Гончарук Інна Василівна Фор­мування та розвиток багатосторонніх ринків в умовах глобалізації

Краткое описание

Гончарук Інна Василівна, асистент кафедри еконо­мічної теорії, макро- і мікроекономіки Київського націо­нального університету імені Тараса Шевченка: «Фор­мування та розвиток багатосторонніх ринків в умовах глобалізації» (08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки). Спецрада Д 26.001.13 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ГОНЧАРУК ІННА ВАСИЛІВНА
УДК 339.137.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК БАГАТОСТОРОННІХ РИНКІВ В
УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки»
08 «Економічні науки»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
___________________________І.В. Гончарук
Науковий керівник Ігнатюк Анжела Іванівна
доктор економічних наук, професор
Київ – 2019

З М І С Т
Стор.
ВСТУП 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
БАГАТОСТОРОННІХ РИНКІВ 27
1.1. Еволюція теорії багатосторонніх ринків 27
1.2. Сутність, характерні ознаки та види багатосторонніх
ринків 46
1.3. Необхідність регулювання багатосторонніх ринків 68
Висновки до першого розділу 87
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК БАГАТОСТОРОННІХ РИНКІВ В
УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 90
2.1. Тенденції та суперечності розвитку багатосторонніх
ринків в умовах глобальної цифрової економіки 88
2.2. Фірма-платформа як структуроутворюючий суб’єкт
багатостороннього ринку 110
2.3. Світовий досвід інституційного забезпечення
державного регулювання багатосторонніх ринків в
умовах глобалізації 131
Висновки до другого розділу 150
РОЗДІЛ 1. РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ФІРМ-ПЛАТФОРМ
НА РИНКАХ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ УКРАЇНИ 153
3.1. Конкурентні відносини між фірмами-платформами в
Україні 153
3.2. Особливості функціонування та розвитку фірмплатформ на ринку медичних послуг України 172
3.3. Напрями вдосконалення інституційного забезпечення
державного регулювання багатосторонніх ринків в
Україні 193
Висновки до третього розділу 211
ВИСНОВКИ 214
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 219
ДОДАТКИ 249

