ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ :

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

ПРОЩАЛИКІНА АЛІНА МИКОЛАЇВНА

УДК 330.341.1:330.35

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Кукурудза Іван Іванович

Черкаси 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………………………………........ 3
ВСТУП.....................................………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЧИННИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ……….......
12
1. 1. Сутність та умови розвитку інноваційної діяльності................................ 12
1. 2. Еволюція теоретичних поглядів на інноваційні чинники економічного зростання…………………………........................................................................
30
1. 3. Розвиток теорії інноваційних систем ….......................………………...... 48
Висновки до розділу 1………………………………………………………...... 62
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА РОЛІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ….......................................................

64
2. 1. Особливості розвитку інноваційної діяльності в країнах з трансформаційною економікою…………………………………..………......
64
2. 2. Механізм державного регулювання інноваційної діяльності в умовах ринкової трансформації………………………....................................................
86
2. 3. Інноваційна діяльність та її роль у забезпеченні економічного зростання України ………………………………………………….…...............
105
Висновки до розділу 2………………………………………………………...... 126
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ .......................………....................................
129
3. 1. Концептуальні засади забезпечення сталого економічного зростання за рахунок інноваційних чинників......................................................................
129
3. 2. Напрями вдосконалення державної інноваційної політики в країнах з трансформаційною економікою..........................................................................
147
3. 3. Шляхи активізації інноваційної складової економічного зростання в Україні............................................................................................………...........
163
Висновки до розділу 3……….............................................................................. 177
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 180
ДОДАТКИ............................................................................................................. 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................ 211

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВВП – валовий внутрішній продукт
ВДВ – валова додана вартість
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВПК – військово-промисловий комплекс
ДіР – дослідження і розробки
ДНТП – державні науково-технічні програми
ЄБРР – Європейський банк реконструкції і розвитку
ЄС – Європейський Союз
ЗІІ – загальний інноваційний індекс
ІВ – інтелектуальна власність
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
КБ – конструкторське бюро
КР – конструкторські розробки
МВФ – Міжнародний валютний фонд
МСП – малі та середні підприємства
НАН – Національна академія наук
НДДКР – науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи
НДІ – науково-дослідний інститут
НДО – науково-дослідна організація
НІС – національна інноваційна система
НТП – науково-технічний прогрес
ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку
ООН – Організація об’єднаних націй
ПД – прикладні дослідження
ПІІ – прямі іноземні інвестиції
ПКС – паритет купівельної спроможності
СНД – Співдружність незалежних держав
СОІВ – Світова організація інтелектуальної власності
СП – спільні підприємства
ТНК – транснаціональні компанії
ТУ – технологічний уклад
УАІІ – Українське агентство з інвестицій та інновацій
ФД – фундаментальні дослідження
ФПГ – фінансово-промислова група
ЦСЄ – Центральна та Східна Європа

ВСТУП

На початку ХХІ століття однією з основних передумов підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення динамічного розвитку та підвищення рівня добробуту населення країни є активізація інноваційної діяльності. А це змушує дослідників звертатися до проблем активізації впливу інноваційних чинників на економічне зростання. Особливо актуальними ці проблеми є для країн з трансформаційною економікою, для яких потреба у стимулюванні нововведень спричинена необхідністю подолання їхнього технологічного відставання та підвищення інтенсивності економічного зростання. Залишаються не до кінця розкритими питання розробки ефективних механізмів розвитку інноваційної діяльності, обґрунтування суті та форм взаємодії учасників в межах національної інноваційної системи.
Актуальність теми. Активізація інноваційної діяльності є одним із найважливіших чинників забезпечення конкурентоспроможності національної економіки та підвищення рівня життя населення в сучасних умовах. Досвід розвинених країн переконує, що рівень розвитку інтелектуального потенціалу, нових технологій, наукомістких галузей та компаній забезпечує основу сталого економічного зростання, сприяє модернізації та структурній перебудові економік цих країн. Підвищується значення розвитку інновацій і для постсоціалістичних країн, оскільки на сьогодні жодній із них не вдалося ефективно використати свій інноваційний потенціал та адаптувати його для вирішення проблем, що накопичилися за час ринкових перетворень. Тому важливим є дослідження механізмів посилення впливу інноваційних чинників на економічне зростання та виявлення більш раціональних шляхів розбудови національних інноваційних систем.
В економічній літературі велика увага приділяється дослідженню інноваційних процесів та їх ролі у забезпеченні зростання і розвитку країн. Зокрема, проблеми, пов’язані з впливом інновацій на економічне зростання, розглянуті у працях таких зарубіжних учених, як Ф. Агійон, Дж. Гросман, Е. Денісон, С. Кузнець, Р. Лукас, П. Ромер, Р. Солоу, Х. Узава, Ф. Хоувіт, Й. Шумпетер, Е. Янг та ін.
Теоретичні та практичні аспекти організації та регулювання інноваційної діяльності, ролі інноваційних чинників у економічному зростанні країн із трансформаційною економікою досліджують З. О. Адаманова, А. М. Бойко, А. Е. Варшавський, Г. О. Власкін, М. В. Гаман, С. Ю. Глазьєв, О. Г. Голіченко, О. А. Дагаєв, О. О. Динкін, І. Г. Дежина, Н. І. Іванова, Д. І. Кокурін, Я. Крістансон, Б. М. Кузик, Д. Кутлака, Б. К. Лісін, О. Б. Ленчук, А. Луік, М. В. Мяснікович, П. Г. Нікітенко, С. Радошевич, Б. Г. Салтиков, В. М. Фрідлянов, А. Хавас, Ю. В. Яковець, А. Ясинський та інші.
Серед вітчизняних науковців питання активізації інноваційної діяльності й підвищення якості економічного зростання в умовах ринкової трансформації економіки України активно розробляють такі вчені як А. А. Алексєєв, О. І. Амоша, Л. Л. Антонюк, Ю. М. Бажал, О. О. Бакаєв, В. М. Геєць, С. М. Ілляшенко, М. І. Крупка, І. І. Кукурудза, Ю. В. Макогон, І. Г. Манцуров, В. В. Онікієнко, І. А. Павленко, А. М. Поручник, В. С. Савчук, В. П. Соловйов, Л. І. Федулова, А. А. Чухно, М. М. Якубовський та ін.
Проблемам впливу інноваційної діяльності на економічне зростання розвинених країн присвячені численні праці західних науковців. Тому нами здійснено більш детальне дослідження ролі інноваційних чинників у забезпеченні економічного зростання країн з трансформаційною економікою. Незважаючи на значну увагу вчених до питань інноваційного розвитку, недостатнім, на наш погляд, є наукове обґрунтування питань формування концептуальних підходів до забезпечення сталого економічного зростання за рахунок інноваційних чинників, виявлення резервів нарощування інноваційного потенціалу. Всебічний аналіз стану інноваційної діяльності сприятиме формуванню ефективних шляхів її розвитку відповідно до національних особливостей. Актуальність зазначеної проблеми, її науково-практичне значення обумовили вибір теми дослідження та його мету.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до наукової тематики кафедри економічної теорії та міжнародної економіки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького в межах теми ,,Дослідження соціально-економічних наслідків ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (номер державної реєстрації 0107V010948). Зокрема, дисертантом здійснено порівняльний аналіз тенденцій розвитку інноваційної діяльності в країнах з трансформаційною економікою та визначено напрями її активізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо активізації використання інноваційних чинників економічного зростання в умовах системної трансформації.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
– розкрити теоретичні засади інноваційної діяльності та систематизувати її функції;
– дослідити вплив інноваційних чинників на економічне зростання;
– проаналізувати теорії інноваційних систем;
– з’ясувати особливості розвитку інноваційної діяльності в країнах із трансформаційною економікою;
– дослідити механізм регулювання інноваційної діяльності в умовах системної трансформації;
– здійснити аналіз динаміки показників інноваційної діяльності та визначити її роль у забезпеченні економічного зростання в Україні;
– розробити концептуальні засади забезпечення сталого економічного зростання за рахунок інноваційних чинників;
– визначити напрями вдосконалення державної інноваційної політики в умовах ринкової трансформації;
– запропонувати шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є інноваційні процеси в умовах переходу до інноваційного типу економічного розвитку.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і науково-практичних аспектів розвитку інноваційної діяльності як чинника економічного зростання в постсоціалістичних країнах.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ і процесів. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: групування й класифікації (для дослідження суті, функцій та умов розвитку інноваційної діяльності); системного аналізу (при дослідженні суті та складових національних інноваційних систем); історичного й логічного методів (при вивченні основних теорій економічного зростання та ролі інноваційних чинників); аналізу й синтезу (для визначення динаміки показників інноваційної діяльності); компаративного аналізу (для виявлення спільностей та відмінностей інноваційної політики постсоціалістичних країн); інституціонального підходу (для дослідження суперечностей, основних напрямів вдосконалення інституціонального середовища розвитку національних інноваційних систем країн із трансформаційною економікою); кількісного та якісного порівняння (при виявленні особливостей державного регулювання інноваційної діяльності країн з трансформаційною економікою та формуванні відповідних стратегій); кореляційно-регресійний аналіз (для дослідження взаємозв’язку між показниками розвитку інноваційної діяльності та ВВП України); наукової абстракції (для визначення напрямів підвищення інтенсивності економічного зростання в умовах ринкової трансформації).
Інформаційною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали ООН, МВФ, групи Світового банку, ЄБРР, ОЕСР, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Європейської комісії, документація Всесвітнього економічного форуму, Центру вивчення економічних і соціальних змін у Європі, результати наукових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України, Відділу міжнародних економічних і політичних досліджень інституту економіки РАН, Білоруського інституту системного аналізу та інформаційного забезпечення науково-технічної сфери, Державного комітету статистики України, Федеральної статистичної служби Росії, Міждержавного статистичного комітету СНД, Євростату, Державного агентства з інвестицій та інновацій, Міністерства освіти і науки України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних засад активізації інноваційної діяльності як чинника економічного зростання. Основні результати дослідження, що характеризують наукову новизну, можна визначити так:
вперше:
на основі узагальнення теоретико-методологічних засад і практичного досвіду формування національних інноваційних систем постсоціалістичних країн сформовано концептуальні підходи до забезпечення сталого економічного зростання країн із трансформаційною економікою, що дозволило виявити специфіку впливу таких інноваційних чинників: особистісного, технологічного, матеріально-технічного, інституціонального та інформаційного. Врахування особливостей механізму взаємозв’язку між основними елементами інноваційних систем в умовах недостатності фінансування, нерозвиненості ринку інновацій, низької мотивації до здійснення інноваційної діяльності та значної тінізації економік постсоціалістичних країн дозволило встановити, що для розвитку їх інноваційного потенціалу необхідне комплексне здійснення інституційно-правових, фінансово-економічних, науково-технічних та інформаційно-аналітичних заходів, застосування яких зумовить системний розвиток інноваційної діяльності та формування інноваційних ,,полюсів зростання”;
удосконалено:
уявлення про суть і структуру механізму реалізації державної інноваційної політики в умовах ринкової трансформації, який розглядається як сукупність економічних, правових, організаційних, інформаційних і соціальних складових. Визначено, що інноваційна політика має реалізовуватись за такими етапами: планування і розробка, інформаційне забезпечення, відбір програм і виконавців, реалізація, координація, моніторинг і контроль, міжнародна взаємодія. Встановлено, що окрім принципів цілісності, об’єктивності, науковості, комплексності та самостійності, розробка і реалізація державної інноваційної політики має базуватися на засадах гнучкості (коригування стратегій і планів при зміні умов ринкового середовища), гласності (інформування громадськості про впровадження програм та хід їх виконання); рівноправності (забезпечення рівності прав суб’єктів господарювання різних форм власності щодо можливостей реалізації своїх можливостей та отримання пільг);
модель визначення рівня впливу інноваційних чинників на зростання вітчизняної економіки шляхом застосування кореляційно-регресійного аналізу, що дало змогу виявити залежність динаміки ВВП від найсуттєвіших показників, якими є обсяг виконаних НДДКР, рівень їхнього фінансування та обсяг високотехнологічного експорту;
теоретичне обґрунтування процесів формування й функціонування інноваційних кластерів через визначення управлінських, постачально-збутових, освітньо-наукових, виробничо-коопераційних, фінансових та інформаційних форм взаємодії між їхніми учасниками. Ці процеси передбачають поетапну реалізацію таких заходів: аналіз галузей регіону для визначення спеціалізації кластера; виявлення можливих учасників кластера, дослідження ефективності їхньої діяльності та потенційних можливостей; визначення ресурсів, необхідних для розвитку кластера та аналіз їхньої наявності на конкретній території; визначення рівня існуючої взаємодії між учасниками; дослідження розвитку інфраструктури; прогноз майбутніх витрат, можливостей їхнього покриття та величина отриманих ефектів. Це зумовить можливість активізації інноваційної діяльності в регіонах і виникнення таких синергетичних ефектів: ресурсного, виробничого, технологічного, управлінського, інфраструктурного, інформаційного, маркетингового, регіонального, соціального;
дістали подальшого розвитку:
визначення структури та показників оцінки інноваційного потенціалу, що, крім раніше визначених кадрової, матеріально-технічної, фінансової, виробничої, результативної, інформаційної, інфраструктурної складових, включає інституціональну та зовнішньоекономічну. Це дозволяє більш повно виявляти резерви нарощування інноваційних можливостей країни;
обґрунтування теоретичних підходів щодо визначення типів стратегій розвитку інноваційної діяльності для постсоціалістичних країн, які, на відміну від існуючих, базуються на аналізі сильних і слабких сторін національної інноваційної системи, а також загроз і можливостей її розвитку. На їх основі запропоновано здійснювати поетапну реалізацію заходів, спрямованих на активізацію інноваційних чинників економічного зростання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнення, висновки та пропозиції автора можуть бути використані органами управління при розробці стратегії інноваційного розвитку України та для удосконалення інноваційної політики держави.
Пропозиції щодо удосконалення інституціонального забезпечення активізації інноваційної діяльності та поглиблення науково-технічного співробітництва суб’єктів господарювання використано в діяльності Управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської обласної державної адміністрації (довідка №454 від 30. 08. 2010 р.). Практичні рекомендації щодо розвитку інноваційної діяльності й активізації міжнародного науково-технічного співробітництва на мікрорівні застосовувалися науково-виробничим підприємством ,,Механотрон” (довідка №175/01 від 03. 08. 2010 р.). Пропозиції щодо удосконалення фінансового забезпечення інноваційних проектів, розвитку інноваційної діяльності в регіоні та формування інноваційних кластерів використані Товариством фахівців з промислового менеджменту (довідка №56 від 17. 07. 2010 р.). Окремі положення та висновки автора щодо аналізу інноваційної політики держави, визначення чинників, які гальмують розвиток інноваційної діяльності в Україні, оцінки фінансового забезпечення інноваційної діяльності та його впливу на економічне зростання використовувалися в діяльності Агенції регіонального розвитку Черкаської області (довідка №36 від 20.08.2010 р.).
Основні теоретичні положення й висновки автора використано в навчальному процесі навчально-наукового інституту економіки і права Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького при підготовці навчально-методичних комплексів і викладанні дисциплін: ,,Політична економія”, ,,Макроекономіка”, ,,Соціально-економічна безпека”, ,,Логіка економічного розвитку” (довідка №242/03 від 19. 07.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати, які викладено в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором самостійно й відображені в опублікованих працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації доповідалися і отримали схвалення на 10 міжнародних науково-практичних конференціях: „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 2007 р.); ,,Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2008 р.); ,,Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки” (м. Черкаси, 2008 р.); ,,Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); „Социальные факторы устойчивого инновационного развития экономики” (м. Мінськ, 2008 р.); „Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції” (м. Полтава, 2009 р.); „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2009 р.); „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 2009 р.); „Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації” (м. Київ, 2009 р.); „Социальные факторы устойчивого инновационного развития экономики” (м. Мінськ, 2010 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 наукових робіт загальним обсягом 4,08 д. а., у тому числі 4 публікації у наукових фахових виданнях, 13 – в інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення важливого наукового завдання шляхом розробки концептуальних підходів до забезпечення сталого економічного зростання за рахунок інноваційних чинників.
Результати проведеного дослідження дозволили зробити ряд висновків:
1. На основі узагальнення теоретичних поглядів визначено, що активізація інноваційної діяльності є основною умовою для переходу країни на інноваційну модель розвитку. Можливість здійснення такого переходу залежить від наявного інноваційного потенціалу й ефективності його використання. На підставі аналізу існуючих визначень та методик оцінки інноваційного потенціалу було виокремлено такі його складові: кадрову; матеріально-технічну; фінансову; виробничу; результативну; інфраструктурну; інформаційну; інституціональну; зовнішньоекономічну.
2. Узагальнення наукових точок зору вчених-економістів, які досліджували фактори економічного зростання, та вивчення практики здійснення економічної політики дозволили класифікувати інноваційні чинники за сферою впливу на економічне зростання і виокремити особистісний, технологічний, матеріально-технічний, інституціональний та інформаційний чинники.
3. Результати аналізу наукових підходів різних шкіл економічної теорії дозволяють зробити висновок, що забезпечення сталого економічного зростання та підвищення його якості в трансформаційних економіках можливе лише за умови активізації інноваційних чинників економічного зростання і забезпечення системного розвитку інноваційної діяльності, що можливий у межах національної інноваційної системи, теоретична модель якої включає сукупність взаємонаправлених зв’язків між організаційно-інституціональною, науково-дослідною, освітньою, виробничою, інфраструктурною підсистемами та умови їхньої ефективної взаємодії і спрямована на забезпечення стабільного економічного зростання країни. Такі зв’язки відображують потоки всіх ресурсів у межах системи й сприяють виникненню синергетичних ефектів. Системний розвиток інноваційної діяльності дозволяє покращувати взаємозв’язок і взаємодію між підсистемами національної інноваційної системи. Результативність її функціонування визначається здатністю реалізовувати поставлені завдання.
4. На основі проведеного аналізу виявлено, що інноваційна діяльність не стала значним фактором економічного зростання в країнах з трансформаційною економікою, оскільки у них на частку інноваційних факторів припадало 10 – 20% зростання, у той час як у розвинених країнах – 50 – 70%. Для України цей показник складає 5 – 7%, що свідчить про неналежну увагу до розвитку інноваційної сфери. У результаті проведеного аналізу визначено ряд схожих проблем, що гальмують розвиток інноваційної діяльності в країнах із трансформаційною економікою. Такими проблемами є: значні втрати інноваційного потенціалу за період ринкових перетворень; недостатній попит на результати наукових досліджень; слабка координація учасників інноваційної системи; низький рівень бюджетного фінансування інноваційної діяльності та неефективний розподіл цих коштів; диспропорційність регіонального розвитку інноваційної діяльності в межах національної інноваційної системи; низька інноваційна активність підприємницького сектора; нерозвиненість інноваційної інфраструктури; низький рівень захисту прав інтелектуальної власності.
5. На основі рейтингової оцінки були визначені такі групи постсоціалістичних країн щодо рівнів розвитку інноваційної діяльності: інноваційні лідери – Естонія, Словенія, Чехія, Угорщина, Литва; країни з середнім рівнем інноваційного розвитку – Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Латвія, Словаччина, Польща, Румунія, Болгарія, Хорватія; країни з низьким рівнем інноваційного розвитку – Сербія, Молдова, Узбекистан, Азербайджан, Вірменія, Туркменістан, Грузія, Киргизстан, Таджикистан.
6. На основі компаративного аналізу заходів державної інноваційної політики в країнах із трансформаційною економікою були визначені такі спільні недоліки у її реалізації: значна кількість пріоритетних напрямів розвитку інноваційної діяльності зумовлює недофінансування та неефективне використання виділених коштів; недостатня увага приділяється непрямим заходам стимулювання інноваційної діяльності (податкові пільги, спрощена амортизація та ін.); нескоординованість органів управління інноваційною діяльністю як по вертикалі (між державними й муніципальними органами), так і по горизонталі (між міністерствами й установами); існує велика кількість нормативно-правових актів, що часто неузгоджені між собою чи дублюють окремі аспекти.
7. Встановлено, що питома вага інноваційних компонентів ВВП в Україні (як частка реалізованої інноваційної продукції, послуг, пов’язаних із дослідженнями й розробками та діяльністю у сфері інформатизації, величини отриманих роялті і ліцензійних платежів у ВВП) складала 6,4% у 2007 р. та 5,8% у 2008 р. Це свідчить про нерозвиненість інноваційного ринку, насамперед, через низький попит на результати НДДКР. Виявлено залежність динаміки ВВП України від показників розвитку інноваційної сфери. Визначено, що статистично значущими показниками, які впливають на параметри моделі, виявилися обсяг виконаних НДДКР, рівень їхнього фінансування та обсяг високотехнологічного експорту. Доведено, що при забезпеченні позитивних змін цих показників будуть створені необхідні умови для активізації інноваційних чинників економічного зростання в Україні.
8. Сформовано концептуальні підходи для забезпечення сталого економічного зростання країн із трансформаційною економікою за рахунок інноваційних чинників, які ґрунтуються на узагальненні теоретико-методологічних засад і практичного досвіду формування національних інноваційних систем постсоціалістичних країн та передбачають аналіз рівня розвитку інноваційних чинників і структурних взаємозв’язків між підсистемами національної інноваційної системи, й формування найбільш раціональної стратегії її розвитку. Визначено, що для розвитку інноваційного потенціалу в умовах ринкової трансформації необхідне комплексне здійснення інституційно-правових, фінансово-економічних, науково-технічних та інформаційно-аналітичних заходів, застосування яких зумовить системний розвиток інноваційної діяльності та формування відповідних ,,полюсів зростання”.
9. Здійснено обґрунтування підходів щодо визначення типів стратегій розвитку інноваційної діяльності для постсоціалістичних країн, які базуються на аналізі сильних і слабких сторін національної інноваційної системи, а також загроз і можливостей її розвитку. На їх основі запропоновано здійснювати відповідну стратегію інноваційного розвитку: для групи інноваційних лідерів серед постсоціалістичних країн із трансформаційною економікою необхідно застосовувати стратегію направлену на розвиток сильних сторін і використання можливостей; для активізації резервів інноваційного розвитку країн із середнім рівнем інноваційного розвитку  доцільно впроваджувати стратегію, спрямовану на мінімізацію слабких сторін національної інноваційної системи завдяки використанню потенційних можливостей; для країн із низьким рівнем інноваційного розвитку стратегія має бути направлена на мінімізацію слабких сторін та усунення загроз.
10. Удосконалено уявлення про суть і структуру механізму реалізації державної інноваційної політики в умовах системної трансформації, який розглядається як сукупність економічних, правових, організаційних, інформаційних і соціальних складових і передбачає комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на забезпечення системного розвитку інноваційної діяльності, що базуються на принципах цілісності, об’єктивності, науковості, комплексності, гнучкості, гласності, самостійності, рівноправності. Визначено, що реалізація інноваційної політики має здійснюватися за такими етапами: планування й розробка, інформаційне забезпечення, відбір програм і виконавців, реалізація, координація, моніторинг і контроль, міжнародна взаємодія.
11. Здійснено теоретичне обґрунтування процесів формування й функціонування інноваційних кластерів через визначення управлінських, постачально-збутових, освітньо-наукових, виробничо-коопераційних, фінансових та інформаційних форм взаємодії між його учасниками. Цей механізм підтверджує, що для розвитку інноваційної діяльності необхідне досягнення багатосторонньої взаємодії між учасниками кластера. Обґрунтовано, що застосування цього механізму дозволить активізувати інноваційну діяльність у регіонах і зумовить виникнення таких синергетичних ефектів: ресурсного, виробничого, технологічного, управлінського, інфраструктурного, інформаційного, маркетингового, регіонального, соціального.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаманова З. Л. Инновационные стратегии экономического развития в условиях глобализации: монография / З. Л. Адаманова. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005. – 504 с.
2. Алексєєв А. А. Практичні моделі макроекономіки: монографія / А. А. Алєксєєв, Д. А. Алєксєєва. – К.: Наукова думка, 2006. – 266 с.
3. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О. Амоша // Економіст. – 2005. – №6. – С. 28 – 32.
4. Аналіз діяльності технологічних парків України [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.mon.gov.ua
5. Антонюк Л. Л. Інновації: Теорія, механізм розробки та комерціалізації: монографія / Л. Л. Антонюк; А. М. Поручник, В. С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
6. Анчишкин А. И. Наука-техника-экономика / А. И. Анчишкин. – М.: Экономика, 1986. – 384 с.
7. Астапов К. О концепции адаптивно-стабильного развития в современном мире / К. Астапов // Общество и экономика. – 2006. – №7 – 8. – С.221 – 244.
8. Багриновский К. А. Методы исследования и моделирования механизма научно-технологического развития / К. А. Багриновский // Экономика и математические методы. – 2003. – том. 39. – №2. – С. 54 – 68.
9. Бажал Ю. М. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення: Наукова доповідь / Бажал Ю. М., Одотюк І. В., Данько М. С., Лапко О. О., Александрова В. П.; за заг. ред В. П. Александрова. – К.: Ін-т економічного прогнозування, 2002. – 80 с.
10. Бакаєв О. О. Економіко-математичні моделі економічного зростання: монографія / Бакаєв О. О., Грищенко В. І., Бажан Л. Л., Бакаєв Л. О., Бобер К. А. – К.: Наукова думка, 2005. – 190 с.
11. Баль-Возняк Т. Причини низького рівня інноваційної активності польської економіки / Т. Баль-Возняк // Журнал європейської економіки. – 2006. – Том 5 (№4). – С.380 – 409.
12. Барабан Л. М. Основні тенденції розвитку суб’єктів лізингового ринку в Україні / Л. М. Барабан // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія економічні науки. – 2008. – Випуск 15. – С. 143 – 148.
13. Бойко А. Основные направления долгосрочного сотрудничества государств – участников СНГ в инновационной сфере [Електронний ресурс] / А. Бойко // Режим доступу: http://www.iic.org.ua/index.php?page_id=7
14. Бубенко П. Чому гальмуються інноваційні процеси в Україні? / П. Бубенко, В. Гусєв // Економіка України. – 2009. – №6. – С. 30 – 38.
15. Будкін В. Інноваційна модель розвитку національних економік / В. Будкін // Економіка України. – 2010. - №6. –С. 67 – 78.
16. Бутенко О. І. Інфраструктурні компоненти інноваційної моделі економіки / О. І. Бутенко, Є. В. Лазарєва // Економіка і прогнозування. – 2008. – №4. – С. 69 – 81.
17. Варшавский А. Е. Научно-технический прогресс в моделях экономического развития / А. Е. Варшавский. – М.: Финансы и статистика, 1984. – 208 с.
18. Варшавский А. Е. Экономические проблемы инновационной деятельности России / А. Е. Варшавский // Вісник економічної науки України. – 2006. – №2. – С. 34 – 49.
19. Васильєва Т. А. Взаємодія держави і банків при формуванні національної мережі венчурних фондів в Україні / Т. А. Васильєва // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 4. – С. 204 – 212
20. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / Вернадский В. И. – М.: Айрис-Прес, 2007. – 574 с.
21. Винокуров В. И. Основне термины и определения в сфере инноваций [Електронний ресурс] / В. И. Винокуров // Инновации. – 2005. – №4. – Режим доступу до журналу: http://www.mag.innov.ru/
22. Власкин Г. А. Инновационное измерение экономической политики: опыт стран Центральной и Восточной Европы и уроки для России [Електронний ресурс] / Г. А. Власкин // Режим доступу: http://www.old.frip.ru/newfrip
23. Власкин Г. А. Промышленная политика в условиях перехода к инновационной экономике: опыт стран Центральной и Восточной Европы и СНГ / Власкин Г. А., Ленчук Е. Б. – М.: Наука, 2006. – 246 с.
24. Внешнеэкономические проблемы перехода России на инновационный путь развития: [ред. С.А. Ситарян]. – М.: Наука, 2003. – 251 с.
25. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Водачек Л., Водачкова О. – М.: Экономика, 1989. – 168 с.
26. Гаман М. В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід / М. В. Гаман. – К.: Вікторія, 2004. – 311с.
27. Гамидов Г. С. Классификационные признаки инноваций [Електронний ресурс] / Г. С. Гамидов // Инновации. – 2005. - №8. – Режим доступу до журн.: http://www.mag.innov.ru/
28. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / С. Ю. Глазьев. − М.: ВлаДар, 1993. – 310с.
29. Голиченко О. Г. Проблема регулирования экономического роста в макроэкономических моделях / О. Г. Голиченко // Экономика и математические методы. – 2001. – том. 37. – №4. – С. 33 – 43.
30. Голиченко О. Российская инновационная система: проблемы развития / О. Голиченко // Вопросы экономики. – 2004. – №12. – С. 16 – 34.
31. Головатюк В. М. Теоретико-методичні аспекти вимірювання інноваційного потенціалу / В. М. Головатюк, В. П. Соловйов // Проблеми науки – 2008. – №11. – С. 17 – 24.
32. Гончар К. Инновационное поведение промышленности / К. Гончар // Вопросы экономики. – 2009. – №12. – С. 125 – 141.
33. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
34. Гохберг Л. М. Статистика науки / Л. М. Гохберг. – М.: ТЕИС, 2003. – 478 с.
35. Громека В. І. Інновації: суть та значення в економіці / В. І. Громека. – Л.: Політехніка, 2000. – 196 с.
36. Грошово-кредитна і банківська статистика // Бюлетень НБУ. – 2008. – №12. – С. 61 – 165.
37. Гунин В. Н. Инновационная деятельность как фактор развития / В. Н. Гунин. – Д.: Луч, 1998. – 360 с.
38. Гурков И. Конкурентоспособность и инновационность российских промышленных предприятий / И. Гурков // Вопросы экономики. – 2005. – №2. – С. 40 – 52.
39. Гэлбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества / Перевод с английского. – М.: ,,Прогресс”, 1979. – 406 с.
40. Дагаев А. Новые модели экономического роста с эндогенным технологическим прогрессом / А. Дагаев // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №6. – С. 40 – 51.
41. Дежина И. Г. Механизмы стимулирования коммерциализации исследований и разработок / И. Г. Дежина, Б. Г. Салтыков. – М.: ИЭПП, 2004. – 152 с.
42. Дежина И. Г. Оценка состояния и проблемы обновления материальной базы науки в России / И. Г. Дежина [Електронний ресурс] // Инновации. – 2008. – №1. – Режим доступу: http://www.mag.innov.ru
43. Дежина И. Г. Совершенствование экономических механизмов государственного регулирования коммерциализации результатов научных исследований и разработок / И. Г. Дежина, Б. Г. Салтыков.. – М.: Экономика, 2004. – 148 с.
44. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку. – К.: Інтел-сфера, 2001. – 312 с.
45. Денисюк В. Відкриті інновації: новітні реалії у комерціалізації результатів досліджень, розробок та технологій / В. Денисюк // Економіст. – 2008. – №12. – С. 34 – 37.
46. Доклад о процессе перехода за 2009 год. – ЕБРР, 2009. – 82 с.
47. Друкер П. Энциклопедия менеджмента / П. Друкер. – М.: Спб, 2004. – 270 с.
48. Дука А. П. Фінансове забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності / А.П. Дука // Фінанси України. – 2004. – №11. – С. 40 – 46.
49. Дынкин А. Глобальные тенденции инновационного развития / А. Дынкин, Н. Иванова // Социально-экономические проблемы переходного общества: из практики стран СНГ. – М.: Наука, 2000. – 410 с.
50. Дэнисон Э. Исследование различий в темпах экономического роста / Э. Дэнисон. – М.: Прогресс, 1971. – 645 с.
51. Егоров И. Ю. Наука и инновации в процессах социально-экономического развития / И. Ю. Егоров. – К.: ИВЦ Госкомстата Украины, 2006. – 338с.
52. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / За ред. Ю. М. Бажала. – К.: І-т економічного прогнозування, 2002. – 320 с.
53. Забарная Э. Современные организационные формы инновационной деятельности / Э. Забарная // Економіст. – 2004. – №6. – С.63-65.
54. Завгородня О. О. Функціональний аспект інноваційної динаміки / О. О. Завгородня // Економічна теорія. – 2005. – №4. – С.18 – 29.
55. Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
56. Закон України ,,Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” (14. 09. 2006 р. за № 143-V) [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
57. Закон України ,,Про інститути спільного інвестування №2299-ІІІ від 15. 03. 2001 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
58. Закон України ,,Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. №40-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
59. Закон України ,,Про наукову і науково-технічну діяльність” від 01. 12. 1998 р. №284-XIV [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
60. Закон України ,,Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності” від 13. 12. 1991 р. №1977-ХІІ [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
61. Закон України ,,Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” (11. 07. 2001 р. за №2623-ІІІ) [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
62. Закон України ,,Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
63. Захарін С. В. Кредитування інвестиційної діяльності / С. В. Захарін // Фінанси України. – 2004. – №4. – С. 97 – 105.
64. Зевин Л. З. Регионализация постсоветского пространства и модернизация национальных экономик / Л. З. Зевин, М. П. Стрепетова // Проблемы постсоветских стран. – 2006. – №8. – С.17 – 30.
65. Зінченко О. Становлення венчурного фінансування / О. Зінченко, В. Ільчук // Фінанси України. – 2004. – №10. – С. 46 – 49.
66. Зянько В. В. Інноваційне підприємництво: сутність, механізми і форми розвитку / В. В. Зянько. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2008. – 397 с.
67. Иванова Н. И. Национальные инновационные системы / Н. И. Иванова. – М.: Наука, 2002. – 244 с.
68. Иванова Н. И. Анализ инновационной политики России и Украины по методологии Европейского сообщества [Иванова Н. И., Дежина И. Г., Егоров И. Ю., Пипия Л. К. и др.] – М.: ИМЭМО РАН, 2008. – 221 с.
69. Индикаторы науки: 2009: статистический сборник. – М.: ВШЭ, 2009. – 352 с.
70. Инновационный тип развития экономики [Архангельский В. В., Архангельский В. Н., Грызенкова Ю. В., Иванов В. В., Иванов К. В.] / За ред. А. Н. Фоломьева. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: РАГС, 2008. – 711 с.
71. Инновации и экономический рост [Христенко В., Микульский К., Нижегородцев Р., Фридлянов В., Остапюк С.]: отв. ред. К. Микульский. – М.: Наука, 2002. – 378 с.
72. Інноваційна політика України: проблеми та перспективи. наук.-інф. зб. / за заг. ред. В. П. Горбуліна. – Випуск. 1.– К.: Євроатлантикінформ, 2007. – 264 с.
73. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А. С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. – К.: Знання, 2002. – 324 с.
74. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / [Федулова Л. І., Александрова В. П., Бажал Ю. М., Данько М. С., Кузнєцова І. С.]: за ред. Л. І. Федулової – К.: Основа, 2005. – 550с.
75. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації (аналітична доповідь центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. – 2004. – №7. – С. 2 – 25.
76. Інноваційний фактор сталого економічного зростання: зб. наук. праць / За ред. Л. К. Безчасного. – К., 2002. – 128 с.
77. Інноваційно-технологічний розвиток України: стан, проблеми, стратегічні перспективи: Аналітичні матеріали до парламентських слухань [,,Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізацій них викликів”] / [Л. І. Федулова, Ю. М. Бажал, І. А. Шовкун та ін.]; за ред. Л. І. Федулової, Г. О. Андрощука. – К., 2009. – 196 с.
78. Кабалина В. Инновации на постсоветских промышленных предприятиях / В. Кабалина, С. Кларк // Вопросы экономики. – 2001. – №7. – С. 19-33.
79. Карпінський Б. А. Сталий розвиток економіки: узагальнена модель: монографія / Б. А. Карпінський, С. М. Божко. – Львів: Логос, 2005. – 256 с.
80. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. – М.: Статистика и финансы, 1978. – 227 с.
81. Клавдиенко В. Стимулирование инновационной деятельности: мировые тенденции и Россия / В. Клавдиенко // Общество и экономика. – 2006. – №7-8. – С. 130 – 147.
82. Кокурин Д. И. Инновационная деятельность / Д. И. Кокурин. – М.: Экзамен, 2001. – 575 с.
83. Комков Н. И. Проблемы коммерциализации научных исследований и направления их решения / Н. И. Комков, Н. Н. Бондарева // Проблемы прогнозирования. – 2007. – №1. – С. 4 – 28.
84. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения: избр. труды / Сост. Ю. В. Яковец. – М.: Экономика, 2002. – 767 с.
85. Концепция межгосударственной инновационной политики государств-участников Содружества Независимых Государств на период до 2020 года [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.cis.gov
86. Корольков В. В. Особенности учета фактора технического прогресса в производственной функции / В. В. Корольков // Економіка і прогнозування. – 2009. – №2. – С. 97 – 109.
87. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України / [Федулова Л. І., Осецький В. Л., Гончаров Ю. В., Рудченко О. Ю., Бажал Ю. М.]: за ред. Л. І. Федулової. – К. : УкрІНТЕІ, 2007. – 812с.
88. Кочикян В. П. Комплексная система стимулирования технического прогресса. – М, 1980. – 167 с.
89. Кравченко С. И. Исследование сущности инновационного потенциала / С. И. Кравченко, И. С. Кладченко // Научные труды Дон НТУ. – 2003. – Выпуск 68. – С. 88 – 96.
90. Краснов Л. В. Место Росии на мировых рынках интеллектуальных (нематериальных) услуг в условиях перехода к инновационному развитию / Л. В. Краснов, В. П. Шуйский, С. С. Алабян, А. В. Комиссаров, О. В. Морозенкова // Проблемы прогнозирования. – 2009. – №2. – С. 106 – 119.
91. ,,Кремниевая долина” будет построена в Сколково – Д. Медведев [Електронний ресурс] // РИА Новости. – 2010. – 18 марта. – Режим доступу до статті: http://www.rian.ru/science/20100318/215146918.html
92. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / Крупка М. І. – Л.: Видавничий центр Львівського національного ун-ту ім.Івана Франка, 2001. – 607с.
93. Кузнец С. Современный экономический рост: результаты исследований и размышлений. Нобелевская лекция // Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России; Под ред. Ю. В. Яковца. – СПб.: Гуманистика, 2003. – 966 с.
94. Кузык Б. Н. Россия-2050: стратегия инновационного прорыва / Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. – М.: Экономика, 2005. – 619 с.
95. Кузьмін О. Є. Фінансова складова в розвитку й функціонуванні національної інноваційної системи / О. Є. Кузьмін, Т. М. Шотік // Фінанси України. – 2009. – №5. – С.21 – 30.
96. Кукурудза І. І. Інноваційна діяльність в регіоні: стан, проблеми, перспективи / І. І. Кукурудза // Вісник економічної науки України. – 2005. – №1. – С. 67–70.
97. Кукурудза И. И. Инвестиционная безопасность Украины в условиях рыночной трансформации экономики / И. И. Кукурудза // Наука и ее роль в современном мире. – Караганда: Болашак-Баспа, 2009. – Том 2. – С. 5 – 11.
98. Кукурудза И. И. Инновационная составляющая экономической безопасности Украины / И. И. Кукурудза // Вісник економічної науки України. – 2008. – №2. – С. 93 – 97.
99. Кулагин А. С. Немного о термине ,,инновация” [Електронний ресурс] / А. С. Кулагин // Инновации. – 2004. – №7. – Режим доступу до журналу: http://www.mag.innov.ru
100. Лапко О. О. Венчурний капітал як джерело фінансування інноваційного розвитку економіки / О. О. Лапко // Економіка і прогнозування. – 2006. – №3. – С. 25 – 42.
101. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: монографія / О. Лапко. – К.: І-т економіки і прогнозування, 1999. – 360 с.
102. Лебедева Е. Взаимодействие государства и бизнеса в научно-технической сфере / Е. Лебедева // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №7. – С. 48 – 53.
103. Ленчук Е. Б. Проблемы перехода к инновационной модели развития в странах постсоветского пространства / Е. Б. Ленчук // Проблемы прогнозирования. – 2006. – №4. – С. 126 – 145.
104. Ленчук Е.Б. Проблемы формирования национальной инновационной системы в России [Електронний ресурс] / Е. Б. Ленчук // Режим доступу: www.econ.msu.ru/cmt2/lib/a/1158/file/Lenchuk_32.pdf
105. Ленчук Е.Б. Центральная и Восточная Европа на пути к инновационной модели развития [Електронний ресурс] / Е. Б. Ленчук // Режим доступу: www.econ.msu.ru
106. Лисин Б.К. Инновационный потенциал как фактор развития Межгосударственное социально-экономическое исследование [Електронний ресурс] / Б. К. Лисин, В. Н. Фридлянов // Режим доступу до статті: www.inti.kz
107. Лисина Е. Б. Проблемы правового регулирования инновационной деятельности в странах СНГ [Електронний ресурс] / Е. Б. Лисина // Режим доступу до статті: http://iee.org.ua/files/alushta/42-lisina-voprosy_pravovogo.pdf
108. Маліцький Б. А. Перспективні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку України. / Б. А. Маліцький, О. С. Попович, В. П. Соловйов – К.: Фенікс, 2006. – 208с.
109. Маркс К. Сочинения: пер.с нем. в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. - 2-е изд. - Москва: Госполитиздат - Т.24. – 1961. - 648 с.
110. Манцуров І. Г. Статистика економічного зростання та конкурентоспроможності країни: монографія / Манцуров І. Г. – К.: КНЕУ, 2006. – 396 с.
111. Менеджмент та маркетинг інновацій: монографія / за заг. ред. С. М. Ілляшенка. – Суми: Університетська книга, 2004. – 616 с.
112. Меньшиков С. Сценарии развития ВПК / С. Меньшиков // Вопросы экономик. – 1999. – №7. – С. 86 – 99.
113. Миндели Л. Проблемы финансирования российской науки / Л. Миндели, С. Черных // Общество и экономика. – 2009. – №1. – С. 129 – 142.
114. Монастырный Е. А. Структурная модель инновационной системы [Електронний ресурс] / Е. А. Монастырный // Инновации. – 2005. – №8. – Режим доступу до журналу: http://www.mag.innov.ru
115. Мызрова О. А. Развитие и современное состояние теории инноваций [Електронний ресурс] / О. А. Мызрова // Инновации. – 2006. – №7. – Режим доступу до журналу: http://www.mag.innov.ru
116. Мэнсфилд Э. Экономика научно-технического прогресса / Мэнсфилд Э. – М.: Прогресс, 1979. – 240 c.
117. Мясникович М. В. Национальная безопасность Республики Беларусь: приоритетные направления социально-экономического устойчивого инновационного развития / Мясникович М. В. – Минск: Белорусская наука, 2006. – 300 с.
118. Наука та інновації в Україні [Електронний ресурс] // Режим доступу до: www.ukrstat.gov.ua
119. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2007. Стат. збірник. – К.: ДП Інформаційно-видавничий центр Деркомстату, 2008. – 352 с.
120. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2008. Стат. збірник. – К.: ДП Інформаційно-видавничий центр Деркомстату, 2009. – 366 с.
121. Научно-технический потенциал России и его использование: под общей редакцией В. И. Кушлина, А. Н. Фольмьева. – М., 2001. – 240 с.
122. Національна інноваційна система: зарубіжний досвід, стан в Україні: аналітичні матеріали до Парламентських слухань [Геєць В. М., Федулова Л. І., Бажал Ю. М., Рудченко О. Ю., Осецький В. Л.]; за ред. В. М. Гейця, Л. І. Федулової. – К., 2007. – 184 с.
123. Национальные инновационные системы в России и ЕС: под редакцией: В.В.Иванова, Н.И.Ивановой, Й.Розебума, Х. Хайсберса. – М.: ЦИПРАН РАН, 2006. – 280 с.
124. Нельсон Р. Эволюционная теория экономических изменений / Р. Нельсон, С. Уинтер : пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 536 с.
125. Нехорошева Л. Н. Модели государственного регулирования развития венчурной деятельности: мировой опыт и проблемы стран СНГ / Л. Н. Нехорошева, С. А. Егоров [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http: //iee.org.ua/files/alushta/32-nehorosheva-modeli_gos.pdf
126. Никитенко П. Г. Ноосферная экономика и социальная политика: стратегия инновационного развития / Никитенко П. Г. – Минск: Белорусская наука, 2006. – 479 с.
127. Новохатский В. В. Иннвационное развитие Дальнего Востока России: теория и практика: монография / Новохатский В. В. – Хабаровськ: РИЦ ХГАЭП, 2006. – 176 с.
128. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Норт Д. – К., 2000. – 160 с.
129. О научно-исследовательской деятельности и кадрах науки в странах Содружества // Статистика СНГ. – 2009. – №18 (441). – С.130 – 149.
130. О состоянии и перспективах развития науки и технологий в республике Казахстан. – Алматы, 2006. – 88 с.
131. Об инвестициях в основной капитал и строительной деятельности в странах Содружества в 2005-2008 годах // Статистика СНГ. – 2009. – №6. – С. 65 – 88.
132. Об использовании в России опыта новых индустриальных стран в формировании ,,институтов развития” и стимулировании инновационного экономического роста // Вопросы экономики. – 2004. – №10. – С. 32-54.
133. Обстеження потенціалу виробництва високотехнологічної промислової продукції за період 2005-2007рр. [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
134. Одотюк І. В. Технологічна структура промисловості України: реалії та перспективи розвитку / Одотюк І. В. – К., 2009. – 304 с.
135. Онікієнко В. В. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України: монографія / В. В. Онікієнко, Л. М. Ємельяненко, І. В. Терон; за ред.: В. В. Онікієнка. – К. : Видавництво НАН України, 2006. – 480 с.
136. Опыт инновационного сотрудничества стран ЕС и СНГ [Бойко А.Н., Власкин Г.А., Ленчук Е.Б., Овчинников В.В., Цукерман В.А] [Електронний ресурс]. // Режим доступу: http://www.iic.org.ua
137. Податковий кодекс України. Проект // Урядовий кур’єр. – 04.12.2010 р. – N229 – С. 4 – 62.
138. Про затвердження Державної цільової науково-технічної та соціальної програми ,,Наука в університетах” на 2008-2012 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 №1155[Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
139. Про затвердження Державної цільової економічної програми ,,Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009-2013 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 №447 [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
140. Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №106 [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.kiev.ua.
141. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: національна доповідь [К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, О. В. Кужель, Е. М. Лібанова та ін]. – К., Держкомпідприємництво, 2008. – 226 с.
142. Попередні результати пілотного обстеження інноваційної діяльності [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
143. Портер М. Международная конкуренция: конкурентное преимущество стран / Портер М. – М.: Международные отношения, 1993. – 895 с.
144. Поручник А. М. Венчурний капітал: Зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні: монографія / А. М. Поручник, Л. Л. Антонюк; КНЕУ. –К.: Видавництво КНЕУ, 2000. – 172 с.
145. Проблемы перехода промышленности на путь инновационного развития: микроэкономический анализ особенностей поведения фирм, динамики и структуры спроса на технологические инновации [Л. С. Засимова, Б. В. Кузнецов, М.Г. Кузык, Ю.В. Симачев, А.А. Чулок]. – Серия ,,Научные доклады: независимый экономический анализ”. – №201. – Москва, Московский общественный научный фонд, 2008. – 264 с.
146. Програма дій ,,Порядок денний на ХХІ століття”. Ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт ,,Планета Земля” 1992 р.). – К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с.
147. Прощаликіна А. М. Економічне зростання в країнах з трансформаційною економікою / А. М. Прощаликіна // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах. Збірник матеріалів ІV Міжнародної наукової конференції. 23 – 25 вересня 2009 року: в 2 т. – Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. – Т. 1. – 2009. – С. 22 – 25.
148. Прощаликіна А. М. Інновації як важливий чинник забезпечення сталого економічного зростання в Україні / А. М. Прощаликіна // Вісник Черкаського університету. Серія економічні науки. – 2007. – №103. – С. 46 – 52.
149. Прощаликіна А. М. Інноваційна діяльність в Україні та основні напрямки її активізації / А. М. Прощаликіна // Економічний простір. – 2010. – №34. – С. 90 – 98.
150. Прощаликіна А. М. Науково-технологічна безпека України в умовах ринкової трансформації / А. М. Прощаликіна // Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки: Зб. наук. пр. Першої Міжнар. наук.-практ. конф.; Черкаси, 13-15 трав. 2008 р. – Черкаси: Брама, 2008. – С.182 – 183.
151. Прощаликіна А. М. Особливості розвитку інноваційної діяльності в країнах з трансформаційною економікою / А. М. Прощаликіна // Економічний вісник Національного гірничого університету. – 2008. – №1-2. – С.36 – 42.
152. Прощалыкина А. Н. Проблемы финансового обеспечения инновационной деятельности в Украине / А. Н. Прощалыкина // Социальные факторы устойчивого инновационного развития экономики: тез. докл. Межд. науч.-практ. конф. (г. Минск, 22-23 сентября 2010 г.) / Редкол.: Л. П. Черныш [и др.]. – Минск: ГИУСТ БГУ, 2010. – 176 с. – С. 144 – 145. (0,13 д.а.).
153. Прощаликіна А. М. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні / А. М. Прощаликіна // Збірник тез доповідей V ювілейної міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених ,,Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації”. 21-23 лютого 2008. – Ч.2. – Тернопіль: Економічна думка, 2008. – С.340 – 342.
154. Прощаликіна А. М. Проблеми розвитку науки в країнах з трансформаційною економікою / А. М. Прощаликіна // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів / За ред. проф. Мальвина Ю. М., Ніколенка Ю. В. – Випуск 31. – Т. 1. – Київ, 2008. – С. 78 – 81.
155. Прощаликіна А. М. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки / А. М. Прощаликіна // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції; Дніпропетровськ, 22-24 травня 2008 р. – Т.ІІ. – С.153 – 155.
156. Прощалыкина А. Н. Проблемы активизации инновационной деятельности в странах с переходной экономикой / А. М. Прощаликіна // Социальные факторы устойчивого инновационного развития экономики: тез. докл. междунар. мауч.-практ. конф. (г. Минск, 24-25 сентября 2008 г.) / Редкол.: Л. П. Черныш [и др.]. – Минск: ГИУСТ БГУ, 2008. – С. 114 – 116.
157. Прощаликіна А. М. Роль інноваційної діяльності у забезпеченні конкурентоздатності економіки / А. М. Прощаликіна // Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Полтава 19-20 лютого 2009 р.): Тези доп.: у 2 ч. – Ч. І / Відп. ред. Р. В. Шинкаренко. – Полтава: ПолтНТУ, 2009. – С.152 – 154.
158. Прощаликіна А. М. Фактори економічного зростання в країнах з трансформаційною економікою / А. М. Прощаликіна // Вісник Черкаського університету. Серія економічні науки. – 2009. – №152. – С.19 – 25.
159. Прощаликіна А. М. Формування національних інноваційних систем в країнах з трансформаційною економікою // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №6. – С. 72 – 77.
160. Прощаликіна А. М. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності в Україні / А. М. Прощаликіна // Вісник Черкаського університету. Серія економічні науки. – 2010. – №177. – С.48 – 55.
161. Прощаликіна А. М. Основні напрямки активізації інноваційної діяльності в Україні / А. М. Прощаликіна // Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. – С. 102-103.
162. Расулев А. Стимулирование инновационной активности в экономике / А. Расулев, Р. Алимов // Общество и экономика. – 2007. – №5 – 6. – С. 11 – 36.
163. Річний звіт Державного департаменту інтелектуальної власності 2009. – К., 2010. – 71 с.
164. Результати прогнозно-аналітичного дослідження за окремими тематичними напрямами Державної програми / Керівник напряму академік НАН України Наумовець А. Г. [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.foresight.nas.gov.ua/DocLib1/_05_td01_abstract_science.htm
165. Рекомендации по усилению роли малых и средних инновационных предприятий в странах СНГ [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.wipo.int/export/sites/www/dcea/en/pdf/tool_6.pdf
166. Рикардо Д. Сочинения / Рикардо Д. – М.: Соцэкгиз. – 1961. – 432 с.
167. Российская ,,Кремниевая долина” будет построена в Сколково – Медведев [Електронний ресурс] // РИА Новости. – 2010. – 18 марта. – Режим доступу до статті: http://www.rian.ru/science/20100318/215146918.html
168. Россия и страны мира. 2008.: стат. сб. / Росстат. – M., 2008. – 361 c.
169. Россия и Украина в свете индикаторов Европейского инновационного табло / Н.И. Иванова (ред.), И.Ю. Егоров (ред.). – К.: Информационно-аналитическое агентство, 2008. – 92 с.
170. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Санто Б.; пер. с венгер. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.
171. Силуянова Е. В. Национальная инновационная система Беларуси: перспективы развития / Е. В. Силуянова // Научные труды ДонНТУ. – Серия: экономическая. – 2004. – Выпуск 87. – С. 75–82
172. Смит А. Исследование о природе и причин