РОЗВИТОК І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ кормовиробництва В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………
5
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ КОРМОВИРОБНИЦТВА

1.1.
Наукові основи ефективного ведення кормовиробництва як виробничо-економічної складової АПК.....................................

18

1.2.
Місце і роль кормів в економіці АПК ........................................
39

1.3.
Основні фактори розвитку кормовиробництва в умовах ринкової трансформації ...............................................................

55

1.4.
Методологічні та методичні основи дослідження ефективного виробництва кормів .....................................................................

67
Висновки до розділу 1....................................................................................
85
Розділ 2. ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ОЦІНКА РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОРМОВИРОБНИЦТВА

2.1.
Сучасний стан та економіко-виробнича оцінка розвитку кормової бази .................................................................................

88

2.2.
Матеріально-технічне забезпечення кормовиробництва ..........
117

2.3.
Виробничо-технічна база комбікормового виробництва ..........
127

2.4.
Економіко-технологічна оцінка переваг комбікормів...............
148
Висновки до розділу 2....................................................................................
162
Розділ 3. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕФЕКТИВНОГО КОРМОВИРОБНИЦТВА НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ

3.1.
Поточна кон’юнктура та розвиток ринку кормів в Україні............................................................................................

165

3.2.
Пріоритетні напрями розвитку кормовиробництва на інноваційній основі ......................................................................

182

3.3.
Оптимізація обсягів виробництва продукції зернових, зернобобових та кормових культур ............................................

193

3.4.
Ефективне застосування біологічно активних речовин у комбікормовому виробництві......................................... …….....

204

3.5.
Поширення застосування нових сировинних компонентів у преміксовому виробництві ...........................................................

220
Висновки до розділу 3 ...................................................................................
240
Розділ 4. СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ КОРМОВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ

4.1.
Стратегічні напрями нарощування обсягів виробництва кормів та зниження їх собівартості .............................................

244

4.2.
Концептуальні підходи до розвитку комбікормової галузі та оптимізація виробництва комбікормів.................................…..

259

4.3.
Методологічні аспекти становлення ринку комбікормів в Україні ............................................................................................

285

4.4.
Екологізація виробництва продукції АПК .................................
302
Висновки до розділу 4 ...................................................................................
315
Розділ 5. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ КОРМОВИРОБНИЦТВА

5.1.
Організаційно-управлінські та економіко-технологічні напрями підвищення ефективності виробництва і використання кормів ....................................................................

318

5.2.
Обґрунтування системи важелів державного регулювання розвитку кормовиробництва та тваринництва ...........................

343

5.3.
Покращення економічних відносин партнерів АПК та удосконалення механізму ціноутворення у сфері кормовиробництва..........................................................................

360

5.4.
Підвищення конкурентоспроможності виробництва комбікормів.....................................................................................

377
Висновки до розділу 5 ...................................................................................
395
ВИСНОВКИ.....................................................................................................
398
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................
404
ДОДАТКИ........................................................................................................
433

ВСТУП

Актуальність теми. Державна політика щодо відродження і становлення України як суверенної країни створила позитивні передумови для підвищення життєвого рівня населення та піднесення його духовності за рахунок вирішення наявних проблем економічного, соціального та екологічного напрямів. Проте сільське господарство, яке формує основу людського буття, з низки об’єктивних і суб’єктивних причин знаходиться в кризовому стані, що в цілому суттєво впливає на процес економічного розвитку національної економіки держави. Тому відновлення сталого функціонування аграрного сектора економіки є однією з найважливіших науково-прикладних проблем суспільно-економічного розвитку української державності.
Епохальні зміни продуктивних сил та виробничих відносин, які нині відбуваються на селі, стають все більше економічно орієнтовними, потребують збереження, ефективного відтворення та належного використання ресурсного потенціалу агропромислового комплексу. Реформування аграрної сфери передбачає відродження сільського господарства як цільного соціально-економічного явища, як одного з найголовніших чинників ефективного ведення тваринництва – кормовиробництва. Певна непослідовність та інші негативні явища в період здійснення трансформацій на селі гальмують розвиток кормовиробництва, яке через тваринницьку галузь безпосередньо впливає на виробництво якісної сировини та продуктів харчування, і при цьому формує та забезпечує продовольчу безпеку держави.
Складність проблеми формування механізму функціонування господарських структур різних форм власності, сталої діяльності кормовиробного сектора економіки та ринку кормів полягає в тому, що ринкові перетворення в Україні розпочалися без цілісного теоретичного обґрунтування та опрацювання системних методичних підходів дослідження питань стратегії і тактики, недостатнього наукового і практичного досвіду динамічного та послідовного переходу кормовиробництва до сталої діяльності в ринкових умовах. Дослідження стосовно виявленню складових формування оптимального господарського механізму, ефективного функціонування кормовиробництва, становлення ринку кормів залишаються актуальними.
Питанням технології виробництва і використання кормів, їх біохімічного стану, взаємодії поживних і біологічно активних речовин приділено значну увагу в багатьох фундаментальних роботах. У технологічному плані питання класифікації за походженням, поживністю та значимістю, номенклатури, ідентифікації, особливостей виробництва і доцільності застосування, природи дії впливу різноманітних кормів та добавок детально і всебічно досліджували А. Бабич, А. Венедиктов, Б. Єгоров, М. Карпусь, А. Нікітін, М. Ноздрін, И. Петрухин, Л. Подобєд, А. Свєженцов, М. Таранов, А. Сабіров, В. Чумаченко та інші провідні учені в галузі кормовиробництва та годівлі сільськогосподарських тварин, птиці, хутрових звірів і ставової риби.
Питанням пошуку економічних та організаційно-технологічних напрямів і резервів підвищення ефективності господарювання сільськогосподарських і комбікормових підприємств, виробництва і використання кормів, у т.ч. комбікормів, економіки кормовиробництва в Україні, еколого-економічного прогнозу виробництва кормів, формуванню ресурсів продовольчого і кормового зерна в умовах ринкових відносин присвячені роботи П.Березівського, І. Бондарчука, В. В’юна, Д. Глущенка, В. Гришка, В. Долинського, О.Єрмакова, М.Карамана, С. Ковалишина, П. Кропа, М. Куліша, Б. Лук’янова, Л. Мармуль, А. Павлюченкова, В. Перегуди, А. Побережної, Д. Приходька, Я. Сибаль, І. Топіхи, Г.Черевка, О. Ярославського та інших учених економістів-аграріїв. Це обумовлено тим, що зміна суспільно-політичного устрою держави, становлення приватної форми власності та трансформаційні процеси, що відбувається в аграрному секторі держави, зумовлюють докорінні зміни традиційного ставлення до кормовиробництва і зобов’язують розглядати корми як товарну продукцію.
Незважаючи на значний інтерес учених та практиків до вирішення проблеми становлення ринку кормів, поки що недостатнім як у теоретичному, так і у практичному значенні є системний підхід до розгляду кормів як будь-якої іншої товарної продукції в умовах ринкової економіки, або є дискусійним і обумовлює потребу у більш глибоких наукових обґрунтуваннях проблеми, систематизації існуючого вітчизняного досвіду зарубіжних країн у функціонуванні ринку кормів, визначення перспектив його подальшого становлення і ефективного функціонування в Україні, що й обумовило вибір теми, визначення мети і завдань дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які проведено здобувачем, є складовою частиною комплексних досліджень, виконаних у 1998-2005 рр.:
1.На кафедрі економіки сільського господарства Миколаївського державного аграрного університету (2004-2005 рр.) відповідно до плану науково-дослідної роботи з теми "Економічна ефективність виробництва в реформованих господарських формуваннях", яка входила до науково-технічної програми УААН на 2001-2005 роки, що є складовою підпрограми "Розробка пропозицій щодо організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу" (номер державної реєстрації 0102U000259);
2.У Миколаївському інституті агропромислового виробництва УААН (1998-2004 рр.): “Розробити науково - обґрунтовану систему відродження і ведення галузі тваринництва в господарствах різних за розміром і формою власності” (номер державної реєстрації №0101U003254); “Розробити пропозиції щодо зниження безробіття фермерських і особистих (селянських) господарств в умовах Півдня України на прикладі Миколаївської області” (номер державної реєстрації №0101U003254);
3.На кафедрі економіки та менеджменту Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили (2004-2005 рр.): “Реформування і розвиток агропромислового комплексу в умовах трансформації економіки” (номер державної реєстрації №0104U008701).
Зазначені дослідження проводилися на підставі замовлення Міністерства аграрної політики України “Становлення та функціонування ринку кормових ресурсів в умовах Півдня України" (№37-14-1-13/10054 від 30.10.2002 р.) та Ради з вивчення продуктивних сил НАН України “Становлення та функціонування ринку кормових культур у нових економічних відносинах" (№25/571-3-14 від 16.01.2001 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних і практичних засад розвитку та ефективного функціонування кормовиробництва, становлення ринку кормів й його ефективної діяльності в умовах трансформації національної економіки в системі ринкових відносинах.
Досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалося шляхом розв'язання цілої низки наукових завдань фундаментального та прикладного характеру:
- визначити місце кормів у системі економічних відносин, сутність і значення кормовиробництва як виробничо-економічної складової АПК;
- обґрунтувати теоретико-методологічні засади, критерії та фактори ефективного функціонування кормовиробництва в умовах ринкових трансформацій;
- вивчити сучасний стан та оцінити кормову базу і матеріально-технічне забезпечення кормовиробництва;
- проаналізувати стан виробничо-технічної бази комбікормового виробництва та визначити економіко-технологічні переваги комбікормів;
- визначити сучасну кон'юнктуру ринку кормів і обґрунтувати напрями розвитку кормовиробництва на інноваційній основі;
