СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ПІДПРИЄМНИЦТВА: ДІАЛЕКТИКА, ПОТЕНЦІАЛ РЕАЛІЗАЦІЇ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМНИЦТВА 11
1.1. Генезис підприємництва як провідної моделі економічної системи 11
1.2. Взаємовідносини між суб’єктами власності та суб’єктами підприємницької діяльності 34
1.3. Мотивація діяльності підприємця 50
Висновки до розділу 1 69
РОЗДІЛ 2. ДІАЛЕКТИЧНА ПРИРОДА ПІДПРИЄМНИЦТВА 74
2.1. Діалектика конкуренції та консолідації у підприємництві 74
2.2. Традиціоналізм та новаторство підприємництва 89
2.3. Партнерство і меркантилізм стосунків між підприємцем та найманими працівниками 102
Висновки до розділу 2 117
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМНИЦТВА 121
3.1. Формування моделі венчурного підприємництва 121
3.2. Удосконалення механізму державного регулювання приватного підприємництва 136
3.3. Розвиток внутрішнього корпоративного підприємництва 155
Висновки до розділу 3 171
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність теми. Багатство нації в ринковій економіці обумовлюється розвитком та реалізацією підприємницького потенціалу. Саме підприємець виступає основним фактором виробництва, так як залучає, спрямовує, організовує та використовує різнобічні ресурси. За умови належного орієнтування підприємців на забезпечення потреб суспільства можливе досягнення максимального ефекту – результату складання в єдине ціле різних елементів на рівні підприємства (бізнесу), галузі та всього національного господарства.
Економічне зростання в значній мірі залежить від ефективного функціонування суб’єктів ринкових відносин, в першу чергу підприємців, та їх гармонійних стосунків з державою. Не менш важливо, що підприємництво стало органічною складовою суспільства, і знайшло свій прояв у соціалізації підприємництва. Підприємництво, як одна з конкретних форм прояву соціально-економічних відносин, сприяє підвищенню достатку у суспільстві, реалізації здібностей і талантів кожного індивіда (як підприємця, менеджера або працівника), а в ідеалі веде до єднання суспільства. Ефективність підприємницької діяльності може оцінюватися не тільки розмірами отриманого прибутку та збільшенням або зменшенням ринкової вартості бізнесу (підприємства), але й за кінцевим рахунком стабільністю економіки.
Створення умов для розвитку підприємництва є однією з найважливіших складових економічної політики держави в будь-якій ринковій економіці. В Україні потенціал приватного підприємництва реалізується дуже повільно, що проявляється у його незначній питомій вазі у валовому внутрішньому продукті, експорті, зайнятості та неспроможності в повній мірі замінити потужності великих корпорацій і державних підприємств.
Аналіз суперечливої природи підприємництва дозволяє глибше зрозуміти джерела економічного зростання. Реалізації підприємницького потенціалу заважає багато чинників, зокрема, наявність структурних диспропорцій в економіці, недосконалість конкуренції, законодавчої бази, послаблення державної влади. Ініціатива підприємців не завжди відбувається в конструктивному плані, а також набуває деструктивного характеру, що проявляється у масових фінансових злочинах, ухиленні від сплати податків, відмивання брудних грошей, участі у перерозподілі прибутку державних підприємств, створенні підставних фірм, шахрайстві, підробці та контрабанді, вчинених приватними підприємцями.
Послаблення та обмеження впливу держави на управління економікою призвело до виникнення підприємництва, зорієнтованого, головним чином, на отримання доходів з недосконалості ринку. Зміцненню національної економіки будуть сприяти конструктивне партнерство економічних суб’єктів, відбудова державної регуляторної політики, зокрема захист інтересів як підприємців, так і суспільства та кінцевих споживачів. Форми підприємництва, які сприяють підвищенню та вдосконаленню механізму ринкового господарювання й перетворенню України в цивілізовану, в економічному плані, країну, заслуговують на державну та громадську підтримку. На сьогодні передумови для розвитку такого підприємництва лише починають складатися, тому його потенціал все ще залишається нерозкритим та нереалізованим. Все це зумовило актуальність наукових досліджень, розпочатих ще на межі 1980-1990-х років.
Перша декада двадцять першого століття характеризується підвищеним інтересом вітчизняних економістів та практиків до проблем підприємництва. Значний внесок в теорію підприємництва, яка складає основу даного дослідження, зробили українські вчені З.С.Варналій, Л.І.Воротіна, І.С.Кузнєцова, З.О.Манів, В.Н.Мокряк, І.М.Луцький, Ю.В.Ніколенко, Н.Г.Романенко, Л.В.Романова, О.В.Сизоненко, Т.С.Смовженко, Л.І.Шваб та інші. Значними є здобутки також російських вчених, а саме: Л.І. Абалкіна, B.C.Балабанова, Г.Л. Багієв, А.В.Бачуріна, Б.К. Злобіна, Ю.В. Назарова, А.А.Суханова, Л.С. Савченко, Т.В.Томилов, В.Е. Хруцкого, Н.П. Шмелева, Г.П.Черникова, В.М Яковлева та інших. Велике значення для розробки вітчизняної української думки мали публікації провідних економістів світу: П.Дракера, І.Кірцнера, М. Пітерса, Ф.Хайека, Р. Хизрича, А. Хоскінга, Й.Шумпетера. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що більшість опублікованих робіт з підприємництва (особливо тих, що були перекладені з англійської) були суто прагматичними порадами для бізнес-планування, започаткування бізнесу тощо, в яких недостатньо приділена увага соціально-економічним аспектам підприємництва. Серед таких, в найменшій мірі, розкритих проблем слід зазначити інновації у підприємницькій діяльності, подолання стереотипів та шаблонів сприйняття приватного підприємництва.
Тривогу викликає однобічне тлумачення такого підприємництва як єдиної позитивної альтернативи державному господарюванню та великим корпораціям. Помилково, на нашу думку, було б відводити підприємництву роль „рятівника” економіки та країни в цілому. Його потенціал не треба ані недооцінювати, ані переоцінювати.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії факультетів управління та маркетингу ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” і є складовою тем „Теоретичні проблеми соціально-економічного регулювання перехідної економіки” (номер державної реєстрації №0101U007345), „Соціалізація системно-економічної трансформації в Україні (номер державної реєстрації №0106U001803), в межах яких особисто автором розроблено підрозділи 1.1„Методологія соціально-економічного аналізу підприємництва” та 1.2„Взаємовідносини між суб’єктами власності та суб’єктами підприємницької діяльності”.
Мета і задачі дослідження. Головною метою дисертаційної роботи є аналіз соціально-економічної природи та підприємницької моделі господарювання заради розкриття її потенціалу в інтересах суспільства та всіх його членів. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення в процесі дослідження наступних завдань:
• розмежувати поняття “бізнес”, “підприємництво”, „підприємницька діяльність” з метою більш чіткого визначення об’єкту теоретичного аналізу та державної політики;
• уточнити розуміння підприємництва з позиції аналізу соціально-економічних відносин на рівні „підприємець-власник”, “держава-бізнес” та „підприємець-персонал”;
• розкрити соціальну спрямованість та мотивацію підприємців, виходячи за рамки орієнтації на максимальний прибуток;
• вивчити природу підприємницької моделі господарювання як діалектичну єдність конкуренції та співпраці, новаторства та традиціоналізму, партнерства та експлуатації;
• обґрунтувати регуляторну політику уряду по відношенню до приватного підприємництва.
