Державне регулювання сільськогосподарського виробництва :

Краткое описание

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень 4
Вступ 5
Розділ 1. Теоретичні основи регулювання сільськогосподарського виробництва
18
1.1. Еволюція наукових поглядів на роль держави в регулюванні
економічний процесів
18
1.2. Сутність поняття та складові елементи механізму регулювання
сільськогосподарського виробництва
41
1.3. Об’єктивна обумовленість державного протекціонізму щодо
сільського господарства
64
1.4. Державна підтримка як чинник забезпечення
конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва
80
1.5. Інструменти регулювання агропродовольчих ринків 89
Висновки до розділу 1 113
Розділ 2. Концептуально-методологічні засади державного регулювання сільськогосподарського виробництва
116
2.1. Національна агропродовольча система як об’єкт регулювання 116
2.2. Критерії ефективності державного регулювання
сільськогосподарського виробництва
129
2.3. Методологічні підходи щодо оцінки ефективності державної
підтримки сільського господарства
140
2.4. Еволюція формування системи державного регулювання
сільськогосподарського виробництва в США та ЄС
148
2.5. Механізм регулювання сільськогосподарського виробництва в
країнах з розвинутою ринковою економікою
167
Висновки до розділу 2 184
Розділ 3. Державне регулювання сільськогосподарського виробництва України в умовах соціально-економічних трансформацій

188
3.1. Історичні аспекти формування механізму державного регулювання
сільського господарства України
188
3.2. Трансформація механізму державного регулювання сільського
господарства України при переході до ринкових відносин
208
3.3. Механізм бюджетного фінансування сільськогосподарського
виробництва
227
3.4. Державна підтримка аграрного сектору економіки за допомогою
спеціальних режимів та механізмів оподаткування
242
Висновки до розділу 3

255
Розділ 4. Формування механізму регулювання ринків продукції рослинництва в Україні
258
4.1. Механізм регулювання ринку зерна 258
4.2. Механізм регулювання ринку цукру 282
4.3. Механізм регулювання ринку насіння соняшнику та ринку
соняшникової олії
306
Висновки до розділу 4 323
Розділ 5. Основні напрями удосконалення державного регулювання сільськогосподарського виробництва України в умовах глобальних змін зовнішнього середовища

325
5.1. Методологічні підходи щодо удосконалення механізму державного
регулювання сільськогосподарського виробництва
325
5.2. Прогнозування тенденцій розвитку ринків продукції рослинництва
в Україні
341
5.3. Методичні підходи щодо обґрунтування обсягів державної
підтримки для сільськогосподарського виробництва в розрізі
основних видів продукції рослинництва

359
5.4. Моделювання економічних наслідків та результатів впливу зміни
рівня митно-тарифного захисту агропродовольчого ринку України
375
5.5. Формування системи державної підтримки сільського господарства
України в умовах глобальних змін зовнішнього середовища
385
Висновки до розділу 5 394
Висновки 397
Додатки 404
Список використаних джерел 435

ВСТУП

Актуальність теми. Об’єктивна необхідність державного регулювання сільського господарства в умовах ринкової економіки зумовлена, з точки зору економічної теорії, унікальними особливостями, що притаманні цій галузі, її місцем і значенням у забезпеченні продовольчої безпеки країни та житті суспільства. Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, негативні наслідки нестабільності внутрішнього та зовнішнього середовища мають вагомий вплив на параметри розвитку сільськогосподарського виробництва. Існуючі проблеми значно ускладнюються кризовими явищами, які періодично виникають у розвитку вітчизняної та світової економіки. Адже після глобальної продовольчої кризи нині настала фінансова криза. Це потребує поглиблення наукових досліджень щодо підвищення ролі й місця держави в регулюванні економічних процесів для упередження та запобігання можливості виникнення кризових явищ і забезпечення стабільного розвитку сільського господарства на довгострокову перспективу.
Складність нинішньої ситуації полягає тому, що за роки реформ в Україні не вдалося суттєво підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, здійснити техніко-технологічне переоснащення та впровадити інноваційну модель розвитку галузі. Управлінські рішення держави у сфері сільськогосподарського виробництва, як свідчить вітчизняна практика останніх років, є недостатньо послідовними й ефективними, що в підсумку не дозволяє досягти бажаних фінансово-економічних результатів розвитку галузі, а також задовольнити повною мірою запити суспільства. Такий стан, на наш погляд, зумовлено, насамперед, швидкою мінливістю зовнішнього середовища, відсутністю практичного досвіду прийняття рішень у ринкових умовах господарювання, недостатнім рівнем їх наукового забезпечення і свідчить про те, що цілісної системи державного регулювання сільськогосподарського виробництва в Україні ще не сформовано.
Україна як повноправний член Світової організації торгівлі (СОТ) робить тільки перші кроки, тому можна стверджувати, що ступінь її інтеграції на світові ринки не є достатньо високим, а глобальні кризи мають дещо менший вплив на галузь, ніж внутрішні її проблеми. У подальшому, в умовах посилення впливу світової цінової кон’юнктури на внутрішній аграрний ринок, одним із важливих завдань державного регулювання буде забезпечення попередження можливості виникнення кризових явищ і мінімізації дії негативних наслідків для економіки України. В іншому випадку для вітчизняного сільського господарства постає реальна загроза пов’язана із можливістю набуття статусу сировинного придатку розвинутих країн.
Отже, виникає потреба запровадження виваженого і системного підходу щодо розробки та реалізації державної аграрної політики, спрямованої на захист внутрішнього ринку за допомогою механізмів, які відповідають міжнародним принципам та нормам, і формування конкурентоспроможного, орієнтованого на експорт сільськогосподарського виробництва за рахунок ефективного використання земельних, трудових, інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів, впровадження інновацій, підвищення продуктивності праці та якості продукції, а також створення сприятливих умов для залучення державних і приватних інвестицій в сільське господарство України. Досягнення зазначеного великою мірою залежатиме від результативності державного регулювання галузі на різних ієрархічних рівнях управління.
Теоретичне переосмислення і методологічне забезпечення удосконалення державного регулювання сільськогосподарського виробництва в умовах глобальних змін зовнішнього середовища обумовлено, насамперед, потребою швидкої адаптації галузі до нових умов господарювання та формування передумов для стабільного розвитку сільського господарства України на довгострокову перспективу. Тому пошук нових теоретико-методологічних і практичних підходів щодо удосконалення державного регулювання сільськогосподарського виробництва з урахуванням нагромаджених економічною наукою знань і передового зарубіжного та набутого вітчизняного досвіду зумовив актуальність теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та структурну побудову.
Визначення місця держави й обґрунтування механізмів її впливу на розвиток економічних процесів були в центрі уваги класиків економічної науки Дж.Акерлофа, Дж.Б’юкенена, Дж.Гелбрейта, Л.Ерхарда, Дж.Кейнса, А.Маршалла, Дж.Мілля, В.Паретто, Ф.Перру, Д.Рікардо, П.Самуельсона, А.Сміта, Дж.Стігліца, М.Фрідмена, Й.Шумпетера та інших.
У працях вітчизняних та зарубіжних вчених В.Андрійчука, І.Буздалова, В.Власова, В.Галушко, П.Гайдуцького, В.Геєця, О.Гудзинського, Р.Гумерова, М.Дем’яненка, С.Дем’яненка, Т.Жослінга, Й.Завадського, А.Зінченка, В.Зимовця, М.Калінчика, Б.Кваснюка, С.Кваші, С.Кісельова, І.Кобути, І.Кириленка, О.Крисального, М.Кропивка, І.Лукінова, Ю.Лупенка, М.Маліка, В.Месель-Веселяка, В.Мілосердова, І.Михасюка, В.Назаренка, О.Ніконова, Т.Осташко, Б.Панасюка, Б.Пасхавера, П.Саблука, В.Ситника, Е.Сєрової, М.Трейсі, І.Тсакока, І.Ушачова, А.Юзефовича, В.Юрчишина та інших науковців здійснено комплексну оцінку ринкових соціально-економічних трансформацій аграрного сектору, обґрунтовано загальнотеоретичні, методологічні та практичні аспекти формування державної аграрної політики України, а також визначено основні напрями подальших змін у системі державного регулювання сільськогосподарського виробництва.
