіку та послідовність наукового дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка за держбюджетною темою „Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (державний реєстраційний номер 01 БФ 040-01). Особистий внесок автора полягає у дослідженні сутності функціонування державної власності в трансформаційній економіці, розкритті її реального стану, виявленні умов, факторів та напрямів, які забезпечать вихід економіки України на траєкторію інноваційного економічного зростання, її моделях та формах управління.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ функціонування державної власності в структурі відносин власності, визначенні тенденцій та закономірностей розвитку державного підприємництва у визначальних сферах і галузях, а також напрямів підвищення його ефективності в трансформаційній економіці.
    Для досягнення поставленої мети були сформульовані й вирішені наступні завдання:
    − дослідити генезис сучасного значення поняття „власність”, її місце і роль в трансформаційній економіці та тенденції розвитку;
    − здійснити теоретико-методологічне обґрунтування ролі і місця державної власності і державного сектора в ринковій економіці, конкретизувати його структурні елементи та чинники підвищення ефективності функціонування;
    − проаналізувати соціально-економічні та інституційно-правові основи перебудови відносин власності в Україні;
    − обґрунтувати особливості приватизації та відтворення державного сектора в транзитивних економіках і в Україні;
    − розробити рекомендації щодо напрямів та шляхів удосконалення механізму управління державним сектором в трансформаційній економіці, розкрити значення економічних методів у підвищенні його функціонування;
    − розкрити концесійні форми управління державною власністю в трансформаційній економіці, розробити пропозиції щодо формування дієвого механізму реалізації концесії на базі об’єктів державної та комунальної власності.
    Об'єктом дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають у взаємодії держави з іншими суб’єктами господарської діяльності в трансформаційному суспільному виробництві.
    Предметом дослідження є теоретико-методологічні, соціально-економічні та практичні аспекти становлення і розвитку державного сектора в умовах трансформаційної економіки.
    Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання. Використання методів діалектики дало можливість з'ясувати методологію дослідження державної власності та державного сектора економіки (розділ 1). Структурно-функціональний аналіз став основою дослідження моделей державної власності в умовах трансформаційної економіки (розділ 2). Застосування методу наукової абстракції та системного підходу забезпечило розробку концесійного механізму управління державною власністю у період трансформації економіки (розділ 3).
    Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України з питань функціонування державної власності, аналітичні і статистичні матеріали міністерств і відомств, матеріали науково-практичних конференцій, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем власності, теорії економічних систем та аналізу трансформаційної економіки; монографії, збірники, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, тижневиків, періодичні видання вітчизняних і міжнародних організацій, наукові дослідження та публікації розміщені в мережі Internet.
    Наукова новизна основних положень і одержаних автором результатів дослідження, що виноситься на захист, полягає у наступному:
    вперше:
    – обґрунтовано, що державна власність є важливою складовою саме трансформаційної моделі господарювання. Як суб’єкт власності держава використовує об’єкти, що знаходяться в її володінні і розпорядженні для виробництва, обміну, розподілу і споживання суспільних благ. Це дозволяє більш повно реалізувати потреби всіх і кожного в суспільстві, а, тому, сприятиме формуванню соціально-орієнтованої моделі економіки і громадянського суспільства;
    – доведено, що участь держави в різних сферах і галузях господарювання, підприємства яких через економічні, соціальні, політичні, стратегічні чинники мають знаходитися повністю або частково в державній власності, відтворює змішану економічну модель діяльності державного і приватного секторів. Подібна конвергенція в умовах ринку сприяє більш повному вирішенню соціально-економічних завдань суспільства, що потребує набуття державним сектором господарювання вагомих конкурентних переваг;
    удосконалено:
    – обґрунтування сфер і галузей, в яких необхідно і доцільно використовувати державну власність у підприємницькій діяльності, зокрема, державна власність поширюватиметься не лише на такі засоби виробництва, як нерухомість, природні копалини у вигляді руд, енергоносіїв, будівельних матеріалів тощо, а й на повітряний і водний простір, теле- і радіотрансляцію, ексклюзивну економічну інформацію, а також на інфраструктурні галузі, що забезпечують розвиток соціальної сфери, науково-технічний потенціал держави та її безпеку;
    – визначення основних умов зростання ролі державної власності в транзитивних економіках, серед яких: 1) відтворення ринкових інститутів, таких як гарантія прав власності, підтримка досконалої конкуренції; 2) забезпечення фінансування інноваційного розвитку економіки; 3) соціалізація економіки; 4) збільшення інвестицій у людський капітал; 5) екологізація економіки; 6) захист і підтримка національного товаровиробника в умовах глобалізації та відкритості економіки і мобільності капіталу у децентралізованих системах;
    – моделювання державної власності на основі врахування сильних і слабких її позицій в економіці, тобто пропорцій участі державного і недержавного секторів у виробництві економічних благ: модель виробництва приватного інтересу (слабкі позиції державної власності в економіці) і модель виробництва суспільного інтересу (сильні позиції державної власності в економіці);

    набули подальший розвиток:
    – теоретико-методологічні засади вибору моделі приватизації для України, які визначаються в основному такими факторами як: цілі уряду; соціально-економічні показники; рівень розвитку конкурентного середовища; рівень розвитку ринкових відносин; організаційно-інституціональне середовище функціонування відносин власності. Причому основними елементами механізму приватизації в Україні, виходячи з системозмінюючих цілей уряду, слід вважати її темпи, обсяги і методи;
    – обґрунтування необхідності впровадження концесійних форм управління державною власністю та критерії, за якими необхідно відбирати суб’єктів концесії в трансформаційній економіці;
    – наукове визначення інституційно-правових заходів щодо формування ефективної національної моделі державного управління, а саме: прийняття законодавчого акту щодо природокористування, введення двох видів платежів за природні ресурси: за їхні витрати (споживання) і за право користування природними об'єктами в межах визначеної території.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові положення та висновки, сформульовані у дисертації, є методологічною основою теоретичного усвідомлення особливостей функціонування державної власності в трансформаційній економіці. Зроблені в дисертаційній роботі теоретичні узагальнення розвивають і уточнюють економічну теорію власності та можуть бути використані при розробці стратегій формування національного господарства, програм розвитку галузей та секторів вітчизняної економіки.
