ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК САДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕЛЬНИК ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА

УДК: 330.341.1: 634(477)

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК САДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Єрмаков Олександp Юхимович
доктор економічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………............................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК САДІВНИЦТВА………….15
1.1. Концептуалізація інноваційного розвитку соціально-економічних систем…………………………………………..…………………………………..15
1.2. Ринкові засади реалізації інноваційного процесу…………………………..31
1.3. Особливості інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки….....57
1.4. Інноваційні пріоритети промислового садівництва України…...................70
Висновки до розділу 1..............................................................................................89
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ САДІВНИЦТВА ………………………………………………….........................91
2.1. Фундаменталізація економічних досліджень в галузі садівництва……….91
2.2. Систематизація формотворчих елементів процесу розвитку в контексті інноваційних змін………………………………………………………………...106
2.3. Концепція організації наукового забезпечення інноваційного розвитку садівництва………………………………………………………………………..115
2.4. Методика формалізації логічного узагальнення в економіці садівництва 134
Висновки до розділу 2 ...........................................................................................145
РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОСТІ СТАНУ САДІВНИЦТВА УКРАЇНИ…......................146
3.1. Ретроспективний аналіз розвитку та оцінка сучасного стану садівництва України....................................................................................................................146
3.2. Інноваційний характер відтворювальних процесів у промисловому садівництві України................................................................................................169
3.3. Вплив організаційно-економічних чинників на підвищення ефективності промислового садівництва ....................................................................................187
3.4. Конкурентоспроможність продукції в системі чинників інноваційного розвитку садівництва ..............................................................................................221
Висновки до розділу 3 ............................................................................................239
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ САДІВНИЦТВА УКРАЇНИ…............................................................................242
4.1. Економічний базис формування інноваційного потенціалу в садівництві…………………………………………………………………….......242
4.2. Організаційно-економічні засади державного регулювання та підтримки інноваційного розвитку садівництва…………………………………………….256
4.3. Інформаційне забезпечення інноваційного розвитку……………………...275
4.4. Структуризація ресурсного забезпечення інноваційного потенціалу садівництва..............................................................................................................299
Висновки до розділу 4 .......................................................................................... 321
РОЗДІЛ 5. НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У САДІВНИЦТВІ УКРАЇНИ………………………………………………….…323
5.1. Обґрунтування стратегії інноваційного розвитку садівництва України…323
5.2. Формування джерел інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промислового садівництва………………………………………………………346
5.3. Організаційно-економічний механізм забезпечення екологічно чистого виробництва продукції садівництва……………………………………………..360
5.4. Модель дефазифікації як напрям активізації інноваційного розвитку садівництва України …......................................................................……………383
Висновки до розділу 5............................................................................................398
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...400
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........................................................407
ДОДАТКИ .............................................................................................................438

ВСТУП

Актуальність теми. Інноваційний характер відтворювальних процесів сучасної економічної системи зумовлює перехід усіх складових національного господарського комплексу на новий тип розвитку, що, у свою чергу, потребує вдосконалення механізму економічних взаємовідносин між суб’єктами господарювання.
При цьому для ефективного розвитку галузі садівництва повсякчас необхідно враховувати закономiрностi росту, розвитку, розмноження, плодоношення плодових i ягiдних культур, їх взаємозв’язок iз зовнiшнiм середовищем, що є основою формування інноваційної сфери галузі.
Важливою передумовою ефективного функціонування галузі садівництва є здатність плодоягідних насаджень продукувати необхідну кількість садівницької продукції високої якості, адже обсяги виробництва плодів і ягід визначаються, передусім, динамікою кількісного та якісного складу плодоносних насаджень. Здійснення відтворювальних процесів на основі застосування інноваційних технологій є беззаперечною умовою успішного розвитку садівництва в умовах глобалізованого середовища функціонування.
Потреба галузі у впровадженні інновацій значно зростає і в зв’язку із членством України у СОТ. Посилення конкуренції за ринки збуту зумовлює одночасне підвищення якості продукції та зниження її собівартості, що можливе за умови ефективної інноваційної діяльності. Нагального вирішення потребує формування інноваційного потенціалу галузі, передусім на стадії створення та продуктивного використання плодоягідних насаджень, адже зміни щодо підвищення вимог до якості продукції, посилення конкуренції, зумовили необхідність розробки механізму підвищення конкуренто-спроможності вітчизняної продукції, що є особливо актуальним зважаючи на глобальні світові трансформації.
Дослідженням економічного розвитку та зростання присвятили свої праці такі зарубіжні вчені, як А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, А. Маршал, Дж. Кейнс, Й. Шумпетер, Р. М. Солоу, Дж. Хікс та ін. Серед вітчизняних науковців слід відзначити розробки А. М. Бузні, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, О. Д. Гудзинського, І. І. Лукінова, С. В. Мочерного, Б. Й. Пасхавера, Є. В. Савєльєва, В. П. Семиноженка, Н. М. Сіренко, В. К. Сенчагова, А. А. Чухна, С. І. Юрія та ін. Втім, посилення процесів глобалізації та їх вплив на розвиток окремих галузей національного господарського комплексу потребує подальших досліджень щодо визначення факторів економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Проблемі економічного зростання галузі садівництва в контексті інноваційного розвитку присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених, чільне місце серед них займають праці М. М. Артеменка, О. Ю. Єрмакова, Л. А. Мармуль, В. А. Рульєва, В. С. Уланчука, Д. Ф. Харківського, І. І. Червена, О. М. Шестопаля, В. В. Юрчишина та ін. Однак з огляду на особливості та тенденції сучасних змін у розвитку промислового садівництва України, дослідження комплексу питань щодо посилення інноваційного впливу на розвиток та функціонування даної галузі набувають виняткової актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися згідно з тематикою наукових досліджень Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України, як складова теми «Вдосконалення організаційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві» (номер державної реєстрації 0106U007383), де автором запропоновано стратегію інноваційного розвитку садівництва. Вибраний напрямок дослідження пов’язаний з тематикою відділу наукових досліджень з питань економіки, методології, інтелектуальної власності та маркетингу інновацій Інституту садівництва НААН України як складової теми: «Розробити організаційно-економічні засади підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва плодів і ягід» (номер державної реєстрації 0111U003168), де автором досліджено конкурентоспроможність продукції в системі чинників інноваційного розвитку садівництва. Основні положення та результати дисертаційного дослідження покладені в основу Регіональної програми розвитку садівництва Вінницької області і базуються на Галузевій програмі розвитку садівництва України на період до 2025 року.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є обґрунтування теоретичних і методологічних положень та практичних рекомендацій щодо інноваційного розвитку промислового садівництва України як визначальної умови його ефективного функціонування.
Досягнення поставленої мети полягає у послідовному вирішенні таких взаємопов’язаних задач:
– обґрунтувати теоретичні, методологічні та методичні засади інноваційного розвитку промислового садівництва України для проведення системного дослідження розвитку галузі;
– систематизувати формотворчі елементи процесу розвитку в контексті інноваційних змін на базі фундаменталізації економічних досліджень галузі садівництва, що дозволить обґрунтувати методологію інноваційного розвитку садівництва;
– сформувати концептуальні засади інноваційного розвитку, що дасть можливість розробити концепцію методології та організації наукового забезпечення інноваційного розвитку садівництва;
– здійснити аналіз та оцінку тенденцій розвитку сучасного стану промислового садівництва України для розробки стратегії розвитку галузі на інноваційній основі;
– визначити вплив інновацій на характер відтворювальних процесів у промисловому садівництві України;
– обґрунтувати конкурентоспроможність продукції в системі чинників інноваційного розвитку садівництва;
– визначити вплив організаційно-економічних чинників на підвищення ефективності функціонування промислового садівництва;
– визначити економічний базис формування інноваційного потенціалу в садівництві як основу подальшого розвитку галузі;
– обґрунтувати систему формування ефективних джерел інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промислового садівництва України;
– обґрунтувати систему державної підтримки спрямованої на формування фінансових ресурсів в садівницьких підприємствах;
– визначити і обґрунтувати раціональну структуру ресурсного забезпечення інноваційного розвитку садівництва;
– розробити напрями активізації інноваційних процесів у садівництві України;
– обґрунтувати стратегію інноваційного розвитку садівництва України;
– розробити систему заходів щодо стимулювання екологічно безпечного виробництва продукції садівництва;
– здійснити моделювання рівня конкурентоспроможності продукції за ведення садівництва на інноваційній основі та розширення інформаційної бази дослідження.
Об’єктом дослідження є процес інноваційного розвитку садівництва України та організаційно-економічні особливості формування й ефективного використання інноваційного потенціалу галузі.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методолого-методичних і практичних аспектів формування та реалізації інноваційного розвитку садівництва.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення проблеми інноваційного розвитку, розширеного відтворення та ефективного функціонування галузі садівництва, наукові праці вчених-економістів, довідкові видання з економіки аграрної сфери та відповідні законодавчі і нормативні акти. Для виконання завдань дисертації використано такі методи: абстрактно-логічний (формування теоретичних узагальнень і висновків), монографічний (вивчення досвіду сільськогосподарських підприємств щодо формування та високоефективного використання інноваційного потенціалу у садівництві, інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку галузі), конкретно-історичний (аналіз ретроспективи розвитку вітчизняного садівництва), порівняння (оцінка ефективності садівництва залежно від основних організаційно-економічних чинників), економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний, графічний, економіко-математичний (аналіз тенденцій та прогнозування розвитку промислового садівництва на оглядову перспективу).
Інформаційну базу дослідження становлять: Закони України, Укази Президента України, акти Верховної Ради України, дані Міністерства аграрної політики та продовольства України, офіційні звітні матеріали Державної служби статистики України, матеріали статистичних збірників, оперативна інформація Головного управління агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації, матеріали переписів багаторічних насаджень, річні звіти спеціалізованих садівницьких господарств, матеріали досліджень Інституту садівництва НААН України, дослідних станцій садівництва, фахові літературні джерела, особисті спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та організаційно-практичних засад інноваційного розвитку промислового садівництва та розробки напрямків підвищення ефективності його функціонування.
Основними результатами, що розкривають зміст дисертації, характеризують новизну і виносяться на захист, є:
вперше:
– здійснено економіко-технологічну диференціацію плодоягідних насаджень через економічну оцінку використання інноваційно-інтенсивних технологій їх вирощування, що дало можливість обґрунтувати перспективи їх застосування в садівництві України та визначити новий напрям проведення інвентаризаційної роботи в сільському господарстві;
− розроблено концепцію наукового забезпечення інноваційного розвитку промислового садівництва, що передбачає: розвиток науково-дослідницької та патентно-ліцензійної діяльності; розробку та вдосконалення технологій виробництва плодів і ягід на інноваційній основі; маркетинговий супровід та стратегічне планування розширеного відтворення в галузі на основі оптимізації ресурсного забезпечення;
− обґрунтовано методологію інноваційного розвитку садівництва через фундаменталізацію економічних досліджень, що включає систематизацію формотворчих елементів процесу розвитку за інноваційних змін, розробку концепції організації наукового забезпечення інноваційного розвитку садівництва та формалізацію логічного узагальнення з пріоритетних наукових досліджень в економіці галузі;
− розроблено модель дефазифікації інноваційного розвитку садівництва, що передбачає: систематизацію основних факторів, які характеризують об’єкт дослідження системи, формалізацію взаємозв’язків між елементами; визначення та формалізацію оцінок факторів інноваційного розвитку; побудову бази знань про взаємозв’язки між досліджуваними факторами та оптимізацію параметрів моделі, що дозволяє оцінити вплив інноваційного розвитку на конкурентоспроможність продукції садівництва;
удосконалено:
– визначення сутності інноваційного розвитку промислового садівництва, як окремої економічної категорії, в контексті уточнення, поглиблення і конкретизації організаційно-економічних особливостей та методологічних підходів в дослідженні інноваційного процесу;
– розвинуто систематизацію управління інноваційним розвитком галузі як основи її ефективного функціонування через розробку напрямів державного регулювання та підтримки інноваційного розвитку промислового садівництва на основі конкретизації економічних механізмів та інструментів регулювання, що дало змогу визначити форми та напрями активізації інноваційних процесів у садівництві України;
− наукові засади класифікації економічних ефектів від впровадження інновацій, що враховує такі класифікаційні ознаки, як фактор формування, характер організації еколого-економічної системи та характер реакції системи на зовнішні впливи і дозволяє обґрунтувати відповідний організаційно-економічний інструментарій управління інноваційним розвитком садівництва;
− запропоновано методичні підходи до економічної оцінки рівня впровадження інновацій в садівництві, що базуються на аналізі тенденцій розвитку галузі, удосконаленні інноваційності характеру відтворювальних процесів та змін рівня конкурентоспроможності плодоягідної продукції залежно від екологічно обумовлених екстернальних ефектів у промисловому садівництві, визначенні впливу організаційно-економічних чинників на ефективність процесів відтворення, що дає змогу визначити оптимальні шляхи підвищення ефективності інноваційного розвитку галузі в цілому;
– стратегію інноваційного розвитку садівництва України через визначення напрямів активізації інноваційних процесів, раціональну структуру ресурсного забезпечення та організаційно-економічний механізм її реалізації;
дістало подальшого розвитку:
– пропозиції щодо формування інноваційного потенціалу садівництва на основі взаємодії сфер – науково-дослідної, маркетингу інновацій, досліджень ринку садівницької продукції, ресурсного забезпечення, виробництва, переробки, зберігання та реалізації;
− методичний підхід щодо формування системи показників оцінки рівня конкурентоспроможності плодоягідної продукції садівництва, який дає змогу оцінити не лише інтегральні, а й екстернальні чинники формування рівня конкурентоспроможності й величини синергетичних ефектів;
– обґрунтування створення кластерної організації підприємств плодопродуктового підкомплексу через розробку моделі регіональної організації взаємозв’язків кластерного типу на основі взаємодії секторів підготовки та перепідготовки кадрів, виробничого, регуляторного інноваційно-впроваджувального та ресурсного забезпечення, що сприятиме прийняттю зважених управлінських рішень щодо інноваційного забезпечення;
– обґрунтування організаційно-економічного механізму забезпечення екологічно безпечного виробництва продукції садівництва на інноваційній основі, що включає економічну оцінку сучасного стану екологічної ситуації в галузі, розробку та обґрунтування стратегічних завдань щодо подальшого розвитку плодоягідного виробництва та економічного стимулювання виробництва високоякісної та екологічно чистої продукції.
Практичне значення одержаних результатів в тому, що впровадження розроблених пропозицій сприятиме розвитку, підвищенню економічної ефективності садівництва, збільшенню виробництва плодів і ягід, прискоренню реалізації стратегії інноваційного розвитку промислового садівництва України.
Проведені дослідження складають потенційну основу наукових положень і висновків щодо інноваційного розвитку садівництва України, про що свідчать результати дослідження та сформульовані на їх основі пропозиції. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання в діяльності організаційних структур у садівництві на різних рівнях.
Розроблені в дисертації методичні підходи та одержані результати мають практичне значення, яке полягає в тому, що основні теоретико-методологічні та методичні розробки докторської дисертації доведено до рівня методичних і практичних рекомендацій.
Пропозиції автора щодо формування інноваційного потенціалу садівництва, концептуальні положення методології та організації інноваційного розвитку, рекомендації по формуванню і реалізації стратегії інноваційного розвитку промислового садівництва прийняті Міністерством аграрної політики та продовольства України для втілення у практичну діяльність (довідка № 58-36-18 / 7999 від 09.09.11 р.). Наукові розробки щодо поліпшення кадрового забезпечення в системі реалізації раціонального ресурсозабезпечення садівницьких підприємств прийняті до впровадження Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (довідка № 1 / 11-8422 від 08.09.11 р.). Результати досліджень щодо розробки інвестиційних та інноваційних проектів прийняті до впровадження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (№ 3901 - 25/398 від 07.09.11 р.). Наукові розробки щодо механізму реалізації інноваційної моделі розвитку, стратегії інноваційного розвитку промислового садівництва використані Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації та підпорядкованими структурами для використання в практичній роботі по вирішенню питань розвитку садівництва й покладені в основу Регіональної програми розвитку галузі садівництва на період 2007-2012 років (довідка № 01-1 – 39 - 1813 від 22.03.11 р.). Рекомендації щодо організації наукового забезпечення інноваційного розвитку, формування ефективних джерел інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку впроваджені Корпорацією «Вінницясадвинпром» Український державний концерн садівництва, виноградарства та виноробної промисловості (довідка № 13 від 22.03.11 р.). Запропонована концепція методології та організації інноваційного розвитку садівництва та пропозиції щодо активізації інноваційних процесів на підприємстві використані ТОВ «Аграна Фрут Україна» (довідка № 217/09 від 17.05.2011 р.). Матеріали досліджень знайшли практичне застосування в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» при викладенні дисциплін «Інвестиційний менеджмент», «Економіка та організація інноваційної діяльності» (довідка № 01–10/620 від 11.04.11 р.), Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету при викладенні дисциплін «Економіка та організація інноваційної діяльності», «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків», «Методологія наукових досліджень» (довідка № 0150 від 18.05.11 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовано та обґрунтовано автором особисто. Матеріали наукових статей, підготовлених у співавторстві, використані у дисертації лише у частині, яка належить особисто здобувачу.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційних досліджень доповідались та обговорювались на конференціях різного рівня: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст» (м. Вінниця, 20–23 березня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес» (м. Дніпропетровськ, 5–6 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (м. Тернопіль, 28–29 травня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Aktualne problemy nowoczesnych nauk – 2009» (m. Przemisl, 7–15 czerwiec 2009 r.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Оптимізація наукових досліджень – 2009» (м. Миколаїв, 17 червня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: формування нового світового економічного порядку» (м. Анталія, 29 вересня – 6 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Індустрія гостинності у країнах Європи» (м. Сімферополь-Ялта, 4–6 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Місце та роль України в глобалізованому світі: економічні, політичні, культурні аспекти» (м. Вінниця, 11–12 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна економічна теорія та пошук ефективних механізмів господарювання» (м. Сімферополь, 11–12 березня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в сучасних умовах» (м. Вінниця, 14 квітня 2010 р.); Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 12 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Научно-инновационная деятельность в агропромышленном комплексе» (г. Минск, 20–21 мая 2010 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Новини на научния прогрес» (г. София, 17–25 августа 2010 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Глобальні світоцивілізаційні процеси та економічна політика європейських країн, що розвиваються» (м. Пафос, 29 вересня – 6 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК» (м. Київ, 15–16 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і управління в умовах глобалізації» (Донецьк, 1–7 грудня 2010 р.); Всеукраїнському конгресі вчених економістів-аграрників Південного регіону України «Інституціональні засади трансформацій в аграрній сфері» (м. Миколаїв, 16-17 березня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика трансформаційних перетворень в економіці, політиці та культурі за умов глобалізаційних процесів» (м. Вінниця, 14 квітня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції «Реформи у глобальній економіці та Україна» (м. Гувес, 23–30 вересня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «20-річчя СНД: від тоталітаризму до демократії (економіка, політика, суспільство)» (м. Одеса, 28 березня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Dny vedy – 2012» (m. Praha, 27 березня – 5 квітня 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інтеграційний вибір України: історія, сучасність, перспективи» (м. Вінниця, 10 квітня 2012 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 60 наукових праць, серед яких дві монографії, 38 – статті у фахових виданнях; 18 – у матеріалах конференцій; 4 – в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 58,7 друкованих аркушів, з яких 48,5 належать особисто автору.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено нове наукове вирішення важливої організаційно-економічної проблеми щодо інноваційного розвитку садівництва України. Отримані наукові положення та практичні результати дозволили обґрунтувати пропозиції теоретико-методологічного і науково-прикладного змісту та сформулювати висновки, що відображають виконання завдань дослідження відповідно до поставленої мети.
1. На основі теоретичних узагальнень розвинуто дефініційну основу зазначеного напряму дослідження, зокрема, запропоновано авторське трактування інноваційного розвитку садівництва, що розуміється, як: система заходів організаційно-економічного характеру, що здійснюються з метою підвищення ефективності функціонування галузі й спрямована на здійснення інноваційних процесів і прискорення науково-технічного розвитку через розробку, впровадження та використання наукових розробок у виробництві плодоягідної продукції та розсадництві, просуванні її на ринок, реалізацію та матеріально-технічне забезпечення розширеного циклу прогресивного відтворення.
2. Найбільш суттєвими особливостями садівництва як сфери реалізації інноваційного процесу є: соціально-економічне та продовольче значення продукції, висока капіталомісткість галузі, зумовлена необхідністю як створення багаторічних насаджень, так і формуванням виробничої інфраструктури, значна тривалість лагу створення насаджень – відповідно зростання фазового інтервалу в реалізації інновацій. Визначено, що диференційований вплив множини факторів на окремі складові інноваційного розвитку садівництва зумовлений циклічним характером перебігу інноваційних процесів, що виявлено шляхом ідентифікації закономірностей розвитку на основі експериментальних даних обробки соціологічної, економічної та біологічної інформації за наявним методологічним інструментарієм.
3. Теоретико-методологічне ранжування факторів економічного розвитку в галузевому розрізі дало можливість узагальнити та виділити основні критерії інноваційного розвитку садівництва: за рівнем значимості (ресурси (потенційні фактори), джерела, рушійні сили, засоби пожвавлення джерел та активізації рушійних сил, фактори); за характером впливу (фактори екстенсивного та інтенсивного впливу; підсилюючого, послаблюючого, дестабілізуючого характеру); за цільовим спрямуванням: (екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні); за структурою (фактори розвитку структурних елементів системи, розвитку економічних відносин в межах системи та вдосконалення господарського механізму); за ступенем впливу (безпосередній та опосередкований).
4. В дисертаційній роботі узагальнено та систематизовано методологічні засади щодо напрямів економічних досліджень, виділено методико-методологічний й організаційно-економічний напрями, виявлено взаємозв’язки між ними та обґрунтовано подальші напрями наукових економічних досліджень у садівництві України, визначальним з яких є інноваційний. Розробка методологічних засад інноваційного розвитку садівництва на основі опрацювання комплексу наукових досліджень з економіки та організації промислового садівництва надала можливість узагальнити та систематизувати наукові досягнення в галузі, визначити формотворчі елементи її розвитку, розробити концепцію наукового забезпечення інноваційного розвитку та застосувати формалізацію логічного узагальнення в економіці садівництва й обґрунтувати подальші напрями наукових досліджень інноваційного розвитку.
5. Розроблена в дисертації концепція наукового забезпечення інноваційного розвитку промислового садівництва являє собою систему розвитку галузі та визначення тенденцій відтворювальних процесів за активізації науково-дослідницької діяльності, удосконалення патентно-ліцензійної сфери; розробки та вдосконалення технологій виробництва на основі формування раціональної структури ресурсного забезпечення. При цьому наукове забезпечення спрямовується на дослідження циклів інноваційного провайдингу, трансферу інновацій, створення електронної бази породно-сортового складу насаджень, екологізації виробництва розробку нових та удосконалення існуючих систем інтегрованого захисту плодових культур від шкідливих організмів, проведення селекції; дослідження з формування і функціонування ринку плодоягідної продукції України.
6. Критеріальним обмеженням дослідження системи ресурсного забезпечення інноваційного розвитку садівництва виступає відсутність у статистичних матеріалах Державної служби статистики України та звітах сільськогосподарських підприємств даних про обсяги інвестицій у створення багаторічних насаджень за джерелами їх формування. У звітності сільськогосподарських підприємств не враховано розмежування плодових та ягідних культур за окремими породно-сортовими групами, тому нами пропонується здійснити диференціацію та введення їх до статистичної звітності, зокрема що стосується виробництва і реалізації продукції, формування виробничих витрат не лише за плодовими і ягідними культурами. Це дозволить виявляти структурні зміни за окремими з них та визначати чинники, що впливають на такі зміни.
7. Для активізації відтворювальних процесів на основі інноваційної моделі розвитку галузі в системі національного господарського комплексу в роботі запропоновано: забезпечити прогнозованість, гарантованість і широкий доступ державної підтримки товаровиробників на основі бюджетних програм; досягти збалансованого розвитку усіх галузей; здійснювати пропорційний розподіл доходів від реалізації продукції кінцевого споживання у системі: виробництво продукції – закупівля – переробка – реалізація; розвивати міжнародні та науково-виробничі зв’язки; сприяти розвитку ефективної взаємодії науки і техніки, інноваційної діяльності та впровадженню їх результатів; надавати допомогу і створювати умови товаровиробникам, що вкладають інвестиції у виробництво екологобезпечної продукції, дотримуючись світових екологічних стандартів у процесі виробництва.
8. З метою прийняття зважених управлінських рішень щодо інноваційного забезпечення садівництва обґрунтовано доцільність застосування кластерного підходу до організації промислового садівництва України, як напряму його інноваційного розвитку, через створення кластерної організації підприємств садівницького підкомплексу через розробку моделі регіональної організації взаємозв’язків кластерного типу на основі взаємодії сектора підготовки та перепідготовки кадрів, виробничого, регуляторного інноваційно-впроваджувального та сектора ресурсного забезпечення, що створює переваги кластерної концентрації на зв’язках між підприємствами та організаціями, які сприяють розвитку виробництва і конкуренції; спрощенню доступу до новітніх технологій; розподіленню ризиків в різних сферах спільної діяльності; спільному виходу на зовнішні ринки; організації спільних наукових досліджень.
9. В результаті дослідження визначено завдання щодо потреби у забезпеченні конкурентоспроможності садівницької продукції. Вирішення поставленого завдання можливо шляхом реалізації низки заходів по стимулюванню інноваційного розвитку галузі й передусім реалізації функції державної підтримки на стадії непродуктивного функціонування, в період до початку плодоношення насаджень через зменшення податкового навантаження у розмірі 30-40% від загальної суми обов’язкових платежів та компенсацію витрат на закладання насаджень за реалізації інноваційних програм. Здобуття конкурентних переваг, за умов ринкових відносин, значною мірою досягається за рахунок реалізації окремих стадій життєвого циклу інновацій та базується на розвитку і використанні інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання, що забезпечує їх вихід на якісно вищий рівень.
10. На основі проведеного в дисертації аналізу формування інноваційного потенціалу садівництва визначено, що за період 2007-2011 рр. із 336 спеціалізованих садівницьких підприємств кількість інноваційно активних суб’єктів складає 39 (12,2%). Значно скоротилися також витрати садівницьких підприємств на проведення наукових досліджень та розробок. У 2011 році вони склали всього 3,2 млн. грн. (або 0,9% від загальної величини витрат) і становили лише 37% від рівня 2007 року. Ця тенденція також є вкрай загрозливою, оскільки саме нові наукові знання в подальшому можуть бути покладені в основу розробки нової конкурентоспроможної садівницької продукції. Слід також зазначити, що в 2011 році витрати на маркетинг, рекламу, управління тощо склали 1,7 млн. грн. (або 0,6% від загальних витрат), що складає лише 35% від рівня 2007 року, що є також незадовільним, оскільки цей напрям інноваційної діяльності є особливо важливим для підвищення ефективності виробничої діяльності садівницьких підприємств.
11. Виявлено на основі аналізу зміни загальних стандартів споживання за досліджуваний період, що у структурі споживання стрімко зростає частка плодів та ягід. Так, в Україні за період 2000-2011 рр. обсяг споживання плодів, ягід та винограду на одну особу в рік збільшився в 1,6 рази. Зростання рівня споживання відбувається як за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції, так і підвищення частки її імпорту. Як результат, обґрунтовано збільшення прогнозованих обсягів виробництва плодоягідної продукції на 2,4 млн.т до 2020 р. та доведення обсягів споживання продукції за рахунок вітчизняного виробництва до 85 %.
12. Доведено, що досягнення оптимального співвідношення між різними видами виробничих ресурсів в процесі технологічної переорієнтації галузі садівництва стає можливим за умови структурної побудови їх збалансованого використання залежно від визначених функцій. Таким чином, функціонально-структурна побудова системи інформаційного забезпечення виробничої діяльності галузі на засадах програмно-цільового підходу визначає коло питань, реалізація яких сприятиме оптимізації надходження нової інформації безпосередньо до товаровиробників плодоягідної продукції. Це передбачає проведення інвентаризації наявних багаторічних насаджень та створення електронної бази породно-сортового складу плодових і ягідних культур як вітчизняної, так і зарубіжної селекції з урахуванням їх генетичних та природно-економічних характеристик.
