СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СЕЛА В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ :

Краткое описание

ВСТУП
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА

1.1. Теоретична сутність процесу соціально-економічного розвитку села
1.2. Концептуальні основи політики сільського розвитку в Україні
1.3. Узагальнення методологічних засад розвитку сільських територій у ЄС
Висновки до Розділу 1

Розділ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА

2.1. Особливості забезпечення матеріального добробуту сільського населення
2.2. Аналіз демографічно-трудових чинників формування соціального середовища села
2.3. Комплексна оцінка соціально-економічної ситуації на селі
Висновки до Розділу 2

Розділ 3. ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОДЕЛІ СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ
3.1. Інтегрований підхід до розробки та реалізації політики розвитку села
3.2. Диверсифікація сільської економіки як інструмент політики сільського розвитку
3.3. Удосконалення системи організації сільськогосподарської дорадчої діяльності
Висновки до Розділу 3

ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Розробка та ефективність реалізації заходів соціально-економічного розвитку села набувають виключного значення з огляду на великі розміри сільських територій в Україні та існуючий рівень бідності, демографічну деградацію та спустошення села і усього сільського простору. Аграрні реформ, що відбувалися в Україні з початку 90-х років, не викликали очікуваних позитивних змін у соціально-економічній ситуації на селі, не сприяли нарощуванню вітчизняного виробництва сільськогосподарської продукції та підвищенню рівня доходів сільських товаровиробників, здійснювалися без активної участі та ініціативи сільської громади, що в цілому призвело до зниження добробуту сільського населення.
У сучасних ринкових умовах основними орієнтирами соціально-економічних перетворень на селі є формування умов для забезпечення ефективного сільськогосподарського виробництва і раціонального використання наявного ресурсного потенціалу сільських територій та, як результат зазначеного, підвищення добробуту сільського населення. З огляду на це, активізація та виконання багаточисельних соціально-економічних функцій села: виробничої, соціально-демографічної, культурної, природоохоронної, рекреаційної та інших,  потребують проведення наукових досліджень на основі аналізу існуючих концепцій та врахування сучасних світових тенденцій політики сільського розвитку, зокрема Європейського Союзу. Доцільним є дослідження нових підходів щодо соціально-економічного розвитку села на засадах поєднання зусиль держави та сільського населення, про ефективність яких свідчить досвід країн-членів ЄС.
Вагомий внесок у вивчення теоретико-прикладних аспектів соціально-економічного розвитку села зробили такі відомі вітчизняні вчені як: О. Бородіна, І. Власов, С. Гудзинський, Т. Зінчук, Р. Косодій, О. Могильний, О. Онищенко, М. Орлатий, І. Прокопа, О. Прокопенко, К. Прокопишак, П. Саблук, Л. Шепотько, В. Юрчишин, К. Якуба; зарубіжні – Л. Ван Депоель, Ж. Вілкін, Т. Дуча, Х. Каравелі, М, Кларк, Т. Лонч, В. Назаренко, В. Пациорковський, А. Пєтріков, Ж. Плєва, Т. Ратінгер, О. Хашковская та багато інших. Водночас складність та багатогранність існуючих проблем зумовлює необхідність формування нових підходів щодо соціально-економічного розвитку села. Зокрема, потребує уточнення сутність проблеми соціально-економічного розвитку села в сучасних умовах, практичної реалізації новітніх методик дослідження, рекомендацій щодо подолання негативних соціальних та економічних явищ і тенденцій у розвитку села тощо. Отже, актуальність, теоретична та практична значимість зазначених проблем, їх недостатній аналіз у вітчизняній економічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно плану науково-дослідних робіт ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації № ДР 0104U008697). У межах зазначеної теми автором проведено дослідження особливостей соціально-економічного розвитку села та розроблено пропозиції щодо його адаптації до європейської моделі сільського розвитку.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні науково-методологічних основ і концептуальних підходів до вирішення проблеми соціально-економічного розвитку села та розробці практичних рекомендацій щодо його забезпечення в умовах європейського вибору України.
Відповідно до поставленої мети вирішено такі завдання:
 визначено сутність процесу соціально-економічного розвитку села;
 узагальнено досвід формування політики розвитку сільських територій та її реалізації в ЄС;
 проведено комплексний аналіз соціально-економічного стану та особливостей розвитку села в Україні;
 обґрунтовано інтегрований підхід до формування політики розвитку села, спрямованого на поєднання зусиль держави та сільської громади при визначенні потреб та напрямів розвитку конкретної території з урахуванням її потенціалу;
 визначено соціально-економічну ефективність диверсифікації сільської економіки та стратегічні напрями її реалізації;
 розроблено рекомендації щодо забезпечення інформаційно-консультаційної підтримки соціально-економічного розвитку села.
Об’єктом дослідження є процес трансформації соціально-економічних відносин в сільському секторі суспільства.
Предметом дослідження є науково-теоретичні та прикладні засади соціально-економічного розвитку села в умовах європейських перспектив аграрного сектора.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення економічної науки та праці провідних вітчизняних та закордонних вчених з питань соціально-економічного розвитку села, а також державні нормативно-правові акти, урядові постанови.
У процесі виконання дисертаційного дослідження використано методи економічних досліджень, які сприяли досягненню найбільш повних та достовірних результатів: метод теоретичного узагальнення (при формулюванні теоретичних узагальнень та висновків, здійсненні критичного аналізу результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів); монографічний (при вивченні позитивного досвіду вирішення проблем соціально-економічного розвитку сільських територій у країнах ЄС); економіко-статистичний (для виявлення та аналізу основних тенденцій розвитку села, встановленні прямого та опосередкованого впливу комплексу визначених факторів на соціально-економічні процеси сільського розвитку); історико-економічний (для ідентифікації основних етапів еволюції політики сільського розвитку в рамках Спільної агарної політики ЄС); соціологічний (для оцінки ставлення сільського населення до євроінтеграційної перспективи України), SWOT–аналіз та економіко-математичне моделювання (при оцінці можливостей впровадження та соціально-економічного ефекту стратегії диверсифікації сільської економіки), табличний і графічний методи (для відображення аналітичної та статистичної інформації) та інші.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, належать такі:
вперше:
- обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого підходу до формування політики соціально-економічного розвитку села. Сутність його полягає у визначенні перспектив розвитку села на основі поєднання діяльності держави та сільських громад для спільного визначення пріоритетів відповідно до ендогенного потенціалу та соціо-еколого-економічних умов сільської території. Це дозволяє активізувати ініціативу сільського населення на засадах лідерства для участі в економічних перетвореннях на селі, що забезпечить якісно новий рівень суспільного добробуту;
удосконалено:
- методичний підхід до комплексної оцінки соціально-економічного стану села та визначення корелятивності зв’язку між факторами, які безпосередньо впливають на формування доходів сільських домогосподарств;
- стратегічні напрями диверсифікації сільської економіки з метою реалізації потенційних можливостей та використання ресурсів сільської території. Досягнення економічного та соціального ефекту диверсифікації вбачається можливим за умов урізноманітнення сільськогосподарського виробництва, несільськогосподарської діяльності виробників агропродовольчої продукції, розгортання інших сфер економічної діяльності на селі;
дістали подальшого розвитку:
- формулювання мети соціально-економічного розвитку села, що полягає у забезпеченні не тільки якісного життєвого середовища, але й високого рівня добробуту сільського населення, що визначається як можливість задоволення фізичних, соціальних та духовних потреб людини;
- узагальнення досвіду розвитку сільських територій у контексті сучасної європейської моделі сільського розвитку, яка є результатом об’єднання ресурсів та інструментів Спільної аграрної та регіональної політик Європейського Союзу і засвідчує зміну пріоритетів у галузі сільського господарства.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що отримані висновки і розроблені рекомендації можуть бути використані у процесі розв’язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку вітчизняного села з урахуванням євроінтеграційних перспектив України. В цьому контексті ідентифіковано потребу підтримки сільського розвитку й запропоновано шляхи її здійснення на основі адаптації досвіду країн ЄС.
Рекомендації автора щодо формування стратегічних напрямів розвитку сільського господарства та сільських територій використовувалися в процесі розробки Програми розвитку особистих селянських господарств у Житомирській області на 2007-2010 роки (довідка Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації №3344/3 від 26.12.07). Пропозиції щодо диверсифікації сільської економіки використовуються Головним управлінням економіки Житомирської обласної державної адміністрації при розробці “Стратегії розвитку області на період до 2015 р.” (довідка Головного управління економіки Житомирської ОДА № 25/285 від 25.02.08). Теоретичні узагальнення та практичні результати дослідження знайшли своє застосування на кафедрі менеджменту організацій ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” під час викладання дисциплін “Основи менеджменту”, “Менеджмент ЗЕД” (довідка №120 від 28.01.08).
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок у працях, написаних у співавторстві, наведено у списку публікацій. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, яка відображає особисте бачення автора щодо існуючих проблем соціально-економічного розвитку села, а також можливостей їх вирішення з огляду на євроінтеграційний аспект.
Апробація результатів дослідження. Основні методологічні положення та результати дослідження доповідалися та отримали позитивну оцінку на конференціях, зокрема, на Міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених, магістрів та студентів “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития в регионе ЦЕИ” (м. Мінськ, 2005 р.); Другій міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених, магістрів та студентів “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Образование и наука без границ – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); Регіональній міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2006 р.); Міжнародному симпозіумі “Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку” (м. Житомир, 2007 р.)
Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано 15 праць загальним обсягом 5,02 д. а., з них одноосібних - 13, в тому числі – 5 у фахових виданнях (2,39 д. а.).
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 191 сторінці комп’ютерного тексту, з них: 178 - основний текст, 13 - список використаних джерел, що нараховує 164 позиції. Дисертація містить 49 таблиць, 49 рисунків, 9 додатків на 22 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати узагальнення та наукового обґрунтування теоретично-методологічних засад соціально-економічного розвитку села в умовах аграрних реформ засвідчили, що, з одного боку, розвиток села є пріоритетним в реалізації державної аграрної політики, з другого,  соціально-економічні перетворення відбуваються доволі повільно та не вирішують існуючих проблем. Врахування ролі та значення європейського вектору для аграрного сектора, його впливу на економічний та соціальний розвиток села дозволило сформулювати найважливіші наукові та практичні висновки і рекомендації дисертаційного дослідження:
1. Ґрунтуючись на наукових поглядах відносно сутності категорії соціально-економічний розвиток та її зв'язку з іншими категоріями (село, сільські території, сільське життєве середовище), соціально-економічний розвиток визначено як процес переходу соціальних явищ (зайнятість, демографічна ситуація, спосіб життя, житлово-побутові умови, потреби населення тощо) на якісно новий рівень завдяки зростанню економічних чинників. Сучасне розуміння проблематики соціально-економічного розвитку села передбачає його вихід за межі розвитку сільської соціальної інфраструктури, функція якої традиційно зводиться до забезпечення діяльності об’єктів із задоволення споживчих потреб сільського населення.
2. Метою соціально-економічного розвитку села повинно бути забезпечення добробуту сільського населення, зміст якого не обмежується поліпшенням якості життєвого середовища селян, хоча й не заперечує його. Суспільний добробут поєднує у собі матеріальну, нематеріальну та духовну компоненти, за рахунок яких відбувається задоволення потреб не лише життєдіяльності, але й особистісного розвитку людини.
3. Соціально-економічний розвиток села є ключовим елементом державної аграрної політики, яка в сучасній інтерпретації визначає його як сільський розвиток. За рахунок реалізації політики сільського розвитку держава створює умови не тільки для зростання добробуту сільського населення, але й забезпечення конкурентоспроможності сільських територій та повної реалізації їх економічного потенціалу. Проте ефективність вирішення проблем села потребує підсилення дій держави шляхом залучення приватного та суспільного секторів як самостійних суб’єктів сільського розвитку. Присутність учасників цих секторів нівелює виключність ролі держави у політиці сільського розвитку та розширює її пріоритети.
4. Трансформаційні процеси в аграрній економіці України не забезпечили очікуваних позитивних результатів в економічній та соціальній сферах села, що зумовило необхідність дослідження особливостей моделі сільського розвитку Європейського Союзу. Виявлено, що основними векторами даної моделі є: конкурентоспроможність сільських територій; довкілля та управління ландшафтами; диверсифікація сільської економіки та активізація громадської ініціативи селян. Адаптація до вимог та стандартів європейської політики сільського розвитку є проблематичною у зв’язку з домінуванням у національній аграрній політиці потреб сільськогосподарського виробництва. На відміну від зазначеного підходу, пріоритетом європейської аграрної моделі є розвиток сільського місцевості як передумови розвитку сільськогосподарського виробництва.
5. Результати якісного та кількісного аналізу соціально-економічного розвитку села на прикладі окремої області засвідчили, що за більшістю напрямів не спостерігається зростання добробуту селян. Про це свідчить високий рівень безробіття на селі, низький рівень диверсифікації джерел доходів, депопуляційні процеси, незадовільний стан об’єктів соціальної інфраструктури, знецінення сільського способу життя та культури, поширення проявів девіантної поведінки тощо. Проведена автором комплексна оцінка соціально-економічної ситуації на селі виявила незадовільний рівень основних показників розвитку, що обмежує можливість вирішення виявлених проблем у короткостроковій перспективі.
6. Рекомендації щодо покращання соціально-економічного розвитку села включають імплементацію інтегрованого підходу до формування політики сільського розвитку, одним із шляхів реалізації якого вбачається диверсифікація сільської економіки. З огляду на обмеженість інформаційного середовища на селі, в авторському варіанті запропоновано шляхи розвитку та функціонування інформаційно-консультаційної діяльності як невід’ємної складової інтегрованого підходу.
7. Інтегрований підхід до політики соціально-економічного розвитку села передбачає поєднання зусиль держави та сільської громади при визначенні перспектив сільського розвитку відповідно до специфічних соціо-еколого-економічних умов конкретної території. Саме такий формат співпраці дозволяє посилити акцент на суспільних потребах селян та оптимізувати використання ендогенного потенціалу території з огляду на коротко- та довгострокову перспективу, всебічно сприяти збереженню притаманних їй культурних, історичних, духовних цінностей та способу життя, формування повноцінних умов життя для усіх прошарків сільського суспільства, активній участі місцевого населення у процесі забезпечення соціально-економічного розвитку села.
8. З урахуванням багатофункціональної ролі сільського господарства, яка превалює у європейській політиці сільського розвитку, обґрунтовано соціально-економічну ефективність диверсифікації сільської економіки. Її забезпечення пов’язано з розвитком трьох стратегічних напрямів: 1) урізноманітнення сільськогосподарського виробництва; 2) розширення несільськогосподарської діяльності виробників агропродовольчої продукції; 3) розгортання інших сфер економіки на селі. В межах вказаних напрямів необхідно розв’язувати наступні завдання: підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора та його комерціалізація; забезпечення зайнятості селян та збереження сільського способу життя; більш повне використання можливостей сільських територій; розвиток інфраструктури. У результаті економіко-математичного моделювання доведено множинний характер результатів диверсифікації економіки села, що полягає у зростанні обсягів виробництва продукції та послуг у сільській місцевості, вирішенні проблем безробіття та формуванні раціональної структури зайнятості, розвитку можливостей для отримання доходу тощо.
9. Виконавцем функції інформаційно-консультаційного забезпечення на селі в сучасних умовах є сільськогосподарські дорадчі служби, які повинні не лише супроводжувати виробничу діяльність сільськогосподарських товаровиробників, а й провадити соціально необхідну взаємодію з сільським населенням, активізувати його ініціативу. Виконання цих функцій потребує реалізації як технологічного, правового, фінансово-економічного, соціально-побутового, так і інформаційного дорадництва, ключовими завданнями якого є створення повноцінного інформаційного середовища та стимулювання громадської активності селян.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. “Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”: Закон України від 21.12.2000 № 2157-ІІІ. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 7. – С. 35.
2. “Основні засади розвитку соціальної сфери села”: Указ Президента України від 20.12.2000 №1356/2. // Праця і зарплата. – 2001. – №3 (січень).
3. “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”: Закон України №1058-ХV. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – С. 376.
4. “Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року”: Постанова Кабінету міністрів України № 1158 від 19.09.07 // www.kmu.gov.ua.
5. “Про основні засади державної політики на період до 2015 року”: Закон України від 18.10.05 №2982-ІV. // Праця і зарплата. – 2001. – № 3 (січень).
6. “Про основні засади розвитку соціальної сфери села”: Указ Президента України від 20 грудня 2000р. // Офіційний вісник України – 2000. – № 51. – С. 28.
7. “Про особисте селянське господарство”: Закон України від 15.05.2003 №742-ІV. // Особисті селянські господарства. Основні законодавчі та нормативні документи. – Головне управління статистики в Житомирській області. – 2005.
8. “Про пенсійне забезпечення”: Закон України від 05.11.91 №1788-ХІІ. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №3. – С. 10.
9. “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”: Закон України від 17.10.90 №4010-ХІІ. // Відомості Верховної Ради. – 1990. – № 45. – С. 602.
10. “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”: Закон України від 17.06.04 №1807-IV. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 38. – С. 470.
11. ”Про стимулювання розвитку регіонів”: Закон України від 08.09.05 № 2850-ІV. // Відомості Верховної ради України. – 2005. – № 51. – С. 548.
12. Аграрная политика / А.П. Зинченко, В.И. Назаренко, В.В. Шайкин и др.; под ред. А.П. Зинченко. – М.: КолосС, 2004. – 303 с.
13. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції: Монографія / Авт. кол.: Бетлій М. та ін.: За ред. О.М. Бородіної. – Ужгород: ІВА, 2006. – 496 с.
14. Аграрний сектор України у 2005 році / За ред. Ю.Ф. Мельника. – К., 2006. – 88 с.
15. Аллина-Пизано Дж. Аграрные реформы в России и Украине: сравнительный анализ / http://www/strana-oz.ru
16. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методологія, аналіз: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 292 с.
17. Антохонова И.В. Методы прогнозирования социально-экономических процессов: Учебное пособие. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004. – 212 с.
18. Артеменко В.Б. Індикатори стійкого соціально-економічного розвитку регіонів // Регіональна економіка. – 2006. – № 2. – С. 90-97.
19. Бесенюк В.М. Соціально-економічний рівень життя сільського населення Івано-Франківщини // Економіка АПК. – 2005. – № 5.– С. 121-125.
20. Блауберг И.В., Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Системный подход: предпосылки, проблемы, трудности. – Москва: «Знания», 1969. – 47 с.
21. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. - М.: Изд-во «Наука». – 1973. – 269 с.
22. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313 с.
23. Бондар В.В. Умови праці в сільському господарстві: стан і шляхи поліпшення // Економіка АПК. – 2005. – № 2. – С. 112-116.
24. Бондаренко Л.В. Сельская Россия в начале ХХI века (социальный аспект) // Социологические исследования. – 2005. – № 11. – С. 69-77.
25. Бородина Е.Н. Устойчивое развитие сельских территорий: украинские реалии и перспективы / Государственное регулирование сельского хозяйства: концепции, механизмы, эффективность. – М.: ВИАПИ им. А.А. Никонова, «Энциклопедия российских деревень» – 2005. – С. 590-593.
26. Боярчук Т. Оцінка соціально-економічної захищеності, рівня і якості життя населення Хмельниччини // Регіональна економіка. – 2006. – № 1. – С. 84-90.
27. Валентинов В.Л. Організаційна легітимність як фактор сільського розвитку // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 126-131.
28. Венгляжи К., Береза М. Экономические последствия торговли сельсьхозтоварами в Польше после ее вступления в ЕС // Экономика АПК. – 2005. – № 2. – С. 126-132.
29. Власов В.І., Саблук П.П.. Проблеми вступу України до Європейського Союзу // Економіка АПК. – 2005. – № 2. – С. 132-138.
30. Волков Ю.Г., Мостовая И.В. Социология: учеб. для вузов. – М., 1998. –482 с.
31. Гайдуцький П. Про основні засади реформування системи державної підтримки сільського господарства та сільської території // Економіка АПК. – 2005. – № 11 – С. 43-48.
32. Гайдуцький П.І. Україні потрібна нова аграрна політика // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 3-7.
33. Государственное регулирование сельского хозяйства: концепции, механизмы, эффективность. – М.: ВИАПИ им. А.А.Никонова, «Энциклопедия российских деревень» – 2005. – 664 с.
34. Гофре Н. Социальная составляющая экономического развития: региональный аспект // МЭ и МО. – 2006. – № 5. – С. 53-62.
35. Гусаков В. Основные направления социально-экономического развития белорусского села // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 29-34.
36. Дем’янишина О.А. Науково-методичні та організаційні засади розвитку сільських територій // Економіка АПК. – 2005. – №6. – С. 122-128.
37. Добробут через аграрний розвиток // www.dar-ukraine.com.ua
38. Долгушин Н. Проблемы и перспективы социального развития российского села // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2005. – № 1. – С. 3-9.
39. Долішній М. Актуальні завдання інтенсифікації соціально-економічного розвитку регіонів України // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 7-15.
40. Еволюція Спільної аграрної політики ЄС: наслідки для України // Німецька консультативна група при уряді України // www.iсr.kiev.ua
41. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1. / Редкол.: С.В. Мочерний (відпов. редактор) та ін. К.: Видавничий центр «Академія», – 2000. – 854 с.
42. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2. / Редкол.: С.В. Мочерний (відпов. редактор) та ін. К.: Видавничий центр «Академія», – 2000. – 916 с.
43. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3. / Редкол.: С.В. Мочерний (відпов. редактор) та ін. К.: Видавничий центр «Академія», – 2000. – 952 с.
44. Економічний аналіз: Навч. посіб. / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 680 с.
45. Європейський вибір та соціально-економічні реформи в Україні / Регіональний семінар для службовців. – К.: ІПКУАДУ, 2000. – 176 с.
46. Євсеєнко О. Волокова Л. Деякі аспекти статистичного аналізу зайнятості та безробіття на ринку праці України // Економіст. – 2005. – № 9. – С. 37-39.
47. Журавлёва Г.П. Методология исследования экономических процессов. // http://www.rea.ru/portal.
48. Загальнодержавна комплексна програма розвитку українського села на період до 2015 р. (проект) – 2007. – 48 с.
49. Зінчук Т.О. Аграрні перетворення в країнах ЦСЄ – членах ЄС. Досвід для України. – Науково-аналітична записка – К.: ІЕП НАНУ, 2005. – 36 с.
50. Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки та перспективи для руху вперед. – Збірник наукових праць. В. Меєрс, С. Демяненко, Т. Джонсон, С. Зоря. – К.: КНЕУ, 2005. – 172 с.
51. Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень в сільському господарстві України: проблеми, перспективи. – К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2005. – 452 с.
52. Концепція соціального відродження села / Авт. кол.: Саблук П.Т., Булавка О.Г., Юрчишин В.В. – К.: ІАЕ, 2000. – 18 с.
53. Корінець Р. У пошуках формули порятунку села // Газета «Агробізнес сьогодні». – № 14 (58). – вересень, 2004.
54. Кремень О. Асиметрія стану сфери зайнятості населення на регіональних ринках праці: методологічні підходи та необхідність вивчення // Економіст. – 2005. – № 7. – С. 66-67.
55. Крылатых Э. Чем обернётся вступление России в ВТО для сельского хозяйства // Отечественные записки. – 2004. – № 1 (16) // www.strana-oz.ru.
56. Лупенко Ю.О., Лупенко Є.І. Тенденції зайнятості сільського населення у постреформаційний період // Економіка АПК. – 2005. – № 12.– С. 106-114.
57. Малік М.Й., Могильний О.М. Сучасна аграрна політика: нові виклики і випробування // Економіка і держава. – 2006. – № 4. – С. 65-66.
58. Мармоза А.Т. Практикум з сільськогосподарської статистики: Навч. посіб. – Житомир, Вид-во Державного агроекологічного університету, 2004. – 490 с.
59. Мармоза А.Т. Теорія статистики. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 392 с.
60. Матеріали другого засідання Спільної парламентсько-урядової комісії з питань інтеграції України до Світової організації торгівлі (5 жовтня 2004 р.) / http://wto.inform.org.ua
61. Матеріали конференції ”Нові виклики, що стоять перед українськими та польськими службами сільського дорадництва – обмін досвідом” / Київ, 11 - 12.12.2006.
62. Методичні рекомендації щодо застосування кореляційно-регресійного аналізу в курсовому та дипломному проектуванні та наукових дослідженнях. – ДАУ. – Житомир, 2004. – 34 с.
63. Мир и Россия. Материалы для размышлений и дискуссий. Адаптированная версия книги «Более чем экономический рост» // www.worldbank.org.ru.
64. Мішенін Е., Косодій Р. Соціально-економічні та екологічні напрями розвитку сільських територій // Економіка АПК. – 2005. – № 5. – С. 98-104.
65. Могильний О.М. Вплив соціального капіталу на конкурентоспроможність сільського соціуму / Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку: Доповіді Міжнародного симпозіуму (16-18 травня 2007 р., м. Житомир). – Житомир: Вид-во “ДНВЗ “Державний агроекологічний університет””, 2007. – С. 19-27.
66. Могильний О.М. Регулювання аграрної сфери. – Ужгород: ІВА, 2005. – 400 с.
67. Мостовий М.А. Соціально-економічний розвиток сільських територій // Економіка АПК. – 2006. – № 2. – С. 136-140.
68. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – К.: ВЦ «Академія», 2001. – 656 с.
69. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. – Львів: Світ, 2001. – 416 с.
70. Назаренко В.И. Аграрная политика России в период реформ. – Институт Европы РАН. – М.: 2005. – 624 с.
71. Новиков А. Особенности эволюции пенсионных систем // МЭ и МО. – 2006. – № 5. – С. 62-71.
72. Обеспечить устойчивое развитие сельских территорий (по материалам международного экономического форума «Законодательное обеспечение устойчивого развития сельских территорий») // Экономика сельского хозяйства России. – 2005. – № 8. – С. 10-13.
73. Онищенко О. Ефективність господарств населення // Економіка України. – 2003. – № 1. – С. 60- 69.
74. Онищенко О. Порівняльна оцінка продуктивності господарств населення // Економіка України. – 2002. – № 11. – С. 59-67.
75. Онищенко О., Юрчишин В. Концептуальні проблеми майбутнього українського села і селянства // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 24-29.
76. Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: кол. монографія у 4-ох част. / За ред. П.Т. Саблука та ін. Ч1. Соціально-економічні проблеми розвитку села. – К.: ІАЕ, 2002. – 571 с.
77. Павлов О.І. Сільські території України: історична трансформація парадигми управління: Монографія. – Одеса: Астропринт, 2006. – 360 с.
78. Пациорковский В.В. Сельская Россия: 1991 – 2001 гг. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.
79. Петриков А.В. Политика сельского развития в России: проблемы и приоритеты / http://www.viapi.ru.
80. Петриков А.В. Проблемы и перспективы устойчивого развития сельских территорий России // Економіка АПК. – 2005. – № 4. – С. 123-128.
81. Писаренко С., Даниленко А., Хомін А. Соціально-економічні проблеми розвитку підприємств і зайнятості в сільській місцевості: збірник наукових праць. ІРД НАНУ – Львів, 1996. – 52 с.
82. Підприємницька діяльність Житомирщини за 2006 рік. / За ред. Г.В Пашинської. – Житомир. – 2007. – 250 с.
83. Попович И.В. Методика экономических исследований в сельском хозяйстве: Учеб. пособие для студентов с.-х. вузов по экон. спец. – М.: Эконом., 1982. – 216 с.
84. Прокопа І.В. Соціальні аспекти розвитку сільських територій // Економіка АПК. – 2005. – № 12. – С. 43-50.
85. Прокопа І.В., Мотруніч Д.О., Шепотько Л.О. Виробнича сфера села; сільське життєве середовище. Наук. вид. / НАНУ, Ін-т економіки, – К., 2001. – 119 с.
86. Прокопа І.В. Соціальна інфраструктура села: формування нового механізму розвитку / НАНУ, Ін-т економіки. – К., 1996. – 172 с.
87. Прокопенко О. Сутність, роль та місце «сільського поселення» в розрізі регіональної економіки // Регіональна економіка. – 2005. – № 4. – С. 138-145.
88. Прокопенко С. Розвиток сільської місцевості. / Контракт ФАО: ТСР/UKR/3004. Звіт робочої групи семінару по проекту технічної допомоги ФАО «Підтримка формулювання політики розвитку сільського господарства та сільської місцевості на середню перспективу» (07.07.06).
89. Прокопишак К.В. Розвиток соціальної сфери села в умовах становлення ринкових відносин (на прикладі Карпатського регіону) / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. – Львів, 2004. – 40 с.
90. Региональные аспекты аграрных преобразований: политика реструктуризации, рыночная адаптация / Под ред. Петера Тиллака, Виталия Зиновчука. – IAMO, 2003. – 234 с.
91. Сельскохозяйственная политика России. / Пер.с англ. – М.: Из-во «Весь мир», 2002. – 160 с.
92. Серова Е. Новая единая аграрная политика ЭС «К устойчивому аграрному производству» / Институт экономики переходного периода. Аналитический центр «Агропродовольственной экономики».
93. Синергетика економічних систем: навчальний посібник. – Житомир, 2003. – 244 с.
94. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. – К.: УАЗТ, 2000. – 212 с.
95. Сільське господарство України: криза та відновлення / За ред. Штефана фон Крамона-Тауболя, Сергія Дем’яненка, Арніма Куна. – К.: КНЕУ, 2004. – 207 с.
96. Скидан О.В. Консультативне обслуговування сільського господарства Данії // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 140-143.
97. Смелзер Н. Соціологія. – М.: Фенікс, 1994. – 398 с.
98. Социологический энциклопедический словарь / Ред.-корд. Г.В.Осипов. – М.: Инфра.М. – Норма, 1998. – 488 с.
99. Соціальна інфраструктура села: Навч. посіб / За ред. П.Т. Саблука, М.К.Орлатого – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 465 с.
100. Соціально-демографічна характеристика населення Житомирської області за 2004 рік. Головне управління статистики в Житомирській області. – Ж, 2004. – 453 с.
101. Соціально-економічне становище сільських населених пунктів України. – Держкомстат України. – К, 2001. – 578 с.
102. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми оцінки соціально-економічних процесів: Щорічник наукових праць / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: М.І. Долішній. Випуск ХХХ. – Львів, 2001. –271 с.
103. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід ЄС та його адаптація до умов України. / Збірник наукових праць / За ред. М.І. Долішнього. – Ч3. – Львів, 2003. – 372 с.
104. Статистичний щорічник Житомирської області за 2002 рік / Під ред. Л.О. Рижкової. – Ж.: Головне управління статистики у Житомирській області, 2003. – 448 с.
105. Статистичний щорічник Житомирської області за 2003 рік / Під ред. Л.О. Рижкової. – Ж.: Головне управління статистики у Житомирській області, 2004. – 383 с.
106. Статистичний щорічник Житомирської області за 2004 рік / Під ред. Л.О. Рижкової. – Головне управління статистики. – Житомир, 2005. – 422 с.
107. Статистичний щорічник Житомирської області за 2005 рік / Під ред. Л.О. Рижкової. – Ж.: Головне управління статистики у Житомирській області, 2006. – 456 с.
108. Статистичний щорічник Житомирської області за 2006 рік / Під ред. Л.О. Рижкової – Ж.: Головне управління статистики у Житомирській області, 2007. – 448 с.
109. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – Держкомстат України. – К.: Техніка, 2005. – 576 с.
110. Тематичні звіти щодо формулювання стратегічної політики розвитку села і сільського господарства. / Матеріали семінару по проекту технічної допомоги ФАО «Підтримка формулювання політики розвитку сільського господарства та сільської місцевості на середню перспективу» (07.07.06). – Київ. – 2006. – 87 с.
111. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации / М.: Экономика, 1989. – 496 с.
112. Ульяницька О.В. Проблеми безробіття і трудова міграція українців // Актуальні питання економіки. – 2005. – № 8. – С. 167-172.
113. Устойчивое развитие сельских территорий. Вопросы стратегии и тактики. – М.: ФГНУ «Росинформагротех». – 2004. – 312 с.
114. Хашковская О.А. К методике оценки социально-экономического развития (на примере сельскохозяйственной отрасли Гомельской области) // Економіка АПК. – 2005. – №7. – С. 146-150.
115. Хомін О. Сільське підприємництво має шанс на розвиток // Агробізнес сьогодні. – 2004. – №14 (58), (вересень).
116. Чаянов А.В. Основные идеи и формы организации крестьянской кооперации. – М.: Кооперативное издательство, 1919. – 343 с.
117. Чигирин В. Сільський соціум та його місце у системі соціально-економічних відносин // Економіка АПК. – 2004. – № 8. – С. 150-153.
118. Шамборовський Г. О. Вплив регіональної політики Європейського Союзу на соціально-економічну ефективність євроінтеграції // Економіка та держава. – 2006. – № 6. – С. 24-27.
119. Шатохін А.М. Соціологія села. – К.: Науковий світ, – 2000. – 271 с.
120. Шаульська Л.В. Соціально-трудові відносини як чинник розвитку трудового потенціалу // Актуальні питання економіки. – 2005. – № 6. – С. 136-143.
121. Шаульська Л.В. Умови розвитку трудового потенціалу // Економіст. – 2005. – № 7. – С. 58-62.
122. Шевченко О., Корінець Р. Сільськогосподарське дорадництво: В очікуванні перемін // Голос України. – № 42. – 5 березня 2003 р.
123. Шепотько Л., Прокопа І., Максимюк О., Гудзинський С. Село: сучасна політика і стратегія розвитку. – Київ, Інститут Економіки НАНУ, 1997. – 329 с.
124. Шепотько Л.О., Прокопа І.В., Гудзинський С.О., Яровий В.Д. Сільський сектор України: на рубежі тисячоліть. / У двох томах. Том 2. – Соціальні ресурси сільських територій. – К.: Ін-т економіки НАНУ, 2003. - 466 с.
125. Шепотько Л.О., Прокопа І.В., Закон України «Про сільську поселенську мережу (проект)» / Уряду України, президентові, владі. Аналітичні розробки і пропозиції наукових та практичних працівників. Т.1. – К.: 1994. – 76 с.
126. Шепотько Л.О., Прокопа І.В., Максимюк О.П. Сільські поселення України, їх типологізація і розвиток // Село на шляху реформ: Зб. наук. пр. / АН України. Ін-т економіки. – К.: 1993. – С. 40-53.
127. Шишков Ю. Глобальная дивергенция подушевых доходов: некоторые вопросы методологии // МЭ и МО. – 2006. – № 3. – С. 3-12.
128. Экономическая энциклопедия./ За ред. В.В. Лашевктова. – М.: Изд-во «Экономика». – 1998. – 1056 с.
129. Экономические и социальные проблемы аграрного сектора. / Отв. ред. А.В. Петриков. – Научные труды Всероссийского института аграрных проблем и информатики ВАСХН. – М.: Энциклопедия российских деревень, 1998. – Выпуск 1. – 240 с.
130. Юрчишин В.В. Сільські території як самоутворюючі фактори розвитку аграрного сектору економіки // Економіка АПК. – 2005. – № 3. – С. 3-10.
131. Agencja Rynku Rolnego – agencja platnicza. / www.arr.gov.pl.
132. Amounts and rates of support // Official Journal of the European Union. – 21.10.2005. – P. 38-40.