    Науково-практичні висновки та рекомендації дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування в процесі обґрунтування доцільності збереження державної форми власності та при вирішенні питань підвищення ефективності управління у господарській діяльності державного підприємства „Київський авіаційний завод „АВІАНТ” (довідка № 067-08 від 24.01.2007 р.).
    Окремі положення та рекомендації дисертації з питань удосконалення та підвищення ефективності управління державною власністю, аналізу стану та динаміки функціонування казенного підприємства, застосування сучасних науково-технічних досягнень з метою поліпшення виробничого потенціалу були використані у виробничо-господарській та фінансовій діяльності казенного підприємства „Радіовимірювач” (довідка № 125 від 13.02.2007 р.).
    Теоретичні розробки та практичні рекомендації дослідження щодо зростання ролі державної власності і державного сектора в ринковій економіці та необхідності впровадження концесійних форм управління державною власністю були використані в роботі Департаменту економіки та фінансування Міністерства освіти і науки України при розробці галузевих стандартів з вищої освіти за галуззю знань „Економіка і підприємництво” (довідка № 1/4/18-2382 від 25.06.2008 р.).
    Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці і викладанні курсів „Економічна теорія” та „Економіка України в сучасних умовах” і спецкурсу „Іпотечний ринок” для студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 013/141 від 13.02.2006 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, в якому здійснено теоретичний аналіз державної власності в трансформаційній економіці та запропоновано практичні рекомендації стосовно шляхів і напрямів удосконалення реформування державної власності в національній економіці. Представлені результати наукових досліджень, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто.
    Апробація результатів дисертації. Достовірність та об’єктивність одержаних результатів підтверджується їх апробацією на 4 міжнародних наукових та науково-практичних конференціях. Висновки та положення дисертаційної роботи доповідались на: 69-ій науковій конференції студентів та молодих учених „Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті” (м. Київ, 11-12 квітня 2002 р., КНЕУ імені Вадима Гетьмана); Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми американознавства” (м. Київ, 25-26 березня 2004 р., КНУ імені Тараса Шевченка); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: проблеми, досягнення та перспективи розвитку” (м. Київ, 12-15 травня 2004 р., КНУ імені Тараса Шевченка); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: проблеми, досягнення та перспективи розвитку” (м. Київ, 10-12 березня 2005 р., КНУ імені Тараса Шевченка).
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 10 публікаціях загальним обсягом 3,8 д.а. З них 9 – у наукових фахових виданнях (3,6 д.а.), 1 – за матеріалами і тезами конференції (0,15 д.а.).
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках комп’ютерного тексту, що містять 6 аналітичних таблиць, 4 рисунки та формули. Робота має 9 додатків. Список використаних джерел включає 268 найменувань на 20 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Проведене наукове дослідження дозволило зробити такі загальні висновки теоретичного та науково-практичного значення:
    1. Встановлено, що власність – це результат історичного розвитку суспільства, а відповідно і суспільного виробництва, яке забезпечує цивілізоване існування людини завдяки створенню в процесі виробництва матеріальних та нематеріальних благ. Відносини власності є сутністю усієї системи суспільних виробничих відносин будь-якої країни, їх розвиток забезпечує удосконалення всієї соціально-економічної системи в суспільстві, створення національного багатства. Тому вони є рушійною силою суспільного виробництва, науково-технічного прогресу.
    2. Власність є поняття багатомірне, яке можна розкрити лише через міждисциплінарний підхід, а не однією окремо взятою науковою дисципліною: економікою, правом, філософією, політикою чи соціологією. Зважаючи на це, доцільно при аналізі відносин власності трансформаційного суспільства досліджувати становлення і розвиток нових економічних відносин з урахуванням всього багатоманіття чинників, що впливають на поведінку економічних суб’єктів.
    3. Доведено, що в умовах глобалізації зростає роль і місце державного сектора в процесі становлення інформаційного суспільства і реалізації потреб у суспільних благах всіх і кожного. Є ресурси, які не повинні контролюватися приватними особами. Вільний, безоплатний та рівний доступ до цих ресурсів не сприяє раціональному користуванню ними, призводить до їх виснаження й руйнації, що потребує додаткових витрат, з одного боку, а з другого – не дозволяє певною мірою забезпечити даними благами всіх і кожного. Розв’язати дану суперечність можна шляхом партнерства державного і приватного секторів та створенням змішаної економіки.
    4. Вивчення наукових праць та світового досвіду господарювання дозволяє стверджувати, що перспективи України зайняти пристойне місце у європейському співтоваристві залежатимуть від того, наскільки швидко та ефективно здійснюватиметься стратегічне партнерство державного і приватного секторів, у першу чергу в галузях виробничої і соціальної інфраструктури. Це дасть можливість підприємствам державного сектора діяти за законами ринкової економіки, отримувати прибуток, бути незалежними від бюджетних надходжень і використовувати власні кошти для модернізації підприємств.
    5. У трансформаційній економіці зростає роль держави як системи організації суспільної влади, основною функцією якої є створення умов для суспільного розвитку. Обґрунтовано, що економічне підґрунтя цього розвитку складають відносини власності, які дістали адекватне нормативно-правове забезпечення. Це дало підстави дійти висновку, що трансформація відносин власності є тільки одним з інструментів державної політики розбудови соціального ринкового господарства, проте інструментом, основою якого є природне право людини володіти і користуватися результатами цього володіння, а тому потужним і дійовим, який потребує адекватного законодавчого забезпечення.