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано вирішення
науково-практичного завдання формування, розвитку та державного
регулювання багатосторонніх ринків в умовах цифровізації глобальної
економіки. Це дало можливість сформулювати узагальнення, висновки та
пропозиції, які відображають вирішення поставлених завдань відповідно до
визначеної мети:
1. Основними етапами еволюції теорії багатосторонніх ринків є: (1)
дослідження мереж та мережевих зв’язків, (2) аналіз мережевих ефектів, (3)
узагальнення характерних ознак класичних двосторонніх ринків; (4)
виявлення специфіки багатосторонніх ринків; (5) висвітлення особливостей
функціонування багатосторонніх ринків у глобальній цифровій економіці.
Сучасний етап розвитку цих досліджень характеризується
міждисциплінарним підходом та такими новітніми напрямами наукових
розвідок: сегментування багатосторонніх ринків, функціонування та
оподаткування фірм-платформ, модифікація конкурентної політики та
інструментарію антимонопольного регулювання багатосторонніх ринків,
виявлення специфіки багатосторонніх ринків медичних послуг,
позиціонування краудсорсингових фірм-платформ як структуроутворюючих
суб’єктів на багатосторонньому ринку праці.
2. Запропоновано визначення багатостороннього ринку як сукупності
економічних відносин між продавцями, покупцями та посередниками
(фірмами-платформами), що характеризуються позитивними мережевими
ефектами. Характерними ознаками багатосторонніх ринків є такі:
специфічний суб’єктний склад (фірми-платформи, продавці, покупці,
рекламодавці, розробники цифрових мереж (технологічних платформ) та
програмних продуктів, держава, виробники товарів-комплементів,
інвесторів), наявність позитивних мережевих ефектів, перехід у віртуальний
215
простір, що забезпечує постійно зростаючу віддачу від масштабу, взаємодія
незалежних груп суб’єктів з різними потребами та інтересами. Урахування
кількості посередників на ринку дозволило доповнити класифікацію
багатосторонніх ринкових структур за рівнем конкуренції та виокремити такі
види ринків: моносазонію, олігосазонію, полісазонію.
3. Розвиток та ускладнення конкурентних відносин між фірмамиплатформами, між продавцями, між продавцями та фірмами-платформами;
між розробниками цифрових мереж, між фірмами-платформами та
класичними посередниками на багатосторонніх ринках зумовлює
необхідність вдосконалення їх державного регулювання. Йдеться про
оновлення інструментів антимонопольної політики; розробку методики їх
економічного аналізу з урахуванням мережевих ефектів при визначенні
товарних та географічних меж ринку, оцінки монопольної влади фірмплатформ; аналізу злиттів фірм-платформ; визначення конкурентного рівня
цін на товари та послуги.
4. Під впливом глобалізації сформувалися нові тенденції розвитку
багатосторонніх ринків в умовах цифрової економіки, а саме: виникнення
глобальних ринків нових товарів завдяки розвитку фірм-платформ; зростання
рівня автоматизації та прискорення бізнес-процесів фірмами, що працюють
на багатосторонніх ринках; підвищення конкурентоспроможності фірм на
глобальних ринках за рахунок використання ресурсу цифрової мережі
(технологічної платформи); зменшення неліквідних активів у фірм-платформ
з метою підвищення рентабельності та максимізації прибутку у
короткостроковому періоді; зниження ціни на товари фірм-платформ на
багатосторонньому ринку за рахунок мінімізації транзакційних витрат та
підвищення ефективності обміну; зростання ролі держави в управлінні
мережевими ефектами.
5. Виокремлено та проаналізовано основні суперечності розвитку
багатосторонніх ринків в умовах глобальної цифрової економіки, а саме: між
посиленням ринкової влади фірм-платформ та розвитком конкуренції на
216
багатосторонніх ринках; між зниженням значимості економічних бар’єрів
входження на ринок та зростанням технологічних бар’єрів; між посиленням
позитивних мережевих ефектів та зловживанням фірмами-платформами
домінуючим становищем на ринку, що дало можливість обґрунтувати
висновки щодо позитивних та негативних наслідків розвитку
багатосторонніх ринків для національної економіки. Доведено, що зазначені
суперечності зумовлені цифровізацією глобальної економіки, за якої
інформація перетворюється на основний ресурс, збільшується кількість
віртуальних посередників, матеріальні активи не впливають на ринкову
вартість фірм, мережа Інтернет визначає географічні межі ринку.
6. Аргументовано, що фірма-платформа є структуроутворюючим
суб’єктом багатостороннього ринку, який володіє унікальним ресурсом –
цифровою мережею (технологічною платформою) та забезпечує взаємодію
економічних суб’єктів через Інтернет і позитивні мережеві ефекти.
Конкурентними перевагами фірм-платформ на глобальному ринку є
неперервність інновацій та «короткі гроші», які швидко обертаються і
приносять високі прибутки у короткостроковому періоді; швидке поповнення
та віддача активів, що підвищує рівень рентабельності; прискорений оборот
капіталу внаслідок використання короткострокових інвестицій, що
обґрунтовано технологічною необхідністю оновлення цифрової мережі;
швидка окупність інвестицій та інвестиційна привабливість фірм-платформ.
7. З використанням економіко-математичного моделювання визначення
попиту на товар фірми-платформи залежно від рівня комісійних за кожну
здійснену транзакцію купівлі-продажу між продавцем та покупцем,
корегованої ціни, вектору цін товару на аналогічних фірмах-платформах та
сукупної пропозиції., автором виявлено такі взаємозв’язки: зростання ціни на
аналоги товару на інших фірмах-платформах позитивно впливає на обсяги
реалізації цього товару; підвищення ціни на товар фірмою-платформою
знижує попит на цей товар; зростання попиту на сукупні товари фірмиплатформи спричиняє поступове зниження рівня комісійних та зменшує
217
попит на цей товар інших фірм-платформ.
8. На основі аналізу світового досвіду інституційного забезпечення
державного регулювання багатосторонніх ринків в умовах глобалізації
виявлено, що на сьогодні більшість розвинених країн використовують підхід
post-ante до антимонопольного регулювання, за якого порушення
конкурентного законодавства з боку платформ регулюється за допомогою
прецедентів порушення, кількість яких збільшується в міру посилення їх
ринкової влади. Водночас Європейська комісія та Американський
антимонопольний інститут надають перевагу моніторингу конкурентних
відносин на багатосторонніх ринках з метою обґрунтування необхідності
внесення змін до чинного конкурентного законодавства (підхід ex-ante) для
мінімізації негативних наслідків від зловживання платформами домінуючим
становищем.
9. Особливості конкурентних відносин на багатосторонніх ринках в
Україні пов’язані з конкурентоспроможністю та ефективністю
функціонування фірм-платформ з державною формою власності. При цьому
державні фірми-платформи забезпечують прозорість діяльності державних
установ, зниження витрат та розширення спектру послуг, що надаються,
підвищують ефективність функціонування ринків, де товари мають
стратегічне значення та існує загроза їх монополізації. Специфіка
функціонування фірм-платформ на ринку медичних послуг в Україні
проявляється у: низькій ймовірності змов між платформами, практиці
використання хижацького ціноутворення з боку приватних медичних
закладів, що прагнуть утримати (збільшити) частку на ринку, посиленні
конкуренції фірм-платформ з державною формою власності, сильній
горизонтальній диференціації послуг з боку платформ, загостренні
конкуренції між медичними установами.
10. З метою створення сприятливого інституційного середовища для
підвищення глобальної конкурентоспроможності українських фірм-платформ
та подолання негативних соціально-економічних наслідків від зловживання
218
іноземними фірмами-платформами домінуючим становищем на вітчизняних
ринках запропоновано напрями вдосконалення інституційного забезпечення
державного регулювання багатосторонніх ринків в Україні. Пріоритетними
визначені такі: імплементація у законодавчі та нормативні документи понять
«фірма-платформа», «мережеві ефекти», «багатосторонній ринок»;
вдосконалення методики визначення товарних та географічних меж ринку,
частки фірми на багатосторонньому ринку, аналізу хижацького
ціноутворення з урахуванням мережевих ефектів; забезпечення контролю за
злиттями та поглинаннями фірм-платформ, що мають стратегічне значення;
вдосконалення антимонопольного законодавства з урахуванням
особливостей формування цифрової економіки в Україні.