Об’єктом дослідження є вітчизняне підприємництво в його основних різновидах у період трансформації соціально-економічного устрою.
Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають у процесі функціонування підприємницької моделі господарювання в країнах трансформації економіки.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових інструментів діалектичного методу пізнання: системний підхід, наукова абстракція, аналіз та синтез. На основі застосування формальної логіки визначено природу, генезис підприємництва як соціально-економічного феномену, проведено аналіз ще недостатньо розкритих типів підприємницької діяльності та стосунків у підприємництві. На основі діалектичної логіки, а саме наукової абстракції, єдності історичного і логічного були уточнені поняття підприємництва, парності категорій партнерства і конкуренції, співпраці та меркантилізму, новаторства та консерватизму. Інституціональні методи вивчення підприємництва дозволили описово-індуктивним методом виявити появу нових ознак підприємництва.
Дослідження підприємництва обумовлено комплексним характером цього феномену, у якому сконцентровані економічні, соціальні, психологічні й управлінські аспекти. Це визначило використання системного підходу, методів економічного аналізу, принципів порівняльного і системного аналізу, синтезу якісного і кількісного, статичного і динамічного підходів, структурно-функціонального підходу. Як емпіричні дослідження, для одержання фактичних даних про культуру підприємницьких організацій, використовувалося спостереження, аналіз документів. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні матеріали, результати незалежних соціологічних та економічних досліджень, наукові монографії, статті, матеріали науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у поглибленні розуміння природи підприємництва як соціально-економічного явища, з багатогранною сукупністю економічних відносин та взаємодій між різними його елементами. Підприємництво розглядається як необхідна та вирішальна ознака ринкової економіки в рамках демократичного суспільства. Нові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають у наступному:
Вперше:
• розкрита суперечлива природа підприємництва, в якому поєднується новаторство (інноваційний характер) та консерватизм (збереження традицій), уточнено можливість та доцільність співіснування різних форм підприємництва за рівнем інноваційності бізнесу в сучасних умовах господарювання;
• визначено не тільки позитивне, але й негативне у підприємництві, що посилюється в умовах слабкої або недосконалої регулятивної політики держави та періоду первісного нагромадження капіталу в умовах транзитивної економіки сьогодення, а саме феномен асоціальної, незаконної підприємницької діяльності.
Отримали подальший розвиток:
• розширене теоретичне уявлення про природу, сутність і зміст підприємництва, зокрема уточнено розмежування та етимологію понять „підприємництво”, „бізнес”, „суб’єкти підприємницької діяльності”;
• пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання приватного підприємництва (у формі малих та середніх підприємств);
• розуміння тріади соціально-економічних відносин між власниками, менеджерами (роботодавцями) та працівниками, що складають основу будь-якого підприємства і потребують регламентації з врахуванням конкретної форми підприємства.
Удосконалено:
• систему мотивації підприємців, а саме виділена мета підприємців, як індивідів, а не підприємств; підкреслено, що прибуток не є самоціллю або кінцевою метою, оскільки цілі підприємця виходять за рамки прибутку та поширюються на весь комплекс соціально-економічних потреб людини;
• тлумачення підприємництва як системи соціально-економічних, правових та техніко-економічних відносин, включаючи визначення мети господарювання, персоніфікацію відповідальності за кінцевий результат та можливість розпорядження ресурсами як атрибутом підприємництва;
• розмежування класичного приватного підприємництва та корпоративного підприємництва у вигляді антрепренерства у великих корпораціях та муніципальних і державних підприємствах; доведено право на існування такого підприємництва та важливість розкриття його потенціалу;
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертаційній роботі положення, висновки та рекомендації мають теоретичну і практичну цінність, сприяють збагаченню наукового знання в області теорії і методології регулювання підприємництва, визначають передумови його подальшого розвитку.
Висновки та рекомендації, які були зроблені автором в роботі, сформували вихідну інформацію для визначення стратегії розвитку підприємницької діяльності і стали науково-практичною основою при визначенні цілей, принципів, інструментів економічної політики держави в умовах соціальної спрямованості ринкової економіки та були враховані у практичній роботі Рахункової Палати України (довідка № 11/15-2208 від 08.09.2008 року).
Окремі положення та висновки дослідження використовуються закритим акціонерним товариством „Бучацький сирзавод” Міністерства сільського господарства і продовольства України для розробки концепції стратегічного соціально-економічного розвитку підприємства та його діяльності (довідка №330 від 01.09.2008 року).
Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі в ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при викладанні дисциплін „Економічна теорія”, „Політична економія” (довідка від 05.09.2008 року), „Інвестування” (довідка від 08.09.2008 року).
Особистий внесок здобувача. В дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до визначення природи підприємництва і механізмів взаємостосунків в рамках підприємництва в умовах формування ринкової економіки.
Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідалися автором на проблемно-науковій міжгалузевій конференції „Інформаційні проблеми комп’ютерних систем, юриспруденції, економіки та моделювання” (Бучач, 20-24 травня 2008 року) та на міжнародній конференції „Dynamika naukowych badan – 2007” (15-31 липня, Перемишль, Польща)
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,02 друк. арк., у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях і 3 тези виступів на наукових конференціях.

Список литературы

Висновки

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляються в удосконаленні теоретичних засад соціально-економічної природи підприємництва та розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності в Україні. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки:
1. Наукове визначення поняття „підприємницька діяльність” не слід обмежувати виключно існуючою законодавчою дефініцією, необхідно визначати це явище як соціально-економічну категорію, тобто як систему відносин. Поняття суб’єкт підприємництва не тотожне поняттю підприємець. Перше означає юридичне тлумачення. Ми вважаємо, що суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а підприємцями – лише фізичні особи – власники, що ведуть свій бізнес, або менеджери, які мають достатні повноваження (делеговані власником) для розпорядження, щоб вважатися підприємцями. Підприємець – це людина, що бере на себе ініціативу, ризик і відповідальність за організацію успішної діяльності підприємства. В юриспруденції, таким чином, зафіксоване помилкове ототожнювання особи (фізичної або юридичної) та людини.
Поняття „бізнес” слід тлумачити як: 1) будь-яка зайнятість, що приносить дохід (або очікується, що принесе дохід); 2) суто підприємницька діяльність. Поняття „зайнятість” ширше від поняття „бізнес”, оскільки включає звичайну найману працю, зайнятість у домашньому господарстві (призначена лише для власних потреб), працю у місцях покарання, лікування та навіть злочинну діяльність, а також зайнятість неприбутковими справами щодо забезпечення соціальних благ (оборона, наука, мистецтво) для суспільства.
