ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
1.1. Роль і місце вищої освіти в забезпеченні конкурентоспроможності та інноваційному розвитку національної економіки..........................
1.2. Організаційно-економічні засади державного управління вищою освітою………………………………………………………………….
1.3. Особливості управління вищою освітою в країнах світу
Висновки до розділу 1............................................................................
РОЗДІЛ ІІ. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
2.1. Тенденції розвитку вищої освіти в Україні…………………………..
2.2. Бюджетне фінансування вищої освіти та його ефективність……….
2.3. Особливості та структура фінансових потоків в системі вищої освіти……………………………………………………………………
Висновки до розділу 2............................................................................
РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
3.1. Організаційно-економічний механізм управління вищою освітою та його вдосконалення……………………………................................
3.2. Динамічне моделювання фінансово-господарських потоків вищого навчального закладу…………………………………………………...
3.3. Вдосконалення методів управління вищою освітою………………...
Висновки до розділу 3............................................................................
ВИСНОВКИ...........................................................................................
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…........................................................

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасному суспільстві вища освіта стає одним із визначальних чинників динамічного соціально-економічного розвитку країни. На сьогоднішній день стає очевидним, що життя, достойне кожної людини багато в чому визначається рівнем і якістю вищої освіти. Водночас, висока якість вищої освіти можлива тільки за умови наявності ефективного організаційно-економічного механізму управління (ОЕМУ) вищою освітою. Державне управління вищою освітою в країнах світу розвивається і трансформується в нових умовах, на зміну централізованому жорсткому адміністративному контролю приходить гнучке управління автономними навчальними закладами, а вплив на їх діяльність здійснюється за допомогою різних організаційно-економічних методів та інструментів.
Система вищої освіти України перебуває у процесі постійного вдосконалення, що зумовлено трансформаційними змінами в суспільстві. Нових підходів потребує вся система управління вищою освітою, у тому числі і діюча практика її фінансування. З одного боку, потребує вдосконалення механізм управління освіти державою, зокрема проблеми - ефективної системи державного управління, розробки принципово нових підходів до форм і методів управління; визначення науково обґрунтованих обсягів та нормативів державного фінансування; з іншого — обсяги фінансування закладів вищої освіти не відповідають не тільки об’єктивним потребам суспільства, а й навіть державному замовленню. Система державного управління має базуватися на механізмах і стимулах, що впливатимуть на поведінку вищих навчальних закладів (ВНЗ) і будуть примушувати їх підвищувати якість освітніх послуг та нести відповідальність за результати своєї діяльності.
За радянських часів в теорію організаційно-економічних механізмів державного управління вищою освітою вагомий внесок зробили провідні зарубіжні вчені, а саме: Г. Беккер, Ч. Бексон, А. Вагнер, Дж. Кейнс, Дж. Мінцер, Г. Псахаропулоса, М. Спенс, Дж. Тедеско, Т. Шульц та інші. Дослідженню проблем організаційно-економічних механізмів управління вищою освітою, диверсифікації джерел її фінансування в Україні присвячені наукові праці таких учених: В. Андрієнка, Л. Антошкіної, Т. Боголіб, І. Бондар, Й. Бескида, Н. Верхоглядової, О. Віфлеємського, М. Гальвановського, І. Каленюк, В. Кременя, О. Кузнєцової, Е. Лібанової, І. Майбурова, В. Марцинкевича, О. Мєщанінова, К. Павлюк, М. Яструбського та інших. Питання щодо державного управління системою вищої освіти висвітлюються в дослідженнях Б. Данилишина, Д. Дзвінчука, Г. Дмитренка, К. Корсака, В. Куценко, В. Лугового, В. Майбороди, В. Огнев’юка, В. Паламарчука, А. Прокопенка, О. Яришко та інших. Вагомими для України можна виділити здобутки російських вчених з питань фінансового управління вищою освітою в країнах світу: І. Животовської, С. Зарецької, І. Ішиної, Л. Куприянова, М. Курбатова, Г. Семеко та інших.
Актуальність даної проблеми визначається насамперед важливою роллю державних ресурсів у фінансово-господарській діяльності ВНЗ. Для визначення основних параметрів державного управління важливо проаналізувати тенденції у співвідношенні державних і контрактних форм навчання, визначити середні значення та відповідно — мінімально необхідні параметри державного фінансування ВНЗ в розрахунку на студента. Це зумовило мету, завдання та зміст дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановою темою кафедри економічної теорії ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” “Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти” (№ державної реєстрації 0100U00 2828, 2005 р.). Особистий внесок здобувача полягає в розробці теоретико-методичних положень стосовно сутності, структури та типів організаційно-економічного механізму державного управління вищою освітою та напрямів його вдосконалення.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій стосовно формування організаційно-економічного механізму управління вищою освітою в умовах ринкової економіки та обґрунтування напрямів його вдосконалення. У відповідності до поставленої мети в процесі роботи виконувалися наступні завдання:
- розкрити теоретико-методологічні засади сутності та структури організаційно-економічного механізму державного управління вищою освітою;
- класифікувати основні типи організаційно-економічного механізму управління вищою освітою;
- визначити сутнісні характеристики сучасного механізму, його ефективність у системі державного управління вищою освітою в Україні;
- проаналізувати масштаби, структуру та динаміку фінансових надходжень ВНЗ різних типів;
- побудувати динамічну модель управління фінансовими потоками ВНЗ;
- визначити організаційно-економічний механізм управління вищою освітою та обґрунтувати пріоритетні напрями його вдосконалення.