    6. Україна володіє багатим природно-ресурсним потенціалом. Крім того, на території України розташована значна кількість об'єктів загальносвітового і загальнонаціонального надбання, що мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне й оздоровче значення. Майбутнє України значною мірою залежить від ефективного використання природно-ресурсного потенціалу.
    Обґрунтовано, що платежі за право користування природними ресурсами повинні регулювати розподіл території між конкуруючими видами природокористування. За рахунок надходжень від цих платежів можна здійснювати фінансування природоохоронних, соціальних і інших нестатків даної території. Рівень цих платежів повинен корелювати з ринковими цінами на відповідну сировину з урахуванням попиту і пропозиції і, одночасно, сприяти цілям ресурсозбереження.
    7. Аргументовано, що принциповою відмінністю приватизації в Україні від приватизації у державах із сталими ринковими відносинами є виставлення на продаж збиткових підприємств, що породжує схеми штучного банкрутства, не сприяє розкриттю інформації щодо прибутковості та не складає основу для підвищення конкурентоспроможності підприємств державного сектора.
    Доведено необхідність зосередження уваги на пошуку шляхів удосконалення управлінських механізмів організаційно-правових засад державного регулювання відносин власності, зокрема щодо підприємств з державно-приватною формою власності, а також запровадження нових форм впливу на економічні та соціальні процеси розвитку національної економіки в умовах закінчення періоду фіскальної приватизації.
    8. З метою активізації інвестиційної діяльності та ефективного використання державного і комунального майна в Україні запроваджено механізм надання концесій на об’єкти державної і комунальної власності. Виявлено, що механізм концесій дозволяє залучити кошти вітчизняних та іноземних інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції та технічного переоснащення об’єктів виробничої та соціальної сфери шляхом надання об’єктів державної та комунальної власності в концесію.
    Обґрунтовано, що концесійні механізми передбачають фінансові надходження в економіку ззовні і не викликають додаткового тиску на бюджет та на інші потенційні джерела фінансування всередині країни. У такий спосіб держава знаходить засоби для фінансування „хворих” галузей економіки не здійснюючи емісію і не збільшуючи державну заборгованість. Це дало підстави зробити висновок, що створення концесій на території країни з економікою, яка перебуває в депресивному стані, є одним з способів подолання кризи.
    9. З метою ефективного управління, спрямованого на розв'язання загальнодержавних екологічних проблем, доцільно застосувати програмно-цільовий підхід. Він дасть змогу цілісно розглянути охорону навколишнього середовища, з одного боку, як органічно спеціалізовану функцію виробничого процесу, а з іншого — як особливий вид діяльності, що має самостійну цільову орієнтацію зі специфічним змістом і засобами реалізації. Програмно-цільовий підхід допомагає гнучкіше й ефективніше формувати особливі високоадаптивні структури управління, залучати висококваліфікованих фахівців, мобілізувати фінансові ресурси на цільове призначення.
    Організаційно-економічний механізм управління природозахисною діяльністю має забезпечити ефективну взаємодію та координацію роботи різних державних і суспільних організацій, які займаються охороною навколишнього середовища на різних рівнях: державному, регіональному та місцевому. Вони мають бути незалежними в організаційно-правовому та фінансовому відношеннях від виконавчих органів державної влади і діяти в межах відповідних правових актів, затверджених Верховною Радою України.
    10. Аналіз досвіду зарубіжних країн переконує в доцільності одночасного використання двох видів платежів за природні ресурси: за їх витрату (споживання) і за право користування природними об'єктами в межах визначеної території. За допомогою першого виду платежів регулюється інтенсивність використання природних ресурсів і забезпечується нагромадження засобів на їхнє відтворення й охорону.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Закон України „Про власність” від 1.02.91. з внесеними поправками від 15.05.03.
    2. Закон України „Про концесії” від 16.07.99.
    3. Закон України „Про приватизацію державного майна” від 4.03.92. з внесеними поправками від 20.11.03.
    4. Закони України „Про охорону навколишнього середовища” (1991 p.),
    5. Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради. – 1991. - № 49. – Ст. 682.
    6. Господарський кодекс України. – К.: „Ін Юре”, 2003. – 344 с.
    7. Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році”.
    8. Постанова Верховної Ради України ”Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 5 березня 1998 року 188/98-ВР.
    9. Абалкин Л.И. В поисках новой стратегии. – М., 2000. – 650с.
    10. Абдуллаев Н. Формирование государственного сектора экономики. // Проблемы теории и практики управления. – 2003. − №5. – С. 22 – 27.
    11. Адженда. Австрийская Академия наук / исследовательский центр по социально-экономическим проблемам. – Вена, 1992.
    12. Акастелов А.И. Социально-экономические аспекты трансформации собственности. // Академічний огляд. – 2000. - №1. – С. 29 – 33.
    13. Алимов О., Ємченко В. Приватизація: стратегія завершального етапу. // Економіст. – 2003. - №8. – С. 28 – 31.
    14. Аналітична довідка про хід виконання Державної програми приватизації на 2000 − 2002 роки в I кварталі 2006 р. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. № 8 (168).
    15. Аналітичний звіт „Досвід приватизації державних обєктів в Україні” (у двох книгах). – К., Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України. – 2007. – 225 с.
    16. Андерсон Дж. О приватизации государственной собственности. // Вопросы экономики. – 2004. − № 12. − С. 54 – 69.
    17. Арендт Х. Становище людини. – Л., 2000. – 215 с.
    18. Арманд Хаммер. Мой век − двадцатый. Пути и встречи: Пер. с англ. − М.: Прогресс, 1988. − 304 с.
    19. Архангельський Ю., Алексєєв А, Радзієвський О. Про вибір форм власності в контексті економічної ефективності і приватизації в Україні. // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 65 – 72.
    20. Аслаян Г. Державні цільові програми як бюджетний інструмент інвестування в соціально-економічний розвиток. // Часопис Парламент. – 2005. – № 7. – С. 3.
    21. Ахвледиани А.А., Ковалев А.М. Собственность. Власть. Политика. – М.: МГУ, 1996. – 278 с.
    22. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: підручник. – К.: Знання, 2006. – 431с.
    23. Базилевич В.Д., Погорельцева Н.П. Іпотечний ринок. – К.: Знання, 2008. – 717с.
    24. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: Навч. пос. – К.: Знання, 2006. – 263 с.
    25. Балацкий Е.В. Проблемы оценки масштабов и эффективности государственного участия в экономике. // Вестник Московского ун-та , серия 6. – Экономика. – 1977. – №6. – С. 24.
    26. Балацкий Е., Конышев В. Новые инструменты в технологии принятия решений о приватизации. // Проблемы теории и практики управления. – 2004. − №1. – С. 34 – 40.
    27. Балацкий Е., Конышев В. Роль государственного сектора в построении новой экономики. // Общество и экономика. – 2004. – №2. – С. 86 – 99.
    28. Барановський О., Сіденко В. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в україні // Національна безпека і оборона. - 2004.-№2.-С. 2-13.
    29. Белінський П. І. Реформування власності та інноваційні процеси в Україні // Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні: (Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.). – Чернівці, 1998. – С. 163 -165.
    30. Бєляєв О.О., Бебело А.С., Диба М.І., Зазимко А.З., Кириленко В.І. Економічна політика: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т / В.І. Стахівський (наук. ред.). – К.: КНЕУ, 2004. – 287с.
    31. Бєляєв О.О. Перетворення відносин власності як передумова трансформації господарського механізму України // Формування ринкової економіки. – 2003. – вип. 11. – С. 3 – 6.
    32. Бердяев Н.А. Духовные основы русской революции. Философия неравенства. // Бердяев Н.А. Собрание соч: В 4 т. – Париж, 1990.
    33. Бирюков В., Кузнецова Е. Госсобственность и госсектор в рыночной экономике. // МЭ и МО. – 2001. − №12. – С. 57 – 64.
    34. Бiблiотека Олександра Чуднова. Становлення права державної власності в Україні // http://chudnov.sds.org.ua − 13.12.2003.
    35. Бодров В. Державне регулювання трансформаційних процесів в економіці: інституціональний підхід. // Вісник Української Академії державного управління. – 2002. − №3. – С. 55 – 69.
    36. Бояркин Д.Д. Теория собственности. – Новосибирск, „Экор”, 1994 г. – 144с.
    37. Будкін В. Передумови і результати трансформації власності у постсоціалістичних державах. // Економіка України. – 2002. – №5. – С. 76 – 82.
    38. Бурбело О.А., Тисунова В.Н., Недодаева Н.Л. Преобразование отношений собственности на Украине: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 1998. – 162 с.
    39. Варнавский В. Концессионные формы управления государственной собственностью // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – №4. – С. 66 – 71.
    40. Васильев С.В. Методологические основы понятия „собственность”. // Академічний огляд. – 200. − №1. – С. 99 – 101.
    41. Веснин В.Р. Собственность: научная категория, политические мифы и реальность // Социально-гуманитарные знания. – 2002. – №3. – С. 126 - 145.
    42. Веблен Т. Теория праздного класса. – М., 1984.
    43. Виханский О.Собственность и управление. // Вопросы экономики. – 1989. - №6. – С. 92 – 97.
    44. Вихорева О.М., Карловская С.Б. Государство и провалы рынка: зарубежные страны и Россия // Вестник Московского ун-та , серия 6. – Экономика. – 2006. - №1. – С. 76 – 79.
    45. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глибоких трансформацій: Моногр. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
    46. Воротін В.Є. Теорії соціально-економічних трансформацій і становлення економічного устрою ринкової економіки. // Вісник Української Академії державного управління. – 2002. – № 2. – с. 73-81.
    47. Воротіна Л. Державна підтримка малого бізнесу в системі трансформаційної економіки України // Економічні реформи сьогодні. – 2000. - №28. – С. 31-34.
    48. Гальчинський А. Власність, яка вона є ? Чи зможемо подолати глибоку деформованість? // Дзеркало тижня, 38 (311) субота, 30 вересня – 6 жовтня 2000р.
    49. Гальчинський А. (інтерв’ю) // День. – 2000. – № 24. – С.5.
    50. Гальчинський А.С. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти. – К.: Либідь, 2006. – 312 с.
    51. Гальчинський А.С. Проблеми демократизації економіки. // Економіка України. – 2005. – №11. – С. 4 - 11.
    52. Гальчинський А.С. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. – К.: Українські пропілеї, 2001. – 320 с.
    53. Гальчинський А. Україна – на перехресті геополітичних інтересів. – К.: Знання України, 2002. – 180 с.
    54. Гальчинський А.С. Чи можливе українське диво в економіці? // Дзеркало тижня. – 2001. – № 22 (346). – С.2 – 3.
    55. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.
    56. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: навч. посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 543 с.
    57. Гальчинський А.С., Єщенко П.С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища школа, 2007. – 503 с.
    58. Гальчинський А.С. Концентрация капитала – место Украины в этом процессе. Президентский фонд Леонида Кучмы. – К „Украина”. – с.
    59. Гегель В.Ф. Наука логики. – М.: Мысль, 1998. – 1072 с.
    60. Геєць В.М. Деякі порівняльні ознаки трансформаційних моделей економіки України і Росії. // Економіка України. - 2005. - №5. - С. 4-17.
    61. Геєць В.М. Інституційні перетворення і суспільний розвиток. // Економіка прогнозування. – 2005. - №2. – С. 9 – 25.
    62. Геєць В.М. Реалії і оцінка ролі держави в ринковій трансформації економіки України // Концепція і модель економічного розвитку для України. Матеріали наукової дискусії провідних вчених, організованої Фондом інтелектуальної співпраці „Україна – ХХІ століття”. – К.: Українські пропілеї, 2001. – 32 с.
