Формування та розвиток продовольчого підкомплексу в Україні :

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………..…………….... 4
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи становлення та функціонування продовольчого підкомплексу……………………..............................................14
1.1. Продовольча безпека та продовольчий підкомплекс: сутність, складові, значення і проблеми розвитку…………………………..…14
1.2. Принципи, фактори та умови формування і розвитку регіонального продовольчого під комплексу.............................…………………..…32
1.3. Методологічні засади оцінки економічного стану та ефективності функціонування продовольчого підкомплексу…………………..….59
Висновки до розділу 1………………………………………………………….80
Розділ 2. Ретроспектива, сучасний стан та основні проблеми розвитку продовольчого підкомплексу……………………………………………..……84
2.1. Трансформація складу продовольчого підкомплексу та його регіональні особливості ……………………………………………...84
2.2. Ретроспектива, сучасний стан та проблеми розвитку аграрної сфери підкомплексу…………………………………………………………..95
2.3. Розвиток, проблеми та ефективність функціонування переробної і харчової промисловості……………………………………………...114
2.4. Особливості та проблеми споживання продовольчих товарів….…123
Висновки до розділу 2………………………………………………………...136
Розділ 3. Напрями формування та ефективного використання ресурсного потенціалу продовольчого підкомплексу в умовах ринку….……………….141
3.1. Покращення стану земельних ресурсів і підвищення ефективності
їх використання……….…………………………………………………...141
3.2. Зміцнення матеріально-технічної бази підкомплексу та підвищення ефективності її використання…………………………………….…159
3.3. Удосконалення складу і підвищення ефективності використання трудового потенціалу……………………………………………..…185
3.4. Інвестиційне забезпечення розвитку підкомплексу на
інноваційній основі…………………...……………………………..210
Висновки до розділу 3………………………………………………………...223
Розділ 4. Підприємницька діяльність та розвиток інтеграції і сільськогосподарської кооперації …………...………………………………..228
4.1. Розвиток підприємництва у продовольчому підкомплексі…..…..228
4.2. Ефективний розвиток агропромислової інтеграції………….…....248
4.3. Подальший розвиток кооперації та підвищення її
ефективності…………………………………………………….…....266
Висновки до розділу 4………………………………………………………...288
Розділ 5. Основні стратегічні і тактичні напрями формування та
ефективного розвитку продовольчого ринку………...………………………291
5.1. Оптимізація виробництва і споживання продукції підкомплексу, удосконалення її структури і підвищення конкурентоспроможності………………………………………….291
5.2. Формування інфраструктури продовольчого ринку та підвищення ефективності її функціонування…………………….…………….329
5.3. Організація реалізації продукції на основі маркетингу………….348
5.4. Прискорення адаптації вітчизняних товаровиробників до умов світового ринку і нарощування їх експортного потенціалу……..361
Висновки до розділу 5………………………………………………………...386
Висновки……………………………………………………………...………..391
Список використаних джерел………………………………………...……..399
Додатки ………………………………………………………………………...433
ВСТУП

Актуальність теми. Головними завданням сучасного етапу розвитку економіки АПК є стабілізація і подальше нарощування обсягів виробництва продовольчої продукції, а на цій основі – послаблення залежності країни від імпорту, оптимізація споживання продуктів харчування з розрахунку на душу населення, створення сприятливих організаційно-економічних умов для ефективної роботи сільгосптоваровиробників, покращення соціальної сфери села. Тому розвиток продовольчого підкомплексу АПК повинен стати одним з пріоритетних напрямів регіональної економічної політики. Його доцільно зорієнтувати на одержання належних кінцевих результатів діяльності.
Однак слід визнати, що, незважаючи на виключно важливу роль продовольчого підкомплексу, темпи його економічного розвитку останніми роками є недостатніми, а потенційні можливості використовуються неповною мірою, що гальмує вирішення існуючих нині економічних, соціальних та екологічних проблем. Сучасний стан практично всіх продовольчих вертикалей характеризується недостатнім рівнем розвитку як сировинних, так і переробних їх складових, порівняно малими обсягами реалізації готової продукції, розбалансованістю управління галузями і майже відсутністю міжгалузевої координації. До того ж виробництво продукції підкомплексу поки що є недостатньо стійким до коливань ринкового попиту на продовольчі товари. Криза, що відбувалася в економіці нашої країни, призвела до дефіциту та низької якості продовольчої продукції, високої затратності виробництва, зростання обсягів імпорту продуктів харчування.
Основними проблемами розвитку продовольчого підкомплексу АПК України, що вимагають негайного вирішення, є подолання негативної тенденції до уповільнення економічного зростання, зупинення спаду виробництва, зміцнення та підвищення ефективності використання його ресурсного потенціалу, удосконалення асортименту і покращення якості продовольчих товарів. Важлива умова ефективного розвитку підкомплексу – формування належного механізму функціонування інтегрованої економіки, яка передбачає об’єднання технологічних і економічних інтересів всіх його учасників (від виробників сільгоспсировини та її переробки до харчової промисловості та системи збуту готової продукції).
Проблемами забезпечення ефективного розвитку АПК і в тому числі – його продовольчої складової займається значна частина науковців-економістів, серед яких: В.Я.Амбросов, В.Г.Андрійчук, О.В.Березін, А.І.Брезвін, В.І.Бойко, П.П.Борщевський, О.М.Варченко, П.І.Гайдуцький, О.І.Гойчук, Л.В.Дейнеко, М.І.Долішній, М.М.Ільчук, М.В.Калінчик, І.Г.Кириленко, А.І.Кисіль, М.Х.Корецький, О.В.Крисальний, П.А.Лайко, І.І.Лукінов, П.М.Макаренко, М.Й.Малік, Л.О.Мармуль, Л.Ю.Мельник, В.Я.Месель-Веселяк, О.М.Могильний, О.М.Онищенко, П.Т.Саблук, М.П.Сахацький, В.П.Ситник, В.І.Топіха, В.М.Трегобчук, М.Й.Хорунжий, І.І.Червен, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин, В.М.Яценко та ін. Однак деякі питання поки що досліджені фрагментарно.
Одна частина вчених-економістів розглядає питання, пов’язані з аграрним сектором, друга – з переробкою сільгоспсировини та харчовою промисловістю, третя – з реалізацією готової продукції. Системний же підхід до дослідження продовольчого підкомплексу переважно має фрагментний характер. Крім того, певна частина авторів у своїх дослідженнях охоплює Україну в цілому, інша – окрему її область і мало досліджуються регіони, які включають кілька розташованих в ідентичних природно-економічних умовах сусідніх областей. Все ще залишається не до кінця вирішеною проблема забезпечення ефективного розвитку продовольчого підкомплексу країни в умовах ринкової економіки, особливо у зв’язку з посиленням міжнародної співпраці, яка вимагає від вітчизняних товаровиробників прискорення адаптації до вимог СОТ. Час висуває на порядок денний нові питання, які потребують ефективного вирішення.
