ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО У КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ



  • Название:
  • ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО У КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ
  • Кол-во страниц:
  • 284
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА



    На правах рукопису



    Букало Анна Миколаївна


    УДК 330.322:332.012.324(477)



    ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО
    У КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю
    08.00.03 – економіка та управління національним господарством



    Науковий керівник:
    Жилінська Оксана Іванівна,
    кандидат економічних наук, доцент







    Київ – 2012





    ЗМІСТ


    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА ТА ЙОГО ВЗАЄМОДІЇ З КОРПОРАТИВНИМ СЕКТОРОМ 11
    1.1. Передумови виникнення посередництва та його трактування в економічній думці 11
    1.2. Економічна природа інвестиційного посередництва та його види 27
    1.3. Інвестиційні та інноваційні процеси у корпоративному секторі: об’єкти, суб’єкти та їх взаємодія 43
    Висновки до першого розділу 64
    РОЗДІЛ 2 СТАНОВЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОСЕРЕДНИКІВ У КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ 66
    2.1. Інвестиційне посередництво на різних етапах формування національної економіки 66
    2.2. Вплив інвестиційних посередників на розвиток інвестиційних процесів у корпоративному секторі України 87
    2.3. Світовий досвід участі інвестиційного посередництва в активізації інноваційної діяльності у корпоративному секторі 106
    Висновки до другого розділу 129
    РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА У КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ 131
    3.1. Методичний інструментарій оцінювання впливу інвестиційних посередників на розвиток інвестиційних та інноваційних процесів у національній економіці 131
    3.2. Організаційні заходи посилення взаємодії інвестиційних посередників та суб’єктів вітчизняного корпоративного сектору 149
    3.3. Удосконалення діяльності інвестиційних посередників щодо акумулювання інвестиційних ресурсів у корпоративному секторі України 167
    Висновки до третього розділу 184
    ВИСНОВКИ 187
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
    Д О Д А Т К И 219





    ВСТУП


    Актуальність теми. Однією з найважливіших складових інституційної структури економіки будь-якої країни є її корпоративний сектор як головний фактор інноваційного розвитку виробництва та інтенсифікації економічного зростання. В Україні на корпоративний сектор припадає близько 75 % ВВП, проте наукоємність ВВП становить 0,82 %, що спричинено структурними диспропорціями, використанням застарілих потужностей, які випускають здебільшого сировинні й енергетичні ресурси, та постійним дефіцитом інвестиційних ресурсів. Водночас у розвинених країнах інтенсифікація наукоємного виробництва, поява нових потреб та взаємовідносин на інвестиційних ринках спричинили виникнення нових явищ і процесів у функціонуванні національних економік, насамперед, появу інвестиційного посередництва. Таке посередництво спрямовує свою діяльність на забезпечення трансформації заощаджень в інвестиції та надання корпоративному сектору спеціалізованих інвестиційних послуг, у тому числі щодо високоризикового інвестування у розвиток наукоємних виробництв.
    Активізація у вітчизняному корпоративному секторі інноваційних процесів актуалізує потреби в інвестиційних ресурсах, що найбільш ефективно спроможні забезпечити саме інвестиційні посередники. Попри гостру потребу в інвестиційних ресурсах, нині корпоративний сектор не використовує повною мірою потенціал інвестиційних посередників, а останні не спроможні закумулювати достатні обсяги інвестицій, це викликає необхідність розроблення відповідних пропозицій.
    Питанням залучення інвестиційних ресурсів у корпоративний сектор завжди приділялося достатньо уваги. Значний внесок у дослідження цієї тематики було зроблено економістами кінця XVIII – середини XX ст. Це роботи Дж. Кейнса, К. Маркса, А. Маршалла, А. Пігу, А. Сміта, М. Туган-Барановського, А. Файоля, Д. Хікса, Й. Шумпетера та ін. Проблемам розвитку посередництва, дослідженню його впливу на розвиток національної економіки та корпоративного сектору зокрема приділяли увагу багато сучасних іноземних учених-економістів, таких як Е. Баркова, Р. Брейлі, Ю. Брігхем, Л. Івін, К. Кемпбел, С. Майєрс, Ф. Мишкін, Е. Сітон, Ф. Фабоцці, У. Шарп, а також вітчизняних: В. Базилевич, Д. Баюра, З. Ватаманюк, В. Геєць, М. Грідчіна, О. Дорош, А. Дука, В. Євтушевський, В. Зимовець, С. Зубик, А. Камінський, В. Корнєєв, М. Крупка, О. Мертенс, Л. Нейкова, І. Одотюк, В. Осецький, А. Пересада, Ю. Петруня, А. Поручник, Л. Птащенко, Н. Редіна, І. Сазонець, П. Харіф, Д. Черваньов, З. Шершньова та ін.
    Однак новітні явища в інвестиційних та інноваційних процесах обумовлюють необхідність формування системного підходу до осмислення економічної природи інвестиційного посередництва, виявлення його впливу на розвиток корпоративного сектору зокрема та національної економіки загалом, а також розробки пропозицій щодо активізації взаємодії інвестиційних посередників та суб’єктів корпоративного сектору України. Зазначене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, формулювання мети і завдань дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної теми на замовлення Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України „Модернізація економіки України на засадах сталого соціально-економічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики” (номер державної реєстрації 0111U006456), що виконувалась на кафедрі менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка у частині розділу „Управління інноваційним розвитком на мікро-, мезо- і макрорівнях національної економіки”. Особисто автором розроблені теоретико-методичні засади оцінювання впливу банківського і небанківського інвестиційного посередництва на розвиток інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі України.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних засад функціонування інвестиційного посередництва і методичних підходів оцінювання його впливу на розвиток інвестиційних та інноваційних процесів у вітчизняному корпоративному секторі.
    Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
    – узагальнити наукові підходи до трактування феномену посередництва та його класифікації;
    – з’ясувати передумови виникнення інвестиційного посередництва та розкрити його економічну природу;
    – охарактеризувати інвестиційні й інноваційні процеси в корпоративному секторі та виявити переваги участі в цих процесах інвестиційних посередників;
    – визначити особливості інвестиційних та інноваційних процесів в Україні на різних етапах реформування її корпоративного сектору;
    – розкрити вплив інвестиційних посередників на розвиток інвестиційних процесів у корпоративному секторі;
    – узагальнити світовий досвід участі інвестиційного посередництва в активізації інноваційної діяльності корпоративного сектору та оцінити можливості його використання у вітчизняній практиці;
    – запропонувати методичні підходи до оцінювання впливу інвестиційного посередництва на інноваційний розвиток національної економіки загалом та її корпоративного сектору зокрема;
    – розробити пропозиції щодо активізації взаємодії інвестиційного посередництва та суб’єктів корпоративного сектору України.
    Об’єктом дослідження є процеси становлення і розвитку інвестиційного посередництва.
    Предметом дисертаційної роботи є теоретичні та методичні засади функціонування інвестиційного посередництва у корпоративному секторі економіки України.
    Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи стали система економічних законів та принципів, розроблених економічною теорією, наукові роботи провідних вітчизняних і іноземних учених з проблем розвитку інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі. Методологія дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання на основі використання системно-функціонального підходу з урахуванням міждисциплінарного характеру дослідження. Головними із застосованих методів є наступні: теоретичного та логічного узагальнення, дедукції та індукції, системного аналізу та синтезу – для виявлення сутності інвестиційного посередництва; статистичного аналізу – для дослідження тенденцій розвитку інвестиційного посередництва в корпоративному секторі; метод порівняльного аналізу – для обґрунтування особливостей розвитку інвестиційного посередництва в країнах світу; методи економічного та економетричного моделювання – для оцінювання впливу інвестиційного посередництва на розвиток вітчизняного корпоративного сектору. Розрахунки виконано за допомогою програмних пакетів MS Excel та Eviews.4.0. У роботі наведені статистичні дані, що характеризують стан і динаміку функціонування інвестиційного посередництва у корпоративному секторі країн світу та в Україні.
    Інформаційну базу дослідження становили нормативно-правові та законодавчі акти, статистичні матеріали Державної служби статистики України та Національного банку України, офіційні публікації ОЕСР, Канадської асоціації венчурного капіталу, Пенсійної інвестиційної асоціації Канади, Європейського комітету статистики та інших міжнародних організацій, наукові збірники та монографії, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів, Інтернет-ресурси.
    Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними та практичними результатами, які містять елементи наукової новизни і відображають особистий внесок автора у розвиток теоретичних положень дослідження інвестиційного посередництва та методичних засад оцінювання його впливу на інвестиційні та інноваційні процеси у корпоративному секторі національної економіки, є наступні:
    вперше:
     визначено поняття „інвестиційний посередник” як суб’єкта інвестиційного ринку, що спроможний акумулювати заощадження індивідуальних та інституційних інвесторів, трансформувати їх в інвестиційні ресурси, надавати спеціалізовані послуги щодо задоволення потреб суб’єктів корпоративного сектору в інвестиційних ресурсах унаслідок подолання асиметричності інформації та брати участь у перерозподілі квазірентних доходів, що уможливлює активізацію інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі;
     обґрунтовано положення щодо більш ефективної трансформації заощаджень індивідуальних інвесторів в інвестиційні ресурси небанківськими інвестиційними посередниками порівняно з банківськими за результатами оцінювання впливу інвестиційного посередництва на розвиток інвестиційних та інноваційних процесів у вітчизняному корпоративному секторі на основі запропонованого методичного інструментарію з використанням апарату економетричного моделювання;
    удосконалено:
     трактування понять „корпоративний сектор”, „інвестиційний ринок”, „інвестиційне посередництво”, що на відміну від існуючих положень розглядаються як феномени, економічна природа яких покликана забезпечувати неперервність інвестиційних та інноваційних процесів у національній економіці та отримання економічних і соціальних ефектів;
     підходи до формування позитивного іміджу інвестиційного посередництва з метою відновлення довіри до нього з боку індивідуальних та інституційних інвесторів, що надасть змогу активізувати інвестиційні та інноваційні процеси у корпоративному секторі України;
    набули подальшого розвитку:
     теоретичні положення щодо розкриття економічної природи інвестиційного посередництва з позицій системно-функціонального підходу у частині виокремлення їх функцій, реалізація яких обумовлює низку соціально-економічних ефектів, що призводять до створення інформації майбутнього та інтенсифікації економічного зростання у країні; це надасть змогу підвищити якість аналізу ефективності діяльності інвестиційних посередників;
     визначення особливостей інвестиційних та інноваційних процесів в Україні, які відбулися впродовж еволюції корпоративного сектору в країнах з трансформаційною економікою у контексті аналогічних процесів в економіках розвинених країн;
     порівняльні характеристики форм фінансового забезпечення інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі; обґрунтовано переваги акціонування за участю інвестиційних посередників відносно самофінансування, державного фінансування та кредитування, які спрямовані на здійснення прогнозованих довгострокових інвестицій, насамперед, високоризикових, а також надання спеціалізованих послуг та професійного управління;
     пропозиції щодо підвищення ефективності розвитку інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі, зокрема, через створення Національної агенції з розвитку інвестиційного посередництва, яка має стати каталізатором формування ефективного інституту інвестиційного посередництва в Україні.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні науково-практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток інвестиційного посередництва у корпоративному секторі України.
    Окремі наукові результати були використані Департаментом фінансово-економічного забезпечення промисловості Міністерства промислової політики України у процесі підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів (довідка № 01/2-1-1-311 від 26.04.10), у роботі Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики (довідка № 04-17/12-166 від 11.03.11), при підготовці аналітичних матеріалів Секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (довідка № 04-25/24-400 від 27.10.11). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисципліни „Корпоративне управління” (довідка № 013/955 від 26.10.11).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною виконаною працею. Основні наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором особисто. Внесок автора у наукових працях, написаних у співавторстві, відображено у списку опублікованих праць.
    Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на 15 міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема: „Шевченківська весна” (Київ, 2008, 2009, 2010), „Актуальні проблеми теорії та практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (Рівне, 2008), „Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи” (Київ, 2009), „Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації” (Київ, 2009), „Грудневі читання” (Київ, 2009, 2010), „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (Київ, 2010), „Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (Донецьк, 2010), „Актуальні проблеми розвитку національної економіки України” (Львів, 2011), „Інноваційна політика та законодавство в Європейському Союзі та Україні: формування, досвід, напрямки наближення” (Київ, 2011), „Методологія та практика менеджменту у ХХІ столітті: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2012), „Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (Київ, 2012), „Інноваційна теорія Йозефа Шумпетера: сучасне звучання економічних та управлінських ідей” (Київ, 2012).
    Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в 27 наукових працях загальним обсягом 12,81 д.а., з яких 10,57 д.а. належать особисто автору, з них 11 статей у наукових фахових виданнях обсягом 6,85 д.а., з яких 5,97 д.а. належать особисто автору.
    Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний обсяг дисертаційної роботи становить 190 сторінок. Робота містить 40 таблиць, з них 9 займають окремі сторінки та 23 рисунки, з них 5 займають окремі сторінки; 58 додатків – на 61 сторінці. Список використаних джерел налічує 277 найменувань, які розміщено на 27 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо розвитку теоретико-методичних засад функціонування інвестиційного посередництва та оцінювання його впливу на інвестиційні та інноваційні процеси у корпоративному секторі України. Отримані результати проведеного дослідження дають підстави для обґрунтування таких висновків:
    1. На основі узагальнення наукових підходів до трактування феномену посередництва та його класифікації встановлено, що появі інституту посередництва сприяв розвиток інституту приватної власності та ринкового механізму. На противагу позиціям учених-економістів кінця XVIII – середини XX ст. сучасні науковці акцентують увагу на доцільності державного регулювання діяльності посередників. Це пов’язано з існуванням політичних, економічних ризиків та ризиків асиметричності інформації.
    2. Визначено, що прискорення науково-технічного розвитку виробництва обумовило дефіцитність фінансових ресурсів та унеможливило самостійне ведення бізнесу індивідуальними власниками, що призвело до об’єднання їх капіталів та виникнення корпоративного сектору, економічний потенціал якого, насамперед, його виробничі потужності, є визначальним фактором інноваційного розвитку та інтенсифікації економічного зростання. Розкрито економічну природу інвестиційного посередництва на основі аналізу розвитку інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі, які спричинили виникнення нових потреб на інвестиційному ринку. Встановлено, що важливу роль у розвитку інвестиційного ринку відіграють інвестиційні посередники, які забезпечують неперервність інвестиційних та інноваційних процесів у національній економіці та отримання економічних і соціальних ефектів. З позицій системно-функціонального підходу визначено функції інвестиційних посередників, економічна реалізація яких спричинює виникнення таких ефектів, як активізація процесів трансформації заощаджень в інвестиції, структурна перебудова корпоративного сектору зокрема та національної економіки загалом, інвестування наукоємних галузей економіки, розвиток інноваційних секторів економіки, подолання асиметричності інформації, надання інвестиційних послуг, диверсифікації ризиків, що призводить до створення інформації майбутнього та інтенсифікації економічного зростання. В інвестиційному посередництві виокремлено дві групи інвестиційних посередників: банківські (комерційні банки та відділення іноземних банків) та небанківські, до яких відносяться договірні ощадні інститути (страхові компанії та недержавні пенсійні фонди) та інвестиційні інститути (інвестиційні компанії, інвестиційні фонди та венчурні фонди).
    3. Здійснено порівняння форм фінансового забезпечення інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі, що надало змогу обґрунтувати незаперечні переваги акціонування за участю інвестиційних посередників відносно самофінансування, державного фінансування та кредитування, а саме: здійснення прогнозованих довгострокових інвестицій, насамперед, високоризикових, надання спеціалізованих послуг та професійного управління, здійснення операцій на позабіржових ринках цінних паперів. Визначено, що інтенсифікація комерціалізації нововведень корпораціями призвела до виникнення „ефекту Ерроу”, що характеризує схильність корпорацій до створення венчурів – однієї з найефективніших організаційних форм ініціювання радикальних інновацій, які найбільш схильні інвестувати венчурні фонди.
    4. Проаналізовано особливості інвестиційних та інноваційних процесів в Україні, які відбулися впродовж еволюції корпоративного сектору у країнах з трансформаційною економікою у порівнянні з аналогічними процесами в економіках розвинених країн. До таких особливостей віднесено: нерівномірність регіональної концентрації матеріального виробництва, переважання екстенсивного типу економічного розвитку на основі командно-адміністративного механізму розгортання інвестиційної діяльності, перехід до корпоратизації державних підприємств за ринкової трансформації економіки при відсутності ефективного фондового ринку, використання корпоративних прав як засобу перерозподілу власності та низький рівень капіталізації посередників.
    5. Розкрито вплив інвестиційних посередників на розвиток інвестиційних процесів у корпоративному секторі. Визначено, що на сучасному етапі інвестиційні посередники, маючи значний потенціал до активізації інвестиційної діяльності у корпоративному секторі, показують низьку активність в його інвестуванні. Найменшу активність проявили комерційні банки, що спеціалізуються на виконанні депозитної функції. Активність страхових компаній і недержавних пенсійних фондів коливалася, що значною мірою обумовлено змінами законодавства. Рівень активності інвестиційних фондів є найвищим, проте недостатнім, оскільки вкладення в цінні папери є основним видом їх діяльності. Обґрунтовано необхідність залучення коштів інвестиційних посередників у розвиток інноваційної діяльності в Україні задля подолання низького рівня наукоємності вітчизняного корпоративного сектору.
    6. Доведено, що кожна країна має власну модель участі інвестиційного посередництва в активізації інноваційної діяльності корпоративного сектору, що обумовлюється особливостями ментальності та рівнем фінансової культури населення. Оцінено можливості використання світового досвіду у вітчизняній практиці задля активізації інноваційних процесів у корпоративному секторі, що підвищить наукоємність ВВП та інтенсифікує економічне зростання у країні.
    7. Проведено оцінювання впливу інвестиційного посередництва на розвиток інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі України на основі запропоновано методичного інструментарію з використанням апарату економетричного моделювання. Встановлено, що більш вагомий вплив як на розвиток корпоративного сектору, так і на його інноваційну складову здійснюють небанківські інвестиційні посередники, ніж банківські. Виявлено, що трансформацію заощаджень індивідуальних інвесторів в інвестиційні ресурси здебільшого здійснюють небанківські інвестиційні посередники.
    8. Розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності розвитку інвестиційних та інноваційних процесів через формування дієвих інструментів державної інвестиційної та інноваційної політики, зокрема у таких сферах, як орієнтування на роботу з індивідуальними інвесторами; сприяння підвищення довіри індивідуальних та інституційних інвесторів до інвестиційного посередництва шляхом створення позитивного іміджу останнього; сприяння подальшому розвитку інвестиційного посередництва через постійний моніторинг рівня ефективності використання закумульованих коштів та обслуговування індивідуальних та інституційних інвесторів. Визначено необхідність розвитку венчурних фондів як основних інвестиційних посередників, які здатні забезпечити ініціювання технологічних змін і прискорення отримання квазірентних доходів від комерціалізації наукових і технічних знань, уречевлених у наукоємній продукції за умов високого ризику; створення Національної агенції з розвитку інвестиційного посередництва, яка б змогла забезпечити перехід національної економіки на новий етап розвитку та стати каталізатором формування ефективного інституту інвестиційного посередництва в Україні.
    Обґрунтовано пропозиції щодо активізації інвестиційних та інноваційних процесів у корпоративному секторі України на основі розвитку інвестиційного посередництва, що призведе до підвищення довіри індивідуальних інвесторів до інвестиційного посередництва, розвитку інноваційно-орієнтованих галузей національної економіки, підвищення наукоємності ВВП та інтенсифікації економічного зростання у країні.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Аналіз квартальної звітності ринку спільного інвестування [Електронний ресурс] // УАІБ. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.uaib.com.ua/analituaib/analytics/kvartal_anal.html.
    2. Аналітичний огляд ринку недержавних пенсійних фондів в Україні [Електронний ресурс] // УАІБ. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.uaib.com.ua/analituaib/analyt_npf.html.
    3. Бабідар М. М. Особливості інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні / М. М. Бабідар // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.3. – С. 157-163.
    4. Баженова О. В. Моделювання макроекономічних процесів: навчально-методичний комплекс для студентів економічних спеціальностей / Баженова О. В. – К., 2007. – 90 с.
    5. Базилевич В. Д. Макроекономіка: навч. посіб. / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик . – К. : Атіка, 2002. – 368 с.
    6. Базилевич В. Д. Макроекономіка: підруч./Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О.; за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2004. – 851 с.
    7. Бала О. І. Фінансове посередництво в Україні: сутність та види / О. І. Бала, О. І. Цізда // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2010. – Вип. 20.6. – С. 169-174.
    8. Баластрик Л. О. Особливості управління державними корпоративними правами в умовах реформування фінансового ринку / Л. О. Баластрик // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К., 2005. – № 8. – С. 63–70.
    9. Бандурин А. В. Деятельность корпораций / Бандурин А. В. – М. : БУКВИЦА, 1999. – 600 с.
    10. Баркова Е. А. Социально-экономическая природа и характер корпоративных структур в трансформационной экономике России / Е. А. Баркова // Вестник ОГУ. – Оренбург, 2010. – Вип. 8 (114) – С. 4–8.
    11. Батяева Т. А. Рынок ценных бумаг : учебное пособие / Т. А. Батяева, И. И. Столяров . – М. : ИНФРА–М, 2006. – 304 с.
    12. Баюра Д. О. Вплив корпоративного управління на економічне зростання / Баюра Д. О. // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К., 2005. – № 8. – С. 45-50.
    13. Баюра Д. О. Особливості формування системи корпоративного управління в Україні / Д. О. Баюра // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К., – 2005. – № 8. – С. 150–154.
    14. Баюра Д. О. Система корпоративного управління в Україні : стан та перспективи розвитку : монографія / Баюра Д. О. – К. : ВПЦ „Київський університет”, 2009. – 288 с.
    15. Бизнес–словарь [Электронный ресурс] // Ведомости.– Режим доступа к ресурсу : http://www.vedomosti.ru/glossary/структура.
    16. Біллон С. А. Інвестування у взаємні фонди: зарубіжний досвід / С. А. Біллон // Вчені записки. – К.,– 2004. – Вип. 2 – С. 217–227.
    17. Бланк І. О. Інвестиційний менеджмент : підруч. / І. О. Бланк, Н. М. Гуляєва – К., 2003. – 398 с.
    18. Брейли Р. Принципы корпоративных финансов / Р. Брейли, С. Майерс; [пер. с англ. Н. Барышниковой]. – М. : „Олимп–Бизнес”, 2008. – 1008 с.
    19. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент / Ю. Бригхем, Л. Гапенски ; [пер. с англ. В. Ковалева]. – Санкт–Петербург : Экономическая школа, Т.1. – 1997. – 497 с.
    20. Букало А. М. Активізація розвитку інвестиційних фондів в Україні / А. М. Букало // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць / наук. ред. І. Манцуров. – К., 2010. – Вип. 3 (106). – С. 69–73.
    21. Букало А. М. Аналіз законодавчого забезпечення функціонування посередників у корпоративному секторі України / А. М Букало // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. Науковий збірник. – К. : Вид-во „Сталь”, 2011. – Вип. 2 (58). – С. 33–40.
    22. Букало А. М. Венчурні фонди в активізації інноваційної діяльності корпоративного сектору України / А. М. Букало // Проблеми науки. Міжгалузевий науково-практичний журнал. – К. : КиївЦНТЕІ, ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАНУ, 2011. – № 8. – С. 6–10.
    23. Букало А. М. Еволюція посередництва у працях вчених-економістів / А. М Букало // „Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан та перспективи”. Збірник матеріалів міжнародної науково–практичної конференції. – Херсон – Прага : ПП Вишемирський В. С. , 2010. – С. 15–27.
    24. Букало А. М. Економічна природа посередництва / А. М. Букало // Шевченківська весна: Економіка, матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. За заг. ред. проф. В. Д. Базилевича : у 2-х тт. – К.: ТОВ „Сталь”, 2010. – Вип. VIII, Том 2. – С. 220–222.
