ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ДОЗВОЛІВ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ :



  • Название:
  • ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ДОЗВОЛІВ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
  • Кол-во страниц:
  • 245
  • ВУЗ:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису



    КІТУРА АНДРІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ

    УДК 338.242.2


    ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ДОЗВОЛІВ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ



    Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата економічних наук


    Науковий керівник:
    Березюк Роман Михайлович,
    кандидат економічних наук, доцент





    Тернопіль - 2012







    Зміст
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1 12
    ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ДОЗВОЛІВ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ 12
    1.1. Концептуальні підходи та етапи утвердження ринкових механізмів управління викидами парникових газів 12
    1.2. Теоретичний аналіз економічної природи ринку дозволів на викиди парникових газів 30
    1.3. Інституційні засади державного регулювання ринку дозволів на викиди парникових газів 49
    Висновки до розділу 1 65
    РОЗДІЛ 2 68
    АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ДОЗВОЛІВ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ. 68
    2.1. Методична база та інструментарій дослідження інституційного забезпечення функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів 68
    2.2. Позиціонування України на ринку дозволів на викиди парникових газів 80
    2.3 Аналіз інституційного забезпечення іноземних ринків дозволів на викиди парникових газів 99
    2.4 Стан та проблеми інституційного забезпечення становлення ринкових механізмів зменшення викидів парникових газів в Україні. 117
    Висновки до розділу 2 136
    РОЗДІЛ 3 139
    ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКУ ДОЗВОЛІВ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ. 139
    3.1. Методологія визначення та принципи розподілу квот на міжнародному ринку дозволів на викиди парникових газів 139
    3.2 Механізми та інструменти підвищення ефективності участі України в функціонуванні міжнародного ринку дозволів на викиди парникових газів 158
    3.3 Інституційне забезпечення стратегії створення національного ринку дозволів на викиди парникових газів в Україні 174
    Висновки до розділу 3 194
    Висновки 197
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201









    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Прискорення глобалізаційних процесів виштовхує на поверхню та загострює численні суперечності сучасної економічної системи, головною з яких стає дихотомія між обмеженими ресурсами та необмеженими потребами. Фундаментальна суперечність ринкової економіки проявилася в дефіциті ресурсів природного середовища, а найгострішою на сучасному етапі є необхідність забезпечення стабільності кліматичної системи Землі. Розв’язання цієї проблеми у форматі Кіотського протоколу заклало основи формування ринку дозволів (квот) на викиди парникових газів (вуглецевого ринку) у його сучасному, не в усіх аспектах досконалому, вигляді. Виняткової важливості набувають питання участі України у функціонуванні цього ринку. Актуальність цієї проблеми визначається як загальнопланетарними завданнями підтримання кліматичної рівноваги, так і необхідністю рішучого переходу до інноваційної моделі економічного розвитку України. У цьому контексті нагальною необхідністю стають конкретні заходи створення і розвитку національного ринку дозволів на викиди парникових газів і адекватні йому механізми державного регулювання. Зважаючи на специфіку вуглецевого ринку, яка визначається, в першу чергу, його інституційним каркасом, а також враховуючи невідповідність існуючих інститутів цього ринку потенціалу та потребам України, особливої актуальності набуває розробка ефективного інституційного забезпечення функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів.
    Теоретична і практична розробка питань, що пов’язаних з функціонуванням ринку дозволів на викиди, здійснювалася багатьма вченими. Провідними дослідниками в цій сфері є Дж. Алді, С. Баррет, М. Вейтсман, Д. Віктор, М. Грабб, Д. Дейлс, Т. Дінан, Д. Клеппер, Т. Крокер, В. МакКіббін, Д. Монтгомері, К. Нейхофф, В. Нордхаус, Р. Ставінс, Дж. Стігліц, С. Стерн, Т. Тайтенберг. Окремим аспектам проблеми регулювання викидів парникових газів присвячені роботи вітчизняних економістів, зокрема, Р. Березюка, Г. Гелетухи, М. Довбенка, В. Дюканова, О. Логачової, Ю. Макогона, Н. Малиш, О. Рябич, В. Шевчука. Проблеми інституціональної економіки, екологічної політики та сталого розвитку розроблялися в працях таких відомих вчених як: З. Ватаманюк, А. Гриценко, І. Малий, А. Мельник, Л. Мельник, Д. Норт, А. Олійник, В. Тамбовцев, А. Ткач, А. Шастітко.
    Проте багатогранність проблеми та прискорений розвиток ринку дозволів на викиди парникових газів визначає необхідність глибшого теоретичного опрацювання особливостей його функціонування та виявлення головних детермінант. Недостатньо проаналізований у вітчизняній науковій літературі досвід створення національних та регіональних ринків дозволів на викиди парникових газів в контексті його застосування в Україні. Потребують вдосконалення державна політика щодо використання квоти на викиди, а також інституційне забезпечення ринку дозволів на викиди в Україні. Сукупність цих та інших проблемних питань свідчить про необхідність їхнього ґрунтовнішого аналізу, що визначає актуальність теми, мету, об’єкт, предмет, завдання та структуру дисертаційної роботи.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з виконанням науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету. Зокрема, в рамках науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії «Економічне зростання в Україні в контексті реалізації стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку» (державний реєстраційний номер 0109U000036) автором розроблено теоретичні підходи і запропоновано практичні рекомендації щодо інституційного забезпечення стратегії створення вуглецевого ринку в Україні як механізму стимулювання економічного зростання шляхом залучення інвестицій в енергоефективні технології; в рамках науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємств і корпорацій «Забезпечення конкурентоспроможності підприємств як фактор підвищення ефективності промислового виробництва» (державний реєстраційний номер 0107U012224) автором обґрунтовано підходи та механізми залучення інвестицій завдяки участі підприємств в вуглецевому ринку у контексті забезпечення їхньої конкурентоспроможності.
    Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення інституційного забезпечення функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів.
    Для досягнення мети у дисертації поставлені для вирішення такі завдання:
     визначити причини та передумови застосування ринкового підходу до зменшення викидів парникових газів для виявлення закономірностей формування ринку дозволів на викиди парникових газів;
     обґрунтувати теоретичні положення, що дозволять дослідити процеси функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів з метою вияву його глибинної сутності, форм прояву та головних детермінант розвитку;
     виокремити інституційні засади вуглецевого ринку з метою окреслення ролі держави в розбудові інституційного забезпечення цього ринку;
     проаналізувати позиції України у різних сегментах вуглецевого ринку з метою підвищення ефективності державної політики в цій сфері;
     проаналізувати іноземний досвід інституційного забезпечення функціонування ринків дозволів на викиди парникових газів для виявлення можливостей його імплементації в Україні;
     визначити стан та конкретні проблеми інституційного забезпечення залучення України до торгівлі дозволами на викиди парникових газів з метою його подальшого вдосконалення;
     обґрунтувати правила та принципи функціонування системи обмеження викидів парникових газів у посткіотському періоді у формі методики встановлення квот для країн на викиди парникових газів;
     запропонувати підходи та шляхи підвищення ефективності політики України на ринку дозволів на викиди парникових газів;
     удосконалити методику розрахунку квот підприємств на викиди парникових газів на національному вуглецевому ринку з метою стимулювання зменшення викидів та підвищення енергоефективності;
     запропонувати економічний інструментарій державного регулювання національного ринку дозволів на викиди парникових газів для забезпечення його ефективності, гнучкості та стабільності.
    Об’єктом дослідження є процес інституційного забезпечення функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів.
    Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні засади інституційного забезпечення функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів.
    Методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дослідження слугували фундаментальні положення і принципи економічної теорії, мікроекономіки та макроекономіки, теорій інституціоналізму, державного управління, державного регулювання економіки, конкурентних переваг, концепцій екстерналій, спільних благ; теорій адміністративного і міжнародного права, соціології, філософії.
    У процесі дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: системний підхід, методи теоретичного узагальнення і порівняння – при з’ясуванні причин, передумов та закономірностей виникнення і утвердження ринку дозволів на викиди парникових газів; історичний метод – для періодизації процесів становлення ринку дозволів на викиди, а також імплементації норм Кіотського протоколу в нормативне поле України; методи економіко-математичного моделювання та функціональний аналіз – для розробки теоретичної моделі ринку дозволів на викиди в короткостроковому та довгостроковому періодах; методи статистичного і графічного аналізів – для оцінки позицій України на міжнародному ринку квот на викиди, а також розрахунку потенціалу зменшення викидів парникових газів у країнах Додатку Б Кіотського протоколу; методи системно-структурного аналізу, дедукції та індукції, порівняння, аналізу та синтезу – для аналізу світового досвіду розбудови інституційного забезпечення ринку дозволів на викиди; позитивний та нормативний методи – для розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи обмеження викидів парникових газів у посткіотському періоді; економіко-математичний і порівняльний аналіз – для оптимізації політики та стратегії України на ринку прав на викиди парникових газів; методи стратегічного аналізу, синтезу та узагальнення – для удосконалення інституційного забезпечення ринку дозволів на викиди парникових газів в Україні, а також розробки інструментарію державного регулювання цього ринку.
    Інформаційну базу дослідження склали вітчизняні і зарубіжні наукові публікації, монографічні праці, наукові статті у фахових виданнях; вітчизняні законодавчі акти; директиви Євросоюзу та нормативні акти інших країн; статистичні матеріали; аналітичні розрахунки автора, виконані у процесі проведення дослідження.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглиблені теоретичних основ дослідження ринку дозволів на викиди парникових газів та розробці комплексу науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення його інституційного забезпечення. Основні результати виконаного дослідження, що визначають його наукову новизну, полягають у такому:
    вперше:
     запропоновано теоретичне тлумачення економічної природи та процесів еволюції ринку дозволів на викиди парникових газів на основі концепції спільних благ, а не з позицій екстерналій, і на цій підставі розроблено методичний підхід до розрахунку квот для країн на викиди парникових газів в посткіотському періоді, який ґрунтується на багатофакторній виробничій функції та дозволяє забезпечити справедливість, високу ефективність і гнучкість розподілу квот;
     обґрунтовано необхідність створення Національного фонду квот та розроблено інструментарій державного економічного регулювання вуглецевого ринку, який полягає у здійсненні «вуглецевих» інтервенцій та встановленні облікової ціни на дозволи на викиди, що сприятиме розв’язанню проблем волатильності та монополізації ринку і має винятково важливе значення на етапі його формування та в умовах нестабільності і впливу зовнішніх шоків;
    удосконалено:
     теоретичну модель ринку дозволів на викиди парникових газів, яка, на відміну від існуючих, дозволяє виявити та конкретизувати характер впливу головних ринкових детермінант на поведінку його учасників у коротко- та довгостроковому періодах;
     систематизацію елементів інституційного забезпечення функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів через виділення його ієрархічного та функціонального зрізів, а також базових інститутів, які необхідні для формування даного ринку та його державного регулювання;
     методичний підхід до розрахунку квот на викиди парникових газів учасників національного вуглецевого ринку, який на відміну від прийнятого, ґрунтується на середньогалузевих показниках карбономісткості та дозволяє зберегти переваги безкоштовного розподілу квот, одночасно стимулюючи учасників зменшувати викиди;
    дістало подальшого розвитку:
     обґрунтування пріоритетних механізмів та інструментів участі України у торгівлі дозволами на викиди парникових газів, які полягають у максимізації вигоди України з врахуванням часових, кількісних та якісних параметрів. Такий підхід, на відміну від традиційного, дає змогу гармонійно перейти від політики експорту дешевих квот до ефективного управління національною квотою за допомогою державного регулювання внутрішнього ринку дозволів;
     періодизація процесів імплементації норм Кіотського протоколу в національне нормативно-правове поле, яка передбачає виділення чотирьох основних етапів та допомагає відстежити якісні зміни, а також виявити відсутність або неефективність окремих елементів нормативного забезпечення торгівлі вуглецевими одиницями та скорочення викидів парникових газів;
     класифікаційні ознаки теоретичної стратифікації ринку дозволів на викиди парникових газів, а саме – виокремлення його основних сегментів та компонентів, що створює передумови для структурного та кількісного аналізу його динаміки, виявлення причин та основних наслідків зміни кон’юнктури цих сегментів, а також успішного позиціонування України на даному ринку.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення, висновки та науково-практичні рекомендації автора можуть бути використані підприємствами та організаціями різних форм власності, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державним агентством екологічних інвестицій та іншими органами державної влади в процесі формування та реалізації державної політики в сфері торгівлі квотами на викиди парникових газів, створення вуглецевого ринку України, а також стимулювання приватних інвестицій в проекти зменшення викидів парникових газів.
    Прикладні результати дисертаційної роботи використані при розробці пропозицій для Національного плану адаптації до зміни клімату (довідка Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області № 1-3/2663 від 06.11.2012 р.); практичні рекомендації та висновки стосовно перспектив становлення ринкових механізмів зменшення викидів парникових газів впроваджені у роботі ТОВ «Тернопільський машинобудівний завод» (довідка № 256 від 02.11.2012 р.); прогнози динаміки, попиту та пропозиції на міжнародному вуглецевому ринку прийняті до уваги ТОВ «Фонд цільових екологічних (зелених) інвестицій» (довідка № 253 від 25.10.2012 р.); розроблена модель ринку дозволів на викиди парникових газів та практичні пропозиції щодо оптимізації політики України на ньому використані ТОВ «Ернст енд Янг» (довідка № 2647 від 07.11.2012 р.); практичні рекомендації щодо створення та державного регулювання вуглецевого ринку в Україні прийнято до впровадження Світовим Банком (довідка № 2012/11/7-11 від 07.11.2012 р.); впроваджені у навчальний процес Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін «Економічна теорія» та «Мікроекономіка» (довідка № 126-15/31-33 від 29.10.2012 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, у якій представлено авторські розробки і особисто одержані теоретичні та практичні результати. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї й положення, що становлять індивідуальний внесок автора.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних та всеукраїнських конференціях: «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Тернопіль, 2008 р.); «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: становлення та розвиток українського ринку цінних паперів та його інтеграція до світового» (Анталія, Туреччина, 2008 р.); «Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації» (Тернопіль, 2008 р.); «Проблеми економічної інтеграції України у Європейський Союз: формування нового світового економічного порядку» (Анталія, Туреччина, 2009 р.); «Глобальні зміни клімату: загрози людству та механізми відвернення» (Львів, 2009 р.); «Фінанси України» (Маріуполь, 2010 р.); «Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформацій» (Одеса, 2010 р.); «Довкілля 2010» (Київ, 2010 р.); «Актуальні проблеми державного управління та державної служби» (Харків, 2011 р.); «Шевченківська весна 2011: Економіка» (Київ, 2011 р.); «Energy and Environment in Eastern Europe» (Munich, Germany, 2011 р.); «Організаційно-економічні проблеми регіонального розвитку в сучасних умовах» (Сімферополь, 2012 р.); «Національний, регіональний та міжнародний вуглецевий ринок як інструмент реалізації стратегії сталого низьковуглецевого розвитку» (Мінськ, Білорусь, 2012 р.); «Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування» (Івано-Франківськ, 2012 р.).
    Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 22 наукові праці загальним обсягом 11,1 д. а. (автору належить – 8,9 д. а.), в т. ч. 9 статей у фахових виданнях загальним обсягом 7,5 д. а. (автору належить – 6,1 д. а.), 11 праць апробаційного характеру загальним обсягом 1,9 д. а. (автору належить – 1,8 д. а.), 1 стаття в зарубіжних виданнях обсягом 1,05 д. а. (автору належить – 0,5 д. а.), 1 праця в інших виданнях обсягом 0,52 д. а. (автору належить – 0,45 д. а.).
    Структура і обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 239 сторінок друкованого тексту (основного – 200 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 210 найменувань на 25 сторінках, 7 додатків на 14 сторінках. Основний текст містить 33 рисунки на 13 сторінках та 7 таблиць на 4 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та запропоновано практичні шляхи вирішення наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні інституційного забезпечення функціонування ринку дозволів на викиди парникових газів. Результати дослідження дозволяють сформулювати такі висновки:
    1. Аналіз теоретичних аспектів становлення ринку дозволів на викиди парникових газів дозволив встановити, що в його основі лежить розподіл права споживати спільне благо, яким є здатність кліматичної системи підтримувати стійку рівновагу. Визначено, що досягнути раціонального споживання цього блага можна лише на основі підходу, який дозволить встановити дійсну його цінність і згенерувати особисту зацікавленість економічних суб’єктів у раціональному споживанні. Набуття вартісних характеристик базовими елементами системи обмеження викидів парникових газів може бути забезпечене лише ринковим механізмом.
    2. Дослідження базових засад ринку дозволів на викиди парникових газів дозволило встановити, що товар на цьому ринку має складну природу – його внутрішньою сутністю є право на споживання спільного блага, а його зовнішнім проявом – вуглецева одиниця, форма та особливості якої закріплені регулятором і визнаються усіма учасниками ринку. Виявлено, що в короткостроковому періоді гранична корисність дозволів на викиди для споживача є сталою величиною, а отже, поведінка економічних агентів на ринку визначається граничними витратами на зменшення викидів. Однак, у довгостроковому періоді кількість ринкових детермінант суттєво зростає. Визначальними серед них є три чинники – максимальний обсяг викидів парникових газів, характер первісного розподілу квот та індивідуальні граничні витрати на зменшення викидів.
    3. Доведено, що виявлені на ґрунті теоретичного аналізу детермінанти ринку дозволів на викиди парникових газів фактично виступають його інституційними засадами. У зв’язку з цим, роль держави актуалізується вже на етапі їхнього проектування, ще до появи самого вуглецевого ринку. Ця обставина обумовлює у подальшому необхідність державного нагляду та регулювання ринку дозволів на викиди парникових газів.
    4. За результатами сегментування глобального вуглецевого ринку та аналізу позиції України на ньому, виявлено, що частка України не перевищує 1% глобального ринку. Простежуються відмінності в характері розвитку окремих ринкових механізмів Кіотського протоколу (сегментів глобального ринку), між якими існує конкурентна боротьба, в якій ефективнішим є механізм чистого розвитку, проте участь в цьому сегменті ринку в якості продавця для України є закритою. Позиції України на сучасному етапі не відповідають її потенціалу та національним інтересам, що вимагає перегляду державної політики в цій сфері.
    5. Аналіз іноземного досвіду розбудови базових інститутів вуглецевого ринку дозволив встановити, що ці процеси завжди були поступовими та мали на меті досягнення максимального рівня гнучкості. Надмірне втручання з боку держави та відсутність вмонтованих автоматичних регуляторів призводить до виникнення проблем з ліквідністю та волатильністю ринку, або до недобросовісної конкуренції. Виділено низку позитивних елементів конструкції існуючих вуглецевих ринків, зокрема раціональна та об’єктивна методика розподілу квот, дієва система санкцій проти порушників, поетапність створення ринку, а також стабільність і визначеність його нормативно-правового регулювання. Доведено, що оптимальним для України прикладом створення національного/регіонального вуглецевого ринку може вважатися ринок ЄС.
    6. Аналіз стану та проблем інституційного забезпечення участі України в ринку дозволів на викиди, дозволив розробити періодизацію процесів імплементації норм Кіотського протоколу в національне законодавство. Крім того, підтверджено наявність значного економічного потенціалу залучення України до торгівлі вуглецевими одиницями, який проявляється, насамперед, у низьких витратах на зменшення викидів парникових газів та профіциті національної квоти. Головними перешкодами на шляху України до входження в міжнародний ринок квот є недосконале законодавство, відсутність чіткої національної стратегії в цій сфері та несприятливий інвестиційний клімат.
    7. Враховуючи роль, яку відіграє первинний розподіл квот для розвитку вуглецевого ринку, запропоновано теоретичні основи визначення принципів обмеження викидів парникових газів в посткіотському періоді. Вони ґрунтуються на розробленому автором методологічному підході до визначення квот країн на викиди парникових газів шляхом встановлення функціональної залежності на базі п’яти чинників. Два з них, а саме частка в світовому продукті та частка в світовому населенні, мають екзогенний по відношенню до самої методики характер. Три інші (коефіцієнти еластичності та математичного зведення) є ендогенними і дозволяють модифікувати вихідну формулу залежно від необхідності. Результати проведеного аналізу підтвердили відповідність запропонованої методики принципам економічної та екологічної ефективності, гнучкості та рівності.
    8. У контексті формування ефективної державної політики України на глобальному вуглецевому ринку обґрунтовано необхідність відходу від адміністративного режиму державного регулювання до використання гнучких економічних важелів, що забезпечить для України високу економічну та екологічну ефективність торгівлі квотами на викиди. В довгостроковій перспективі, оптимальною стратегією є створення національної системи торгівлі дозволами на викиди, орієнтованої, насамперед, на розвиток внутрішнього попиту.
    9. Запропоновано стратегію створення вуглецевого ринку, визначено її основні етапи та висунуто рекомендації щодо методики алокації квот між його учасниками. Для подолання можливих проблем, що пов’язані з низькою ліквідністю і волатильністю нового ринку, обґрунтовано необхідність застосування економічних важелів державного регулювання («вуглецевих» інтервенцій та облікової ціни для дозволів на викиди). На цій підставі запропоновано концепцію Національного фонду квот, переваги якого як регулюючого органу порівняно з адміністративним регулятором, полягатимуть у швидкості та ефективності реагування на зміни кон’юнктури ринку дозволів на викиди. У перспективі діяльність Національного фонду квот може створити передумови для продажу Україною надлишкових одиниць AAU в межах Схеми зелених інвестицій.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Акерлоф Дж. Рынок "лимонов": неопределенность качества и рыночный механизм // THESIS. 1994. – Вып. 6. – С. 91-104.
    2. Березюк Р.М. Міжнародний ринок дозволів на викиди парникових газів: проблеми становлення та можливості участі України/ Р.М. Березюк, А.Я. Кітура // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль: Економічна думка, 2008. – Випуск 5 (2008). – С. 108-120.
    3. Березюк Р.М. Стратегія участі України в міжнародному ринку квот на викиди парникових газів / Р.М. Березюк, А.Я. Кітура // Журнал європейської економіки. – Тернопіль, 2009. – Том 8 (№ 3). – С. 283-305.
    4. Березюк Р.М. Теоретичні аспекти стратегії використання Україною механізмів міжнародного ринку дозволів на викиди парникових газів у контексті Кіотського протоколу / Р.М. Березюк, А.Я. Кітура // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації” (Тернопіль, 22-24 жовтня 2008). – Тернопіль, 2008. – С. 25-28.
    5. Березюк Р.М. Фінансово-економічні важелі відвернення негативних екстерналій у контексті поглиблення світової екологічної кризи / Р.М. Березюк, А.Я. Кітура // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – Випуск 5 (2007). – С. 174-181.
    6. Бьюкенен Дж. М. Сочинения / Дж. М. Бьюкенен; Гл. ред. кол.: Нуреев Р.М. и др.; Пер. с англ. // Сер. Нобелевские лауреаты по экономике. – М., 1997. – Т.1. – 560 с.
    7. Валовий внутрішній продукт [Електронний ресурс] // Держкомстат України, 1998-2011. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2005/vvp/vvp_ric/vvp_u.htm
    8. Веклич О.О. Оцінювання фіскального потенціалу податку на двоокис вуглецю при змінній базі та ставці оподаткування / О.О. Веклич, О.П. Маслюківська // Фінанси України. – 2008. – № 6. – С.63 – 69.
    9. Выбросы двуокиси углерода (СО2) [Електронний ресурс] // Статистический отдел ООН, Департамент по экономическим и социальным вопросам, Информационно-аналитический центр по углекислому газу. – Режим доступу: http://mdgs.un.org/unsd/mdg/ SeriesDetail.aspx?srid=749&crid=.
    10. Гальчинський А. С. Економічна теорія / А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко. – К., 2007. – 503 с.
    11. Глобальні зміни клімату: економіко-правові механізми імплементації Кіотського протоколу в Україні // [Шевчук В.Я., Іваненко Н.П., Кубланов С.Х., Ласкаревський В.Й., Парасюк Н.В., Толкачов В.А., Трофимова І.В.]; за ред. В.Я.Шевчука. – К.: Геопринт, 2005. – 147 c.
    12. Гоббс Т. Левіафан / Т. Гоббс – К.: Дух і літера, 2000. – 606 с.
    13. Граб М. Киотский протокол: Анализ и интерпретация / М. Граб, К. Вролик , Д. Брэк [пер. с англ.] – М.: Наука, 2001. – 303 с.
    14. Г'юм Д. Трактат про людську природу / Д. Г'юм – Київ: Всесвіт, 2003. – 552 с.
    15. Долішній М. Моделі державного регулювання в ринковій економіці / М. Долішній, М. Козоріз // Економіка України. – 1999. – № 6. – С. 13-22.
    16. Дюканов В.Г. Механізми Кіотського протоколу: досвід та перспективи для України: Монографія / В.Г. Дюканов, О.В. Дюканова – К.: Фенікс, 2006. – 160 с.
    17. Израэль Ю.А. Изменения глобального климата: Роль антропогенных воздействий / Ю.А. Израэль, Г.В. Груза, В.М. Катцов, В.П. Мелешко. – К.: Метеорология и гидрология. – 2001. – №5. – С. 5-21.
    18. Інформація про авуари та операції в національному електронному реєстрі антропогенних викидів та абсорбції парникових газів України станом на 05.09.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.carbonunitsregistry.gov.ua/ua/publication/content/1007.htm.
    19. Кітура А.Я. Аналіз нормативних та економічних передумов для участі України в торгівлі дозволами на викиди парникових газів / А.Я. Кітура // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки: Випуск 26: У двох частинах. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – Частина І. Том 1. – С.103-109.
    20. Кітура А.Я. Аналіз результатів функціонування першого регіонального вуглецевого ринку в США / А.Я. Кітура // Организационно-экономические проблемы регионального развития в современных условиях: материалы международной научно-практической конференции молодых ученых, аспирантов и студентов. – Симферополь, 2012. – С. 132-134
    21. Кітура А.Я. Державне регулювання викидів парникових газів: основні підходи / А.Я. Кітура // Управління розвитком: збірник наукових робіт. – Х., 2011. – Випуск 10 (107). – С. 160-161.
    22. Кітура А.Я. Інституційні основи та пануючі тенденції функціонування міжнародного ринку дозволів на викиди парникових газів / А.Я. Кітура // Наука молода: Збірник наукових праць Ради молодих вчених ТНЕУ. – Тернопіль: Економічна думка, 2009. – Випуск 10. – С. 68-76.
    23. Кітура А.Я. Інституційні та економічні важелі механізму білатерального функціонування вітчизняного і світового ринку квот на викиди парникових газів / А.Я. Кітура // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль: Економічна думка, 2009. – Випуск 5 (2009). – С. 134-145.
    24. Кітура А.Я. Кіотський протокол: стимул чи обмежувач? / А.Я. Кітура, А.І. Єрьоменко // Дзеркало тижня. – 2011. – №28 (12-19 серпень 2011). – С. 9.
    25. Кітура А.Я. Максимізація вигод України від торгівлі квотами на викиди парникових газів шляхом створення національного ринку квот / А.Я. Кітура // Збірник науково-технічних праць “Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: глобальні зміни клімату – загрози людству та механізми відвернення”. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. – Вип. 19.14. – С. 163-175.
    26. Кітура А.Я. Механізми участі України в Кіотському процесі у контексті встановлення енергозберігаючого типу економічного зростання / А.Я. Кітура // Тези доповідей Міжнародної конференції молодих вчених і студентів “Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (Тернопіль, 27-28 березня 2008). – Тернопіль, 2008. – С. 202-206.
    27. Кітура А.Я. Перспективи використання Україною Схеми зелених інвестицій для продажу невикористаних квот на викиди парникових газів/ А.Я. Кітура // Збірник матеріалів Четвертої науково-практичної конференції “Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації” (Одеса, 8-10 вересня 2010 р.). – Одеса, 2010. – Частина 2. – С. 11-13.
    28. Кітура А.Я. Потенціал скорочення викидів парникових газів в житлово-комунальному господарстві / А.Я. Кітура // Збірник тез доповідей студентської наукової конференції “Науково-дослідна робота студентів: формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації” (Тернопіль, 14 квітня 2009). – Тернопіль: 2009. – С. 131-134.
    29. Кітура А.Я. Принципи та алгоритм побудови ефективного ринку квот на викиди парникових газів в Україні / А.Я. Кітура // Національна екологічна політика в контексті європейської інтеграції України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 жовтня 2010 р.). – К., 2010. – С. 157-161.
    30. Кітура А.Я. Проблеми та недоліки глобальної системи обмеження викидів парникових газів / А.Я. Кітура // Шевченківська весна: Економіка: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – Київ, 2011 р. – Вип. ІХ, Том 2. – С. 124-126.
    31. Кітура А.Я. Проблеми та перспективи створення національного ринку дозволів на викиди парникових газів України/ А.Я. Кітура // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції “Фінанси України” (Маріуполь, 26-28 липня 2010 р.). – Маріуполь, 2010 – С. 5-7.
    32. Кітура А.Я. Створення вуглецевого ринку в Україні як акселератор інтеграції в ЄС / А.Я. Кітура // Інтеграційні процеси та пріоритетні орієнтири розвитку економіки України: економіка, фінанси, право/ Зб. матеріалів XV Міжнародної науково-практичної конференції: 27 квітня 2012 р. – К.: УДУМФТ, 2012. – С.122-125
    33. Кітура А.Я. Структурні та якісні аспекти еволюції глобального ринку квот на викиди парникових газів в контексті виконання Кіотського протоколу/ А.Я. Кітура // Журнал “Актуальні проблеми економіки”. – Київ, 2011. – Випуск №9-2011. – С. 185-192.
    34. Кітура А.Я. Трансакції світового ринку у форматі Кіотського протоколу: уроки для України / А.Я. Кітура // Збірник тез доповідей студентської наукової конференції “Науково-дослідна робота студентів: формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації” (Тернопіль, 17 квітня 2007). – Тернопіль, 2007. – С. 94-95.
    35. Кітура А.Я. Аналіз функціонування ринкових механізмів Кіотського протоколу / А.Я. Кітура // Статистика України: науково-інформаційний журнал. – К.: 2012 – №2 (57). – С. 53-59
    36. Кітура А.Я. Методика визначення та принципи розподілу квот на викиди парникових газів в посткіотському періоді / А.Я. Кітура // Економіка і держава: міжнародний науково-практичний журнал. – К.: 2012. – №6. – С. 71-77
    37. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Коуз Р. [пер. с англ. Б. Пинскера; науч. ред. Р. Капелюшников]. – М.: Новое издательство, 2007. — 224 с.
    38. Логачова О. В. Міжнародна торгівля викидами як економічний інструмент регулювання стану довкілля / О. В. Логачова // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – 2006. – Спецвипуск. Том 2 – С. 383-390.
    39. Логачова О.Л. Механізми регулювання антропогенних викидів парникових газів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.06 «Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища» / О.Л. Логачова; Дон. держ. ун-т. управл. – Донецьк, 2008. – 21 с.
    40. Малиш Н.А. Ефективні механізми формування державної екологічної політики: монографія / Н.А. Малиш. – К., 2011. – 348 с.
    41. Мальтус Т. Дослідження закону народонаселення / Томас Мальтус; [пер. з англ. В Шовкун]. – К.: Основи, 1998. – 535 с.
    42. МГЭИК, 2007: Изменение климата, 2007 г.: Обобщающий доклад. Вклад рабочих групп І, ІІ и ІІІ в Четвертый доклад об оценке Межправительственной группы экспертов по изменению климата [Електронний ресурс] / МГЭИК [Р. Пачаури, А. Райзингер и основная группа авторов]. – Женева, 2007. – 104 с. – Режим доступу: http://www.ipcc. ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr_ru.pdf.
    43. Мельник А.Ф. Національна економіка: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / А. Ф. Мельник, А. Ю. Васіна, Т. Л. Желюк, Т. М. Попович. – К., 2011. – 463 с.
    44. Мельник Л. Г. Методы решения экологических проблем : монография / под ред. д.э.н., проф. Л. Г. Мельника, к.э.н. Е. В. Шкарупы. – Сумы: Изд-во СумГУ, 2010. – Вып. 3. – 663 с.
    45. Мельник Л. Г. Устойчивое развитие: теория, методология, практика: учебник. / под ред. проф. Л. Г. Мельника. – Сумы, 2009. – Сумы, 2009. –1216 c.
    46. Михасюк І. Р. Державне регулювання економіки: Підручник. / І. Р. Михасюк, Л. А. Швайка. – Львів, 2006. – 220 с.
    47. Национальный кадастр антропогенных выбросов из источников и абсорбции поглотителями ПГ в Украине за 1990-2010 гг / Министерство охраны окружающей природной среды Украины. – Киев, 2012. – 334 с.
    48. Національна стратегія України щодо спільного впровадження та торгівлі викидами / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К.: 2003. – 192 с.
    49. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К, 2010. – 232 с
    50. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. — М.: Фонд экономической книги “Начала”, 1997. – 180 с.
    51. Патнэм Р. Чтобы демократия сработала. Гражданские традиции в современной Италии / Р. Патнэм – М.: Ad Marginem, 1996. – 367 с.
    52. Пигу А. Экономическая теория благосостояния. Т.1-2 / А. Пигу. – М.: Прогресс, 1985.
    53. Податковий кодекс України // Голос України вiд 04.12.2010. – № 229-230.
    54. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2007 р. № 612 та від 30 липня 2007 р. № 977: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2010 р. № 325 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 31. – С. 6.
    55. Про затвердження Інструкції про реалізацію проектів спільного впровадження за національною процедурою: Наказ Національного агентства екологічних інвестицій України від 18 грудня 2008 р. №79 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 5. – С. 53.
    56. Про затвердження Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 р. № 346-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=272-2009-%F0.
    57. Про затвердження Положення про Національне агентство екологічних інвестицій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 2007 р. № 977 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 57. – С. 14.
    58. Про затвердження Порядку визначення мінімальної ціни на одиницю встановленої кількості та одиницю скорочення викидів парникових газів: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2008 р. № 27 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 8. – C. 28.
    59. Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів згідно з Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 206 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. – С. 130.
    60. Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у період дії зобов'язань сторонами Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату: Постанова Кабінету міністрів України від 22 лютого 2008 р. № 221 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 23. – C. 54.
    61. Про затвердження Порядку функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, які не регулюються Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2006 р. № 554 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 17. – С. 62.
    62. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 1 червня 2010 р. № 2289-VI // Голос України. – 30.06.2010. – № 118.
    63. Про координатора заходів щодо виконання зобов'язань України за Рамковою конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату: Указ Президента України від 12 вересня 2005 р. № 1239/2005 // Урядовий кур'єр. – 16.09.2005. – № 175.
    64. Про Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1999 р. № 583 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 15. – С. 31.
    65. Про підписання Меморандуму про порозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Нідерланди про співробітництво з впровадження Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, зокрема щодо зменшення емісії парникових газів відповідно до статті 6 Кіотського протоколу: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. № 318-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=318-2006-%F0.
    66. Про підписання Угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки про сприяння проектам, спрямованим на скорочення антропогенних викидів із джерел або на збільшення абсорбції поглиначами парникових газів відповідно до статті 6 Кіотського протоколу: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 623-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=623-2006-%F0.
    67. Про прийняття за основу проекту Закону України про регулювання у сфері енергозбереження: Постанова Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 р. № 2622-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2622-17.
    68. Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату: Закон України від 4 лютого 2004 р. № 1430-IV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 8. – С. 69.
    69. Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату: Закон України від 29 жовтня 1996 року № 435/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 50.
    70. Про стан та проблеми імплементації Україною Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату: Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.06.2007 // Офіційний вісник Президента України. – 2007. – № 21. – С. 20.
    71. Про утворення Національного агентства екологічних інвестицій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2007 р. № 612 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 26. – С. 34.
    72. Про формування і ведення Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 504 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 40. – C. 34.
    73. Рамочная конвенция ООН об изменении климата: Первые десять лет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wwf.ru/data/publ/ 10yearsunfccc.pdf.
    74. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. Избранное / Д. Рикардо; [пер. с англ.; предисл. П.Н. Клюкина]. – М.: Эксмо, 2007. – 960 с.
    75. Рябич О. М. Проблеми посткіотської угоди і зміни в законодавстві відносно стратегії зниження рівня викидів парникових газів в Україні/ О. М. Рябич // Економіка та право. – Д., 2009. – № 1 (2009). – С. 127-131.
    76. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М.: Эксмо, 2007. – 960 с.
    77. Таллок Г. Общественные блага, перераспределение и поиск ренты / Г. Таллок; пер. с англ. Л.Гончаровой. – М., 2011. – 224 c.
    78. Тамбовцев В. Л. Теории государственного регулирования экономики: Учеб. пособие. / В. Л. Тамбовцев. – М., 2008. – 158 с.
    79. Третье, четвертое и пятое национальные сообщения Украины по вопросам изменения климата, подготовленные на выполнение статей 4 и 12 Рамочной конвенции ООН об изменении климата и статьи 7 Киотского протокола / Министерство охраны окружающей природной среды Украины. – Киев, 2009. – 367 с.
    80. Ходико Д. Проблеми реалізації ринкових механізмів Кіотського протоколу в країнах Європейського Союзу / Д. Ходико // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Міжнар. відносини. – 2008. – Вип. 23. – С. 267-276.
    81. Шаститко А. Е. Новая институциональная экономическая теория / А.Е. Шаститко. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Экон. фак. МГУ, ТЕИС, 2002. – 591 с.
    82. Akhurst M. Greenhouse gas emissions trading in BP [Електронний ресурс] / M. Akhurst, J. Morgheim, R. Lewis. – Energy Policy. – 2003. – № 31. – Р. 657–663. – Режим доступу: http://www.homepages.ucl.ac.uk/~uctpich/ BParticle.pdf.
    83. Aldy J. Climate Change: An Agenda for Global Action [Електронний ресурс] / J. Aldy, P. Orszag, J. Stiglitz // Pew Timing Workshop, 2001. – Режим доступу: http://www.pewclimate.org/docUploads/stiglitz%2Epdf.
    84. Andre F. Performing an environmental tax reform in a regional economy. A computable general equilibrium approach [Електронний ресурс] / F. Andre, M. Cardenete, E. Velazquez // Discussion paper No. 2003.125. – Tilburg University, December 2003. – Режим доступу: http://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=556965
    85. Anil A. Making the Kyoto Protocol Work [Електронний ресурс] / A. Anil // CSE Statement. – Режим доступу: http://www.cseindia.org/html/eyou/ climate/pdf/cse_stat.pdf.
    86. Annex I National Communications [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unfccc.int/national_reports/annex_i_natcom/submitted_natcom/items/4903.php.
    87. Arrhenius S. On the Influence of Carbonic Acid in the Air upon the Temperature of the Ground [Електронний ресурс] / S. Arrhenius // Philosophical Magazine and Journal of Science. – 1986. – Series 5, Volume 41. – Р. 237-276. – Режим доступу: http://www.rsc.org/images/Arrhenius1896_ tcm18 -173546.pdf.
    88. Baer P. The Greenhouse Development Rights Framework. The right to development in a climate constrained world [Електронний ресурс] / P. Baer // Heinrich Boll Foundation and the Stockholm Environment Institute. – Berlin, 2008. – Режим доступу: http://www.ecoequity.org/docs/TheGDRsFrame work.pdf.
    89. Barrett S. Environment and Statecraft: The Strategy of Environmental Treaty-Making / S. Barrett. – Oxford University Press, 2003.
    90. Barrett S. Towards a Better Climate Treaty / S. Barrett // World Econ. – 2001. – № 3 (2). – Р. 35–45.
    91. Benedick R. E. Striking a new deal on climate change / R. E. Benedick // Science and Technology Online. – 2001. – № 5. – Р. 71–76.
    92. Berezuk R. World market quotas of greenhouse gases emissions: problems of Ukraine’s participation / R. Berezuk, A. Kitura // Es ist erschienen in der Schriftenreihe: Europaische Integration. Grundlagen der Theorie und Politik, Berlin Nr 24/2010. – P. 28-40.
    93. Blanchard O. Equity and efficiency in climate change negotiations: a scenario for world emission entitlements by 2030 / O. Blanchard, P. Criqui, M. Trommetter, L. Viguier // Cahier de recherché. – No. 26. – Institut d’Economie et de Politique de l’Energie, July 2001.
    94. Bosetti V. Global Climate Policy Architecture and Political Feasibility: Specific Formulas and Emission Targets to Attain 460 ppm CO2 Concentrations [Електронний ресурс] / V. Bosetti, J. Frankel // Fondazione Eni Enrico Mattei Working Paper Series, Nota Di Lavoro 92.2009. – Режим доступу: http://ssrn.com/abstract=1515780.
    95. Bradford D. Improving on Kyoto: Greenhouse Gas Control as the Purchase of a Global Good [Електронний ресурс] / D. Bradford // CEPS Working Paper No. 96. – January 2004. – Режим доступу: http://www.princeton.edu/~ceps/ workingpapers/96 bradford.pdf
    96. Brazil proposed elements of a protocol to the United Nations framework convention on climate change [Електронний ресурс] // Presented by Brazil in Response to the Berlin Mandate. FCCC/AGBM/1997/MISC.1/Add.3. – Режим доступу: http://unfccc.int/cop4/resource/docs/1997/agbm/misc01a3.htm
    97. Budzinski O. Ecological Tax Reform and Unemployment: Competition and Innovation Issues in the Double Dividend Debate [Електронний ресурс] / O. Budzinski // Universitat Hannover Fachbereich Wirtschaftswissenschaften, 2002, Working Paper. – Режим доступу: http://ssrn.com/abstract=509362.
    98. Canada’s Fifth National Communication on Climate Change. Actions to Meet Commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change, 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unfccc.int/ resource/docs/natc/can_nc5.pdf.
    99. Capoor K. State and trends of the Carbon Market 2006 [Електронний ресурс] / K. Capoor, P. Ambrosi – World Bank, Washington, DS. May 2006. – Режим доступу: http://wbcarbonfinance.org/docs/StateoftheCarbonMarket2006.pdf.
    100. Capoor K. State and trends of the Carbon Market 2007 [Електронний ресурс] / K. Capoor, P. Ambrosi – World Bank, Washington, DC. May 2007. – Режим доступу: http://wbcarbonfinance.org/docs/Carbon_Trends_2007-_FINAL_-_May _2.pdf.
    101. Capoor K. State and trends of the Carbon Market 2008 [Електронний ресурс] / K. Capoor, P. Ambrosi. – World Bank, Washington, DS. May 2008. – Режим доступу: http://wbcarbonfinance.org/docs/State_Trends_FINAL.pdf.
    102. Capoor K. State and trends of the Carbon Market 2009 [Електронний ресурс] / K. Capoor, P. Ambrosi. – World Bank, Washington, DS. May 2009. – Режим доступу: http://go.worldbank.org/D2V9XWYHM0.
    103. CDM Pipeline overview [Електронний ресурс] // UNEP Risoe CDM/JI Pipeline Analysis and Database. – Режим доступу: http://www.cdmpipeline.org/publications/CDMPipeline.xlsx.
    104. Cédric P. How could emissions trading benefit developing countries / P. Cédric // Energy Policy. – 2000. – Vol. 28, №°13.
    105. Climate Change Response (Moderated Emissions Trading) Amendment Act 2009 [Електронний ресурс] // New Zealand Parliamentary Counsel Office, Public Act. – 2009. – № 57. – Режим доступу: http://www.legislation.govt.nz/ act/public /2009/0057/latest/DLM2381636.html.
    106. Colombier M. Sectoral emission agreements – can they address leakage? / M. Colombier, K. Neuhoff // Environmental Policy and Law. – 2008. – № 38 (3). – P. 161- 166.
    107. Compilation of information on nationally appropriate mitigation actions to be implemented by Parties not included in Annex I to the Convention [Електронний ресурс] // UNFCCC FCCC/AWGLCA/2011/INF.1. – 18 March 2011. – Режим доступу: // http://unfccc.int/resource/docs/2011/ awglca14/eng/inf01.pdf.
    108. Council Decision 2002/358/CE of 25 April 2002 concerning the approval, on behalf of the European Community, of the Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change and the joint fulfillment of commitments thereunder // Official Journal of the European Union. – 15/05/2002. – L 130. – P. 0001–0003.
    109. Crocker T. D. The Structuring of Atmospheric Pollution Control Systems / T. D. Crocker // The Economics of Air Pollution. – New York, W. W.Norton & Co., 1966. – Р. 61-86.
    110. Dales J. Land, Water, and Ownership / J. Dales // The Canadian Journal of Economics. – 1968. – № 1(4). – Р. 791-804.
    111. Detailed design section of the design for the Western Climate Initiative Regional Program [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.westernclimateinitiative.org/component/remository/func-startdown/ 280/.
    112. Directive 2003/87/EC of the European Parliament and of the Council of 13 October 2003 establishing a scheme for greenhouse gas emission allowance trading within the Community and amending Council Directive 96/61/EC // Official Journal of the European Union. – 25.10.2003. – L 275/32.
    113. Directive 2004/101/EC of the European Parliament and of the Council of 27 October 2004 amending Directive 2003/87/EC establishing a scheme for greenhouse gas emission allowance trading within the Community, in respect of the Kyoto Protocol’s project mechanisms // Official Journal of the European Union. – 13.11.2004. – L 338/18.
    114. Directive 2008/101/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 amending Directive 2003/87/EC so as to include aviation activities in the scheme for greenhouse gas emission allowance trading within the Community // Official Journal of the European Union. – 13.1.2009. – L 8/3.
    115. Directive 2009/29/EC of the European Parliament and of the Council of 23 April 2009 amending Directive 2003/87/EC so as to improve and extend the greenhouse gas emission allowance trading scheme of the Community // Official Journal of the European Union. – 5.6.2009. – L 140/63.
    116. Dube S. Discussion Paper on India's Perform Achieve and Trade (PAT) Scheme [Електронний ресурс] / S. Dube, R. Awasthi, V. Dhariwal. – Режим доступу: http://www.emergent-ventures.com/UploadedFiles/Videos/A%20Discu ssion%20Paper%20on%20India%27s%20Perform%20%20Achieve%20and%20Trade%20%28PAT%29%20Scheme.pdf.
    117. Eckersley R. Markets, the state, and the environment: towards integration / R. Eckersley. – Palgrave Macmillan Australia, Business & Economics, 1995. – 316 p.
    118. Edmonds J. Building Backstop Technologies and Policies to Implement the Framework Convention on Climate Change / J. Edmonds, M. Wise // Pacific Northwest National Laboratory. – Washington, D.C., May 1998.
    119. Ellerman D. The European Union Emissions Trading Scheme: Origins, Allocation, and Early Results [Електронний ресурс]/ D. Ellerman, B. Buchner // Review of Environmental Economics and Policy – 2007. – № 1 (1). – Р. 66–87. – Режим доступу: http://reep.oxfordjournals.org/content/1/1/66.
    120. Ensuring Offset Quality: Design and Implementation Criteria for a High-Quality Offset Program [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.westernclimateinitiative.org/news-and-updates/110-three-regions-release-joint-offset-quality-white-paper.
    121. European Union Emissions Trading System (EU ETS) data from CITL [Електронний ресурс] / European Environment Agency. – Режим доступу: http://dataservice.eea.europa.eu/PivotApp/pivot.aspx?pivotid=473.
    122. False or True? The Keidanren Voluntary Action Plan in Japan. A Typical Example of “Pledge and Review” System [Електронний ресурс] / Kiko Network. Bali, COP13/MOP3. – December, 2007. – Режим доступу: http://2050.nies.go.jp/japan-uk/3rd/ws/related/related2_KimikoHirata.pdf.
    123. Fifth National Communication from the European Community under the UN Framework Convention on Climate Change [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unfccc.int/resource/docs/natc/ec_nc5.pdf.
    124. Fourier J. Mémoire sur les températures du globe terrestre et des espaces planétaires [Електронний ресурс] / J. Fourier // Mémoires de l’Académie royale des sciences de l’Institut de France. – Paris, Didot; 1827. – t. VII. – P. 570–604. – Режим доступу: http://mathdoc.emath.fr/cgi-bin/oetoc?id= OE_FOURIER__2.
    125. Frankel J. An Elaborated Global Climate Policy Architecture: Specific Formulas and Emission Targets for All Countries in All Decades [Електронний ресурс] / J. Frankel // NBER Working Paper No. 14876. – April 2009. – Режим доступу: http://www.nber.org/papers/w14876.
    126. Garnaut R. The Garnaut Climate Change Review: Final Report [Електронний ресурс] / R. Garnaut // Commonwealth of Australia, 2008. – Режим доступу: http://www.garnautreview.org.au/index.htm.
    127. General Offset Program Provisions [Електронний ресурс] // Chicago Climate Exchange. – Режим доступу: http://www.chicagoclimatex.com/docs/offsets/ CCX_General_Offset_Program_Provisions_Final.pdf.
    128. Global Warming Solutions Act [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.arb.ca.gov/cc/ab32/ab32.htm.
    129. Greenhouse gas emission trends and projections in Europe 2012. Tracking progress towards Kyoto targets [Електронний ресурс] / European Environment Agency, EEA Report № 6/2012. – Режим доступу: http://www.eea.europa.eu/ publications/ghg-trends-and-projections-2012
    130. Groenenberg H. Global Triptych: a bottom-up approach for the differentiation of commitments under the Climate Convention / H. Groenenberg, K. Blok, J. Sluijs // Climate Policy. – 2004. – Volume: 4, Issue: 2. – P. 153-175.
    131. Gross domestic product 2010, PPP [Електронний ресурс] // World Bank. – Режим доступу: http://siteresources.worldbank.org/DATASTATISTICS/ Resources/GDP.pdf
    132. Grubb M. Allocation and competitiveness in the EU emissions trading scheme: policy overview / M. Grubb, K. Neuhoff // Climate Policy. – 2006. – №6 (1). – P. 7-30.
    133. Guidelines for the implementation of Article 6 of the Kyoto Protocol [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unfccc.int/resource/docs/ 2005/cmp1/eng/08a02.pdf#page=2.
    134. Gupta J. Engaging Developing Countries in Climate Change: (KISS and Make-Up!) / J. Gupta // Climate Policy for the 21st Century: Meeting the Long-Term Challenge of Global Warming [Michel, David (Ed.)]. – Washington, D.C., Center for Transatlantic Relations, 2003.
    135. H.R.2454. American Clean Energy and Security Act of 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.opencongress.org/bill/111-h2454/actions _votes.
    136. Hahn R. The effect of allowance allocations on cap-and-trade system performance [Електронний ресурс] / R. Hahn, R. Stavins // NBER Working Paper № 15854. – March 2010. – Режим доступу: http://www.nber.org/papers /w15854.pdf.
    137. Hardin G. The Tragedy of the Commons / G. Hardin // Scienceю – 1968. – Vol. 162, No. 3859. – Р. 1243-1248.
    138. Hargrave T. Growth Baselines / T. Hargrave, N. Helme, C. Vanderlan // Center for Clean Air Policy. – Washington, D.C., January 1998. – 208 р.
    139. Hasselknippe H. Carbon 2006 – Towards a truly global market / H. Hasselknippe, K. Roine – Amsterdam: Point Carbon, 2006. – 60 p. – Режим доступу: http://www.pointcarbon.com/research/resources/analysis/1.2843.
    140. Helm D. The Assessment: Economic Policy towards the Environment / D. Helm, D. Pearce // Oxford Review of Economic Policy. – 1990. – Vol. 6(1). – P. 1–16.
    141. Hoerner A. Environmental tax reform: the European experience / A. Hoerner, B. Bosquet – Center for a Sustainable Economy, 2001.
    142. Höhne N. Evolution of commitments under the UNFCCC: Involving newly industrialized economies and developing countries / N. Höhne, C. Galleguillos, K. Blok, J. Harnisch, D. Phylipsen // ECOFYS GmbH on behalf of the Federal Ministry of the Environment, Nature Conservation and Nuclear Safety, Research Report. – Germany – February 2003. – 173 р.
    143. Jansen J. The Multi-Sector Convergence Approach: A flexible framework for negotiating global rules for national greenhouse gas emissions mitigation targets [Електронний ресурс] / J. Jansen, J. Battjes, J. Sijm, C. Volkers, J. Ybema // ECN Report ECN-C-01-007, Working Paper No. 4. – Oslo, Norway, CICERO. – 2001. – Режим доступу: http://www.cicero.uio.no/media /1313.pdf.
    144. Japan’s Fifth National Communication under the United Nations Framework Convention on Climate Change [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unfccc.int/resource/docs/natc/jpn_nc5.pdf.
    145. Japan’s Voluntary Emissions Trading Scheme (JVETS) [Електронний ресурс] // Ministry of the Environment, Japan. – March 19, 2009. – Режим доступу: // http://www.env.go.jp/en/earth/ets/jvets090319.pdf.
    146. JI Pipeline overview [Електронний ресурс] // UNEP Risoe CDM/JI Pipeline Analysis and Database. – Режим доступу: http://www.cdmpipeline.org/ publications/JiPipeline.xlsx.
    147. JI Projects. Project Overview [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ji.unfccc.int/JI_Projects/ProjectInfo.html.
    148. Kahn J. The Double Dividend, Second-Best Worlds, and Real-World Environmental Policy / J. Kahn, A. Farmer // Ecological Economics. – 1999. – Vol. 30, 3. – P. 433–439.
    149. Kameyama Y. Maximizing Incentives Through Dual Track Approach – A Proposal for a Comprehensive Framework for Climate Regime Beyond 2012 [Електронний ресурс] / Y. Kameyama // Climate Regime Beyond 2012: Incentives for Global Participation, National Institute for Environmental Studies and Institute for Global Environmental Strategies Joint Research Report, December 2003. – Режим доступу: http://enviroscope.iges.or.jp/modules/ envirolib/upload/2552/attach/bkp_cop9.pdf.
    150. Key World Energy Statistics 2010 [Електронний ресурс] / International Energy Agency. – Режим доступу: http://www.iea.org/textbase/nppdf/free/ 2010/key_stats_2010.pdf.
    151. Kim Y.-G. Reducing Uncertainty Through Dual-Intensity Targets / Kim Y.-G., Baumert K. // Building on the Kyoto Protocol: Options for Protecting the Climate [K. A. Baumert, O. Blanchard, S. Llosa, J. Perkaus (Eds.)]. – World Resources Institute, Washington, D.C., October 2002. – P. 134-160.
    152. Kossoy A. State and trends of the Carbon Market 2010 [Електронний ресурс] / A. Kossoy, P. Ambrosi. – World Bank, Washington, DС. May 2010. – Режим доступу: http://go.worldbank.org/YJNCGAEUN0.
    153. Kyoto and Beyond, Issues and Options in the Global Response to Climate Change [Електронний ресурс] / Swedish Environmental Protection Agency. – Naturvårdsverket, November 2002. – Режим доступу: http://www.e5.org/ downloads/KyotoBeyondSwed.pdf.
    154. Lecocq F. State and trends of the Carbon Market 2005 [Електронний ресурс] / F. Lecocq, K. Capoor – World Bank, Washington, DС. May 2005. – Режим доступу: http://wbcarbonfinance.org/docs/CarbonMarketStudy2005.pdf.
    155. McKibbin W. Building on Kyoto: towards a realistic global climate agreement [Електронний ресурс] / W. McKibbin, P. Wilcoxen // CAMA Working Papers, Australian National University, Centre for Applied Macroeconomic Analysis, 2008. – Режим доступу: http://cama.anu.edu.au/Working%20Papers/Papers/ 2008/McKibbin_Wilcoxen_132008.pdf.
    156. McKibbin W. The Potential Effects of International Carbon Emissions Permit Trading Under the Kyoto Protocol [Електронний ресурс] / W. McKibbin, R. Shackleton, P. Wilcoxen // International Energy Agency, EMF/IEA/IEW workshop. – Paris, 16-18 June 1999. – Режим доступу: http://www.brookings. edu/views/papers/BDP/BDP150/bdp150.pdf.
    157. Meyer A. Contraction and Convergence: Climate Justice without vengeance [Електронний ресурс] / A. Meyer // Global Commons Institute. – Режим доступу: http://www.gci.org.uk/index.html.
    158. Michaelowa A. Graduation and Deepening: An ambitious post-2012 climate policy scenario [Електронний ресурс] / A. Michaelowa, S. Butzengeiger, M. Jung // Hamburg Institute of International Economics, paper published under the FNI/CRIEPI/HWWA/CASS Post-2012 Policy Scenarios Project (draft). – September 2003. – Режим доступу: http://www.fni.no/post2012/michaelowa _paper_draft.pdf.
    159. Midwestern Greenhouse Gas Accord [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Midwestern_Greenhouse_Gas_Accord.
    160. Mishra S. A Brief History of Production Functions [Електронний ресурс] / S. Mishra // MPRA Paper № 5254, November 2007. – Режим доступу: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/5254/.
    161. Montgomery D. Markets in Licenses and Efficient Pollution Control Programs / D. Montgomery // Journal of Economic Theory. – 1972. – № 5(3). – Р. 395-418.
    162. Mooij R.A. The double dividend of an environmental tax reform / R.A. Mooij // Handbook of environmental and resource economics [Ed. by Jeroen C.J.M. van den Bergh]. – UK, Edward Elgar. – 1999. – 1303 p.
    163. New South Wales Greenhouse Gas Reduction Scheme. Fact sheet summary of the scheme [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://greenhousegas.nsw. gov.au /documents/FS-Sch-Summary-02.pdf.
    164. Ninomiya Y. Prospects for Energy Efficiency Improvement through an International Agreement [Електронний ресурс] / Y. Ninomiya // Climate Regime Beyond 2012: Incentives for Global Participation, National Institute for Environmental Studies and the Institute for Global Environmental Strategies, December 2003. – Режим доступу: http://enviroscope.iges.or.jp/modules/ envirolib/upload/2552/attach/bkp _cop9.pdf
    165. Nordhaus W. D. After Kyoto: Alternative Mechanisms to Control Global Warming [Електронний ресурс] / W. D. Nordhaus // Paper prepared for a joint session of the American Economic Association and the Association of Environmental and Resource Economists, Atlanta, Georgia. – January 4, 2001. – Режим доступу: http://nordhaus.econ.yale.edu/PostKyoto_v4.pdf.
    166. Nordhaus W. D. Is the Kyoto Protocol a Dead Duck? Are There Any Live Ducks Around? Comparison of Alternative Global Tradable Emissions Regimes / W. D. Nordhaus //. Working Paper, Department of Economics, Yale University, New Haven, CT. – 1998. – 23 p.
    167. Ostrom E. The Victory of the Commons [Електронний ресурс] / E. Ostrom. – Режим доступу: http://www.yesmagazine.org/new-economy/the-victory-of-the-commons.
    168. Ostrom Е. Covering the Commons: The Evolution of Institutions or Collective Action / Е. Ostrom – New York: Cambridge University Press, 1990.
    169. Overview of RGGI CO2 Budget Trading Program [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rggi.org/docs/program_summary_10_07.pdf.
    170. Pan J. Commitment to Human Development Goals with Low Emissions: An alternative to emissions caps fo
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины