СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ В ЕКОНОМІЦІ ЗМІШАНОГО ТИПУ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Чубучна Олена Валеріївна

УДК: 330.565.012.23

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ
В ЕКОНОМІЦІ ЗМІШАНОГО ТИПУ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та
історія економічної думки

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
Тарасенко Галина Дем'янівна,
доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК
КАТЕГОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 10
1.1. Теоретико-методологічні основи дослідження
соціальної справедливості 10
1.2. Теорії соціальної справедливості: ретроспективний аналіз 26
1.3. Соціально-економічна політика держави за умов
змішаної економіки 42
Висновки з розділу 1 57
РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ В УКРАЇНІ 59
2.1.Генетичні ознаки соціальної справедливості за ринкових
принципів господарювання 59
2.2. Доцільність поєднання попередньої системи соціальної
справедливості з ринковим механізмом 80
2.2.1. Працездатні дорослі 90
2.2.2. Жінки і діти 96
2.2.3. Молодь 101
2.2.4. Пенсіонери і інваліди 106
Висновки з розділу 2 112
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ
В ЗМІШАНІЙ ЕКОНОМІЦІ 114
3.1. Проблема соціальної справедливості і бідність 114
3.2. Формування системи соціальної справедливості в економіці
змішаного типу 129
3.3. Соціальна справедливість і економічна безпека 143
Висновки з розділу 3 157
ВИСНОВКИ 160
ДОДАТКИ 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 174

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема соціальної справедливості з давніх часів була однією з болючих і актуальних, оскільки торкалася майже кожної людини, групи людей за інтересами, соціальних прошарків, класів, страт тощо. Історично кожна соціально-економічна система мала власні проблеми, пов’язані із соціальною справедливістю, але з появою поділу суспільства на класи (соціальні прошарки чи соціальні страти), поділу за суттю на багатих і бідних, ці проблеми зводилися, як правило, до несправедливого розподілу суспільного продукту, що приводило до розшарування суспільства за доходами.
І до сьогодні ця проблема є актуальною за умов будь-якого сучасного суспільного устрою. Одні країни вирішують її більш-менш вдало: скандинавські країни на підставі функціонування соціального ринкового господарства або деякі розвинуті країни капіталістичного устрою. Можна вважати, що на світовому тлі досить вдало проблема соціальної справедливості вирішувалася в країнах соціалістичного устрою, принаймні в міру їх економічного розвитку та певної єдності економічних, соціальних, гуманітарних потреб на всіх рівнях: суспільства, громад, людини.
Актуальність теми дослідження можна певним чином угрупувати.
По-перше, вирішення проблеми соціальної справедливості лежить у площині економічного стану тієї чи іншої країни. Саме рівень економічного розвитку перш за все впливає на рівень матеріального забезпечення окремої людини, її сім’ї, її соціального прошарку. Стан і структура національної економіки обумовлює як обсяг, так і структуру споживання, від чого, залежить вдоволення чи не вдоволення людини своїм матеріальним забезпеченням.
По-друге, проблема соціальної справедливості є важливою складовою соціальної сфери в цілому, оскільки від рівня і якості задоволення соціальних потреб залежить, за кінцевим рахунком, соціальний статус людини.
По-третє, важливою проблемою у наші дні, зокрема в Україні, є (і надалі, на жаль, буде набувати ваги) диференціація сімей за доходами. Так званий децильний коефіцієнт має тенденцію до зростання. Якщо порівняти його з 1988 роком, коли він складав 5 : 1, то на тепер за розрахунками вчених він дорівнює показника 50 : 1, тобто розрив між 10% сімей з найвищими доходами і сімей з найнижчими доходами зріс за 22 роки в 10 разів.
По-четверте, особливістю проблеми соціальної справедливості слід вважати той факт, що за будь-яких, навіть сприятливих умов, вона не може бути вирішеною саме так, як її сприймають більшість людей. Отже, можна констатувати, що в цій проблемі стикаються об’єктивні оцінки її вирішення і суб’єктивне сприйняття справедливості людиною.
По-п’яте, не вирішення цієї проблеми тривалого часу, як свідчить давня та не дуже давня історія, набуває такої критичної маси, яка приводить до соціальних конфліктів: від Спартака до сучасного революційного стану у країнах Близького Сходу.
І все ж головне, що актуалізує дослідження проблеми соціальної справедливості міститься в тих реальних можливостях даної соціально-економічної системи, конкретної національної економіки, спроможності і бажання тієї чи іншої влади (держави) вирішувати її рівень та поліпшення.
Різні аспекти цієї проблеми знайшли відображення у працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених як Л.Антоненко, Ю.Архангельський, А.Аткінсон, Г.Беккер, Е.Бем-Баверк, Л.Безчасний, А.Бузгалін, І.Валлерстейн, Т.Веблен, В.Геєць, Дж.Гелбрейт, А.Гриценко, О.Гош, В.Дементьєв, Л.Дмитриченко, Г.Задорожний, В.Іноземцев, Дж.Кейнс, Ф.Кене, Е.Лібанова, К.Маркс, В.Мандибура, А.Маршалл, Дж.Мілль, С.Мочерний, В.Олефір, А.Пигу, П.Самуельсон, Ж.Б.Сей, А.Сміт, М.Соколик, А.Субетто, Г.Тарасенко, С.Тютюнникова, Дж.Хансен, О.Чаусовський, А.Чухно, Б.Шаванс, Й.Шумпетер, Ф.Енгельс та інші.
Проте, деяким проблемам теми приділяється сьогодні недостатньо уваги, особливо тим, що стосуються соціально-економічної політики держави щодо соціальної справедливості зокрема в Україні з урахуванням умов змішаної економіки та інституційного середовища.
Викладене, а також ситуація, що склалася в Україні з цього приводу, обумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до держбюджетних тем за планами науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету, Автомобільно-дорожнього інституту в рамках комплексної теми кафедри економіки і фінансів «Дослідження ефективності використання робочого часу на підприємствах промислового міста»Н71(номер державної реєстрації 0108U003015).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є системне дослідження сутності і проявів соціальної справедливості та розробка концепції формування підвалин створення справедливого середовища для людини за сучасних умов з урахуванням просування України до постіндустріального суспільства.
Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:
визначено теоретико-методологічні основи дослідження соціальної справедливості;
виявлено найбільш сприятливу теоретичну базу формування поля соціальної справедливості на основі проведеного аналізу існуючих теорій;
обґрунтовано соціально-економічну політику держави за умов змішаної економіки;
визначено генетичні ознаки соціальної справедливості за ринкових принципів господарювання;
розроблено механізм доцільного поєднання попередньої системи соціальної справедливості з ринковими умовами сучасної України;
обґрунтовано реальний взаємозв’язок між соціальною справедливістю і бідністю;
визначено шляхи формування системи соціальної справедливості в економіці змішаного типу;
доведено доцільність поєднання соціальної справедливості з економічною безпекою країни.
Об’єктом дослідження є процеси, що відбуваються у сфері відносин з соціальної справедливості з урахуванням інституційного середовища.
Предметом дослідження є система економічних відносин, що виникають з приводу напрямів реалізації соціальної справедливості.
Методи дослідження. Методологія дослідження спирається на фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених, які досліджують проблеми соціальної справедливості, законодавство України та апробовані методи дослідження. Зокрема: діалектичний метод (в аналізі майже всіх теоретичних постулатів з теми); історичного підходу (у вивченні еволюції теорій і концепцій з приводу соціальної справедливості); метод наукової абстракції (у розробці теоретико-методологічних основ проблеми); метод аналізу і синтезу (в обробці фактологічного і статистичного матеріалу).
Інформаційною базою дисертації є матеріали українських і зарубіжних офіційних аналітико-інформаційних видань, у тому числі в електронній мережі Internet, дані офіційної статистики, практичні матеріали по Україні і Донецькій області.
Наукова новизна одержаних результатів міститься у розробці актуальної соціально економічної проблеми соціальної справедливості, що на виході надає обґрунтування пропозицій щодо політики української влади у цьому напрямі. Основні положення, що складають наукову новизну, знайшли відображення у таких результатах.

Вперше:
розроблено концепцію структуризації тих економічних і соціальних факторів, які безпосередньо чи опосередковано складають систему відносин соціальної справедливості за умов сучасної змішаної економіки і інституціонального середовища, що просуває економічну теорію; обґрунтовано необхідність проведення адекватної політики влади на всіх її рівнях, що має сприяти посиленню значення справедливості як такої і подоланню бідності.
Удосконалено:
теорію соціальної справедливості та її генетичних ознак за ринкових умов господарювання, що надає можливостей, по-перше, посилити значення людського фактору через зростання кваліфікації працівників, творчої ролі праці; по-друге, створити сприятливе поле дії закону зростання потреб та їх задоволення; по-третє, залучити приватний сектор економіки до розвитку соціальної інфраструктури; по-четверте, розробити і виконувати соціальні програми та знизити соціально-економічні ризики.
Дістали подальшого розвитку:
положення про доцільність використання у сучасній системі соціальної справедливості тих позитивів, що мала попередня соціальна сфера, що просуває методологічну платформу дослідження за умов економіки змішаного типу та надає більших підстав практичного використання результатів такого дослідження;
концепція бідності з позиції соціальної справедливості, що створює як теоретичні, так і реально життєві підстави позитивних зрушень у цьому напрямі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні позиції відносно доцільності подальших наукових розробок у напрямі проблем соціальної справедливості, що безумовно просуває економічну теорію, а положення дисертації можуть стати вихідними методологічними засадами таких подальших досліджень.
Практичне значення можуть мати розроблені структурно-логічні схеми, що містяться в дисертації, на підставі яких можна удосконалювати соціальні програми влади чи громад у напрямі втілення їх у життя. Про такі можливості свідчать довідки про впровадження положень і висновків дисертації: довідка Калінінського районного управління праці та соціального захисту населення м.Горлівки, №31.01/1395 від 29.03.2011 про намір впровадження рекомендацій дисертації щодо соціального захисту населення; довідка центрально-міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради №1791/30.01 від 29.03.2011 про впровадження методичних рекомендацій дисертації; довідка управління пенсійного фонду центрально-міського району м.Горлівки, №5221/01 від 28.03.2011 про практичну реалізацію методичних рекомендацій дисертації; довідку Горлівської філії ДонНТУ про використання положень і висновків дисертації в навчальному процесі.
Положення дисертації можуть бути використаними у навчальних курсах «Економічна теорія», «Історія економічної думки» та спеціальних курсах, що стосуються соціальних проблем.
Особистий внесок дисертанта. Наукові положення, розробки та висновки дисертації, що виносяться на захист, є самостійним надбанням автора, про що свідчать одноосібні публікації. Зміст дисертації відображає авторський концептуальний підхід до вирішення актуальної наукової проблеми через політекономічний аналіз соціальної справедливості та обґрунтування пропозицій щодо формування такої системи в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, її висновки і рекомендації доповідались на науково-практичних конференціях: на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (Алушта, 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти» (Дніпропетровськ, 2005); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень» (Полтава, 2007); на ІV Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції (Київ, 2008); на Міжнародній науково-практичній конференції Міністерства освіти і науки України (Донецьк, 2010).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 2,7 д. а., з яких належать авторові 2,5 д.а.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 154 найменувань та 5 додатків. Основний текст дисертації викладено на 167 сторінках тексту. Робота містить 9 рисунків і 14 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження поняття і реального змісту соціальної справедливості в економіці змішаного типу встановлено, що ця категорія має діалектико-історичний характер, об’єктивно-суб’єктивне підґрунтя та конкретні форми свого прояву, що набуває особливого значення в просуванні суспільства до нової економіки. Результати дослідження можна звести до таких головних.
1. Складність категорії соціальної справедливості виявилася в тому, що вона містить економічну, соціальну, політичну і морально-правову свідомість людини, яка змінюється не тільки в кожній соціально-економічній системі, а за окремих періодів її розвитку на взірець співвідношення «потреби - ресурси» та вимагає об’єктивних і суб’єктивних оцінок. Встановлено методологічні основи дослідження цієї категорії, якими можуть бути:
діалектична єдність ідеального і реального, що змінюється;
єдність правил і результатів, і з точки зору результатів відображає реальну об’єктивну сторону справедливості;
основою реальної справедливості є відповідність розвитку продуктивних сил виробничим відносинам;
економічна справедливість корегує уяву про соціальну справедливість через конкретні форми її реалізації;
критеріями справедливості можуть бути як сталі, так і ті, що змінюються в часі;
соціальна справедливість кореспондує із категорією «рівність», але не зводиться до неї;
визначення самої категорії може бути здійснено на основі синергетичного підходу до її аналізу та з урахуванням поняття загального добробуту.
Отже, соціальна справедливість є комплексною категорією, що містить співвідношення ідеального і реального, об’єктивного і суб’єктивного, конкретизуючись за різних соціально-економічних умов у часі, має зв'язок із поняттям рівності і безпосередній вихід на добробут особи, соціальної групи, населення країни.
2. Проведений ретроспективний аналіз теорій соціальної справедливості античного періоду, середньовіччя, соціалістів-утопістів, маржиналізму, класичної політичної економії, марксистської, інституціоналізму, концепції ноосфери, концепції зрівнялівки та розподілу за працею виявив найбільш сприятливу теоретичну базу формування поля соціальної справедливості, за яке слід вважати:
природні і соціальні умови життєдіяльності людини, що формують її уявлення про справедливість;
відносини, форми та право власності, що визначають економічний і соціальний статус людини;
утилітаризм (за Бентамом) - розподіл доходів, що максимізує добробут з урахуванням індивідуальної корисності;
роулсианська концепція – максимізація умов для найменш забезпечених членів суспільства;
ринкова концепція – свобода вибору, розподіл доходів на основі вільної гри ринкових цін, конкурентного попиту і пропозиції на фактори виробництва (але саме ринок за визначенням не спроможний забезпечити соціальної справедливості).
Головним критерієм соціальної справедливості може бути лише досягнення високого рівня життя особи, соціальної групи, населення країни та сприятливі умови всебічного розвитку людини за умов реальної свободи та демократії. Найбільш наближеним до головного критерію сьогодні слід вважати сучасну модель соціального ринкового господарства.
3. Соціально-економічна політика держави за умов змішаної економіки повинна визначатися функціонуванням сучасної змішаної (ринок і план) економіки з урахуванням втрати державою владних економічних функцій. Проте, аналіз функцій держави довів, що за умов змішаної економіки, якою вже є українська економіка, роль держави як інституту влади має тенденцію до посилення. Цього об’єктивно потребує досить складний механізм регулювання цієї економіки, який поєднує ринкові і державні (планові) важелі впливу. Українські вчені по-різному підходять до проблеми соціальних функцій держави, але майже всі сходяться на позиції їх необхідності на основі економічних реформ. Слід створити такі умови, які б прискорили соціальну стратифікацію суспільства на базі формування значного прошарку великих і середніх підприємців.
Для підтримки подальших реформ з боку малозабезпечених верств населення слід посилити проведення цілеспрямованої соціальної політики, спрямованої на значне поліпшення життя більшості населення та досягнення хоча б відносної соціальної справедливості. Таким чином, соціально-економічна політика держави за реальних умов зводиться до трьох напрямів:
прийняття низки законів для економічної і соціальної сфер та їх дотримання на всіх рівнях влади і всіма господарюючими суб’єктами;
створення нових державних інститутів впливу на економічний розвиток країни;
компенсація провалів ринку за рахунок посилення планово-програмних дій держави.
На тлі критики політики шокової терапії та монетаризму наведено можливості альтернативного вибору державою для реальних дій градуалістської концепції повільної трансформації (за досвідом КНР), інституційного підходу (зміни не тільки в базисних відносинах власності). Аналіз показав, що в Україні поки що не сформовано наукової платформи для визначення сталої соціально-економічної політики.
4. Формування системи соціальної справедливості в Україні повинно відбуватися на генетичній основі, ознаками чого можуть вважатися як ті, що було сформовано за соціалістичних умов життя (досить стала соціальна сфера), так і ті, що створюються сьогодні за умов ринку (платність соціальних послуг та система пільг). Період постсоціалістичного розвитку потребує дотримання загальносвітової тенденції соціальної орієнтації економіки, яка передбачає:
зростання державних витрат у ВВП (за законом А.Вагнера);
посилення перерозподільних процесів щодо доходів;
гальмування механізмів диференціації доходів і поляризації суспільства;
демократизацію відносин власності;
поєднання державних і приватних інвестицій в людський капітал;
залучення найманих працівників до прийняття управлінських рішень і контролю за їх виконанням тощо.
На сьогодні сформувалося декілька моделей соціального ринкового господарства, які розрізняються не тільки величиною ВВП у розрахунку на одного жителя, а й частиною національного доходу, яка перерозподіляється через державний бюджет і становить так званий загальнонаціональний соціальний фонд. На практиці за будь-якої моделі тенденція до зростання державних витрат гальмується, по-перше, іншими макроекономічними процесами, які не завжди співпадають із соціальними цілями, по-друге, діалектичним протиріччям: з одного боку, держава відіграє роль рятувальника за тяжких умов економіки, з іншого боку, зростання впливу держави приводить до певної деформації державних витрат. І за таких обставин генетичні ознаки соціальної справедливості діють вельми слабко чи не діють зовсім.
5. Доведено, що поєднання планово-централізованої системи соціальної справедливості із ринковим механізмом господарювання є доцільним.
Соціалізм, звільнений від викривлень, може забезпечити ту соціальну справедливість, про яку споконвіку мріяли трудящі. За таких обставин людина стає наймогутнішою продуктивною силою, яка здатна надати небачене прискорення соціально-економічного розвитку суспільства. До критеріїв соціалістичної справедливості в роботі віднесено: звільнення людей від експлуатації; рівний доступ до засобів виробництва і результатів праці; панування відносин товариського співробітництва і взаємодопомоги; перетворення людини у вищу цінність суспільства; всезагальність і право на працю; гарантії в одержанні роботи за фахом.
Система забезпечення соціальної справедливості за ринкових умов відповідає світовій диференціації соціальних прошарків населення (сімей) за законами ринку. Вона не забезпечує соціальної справедливості більшості населення країни, яке потребує соціального захисту, а несправедливість не спроможні подолати навіть державні соціальні трансферти.
Висновок: в Україні слід створити таку систему соціального захисту, яка б дійсно захищала переважну більшість населення і по можливості зберігала б позитивні надбання і принципи попередньої системи соціальної справедливості. Складовими такої системи повинно бути перш за все забезпечення права на працю, на економічний, соціальний і юридичний захист. Висунуто робочу гіпотезу доцільності поєднання соціалістичної системи справедливості з ринковим механізмом, яку аргументовано через аналіз основних складових, що мають увійти у нову систему соціальної справедливості: працездатні дорослі, жінки і діти, молодь, пенсіонери і інваліди. Соціальна справедливість повинна стати головним змістом стратегії соціального розвитку нашого суспільства, і без активної ролі держави в цьому процесі вирішити проблему соціальної справедливості неможливо.
6. Наявність у сучасному суспільстві бідності є найбільш яскравим показником соціальної несправедливості, незалежно від того, які фактори її спричиняють. Поняття бідності в економічній науці не є однозначним, але всі сходяться на тому, що її слід визначати комплексно: через середньодушовий доход; через сукупність соціально-економічних показників життєвого рівня; через доходи і витрати сім’ї; через індекс людського розвитку.
Дослідження бідності проведено через об’єктивні базові її причини із залученням до аналізу значного статистичного матеріалу по Україні і Донецькій області. За об’єктивні базові причини бідності у роботі взято:
економічний стан країни, що визначає ВВП на душу населення;
можливості реалізації особистих здібностей людини;
забезпечення працездатних членів суспільства робочими місцями згідно їх спеціальності і кваліфікації;
пануючий в країні спосіб розподілу фонду споживання (диференціація сімей за доходами);
співвідношення обсягу і структури ринку споживчих товарів і послуг та динаміки цін на них з рівнем доходів сімей (диференціація сімей за витратами);
охорона дитинства і материнства, піклування про їх виховання і здоров’я;
турбота суспільства (держави) про пенсіонерів та інвалідів.
Проведений таким чином аналіз довів, що бідність не вписується у поняття соціальної справедливості. Навпаки, саме бідність населення чи його окремих соціальних груп є свідченням соціальної несправедливості, і для її встановлення належить подолати бідність.
7. Проведене дослідження надало підстав, по-перше, дістати того висновку, що за ринкових умов господарювання українська держава фактично перекладає низку власних функцій щодо захисту прав людини і справедливості на плечі самих громадян, задовольняючи мінімум їх соціальних потреб, по-друге, актуалізує проблему формування системи соціальної справедливості.
Рекомендований шлях до соціальної справедливості лежить не у площині панування приватної власності, яка базується на таких відомих постулатах:
умовою економічної свободи одних є несвобода інших;
нерівність між багатими і бідними є одвіку нормальним явищем;
джерелом могутніх стимулів до зростання економічної ефективності є стимул максимуму прибутку через ціну марнотратності;
могутнім важелем безмірного зростання матеріального багатства відбувається за рахунок руйнування природи та забруднення довкілля;
основою моральних і антиморальних вчинків і поведінки людей.
Найбільшу увагу слід приділити пенсійній системі, оскільки саме цей соціальний прошарок населення більш за все потріпає від несправедливості. Доцільним виявлено таку систему, яка базується на трьох рінях: перший являє собою діючу солідарну систему з обов’язковими внесками у Пенсійний фонд; другий рівень містить обов’язкову накопичувальну систему внесками працівника чи фірми; третій рівень є системою недержавного пенсійного забезпечення, яка складається з недержавного пенсійного фонду, пенсійних рахунків банків та довгострокове страхування життя.
Формування системи соціальної справедливості повинно відбуватися за всіма напрямами життєдіяльності людини від її народження і до кінця її днів. Головними серед цих напрямів слід вважати встановлення справедливості у колі працездатних членів суспільства, материнства й дитинства, молоді, пенсіонерів, інвалідів та вирішення проблеми бідності.
8. Дослідження понять і реальних процесів соціальної справедливості і економічної безпеки є виправданим, оскільки очевидно, що за умов небезпеки встановити соціальну справедливість у суспільстві неможливо. Аналіз зазначеного зв’язку проведено в роботі на підставі таких методологічних засновках:
економічна політика держави обумовлена соціально-економічним станом країни на даний період її розвитку;
потенційні можливості країни з точки зору її сталого розвитку лежать у площині використання наявного інвестиційного фонду і можливостей тіньової економіки;
систему відносин власності представлено органічним взаємозв’язком всіх її форм на основі спільних інтересів, головним з яких є безпека національного багатства країни;
кваліфіковані кадри є однією з важливих складових створення умов, що унеможливлюють «розбазарювання» національної робочої сили;
спрямування державного регулювання економіки на забезпечення гідного життєвого рівня населення країни;
постійне вирішення проблеми загроз суверенітету країни, їх передбачення і подолання з метою захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства, держави.
Аналіз довів, що очевидним є взаємозв’язок між національною економічною безпекою, внутрішніми і зовнішніми загрозами їй та проблемою соціальної справедливості через збільшення чи зменшення можливостей забезпечення населенню країни умов підвищення його життєвого рівня.
На шляху вирішення зазначених задач стоїть економічний кримінал, який підлягає ретельному вивченню економічною наукою з таких причин: він є потворним і небезпечним для відкритої економіки; теоретичні моделі без економічного криміналу (ідеальна модель) не є реальністю; економічні закони діють лише як тенденція, механізм їх дії завжди має імовірний характер і реалізує себе через суб’єктивні дії людей (відхилення цін від вартості, інфляція, несправедливість у розподілі доходів, бюрократизм і т.п., що приводить до деформації відтворення); раціональна поведінка господарюючого суб’єкта і раціональні очікування за теорією рідко реалізуються на ділі.
З економічним криміналом тісно пов’язана корупція, яка наносить потвору суспільним (державним) інтересам. Кожний новий уряд України проголошує одним з напрямів діяльності боротьбу із корупцією. Проте, дійових заходів, тобто таких, що надавали б реального і очевидного ефекту поки що не відчутно. Між тим, загроза з боку економічного криміналу і корупції посилює економічну і національну небезпеку та соціальну несправедливість в країні.
За таких обставин слід визнати доцільність будь-яких наукових розробок, спрямованих на кардинальну зміну небезпечної ситуації в Україні та їх сприйняття владою з метою впровадження у життя. Сьогодні, на нашу думку, заслуговує на увагу проект системних економічних і соціальних перетворень, розроблений групою вчених [93].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александров А.В. Социальная ответственность бизнеса в Украине //Социальная экономика.-Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина.-2006.-№3-4. С.82-87
2. Антоненко Л.А. Социально-экономическая природа грядущих конфликтов ХХІ в. //Социальная экономика.-2010.-№1.- Харьков: ХНУ имени В.Н.Каразина.-С.251-265
3. Антыкуз В.М. Институциональное регулирование распределения доходов //Научные труды ДонНТУ.- 2010.-Серия экономическая.-Вып.38-1.-С.107-112
4. Аристотель. Соч. в 4 томах. – М.: Мысль. – 1983. – т. 4-832с.
5. Артхашастра. – М.: 1959.- 54 с.
6. Астахова В.И. Образование ХХІ века в эпицентре духовных коллизий /Астахова //Universitatates. – 2008.-№1.-С.12-17
7. Архангельський Ю., Раздзієвський О., Алексєєв А. Бідність, податки та економічне зростання //Економіка України.-2006.-№5. –С.63-71
8. Баланда А.Л. Ризики безробіття: можливості формалізації критичних рівнів //Регіональні проблеми людського та соціального розвитку. Міжнародна науково-практична конференція.-Донецьк: 2008.-Т.2.-С.84-88
9. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество /Д.Белл.-М.: Academia. 1999.-ХІІІ. -503 с.
10. Белоусова С. Анализ уровня бедности //Экономист.-2006.-№10.-С.58-64
11. Біляцький С., Ярова Н. Майбуині економічні та соціальні проблеми людства //Економіст.- 2007.-№7.-С.70-72
12. Бородаевский А. Тенденции социально-экономического развития в разных регионах мира //Мировая экономика и международные отношения.-2007.-№4.-С.18-28
13. Бузгалин А. Свободное развитие личности или плен вещной и личной зависимости (Россия в глобальной экономике знаний: контексты и альтернативы) /А.В.Бузгалин //Материалы конференции [Стратегии России: общество знаний или новое средневековье?].-М: ЛЕНАНД. – 2008. – С.3-11
14. Веблен Т. Теория праздного класса. – М.: 1984. -367 с.
15. Вередюк О.В. Детерминанты занятости в концепции постиндустриального Общества //Вестник СПб университета.-2010.-№4.-С.35-42
16. Возьний К.З. Економічна поведінка та її ментальні мотиви //Актуальні проблеми економіки.-2009.-№5.-С.3-15
17. Волинський Г. Про соціальну диференціацію населення //Економіка України. -2008.-№2.-С.79-84
18. Волынский Г., Тодрина И. Что такое «социальное рыночное хозяйство»? //Бизнес-информ. – 1998. - №23-24. – С.28-30.
19. Гайдай Т.В. Теорія інституційних змін Д.Норта та проблеми перехідних економік //Наукові праці ДонНТУ. – 2010.-Сер.економічна.-Вип.38-1.- С.50-55
20. Гегель. Соч. в 3 томах. - М.:1956.Т.3.-372с.
21. Головінов О.М. Держава в ринковому середовищі: питання теорії. Монографія. - Донецьк5 - 2007. - 279 с.-ББК:65.201
22. Головінов О.М. Державний сектор сучасної економіки: теоретико-методологічний аспект. Монографія.-Донецьк: 2010.-396 с.
23. Горожанкина М.Е. Концепции социального благосостояния: компаративный анализ позиций //Социальная экономика.-2006.-№1-2. – Харьков. – ХНУ им.В.Н.Каразина. – С.44-52
24. Горященко Ю. Проблеми розвитку соціальної сфери економічних районів України //Україна: аспекти праці.-2011.-№1.-С.37-43
25. Гош О. Ринок як засіб відродження перехідної економіки України //Економіка України.-2005.-№9.-с.75-83
26. Григорян Г.М. Историческая необходимость социальной парадигмы развития человека и человеческого общества//Социальная экономика. -2006. - №1-2. – Харьков: ХНУ им. В.Н.Каразина.-С.25-37
27. Гэлбрейт Дж. Экономическая теория и цели общества.-М.: 1979.-347 с.
28. Давыдов Д.С. Синергетика как метод познания постнеоклассической наукой современной хозяйственной реальности //Социальная экономика.- Харьков: ХНУ имени В.Н.Каразина.-2006.-№1-2.-С.181-187
29. Дементьев В.В. Институты, поведение, власть //Постсоветский институционализм.- Донецк: Каштан.-2005.-С.102-125
30. Дергачова В., Савельєв М. Моніторинг національного розвитку як фактор економічної безпеки //Економіка України.-2010.-№1.-С.19-27
31. Дмитриченко Л. Еволюція трудової мотивації та її криза в українському суспільстві. / Дмитриченко Л., Якименко В., Михайлова О. // Схід. – 2010.- №2(102).-С.24-27
32. Дорофієнко В.В., Гончаров В.М., Лобас В.М., Алфьорова І.Є., Гончаров В.Є. Фінансовий та організаційно-інституційний механізм державного управління розвитком соціально-економічної інфраструктури.-Монографія.-Донецьк: 2010.-212 с.- ББК:99(4 укр.)
33. Дроздова Л. Шляхи подолання абсолютної бідності в Україні //Україна: аспекти праці.-2010.-№8.-С.3-7
34. Задоренко О.В. Средний класс в условиях рыночной трансформации: методологические основы исследования //Социальная экономика. – 2005.- №3-4.- Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина. – С.59-65
35. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціального захисту та пенсійного забезпечення у цифрах і фактах //Міністерство праці та соціальної політики України. Пенсійний фонд України.-К.: 2009.-75 с.
36. Задорожный Г.В. Частная собственность как нравственная проблема (препринт доклада).–Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина. – 2009.-16 с.
37. Задорожный Г.В. Интеллектуальный капитал как основание экономической безопасности современного общества //Социальная экономика. – 2006. - №3-4. – Харьков.- ХНУ им.В.Н.Каразина. – С.5-20
38. Закон України «Про зайнятість населення» // Голос України, 22 березня 1991 р.
39. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» //Відомості Верховної Ради України (ВВУ).-2003.-NN49-51 –Ст.376
40. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» //ВВУ.-2003.-N47-48.-Ст.372
41. Заработная плата в 2004 году. Управление статистики в г.Горловка /«Кочегарка», 10 марта 2005 г. - №27.
42. Захарченко Є., Захарченко К., Підлубна Е. Вплив соціально-економічних умов життя на сім’ю як соціальний інститут //Економіка України.-2006.-№9.-С.26-33
43. Канаева О.А. Социальная ответственность субъектов хозяйственной деятельности в посткризисной экономике //Вестник СПб университета.- 2010.-№4.-С.25-34
44. Кант И. Сочинения в 6 томах. – М.: 1964. – т.3, 799с.
45. Кастро Ф. На преждевременную смерть от голода и жажды обречены более 3-х миллиардов человек в мире //Економіст.-2007.-№7.-С.73
46. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. Антология экономической классики. –М.: Гелиос АРВ.-2002.-352 с.
47. Керунова В. Соціально-економічні питання вдосконалення системи соціального страхування //Економіка України.-2010.-№12.-С.78-84
48. Ким М.Н., Ким А.А. Частная собственность и ее противоречия в смешанной экономике //Социальная экономика.-Харьков: ХНУ имени В.Н.Каразина.-2010.-№1.-С.134-144
49. Кір'ян Т., Шаповал М. Насущні проблеми соціальної політики та шляхи їх вирішення //Україна: аспекти праці. - 2006. - №6. - С.3-6
50. Клейнер Г. К спору о методе: исследование бедности или бедность в исследовании? //Вопросы экономики.-2008.-№6.-С.61-70
51. Кожурін Ф.Д. Методологічні засади проекту нагальних системних економічних і соціальних перетворень в Україні //Актуальні проблеми економіки.-2010.-№11.-С.3-18
52. Конищева Н.И. Социально-экономическое положение молодежи: проблемы улучшения //Экономика и право. Научный журнал ИЭПИ НАН Украины.- Донецк: 2009.-№3(25).-С.132-139
53. Котов Є.В. Проблеми управління соціальними ризиками //Регіональні проблеми людського та соціального розвитку. Міжнародна науково-практична конференція.-Донецьк: 2008.-Т.2.-С.125-130
54. Купрій О. Соціальне страхування на випадок безробіття в Україні: історія становлення, досягнення, проблеми та перспективи // Україна: аспекти праці. – 2003. - №7. – С.42-47.
55. Куценко В. Соціально-економічна модифікація у контексті розбудови соціальної держави в Україні // Економіка України. -2004. - №11. С.77-85
56. Ленін В.І. До четвертих роковин Жовтневої революції // Повне зібр. творів. – Т. 36. – 482 с.
57. Ленин В.И. Государство и революция. Полн. собр. соч. т.33.-433с.
58. Ленин В.И. Материалы к недописанной статье «К вопросу о роли государства» // ПСС.-Т.33.-С.329-340
59. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця //Україна: аспекти праці.- 2003.-№7.-С.26-33
60. Лібанова Е. Ціннісні орієнтири та соціальні реалії українського суспільства //Економіка України. -2008. -№10.-С.120-136
61. Ли Синь, Попова Л.В. Экономические реформы в Китае. Реформы в Китае: проблемы и дискуссии //Вестник СПб университета.- Серия 5.- Вып.1.-2007.-С.87-95
62. Лозовой А.В. Социализация экономики как закономерность развития общества //Социальная экономика. – 2006. -№1-2. – Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина. – С.87-91
63. Лучко Т.И., Нестеренко О.М. Роль государства в становлении среднего класса //Вісник ХНУ ім.В.Н.Каразіна.-Харків: 2007.-№779.-С.30-33
64. Маркс К. Критика Готской программы. /Маркс К.,Энгельс Ф.-Соч.2-е изд.- Т.19.-С.9-32
65. Маркс К. Зароботная плата, цена и прибыль. /Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд.- т. 16. С. 101-155
66. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1858 гг. /Маркс К., Энгельс Ф. Соч.2-е изд.-Т.12 -879с.
67. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд.-Т. 25.-Ч.1. – 545с.
68. Маршалл А. Принципы политической экономии /Т.ІІІ. –М:Прогресс.-1984.-352 с.
69. Маца К.А. Идея общего блага и ее роль в формировании общества //Социальная экономика.- Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина.-2010.-№1.-С.183-188
70. Медвідь З.В. Проблеми дитячої праці в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №6(24). – С.65-68
71. Мішина І.Г. Економічна безпека в умовах ринкових трансформацій /Автореф.канд.дисерт.- Донецьк. – 2007.-20 с.
72. Михайличенко В.Е., Черванева З.А. Социальная справедливость в условиях перестройки: реальность и перспективы //Социальная справедливость и проблемы перехода к рыночной экономике /Сб. отв. ред. В.З.Роговин, И.П.Киселёва. – М.: РАН.- 1992. – 199 с.
73. Мокряк В., Мокряк Е. До питання про сучасне трактування капіталістичної приватної власності //Економіка України. -2005.-№5.-С.58-65
74. Мочерний С., Устенко А. Людина і закони її розвитку // Економіка України. – 2004. - №10. – С. 17-26.
75. Мочерний С.В. Модель національної економіки.-УЕЕ.-2004.-Т.2.-С.463-464
76. Мочерний С. Національний і економічний суверенітет країни //ЕкономікаУкраїни. - 2005. - №10. - С.4-13
77. Непокупна Т.А. Вища освіта як суспільне благо: суперечності і проблеми //Социальная экономика.-2005.-№3-4.-Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина.- С.98-106
78. Новіков В., Семенов В. Актуальні питання структурного аналізу і прогнозування доходів населення //Економіка України.-2005.-№7.-С.74-82
79. Новікова О.Ф., Гриневська С.М., Шамілева Л.Л. Соціальна орієнтація економіки: механізм державного регулювання.-Монографія.-Донецьк: 2009.-219 с.
80. Новікова Т.В. Соціально-економічна захищеність населення як об’єктивна необхідність становлення соціальної держави //Актуальні проблеми економіки. -2006.-№3.-С.165-168,С.98-106
81. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики.- М.: Начала.-Пресс.-1997.-198 с.
82. Нуреев Р.М. Цивилизационный подход: резервы институционального анализа //Научные труды ДонНТУ.- 2010.-Серия экономическая.-Вып.38-1.- С.5-18
83. Олефір В., Вітер В. Оцінка регіональних відмінностей рівня життя в Україні //Економіст.-2009.-№4.-С.26-31
84. Осичнюк Е.В. Собственность: прошлое, настоящее, будущее //Актуальні проблеми економіки.-2010.-№1.-С.27-46
85. Островская Е. Трансформация социально-экономической модели Франции //Мировая экономика и международные отношения.-2007.-№4.-С.40-49
86. Папава В. О теории посткоммунистической трансформации экономики Общество и экономика. – 2000. - № 7. – с. 61 – 77
87. Паренти М. Демократия для избранных. Настольная книга о политических играх США. – М.: «Поколение». -2006. – 416 с.
88. Покотиленко Р.В. Соціальний розвиток в Україні: стан та проблеми формування ефективного механізму управління //Регіональні проблеми людського та соціального розвитку. Міжнародна науково-практична конференція.- Донецьк: 2008.-Т.2.-С.30-33
89. Прісняков В. Прогрес людства і нерівність доходів //Фінанси України.- 2005. -№12.- С.32-41
90. Платон. Соч. в 3 т. – М.: Политиздат. – 1971. – т. 3 с. 21 – 25
91. Программные документы социал-демократии: Новая программа принципов социал-демократической партии Германии // Реферативный сборник. АН СССР, ИНИОН. – М.: 1989. – 68 с.
92. Программные документы социал-демократии: Программа французской социалистической партии // Реферативный сборник АН СССР, ИНИОН. – М.: 1989. – 68 с.
93. Проект нагальних системних економічних та соціальних перетворень в Україні: Методологічні положення. – Дніпропетровськ: Связь.-2009.-38 с.
94. Про соціально-економічне становище України за 2010 рік. Держкомстат України.-К.: 2010.-70 с.
95. Регіональний людський розвиток. Державний комітет статистики України. Статистичний бюлетень. –К.: 2010. -43 с.
96. Савчук В., Зайцев Ю. Методологія соціальної стратифікації Й.Шумпетера та природа середнього класу як інститут сучасної економічної системи //Україна: аспекти праці.-К: 2004.-№2.-С.22-30
97. Самуэльсон П. Экономика.-Т.2.-М.: «Алгон».-1994.-413 с.
98. Семикіна М.В. Соціальні потреби працівників і проблеми їх реалізації в контексті завдань інноваційного розвитку //Регіональні проблеми людського та соціального розвитку. Міжнародна науково-практична конференція.- Донецьк: 2008.-С.288-291
99. Соціальні індикатори рівня життя населення.-Статистичний збірник.-К.:2010.- 203 с.
100. Статистичний щорічник Донецької області за 2007рік./ За редакцією Зеленого О.А. Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Донецькій області.- Донецьк: 2008- 460 с.
101. Статистичний збірник. «Діти, жінки та сім’я у донецькій області за 2007рік»/ Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Донецькій області.- Донецьк: 2008.-174 с.
102. Статистичний щорічник України за 2007 рік. / За ред. О.Г.Осауленко. – К.: Видавництво «Консультант», 2008. – 572 с.
103. Статистичний щорічник України за 2009 рік. – К.: 2010. -566 с.
104. Стожок О.З. Методологічні підходи до оцінки бідності населення та формування її показників //Формування ринкових відносин в Україні.-2004.-№2 (33).-С.90-93
105. Стрелец И. Новая экономика: гипотеза или реальность? //Мировая экономика и международные отношения.-2008.-№3.-С.16-23
106. Субетто А.И. Критика «экономического разума».-СПб.-Кострома: КГУ им. Н.А.Некрасова. -2008. – 508 с.
107. Тарасевич В. О философии и методологии фундаментальной экономиче-ской науки //Экономическая теория.-2007.-№1.-С.100-108
108. Тарасевич В.Н. Институциональная теория: методологические поиски и необходимые гипотезы //Постсоветский институционализм. – Донецк: Каштан.-2005.-С.32-48
109. Тарасевич В.Н. Об экономическом научном и универсумном знании //Социальная экономика.-Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина.-2010.-№1. - С.25-33
110. Тарасенко Г.Д., Головінов О.М. Змішана економіка: дещо новий підхід до визначення поняття //Научные труды ДонНТУ.-Серия экономическая – Вып.97.-Донецк: 2005.-С.115-123
111. Тарасенко Г.Д., Тарасенко О.С. До питання про соціальне спрямування сучасних моделей економічних систем //Наукові праці ДонНТУ.-2009.-Серія економічна.-Вип.36-1. –С.17-22
112. Тарасенко Г., Мочерний С. Рівень життя /Економічна енциклопедія. –К.:2002. - Т.3.-С.262-264
113. Тарасенко Г.Д. Дещо про базові причини бідності /Наукові праці ДонНТУ.- Серія: Економічна. - Випуск 32 (126). - Донецьк. - 2007. – С.5-11
114. Тарасенко Г.Д., Ільченко О.О. Економічна безпека як об'єкт політекономічного аналізу /Вісник ДонДУЕТ ім.М. Туган-Барановського. –Економічні науки. -№ 4(28). - Донецьк. - 2005. - С.69-76
115. Тарасенко Г.Д. Економічні аспекти формування соціальної сфери в Україні /Социальная экономика. Научный журнал ХНУ. – Харьков: 2004. - № 1 – 2. - С. 129 – 138.
116. Тропіна В. Соціальна функція держави та фіскальний механізм її реалізації: теоретико-практичні аспекти дослідження//Економіка України.-2006.- №11.-С.54-63
117. Туріянська М.М. Інвестиційні джерела. Монографія. - Донецьк. Юго-Восток.-2004.-317 с.-ББК: У053+У29-93
118. Тютюнникова С.В.Ю Задоренко О.В. Экономические предпосылки становления и развития среднего класса //Социальная экономика.- 2006.-№3-4.- Харьков.- ХНУ им.В.Н.Каразина. – С.76-81
119. Тютюнникова С.В. Формирование доходов населения в условиях рыночной трансформации. – Харьков: «Основа». -1999. - 274 с.- ББК: 65.9(4 укр.)-94
120. Уайтхед А.И. Избранные работы по философии. –М.: 1990.-С.98-106
121. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация.- СПб: Лениздат; CEV Press.-1996.-702 c.
122. Федулова Л.І. Концептуальні засади економіки знань //Економічна теорія. Науковий журнал.-2008.-№2.-С.37-59
123. Фукуяма Ф. Сильное государство: Управление и мировой порядок в ХХІ веке.-М.: АСТ.-2006.-220 с.
124. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. М.: 1992. С. 130 – 131
125. Хао Хайбинь. Особенности социальной политики КНР в современных условиях //Социальная экономика.-2005.-№3-4. –Харьков: ХНУ им.В.Н.Каразина. –С.125-138
126. Хейне Пол. Экономический образ мышления. – Пер. с англ. М.: Издательство «Дело» при уч. издательства «Catallaxy». – 1993. – 704с.
127. Хомин О.В. Про зміст економіки знань //Социальная экономика.-2006.-№3-4. – Харьков. – ХНУ им. В.Н.Каразина. – С.21-127.
128. Хохлов Н.П. Реминисценции антимарксизма в идеологии постсоветского экономического сознания //Социальная экономика.-Харьков: ХНУ им. В.Н.Каразина.-2010.-№1.-С.78-92
129. Худокормов А. Современная экономическая теория Запада (обзор основных тенденций) //Вопросы экономики.-2008.-№4.-С.130-133
130. Цимбалюк С. Диференціація заробітної плати: види, чинники, сучасний Стан в Україні //Україна: аспекти праці.-2009.-№4.-С.16-22
131. Чаусовський О.М. Сучасні проблеми соціального забезпечення в Україні. / О.М.Чаусовський, І.О.Карпухно, Т.М.Дідух // Збірник наукових праць ДІРСП.- Випуск 4.-Д.: ДІРСП, 2010.-С.161-166
132. Чубучна О.В. Соціально-економічна справедливість в перехідній економіці. / О.В.Чубучна // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 34. – Донецьк: ДонНТУ, 2001. - С.31-36.
133. Чубучна О.В. Інтерпретація соціально-економічної справедливості: методологія дослідження. / О.В. Чубучна // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 56. Донецьк, ДонНТУ, 2003. – С.54-59.
134. Чубучна О.В. Закономірності перехідних економік і їх вплив на формування нових підходів до соціальної справедливості. / О.В. Чубучна // Прометей: региональный сборник научных трудов по экономике. Донецкий экономико-гуманитарный институт; Институт экономико-правовых исследований Национальной академии наук Украины. Вып. 12. Донецк: ООО "Юго- Восток, ЛТД", 2003. – С. 350 – 360.
135. Чубучна О.В. Справедливість і система захисту пенсіонерів України в різні часи та в умовах переходу до ринку. / О.В. Чубучна // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск183: в 3 т. / Т. 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 470-480.
136. Чубучна О.В. Проблема соціальної справедливості і бідність. / О.В. Чубучна // Економічні науки. Серія економічна теорія та економічна історія: збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. Вип.6(23). Ч.2. Луцьк, 2009. – С.351-358.
137. Чубучна О.В. Пенсійне забезпечення в Україні: деякі спостереження. / О.В. Чубучна // Материалы 11 Всеукраинской научно-практической конференции. Алушта, 9- 11 октября 2003 года. – Симферополь, 2003. – С. 51-52.
138. Чубучна О.В. Соціальний захист населення в контексті ринкової трансформації економіки України. / О.В. Чубучна, Л.О. Мазуркевич: матеріали Міжнародної науково – практичної конференції "Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти". Т. IV. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 69 - 71.
139. Чубучна О.В. Становище жінки та проблеми ринкової економіки в Україні. / О.В. Чубучна, Д.О. Крикливець. // Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції "Розвиток наукових досліджень". – Полтава, 2007. - С. 71 – 74.
140. Чубучна О.В. Современная глобализация и социальная справедливость. / О.В.Чубучна // Науковий потенціал України 2008: Матеріали четвертої всеукраїнської науково-практичної Інтернет – конференції, 26 – 28 березня 2008р. Ч.1. Київ ТОВ «ТК Меганом», 2008. – С.80-81.
141. Чубучна О.В. Сучасні трактування глобалізації з точки зору соціальної справедливості. / О.В. Чубучна, Є.В Лихошерст Економіка і управління в умовах глобалізації:матеріали Міжнар. наук. – практ. конф., 1 – 7 груд. 2010 р. / м-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Ін-т економіки і упр. – Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. – С. 369 – 372.
142. Чухно А. Інституціоналізм: теорія, методологія, значення //Економіка України.-2008.-№6.-С.4-13; №7.-С.4-15
143. Чухно А. Актуальні проблеми стратегії економічного і соціального розвитку на сучасному етапі //Економіка України. - 2004. - №4.- С.4-14
144. Шевченко Л.С. Соціальні ризики найманої праці: сутність, джерела, наслідки. //Регіональні проблеми людського та соціального розвитку. Міжнародна науково-практична конференція. - Донецьк:2008.-Т.2. - С.215-220
145. Шинкаренко Т.П., Кузнєцова Л.І. Тенденції зміни частки заробітної плати в структурі ВВП та валового випуску України: порівняльний аналіз //Економіка і прогнозування.-2008.-№3.-С.20-44
146. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства //Маркс К., Энгельс Ф.-Соч.,2-е изд..-Т.21.-С.39-40
147. Энгельс Ф. Анти-Дюринг. МарксК.,Энгельс.Ф.Соч., 2-е изд. -Т. 20- С.5-338
148. Эрхард Л. Благосостояние для всех.-М.: Начала-пресс.-1991.-332 с.
149. Яценко В. Пенсійна реформа: у пошуку здорового глузду та справедливості. – http: // www/ zn/ kiev/ ua/nn/show/539/49592
150. Minsky H.P. Financial Instabiliti Hypothesis: An Interpretation of Keynes and An Alternative to “Standard” Theory //Nebraska Journal to Economics and Business.-1977.-P.5-16
151. Muller-Armak A. Wirtschaftsordnung, Sozial gesehtn. In: Grundtexte fur Sozialen Marktwirtschaft. Stuttgart / New York: 1981. – S.19-34
152. Paul R. Gregory, Robert C. Stuart. Soviet Economic Structure and Perfomance. Second Ed. – New York: Harper and Row Publ. Inc., 1981 – 420 p.
153. Samuelson P.A., Nordhaus W.D. Economics. Twelfth Ed. – Intern. Stud. Ed. – McGraw-Hill, Inc., 1985. – 950 p.
154. Tobin J. Essays in Economics: Macroeconomics. Cambridge: 1987.-533 p.