Об’єктом дослідження є система вищої освіти України, а його предметом — теоретичні, методичні та практичні питання організаційно-економічного механізму державного управління вищою освітою в умовах ринкової економіки та напрями його вдосконалення.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи наукового пізнання. Конкретні наукові результати були отримані з використанням таких методів дослідження: абстрактно логічного (при визначенні теоретико-методологічних засад державного управління вищою освітою), аналізу та синтезу (при дослідженні сутності економічного поняття «організаційно-економічний механізм управління вищою освітою» та визначення його типів), економіко–статистичних та математичних методів (при оцінці структури фінансових надходжень коштів загального та спеціального фондів у різних ВНЗ та побудові економіко-математичної моделі управління фінансових потоків ВНЗ), статистичного та графічного (при розрахунку вартості навчання одного студента за державні і приватні кошти та середніх значень по галузі, а також під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення в найбільш інформативній формі – таблицях, рисунках, діаграмах).
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження отримані наступні наукові результати, які становлять особистий внесок автора та виносяться на захист:
вперше одержано:
• розкрито сутність організаційно-економічного механізму управління вищою освітою на основі авторського визначення цього поняття як системи організаційних, економічних та соціальних блоків та його структуризації (сукупність форм, методів, функцій та інструментів для забезпечення ефективного функціонування системи вищої освіти), що дозволило виділити основні типи ОЕМУ (адміністративний, постадміністративний та ліберальний), кожному з яких властивий відповідний характер структурних елементів та взаємозв’язків між ними;
• обґрунтовано сучасну теоретичну модель організаційно-економічного механізму державного управління ВНЗ, визначено інструментарій, важелі його реалізації та запропоновано такі основні компоненти: запровадження децентралізованої системи управління вищою освітою (зокрема, перехід системи управління від державної до державно-громадської); розширення як академічної, так і господарської автономії ВНЗ (перш за все стосовно формування та використання фінансових ресурсів); реалізація принципу залежності обсягів бюджетного фінансування від результатів діяльності окремого ВНЗ; зміцнення нормативно-правової бази вищої освіти, що в сукупності дозволить забезпечити сприятливі умови для її розвитку відповідно до вимог Болонського процесу;
• розроблена модель фінансово-господарських потоків ВНЗ, що ґрунтується на матриці бальних оцінок його стратегічних цілей (зокрема, збільшення доходу; достатність забезпечення державними коштами; упровадження інновацій; підвищення якості освітніх послуг; соціальний захист працівників та студентів) та дозволяє не тільки сформулювати їх оптимальний вектор, а й виявити взаємозв’язки між стратегічними цілями розвитку вищих навчальних закладів та джерелами їх фінансування;
удосконалено:
• методичні положення щодо забезпечення функціонування організаційного, економічного, фінансового, правового та інформаційного блоків механізму державного управління вищою освітою на основі реалізації системи принципів (гнучкості, прозорості, орієнтації на результати діяльності, соціальної спрямованості та інноваційності), спрямованих на посилення взаємозв’язку ВНЗ з ринком праці (відповідно до демографічної ситуації та потреб національної економіки), що забезпечить підвищення якості підготовки фахівців із вищою освітою та їх конкурентоспроможність на ринку праці;
• методичні рекомендації щодо визначення рейтингу ВНЗ шляхом запровадження комплексної системи показників (зокрема, випуск фахівців за спеціальностями, яких потребує ринок праці; кількість працевлаштованих випускників; чисельність кандидатів та докторів наук; співвідношення чисельності студентів і викладачів; обсяги отриманих коштів від науково-дослідних робіт тощо), які характеризують різні аспекти діяльності ВНЗ, відображають досягнення певних результатів і водночас мають виступати орієнтирами при обґрунтуванні обсягів їх фінансування, що дозволить більш об’єктивно оцінити діяльність ВНЗ з позиції потреб розвитку національної економіки;

отримало подальший розвиток:
• концептуальні положення щодо обґрунтування необхідності формування організаційно-економічного механізму управління вищою освітою на основі посилення інтеграційних взаємозв’язків між ВНЗ та науковими закладами, а також громадськими організаціями і підприємницькими структурами, що дозволить реалізувати принцип партнерства та сприятиме активізації інноваційного характеру розвитку національної економіки;
• комплексна оцінка тенденцій розвитку державних ВНЗ (зокрема, визначено динаміку та джерельну базу надходжень коштів до державних ВНЗ; виявлено структурні співвідношення загального та спеціального фондів; розраховані мінімальні, середні та максимальні значення бюджетного фінансування у сфері вищої освіти та вартості навчання студента за контрактом), що дозволило виявити недоліки та недостатню обґрунтованість методичних положень стосовно планування обсягів фінансування ВНЗ з державного бюджету;