13. В дисертації визначено, що стратегічними пріоритетами інноваційного розвитку садівництва України є: підвищення якісних параметрів виробництва; доведення кількісних показників до рівня забезпечення внутрішніх потреб та частки експорту в межах 25% загального обсягу виробництва плодів та ягід; розширення ринків збуту плодоягідної продукції; раціональне використання інвестиційних та матеріально-технічних ресурсів; впровадження інноваційно-інтенсивних технологій вирощування багаторічних насаджень; дотримання екологічних вимог в процесі виробництва; поглиблення територіальної спеціалізації; застосування моделі регіональної організації взаємозв’язків кластерного типу; структурна перебудова організаційно-економічного механізму відтворення в галузі на інноваційній основі.
14. При формуванні механізму організаційно-економічного забезпечення виробництва екологічно чистої продукції садівництва базовим елементом, в умовах переходу на інноваційну модель економічного розвитку, виступає розробка системи обґрунтування інноваційних рішень щодо еколого-економічного спрямування сучасного виробництва. Такий підхід доцільно застосовувати не лише на рівні окремих суб’єктів господарювання, а й в межах регіонально-господарських систем, зокрема при проведенні фінансування та реалізації цільових та загальнодержавних програм екологізації. Встановлено, що у садівництві екологічний ефект як сукупність зовнішнього впливу може попередньо передбачатися інвестором і включається в блок критеріальних обмежень інвестиційної діяльності. Тому реалізація механізму забезпечення екологічно чистого виробництва продукції садівництва при здійсненні інноваційної діяльності в галузі має відбуватись шляхом попереднього обґрунтування системи критеріальних обмежень інноваційного розвитку, оцінки сучасного стану екологічної ситуації, розробки та обґрунтування стратегічних завдань щодо подальшого розвитку галузі й стимулювання виробництва високоякісної екологічно безпечної продукції садівництва.
15. В дисертації розроблено модель дефазифікації інноваційного розвитку садівництва шляхом: виділення основних факторів, які характеризують об’єкт дослідження як систему; формалізації взаємозв’язків між її елементами; визначення і формалізації оцінок факторів; побудови бази знань про взаємозв’язки між факторами, оптимізації параметрів моделі тощо. Це дозволило визначати вплив окремих факторів на конкурентоспроможність продукції садівництва залежно від рівня інноваційного розвитку галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. І. Методологія системного підходу та наукових досліджень (дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі) / В. І. Абрамов, В. Х. Арутюнов. – К.: КНЕУ, 2005. – 178 с.
2. Авсянников Н. М. Инновационный менеджмент / Н. М. Авсянников // – М. : РУДН, 2002. – 176 с.
3. Ахромкін Є. М. Зарубіжний досвід ефективного використання ресурсів / Є. М. Ахромкін / Агросвіт. – 2011. – № 5. – С. 17–19.
4. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції : [монографія] [Бетлій М., Гайдуцький А., Зінчук Т. та ін.]; за ред. О. М. Бородіної. – Ужгород : ІВА, 2006. – 496 с.
5. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку / [упорядкув. П. К. Канінський, М. П. Федієнко, Н. В. Ткачук]; за ред. П. К. Канінського – К. : ІАЕ УААН, 2005. – 292 с.
6. Актуальні питання методології та практики науково-технічної політики / за ред. Б. А. Малицького. – К.: УкрІНТЕІ, 2001. – 201с.
7. Албаков Р. Начала энергетической теории стоимости [Электронный ресурс / Р. Албаков // [Електронний ресурс]. – Режим доступа : httр://аlbакоv1.nаrod.гu/Теr.html
8. Алимов А. Н. Управление инновационным циклом / А. Н. Алимов, Н. П. Гончарова, М. Г. Дражан, Д. Н. Черванев. – К. : Наукова думка, 1993. – 220 с.
9. Алимова Т. Инновационные процессы в малом предпринимательстве / Т. Алимова // Вопросы статистики. – 1999. –№ 8. – C. 13–18.
10. Аналітичний огляд ринку спільного інвестування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : httр://www.uaib.соm.uа/files/ аrticles/ 1050 / 71_4.рdf.
11. Андрійчук В. Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти / В. Г. Андрійчук, М. В.Зубець, В. В. Юрчишин. – К.: Аграрна наука, 2005. – 140 с.
12. Анискин Ю. П. Корпоративное управление инновационным развитием / Ю. П. Анискин. – М.: Омега - Л, 2007. – 411с.
13. Артеменко Н. М. Проблемы экономики и организации питомниководства: Автореф. дис. д-ра екон. наук. - К., 1983.
14. Астапов К. Стратегия развития в постиндустриальной экономике // МЭиМО., 2006. – № 2., С. 57–65.
15. Базилевич А. И. Инновационный менеджмент / А. И. Базилевич, Л. Я. Аврашков, Л. В. Бобков. – [2-е изд. перераб. й доп.]. – М. : Вузовский учебник, 2008. – 464 с.
16. Барабаш Л. О. Організаційно-економічні основи розвитку садівницьких підприємств / Барабаш. Л. О. – К. : ННЦ ІАЕ, 2004. – 170 с.
17. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка, паблік рилейшинз., К.: МАУП, 2005. – 440 с.
18. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество : Опыт социального прогнозирования : [монография] / Д. Белл ; [пер. с англ. под. ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : Академия. 2004. – 783 с.
19. Бестужев-Лада И. В. Прогнозное обоснование социальных нововведений / И. В. Бестужев-Лада – М.: Наука, 1993. – 390 с.
20. Бешелев С. Д. Невосполнимый ресурс (о факторе времени в науке и технике) / С. Д. Бешелев, Ф. Г. Гуревич – М.: Наука, 1986. – 259 с.
21. Бизнес: Оксфордский толковый словарь: Англо-русский. – М.:
Прогресс-академия; РГТУ, 1995. – 890 с.
22. Бир С. Т. Кибернетика и управление производством / С. Т. Бир. – М. : Наука, 1965– 391 с.
23. Битюкова И. Е. Инновационный подход к использованию информационных технологий с целью повышения эффективности внедрения результатов науки в производство / И. Е. Битюкова // Наука та наукознавство. – 2000. – №1–2. – С. 154–159.
24. Білик Ю. Д. Економічні проблеми агропромислового комплексу України в умовах формування ринкових відносин. / Ю. Д. Білик. – К.: РВЦ УА-НІП, 1998. – 140 с.
25. Блудова С. Н. Региональные кластеры как способ управления внешнеэкономическим комплексом региона / С. Н. Блудова // Вестник СевКавГТУ. – 2004 – №2. – С. 3 – 7.
26. Бокарев Т. Энциклопедия интернет-реклам / Т. Бокарев. – М., 2004. – 298 с.
27. Бондаркова В. М. Теоретичні основи інноваційного забезпечення підприємств / В. М. Бондаркова // Вісник СНАУ серія «Економіка та менеджмент», випуск 8(37), 2009. – С. 93 – 97.
28. Борисов Е. Ф. Экономическая теория / Е. Ф. Борисов. – М.: Юрист, 1997. – С. 55.
29. Борлоуг Н. Э. Семена возможностей: перспективы сельскохозяйственной биотехнологии [Элекгронннй ресурс] / Н. Э. Борлоуг. – Режим доступа : httр://www.есоlifе.гu/jornal/есоn/2001-4-1.shtml.
30. Бородаевский А. Тенденции социально-экономического развития в разных регионах мира / А. Бородаевский // МэиМО., 2007. – № 4., С. 18–28.
31. Бородина Е. Человеческий капитал как основной источник экономического роста / Е. Бородина // Экономика Украины. – 2003. – №7. – С. 48–53.
32. Бородіна О. Аграрна політика України: витоки, сучасний стан і нові можливості в контексті інституціоналізму та викли¬ків глобалізації / О. Бородіна / Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 94 –111.
33. Босенко В. А. Всеобщая теория развития / В. А. Босенко. – К., 2001. – 470 с.
34. Бублик М. О. Технологічні та методологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва: Автореф. дис. д-ра с.-г. наук. – К., 2003.
35. Будкін В. Інноваційна модель розвитку національних економік / В. Будкін // Економіка України. – 2010. – № 6. – С. 67–77.
36. Бурлачков В. Особливості сучасних економічних процесів і грошово-кредитна політика / В. Бурлачков // Економіка України. – 2010. – № 4. – С. 16–27.
37. Виклики і шляхи агропромислового розвитку / [Пасхавер Б. Й., Шуравська О. В., Молдаван Л. В. та ін.] ; за ред. акад. УААН Б. Й. Пасхавера ; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. − К., 2009. − 432 с.
38. Вовканіч С. Соціогуманістичний контекст наукомісткої економіки інноваційного суспільства / С. Вовканіч // Економіка України. − 2005. − № 2. − С. 42−48.
39. Водачек Л. Стратегия управления инновациями / Л. Водачек, О. Водачкова. − М. : Экономика, 2006. − 376 с.
40. Войнаренко М. Концепція кластерів, шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М. Войнаренко // Економіст. − 2000. − №1, С. 29−33.
41. Володін С. А. Теоретико-методологічні та організаційні засади інноваційного провайдингу на наукоємному аграрному ринку / С. А. Володін. − К.: ЗАТ «Нічлава», 2007. − 384 с.
42. Волынкина Н. В. Правовая сущность термина «инновация» / Н. В. Волынкина // Инновации. − 2006. − № 1. − С. 5−18.
43. Вольвач П. В. Лев Платонович Симиренко / Вольвач П. В., Заец В. К. − М.: Колос, 1984. − 113 с.
44. Гаврилюк М. М. Агропромисловому виробництву − інноваційний шлях розвитку / М. М. Гаврилюк // Економіка АПК. − 2005. − № 8. − С. 19−22.
45. Галузева програма розвитку садівництва України на період до 2025 року. − К., 2008. − 76 с.
46. Гальчинський А. Методологія складних систем / А. Гальчин¬ський // Економіка України. − 2007. − № 8. − С. 4−18.
47. Гальчинський А. Україна: наука та інноваційний розвиток / А. Гальчинський, В. Геєць, В. Семиноженко. − К., 1997. − 66 с.
48. Гареев Т. Ф. Трансфер технологий и диффузия инноваций как элементы инновационного процесса [Электронньй ресурс] / Т. Ф. Гареев. − Ре-жим доступа: httр://www.innovbusiness.ru/ content / document_r_67В2А439-34Е2-4В91-В225-0699АВСFЕ2А3.html.
49. Гегель В. Ф. Наука логики / В. Ф. Гегель. СПБ. : Наука, 1997. − 800 с.
50. Геєць В. Інноваційні перспективи України : [монография] / В. Геєць, В. Семиноженко. – Харків : Константа, 2006. – 272 с.
51. Глазко В. И. Кризис аграрной цивилизации и генегически модифицированные организмы (ГМО) [Электронный ресурс]. – Режим доступа : httр://www.сbіо.гu/files/glazkogmo.рdf.
52. Глазьев С. Мировой экономический кризис как процесс смены технологических укладов / С. Глазьев // Вопросы экономики. – 2009. – № 3. – С. 26–38.
53. Глобалистика. Международный междисциплинарный энциклопедический словарь / Гл. ред.: И. И. Мазур, А. Н. Чумаков; Центр научных и прикладных програми «ДИАЛОГ». – М. ; СПб. : Питер ; Нью-Йорк: ЕЛИМА, – 2006. – 1100с.
54. Голт Ф. Инновационная стратегия ОЭСР: достижение новых ценностей / Ф. Голт // Форсайт. – 2009. – №1. – С. 16–28.
55. Гордієнко І. В. Інформаційні системи і технології в менеджменті / І. В. Гордієнко – К.: КНЕУ, 2003. – 259 с.
56. Гордон Я. Целевая конкуренция / Я. Гордон. – М. : Вершина, 2006. – 368с.
57. Городиський Т. І. Концептуальні підходи до оцінки інноваційного потенціалу регіону [Електронний ресурс] / Т. І. Городиський, Б. І. Кабаці, В. М. Легка. — Режим доступу : httр://intconf.org/ gorodiskiy-t-i-kabatsi-bi-legka-vm-konceptualni-pidhodi-do-otsinki-іnnovatsiynogo-potensialu-regionu/.
58. Гойко А. Ф. Методи оцінки інвестицій та пріоритетні напрямки їх реалізації / Гойко А. Ф. – К. : Віра-Р, 1999. – 320 с.
59. Господарський кодекс України: 16.01.2003 р. № 436 (із зм.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.гаdа.gov.ua.
60. Гражевська Н. Забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в глобальному постіндустріальному вимірі / Н. Гражевська / Економіка України. – 2008. – № 9. – С. 54–63.
61. Гражевська Н. І. Трансформація економічних систем в умовах глобалізації : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра ек. наук : спец. 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» / Н. І.Гражевська. – К., 2009. – 39с.
62. Грейнер Л. Е. Эволюция и революция в процессе роста организаций / Л. Е. Грейнер // Вестн. С.-Петерб. ун-та. Сер. Менеджмент. – 2002. – Вип. 4. – С. 76–94.
63. Гречан А. П. Основи визначення інноваційного розвитку економіки / А. П. Гречан, Т. Є. Воронкова // Економіка та держава. – 2006. – №8 С. 12–14.
64. Гриник І. В. Проблеми і перспективи наукового забезпечення трансферу інновацій в АПК / І. В. Гриник // Методичні підходи створення інновацій та трансферу об'єктів інтелектуальної власності у агровиробництво / під ред, В.П.Ситника, В.В.Кириченка. – X., 2008. – С. 16–20.
65. Гринчуцький В. І. Теоретичний аналіз деяких аспектів забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип.4 (13): Економічні науки. – Чернівці, БДФА, 2008. – С. 250–257.
66. Гудзинський О. Д. Інноваційний менеджмент стратегічного розвитку підприємств / О. Д. Гудзинський, Н. М. Сіренко // Розвиток аграрної економічної науки в Україні та її завдання в умовах освоєння ринкової системи господарювання : матеріали Восьмих річних зборів Всеукр. конгр. вчен. Економістів-аграрників (Київ, 20-21 червня 2006 р.) / Ред. Колег. П. Т. Саблука та ін. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2006. – С. 176–178.
67. Гудзинський О. Д. Мотиваційний механізм в системі активізації діяльності аграрних підприємств / О. Д. Гудзинський, Н. М. Сіренко // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2009. – Вип. №1 (48). – С. 9–15.
68. Гудзинський О. Д. Організаційно-управлінські проблеми трансфор-маційної економіки та механізми їх розв'язання / О. Д. Гудзинський, Н. М. Сіренко // Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України : збір. наук, праць. – К. : ІПК ДСЗУ, 2006. – С. 35–42.
69. Гудзинський О. Д. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти розвитку організаційних формувань / О. Д. Гудзинський, Н. М. Сіренко // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2009. – Вип. № 4 (51). – С.14–21.
70. Гунин В. Н. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. / В. Н. Гунин. – М.: ИНФВА-М, 2000. – 272с.
71. Данилевич Я. Б. Имидж ученого: современные РR-технологии в экономике знаний / Я. Б. Данилевич, С. А. Коваленко // Вестник Российской академии наук. – 2005. – Т. 75, № 1. – С. 32–35.
72. Данилов-Данильян В. Й. Экологический вызов и устойчивое развитие / В. Й. Данилов-Данильян, К.С. Лосев. – М. : Прогресс-традиция, 2000. – 416с.
73. Дацій Н. В. Створення ефективної інфраструктури управління інвестиційною діяльністю / Н. В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – №22. – С.13–16.
74. Дацій О. І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України : [монографія] / О. І.Дацій. – К. : ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с.
75. Дежина И. Г. Механизмы стимулирования коммерциализации исследований и разработок / И. Г. Дежина, Б. Г. Салтыков. – М. : ИЭПП, 2004. – 152 с.
76. Демин А. И. Информационная теория экономики: макромодель / А. И. Демин. – [2-е изд.]. – М. : КомКнига, 2007. – 352 с.
77. Демин А. И. Наука и информация [Электронный ресурс]. / А. И. Демин – Режим доступа : httр://рrvinform.narod.ru/NKINF.НТМ.
78. Дем’яненко М. Я. Проблеми амортизації в аграрному секторі АПК : [монографія]./ Дем’яненко М. Я., Євтушенко С. М. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 178 с.
79. Державна цільова програма розвитку українського села на пері¬од до 2015 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. № 1158 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://роrtа1. rada.gov.uа/.
80. Державне регулювання АПК / За ред. В.К.Терещенко. – К., 2005, – 144с.
81. Дехтярев Ю. И. Методы оптимизации / Ю. И. Дехтярев. – М.: Сов. радио, 1980. – 270 с.
82. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика / П. Дойль. – СПб: Издательство «Питер», 1999. – 560с.
83. Доклад о мировом развитии 2008. Сельское хозяйство на службе развития / Всемирный банк ; [пер. с англ.]. – М. : Весь Мир, 2008. – 424с.
84. Доклад о росте. Стратегии устойчивого роста и инклюзивного развития / [пер. с англ.]. – М. : Весь мир, 2009. – 177 с.
85. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства / І. З. Должанський, Т. О. Загорна. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 384 с.
86. Дорошенко Ю. А. Управление формированием й развитием инновационного потенциала предприятия [Электронный ресурс] / Ю. А. Дорошенко, О. В. Кочеткова // Совершенствование механизма хозяйство-вания в современных условиях : сборник докладов Международной научно-практической Интернет-конференции. – Белгород: БГТУ им. В.Г.Шухова, 2004. – Режим доступа : http: //соnf.bstu.ru/соnf'/docs/0033/0761.dос.
87. Дубініна М. В. Особливості організації внутрішнього аудиту осно-вних засобів / М. В.Дубініна, Н. М.Сіренко, // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2006. – №2 (34). – С. 78–83.
88. Жиц Г. И. Инновационный потенциал. Саратовский гос. ун-т. − Саратов, 1999. – 132 с.
89. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. – К. : Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
90. Економіка: від А до Я : Понятійно-термінол. слов. / О. В. Куроченко, М. А. Копнов, В. П. Сладкевич та ін. – К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. – 368 с.
91. Економічний аналіз / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.
92. Економічний словник-довідник: [за ред. С. В. Мочерного]. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
93. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри [за ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельєва] – К.: Знання, 2007. – 595 с.
94. Ермаков А. Е. Инновационные приоритеты развития агропромышленного комплекса / А. Е. Ермаков, Б. В. Погрищук, В. И. Чорнодон : зб. научн. статей 4-й междунар. науч.-практ. конф., 20-21 мая 2010 г. Научно-инновационная деятельность в агропромышленном комплексе. – Минск, 2010. – В 2 ч. Ч. 1. – С. 61–63.
95. Ермаков А. Е. Развитие и эффективность садоводческих предприятий разных форм хозяйствования. – К., 1997. – 292 с.
96. Ерохин С. А. Структурная трансформация национальной экономики : [научная монография] / С. А.Ерохин. – К. : Мир знаний, 2002. – 528 с.
97. Ефременко Н. В. Особенности сельского рынка труда / Н. В. Ефременко, А. С. Козлов: зб. научн. статей 4-й междунар. науч.-практ. конф., 20-21 мая 2010 г. Научно-инновационная деятельность в агропромышленном комплексе. – Минск, 2010. – В 2 ч. Ч. 2. – С. 31–33.
98. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса. Концепции й методы планирования : [учеб. пос.] / В.С.Ефремов. – М. : Финпресс, 1998. – 192 с.
99. Єрмаков О. Ю. Ефективність інвестицій у садівництво : [монографія] / О. Ю. Єрмаков, М. І. Кісіль, В. І. Чорнодон – Тернопіль.: Крок, 2011. – 234 с.
100. Єрмаков О. Ю. Основи методології наукових економічних досліджень : [навч. посіб.] / О. Ю. Єрмаков, Г. Б. Погріщук, В. І. Чорнодон. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. – 290 с.
101. Єрмаков О. Ю. Організація і управління виробництвом в сільськогосподарських підприємствах / О. Ю. Єрмаков, Н. В. Гапоненко – К.: ВЦ НУБіП України, 2011. – 112с.
102. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-ХІІ від 18.09.91р. (із зм.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.гаdа.gov.ua.
103. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40–ІV від 4.04.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36. – С. 266.
104. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» № 1877 від 24.06.2004 р. (із зм.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.гаdа.gov.ua.
105. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» № 2982–ІV від 18.10.2005 (із зм.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.гаdа.gov.ua.
106. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» №433–ІV від 16 січня 2003 р. (із зм.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.гаdа.gov.ua.
107. Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» № 400 від 17.10.90р. (із зм.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.гаdа.gov.ua.
108. Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва хмелярства» № 587-ХIV від 9.04.99р. (із зм.) // Приложение к газете налоги и бухгалтерский учёт. – 2003. – № 5.
109. Захарченко В. І. Кластерний підхід до аналізу і підвищення конкурентоспроможності економіки України та її регіонів / В. І. Захарченко, С. В. Захарченко // Вісник Хмельницького нац. ун-ту ; серія : Економічні науки., Хмельницький : ХНУ, 2009., № 5, т. 1., С. – 53– 57.
110. Зінчук Т. О. Методологічні підходи до оцінки умов та результатів сільського розвитку / Т. О. Зінчук, Н. М. Куцмус // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету, 2010. – Вип. № 1 (26), т.2 (економічні науки). – С. 3–11.
111. Инновационный менеджмент: Справочное пособие / под. ред. П.И. Завлина, А. К. Казанцева, Л. Э. Миндели. Изд. 2-ое, переработ, и доп. –М., ЦИСН, 1998. – 568 с.
112. Инновационный менеджмент / под. ред. Ильянковой С. Д. [С. Д. Ильянкова Л.М. Гохберг, С.Д. Ягутин и др. ], М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 327 с.
113. Інвестиційна привабливість аграрно-промислового виробництва регіонів України / П. Т. Саблук, М. І. Кісіль, М.Ю. Коденська та ін.; За ред. М.І. Кісіля, М.Ю. Коденської. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 478 с.