2. Підприємництво – це система соціально-економічних, правових та техніко-організаційних відносин. В основі такої системи покладені: 1) чітке визначення мети господарювання – створення підприємства, яке стабільно працює та генерує достатні грошові надходження (в такому випадку прибуток не є самоціллю, а лише показником успіху); 2) персоніфікована відповідальність за кінцевий результат – успішне втілення задуманої справи, тобто має бути ідентифікована конкретна особа або група осіб, які отримують винагороду як частину прибутку, а не як заробітну плату; 3) можливість (закріплене право) залучати будь-які ресурси та розпоряджатися ними для досягнення кінцевої мети, для цього власники ресурсів мають передати менеджеру (підряднику, підприємцю) повноваження для забезпечення реалізації справи (при цьому сам підприємець може вкладати лише власні ресурси або додавати їх до залучених).
3. „Справжній підприємець” – це той, хто не тільки породжує або знаходить ідею, але й успішно її реалізовує. У широкому розумінні підприємництво – це заповзятливість, ініціативність, активність у сфері економіки; у вузькому – економічна діяльність власника або суб'єкта, що господарює. Підприємництво може набувати незаконного характеру який включає незареєстровану та приховану від оподаткування діяльність. Існує і відверто асоціальне підприємництво: ті види підприємництва, які спрямовані на руйнування соціальних норм, на провокування та задоволення потреб, що руйнують культурні цінності. В принципі можлива модель штучного підприємництва, коли майже вся компанія працює за угодами її керівництва зі своїми фактичними працівниками як приватними підприємцями.
4. Керівник підприємства, що виконує підприємницькі функції, може й не бути власником (наприклад, у випадках акціонерної або державної форми підприємництва). Можна вважати підприємцями тих керівників, які мають значні повноваження на розпорядження коштами та іншими ресурсами. У великих компаніях такі розпорядження не тільки розмежовані між кількома вищими менеджерами, але й закріплені за колегіальними органами. В такому випадку підприємницька функція розподіляється між кількома членами керівного складу. При колективній, муніципальній або акціонерній формі власності підприємництво виникає з того моменту, коли власник делегує повноваження розпорядження під відповідальність конкретним керівникам, Відповідно відбувається непростий процес передачі „естафети” у здійсненні підприємницької діяльності, при цьому може відбуватися зміна власності.
5. Розвиток бізнесу є процесом реалізації цілі, а не самою метою. Логічним є поділ цілей на фінансові та не фінансові. Фінансові цілі підприємця полягають у збільшенні прибутку та нарощуванні вартості свого бізнесу (підприємства). Не фінансові цілі включають закріплення високого соціального статусу, реалізацію мрій та здібностей, впевненість у власних силах тощо. Завдання визначення мети бізнесу відрізняється від загального завдання бізнесу. Навіть коли прибуток отримано, то власник бізнесу може відмовитися від споживання, тобто вкласти отриманий прибуток в розвиток бізнесу. Подальше його використання вже виходить за межі суто підприємництва: тут виникає поняття соціалізації особистості. Людина може витратити свій прибуток та своє багатство, в цілому, на різні цілі – на особисте споживання, на розвиток бізнесу, на спонсорство. Початком підприємницької діяльності є підприємницька ідея, яку можна „виносити”, одержати, успадкувати чи запозичити, або виробити самостійно. Ідея та новаторство не є тотожними.
6. Типовим для українського бізнесу є розвиток саме „традиційного” підприємництва. Це пов’язано з тим, що ризик невдалого починання принципово нового проекту є дуже високим в умовах існуючого середовища. Не доречно абсолютизувати інноваційну природу підприємництва, а правильно було б виділяти різновиди підприємництва, в тому числі інноваційне, а серед таких – за різними ступенями інновацій. Підприємництво органічно поєднує в собі дві, на перший погляд, протилежні тенденції – до збереження традицій і до рішучого оновлення. Слід розмежовувати підприємливість та підприємництво, оскільки перше означає певну якість, або особливий стиль господарської поведінки, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей для розвитку своєї справи. Правда, таке визначення лише ускладнює розуміння того моменту, що підприємливість притаманна не тільки підприємцям, але будь-яким людям, і не лише у самостійній організації справи, а й наприклад, у повсякденній роботі торговця або виконроба.
7. Між підприємцем (роботодавцем) та найманим працівником існують стосунки партнерства та меркантилізму. З одного боку, менеджери, власники та персонал зацікавлені у розвитку бізнесу (якщо існує правильний механізм мотивації), з іншого – кожна сторона намагається отримати більшу вигоду. Розбіжність інтересів сторін не є перешкодою розвитку бізнесу, а вимагає системи важелів та противаг. Поняття експлуатації праці не слід ототожнювати з грабіжницьким використанням ресурсу, оскільки найманий працівник за ідеальних умов отримує можливість відшкодування своєї робочої сили та розвитку себе як особистості. Найманий працівник може переходити у статус підприємця (та роботодавця). При цьому він може поєднувати в собі дві функції працівника та підприємця. Винятком є фіктивна реєстрація підприємцем найманого працівника з метою мінімізації податку на дохід.
8. Венчурні капіталісти обирають підприємства для фінансування, виходячи з індивідуальних критеріїв. Такі капіталісти намагаються обрати ті проекти, які у майбутньому дозволять продати частку у підприємстві з багаторазовим перевищенням. Приватних інвесторів венчурних підприємств приваблює висока перспектива отримати дохід від капіталізації, не займаючись при цьому безпосереднім керуванням бізнесу. Керівників бізнесу приваблює можливість викупити бізнес та перетворитися на власників. Таким чином, обидві сторони зацікавлені у стабільному зростанні підприємства. Венчурний бізнес відіграє роль віхи, що відзначає найбільш перспективні напрямки технологічного розвитку і дає сигнал банкам, великим корпораціям, державі про можливості одержання високої прибутковості від об'єктів інвестування, що дозволяє перерозподілити сукупний капітал на користь перспективних галузей економіки (технологій).
9. Розвитку приватного підприємництва сприяє низка програм пільгового фінансування суб’єктів господарювання – малих та середніх підприємств, як правило, шляхом надання кредитів та компенсації процентної ставки. Крім цього, важливим компонентом державного регулювання підприємництва є спрощення реєстрації, ліцензування та контролю з боку різних державних органів. Поки що Україна знаходиться у „ар’єргарді” в цьому плані, що проявляється у бюрократизмі та корупції, а це є однією з головних причин низької конкурентоспроможності країни. Системоутворюючим елементом реформи регуляторних процедур має стати принцип управління ризиками. Принцип управління ризиками означає здатність адекватно оцінити загрозу суспільним інтересам, яку несе в собі діяльність підприємства, і відповідно визначити необхідність у тому чи іншому дозволі, а також у перевірках згідно зі ступенем оцінюваної небезпеки.
10. Підприємництво функціонує як поєднання суперництва та співпраці суб’єктів господарювання. При цьому суперництво може зберігатися навіть в умовах олігополістичного союзу, кооперації виробників та різних союзів на захист інтересів підприємців. Конкуренція несе в собі не тільки конструктивну, але й деструктивну силу максимального випуску продукції та виснаження ресурсів за відсутності державного регулювання економіки, а отже – кризу надвиробництва. Слід враховувати конкуренцію усередині бізнесу (між підрозділами за кращі ресурси для розвитку, між менеджерами за більше особисте визнання, також між найманими працівниками за зайнятість та винагороду). Власник бізнесу може стимулювати таку конкуренцію, що проявляється у механізмі підприємництва всередині великих корпорацій. Тому доречно розглядати конкуренцію як економічне змагання, яке є невід’ємною рисою суспільства ринкової економіки.
11. Приватне підприємництво фактично представлено малим та середнім бізнесом на відміну від бізнесу великих корпорацій та державного підприємництва. За власністю великі корпорації також можуть бути приватними, але при цьому підприємництво набуває форми внутрішнього антрепренерства. Можливі два варіанти корпоративного підприємництва: внутрішнє підприємництво найманих менеджерів на рівні компанії (корпорації) або навіть на рівні окремого структурного підрозділу бізнесу та корпоративно-приватне підприємництво, коли вищі керівники стають власниками основних часток у капіталі і навіть повністю викуповують акції (частки) у сторонніх акціонерів. На приватному підприємстві діяльність власника та менеджера, як правило, відрізняється мірою свободи та відповідальності (максимальне покарання для менеджера – звільнення з посади, а для підприємця – втрата свого бізнесу). Делегування відповідальності і делегування повноважень – наріжний камінь системи „внутрішнього підприємництва”.

Список використаних джерел

1. Агафонов И. П. Построение эффективной системы риск-менеджмента на предприятии при реализации инновационного проекта / И. П. Агафонов// Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. – № 4. – C.100-108.
2. Аистова Л. С. Незаконное предпринимательство / Л. С. Аистова. – СПб.: Юр. центр «Пресс», 2002. – 283 с.
3. Аллэ М. Единственный критерии истины – согласие с опытом (Интервью с Нобеливским лауреатом) / М. Аллэ// МЭиМО. – 1989. – №11.
4. Ассоциация частных инвесторов Украины (АЧИУ). – http:www.uaban.org/about.html.
5. Андреева Г. М. Социальная психология. / Г. М. Андреева. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 415 с.
6. Антоненко И. В. Личностный аспект деятельности предпринимателя: дис. ...кандидата психологических наук: /И. В. Антоненка. – М., 1980. – с.186
7. Амосов Ю. Ни идеи, ни риска, ни доходов / Ю. Амосов // Эксперт. – 2006. – №45. – C. 58-64.
8. Атанасов В. Мало места / В. Атанасов// Фокус. – 2008. – №11.–С.10-12.
9. Афонин И. В. Инновационный менеджмент / И. В. Афонин. М.:Гардарики,2005. – 223 с.
10. Багиев Г. Л. Маркетинг и культура предпринимательства / БагиевГ.Л., Томилов В. В., Чернышева З. А. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербург ун-та экономики и финансов, 1995. – 115 с.
11. Багиев Г. Л. Организация предпринимательской деятельности: Учебное пособие / Г. Л. Багиев, А. Н. Асаул; под ред. проф. Г. Л. Багиева. – СПб.: СПбГУЭФ, 2001. – 231 c.
12. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент: Учеб.пособие / И.Т.Балабанов. – СПб.: Питер, 2000. – 207 с.
13. Базилевич В. Д. Історія економічних вчень: підручник / В.Д. Базилевич. – К.: Знання, 2004. – 851 c.
14. Берл Г. Создать свою фирму / Г. Берл. – М.: Дело Лтд, 1994. – 192 с.
15. Берн Э. Игры, в которые люди (психология человеческих взаимоотношений). Люди, которые играют в игры (психология человеческой судьбы) / Эрик Берн. – М.: Современный литератор, 2002. – 320с.
16. Бизнесмены России: 40 историй успеха: Сб. интервью / Отв. ред. В.Листовская. – М.: Изд-во АО "Об-ние "ОКО", 1994. – 414 с.
17. Бізнес-середовище в Україні. 2007р. Проект розвитку підприємництва в Україні. Доповідь міжнародної фінансової корпорації. – К.: IFC, 2007.– 105 c.
18. Благов Э. И. Предпринимательство в российской экономике / Э.И.Благов. – СПб., 1995. – 325 с.
19. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. – М.: Акад. нар. хоз-ва: Дело Лтд, 1994. – 687 с.
20. Блинов А.О. Формирование систем инновационного предпринимательства в Российской Федерации / А. О. Блинов // Вестник Сытктывского государственного университета. – 2006. – № 3-4. – С. 25-29.
21. Блэк С. Паблик Рилейшнз: что это такое? / С. Блэк. – М., 1990. – 353 с.
22. Бляхман Л.С. Предпринимательство – основа социально-экономического развития общества / Л.С. Бляхман// Вестник СПб Университета. Серия 5 «Экономика», 1992. – С. 12-16.
23. Богачев В.Ф. Стратегия малого предпринимательства / В.Ф.Богачев, В.С. Кабаков, А.Н. Ходачек. – СПб, 1995. – 387с.
24. Бортнікова Л.П. Роль підприємництва у формуванні нової системи виробничих відносин в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.е.н.: 08.01.01. „Економічна теорія” / Л. П. Бортнікова. – Київ, 2000. – 19 c.
25. Босова Т. А. Развитие современного предпринимательства на основе активизации инновационных: автореф. дис. на соискание науч. степ. канд. ек. наук. / Т. А. Босова – Ставрополь, 2006. – 20 c.
26. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем / Н. П. Бусленко. – М.: Наук, 1978. – 421с.
27. Варналій З. С. Економічна природа та особливості розвитку малого підприємництва в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. ек. наук :08.01.01/ З. С. Варналій. – Київ, 1998. – 34 c .
28. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики / З.С. Варналій. – К.: Знання, 2001. – 277 c.
29. Варналій З. С. Державне регулювання політики у сфері малого підприємництва/З.С.Варналій, І.С.Кузнєцова.–К.: Ін-т ек.прогноз.,2002.–104c.
30. Вебер М. Избранное. Образ общества/М. Вебер–М.:Юрист,1994.– 702c.
31. Вознюк М.А. Організаційно-економічні форми підтримки підприємництва : Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.06.02. / НАН Ураїни. Ін-т регіон. досліджень. — Львів, 1998. — 17 с.
32. Вороніна Л.І. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: навч.посіб.-3-е вид. / Л.І. Вороніна. – К.: Європ.ун-тет. – 2004. – с.308 с.
33. Ґенеза ринкової економіки. Навчальний економічний словник-довідник. – Львів: Магнолія плюс. – 2004. – 682 с.
34. Гербер М. Создание предприятия, которое работало бы: Предпринимательство: миф и реальность / М. Гербер. – М.,: Информ.-изд. дом "Филинъ",1996. – 322 с.
35. Гербер М. Мастерство предпринимательства. 7 стратегических направлений развития своего бизнеса/М.Гербер.–М.:Диалектика.–2008.–448с.
36. Глущенко Е.В. Основы предпринимательства / Е.В. Глущенко, А.И. Капцов, Ю.В. Тихонравов. – М.: Вестник, 1996. – 412 с.
37. Господарський кодекс України.–К.: "Видавн. дім Ін Юре",2005. – 384с.
38. Гэлбрайт Д.К. Экономическая теория и цели общества / Д. К. Гэлбрайт. – М.: "Экономика", 1988. – 452с.
39. Двадцать самых загадочных компаний Украины.–Дело, 4 августа 2008.
40. Дейнеко О.С. Отношение к деньгам у предпринимателей малого бизнеса: Депонент ИНИОН РАН.СПб., 1996.
41. Держава і бізнес: час долати бар’єри для росту. –Київ: IFC–2007р.– 16с.
42. Десмонд Г. Руководство по оценке бизнеса / Гленн М. Десмонд, Ричард Э. Келли; пер. с англ. – М.: РОО : Акад. оценки, 1996. – 262 с.
43. Донець Л. Основні підприємства: навч. Посібник / Л.Донець, Н.Романенко. – К.: Центр навч. Літератури. – 2006. – 320 с.
44. Друкер П. Управление, нацеленное на результат / П. Друкер. – М., 1992. – 302 с.
45. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П. Ф. Друкер. – М.: "Бук Чембер Интернешнл". – 1992. – 349 с.
46. Економічна енциклопедія: у трьох томах / [відп. ред. С. В. Мочерний]. – Київ-Тернопіль, 2000 р.
47. Емельянов Е.Н. Психология бизнеса: Учеб. пособ./Е.Н.Емельянов, С.Е. Поварницына; Ин-т„Открытое о-во”.–М.:Армада:Дмитрий+пресс,1998.–511с.
48. Законодавча база України про підприємництво. Офіційний сайт Держкомпідприємництва. – http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish.
49. Збірник нормативно-правових актів. Мале підприємництво в Україні / [За ред. О.В.Кужель, А.К.Кінах, В.В.Костицького]. – К.: Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. – 190 с.
50. Зянько В.В. Інноваційне підприємництво в Україні: Проблем становлення та розвитку /В.В. Зянько. – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2005. – 262с.
51. Инвестиционное проектирование: практическое руководство по экономическому обоснованию инвестиционных проектов / Рос. фин. корпорация; [Щелков В. С. и др., науч. ред. С.И.Шумилин.]. – М.: АО "Финстатинформ", 1995. – 237 с.
52. Итикава К. Японские методы управления качеством. / Каору Исикава; пер. с яп. – М.: Экономика, 1988. – 215 с.
53. Кабаков В.С. Стратегия предпринимательства / В.С. Кабаков, Е.В. Шатрова. – СПб.: СПбГИЭА, 1996. – 73 с.
54. Кейнс Д.М. Избранные произведения / Д. М. Кейнс. – М.: 1993. – 540 с.
55. Кемпбел К. Венчурный бизнес: новые подходы / К Кемпбел.– М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 428 с.
56. Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство / И. Кирцнер. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 239 с.
57. Кларк Дж. Б. Распределение богатства / Дж. Б. Кларк; пер. с англ. А. Бесчинского, Д. Страшунского. – М.: Экономика, 1992. – 446 с.
58. Козаченко Г.В. Малый бизнес: устойчивость и компенсаторные возможности / Г.В. Козаченко, А.Е.Воронкова, В.Ю. Медяник, В.В.Назаров. – К.: Либра, 2003. – 328 с.
59. Козмецки Р. Женщины в бизнесе: Женщинам, преуспевающим в качестве менеджера, профессионала или предпринимателя, а также начинающим свое дело / Р. Козмецки; пер. с англ. под ред. О.П.Андреевой.–СПб.: Лениздат, 1992. – 89 с.
60. Корнелиус Х. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты / Х. Корнелиус, Ш. Фэйр; пер. П.Е. Патрушева. – М.: Стрингер, 1992. – 212с.
61. Котлер Ф. Основы маркетинга / Филип Котлер; пер. с англ. В.Б.Боброва – М.: Стрингер, 1990. – 733 с.
62. Краснова В. Семь нот менеджмента: Настольная книга руководителя / В.Краснова, А. Матвеева, А. Привалов, Н. Хорошавина. – М.: ООО "Дедал Арт" : "Журн. Эксперт", 1996. – 172с.
63. Крупанин А.А. Основы предпринимательства / А.А. Крупанин. – СПб: СПбГИАЭ, 1992. – 177 с.
64. Крутик А.Б. Введение в предпринимательство / А.Б.Крутик, А.А.Пименова. – СПб.: Изд. "Политехника", 1995. – 581с.
65. Кубай Н.Е. Становлення і розвиток приватного підприємництва в перехідній економіці (на прикладі малих підприємств України): Автореф. дис... к. е. н.: 08.01.01/Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. – Л., 1999. — 18с.
66. Кузнєцова І.С. Характеристика інноваційного аспекту діяльності малого підприємництва. – Ін-тут екон. прогнозування НАНУ, 2007. – 437с.
67. Кузьмичев А.Д. Отечественное предпринимательство: Очерки истории / А. Д.Кузьмичев, И.Н. Шапкин. – М.: Прогресс – Академия, 1995. – 185с.
68. Кунц Г. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций / Г. Кунц; пер. с англ. Д. Гвишиани. – М.: Прогресс, 1981. – 495с.
69. Ландрам Д. Тринадцать женщин, которые изменили мир / Д. Ландрам. – Ростов-на-Дону, 1997. – 197с.
70. Ландрам Д. Тринадцать мужчин, которые изменили мир / Д. Ландрам. – Ростов-на-Дону, 1997. – 215с.
71. Мазур О.Є. Оцінка сучасного стану малого підприємництва в Україні / О.Є. Мазур // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 12. – С. 86-90.
72. Маккей Х. Как уцелеть среди акул: Опередить конкурентов в умении продавать, руководить, стимулировать, заключать сделки / Харви Маккей. – Уфа: Акад. менеджмента: Экономика, 1993. – 366 с.
73. Малафеєв А.С. Соціально-економічні основи мотивації підприємницької діяльності малих підприємств: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Дніпропетровський ун-т економіки та права. – Д., 2003. – 25с.
74. Мальцев Е. Я зверху бачу все/Е.Мальцев//Контракти.–2004.–№12.–С. 6.
75. Манів З.О. Економіка підприємства / З.О. Манів, І.М. Луцький: навч. посіб. – 2-е вид. – К.: Знання, 2006. – 350 с.
76. Маршалл А. Принципы экономической науки / А.Маршалл. – М.: Экономика, 1990.
77. Минго Дж. Секреты успеха великих компаний: 52 истории из мира бизнеса и торговли / Дж. Минго. – СПб, 1995. – 248с.
78. Москаленко В. Сучасні нвпрямки досліджень в економічній психології /В. Москаленко // Соціальна психологія. – 2004. – № 2 (4). – С. 3-18.
79. Мокряк В. Проблеми формування і розвитку підприємництва в процесі пострадянського трансформування сусупільства / В.Мокряк // Економіка України. – 2004. – № 11. – С. 49-57.