• методичні положення стосовно обґрунтування доцільності зміни організаційно-економічної форми господарювання державних та комунальних ВНЗ шляхом зміни їх статусу з бюджетної (комунальної) установи на некомерційний суб’єкт господарювання, що дозволить створити умови для розширення їх можливостей більш гнучкого залучення та використання коштів із різних джерел фінансування (зокрема, за рахунок самостійного встановлення посадових окладів працівників при умові дотримання мінімальних розмірів заробітної плати), більш гнучко вирішувати питання розвитку матеріально-технічної бази та ін.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті дисертаційного дослідження теоретичні положення та розроблені автором практичні рекомендації мають важливе значення для вдосконалення організаційно-економічного механізму державного управління вищою освітою в Україні загалом та для фінансово-господарської діяльності педагогічних ВНЗ зокрема. Отримані наукові результати були використані департаментом економіки та фінансування Міністерства освіти і науки України при проведенні ґрунтовних розрахунків обсягів державного фінансування, що приходиться на одного студента денної форми навчання; при аналізі динаміки вартості навчання одного студента денної форми навчання та визначенні відмінностей у фінансуванні ВНЗ педагогічного профілю (довідка №10/1-359 від 19 червня 2007 р.); ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” у навчальному процесі - при викладанні навчальної дисципліни "Економіка освіти" (довідка № 458 від 27 червня 2007 року) та Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя - при викладання дисципліни “Менеджмент і маркетинг в освіті” (довідка № 06/1237 від 15 червня 2007 року).
Особистий внесок дисертанта. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є підсумком особистих наукових досліджень, виконаних у галузі вищої освіти. Усі результати дослідження отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на: міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми управління” (2005 р., м. Київ), “Імперативи сталого розвитку України в умовах глобалізації” (2007 р., м. Київ); всеукраїнській науково-практичній конференції “Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції” (2007 р., м. Переяслав-Хмельницький); всеукраїнських конференціях “Сучасна українська наукова думка” (2005 р., м. Київ), “Вища освіта України і Болонський процес” (2005 р., м. Переяслав-Хмельницький), “Гармонізація розвитку вищої школи в умовах Болонського процесу” (2006 р., м. Переяслав-Хмельницький); загальноуніверситетській науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень у педагогічних ВНЗ в умовах реалізації завдань Болонської декларації” (2007 р., м. Переяслав-Хмельницький).
Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження опубліковані автором у 16 одноосібних працях, у тому числі в 1 колективній монографії, 6 статтях у наукових фахових виданнях і 9 публікаціях у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованого матеріалу становить 6,0 друкованих аркушів.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (161 найменування). Обсяг основної частини – 182 сторінки, у тому числі 27 таблиць, 26 рисунків та 14 додатків обсягом 14 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої проблеми –запровадження організаційно-економічного механізму державного управління вищою освітою. У дослідженні узагальнені та отримали подальший розвиток теоретико-методологічні, методичні та практичні питання організаційно-економічного механізму державного управління вищою освітою в Україні як чинника забезпечення інноваційної моделі розвитку країни. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати такі висновки.
1. Організаційно-економічний механізм державного управління вищою освітою являє собою складний комплекс, головними елементами якого є функції (планування, організація, мотивація, контроль, фінансування), методи (організаційно-розпорядчі, психолого-педагогічні, економічні) та інструменти управління, за допомогою яких досягається їх функціонування в якості взаємоузгоджених і взаємодоповнюючих елементів єдиної системи, що має розвиватися згідно визначених стратегічних пріоритетів та відповідних завдань.
2. Зростання значення освіти в розвитку суспільства зумовило формування різних видів ОЕМУ в країнах світу. Спільними їх рисами виступають: визнання пріоритетного значення освіти, трансформація економічного механізму освітньої діяльності, диверсифікація джерел фінансування, реформування системи управління тощо, тоді як основні відмінності полягають у ступені участі держави у фінансуванні освіти. Дослідження різних ОЕМУ вищою освітою в країнах світу дав змогу виявити такі його основні типи: адміністративний (властивий адміністративно-командній економіці, характерними рисами є повне фінансове забезпечення державою, система кошторисного фінансування, жорсткий контроль держави за витрачанням коштів); постадміністративний (притаманний країнам з транзитивною економікою та ґрунтується на системі централізованого державного управління) та ліберальний (застосовується у країнах з ринковою економікою, спирається на диверсифіковані фінансові ресурси).
3. Система державного управління вищої освіти в Україні характеризується високою мірою централізації і потребує вдосконалення в напрямі підвищення самостійності та зацікавленості ВНЗ в досягненні важливих соціально-економічних результатів освітньої діяльності. Фінансування ВНЗ здійснюється від досягнутого рівня з урахуванням показників минулих років на основі поданої закладами бюджетної пропозиції до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо обсягів фінансування на наступний навчальний рік, а форми управління оновлюються на основі використання грантів, цільових замовлень, стажування та обміну студентами.
4. Співвідношення державних та приватних фінансових ресурсів у різних типах ВНЗ характеризується значною розбіжністю. Це зумовлено як об’єктивними причинами (типом і рівнем навчального закладу), так і різноманітними причинами суб’єктивного характеру, а також недосконалістю механізму фінансування (недостатність фінансових ресурсів, невідповідність державного замовлення потребам ринку праці, відсутність стимулюючого впливу державного фінансування тощо). Характерною тенденцією ВНЗ є зростання коштів спеціального фонду, що зумовлено розширенням платних освітніх послуг.
5. Величина витрат на підготовку одного студента у ВНЗ характеризується значною варіативністю: найвищі значення в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який підпорядкований Кабінету Міністрів України, а його фінансування здійснюється з державного бюджету на рівні, що набагато перевищує середні значення по галузі; набагато нижчі – у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди та Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя. Це свідчить про те, що в даний час відсутня чітко розроблена методика розрахунку обсягів фінансування ВНЗ, що у свою чергу породжує значну асиметрію бюджетних та приватних витрат у розрахунку на одного студента в різних типах закладів освіти.
6. Запропонована автором модель управління фінансовими потоками ВНЗ дозволяє застосовувати багатоцільовий підхід у формуванні стратегічної мети, враховувати комбінації державного і приватного фінансування, формувати оптимальний вектор стратегічних цілей ВНЗ відповідно до мінливих ринкових умов і їх своєчасне коригування. В умовах демографічної кризи доцільно зберегти фінансування на основі показників минулих років, однак більшою мірою націлити фінансування на результати діяльності ВНЗ.
7. Основними напрямами вдосконалення організаційно-економічного механізму управління вищою освітою є поліпшення системи управління за рахунок упровадження гнучких і стимулюючих інструментів та методів управління, які б забезпечували реалізацію соціальної політики держави та передбачали перехід до державно-громадської системи управління; забезпечення пріоритетності державного бюджету України як основного джерела фінансування ВНЗ з метою доступності вищої освіти та розробки фінансових схем щодо підтримки студентства; збереження методу фінансування на основі рівня минулих років, але з огляду на сучасну демографічну кризу доповнення його елементами фінансування, спрямованими на результати діяльності ВНЗ; зміцнення нормативно-правової бази, посилення господарської автономії закладів вищої освіти та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андриенко В.Н., Лев Т.А. Концепция организации финансового менеджмента в высшем учебном заведении. – Донецьк, ДонГУ, 1998. – 31 с.
2. Антошкіна Л.І. Економіка вищої освіти: тенденції та перспективи реформування. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. – 368 с.
3. Бабак В.П. Доповідь “Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні” – К.: Парлам.вид-во, 2004. – 184с.
4. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг.ред. Базилевича В.Д. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.
5. Бармин П.В., Сиганьков А.А. Разработка и внедрение системы бюджетного управления высшим учебным заведением // Экономика образования. - 2002. - №1. – С. 19-25.
6. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. – Москва. – Инфра – М. – 1998.
7. Бескид Й.М. Перспективи нормативного планування витрат на соціальну сферу // Фінанси України. – 2000. - №4. - С. 42-48.
8. Бескид Й.М. Фінансовий механізм вищої школи в умовах ринку // Фінанси України. - 2003. - № 2. – С.103-106.
9. Бобров В.Я. Основні тенденції розвитку економіки вищої освіти в Україні (Про деякі підсумки дослідження) // Вища освіта в Україні. - 2005. - №4. – С.35-39.
10. Боголіб Т.М. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти // Фінанси України. – 2005. - №2.- С. 113-118.
11. Бойко Є.М. Економічне обґрунтування величини витрат на підготовку кадрів // Фінанси України. – 2000. - № 11. - С.68-71.
12. Бойко Є.М. Сучасний стан та напрямки реформування системи вищої освіти // Фінанси України. – 1999. - № 11. – С. 46-51.
13. Буковинський С.А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні // Фінанси України. – 2001. - № 5. – С. 24-33.
14. Булгакова Н.Б., Булавінчев Ю.Е. та інші. Освіта за кордоном. Вступ до університетів США (збірка практичних порад для потенційних абітурієнтів).- Харків, - 2003.- 171 с.
15. Бюджетний кодекс України. 21 червня 2001 року №2542 – ІІІ. // http://www.rada.gov.ua.
16. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: НІОС. – 2002. – 608 с.
17. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2003. – 416 с.
18. Васильев Ю.С. и др. Экономика и организация управления вузом. – СПб: Лань. – 448с.
19. Вища школа України: реальність і тенденції розвитку: (Монографія) / Г.І. Артемчук, В.В. Попович, Г.Г. Січкаренко - К.: Ленвіт, 2004. – 176 с.
20. Вітренко Ю. Економічний механізм системи вищої освіти: напрями удосконалення // Вища школа. – 2003. - №1. – С.37-50.
21. Гречка Я. Управління вищою освітою в Польщі // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць / Редкол.: С.М. Серьогін (гол. ред) та ін. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 1 (23). – 292 с.
22. Григораш В.В., Касьянова О.М., Мармаза О.І. Навчально–методичний посібник. Управління навчальним закладом. У двох частинах. Ч.1. Абетка менеджера освіти. - Харків. Весна: Видавництво “Ранок”, 2003. – 160с.
23. Губський Б.В. Конкурентоспроможність економіки України. Пост трансформаційна перспектива. – К.: «Наукова думка» НАН України, 2004. – 343 с.
24. Гуманітарна сфера України: проблеми і шляхи формування: (Монографія) / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, С.І. Бандур, І.В. Черничко / За ред. Б.М. Данилишина. – К.: РВПС України НАН України, 2000. – 96с.
25. Данилишин Б.М., Куценко В.І. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні (питання теорії та практики). - Київ: „Віпол”, 1999.– 121с.
26. Дем’яненко М.Я. Фінансовий словник–довідник. - К.: ІАЕ УААН. – 2003. – 555 с.
27. Дем’яненко Н. Автономія університету: ретроспектива, модернізація // Вища освіта України. - 2005. - № 2. – С.42-49.
28. Державне регулювання діяльності вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг: (Монографія) / В.М. Огаренко – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 328 с.
29. Дзвінчук Д. Центральні органи управління освітою в законодавстві України // Вісник Української Академії державного управління. - 2003. - №1. – С. 265-276.
30. Дмитриченко М. Автономія вищого навчального закладу–вимога Болонської декларації // Вища школа.- 2005.- № 2. – С.25-34.
31. Добрянський І.А. Приватна вища освіта в Україні. Курс лекцій. – К.: „Імекс - ЛТД”, - 2006. – 460с.
32. Дубровка О. Маркетинг у державному управлінні вищою освітою України // Вісник Української Академії державного управління. - 2003.- №1.- С. 386–391.
33. Економічна енциклопедія / За ред. С.В. Мочерний. У трьох томах. Т.3. / Редкол: С.В. Мочерний та інші. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.
34. Економічний вимір конкурентоспроможності вищої освіти: (Монографія) / Н.І. Верхоглядова, О.М. Чередниченко, В.Ю. Венгєрова, Н.А. Іванникова – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 172 с.
35. Економічний словник–довідник / За ред. В.С. Іфтемічук, М. В. Іфтемічук – Чернівці, “Прут”, 1997.- 240 с.
36. Економічний словник–довідник / За ред. В.С. Сухарський – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2002. – 328 с.
37. Жабенко О. Державне управління освітою у працях сучасних авторів // Вісник Української Академії державного управління. - 2002. - №4.- С. 155-160.
38. Животовская И.Г. Проблемы развития высшего образования ФРГ // Экономика образования. - 2004. - №3. – С. 93-105.
39. Животовская И.Г. Проблемы финансирования университетов Великобритании (обзор) // Экономика образования. - 2003. - №3. – С. 66-67.
40. Животовская И.Г. Система финансирования высшего образования в Нидерландах // Экономика образования. - 2005. - №1. – С. 81-93.
41. Жураковский В., Федоров И. Модернизация высшего образования: проблемы и пути их решения // Высшее образование в России.- 2006. - №1. – С. 3-14.
42. Закон України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. № 2984 – ІІІ. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг. ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
43. Закон України “Про Державний бюджет на 2006 р.” // http://www.rada.gov.ua.
44. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року № 283/97 – ВР // Все про бухгалтерський облік від 20 вересня 2005 року №86 (1119). - С. 2 – 44.
45. Закон України “Про освіту” від 23 березня 1996 р.// Закони України, Т.10, с. 168-192.
46. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97 – ВР // Все про бухгалтерський облік від 20 вересня 2005 року №86 (1119). С. 45-70.
47. Зарецка С.Л. Ваучерное финансирование высшего образования (опыт зарубежных стран) // Экономика образования. - 2002. - №1. – С. 60-65.
48. Зарецка С.Л. Финансирование вузов по результатам деятельности: опыт США // Экономика образования. - 2002. - №4. – С. 60-64.
49. Ишина И.В. Модели финансирования образования // Экономика образования. - 2003. - №4. – С. 7–21.
50. Казначейська справа / За ред. П.Г. Петрашко, О.О. Чечуліна, В.Т. Александров, С.О. Булгакова, К.М. Огданський, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко. У 2-х т. – Т.1. – Київ: НВП «АВТ», 2004. – 288 с.
51. Калашнікова С. Роль громадськості в управлінні вищою освітою в США // Вісник Української Академії державного управління. - 1999.- №1.- С. 215-224.
52. Каленюк І.С., Паламарчук В.О. Фінансування освіти: проблеми та можливості їх вирішення // Економіка, фінанси, право. – 2001. - №11. – С. 9-12.
53. Каленюк І.С. Державне фінансування освіти: його роль та тенденції розвитку // Наукові праці НДФІ. – 2001. - № 13.- С. 41-48.
54. Каленюк І.С. Диверсифікація джерел фінансування освіти // Фінанси України. – 2000. - № 11. – С. 72-78.
55. Каленюк І.С. Економіка освіти: Навчальний посібник. – К.: Знання України, 2003. – 316 с.
56. Каленюк І.С. Освіта в економічному вимірі: потенціал та механізм розвитку. – К.: ТОВ “Кадри”, 2001. – 326 с.
57. Каленюк І.С. Освіта в ринковому середовищі та неекономічні цінності // Економіка України. – 2003. - № 37. – С. 67-73.
58. Каленюк І.С. Освіта республіки Корея в контексті стратегії суспільного розвитку // Вища освіта України. - 2005. - №2. - С. 117-122.
59. Каленюк І.С. Фінансове управління системою освіти // Освіта і управління. Т.5.- 2002. - №1.– С. 85-94.
60. Каленюк І.С., Шегда А.А. Розвиток освіти в умовах глобалізації // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць / За ред. Єханурова Ю.І., Шегди А.В. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. – Вип.11. – С. 141-147.
61. Коваль П.М. Фінансове забезпечення розвитку аграрної науки і вищої освіти: Автореф. Дис. … кандидата екон. наук/ НАУ. – К., 2004. – 20 с.
62. Корсак К.В. Система освіти Франції: цілі, структура, досягнення і проблеми // Вища освіта України. - 2001. - №1. – С. 91–102.
63. Кремінь В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448с.
64. Куприянова Л.М. О финансировании подготовки специалистов с высшим образованием // Экономика образования. - 2006. - №1. – С. 5-11.
65. Курбатова М.В. Образовательное субсидирование в новом механизме финансирования высшего образования // Экономика образования. - 2005. - №2. – С.23-40.
66. Куценко В., Богуш Л., Шевченко Ю. Соціальна сфера в умовах трансформації економіки. – К.: РВПС НАН України, 2000. – 284с.
67. Куценко В., Євтушенко Г. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. Наук. Зб. – 1999. - № 10. – С. 136-145.
68. Ленський П. Реформа вищої освіти в китайській народній республіці: проблеми фінансування та управління // Освіта і управління. - 2004.- № 2. - С. 146-151.
69. Лігоцький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем. – К.: Техніка, 1997. – 210 с.
70. Луговий В.І. Десять років становлення (досвід досліджень, розробок і впроваджень у сфері державного управління). – К.: Вид–во НАДУ, 2005. – 356 с.
71. Луговий В.І. Управління освітою: Навч. посіб. для слухачів, аспірантів, докторантів спеціалістів “Державне управління”. – К.: Вид-во УАДУ, 1997. – 302 с.
72. Лукінов І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К.: НАН України. Інститут економіки, 1997. – 298 с.
73. Майбуров И. Финансирование высшего образования: «национальные особенности» // Высшее образование в России.- 2004. - №10.- С.31–37.
74. Марцинкевич В. Тенденции развития и роль сферы образования экономический и социальный аспекты. – М.: Рос. акад., институт мир. экон. и межд. отношений, - 1994. – 210 с.
75. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: «Дело», 1992. – 702 с.
76. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: (Монографія) / Л.Л. Антонюк – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.
77. Мороз І.В. Кредитування навчання в системі вищої освіти // Фінанси України. - 2005.- № 4. - С. 61-67.
78. Наказ Головного управління Державного казначейства України від 11.08.98 р. № 63 “Інструкція про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них”/ Все про бухгалтерський облік № 92 (274) від 7 жовтня 1998 р. - С. 11.
79. Наказ Державного казначейства України від 04.11.2004 року №194 “Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету” // http://www.rada.gov.ua.
80. Наказ Міністерства освіти і науки України від 5 лютого 2003 року № 60 “Про затвердження Примірного статусу вищого навчального закладу”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
81. Наказ МОУ від 24. 12. 2003 р. № 847 “Про ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг. ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
82. Наказ МОУ від 27 жовтня 1997 р. № 383/239/131 “Про порядок надання платних послуг державними навчальними закладами”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг. ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
83. Наукові основи управління в системі освіти: (Монографія) / А.І. Прокопенко. - Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2005. – 304 с.
84. Ніколаєнко С.М. Доповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти “Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні” від 13 травня 2004 року // Освіта і управління. – 2004. - №1.- С. 49-58.
85. Ніколаєнко С.М. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства / Освіта України №16–17 (805). 27 лютого 2007. – С. 2–20.
86. Ніколаєнко С.М. Підвищення ефективності вищої освіти – визначальний чинник зростання соціально–економічного потенціалу держави / Освіта України №13 від 17 лютого 2006. - С. 2–9.
87. Огаренко В.М. Вплив методів державного регулювання на розвиток вищих навчальних закладів // Теорія та практика державного управління. - Вип.2 (11).-Х.: Вид-во Хар РІ НАДУ “Магістр”, 2005. – 284 с.
88. Огнев’юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку. – К.: Знання України, 2003. – 448 с.
89. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.
90. Опрятник С. Особливості управлінського процесу у сфері вищої освіти // Вісник Української Академії державного управління. - 2004. - №3.- С. 447-453.
91. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч.посібник. – К.: Кондор, 2003. – 224 с.
92. Павлюк К.В., Ахмед Т.В. Багаторічне бюджетування в країнах ОЕСР та перспективи розвитку середньострокового бюджетного планування в Україні // Фінанси України. – 2006. - № 8. – С. 87 – 101.
93. Павлюк К.В. Видатки бюджетів на розвиток людського капіталу як чинник економічного зростання // Фінанси України. – 2006. - № 9. – С. 30–46.
94. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Структурно–логічний навч.посібник. К.: КНЕУ, 2001. – 457с.
95. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – Вид. 2–ге, перероб.та доп. – К .: КНЕУ, 2001. – 528 с.
96. Положення про Державне казначейство. Затверджено постановою КМУ від 31 липня 1995 року № 590. http://www.rada.gov.ua.
97. Положення про реєстр неприбуткових організацій та установ. Зареєстроване в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 року за №291/2095 // Все про бухгалтерський облік від 27 березня 2003 року № 29 (817) С. 48–49.
98. Поляков М.В., Савчук В.С. Класичний університет: еволюція, сучасний стан, перспективи. – К.: Генеза, 2004. – 416 с.
99. Постанова Верховної Ради України Про рекомендації парламентських слухань “Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні” від 4 червня 2004 року № 1755 – ІV. http://www.rada.gov.ua.
100. Постанова КМУ “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами” від 20 січня 1997 року №38. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
101. Постанова КМУ від 07.08.1998 р. № 1247 “Про розроблення державних стандартів вищої освіти”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
102. Постанова КМУ від 12.02.1996 р. № 200 “Про ліцензування, атестацію та акредитацію навчальних закладів”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг. ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
103. Постанова КМУ від 12 лютого 1996р. № 200 “Положення про Державну акредитаційну комісію”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
104. Постанова КМУ від 12 лютого 1996р. № 200 “Положення про ліцензування навчальних закладів”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг. ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
105. Постанова КМУ від 17.08.2002 року № 1134 “Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів на одну штатну посаду науково педагогічного працівника у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності” / Урядовий кур’єр №166, від 4 вересня 2004 року. – С.15.
106. Постанова КМУ від 27.05.2000р. № 844 “Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг. ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
107. Постанова КМУ від 28 лютого 2002 року №228 “Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторису бюджетних установ” // Фінансово-економічний вісник закладів освіти №2 (37) лютий 2005 р. - С. 34-50.
108. Постанова КМУ від 5 вересня 1996 року № 1074 “Положення про державний вищий навчальний заклад”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
109. Постанова КМУ від 8 червня 2005 року №435 “Про перелік послуг з виховання та навчання, операції з надання яких звільняються від обкладання податком на додану вартість”. http://www.rada.gov.ua.
110. Постанова КМУ від 9 серпня 2001 р. № 978 “Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
111. Приватна вища школа України на шляху інновацій: (Монографія) / В.П. Андрущенко та Б.І. Корольов – Х.: Вид-во НУА, 2005. – 320 с.
112. Раціональне фінансування науки як передумова розбудови знаннєвого суспільства в Україні / За ред. Б.А. Каліцький, О.С. Попович, В.П. Соловйов, І.Ю. Єгоров, І.О. Бєлкін, Т.В. Шокун. – К.: «Фенікс», 2004. – 32 с.
113. Ринок послуг вищої освіти: методологічні основи дослідження конюктури: (Монографія) / О.А. Кратт - Донецьк: ТОВ “Юго – Восток, Лтд”, 2003. – 360 с.
114. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. - К.: Цент навчальної літератури, 2006. – 312 с.
115. Савельев А.Я. Высшее образование: состояние и проблемы развития. – М.: НИИВО, 2001. – 120 с.
116. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів: (Монографія) / К.В. Корсак – К.: МАУП – МКА, 1997. – 208 с.
117. Семеко Г.В. Проблемы государственного финансирования образования // Экономика образования. - 2003. - №2. – С.37-49.
118. Семеко Г.В. Сдвиги в структуре финансирования высшего образования // Экономика образования. - 2004. - №1. – С. 63-70.
119. Современный экономический словарь / За ред. Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева – 2 – е изд., испр. М.: ИНФРА – М. - 1999. - 479 с.
120. Статистичні дані щодо вищої освіти. http://ukrstat.gov.ua
121. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т./ За ред.. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007. Т.1: Економіка знань – модернізацій ний проект України / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В.П. Семиноженка, чл..-кор. НАН України Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007. – 544 с.
122. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т./ За ред. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007. Т.3: Конкурентоспроможність української економіки / За ред.. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В.П. Семиноженка, чл..-кор. НАН України Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007. – 556 с.
123. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції». – К., 2004. – 81 с.
124. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України” від 17 лютого 2004 року № 199/2004. http://www.rada.gov.ua
125. Указ Президента України від 16 червня 1995 р. № 451/ 95 “Положення про національний заклад (установу) України”. // http://www.rada.gov.ua.
126. Указ Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002 “Про національну доктрину розвитку освіти”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
127. Указ Президента України від 25 листопада 1999 року № 1496 “Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка”. http://www.univ.kiev.ua
128. Указ Президента України від 7 червня 2000 р. № 773/2000 “Про Міністерство освіти і науки України”. Вища освіта в Україні. Нормативно–правове регулювання / За заг.ред. А.П. Зайця. – К.: ФОРУМ, 2003. – 950 с.
129. Управління вищими навчальними закладами: (Монографія) / С. Салига, О. Яришко – З.: ЗЦНТІ, 2005. – 194с.
130. Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти і науки в трансформаційний період: (Монографія) / Т.М. Боголіб - К.: Т-во “Освіта України”, КОО, 2005 – 324 с.
131. Фінансовий словник / А.Г. Завгородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко – 4-те видання, виправлене та доповнене. – К.: Знання, КОО; Л.: Видавництво Львівського банківського інституту НБУ. – 2002. – 476с.
132. Хюфнер К. Управління та фінансування вищої освіти в Німеччині // Вища школа. - 2005. - №6. – С. 91-117.
133. Чернобай А.М. Правове забезпечення фінансування системи вищої освіти // Фінанси України. - 2005. - №4.- С. 127-132.
134. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Каравела, 2004. – 568 с.
135. Шевальє Т., Ейшер Жан–Клод. Фінансування вищої освіти: десять років змін // Вища школа. - 2005. - №2. – С. 81-95.
136. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – К.; НІОС. 2000. – 400 с.
137. Ющенко В.А. На часі – план дій і конкретні пріоритети / Освіта. – 2005. - №13. 23–30 березня.
138. Яблонський В. Вища освіта України на рубежі тисячоліть. - Київ, 1998. – 228с.
139. Яременко Л.М. Державне управління системи вищої освіти в європейськиї країнах // Materialy II Miedzynarodowej naukowe-praktyeznej konferenceji “Weksztalcenie I nauka bez granic - 2005”. Tom 8. Ekonomiezne nauki.- Przemysl: Sp. Z o.o. “Nauka I studia”. – 2005. – S. 10-12.
140. Яременко Л.М. Ефективне управління фінансовими потоками вищих навчальних закладів як фактор підвищення якості навчання // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 452-456.
141. Яременко Л.М. Залежність економічного росту від рівня розвитку освіти населення України // Сучасна українська наукова думка. Матеріали всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції 6-10 червня 2005 року. - С. 54-56.
142. Яременко Л.М. Зміна механізму державного фінансування вищих навчальних закладів // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. Випуск 2. – 2007. - С. 57-63.
143. Яременко Л.М. Казначейське обслуговування навчальних закладів // Фінанси України. - 2005. - № 4. – С.19-23.
144. Яременко Л.М. Механізм фінансування вищої освіти в європейських країнах // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного Педагогічного університету Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – С. 482-489.
145. Яременко Л.М. Напрями удосконалення механізму фінансування вищої освіти в Україні // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 7 (74) / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2007. – С. 153-157.
146. Яременко Л.М. Підвищення якості вищої освіти як мета фінансового управління // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 554-559.
147. Яременко Л.М. Проблеми фінансування вищої освіти на сучасному етапі в Україні. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 212: В 6 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 442-449.
148. Яременко Л.М. Стратегічні напрямки реформування системи фінансування вищої освіти // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук.журнал. – Вип.1 / Голов. Ред. О.П. Степанов. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. - С. 67-71.
149. Яременко Л.М. Теоретичні засади державного управління системою вищої освіти в Україні // Сучасні проблеми управління: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 листопада 2005 р., м. Київ) – К.: ВПІВПК «Політехніка», 2005. - С. 236-237.
150. Яременко Л.М. Удосконалення механізму фінансування вищих навчальних закладів в ринкових умовах // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць / За ред. Єханурова Ю.І., Шегди А.В. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. – Вип.9. – С. 418-425.
151. Яременко Л.М. Організація фінансування як функція управління вищою освітою // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. Голов. ред. Т.М. Боголіб. Випуск 3. – 2007.- С. 47-51.
152. Яременко Л.М. Роль і місце вищої освіти в забезпеченні конкурентоспроможності та інноваційного розвитку національної економіки // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. Голов. ред. Т.М. Боголіб. Випуск 4. – 2007.- С. 52-58.
153. Яструбський М.Я. Управління фінансовими ресурсами вищих навчальних закладів в умовах трансформації економіки України: Автореф. дис. … кандидата економ. наук / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів., 2006. - 22 с.
154. Abu-Duhou. School-based management. – P.: UNESCO: IIED, 1999.- 135p.
155. M. Bray. Privatization of secondary education: issues and policy implications// Education for the twenty-first century.- UNESCO, 1998 p. 109-134.
156. Taylor M. Universities fear new financial crisis // The Guardian. 2005. Feb 17. P.8.
157. Hebel S. Colorado eyes a voucher system to ease financial strain// The chronicle of higher education. 2002. November 8.
158. Hebel S. Linking spending to performance loses apptal // The chronicle of higher education. 2003. January 17.
159. Clancy P., Kehoe D. Financing Third-level Students in Ireland, Student Costs and Financing // European Journal of Education, Special Issue. 1999. Vol. 34,2.
160. Mayanja M. Makerere University and the Private Students Scheme // International Higher Education. 2001. 25.
161. Vossensteyn J., Canton E. Tuition Fee Differentiation and Selectivity in the US. Enschede: CHEPS and The Hague: CPB, 2001.