ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПРАЦІ У СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ :



  • Название:
  • ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПРАЦІ У СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
  • Кол-во страниц:
  • 236
  • ВУЗ:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




    На правах рукопису


    Сем’янчук Петро Михайлович


    УДК 330.341.1 (477) (043.3)





    ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПРАЦІ
    У СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
    ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

    Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата економічних наук




    Науковий керівник:
    Березюк Роман Михайлович –
    кандидат економічних наук, доцент




    Тернопіль – 2010
    ЗМІСТ
    ВСТУП……………………………………………………………………………………3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ЇЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ……………………. …..11
    1.1. Сутнісна характеристика інтелектуалізації праці……………………………....11
    1.2. Кількісне вимірювання і форми прояву інтелектуалізації праці…………..…..35
    1.3. Вплив інтелектуалізації праці на інноваційний розвиток економічних аґентів………………………………………………………………………… ….54
    Висновки до розділу 1…….…………………………………………………....…….….73
    РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ І ДИНАМІКИ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ……..………………………………………………………………………….77
    2.1. Рівень інноваційного розвитку економіки України у контексті поглиблення інтелектуалізації праці в постсоціалістичних країнах ………………………..77
    2.2. Стан і динаміка інтелектуалізації праці в економіці України………….…...…93
    2.3. Фінансове, кадрове та інституційне забезпечення інтелектуалізації праці у вітчизняній економіці………………………………………………………..….117
    Висновки до розділу 2……………………………………………………………….....134
    РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОГЛИБЛЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ПРАЦІ У СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ВЕКТОРУ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ……………………………..………………...…..138
    3.1. Заходи сприяння інтелектуалізації праці в Україні…………………………...138
    3.2. Шляхи реалізації стратегії інноваційного розвитку у вітчизняній економіці.148
    3.3. Умови поглиблення інтелектуалізації праці в національній економіці…...…164
    Висновки до розділу 3…….………………………………………………………....…176
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….…..180
    ДОДАТКИ………………………………………………………………… ……….…184
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. …………214



    ВСТУП


    Розвиток людства постійно супроводжувався нагромадженням інформації та формуванням системи знань. Ці процеси зумовлювались практичною необхідністю адже полегшували умови праці і створення життєвих благ, зменшували витрати із одночасним збільшенням корисного ефекту, пришвидшували й урізноманітнювали задоволення людських потреб.
    Актуальність теми. Інтелектуалізація праці завжди була тією рушійною силою, яка надавала певного змісту господарській діяльності людини, визначала характер економічного зростання і ступінь розвитку економіки. Поступове підвищення ролі переважно інтелектуальної, творчої, складної компоненти змісту праці порівняно із переважно фізичною, рутинною, простою шляхом появи новинок та їх застосуванням у господарській діяльності сприяло поглибленню спеціалізації виробництва, зростанню рівня продуктивності праці, створенню певного соціального ефекту й підвищенню статусу людини в економічній системі. Одержання переваг від нововведень підсилювало прагнення поглиблювати інтелектуалізацію праці. Виняткової важливості це набуло в умовах становлення економіки знань. Ефективність формування та функціонування останньої залежить від рівня інноваційного розвитку, що в однаковій мірі охоплює усі сфери господарської діяльності й альтернативи якому практично не існує. Дана проблема є особливо актуальною для країн, що стали на шлях ринкових перетворень, в тому числі й України. Інноваційний розвиток шляхом поглиблення інтелектуалізації праці дозволить господарюючим суб’єктам відкрити нові грані й охопити нові горизонти науки і техніки, а країні – проявити лідерські позиції в окремих видах економічної діяльності й закріпити власну нішу у світовому господарстві, розв’язати існуючі соціально-економічні та екологічні проблеми. Саме це і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
    Окремі теоретичні аспекти інтелектуалізації праці розкриті такими вченими як: Ф. Бастіа, Д. Белл, Дж. К. Ґелбрейт, Дж. Лодердель, Дж. Мак Куллох, Т. Мальтус, К. Маркс, А. Маршалл, Дж. Мід, Дж. С. Мілль, Ж. Неккер, Р. Оуен, В. Петті, Платон, П. Ревенстон, Д. Рікардо, Ж. Б. Сей, А. Сен-Сімон, А. Сміт, Р. М. Солоу, Я. Тінберґен, Й. Шумпетер. Вагомий внесок у вирішенні проблем праці щодо якісних змін у змісті праці здійснили І. Буян, Ю. Васильчук, Е. Вільховченко, В. Врублевський, О. Герасименко, М. Семикіна, С. Сурков, Р. Цвильов. Питання інтелектуалізації праці та інноваційного розвитку у своїх роботах висвітлюють Ю. Бажал, Р. Березюк, О. Грішнова, В. Гусєв, Н. Дєжина, В. Інозємцев, В. Кісєльова, А. Колот, П. Леоненко, Т. Мірошниченко, Л. Мусіна, Л. Мяснікова, І. Павленко, В. Савчук, Д. Смірнов, В. Стогній, А. Федорчук, Л. Федулова, А. Чухно, П. Юхименко та інші. Методику кількісного оцінювання інноваційного розвитку й потенціалу країни, реґіону та підприємства обґрунтували О. Амоша, В. Антонюк, Л. Антонюк, В. Близнюк, В. Верба, М. Гаман, А. Гриньов, О. Денис, А. Землянкін, Г. Ільїна, М. Козоріз, Л. Лісогор, Н. Орлова, А. Поручник, М. Пугачова, А. Сухоруков та інші.
    Проте, попри ґрунтовні дослідження цієї проблеми недостатньо уваги приділено з’ясуванню сутнісної характеристики інтелектуалізації праці, систематизації її позитивних і неґативних наслідків, форм прояву й обґрунтуванню визначальної ролі в інноваційному розвитку.
    Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету, зокрема, тем: «Проблеми економічного зростання» (державний реєстраційний номер 0106U000516) – особисто автором в рамках теми підготовлено розділ «Праця у системі чинників економічного зростання»; «Економічне зростання в Україні у контексті реалізації стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку» (державний реєстраційний номер 0109U000036) – особисто автором в рамках теми підготовлено розділ «Методологічні аспекти розробки системи показників рівня і динаміки інтелектуалізації праці у контексті формування моделі інноваційного розвитку економіки України».
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – обґрунтування теоретичних засад інтелектуалізації праці, її взаємозв’язку з інноваційним розвитком та розробка практичних рекомендацій щодо заходів, які б сприяли поглибленню інтелектуалізації праці у стратегії інноваційного розвитку економіки України.