80. Назарова У.А. Система "работодатель-наемный работник": проблема гармонизации современных социально-трудовых отношений: автореф. док. ек. наук. – М., 2007. – 34с.
81. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: посібник / Ю.В. Ніколенко. – К., 2007. – 287с.
82. Предпринимательство: Учебник / Под. ред. М.Г. Лапусты. – М.: Инфра-М, 2007. – 667 с.
83. Пашута М. Мале підприємництво та інновації як фактории зростання економіки / М.Пашута // Економіст. – 2004. – № 1. – С. 50-55.
84. Полянская Я.В. Развитие инструментов управления предпринимательскими структурами в малом бизнесе: автореф. дис. … канд. экон. наук. 08.00.05. – Астрахан. гос. ун-тет. – Астрахань, 2007. – 23 с.
85. Про Концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності. – Указ Президента України № 816/2007 від 3 вересня 2007 року.
86. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. Под ред. Корсини Р., АуэрбахА.
87. Ракитский Б.В., Ракитская Г.Я. Социальные риски особенного исторического происхождения. – Социальные риски в рыночной экономике и политики их смягчения. VII Мильнеровские чтения / Б.В. Ракитский, Г.Я.Ракитская. – М.: Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2004. – 84с.
88. Романова Л.В. Управління підприємницькою діяльністю / Л.В.Романова. – К.: ЦУД. – 2006. – 240 с.
89. Річний звіт за 2007 р. – Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=93070&cat_id=93069
90. Рубин Ю.Б. Теория и практика предпринимательской конкуренции / Ю.Б.Рубін. – М.: Маркет ДС. – 2008. – 782с.
91. Рябков В.Г. Российское предпринимательство: социально-философский аспект / В.Г.Рябков. – М.: Фонд «СИГИП», 1994. – 160с.
92. Савченко Л.С. Культура и этика предпринимателя / Л.С.Савченко // Корпоративное предпринимательство в России. – СПб., 2003. – С.10-16.
93. Савченко Л.С. Организационная культура: учебное пособие / Л.С.Савченко. – СПб., 2007. – 98с.
94. Савченко Л.С. Организационная культура как фактор повышения эффективности предпринимательской деятельности: автореферат дис. ... к.э.н.: 08.00.05/Ин-т упр. и экономики – СПб, 2003. – 24с.
95. Санталайнен Т. Управление по результатам / Тимо Санталайнен, Эеро Воутилайнен, Пертти Поренне, Йоуко Х. Ниссинен; Общ. ред. и предисл. Я. А. Лейманна. М.:Прогресс, 1988. – 318с.
96. Секреты успеха: Революция в маркетинге: Уроки гениев бизнеса: [Сборник: Перевод / Сост. Н. Синяев].–М.: Интеллект-Экспресс, 1992. – 176с.
97. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво: Довідник /В.О. Сизоненко. – К.; "Знання-Прес". – 2003. – 379 с.
98. Синов В.В. Ум хорошо, а два лучше. Социально-психологические аспекты инновационного предпринимательства / В.В.Синов // Российское предпринимательство. – 2005. - № 6. – С.18-23.
99. Сиц И.В. Бизнес-план – основа успеха / И.В.Сиц.–М.: Дело, 1994.–111с.
100. Скотт Дж. Сила ума. Описание пути к успеху в бизнесе / Дж. Скотт. – Киев: Внешторгиздат, 1991. – 198с.
101. Словарь иностранных слов /Под ред. Ф.Н. Петрова. – М., 1983. – 607с.
102. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А.Смит. – Петрозаводск:, 1993. – 319с.
103. Смит Э. Свой бизнес/Э.Смит. – М.: ТОО «Нижн. Амур», 1994. – 144с.
104. Смовженко Т.С. Державна політика сприяння розвиткові підприємництва / Т.С.Сможенко. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАНУ. – 2001. – 464 с.
105. Смол М. Как стать предприимчивым и богатим / М.Смол, Р.Маккензи. – М.: Молодая гвардия, 1991. – 398с.
106. Современный экономический словарь. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.-5-е изд, перераб. и доп.-М.: ИНФРА-М, 2006.-495 с.
107. Томилов В.В. Культура предпринимательства / В.В. Томилов. – СПб, 2000. – 251 с.
108. Томилов В.В. Маркетинг и интрапренерство в системе предпринимательства: учеб. пособие / В.В.Томилов, А.А.Крупанин, Т.Д.Хакунов. – СПб.,1998. – 130с.
109. Томилов В.В. Организационная культура и предпринимательство: учеб. пособие / В.В. Томилов. – СПб.: СПбУМ, 1994. – 167с.
110. Томилов В.В. Экономико-организационные основы предпринимательства/В.В.Томилов, А.А.Крупанин.–СПб.:СПбУМ,1996.–78с.
111. Фияксель Э.А. Теория, методы и практика венчурного бизнеса / Э.А. Фияксель. – СПб.: Изд-во СПГУЭФ, 2006. – 315 с.
112. Фияксель Э.А. Управление инновационным развитием промышленных предприятий на основе венчурного инвестирования: теория и методология: автореф. дис. ... д.э.н.: 08.00.05/Э.А.Фияксель.–СПб.,2008.–42 с.
113. Фияксель Э. Эра инноваций / Э. Фиякель // "Управление компанией" - №1. – 2007. – с. 38-42.
114. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения / Г. Форд. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 205с.
115. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник / В. Франкл. – М.: Прогресс, 1990. – 366с.
116. Фридман М. Свобода выбирать: наша позиция / М. Фридман, Р.Фридман; [пер. с англ. Т. Югай]. – М.: Новое издательство, 2007. – 354с.
117. Хараш А.У. Человек рынка / А.У. Хараш // Общественные науки и современность. – Москва, 1992. № 5. – С. 9-12.
118. Харитонова Е.В. Инновация как экономическая категория и как инструмент предпринимательской деятельности / Е.В. Харитонова, О.В.Рудакова // Российское предпринимательство.– М., 2008. - №2. – С 24-29.
119. Хайне П. Экономический образ мышления / Пол Хайне. – М.: Дело, 1993. – 213с.
120. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельности: В 2 т. / Х. Хекхаузен. – М.: Педагогика, 1986.
121. Хизрич М. Предпринимательство, или как завести собственное дело и добиться успеха / Р. Хизрич, М. Питерс; Предпринимательство (вып. 1-5). – М.: Прогресс-Университет, 1993.
122. .Хилл Н. Думай и Богатей / Н.Хилл. – М.: Начала-пресс, 1992. – 158с.
123. Холт Р. Основы финансового менеджмента/Р.Холт.–М.:Д,1993.–126с.
124. Хорни К. Невротическая личность нашего времени; Самоанализ / Карен Хорни; Перевод с англ. В. В. Старовойтова; Общ. ред. [и послесл.] Г. В. Бурменской. – М.:Прогресс, 1993. – 478с.