    25. Букало А. М. Оподаткування венчурних фондів в Україні / А. М. Букало // „Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи”, збірник праць міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – За заг. ред. проф. В. Д. Базилевича. – К. : Логос, 2009. – С. 19-21.
    26. Букало А. М. Підходи до визначення ефективності функціонування венчурного бізнесу в Україні / А. М. Букало // Шевченківська весна: Серія „Економіка: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених” / За заг. ред. проф. В. Д. Базилевича. – Вип. VІІ. – К.: Сталь, 2009. – С. 467–469.
    27. Букало А. М. Посередництво у корпоративному секторі США / А. М. Букало // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції молодих учених і студентів „Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери”. – В 2-х томах. – Т. 1. – Донецьк : ДВНЗ „Донецький національний технічний університет”, 2010. – С. 69–71.
    28. Букало А. М. Проблеми фінансування венчурних підприємств в Україні / А. М. Букало // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – Вип. VІ: у 7 част. – Ч. 3 / За заг. ред. проф. В. Д. Базилевича. – К.: ВГЛ „Обрій”, 2008. – С. 58–60.
    29. Букало А. М. Роль венчурних фондів у забезпеченні фінансування інноваційного розвитку економіки України / А. М. Букало // Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. – С. 78–80.
    30. Букало А. М. Роль держави в активізації розвитку венчурного бізнесу в Україні / А. М. Букало // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: Збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-18.04.08. – Рівне, 2008. – С. 32–33.
    31. Букало А. М. Роль інвестиційних фондів у корпоративній сфері / А. М. Букало // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління [Текст]: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 21-24.04.10. – К. : НТУУ „КПІ”, 2010. – С. 110.
    32. Букало А. М. Стимулювання активності посередників у інвестуванні корпоративного сектору / А. М. Букало // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць.– К. : Академія муніципального управління, 2010. – Вип. 35. – С. 168–177.
    33. Букало А. М. Страхові компанії у корпоративній сфері України / А. М. Букало // Міжнародні фінансові та страхові ринки в нових економічних умовах, збірник тез та доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції. – За заг. ред. проф. В. Д. Базилевича: у 2-х тт. – К., 2010 – Вип. VI, Т. 1. – С. 62–65.
    34. Букало А. М. Структура інвестиційних фондів у корпоративній сфері / А. М Букало // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. Науково-виробничий журнал – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2010. – № 6. – С. 259–265.
    35. Букало А. М. Сучасні тенденції розвитку інвестиційних посередників / А. М. Букало // Актуальні проблеми розвитку національної економіки України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 13-14 травня 2011 р. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – С. 63–65.
    36. Букало А. М. Тенденції розвитку страхових компаній у корпоративному секторі України / А. М. Букало // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. Науковий збірник. – К. : Вид-во „Сталь”, 2011. – Вип. 3(59). – С. 30–37.
    37. Букало А. М. Теоретичні основи розвитку посередництва в корпоративному секторі України / А. М Букало // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. Науково-виробничий журнал. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2010. – № 2. – С. 49–55.
    38. Букало А. М. Форми посередництва у корпоративному секторі / А. М. Букало // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць / Наук. ред. І. Манцуров. – К., 2010. – Вип. 11 (114). – С. 147–153.
    39. Букало А. Н. Негосударственные пенсионные фонды: особенности формирования и развития в Украине / А. Н. Букало // Научно-практический журнал „Экономика. Управление. Право”. – М. : Издательство ИНГН, 2011. – № 2. – С. 30–34.
    40. Бунге М. : Сучасний дискурс / Бунге М. ; За ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2005. – 366 с.
    41. Ватаманюк З. Небанківські фінансові інститути в економічній системі США / З. Ватаманюк, О. Дорош // Фінанси України. – К., 2003. – № 3. – С. 119-126.
    42. Ватаманюк З. Г. Небанківські фінансові інститути у країнах Західної Європи / З. Г. Ватаманюк, О. Л. Дорош // Фінанси України. – К., 2003. – № 12. – С. 98–106.
    43. Вдовиченко А. М. Фінансовий потенціал населення: нові можливості інноваційного розвитку економіки України / А. М. Вдовиченко : монографія. – К. : ДКС Центр, 2012. – 216 с.
    44. Венчурный инновационный менеджмент : учеб. пособие / [Ивин Л. Н. Куклин В. М. Соколенко В. А. Товажнянский В. Л.]. – Х. : НТУ „ХПИ”, 2005. – 388 с.
    45. Версаль Н. І. Фінансове посередництво в Україні:теоретичні та практичні аспекти / Н. І. Версаль // Фінанси України. – К. : 2005. – № 9. – С. 99–100.
    46. Геєць В. М. Нестабільність та економічне зростання / Геєць В. М. – К. : Ін-т екон. Прогнозув., 2000. – 344 с.
    47. Горовий Д. А. Сутність та класифікація ризиків інвестиційної діяльності / Д. А. Горовий // Научно-технический сборник „Коммунальное хозяйство городов”. – Х : ХНАГХ, 2007. – № 75. – С. 268-275.
    48. Господарський Кодекс України : Кодекс України від 16.01.2003 № 436–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – ст. 144.
    49. Гриценко В. В. Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку / В. В. Гриценко // Вісник економічної науки України. – Донецьк, 2008. – № 2. – С. 27–31.
    50. Грідчіна М. В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика) : навч. посіб. / Грідчіна М. В. – К. : МАУП, 2002. – 232 с.
    51. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гэлбрейт [пер. с англ.]. – М. : „Изд-во АСТ” : ООО „Транзиткнига”, 2004. – 602 с.
    52. Давиденко Н. М. Роль інвестицій корпоративного сектору України у забезпеченні зростання національної економіки / Н. М. Давиденко // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2009. – №1. – С. 93–98.
    53. Деркач М. Структурно-інноваційна перебудова економіки України: проблеми, пріоритети та перспективи розвитку / М. Деркач // Економіст. – 2005. – № 5. – С. 12–14.
    54. Директива 2007/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 2007 р. стосовно процедурних правил та критеріїв розсудливої оцінки придбань та збільшення часток участі у фінансовому секторі [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Європейського Союзу. – 2007. – Режим доступу до ресурсу : www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/euro/ukr_2007_44_ua.pdf.