Важливість і гострота питань, пов’язаних з функціонуванням продовольчого підкомплексу, їх актуальність, теоретична та практична значимість, недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми даного наукового дослідження, вплинули на його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U0009689).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні та обґрунтуванні теоретико-методологічних і практичних засад, а також розробці конкретних пропозицій щодо формування та ефективного розвитку причорноморського регіонального продовольчого підкомплексу України та регіону розташування її причорноморських областей. Відповідно до цієї мети поставлено такі завдання:
дослідити соціально-економічні особливості, сутність, принципи та умови розвитку продовольчого підкомплексу АПК країни та регіону розташування її причорноморських областей;
розробити методологічні засади оцінки економічного стану та ефективності функціонування продовольчого підкомплексу;
проаналізувати ретроспективу, особливості трансформації та сучасний стан розвитку аграрної і промислової сфер продовольчого підкомплексу;
дослідити стан справ та проблеми у споживанні продовольчих товарів в Україні в цілому та її причорноморських областях;
розробити стратегічні напрями формування та розвитку ресурсного потенціалу, спрямовані на забезпечення його ефективного використання;
сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності підприємницької діяльності, розвитку інтеграції та кооперації у підкомплексі;
розробити обґрунтований прогноз обсягів виробництва і споживання основних видів продукції продовольчого підкомплексу України та її причорноморських областей;
визначити пріоритетні напрями створення та розвитку ефективного продовольчого ринку, удосконалення організації реалізації продукції на основі маркетингу;
визначити комплекс заходів щодо нарощування експортного потенціалу України, підвищення конкурентоспроможності її продукції на світовому та вітчизняному ринках у зв’язку із запланованим вступом до СОТ.
Об’єктом дослідження є сукупність процесів формування та ефективного розвитку продовольчих підкомплексів АПК України в цілому та її причорноморських областей.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні основи та прикладні організаційно-економічні і техніко-технологічні проблеми, пов’язані із забезпеченням належного складу і ефективного функціонування продовольчого підкомплексу країни та її причорноморських областей.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку продовольчого підкомплексу АПК, забезпечення продовольчої безпеки країни та її регіонів, відповідні законодавчі та нормативно-правові акти держави.
У процесі дослідження використовувалася низка методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку продовольчого підкомплексу); монографічний (у висвітленні поглядів вчених на досліджувані у роботі проблеми, вивченні ретроспективи розвитку продовольчого підкомплексу АПК країни та її причорноморських областей, вітчизняного і зарубіжного досвіду); вирівнювання динамічних рядів (при виявленні закономірностей у зміні обсягів споживання провідних продовольчих товарів на 1 особу населення, валової продукції сільського господарства та вартості основних засобів сільгосппідприємств); екстраполяції (при розробці проектів виробництва і споживання основних видів продовольчої продукції по Україні та її причорноморських областях на період до 2015 року); розрахунково-конструктивний (при прогнозуванні обсягів споживання продовольчих товарів населенням України в цілому та її причорноморських областей); графічний (при дослідженні динаміки розвитку аграрної і промислової сфер продовольчого під комплексу, у тому числі за результатами одержаних за допомогою ПЕОМ трендів; при відображенні складових продовольчої безпеки та продовольчого підкомплексу АПК та ін.); статистичних групувань (в аналізі розподілу: сільгосппідприємств – за розміром площ сільгоспугідь та поголів’ям великої рогатої худоби і свиней; договорів оренди сільгоспземель – за терміном останньої; безробітних – за строком пошуку роботи; при виявленні впливу розмірів площ провідних сільгоспкультур на рівні їх урожайності); індексний (при вивченні динаміки вартості сільськогосподарської та промислової продукції, обсягів виробництва та споживання основних видів продовольства).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.
Вперше одержано:
узагальнену модель складових системи продовольчої безпеки країни (регіону) з визначенням характеру їх взаємозв’язків;
доведено необхідність застосування економічної категорії «продовольчий підкомплекс» - як складової агропромислового комплексу, а замість галузевих підкомплексів (зернопродуктового, плодоовочеконсервного, виноградарсько-виноробного, молокопродуктового та ін.) – продовольчих (продуктових) вертикалей;
опрацьовано структурну побудову продовольчого підкомплексу, яка поєднує наступні його складові: посферну (сільське господарство, обслуговуючі його структури; заготівлю, транспортування, зберігання, переробку сільгоспсировини, харчову промисловість та їх сервісні формування; збут сільгосппродукції, продуктів її переробки та харчових виробів); функціонально-галузеву – з виділенням відповідних продовольчих (продуктових) вертикалей; територіальну, за якою розрізняють загальнодержавний, регіональний та районний підкомплекси;
здійснено оцінку економічного стану продовольчого підкомплексу на основі застосовування системи запропонованих автором показників, що характеризують виробництво і споживання основних видів продовольчих товарів;
критерій ефективності функціонування продовольчого підкомплексу пропонується визначати виходячи з ефективності виробничої діяльності його складових та досягнення продовольчої незалежності країни (з одночасним забезпеченням прийнятних для населення цін і збереженням екологічної безпеки навколишнього середовища);
конкурентоспроможність виробничої діяльності підприємств продовольчого підкомплексу запропоновано визначати з використанням рейтингової оцінки за системою показників: вартістю товарної продукції у розрахунку на 1 га сільгоспугідь (для сільгосппідприємств) та на 1 грн. основних виробничих засобів (для промислових); розміром матеріально-грошових затрат на одиницю вартості товарної продукції; рівнем рентабельності виробництва; часткою підприємства на ринку (що визначається як відношення одержаної ним грошової виручки до загальної величини останньої по регіону).
Удосконалено:
системи показників економічної ефективності функціонування продовольчих підкомплексів різних рівнів – народногосподарського, регіонального, районного (з урахуванням їх особливостей);
методику визначення прогнозних обсягів виробництва основних видів харчової продукції, в основу якої покладено фактори, що впливають на їх розміри: досягнуті обсяги виробництва та імпорту продовольчих товарів, внутрішньогосподарське та внутрішньодержавне їх використання, експортні поставки та напрями їх змін у перспективі;
методичні підходи до визначення орендної плати за землю – на основі ринкової вартості орендованих ділянок.
Дістало подальший розвиток:
наукові позиції вчених-економістів поділено на три групи за ступенем забезпечення потреб українського населення продовольчими товарами: вітчизняного виробництва; вітчизняного і імпортованого; із застосуванням двох критеріїв – наявності на ринку кількості продовольства, достатньої для підтримання здорового способу життя людей, та його доступності для всіх верств населення;
оцінка рівня конкурентоспроможності окремих видів продукції – шляхом відношення цін їх реалізації даним підприємством до середніх цін ідентичних продуктів на регіональному ринку;
пропозиції щодо визначення орендної плати, збільшення термінів оренди сільськогосподарських земель та удосконалення орендних відносин (з урахуванням відтворення родючості ґрунтів), вилучення з обороту деградованих земель, розвитку іпотеки, здійснення державного та громадського контролю за використанням земель, активізації діяльності консалтингових служб, введення екологічних платежів та заохочувальних стимулів;
порядок оподаткування сільгосптоваровиробників (стосовно доцільності їх бюджетного дотування в розрахунку не на гектар посівів, а на одиницю виробленої продукції, здійснення нарахування ПДВ за більш низькими ставками, диференційованими по рослинницьких і тваринницьких галузях залежно від середніх рівнів їх прибутковості) та кредитування (щодо посилення ролі і удосконалення механізму надання товарних кредитів).
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати наукових досліджень щодо сутності продовольчої безпеки та продовольчого підкомплексу АПК, методики оцінки економічного стану та ефективності функціонування останнього, виявленні тенденції розвитку підкомплексу, а також конкретні заходи щодо вирішення назрілих проблем мають практичну цінність для управлінських структур підкомплексу, фахівців і керівників сільськогосподарських і промислових підприємств, науковців та студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів цього профілю.
Значна частина вироблених дисертантом рекомендацій щодо удосконалення структури продовольчого підкомплексу та підвищення ефективності його функціонування нині впроваджується в практику Миколаївської, Одеської і Херсонської областей (довідки від 06.06.07р. №285/09-02/09-01-28/07, від 20.06.07р. №16-2-04-587, від 31.05.2007р. №6-700-4/222 управлінь агропромислового розвитку при їх облдержадміністраціях та довідка від 01.06.07р. №362-4/252-09 Головного управління економіки Херсонської області).
Пропозиції автора щодо удосконалення методики оцінки стану продовольчої безпеки країни і ефективного функціонування її продовольчого підкомплексу та напрямів його економічного зростання прийняті Міністерством аграрної політики України для втілення у практичну діяльність структурних формувань продовольчого підкомплексу АПК (довідка від 12.06.07р. №37-18-15/9014).
Розробки здобувача (як теоретичні, так і практичні) протягом ряду років використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін («Підприємництво та агробізнес», «Економіка», «Організація виробництва», «Планування», «Стратегічний менеджмент» та ін.) (довідка від 24.07.2007р. №1455).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовані та обґрунтовані автором особисто. Матеріали наукових статей, виданих у співавторстві, використані у дисертації лише в частині, яка належить особисто здобувачеві.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на 15 міжнародних, 2 всеукраїнських та 6 регіональних конференціях:
- міжнародних: «Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи» (29-30 листопада 2001 р., м. Миколаїв); «Соціально-економічні проблеми в пореформений період» (23-24 вересня 2004 р., м. Миколаїв); «Ринкова трансформація економіки АПК» (2-3 грудня 2004 р., м.Харків); «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (3-5 березня 2005 р., м.Житомир); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (5-7 жовтня 2005 р., м. Черкаси); «Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій» (9-10 листопада 2005 р., м. Київ); «Ольвійський форум 2006: стратегії України в геополітичному просторі» (5-7 червня 2006 р., м. Ялта); «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (5-6 жовтня 2006 р., м.Київ); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (1-2 березня 2007 р., м. Харків); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (11-13 квітня 2007 р., м.Черкаси); «Економічна безпека країни: проблеми теорії і практики в умовах демократичної трансформації форми влади» (24-25 квітня 2007 р., м. Полтава); «Дев’яті річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників» (26-27 квітня 2007 р., м. Київ); «Ольвійський форум 2007: стратегії України в геополітичному просторі» (6-8 червня 2007 р., м.Ялта); «Формирование и функционирование аграрных рынков и их инфраструктуры» (12-14 июня 2007 г., г. Мелитополь); «Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах» (21-22 червня 2007 р., м. Херсон);
- всеукраїнських: «Сучасний культурний простір 2006» (25-27 вересня 2006 р., м. Київ); «Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації (24-25 травня 2007 р. м.Миколаїв);
- регіональних: у Миколаївському державному аграрному університеті (2001-2002, 2004-2007 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано особисту монографію, 5 монографій у співавторстві та 37 наукових статей (з яких 33 – у фахових виданнях). Загальний обсяг наукових публікацій становить 44,8 д.а., які особисто належать здобувачеві.

Список литературы

Висновки
1. Продовольчий підкомплекс є складною багаторівневою виробничо-економічною системою пов’язаних між собою галузей економіки, що приймають участь у виробництві продовольства та його доведені до кінцевого споживача. Його, на нашу думку, доцільно структуризувати посферно, за функціонально-галузевим та територіальним принципом. Першу з структур бажано обмежити галузями і виробництвами, об’єднаними безпосередньо виготовленням продуктів харчування та доведенням їх до споживача. Виходячи з такого підходу до продовольчого підкомплексу відносять: сільське господарство та обслуговуючі його структури; заготівля, транспортування, зберігання та переробка сільгоспсировини, харчова промисловість і формування, що здійснюють їх сервіс; збут сільгосппродукції, продуктів її переробки та харчових виробів.
Функціонально-галузева структура підкомплексу включає всі його продовольчі вертикалі (зернопродуктову, олійну, цукробурякову, плодоовочеконсервну, виноградарсько-виноробну, молокопродуктову та ін.). Територіальна структура передбачає виділення продовольчих підкомплексів окремих регіонів.
2. Для оцінки ефективності функціонування кожного територіального продовольчого підкомплексу, діяльності (як виробничої, так і соціальної) його сільськогосподарських та переробних підприємств, а також виробництва окремих видів сільськогосподарських і харчових товарів необхідні свої (з урахуванням їх особливостей) системи показників, переліки яких наведено у дисертації. При визначенні економічної ефективності сукупної діяльності агропромислових формувань, на нашу думку, загальні величини вартості валової продукції та виробничих витрат необхідно брати без подвійного урахування згідно методики, що наведена в роботі. Крім того, доцільно обчислювати і такі показники, як частки сільського господарства, переробки та торгівлі в сукупних затратах і прибутку агропромислового формування; вихід продукції переробки в розрахунку на 1 га посівів сировинних культур.
В якості узагальнюючого показника виробничої діяльності сільськогосподарських та агропромислових підприємств можна використовувати норму прибутку, обчислену як відношення балансового прибутку (який доцільно брати без нарахованих податків) до сукупної вартості основних і оборотних засобів (з включенням до неї грошової оцінки сільгоспугідь та трудових ресурсів). Узагальнену оцінку ефективності функціонування будь-якого формування продовольчого підкомплексу має здійснюватися з використанням системи показників – за допомогою рейтингової оцінки.
3. Оцінку конкурентоспроможності будь-якого підприємства продовольчого підкомплексу доцільно проводити за 4 показниками: вартість товарної продукції (за фактичними цінами реалізації) в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь (для аграрних підприємств) і 1 грн. основних виробничих засобів (для промислових); матеріально-грошові затрати на 1 грн. вартості товарної продукції; рівень рентабельності; частка підприємства на ринку, яка визначається відношенням одержаної ним від продажу продукції грошової виручки до загальної величини останньої по регіону (області, адмінрайону тощо).
4. У зв’язку з реформуванням аграрного сектору АПК у складі продовольчого підкомплексу як України в цілому, так і регіону розташування її причорноморських областей відбулися досить суттєві зміни. У валовому виробництві аграрної продукції зменшилася частка сільгосппідприємств (включаючи фермерські) і збільшилася – особистих селянських господарств. Практично у всіх областях України за останні 15 років спостерігалося помітне зменшення поголів’я худоби і птиці та площ аграрних угідь, у тому числі посівів сільськогосподарських культур (особливо – кормових культур та цукрових буряків). Зміни, що відбулися з площами сільгоспкультур і поголів’ям худоби та птиці, негативно позначилися на виробництві аграрної продукції (особливо – тваринницької). Найбільшою з причорноморських областей за виробництвом більшості видів продукції є Одеська.