    63. Геєць В.М. Ринкова трансформація в 1991-2000 роках: здобутки, труднощі, уроки // Вісник НАН України. – 2001. – №2. – С. 22-37.
    64. Геєць В.М. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. – 2000. – №1. – С. 4 – 11.
    65. Геєць В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. – К.: Ін-т екон. прогнозування, Фенікс, 2003. – 1008 с.
    66. Гелбрейт Дж. К. Экономическая политика примеряется результатами // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – №5. – С. 33.
    67. Гелло Т.М. Государственная собственность в формировании социальной рыночной экономики : диссертация … канд. экон. наук : 08.00.01. – Москва, 2004. – 176 с.
    68. Глазьєв С.Ю. Государство должно быть эффективным собственником своего имущества. // Экономические стратегии. – 2005. − №5.
    69. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского. – М., 1936. – С. 260.
    70. Голіков В. Приватизація як фактор переходу України до ринкової економіки. // Економіка України. – 1996. – №8. – С. 13 – 21.
    71. Государственная собственность на Украине. І пол.. 1991 г. // Экономика и жизнь. – 1991. – № 49. – с.10.
    72. Григоренко Є.М. Шляхи удосконалення реформування державної власності. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2002. – № 4. – С. 2 – 7.
    73. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Знання, 2001.
    74. Гуриев С. Мифы экономики. Заблуждения и стереотипы, которые распространяют СМИ и политики. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 216с.
    75. Денисюк О.М. Деякі підсумки приватизації та особливості розвитку економіки України. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №4 (47). – С. 45 – 48.
    76. Денисюк О.М. Приватизація і забезпечення національної безпеки в управлінні господарським комплексом. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №6 (49). – С. 100 – 103.
    77. Денисюк О.М. Російський фактор у процесі приватизації в Україні. //Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №4 (47). – С. 100 – 103.
    78. Денисюк О.М. Роль національного капіталу в процесі приватизації в Україні. // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - №7 (49). - С. 22-27.
    79. Державна та комунальна власність в Україні: зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 432 с.
    80. Длугопольський О.В. Теорія економіки державного сектора: навч. пос. – К.: „ВД „Професіонал”, 2007. – 592 с.
    81. Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория. – Д., 2001. – 315 с.
    82. Дорошенко Т.В. Сутність інвестицій як економічної категорії // Фінанси України. – 2000. – №11. – С. 114.
    83. Дослідження і розробка у сфері євроатлантичної інтеграції України. Збірник наукових праць. – Випуск 1. – Київ, 2007.
    84. Дуброва Н.П. Державна власність як елемент державного регулювання. // Академічний огляд. – 2002. – № 1. – С. 139 – 142.
    85. Економічна енциклопедія: У 3-х томах. Т.2 / Ред. кол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.: - К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 848 с.
    86. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Ред. кол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2001. – 848 с.
    87. Економічний словник-довідник / За ред. док. екон. наук, проф. С.В.Мочерного. – К: Феміна, 1995. – 368 с.
    88. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Пресс, 2007. - 719с.
    89. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання / За ред. В.М. Гейця. – К.: Форт, 2000. – 422 с.
    90. Експертна доповідь – Україна в 2007: році внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку. – К.: НІСД, 2007. – 264 с.
    91. Еллерман Д. Ваучерная приватизация как инструмент холодной войны. // Вопросы экономики. – 1999. – № 8. – С. 99 – 101.
    92. Ершова Т.В. Бинарный подход к решению вопроса о собственности. // Социально-гуманитарные знания. – 2002. – № 3. – с. 188-199.
    93. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект). – К.: Світ Знань, 2002. – 528 с.
    94. Єхануров Ю. Стан приватизації в Україні: проблеми і шляхи вирішення. // Економіка України. – 1996. – № 6. – с.4 – 13.
    95. Єщенко П.С. Державна і приватна власність в сучасній економіці. // Теоретичні та прикладні питання економіки. Вісник КНУ ім.. Т.Г. Шевченка. – 2004. - №2. – С.6 - 12.
    96. Єщенко П.С. Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку. // Економіка України. – 1992. – № 9. – с.70 – 75.
    97. Єщенко П. С., Кваснюк Б. Є., Бірюков О. А. Нова модель держави. – Словянськ, 2002. – 144 с.
    98. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Акціонування як форма роздержавлення. // Економіка України. – 1993. – № 3. – с.67 – 74.
    99. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2005. – 325 с.
    100. Єщенко П.С., Чередник М. До чого веде зміна структури власності. // Економіка України. – 1992. – № 5. – с.51 – 60.
    101. Жаліло Я.А. Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн. – К.: НІСД, 1996. – 86 с.
    102. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави у нестабільних економічних системах. – Київ, 1998. – 188 с.
    103. Заболоцький Б.Ф. Перехідна економіка: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – 512с.
    104. Загальна концепція роздержавлення власності на Україні // Голос України. – 5 жовтня 1991. – С. 6.
    105. Засанський В.В. Роздержавлення та приватизація і їх роль у трансформації економічної системи. Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня докт. екон. наук. – Київ – 1997. – С. 30.
    106. Заплатинский В. Особенности приватизации на Украине. // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 4. – с. 60 – 65.
    107. Звіт про роботу Фонду державного майна України та хід виконання Державної програми приватизації у 2006 році. – Київ, 2007. – 107 с.
    108. Іванов М. Приватизація державної власності. // Економіка України. – 2001. – №4. – С. 23 – 30.
    109. Илизаров Л.Г. Постиндустриальный социум: перспективы его утверждения в России: социально-философский анализ : диссертация … канд. филос. наук : 09.00.11. – Москва, 2004. – 149с.
    110. Інвестиції в Україні – засіб виходу України із кризи // Ukranian Market Review (Огляд українського ринку). - 2000. - №2. - с. 23.