    55. Долгопятова Т. Г. Становление корпоративного сектора и эволюция корпоративной собственности / Т. Г. Долгопятова. – М., 2003. – 43 с.
    56. Дорош О. Еволюція поглядів на фінансове посередництво у світовій економічній науці / О. Дорош // Вісник Львівського ун–ту. – 2002. – Вип. 31. – С. 204–213.
    57. Дорош О. Л. Небанківські фінансові інститути в економічній системі України : дис. … канд. экон. наук : 08.01.01 / О. Л. Дорош. – Львів, 2003. – 225 с.
    58. Доходи і заощадження в перехідній економіці України : підруч. / [за ред. С. Панчишина та М. Савлука]; [Електронний ресурс] – Львів. : 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Economics.
    59. Доходи та витрати населення [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.ukrstat.gov.ua/.
    60. Доходи та витрати населення [Електронний ресурс] // Офіційне інтернет представництво Національного Банку України. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=57896.
    61. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке / Друкер П. ; [пер. с англ.]. – М. : Издательский дом „Вильямс”, 2004. – 272 с.
    62. Дука А. П. Корпоративні облігації як інструмент довгострокового фінансування інвестиційної діяльності акціонерних товариств / А. П. Дука // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К., 2005. – №8. – С. 40-44.
    63. Дука А. П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування : навч. посіб. / Дука А. П. – К. : Каравела, 2007. – 424 с.
    64. Економічна теорія: Політекономія / [за ред. В. Д. Базилевича]. – К. : Знання-Прес, 2001. – 581 с.
    65. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера : [під ред. Р. Дяківа]. – К. : Міжнародна економічна фундація, 2000. – 703 с.
    66. Еремеева В. В. Становление отнощений собственности в России как предпосылка формирования рынка слияний и поглощений / В. В. Еремеева // Научные труды ДонНТУ. – 2005. – Вып. 89-3. – С. 64–70.
    67. Євтушевська О. В. Особливості сучасного розвитку корпоративного сектору в економічно розвинених країнах / О. В. Євтушевська // Вчені записки. – К, – 2004. – Вип. 2 – С. 235–240.
    68. Євтушевська О. О. Проблеми залучення інвестицій на вітчизняні підприємства / О. О. Євтушевська, Л. Ю. Войтенко // Економіка харчової промисловості. – 2010. – № 2 (6). – С. 13–17.
    69. Євтушевський В. А. Корпоративне управління : підручник / Євтушевський В. А. – К. : Знання, 2006. – 406 с.
    70. Євтушевський В. А. Основні риси сучасного корпоративного управління / В. А. Євтушевський // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К., 2005. – № 8. – С. 5–10.
    71. Євтушевський В. А. Ризики інвестиційних фондів у корпоративній сфері / В. А. Євтушевський, А. М Букало // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Серія „Економіка”. – К. : ВПЦ „Київський університет”, 2011. – Вип. 121–122. – С. 4–7.
    72. Євтушевський В. А. Тенденції розвитку інвестиційних фондів у корпоративній сфері України / В. А. Євтушевський, А. М. Букало // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць (за заг. ред. проф. Єханурова Ю. І., Шегди А. В.). – К. : ВПЦ „Київський університет”, 2010. – Вип. 21. – С. 145–153.
    73. Жилинская О. И. Венчурные фонды как инвестиционные посредники / Жилинская О. И., Букало А. Н. // Инновации. Журнал об инновационной деятельности – Санкт-Петербург: ОАО „Трансфер”, 2011. – Вып. 05 (151). – С. 35–40.
    74. Жилинская О. И. Влияние инвестиционных посредников на развитие инновационной деятельности в корпоративном секторе Украины / О. И. Жилинская, Е. В. Баженова, А. Н. Букало // Научно-практический журнал „Экономика. Управление. Право”. – М.: Издательство ИНГН, 2012. – № 3. – Часть 1. – С. 11–16.
    75. Жилінська О. Інституційний підхід у дослідженні проблем інноваційного розвитку / О. Жилінська, Д. Коломоєць. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2008. – С. 68–70.
    76. Жилінська О.І. Інвестиційне посередництво та його вплив на інноваційну діяльність / Букало А. М., Жилінська О. І. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Економіка. – К. : ВПЦ „Київський університет”, 2012. – № 136. – С. 8–12.
    77. Жилінська О. І. Акціонерне товариство як пріоритетна організаційно-правова форма інноваційних підприємств / О. І. Жилінська // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К. – 2005. – № 8. – С. 57–62.
    78. Жилінська О. І. Науково-технічна діяльність у контексті самоорганізації : монографія / О. І. Жилінська. – К. : Парламентське вид-во, 2010. – 552 с.
    79. Жилінська О. І. Пільгове оподаткування витрат на дослідження й розробки : теоретична та практичні аспекти / О. І. Жилінська, Д. В. Чеберкус // Фінанси України. – К. – 2007. – № 12. – С. 60–75.
    80. Звіт про роботу Фонду державного майна України та хід виконання державної програми приватизації у 2010 р. [Електронний ресурс] // Фонд державного майна України. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.spfu.gov.ua/ukr/reports/spfu/201012.pdf.
    81. Зимовець В. В. Фінансове посередництво: навч. посіб. / В. В. Зимовець, С. П. Зубик. – К. : КНЕУ, 2004. – 288 с.
    82. Зомбарт В. Буржуа: Этюды по истории духовного развития современного экономического человека / Зомбарт В. [пер. с англ. Ю. Н. Давыдов, В. В. Салов]. – М. : Наука, 1994. – 443 с.
    83. Ивин Л. В. Терминология венчурного финансирования: учебное пособие / Л. В. Ивин, В. А. Воронцов. – М.: Академический Проект, 2002. – 256с.
    84. Інвестування: [навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.] / А. А. Пересада [та ін.] – К. : КНЕУ, 2001. – 251 с.
    85. Інформація про стан і розвиток кредитних спілок України [Електронний ресурс] // Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.dfp.gov.ua/733.html.
    86. Інформація про стан і розвиток недержавного пенсійного забезпечення України [Електронний ресурс] // Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.dfp.gov.ua/732.html.
    87. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України [Електронний ресурс] // Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.dfp.gov.ua/734.html.