114. Інноваційний розвиток аграрного сектора в умовах НТР: матеріали ІІ міжнар. Наук.- практ. конф. [Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес], (Дніпропетровськ, 5-6 берез. 2009 р.) – ПДАБА, 2009. – 107 с.
115. Йохна М. А. Економіка і організація інноваційної діяльності / Йохна М.А., Стадник В.В. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 400 с.
116. Калінчик М. В. Наукові основи економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища / Калінчик М.В. – К.: Агропромсистема, 1997. – 263 с.
117. Канов А. А. Экономическая глобализация как внешний фактор развития национальных хазяйств на современном етапе / А. А. Канов // Материали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Сімферополь, 2010. – 451 с.
118. Каранфілов М. С. Інформаційні системи в державному менеджменті: [навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.] / М. С. Каранфілов – К.: КНЕУ, 2003. – 167 с.
119. Кардаш В. Я. Товарна інноваційна політика / В. Я. Кардаш, І. А. Павленко, О. К. Шафалюк – К.: КНЕУ, 2002. – 266 с.
120. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс – М. : Гелиос АРВ, 1999. – 352 с.
121. Кендюхов О. В. Ефективне управління інтелектуальним капіталом: [монографія] /. – Донецьк: ДонДУеп, 2008. – 363 с.
122. Кісіль М. І. Інвестиційний процес в АПК України у період ринкової трансформації економіки / М. І. Кісіль // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. В 4-х ч. – К., 2001. – ч.3: Фінанси і фінансова інфраструктура АПК. – С.189–196.
123. Кісіль М. І. Основні засади розробки регіональних інвестиційних програм в АПК / М. І. Кісіль, М. Ю. Коденська // Збірник наук. праць Луганського нац. аграрн. ун-ту. – Луганськ: Вид-во «Єлтон», 2002. – №14.(26). – С.73–77.
124. Кісіль М. І. Оцінка інвестиційної привабливості аграрних підприємств / М. І. Кісіль, К. А. Пріб, М. В. Нетеса // Економічний довідник аграрника / За ред. Ю. Я. Лузана, П. Т. Саблука. – К.: «Преса України», 2003. – С. 212–226.
125. Кісіль М. І., Коденська М. Ю. Розробка інвестиційних програм в АПК // Економічний довідник аграрника / За ред. Ю. Я.Лузана, П. Т.Саблука. – К.: «Преса України», 2003. – С.732–739.
126. Кісіль М. І. Проблема інвестиційного забезпечення сільськогосподарського виробництва та напрями її вирішення в перспективі // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство / М. І. Кісіль // : Тези доповідей міжн. наук.-практ.конф. 18 травня 2007 р. – Ч. 2. – Тернопіль: ТНЕУ, 2007. – С.214–217.
127. Кісіль М. І. Міжнародний рух капіталів і залучення в Україну прямих іноземних інвестицій / Кісіль М. І. та ін.// Економіка АПК. – 2008. – № 9. – С.241–268.
128. Кірейцев Г. Г. Формування нової системи амортизації в Україні / Г. Г. Кірейцев // Облік і фінанси АПК. – 2004. – № 1. – С.36–40.
129. Клетченков В. И. Экономическая эффективность производства сли¬вы в Приднестровье УССР: Автореф. дис.... канд. экон. наук. – К., 1967.
130. Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України / Д. В. Клиновий, Т. В. Пепа [за наук. ред. Л.Г. Чернюк: навч. посібник]. – Центр навчальної літератури, 2006. – 728 с.
131. Козловський С. В. Макроекономічне моделювання та прогнозування валютного курсу в Україні: [монографія] / С. В. Козловський, В. О. Козловський. – Вінниця: «Книга-Вега», 2005. – 240с.
132. Кондратенко П. В., Шестопаль О. М. Основні організаційно-економічні та технологічні чинники ринкової адаптації промисло¬вого садівництва. Садівництво: Міжвід. темат. зб. – Вин. 54. – К. 2002.
133. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики / Н. Д. Кондратьев. – М. : Экономика, 1989. – 526 с.
134. Коренюк П. І. Еколого-економічна ефективність відтворювальної системи продовольчого комплексу: теорія, методологія, практика : [монографія] / П. І. Коренюк. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2005. – 355 с.
135. Корнійчук Л. Теоретичні основи реалізації концепції сталого розвитку / Л. Корнійчук // Економіка України. – 2010. – № 2. – С. 72–79.
136. Костюк Л. А. Економічна і енергетична оцінка інтенсивних типів насаджень яблуні в умовах центрального Лісостепу України / Л. А. Костюк. – К., 2004. –180с.
137. Кохановский В. П. Философия и методология науки / В. П. Кохановский. – М. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – С. 183–185.
138. Кравець О. В. Економічна ефективність садівництва та оптимізація породно-сортового складу плодових насаджень / Кравець О. В. – Д., 2001. – 36с.
139. Краснов А. Г. Основы инновационной экономики / А. Г. Краснов – М.: Пресс-сервис, 1998. – 340 с.
140. Кресс В. М. Законодательное обеспечение научно-технического прогресса на современном этапе // В. М. Кресс, В. А. Грачев / Экономика и управление. – 1997. – № 1–2. – С. 45–49.
141. Кривов’язюк І. В. Підприємство в умовах ринку / І. В Кривов’язюк. – К.: «КОНДОР», 2009. – 840 с.
142. Круглова Н. Ю. Инновационный менеджмент / Н. Ю. Круглова. – 2-е изд., доп. - М.: Издательство РДЛ, 2001. – 249 с.
143. Кузьмін О. Кластери як чинник інноваційного розвитку підприємств і територіальних утворень / О. Кузьмін, В. Желуха // Економіка України. – 2009. – № 2. – С.14–23.
144. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконелл, С. Л. Брю : Пер. с англ., Т. 1. – М.: Республика, 1992. – 399 с.
145. Мамонтова Н. Тенденції та особливості формування і використання інтелектуального капіталу в Україні /Н. Мамонтова // Економіка України, 2010. − № 8. − С.30–38.
146. Маркіна Т. А. Ефективність інтенсифікації садівництва (на матеріа¬лах південних областей України) / Т. А. Маркіна. – К., 1996. – 189 с.
147. Маркс К., Энгельс Ф. Производство, потребление, распределение, обмен (обращение) / К. Маркс, Ф.Энгельс. – Соч. 2-е изд., т.12. – С.709–872.
148. Мармуль Л.О. Державне управління інноваційно-інвестиційними процесами трансформації в АПК регіону / Мармуль Л. О., Собченко А. М. // Таврійський науковий вісник : Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 46. – Херсон : Айлант. – 2006. – С. 138–146.
149. Мармуль Л. О. Матеріально-технічне забезпечення регіональних АПК / Л.О. Мармуль // Економіка АПК. – 2007. – № 2. – С. 11–19.
150. Мармуль Л. О. Науково-методичні основи бізнес-планування в АПК: [наук.- метод. посібник] / Л. О.Мармуль, Ю. В.Ушкаренко. – Херсон: Айлант, 2002. – 82с.
151. Мельник І. В. Оптимізація прибутку переробних підприємств як складова фінансової стратегії / І.В. Мельник, В. І. Чорнодон // Інвестиції: практика та досвід. – 2011.