Вагомий внесок в обґрунтування концептуальних засад удосконалення державного регулювання сільського господарства та розробку його понятійно-категоріального апарату зробили Ю.Білик, О.Бородіна, О.Могильний, Г.Мостовий, М.Латинін, Ю.Лузан, М.Корецький, М.Сахацький, Г.Черевко, М.Янків та інші вчені. В роботах зазначених авторів обґрунтована об’єктивна необхідність державного регулювання сільського господарства, визначені цілі, завдання і функції державного регулювання в процесі ринкової трансформації галузі з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей. Висвітлено закономірності виникнення суперечностей державного та ринкового механізмів розвитку аграрних відносин, а також форми їх взаємодії і взаємодоповнення. Зроблений значний внесок у розробку критеріальної бази державного регулювання сільського господарства в умовах транзитивної економіки.
Водночас, ряд суттєвих прикладних аспектів теоретико-методологічного, методичного і практичного характеру державного регулювання сільськогосподарського виробництва потребують подальшого дослідження і розв’язання в умовах глобальних змін зовнішнього середовища. Це насамперед, розробка наукових засад підвищення ефективності державного регулювання сільськогосподарського виробництва з урахуванням впливу об’єктивних внутрішніх і зовнішніх чинників з метою забезпечення реалізації стратегічних цілей державної аграрної політики. Поряд з цим потребує уточнення і поглиблення методика визначення необхідних обсягів державної підтримки, принципи розподілу бюджетних коштів, способи їх доведення до сільськогосподарських товаровиробників.
Актуальними залишаються недостатньо розроблені та дискусійні питання щодо місця і ролі держави в аграрній сфері за умов членства в СОТ, визначення концептуальних засад оптимального співвідношення ринкового і державного регулювання, способи регулювання кон’юнктури аграрних ринків. У сукупності це і визначило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось відповідно до плану науково-дослідної роботи Національного аграрного університету за темами: „Розробка основних напрямів та інструментів удосконалення системи державного управління аграрним сектором в сучасних умовах його реформування та розвитку” (номер державної реєстрації 0103U002502); „Зовнішньоторговельна політика АПК України та напрями її реформування відповідно до норм та принципів ГАТТ/СОТ” (номер державної реєстрації 0101U003520); „Управління якістю агропродовольчої продукції України в умовах глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації 0106U005235). Внесок автора у виконанні зазначених тем полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення системи державного управління аграрним сектором економіки, а також розробки рекомендацій стосовно адаптації зовнішньоекономічної діяльності АПК України до норм і правил світового ринку в рамках СОТ.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад державного регулювання сільськогосподарського виробництва та розробка практичних рекомендацій щодо його удосконалення для забезпечення реалізації стратегічних цілей державної аграрної політики України в умовах глобальних змін зовнішнього середовища. Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:
 узагальнити еволюцію поглядів представників різних наукових шкіл на роль держави в регулюванні економічних процесів;
 обґрунтувати теоретичні положення щодо сутності механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва з урахуванням об’єктивних закономірностей та специфічних особливостей галузі в умовах глобальних змін зовнішнього середовища;
 визначити економічну сутність державної підтримки та її місце в системі державного регулювання сільського господарства;
 узагальнити методичні підходи до оцінки ефективності державної підтримки сільськогосподарського виробництва, що застосовуються в країнах з розвиненою ринковою економікою;
 оцінити рівень державної підтримки сільського господарства в Україні та її ефективність через бюджетні програми та спеціальні режими й механізми оподаткування;
 проаналізувати етапи формування і результативність механізму регулювання ринків зерна, цукру, насіння соняшнику в Україні та розробити пропозиції щодо його удосконалення;
 обґрунтувати теоретико-методологічні засади щодо вдосконалення механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва на основі інтегрованої системи стратегічних пріоритетів розвитку галузі;
 розробити методичні підходи щодо запровадження в сільськогосподарському виробництві України програми прямих виплат для підтримки доходів товаровиробників;
 обґрунтувати економічні наслідки і результати впливу зміни рівня митно-тарифного захисту вітчизняного аграрного ринку на добробут таких економічних агентів як сільськогосподарські товаровиробники, споживачі та держава;
 систематизувати пропозиції щодо удосконалення системи державної підтримки сільського господарства України в умовах глобальних змін зовнішнього середовища.
Об’єкт дослідження – процес державного регулювання сільськогосподарського виробництва в Україні.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та практичні аспекти державного регулювання сільськогосподарського виробництва в умовах глобальних змін зовнішнього середовища.
Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, загальноекономічні принципи і методи аналізу закономірностей суспільного виробництва на ринкових засадах, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економічного розвитку, аграрної політики та державного регулювання сільського господарства.
Для досягнення поставленої мети в роботі використано такі методи: історичний – при узагальненні еволюції поглядів представників різних наукових шкіл на роль держави в регулюванні економічних процесів; абстрактно-логічний – при постановці мети і завдань дослідження, розробці наукової гіпотези; монографічний – при вивченні літературних джерел, законодавчих чи інших нормативно-правових актів і практики державного регулювання аграрного сектору економіки; структурно-функціональний – для аналізу змін, що відбуваються в сільському господарстві країни при здійсненні аграрної реформи; логіко-семантичний – при обгрунтуванні теоретичних положень щодо сутності механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва з урахуванням об’єктивних закономірностей та специфічних особливостей галузі в умовах глобальних змін зовнішнього середовища; за допомогою методу порівняльного аналізу визначено відмінності в механізмах підтримки сільського господарства в Україні та країнах з розвиненою ринковою економікою; економіко-статистичний – для аналізу основних техніко-економічних показників сучасного стану сільськогосподарського виробництва в Україні; економіко-математичного моделювання – при обґрунтуванні економічних наслідків та результатів впливу зміни рівня митно-тарифного захисту вітчизняного аграрного ринку на добробут таких економічних агентів як сільськогосподарські товаровиробники, споживачі і держава, а також при прогнозуванні основних параметрів розвитку галузі рослинництва України на період до 2015 р. Крім того, застосовувались також метод ковзної середньої, групування і множинної лінійної регресії.
Інформаційною базою дослідження є законодавча і нормативно-правова база України, офіційні статистичні дані Держкомстату України, аналітичні огляди Міністерства аграрної політики України, інших міністерств і відомств, статистичні дані міжнародних економічних організацій, зокрема, Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), а також монографії і наукові статті вітчизняних та зарубіжних вчених, особисті дослідження автора.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад державного регулювання сільськогосподарського виробництва та розробці рекомендацій щодо його удосконалення з урахуванням нагромаджених економічною наукою знань для формування передумов подальшого стабільного розвитку галузі в умовах глобальних змін зовнішнього середовища. Найбільш важливими науковими результатами, що відображають ступінь і характер новизни дослідження і виносяться на захист, є такі:
вперше:
 обґрунтовано теоретико-методологічні засади вдосконалення механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва на основі запропонованої інтегрованої системи стратегічних пріоритетів, що створює передумови для підвищення ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень та сприяє досягненню цілей державної аграрної політики України;
 розроблено методичні підходи щодо запровадження в сільськогосподарському виробництві програми прямих виплат для підтримки доходів виробників продукції рослинництва, що дає змогу сформувати науково обґрунтовані обсяги бюджетних асигнувань і дозволяє зменшити вплив ринкової цінової кон’юнктури на процеси відтворення в галузі та сприяє доступу вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників до фінансових ресурсів;
 обґрунтовано економічні наслідки та результати впливу зміни рівня митно-тарифного захисту вітчизняного агропродовольчого ринку на добробут сільськогосподарських товаровиробників, споживачів й держави на основі Імітаційної моделі аграрної торговельної політики (ІМАТП), що дозволяє при прийнятті управлінських рішень враховувати баланс їхніх економічних інтересів, а також дає змогу визначити ризики і потенційні можливості нарощування конкурентоспроможності виробництва окремих видів агропродовольчої продукції в умовах глобальних змін зовнішнього середовища;
удосконалено:
 систему критеріїв і показників оцінки ефективності державного регулювання сільськогосподарського виробництва на різних ієрархічних рівнях управління, що спрямовано на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів держави в умовах жорсткої їх обмеженості та гармонізацію вітчизняної системи регулювання й підтримки з урахуванням міжнародних принципів і норм, які застосовуються в країнах з розвиненою ринковою економікою;
 класифікацію основних видів державної підтримки: за джерелами фінансування, способами впливу, об’єктами впливу, рівнями підтримки, термінами реалізації, вимогами СОТ і визначено її місце в системі державного регулювання сільськогосподарського виробництва, що сприятиме його швидкій адаптації до нових умов господарювання;
 методичні підходи щодо визначення потреби у фінансових ресурсах для виробництва провідних сільськогосподарських культур залежно від рівня ресурсного забезпечення аграрного виробництва за ймовірними сценаріями (оптимістичний, очікуваний, песимістичний) основних параметрів розвитку галузі рослинництва України до 2015 р. Це дозволяє спрогнозувати різноваріантну потребу фінансових ресурсів для виробництва продукції рослинництва на довгострокову перспективу й обґрунтувати заходи щодо удосконалення державного регулювання сільськогосподарського виробництва з метою забезпечення розширеного відтворення в галузі;
дістали подальший розвиток:
 уточнення понятійного апарату щодо категорій „державне регулювання”, „державна підтримка”, „форми” та „механізм” державного регулювання сільськогосподарського виробництва;
 теоретичні положення щодо змісту принципів і функцій державного регулювання сільськогосподарського виробництва, врахування яких дозволяє забезпечити ефективну взаємодію механізмів державного і ринкового регулювання розвитку аграрного сектору економіки України та сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва за рахунок прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень;
 концептуальні підходи щодо запровадження єдиної системи індикативного планування визначення потреби в державній підтримці на різних ієрархічних рівнях управління, що передбачає зміну принципів формування бюджетних ресурсів для фінансування галузі. Теоретично доведено, що формування бюджетних ресурсів починаючи з районного рівня дозволяє повніше враховувати стан розвитку і потреби регіонів, підвищує стимули товаровиробників для формування стратегії розвитку власного агробізнесу, а також забезпечує послідовність, стабільність та передбачуваність аграрної політики на довгострокову перспективу;
 положення щодо нормативно–розрахункової бази механізму регулювання сільськогосподарського виробництва для підвищення його стимулюючої функції на основі використання показника „Підтримки ринкової ціни” (ПРЦ), що в підсумку дозволяє при обґрунтуванні управлінських рішень визначати їх результативність впливу на добробут товаровиробників, споживачів та держави;
 заходи щодо удосконалення системи державної підтримки сільського господарства в частині усунення дублювання й неузгодженості в нормативно-правовому полі, а також розробки програм підтримки, спрямованих на підвищення продуктивності праці, технічного переоснащення сільськогосподарського виробництва, конкурентоспроможності продукції та вирішення соціальних проблем розвитку українського села.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи у формі пропозицій і методичних рекомендацій можуть бути використані органами державного управління на макро- та галузевому рівні з метою запобігання кризових явищ як внутрішнього, так і зовнішнього походження та забезпечення стабільного розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва на довгострокову перспективу.
Результати дослідження прийнято до використання Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України (пропозиції щодо формування програм підтримки сільського господарства) при підготовці проекту Закону (дата реєстрації 15.04.2008 р.) „Про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”” (довідка №04-11/15-293 від 24.10.2008 р.). Міністерством аграрної політики України (методологічні принципи та методичні підходи щодо удосконалення механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва) при обґрунтуванні проекту Концепції реформування системи управління аграрним сектором економіки України (довідка №37-18-1-15/11339 від 10.07.2008 р.). Для забезпечення комплексного аналізу стану та проблем діючої системи управління в аграрному секторі України і з метою її удосконалення автор дисертаційного дослідження був включений до групи експертів Міністерства аграрної політики України (Розпорядження Міністра №19 від 06.04.2004 р. „Про створення тимчасової робочої групи експертів Мінагрополітики”). Міністерством фінансів України (пропозиції щодо розробки програм підтримки сільського господарства, які спрямовані на підвищення продуктивності праці, зростання конкурентоспроможності та якості продукції за рахунок впровадження інновацій) при вдосконаленні механізмів і порядків надання державної підтримки сільському господарстві України з урахуванням вимог взятих у зв’язку зі вступом до СОТ (довідка №31-29020-17-25/39691 від 31.10.2008 р.). Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (методичні підходи щодо запровадження в сільськогосподарському виробництві програми прямих виплат для підтримки доходів товаровиробників) при підготовці проекту Комплексної програми розвитку сільського господарства Київської області на період до 2015р. (довідка №02-07-1/1470 від 10.07.2008 р.). Старокостянтинівською районною радою Хмельницької області (пропозиції щодо удосконалення системи державної підтримки сільського господарства в Україні відповідно до вимог СОТ) при підготовці Програми розвитку агропромислового комплексу Старокостянтинівського району Хмельницької області на 2008-2010рр. (довідка №381 від 11.07.2008 р.). Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Національного аграрного університету при підготовці навчально-методичних матеріалів та викладанні курсів «Державне регулювання економіки», „Національна економіка”, «Стратегічний менеджмент» для студентів економічного факультету та факультету аграрного менеджменту (акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи від 17.09.2008 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: “Проблеми сучасного менеджменту та маркетингу” (м.Київ, 1999 р.), “Соціально-економічні та аграрні трансформації в Україні і Польщі в контексті європейської інтеграції” (м.Запоріжжя, 2004 р.), „Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, 2004 р.), „Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м. Київ, 2005 р.), “Аграрний форум-2006”, (м.Суми, 2006 р.), „Євроінтеграція та підвищення конкурентоспроможності продукції АПК” (м.Київ, 2006 р.), “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м.Харків, 2007 р.), „Актуальні проблеми на сучасному етапі та перспективи розвитку фінансово-кредитного механізму АПК” (м.Кам’янець-Подільськ, 2007 р.), „Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ 2007 р.), „Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу” (м.Харків, 2007 р.), „Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), „Научно-инновационная деятельность и предпринимательство в АПК: проблемы, эффективность и управление” (г.Минск, 2008 г.), „Генезис інституційної системи транзитивних економік” (м.Чернівці, 2008 р.), „Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, 2008 р.), „Проблеми економіки та управління у промислових регіонах” (м. Запоріжжя, 2008 р.), „Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (м.Львів, 2008 р.), „Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України” (м.Київ, 2008р.), International Scientific Days 2008 „Competitiveness and Economic Growth: European and National Perspectives” (м.Нітра, Словаччина, 2008 р.).
Публікації. Основні положення і результати наукового дослідження за темою дисертації опубліковані у 41 наукових працях, у тому числі в одній одноосібній (28,4 ум. др. арк.) та чотирьох колективних монографіях, 24 статтях у наукових фахових виданнях (з яких 21 одноосібна), 9 – у матеріалах і тезах конференцій (з яких 6 одноосібні) та 3 – в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 44,1 ум. др. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, 33 додатків на 31 сторінці, списку використаних джерел із 462 найменувань на 44 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 478 сторінок, з яких 403 сторінки основного тексту, містить 70 рисунків на 70 сторінках та 42 таблиці на 42 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення важливої наукової проблеми, а саме обґрунтування теоретико-методологічних засад державного регулювання сільськогосподарського виробництва України в умовах глобальних змін зовнішнього середовища, що дозволило сформулювати наступні висновки:
1. В Україні за останній період спостерігається нестабільність обсягів і зниження показників економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, низький рівень доходів товаровиробників, недосконалість механізмів регулювання аграрних ринків, деформація структури аграрного виробництва. Проблеми галузі значно загострюються у свою чергу внаслідок періодичного виникнення криз внутрішнього і зовнішнього характеру. Їх вирішення потребує подальшого удосконалення механізму регулювання сільськогосподарського виробництва, складовими якого є як ринковий, так і державний механізми, роль і місце якого значно зростає під час виникнення кризових процесів. Причому є підстави вважати, що у питаннях державного регулювання не може бути одного рішення раз і назавжди. Передусім це залежить не тільки від політичних та економічних чинників, але і від фактору часу, ефективності застосування різноманітних механізмів, розвитку інституційної системи.
2. Подальший розвиток теорії державного регулювання сільського господарства потребує наукового тлумачення понятійно-категоріального апарату. Зокрема, в дисертації запропоновано авторське трактування „державного регулювання” сільськогосподарського виробництва – як опосередкований цілеспрямований вплив на процеси відтворення в галузі з метою забезпечення реалізації цілей державної аграрної політики. На наш погляд, механізм – це цілісна діалектична сукупність взаємопов’язаних, взаємообумовлених принципів, функцій, методів, форм та інструментів державного регулювання сільськогосподарського виробництва з метою узгодження інтересів економічних суб’єктів держави.
3. Важливе місце в механізмі державного регулювання займають принципи державного регулювання сільськогосподарського виробництва, дотримання яких дозволить забезпечити ефективну взаємодію механізмів державного і ринкового регулювання. Принципи державного регулювання знаходять свій прояв у функціях, які визначаються закономірностями тієї чи іншої економічної системи. Для виконання функцій регулювання суб’єкт повинен володіти відповідними методами, які доцільно розглядати не в статиці, а в динаміці, що обумовлено як станом розвитку соціально-економічних процесів у сільському господарстві, так і вимогами їх подальшого удосконалення. Залежно від типу економічної системи формуються конкретні засоби впорядкування державою процесів економічного розвитку – форми державного регулювання (соціально–економічне прогнозування, макроекономічне планування та програмування).
4. Державна підтримка є складовою системи державного регулювання сільського господарства і являє собою сукупність правових, фінансово-економічних, організаційних та інших заходів держави щодо стимулюючого впливу на розвиток як сільськогосподарського виробництва, так і сільських територій в потрібному для суспільства напрямку. В роботі запропонована класифікація державної підтримки за такими ознаками: джерелами фінансування, способом та об’єктами впливу, рівнями підтримки, термінами реалізації та вимогами СОТ.
5. Вивчення зарубіжного досвіду свідчить, що в розвинених країнах ефективність державної підтримки сільського господарства визначається, як правило, за допомогою „економіки добробуту”. В країнах ОЕСР нагромаджено значний досвід і розроблено методику, критерії й показники оцінки ефективності державної підтримки сільського господарства. В умовах СОТ використання співставних показників оцінки державної підтримки сільського господарства України є невідкладним завданням адаптації національної системи регулювання відповідно до міжнародних вимог.
6. Вимоги СОТ щодо зниження рівня підтримки національних аграрних товаровиробників серйозно змістили акценти державної допомоги з підтримки виробництва до підтримки доходів фермерів через так звані непов'язані заходи. Разом з тим, в роботі зазначається, що незважаючи на вимоги СОТ рівень підтримки сільськогосподарських товаровиробників в розвинутих країнах залишається досить високим. Так, зокрема, за даними ОЕСР відносне значення показника „Еквівалент підтримки виробника” (ЕПВ) в середньому за 1996-2000рр. і 2001-2006рр. в Японії скоротилось з 57,9% до 55,5%, в ЄС–15 – з 34,8% до 33,5%, в США – з 19,6% до 16,5%, в Австралії – з 6,5% до 5,4%, а в Канаді – зросло з 16,9% до 21,4%.
7. За роки незалежності бюджетна політика стосовно до сільського господарства була недостатньо послідовною, як у частині реалізації бюджетних програм, так і в обсягах їх фінансування. З 2000 по 2006 р. обсяги бюджетних асигнувань на фінансування сільського господарства з державного бюджету підвищились більш як у 6,6 рази – з 1,2 до 7,9 млрд грн. Питома вага бюджетних асигнувань у загальних витратах державного бюджету на сільське господарство підвищилась за аналізований період з 3,5 до 5,7%, а у ВВП – зросла з 0,7 до 1,5%. Проте, значне зростання обсягів бюджетної підтримки суттєво не вплинуло на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
8. Чинна система бюджетного фінансування сільського господарства України у зв’язку зі вступом до СОТ була суттєво удосконалена. Зокрема, розроблено й затверджено порядки використання коштів за окремими програмами підтримки. Проте система бюджетного фінансування галузі потребує подальшого удосконалення, насамперед у частині обґрунтування нормативів планування бюджетних витрат на сільськогосподарське виробництво.
9. Починаючи з 1999 р. в сільському господарстві запроваджено спеціальні режими непрямого оподаткування, які необхідно розглядати як непряме бюджетне фінансування розвитку сільськогосподарського виробництва. Підтримка через спеціальні режими та механізми оподаткування в період за 2000–2006 рр. зросла більш як удвічі – з 2079 до 4524 млн грн, проте, поряд із зменшенням податкового тиску в аграрній сфері суттєво не вдалося підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, зменшилися фінансові можливості для розвитку сільської місцевості та вирішення соціальних проблем на селі.
10. Обсяг підтримки за рахунок заходів „жовтої скриньки” нині суттєво поступається регламентованим 3043 млн грн (середнє значення показника СВП за 2004–2006 рр.), оскільки непродуктова (3051 млн грн) та продуктова підтримка (1000 млн грн), що надавалася за цей період, але не перевищувала 5% рівень de minimis, не була віднесена до СВП і не підлягає скороченню. Таким чином, на даний час дозволений ліміт внутрішньої підтримки перевищує її фактичні обсяги.
11. За останні роки на ринку зерна в Україні спостерігається: нестабільність цін і доходів товаровиробників; не завжди вдається забезпечити баланс інтересів основних учасників ринку (виробників, споживачів і держави); низька ефективність виробництва зерна (зокрема, рівень рентабельності зерна знизився з 64,8% за підсумками 2000 р. до 3,1% у 2005 р. та 7,4% – у 2006 р.); відсутність дієвих стимулів для виробництва зерна приводить до переорієнтації товаровиробників на вирощування більш прибуткових культур, зокрема ріпаку, що потенційно може негативно вплинути на рівень продовольчої безпеки держави.
12. Основними напрямами удосконалення механізму регулювання ринку зерна в Україні мають стати: прогнозування та індикативне планування виробництва та збуту зерна, а також управління балансами на відповідних рівнях; удосконалення механізму товарних і фінансових інтервенцій на ринку зерна; стимулювання впровадження інновацій на ринку зерна; програмування врожайності та якості зерна через використання субсидій на гектар посівів; розвиток біржового ринку та системи страхування ризиків.
13. Механізм регулювання виробництва і реалізації цукру в Україні має характер суто адміністративного втручання. При нинішній продуктивності виробництва та собівартості цукрових буряків галузь має потенційні загрози подальшого існування в умовах СОТ. Тому для збереження вітчизняної цукрової промисловості необхідно здійснити систему заходів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності українського цукру. Вирішити це надзвичайно складне завдання можливо насамперед за рахунок підвищення ефективності виробництва та переробки цукрових буряків, залучення інвестицій в галузь для технологічного переоснащення цукрових заводів.
14. В олійно-жировому підкомплексі АПК спостерігається нарощування виробництва та експорту продукції, а норма прибутку достатня для здійснення розширеного відтворення. Цьому сприяло введення експортного мита на насіння соняшнику, технічне переоснащення галузі, сертифікація та стандартизація продукції до світових вимог. Подальші кроки щодо зміни режиму регулювання галузі у зв’язку із входженням до СОТ повинні бути виваженими й економічно обґрунтованими. Для подальшого розвитку галузі в нових умовах необхідно зберегти переробку насіння на вітчизняних підприємствах і стимулювати підвищення урожайності соняшнику й дотримання технологічних вимог його вирощування.
15. Удосконалення механізму державного регулювання потребує наскрізного узгодження програм підтримки із стратегічними цілями державної аграрної політики. Для цього, в дисертації запропоновано систему стратегічних пріоритетів розвитку галузі, в частині послідового випливання тактичних цілей з стратегічних, а оперативних – із тактичних. Головним завданням тактичних цілей є деталізація стратегічних цілей та їх наповнення на середньострокову перспективу. Оперативні цілі розробляються на бюджетний рік на основі стратегічних і тактичних цілей, при цьому запропоновано їх реалізовувати безпосередньо у формі бюджетних програм
16. Проведений аналіз засвідчив, що держава з кожним роком нарощує обсяги фінансових ресурсів, призначених на підтримку сільськогосподарського виробництва. Проте вони не обертаються бажаною продуктивною віддачею і необхідним фінансовим забезпеченням товаровиробників. З цією метою обґрунтована необхідність та розроблені методичні підходи щодо запровадження в сільськогосподарському виробництві програми прямих виплат для підтримки доходів товаровиробників.
17. З метою успішної реалізації програми прямих виплат запропоновано концептуальні підходи щодо формування єдиної системи індикативного планування визначення потреби в державній підтримці сільськогосподарських товаровиробників на різних ієрархічних рівнях управління. Найбільш кардинальні зміни необхідно здійснити на районному рівні, оскільки саме тут відбувається безпосередня взаємодія органів державної влади з сільськогосподарськими товаровиробниками. Тому головним змістом діяльності працівників управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій повинно стати посилення прогнозно-аналітичної роботи, зокрема щодо обґрунтування стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва адміністративного району та визначення потреби в обсягах державної підтримки.
18. Обґрунтовано економічні наслідки та результати впливу зміни рівня митно-тарифного захисту вітчизняного аграрного ринку на добробут таких економічних агентів як сільськогосподарські товаровиробники, споживачі й держава на основі Імітаційної моделі аграрної торговельної політики (ІМАТП). Зроблено висновок, що в експортно-орієнтованих галузях вітчизняного агропромислового виробництва зниження ввізного мита не несе потенційної загрози, оскільки ця продукція є конкурентоспроможною за ціною порівняно з іноземними аналогами. Проте є певна загроза для інших галузей, зокрема, це цукрова промисловість, виробництво курятини та яловичини, яблук, томатів.
19. Система державної підтримки має бути передбачуваною, незмінною протягом 3–5 років, прозорою й відкритою для суспільства. Потребує удосконалення законодавче забезпечення регулювання сільськогосподарського виробництва в частині усунення дублювання та неузгодженості в нормативно-правовому полі. Програми підтримки сільського господарства мають бути спрямовані на підвищення продуктивності праці й технічного рівня аграрного виробництва, а також зростання конкурентоспроможності та якості продукції за рахунок впровадження інновацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна політика України у 2001р.: огляд та перспективи /В.Артюшин, І.Чапко, І.Кобута [та ін.] //Актуальні питання аграрної політики: зб. робіт 1999-2002; [упоряд.: В.Дем’янчук, О.Шевцов, В.Артюшин]. – К., 2002. – С. 100 – 174.
2. Аграрний сектор України у 2005р. / [Дем’янчук В.В., Ємельянова Ж.Л., Жигало В.С. та ін.]; під ред. Ю.Ф. Мельника. – К., 2006. – 88 с.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. – К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 292 с.
4. Азрилиян А.Н. Большой экономический словарь: 22000 терминов / Азрилиян А.Н., Азрилиян О.М., Калашникова Е.В.; под ред. А.Н. Азрилияна. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Институт новой экономики, 1999. – 1245 с.
5. Акерлоф Дж. Рынок "лимонов": неопределенность качества и рыночный механизм / Дж. Акерлоф //THESIS. – 1994. – Вып. 6. – С. 91–104.
6. Алексеев В.В. Агропромышленный менеджмент / Алексеев В.В., Агаев Б.В., Сагдеев М.А. – М.: ООО «ДеКА», 2003. – 432 с.
7. Алле М. Экономика как наука / М. Алле; [пер. с англ. И.Егоров] – М.: Наука для общества, 1995. – 168 с.
8. Алтухов А.И. Государственное регулирование зернового рынка в Российской Федерации / А.И.Алтухов // Государственное регулирование развития АПК и земельные отношения в России; под ред. С.В.Киселева. – М.: МГУ, 2005. – С. 68–69.
9. Аналитический доклад: «Украина и Россия: современное состояние и перспективы взаимоотношений». – [Електронний ресурс] – Режим доступу: – http://www.uceps.org/ua/show/532.
10. Аналіз ринку кондитерських виробів / Рейтингове агентство “Кредит-Рейтинг”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.credit-rating.com.ua.
11. Аналіз ринку меляси / Рейтингове агентство “Кредит-Рейтинг”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.credit-rating.com.ua.
12. Андрианов В. Государственный дирижизм во Франции: история и современность / В.Д. Андрианов //Общество и экономика. – 2005. – №12. – С. 38–48.
13. Андрианов В. Эволюция основных концепций регулирования экономики (от теории меркантилизма до теории функциональных экономических систем) / В.Д. Андрианов //Общество и экономика. – 2005. – №4. – С. 3–47.
14. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств / Андрійчук В.Г. – [2–е вид.]. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
15. Андрійчук В.Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти /Андрійчук В.Г., Зубець М.В., Юрчишин В.В. – К.: Аграрна наука, 2005. – 140 с.
16. Аніловська Г.Я. Державний фактор трансформаційних перетворень в економіках перехідного типу / Аніловська Г.Я. – Л.: Видавництво ЛКА, 2002. – 323 с.
17. Анфиногентова А.А. Стратегия развития АПК с учетом инновационных факторов / А. А. Анфиногентова, Э. Н. Крылатых //АПК: экономика, управление. – 2005. – №10. – С. 4–11.
18. Атта Дон Ван. Політика і розвиток сільського господарства в Україні / Атта Дон Ван, Бенеке Крістоф, Бетлій Майя; за ред. Штефана фон Крамон–Таубаделя. – К.: Альфа–Принт, 2001. – 296 с.
19. Бабашкина А. М. Государственное регулирование национальной экономики / Бабашкина А.М. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 480 с.
20. Бабицкий Д. Налогообложение в сельском хозяйстве Беларуси / Д.Бабицкий, Штефан фон Крамон-Таубадель. – Минск: ИПМ, 2004. – С. 2.
21. Багудина Е. Г. Экономический словарь / Багудина Е. Г., Большаков А. К., Буздалов И. Н.; отв. ред. А.И. Архипов. – М.: Проспект, 2004. – 620 с.
22. Бандур С. І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / Бандур С.І., Заяць Т.А., Куценко В.І. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – Черкаси : Брама–Україна, 2006. – 619 с.
23. Барышников Н.Г. Государственная поддержка сельского хозяйства (теория, методология планирования, практика): автореф. дис. на соискание учен. степени докт. экон. наук: спец. 08.00.05 „Экономика и управление народным хозяйством” /Н.Г. Барышников. – М., 2007. – 40 с.
24. Баутвелл У. Взаимодействие между рынком и правительством. Доклад на симпозиуме экономистов США и СНГ / У. Баутвелл. – М., 1992. – С. 1.
25. Беспахотный Г. В. Направления перестройки системы субсидирования сельского хозяйства / Г. В. Беспахотный, Н. Г. Барышников //Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2006. – №12. – С. 1–4.
26. Бєляєв О.О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії / Бєляєв О. О., Бебело А. С., Комяков О. М. – К.: КНЕУ, 2003. – 190 с.
27. Бикмуллин А.Л. Государственное регулирование экономики и экономическая политика / А. Л. Бикмуллин, Л. Е. Протасова. – Казань: КФЭИ, 2000. – 261 с.
28. Біла С.О. Питання теорії монополії в українській літературі (кінець XIX – перша третина XX ст.) / С. О. Біла //Історія народного господарства та економічної думки України. – 1997. – Вип. 29. – С.114–120.
29. Білик Ю.Д. Держаний захист вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника та протекціоністська політика в Україні / Білик Ю.Д. – К.: Урожай, 2000. – 192 с.
30. Білоус Т. Аналітична записка щодо загроз економічній безпеці України [Електронний ресурс] /Т.Білоус, Т.Кваша, Д.Пащенко. – Режим доступу: – www.me.gov.ua /file/link/ 79655/ file/Analitz.doc.
31. Боговиз А. В. Система государственного регулирования и поддержки сельскохозяйственного производства: основные направления развития / А. В. Боговиз //Международный сельскохозяйственный журнал. – 2006. – №4. – С. 3–6.
32. Боговиз А. В. Совершенствование государственного и рыночного регулирования АПК / А. В. Боговиз //Международный сельскохозяйственный журнал. – 2006. – №6. – С. 7–9.
33. Болотова Ю. В. Поддержка сельскохозяйственных товаропроизводителей в США / Ю.В. Болотова //АПК: экономика, управление. – 2004. – №1. – С. 37–41.
34. Бондаренко Ю. Г. Показники роботи цукрових заводів при переробці цукросировини урожаю 2006р. / Ю. Г. Бондаренко //Вісник цукровиків. – 2006. – №5. – С. 24.
35. Борисюк П. Солодкі мрії / П. Борисюк //Агроперпектива. – 2005. – №10. – С. 43.
36. Борисюк П. Четкой государственной стратегии развития отрасли до сих пор нет / П. Борисюк //Агроперспектива. – 2004. – №4. – С. 46–48.
37. Бородин К. Г. Основные принципы и этапы реформирования Общей сельскохозяйственной политики в странах ЕС / К.Г. Бородин //Аграрная Россия. – 2003. – №5. – С. 42.
38. Бородин К. Г. Содержание аграрной политики в зависимости от состояния производства / К. Г. Бородин //Государственное регулирование сельского хозяйства: концепции, механизмы, эффективность. – М.: Энциклопедия российских деревень, 2005. – С. 21.
39. Бородин К. О регулировании продуктовых рынков Европейского Союза [Електронний ресурс] / К.Бородин. – Режим доступу: – http://www.raf.org.ru/magazine/2003-2/1.htm.
40. Бородіна О. М. Державне сприяння розвитку аграрного сектору економіки: виклики часу / О.М. Бородіна //Економіка та держава. – 2006. – №5. – С. 8–11.
41. Бородіна О. М. Коригування політики державної підтримки сільського господарства України / О.М. Бородіна, О.М. Могильний //Економіка АПК. – 2007. – №6. – С. 55 – 61.
42. Борхунов Н. Методология обоснования норматива бюджетного финансирования сельского хозяйства / Н.Борхунов //АПК: экономика, управление. – 2007. – №7. – С. 9–11.
43. Буздалов И.Н. Аграрная теория: концептуальные основы, тенденции развития, современные представления / Буздалов И.Н. – М.: Академия, 2005. – 344 с.
44. Буздалов И.Н. Проблемы обеспечения устойчивого развития агропродовольственной системы / И. Н. Буздалов //Общество и экономика. – 2006. – №6. – С. 139–151.
45. Буздалов И.Н. Аграрные отношения: теория, историческая практика, перспективы развития / Буздалов И.Н., Крылатых Э.Н., Никонов А.А. – М.: Наука, 1993. – 270 с.
46. Бунге М. Сучасний дискурс / Микола Бунге; під ред. Базилевича В.Д. – К. : Знання, 2005. — 697 с.
47. Буряк О.Г. Теоретические аспекты государственного регулирования / Буряк О.Г. //Государственное регулирование сельского хозяйства: концепции, механизмы, эффективность. – М.: Энциклопедия российских деревень, 2005. – С. 38.
48. Бутырин В. Управление аграрным производством в зарубежных странах / В. Бутырин //Международный сельскохозяйственный журнал. – 2004. – №4. – С. 15–16.
49. Быков В. Г. Зерновой комплекс России в период рыночных преобразований в АПК / В.Г.Быков, А.К.Павлюченков //Хранение и переработка сельхозсырья. – 2004. – №5. – С. 7.
50. Бьюкенен Дж. Конституция экономической политики. Расчет согласия. Границы свободы / Бьюкенен Дж., Таллок Г.; под ред. Р.М.Нуреева . – Т.1. – М.: Таурус Альфа, 1997. – 556 с.
51. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: у 6 т. / [під ред. М. Я.Азарова та ін.]. – К.: НДФІ, 2004. – Т.4.: Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі /М. Я.Азаров, Ф. О. Ярошенко, А. О. Амоша та ін. – 2004. – 364 с.
52. Ваврищук В. Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС / Ваврищук В., Калішук Е., Таран С.; за ред. С.Касьянова. – К. : Нора–Друк, 2004. – 86с.
53. Варченко О. М. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки / О. М. Варченко //Економіка України. – 2004. – №7. – С. 53–59.
54. Варченко О.М. Ринок цукру в Україні: оптимальне поєднання ринкового та державного регулювання /Варченко О.М. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 316 с.
55. Веблен Т. Почему экономика не является эволюционной наукой /Торстейн Веблен //Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2006. – Т.4. – №2. – С. 99–111.
56. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170000 слів і словосполучень / [авт.-уклад. Бусел В. Т.]. – К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
57. Віліам Меєрс. Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки та перспективи для руху вперед: Зб. наук. праць / Віліам Меєрс, С.Дем’яненко, С.Зоря. – К.: КНЕУ, 2005. – 171 с.
58. Власов В. Система підтримки сільського господарства Польщі /В.Власов, М.Оніщук //Економіка України. – 2005. – №8. – С.86–90.
59. Власов В. Тенденції та проблеми глобальних процесів у світовій продовольчій сфері / В. Власов // Економіка України. – 2006. – №3. – С. 75–80.
60. Власов В.І. Деякі тенденції світового виробництва продовольчих ресурсів / В.І. Власов //Економіка АПК, 2006. – №4. – С. 142–147.
61. Воробьев А.С. Эффективность государства и реструктуризация управления государственной собственностью [Електронний ресурс] / А.С. Воробьев. – Режим доступу: – http://www.aspe.spb.ru.
62. Гайдуцький А. Інвестиційні аспекти вступу до СОТ для аграрних секторів країн центральної і східної Європи / А. Гайдуцький //Економіка України. – 2006. – №7. – С. 83–89.
63. Гайдуцький П. Україні потрібна нова аграрна політика /Урядовий кур’єр. – 2005. – 30 вересня [Електронний ресурс] / П. Гайдуцький. – Режим доступу: – http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id =21880092.
64. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа в Україні / Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О. та ін. – К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.
65. Гайсин Р.С. Концепции регулирования агропродовольственного рынка и их реализация по этапам его исторической эволюции / Гайсин Р.С. //Государственное регулирование сельского хозяйства: концепции, механизмы, эффективность. – М.: Энциклопедия российских деревень, 2005. – С. 25.
66. Галушко В.П. Виробнича економіка: [навч. посіб.] / Галушко В.П., Штрьобель Герберт, Віллєке Г. та ін. – Вінниця : Нова Книга, 2005. – 400 с.
67. Галушко В.П. Методологічні та практичні аспекти оцінки рівня державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників в Україні /В.П. Галушко, А.Д. Діброва, Л.В. Діброва //Економка АПК. – 2006. – №3. – С. 3–11.
68. Галушко В.П. Стан, тенденції та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в АПК / В.П.Галушко, Л.В.Діброва, А.Д.Діброва // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства степу України. – К.: НАУ. – 2004. – С. 117–135.
69. Галушко В.П. Формування ринку землі в Україні / Галушко В.П., Білик Ю.Д., Даниленко А.С. та ін.; під ред. А. С. Даниленка, Ю. Д. Білика. – [2-ге вид., перероб. і доповн.]. – К.: Урожай, 2006. – 277 с.
70. Гатаулин А.М. О системном подходе к оценке экономической эффективности в АПК / А.М. Гатаулин //Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2006. – №8. – С. 8–11.
71. Геєць В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / Геєць В.М., Александрова В.П., Артьомова Т.І. та ін. – К.: Інститут економічного прогнозування НАН України; Фенікс, 2003. – 1008 с.
72. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества. / Джон Гэлбрейт. – М.: Директмедиа Паблишинг, 2007. – 347 с
73. Генеза ринкової економіки: Терміни. Поняття. Персоналії: екон. словник-довідник / [наук. ред. Г.І. Башнянин та В.С.Іфтемічук]. – Л.: Магнолія плюс, 2004. – 682 с.
74. Годвин У. О собственности / Уильям Годин. – М.: Издательство академии наук СССР, 1958. – 261 с.
75. Голуб Я. П. Совершенствование механизмов государственного регулирования агропромышленного производства в национальной экономике России: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 – „Экономика и управление народным хозяйством” / Я. П. Голуб. – М., 2006. – 18 с.
76. Горбик А. О. Аграрна реформа в Україні XVI ст. / Горбик А. О. – К: Інститут історії України НАН України, 1997. – 63 с.
77. Гордиця К. Концепція власності як фактора формування регульованої ринкової економіки у працях українських та російських економістів на рубежі XIX – початку XX ст. / К. Гордиця //Історія народного господарства та економічної думки України. – 2000. – Вип. 31–32. – С. 213–221.
78. Господарський механізм агропромислового комплексу кризового періоду; відп. ред. редкол. Б.Й. Пасхавер. – К.: НАН України; Інститут економіки, 2001. – 350 с.
79. Государственная поддержка фермеров в развитых странах [Електронний ресурс] – Режим доступу: – http://iimp.kz/default.aspx? article_id=924.
80. Гудзинський О.Д. Економічна теорія та реалізація її положень в механізмах розвитку АПК / О. Д. Гудзинський, Г. Г.Кірейцев, В.К. Савчук //Економічна теорія. – 2005. – №2. – С. 80–95.
81. Гудзинський О.Д. Організаційно-управлінські проблеми трансформаційної економіки та механізми їх розв’язання / О.Д. Гудзинський // Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України: зб. наук. праць; наук. ред. О.Д.Гудзинський. – К.: ІПКДСЗУ, 2006. – С. 25–30.
82. Гудзинський О.Д. Система менеджменту нестабільної економіки / О.Д. Гудзинський //Актуальні проблеми сучасного менеджменту: зб. наук. праць; наук. ред. О.Д.Гудзинський. – К.: ІПКДСЗУ, 2005. – С.8 – 13.
83. Гудзинський О.Д. Формування системи управління в умовах розвитку інтеграційних зв’язків АПК / О.Д. Гудзинський, Н.В. Гайдамак, Т.О. Губенко //Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України. – 2005. – №2. – С. 59–64.
84. Гулиев Р. Р. Проблемы агропромышленной интеграции в СНГ /Гулиев Р. Р., – М.: МСХА, 2003. – 268 с.
85. Гумеров Р. Р. Аграрная политика: от диктата либералистких догм к экономическому прагматизму / Р. Р. Гумеров //Российский экономический журнал. – 2003. – №2. – С. 41–59.
86. Гумеров Р. Р. Продовольственная безопасность страны: к развитию правовых основ и экономических механизмов обеспечения /Р.Р.Гумеров //Российский экономический журнал. – 2006. – №11–12. – С. 41–56.
87. Гумеров Р. Р. Фантом Российской аграрной политики / Р. Р. Гумеров //Российский экономический журнал. – 2005. – №4. – С. 15–31.
88. Гуревич М. М. Начала макроэкономического анализа / Гуревич М. М. – Харьков: Регион–информ, 2000. – 320 с.
89. Гуржій І. О. Україна в системі всеросійського ринку 60–90–х років XIX ст. / Гуржій І. О. – К.: Наукова думка, 1968. – 101 с.
90. Данкверт С. Государственная поддержка агропроизводства в Канаде / С. Данкверт, В. Лавровский //АПК: экономика, управление. – 2004. – №3. – С. 54–62.
91. Дейнеко В. И. Сельское хозяйство и аграрная политика США / В. И Дейнеко //Экономика сельского хозяйства России. – 2006. – №9. – С. 13.
92. Дем’яненко С. І. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України / С. I. Дем’яненко //Економіка України. – 2004. – № 8. – C. 72–79.
93. Дем’яненко С.I. Яка аграрна політика потрібна Україні? /Дзеркало тижня. – 2004. – №17 (492). – 30 квітня – 15 травня 2004. – Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2080/46375.
94. Дем’яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств: [навч. посіб.] /Дем’яненко С.І. – К.: КНЕУ, 2005. – 348 с.
95. Дем’яненко С.І. Спільна аграрна політика ЄС: суть, тенденції та значення для України / С. I. Дем’яненко //Економіка України. – 2003. – №3. – C. 80–86.
96. Дем’янчук В. Механізми оподаткування в галузі сільського господарства України [Електронний ресурс] / В.Дем’янчук, Н.Сеперович. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/brc/ua_adp_src/ua_adp_aphd_ 020305.pdf.
97. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: – http://www.kmu.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=92951265&cat_id=2306457.
98. Державне регулювання: структурно–функціональний метод [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://academia.org.ua /index.php?p_id=45&id=327.
99. Державні програми підтримки аграрного сектора: проект «Реформа у галузі сільського господарства, вдосконалення нормативно-правової бази. – К.: USAID, 2007. – 44 с.
100. Диброва А.Д. Совершенствование механизма государственного регулирования сельскохозяйственного производства в контексте вступления Украины в ВТО / А.Д.Диброва // Научно-инновационная деятельность в агропромышленном комплексе: междунар. науч.-техн. конф., 29–30 мая 2008г. – Минск, 2008. – Ч.1. – С. 177 – 180.
101. Діброва А. Д. Зовсім незрівнянні існують еквіваленти підтримки виробників ячменю в Україні та інших країнах-експортерах / А.Д. Діброва //Зерно і хліб. – 2006. – №3. – С. 8–10.
102. Діброва А.Д. Аграрна політика США: тенденції розвитку та уроки для України / А.Д. Діброва //Економіка АПК. – 2007. – №6. – С. 127–132.
103. Діброва А.Д. Бюджетна підтримка сільського господарства України / А.Д. Діброва //Вісник ХНАУ. Серія Економіка АПК і природокористування. –2007. – №9. – С. 125–129.
104. Діброва А.Д. Вдосконалення системи управління аграрним сектором економіки України / А.Д. Діброва // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2004. – Вип. 76. – С. 269–273.
105. Діброва А.Д. Внутрішня підтримка виробництва кукурудзи в Україні та інших державах – основних виробниках і експортерах / А.Д.Діброва, Л.В. Діброва //Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2006. – №5–6. – С. 305–310.
106. Діброва А.Д. Внутрішня підтримка вітчизняних виробників зерна / А.Д. Діброва //Агроінком. – 2006. – №3–4. – С. 12–17.
107. Діброва А.Д. Державна підтримка аграрного сектору економіки за допомогою спеціальних режимів та механізмів оподаткування / А. Д. Діброва //Економіст. – 2007. – №7. – С. 32–35.
108. Діброва А.Д. Державна підтримка аграрного сектору економіки за допомогою спеціальних режимів справляння ПДВ / А. Д. Діброва //Зб. наукових праць Подільського державного аграрного технічного університету. – 2007. – С. 307–312.
109. Діброва А.Д. Державна підтримка виробництва зерна в Україні / А.Д. Діброва //Вісник аграрної науки. – 2006. – №6. – С. 66–69.
110. Діброва А.Д. Державне регулювання сільськогосподарського виробництва: теорія, методологія, практика / Діброва А.Д. – К.: Формат, 2008. – 488 с.
111. Діброва А.Д. Державний стимулюючий вплив на виробництво вівса в Україні, Росії та ЄС / А. Д. Діброва //Держава та регіони. – 2006. – №4. – С. 125–130.
112. Діброва А.Д. Механізм бюджетної підтримки сільського господарства України //Агросвіт. – 2007. – №15. – С. 6–11.
113. Діброва А.Д. Механізм внутрішньої підтримки виробництва кукурудзи в Україні та інших державах – основних виробниках і експортерах / А. Д. Діброва //Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №10. – С. 176–180.
114. Діброва А.Д. Механізм державного регулювання сільського господарства: зарубіжний досвід для України / А. Д. Діброва //Аграрна освіта та наука. – 2007. – Т.8, №3–4. – С. 118–123.
115. Діброва А.Д. Механізм підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників в умовах інтеграції України до СОТ / А.Д.Діброва //Генезис інституційної системи транзитивних економік: міжнар. наук.-практ. конф., 7–8 трав. 2008р.: тези допов. – Чернівці, 2008. – С. 112–113.
116. Діброва А.Д. Основні підходи щодо розробки концепції реформування системи управління аграрним сектором економіки України / А.Д. Діброва //Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006. – Вип. 97. – С. 285–289.
117. Діброва А.Д. Порівняльний аналіз показників внутрішньої підтримки виробництва пшениці в Україні і зарубіжних країнах / А.Д. Діброва //Агроінком. – 2007. – №3–4. – С. 33–40.
118. Діброва А.Д. Прогнозування забезпеченості земельними угіддями в сільському господарстві України / Діброва А.Д. // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2008. – Вип. 124. – С. 246–251.
119. Діброва А.Д. Прогнозування потреби в фінансових ресурсах для сільськогосподарського виробництва України / А.Д. Діброва //Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету „Наука і економіка”. – 2008 – Вип. 1(9). – С. 208 – 212.
120. Діброва А.Д. Система показників ефективності державного регулювання сільського господарства / А. Д. Діброва // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2007. – Вип. 110, Ч.1. – С. 155–158.
121. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання аграрного сектору економіки / А. Д. Діброва //Економічна теорія. – 2007. – №1. – С. 76–84.
122. Діброва А.Д. Сучасний стан та перспективи аграрного інвестиційного процесу в Україні / А. Д. Діброва // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 1999. – Вип. 14. – С. 403–410.
123. Діброва А.Д. Удосконалення системи державної підтримки аграрного сектору економіки України / А. Д. Діброва //Вісник ХНАУ. Серія Економіка АПК і природокористування. – 2007. – №4. – С. 79–84.
124. Діброва А.Д. Удосконалення системи планування та розподілу бюджетних ресурсів для сільського господарства України / А.Д. Діброва //Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: міжнар. наук-практ. конф.: тези допов. – Дніпропетровськ, 2008. – Т.II. – С. 69–70.
125. Діброва А.Д. Формування механізму підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників України в умовах співпраці з СОТ: теоретико-методологічні аспекти / Діброва А.Д. // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. – 2008. – Т.10, №1(36). – Частина 1. – С. 70–77.
126. Діброва Л.В. Вплив розширення Європейського Союзу на зовнішню торгівлю України агропродовольчою продукцією / Л.В. Діброва, А.Д.Діброва //Соціально-економічні та аграрні трансформації в Україні і Польщі в контексті європейської інтеграції: зб. наукових праць; за ред. В.М.Трегобчука. – К.: НАНУ, 2004. – С. 119–129.
127. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Л. І. Дідівська, Л. С. Головко. – [2–ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Знання-Прес, 2002. – 214 с.
128. Дієсперов В. Відродження сільського господарства – загальнонаціональна справа [Електронний ресурс] / В.Дієсперов. – Режим доступу: – http://komukr.kpu.net.ua / 2004.01/5.htm.
129. Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория / Дмитриченко Л.И. – Донецк: УкрНТЭК, 2001. – 330 с.
130. Довідка про підсумки роботи Державного агентства земельних ресурсів України за 2007р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://www.dkzr.gov.ua.
131. Довідковий матеріал про зовнішньоекономічну діяльність та оцінку умов вступу України до СОТ в сфері аграрного сектору. – К.: Міністерство аграрної політики України, 2008. – 31 с.
132. Доклад о результатах и основних направлениях деятельности Министерства сельского хозяйства РФ на 2007 год и на период до 2009 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://www.mcx.ru.
133. Дэвис Р.У. Вторая пятилетка: механизм смены экономической политики / Р.У. Дэвис, О.В. Хлевнюк //Отечественная история. – 1994. – №3. – С. 92–108.
134. Економічна енциклопедія: У 3 т. / [гол. ред. Б.Д.Гаврилишин]. – Т.2. – К.: Академія, 2000. – 848 с.
135. Економічна енциклопедія: У 3 т. / [гол. ред. Б.Д.Гаврилишин]. – Т.3. – К.: Академія, 2000. – 952 с.
136. Емельянов А. Российские аграрные реформы: от Столыпина до наших дней / А.Емельянов //Вопросы экономики. – 2001. – №11. – С. 140–148.
137. Желтов А.М. Государственное регулирование экономики: Учебное пособие. /Желтов А.М. – [2-е, сокр. и перераб.]. – Нижний Новгород: Издательство Волго–Вятской академии государственной службы, 2000. – 157 с.
138. Завадський Й.С. Менеджмент. /Завадський Й.С. – Т.1. – К.: Українсько–фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 543 с.
139. Завальнюк О.М. Новітня аграрна історія України / Завальнюк О.М., Рибак І.В. – Кам’янець–Подільський: Абетка–НОВА, 2004. – 288 с.
140. Загвойська О.В. Основні механізми державного регулювання зайнятості сільського населення //Державне управління: теорія та практика – 2005. – №2. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: – http://www.nbuv.gov. ua/e–journals/DUTP/20052/txts/soc/ 05zovzsn.pdf.
141. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. – Л.: Вид–во Нац. Ун–т «Львівська політехніка», 2005. – 713 с.
142. Запольський А.К. Про можливі варіанти виходу з кризи бурякоцукрового виробництва України / А. К. Запольський, Л. М. Хомічак //Цукор України. – 2007. – №2. – С. 13.
143. Зарук Н. Планирование государственной поддержки сель