- розробити рекомендації щодо оптимізації обсягів виробництва продукції зернових, зернобобових та кормових культур;
- узагальнити наявний досвід використання нових сировинних компонентів у преміксовому виробництві, оцінити ефективність застосування біологічно активних речовин;
- сформулювати концептуальні підходи до розвитку комбікормової галузі, становлення ринку комбікормів, підвищення їх конкурентоспроможності;
- обґрунтувати складові нарощування обсягів виробництва кормів, зниження їх собівартості та забезпечення виробництва екологічно безпечної продукції;
- обґрунтувати пропозиції щодо удосконаленню механізму організаційно-економічних відносин у сфері кормовиробництва і визначити організаційно-управлінські та економіко-технологічні напрями підвищення ефективності виробництва і використання кормів;
- дослідити механізми ціноутворення, оптимізації виробництва комбікормів, використання системи важелів державного регулювання розвитку кормовиробництва та тваринництва.
Об'єктом дослідження є соціально-економічні, організаційно-правові та економіко-технологічні відносини у сфері кормовиробництва в умовах ринкових трансформацій економіки України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади розвитку та підвищення ефективності кормовиробництва в ринковому середовищі. Гіпотеза досліджень ґрунтується на припущенні, що необхідною умовою підвищення ефективності кормовиробництва в Україні є інноваційний шлях формування системи стратегічних напрямів його розвитку в умовах глобалізації економіки та посилення інтеграційних зв'язків.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є положення економічної теорії, економічного відтворення, сталого розвитку; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених й монографічні дослідження автора з питань організації та ефективного функціонування кормовиробної і супутніх з нею галузей АПК. Методологічною основою дослідження є сучасні гіпотези організації становлення ринку кормів та управління ним у ринковому середовищі, концепція екологобезпечного розвитку кормової бази, системний підхід до вивчення і обґрунтування організаційно-економічних засад ефективного ведення кормовиробництва.
У процесі дослідження застосовувалися такі методи: абстрактно-логічний (при узагальненні результатів дослідження функціонування кормовиробництва в історичному аспекті, виявленні спільних рис у процесі використання різних видів кормів та впливові одержаних результатів на хід становлення ринку кормів); аналізу і синтезу (при дослідженні етапів і факторів становлення ринку кормів як цільного явища соціально-економічної природи з виявленням взаємозв’язків та взаємозалежностей між його елементами, аналізу стану і тенденцій розвитку кормовиробництва в цілому та його складових разом з сукупністю відповідних факторів макро- і мікросередовища); аксіоматичний (при використанні аксіом наукових знань, технології, біології, економіки, маркетингу та інших для обґрунтування теоретичних засад становлення ринку кормів); математичний (при опрацюванні динаміки кількісних і якісних характеристик, інтерпретації отриманих результатів, розробки методики оцінки становлення та розвитку ринку кормів); статистично-економічний (при проведенні статистичних порівнянь, групуванні видів кормів за їх продуктивними ознаками); монографічний (при вивченні досвіду реалізації передумов і складових використання різних видів кормів на базі системного і ситуативного підходів); прогнозування (при формуванні стратегії ефективного розвитку досліджуваного об’єкта, визначенні кількісних і якісних показників перспективного виробництва кормів) та інші.
Інформаційною базою дослідження стали чинні закони України, нормативно-правові акти та документи органів законодавчої влади, методично-рекомендаційні матеріали, а саме: постанови, розпорядження та накази Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, статистичні, аналітико-інформаційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Миколаївській області.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати проведеного дослідження у цілому вирішують важливу науково-прикладну проблему обґрунтування стратегії розвитку напрямів підвищення ефективності функціонування кормовиробництва в умовах ринкового середовища. Сутність наукової новизни одержаних результатів полягає в тому що:
Вперше:
- сформовано концептуальні засади стратегії ефективного розвитку і функціонування кормовиробництва в умовах ринкових відносин у контексті ролі галузі, яку вона відіграє у виробництві життєво важливих продуктів харчування, та її значення як основної виробничо-економічної складової АПК по забезпеченню продовольчої безпеки держави;
- розроблено структурно-елементну схему науково-економічного забезпечення розвитку кормовиробництва в системі агропромислового комплексу, яка включає комплекс економічних важелів (ціни, стимулювання, комерційний розрахунок) та організаційно-правове забезпечення розвитку ринку кормів і його інфраструктури (виробників та споживачів кормових ресурсів, бірж, оптових ринків, торгівлі);
- обґрунтовано теоретико-методичні засади: становлення та функціонування ринку кормів, в основу яких покладено дослідження балансів кормів, пропозиції та попиту на них, цін реалізації; визначення потенціалу кормовиробництва – шляхом застосування коефіцієнта еколого-кліматичних умов;
- розроблено методику оцінки рівня розвитку комбікормового виробництва, в основу якої покладено конкурентоспроможність комбікормів;
- обґрунтовано механізм проведення державного контролю за виробництвом, якістю та безпекою кормів, який передбачає створення вертикалі державної експертної служби на загальнодержавному, обласних та районних рівнях.
Удосконалено:
- методику оцінки виробництва кормів (за економічним, агрономічним, зоотехнічним та технологічним аспектами) та методику визначення ефективності виробництва і використання кормів (на основі прогнозування пріоритетних напрямів розвитку кормовиробництва);
- сутність, природу та особливості ринку кормів, що передбачає наявність тісних зв'язків між державою, виробниками кормів, підприємствами ринкової інфраструктури та іншими складовими;
- організаційно-економічний механізм взаємодії партнерів для відродження тваринництва з урахуванням значимості кормовиробної та комбікормової галузей (із визначенням організаційно-управлінських та економіко-технологічних заходів);
- методичні підходи до визначення перспективних напрямів розвитку кормовиробництва на основі проведення відповідної технологічної і економічної оцінки та його матеріально-технічного забезпечення.
Дістало подальший розвиток:
- визначення сутності понять "кормовиробництво" та "ринок кормів". Кормовиробництво являє собою високотехнологічну галузь АПК, яка на основі дії економічних законів, організаційно-економічних механізмів та матеріальних і людських ресурсів своєю діяльністю забезпечує: у технологічному плані - виробництво кормів та сировини для їх виготовлення; в організаційно-економічному - формування ринку кормів. Ринок кормів - це система економічних взаємовідносин, що виникають між суб'єктами господарювання в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання на засадах вільної конкуренції, вибору напрямів їх реалізації та визначення цін, а також державного контролю за якістю кормів;
- теоретичне обґрунтування визначення понятійного апарату ринку комбікормової продукції – вихідні положення, сутність, властивості, ознаки, принципи та сегменти його функціонування;
- концептуальні засади щодо становлення ринку комбікормів у сучасних умовах, які передбачають наявність організаційного ядра, певну підпорядкованість його структурних елементів, здатність до саморегулювання та інтеграції з аналогічними монопродуктивними ринками інших країн;
- організаційний механізм ефективного ведення кормовиробної галузі в ринковому середовищі на основі раціонального використання кормового зерна, застосування нових сировинних компонентів та збагачувальних кормових сумішок з урахуванням економічної ефективності їх використання.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень дозволили сформувати основні визначальні складові підвищення ефективності кормовиробництва та формування ринку кормів у нових економічних відносинах.
Матеріали дослідження отримали позитивну оцінку та схвалені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України і рекомендовані до впровадження (витяг із протоколу №2 від 17.04.2007 р.). Авторські підходи щодо визначення перспективи розвитку комбікормової галузі та становлення ринку комбікормової продукції в державі реалізовані в “Програмі розвитку виробництва та ринку комбікормів до 2007 року” (довідка №37-14-1-13/11411 від 22.06.2004р.)
Концептуальні положення про пріоритетність та ефективність використання повноцінних кормів прийнято до впровадження Миколаївським інститутом агропромислового виробництва УААН (акт від 21.07.2006 р.), використано в роботі 17 засідань постійної комісії Миколаївської обласної ради з питань АПК, земельних ресурсів та соціального розвитку села (довідка №112-19/05 від 17.03.2005 р.). Пропозиції з питань прогнозування розвитку кормовиробництва та виробництва комбікормів відображено в експертних довідках, наукових рекомендаціях та пропозиціях, наданих у 1998-2005 рр. Міністерству аграрної політики України та Миколаївській обласній державній адміністрації (довідки №10-1772 від 29.07.2004 р., №1-416 від 18.03.2005 р., №10-2093 від 16.11.2005 р.).
На замовлення Миколаївської обласної державної адміністрації Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО" (м. Київ) розроблено "Схему планування території Миколаївської області". У процесі науково-дослідницької роботи дисертантом підготовлено розділ "Сучасний стан та перспективи розвитку агропромислового комплексу області" (довідка №5-389 від 28.03.2003 р.).
Результативна цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю. Конкретні рекомендації щодо ефективного використання кормів усіх видів подано головному управлінню сільського господарства і продовольства Миколаївської та головному управлінню агропромислового розвитку Херсонської обласних державних адміністрацій (довідки №1-282 від 18.02.2005 р., №2-700-5/421 від 13.10.2006 р.), управлінню агропромислового розвитку Снігурівської райдержадміністрації (довідка №658-7 від 22.09.2006 р.).
Практичні напрацювання дослідження реалізовано також у ряді підприємств, зокрема: - ВАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (довідка №503 від 28.02.2005 р.), - ТОВ "Аграрний комплекс "Васильки" (довідка №35 від 02.02.2005 р.), - АП "Благодатненський птахопром" (довідка №14/29 від 12.05.2004р.).
Окремі положення дисертаційної роботи використано при виданні Миколаївським державним гуманітарним університетом ім. П. Могили (м. Миколаїв) навчальних посібників “Організація сільськогосподарського виробництва” (2005 р.) та “Управління земельними ресурсами” (2002 р.), які рекомендовано Міністерством освіти та науки України для використання у навчальному процесі студентами і викладачами вищих освітніх закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосфібною науковою працею, в якій викладено авторській підхід до вирішення актуальної науково-практичної проблеми щодо розробки стратегії розвитку і забезпечення ефективної діяльності кормовиробництва та становлення ринку кормів у нових економічних умовах. Результати комплексних досліджень, що викладені у дисертаційній роботі, отримані автором самостійно і знайшли відображення у списку публікацій. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом одноосібної роботи здобувача (позиції 4-6, 26-28, 37-43 за списком у авторефераті).
Апробація результатів дисертації. У процесі виконання роботи використовувалися різні форми апробації результатів: виступи на міжнародних і республіканських наукових та виробничих конференціях, нарадах, семінарах.
Основні положення результатів комплексного дослідження становлення та ефективного розвитку кормовиробництва в ринкових відносинах оприлюднено на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях з питань розвитку агропромислового виробництва, серед яких в останні роки:
- міжнародні конференції:
- Рroceegings of the fifth international Symposium on USES of Selenium and Tellurium (Brusselis, Belgium, травень 1994р.);
- “Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства” (м.Миколаїв, вересень 2002р.);
- “Підвищення ролі високоякісних кормів в інтенсифікації птахівничого і тваринницького бізнесу” (м.Київ, квітень 2004р.); - "Відповідність Угоді СОТ – СФС – як ключова умова розвитку торгівлі в агропромисловому секторі України” (м.Київ, лютий 2005р.);
- "Україна. Комбікорми - 2005" (с.Фрунзе, АР Крим, травень-червень 2005р.);
- "Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства" (м.Житомир, червень 2005р.);
- "Наука и технологии: шаг в будущее – 2006" (м. Дніпропетровськ, березень 2006р.);
- "Українське Причорномор'я в конкурентному економічному середовищі" (м.Феодосія, АР Крим, вересень 2005р.);
- "Україна. Комбікорми ' 2006" (м.Київ, квітень 2006р.);
- "Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи" (м. Харків, жовтень 2006р.);
- "Наукові напрями розвитку нормативних систем – основа підвищення продуктивності агропромислового комплексу" (м. Київ, жовтень 2006р.);
- "Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах" (м.Київ, травень 2007р.);
- "Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах" (м. Херсон, червень 2007р.);
- VІІ науково-технічна "Механізація і енергетика сільського господарства" MOTROL-2007 (м. Люблін – Ропщице (Польща) – Миколаїв, вересень 2007 р.);
- інші:
- річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів – аграрників (м.Київ, червень 2002р.; січень 2003р.; листопад 2005р.);
- ІІ Всеукраїнське наукове зібрання з подальшого розвитку ідей В.І. Вернадського “Пріоритети еколого-економічного розвитку України” (м.Миколаїв, жовтень 2004р.);
- Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації" (м. Миколаїв, травень 2007р.);
- науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (м.Миколаїв, квітень 2006 р., 2007р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 46 наукових праць загальним обсягом 59,5 друк.арк., у тому числі 57,7 друк.арк. належать особисто авторові з них 3 у виданнях Росії, Польщі та США (загальним обсягом 1,7 друк.арк.). Із загальної кількості наукових праць 3 одноосібні монографії. У наукових фахових виданнях опубліковано 22 статті

Список литературы

Висновки

1. Вимогами світової спільноти передбачається, що головним завданням кожної країни є забезпечення належного розвитку людини за рахунок задоволення її потреби в повноцінних продуктах харчування. Поточна ситуація щодо забезпечення населення України основними продуктами харчування свідчить про невідповідність вимогам раціональних та мінімальних норм харчування людини. Зокрема в 2005 році на душу населення в Україні було відповідно спожито 48 та 75% м’яса і м’ясопродуктів, 59 і 66% – молока і молокопродуктів, 82 і 103% – яєць. Забезпечення продовольчої безпеки потребує державного регулювання, яке повинне передбачати планування та досягнення раціональних норм харчування населення. У свою чергу досягнення виробництва необхідних обсягів продуктів харчування потребує сталого функціонування високотехнологічного м’ясо-молочного підкомплексу, технологічного і технічного переоснащення галузі кормозабезпечення.
2. Результати дослідження показали, що сфера виробництва кормів є високотехнологічною галузю АПК, яка на основі дії економічних законів, організаційно-економічних механізмів, матеріальних і людських ресурсів своєю діяльністю в технологічному плані забезпечує виробництво кормів та сировини для їх виготовлення, в організаційно-економічному – формування ринку кормів, і є головною складовою ефективного розвитку тваринництва.
3. Доведено, що наукове обґрунтування теорії виробництва і використання кормів базується на результатах досліджень їх поживної цінності, продуктивної дії у взаємозв’язку з економічною доцільністю та ринковими механізмами регулювання цієї ланки аграрного сектора. Дослідження показали, що зазначене повинно досягатися за рахунок запровадження ощадливого виробництва на основі ефективного використання економіко-виробничого потенціалу сільськогосподарських та комбікормових підприємств, матеріально-технічних ресурсів, інвестицій, виробництва і реалізації кормів, як товарної продукції. Розроблена схема дозволяє визначити місце кормовиробництва в економічних відносинах та його роль у системі агропромислового комплексу на основі продуктивного та усталеного використання ресурсів.
4. На підставі проведеного аналізу з’ясовано, що економічна сутність ролі кормів у виробництві продукції тваринництва полягає в тому, що в усіх витратах галузі корми становлять 52-55%, а у витратах, які включені у собівартість виробництва 1 ц молока досягають 45-64%, м’ясного скотарства – 48-65%, свинини – 45-63%, м’яса птиці – 70-75%, яєць – 50-65%. Це свідчить, що корми залишаються економічною основою розвитку цих галузей.
5. Забезпечення сталого виробництва кормів із заданими споживчими властивостями потребує раціонального співвідношення між обсягами виробництва продукції та його матеріально-технічною базою. Сучасна техніка потребує значних фінансових і матеріальних затрат на підтримання її в робочому стані, оновлення машинно-тракторного парку в державі щорічно потребує 12-15 млрд. грн. Обґрунтовано, що першочерговим завданням відновлення кількісного складу машинно-тракторного парку є створення і наближення до споживачів інфраструктури інженерно-технічного забезпечення на засадах кооперування, пунктів прокату, розвиток системи сервісного та лізингового обслуговування сільськогосподарської техніки.
6. Доведено, що сучасна кон’юнктура ринку кормів, зокрема кормового білку, характеризується негативними тенденціями внаслідок скорочення обсягів їх виробництва. Основою зниження обсягів виробництва кормів у поточний період є непропорційні зміни та недостатня кількість обсягів виробництва кормового зерна (кукурудзи, ячменю, гороху, сої) з пріоритетним напрямом виробництва пшениці, соняшнику та їх експорту, як в державі, так і в Миколаївській області. Зокрема, експорт ячменю від виробленого в області за 2000-2004 роки складав 26,3-44,4%, кукурудзи – до 23,0%, пшениці – до 213,2%, насіння соняшнику – до 116,3%, що обмежує їх надходження на комбікормові підприємства. Тому в результаті незбалансованості комбікормів за необхідними інгредієнтами (в першу чергу білковими) їх витрати на одиницю виробництва тваринницької продукції в 2 і більше разів перевищують науково обґрунтовані норми. Для вирішення цього необхідним є впровадження державою закупівлі усіх видів зерна до Аграрного фонду України, Державного матеріального резерву, ДАК „Хліб України” та регіональних ресурсів за рахунок коштів державного і регіональних (обласних, районних, міських) бюджетів, вдосконалення дії механізму заставних закупівель зернової продукції з метою завантаження виробничих потужностей високотехнологічних комбікормових заводів, які в поточний період в цілому використовуються лише на 10-15%.
7. Оцінка сучасної кон’юнктури та ринку кормів на підставі чинників його становлення – попиту, пропозиції та ціни – свідчить про його фактичну наявність, що має перспективи функціонування за вимогами ринкової економіки, оскільки органічно поєднується з іншими ринками агропромислової продукції. Зростання витрат грошових коштів на придбання кормів, в першу чергу повноцінних комбікормів, дає підстави стверджувати, що останні є товарною продукцією і виступають матеріальною основою функціонування ринку кормових ресурсів. Визначено, що ринок кормів – це система економічних взаємовідносин, що виникають між його суб’єктами в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання кормів на засадах вільної конкуренції, вибору напрямів їх реалізації та визначення ціни, а також державного контролю за якістю кормів та їх зберіганням.
8. Вирішення проблеми оптимізації кормової бази ґрунтується на основі ефективного використання відповідної кормової площі. Удосконалення підходів визначення потенціалу галузі кормовиробництва потребує врахування коефіцієнту еколого-кліматичних умов. Важливим резервом оптимізації кормової бази є повноцінний ринок кормових ресурсів, який покликаний забезпечити попит на високоякісну в широкому асортименті та доступну за вартістю продукцію. Тут надзвичайно важливим питанням є інтенсифікація кормовиробництва, оптимізація структури кормової площі, зниження собівартості виробництва кормів, ефективне застосування нових сировинних компонентів у комбікормовому виробництві, встановлення взаємовигідних економічних відносин між виробниками та споживачами кормів.
9. В комбікормовому та преміксовому виробництві доцільно використовувати: - сировинні компоненти: комплекс традиційних та нових солей мікроелементів, мінералів природного походження (цеоліти, сапоніти); - результати досліджень аналізу якісно-вартісних вітчизняних (серії „Оптиммікс”, „Кремікс”, „Текро”, „Укрзооветпостач”, ПКД-10, препаратів „Ліпрот”) та закордонних преміксів („Vavit”, Homburger, Tekro, Adisseo, Hoffmann La Poche, „Польфамікс”).
10. Узагальнення та аналіз складових сучасного стану кормовиробництва, визначення комплексу організаційно-управлінських і економіко-технологічних резервів підвищення ефективності виробництва та використання кормів, свідчать про реальні підстави і можливість відновлення необхідних обсягів та асортименту виробництва кормів. Доведено, що подолання кормовиробної кризи залежить від державної політики підтримки тваринницької та супутніх галузей, рівня та способів ведення технологій рослинницькою, тваринницькою, переробними і комбікормовою галузями, розвитку їх матеріально-технічної бази, попиту на повноцінні комбікорми.
11. На підставі узагальнених принципів і методологічних підходів доведено, що ринок кормових ресурсів є нерозривною і невід’ємною складовою формування та ефективного функціонування ринків тваринницької продукції, який потребує створення системи організацій і підприємств та відпрацювання методів їхньої діяльності, спрямованих на налагодження обмінних процесів. Становлення та ефективне функціонування ринку кормових ресурсів повинно відбуватись за схемою, яка передбачає взаємозв’язки виробників кормових ресурсів, підприємств ринкової інфраструктури, переробних підприємств, споживачів кормів та експортно-імпортні операції. Серед складових концептуальних підходів до сталого розвитку комбікормової галузі найважливішими є: нормативно-правове забезпечення; ресурси сировини та їх використання; кооперування та інтеграція; фінансове забезпечення та економічне стимулювання; виробництво якісної та конкурентоспроможної продукції .
12. В ринковому середовищі система ціноутворення формується від роздрібної ціни, що склалася на ринку комбікормів виходячи з попиту і пропозиції. Економічне стимулювання діяльності комбікормового виробництва має здійснюватися в умовах вільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням. Ціни на комбікормову сировину та готову продукцію повинні формуватися на основі попиту і пропозицій. Виробництво повноцінних комбікормів потребує наявності у необхідній кількості та асортименті відповідних сировинних компонентів. Оптимізація виробництва комбікормів – один із головних факторів зниження собівартості виробництва комбікормової продукції. Обґрунтовано, що шляхами зниження вартості комбікормової продукції є оптимізація транспортних витрат на доставку сировинних компонентів та складу комбікормів, які потребують використання методів економіко-математичного моделювання.
13. Основна ідея стратегії національної продовольчої безпеки полягає в економічній відповідальності за якість продуктів харчування. Основою продовольчої безпеки є формування таких економічних механізмів, які б забезпечили сталий розвиток АПК як в економічному, так і в екологічному сенсі. Це обумовлено підвищенням вимог стандартів до якості та безпеки продуктів харчування. Досягнення зазначеного базується, в першу чергу, на виробництві екологічно безпечної сировини рослинного походження та промислового виробництва інгредієнтів кормового призначення.
14. Доведено, що нарощування обсягів виробництва кормів можливе на підставі запровадження комплексу технологічних і економічних заходів, спрямованих на ефективне використання земель, виробничих потужностей, людських і матеріальних ресурсів у відповідності до попиту на корми рослинного та промислового походження. Обсяги виробництва кормів та їх реалізація знаходяться у прямій залежності від потреб та можливостей їх придбання споживачами усіх форм власності, адекватно віддзеркалюють ситуацію щодо рівня пропозиції та попиту на корми, які останнім часом набувають рис товарної продукції. Основою зниження собівартості виробництва кормів має бути вдосконалення статей витрат на виробництво одиниці кормової продукції за рахунок задіяння економічних, технологічних та управлінських чинників.
Основними шляхами покращення економічних відносин партнерів виробників та споживачів комбікормів є: - структурно-інтеграційні зміни, які потребують вдосконалення структури комбікормового виробництва; - державна підтримка нарощування обсягів виробництва вітчизняних преміксів та білково-вітамінних добавок, біологічно-активних речовин, сільгосптоваровиробників, які виробляють і постачають на комбікормові підприємства білкову сировину; - державна політика має бути спрямована на стимулювання використання повноцінних комбікормів; - проведення аудиту виробників кормів та сировини, ліцензування їхньої діяльності.
15. Механізм впливу держави щодо стимулювання розвитку кормовиробництва повинен передбачати: наявність стабільної нормативно-правової бази; створення умов для функціонування незалежної експертної служби з якості кормів; надання можливості товаровиробникам самостійності у виборі каналів реалізації продукції, виробничих партнерів по співпраці і формуванні інтегрованих структур; підтримки розвитку галузі та її інфраструктури за стратегічними напрямами. Доведено, що надання державної підтримки тваринництву є гарантією його розвитку на підставі врегулювання економіко-виробничих відносин партнерів виробників кормових ресурсів та тваринницької продукції, збереження інтересів держави та посилення її впливу на стабілізаційні процеси у цій сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абрамова Л. А. Рынок, маркетинг и формирование рыночных отношений в АПК // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 1992. – № 7. – С. 31-36.
2.Амбросов В. Я., Маренич Т. Г. Наукові положення удосконалення економічного і господарського механізмів розвитку сільського господарства // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 14-19.
3.Артеменко М. Комбікормова криза і шляхи її подолання // Пропозиція. – 1996. – № 11. – С. 38-39.
4.Архипенко Ф. Зменшуються витрати у кормовиробництві // Новий господар. – 1996. – № 1. – С. 13.
5.Бабич А. Кормова комора // Сільські вісті. – 1997. – 23 квітня.
6.Бабич А. О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси. – К.: Аграрна наука, 1995. – 570 с.
7.Бабич А. О. Наукова концепція розвитку кормовиробництва на Україні // Корми і кормовиробництво. – Вип. 32. – 1991. – С. 3-11.
8.Балабанов Г. Зернопродуктовий комплекс України: структура і територіальна організація // Центр приватизації та економічної реформи в АПК. – 1998. – № 44. – С. 37-40.
9.Баланс кормів в сільськогосподарських підприємствах за 2004 рік. Стат. бюлет // Головне управління статистики у Миколаївській області. – Миколаїв, 2005. – 41 с.
10.Березівський П.С. Ефективність виробництва і формування ринку продукції скотарства в Карпатському регіоні. – Львів. Українські технології. – 1998. – 256 с.
11.Білик Ю. Д. Ринок зерна в Україні: стан і проблеми // Економіка АПК. – 1998. – № 4. – С. 51-57.
12.Білоус О., Кудрявська Н., Васильківський С. та ін. Правове забезпечення організації племінної справи у тваринництві // Тваринництво України. – 2004. – № 5. – С. 21-23.
13.Білуха М. Т., Козак Г. Я. Економічний аналіз в умовах становлення ринкових відносин // Вісник аграрної науки. – 1992. – № 2. – С. 54.
14.Біржовий вісник „Київагропромбіржа”. – К., 2005. – № 1 (66). –
С. 20-21.
15.Бидик А. Г. Підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва // Економіка АПК. – 2003. – № 6. – С. 115-121.
16.Богиня Д. П. Трудовий менталітет у системі стратегічного розвитку України // Стратегія економічного розвитку України. Наук. зб. / Голов. ред. О. П. Степанов. – Вип. 7. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 27-37.
17.Бондарчук І. О. Корми – основа збільшення продукції тваринництва // “Знання”. – Серія 9. – № 3. – 1991. – 32 с.
18.Бондарчук И. А. Приоритетность кормопроизводства в агропромышленном комплексе // Корма и кормопроизводство. – Вып. 30. – 1990. – С. 77-79.
19.Борисова В. А. Економічне відтворення природного ресурсного потенціалу АПК: Дис... докт. екон. наук: 08.07.02 / Сумський національний аграрний університет. – Суми, 2003. – 445 с.
20.Борщевський П. П., Калініченко І. С. Методологічні підходи щодо альтернативного визначення індексів продукції промисловості // Стратегія економічного розвитку України. Наук. зб. / Голов. ред. О. П. Степанов. – Вип. 7. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 17-58.
21.Борщевський П. П., Князєв С. І. Основні напрями розвитку борошно-круп’яної і комбікормової промисловості України // Економіка АПК. – 2000. – № 5. – С. 36-47.
22.Братерський Ф. Д., Пелевин А. Д. Оценка качества сырья и комбикормов. – М.: Колос, 1983. – 210 с.
23.Бурковський І. Д. Поліпшення технічного обслуговування аграрного сектору економіки // Економіка АПК. – 2005. – № 9. – С. 19-22.
24.Валентинов В. Л. Визначення напрямів цінового регулювання в аграрному секторі // Економіка АПК. – 2005. – № 4. – С. 87-89.
25.Вантух В. П. Методика дослідження ресурсного потенціалу в АПК // Економіка АПК. – 2006. – № 4. – С. 54-58.
26.Вітвицький В.В. Основи формування нормативних систем в агропромисловому виробництві України. –К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. – 334с.
27.Вознесенский В. А. Статистические методы планирования эксперимента в технико-экономических исследованиях // Финансы и статистика. – М., 1981. – 226 с.
28.Волик А. М. Розвиток постачальницько-збутової кооперації в зарубіжних країнах // Економіка АПК. – 1998. – № 9. – С. 89-92.
29.Власов В., Алейніков В., Арсеньєва О. Кон’юнктура ринку племінних тварин в Україні // Економіка. Закон. Ринок. – 1993. – № 5. – С. 20-22.
30.Гавриленко М., Шарапа Г. Молочне скотарство в Нідерландах // Сільський час. – 1999. – 28 травня.
31.Гайдуцький П. І. Україні потрібна нова аграрна політика // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 3-7.
32.Гаркуша О. М., Червен І. І. Напрями реформування аграрного сектора економіки // Реформування сільського господарства і розвиток аграрного ринку Миколаївської області. Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН. – Миколаїв, 2001. – С. 25-29.
33.Глущенко Д. Оптимізація організаційно-економічних параметрів кормовиробництва в умовах Степу України // Економіка АПК. – 2006. – № 2. – С. 35-37.
34.Глущенко Д. Оптимізація собівартості зернофуражних та кормових культур у Степу України // Тваринництво України. – 2004. – № 1-2. – С. 29-30.
35.Гнатюк С. Вітамінно-мінеральні премікси у профілактиці захворювань свиней // Тваринництво України. – 1998. – № 7. – С. 22-23.
36.Гноєвий В. Г. Шляхи зростання доходів сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. – 2002. – № 8. – С. 99-106.
37.Горкавий В. К. Комплексне використання статистичних методів в управлінні економічними процесами // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 57-62.
38.Горлачук В. В., В’юн В. Г., Сохнич А. Я. Управління земельними ресурсами: Навч. посібн. За ред. В. Г. В’юна – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. – 316 с.
39.Грицик О. М. Зміцнення кормової бази – основний шлях підвищення ефективності свинарства // Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморського регіону: Матер. наук. зібрання, присвяч. памяті В. І. Вернадського –Т. 1. – Вип. 1. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – С. 125-129.
40.Грицишин М., Гринько П. Пріоритети технічної політики в аграрному секторі України // Пропозиція. – 2005. – № 5. – С. 100-102.
41.Гришко В. В. Економічні та організаційно-технологічні резерви підвищення енергетичної ефективності виробництва і використання кормів: Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Полтавський державний сільськогосподарський інститут. – Полтава, 1999. – 186 с.
42.Групповые нормы расхода, структуры и страховых запасов кормов в животноводстве УССР на 1986-1990 годы // Госагропром УССР. – К., 1985. – 36 с.
43.Губський Б. В. Аграрний ринок. – К.: Нора-прінт, 1998. – 189 с.
44.Гуров Я. С. Технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва як основний захід підвищення його ефективності // Основні напрями високоефективного розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інвестиційній основі. – К.: УАЕ УААН, 2002. – С. 397-400.
45.Гуцол А. Продуктивність і жирнокислотний склад м’яса молодняку свиней при згодовуванні преміксів // Тваринництво України. – 1999. – № 5-6. – С. 29.
46.Дарвин Бритцман. Кормопроизводящая индустрия США: крупнейшие производители // Ефективне птахівництво та тваринництво. – 2004. – № 11. – С. 38-41.
47.Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин. Довідник // Ноздрін М. Т., Карпусь М. М., Каравашенко В. Ф. та ін. За ред. Ноздріна М. Т. – К.: Урожай, 1991. – 344 с.
48.Дієсперов В. Дохідність праці у тваринництві // Тваринництво України. – 2004. – № 7. – С. 26-29.
49.Джемелінська Л. В. Оцінка конкурентоспроможності молочної продукції // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С. 124-131.
50.Джиквас Г. Д. Показники ефективності використання основних виробничих засобів автотранспортних підприємств // Економіка АПК. – 2001. – № 2. – С. 62-70.
51.Довідник по застосуванню біологічно активних речовин у тваринництві // В. Ю. Чумаченко, С. В. Стояновський, П. З. Лагодюк та ін. – К.: Урожай, 1998. – 264 с.
52.Долинський В. П. Ефективність систем кормозабезпечення в природних зонах України. – К.: НАУ, 1996. – 224 с.
53.Долинський В. П. Кормовиробництво в Україні: стан та перспективи // Економіка АПК. – 1996. – № 6. – С. 28-36.
54.Долинський В. П. Організаційно-економічна реструктуризація кормовиробництва в Україні: Дис... д-ра екон. наук: 08.07.02 // Національний аграрний університет. – К., 1997. – 363 с.
55.Дьяченко Л. С., Сивик Г. Л. Роль місцевих сировинних ресурсів в енергозберігаючих технологіях виробництва кормів для корів // Науковий технічний бюлетень Інститут тваринництва УААН. – К., 2000. – № 78. – С. 25-27.
56.ДСТУ 2421-94. Комбікорми. Терміни та визначення. Держстандарт України. – К., 1994. – 17 с.
57.Дудін В. І. Державне регулювання попиту пропозиції на сільськогосподарському ринку // Економіка АПК. – 2003. – № 6. – С. 121-128.
58.Єрмаков О.Ю. Ефективність виробництва продукції рослинництва та перспективи розвитку галузі. Монографія. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України. К.:Алефа (НАУ). – 2004. – С.87-109.
59.Єрмаков О.Ю. Раціональне поєднання виробництва сільськогосподарської продукції в аграрних підприємствах // Науковий вісник НАУ. –Вип. 82. – 2005. – С.21-27.
60.Економічний довідник аграрника. В. І. Дробот, Г. І. Зуб, М. П. Кононенко та ін. // За ред. Ю. Я. Лузана, П. Т. Саблука. – К., „Преса України”, 2003. – 800 с.
61.Економіка підприємства / За заг.ред. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД "Університетська книга" , - 2004. -648 с.
62.Ежемесячный конъюнктурный обзор „Ценовик”. – М.: ООО “Информкорм”, 2001. – № 11. – 80 с.
63.Ефективність розвитку кормовиробництва в Україні: Ринкова трансформація економіки АПК / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазиєва. – Ч. 4: Стабілізація доходів сільських товаровиробників. – К.: ІАЕ, 2002. – 484 с.
64.Заіменко Л., Дриженко Ф., Ступерський М., Марченков Ф. Застосування кормових ферментів при відгодівлі свиней // Ветеринарна медицина України. – 2001. – № 12. – С. 14.
65.Заец А. С. Методологические проблемы создания регулируемого рынка сахара // Економика АПК. – 2001. – № 5. – С. 101-108.
66.Заключне слово на загальних зборах Української академії аграрних наук Президента Академії академіка УААН М. В. Зубця. 10 квітня 2002 р. // Вісник аграрної науки. – 2002. – № 6. – С. 24-27.
67.Закон України „Про зерно та ринок зерна в Україні” // Урядовий кур’єр. (Орієнтир). – 2002. – 31 липня.
68.Зоотехнический анализ кормов / Е. А. Петухова, Р. Ф. Бесарабова, Л. Д. Халенева, О. А. Антонова. – М.: Агропромиздат, 1989. – 239 с.
69.Зубець М. В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України. – К.: УААН. Аграрна наука, 1999. – 53 с.
70.Іванишин В. В. Роль технічних засобів у розвитку аграрного виробництва в контексті ефективності їх використання // Економіка АПК. – 2003. – № 6. – С. 3-9.
71.Інструкція по розрахунках рецептів і цін на комбікорми і білково-вітамінні добавки для комбікормових підприємств за допомогою ЕОМ // Пінчук В. А., Лисак В. Д. та ін. – К.: Мінсільгосппрод, 1994. – 29 с.
72.Как рационально организовать производство комбикормов. (Метод. реком.) // Зверев А. И., Валигура В. И., Косов Н. А. – Харьков: Институт животноводства УААН, 2004. – 12 с.
73.Камілова С. Р. Проблеми утворення цін на молоко // Ефективне птахівництво та тваринництво. – 2004. – № 6. – С. 6-15.
74.Кандиба В. М., Топалов Ф. Г., Александров С. М. та ін. Нові премікси для бичків / Науково-технічний бюлетень Інститут тваринництва УААН. – 2000. – № 7. – С. 20-22.
75.Караман М.М. Экономика производства и использования кормов / Экономика предприятия: Учебн.пособ.под.ред. М.М.Карамана, П.Н.Майданевича. – Симферополь. - 2007. – С.265-281.
76.Карпусь М. М., Лапа М. А., Мартинюк Г. М. Деталізована поживність кормів зони Степу України / Довідник. – К.: УкрІНТЕІ, 1993. –192 с.
77.Кириленко І. Г. Зернове господарство та ринок зерна на Україні // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 3-10.
78.Кіщак І. Т. Актуальні проблеми становлення ринку комбікормів в період реформування аграрного сектора економіки // Корми і кормовиробництво. Міжвідом. темат. наук. зб. Аграрна наука. – 2002. – Вип. 49. – С. 204-208.
79.Кіщак І. Т. Виробництво і застосування преміксів. – К.: Урожай, 1995. – 272 с.
80.Кіщак І. Т. Використання бюджетних коштів на підтримку тваринницьких галузей у Миколаївській області // Економіка АПК. – 2004. – № 7. – С. 59-63.
81.Кіщак І. Т. Державна фінансова підтримка тваринницької галузі Миколаївської області // Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій. Матер.7-ох річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (9-10 листопада 2005 р.). К: ННЦ "ІАЕ", - 2005. – С. 525-530.
82.Кіщак І. Т. Економіко-виробнича діяльність фермерських господарств Миколаївської області в пореформений період АПК // Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморського регіону: Матер. наук. зібрання, присвяч. пам’яті В. І. Вернадському. –Т. 1. – Вип. 1. –Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, – 2005. – С. 108-112.
83.Кіщак І. Т. Економіко-правове врегулювання майнових та земельних відносин у період реформування сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 19-22.
84.Кіщак І. Т. Економічні підходи до визначення потенціалу кормовиробництва // Продуктивність агропромислового виробництва: Науково-практичний збірник. УНДІ продуктивності агропромислового комплексу. – К., 2006. – С. 182-186.
85.Кіщак І. Т. Економічні та організаційно-технологічні резерви підвищення ефективності виробництва і застосування кормових ресурсів // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. (Матер. 5-их річн. зб. Всеукр. конгресу вчених економ.-аграрн.). – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 435-441.
86.Кіщак І. Т. Економіко-технологічна доцільність використання мінеральних елементів у комбікормовому виробництві та годівлі тварин // Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 85-90.
87.Кіщак І. Т. Законодавче забезпечення виробництва та використання якісних кормових ресурсів // Економіка АПК. – 2005. – № 5. – С. 14-17.
88.Кіщак І. Т. Конкурентоспроможність – головний чинник становлення ринку комбікормової галузі // Зб. матер. ІІІ Міжнародн. конференції комбікормів: „Україна. Комбікорми 2005”. Український центр розвитку птахівництва. – К.: ТОВ „Фірма ПоліграфІнко”, 2005. – С. 84-94.
89.Кіщак І. Т. Концептуальні підходи розвитку комбікормової промисловості // Тваринництво України. – 2004. – № 11. – С. 5-9.
90.Кіщак І. Т. Комбікормова криза Миколаївської області: складові подолання // Тваринництво України. – 2000. – № 3-4, – С. 2-5.
91.Кіщак І.Т. Логістика тарного господарства комбікормового виробництва у сфері рентних відносин // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. Матер.міжнар.наук.-практ.конф. –К.: РВПС України НАН України. – Ч.3. - 2007. – С.82-88.
92.Кіщак І. Т. Науково-методичні підходи розвитку кормовиробничої галузі // Ефективні корми та годівля. – 2005. – № 1. – С. 22-25.
93.Кіщак І. Т. Організаційно-правові заходи становлення регульованого ринку кормових ресурсів // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Вип. 2 (30). – Миколаїв: МДАУ, 2005. – С. 39-45.
94.Кіщак І. Т. Окремі результати комплексних досліджень проблемних питань підвищення ефективності організації виробництва і застосування комбікормів // Корми і кормовиробництво. Міжвідом. темат. наук. зб. Аграрна наука. – Вип.49. – К., 2002. – С. 175-178.
95.Кіщак І. Т. Організаційно-правові основи розвитку свинарської галузі в Миколаївській області // Економіка АПК. – 2002. – № 12. – С. 22-25.
96.Кіщак І. Т. Організаційно-технологічні зміни ринку комбікормів. // Основні напрями високопродуктивного розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі. / Матер. 4-их річн. зб. Всеукр. конгресу вчених економ.-аграрн. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С. 629-634.
97.Кіщак І. Т. Перспективи розвитку виробництва преміксів // Економіка АПК. – 2004. – № 12. – С. 42-46.
98.Кіщак І. Т. Підвищення якості та конкурентоспроможності виробництва комбікормів // Економіка АПК. – 2003. – № 12. – С. 94-99.
99.Кіщак І. Т. Правове забезпечення відносин в галузі тваринництва // Вісн. аграрн. науки Причорномор’я. Спец. вип. 3/12/. – Т.1. – Миколаїв: МДАА, 2001. – С. 36-42.