    111. Иноземцев В.Л. Собственность в постиндустриальном обществе и исторической ретроспективе. // Вопросы философии. – 2000. – № 12. – с. 3 - 13.
    112. Иноземцев В.Л. Восставшая из пепла: европейская экономика в ХХ веке. – МЭ и МО. – 2002. - №1. – С. 3 -13.
    113. Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия. – М.: „Экономика”, 2003. – 776 с.
    114. Інституційні засади формування економічної системи України: теорія і практика / За ред. З. Ватаманюка. – Львів: „Новий світ-2000”, 2005. – 648 с.
    115. История Второй мировой войны 1939-1945. – т.12. – М., Воениздат. – 1982.
    116. Камишанська М.О. Державна власність на сучасному етапі розвитку економіки України / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2003. – 144 с.
    117. Канов О. Державна власність в економічній системі суспільства: деякі теоретичні аспекти // Економіка України. - 1996. - № 2. - с. 33-42.
    118. Канов О. Моделі розвитку державної власності: історичний досвід. // Економіка України. – 2004. – № 4. – с. 72 – 79.
    119. Капиталистические и развивающиеся страны. Социально-экономический справочник. – М., „Политиздат”. – 1973.
    120. Катрушин Б.М. Концептуальні питання реформування відносин власності в Україні. //Формування ринкових відносин в Україні. – 2002. – випуск 18. – с. 36 – 38.
    121. Кваснюк Б.Е. Сучасна парадигма державного регулювання економіки / Держава та економічне зростання: концепція державного регулювання відтворювальних процесів в економіці України / За ред. д-ра екон. наук. Б.Е. Кваснюка. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2001. – 88 с.
    122. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Ассоциация рос. вузов / Н. Н. Любимов (пер. с англ.). – М.: Геллос АРР, 1999. – 352 с.
    123. Кемпбелл Р. Маконелл, Стенлі Л. Брю. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Мікроекономіка. – Л.: „Просвіта”, 1999.
    124. Келсо Луис О., Келсо Патриция Х. Демократия и экономическая власть. – М, Феникс; 2000. – 320 с.
    125. Колодко Гж. „Новая экономика” и старые проблемы (перспективы быстрого роста в постсоциалистических странах). // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 4. – с.32 – 38.
    126. Корецький М. Основні напрями та механізми роздержавлення в перехідний до ринку період. // Вісник Української Академії державного управління. – 2000. – №4. – с. 107 – 115.
    127. Корецький М. Власність і державно-планова система господарства. // Вісник Української Академії державного управління. – 2002. – № 2. – С. 98 – 107.
    128. Корнаи Я. Дефицит. – М. : Наука, 1990. – 607 с.
    129. Корнієнко В. Суспільна власність як стратегічна мета. // Економіка України. – 1993. – № 1. – С. 51.
    130. Коропецький І.-С. Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне української економіки. – К.: Либідь, 1995. – 240 с.
    131. Красникова Е.В. Трансформация отношений собственности в постсоциалистической экономике – основное направление институциональных преобразований. // Вестник Московского ун-та , серия 6. – Экономика. – 2004. - №6. – С. 3 – 27.
    132. Крупка М.І. Реформування власності й залучення в Україну іноземного капіталу. // Фінанси України. – 2002. – № 5. – С.31 – 43.
    133. Круш П.В. Суперечності взаємодії держави та економіки в період ринкової трансформації // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Економіка. – 2002. – Вип. 64. – С. 41 – 43.
    134. Крючкова І.В. Структурні чинники розвитку економіки України, монографія. – К, Наукова думка. – 2004. – 320 с.
    135. Кузьмін О.Є. Проблеми регулювання інвестиційної діяльності в Україні. // Регіональна Економіка.-2000. - №4. – С.165
    136. Кучерявенко П.Х., Максименко Я.А. Разгосударствление собственности в переходной экономике Украины. – Харьков: „Консум”, 1997. – 128 с.
    137. Лазня І. Відносини власності в умовах формування ринкової економіки в Україні. – К. : Логос, 1997.
    138. Ларцев В. До проблеми періодизації процесу приватизації. // Економіка України. – 2000. – № 12. – С.41 – 45.
    139. Ларцев В. Основні особливості етапів приватизації. // Економіка України. – 2001. – № 3. – с.43 – 50.
    140. Ларцев В. Сутність та основні форми процесу роздержавлення в Україні. // Економіка України. – 2001. – № 9. – с.17 – 22.
    141. Левита Р.Я. Эволюция категории „собственность” в экономической теории // Экономика и математические методы. – 2002. – № 3. – с.30 – 39.
    142. Локк Дж. Два трактата об управлении // Локк Дж. Соч.: В 3 т. – М., 1988. – т. 3 – 276 с. – 325 с.
    143. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К.: АТ ”Книга”, 1997. – 456 с.
    144. Львов Д.С., Гребенников В., Устюжанина Е. Концепция национального имущества // Вопросы экономики. – 2001. – №7. – С. 139 – 153.
    145. Львов Д.С. Проблеми довгострокового соціально-економічного розвитку Росії // Економіка і прогнозування. – 2003. – №2. – С.34 – 54.
    146. Любохинець Л.С. Приватизація власності та зміни соціально-економічної структури суспільства. Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук. – Київ – 1998. – С. 20.
    147. Макаров В. Государство в российской модели общества. // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 1. – С. 60.
    148. Малий І.Й. Використання екуменічного підходу до дослідження трансформаційної економіки України. Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наукових праць. – К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2003. – Вип. 2. – С. 28–35.
    149. Малий І.Й. Державне управління ринковими перетвореннями в країнах з перехідною економікою (на прикладі Китаю) // Стратегія економічного розвитку України: Наук. збірник / Відп. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2002. – Вип. 6 (12). – С. 74 – 78.