    88. Історія економічних учень: підручник / [За ред. В.Д. Базилевича]. – К. : Знання, 2004. – 1400 с.
    89. Камінський А. Б. Моделювання фінансових ризиків : монографія / Камінський А. Б. – К. : ВПЦ „Київський університет”, 2006. – 304 с.
    90. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Кейнс Дж. М. – М. : „Гелиос АРВ”, 2002. – 463 с.
    91. Кемпбелл К. Венчурный бизнес: Новые подходы / Кэтрин Кемпбелл; [пер. с англ.]. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2004. – 428 с.
    92. Кількість суб’єктів ЄДРПОУ за галузями економіки [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009 /edrpoy /edrpoy_u/.
    93. Классификация инвестиционных фондов [Электронный ресурс] // Журнал К2Каpital. – 2012. – Режим доступа к ресурсу : http://www.k2kapital.com/weekly/review/27006/.
    94. Ковалишин П. Венчурний бізнес у Канаді. Розвиток та вплив на економіку / П. Ковалишин // Економіст. – 2006. – № 10. – С. 55–57.
    95. Козаченко Г. В. Основи корпоративного управління : навч. посібник / Козаченко Г. В., Воронкова А. Е., Коренев Е. Н. – Луганськ : В-во СПУ, 2001. – 480 с.
    96. Конвертор валют [Електронний ресурс] // Oanda. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.oanda.com/lang/ru/currency/converter/.
    97. Консолідовані звітні дані страхового ринку України [Електронний ресурс] // Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.dfp.gov.ua/734.html.
    98. Корнєєв В. В. Фінансові посередники як інститути розвитку / . В. Корнєєв. – К. : Основа, 2007. – 192 с.
    99. Крупка М. Деякі аспекти діяльності кредитних спілок на ринку фінансових послуг України / М. Крупка, О. Волкова // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. – Львів, 2011. – № 23. – Ч. 2. – С. 25–33.
    100. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / Крупка М. І. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2001. – 608 с.
    101. Кунтий Н. Оцінка впливу асиметричності інформації на акціонерні відносини / Н. Кунтий // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. – Львів, 2011. – № 23. – Ч. 2. – С. 80–86.
    102. Кухта П. В. Управління інвестиційною діяльністю підприємств України : дис. … канд. экон. наук : 08.00.04 / П. В. Кухта. – К., 2007. – 342 с.
    103. Кухта П. В. Управління формуванням інвестиційних ресурсів акціонерного товариства / П. В. Кухта // Теоретичні та прикладні питання економіки. –К., 2005. – № 8. – С. 130–136.
    104. Ленчук Е. Б. Инвестиционные аспекты инновационного роста : Мировой опыт и российские перспективы / Е. Б. Ленчук, Г. А. Власкин. – М. : Книжный дом „ЛИБРОКОМ”, 2009. – 288 с.
    105. Лінніков В. Становлення цінних паперів в Україні / В. Лінніков, О. Мізецька // Банківська справа. – 1997. – № 3. – С. 35–46.
    106. Лобойко С. В. Позитивний досвід венчурного інвестування в український експортний ІТ–сектор / С. В. Лобойко // Наука та інновації. – 2006. –№ 1. – С. 97–104.
    107. Макконнелл К. P. Экономикс : принципы, проблемы и політика / Макконнелл К. Р., Брю С. Л. [пер. с 14–го англ. изд.]. – М. : ИНФРА–М, 2003. – ХХХVI. – 972 с.
    108. Маркс К. Капитал. Т.1. / К. Маркс. – М. : Политиздат, 1983. – 737 с.
    109. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл ; [пер. с англ]. – М. : Прогресс, 1993. – 416 с.
    110. Мау В. Экономический рост и постиндустриальные вызовы. [Электронный ресурс]. – Режим доступа к ресурсу : http://www.ptpu.ru/ issues/1_03/4_1_03.htm.
    111. Мацнев О. Венчурное предпринимательство : мировой опыт и отечественная практика / О. Мацнев // Вопросы экономики. – М. – 2006. – №5. – С. 122-131.
    112. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання : навч. посіб. / Н. І. Машина. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.
    113. Мертенс А. В. Инвестиции: курс лекций по современной финансовой теории / Мертенс А. В. – К., 1997. – 416 с.
    114. Михайленко І. П. Проблеми реформування корпоративного сектора в Україні / І. П. Михайленко // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. – К., 2005. – № 8. – С. 71–75.
    115. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Ф. С. Мишкін. – К. : Основи, 1998. – 963 с.
    116. Міждисциплінарний словник з менеджменту : навч. посіб.; [за ред. Д. М. Черваньова, О. І. Жилінської]. – К. : Нічлава, 2011. – 624 с.
    117. Міжнародна інвестиційна діяльність: підручник / [Д. Г. Лук’яненко, Б. В. Губський, О. М. Мозковий та ін.]. – К. : КНЕУ, 2003. – 387 с.
    118. Мікроекономіка і макроекономіка : підручник / [за ред. С. Будаговської]. – К. : ОСНОВИ, 2001. – 517 с.
    119. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2009 р. : Статистичний збірник / Державний комітет статистики України / [І. В. Калачова (підготов.)]. – К. : Держкомстат України, 2010. – 347 с.
    120. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2010 р. : Статистичний збірник / Державний комітет статистики України / [І. В. Калачова (підготов.)]. – К. : Держкомстат України, 2011. – 282 с.
    121. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К. : ДП „Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2008, – 361 с.
    122. Наукова та науково-технічна діяльність в Україні по роках [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики України. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/.
    123. Національні рахунки [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : www.ukrstat.gov.ua.
    124. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; [пер. с англ. А. Н. Нестеренко; науч. ред. и вступ. ст. Б. З. Мильнер]. – М. : Фонд экономической книги Начала, 1997. – 180 с.
    125. Об акционерных обществах : Федеральный Закон от 26.12.1995 № 208-ФЗ [Электронный ресурс] / ГД ФС РФ. – 2011. – Режим доступа к ресурсу : http://www.gks.ru/dbscripts/cbsd/dbinet.cgi#1.
    126. Одотюк І. В. Інвестиційний фактор інноваційних зрушень у наукомісткому виробництві промисловості України / І. В. Одотюк // Економіка і прогнозування. – 2008. – № 1. – С. 29–49.
    127. Одотюк І. В. Особливості інвестиційної політики / С. В. Кіреєв, І. В. Одотюк // Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К. : НВЦ НБУВ, 2009. – С. 140–148.
    128. Осецький В. Л. Інвестиції та інновації: проблеми теорії і практики [Текст] / В. Л. Осецький. – К. : ІАЕ УААН, 2003. – 413 c.
    129. Основи економічної теорії / [А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Клименко та ін.]; за ред. А. А. Чухна. – К. : Вища школа, 2001. – 606 с.
    130. Основы государственного регулирования финансового ринка. Зарубежный опыт : учеб. пособие / [Рот А., Захаров А., Миркин Я., Бернард Р., Баренбойм П.]. – М. : Юридический дом „Юстицинформ”, 2002. – 411 с.
    131. Основы политики Российской федерации в области развития науки и технологий на период до 2010 г. и на дальнейшую перспективу от 30.03.02. № Пр–576 : указ Президента Российской Федерации [Электронный ресурс] / Министерство образования и науки Российской Федерации. – 2012. – Режим доступа к ресурсу : http://mon.gov.ru/dok/ukaz/nti/4431/.
    132. Остафіль О. Банківське фінансування підприємств корпоративного сектору економіки України / О. Остафіль, М. Рубаха // Економіст. – К., 2008. – № 8. – С. 50-53.
    133. Отрасль коллективных инвестиций в мире [Электронный ресурс] // Национальная лига управляющих. – 2010. – Режим доступа к ресурсу : http://www.nlu.ru/news24.htm.
    134. Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні / Пересада А. А. – К. : ТОВ „Лібра”, 1998. – 392 с.
    135. Петруня Ю. Є. Непрофесійні суб’єкти ринку акцій України / Ю. Є. Петруня. – К. : Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 262 с.
    136. Пигу А. Экономическая теория благосостояния / А. Пигу ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1985. – 512 с.
    137. Податковий кодекс України : Кодекс України від 2.12.2010 № 2755–VI // Офіційний вісник України. – 10.12.2010. – № 92. – Т. 1. – Ст. 3248. – С. 9.
    138. Показники діяльності банків [Електронний ресурс] // Асоціація українських банків. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://aub.org.ua.
    139. Полєтаєв О. О. Економічна сутність фінансового посередництва / О. О. Полєтаєв // Наукові праці. – 2010. – Том 126. – Вип. 113 – С. 39–46.
    140. Політичні ризики і політична стабільність в Україні [Електронний ресурс] // Український незалежний центр політичних досліджень. – 2012. – 23 c. – Режим доступу до ресурсу : www.ucipr.kiev.ua/files/books /Political_risks7_Jan2011u.pdf.
    141. Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України : Указ Президента України від 04.04.03 № 292/2003 [Електронний ресурс] // Режим доступу до ресурсу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=292/2003.
    142. Поручник А. М. Венчурний капітал : зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні : монографія / А. М. Поручник, Л. Л. Антонюк. – К. : КНЕУ, 2000. – 172 с.
    143. Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу від 03.06.10 // Урядовий кур’єр. – 05.06.2010. – № 101.
    144. При пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні : закон України від 16.01.2003 № 433-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – Ст. 93.
    145. Про акціонерні товариства : закон України від 17.09.2008 № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
    146. Про банки та банківську діяльність : закон України від 07.12.2000 № 121-III // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 5. – Ст. 30.
    147. Про венчурні фонди : проект закону України від 25.06.08 [Електронний ресурс] / Державне агентство України з інвестицій та розвитку. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.in.gov.ua/index.php?get=118&id=1202.
    148. Про вимоги до осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) щодо складу та структури активів недержавних пенсійних фондів, якими вони управляють : рішення ДКЦПФР від 10.12.03 № 560 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – том 2. – с. 628. – Ст. 2862.
    149. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів : закон України від 25.12.08 № 801-VI // Відомості ВРУ. – 2009. – № 23. – Ст. 278.
    150. Про господарські товариства : закон України 19.09.1991 № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
    151. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні : закон України від 30.10.1996 № 448-96 // Відомості ВРУ. – 1996. – Ст. 292.
    152. Про Державну програму приватизації : закон України від 18.05.2000 № 1723-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 33-34. – Ст. 272.
    153. Про довірчі товариства : декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 № 23-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 19. – Ст. 207.
    154. Про доступ до публічної інформації : закон України від 13.01.2011 № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. – № 32. – 2011 – С. 314.
    155. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування : закон України від 09.07.03 № 1058-IV // Відомості ВРУ. – 2003. – № 49. – Ст. 376.
    156. Про засади запобігання і протидії корупції : закон України від 07.04.2011 № 3206-VI // Відомості ВРУ. – № 40. – 2011 – С. 404.
    157. Про затвердження Класифікації інституційних секторів економіки України : наказ Державної служби статистики України від 18.04.2005 № 96 [Електронний ресурс]. – 2005. Режим доступу до ресурсу : http://www.ukrstat.gov.ua/.
    158. Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя : розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні від 26.11.2004 № 2875 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 51. – ст. 302. – Ст. 3399.
    159. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії : указ Президента України від 15.03.2001 № 2299-III [Електронний ресурс] // Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua.
    160. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії : указ Президента України від 19.02.1994 № 55/94 // Відомості ВРУ. – 1994. – № 6. Ст.48. – С. 1343-1351.
    161. Про інвестиційну діяльність : закон України від 18.09.1991 № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – № 47. –1991 – Ст. 646. – С. 3146.
    162. Про інноваційну діяльність : закон України від 04.07.2002 № 40–ІV // Урядовий кур’єр. – № 143. –2002 – С. 2–4.
    163. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) : закон України від 15.03.2001 № 2299–III // Відомості Верховної Ради України. – 25.05.2001 р. – №21. – Ст. 103.
    164. Про ліквідацію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23.02.2012 № 148/2012 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. – 2012. – Режим доступу до ресурсу : http://www.dfp.gov.ua/60.html.
    165. Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні : закон України від 10.12.1997 № 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
    166. Про Національну комісію, що здійснює д
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины