ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Краткое описание

Зміст
ВСТУП …………................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
1.1. Прямі іноземні інвестиції, як економічна категорія, їх функції
та класифікація ........................................................................................ 10
1.2. Інвестиційне середовище та його роль в залученні ПІІ …………….. 32
1.3. Особливості державного регулювання іноземних інвестицій
в країнах, що розвиваються ……………………………....................... 54
Висновки до першого розділу …...………………………………….……….... 71
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
2.1. Становлення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій ………………………………………… 74
2.2. Аналіз надходжень ПІІ та їх вплив на економічне зростання в Україні………………………………………………………………….. 96
2.3. Формування критеріїв національної безпеки при залученні прямих іноземних інвестицій в умовах конкурентного середовища ……… 114
Висновки до другого розділу ……………………………………………..…..129
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
3.1. Зарубіжний досвід та сучасні тенденції розподілу ПІІ у світовій економіці……………………………………….….…………………... 132
3.2. Шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України ….... 165
Висновки до третього розділу ………. ……………………………….….…. 177
ВИСНОВКИ……………………………………………...………………........ 180
ДОДАТКИ………...………………………………………………………...… 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..... 211

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні проблеми підвищення ефективності інвестиційної діяльності стали одними з ключових у забезпеченні інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Завершення структурної перебудови економіки країни неможливе без ефективного залучення фінансових ресурсів, в тому числі прямих іноземних інвестицій. При їх допомозі можлива сучасна інноваційно-технічна і технологічна модернізація не тільки виробництва продукції, а й трансформація соціальної інфраструктури країни.
Головним завданням при залученні вкрай необхідних для структурної перебудови вітчизняної економіки іноземних інвестицій є створення таких умов щодо іноземного інвестування, які б при гарантуванні засад економічної безпеки країни одночасно сприяли максимальному зближенню пріоритетів держави з інтересами іноземних інвесторів. З огляду на це особливої уваги набуває формування ефективного організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Додаткової актуальності цій проблемі надає те, що вона є предметом гострої полеміки між різними політичними силами України.
Вагомий внесок у розроблення теоретичних і практичних питань розвитку та регулювання прямих іноземних інвестицій зробили такі відомі зарубіжні економісти, як Е.Берлоу, Є.Брігхем, Р.Вернон, О.Вільямсон, Д.Гофман, Х.Грей, Дж.Данінг, М.Кесон, К.Кодзім, Р.Коуз, Т.Озава, М.Портер, А.Ругман, Ф.Рут, П.Семюелсон, П.Фішер, С.Хаймер, У.Шарп та інші.
Дослідження різноманітних аспектів сфери прямого іноземного інвестування знайшло відображення у працях провідних українських учених, зокрема О.Барановського, І.Бланка, Л.Борщ, В.Волошина, О.Гаврилюка, П.Гайдуцького, В.Гейця, Б.Губського, Б.Данилишина, М.Денисенка, В.Загорського, С.Захаріна, Г.Захарчин, В.Кузнєцова, Д.Лук’яненка, А.Мерзляка, В.Осецького, А.Пересади, А.Поручника, С.Реверчука, О.Рогача, А.Румянцева, А.Степаненка, Н.Свірідової, А.Сухорукова, І.Ткачук, М.Туріянської, В.Федоренка, А.Філіпенка, М.Чумаченка, Л.Шинкарук та ін.
Незважаючи на значну кількість праць, присвячених проблемам оцінки та регулювання іноземної інвестиційної діяльності, практично відсутні науково обґрунтовані пропозиції щодо механізму залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ), який сприяв би оптимізації обсягів і пропорцій внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Виникає потреба у подальшому вивченні й опрацюванні термінологічного апарату іноземного інвестування, питання підвищення привабливості вітчизняного інвестиційного середовища, адаптації досвіду державного регулювання іноземних інвестицій у трансформаційних економіках, оцінки впливу ПІІ на інвестиційну безпеку країни, а також удосконалення організаційно-економічного механізму залучення ПІІ в економіку України.
Актуальність і практичне значення цих питань, необхідність їхнього системного дослідження на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, структуру та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота – складова частина науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка за напрямом „Фінансово-кредитне забезпечення інноваційного підприємництва в Україні” (реєстраційний №0105U004944), у межах якої теоретично обґрунтовано рекомендації щодо залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобалізації.
Досягнення зазначеної мети потребує вирішення комплексу таких завдань:
- дослідити економічну сутність поняття “прямі іноземні інвестиції” та критерії їх класифікації з позиції практичного значення;
- визначити основні елементи державного регулювання іноземних інвестицій та дослідити їх вплив на процес залучення ПІІ;
- розкрити сутність та розробити структуру сучасного організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України;
- проаналізувати надходження ПІІ та їх вплив на економічне зростання України;
- оцінити наявні методики визначення інвестиційної безпеки України та запропонувати напрями їхнього вдосконалення;
- розробити теоретичні основи системи оцінювання якості прямих іноземних інвестицій;
- проаналізувати зарубіжний досвід залучення ПІІ та можливості його адаптації до вітчизняних умов;
- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах її інтеграції у міжнародне економічне співтовариство з врахуванням інвестиційної безпеки країни.
Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є прямі іноземні інвестиції в економіці України.
Предметом дослідження є теоретико-методичні основи та практичні аспекти організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.
Методологічну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові методи пізнання, застосування яких дало змогу отримати відповідні результати: загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу; методи наукового абстрагування та узагальнення використано для обґрунтування понятійного апарату інвестування, уточнення та розвитку окремих категорій; методи аналізу та синтезу – при розробці системи оцінки якості прямих іноземних інвестицій та визначення основних елементів державного регулювання іноземних інвестицій; економіко-математичне моделювання – для оцінки взаємозв’язків ВВП, внутрішніх інвестицій, обсягів ПІІ; графічний і табличний методи - при побудові таблиць, графіків і діаграм.
Джерелом інформації для дисертаційної роботи слугували наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі та нормативні акти України, що регулюють інвестиційну діяльність. Використано також матеріали Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Національного банку України, офіційні публікації МВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій. Широко опрацьовано дані статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів та оглядів, довідкової літератури, періодичних і монографічних видань, матеріали міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено системне дослідження організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, яке дало змогу одержати теоретичні та практичні результати, що характеризуються науковою новизною.
Уперше:
 сформульовано поняття “організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестицій” як система гармонізації державного регулювання та ринкового механізму саморегуляції економіки, спрямована на формування сприятливого інвестиційного середовища для надходження в країну ресурсів зовнішнього інвестування; розкрито структуру цього механізму з включенням у неї таких чотирьох груп чинників: політико-правові, економічні, організаційні та інформаційні, ефективне використання яких сприяє залученню прямих іноземних інвестицій;
 запропоновано систему критеріїв оцінювання якості прямих іноземних інвестицій при визначенні їх корисності та прийнятті рішення щодо допуску іноземного інвестора в економіку України, а саме: оцінка інвестора (ділова репутація та інвестиційний досвід), оцінка проекту (галузь та регіон вкладення, величина капіталу, термін діяльності, кількість зайнятих та інші).
Уточнено:
 визначення сутності поняття “прямі іноземні інвестиції” як матеріального й нематеріального капіталу, що вкладається державою, компанією чи підприємцем у підприємства за кордоном для отримання підприємницького прибутку за умови довгострокового економічного інтересу та можливості брати участь в управлінських рішеннях;
 методику оцінювання рівня інвестиційної безпеки України на основі співвідношення обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій, а саме використання поширеного в природних і суспільних явищах співвідношення, яке називають золотим перерізом, надано рекомендації щодо оптимізації цих пропорцій.
Одержали подальший розвиток:
 дослідження взаємозв’язків прямих іноземних інвестицій, ВВП та внутрішніх інвестицій національної економіки методом кореляційно-регресивного аналізу;
 класифікація прямих іноземних інвестицій, які запропоновано поділяти за намірами інвестора (добросовісні, недобросовісні та псевдоінвестиції), за юрисдикцією походження (офшорні та інші), за здатністю генерувати грошові потоки (репродуктивні, стерильні).
Теоретичне значення результатів наукового дослідження полягає у поглибленні існуючих та розробленні нових теоретичних засад організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в сучасних умовах розвитку національної економіки.
Окремі положення дисертаційної роботи використано при викладанні дисциплін „Інвестування”, “Фінансовий менеджмент”, “Державні фінанси” у Львівському національному університеті імені Івана Франка (довідка № 4643-Н від 20.12.2006 р.).
Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні рекомендацій щодо визначення принципів та етапів державного управління процесом залучення іноземних інвестицій, вибору методів та інструментів поліпшення інвестиційної привабливості Львівської області. Зокрема, пропозиції системного плану щодо збалансованого інфраструктурного розвитку території використано Управлінням інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 5/7-5/1-10 від 09.01.2007).
Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертації наукові результати одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення результатів наукового дослідження та їхнє практичне застосування обговорювались на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; міжнародних, всеукраїнських науково-практичних і студентсько-аспірантських конференціях, зокрема, Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (м. Львів, 23-24 квітня 2004 р.); Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (м. Львів, 13-14 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській конференції „Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” (м. Львів, 5-6 травня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові ресурси регіону: організація та управління” (м. Івано-Франківськ, 9-11 листопада 2006 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,27 друкованих аркуша, з них 8 статей – у наукових фахових виданнях, що визнаються положенням ВАК України, 4 – у збірниках матеріалів конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи становить 183 сторінки. Дисертація містить 12 таблиць, 19 рисунків. Список використаних джерел налічує 208 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:
1. Поглиблення процесів глобалізації протягом останніх десятиліть зумовило випереджаючі темпи зростання обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ) порівняно з іншими показниками розвитку світової економіки. У той же час залучення ПІІ стало одним з пріоритетних напрямків економічної політики як розвинутих країн, так і країн, що розвиваються.
Прямі іноземні інвестиції - це матеріальний й нематеріальний капітал, який вкладається державою, компанією чи підприємцем в інші підприємства за кордоном для отримання підприємницького прибутку, за умови довгострокового економічного інтересу та наявності права брати участь в управлінських рішеннях. Доповнено перелік критеріїв класифікації за намірами інвестора (добросовісні, недобросовісні та псевдоінвестиції), за юрисдикцією походження (офшорні та інші) і за здатністю генерувати грошові потоки (репродуктивні, стерильні), що дозволить диференціювати прямі іноземні інвестиції за інвестиційною безпекою для країни-одержувача інвестицій.
2. Світова практика засвідчує, що ПІІ мають низку істотних переваг перед іншими формами економічного співробітництва: по-перше, вони служать джерелом капіталу для фінансування виробництва товарів і послуг, забезпечують трансферт технологій, "ноу-хау", передових методів управління і маркетингу; по-друге, на відміну від іноземних позик і кредитів ПІІ не стають тягарем зовнішнього боргу, а сприяють його погашенню; по-третє, забезпечують найбільш ефективну інтеграцію національної економіки у світову. Особливу характерну рису ПІІ визначає можливість здійснення інвестором управління та контролю, а також акціонерна форма.
3. У дисертації звертається увага і на недоліки ПІІ, особливо з погляду на країни СНД. Мова йде про такі негативні наслідки ПІІ, як виникнення структурних диспропорцій внаслідок перекачування ресурсів із стратегічно важливих галузей у виробництво традиційних масових і дрібносерійних товарів; послаблення участі національних підприємств на внутрішньому й зовнішньому ринку; скорочення податкових надходжень держави шляхом обходу законів та використання внутріфірмових торговельних зв’язків; зменшення зайнятості через раціоналізацію чи закриття підприємства; вплив на погіршення умов довкілля, який може бути цілком легалізованим; жорстка експлуатація місцевих сировинних ресурсів; зростання залежності країни від іноземного капіталу тощо. Але головний висновок при цьому може бути один: там, де держава створює належні умови і контролює ситуацію у країні, переваги ПІІ набагато перевищують їхні недоліки.
4. В економічній літературі існують різні підходи до оцінки інвестиційного середовища національної економіки, які різняться в залежності від мети дослідження, кількості показників, що аналізуються, та їх якісних характеристик, відбору самих показників. Найчастіше комплекс чинників, що визначають інвестиційне середовище у приймаючій країні, поділяють на такі групи: політично-правові, економічні, та соціально-психологічні. Однак, на наш погляд, необхідно більш детальніше виділяти чинники інвестиційного середовища, саме: сучасну економічну динаміку країни, правове поле, соціально-політичну ситуацію в країн, зовнішньоекономічні відносини країни, стан внутрішнього ринку країни, наявний економічний потенціал, податкову систему, ринок праці, природно-географічні умови, стратегію і тактику державної політики, фінансову систему країни, розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, розвиток виробничої та соціальної інфраструктури.
5. Політика державного регулювання іноземними інвестиціями в сучасних умовах має здійснюватися з урахуванням національ¬них інтересів. Її складові – це цілеспрямоване законодавство, підпорядковане ідеї залучення іноземних інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності, створення інфраструктури, що забезпечить сталий розвиток і належні доходи, запобігання імпорту промислових товарів, формування суспільної підприємницької ідеології, протекціонізм. Іншими, не менш важливими, елементами державної політики у сфері регулювання іноземних інвестицій є політичне середовище держави, послідовна макроекономічна політика, стабільна зовнішньоекономічна, валютна та митна політики, ефективна приватизаційна політика та політика на ринку цінних паперів, виважена політика регулювання ВЕЗ та система гарантування та страхування іноземних інвестицій.
6. Організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестиції є системою гармонізації державного регулювання та ринкового механізму саморегуляції економіки спрямованою на формування сприятливого інвестиційного середовища для надходження в країну ресурсів зовнішнього інвестування.
7. Розроблена структуру цього механізму, основні взаємопов’язані та взаємодоповнювані складники механізму - державне регулювання іноземних інвестицій та ринковий механізм саморегуляції економіки, які за допомогою політико-правових, економічних, організаційних та інформаційних важелів формують в країні сприятливе інвестиційне середовище. Ефективне використання цих важелів впливає на надходження в країну прямих іноземних інвестицій.
8. При прийнятті рішення про здійснення ПІІ іноземні інвестори завжди приділяють особливу увагу поряд з показниками економічного характеру й показникам політичної стабільності країни-реципієнту, оскільки останні є передумовою виникнення стану невизначеності та, як наслідок, - ризиків, з якими інвестори будуть змушені зіткнутися. Варто зазначити, що в Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, яке нараховує понад 100 різноманітних правових та нормативних документів, однак українська законодавча база має принаймні дві основні вади: а) нестабільність та ненадійність; б) відсутність комплексності та наявність протиріч в самих законодавчих актах.
9. Головні причини неефективного регулювання ПІІ в Україні - добре відомі, їх не раз називали представники зарубіжних ділових кіл, вітчизняні вчені-економісти. На макрорівні - це стан економіки, закони та принципи їх регулювання, політична та економічна нестабільність, політика уряду, відсутність системи поширення інформації, яка була б легко доступною для вітчизняних і зарубіжних підприємців та охоплювала широкий спектр питань щодо можливостей інвестування в Україну.
10. Проведений аналіз статистичних даних свідчить, що прямі іноземні інвестиції є порівняно стабільним джерелом поповнення інвестиційних ресурсів вітчизняної економіки. Зокрема, приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни за 2006 рік склав 4295,9 млн.дол., що становить 54,8% до приросту за 2005 рік. При цьому обсяг приросту іноземного капіталу за 2006 рік є одним з найбільших за всі роки інвестування. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, станом на 1 січня 2007р. склав 21186,0 млн.дол., що становить 125,4% до обсягів інвестицій на початок року і складає 454,6 дол. на одну особу.
11. Регіони значно відрізняються можливостями в залученні інвестицій. Так, іноземні інвестори надають перевагу регіонам урбанізованим, з розвинутою інфраструктурою, з наявністю кваліфікованих трудових ресурсів. У 2006 році основна частина прямих іноземних інвестицій припадала на м. Київ (22,1 відсотка) та Дніпропетровську область (10,5 відсотка), у той час як питома вага кожного другого регіону (Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька і Чернігівська області, м. Севастополь) не перевищує 1 відсотка загального обсягу по країні.
12. За допомогою кореляційного аналізу у дисертації досліджено зв’язок між обсягом надходження прямих іноземних інвестицій, темпами зростання ВВП та капітальними інвестиціями. Встановлено, що між цими показниками існує тісний прямий взаємозв’язок. Отже, надходження ПІІ сприяє економічному зростанню в Україні.
13. Для обрахунку інвестиційної безпеки країни у дисертаційній роботі пропонується визначати оптимальне співвідношення між внутрішніми і зовнішніми інвестиціями, а також допустиму частку вкладу іноземних інвесторів. За допомогою Закону золотої пропорції визначено, що оптимальне співвідношення становить 62% внутрішніх до 38% зовнішніх інвестицій.
14. На основі розробленої автором системи оцінювання якості прямих іноземних інвестицій запропоновано поетапне її здійснення. На першому етапі оцінки якості ПІІ необхідно дати оцінку інвестора, визначити його мету і цілі інвестицій в Україну, його ділову, інвестиційну та економічну репутацію. На другому етапі оцінюється інвестиційний проект, пріоритетність для економіки держави, інноваційність, екологічність, терміни окупності, величина інвестицій тощо.
15. Основою ж даного підходу є система бальної оцінки якості об‘єктів та суб‘єктів інвестиційного процесу. Результатом застосування цієї системи встановлюється їх якість, а також визначається пріоритетність реалізації інвестиційних проектів у відповідності до національних інтересів. Запропонований метод визначення якості певних економічних суб‘єктів та об‘єктів у відповідності до встановленого критерію повинен визначати, які інвестори несуть загрозу для економіки держави, а які відповідають національним інтересам, і допоможе на перших етапах не допустити недобросовісних інвесторів в Україну.
На підставі результатів проведеного дослідження можна запропонувати розширити функції Українського центру сприяння іноземному інвестуванню та створити відділ з контролю якості прямих іноземних інвестицій, які приходять в економіку країни.
16. Важливою умовою успіху залучення ПІІ в українську економіку є приватизація. Як і в країнах Центральної та Східної Європи, уряду України на новому етапі приватизаційного процесу важливо привернути увагу іноземних інвесторів до продажу найбільших підприємств через розробку індивідуальних приватизаційних процедур. Уряд має створити сприятливе середовище для збільшення ПІІ в приватний сектор шляхом спрощення бюрократичних процедур, встановлення прозорого та справедливого режиму регулювання, приватизації землі, захисту прав інвесторів та акціонерів і створення правової держави.
17. Для покращення механізму залучення ПІІ в Україну пропонується зосередити увагу на інформаційному забезпеченні. На наш погляд, необхідно створити центр інформування іноземних інвесторів. До функцій цього центру входитимуть: надання інформаційних, оперативних та консультативних послуг, формування каталогів підприємств, що приватизуються, бази електронних даних, постійне оновлення інформації та її рекламування, проведення аукціонів, конференцій, маркетингових заходів.
18. Слід зазначити, що відповідно до світової практики, найбільш ефективним шляхом залучення іноземних інвестицій для підтримки інноваційної діяльності є встановлення сталих зв’язків з венчурними компаніями у зарубіжних країнах. Тому вже сьогодні необхідно розповсюджувати серед них інформацію про можливість реалізації конкретних інноваційних проектів в Україні та її досягнень щодо створення стабільного нормативного поля для розвитку інноваційної діяльності в Україні.
19. Аналіз використання спеціальних стимулів щодо залучення ПІІ переконує в недоцільності їх використання на загальній основі, оскільки пільги однієї країни багато в чому нейтралізуються пільгами інших. Вони також зменшують чисті вигоди від іноземних інвестицій для приймаючої країни. Тому більшість ТНК розглядають їх як другорядний фактор при прийнятті рішень щодо інвестицій, який за важливістю поступається фактору макроекономічної стабільності. Характерною тенденцією розвитку національного законодавства країн-членів Вишеградської групи є поширення дії пільг лише на пріоритетні проекти та регіони з високим рівнем безробіття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Базилевич В.Д. Макроекономіка: підруч. / Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. ; за ред. В.Д. Базилевича. – К.:Знання, 2004. – 851с.
2. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення : Монографія. / Базилюк Я.Б. – К.: НІСД, 2002. – 132 с. – (Сер. “Економічні стратегії ; Вип. 7).
3. Балян А. Регіональні системи іноземного інвестування Закарпаття // Економіка АПК. – 2004. – № 7. – С.152–155
4. Бандурка А.А. Иностранные инвестиции в экономике Украины: Монография. / Бандурка А.А., Бандурка А.М., Носова О.В. – Харьков: Изд-во Нац. Ун-та внут. дел, 2004. – 448 с.
5. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія / Барановський О.І. – К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2004. – 759с.
6. Барановський О.І. Залучення інвестицій: питання ї та практики / О.І.Барановський, М.М. Туріянська. – Донецьк, 1999. – 276с.
7. Батура О.В. Іноземні інвестиції в системі становлення ринкової економіки України: Монографія / Батура О.В., Комарова К.В. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – 179с.
8. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / Бланк И.А. – Киев: МП "ИНТЕМ" ЛТД, "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995. – 448с.
9. Богиня Д.П. Зарубіжний досвід залучення іноземних інвестицій та можливості його застосування в Україні // Вісник Академії економічних наук України. – 2003. – № 2. – С.32–36.
10. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи / Л.М. Борщ. – К.: Т-во Знання, КОО, 2002. – 318 с.
11. Борщевський В. В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку // Фінанси України. – 2003. – №10. – С. 108–117.
12. Буряк С.В. Активізація інвестиційної діяльності в перехідній економіці України: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01 /С.В. Буряк.– К., 2001.– 20 с.
13. Будкін В.С. Основні етапи та регіональні особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С.59–67.
14. Вайцеховська В.В. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України у світову економіку // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №8(62). – С.55–60.
15. Ванькович Д.В., Демчишак Н.Б. Аналіз фінансових джерел формування інвестиційних ресурсів в Україні //Фінанси України. –2007. –№7. –С.72–84.
16. Варламова Г.О. Інвестиційна стратегія України: максимізація вигід, мінімізація збитків // Інвестиції: практика та досвід. – 2006. – №13. – С.24–27.
17. Варналій З. С. Проблеми та шляхи забезпечення економічної безпеки України // Економіка і управління. – 2001. – № 3. – С.3–12.
18. Виноградова Г.В. Іноземне інвестування в міжнародному приватному праві / Кн. Ун-т ім. Т.Шевченка / Виноградова Г.В. – К.: ВПЦ „Київський ун-т”, 2003. – 138 с.
19. Вишивана Б. М. Управління інвестиційною діяльністю в Україні // Фінанси України. – 2004. – №10. – С. 82–88.
20. Вовчак О.Д. Інвестування [навч. посібник] / Вовчак О.Д. – Львів: «Новий світ–2000», 2007. – 544с.
21. Гаврилюк О.В. Умови здійснення іноземного інвестування // Економіка України. – 1997. – № 8. – С.14–18.
22. Гайдуцький А.П. Роль міграційного капіталу у забезпеченні макроекономічної стабільності країни //Фінанси України. – 2007. – №7.– С.20–34.
23. Герасимчук М.С. Проблеми інвестиційної та інноваційної політики України // Економіка України. – 1997. – № 8. – С.3 –7.
24. Гришина И. В. Методология комплексного анализа инвестиционных процессов в регионах России // Инвестиции в России. – 2005. – №4. – С.3– 10.
25. Грідасов В.М. Інвестування: [навч. посіб. для студ. навч.заклад.] / Грідасов В.М. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 164 с.
26. Губайдуллина Ф.С. Роль прямых иностранных инвестиций в транс-формации институтов // Экономика и управление. – 2006. – №1. – С.14–18.
27. Губський Б. В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення / Губський Б. В. – К.: 2001. – 122с.
28. Губський Б.В. Євроатлантична інтеграція України / Губський Б.В. – К.: Логос, 2003. – 328 с.
29. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі / Губський Б.В. – К.: Наукова думка. – 1998. – 390с.
30. Гуменюк Д.О. Участь держави у формуванні інноваційно-інвестиційного потенціалу // Фінанси України. – 2005. – №10. – С.51–60.
31. Даниленко А.А. Тенденції і перспективи прямого іноземного інвестування у промисловість України // Фінанси України. – 2000. – №8. –С.50–55.
32. Данилишин Б., Чижова В. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України // Економіка України. – 2004. – №3. – С.4–11.
33. Дані Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]: http://www.ukrstat. gov.ua
34. Дані Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]: http://www.kmu.gov.ua
35. Дані Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) [Електронний ресурс]: www.unctad.org.
36. Дані Міністерства економіки України [Електронний ресурс]: http://www.me.gov.ua
37. Дані Національного банку України [Електронний ресурс]: http://www.bank.gov.ua
38. Дацишин М. Людські ресурси як чинник інвестиційної привабливості регіонів України // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 2. – C.3–6.
39. Денисенко М.П. Організаційно-економічний механізм інвестування / Денисенко М.П. – К.: Науковий світ, 2001 – 414с.
40. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності : підруч. [для студ. вузів] / Денисенко М.П. – К.: Алеута, 2003. – 338 с.
41. Денисенко М.П., Гречан А.П. Інвестиційний клімат України та напрями його подальшого покращення // Проблеми науки. – 2005. – №12. – С. 32–39.
42. Державне регулювання економіки / [І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка та ін.]. – Л. : Українські технології, 1999. – 640 с.
43. Дмитриченко Л.И. Ликвидация специального режима инвестиционной деятельности в Донецкой области: экономико-правовой аспект // Інвестиції: практика та досвід. – 2006. – №8. – С.24–27.
44. Економіка України: десять років реформ / [З.Ватаманюка, С.Панчишина та ін.]. – Львів: ЛНУ ім. Івана франка, 2001. – 496 с.
45. Економічний словник-довідник. / [за ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного]. – К.: Феміда, 1995. – 368 с.
46. Ефремов В.А. Перспективные направления и механизмы стимулирования инвестиций // Экономика Украины – 2003 – №9, – С. 86–92.
47. Єлейко В. Аналіз впливу інвестицій на розвиток економіки Західного регіону України // Регіональна економіка. – 2002. – № 2. – С.74–79
48. Єлейко Я.І. Інвестиції, ризик, прогноз / Єлейко Я.І., Єлейко О.І., Раєвський К.Є. – Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2000. – 176с.
49. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави в нестабільних ринкових економічних системах : Монографія / Жаліло Я. А. – К. : НІСД, 1998. – 142 с. – (Сер. "Економічні стратегії"; Вип. 6).
50. Жень Фей Прямые иностранные инвестиции в транзитивной экономике / Жень Фей . – К.: Знания Украины, 2005. – 156 с.
51. Загородников С. Особенности современного регулирования прямых иностранных инвестиций // Инвестиции в России. – 2004. – №1.– С.11–15.
52. Загородников С. Регулирование прямых иностранных инвестиций в Венгрии, Польше и Чехии // Инвестиции в России. – 2004. – №2.– С.16–22.
53. Загородній А.Г. Інвестиційний словник: [навч. посібник] / Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Партин Г.О.– Львів: Видавництво „Бескид Біт”, 2005. –512с.
54. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.92 №2673-ХІІ. [Електронний ресурс]: www.rada.gov.ua.
55. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 №1560-ХІІ. [Електронний ресурс]: www.rada.gov.ua.
56. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.01 №2299-ІІІ. [Електронний ресурс]: www.rada.gov.ua.
57. Закон України «Про концесії» від 16.07.99 №997-ХІV. [Електронний ресурс]: www.rada.gov.ua.
58. Закон України «Про ратифікацію Вашингтонської Конвенції» від 16.03.2000 №1547-ІІІ. [Електронний ресурс]: www.rada.gov.ua.
59. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96 №93/96-ВР. [Електронний ресурс]: www.rada.gov.ua.
60. Затонацька Т.Г. Стратегія нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки // Фінанси України. – 2006. – №7. – С.38–49.
61. Заславська К.А. Управління інвестиційними ресурсами в умовах трансформації економіки: автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.06.01 / К.А. Заславська. – Х., 2003. – 18 с.
62. Захарін С. В. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку // Фінанси України. – 2004. – №10. – С. 72–81.
63. Захарін С.В. Механізм державного регулювання іноземного інвесту-вання / Інститут економ. НАН України / Захарін С.В. – К., 2003. – 162 с.
64. Захарченко В. И. Условия формирования и особенности реализации инвестиционного процеса в Украине и её регионах // Інвестиції: практика та досвід. – 2004. – С.7–17.
65. Захарчин Г.М. Інвестування розвитку організаційної культури // Економічний простір. Збірник наукових праць. – № 9. – Дніпропетровськ: ПДА БА, 2008. – С.109–115.
66. Звіт про роботу Фонду державного майна України та хід виконання Державної програми приватизації у 2006 рік. Фонд державного майна України. Київ, 2007р. С.110. [Електронний ресурс]: www.spfu.gov.ua.
67. Згривець Л.Ф. Регулювання діяльності іноземних інвесторів. // Фінанси України. – 2002. – №12. – С.90–94.
68. Зименков Р. Опыт Китая в сфере создания и функционирования свобо-дных экономических зон // Инвестиции в России. – 2006. – № 11.– С. 13–21.
69. Зименков Р. Практика создания и функционирования свободных экономических зон в Азии // Инвестиции в России. – 2006. – №5.– С.3–8.
70. Зименков Р. Свободные экономические зоны / Зименков Р. – М.: Юнити, 2005. – 111c.
71. Игонина Л.Л. Инвестиции / Игонина Л.Л. – Москва: Юристъ, 2002. – 480с.
72. Игошин Н.В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: [учебник для вузов. 2–е изд., перераб. и доп.] / Игошин Н.В. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 542с.
73. Инвестиции: Пер. с англ. / У.Ф. Шарп, Г.Д. Александер, Д.В. Бэйли. – И.: ИНФРА – М.,1997. – 1024с.
74. Инвестиции: Терминологический словарь: Пер.с англ. – М.: Инфа. – 1997. – 400с.
75. Инвестиции: Учебник / [В.В. Ковалева, В.В. Иванова, В.А. Лялина и др.] – М.: ООО „ТК Велби”, 2003. – 440с.
76. Інвестиції XXІ століття: соціальні орієнтири / І.Бондар (ред.). – К.: Мін Екон Укр., Науково–дослідний інститут, 2003. – 279 с.
77. Інвестологія: наука про інвестування: Навчальний посібник/ За ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К.: Атака, 2001. – 264с.
78. Інвестування української економіки: Монографія / За ред. А.І. Сухорукова – К.: Нац. інститут проблем міжнародної безпеки, 2005. – 440 с.
79. Індекс економічної свободи Heritage Foundation [Електронний ресурс]: http://www.heritage.org
80. Індекс залучення інвестицій Конференції ООН з торгівлі та розвитку [Електронний ресурс]: http://www.unctad.org
81. Індекс конкурентоспроможності Снігового економічною форуму [Електронний ресурс]: http://www.weforurn.org
82. Індекс сприйняття корупції Transparency International [Електронний ресурс]: http://www.transparency.org
83. Інноваційна стратегія українських реформ / [Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П.]. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
84. Іноземні інвестиції в Україні / [П.І. Гайдуцький, В.В. Баліцька, С.М. Суярко та ін.]; П.І. Гайдуцький (ред.). – К.: Редакційно-видавниче відділення Укр ІНТЕІ, 2004. – 248 с.
85. Інститут Реформ. Конкурентні переваги територій у боротьбі за інвестиції [Електронний ресурс] – 2004. – Київ. Випуск 4. – Назва з титул. екрану.
86. Інституційні засади формування економічної системи України: теорія і практика / за ред. З. Ватаманюка. – Львів: „Новий Світ – 2000”, 2005. – 648 с.
87. Інформація Інституту Реформ [Електронний ресурс]: http://www.ir.org.
88. Інформація Світового банку [Електронний ресурс] : http://www.wortdbank.org
89. Кадочников С.М. Прямые зарубежные инвестиции: микроэкономический анализ эффектов благосостояния / Уральский гос. Ун-т. / Кадочников С.М. – М. Экон.школа, 2002. – 267с.
90. Катан Л.І. Фінансові аспекти іноземного інвестування // Экономика и управление. – 2006. – № 2–3. – С. 26–29.
91. Катасонов В.Ю. Инвестиционный потенциал экономики: механизмы формирования и использования / Катасонов В.Ю. –М. – 2005. – 328c.
92. Кашина Н. Система управления инвестициями на региональному уровне // Инвестиции в России. – 2006. – №8.– С.35–40.
93. Кизим М. Моделювання стратегії інвестиційної діяльності Харківського регіону // Фінанси України. – 2002. – № 10. – C. 22–28.
94. Киреев А.П. Международная экономика: Учебное пособие для вузов: В2 Ч.II. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономи–ческое программирование: Учебное пособие для вузов. – 2001. – 488 с.
95. Кириленко В.І. Аналітичне моделювання майбутнього стану інвестиційної безпеки // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 9. – С. 134 –140.
96. Кириленко В.І. Інвестиційна складова економічної безпеки. Монографія / Кириленко В.І. – К.: КНЕУ, 2005. – 232с.
97. Ковалюк О.М. Фінансовий механізм організації економіки України (проблеми теорії і практики). Монографія / Ковалюк О.М. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, – 2002. – 396с.
98. Козаченко Г.В. Управління інвестиціями на підприємстві / Козаченко Г.В., Антіпов О.М., Ляшенко О.М. – К.: Лібра, 2004. – 368с.
99. Козик В. Загальнодержавні та регіональні аспекти іноземного інвестування // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С.107–115.
100. Колот І. П. Регіональна інвестиційна політика: проблеми і перспективи : Монографія / Колот І. П. – Х.: Модель всесвіту, 2000. – 146с.
101. Концепція економічної безпеки України / [В. М. Геєць та ін.]; НАН України, Ін-т екон. прогнозування. – К. : Логос, 1999. – 56 с.
102. Кравченко М. Проблеми залучення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій в економіку України // Персонал. – 2007.– № 3. – С. 77 – 80.
103. Кравчук А. Залучення інвестицій в економіку регіону // Фінанси України. – 2001. – № 11. – C. 109–113.
104. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / Кредісов А.І. – Київ: ВІРА-Р, 2002. – 552 с.
105. Крупка І.М. Макроекономічний аналіз інвестування у трансформаційній економіці України / Крупка І.М. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 465с.
106. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. Монографія / Крупка М.І. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608с.
107. Крючкова И. Макроструктурные факторы и закон золотого сечения // Экономист. – 2005. – № 9. – С. 26–30.
108. Крючкова І. В. Структурні чинники розвитку економіки України / Крючкова І. В. – Київ. Наукова думка. 2004 – 396c.
109. Кузнецова А.Я. Роль держави в активізації інноваційного процесу в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність (Щорічник наукових праць). Вип. 6 (XXXVII), Ч. II / НАН України, ІРД. - Львів, 2002. - С 573-581.
110. Кузнєцова А.Я. Фінансовий механізм стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Монографія / Кузнєцова А.Я. – Львів:. Львів.банків. ін-т НБУ. – 2004. – 279с.
111. Курмаєв П. Ю. Методичний підхід до визначення ефективності регіональної інвестиційної програми // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 9. – С. 107–109.
112. Лановий В. Інвестиції та розвиток / Лановий В. – К.: Центр ринкових реформ, 2002. – 88 с.
113. Лапыгин Ю.Н. Инвестиционная політика / Лапыгин Ю.Н. – М.: КНОРУС, 2005. – 320с.
114. Лемішко О.О. Інвестиції в основний капітал та їх вплив на економіку України //Фінанси України. – 2007. – №7.– С.46–61.
115. Лимитовский М.А. Инвестиции на развивающихся рынках / Лимитовский М.А. – Москва:ООО Издательско-консалтинговое предприятие "ДеКА", 2003. – 480с.
116. Лушкін В.А. Інвестиції та економічний розвиток / Лушкін В.А. – Житомир: Житомир, 2002. – 256с.
117. Льовочкін С.В. Фінансовий механізм макроекономічного регулювання // Фінанси України. – 2000. – №12. – С.26–32.
118. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : Навч. посіб. / Майорова Т.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 376 с.
119. Малий І. Іноземні інвестиції: Стимулювання: Зарубіжний досвід: Шляхи залучення в економіку України / Науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. – К., 1999. – 43с.
120. Мелкумов Я.С. Организация и финанасирование инвестиций / Мелкумов Я.С. – Москва: ИНФРА-М, 2000. – 248с.
121. Мельник В.В. Міжнародна інвестиційна діяльність : Навч. посіб. / Мельник В.В. – Т.: Карт-бланш, 2003. – 250 с.
122. Мерзляк А. Іноземні інвестиції – панацея для відродження виробництва автомобілів у регіоні? // Статистика України. – 2003. – № 1. – С.26–33.
123. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України. За редакцією академіка НАН України С.І. Пирожкова – К., НІПМБ, 2003. – 42с.
124. Мешко Н.П. Механізм управління інвестиційно-інноваційним потенціалом: макрорівень. Монографія / Мешко Н.П. – Дніпропетровськ. – 2004. – 270с.
125. Михасюк І. Державне регулювання економіки / [Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З.]; за ред. І.Р. Михасюка. – Львівський національний університет ім. І.Франка. Підручник. – К.: Атіка, Ельган, 2000. – 592 с.
126. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / [Д.Г. Лук’яненко, Б.В. Гунський, О.М. Мозковий та ін.]; за ред. Д.Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2003. – 387 с.
127. Міжнародний центр перспективних досліджень “Прямі іноземні інвестиції” [Електронний ресурс] №11. – червень 2000. – 67с. – Режим доступу до журн.
128. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічних відносин: Підручник / [А. С. Філіпенко, С. Я. Боринець, В. А. Вергун та ін.] – К.: Либідь, 1992. – 255 с.
129. Наказ Міністерства економіки України „Методика розрахунку рівня економічної безпеки України” від 02.03.2007р. № 60 [Електронний ресурс]: http://www.me. gov.ua
130. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України / Новицький В. Є. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.
131. Носова О. Прямі іноземні інвестиції у трансформаційній економіці України // Економіка України. – 2000. – № 5. – С. 47–51.
132. Осецький В.Л. Інвестиції та інновації: проблеми теорії і практики. Монографія / Осецький В.Л. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 412с.
133. Осташко Т. Наслідки участі у СОТ для країн з перехідною економікою та висновки для України // Журнал європейської економіки. – 2004 р. – Том 3 (№2), С. 3–8.
134. Панчишин С.М. Макроекономіка / Панчишин С.М. – К.: Либідь, 2002. – 606 с.
135. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом / А.А.Пересада. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.
136. Пересада А.А. Інвестування / Пересада А.А., Смірнова О.О., Онікієнко С.В. – Київ: КНЕУ, 2001. – 251с.
137. Піріашвілі О. Проблеми інвестиційного процесу регіонів України // Регіональна економіка. – 2002. – № 2. – С.68–73.
138. Плахтій М.О. Вплив інвестиційних процесів на економічний розвиток регіону // Фінанси України. – 2004. – № 8. – С.54–61.
139. Поляков Н.А. Технологии управления инвестиционным развитием региона // Вестник СПбГУ. Сер.5. – 2005. – Вып.3.– С.121–128.
140. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» вiд 21.07.2006 №1001. [Електронний ресурс] : http://www.rada.gov.ua.
141. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Українського центру сприяння іноземному інвестуванню» від 02.08.05 № 666. [Електронний ресурс] : http://www.rada.gov.ua.
142. Постанова Кабінету Міністрів України «Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002–2010 роки» від 28. 12. 2001 р. №180. [Електронний ресурс] : http://www.rada.gov.ua.
143. Правик Ю.М. Стратегічні напрямки залучення і використання іноземних інвестицій // Інвестиції: практика та досвід. – 2006. – №18. – С. 26–30.
144. Практичні аспекти інвестиційної політики на місцевому рівні // Інститут Реформ. – К., 2003. – 48 с.
145. Прибыткова Г. Методологические подходы к оценке инвестиционной привлекательности как основы разработки инвестиционной политики // Инвестиции в России. – 2005. – №3.– С.3–9.
146. Привабливий інвестиційний клімат в Україні як необхідна умова економічного зростання : Матеріали "круглого столу". – К., 2001. – 56 с.
147. Приватне інвестування в економіці України (на прикладі малих підприємств). За ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – Львів: ВПВ ЛвЦНТЕІ, 2002. – 271с.
148. Проблеми забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку України / [С.І.Пирожков, Б.В.Губський, А.І.Сухоруков та ін..] – К.: НІУРВ, 2000. – 130 с.
149. Проблеми і перспективи інтеграції України до міжнародного інвестиційного ринку. Монографія / С.В. Захарін / НАН України. Об’єднаний інститут економіки НАН України. – Київ, 2004.–166с.
150. Прядко В. Проблеми інвестування економіки західноукраїнського регіону // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. – № 12. – C. 26–27.
151. Прямі іноземні інвестиції та технологічний трансфер у пострадянських країнах / [ред. Д. Дайкер; Пер. з англ.] – К.: К.І.С., 2003. – 202 с.
152. Прямі іноземні інвестиції: трансферт технологій та зовнішні ефекти / І.Г. Бакаєва, Ю.Г. Шурупова // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. Систем: зб. наук. пр. – 2003. – Вип. 5. – С. 45–50.
153. Пузанова Г.І. Державне регулювання іноземного інвестування в Україні // Правова держава: Щорічник наукових праць інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 9. – К.: „Інюр”, 2000, – с. 148–153.
154. Рогач О.І. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу ТНК: Монографія / Рогач О.І. – К.: Либідь. 2005 – 720с.
155. Розпорядження Кабінет Міністрів України «Про утворення ВАТ "Агентство з питань іноземних інвестицій"» вiд 29.04.2004 № 259-р. [Електронний ресурс] : http://www.rada.gov.ua.
156. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків” від 01.08.2006 № 447-р. [Електронний ресурс] : http://www.rada.gov.ua.
157. Роль регіональної та місцевої влади у процесі залучення іноземних інвестицій // Інститут Реформ. – К., 2003. – 59 с.
158. Румянцев А.П. Міжнародна економіка. Підручник / Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоча В.В. – Київ: Знання-Прес, 2003. – 447 с.
159. Сiржук Р. Залучення прямих іноземних інвестицій в пострадянські країни // Цiннi Папери України. – 2003. – №12 (250). С.8–12.
160. Сазонець І.Л. Міжнародна інвестиційна діяльність : Навч. посіб. / Сазонець І.Л. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 156 с.
161. Самогородская М.И. Управление инвестициями: Монография / Под ред. Б.Г. Преображенского / Самогородская М.И. – Воронеж: ВГТУ, 2002. – 164с.
162. Свірідова Н.Д. Прямі іноземні інвестиції: світовий досвід та стратегія залучення в економіку України: Монографія / Свірідова Н.Д. – Луганськ: Вид-во СНУ ім.В. Даля, 2004. – 164с.
163. Сидоренко О. США, Швейцарія та Данія очолили рейтинг ВЕФ за індексом глобальної конкурентоспроможності // Дзеркало тижня. № 42 (671) 11 – 18 листопада 2007.
164. Смоквіна Г.А. Інноваційно-інвестиційний та регуляторний механізми ринкової трансформації: Монографія / Смоквіна Г.А., Ясінський В.Л. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – 128с.
165. Солдатенко О.В. Правове забезпечення іноземних інвестицій. //Фінанси України – 2003, – №16, С. 108–112.
166. Соснюк О. Актуальні тенденції та перспективи внутрішнього і зовнішнього інвестування в економіку України // Український регіональний вісник. – 2000. – № 5.
167. Спаський Г.В. Напрями залучення іноземних інвестицій в АПК Закарпаття // Економіка АПК. – 2004. – № 5. – С.83–86.
168. Стан економічної безпеки України за 2006 рік. Аналітична записка Міністерства економіки України. [Електронний ресурс] : К. – 2007. – 65с.
169. Статистичний щорічник України за 2005 р./ Державний комітет статистики України: За ред. О.Г. Осауленка: – К.: Консультант, 2006. – 576 с.
170. Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки : Навчальний посібник / Стельмащук А.М. – Тернопіль: ТАНГ, 2000. – 315 с.
171. Степаненко А.С. Іноземні інвестиції в Україні: фінансування та оцінка ефективності / Степаненко А.С. – К.: ЗАТ „Нічлава”, 1999. – 158 с.
172. Стратегія економічного та соціального розвитку України (2004–2005 роки) „Шляхом європейської інтеграції” / [А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.]; Нац. Ін.-т стратег. досліджень, Ін-т екон. Прогнозування НАН України, Міністерство економіки та з питань європ. інтеграції України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004.
173. Структурні зміни та інвестиційні проблеми української економіки : Матеріали третього конгр. Міжнар. укр. економ. асоц./ Ред. М. Герасимчук; Ін-т економіки НАН України. – К., 1997. –164 с.
174. Сухий О.О. Функції прямих іноземних інвестицій у сучасній економіці // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук.пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – Вип.79. – С.16–20.
175. Сухоруков А.І. Проблеми фінансової безпеки України. Монографія / Сухоруков А.І. – К.: НІПМБ, 2004 – 117с.
176. Сучасні проблеми економічного розвитку України: Матеріали Круглого столу (7липня 1999р.) / [С.І.Пирожков, Б.В.Губський, А.І.Сухоруков. та ін.].– К.: Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки та оборони України, 1999. – 80 с.
177. Танько К.С. Особливості розвитку інвестиційних процесів на регіональному рівні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 1. – С. 17–20.
178. Титаренко Н.О. Теорії інвестицій: Навч. Посібник / Титаренко Н.О., Поручник А.М. – К.: КНЕУ, 2000. – 160с.
179. Тихонова В.Г. Инвестиционный климат в России с точки зрения эффективности прямых иностранных инвестиций // Инвестиции в России. – 2005. – № 6.– С.3–10.
180. Тихонова В.Г. К вопросу об эффективности прямых иностранных инвестиции в России // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика. – 2005. – № 2. – С.13–27.
181. Ткачук І. Г., Білий М.М. Метод реальних опціонів в оцінці інвестиційної ефективності сільськогосподарських кооператив