ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Краткое описание

Національна академія наук України
Центр досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва

На правах рукопису

ГОЛОВАТЮК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 330.341.1(477)

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Маліцький Борис Антонович
доктор економічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК СУТНІСНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ
1.1. Категоріальний апарат дослідження інвестиційної привабливості 16
1.2. Інституціональна сутність інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості 25
1.3. Системні принципи формування інвестиційно-привабливого соціально-економічного середовища у контексті інноваційного розвитку 32
1.4. Теоретичні положення інвестиційної привабливості інноваційної сфери 53
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1. Теоретичні і методичні підходи до вимірювання та оцінки інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища 58
2.2. Макроекономічний аспект інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища 81
2.3. Особливості інвестиційної привабливості інноваційної сфери та розвитку інноваційного потенціалу 101
2.3.1. Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті світового економічного розвитку 101
2.3.2. Інвестиційна привабливість інноваційної сфери української економіки 124
2.4. Проблемно-орієнтовані принципи оцінки інвестиційних ризиків 144
2.4.1. Співвідношення і вимірність релевантності, невизначеності та ризику 144
2.4.2. Інвестиційний та політичний ризик: аналіз співвідношення 154
2.5. Соціально-статистичні методи оцінки інвестиційних ризиків 159
2.5.1. Таксономічний метод аналізу та оцінки інвестиційних ризиків 159
2.5.2. Моделі соціальної експертизи інвестиційних ризиків 166
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
3.1. Стратегічні орієнтири економічного розвитку та реальна інвестиційна практика 173
3.1.1. Стратегічні орієнтири реалізації інвестиційної політики інноваційного розвитку 173
3.1.2. Теоретико-методологічні підходи до моніторингу оцінки привабливості інвестиційного клімату 182
3.2. Завдання формування релевантного інвестиційно-інноваційного клімату 190
3.3. Регіональні наукові центри НАН та МОН України як інструмент реалізації інвестиційної політики інноваційного розвитку 209
РОЗДІЛ 4. ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ
4.1. Методологічні підходи до вимірювання та оцінки інноваційного потенціалу 238
4.2. Факторно-орієнтована концепція вимірювання та оцінки інноваційного потенціалу в контексті інвестиційної привабливості національної інноваційної системи 254
4.3. Особливості структурованості взаємозв’язків показників інноваційного потенціалу та факторів інвестиційної привабливості 267
4.4. Теоретико-методологічні положення кластерної моделі розвитку інноваційного потенціалу національної економіки 284

РОЗДІЛ 5. ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ПОЛІТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА В ІННОВАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ
5.1. Концепція кластерного розвитку інноваційного потенціалу як інституціональна основа поліпшення ефективності національної економічної системи 300
5.2. Вплив регіональних наукових центрів НАН та МОН України на інвестиційну привабливість національної економіки 321
5.3. Включеність регіональних наукових центрів НАН та МОН України у формування інноваційно-сприятливого середовища для інвестиційної діяльності 337
5.4. Вплив політичних факторів на інвестиційну привабливість соціально-економічного середовища та формування соціального капіталу 357
5.5. Інноваційний контекст впливу динаміки змін політичного середовища на його інвестиційну привабливість 381

ВИСНОВКИ 412
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 416
ДОДАТКИ 448

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Інноваційна сфера та її науковий потенціал відіграють ключову роль у інвестиційній привабливості економік країн світу, інноваційному розвитку та формуванні міжнародних інвестиційних потоків серед комплексу факторів сучасного економічного розвитку. Завдяки безперервному нарощуванню наукового потенціалу інноваційної сфери країн, що розвиваються, у 2010 році (за матеріалами Конференції ООН з торгівлі та розвитку) вперше за всю історію обсяги прямих іноземних інвестицій, ввезених у ці та розвинені країни практично зрівнялися.
Україна володіє суттєвим науковим потенціалом. Проте його ефективність включення у міжнародну конкуренцію за світові потоки іноземних інвестицій досить низька. Національна економіка, на противагу світовій тенденції нарощування потенціалу інноваційної сфери та за рахунок цього поліпшення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності, постійно його втрачає.
В Україні ще не сформовані соціально-економічні умови, необхідні для активних технологічних трансформацій подальшого інноваційного розвитку вітчизняного господарського комплексу в умовах глобального характеру інноваційної економіки. Сучасна державна політика не спрямована на пріоритетний розвиток інноваційної сфери. Означене негативно відбивається на інвестиційній привабливості соціально-економічного середовища національної економіки.
Отже, дослідження проблем забезпечення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища, сприятливого для розвитку національної інноваційної економіки має теоретичне та практичне значення.
Наукова проблема, що вирішується в дослідженні полягає у розробці та обґрунтуванні теоретико-методологічних засад поліпшення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища національної економіки за рахунок кластерного розвитку її інноваційного потенціалу на основі удосконалення функціонування територіальних наукових комплексів, які найбільшою мірою адекватні концепції просторових економічних кластерів, а також більш ефективного їх включення у міжнародну конкуренцію за світові інвестиційні потоки.
Серед наукових праць, в яких досліджуються питання, пов’язані з теоретичними та практичними аспектами проблеми інвестиційної привабливості економіки можна назвати роботи зарубіжних авторів: К.Асплунд, Л.Валінурової, І.Грішіної, Л.Григор’єва, Є.Губанової, Ю.Данилова, Дж. Даннінга, І.Джуса, Р.Зіменкова, О.Коник, О.Косигіної, Ф.Котлера, О.Кузнецова, Ф.Найта, І.Рейна, І.Ройзмана, С.Сухінової, Е.Терещенка, Д.Хайдера, А.Шахназарова, Е.Ясіна та ін., і вітчизняних – Ю.Авксентьєва, О.Акименка, І.Бланка, Б.Буркинського, М.Бутка, А.Гайдуцького, В.Головка, О.Дація, М.Долішнього, С.Зеленського, С.Захаріна, О.Макари, Ю.Макогона, М.Корецького, О.Кухленка, В.Лисицького, А.Махмудова, О.Моліної, В.Наконечного, О.Носової, О.Пилипяка, А.Ревенка, Ю.Саєнка, О.Слюсаренко, О.Сухорукова, Т.Уманець, В.Чиркова, В.Штуци та ін.
Серед наукових праць, в яких досліджуються питання, пов’язані з теоретичними та практичними аспектами становлення інноваційної економіки можна назвати роботи зарубіжних авторів: Г.Беккера, О.Голіченка, Д.Єфременка, В.Ільїна, Т.Давіла, П.Друкера, М.Епштейна, С.Кара-Мурзи, С.Качури, М.Ковальова, В.Макарова, Дж.Мокіра, А.Малкової, Т.Медведкіна, Г.Мойсейчик, О.Москвіної, З.Мульченко, В.Налімова, А.Новікова, Р.Нурєєва, М.Познера, М.Портера, П.Ромера, Т.Сакайї, А.Тейха, Б.Феррарі, Р.Шелтона, А.Шашка, І.Шелюбської, І.Шульгіної та ін., і вітчизняних – В.Александрової, Л.Безчасного, Є.Бельтюкова, І.Брикової, І.Булкіна, В.Геєця, В.Герасимчука, Г.Доброва, І.Єгорова, М.Згуровського, В.Денисюка, Б.Маліцького, В.Онопрієнка, О.Поповича, А.Поручника, В.Семиноженка, В.Соловйова, В.Терехова, Л.Федулової, С.Харічкова та ін.
Втім, проблема системної оцінки інвестиційної привабливості інноваційної сфери та її впливу на інвестиційну привабливість соціально-економічного середовища у контексті інноваційного розвитку економіки залишається не вирішеною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з планом науково-дослідних робіт Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України за темами: «Дослідження інноваційних процесів як джерела синергізму в економіці: проблеми моделювання та використання в системах підготовки прийняття управлінських рішень» (державний реєстраційний номер 0107U005131), «Наукове, організаційно-методичне та інформаційне забезпечення розроблення на основі використання сучасних інформаційних технологій та системної методології прогнозів впливу науково-технологічного потенціалу на інноваційний розвиток суспільства» (державний реєстраційний номер 0107U005130), «Розробка концепції формування науково-промислових кластерів як основи інноваційного розвитку столичного регіону» (державний реєстраційний номер 0106U007864). Результати досліджень використані при підготовці Парламентських слухань 17 червня 2009 року: «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», виконанні науково-дослідних робіт: «Розробка і пілотне впровадження типової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи (ІАС) органів місцевого самоврядування на базі сучасних програмних і комп’ютерних технологій» (державний реєстраційний номер 0108U004033), «Методологія вирішення завдань підвищення сприйнятливості виробничих секторів національних економік Білорусі й України до інновацій для забезпечення технологічної безпеки країн» (№14.5/004, державний реєстраційний номер 0107U011686), «Розробка наукових принципів державної підтримки формування регіональних кластерів в аспекті сталого інноваційного розвитку регіонів Білорусі й України» (Ф41.5/018, державний реєстраційний номер 0111U006991), «Оцінка сприятливості для інновацій інвестиційного клімату м.Харкова» (державний реєстраційний номер 0107U005129).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад поліпшення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища економіки за рахунок кластерного розвитку її інноваційного потенціалу на основі удосконалення функціонування територіальних наукових комплексів, якими є регіональні наукові центри НАН та МОН України та розробка на цій основі методичних підходів до ефективного управління розвитком зазначеного процесу.
Реалізація мети дослідження зумовила необхідність постановки і вирішення наступних завдань:
− дослідження особливостей категоріального апарату інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища;
− вивчення особливостей інвестиційної привабливості інноваційної сфери економік світу;
− виявлення особливостей трансформації національної інноваційної сфери у контексті її інвестиційної привабливості;
− розробка концептуальної моделі й інструментарію вимірювання та оцінки інноваційного потенціалу соціально-економічного середовища;
− узагальнення світової практики та генезису формування методології вимірювання та оцінки інвестиційної привабливості;
− виявлення особливостей впливу регіональних наукових центрів на формування економічних кластерів інноваційного розвитку національної економіки;
− розроблення методики й інструментарію моніторингу інвестиційного клімату;
− розроблення концептуальної моделі механізму реалізації інвестиційної політики розвитку інноваційної сфери.
Об’єктом дослідження є процес формування інвестиційно-привабливого соціально-економічного середовища у контексті інноваційного розвитку економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та практичні засади інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища у контексті інноваційного розвитку економіки.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. Для досягнення поставленої мети та визначених завдань використано: комплексний, системний, процесний, структурний та історико-логічний підходи. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи: порівняння – при визначенні інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища у контексті макроекономічної оцінки, особливостей інвестиційної привабливості інноваційної сфери та розвитку інноваційного потенціалу, обґрунтуванні регіональних наукових центрів НАН та МОН України в якості інструмента реалізації інвестиційної політики інноваційного розвитку; вимірювання – при визначенні особливостей інвестиційної привабливості інноваційної сфери та розвитку інноваційного потенціалу, розробці концепції моделі вимірювання й оцінки інноваційного потенціалу соціально-економічного середовища, рівня впливу наукових центрів НАН та МОН України на інвестиційно-інноваційну привабливість національної економіки; аналізу – при визначенні особливостей категоріального апарату дослідження інвестиційної привабливості, системних принципів формування інвестиційної привабливості інноваційної сфери, узагальненні теоретичних і методичних підходів до вимірювання та оцінки інвестиційної привабливості, визначенні детермінант інноваційного потенціалу; групування – при ранжуванні регіональних економік за рівнем економічного та інноваційного розвитку; табличний – при систематизації статистичних даних, використаних у дослідженні; соціологічні методи у формі анкетування та інтерв’ювання – при визначенні привабливості інвестиційного клімату; експертний метод – при визначенні інвестиційних ризиків суспільно-політичних детермінант інвестиційного клімату; абстрагування, аналізу, синтезу, системного підходу, наукового узагальнення, класифікації – при визначенні структурованості взаємозв’язків показників інноваційного потенціалу та факторів інвестиційної привабливості, кластерів інноваційного потенціалу національної економіки; спеціальні методи економічних досліджень – факторний, кластерний, багатовимірного шкалювання, метод дендритів – при обґрунтуванні детермінант інноваційного потенціалу та розробці інтегрального індексу інноваційного потенціалу.
Емпіричною й фактологічною основою дослідження є результати наукового пошуку вітчизняних і зарубіжних авторів, літературні джерела, матеріали державної статистики, статистичного бюро ЄС (Eurostat), Організації Об’єднаних Націй, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світового банку, публікації в періодичних виданнях, офіційна інформація органів влади, результати власних розрахунків та досліджень, інформаційні ресурси мережі Інтернет, сучасні комп’ютерні технології.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад вирішення важливої науково-прикладної проблеми – поліпшення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища економіки за рахунок кластерного розвитку її інноваційного потенціалу. Основними теоретико-методологічними та практичними результатами, що мають наукову новизну й характеризують особистий внесок автора, є такі:
вперше:
− обґрунтовано концептуальні положення методології поліпшення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища економіки за рахунок кластерного розвитку її інноваційного потенціалу на основі покращення ефективності функціонування територіальних наукових комплексів;
− запропоновано розглядати територіально-наукові комплекси, які найбільшою мірою адекватні сучасній концепції просторових економічних кластерів в якості науково-організаційного та фінансово-економічного механізмів інноваційного розвитку економіки, які враховують специфіку соціально-економічних та соціокультурних територіальних особливостей її розвитку. Вони є реальним потенціалом інноваційних можливостей для створення спеціалізованих (специфічних) ознак інвестиційно-інноваційної привабливості соціально-економічного середовища та конкурентних переваг конкретних територій країни;
− обґрунтовано концептуальні положення нової моделі державної регіонально-відповідальної інвестиційно-інноваційної політики розвитку економіки. Сутність її полягає в тому, щоб включати в міжнародну конкуренцію не окремі регіональні капітали, а їхній потенціал, сконцентрований у блоках регіонів. Це можна здійснити на засадах удосконалення соціально-економічних механізмів функціонування й розвитку територіальних наукових комплексів. Вони, як інноваційно-інвестиційні економічні кластери, мають стати центрами глобальної конкуренції за міжнародні інвестиції;
− запропоновано методологію оцінювання інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища, що базується на системній обумовленості макроекономічних показників економічного розвитку, інвестиційної привабливості інноваційної сфери, інноваційного потенціалу та суспільних інвестиційних ризиків;
− розроблено концепцію вимірювання й оцінювання інноваційного потенціалу соціально-економічного середовища, базовану на теоретико-методологічних аспектах оцінки ефективності науково-технологічного потенціалу економіки знань;
− запропоновано новий теоретико-методологічний підхід до характеристики й оцінки процесів соціальної фрагментації суспільства. У контексті кластерної організації економіки соціальна фрагментація може розглядатися в якості продуктивного позитивного фактору та рушійною силою розвитку інноваційної економіки, спроможною суттєво знизити суспільні ризики цього явища, їх негативний вплив на інвестиційну привабливість соціально-економічного середовища та поліпшити інтенсивність інтеграційних, як економічних, так і соціальних процесів загалом;
удосконалено:
− методичні підходи до вимірювання й оцінювання інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища в системній обумовленості макроекономічних показників економічного розвитку, інвестиційної привабливості інноваційної сфери, інноваційного потенціалу та суспільних інвестиційних ризиків;
− класифікацію детермінант інноваційного потенціалу соціально-економічного середовища, яка базується на принципі ефективності науково-технологічного потенціалу економіки знань, що обумовлює можливість впливати на рівень інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища та інвестиційну активність в ньому. Особливістю підходу до вимірювання й оцінки інноваційного потенціалу є те, що він базується на емпіричних матеріалах державної статистики України. Зазначена обставина створює умови для органів державної влади здійснювати моніторинг інноваційного розвитку без суттєвих додаткових фінансових витрат і, завдяки цьому, формувати реальні соціально-економічні механізми впливу на інноваційний розвиток економіки в цілому, а також конкретних її територіальних утворень;
− понятійно-категоріальний апарат теорії інвестиційної привабливості. Економічна категорія «інвестиційна привабливість» тлумачиться як феномен солідарної узгодженості соціальних функцій суспільства, що обґрунтовує необхідність узгодженості різних інтересів учасників інвестиційного процесу для посилення інтенсивності інвестиційної діяльності та покращання привабливості інвестиційного клімату;
отримали подальший розвиток:
− методичний підхід до обґрунтування правомірності й коректності використання пропонованої системи статистичних детермінант інноваційного потенціалу на основі методів структурно-факторного аналізу математичної статистики;
− економіко-математичний інструментарій дослідження особливостей структуризації та взаємозв’язків показників інноваційного потенціалу;
− методичний підхід до вимірювання й оцінювання суспільно-політичних інвестиційних ризиків соціально-економічного середовища;
− методика й інструментарій оцінки привабливості інвестиційного клімату та його моніторингу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обгруновані положення, отримані висновки, розроблені моделі, підходи, методи й інструментарії дослідження, а також рекомендації створюють можливість удосконалення державного управління інвестиційним процесом у контексті кластерного інноваційного розвитку національної економіки в напрямах поліпшення його ефективності на основі балансу інтересів основних його учасників.
Викладені в дисертації наукові положення та прикладні розробки використані Департаментом промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради при розробці положень реалізації Концепції Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008-2012 роки», схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 381-р. (довідка № 052-646 від 15.01.2013 р.).
Розробки автора використані в навчальному процесі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» при підготовці та викладанні курсів лекцій «Нові матеріали та речовини», «Основи наукових досліджень» (акт про впровадження від 17.01.2013 р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка – «Економіка і організація інноваційної діяльності підприємства», «Економіка підприємства», «Організація виробництва» (акт про впровадження № 167 від 30.11.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Наукові результати та висновки, які винесено на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій. З наукових праць, підготовлених у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення та розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача та становлять його індивідуальний доробок.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися автором й отримали позитивну оцінку на міжнародних та вітчизняних конференціях, семінарах. Зокрема, на XVII Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки (Алушта, вересень 2012 р.); XVI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки (Алушта, вересень 2011 р.); Міжнародному симпозіумі «Інноваційна політика та законодавство в Європейському Союзі та Україні: формування, досвід, напрямки наближення» (XXIV Київський міжнародний симпозіум з наукознавства та науково-технологічного прогнозування, Київ, червень 2011 р.); XV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки та симпозіумі «Регіональний інноваційний розвиток: політика, управління, законодавство» (Алушта, вересень 2010 р.); Міжнародному симпозіумі «Нові виклики академічній науці в контексті проблем сучасної кризи: світовий та національний аспекти (Алушта, вересень 2009 р.); Міжнародному симпозіумі «Актуальні проблеми науково-технологічної та інноваційної політики в контексті формування загальноєвропейського наукового простору: досвід та перспективи (ХХIII Київський міжнародний симпозіум з наукознавства та науково-технічного прогнозування, Київ, червень 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Київ, березень 2010 р.); V (XVII) Всеукраїнській науково-практичній конференції (Київ, березень 2009 р.); XІII Міжнародній науково-практичній конференції з інноваційної діяльності «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки (Севастополь, вересень 2012 р.); Першому інноваційному форумі Співдружності Незалежних Держав «Міжнародний інноваційний розвиток та інноваційне співробітництво: стан, проблеми та перспективи» й Одинадцятій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки (Алушта, вересень 2006 р.); Десятій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки (Алушта, вересень 2005 р.); вітчизняних конференціях «Добровські читання», Київській міській науково-практичній конференції (2002 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано українською та російською мовами 41 наукову працю, в тому числі 7 монографій (одна одноосібна), 22 статті у вітчизняних фахових та зарубіжних виданнях. Особисто автору належить 65,41 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку цитованої літератури (321 найменування на 32 стор.) та 10 додатків на 35 стор. Повний обсяг дисертації складає 482 стор., з яких 415 основного тексту, що містить 6 рисунків та 32 таблиці (з яких 1 рисунок та 4 таблиці займають по 1 повній стор.).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення й запропоновано нове вирішення важливої науково-теоретичної та прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних підходів до поліпшення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища національної економіки на основі кластерного розвитку інноваційного потенціалу та удосконалення механізмів функціонування територіальних наукових комплексів. Результати наукового дослідження обумовлюють такі висновки.
1. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади поліпшення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища національного господарства за рахунок кластерного розвитку її інноваційного потенціалу. Доведено, що регіональні наукові центри НАН та МОН України найбільшою мірою адекватні концепції просторових економічних кластерів інноваційного розвитку, є теоретичною основою та технологічною базою поліпшення інвестиційної привабливості інноваційної сфери, реально діючим науково-організаційним та фінансово-економічним інструментом інноваційного розвитку економіки, який системно враховує спеціалізацію наукового потенціалу, специфіку соціально-економічних та соціокультурних факторів територіальної організації його функціонування. Наявність таких центрів є особливістю української економіки, що створює реальний потенціал нарощування інноваційних можливостей її конкурентоспроможності за рахунок поглиблення науково-спеціалізованих ознак інвестиційно-інноваційної привабливості соціально-економічних середовищ регіонів країни.
2. Визначені основні концептуальні положення та принципи нової моделі державної регіонально-відповідальної інвестиційно-інноваційної політики розвитку національної економіки, що актуалізує можливість включати в міжнародну конкуренцію не окремі регіональні капітали, а їхній потенціал, сконцентрований у блоках регіонів. В реаліях сьогодення це можна здійснити на засадах удосконалення соціально-економічних механізмів функціонування територіальних наукових комплексів, якими є регіональні наукові центри НАН та МОН України і які, як інноваційно-інвестиційні економічні кластери, можуть стати центрами глобальної конкуренції за світові інвестиції.
3. Розроблено теоретико-методологічні основи системного підходу до вимірювання та оцінювання інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища, що базується на оцінці його інвестиційної привабливості за рівнем економічного розвитку, інвестиційної привабливості інноваційної сфери та суспільних інвестиційних ризиків. За такого підходу державне управління отримує реальний інструмент комплексного регулювання поліпшенням інноваційної сприятливості національного господарства за рахунок підвищення ефективності інноваційної сфери та оцінки солідарної суспільної підтримки впроваджених владою програмних заходів покращання привабливості інвестиційного клімату й, завдяки цьому, забезпечення економічного зростання.
4. Розроблений системний підхід до використання феноменів асиметричного розвитку національної економіки та соціальної фрагментації у контексті кластерного інноваційного розвитку може суттєво знизити суспільні ризики впливу зазначених явищ на ефективність інвестиційно-інноваційних процесів, поліпшити інтенсивність інтеграційних, як економічних, так і соціальних процесів, конкурентоспроможність загалом, сприяти нарощуванню потенціалу солідарно-організованого суспільства та соціального капіталу науки. І, завдяки цьому, покращувати інвестиційну привабливість національної економіки.
5. Розроблено концептуальні положення моделі інституціонального регулювання відносин учасників інвестиційного процесу на базі формування привабливого інвестиційного клімату, який створює можливість гармонізувати інтереси всіх учасників інвестиційного процесу на основі раціоналізації релевантності інвестиційного клімату їхнім інтересам. Проблемна орієнтованість поліпшення інвестиційного клімату полягає в тому, щоб забезпечити такі умови економічного зростання, за яких мінімізувалась би соціальна поляризація суспільства, що можливо, коли завдяки технологічним змінам вигоди матимуть тенденцію належати не одній (двом) соціальним групам, а працюватимуть на посилення соціальної солідарності суспільства загалом.
6. Сформульований методологічний підхід до дослідження сучасних тенденцій і закономірностей формування якісно нового соціально-економічного середовища, де узгоджені інтереси інвестора, продуктивного агента, влади обгрунтовують пріоритети інвестиційної політики держави у розвитку інноваційної сфери, виявляють роль державного управління та політичного фактору у поліпшенні інвестиційного клімату національної економіки.
7. Виявлена потреба активізації суспільної функції науки, її діалогу з суспільством є необхідною умовою забезпечення зростання довіри до неї, ролі її соціальної комунікації, яка в сучасній науковій діяльності стає якісно новою характеристикою дієвого механізму формування ефективних соціально-економічних інструментів поліпшення інвестиційної привабливості інноваційної сфери. В реаліях української економіки активізація діалогу науки та суспільства має враховувати сучасну тенденцію зростання ролі та значимості локальних територіальних переваг у конкурентоспроможності регіональних економік, можливості окремих регіонів відігравати роль стратегічних економічних агентів на міжнародних ринках інвестицій.
8. Відродженню високого суспільного іміджу науки та довіри до неї може сприяти ефективна реалізація її суспільної функції одночасно на рівні географічно сконцентрованих регіонів навколо регіону-полюсу зростання інноваційного потенціалу на тій підставі, що у межах меншої території швидше створюються необхідні соціально-економічні та соціокультурні механізми формування закритих соціальних мереж, які можуть ефективно продукувати нарощування спеціалізованого інноваційного потенціалу та на загальнодержавному рівні для зменшення асиметрії його розвитку.
9. Розроблені концепція й інструментарій вимірювання й оцінювання інноваційного потенціалу соціально-економічного середовища на основі теорії ефективності науково-технологічного потенціалу економіки знань створюють дієвий інструмент оцінювання інноваційності економіки у контексті співвідношення тріади складових: наявний науковий потенціал – рівень наукоємності економіки – виробнича результативність використання наукових результатів і, враховуючи ці пропорції, удосконалення механізмів управління розвитком інноваційної сфери з урахуванням особливостей її територіального розташування, полюсів зростання та периферії розвитку інноваційного й наукового потенціалів.
10. Розроблений економіко-математичний інструментарій виявлення особливостей структуризації та взаємозв’язків показників інноваційного потенціалу на базі державної статистики дає змогу вирішувати ключове завдання підвищення ефективності управління розвитком інноваційної сфери: обґрунтованість, правомірність і коректність застосування пропонованої системи показників для вимірювання й оцінювання інноваційного потенціалу та можливість порівняльного аналізу за нею особливостей розвитку вітчизняної інноваційної сфери з розвитком інноваційних сфер економік світу.
11. Удосконалено класифікацію чинників, які впливають на інноваційний розвиток економіки та її інвестиційну привабливість за рахунок обґрунтування можливості використання в структурі показників інноваційного потенціалу людського капіталу інноваційного розвитку, що формує основу для регулювання цього процесу.
12. Розроблено концептуальні положення державного регулювання розвитком інноваційної сфери на засадах поліпшення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища за рахунок активізації суспільної функції науки, інституційного статусу мереж дослідницьких структур та політичного фактору, що сприятиме стимулюванню залучення інвестицій та забезпечить збалансованість розвитку національного господарства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / [уклад.: Яременко В.В., Сліпушко О.М.]. – К.: АКОНІТ, 1998. – С. 683.
2. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: избранные статьи. /Даль В.И.; под ред. Л.В. Беловинского. – М.: ОЛМА-ПРЕСС; Красный пролетарий, 2004. – 700 с.
3. Найт Ф.Х. Риск, неопределенность и прибыль. / Ф.Х.Найт; [пер. с англ.] – М.: Дело, 2003. – 360 с.
4. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Дюркгейм Э. // Западно-европейская социология ХIX–начала XX веков. – М., 1996. – С. 256–308.
5. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т. 1, гл. 4 / Маркс К. – М., 1983. – С. 146–147.
6. Коэн А. Судьба дискуссии двух Кембриджей о теории капитала / Коэн А., Харкурт Дж.// Вопросы экономики. – 2009. – № 8. – С. 17.
7. Бурдье П. Формы капитала / Бурдье П. // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3, № 5. – С. 60–74.
8. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т. 2, гл. 18 / Маркс К. – М., 1983. – С. 351.
9. Портер М. Конкуренция / Портер М.; [пер. с англ.] – М.: Вильямс, 2006. – 608 с.
10. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма; [пер. с англ.] – М.: Изд-во АСТ; Ермак, 2004. – 730 с.
11. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Коулман Дж. // Общественные науки и современность. – 2001. – №3. – С. 121–139.
12. Патнам Р.Д. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії / Р.Д. Патнам, Л. Леонарді, Р.Й. Нанетті; пер. з англ. В.Ющенко. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 302 с.
13. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории: / Беккер Г.С.; [пер. с англ.; сост., науч. ред., послеслов. Р.И. Капелюшников; предислов. М.И.Левин]. – М.: ГУ ВШЭ, 2003. – С. 50.
14. Радаев В.В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / Радаев В.В. // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3 – № 4.
15. Поплавська Ж.В. Інтелектуальний капітал економіки знань / Поплавська Ж.В, Поплавський В.Г.// Вісник НАН України. – 2007. – № 2. – С. 52–62.
16. Суярова О.О. Визначення поняття «інноваційний капітал» та його структури / Суярова О.О.// Вісник Сумського державного університету. – 2008. – №2. – С. 63–68. – (Серія «Економіка»).
17. Кузьмин А.И. Организационный капитал в бизнес-системе / Кузьмин А.И.// Прометей. – 2008. – № 2 (26). – С. 151–153.
18. Особенности воспроизводства регионального капитала: сущность, подходы к оценке, методы управления / [под общ. ред. Ю.В. Савельева]; Ин-т экономики КарНЦ РАН. – Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2008. – 214 с.
19. Бурдье П. Поле науки [Электронный ресурс] / Бурдье П.// S/Λ’2002. Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. – М.: Ин-т експеримент. социологии; СПб.: Алетейя, 2002. – Режим доступа: http://bourdieu.name/content/pole-nauki .
20. Экономическая теория: учебник / [под. общ. ред. акад. В.И.Видяпина и др.]. – М.: ИНФРА-М, 2003. – С. 318, 168.
21. Бородянский Ю. Сapitalis / Бородянский Ю., Саенко Ю. // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 156.
22. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.2. / Бланк И.А. [2-е изд., перераб. и доп.]. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 560 с.
23. Губанова. Е.С. Методологические основы систематизации понятий инвестиционной проблематики исследования [Электронный ресурс] / Губанова. Е.С. // Экономические и социальные перемены в регионе: инф. бюл. – 2004. – Вып. 25. – С. 72–78. – Режим доступа: http://www.vscc.ac.ru/php/jou/25/art25_12.php .
24. Валинурова Л.С. Эффективное управление инвестиционным процессом в современной экономике: [монографія] / Л.С. Валинурова. – М.: Палеотип, 2005. – С. 13, 17.
25. Носова О.В. Оцінка інвестиційної привабливості України: основні підходи / Носова О.В. // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 3. – С. 120.
26. Терещенко Э.Ю. Сущность инвестиционной привлекательности субъектов реального сектора экономики / Терещенко Э.Ю., Коник О.В.// Економіка і організація управління. – 2010. – Вип. 1 (7). – С. 79.
27. Уманець Т.В. Оцінка інвестиційної привабливості регіону за допомогою інтегральних індексів / Уманець Т.В.// Економіка і прогнозування. – 2006. – №4. – С. 133–145.
28. Коломак Е.А. Анализ факторов конкурентоспособности региона / Коломак Е.А.// Регион: экономика и социология. – 2009. – № 3. – С. 109.
29. Сухинова С.Е. Региональная специфика инвестиционного климата / Сухинова С.Е. – Волгоград: ВолГУ, 2004. – С. 15.
30. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень / Герасимчук М.// Економіка України. – 1998. – № 12. – С. 18.
31. Гришина И.В. Комплексная оценка инвестиционной привлекательности российских регионов: методика определения и анализ взаимосвязей / Гришина И.В., А.Г.Шахназаров, И.И.Ройзман // Инвестиции в России. – 2001. – №4. – С. 5–16.
32. Рейтинг инвестиционной привлекательности регионов Украины // Эксперт (Украина). – 2005. – № 1. – № 49.
33. Інвестиційний клімат в Україні: фактори регіональних ризиків / [О.О.Слюсаренко, О.В.Кужель, Ю.А.Авксентьєв та ін.]. – К.: РВПС України НАН України, 1999.
34. Инвестиционный климат в России / [автор. кол.: Е.Ясин, Л.Григорьев, О.Кузнецов и др.] // Вопросы экономики. – 2006. – №5. – С. 49–51.
35. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі./ Губський Б.В. – К.: Наукова думка, 1998. – С. 134.
36. Доклад о мировом развитии – 2005 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.un.org/russian/esa/surveys.htm .
37. Конкурентоспособность в современной экономике: вызовы для региона ЕЭК ООН [Электронный ресурс] // Записка секретариата ООН. – Женева, 2006. – С. 26–27. – Режим доступа: http://www.unece.org/ceci/documents/2006/session1/ECE_CECI_2006_3_r.pdf .
38. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть / Бурдье П.// THESIS. – 1993. – Вып. 2. – С. 141.
39. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / Бергер П., Лукман Т. – М.: Медиум, 1995. – 323 с.
40. Карпова Ю.А. Введение в социологию инноватики: учеб. пособ. / Карпова Ю.А. – СПб.: Питер, 2004. – С. 74.
41. Мокир Дж. Общество знания: теоретические и исторические основы / Мокир Дж. // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2004. – № 1, т. 2. – С. 10–37.
42. Добров Г.М. Научно-технический прогресс производительных сил / Добров Г.М. – К.: Техніка, 1985. – С. 37.
43. Геєць В.М. Про характер перехідних процесів до економіки знань / Геєць В.М. // Економіка знань: виклики глобалізації та Україна [під заг. ред. А.П.Гальчинського, С.В.Льовочкіна, В.П.Семиноженка]. – К., 2004. – С. 44.
44. Україна у вимірі економіки знань / [за ред акад. НАН України В.М.Гейця]. – К.: Основа, 2006. – 592 с.
45. Неклесса О. Реконфігурація світу / Неклесса О. // Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / [під заг. ред. А.П.Гальчинського, С.В.Льовочкіна, В.П.Семиноженка]. – К., 2004. – С. 216–243.
46. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Дюркгейм Э. // Западно-европейская социология ХIX-начала XX веков. – М., 1996. – С. 256–308.
47. Бесчастный Л. О механизме мотивации к научной и научно-технической деятельности в условиях рыночной экономики / Бесчастный Л.// Экономика Украины. – 1995. – № 8.
48. Семикіна М.В. Мотиваційні умови розвитку праці в умовах конкурентного середовища / Семикіна М.В.// Регіональні перспективи. – 2002. – № 3–4. – С. 234–236.
49. Кастельс М. Інформаційні технології, глобалізація та соціальний розвиток / Кастельс М. // Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / [під заг. ред. А.П.Гальчинського, С.В.Льовочкіна, В.П.Семиноженка]. – К., 2004.
50. Жан К. Геоэкономика. Господство экономического пространства / Жан К., Савона П.; [пер. с итал. Г.П.Киселева, И.О.Смагина; под общ. ред. П.Савоны и К.Жана] – М.: Ad Marginem, 1997. – 208 с.
51. Беккер Г.С. Економічний погляд на життя. Нобелівська лекція, 9 грудня, 1992 р. [Електронний ресурс]. / Беккер Г.С. – Режим доступу: http://nobel.org.ua/ .
52. Поплавська Ж.В. Економіко-філософські аспекти людського капіталу / Поплавська Ж.В, Поплавський В.Г.// Вісник НАН України. – 2002. – № 12. – С. 14–21.
53. Бутнік-Сіверський О. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ndiiv.org.ua/ua/magazin/indexmag.php?arhiv/2002-1-16.php .
54. Просвирина И.И. Интеллектуальный капитал: новый взгляд на нематериальные активы [Электронный ресурс] / Просвирина И.И. // Финансовый менеджмент. – 2004. – № 4. – Режим доступа: http://www.dis.ru/fm/arhiv/2004/4/ .
55. Сіденко С. Соціально-економічний вимір сучасної глобалізації [Електронний ресурс] / С.Сіденко // Міжнародна економічна політика. – 2004. – Вип. 1. – С. 79. – Режим доступу: http://www.kneu.kiev.ua/journal/index.html .
56. Оноприенко В.И. Императивы системы образования для инновационной экономики и знаниевого общества / Оноприенко В.И.// Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: материалы Первого инновационного форума Содружества Независимых Государств [«Международное инновационное развитие и инновационное сотрудничество: состояние, проблемы и перспективы»] и Одиннадцатой междунар. науч.-практ. конференции [«Проблемы и перспективы инновационного развития экономики»]. – М.; К.; Сим.; Алушта, 2006. – С. 289.
57. Бек У. Что такое глобализация? / Бек У.; [пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; общ. ред. и послеслов. А. Филиппова]. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
58. Журавлев П.В. Мировой опыт в управлении персоналом. Обзор зарубежных источников: [монография]. Гл. 5. / Журавлев П.В., Кулапов М.Н., Сухарев С.А. – М.: Рос. экон. акад., Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 232 с.
59. Степаненко В. Социальный капитал в социологической перспективе: теоретико-методологические исследования / Степаненко В.// Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 2. – С. 24–41.
60. Калюжнова Н.Я. Социальный капитал как ресурс региональной конкурентоспособности: понятие, формы, экономические оценки / Калюжнова Н.Я.// Социальная регионология: межвуз. сб. – Иркутск, 2006. – Вып. 2. – С. 171–200.
61. Калюжнова Н.Я. Роль форсайта в формировании социального капитала региона (теоретико-прикладной анализ) / Калюжнова Н.Я.// Форсайт как инновационный инструмент формирования перспективной конкурентоспособности страны и региона в условиях глобализации: материалы Первой всерос. интер.-конф., Иркутск, окт. 2006. – Иркутск, 2007. – С. 130–147.
62. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Ф.Фукуяма; [пер. с англ. под общ. ред. А.В.Александровой]. – М.: Изд-во АСТ; Ермак, 2004. – 474 с.
63. Доклад о мировых инвестициях, 2010 год [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2010.pdf .
64. Друкер П.Ф. Энциклопедия менеджмента / П.Ф.Друкер; [пер. с англ.]. – М.: Вильямс, 2004. – 432 с.
65. Портер М. Международная конкуренция / Портер М.; [пер. с англ.; под ред. и предислов. В.Д. Щетинина]. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 896 с.
66. Познер М. Международная торговля и изменение технологии [Электронный ресурс] / Познер М. // Вехи экономической мысли / [пер. с англ. под общ. ред. А. П. Киреева]; ГУ–ВШЭ, Ин-т «Экономическая школа». – М.: ТЕИС, 2006. Т. 6: Международная экономика. – 2006. – 720 с. – Режим доступа: http://portal.ufrf.ru/Www/Kbhiab/data/store/aa636e41-5722-47e9-816f-40196838568d/index.html .
67. Innovation Union Scoreboard 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.proinno-europe.eu/metrics .
68. European Innovation Scoreboard 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.proinno-europe.eu/metrics .
69. Єгоров І.Ю. Науковий та інноваційний потенціал України у міжнародних статистичних порівняннях: [монографія] / Єгоров І.Ю., Жукович І.А., Рижкова Ю.О. – К.: Інформ.-аналіт. агентство, 2010. – 156 с.
70. Иванов Д.В. Эволюция концепции глобализации [Электронный ресурс] / Иванов Д.В. // Телескоп. – 2002. – № 5. – Режим доступа: http://www.soc.pu.ru/publications/pts/ivanov_3.shtml .
71. Джус И.В. Политические риски: оценка, анализ и управление./ И.В.Джус. – М.: ИМЭМО РАН, 2004. – 92 с.
72. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление / [под ред. Ш.З. Султанова]. – М., 1992. – 64 с.
73. Шишков Ю.В. Интернационализация производства – новый этап развития мировой экономики / Шишков Ю.В. – М.: ИМЭМО РАН, 2009. – 92 с.
74. Инвестиционный климат в России / [автор. кол.: Е.Ясин, Л.Григорьев, О.Кузнецов и др.] // Вопросы экономики. – 2006. – №5.
75. Инвестиционный климат. – 2012, апрель [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
https://www.wbginvestmentclimate.org/advisory-services/investment-generation/investment-policy-and-promotion/gipb/upload/GIPB2012-RUS.pdf .
76. Данилишин Б.М. Інвестиційна політика в Україні: [монографія] / Данилишин Б.М., Корецький М.X., Дацій О.І. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2006. – 292 с.
77. Сухинова С.Е. Региональная специфика инвестиционного климата./ Сухинова С.Е. – Волгоград: ВолГУ, 2004. – 82 с.
78. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1 / Бланк И.А. [2-е изд., перераб. и доп.]. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 672 с.
79. Носова О.В. Оцінка інвестиційної привабливості України: основні підходи / Носова О.В.// Економіка і прогнозування. – 2003. – № 3. – С. 119–137.
80. Носова О.В. Інвестиційна привабливість підприємства/ Носова О.В. // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 1(2). – С. 120–126.
81. Гайдуцький А.П. Оцінка інвестиційної привабливості економіки/ Гайдуцкий А.П.// Економіка і прогнозування. – 2004. – № 4. – С. 119–129.
82. Гайдуцький А.П. Оцінка інвестиційної привабливості аграрного сектора країн Центральної і Східної Європи/ Гайдуцкий А.П. // Економіка і прогнозування. – 2006. – № 3. – С. 131–140.
83. Гайдуцкий А.П. Экономические механизмы обеспечения инвестиционной конкурентоспособности аграрного сектора экономики/ Гайдуцкий А.П. // Экономика Украины. – 2003. – №2. – С. 69–73.
84. Захарін С.В. Моніторинг інвестиційного клімату/ Захарін С.В. // Фінанси України. – 2001. – №1. – С.111–117.
85. Наказ Держкомстату України «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» №114 від 15 квітня 2003 року.
86. Бутко М. Сучасна проблематика оцінки інвестиційної привабливості регіону / Бутко М., Зеленський С., Акименко О.// Економіка України. – 2005. – №11.
87. Інвестиційний клімат в Україні: фактори регіональних ризиків / [О.О.Слюсаренко, О.В.Кужель, Ю.А.Авксентьєв та ін.]. – К.: РВПС України НАН України, 1999.
88. Сухоруков А. Проблемы повышения инвестиционной активности регионов / Сухоруков А.// Экономика Украины. – 2002. – №8. – С. 26–33.
89. Ревенко А. Асиметрії регіонального розвитку / Ревенко А. // Дзеркало тижня. – 2006. – № 18, 13 травня.
90. Калініченко І. Регіональна диференціація в економіці України / Калініченко І., Романенко В. // Економіка України. – 2001. – №6. – С. 78–81.
91. Пилипяк О. Інвестиційна привабливість регіонів України: соціально-демографічний аспект / Пилипяк О. // Економіка України. – 2004. – №8. – С. 82–85.
92. Буркинский Б.В. Активизация инвестиционной деятельности в регионе / Буркинский Б.В., Молина Е.В. − О.: Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. НАН Украины, 2003. − С. 494.
93. Андреева Н.Н. Экологоориентированные инвестиции в системе обеспечения ресурсно-экологической безопасности: [монография] / Андреева Н.Н., Харичков С.К. – О.: Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. НАН Украины, 2000. – 196 с.
94. Крехівський О.В. Інвестиції: умови і вимоги / Крехівський О.В., Чирков В.Г. – К.: Фенікс, 2006. – 166 с.
95. Махмудов А.Г. Инвестиционная политика и управление: [монография] / Махмудов А.Г. – Донецк: Донбасс, 2000. – С. 91.
96. Доклад о мировом развитии – 2005 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.un.org/russian/esa/surveys.htm .
97. Кириллов Р. Самые глобализированные страны [Электронный ресурс] / Кириллов Р. – Режим доступа: http://rating.rbc.ru/article.shtml?2007/11/09/31705095 .
98. Звіт про Конкурентоспроможність України 2009 [Електронний ресурс] / Фонд “Ефективне управління”, 2009. – Режим доступу: www.feg.org.ua .
99. Доклад о мировых инвестициях, 2005 год: транснациональные корпорации и интернационализация НИОКР: обзор. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.un.org/russian/esa/surveys.htm .
100. Котлер Ф. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы / Ф.Котлер, К.Асплунд, И.Рейн, Д.Хайдер. – СПб.: Стокгольмская школа экономики, 2005. – 382 с.
101. Макара О.В. Конкурентоспроможність економічного середовища в Україні. Порівняльний аналіз рейтингів окремих країн / О.В. Макара // Економіка і прогнозування. – 2007. – № 2. – С. 45.
102. Портер М. Конкуренция / Портер М.; [пер. с англ.] – М.: Вильямс, 2006. – 608 с.
103. Шнипко О. Нагромадження основного капіталу як фактор конкурентоспроможності економіки / Шнипко О. // Економіка України. – 2005. – № 7. – С.23–35.
104. Сакс Дж. Экономическая конвергенция и экономическая политика / Сакс Дж., Ворнер Э. // Вопросы экономики. – 1995. – № 5. – С. 13–38.
105. Петровська О.С. Моделювання сукупного капіталу сучасної України / Петровська О.С.// Економіка і прогнозування. – 2008. – № 2. – С. 123.
106. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) “Шляхом Європейської інтеграції” / [авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М.Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогноз. НАН України, М-во економ. та з питань європ. інтеграції України]. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
107. Стародубровский В. Что год минувший нам готовит?/ Стародубровский В.// Экономическая политика. – 2007. – №3. – С. 171.
108. Доклад о мировых инвестициях, 2007 год: транснациональные корпорации, добывающая промышленность и развитие: обзор [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.unic.ru/news_inf/ .
109. Доклад о мировых инвестициях, 2011. Диаграмма 3 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2011.pdf .
110. Полтерович В.М. Эволюционная теория экономической политики. Ч. I: Опыт быстрого развития / Полтерович В.М., Попов В.В.// Вопросы экономики. – 2006. – № 7.
111. Макогон Ю.В. Регіональна складова економічної стратегії України: сутність та проблеми / Макогон Ю.В. // Стратегічні пріоритети. – 2006. – №1. – С. 150–158.
112. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» № 2850-IV від 8 вересня 2005 року // Уряд. кур’єр. – 2005, 12 жовтня.
113. Сухоруков А. Проблемы повышения инвестиционной активности регионов / Сухоруков А.// Экономика Украины. – 2002. – №8. – С. 26.
114. Стратегії розвитку України: теорія і практика / [за ред. О.С.Власюка]. – К.: НІСД, 2002. – С. 423.
115. Булатов А. Россия в мировом инвестиционном процессе/ Булатов А. // Вопросы экономики. – 2004. – №1. – С. 76–77.
116. Давыдов А.Ю. Особенности роста американской экономики в эпоху глобализации. / Давыдов А.Ю. – М.: Москов. обществ. науч. фонд; Ин-т США и Канады РАН, 2006. – С. 26. (Серия «Научные доклады: независимый экономический анализ»: № 177.).
117. Новікова О.Ф. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізм забезпечення: [монографія] / Новікова О.Ф., Покотиленко Р.В.; НАН України, Ін-т економіки пром.-ті. – Донецьк, 2006. – С. 196–199.
118. Ежемесячное обозрение российской экономики за июнь 2007 г. [Электронный ресурс] // Центр развития. – М., 2007. – С. 7. – Режим доступа: http://www.dcenter.ru/archive_ore.htm .
119. Кухленко О.В. Прогнозні орієнтири інвестиційної діяльності в Україні / Кухленко О.В. // Продуктивні сили України. – 2006. – №1. – С. 163–164.
120. Российская экономика в 2006 году. Тенденции и перспективы. Вып. 28. – М.: ИЭПП, 2007. – С. 302.
121. Доклад ЮНЕСКО по науке за 2010 г. Современное состояние науки в мире. Рабочее резюме [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0018/001898/189883r.pdf .
122. Показники світового розвитку 2009. Статистична база Світового Банку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://data.worldbank.org. Eurostat yearbook 2010.
123. Romer P.M. Endogenous Technological Change (1990) / Romer P.M. // The Journal of Political Economy. – 1990. – Vol. 98, 5, p. 2 (oct.). – P. 71−102.
124. Шараев Ю. В. Теория экономического роста: учеб. пособ. для вузов / Ю.В.Шараев; Гос. ун-т; − Высшая школа экономики. − М.: ГУ ВШЭ, 2006. − 254 c.
125. Чечурина М.Н. Анализ моделей научно-технического прогресса как фактора экономического развития [Электронный ресурс] / Чечурина М.Н.// Вестник МГТУ. – 2005. – №2, т. 8. – С. 338–347. – Режим доступа: http://vestnik.mstu.edu.ru/ .
126. Фролов И.Э. Современные проблемы построения моделей научно-технической сферы экономики [Электронный ресурс] / Фролов И.Э., Чаплыгина И.Г. // Экономическая наука современной России. – 2009. – №1 (44). – С.1–7. – Режим доступа: http://www.cemi.rssi.ru/ecr/ .
127. OECD Science [Електронний ресурс] // Technology and Industry Scoreboard. – 2007. – Режим доступу: www.sourceoecd.org/scoreboard .
128. The Spanish National Plan for Scientific Research, Development and Technological Innovation, 2008–2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ingenio2010.es/Documentos/Plan_ingles_web.pdf .
129. National Policy and the European Research Area. Spain [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://erawatch.jrc.ec.europa.eu/erawatch/opencms/information/country_pages/es/country?section=NationalPolicyDevAndEuropeanResearchArea&subsection=LabourMarketForResearchers .
130. Мойсейчик Г. Ирландия: опыт инновационного прорыва [Электронный ресурс] / Мойсейчик Г. // Банковский вестник. – 2007. – № 7 (372). – С. 12. – Режим доступа: http://www.nbrb.by/bv/narch/372/ .
131. Зименков Р.И. Новые тенденции в зарубежной деятельности американских транснациональных корпораций/ Зименков Р.И. // Российский внешнеэкономический вестник. – 2009. – №8.
132. Dunning John H. The Eclectic (OLI) Paradigm of International Production: Past, Present and Future [Електронний ресурс] / Dunning John H.// International Journal of the Economics of Business. – 2001. – N. 2, Vol. 8. – Режим доступу: http://biz.konkuk.ac.kr/community/upload/Dunning1.pdf .
133. Супян В.Б. Мирохозяйственные позиции и экономические отношения России и США в начале XXI века [Электронный ресурс] / Супян В.Б. // Россия и Америка в ХХI веке. – 2010. – №2. – Режим доступа: http://www.rusus.ru/?act=read&id=198 .
134. Рогов С.М. США и эволюция международной финансовой системы [Электронный ресурс] / Рогов С.М. // Экономист. – 2009. – № 3. – С. 12–26. – Режим доступа: http://library.mephi.ru/data/semi/2009/ekonomist/N3s12-26-09.pdf .
135. Хелпман Э. Упрощенная теория международной торговли с участием транснациональных корпораций [Электронный ресурс] / Хелпман Э. // Вехи экономической мысли / [пер. с англ. под общ. ред. А. П. Киреева]; ГУ – ВШЭ, Ин-т «Экономическая школа». – М.: ТЕИС, 2006. Т.6: Международная экономика. – 2006. – С. 677–695. – Режим доступа:
http://portal.ufrf.ru/Www/Kbhiab/data/store/aa636e41-5722-47e9-816f-40196838568d/index.html .
136. Lanz R. Intra-Firm Trade: Patterns, Determinants and Policy Implications / Lanz R., Miroudot S. [Електронний ресурс] // OECD Trade Policy Working Papers, OECD Publishing. – 2011. – N. 114. – Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/5kg9p39lrwnn-en .
137. Перская В.В. Глобализация до и после кризиса [Электронный ресурс] / Перская В.В. // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. – № 1 (3), т.1. – С. 261. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/bmnef/ .
138. Кокушкина И.В. Некоторые тенденции развития международной торговли / Кокушкина И.В., Цыцырева А.Ю. // Вестник СПбГУ. – 2007. – Сер. 5, Вып. 1.
139. Зименков Р.И. Прямые иностранные инвестиции в экономике США [Электронный ресурс] / Зименков Р.И. // Россия и Америка в ХХI веке. – 2010. – №2. – Режим доступа: http://www.rusus.ru/?act=read&id=198 .
140. Шишкин О. Страны БРИКС договариваются о новых принципах кредитования [Электронный ресурс] / Шишкин О. – Режим доступа: http://www.1tv.ru/news/world/202939 .
141. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее наукознание. / Добров Г.М. – К.: Наукова думка, 1966. – 272 с.
142. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. – К.: Наукова думка, 1988. – 347 с.
143. Монджили А. Приключения науковедения: случай института истории естествознания и техники / Монджили А. // Вопросы теории естествознания и техники. – 1995. – № 1. – С. 116–137.
144. Гиндилис Н.Л. Науковедение глазами его создателей [Электронный ресурс] / Гиндилис Н.Л.// Вестник Института социологии РАН (научный электронный журнал). – 2011. – № 2. – Режим доступа: http://www.vestnik.isras.ru/ .
145. Найт Ф. Понятия риска и неопределенности / Найт Ф.// THESIS. – 1994. – Вып. 5.
146. Бек У. От индустриального общества к обществу риска / Бек У. // THESIS. – 1994. – Вып. 5.
147. Луман Н. Понятие риска / Луман Н.// THESIS. – 1994. – Вып. 5.
148. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни / Альгин А.П. – М.: Мысль, 1989. – 187 с.
149. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті / Вітлінський В.В., Наконечний С.І. – К.: Борисфен-М, 1996. – С. 24.
150. Тихомиров В.Б. Политический риск: рейтинг Литвы / Тихомиров В.Б., Тихомирова И.В. // Диалог. – 1990. – № 15. – С. 47–54.
151. Политология: энциклопедический словарь / [общ. ред. и сост.: Ю.И.Аверьянова]. – М.: Моск. коммерч. ун-т, 1993. – С. 342.
152. Подколзина И.А. Проблемы дефиниции и оценки политического риска в зарубежных исследованиях / Подколзина И.А. // Вестник МГУ. – 1996. – №5. – (Серия 12 «Политические науки».).
153. Устенко О.Л. Предпринимательские риски: основы теории, методология оценки и управление / Устенко О.Л. – К.: Всеувито, 1996. – 160 с.
154. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: методы таксономии и факторного анализа / Плюта В.; [пер. с пол. В.В.Иванова; науч. ред. В.М.Жуковской]. – М., 1980. – 151 с.
155. Дюран Б. Кластерный анализ. / Дюран Б., Оделл П.; [пер. с англ.]. – М.: Статистика, 1977. – 128 с.
156. Управління підприємницьким ризиком / [заг. ред. Д.А.Штефанича]. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – С.153.
157. Кривошеїн В.В. Рейтингові методики оцінки політичного ризику як складової ризику країни / Кривошеїн В.В. // Грані. – 2009. – №6 (68). – С. 155.
158. Соловйов В.П. Інноваційний розвиток регіонів: питання теорії та практики: [монографія] / Соловйов В.П., Кореняко Г.І., Головатюк В.М. – К.: Фенікс, 2008. – 224 с.
159. Герасимчук В.И. В поисках эффективной инновационно-инвестиционной модели развития национальной экономики / Герасимчук В.И.// Проблемы и перспективы инновационного развития экономики. материалы XVІI междунар. науч.-практ. конф., Алушта, 10 – 15 сент. 2012 г. – К.; Симф.; Алушта, 2012. – С. 7–13.
160. Федулова Л.І. Технологічний розвиток економіки /Федулова Л.І.// Економіка України. – 2006. – № 5. – С. 4–10.
161. Статистичний щорічник України за 2010 рік. – К.: Август Трейд, 2011.
162. Чумаченко М.Г. Перспективи неоіндустріальної трансформації економіки України та Донбасу / Чумаченко М.Г., Амоша О.І., Ляшенко В.І. // Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети: тези доп. і повідом. Міжнар. наук.-практ. конф. Донецьк, 17 груд. 2010 р. / НАН України, Ін-т економіки пром-ті; редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. – Донецьк, 2010.
163. Клименко І.В. Три роки членства у СОТ: тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період / Клименко І.В.,Федірко О.А.,Ус І.В. – К.: НІСД, 2011. – C. 11.
164. Згуровский М. З. Научно-технологическое развитие Украины в условиях мировой глобализации / М. З. Згуровский // Зеркало недели. – 2001. – №12 (336). – С. 7–8.
165. Сухоруков А.І. Науково-технологічний потенціал та інноваційна безпека України [Електронний ресурс] / Сухоруков А.І., Олейніков О.О. – Режим доступу: http://www.inventure.com.ua/main/analytics/security/govsecurity/naukovo-tehnolog456chnii-potenc456al-ta-456nnovac456ina-bezpeka-ukrani .
166. Алексеевский В.С. Синергетика менеджмента устойчивого развития: [монография] / Алексеевский В.С. – Калуга: Манускрипт, 2006. – С. 187.
167. Бранский В.П. Социальная синергетика как постмодернистская философия истории // Общественные науки и современность. – 1999. – № 6. – С. 117–127.
168. Сводная схема развития и размещения отрасли народного хозяйства «Наука и научное обслуживание» на период до 2005 года. Краткий итоговый документ. Т.1. – М.: ВНИИПИ, 1989. – С. 30.
169. Маліцький Б.А. Оцінка інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища / Маліцький Б.А., Головатюк В.М., Соловйов В.П. – К., 1996. – 24 с.
170. Духненко В. Потенциалы и риски / Духненко В., Коваленко В., Дуброва О. // Эксперт (Украина). – 2005. – № 49.
171. Маліцький Б.А. Моніторинг інвестиційного клімату в Україні / Маліцький Б.А., Головатюк В.М., Соловйов В.П. // Розвиток науки та науково-технічного потенціалу в Україні та за кордоном. – 1998. – №2(3). – 50 с.
172. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (синергетические эффекты инноваций) / Соловьев В.П. – К.: Феникс, 2004. – 560 с.
173. Джус И.В. Прогнозирование и оценка политических рисков / Джус И.В. // Политические феномены и процессы глазами молодых ученых. – М., 2002.
174. Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг: у 2 т. / [за ред. д. філ. н. Є.І.Головахи, д. соц. н. М.О.Шульги]. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2011. Т. 2: Таблиці і графіки. – 2011. – 480 с.
175. Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / [за ред. д.е.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги]. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2006. – 578 с.
176. Тихонович В. Проблеми соціальної солідарності в кризовому суспільстві / Тихонович В. // Соціологія, теорія, методи, маркетинг. – 1999. – № 2. – С. 54–69.
177. Урсуленко К. Методика вимірювання соціальної солідарності в українському суспільстві. Перевірка теорії за допомогою методу моделей лінійних структурних рівнянь / Урсуленко К. // Соціологія, теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 3. – С. 126–157.
178. Горяинов В.П. Групповая солидарность и ценностные ориентации / Горяинов В.П. // Социс. – 1997. – № 3. – С. 60–67.
179. Ручка А. Соціокультурне підґрунтя демократичної консолідації / Ручка А. // Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / [за ред. д.е.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги]. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2006. – С. 351.
180. Шульга М. Симптоми фрагментації суспільства (замість післямови) / Шульга М. // Українське суспільство 1992–2007. Динаміка соціальних змін / [за ред. д.е.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги]. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2007. – С. 456.
181. Яницкий О. Риск-солидарности: российская версия / Яницкий О. // ИНТЕР. – 2004. – № 2–3.
182. Державна регіональна політик