ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ (ТРУДОВИХ) В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ :

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Дніпропетровська державна медична академія

На правах рукопису

УДК 330.123.6:37.015.6

ЛІВЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ

ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ (ТРУДОВИХ)
В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ

08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник -
Покотілов Анатолій Антонович,
доктор економічних наук, професор

Дніпропетровськ – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ
СУТНОСТІ ТА ПРИРОДИ ОСВІТИ……..……………………………….............10
1.1.Освіта як об’єкт економічного дослідження………………............….…...10
1.2.Освіта в системі сучасного суспільного виробництва………..…....…......44
1.3.Економічна сутність системи формування освітніх ресурсів як
природної монополії…………………………………………………………….82
Висновки до розділу 1……………………………..………………….………...97
РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ СТВОРЕННЯ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ………………………...…100
2.1. Освітні ресурси в системі рушійних сил розвитку економіки…………100
2.2. Особливості формування освітніх ресурсів в ринкових умовах….……118
2.3. Соціально-економічні проблеми й суперечності формування освітніх
ресурсів..………………………………………………………………...……...134
Висновки до розділу 2…………………………….………………….………..156
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ УКРАЇНИ ………………………………………………………………………....159
3.1.Економіко-організаційні методи формування освітніх ресурсів………159
3.2. Інституційно-правові засади формування освітніх ресурсів…………..175
Висновки до розділу 3………………………….……………………….…………...192
ВИСНОВКИ.............................................................................................................196СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................….………….200
ДОДАТКИ................................................................................................................214

ВСТУП

Актуальність теми. Об’єктивними умовами, які визначають потребу в нових підходах до проблем освіти й освітніх ресурсів, є становлення сучасних ринкових відносин, криза системи економіки й суспільства, необхідність нової якості освітніх ресурсів, підвищення відповідальності освіти перед суспільством і державою, дедалі більший вплив глобалізації на всі сфери суспільно-економічного життя.
Зростання ваги освіти й освіченості для поступального розвитку економіки, підвищення значення людського фактора в здійснюваному докорінному перетворенні в продуктивних силах сучасного суспільства привело до небаченого раніше пожвавлення у сфері розроблення різноманітних концепцій і теорій у галузі освіти, викликало інтерес дослідників до цієї тематики. Наслідком цього стала велика кількість наукових праць, що стосуються освітніх проблем, зокрема, проблеми формування освітніх ресурсів.
Серед учених, які зробили істотний теоретичний внесок у розроблення різних аспектів освіти, – Ф.Г. Кумбс, Ф. Махлуп, Т. Шульц, Г. Беккер, Б. Вейсброд, Е. Денісон, П. Роббінсон, Е. Кон, М. Блаєр, С. Струмилін, В. Жамін, С. Костанян, В. Комаров, Б. Ременников та інші.
Прискорений розвиток освіти має всі підстави стати одним з ключових чинників у вирішенні економічних і соціальних проблем України, переходу до невпинного і поступального зростання господарських показників української економіки. Усе це спонукає до поглибленого вивчення й перегляду підходу до освітніх проблем, створення належних умов для ефективного функціонування вищої освіти України. Зусилля українських науковців у намаганні виробити концептуальні засади використання освітнього потенціалу в реформуванні економіки знайшли своє відображення у працях К. Грищенка, І. Каленюк, К. Корсака, К. Левківського, М. Шкіля, А. Поручника, О. Романовського, Г. Щекіна, А. Покотілова, С. Салиги, Б. Одягайла, П. Мазурка та ін.
У проведеному аналізі досліджуваної проблематики можна простежити зв’язок з багатьма ідеями вищеперелічених науковців, на основі яких формувалася позиція автора. Віддаючи належне їхньому доробку і внеску в розвиток української економічної науки, вважаємо за доцільне зосередити зусилля на тих проблемах і аспектах освіти, які не здобули достатнього висвітлення і потребують більш детального вивчення й уваги.
Необхідність подальшого дослідження проблем освіти зумовлено кардинальними змінами, що вже відбулися й розширюватимуться та поглиблюватимуться в міру розвитку економіки України. Йдеться, по-перше, про докорінну реконструкцію відносин власності й усієї системи виробничих відносин як у масштабі національного господарства, так і у сфері освіти.
По-друге, це пов’язано із завданням перетворення освіти на пріоритетну сферу життєдіяльності суспільства й державної політики. Адже в наш час освіта забезпечує розвиток усіх інших галузей економіки й суспільного життя. Головним гарантом соціально-економічного прогресу є освітній, інтелектуальний потенціал, і його роль зростає в процесі вдосконалення людської цивілізації.
Необхідність та актуальність дослідження процесів, що відбуваються у вітчизняній освіті, визначили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження виконувалися в межах наукової теми кафедри гуманітарних наук ДДМА «Дослідження економічного механізму реалізації структурних зрушень у господарстві України» (номер державної реєстрації 0403U002156), у межах якої автору належить розробка рекомендацій щодо розвитку освіти й формування освітніх ресурсів України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне дослідження економічної сутності освіти, освітніх ресурсів, їх місця й ролі в системі суспільного виробництва, забезпеченні економічного розвитку суспільства.
Реалізація зазначеної мети зумовила постановку й розв’язання таких наукових завдань:
- здійснити науково-теоретичний аналіз поглядів на освіту;
- з’ясувати місце та функціональну роль освіти в системі сучасного суспільного виробництва;
- розробити сучасні концептуальні підходи до визначення економічної сутності і природи освіти;
- розробити сучасне трактування категорії освітніх ресурсів;
- проаналізувати вплив освіти на продуктивні сили та ефективність виробництва;
- здійснити науковий аналіз сучасного стану й особливостей формування освітніх ресурсів України;
- розкрити основні методи економіко-правового впливу на формування освітніх ресурсів.
Об’єкт дослідження – процес формування та розвитку освітніх ресурсів України.
Предмет дослідження – теоретико-методичне обґрунтування формування та розвитку освітніх ресурсів в умовах ринкових відносин України.
Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на загальнотеоретичних та специфічних методах наукового пізнання, складовими яких є: метод наукової абстракції; якісного і кількісного аналізу економічних категорій, процесів і явищ у рамках динаміки економічних відносин у сфері освіти (розділ 1, підрозділ 2.1); історичний – для дослідження еволюції поглядів, змісту та основних підходів щодо освіти й освітніх ресурсів (підрозділи 1.1, 2.1); діалектичний – для визначення факторів впливу на систему формування освітніх ресурсів в умовах ринкових відносин України (розділ 2); статистичний – для отримання кількісних характеристик і виявлення загальних закономірностей розвитку системи створення освітніх ресурсів України (підрозділ 2.2); системний, комплексний та ситуаційний аналіз – для удосконалення економіко-правових методів впливу на розвиток освітніх ресурсів (розділ 3); експертних оцінок – для виявлення основних проблем економіко-правового регулювання системи освіти України (підрозділ 3.2); метод прогнозування – для формулювання практичних рекомендацій щодо розвитку освіти й формування освітніх ресурсів України (розділ 3).
Інформаційною базою дисертаційного дослідження є загальні положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних учених, нормативно-правові акти, які регулюють діяльність системи освіти України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Головного управління статистики України, дані Інтернет- видань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні функціонування й розвитку освіти та освітніх ресурсів України в умовах ринкової економіки. Найбільш важливими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:
вперше:
- визначено економічну сутність системи формування освітніх ресурсів як природної монополії, що виявляється як стан освітнього сектора економіки, де панівне становище одного суб’єкта господарювання – держави – є економічно та суспільно доцільним з огляду на істотний ефект масштабу виробництва, оптимізацію суспільних витрат та соціальну значущість;
удосконалено:
- визначення соціально-економічної природи освіти, що, на відміну від існуючих, розглядається як: 1) певна сфера діяльності в системі розподілу суспільної праці; 2) процес передачі знань, умінь, навичок і практичного досвіду, необхідних для професійної діяльності (процес професіоналізації особи); 3) результат процесу професіоналізації, тобто сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, здобутих особою в процесі навчання в закладах освіти, формально зафіксованих у рівні її кваліфікації і необхідних для професійної діяльності; 4) організаційно-інституціональна система, що забезпечує функціонування й розвиток освіти;
- трактування економічної сутності освіти, яка, на відміну від існуючих підходів, виявляється у відносинах держави, навчальних закладів і населення з приводу виробництва і споживання освітніх послуг, результатом яких є відтворення кваліфікованих трудових ресурсів та нагромадження освітнього капіталу;
- теоретичне обґрунтування поняття «освітні ресурси» на двох рівнях: індивідуальному – знання, уміння, навички і здібності, набуті людиною в процесі здобуття освіти в навчальних закладах, використання яких має соціальний і економічний ефект у вигляді збільшення доходів індивідів, прибутку фірм, економічного зростання тощо; загальносуспільному – рівень загальної і професійної освіти населення та кваліфікації основних груп працівників, матеріально-технічна та інформаційна база ВНЗ, навчальні заклади, викладачі, студенти, аспіранти, докторанти, дослідники різних галузей економіки тощо;
- визначення економічної категорії «освітній капітал», що, на відміну від існуючого, розглядається як освітні ресурси, сформовані в результаті інвестицій і накопичені людиною в процесі здобуття освіти певного рівня кваліфікації і професійної спрямованості, використання яких сприяє зростанню доходів, економіки і продуктивності праці;
- визначення поняття «освітні послуги»: з одного боку, це діяльність у вигляді науково-педагогічної праці, спрямованої на задоволення різноманітних потреб особи й суспільств, результатом якої є формалізований рівень знань, умінь, навичок і здібностей; а з іншого – інтелектуальний (освітній) товар, виробником якого є освітній заклад, а споживачем – особи, які споживають цей товар;
дістало подальший розвиток:
- пропозиції щодо вдосконалення механізму фінансування освіти, зокрема, обчислення норм фінансування вищої освіти за схемою: «типова норма – загальна норма – індивідуальна (диференційована) норма» для оптимізації витрат суспільства на освіту, підвищення її якісних характеристик, більш адекватного задоволення реальних фінансових потреб освітніх закладів;
- концептуальний підхід до визначення особливостей формування та розвитку освітніх ресурсів в умовах сучасних ринкових відносин, що, на відміну від існуючих, передбачає діяльність закладів освіти переважно як некомерційних (безприбуткових) організацій, сутність функціонального призначення яких передбачає, перш за все, задоволення потреб населення в певних благах, а не одержання максимального прибутку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій теоретико-практичного характеру щодо формування та реалізації державної політики у сфері освіти, які можна застосувати в процесі подальшого вдосконалення вітчизняної освіти. Результати дослідження використані при підготовці навчальних програм, навчально-методичного забезпечення для студентів вищих навчальних закладів з метою поглиблення знань студентів щодо значення й ролі освітніх ресурсів розвитку суспільного виробництва. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровської державної медичної академії при викладанні дисциплін: «Основи економічної теорії», «Організація та економіка фармації», “Менеджмент і маркетинг у фармації» (акт впровадження від 23.06.2010 р.); Дніпропетровського медичного інституту традиційної та нетрадиційної медицини при викладанні дисципліни «Основи економічної теорії» (акт впровадження від 25.06.2010 р.). Рекомендації автора були впроваджені в «Концепцію розвитку дистанційного навчання компанії FGS Ukraine» (довідка від 11.10.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною працею, в якій викладено авторський підхід щодо формування освітніх ресурсів в умовах ринкових відносин України.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднено на конференціях: VII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2003», (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2004», (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Efektivni nástroje modernich věd – 2010» (Чехія, м. Прага, 2010 р.)
Публікації. Результати дисертації відображено в 9 публікаціях: 6 статтях у фахових наукових виданнях, 3 статтях у матеріалах конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (185 найменувань), 2 додатків. Повний обсяг роботи становить 215 сторінок, містить 4 рисунки, 9 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробленні теоретико-методичних і практичних засад здійснення ефективної державної політики щодо розвитку освіти й формування освітніх ресурсів в умовах ринкових відносин України. Основні наукові і практичні висновки і результати полягають у такому.
1. Запропоновано розрізняти освіту як категорію соціально-економічну, яка є категорією соціально-економічних наук у цілому, і освіту як категорію економічної теорії. У соціально-економічному розумінні освіта розкривається в таких аспектах: 1) як певна сфера діяльності в системі розподілу суспільної праці; 2) як процес передавання знань, умінь, навичок і практичного досвіду, необхідних для професійної діяльності (процес професіоналізації особи); 3) як результат процесу професіоналізації, тобто сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, здобутих особою в процесі навчання в закладах освіти, формально зафіксованих у рівні її кваліфікації і необхідних для професійної діяльності; 4) як організаційно-інституціональна система, що забезпечує функціонування й розвиток освіти. В економічному сенсі освіта – це відносини держави, навчальних закладів і населення з приводу виробництва і споживання освітніх послуг, результатом яких є відтворення трудових ресурсів різної кваліфікації та нагромадження освітнього капіталу.
2. З’ясовано, що в процесі формування здатності людини до праці протягом навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації в освітніх закладах нагромаджується освітній капітал, під яким автор розуміє освітні ресурси, сформовані в результаті інвестицій і накопичені людиною в процесі здобуття освіти певного рівня кваліфікації і професійної спрямованості, використання яких сприяє зростанню доходів, продуктив¬ності праці та економічному прогресу.
3. Обґрунтовано, що освітні ресурси на індивідуальному рівні – це сукупність знань, умінь і навичок, набутих людиною в процесі здобуття освіти в навчальних закладах, використання яких має соціальний і економічний ефект у вигляді збільшення доходів, економічного зростання тощо;на загальносуспільному – це рівень загальної і професійної освіти населення, кваліфікації основних груп працівників, їх відповідність рівню і складності виконуваних робіт; матеріально-технічна та інформаційна база ВНЗ; кількість навчальних закладів, викладачів, студентів, аспірантів, докторантів, дослідників різних галузей економіки тощо.
4. Доведено, що система формування освітніх ресурсів має всі ознаки природної монополії:
- належність освіти до суспільно важливих сфер діяльності, зумовлена економічною та соціальною вигодою для всього суспільства, держави й окремої особи;
- значний ефект масштабу, завдяки чому уможливлюється оптимізація суспільних витрат;
- унікальність споживчих властивостей освітніх ресурсів;
- наявність установлених державою бар’єрів для здійснення освітньої діяльності через механізм ліцензування й акредитації та державного стандарту освіти;
- нееластичність попиту на освітні ресурси.
Економічна сутність системи формування освітніх ресурсів як природної монополії виявляє себе як стан освітнього сектора економіки, на якому панівне становище одного суб’єкта господарювання – держави – є економічно та суспільно доцільним з огляду на істотний ефект масштабу виробництва, оптимізацію суспільних витрат та соціальну значущість.
5. Виявлено, що проблема фінансування освіти має три аспекти: 1)необхідність наукового обґрунтування частки національного доходу, яка повинна йти на утримання й розвиток вищої освіти; 2)наявність різних джерел фінансування, потреба визначення й оптимального співвідношення їх застосування; 3)створення науково обґрунтованих норм затрат за різними статтями кошторису ВНЗ, а також питання фінансових взаємин ВНЗ з міністерствами й відомствами, у підпорядкуванні яких вони перебувають, регламентація фінансових прав вузів, упровадження й розвиток ринкових принципів у їх діяльності тощо. Процес фінансового нормування має обов’язково передбачати поєднання двох протилежних напрямків за такою схемою: типова норма - загальна норма - індивідуальна (диференційована) норма.
6. Обґрунтовано, що діяльність закладів освіти як некомерційних (безприбуткових) організацій, організаційно-економічний механізм функціонування яких поєднує, з одного боку, ринкове й неринкове представництво суспільних очікувань і вподобань, а з другого – певною мірою послаблену зацікавленість у максимізації чистого доходу, є більш відповідною реаліям сьогодення, оскільки такі форми господарювання здатні ефективно правити за провідники управляючих впливів, (при здійсненні економічними методами) і забезпечувати широкі можливості самоорганізації й саморозвитку, позбавляючи втрат, породжуваних обмеженням ініціативи і гальмуванням інновацій. Це також дозволяє уникати надмірного централізму, одноманітності й регламентації, властивих державним структурам, і створювати сприятливі умови для становлення життєздатних і гнучких громадських структур, відродження благодійності, різних форм добровільної активності, спрямованої на досягнення соціально значущих цілей, у сфері освіти.
7. З’ясовано, що формування освітніх ресурсів України в сучасних ринкових умовах вимагає посилення й дальшого вдосконалення всієї системи наявних економіко-організаційних та інституційно-правових методів впливу держави й суспільства на сферу освіти. Це передбачає, зокрема, перехід від імперативного методу регулювання суспільних відносин у цій сфері (метод владних приписів, субординації, централізованого регулювання) до диспозитивного (метод автономії, координації, децентралізованого регулювання); заміну централізованого державного управління державно-громадським; передачу частини повноважень держави громадським самоврядним організаціям.
8. Встановлено, що однією з найбільш гострих і значущих соціально-економічних проблем вищої освіти є суперечність між її привабливістю і рівнем доступності. Проблема рівності в освіті в теоретичному плані щільно пов’язана з ідеєю соціальної справедливості і соціальної рівності. Доступність освіти є невід'ємною частиною і важливим чинником забезпечення соціальної цілісності й стабільності. Рівність в освіті вписується в більш широку проблематику соціально-економічної рівності, що сприяє загальному економічному зростанню, більш стабільному й гармонійному розвитку суспільства. Саме тому при розробленні освітньої політики велика увага повинна приділятися підтримці соціально вразливих груп населення (люди з обмеженими фізичними можливостями, вихідці із соціально неблагополучних і малозабезпечених верств тощо), вихованню толерантності у вузах, гендерній рівності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Проблема выбора стратегии на ХХІ в. / Л.Абалкин // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 2. – C. 13–18.
2. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации / Р.Ф. Абдеев. – М.: ВЛАДОС, 1994. – 366 с.
3. Аболин А.А. Производительные силы СССР / А.А. Аболин. – М.–Л.: Госуд. изд-во, 21-я тип. "Моспслиграф", 1929. – 289 с.
4. Аллахвердян Д.А. Финансово-кредитная система СССР / Д.А. Аллахвердян. – М.: Мысль, 1982. – 345 с.
5. Альтбах Ф. Частное высшее образование / Ф. Альтбах // Перспективы. – Т.ХХІХ, № 3. – 2000. – С.12-18.
6. Аналітична записка про стан приватного сектору освіти в Україні [Електронний ресурс] // Асоціація навчальних закладів України приватної форми власності : [сайт] / Інформаційні повідомлення асоціації. – Режим доступу: http//www.assoc.eu.in.ua/Analitichna_zapiska_OSNOVNA_12_05_ dodatok2.doc. – Загол. з екрану.
7. Аристотель. Собр. соч. в 4-х т. Т. 1 – М.: Мысль. – 1976. – 549 с.
8. Архив К.Маркса и Ф.Энгельса. Т.IX. – М., 1941. – 632 с.
9. Астахова С.М. Регулирование рынка труда и рынка образовательных услуг в сфере подготовки специалистов с высшим образованием [Электронный ресурс] // Электронное научное издание «Труды МЭЛИ: электронный журнал». – 2008. – № 5 (1). – Режим доступа к журн.: http://www.meli.ru/e-magazine/vipusk_5/47_5v_astahova.doc (20.03.08). – Назв. с экрана.
10. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления / Г.В. Атаманчук. – М.: Омега, 2004. – 307 с.
11. Базилевич В.Д. Природні монополії / В.Д. Базилевич, Г.М. Филюк. – К.: Знання, 2006. – 367с.
12. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл. – М.: Academia, 1999. – 324 с.
13. Блекман Л.С. Производительность и оплата труда в период развернутого строительства коммунизма / Л.С. Блекман – Л., 1964. – 345 с.
14. Богомолов А. Сверзадача образования / А. Богомолов // Персонал. – 1998. – №4. – С. 77–81.
15. Бойко Є.М. Сучасний стан і напрямки реформування вищої освіти / Є.М. Бойко // Фінанси України. – 1999. – №9. – С. 46–51.
16. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти / Я.Я. Болюбаш. – К.: ВВП “КОМПАС”, 1997. – 64 с.
17. Большая Советская энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1971. – 608 c.
18. Большой энциклопедический словарь. – М.–СПб.: Большая Российская энциклопедия – Норинт, 1997. – 1456 с.
19. Бородина Е. Человеческий капитал как основной источник экономического роста / Е. Бородина // Экономика Украины. – 2003. – №7. – С. 23–29.
20. Бутенко Н.Ю. Воспроизводство специалистов с высшим образованием / Н.Ю. Бутенко. – К.: Издат-во при Киев. ун-те, 1990. – 133,[2] c.
21. Відомості Верховної Ради України, 1998. – № 27–28.
22. Винер Н. Кибернетика или управление, связь в живом организме и машине / Н. Винер. – М., 1968. – 312 с.
23. Вища освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання: Нормат. зб. / За заг. ред. М.Ф. Степка, Л.М. Горбунової. – К.: Форум, 2007. – Т. 1. – 798 с.
24. Вознесенский Э.А. Финансы как стоимостная категорія / Э.А. Вознесенский. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 389 с.
25. Вуз и рынок. В 3 кн. Кн.1. Коммерческая деятельность в системе высшей школы России. – М., 1992. – 321 с.
26. Высшее образование в ХХІ в.: подходы и практические меры (ЮНЕСКО, Париж, 5-9 октября 1998г.) // Alma mater. – 1998. – №11. – С. 3–9.
27. Гергель О. Всяка освіта – державна. Бо вона працює на свою країну / О. Гергель // Ос-віта України. – 1999. – №29. – С. 2–5.
28. Гойло В.С. Политическая экономия интеллектуального труда / В.С. Гойло // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. – №4. – С. 14–21.
29. Дайновский А.Б. Экономика высшего образования / А.Б. Дунаевский. – М.: Экономика, 1976. – 155 с.
30. Денис В., Фролкин П. Современные глобальные тенденции развития высшего образования / В. Денис, П. Фролкин // Власть. – 2001. – №6. – С. 29–34.
31. Денисов Ю.Д. Информационные ресурсы в японской экономике / Ю.Д. Денисов. – М., 1991. – 215 с.
32. Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
33. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования: учебное пособие / Г.А. Дмитренко. – К.: МАУП, 1999. – 176 с.
34. Добрынин А.И., Журавлева Г.П. Общая экономическая теория / А.И. Добрынин, Г.П. Журавлева. - СПб., 2001. – 198 с.
35. Дэнисон Э. Исследование различий в темпах экономического роста / Э. Денисон. – М., 1971. – 298 с.
36. Дятлов С.А. Основы теории человеческого капитала / С.А. Дятлов. – СПб.: Изд-во СПб УЭФ, 1994. – 160 с.
37. Дятлов С.А. Рабочая сила в системе рыночных отношений / С.А. Дятлов. – Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета экономики и финансов, 1992. – 116 с.
38. Егоров И.Ю. Наука и изменения в системе высшего бразования США / И.Ю. Егоров, И.А. Павлова // Проблемы науки. – 1999. – №12. – C. 3–10.
39. Економічна енциклопедія. У трьох томах. Т.1. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
40. Жамин В.А. Экономика образования / В.А. Жамин. – М.: Просвещение, 1969. – 355 с.
41. Жарая С. Недержавна вища освіта: до питань термінології та динаміки розвитку / С. Жарая // Командор. – 1998. – №1. – C. 43–45.
42. Менеджмент услуг / [Е.Н. Жильцов и др.]. – М.: Луч, 1995. – 379 с.
43. Жильцов Е.Н. Проблемы экономики и планирования образования / Е.Н. Жильцов. – М., 1973. – 289 с.
44. Жильцов Е.Н. Экономика общественного сектора и некоммерческих организаций: [учебное пособие] / Е.Н. Жильцов. – М.: Изд-во МГУ, 1995. –185 с.
45. Задорожный Г. Власть знания и образование как важнейшие приоритеты транзитивного общества / Г. Задорожный // Фондовый рынок. – 1999. – №8. – C. 11–13.
46. Закон України про освіту // Законодавство України про освіту і науку. – К.: Парламентське видавництво, 1999. – 127 с.
47. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991. –№34.
48. Закон України про вищу освіту // Урядовий кур’єр. – 2002. ¬– №18.
49. Закон України “Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002. – №20.
50. Закон України «Про природні монополії» // Відомості Верховної Ради України, 2000. – №30.
51. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. - К.: Міносвіти України, 1994. – Вип. 1. – 336 с.
52. Зелінський М.Ю. Інформаційне суспільство як новий тип організації життєдіяльності особистості / М.Ю. Зелінський, В.М. Скалацький // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2002. – №4. – С. 31–36.
53. Зимарева Т.Г. Диверсификация противоречий развития системы высшего образования в трансформирующейся России / Т.Г. Зимарева // Вестник Челябинского государственного университета. – 2009. – №33 (171). Философия. Социология. Культурология. Вып. 14. – С. 83–87.
54. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества: [научное издание] / В.Л. Иноземцев. – М.:”Academia” – «Наука»,1998. – 640 с.
55. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики (инвестиции, производительность и хозяйственный рост в 90-е годы) / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. – №3. – С. 35–43.
56. Казарцев С.Д. К вопросу об организационно-экономическом механизме системы народного образования / С.Д. Казарцев, А.И. Сорокин // Социально-экономические вопросы совершенствования управления народным образованием. – М: Изд. АПН СССР, 1989. – 423 с.
57. Каленюк И. К вопросу об образовательном потенциале страны / И. Каленюк // Экономика Украины. ¬– 2001. – №11. – С. 70–77.
58. Каленюк І. Освіта в ринковому середовищі / І. Каленюк // Підприємництво, господар-ство і право. – 2002. – №1. – C. 96–99.
59. Каленюк І.С. Економічна природа та особливості розвитку освітнього потенціалу України: автореферат дис. на здоб. наук. ст. док. ек. наук: 08.01.01 / Каленюк Ірина Сергіївна. – Київ, 2002. – 32 с.
60. Каныгин Ю. М. Индустрия інформатики / Ю.М. Каныгин. – Киев, 1987. – 273 с.
61. Человеческий капитал в России / Р.И. Капелюшников [и др.] // Общество и экономика. – 1993. – №9–10. – C. 3–14.
62. Капелюшников Р.И. Современные буржуазные концепции формирования рабочей силы / Р.И. Капелюшников. – М, 1981. – 389 с.
63. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; под ред. О.И.Шкаратана. – М., 2000. – 193 с.
64. Кириченко С. Шляхи формування правової держави і громадянського суспільства / С. Кириченко. – К., 1999. – 178 с.
65. Кларк Дж.Б. Распределение дохода / Дж.Б. Кларк. – М.: Экономика, 1992. – 298 с.
66. Клочков В.В. Экономика образования: иллюзии и факты / В.В. Клочков. – М.: Мысль, 1985. – 321 с.
67. Комаров В.Е. Экономические проблемы подготовки и использования кадров специалистов / В.Е. Комаров. - М.: Экономика, 1972. – 200 с.