125. Хоскинг А. Курс предпринимательства: Пер. с англ./А. Хоскинг; Общ. ред. и предисл. В.Рыбалкина.–М.: Междунар. отношения, 1993. – 349с.
126. Черников Г.П. Предприниматель – кто он? / Г.П. Черников. – М.: Международные отношения, 1992. – 209 с.
127. Чирикова А.Е. Лидеры российского предпринимательства: менталитет, смыслы, ценности / А.Е. Чирикова. – М.: ИС, 1997. – 201с.
128. Целин Д.С. Философско-экономические аспекты предпринимательства / Д.С. Целин // Философия хозяйства. Альманах МГУ. М., 2006. - №5 (47). – С. 29-36.
129. Шаповал В.М. Еволюція соціальної відповідальності підприємництва: Держава та регіон. / В.М. Шаповал // Економіка та підприємництво. – К., 2007. - № 5. – С. 117-128.
130. Шваб Л.І. Основи підприємництва / Л.І. Шваб. – К.: Вид-во "Каравела". – 2006. – 343 с.
131. Швальне Б., Швальне Х. Личность, карьера, успех: Психология бизнеса: 4-е изд. / Б. Швальне, Х. Швальне. – М., 1993. – 289с.
132. Шегда А.В. Менеджмент / А.В.Шегда. – К.: "Знання". – 2006. - 645 с.
133. Шумпетер Й. Теория экономического развития: (Исслед. предпринимат. прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) /Й.Шумпетер; Перевод с нем. В.Автономова и др.–М.: Прогресс, 1982.–455с.
134. Электронная энциклопедия "Википедия". http://ru.wikipedia.org/wiki/Верчурное_финансирование
135. Юріна Н.О. Система підприємництва в країнах з перехідною економікою: автореф. дис. ...к.е.н. 08.01.01. – Донецьк, 2006. – 16с.
136. Ягер Д. Деловой етикет: Как выжить и преуспеть в мире бизнеса / Д. Ягер. – М.: АОЗТ "Джон Уайли энд санз", 1994. – 284с.
137. Якокка Л. Карьера менеджера / Л.Якокка; Пер. с англ. Столпер Р. И.; Общ. ред. и предисл. В. В. Каданникова. – Тольятти, 1996. – 358с.
138. American Heritage Dictionary. 3'd edit. Houghton Mifflin Company 1994
139. Atkinson J. An introduction to motivation. – N.Y., 1964
140. Annual Report Transparency International 2007. – http://www.transparency.org/publications/annual_reports/annual_report_2007
141. Baumol, W. “Entrepreneurship in economic theory”, American Economic Review, May issue, pp.64-71. – 1968
142. Baumol, W. “Entrepreneurship: productive, unproductive, and destructive”, Journal of Political Economy, Vol.98 No.5. – 1990
143. Baumol, W. “Formal entrepreneurship theory in economics: existence and bounds”, Journal of Business Venturing, Vol.8 pp.197-210. – 1993
144. Belasco, Bernard I. The Entrepreneur as Culture Hero. (Preadaptations in Nigerian Economic Development). N.Y., Praeger Publ., 1980
145. Block, Peter – The Empowered Manager. N.Y. Jossey-Bass. – 1990
146. Brockhaus, R.H., Horowitz, P.S. “The psychology of the entrepreneur”, in Sexton, D., Smilor, R. (Eds), The Art and Science of Entrepreneurship, Ballinger, Cambridge, MA, pp.25-48. – 1986
147. Bull, I., Willard, G.E. “Towards a theory of entrepreneurship”, Journal of Business Venturing, Vol. 8. pp.183-195. – 1993
148. Burt, R.S. Corporate Profits and Cooptation, Academic Press, New York, N.Y., 1983
149. Bygrave, W.D., Hofer, C. “Theorizing about entrepreneurship”, Entrepreneurship Theory & Practice, Vol.16 No.2,pp.13-22. – 1991
150. Campell A., Nash L. A Sense of Mission. N.Y. Addison-Wesley, 1992
151. Carvell, Fred J. Human Relations in Business. London. Mac-Millan Comp., 1970
152. Cole, Donald W. A History of the Organization Development Institute. Organization Development Journal, 1993
153. Cook, T.D., Campbell, D.T. Quasi-Experimentation: Design and Analysis Issues for Field Settings, Houghton-Mifflin, Boston, MA, 1979
154. Cooper, A.C., Folta, T.B., Woo, C. “Entrepreneurial information search”, Journal of Business Venturing, Vol. 10 pp.107-120. – 1995
155. Curran, J., Blackburn, R. Researching the Small Enterprise, Sage, London. – 2001
156. De Roover, R. “The scholastic attitude toward trade and entrepreneurship”. Explorations in Entrepreneurial History, Vol. 2 No. 1, pp.76-87. – 1963
157. Dickson, P.R., Giglierano, J.J. “Missing the boat and sinking the boat: a conceptual model of entrepreneurial risk”, Journal of Marketing, Vol. 50 pp.43-51. – 1986
158. Donham, Wallac B. Material Progress and Social Discontent. In: M.R. McNair, H.T. Lewis (eds.) Business and Modem Society. Cambridge. Harvard University Press. – 1938
159. Drucker P. F. Innovation and Entrepreneurship. Harper & Row Publishers. Inc., New York, NY, 1985.
160. Eckhart J. T., Shane S. A. Opportunities and entrepreneurship. Journal of Management. Vol. 29 No. 3, pp. 33-49. 2003.
161. Encyclopedia Americana. International edition. V. 5. Grolier Incorp., Danbury Connecticut, 1987.
162. Encyclopedia International, V 3. Grolier Incorp., N. Y, 1967.
163. Fiet, J.O. The Systematic Search for Entrepreneurial Discoveries, Quorum Books, Westport, CT. 2002
164. Fiet, J.O. "The information basis of entrepreneurial discovery", Small
Business Economics, Vol. 8 pp.419-30. 1996
165. Formaini, R.L. "The engine of capitalist process: entrepreneurs in economic theory", in Price, R.W. (Eds),Entrepreneurship, 5th ed., McGraw-Hill/Dushkin, DuBuque, IA, originally published in (2001) Federal Reserve Bank of Dallas Economic and Financial Review, 4th Quarter, pp.2-9. 2006
166. Foss N.J, Klein P.I. Entrepreneurship and the economic theory o the firm: any gains from trade? - Handbook of Entrepreneurship. - 2004.
167. Friedman, M. Essays on Positive Economics, University of Chicago Press. Chicago, IL, 1953.
168. Gartner, W. "Who is the entrepreneur? Is the wrong question", American Journal of Small Business, Vol. 12 pp.11-32. 1988
169. Gartner, W.B. "Is there an elephant in entrepreneurship? Blind assumption: in theory development", Entrepreneurship Theory & Practice, Vol.25, No.4 pp.27-39. 2001
170. Grand Larousse (en 5 volumes), V. 1. Paris, 1987.
171. Harrison, R.T., Leitch, CM. "Entrepreneurial learning: researching the interface between learning and the entrepreneurial context", Entrepreneurship Theory & Practice, 2005. - Vol. 29 No.4, pp.3 51-72.
172. Hayek, F.A. Individualism and Economic Order, Henry Regnery Company, Chicago, IL, 1948.
173. Hebert, R.F., Link, A.N. The Entrepreneur, Praeger Publishers, New York NY, 1988.
174. Hills, G.E. Marketing and Entrepreneurship: Research Ideas and Opportunities, Greenwood Press, Westport, CT, 1994.
175. Hills, G.E., Lumpkin, G.T., Singh, R.P. Opportunity Recognition: Perceptions and Behaviors of Entrepreneurs. Frontiers of Entrepreneurship, Babson College Press, Wellesley, MA, 1997.
176. Katz, J. "The chronology and intellectual trajectory of American entrepreneurship education 1876-1999", Journal of Business Venturing, Vol. 18 pp.283-300. 2003
177. Keezer, Dexter Marrian. Business. In: Encyclopaedia of the Social Sciences. V. 3 N. Y. Me Millan, 1930.
178. Kihlstrom, R., Laffront, J.J. "A general equilibrium entrepreneurial theory of firm formation based on risk aversion", Journal of Political Economy, Vol 87 No.4, pp.719-48. 1979
179. Kirzner, I. "Entrepreneurial discovery and the competitive market process: an Austrian approach", Journal of Ec. Literature, Vol. 35 pp.60-85. 1997
180. Kirzner, I.M. Competition and Entrepreneurship, University of Chicago Press, Chicago, IL, 1973.
181. Kirzner, Israel M. Perception, Opportunity and Profit (Studies in the Theory of Entrepreneurship). Chicago. The University of Chicago Press, 1979.
182. Knight, F.H. "Risk, uncertainty, and profit", Library of Economics and Liberty, available at: www.econlib.org/library/Knight/knRUPl.html (accessed March 2003), 1921.
183. Kotler, Philip. Marketing Management. Analysis, Planning Implementation, and Control. 7 edition. London etc. Prentice-Hall,1991.
184. Landstrom, H., Frank, H., Veciana, J.M. Entrepreneurship and Small Business Research in Europe, Avebury Press, Aldershot, 2001.
185. Long R.J. The relative effects of share ownership versus control on
job attitudes in an employee-owned company. — «Human Relations)), 1978 (Sep.).
186. Low, M.B., MacMillan, I.C. "Entrepreneurship: past research and future challenges", Journal of Management, Vol. 14 No.2, pp.139-61. 1988
187. MacKal, Paul K. The Economic Psychology of Business Institutions. New York, Washington, Vantage Press, 1975.
188. Marshall, A. Principles of Economics: An Introductory Volume, Porcupine Press, Philadelphia, PA, 1990, 1890.
189. McClelland, D.C. The Aieving Society, Van Nostrand, Princeton, NJ, 1961
190. McDavid, John W.; Harary, Herbert. Social Psychology. Individuals, Groups, Societies. N. Y; London.: Harper & Row, 1971.
191. McGregor D. The Human Side of the Enterprise. N. Y. McGrow-Hill, 1960.
192. McMullen, J.S., Shepherd, D. "Entrepreneurial action and the role of uncertainty in the theory of the entrepreneur", Academy of Management Review, Vol. 31 No. 1, pp. 1-21. 2006
193. Mises, L. Human Action: A Treatise on Economics, Laissez Faire, San Francisco, CA, 1949.
194. Mitchell, R.K. "Oral history and expert scripts: demystifying the entrepreneurial experience", Journal of Management History, Vol. 2 N. 3, pp.50-67. 1996
195. The MonevTree Reoort. - PricewaterhouseCooners and the National Venture Capital Association. -https://www.pwcmoneytree.com/MTPublic/ns/index.jsp
196. Morris, M.H., Kuratko, D.F. Corporate Entrepreneurship: Entrepreneurial Development within Organizations, Harcourt College Publishers, Fort Worth, TX, 2002.
197. Murphy, P. "Episodic knowledge and entrepreneurial discovery", paper presented at the 65th Annual Meeting of the Academy of Management, 2005.
198. Murphy, P.J. A Logic for Entrepreneurial Discovery, Proquest Learning and Information Company, Ann Arbor, MI, (doctoral dissertation, UMI 3126461), 2004.
199. Murphy, P.J., Shrader, R.C. "Entrepreneurial discovery and prediction: knowledge-based shadow options for research efforts", paper presented at the 64th Annual Meeting of the Academy of Management, 2004.
200. Ott J. The Organizational Culture Perspective. Belm.: Dorsey Press, 1988.
201. Phegan, B. Developing Your Company Culture. The Joy of Leadership. (A Handbook for Leaders and Managers).Berkeley. Context Press, 1994.
202. Reynolds, P.D. "Sociology and entrepreneurship: concepts and contributions", Entrepreneurship Theory & Practice,Vol.16,No.2, pp.47-70. 1991
203. Robinson, K.C. Measures of Entrepreneurial Value Creation: and Investigation of the Impact of Strategy and Industry Structure on the Economic Performance of Independent New Ventures, Proquest Learning and Information Company, Ann Arbor, MI, (doctoral dissertation, UMI#9604073), 1995.
204. Roetlisberger F. J. Understanding: a Prerequisite of Leadership. In: M.P McNair, H.T.Lewis (eds.) Business and Modern Society. Cambridge. Harvard University Press, 1938.
205. Schein E.H. Organizational Culture and Leadership. San Francisco, 1992.
206. Schein E.H. Organizational Psychology. London e. a. Prentice-Hall. 1980.
207. Schumpeter, J.A. The Theory of Economic Develooment. Harvard University Press, Cambridge, MA, 1934.
208. Shane, S., Venkataraman, S. "The promise of entrepreneurship as a field of research", Academy of Management Review, Vol.25, No.l, pp.217-226 2000.
209. Singh, Satvir. Achievement Motivation and Entrepreneurial Success: A Follow-up StudV. «Journal of Research in Personality)), 1978 (Dec.).
210. Venkataraman, S. "The distinctive domain of entrepreneurship", in Katz, J.A. (Eds),Advances in Entrepreneurship: Firm Emergence and Growth, Vol. 3 pp.119-38. 1997
211. Watkins, Karen E.; Marsick, Victoria J. Sculpting the Learning Organization. (Lessons in the Art and Science of Systemic Change). San Francisco: Jossey-Bass Publishers, 1993.
212. Weber, M. The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism, George Allen & Unwin, Ltd, London, [Talcott Parsons, trans], 1930.
213. Webster's New Collegiate Dictionary. G.& C. Merriam Co., Publishers, Springfield, Mass., 1958.
214. Weick K. —The Social Psychology Of Organizing. Reading, MA: Addison- Wesley, 1979.
215. Welsch, H., Maltarich, M. "Emerging patterns of entrepreneurship: distinguishing attributes of an evolving discipline", in Welsch, H. (Eds),Entrepreneurship: The Way Ahead, Routledge, London, 2004.
216. Yates, AJ. "The knowledge problem, entrepreneurial discovery, and Austrian market process theory", Journ. of Ec. Theory, Vol. 91 pp.59-85.2000