    Із логіки поставленої мети випливає необхідність виконання таких завдань:
    - з’ясувати основні аспекти сутності інтелектуалізації праці;
    - класифікувати і доповнити показники кількісного вимірювання інтелектуалізації праці й систематизувати її форми прояву;
    - обґрунтувати вплив інтелектуалізації праці на інноваційний розвиток;
    - порівняти інноваційний розвиток економіки України та інших постсоціалістичних країн в аспекті поглиблення інтелектуалізації праці;
    - проаналізувати стан і динаміку інтелектуалізації праці у вітчизняній економіці та розкрити причини, що перешкоджають інтелектуалізації праці;
    - встановити рівень фінансового, кадрового та інституційного забезпечення інтелектуалізації праці в Україні;
    - розробити систему заходів, які б сприяли інтелектуалізації праці;
    - запропонувати шляхи реалізації стратегії інноваційного розвитку економіки України;
    - визначити умови поглиблення інтелектуалізації праці в національній економіці.
    Об’єкт дослідження – інтелектуалізація праці як визначальний чинник, процес і результат економічного розвитку, загалом, та інноваційного, зокрема.
    Предмет дослідження – теоретичні й організаційні засади інтелектуалізації праці в контексті реалізації інноваційного вектору економічного розвитку України.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить діалектичний метод наукового пізнання та системний підхід до вивчення інтелектуалізації праці, а також її впливу на інноваційний розвиток економіки. Зокрема використано: а) сходження від конкретного до абстрактного й від абстрактного до конкретного, методи індукції та дедукції, аналізу і синтезу, аналогії, абстрагування, єдність історичного й логічного, формалізації, графічного зображення, гіпотетичного, аксіоматичного – при з’ясуванні основних аспектів сутнісної і кількісної характеристики інтелектуалізації праці та визначенні її ролі в інноваційному розвитку економічних аґентів (перший розділ); б) сходження від абстрактного до конкретного, системний аналіз, аналогія, метод експерименту, динамічних порівнянь та графічного зображення – при оцінюванні стану й динаміки інтелектуалізації праці (другий розділ); в) метод аналогії, формалізації та наукового абстрагування – при розробці практичних рекомендацій, які би сприяли поглибленню інтелектуалізації праці й реалізації стратегії інноваційного розвитку України (третій розділ).
    Теоретичною базою дослідження є праці провідних представників різних шкіл і течій економічної теорії, наукові дослідження українських та зарубіжних вчених у сфері інтелектуалізації праці, інноваційного та людського розвитку, енциклопедична література.
    Інформаційну основу дисертації становлять вітчизняні нормативно-правові акти з питань інноваційного розвитку, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України і документи міжнародних організацій.
    Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення, які визначають наукову новизну і виносяться на захист, полягають у такому:
    вперше:
    - обґрунтовано сутність інтелектуалізації праці через якісні зміни у структурі витрат трудових зусиль, засобів і предметів праці. Встановлено, що інтелектуалізація праці є органічною триєдністю – чинником, процесом і результатом економічної діяльності, саме тому вона виконує роль інтенсифікатора виробничих факторів. З’ясовано, що присутні єдність та суперечності стосовно якісних змін у змісті праці та у його переважно інтелектуальній, творчій, складній компоненті штовхають до безперервної інтелектуалізації праці. Цей процес постійно підсилюється діалектичною єдністю позитивних та неґативних наслідків на рівні особи, господарюючого суб’єкта, сфери економічної діяльності, реґіону, країни, світу і впливом на навколишнє природне середовище;
    удосконалено:
    - теоретичні підходи щодо впливу інтелектуалізації праці на інноваційний розвиток економічних аґентів. Встановлено, що поглиблення інтелектуалізації праці уповільнює дію закону спадної віддачі ресурсів, скорочує інноваційний лаг та інноваційний розрив, дозволяє одержати надлишок над середнім рівнем прибутку і заробітної плати у вигляді інновативної ренти, зміцнює інтелектуальну безпеку та підвищує стійкість до кризових явищ і процесів;
    - теоретичні підходи до виокремлення форм інновативної ренти, яка, в залежності від чисельності суб’єктів-інноваторів й успішності реалізації новинок, на мікрорівні може бути монопольною або диференціальною, на рівні сфери економічної діяльності й реґіону – інфрамаржинальною або диференціальною, а на рівні країни – абсолютною, інфрамаржинальною або диференціальною;
    - механізм прямого й опосередкованого страхування та хеджування інноваційних ризиків. Пряме здійснюється за участю страхових компаній і ринку похідних цінних паперів, а опосередковане – за посередництвом держави, недержавного нефінансового сектору, зарубіжного сектору, банків, небанківських фінансово-кредитних установ, ринку акцій та корпоративних обліґацій.
    дістало подальшого розвитку:
    - принципи побудови системи індикаторів інтелектуалізації праці та систематизації її форм прояву, в основу яких закладено органічну триєдність інтелектуалізації праці як чинника, процесу і результату економічної діяльності. На відміну від існуючих, такий підхід дав змогу здійснити аналіз інтелектуалізації праці у стані статики і динаміки для суб’єктів усіх видів економічної діяльності та сформувати «карти» інтелектуалізації праці й визначати її «проблемні зони»;
    - виокремлення заходів поглиблення інтелектуалізації праці, які повинні ґрунтуватись на єдності й спорідненості національної, реґіональної, галузевої і мікроекономічної політики та сприяти реалізації стратегії інноваційного розвитку, що зводиться до п’яти кроків – застосування різних моделей інноваційного розвитку, галузева інноватизація, внутрішня інноваційна кооперація і кластеризація, визначення інтеґраційних векторів України у сфері поглиблення інтелектуалізації праці та стимулювання малого, середнього й великого бізнесу щодо поглиблення інтелектуалізації праці;
    - підходи до побудови ринково-комунікаційної моделі інноваційного розвитку за участю креейтерів, провайдерів та імітаторів, фінансове, кадрове й інституційне забезпечення яких повинно здійснюватись державним, недержавним і зарубіжним секторами.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки та рекомендації, сформульовані у роботі можуть стати базою при визначенні цілей, принципів, інструментів інноваційної політики господарюючого суб’єкта, сфери економічної діяльності, реґіону і країни. Зокрема, результати проведеного дослідження використані в розробці реґіональної та галузевої інноваційно-інвестиційної стратегії з урахуванням державних та реґіональних пріоритетів у стратегічно важливих секторах Тернопільської області (довідка Тернопільської обласної державної адміністрації № 02-3687/32-26 від 07.08.2009 р.) і міста Тернопіль (довідка Тернопільської міської ради № 149 від 17.05.2010 р.). Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження впроваджені кафедрою економічної теорії Тернопільського національного економічного університету у навчальний процес при викладанні курсів «Політекономія» (зокрема, в темах «Витрати підприємства», «Доходи підприємства», «Динаміка національної економіки»), «Історія економіки та економічної думки» (зокрема, в темах «Еволюція ринкових економічних систем провідних країн світу та основні напрями економічної думки в 50-80-х рр. ХХ ст.», «Функціонування національних господарств у системі глобальної економіки (90-ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)») і «Макроекономіка» (зокрема, в темі «Економічне зростання») – (довідка Тернопільського національного економічного університету № 126-24/1945 від 10.09.2010 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій висвітлено авторські розробки й отримані результати, що сприятимуть поглибленню інтелектуалізації праці, а відтак і реалізації стратегії інноваційного розвитку економіки України. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише здобутки, одержані автором особисто.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на наукових конференціях і семінарах: IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2007 р.), V ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.), Міжнародній конференції молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2008 р.), VI Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Макроекономічне реґулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (м. Київ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація» (м. Донецьк, 2008 р.), ІІ Науково-практичному семінарі з міжнародною участю «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (м. Тернопіль, 2008 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2009 р.), VII Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 2009 р.), IV Міжнародній науковій конференції «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (м. Черкаси, 2009 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2010 р.).
    Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи викладено у 23 наукових публікаціях загальним обсягом 9,89 д. а., з них: 9 – у наукових фахових виданнях, 14 – в інших виданнях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у з’ясуванні сутнісної характеристики інтелектуалізації праці та її впливу на інноваційний розвиток. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, полягають у такому:
    1. З’ясовано, що інтелектуалізація праці – це породжені феноменом людського розуму й досвіду якісні та кількісні зміни у витратах трудових зусиль, предметів і засобів праці в процесі економічної діяльності, що характеризуються домінуванням переважно інтелектуальної, творчої, складної компоненти змісту праці над переважно фізичною, рутинною, простою і підвищенням загальноосвітнього, професійно-кваліфікаційного і культурного рівня працівників. Будучи органічною триєдністю – чинником, процесом і результатом економічної діяльності – інтелектуалізація праці виступає як інтенсифікатор виробничих факторів. Це підвищує ефективність виробництва шляхом появи новинок, їх практичного використання і забезпечує стійкий інноваційний розвиток. В умовах загострення конкурентної боротьби інноваційний розвиток стає потребою дня, а інтелектуалізація праці – єдиним способом його забезпечення. Підтвердженням сказаного є поява та розширення діяльності суб’єктів-інноваторів – креейтерів, провайдерів та імітаторів, які не зважаючи на існування інноваційного ризику забезпечують життєвий цикл новинки з метою одержання інновативної ренти, зміцнення інтелектуальної безпеки й антикризового імунітету.
    2. На основі критерію органічної єдності інтелектуалізації праці як чинника, процесу і результату економічної діяльності обґрунтовано систему індикаторів її кількісного вимірювання. Обчислення даних показників дає можливість визначити рівень і структуру фінансового й кадрового забезпечення інтелектуалізації праці, ступінь інноватизації, інтелектуально-міґраційної диспропорції, інтелектуального відтоку, інноваційної озброєності, екологізації, віддачу та структуру нововведень. Кожен із показників характеризує конкретні форми прояву інтелектуалізації праці.
    3. Доведено, що безперервна інтелектуалізація праці дозволяє зменшити середні валові та граничні витрати, скоротити інноваційний лаг і розрив, підвищити продуктивність праці та якість продукції, а відтак – одержати значні конкурентні переваги, максимізувати інновативну ренту, зміцнити інтелектуальну безпеку й антикризовий імунітет, розширити діяльність і закріпити інноваційний вектор економічного розвитку.
    4. Порівняльний аналіз індексів глобальної конкурентоспроможності, глобального інноваційного індексу та людського розвитку України з іншими постсоціалістичними країнами дозволив з’ясувати наступне – у більшості країн СНД (в тому числі й України), окремих республік колишньої Югославії та Монголії рівень інтелектуалізації праці нижчий, ніж в Росії та інших постсоціалістичних країнах Центральної і Східної Європи.
    5. Аналіз стану і динаміки інтелектуалізації праці в Україні на основі розроблених індикаторів та власного соціологічного дослідження дозволив окреслити певні тенденції. Попри незначні позитивні зрушення рівень інтелектуалізації праці в Україні є низьким. Цим і пояснюється здебільшого згасаючий характер інноваційної активності господарюючих суб’єктів, а відтак сфер економічної діяльності, реґіонів та економіки країни в цілому. До неґативних тенденцій варто віднести зменшення показників інноватизації, нарощування обсягів інтелектуальної еміґрації та інтелектуального відтоку, що призводить до скорочення науково-дослідних інституцій, креейтерських аґенцій, погіршення кількісних та якісних параметрів інтелектуальних новинок і нововведень, а до позитивних – збільшення параметрів інноваційної позиції окремих реґіонів і сфер економічної діяльності та позитивну віддачу ресурсно-техніко-технологічних, товарно-продуктових й організаційно-збутових нововведень. Розкрито низку зовнішніх та внутрішніх гальмівних чинників інтелектуалізації праці в Україні. Серед зовнішніх варто виділити: а) недосконалість законодавства; б) затяжні бюрократичні процедури; в) низький попит на продукцію; г) відсутність здорового конкурентного середовища; ґ) недостатнє інформаційне забезпечення; д) відсутність державної підтримки та науково-технічної підтримки з боку інших організацій; е) розбіжності між економічним й інноваційним районуванням. До внутрішніх слід віднести: а) низькокваліфікований персонал; б) неспроможність керівників різного рівня оцінити нові технології; в) інноваційний ризик; г) низький рівень фінансового забезпечення; ґ) тривалий період очікування віддачі від нововведень; д) основний акцент підприємств спрямований на товарно-продуктові, а не на ресурсно-техніко-технологічні нововведення.
    6. Встановлено рівень фінансового, кадрового та інституційного забезпечення інтелектуалізації праці. Структура фінансового забезпечення інтелектуалізації праці та структура нововведень за джерелом походження суперечать передовій світовій практиці, що перешкоджає співробітництву між господарюючими суб’єктами, науково-дослідними інституціями і креейтерськими аґенціями у руслі поглиблення інтелектуалізації праці та гальмує розширення мережі діяльності креейтерів. Хоча спостерігається зростання показників фінансового забезпечення інтелектуалізації праці, проте, обсяг фінансування не досяг рівня 1990-го року. Крім того, кошти у формі фінансової віддачі нововведень, в основному, спрямовуються на інші потреби господарської діяльності замість поглиблення інтелектуалізації праці. Це зумовлює скорочення показників кадрового та інституційного забезпечення інтелектуалізації праці.
    7. Розроблено заходи поглиблення інтелектуалізації праці в Україні, які повинні ґрунтуватись на органічній єдності та спорідненості національної, реґіональної, галузевої та мікроекономічної політики. До них слід віднести такі як: а) визначення пріоритетних сфер економіки і надання державної фінансової підтримки пріоритетним та інформаційної усім сферам; в) сприяння інноваційній кластеризації та кооперації; г) забезпечення здорового конкурентного середовища і спрощення бюрократичних процедур стосовно підприємницької діяльності; ґ) запровадження мінімально необхідного рівня апробації результатів НДДКР і підвищення рівня та значимості людського капіталу й потенціалу; д) проведення стимулюючої кредитної, податкової і зовнішньоекономічної політики та розширення діяльності страхового ринку і ринку цінних паперів; е) стабілізація політичної ситуації в країні.
    8. Запропоновано шляхи реалізації стратегії інноваційного розвитку України: перший – застосування різних моделей інноваційного розвитку в залежності від специфіки галузі; другий – галузева інноватизація, тобто практична імплементація стратегічно важливих досягнень науки у господарську діяльність; третій – внутрішня інноваційна кооперація та кластеризація; четвертий – визначення інтеґраційних векторів України у сфері поглиблення інтелектуалізації праці має відбуватись за економіко-проблемними, економіко-перспективними, економіко-екологічними критеріями; п’ятий – стимулювання малого, середнього і великого бізнесу щодо поглиблення інтелектуалізації праці.
    9. Визначено умови поглиблення інтелектуалізації праці: побудова ринково-комунікаційної моделі й розробка механізму страхування і хеджування інноваційних ризиків за участю креейтерів, провайдерів, імітаторів, держави, недержавного та зарубіжного фінансового та нефінансового секторів; контроль за обсягами інтелектуальної еміґрації та інтелектуального відтоку; підвищення рівня людського капіталу і формування спонукальних мотивів для його ефективного використання; створення Національного (або ж Міжнаціонального) Банку розвитку, Венчурного і Лізинґового фонду; надання ґрантів пріоритетним сферам.




    4. Аникин А. В. Юность науки. Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – М.: Издательство политической литературы, 1971. – 384 с.
    5. Антонюк Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: [монографія] / Л. Антонюк, А. Поручник, В. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 345 с.
    6. Архиєреєв С. І. Посттрансформаційна ринкова економіка: інституціоналізація фондового ринку / С. І. Архиєреєв, Я. В. Зінченко // Економічна теорія. – 2006. – №3 – С. 43-55
    7. Бажал Ю. М. Знаннєва економіка: теорія і державна політика / Ю. М. Бажал // Економіка і прогнозування. – 2003. – №3 – С. 71-86.
    8. Базилевич В. Метафізика економіки: [монографія] / В. Базилевич, В. Ільїн. – К.: Знання, 2007. – 718 с.
    9. Барр Р. Политическая экономия: [в 2 т.] / Р. Барр.; пер. с фр. – М.: Международные отношения, 1995. – . – Т. 1. – 608 с.
    10. Барр Р. Политическая экономия: [в 2 т.] / Р. Барр.; пер. с фр. – М.: Международные отношения, 1995. – . – Т. 2. – 752 с.
    11. Бастіа Ф. Кобденъ и Лига. Экономическіе Софизмы и Гармоніи. Что видно и чего не видать / Ж. Б. Сэ, Ф. Бастіа. – М.: Типо-Литографія О. И. Лашкевичъ и К0, 1896. – С. 1-240. – (Библіотека экономистовъ).
    12. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл.; пер с англ. – М.: Academia, 1999. – 956 с.
    13. Березюк Р. М. Інноваційна детермінанта розвитку ринковотрансформаційної економіки / Р. М. Березюк // Вісник Тернопільського державного економічного університету. – 2006. – № 5-1. – С. 176-183.
    14. Березюк Р. М. Реалізація конкурентних можливостей вітчизняних підприємств у процесі входження у світовий ринок інжиніринґових послуг / Р. М. Березюк // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – № 5-1. – С. 125-132.
    15. Библиотека Воеводина. Економічна енциклопедія – електронна книга [Електронний ресурс] / Режим доступу до книги: http://enbv.narod.ru/text/Econom/encyclo/str/E-339.html. – Назва з титул. екрану.
    16. Біблія. Святе Письмо Старого і Нового Завіту / [пер. П. О. Кулїша, І. С. Левіцького, І. Пулюя]. – Asheville (USA): RBS, 1991. – 1078 с.
    17. Біляцький С. Інтелектуалізація суспільної праці (досвід індустріальних країн для України) / С. Біляцький, Т. Мірошниченко, А. Хахлюк // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 2. – С. 34-38.
    18. Блауґ М. Економічна теорія в ретроспективі / М. Блауґ.; пер з анґл. І. Дзюб. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 670 с.
    19. Бубенко П. Чому гальмуються інноваційні процеси в Україні? / П. Бубенко, В. Гусєв // Економіка України. – 2009. – № 6. – С. 30-38.
    20. Бузгалин А. Человек, рынок и капитал в экономике ХХІ века / А. Бузгалин, А. Колганов // Вопросы экономики. – 2006. – № 3. – С. 125-141.
    21. Буравльов Є. Науково-технологічна безпека України в контексті глобалізації / Є. Буравльов, В. Стогній // Вісник Національної академії наук України. – 2005. – № 3. – С. 32-40.
    22. Бурлай Т. В. Критерії оцінки перспектив конверґенції перехідних економік / Т. В. Бурлай // Економіка і прогнозування. – 2005. – № 1. – С. 45-64.
    23. Буян І. В. Економіка як форма адаптації людини до сил природи / І. В. Буян // Наука й економіка. – 2007. – Випуск 1 (5). – С. 5-15.
    24. Буян И. В. Социально-экономические основы труда при социализме / И. В. Буян. – К.: Наукова думка, 1973. – 192 с.
    25. Буян І. В. Статус людини в існуючій економічній системі / І. В. Буян // Психологія і суспільство. – 2007. – № 3. – С. 35-54.
    26. Буян И. В. Труд становится творчеством / И. В. Буян. – К.: Издательство политической литературы Украины, 1987. – 136 с.
    27. Бюджет України за 1993-1994 роки: [статистичний збірник]. – К.: Мінфін України, 1995. – 213 с.
    28. Бюджет України за 1994-1995 роки: [статистичний збірник]. – К.: Мінфін України, 1996. – 228 с.
    29. Бюджет України за 1995-1996 роки: [статистичний збірник]. – К.: Мінфін України, 1997. – 232 с.
    30. Бюджет України за 2000 рік: [статистичний збірник]. – К.: Мінфін України, 2001. – 317 с.
    31. Бюджет України за 2002 рік: [статистичний збірник]. – К.: Мінфін України, 2003. – 264 с.
    32. Васильчук Ю. Постиндустриальная экономика и развитие человека (статья первая) / Ю. Васильчук // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – № 9. – С. 74-86.
    33. Васильчук Ю. Постиндустриальная экономика и развитие человека (статья вторая) / Ю. Васильчук // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – № 10. – С. 85-94.
    34. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
    35. Верба В. А. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства / В. А. Верба, І. В. Новікова // Проблеми науки. – 2003. – № 3. – С. 22-31.
    36. Вергелес Т. І. Джеймс Мід: «Моє серце належить лівим, а розум – правим» / Т. І. Вергелес // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2007. – № 2. – С. 154-158.
    37. Вергелес Т. І. Людина і власність: економічна сутність взаємодії: дис. … кандидата економічних наук: 08.00.01 / Вергелес Тетяна Іванівна. – Львів, 1994. – 182 с.
    38. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский [отв. ред. Б. С. Соколов, А. А. Ярошевский]. – М.: Наука, 1989. – 261 с.
    39. Вильховченко Э. Постиндустриальные модели труда: социоорганизационный прогресс на рубеже XXI века / Э. Вильховченко // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 3. – С. 56-65.
    40. Вильховченко Э. Прогресс труда на современном этапе НТР (Соотношение детерминизма технологического, организационного и социокультурного) (статья первая) / Э. Вильховченко // Мировая экономика и международные отношения. – 1992. – № 8. – С. 57-68.
    41. Вильховченко Э. Прогресс труда на современном этапе НТР (Соотношение детерминизма технологического, организационного и социокультурного) (статья вторая) / Э. Вильховченко // Мировая экономика и международные отношения. – 1992. – № 10. – С. 32-42.
    42. Вовк С. Міжнародні потоки прямих іноземних інвестицій та участь України в них / С. Вовк // Журнал європейської економіки. – 2009. – Том 8 (№ 2). – С. 191-216.
    43. Врублевский В. К. Труд на пороге третьего тысячелетия (труд и НТР: политико-экономический аспект): [монография] / В. К. Врублевский. – К.: Издательство политической литературы Украины, 1980. – 450 с.
    44. Врублевський В. Доктрина Кравчука: Начерк програми інтелектуалізації і формування модерної української нації / В. Врублевський, О. Мороз, Ю. Саєнко. – К.: Інтелект, Українське товариство «Інтелект нації», Інститут соціології НАН України, 2001. – 83 с.
    45. Галиця І. Інновації у контексті економіко-екологічних процесів / І. Галиця // Вісник Національної академії наук України. – 2004. – № 3. – С. 10-23.
    46. Галиця І. Інновації у контексті економіко-екологічних процесів / І. Галиця // Вісник Національної академії наук України. – 2004. – № 4. – С. 10-20.
    47. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань (стаття друга) / В. Геєць // Економіка України. – 2004. – № 5. – С. 4-13.
    48. Генералова Ю. В. Економічне зростання в умовах переходу до постіндустріального суспільства / Ю. В. Генералова // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 11 (65). – С. 14-21.
    49. Герасименко О. О. Організаційно-економічні важелі управління працею в інноваційних процесах / О. О. Герасименко // Вчені записки. – 2008. – Випуск 10. – С. 145-150.
    50. Гончар К. Р. Инновационное поведение крупнейших компаний: ленивые монополии или агенты модернизации? / К. Р. Гончар // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – № 3. – С. 3-14.
    51. Горкіна Л. П. Теорія економічного зростання: нобелівський аспект / Л. П. Горкіна, М. В. Довбенко // Економіка і прогнозування. – 2005. – № 3. – С. 147-157.
    52. Гохберг Л. Национальная инновационная система России в условиях «новой экономики» / Л. Гохберг // Вопросы экономики. – 2003. – № 3. – С. 26-44.
    53. Гриньов А. В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. В. Гриньов // Проблеми науки. – 2003. –№ 12. – С. 12-17.
    54. Грішнова О. А. Інтелектуалізація праці – визначальна ознака постіндустріального суспільства [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpaeiv/2009/35.pdf. – Назва з титул. екрану.
    55. Гудима О. Енерґоощадна Україна як альтернатива диверсифікації поставок газу / О. Гудима // Дзеркало тижня. – 2008. – № 9. – С. 9.
    56. Гэлбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество. Избранное / Дж. К. Гэлбрейт. – М.: Эксмо, 2008. – 1200 с. – (Антология экономической мысли).
    57. Ґава Ю. Роль сучасних технологій в економіці / Ю. Ґава // Економіст. – 2006. – № 6. – С. 61-63.
    58. Ґелбрейт Дж. К. Суспільство блага. Пора гуманності / Дж. К. Ґелбрейт. – К.: Видавничий дім «Скарби», 2003. – 160 с.
    59. Дагаев А. Новые модели экономического роста с эндогенным технологическим прогрессом / А. Дагаев // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 6. – С. 40-51.
    60. Дежина И. «Тройная спираль» в инновационной системе России / И. Дежина, В. Киселёва // Вопросы экономики. – 2007. – № 12. – С. 123-135.
    61. Денисенко М. П. Провайдинґ інновацій: підруч. / М. П. Денисенко, А. П. Гречан, М. В. Гаман. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 448 с.
    62. Денисон Э. Исследование различий в темпах экономического роста / Э. Денисон.; сокращённый перевод с английского [общая редакция и вступительная статья д.э.н. В. М. Кудрова]. – М.: Издательство «Прогресс», 1971. – 646 с.
    63. Державне аґентство України з інвестицій та інновацій: Нормативно-правова база [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=55&law_id=38. – Назва з титул. екрану.
    64. До каких пор развивающиеся экономики останутся «развивающимися?» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.begin.ru/main/news_and_articles/articles/Economy_progress_business. – Назва з титул. екрану.
    65. Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія): навч. посіб. / М. В. Довбенко. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 336 с.
    66. Долішня М. Проблеми розвитку ринку цінних паперів в Україні / М. Долішня // Реґіональна економіка. – 2006. – № 4. – С. 180-185.
    67. Дука Г. Організація науки та інноваційного процесу на пострадянському просторі: молдавський досвід / Г. Дука // Вісник Національної Академії Наук України. – 2005. – № 4. – С. 37-44.
    68. Економічна енциклопедія: [у 3 т.] / [Б. Д. Гаврилишин, С. В. Мочерний, О. А. Устенко та ін.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – . – Т. 1. – 864 с.
    69. Економічна енциклопедія: [у 3 т.] / [Б. Д. Гаврилишин, С. В. Мочерний, О. А. Устенко та ін.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – . – Т. 2. – 848 с.
    70. Економічна енциклопедія: [у 3 т.] / [Б. Д. Гаврилишин, С. В. Мочерний, О. А. Устенко та ін.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – . – Т. 3. – 952 с.
    71. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / [С. І. Юрій, Є. В. Савельєв, Р. М. Березюк та ін.]. – К.: Знання, 2007. – 595 с.
    72. Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика [Електронний ресурс]: [монографія] / Я. Жаліло. – К.: НІСД, 2003. – 368 c. / Режим доступу до монографії: http://www.info-library.com.ua/books-book-81.html. – Назва з титул. екрану.
    73. Жукович І. А. Порівняльний аналіз розвитку науково-технічного потенціалу України та інших країн світу / І. А. Жукович, Ю. О. Рижкова // Статистика України. – 2009. –№ 2. – С. 69-76.
    74. Задувайло Л. Роль фінансового потенціалу при посиленні конкурентоспроможності національної економіки / Л. Задувайло // Економіст. – 2009. – № 7. – С. 36-39.
    75. Зуев А. Электронный рынок и «новая экономика» / А. Зуев, Л. Мясникова // Вопросы экономики. – 2004. – № 2. – С. 55-71.
    76. Иванова Н. Инновационная сфера: итоги столетия / Н. Иванова // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 8. – С. 22-34.
    77. Иноземцев В. Л. Парадоксы постиндустриальной экономики (инвестиции, производительность и хозяйственный рост в 90-е годы) / В. Л. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 3. – С. 3-11.
    78. Иноземцев В. Л. Творческие начала современной корпорации / В. Л. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – № 11. – С. 18-30.
    79. Іляш О. Неґативні наслідки міжнародної міґрації людських ресурсів за умови формування в Україні зони вільної торгівлі / О. Іляш // Журнал Європейської економіки. – 2009. – Том 8 (№ 1). – С. 50-59.
    80. Інтелектуальний шлях України / [авт. тексту С. П. Корецький]. – К.: Незалежний інтелектуальний центр, Самвидав, 1998. – 30 с.
    81. Каз М. Мотивация труда: трансформация структуры теоретико-методологического знания и когнитивно-ценностный подход / М. Каз // Вопросы экономики. – 2005. – № 12. – С. 82-95.
    82. Казен А. Сырьё или интеллект? / А. Казен // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 5. – С. 73-78.
    83. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс.; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
    84. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Т. Мальтус, Дж. Кейнс, Ю. Ларин. – М.: «Эконов»-«Ключ», 1993. – С. 135-432. – (Антология экономической классики).
    85. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ.; пер. с фр. – М.: Соцэкгиздат, 1960. – 551 с.
    86. Київський центр інноваційного розвитку [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.in.gov.ua/kyiv/,%20www.indev.kiev.ua. – Назва з титул. екрану.
    87. Кіндзерський Ю. Промисловий потенціал України: проблеми та перспективи структурно-інноваційних трансформацій / Ю. Кіндзерський, В. Белінська. – К.: Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2007. – 408 с.
    88. Клинов В. Мировая экономика: прогноз до 2050 г. / В. Клинов // Вопросы экономики. – 2008. – № 5. – С. 62-79.
    89. Козоріз М. А. Аналіз та оцінка інноваційності розвитку економіки реґіонів / М. А. Козоріз, О. Б. Денис // Реґіональна економіка. – 2006. – № 4. – С. 29-40.
    90. Колодко Гж. В. Этика в бизнесе, экономике и политике / Гж. В. Колодко // Вопросы экономики. – 2007. – № 11. – С. 44-54.
    91. Консолідований бюджет України за 1991-1992 роки: [статистичний збірник]. – К.: Мінфін України, 1993. – 160 с.
    92. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 8 грудня 2004 року. – К.: Велес, 2008. – 48 с.
    93. Корытцев М. А. Горизонты методологии / М. А. Корытцев // Экономический вестник Ростовского государственного университета – 2007. – Том 5 (№ 3). – С. 168-173.
    94. Країни Азії [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uk.wikipedia.org. /wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0. – Назва з титул. екрану.
    95. Країни Європи [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uk.wikipedia. org./wiki/%D0%A3%D0%BA %D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0. – Назва з титул. екрану.
    96. Лебедева Е. А. Инновационное развитие и образование / Е. А. Лебедева // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 12. –С. 45-54.
    97. Ляшик И. В. Развивающиеся рынки [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp200015/knp15_6.doc. – Назва з титул. екрану.
    98. Мазур О. Інноваційне підприємництво в структурі малого бізнесу в Україні / О. Мазур // Економіка України. – 2005. – № 3. – С. 36-41.
    99. Макогон Ю. Стратегія інноваційного розвитку України у контексті інтеґрації до Європейського Союзу / Ю. Макогон, Є. Медведкіна // Журнал Європейської економіки. – 2008. – Том 7 (№ 1). – С. 43-56.
    100. Максюта А. А. Показники виконання бюджету у 1999 році / А. А. Максюта, І. Я. Чугунов // Фінанси України. – 2000. – № 6. – С. 44-63.
    101. Мальтус Т. Опыт о законе народонаселения / Т. Мальтус, Дж. Кейнс, Ю. Ларин. – М.: «Эконов»-«Ключ», 1993. – С. 3-134. – (Антология экономической классики).
    102. Манів З. О. Реґіональна економіка: навч. посіб. / З. О. Манів, І. М. Луцький, С. З. Манів. – Львів: «Магнолія 2006», 2006. – 640 с.
    103. Манків Н. Ґ. Макроекономіка / Н. Ґ. Манків.; пер. з анґл. і наук. ред. С. Панчишин. – К.: Основи, 2000. – 588 с.
    104. Маркс К. До критики політичної економії / К. Маркс. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1954. – 244 с.
    105. Маркс К. Капітал. Критика політичної економії: Том перший / К. Маркс. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1954. – 790 с.
    106. Маркс К. Капітал. Критика політичної економії: Том другий / К. Маркс. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1954. – 516 с.
    107. Маркс К. Капітал. Критика політичної економії: Том третій / К. Маркс. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1954. – 926 с.
    108. Маркс К. Твори. Т. 26. Ч. 1. Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу») / К. Маркс, Ф. Енґельс. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1968. – 448 с.
    109. Маркс К. Твори. Т. 26. Ч. 2. Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу») / К. Маркс, Ф. Енґельс. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1968. – 704 с.
    110. Маркс К. Твори. Т. 26. Ч. 3. Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу») / К. Маркс, Ф. Енґельс. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1968. – 642 с.
    111. Маркс К. Сочинения. Т. 46. Ч. 2 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Издательство политической литературы, 1969. – 620 с.
    112. Маршалл А. Принципы экономической науки: [в 3 т.] / А. Маршалл.; пер. с англ. – М.: Издательская группа «Прогресс», 1993. – . – Т. 1. – 416 с. – («Экономическая мысль Запада». Для научных библиотек).
    113. Маршалл А. Принципы экономической науки: [в 3 т.] / А. Маршалл.; пер. с англ. – М.: Издательская группа «Прогресс», 1993. – . – Т. 2. – 312 с. – («Экономическая мысль Запада». Для научных библиотек).
    114. Маршалл А. Принципы экономической науки: [в 3 т.] / А. Маршалл.; пер. с англ. – М.: Издательская группа «Прогресс», 1993. – . – Т. 3. – 352 с. – («Экономическая мысль Запада». Для научных библиотек).
    115. Матеріали засідання колеґії «Про підсумки виконання бюджетів усіх рівнів у 2006 році та пріоритетні завдання на 2007 рік». – К.: Мінфін України, 2007. – 168 с.
    116. Махлуп Ф. Производство и распространения знаний в США / Ф. Махлуп. – М.: Издательство «Прогресс», 1966. – 464 с.
    117. Милль Дж. С. Основы политической экономии: [в 3 т.] / Дж. С. Милль.; пер. с англ. и общая редакция члена-корреспондента АН СССР А. Г. Милейковского. – М.: Издательство «Прогресс», 1980. – . – Т. 1. – 496 с. – («Экономическая мысль Запада». Для научных библиотек).
    118. Милль Дж. С. Основы политической экономии: [в 3 т.] / Дж. С. Милль.; пер. с англ. и общая редакция члена-корреспондента АН СССР А. Г. Милейковского. – М.: Издательство «Прогресс», 1980. – . – Т. 2. – 480 с. – («Экономическая мысль Запада». Для научных библиотек).
    119. Милль Дж. С. Основы политической экономии: [в 3 т.] / Дж. С. Милль.; пер. с англ. и общая редакция члена-корреспондента АН СССР А. Г. Милейковского. – М.: Издательство «Прогресс», 1981. – . – Т. 3. – 448 с. – («Экономическая мысль Запада». Для научных библиотек).
    120. Мусіна Л. О. Основні засади переходу до економіки знань: перспективи для України / Л. О. Мусіна // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 3. – С. 87-107.
    121. Народне господарство України у 1991 році: [статистичний щорічник] / Міністерство статистики України. – [відповідальний за випуск В. В. Самченко]. – К.: Техніка, 1992. – 468 с.
    122. Народне господарство України у 1992 році: [статистичний щорічник] / Міністерство статистики України. – [відповідальний за випуск В. В. Самченко]. – К.: Техніка, 1993. – 464 с.
    123. Народне господарство Української РСР у 1990 році: [статистичний щорічник] / Міністерство статистики УРСР. – [відповідальний за випуск В. В. Самченко]. – К.: Техніка, 1991. – 496 с.
    124. Наукова на інноваційна діяльність в Україні у 2008 році: [статистичний збірник] / Міністерство статистики України. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України», 2009. – 365 с.
    125. Національна мережа реґіональних центрів інноваційного розвитку Державного аґентства України з інвестицій та інновацій [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=180. – Назва з титул. екрану.
    126. Нуреев Р. Теории развития: новые модели экономического роста (вклад человеческого капитала) / Р. Нуреев // Вопросы экономики. – 2000. – № 9. – С. 136-157.
    127. Обстеження потенціалу виробництва високотехнологічної промислової продукції за період 2005-2007 рр. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukr.stat.gov.ua. – Назва з титул. екрану.
    128. Окландер М. Маркетинґові дослідження перспектив науково-технологічного розвитку України / М. Окландер, О. Яшкіна // Економіка України. – 2008. – № 9. – С. 47-56.
    129. Петти В. Экономические и статистические работы / В. Петти. – М.: Соцэкгиздат, 1940. – 320 с.
    130. Поляк Г. Б. История мировой экономики: [учебник для вузов] / Г. Б. Поляк, А. Н. Маркова, В. С. Адвадзе, А. С. Квасов. – [2-е изд., перераб. и доп]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 671 с.: ил.
    131. Портер М. Конкуренция / М. Портер. – М.: Вильямс, 2001. – 608 с.
    132. Пугачова М. В. Тенденції української економіки очима керівників підприємств (аналітичний огляд). Дослідження стану конкурентного середовища для українських підприємств / М. В. Пугачова // Статистика України. – 2008 –№ 4. – С. 59-68.
    133. Радіонова І. Економічне зростання з участю людського капіталу / І. Радіонова // Економіка України. – 2009. – № 1. – С. 19-30.
    134. Развивающиеся рынки [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Развивающиеся_рынки. – Назва з титул. екрану.
    135. Рей А. Конкурентные стратегии государства и фирм в экспортно ориентированном развитии / А. Рей // Вопросы экономики. – 2004. – № 8. – С. 46-65.
    136. Рикардо Д. Сочинения. Т. 1. Начала политической экономии и налогового обложения / Д. Рикардо.; пер. под редакцией члена-корреспондента Академии наук СССР М. Н. Смит. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. – 360 с.
    137. Рикардо Д. Сочинения. Т. 2. Статьи и речи о денежном обращении и банках / Д. Рикардо.; пер. под редакцией члена-корреспондента Академии наук СССР М. Н. Смит. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. – 392 с.
    138. Рикардо Д. Сочинения. Т. 3. Статьи по аграрному вопросу и критические примечания к книге Мальтуса / Д. Рикардо.; пер. под редакцией члена-корреспондента Академии наук СССР М. Н. Смит. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. – 296 с.
    139. Рикардо Д. Сочинения. Т. 5. Письма к экономистам / Д. Рикардо.; пер. под редакцией члена-корреспондента Академии наук СССР М. Н. Смит. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1961. – 272 с.
    140. Самуэльсон П. А. Экономика / П. А. Самуэльсон, В. Д. Нордхаус.; пер. с англ. под ред. проф. Л. С. Тарасовича, проф. А. И. Леусского. – [15-е изд.]. – М.: Бином-КноРус, 1997. – 800 с.
    141. Семикіна М. Мотивація конкурентоспроможної праці: теорія і практика реґулювання: [монографія] / М. Семикіна. – Кіровоград.: ПіК, 2003. – 426 с.
    142. Сем’янчук П. М. Антикризовий імунітет як ґарант економічної безпеки країни / П. М. Сем’янчук // Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України: зб. тез. доп. ІІ Наук.-практ. семінару з міжнар. участю. / відп. за вип. В. П. Мартинюк. – Тернопіль, 2008. – С. 203-205.
    143. Сем’янчук П. М. Бюджетний дефіцит як джерело інвестицій в людський капітал / П. М. Сем’янчук // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2006. – Випуск 11. – С. 192-201.
    144. Сем’янчук П. М. Ґенеза інтелектуалізації праці: об’єктивно-економічний і теоретико-пізнавальний аспекти / П. М. Сем’янчук // Галицький економічний вісник. – 2008. – №6 (12). – С. 18-33.
    145. Сем’янчук П. М. Інвестиційно-інноваційна спіраль антикризового імунітету младоринкових економік у контексті мегаекономічних змін / П. М. Сем’янчук // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доп. VIІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч. 2. / відп. за вип. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль: Екон. думка, 2010. – С. 373-374.
    146. Сем’янчук П. М. Інновативна рента як форма економічного ґешефту в умовах сучасної ери знань / П. М. Сем’янчук // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №4 (94).– С. 3-14.
    147. Сем’янчук П. М. Інтелектуалізація праці в контексті розв’язку проблем сучасного етапу ринковотрансформаційного періоду / П. М. Сем’янчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2006.– Випуск 5-1. – С. 241-247.
    148. Сем’янчук П. М. Інтелектуалізація праці: вітчизняні реалії та постсоціалістичний досвід / П. М. Сем’янчук // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доп. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч. 2 / відп. за вип. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль: Екон. думка, 2007. – С. 451-453.
    149. Сем’янчук П. М. Інтелектуалізація праці у стратеґії забезпечення постійнозростаючої економії від масштабу виробництва підприємств / П. М. Сем’янчук // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть:зб. тез і текстів виступів VI Міжнар. наук.-теор. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених, (Тернопіль, 16 квітня 2008 р.). Ч. 1 / відп. за вип. З. В. Гуцайлюк. – Тернопіль, 2008. – С. 403-405.
    150. Сем’янчук П. М. Інтелектуалізація праці у стратеґії запобігання фінансовим кризам й посилення міжнародної конкурентоспроможності младоринкових економік / П. М. Сем’янчук // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доп. V Ювілей. міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч. 1. / відп. за вип. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль: Екон. думка, 2008. – С. 90-92.
    151. Сем’янчук П. М. Інтелектуалізація праці у стратеґії зростаючої економії від масштабу виробництва / П. М. Сем’янчук // Світ фінансів. – Вересень 2008. – Випуск 3 (16). – С. 37-46.
    152. Сем’янчук П. М. Інтелектуалізація праці у стратеґії реґулювання та запобігання фінансовим кризам у постсоціалістичних країнах / П. М. Сем’янчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2007.– Випуск 5. – С. 366-370.
    153. Сем’янчук П. М. Інтелектуалізація праці як визначальна умова інноваційного характеру економічного зростання економіки України / П. М. Сем’янчук // Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід: тези доповідей Міжнар. конф. молодих учених і студентів / ред. кол.: Л. В. Гаврилюк-Єнсен, І. А. Федорова [та ін.]. – Тернопіль: ТНЕУ, 2008. – С. 96-98.
    154. Сем’янчук П. М. Інтелектуальна безпека: теоретичні засади й методика оцінювання / П. М. Сем’янчук // Макроекономічне реґулювання інвестиційних процесів та впровадження стратеґії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 23-24 жовтня 2008 р.). Ч. 3 / ред. кол.: Б. М. Данилишин, М. А. Хвесик [та ін.]. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – С. 377-381.
    155. Сем’янчук П. М. Младоринкові економіки: причини диференціації і специфіка господарювання / П. М. Сем’янчук // Вісник Черкаського університету: серія «Економічні науки» – Випуск 151 – С. 33-39.
    156. Сем’янчук П. М. Моделі утворення інновативної ренти / П. М. Сем’янчук // Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації (до 20-річчя факультету міжнародного бізнесу та менеджменту): матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Тернопіль, 22-24 жовтня 2008 р.). / відп. за вип. А. М. Тибінь. – Тернопіль: Екон. думка, 2008. – С. 395-397.
    157. Сем’янчук П. М. Причини диференціації і специфіка господарювання младоринкової економіки / П. М. Сем’янчук // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: зб. матеріалів IV Міжнар. наук. конф., (Черкаси, 23-25 вересня 2009 р.). Т. 2 / відп. за вип. І. І. Кукурудза. – Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. – С. 10-13.
    158. Сем’янчук П. М. Проблеми інтелектуалізації праці в Україні та шляхи їх вирішення / П. М. Сем’янчук // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2008. – Випуск 18.4. – С. 215-225.
    159. Сем’янчук П. М. Теоретико-концептуальні підвалини інноваційно-революційного розвитку України в контексті побудови «нової економіки» / П. М. Сем’янчук // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 30-31 жовтня 2008 р.). / ред. кол.: О. О. Шубін, М. Г. Чумаченко [та ін.]. – Донецьк, 2008. – С. 111-114.
    160. Сем’янчук П. М. Теоретичне обґрунтування переваг інноваційноорієнтованого розвитку / П. М. Сем’янчук // Інноваційна економіка. – 2009. – №1 (11).– С. 9-18.
    161. Сем’янчук П. М. Теоретичний аналіз відмінностей у розвитку младоринкових економік / П. М. Сем’янчук // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: зб. тез і текстів виступів VІI Міжнар. наук.-теор. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених, (Тернопіль, 8 квітня 2009 р.). / відп. за вип. З. В. Гуцайлюк. – Тернопіль, 2009. – С. 193-194
    162. Сем’янчук П. М. Форми інновативної ренти в умовах «нової» економіки / П. М. Сем’янчук // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доп. VI Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч. 2. / відп. за вип. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль: Екон. думка, 2009. – С. 339-342.
    163. Сем’янчук П. М. Конкурентоспроможна експортна спеціалізація України у контексті становлення нового світового економічного порядку / Р. М. Березюк, П. М. Сем’янчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2009. – Випуск 5 – С. 342-351.
    164. Сем’янчук П. М. Механізми ринку цінних паперів у страхуванні ризиків інноваційної діяльності вітчизняних фірм / Р. М. Березюк, П. М. Сем’янчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2008. – Випуск 5. – С. 328-339.
    165. Сен-Симон А. Избранные сочинения: [в 2 т.] / А. Сен-Симон. – Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1948. – . – Т. 1. – 400 с.
    166. Сергиенко Я. Венчурные инвестиции и инновационная активность / Я. Сергиенко, А. Френкель // Вопросы экономики. – 2006. – № 5. – С. 115-121.
    167. Симонян Р. Страны Балтии в Евросоюзе / Р. Симонян // Вопросы экономики. – 2006. – № 11. – С. 118-132.
    168. Скоблякова И. В. Интеллектуальная рента: формы и способы присвоения [Електронний ресурс] / И. В. Скоблякова, Е. М. Артюшина / Режим доступу: www.pp@plproject.ru. – Назва з титул. екрану.
    169. Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / А. Сміт. – К.: «Port-Royal», 2001. – 594 с.
    170. Со
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Малахова, Татьяна Николаевна Совершенствование механизма экологизации производственной сферы экономики на основе повышения инвестиционной привлекательности: на примере Саратовской области
Зиньковская, Виктория Юрьевна Совершенствование механизмов обеспечения продовольственной безопасности в условиях кризиса
Искандаров Хофиз Хакимович СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО МЕХАНИЗМА КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ (на материалах Республики Таджикистан)
Зудочкина Татьяна Александровна Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования рынка зерна (на примере Саратовской области)
Валеева Сабира Валиулловна Совершенствование организационных форм управления инновационной активностью в сфере рекреации и туризма на региональном уровне