68. Коммерческая и некоммерческая деятельность в социальной сфере. – М., 1995. – 184 с.
69. Корсак К. Мировое образование: тенденции изменений и внешние факто-ры / К. Корсак // Персонал. – 1996. – №3. – С. 43–49.
70. Корсак К. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / К. Корсак. – К.: МАУП, 1997. – 209 с.
71. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. - М.: Прогресс, 1990. – 736 с.
72. Кумбс Филлип Г. Кризис образования в современном мире / Филлип Г. Кумбс. – М.: Изд-во «Прогресс», 1970. – 261с.
73. Ланге О. Развитие услуг: социально-экономические условия развития услуг в социалистическом хозяйстве / О. Ланге. – Варшава – 1965. – 215 с.
74. Левківський К.М. Освіта: гуманізація та гуманітаризація навчального процесу / К.М. Левківський // Уряду України: президенту, законодавчій, виконавчій владі. – К.,1995. – Т.3. – 190 с.
75. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В.С. Леднев. – 2-е изд., перераб. – М.: Высшая школа, 1991. – 224 с.
76. Лесер Б.Д. Освіта як інвестиційний товар / Б.Д. Лесер // Управління освітою. – 2001. – №14. – С. 19–24.
77. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы, политика: [пер. с англ. 11-го изд.] / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. – К.: Хадгар-Демос, 1992. – 785 с.
78. Мазак А.В. Управління освітньою галуззю в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: регіональний аспект: дис. ... к.держ.упр.: 25.00.02 / А.В. Мазак – К., 2005.– 199 с.
79. Маркарьянц С. Япония: государственная политика в области образования / С. Маркарьянц // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – №2. – С. 80–83.
80. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.1. Кн. 1. Процесс производства капитала. – М.: Политиздат, 1983. – 694 с.
81. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Издание второе. – Т.24. – 648 с.
82. Марцинкевич В.И. Образование в США: экономическое значение и эфек-тивность / В.И. Марцинкевич. – М.,1967. – 287 с.
83. Марцинкевич В.И. США: человеческий фактор и эфективность экономики / В.И. Марцинкевич. – М.: Наука, 1991. – 240 с.
84. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / Ф. Махлуп. –М.: Прогресс, 1966. – 462 с.
85. Мельник Л.Г. Информационная экономика / Л.Г. Мельник. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. – 202 с.
86. Милль Дж.С. Основы политической экономии. Т.1. / Дж.С. Милль. – М, 1980.
87. Міщенко В. Особливості функционування вищої школи України в ринкових умовах / В. Міщенко, С. Науменкова // Вища школа. – 2001. – №1. – С. 23–28.
88. Михаць С.О. Роль освіти як фактора економічного зростання в умовах перехідної економіки: автореферат дис. на здоб. наук. ст. канд. ек. наук.: 08.01.01 / Михаць Станіслав Орестович. – Київ, 2004. – 178 с.
89. Моляков Д.С. Теория финансов социалистических предприятий и отраслей народного хозяйства / Д.С. Моляков. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 356 с.
90. Мочерний С.В. Економічний енциклопедичний словник: у 2т. Т.1 / С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, С.І. Юрій; за ред. С.В.Мочерного. – Львів: Світ, 2005. – 616 с.
91. Ніколаєв В. Управління освітою і долання перешкод / В. Ніколаєв // Управління освітою. – 2001. – №22. – С. 11–15.
92. Новіков В. Кредитування вищої освіти / В. Новіков // Економіка України. –2000. – №4. – С. 72–79.
93. Образование в современном мире: состояние и тенденции развития. -М.: Педагогика, 1986. – 245,[2] c.
94. Олдак П.Г. Экономические проблемы повышения уровня жизни / П.Г. Олдак. – М., 1963. – 342 с.
95. Олсон М. Логика коллективных действий. Общественные блага и теория групп / М. Олсон. – М.: ФЭИ, 1995. – 174 с.
96. Освіта в Україні: нормативна база. – 2-е вид. – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
97. Панкрухин А. Маркетинг подготовки специалистов в высшей школе / А. Панкрухин. – М., Исслед. центр, 1995. – 312 с.
98. Педагогическая энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1964. – 732 с.
99. Пильцер П. Безграничное богатство. Теория и практика «экономической алхимии» / П. Пельцер // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология; под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – 453 с.
100. Постанова Кабінету Міністрів України “Про ліцензування освітніх послуг” від 29 серпня 2003 р. № 1380 // Урядовий кур'єр. – 2003. – 24 вересня.
101. Постанова Кабінету Міністрів України “Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг” від 8 серпня 2007 р. № 1019 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/
102. Проскуряков В.М. Экономический потенциал социальной сферы / В.М. Проскуряков, А.И. Самоукин. – М.: Экономика, 1991. – 159 с.
103. Радченко О. Державне регулювання розвитку приватного сектора системи освіти України: сучасний стан дослідження проблеми / О. Радченко // Вісн. НАДУ. – 2006. – №2. – С. 445–454.
104. Рикардо Д. Соч. Т. 1. – М., 1941 – 342 с.
105. Робинсон Дж. Накопление капитала / Дж. Робинсон. – М. : Прогресс, 1986. – 234 с.
106. Российская газета. – 1997. – №10.
107. Российский М.Б. Сфера услуг в экономике развитого социализма / М.Б. Российский. – Саратов, 1976. – 231 с.
108. Рубин Б.Г. Воспроизводство рабочей силы высшей квалификации / Б.Г. Рубин. – Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1975. – 140 с.
109. Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знанием, или История будущего // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / Т. Сакайя; под ред. В.Л. Иноземцева. – М., 1999. – 234 с.
110. Самуэльсон П. Экономика: [пер. с англ.] / П. Самуэльсон. – М.: Прогресс, 1992. – 493 с.
111. Сапир Ж. К экономической теории неоднородных систем: опыт исследования децентрализованной экономики / Ж. Сапир; под ред. Н.А.Макашевой. – М.: ГУ ВШЭ, 2001. – 211 с.
112. Свободная мысль, 1996. – №1.
113. Сидоров В.А. Образование и подготовка кадров в условиях новой технической реконструкции / В.А. Сидоров. – М.: Высш. шк., 1990. –269,[2] c.
114. Словопедія [Електронний ресурс] // Економічна енциклопедія. – Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/38/53407/383272.html. – Назва з екрану.
115. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М.: Соцэкгиз, 1962.
116. Современная научно-техническая революция в развитых странах: экономические проблемы. – М.: Мысль, 1971. – 328 с.
117. Струмилин С.Г. К методологии учета научного труда / С.Г. Струмилин. –Л.,1932. – 356 с.
118. Струмилин С.Г. Наука и производительность труда / С.Г. Струмилин. – М.- Л.: «Огиз», 1931. – 321 с.
119. Cтрумилин С.Г. Проблемы экономики труда / С.Г. Струмилин. – М.,1957. – 245 с.
120. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций / Т. Стюарт // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / [под ред. В.Л.Иноземцева]. – М, 1999. – 245 с.
121. Сфера услуг США: новые явления и структурные сдвиги. – М.: Наука, 1985. – 303 с.
122. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В.Ф. Сытник [и др.]. – Киев, 1991. – 345 с.
123. Тамбовцев В.Л. Пятый рынок. Экономические проблемы производства информации / В.Л. тамбовцев. – М., 1993. – 238 с.
124. Тапскотт Д. Электронно-цифровое общество / Д. Тапскотт. – К.: «INT-press». M., 1999. – 312 с.
125. Тенденции развития и роль образования: экономический и социальный аспекты / [под ред. В.И.Марцинкевича]. – М., 1994. – 321 с.
126. Тимошенко І.І. Недержавні приватні вузи: етапи непростого становлення / І.І. Тимошенко, З.І. Тимошенко // Директор школи. – 1999. – №22. – С. 3–9.
127. Тоффлер О. Адаптивная корпорация / О. Тоффлер // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / [под ред. В.Л.Иноземцева]. – М., 1999. – 287 с.
128. Турченко В.Н. НТР и революция в образовании / В.Н. Турченко. – М.: Политиздат, 1973. – 223 с.
129. Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» вiд 17.04.2002 № 347/2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
130. Указ Президента України «Про Положення про національний заклад (установу) України» вiд 16.06.1995 № 451/95 [Електронний ресурс] // Администрація Президента України. – Режим доступу: http://president.xrtmp.com/zero_two_zero_eight/. – Назва з екрану.
131. Уколов В.Ф. Управление эффективностью услуг. Развитие общественного и частного предпринимательства / В.Ф. Уколов, П.И. Ситников. – М.: Московский рабочий, 1991. – 341 с.
132. Український радянський енциклопедичний словник. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1987. – 836 с.
133. Філософський словник. – К.: Гол.ред.УРЕ, 1986. – 867 с.
134. Финансы современной школы / [под ред. к.э.н. Ерошина В.Н.]. – М.,1995. – 312 с.
135. Финансы социалистических государств / [под ред. Э.А.Вознесенского]. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 298 c.
136. Финансы социалистического общества / [под ред. Н.В.Гаретовского]. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 362 с.
137. Финансы СССР / [ под ред. Н.Г.Сычева и Б.Г.Болдырева]. – М.: Финансы и статистика, 1984. – 398 c.
138. Фишер С. Экономика: [пер. с англ.] / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. – М.: Дело, 1997. – 364 с.
139. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и созидание благосостояния / Ф. Фукуяма // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / [под ред. В.Л. Иноземцева]. – М, 1999. – 321 c.
140. Хабиби Р.И. Механизм распределения общественных фондов потребления / Р.И. Хабиби. – М.: Экономика, 1986. – 77[2] c.
141. Хайман Д. Современная микроэкономика: анализ и применение / Д. Хайман. – М.: Процесс, 1992. Т. II. – 243 с.
142. Хейне П. Экономический образ мышления / П. Хейне. – М., 1993. – 319 с.
143. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал: [перевод с англ.] / Дж. Р. Хикс – М.: Прогресс-Универс, 1993. – 388 с.
144. Ходжсон Дж. Социально-экономические последствия прогресса знаний и нарастания сложности / Дж. Ходжсон // Вопросы экономики. – 2001. – № 8. – С. 18–24.
145. Частная высшая школа // Персонал. – 1995. – №1. – С. 37–44.
146. Чекмарев В.В. Предпринимательство в сфере образования / В.В. Чекмарев. – Кострома: Изд. КГПУ, 1995. – 221 с.
147. Чернышевский Н.Г.Избранные экономические произведения / Н.Г. Чернышевский. – М.,1949. – Т.3. – 342 с.
148. Чурьянов Ю.Д. Финансирование ВУЗов: опыт некоторых зарубежных стран / Ю.Д. Чурьянов // Вестник Моск. Университета.Сер.6. Экономика. – 1995. – №4. – C. 33–43.
149. Шаваріна М.П. Проблеми фінансів вищих закладів освіти / М.П. Шаварина // Фінанси України. – 2000. – №4. – С. 27–30.
150. Шахриманьян И. Маркетинг образовательных услуг / И. Шахриманьян // Частная школа, 1994. – № 1. – С. 12–15.
151. Шкаредний В.І. Ринок праці та сучасний стан розвитку вищої освіти / В.І. Шкаредний // Финансовая консультация. – 2000. – №39–40. – С. 119–124.
152. Шкіль М. Тенденції і принципи дальшого розвитку вищої освіти / М. Шкіль, О. Романовський // Освіта і управління. – 1999. – №3. – С. 9–17.
153. Щекин Г. Управление человеческими ресурсами в Украине / Г. Щекин // Персонал. – 1994. – №1. – С. 21–24.
154. Щетинин В.П. Экономика образования / В.П. Щетинин, Н.А. Хроменков, Б.С. Рябушкин. – М.,1998. – 379 с.
155. Эдвинсон Л. Интеллекуталъный капитал. Определение истинной стоимости компании Л. Єдвинсон // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / [под ред. В.Л. Иноземцева]. – М., 1999. – 247 c.
156. Экономика и социология труда. – М.: Мысль, 1992. – 234 c.
157. Экономика народного образования / [под ред. д.э.н., проф. С.Л. Костаняна]. – М.,: Просвещение, 1986. – 335[1] c.
158. Экономические проблемы научной организации труда. – М.: Мысль, 1969. – 223 с.
159. Эрроу К. Информация и экономическое поведение / К. Эрроу // Вопросы экономики, 1995, № 5. – С. 21–32.
160. Якобсон Л.И. Механизм хозяйствования в отраслях социально-культурного обслуживания / Л.И. Якобсон. – М.: МГУ, 1988. – 52 с.
161. Якобсон Л.И. Экономические методы управления в социально-культурной сфере / Л.И. Якобсон. – М.: Экономика, 1991. – 176 с.
162. Яковец Ю.В. Закономерности и перспективы цикличной динамики науки, культуры и образования / Ю.В. Яковец, С.В. Пирогов, Б.Е. Попов. – М., 1996. – 312 с.
163. Ясин Е.Г. Хозяйственная система и радикальная реформа / Е.Г. Ясин. - М.: Экономика, 1989. – 318[1] c.
164. Becker Gary. Human Capital, a Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education / Gary Becker. – Chicago. – 1980.
165. Boskin M.J. Contributions of R & Development to Economic Growth / M.J. Boskin, L.J. Lau // Technology, R&D, and the Economy / B.L. Smith, C.E. Barfield, eds. Washington, 1996.
166. Connors M. The Race to the Intelligfent State: Towards the Global Information Economy of 2005 / M. Connors. – Oxford, UK; Cambrige Mass.: Blackwell Business, 1993.
167. Contemporary economic problems / [ed. Fellner W.] – Wash.: AFI, 1980.
168. Crawford R. In Era of Human Capital: the Emergence of Talent, Intelligence, and Knowledge as the Worldwide Economic Force and What it Means to Managers and Investors / R. Crawqford. – New York: Harper Business, 1991.
169. Denison E. Accounting for the United States Economic Growth, 1929-1969 / E. Denison. – Washington, 1974.
170. Denison E. Measuring the Contribution of the Education and the Residual to Economic Growth. “The Residual Factor and Economic Growth”. – Paris, 1964.
171. Denison E. Measuring the Contribution of the Education and the Residual to Economic Growth. “The Residual Factor and Economic Growth”,15; Tab.1; “Education, Economic Growth and Gap in Information. “Journal of Political Economy”, 1962, 70, Suppl., p.125, Tab.1.
172. Dollar D., Collier P. Clobalization, Growth, and Poverty: Building an Inclusive Word Economy / D. Dollar, P. Collier. – N.Y, 2001.
173. Eastaugh S.R. Medical economics and health finance / S.R. Eastaugh. – Boston (Mass): Anburn House publ. Co.,1981.
174. Encyclopedia of New Economy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wired.com/reprints/encyclopedia. html.
175. Helping the nicely go to College. The President’s Plan. US News and World Report, 1970, March 30.
176. Hill Т. Quarterly national accounts as data for economic policy. A report on progress in OSCD countries prep, with the assistance of T.P.Hill / T. Hill. – Paris, Organisation for econ. and development, 1968.
177. Kreibich R. Wissenschaftsgesellschaft: von Galilei zur High-Tech-Revolution. / R. Kreibich. – Frankfort am Main: Suhrkamp, 1986.
178. Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United Ststes / F. Machlup. – Princeton, 1962.
179. Martin W.J. The Global Information Society. Aldershot: Aslieb Gower; Brookfield, Vt. USA: Gower, 1995.
180. Masuda Y. The Information Society as Post-Industrial Society / Y. Masuda. – Washington, D.C.: World Future Society, 1981.
181. Poral M. The Information Economy: User's Guide to the Complete Database (on Magnetic Tape) / M. Poral. – Washington: Office of Telecommunications, 1977.
182. Quah D.T. Growth and Wealth Creation in Weightless Knowledge-Based Economy [Елетронний ресурс] / D.T. Quah // Economic Papers, 1998.October. – Режим доступу: http://Econ.lse.as.uk./dquah/ tweiro.html.
183. Rauch J. The New Old Economy / J. Rauch // The Atlantic Monthly. – January 2001, V. 287. – № 1. – P. 12–21.
184. Schultz T. The Economic Value of Education / T. Schultz. – N.Y., 1967.
185. Statistical Abstract of the United States 1982-1983.