5. За період з 2000 р. по 2005 р. по Україні відбулося зменшення виходу валової продукції на 100 га сільгоспугідь, а продуктивність праці, фондовіддача, прибуток на 1 га сільгоспугідь і рівень рентабельності суттєво підвищилися. Однак у порівнянні з країнами ЄС землемісткість українського господарства у середньому у 8 разів вища.
Виробництво харчової продукції в Україні у середньому та її причорноморських областях останніми роками було прибутковим з тенденцією збільшення розміру прибутку. Однак за 1990-2005 роки виробництво більшості видів сільгосппродукції в розрахунку на 1 особу населення (як по країні в цілому, так і її причорноморських областях) зменшилося, крім насіння соняшнику, овочів та картоплі. Результатом є зменшення до критичної межі обсягів споживання більшості видів продукції на 1 особу, що є невиправданим і не може продовжуватися в майбутньому.
Хоча за більшістю показників у 2005р. проти 2000р. ефективність розвитку сільгосппідприємств у причорноморських областях підвищилася, однак рівень ефективності функціонування сільгосппідприємств є недостатнім, що обумовлює низький рівень споживання продовольства в регіоні.
6. Посилене використання основної складової ресурсного потенціалу продовольчого підкомплексу – землі призвело до зниження її родючості та підвищення забрудненості. Одним із шляхів ефективного використання землі є її оренда. Оскільки в Україні застосовуються значно коротші, ніж у розвинених країнах, строки останньої, держава повинна визначити мінімальний (не менше 5 років) строк оренди земель. Важливою умовою ефективної оренди землі є і забезпечення належного рівня орендної плати, розміри якої в нашій країні порівняно з більшістю розвинених держав світу є у 2-3 рази нижчими. Недостатні вони і у порівнянні з встановленим відповідним Указом Президента рівнем.
7. Докорінного зміцнення потребує і матеріально-технічна база продовольчого підкомплексу. Ситуація з його забезпеченням засобами виробництва є катастрофічною. Кількісний та якісний склад основних засобів продовольчого підкомплексу доцільно довести до науково-технологічних норм. Економічно міцні господарства мають комплектувати власний парк тракторів, сільгоспмашин і знарядь, тоді як слабким доцільніше об’єднувати свої ресурси для закупівлі техніки і наступного спільного її використання (переважно – на кооперативних засадах). Альтернативними механізмами забезпечення підприємств технікою насамперед є її розвинений вторинний ринок, лізинг, розгалужена мережа машинопрокатних пунктів та ін.
8. Рівень безробіття працездатного населення в Україні є більш високим у порівнянні як з рядом країн СНД, так і з розвиненими країнами світу. Розширенню зайнятості селян сприятимуть розвиток підприємництва та трудомістких галузей (садівництва, овочівництва, скотарства, свинарства тощо), посилення діяльності служб зайнятості, а також покращення соціальної сфери села.
Одним з основних факторів підвищення ефективності використання трудового потенціалу продовольчого підкомлексу є забезпечення належного матеріального стимулювання його працівників, що нині є вкрай недостатнім. Середня заробітна плата в Україні є нижчою у порівнянні не тільки із західними країнами, а й з Росією, Казахстаном і Білоруссю. На селі необхідно створити можливості для отримання працівниками заробітків на рівні, не нижчому, ніж по народному господарству в цілому, використовуючи для цього низку запропонованих автором заходів.
9. Формування сучасного продовольчого підкомплексу практично неможливо без підприємництва, у розвитку якого важливе місце повинен займати фрайчайзинг. Як показав аналіз останніми роками найбільш прибутковими були приватно-орендні підприємства та фермерські господарства. Для забезпечення всебічного розвитку останніх доцільно створювати різноманітні добровільні партнерські та кооперативні ферми, розвивати вертикальну інтеграцію виробників. Особисті селянські господарства в оглядовій перспективі можуть ефективно функціонувати лише за умови спеціалізації на виробництві трудомістких видів продукції (овочів, плодів та ягід, винограду, меду, яєць, молока, розведенні кролів, риби тощо), а також об’єднання у відповідні кооперативи, інтегрування з фермерськими та приватно-колективними господарствами третьої сфери АПК.
Ураховуючи переваги більш великих за розміром підприємств, переробним формуванням доцільно формувати великі виробничі комплекси з підприємств, що знаходяться одне з одним у технологічному зв’язку, створювати дочірні фірми. Ефективне функціонування продовольчого підкомплексу практично неможливе без належного розвитку агропромислової інтеграції та кооперації. Найбільш перспективними у сучасних умовах інтегрованими структурами є крупні агропромислові формування типу холдингів, корпорацій, концернів, фінансово-агропромислових груп. Для ефективного управління такими продуктовими вертикалями продовольчого підкомплексу, як цукробурякова, м’ясна, молочна доцільно створити відповідні корпоративні структури, які об’єднують переробні заводи і сільськогосподарських товаровиробників під “дахом” стратегічного інвестора.
Більшість науковців поділяють численні види кооперативів на два типи – виробничі та обслуговуючі. Але до них слід додати і третій тип – комбіновані, які здійснюють і виробництво продукції, і цілу низку сервісних послуг (від заготівельно-збутових до кредитних). Кожний із вказаних типів кооперативів має свої, наведені у роботі, види. Перспективними формами надання послуг сільгосптоваровиробникам є пулінг, сусідська допомога (зі створенням кооперативних гуртків, рингів, союзів, машинних товариств), багатофункціональні і кредитні кооперативи, кластери та виробничі системи. На увагу заслуговує і висвітлений у дисертації досвід Яготинського маслозаводу, молокозаводу “Галактон”, підприємств Білорусі та Росії щодо організації ефективних кооперативних формувань (з урахуванням внесених автором пропозицій). Держава має забезпечити законодавчу підтримку і регулювання діяльності кооперативів, їх належне оподаткування, кредитування та фінансування.
10. Виходячи з норм споживання основних видів продовольчих товарів на 1 особу (мінімальних та раціональних) і прогнозної кількості населення України та її причорноморських областей нами розраховано проектні обсяги споживання продовольства на 2010 і 2015 рр. При цьому відбуватиметься поетапне збільшення обсягів споживання м’яса і м’ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць, овочів, фруктів, винограду, риби та рибних продуктів, олії, а зменшення – по хлібу та хлібопродуктах, картоплі та цукру. За нашою участю визначено прогнозні обсяги виробництва основних видів сільгосппродукції по Миколаївській області на період до 2015 рр., протягом якого необхідно забезпечити стабільні валові збори зерна і поступово зростаюче виробництво – по всіх інших видах сільгосппродукції. При цьому передбачається оптимізація структури посівних площ сільгоспкультур та поголів’я худоби з урахуванням пропозиції автора.
11. У кожному окремому регіоні повинен формуватися свій регіональний продовольчий ринок. Основою його функціонування є всебічний розвиток інфраструктури, важливу роль у складі якої відіграють біржі. Недоліками більшості товарних бірж нашої країни є їх малі розміри та недостатнє використання ф’ючерсних угод. Потребує удосконалення і товарна структура біржової торгівлі, основна частина товарообігу якої припадає нині на зерно, олію, цукор, тоді як тваринницьким продуктам увага майже не приділяється. В Україні доцільно запровадити аукціони живої худоби та птиці.
У кожній області необхідно створити оптові продовольчі ринки, які б поставляли на внутрішній ринок м’ясо-молочну, рибну та плодово-ягідну продукцію. У цьому плані на увагу заслуговує висвітлений у дисертації досвід одного з найбільш потужних оптових ринків плодоовочевої продукції півдня України “Неждана” Херсонської області та досвід Одеської області у сфері роздрібної торгівлі.
12. Ефективне функціонування продовольчого підкомплексу значною мірою визначається рівнем організації маркетингової діяльності та оптимізацією форм просування продукції до споживача. Маркетингові служби доцільно створювати перш за все при товарних біржах або управліннях сільського господарства і продовольства (агропромислового розвитку). На увагу заслуговують і створення окремої спеціальної служби сільськогосподарського маркетингу (як це вже зроблено в США) та застосування дейтабейс-маркетингу.
13. Місце України на міжнародному ринку значною мірою визначається обсягами експорту та імпорту товарів продовольчого підкомплексу АПК. Хоча за 2000-2005 роки в Україні в цілому, і в її причорноморських областях відбулося зростання обсягів експорту, однак він є недостатнім. З причорноморських областей провідні позиції за часткою у загальноукраїнських обсягах як експорту, так і імпорту займає Одещина, а найбільш слабкі – Херсонщина. При цьому співвідношення між різними групами експортних товарів по областях досить неоднакові, тобто вони в експорті не є конкурентами на світовому ринку і можуть ефективно доповнювати одна одну на ньому.
В цілому необхідні термінові заходи щодо активізації зовнішньоекономічної діяльності нашої країни та її регіонів. У складі імпорту як по Україні в цілому, так і її причорноморських областях провідні позиції займають ті ж товари, які експортуються, що вимагає більш зваженого підходу до вибору агропродовольчих товарів, які імпортуються. Доцільно запровадити кредитування експорту та страхування таких кредитів від різноманітних ризиків.
14. Державна підтримка розвитку продовольчого підкомплексу нашої країни має бути гнучкою, прозорою і враховувати досвід розвинених країн. На увагу, зокрема, заслуговує здійснюваний в останніх перехід від підтримки цін на продукцію до застосування прямих платежів та виплат премій фермерам. Представляє інтерес і висвітлена в дисертації практика США і Латвії щодо кредитування готової продукції

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Аграрна політика обов’язково має спиратися на ґрунтовний аналіз, прогноз і план дій//Пропозиція.-2006.-№1.-С.8-11.
2.Аграрна реформа в Україні /П.І.Гайдуцький, П.Т.Саблук, Ю.О.Лупенко та ін.; За ред. П.І.Гайдуцького.-К.:ННЦ ІАЕ, 2005.- 424с.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник. - Вип.5 /За ред. П.Т.Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2002.- 647 с.
4. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно аналітичний збірник.-Вип.5 /За ред. П.Т.Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2001.- 652 с.
5. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно аналітичний збірник. – Вип.5 /За ред. П.Т.Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2003.-764 с.
6.Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. К.: ННЦІАЕ, 2005.-292с.
7.Алексійчук В.М., Білоусько Я.К., Білько В.О. та ін. Реформування майнових відносин у підприємствах АПК: Практ. посібник /За ред. П.Т.Саблука та Г.М. Підлісецького.-К.: ІАЕ УААН, 2001.- 614 с.
8.Амбросов В. Трансформаційні процеси в аграрній сфері регіону //Економіка України.-2003.-№8.-С.66-70.
9.Амбросов В.Я., Маренич Т.Г. Внутрішньогосподарська реструктуризація нових агроформувань //Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. - К.:ІАЕ УААН, 2003.-С.211-214.
10.Амбросов В.Я., Тищенко В.М. Эффективность межхозяйственной кооперации. - Харьков: Прапор, 1980. - 63с.
11.Аналіз і перспективи розвитку ринкової інфраструктури в Україні /Колектив авторів під кер. О.М.Шпичака.-К.: ІАЕ УААН, 1998.- 49 с.
12.Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник.- УЗМН, 1996.-512 с.
13.Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз.-К.:КНЕУ, 2005.- 292с.
14.Андрійчук В.Г., Зубець М.В., Юрчишин В.В. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти.-К.: Аграрна наука, 2005.-140с.
15.Андрющенко А.М. Ефект діяльності сільськогосподарської виробничої кооперації в умовах становлення сільськогосподарського виробництва //Економіка АПК.-2004.-№8.-С.48-52.
16.Багрій Т.В. Розвиток інтегрованого цукробурякового виробництва в Україні: Автореф. дис... канд. екон. наук. – К., 2005.- 25с.
17.Баранюк С.Г. Заробітна плата: форми і системи//Вісник аграрної науки Причорномор’я.-2005.- Вип.3.- С.123-131.
18.Березовик В.М. Можливості для збільшення фінансування сільського господарства. Причини стимулювання розвитку довгострокового кредитування АПК // Проблеми становлення ринкових відносин в АПК України: Матер. конф. (25-27 лютого 2004р.), Київ. -К.:ТОВ «Аграріка», 2004.-С.58.
19.Беренштейн Б.Л., Комарніцька О.П. Формування аграрного ринку //Економіка АПК.-2006.-№2.-С.126-129.
20.Білоусько Я.К. Міжгалузеві цінові співвідношення в агропромисловому комплексі України // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні.-К.: ІАЕ УААН, 2003.-С.581-586.
21.Білоусько Я.К., Питулько В.О. Про бюджетну підтримку технічного переоснащення сільського господарства // Агроінком.-2006.-№3-4.-С.2-4.
22. Біопаливо – DUPONT-BP // Агробізнес сьогодні.- 2006.- №15-16.- С.28-29.
23.Бойко В.І. До проблеми формування ринку зерна //Економіка АПК.-2004.-№3.-С.35-38.
24.Бойко В.І. Про гарантування продовольчої безпеки України //Економіка АПК.-2006.-№1.-С.60-67.
25.Борщ А.Г. Стан та перспективи розвитку корпоративного бізнесу в АПК //Економіка АПК.-2005.-№7.-С.26-33.
26.Борщевський П., Дейнеко Л. Продовольча безпека України: стан і тенденції //Розбудова держави.-2000.-№1-6.-С.66-73.
27.Борщевський П.П., Дейнеко Л.В., Сичевський М.П. Актуальне дослідження проблем трансформаційного розвитку АПК України в ринкових умовах //Економіка АПК.-2002.-№8.-С.141-143.
28.Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г., Мармуль Л.О. Регіональні агропромислові комплекси України.-К.: Наукова думка, 1996.-263с.
29.Бралатан В.П. Розвиток біржового ринку в Україні //Економіка АПК.-2006.-№2.-С.126-129.
30.Брезвін А.І. Основні методологічні положення розробки моделей інтегрованих продуктових підкомплексів //Економіка АПК.-2000.-№5.-С.11-14.
31.Бугіль С.Я. Організаційно-економічний механізм розвитку агробізнесу на ринку продовольства: Автореф. дис... канд. екон. наук. – Тернопіль, 2006.-20с.
32.Бурик А.Ф., Вернюк Н.О. Шляхи удосконалення економічних взаємовідносин між партнерами цукробурякового підкомплексу регіону //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2004. - №2. -Т.1. – С.27-32.
33.Бурковський І.Д., Кушнір І.В., Червен І.І., Шебаніна О.В. Організація і ефективність розвитку відокремлених виробничо-техсервісних формувань в аграрному секторі України. - Миколаїв: МДАУ, 2006.-231с.
34.Бурковський І.Д., Кушнір І.В., Червен І.І., Шебаніна О.В. Організаційно-економічне обґрунтування системного оновлення та ефективного використання транспортних засобів у сільському господарстві.- Миколаїв: МДАУ, 2006.-165с.
35.Бурковський І.Д., Лагодієнко В.В., Червен І.І., Шебаніна О.В. Ефективність використання основних засобів виробництва і технічного обслуговування сільськогосподарських підприємств.-Миколаїв: МДАУ, 2005.-198с.
36.Бурковський І.Д., Шебаніна О.В. та ін. Стан аграрно-технічного сервісу та організаційно-економічний механізм його розвитку.-Миколаїв: МДАУ, 2005.-197с.
37.Бялик М.І. «Радсад» є «Радсад» //Сад. виноград і вино України.-2003.-№1-2.-С.17-19; 2002.-№11-12.-С.44-45.
38.Валентинов В.Л. Регулювання міжгалузевих відносин як складова інституційного розвитку АПК //Економіка АПК.-2004.-№11.-С.48-50.
39.Варченко О. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки //Економіка України.-2004.-№7.-С.53-59.
40.Варченко О.М. Економічний механізм формування і функціонування ринку цукру в Україні : Автореф. дис... докт. екон. наук. – Київ, 2005.-39с.
41.Варченко О.М. Формування погоджувальних комісій з обґрунтування цін і доходів в інтеграційній структурі виробництва цукру //Вісник аграрної науки.-2005.-№1.-С.54-57.
42.Вербицький М. Тваринництво України. Свинарство //Агробізнес сьогодні.-2006.-№5.-С.12-13.
43.Верзун А.А. Ефективність сільськогосподарського виробництва та її залежність від фіскальної політики держави : Автореф. дис... канд. екон. наук. – Житомир, 2005.-20с.
44.Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва /За ред. Е.Г.Дегодюка.-К.:Урожай, 1992.-317с.
45.Гайдуцький А. Економічні механізми забезпечення інвестиційної конкурентоспроможності аграрного сектора економіки //Економіка України.-2003.-№2.-С.69-73.
46.Гайдуцький А.П. Підвищення інвестиційної привабливості інфраструктури аграрного сектора //Економіка АПК.-2004.-№10.-С.99-106.
47.Гайдуцький А.П. Реалізація інвестиційного потенціалу аграрного сектора //Агроінком.-2002.-№10-12.-С.50-52.
48.Гайдуцький П.І. Про основні заходи реформування системи державної підтримки сільського господарства та сільської території //Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій: Матер. Сьомих річних зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників, Київ, 9-10 листопада 2005р. -К.:ННЦ «ІАЕ», 2005.-С.85-93.
49.Гайдуцький П.І. Формування та розвиток аграрного ринку //Економіка АПК.-2004.-№3.-С.4-15.
50.Гаркуша О.М. Формування ефективного виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК України. - Миколаїв: МДАА, 2001.-281с.
51.Глазунова И.А. Система рыночной информации в АПК Германии //Достижения науки и техники АПК.-2000.-№6.-С.42-45.
52.Гогуля О.П. Інтеграційні процеси в сільськогосподарських підприємствах //Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. Т.2 /За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова. Г.Є.Мазнєва.-К.: ІАЕ, 2001.-С.267-271.
53.Гойчук О.І. Продовольча безпека: Монографія.-Житомир: Полісся, 2004. -348с.
54.Голованов А. Кредитная кооперация: проблемы и перспективы //АПК: экономика, управление. – 2001. -№11.-С.48-54.
55.Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форма економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика).-К.: Глобус, 1998.-330с.
56.Горбонос Ф.В. Кооперація: методологічні і методичні основи.-Львів: Львівський державний університет, 2003.-264с.
57.Гордійчук А.В. Стан формування та перспективи нарощування експортних ресурсів зерна в Україні //Агроінком.-2004.-№11-12.-С.56-59.
58.Гречанюк С. Развитие интеграции в АПК Северо-Запада России //АПК: Экономика, управление.-2004.-№3.-С.36-42.
59.Давидова Н. Огляд ринку зернозбиральних комбайнів України //Агробізнес сьогодні.-2006.-№13-14.-С.26-27.
60.Данкевич А.Є. Розвиток орендних відносин у сільському господарстві //Економіка АПК.-2004.-№5.-С.43-46.
61.Данкевич А.Є. Розвиток орендних земельних відносин у сільському господарстві: Автореф. дис... канд. екон. наук. – Київ., 2005.-20с.
62.Дахов И. Сельская кооперация в системе многоукладной экономики России //АПК: экономика, управление.-2003.-№5.-С.3-10.
63.Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень (проблеми теорії і практики).-К.:Знання, 1999.-331с.
64.Дем’яненко С. Спільна аграрна політика ЄС: суть, тенденції та значення для України //Економіка України.-2003.-№3.-С.80-86.
65.Дем’яненко С., Немченко Г. Ліквідність ціни зернових – передумова для формування аграрного ф’ючерсного ринку в Україні //Економіка України.-2005.-№6.-С.66-72.
66.Дем’яненко С., Свідерська І. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України //Економіка України.-2004.-№8.-С.72-79.
67.Дем’яненко С.І. Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві.-К.:КНЕУ, 1998.-264с.
68.Дідковська Л.І. Економічний механізм раціонального використання та охорони земельних ресурсів в аграрній сфері: Автореф. дис... канд. екон. наук. – К., 2006.-19с.
69.Дієсперов В.С. Зайнятість у сільськогосподарському виробництві //Основні напрями високоефективного розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі.- К.: ІАЕ УААН, 2002.-С.235-241.
70.Дієсперов В.С. Концептуальні засади реформи оплати праці //Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні.- К.: ІАЕ УААН, 2003.-С.112-118.
71.Доброзорова О.В., Губа М.І. Теоретичні та практичні аспекти впровадження стратегій інтеграційного розвитку підприємствами продовольчого ринку України //Збірник наукових праць викладачів кафедри менеджменту організацій Херсонського ДАУ. - 2006. -Вип.1.-183с.
72.Долгоруков Ю., Падерін І. Збільшення частки сучасних підприємств – важливий напрям промислової політики //Економіка України.-2005.-№2.-С.24-28.
73.Долішній М.І. Інвестиційно-інноваційний розвиток господарства: роль науки зростає //Науковий світ.- 2004.- №11.-С.8-9.
74.Долішній М.І., Топіха В.І., Булюк В.В., Романова В.А. Ринок продовольства України в аспектах СОТ.-Миколаїв: МДАУ, 2006.-221с.
75.Дудар Т.Г. Становлення і розвиток маркетингової діяльності в агропромислових формуваннях //Основні напрями високоефективного розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі. – К.: ІАЕ УААН, 2002.-С.588-594.
76.Дусановський С.Л., Барський Ю.М. Вдосконалення економічних взаємовідносин у реформованих підприємствах АПК //Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. - К.: ІАЕ УААН, 2003.-С.346-350.
77.Євчук Л.А. Окремі питання методики формування конкурентоспроможності продукції та підприємництва //Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет».-2005.-Ч.3.-С.89-92.
78.Ємельяненко О.В. Структурні зміни в інтегрованих аграрно-промислових формуваннях //Економіка АПК.-2004.-№6.-С.45-48.
79.Єрмалаєва М.В., Скиданенко Ю.Д. Про кооперування фермерських господарств //Вісник аграрної науки Причорномор’я.-2004.-№2.-т.2.-С.127-131.
80.Забезпечення конкурентоспроможності і економічного зростання регіонального АПК: Монографія /Апостолова Т.В., Бурковський І.Д., Шебаніна О.В. та ін.; за ред. І.І.Червена, Л.А.Євчук.-МДАУ, 2005.-440с.
81.Забезпечення конкурентоспроможності і економічного зростання регіонального АПК /За ред. І.І.Червена, Л.А.Євчук.-Миколаїв, 2005.-440с.
82.Завадський Й.С. Підручник.- У 2т.-Т. 1-2.-К.:Вид-во Європейського університету, 2002.-С.1182.
83.Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №1877 //Урядовий кур’єр.-2004.-29 вересня.-№184.
84.Захарченко В.І. Ринкові перетворення і формування територіально-галузевих кооперативних структур //Економіка АПК.-2004.-№2.-С.113-118.
85.Збарський В.К. Менеджмент малого бізнесу: Навчальний посібник.- К.:ДАКККіМ, 2006. – 361с.
86.Зерна науки – на ґрунт реформ //Сільський час.-2002.-№41.-С.2-3.
87.Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу.-К.: Логос, 1999.-256с.
88.Зіновчук В.В. Особисті формування матеріально-технічної бази сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів //Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. - К.:ІАЕ УААН, 2001.-С.196-200.
89.Ильясова Ю.В. Методика и информационная база исследования экспортной деятельности агропромышленных предприятий //Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005.-Ч.3.-С.66-68.
90.Интенсификация производства. Учебное пособие для рабочих промышленности и других отраслей /Под общ. ред. В.А.Белянова и Ю.П.Чаплыгина.-М.:Профиздат, 1986.-256с.
91.Іббатуллін М.І. Удосконалення орендних відносин сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК.-2004.-№4.-С.43-48.
92.Ільєнко А.А. Експортна діяльність України та проблеми її розвитку Вісник Харк. нац. техн. університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Вип. 32.-Х.: ХНТУСГ, 2004.-С.36-39.
93.Ільчук М.М. Калінчик М.В., Рудий М.М., Мельникова І.В. Функціонування молокопродуктового і м’ясопродуктового підкомплексів в умовах розвитку інтеграції. - К.: Нічлава, 2007.-384с.
94.Калімова С.Р. До питання щодо створення інфраструктури аграрного ринку //Агроінком.-2006.-№1-3.-С.38-40.
95.Калінчик М.В., Калінчик М.Б. До проблем оптимізації мінімальних розмірів сільськогосподарських підприємств // Агроінком.-2006.-№2.-С.8-14.
96.Камілова С.Р. До питання щодо створення інфраструктури аграрного ринку // Агроінком.-2002.-№1-3.-С.38-40.
97.Канівський П.К. Тенденції розвитку фермерства в країнах з ринковою економікою // Вісник аграрної науки Причорномор’я.-2005.-Вип.3.-С.8-17.
98.Каткова Н.В. Аналіз стану і напрями підвищення ефективності переробки соєвих бобів в Миколаївській області //Вісник аграрної науки Причорномор’я.-2005.- Вип.2.-С.125-133.
99.Кваша С.М., Жемойда О.В. Методологічний підхід до визначення економічних наслідків вступу до Всесвітньої торгової організації для сільського господарства України //Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005.-Ч.1.-С.222.
100.Кириленко З.Є. Інвестиційні ресурси та ефективність їх використання в АПК //Економіка АПК.-2003.-№3.-С.8-11.
101.Кириленко З.Є. Інвестиційні ресурси та ефективність їх використання в АПК //Економіка АПК.-2003.-№11.-С.45-49.
102.Кириленко І.Г. Виробництво альтернативного пального як відповідь на сучасні виклики глобалізації //Економіка АПК.-2006.-№11.-С.9-12.
103.Кириленко І.Г. Напрями підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва // Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій: Матеріали Сьомих річних зборів Всеукраїнського конгр. вчених економістів-аграрників 9-10 листоп. 2005р., м.Київ/Редкол.: П.Т.Саблук та ін.- К.: ННЦ «ІАЕ», 2005.-132-139.
104.Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи.- К.:ННЦ «ІАЕ», 2005.-452с.
105.Кириленко І.Г. Удосконалення системи фінансово-економічних відносин у діяльності агропромислового виробництва в Україні // Економіка АПК.-2006.-№6.-С.3-7.
106.Кирилов Ю.Є. Перспективи України на світовому ринку зерна // Економіка АПК.-2005.-№5.-С.135-139.
107.Кисіль А.І. Методичні підходи формування регіональних продуктових мікрокомплексів //Економіка АПК.-2001.-№12.-С.61-63.
108.Кісіль М.І. Тенденції і напрями активізації аграрного інвестиційного процесу // Економіка АПК.-2002.-№4.-С.66-71.
109.Коваленко Ю.С. Аграрний ринок України: організація та управління.- К.: ІАЕ, 1998.-108с.
110.Колосов С.А. Марков А.С., Виноградов В.А, Загоруйко В.А. Влияние способа переработки винограда на качество игристого вина //Виноделие и виноградарство.-2004.-№5.-С.14-15.
111.Комплексна програма підтримки розвитку українського села на період до 2015 року //Економіка АПК.-2007.-№1.-С.3-49.
112.Константинов С.А. Новый подход к определению критерия эффективности сельскохозяйственного производства //Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий.-2003.-№3.-С.23-24.
113.Концепція комплексної програми підтримки та розвитку українського села на 2006-2010рр.- К.,2005.-7с.
114.Концепція соціального відродження села.-К.: ІАЕ, 2000.-30с.
115.Концепція соціально-економічного розвитку Миколаївської області на 2001-2010 роки «Миколаївщина – 2010».-Миколаїв, 2001.-35с.
116.Копитець Н.Г. Формування та розвиток системи реалізації продукції скотарства : Автореф. дис... канд. екон. наук. – К., 2006.-20с.
117.Корінець Р. В очікуванні земельної іпотеки //Пропозиція.-2004.-№3.-С.111-112.
118.Корнійчук С.В. Ціновий механізм як основа економічних взаємовідносин сільськогосподарських підприємств із сферою переробки //Агроінком.-2005.-№3-4.-С.21-24.
119.Корчинська О.А. Соціально-економічні наслідки деградації грунтів України //Економіка АПК.-2006.-№4.-С.127-130.
120.Кочетков О.В., Марков Р.В. Методичні особливості дослідження еластичності попиту на хлібні продукти / Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці //Матер. Міжнар. наук.-теор. конф. в 3-х ч.- Житомир, 2005.-Ч.2.-С.83-87.
121.Кочетков О.В., Марков Р.В. Формування системи показників продовольчої безпеки країни //Економіка АПК. – 2002.-№9.-С.43-49.
122.Кредисов А., Бабенко В. Політика стимулювання експорту та її інструменти // Економіка України.-2003.-№2.-С.4-12.
123.Кредисов А., Деревянко О. Конкурентоспроможність країни та стратегія просування її експорту на світовому ринку //Економіка України.-1997.-№5.-С.58-65.
124.Крисальний О.В. Подолання кризових явищ та напрями розвитку агропромислового виробництва України //Економіка АПК.-1999.-№1.-С.59.
125.Кругляк О.В. Обґрунтування розвитку системи державного лізингу тварин // Економіка АПК.-2006.-№2.-С.37-40.
126.Кудлай В.Г. Розвиток конкуренції на ринку молочної продукції в Україні //Економіка АПК.-2006.-№6.-С.110-115.
127.Кушнір І.В. Перспективи виробництва та переробки ріпаку в Україні //Економіка АПК.-2006.-№11.-С.27-30.
128.Лавров Є. Харчова промисловість – кроки поступу //Сільський час.-2004.-№78.-С.4.
129.Лайко П.А., Бабієнко М.Ф., Іщенко Т.Д., Бузовський Є.А., Гойчук О.І., Кулаєць М.М. Фактори підвищення рівня продовольчої безпеки //Економіка АПК.-2006.-№8.-С.20-28.
130.Ліщенюк Т.М. Формування інфраструктури ринку землі: Автореф. дис... канд. екон. наук. – К., 2006.-20с.
131.Лобас Л. Рік села. Погляд у минуле // Агробізнес сьогодні.-2006.-№13-14.-С.18-21.
132.Лука О.Ф. Внутрішньогалузева торгівля агропродовольчою продукцією в Україні // Вісник Харк. нац. техн. університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Вип. 32.-2004.-С.315-319.
133.Лука О.Ф. Україна на світовому ринку агропромислової продукції // Економіка АПК.-2003.-№11.-С.116-121.
134.Лукинов И.И. Эволюция экономических систем. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002.-567с.
135.Лукінов І.І. Напрями ресурсно-технологічного оновлення національного АПК //Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. - К.:ІАЕ УААН, 2003.-С.110-115.
136.Люта І.Я. Реформування земельних відносин та формування ринку землі: Автореф. дис... канд. екон. наук. – Львів, 2006.-20с.
137.Мазлоев В.З., Кумехов К.К. Агропромышленные объединения холдингового типа // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий.-2001.-№7.-С.8-10; №8.-С.11-12.
138.Мазуренко О.В. Розвиток інтегрованих формувань в АПК //Економіка АПК.-2006.-№3.-С.89-93.
139.Малій О.Г. Державна підтримка аграрної сфери // Вісник Харк. нац. техн. університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. - 2004.-Вип. 32.- 426с.
140.Малік М.Й. Розвиток підприємництва в аграрному секторі економіки //Економіка АПК.-2006.-№4.-С.3-10.
141.Малік М.Й., Валентинов В.Л. Методичні аспекти включення землі в господарський оборот //Економіка АПК.-2002.-№4.-С.29-34.
142.Малік М.Й., Малік Л.М. Кредитне кооперування: проблеми та наслідки // Вісник аграрної науки Причорномор’я.-2001.-№4.-С.88-95.
143.Малік М.Й., Федієнко П.М. Кооперативні засади на селі // Економіка АПК.-2001.-№8.-С.3-8.
144.Малый О.Г. Удосконалення фінансової підтримки аграрного виробництва // Економіка АПК.-2005.-№3.-С.97-107.
145.Маркетинг / Берман Б., Эванс Дж. Р. Пер. с англ.-Сирин.-2000.-308с.
146.Мармуль Л.О., Шебаніна О.В. Напрями ефективного розвитку АПК півдня України в умовах реформування //Вісник аграрної науки Причорномор’я.-2001.-Вип. 4(13).-С.125-132.
147.Межхозяйственная кооперация и агропромышленная интеграция в сельском хозяйстве /В.С.Просин, А.П.Завгородний, И.М.Заец и др.; Под ред. В.С.Просина, А.П.Завгороднего.-М.:Колос, 1984.-223с.
148.Мельник Б.А. Основні напрями стратегічного зростання підприємств птахопродуктового підкомплексу Миколаївщини // Економіка україни.-2005.-№5.-С.72-77.
149.Мельник Д.І. Кредитна кооперація як перспективна форма фінансування малого бізнесу на селі //Збірник наукових праць Луганського державного університету.-2002.-№14(26).-С.239-243.
150.Мельник Л.Ю., Макаренко П.М., Кириленко І.Г. Економічна теорія на межі тисячоліть. - К.:ІАЕ УААН, 2003.-748с.
151.Месель_Веселяк В.Я. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК.-2005.-№6.-С.17-26.
152.Месель_Веселяк В.Я. Реформування аграрного виробництва.-К.: ІАЕ, 1999.-272с.
153.Месель-Веселяк В.Я. Розвиток та ефективність організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві України //Економіка АПК.-2004.-№11.-С.18-24.
154.Механізація сільського господарства //Украгролізинг.-2006.-№2.-48с.
155. Миколаївська область та регіони України за 2005 рік. Статистичні порівняння.-Миколаїв, 2005.-96с.
156.Миронюк Г. Со вступлением в ВТО в Украине могут закрыться три четверти перерабатывающих предприятий, если государство будет продолжать игнорировать ХАССП // Мясное дело.-2005.-№10.С.8.
157.Михайлов Ю. Німецький досвід в АПК //Агробізнес сьогодні.-2006.-№17.-С.8-11.
158.Міщук Г. Товарні біржі України: тенденції та проблеми розвитку //Економіка України.-2005.-№4.-С.47-53.
159.Могильний О. Критерії ефективності державного регулювання аграрного сектора економіки // Економіка України.-2003.-№2.-С.65-69.
160.Могильний О.М. Регулювання аграрної сфери. - Ужгород: ІВА, 2005.-400с.
161.Мойса М.Я., Крюкова І.О. Ресурсний потенціал аграрних підприємств та економічний механізм його раціонального використання // Економіка АПК.-2004.-№2.-С.38-43.
162.Мостовий Г.І.