    150. Малицький Б.А. Без розвитку науково-технічного потенціалу не може бути соціального прогресу і достойного майбутнього країни // Проблеми науки. – 2002. – №1. – С. 2
    151. Малейченко В. Экономическое содержание и формы частной собственности. // Диалог. – 2001. – № 4. – с. 46 - 54.
    152. Мандибура В.О. Правові форми державної власностів умовах ринкової економіки. // Віче. – 1995. – № 12. – С. 12 – 24.
    153. Мандибура В.О. Інституційні чинники забезпечення функціонування державної форми власності в умовах транзитивної економіки. // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 74. – С. 8 – 12.
    154. Мандибура В.О. Нормативно-правова складова інституційної архітектоніки державної форми власності. // Економічна теорія. – 2005. - №1. – С. 67 – 80.
    155. Мандибура В.О. Економіко-правові проблеми функціонування державної форми власності в ринкових умовах. // Теоретичні та прикладні питання економіки. Вісник КНУ ім.. Т.Г. Шевченка. – 2004. - №2. – С.13 – 18.
    156. Мандибура В.О. Приватизація в контексті світового досвіду. // Економіка і управління. – 2005. - №2. – С. 5 – 14.
    157. Маркс К. Экономические рукописи 1857 - 1859 гг. // Соч. – 2-е изд. – Т. 46. – ч. 1. – 552с.
    158. Маркс К., Енгельс Ф. Немецкая идеология // Соч. – 2-е изд. – Т. 3. –544 с.
    159. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Пер. И.И. Скворцова-Степанова. Т.23. // М.: Политиздат, 1978. - 907 с.
    160. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения // Изд.2. - Т.6.
    161. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения // Изд.2. - Т.23
    162. Маркс К., Энгельс Ф. О Прудоне. Сочинения // Изд.2. - Т.16
    163. Маркс К., Энгельс Ф. К критике гегелевской философии права. Сочинения // Изд.2. - Т. 1
    164. Мельник Л.Ю., Корецький М.Х., Огаренко В.М. Економіка, власність і підприємництво. – Д. – „Січ” – 2001. – 612 с.
    165. Мизес Л. Фон. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории. – Челябинск: Социум, 2005. – 878с.
    166. Мкртчан М.Ц., Овакимян В.О., Сакрисян Р.А., Спектор А.Н. Состояние и противоречия экономической реформы. – М.: Экономика, 1998. – 206 с.
    167. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. – Львів: Світ, 2001. – 416 с.
    168. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687 с.
    169. Музиченко А.С. Державне регулювання інвестиційної діяльності. – К.: Наук., світ, 2001. – 345с.
    170. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник, 2006. – Київ: ДП „ІВЦ Держкомстату України”, 2007. – С. 350.
    171. Нуреев Р.М., Рунов А.Б. Назад к частной собственности или вперед к частной собственности? // Общественные науки и современность. – 2002. – №5. – С. 5 – 23.
    172. Олсон Менкур. Логіка колективної дії. Суспільні блага і теорія груп / переклад з англ., післямова С. Слухая. – Київ: Лібра, 2004. – 272 с.
    173. Орехов А.М. Собственность как предмет изучения социальных наук. // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 5. – с. 100 – 114.
    174. Основы экономики: учеб. пособие. / под ред. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. – К.: Вища школа − Знання, 1998. – С. 75 – 90.
    175. Основи економічної теорії: політ економічний аспект. / Відпов. ред. Г.Н. Климко. – К.: Знання-Прес, 2002. – 615 с.
    176. Основи економічної теорії / за ред. Ю.В. Ніколенка. –К.: ЦУЛ, 2003. –540с.
    177. Основи економічної теорії: частина 1 / за ред. А.А. Чухно. - К., 1994. - 456с.
    178. Основні показники економічного і соціального стану України // Бюлетень Національного банку України. – 2007. – № 5. – С. 57 – 59.
    179. Паламарчук В., Шегда А. Теорія власності та формування ринкового механізму господарювання: проблеми і перспективи. // Економіка, Фінанси, Право. – 2002. – № 6. – с. 36 – 39.
    180. Панасюк Б. Основні ідеології суспільного життя. // Економіка України. – 1999. – № 12. – С. 12.
    181. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.
    182. Перехідна економіка: підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанов. – К.: Вища школа, 2003. – 591 с.
    183. Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика: Сокр. пер. с англ. – М.: „Экономика”, „Дело”, 1992. – 510 с.
    184. Побудко Я.А. Оцінка ефективності і напрями інвестиційних процесів в Україні // Регіональна Економіка. – 2000. – №2. – С. 223 – 234.
    185. Положій В.М., Чижов Л.П. Власність: економічний аспект. Альтернативні концепції та методики. – Суми: ВП „Мрія”, 1994. – С.80.
    186. Покритан А. Деякі питання аналізу і реформування відносин власності. // Економіка України. – 2003. – № 11. – С. 40 – 46.
    187. Пороховский А. А. Государство и „новая экономика”: американский подход. // США: Канада: экономика, политика, культура. – 2002. – №3. – С. 3 – 14.
    188. Пороховский А. А. Динамика структуры американской экономики. // США: Канада: экономика, политика, культура. – 2005.– №7.– С. 3 – 25.
    189. Пороховский А. А. „Новая экономика” активизирует роль общества и государства в общенациональном развитии. // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 4. – С. 46 – 51.
    190. Пороховский А. А. Роль государственной собственности в экономическом развитии США. // США: Канада: экономика, политика, культура. – 2000. – №3. – С. 3 – 11.
    191. Предпринимательская деятельность в Украине. Сборник нормативных документов. – Х., 1999. – 638 с.
    192. Проблемы экономики переходного общества / Отв. ред.: В.М. Геец, Д.С. Львов. – Запорожье: ГУ „ЗИГМУ”, 2004. – 386 с.
    193. Прудон Ж.П. Что такое собственность? или Исследование о принципе права и власти. – М.: Республика, 1998. – 367 с.
    194. Радченко В.В. Власність та соціально-економічні перетворення в Україні: утвердження субєктивізму. // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. – серія 18. Економіка. – 2006. - № 4. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – С. 90 – 99.
    195. Радченко В.В. Теорія власності в контексті економічних і політичних реформ в Україні. // Трансформація політичної системи на постсоціалістичному просторі: Матеріали міжн. наук.-теор. конф. – 8-9 лютого 2006 р. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – С. 245 – 247.
    196. Рибалкін В.О., Лазня І.В. Теорія власності. – К.: Логос, 2000. – 279с.
    197. Рибалкін В.О., Лазня І.В. Економічний зміст інтелектуальної власності. // Економічна теорія. — 2006. — N 4. — С. 54 – 61.
    198. Рибалкин В.А. Информационная функция экономической формы. // Стратегія розвитку України (Економіка, соціологія, право): наук. журнал. – випуск 1. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. – С. 18 – 27.
    199. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. д. е. н. Б.Є. Кваснюка. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2003. – 424 с.
    200. Рокоча В.В. Про розмежування функцій виконавчої влади і місцевого самоврядування в сфері надання громадських і державних послуг в Україні з урахуванням досвіду ринково розвинутих країн. // Наукові праці НДФІ. – 1999. – № 8. – С.10.
    201. Рябченко О.Д. Роздержавлення і його основні форми. // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - №1. – С. 32 – 37.
    202. Савас Э.С. Приватизация: путь к рынку: Перевод с англ. – М., „Дело”. – 1992. – 411с.
    203. Савельєв Є., Куриляк В. Нова економіка і моделі її формування в Україні. // Журнал Європейської економіки. – 2002. – том 1 (№1). – С. 25 – 37.
    204. Савельев Є., Куриляк В. Массовая приватизация и реструктуризация в Украине: бесконечный процесс? // Журнал европейской экономики. – 2003. –том 2 (№4). – С. 491 – 504.
    205. Савченко А. Экономические основы управления государственной собственностью. // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 6. – С. 28 – 32.
    206. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка. / Пер. з англ. – К.: Основи, 1995. – 544 с.
    207. Самуельсон П. Економіка: Підручник. – Львів. Світ. – 1993. – 496 с.
    208. Сизоненко В.О., Колесник Н.Ф. Власність. Інтереси. Підприємництво – питання теорії та методології. – Київ, „Знання”, 2000. – 115 с.
    209. Синьоокий О. Концесії на будівництво доріг: закони є, але знову чогось не вистачає. // Критика – Коментарі. – 2003. – 3 квітня.
    210. Серегина С.Ф. Роль государства в экономике. Синергетический подход. – М., 2002. – 185 с.
    211. Скловский К.И. О сущности собственности. // Общественные науки и современность. – 2000. – №1. – С. 100 – 106.
    212. Словарь современной экономической теории Макмиллана. – М.: ИНФРА – М, 1997. – 608 с.
    213. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 685с.
    214. Спиркин А.Г. Философия: учебник. – М.: Гарадрики, 2001. – 816 с.
    215. Статистичний щорічник України за 2004 рік. / за ред. О.Г. Осауленко. – К.: Вид.-во „Консультант”, 2005. – 570 с.
    216. Статистичний щорічник України за 2005 рік. / за ред. О.Г. Осауленко. – К.: Вид.-во „Консультант”, 2006. – 575 с.
    217. Статистичний щорічник України за 2006 рік. / за ред. О.Г. Осауленко. – К.: Вид.-во „Консультант”, 2007. – 551 с.
    218. Статистичний збірник „Діяльність підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності”, 2006. ч. 2. – Київ, Держкомстат, 2007. – 264 с.
    219. Стахівський В.І. Власність та її характерні ознаки // Вчені записки, КНЕУ. – 1999. – випуск 2. – с. 22 – 26.
    220. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: навч. пос. – 3-тє вид.. випр. – К.: Знання, 2006. – 262 с.
    221. Стратегія економічного та соціального розвитку України ( 2004-2015 роки) „Шляхом Європейської інтеграції” / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег.дослідж., Ін-т екон. прогноування НАН України, Мін-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
    222. Супян В.Б. Эволюция форм собственности в США: современные осоенности // США: Канада: экономика, политика, культура. – 2001. – №1. – С. 3 – 26.
    223. Супян В.Б. Роль государства в экономике: американский опыт // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 4. – с. 15 - 17.
    224. Ставровський Є. Про формування державного сектора економіки. // Економіка України. – 1999. – № 7. – С.13.
    225. Стігліц Дж. Економіка державного сектора. / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
    226. Стігліц Дж. Куда ведут реформы? (К десятилетию начала переходных процессов). // Вопросы экономики. – 1999. – № 7. – С. 23.
    227. Тимошенко Ю.В. Аналітична оцінка перебудови відносин власності в Україні // Економіка України. – 2003. – № 8. – с. 20 – 26.
    228. Тимошенко Ю.В. Державна стратегія перебудови відносин власності // Формування ринкової економіки. – 2003. – вип.11. – С. 7 – 22.
    229. Тимошенко Ю.В. Методологічні основи трансформації власності. // Вчені записки, КНЕУ. – 2002. – випуск 4. – с. 18 – 25.
    230. Тимошенко Ю.В. Перспективи трансформації власності в Україні. // Економіка України. – 2003. – № 10. – с.17 – 23.
    231. Терен С., Дьоміна О. Концесія – чергова зваба для інвестора. // Інвестиції „ГК”. – 1999. – серпень, № 32.
    232. Трансформаційна економіка: Навч. посіб. / За ред. В. С. Савчука, Ю К. Зайцева. – К.: КНЕУ, 2006. – 612 с.
    233. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспектива) / Ін-т екон. прогнозув.; За ред. академіка НАН України В.М. Гейця. – К.: Логос, 1999. – 500 с.
    234. Трубаров В.М. Акт
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины