ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП...............................................................................................................4
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕ-ННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ……………………….11
1.1. Структура та особливості розвитку житлово-комунального господарства в умовах трансформації економічних відносин........................ 11
1.2. Сутність та основні елементи організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства………….....……. 32
1.3. Методичні основи дослідження організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства….......................... 56
Висновки до розділу 1 ..............................................................................80
Розділ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА.................................................................................................84
2.1. Сучасний стан, ключові проблеми та основні тенденції розвитку житлово-комунального господарства................................................................. 84
2.2. Фінансово-кредитна основа розвитку житлово-комунального господарства........................................................................................................ 109
2.3. Організаційні аспекти становлення системи відносин між підприємствами, що займаються наданням житлово-комунальних послуг та їх безпосередніми споживачами........................................................................... 129
Висновки до розділу 2 ........................................................................... 141
Розділ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА .................................... 146
3.1. Напрямки удосконалення інституційного забезпечення організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства........................................................................................................ 146
3.2. Сукупність заходів щодо покращення інвестиційної привабливості галузі житлово-комунального господарства.................................................... 164
3.3. Реформування фінансово-кредитного механізму функціонування житлово-комунального господарства............................................................... 196
висновки до розділу 3.............................................................................. 217
ВИСНОВКИ ………………………………............................................ 219
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 224
ДОДАТКИ................................................................................................. 237

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток житлово-комунального господарства (ЖКГ) є одним із пріоритетних завдань державної соціально-економічної політики. Для його розв’язання необхідне науково-теоретичне обґрунтування відповідних шляхів та засобів регулюючого впливу на цю сферу діяльності, оскільки вона безпосередньо стосується інтересів як населення, так і національного господарства України в цілому.
У працях практично усіх дослідників зазначеної проблеми чітко прослідковується думка про те, що житлово-комунальне господарство є не лише важливим соціально-економічним чинником розвитку усієї національної економіки та держави в цілому, але і вагомою суспільно-політичною базою побудови соціально орієнтованої економіки. Водночас, негативні тенденції у розвитку вказаної галузі в результаті дії мультиплікаційного ефекту тією чи іншою мірою впливають на розвиток кожної галузі національної економіки України.
Теоретичні та прикладні аспекти комплексної проблеми реструктуризації, удосконалення та розробки стратегії розвитку житлово-комунального господарства, формування засад підвищення рівня його ефективності досліджувалися у багатьох наукових працях вчених-економістів і практиків. Зокрема, вагомий внесок у розв’язання цієї проблеми зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як В.М. Геєць, В.М. Гончаров, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Ф.І. Євдокимов, Т.М. Качала, Г.О. Крамаренко, В. І. Куценко, І.І. Лукінов, Ю.В. Макогон, А.Ф. Мельник, Г.І. Онищук, В.Г. Сахаєв та ін. У вирішення актуальних теоретичних та прикладних питань досліджуваної проблеми помітний вклад внесли і зарубіжні вчені: А.Г. Аганбегян, А.І. Акаєв, Я.Г. Берсуцький, О.І. Румянцева, І.А. Смирнов та інші.
Проте, сучасні економічні трансформації, які відбуваються в Україні, вимагають від науковців і практиків удосконалення існуючого механізму розвитку житлово-комунального господарства, його структурної перебудови та фінансово-кредитного забезпечення, тарифної політики тощо. Завдання полягає у визначенні тих засобів і важелів, перш за все організаційно-економічного характеру, які б впливали на ефективність розвитку галузі, оскільки її реформування повинне мати системний характер. Саме реформування житлово-комунального господарства є важливим напрямом підвищення ефективності розвитку всього господарського комплексу держави. Актуальність зазначених проблем, необхідність їх успішного розв’язання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, теоретичну і прикладну спрямованість поставлених завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою науково-дослідницьких робіт Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, зокрема з темою «Регіональні проблеми удосконалення розміщення продуктивних сил» (номер державної реєстрації 0105U000860), при виконанні якої автором особисто розроблено основні напрями вдосконалення розвитку житлово-комунального господарства Тернопільської області. Робота також відповідає пріоритетам державної політики щодо реформування даної сфери національного господарства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування шляхів та засобів удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства. Для досягнення поставленої мети в роботі послідовно розв’язувалися такі наукові та практичні завдання:
- обґрунтувати сутність, сукупність принципів та чинників розвитку житлово-комунального господарства;
- розробити теоретико-методологічні засади побудови моделі організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства України;
- удосконалити методичні основи дослідження організаційно-економічного механізму функціонування житлово-комунального господарства;
- оцінити фінансово-кредитну основу розвитку житлово-комунального господарства та обґрунтувати заходи по її удосконаленню;
- виявити резерви удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності підгалузей житлово-комунального господарства в контексті створення вагомих передумов формування конкурентного середовища;
- розробити сукупність заходів щодо покращення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання у сфері житлово-комунального господарства;
- розробити та обґрунтувати напрями вдосконалення фінансово-кредитних важелів подальшого розвитку житлово-комунального господарства.
Об’єктом дослідження є процес функціонування організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства в умовах трансформації економічних відносин.
Методи дослідження. Під час дисертаційного дослідження застосовувалися методи: системного та порівняльного аналізу, а також наукового відбору – для розгляду й аналізу явищ і процесів у взаємозв’язку та взаємозалежності їх розвитку, а також – оцінки стану роботи житлово-комунальних підприємств; методи кількісної оцінки та прогнозування інвестиційної привабливості житлово-комунального господарства – для встановлення реальних можливостей забезпечення динамічного розвитку галузі з урахуванням відібраних експертних методом факторів; методи кореляційно-регресійного аналізу (лінійна, гіперболічна, експоненціальна математичні залежності, модель оптимуму) – для аналізу сукупності факторів впливу на діяльність комунальних підприємств; методи теоретико-логічного, критеріального та критичного аналізу – для оцінки ситуації, що склалась в житлово-комунальному господарстві, та обґрунтування необхідності її реформування.
Оцінка відібраних показників базується на використанні відповідних аналітичних показників, серед яких найважливішими є наступні: фактична та планова собівартість надання послуг; плановий прибуток; рівень затверджених тарифів для різних категорій споживачів; затверджені норми споживання послуг; рівень відшкодування споживачами фактичної собівартості надання послуг; обсяги наданих споживачам послуг у натуральному виразі; доходи, отримані при наданні послуг; витрати, понесені при наданні послуг; обсяги нарахованої плати споживачам; фактичний рівень оплати споживачами наданих послуг; сукупні витрати підприємств – надавачів послуг за звітний період; фактичний рівень рентабельності при наданні послуг тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
вперше:
- обґрунтовано необхідність створення нових для житлово-комунального господарства спеціалізованих організаційно-управлінських структур, діяльність яких має сфокусувати усі напрямки покращення матеріально-фінансового становища галузі.
удосконалено:
- теоретико-методологічні засади фінансово-кредитного забезпечення житлово-комунального господарства, які, на відміну від існуючих, передбачають розширене застосування лізингу та мікрокредитування, організацію системи спеціалізованих венчурних фондів та муніципальних банків;
- методичні підходи до розширеного впровадження конкурентних відносин в житлово-комунальному господарстві, насамперед – у сфері надання послуг з обслуговування житлового фонду. Їх відмінність від існуючих полягає у формуванні цільових блоків державного впливу на процес підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємств зазначеної підгалузі;
набули подальшого розвитку:
- розкриття сутності понять «житлово-комунальне господарство», «житлово-комунальні послуги», «тарифна політика у житлово-комунальному господарстві», у яких, на відміну від існуючих, зосереджено увагу на соціальному аспекті розвитку галузі та переорієнтації організаційно-економічного механізму її розвитку на підвищення рівня, насамперед, соціальної ефективності даної сфери;
- система основних показників розвитку житлово-комунального господарства, які дозволяють ідентифікувати стан його розвитку на фоні інших галузей національної економіки;
- основні напрями та засоби удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства, які підпорядковані побудові соціально орієнтованої економіки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є підґрунтям для системного удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства України та діяльності органів виконавчої влади при його реформуванні на місцевому та загальнодержавному рівні, а також визначенні пріоритетних напрямів програм соціально-економічного розвитку регіонів та формуванні регіональних бюджетів.
Наукові розробки автора знайшли практичне запровадження у діяльності Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області при опрацюванні результатів моніторингового дослідження цінової ситуації на ринку житлово-комунальних послуг відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 р. № 803 (довідка № 1779 від 05.12.2007 р.).
Результати дослідження та окремі рекомендації автора щодо удосконалення тарифної політики держави у сфері розвитку житлово-комунального господарства застосовуються Головним управлінням економіки Тернопільської обласної державної адміністрації при проведенні експертизи проектів рішень органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (довідка № 01/1-1093 від 06.12.2007 р.).
Ряд теоретико-методологічних положень, які запропоновані автором, застосовані також управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації при розробці проекту Програми соціально-економічного розвитку Тернопільської області в частині розвитку підприємств житлово-комунального господарства, а також при розробці Програми реформування житлово-комунального господарства Тернопільської області (довідка № 1346/03/1 від 05.12.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, що викладені в дисертації, одержано автором особисто. В них викладено авторські розробки щодо теоретико-методологічних та методичних засад удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку житлово-комунального господарства. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті здобутки, які є особистим доробком дисертанта. Конкретний особистий внесок автора наведений у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовані на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема: на Всеукраїнському науково-практичному семінарі на тему “Питання ціноутворення у сфері надання житлово-комунальних послуг”, що відбувся у м. Києві 29 вересня 2005 р. на базі Державної інспекції з контролю за цінами при Міністерстві економіки України, на другій Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування житлово-комунального господарства”, яка відбулася 23-25 травня 2005 року в м. Одеса, а також на другій Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції”, що відбулася 19-20 жовтня 2006 року у м. Рівне.
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано дев’ять наукових статей, сім з яких – у фахових виданнях, загальним обсягом 5,0 д.а., в тому числі особисто автору належить – 4,65 д.а.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Вирішення проблем щодо підвищення рівня ефективності нормативно-правового забезпечення процесу формування, встановлення та застосування тарифів у житлово-комунальному господарстві повинно базуватися на:
1) комплексному підході до формування нормативно-правової бази у вказаній сфері;
2) раціоналізації інформаційних потоків, створенні сучасних інформаційно-керуючих систем, що забезпечують максимальну ефективність при підготовці проектів нормативно-правових актів на всіх стадіях і рівнях;
3) побудові дерева цілей, ранжованого за рівнями управління;
4) формуванні на основі дерева цілей основних завдань щодо підвищення рівня ефективності нормативно-правового забезпечення процесу обґрунтування тарифів галузі житлово-комунального господарства.
Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств галузі при прозорій економічно обґрунтованій системі визначення рівня тарифів та адресного соціального захисту населення з метою підвищення рівня інвестиційної привабливості галузі повинне здійснюватись через:
1. Оптимізацію витрат і втрат матеріальних і ене¬ргетичних ресурсів підприємств житлово-комуна¬льного господарства.
Вже розроблені, наприклад, норми витрат і втрат на власні потреби в водопровідно-каналізаційному господарстві, нор¬ми витрат води в мережах, розробляються норми втрат води у внутрішньобудинкових системах, де втрачається майже 20 % води від загальних витрат.
За висновками експертів, тільки за рахунок проведення правильної політики при закупівлі матеріалів та обладнання на ринку в галузі можна скоротити витрати на суму біля 160 млн. грн. в рік.
2. Запровадження механізму регулювання тарифів через установлення їх граничного застосування їх одночасної індексації з урахуванням інфляційних процесів, в тому числі зменшення тарифів на паливно-енергетичні ресурси.
3. Покриття різниці між фактичною вартістю житлово-комунальних послуг та встановленими тарифами.
4. Забезпечити збільшення рівня збору платежів як мінімум до 95 відсотків, запровадження нових механізмів застосування санкцій проти неплатників, підвищення відповідальності за невиконання договірних відносин.
5. Визначення структури дебіторської та кредиторської заборгованості.
В умовах дефіциту довгострокових кредитних ресурсів важливим джерелом кредитного забезпечення діяльності підприємств житлово-комунального господарства є лізинг.
Лізинг не є специфічним методом залучення матеріально-технічних та фінансових ресурсів для підприємств житлово-комунального господарства. З економічної точки зору, лізинг – це товарний кредит в основні фонди (основний капі¬тал), наданий лізингоодержувачу у формі переданого йому в користування майна, що дуже важливо саме для житлово-комунального господарства, оскільки для ефективного розвитку підприємств даної галузі економіки України надзвичайно важливим чинником є реконструкція наявним та придбання нових основних фондів .
Новою формою кредитування житлово-комунального господарства є мікрокредитування. У загальному значені мікрокредит – це кредит, який відповідає наступним характеристикам:
1) його сума незначна, порівняно із загальною практикою кредитування;
2) як правило, має короткостроковий характер;
3) процедура розгляду кредитної заявки спрощена, і, відпо¬відно, витрати щодо адміністрування зменшені;
4) у якості забезпечення його повернення використовуються переважно не застава, а інші форми забезпечення (порука, взаємопорука).
В Україні підприємства житлово-комунального господарства можуть отримати мікрокредити з наступних джерел: кредитні спілки; спеціалі¬зований мікрофінансовий банк; програми мікрокредитування комерційних банків.
Відповідно до чинного законодавства, позичальниками в кредитних спілках повинні бути лише фізичні особи – члени спілки. Кредит, отриманий у кредитній спілці, може бути незабезпечений, якщо його розмір не перевищує розміру член¬ських внесків позичальника, але забезпечується заставою, якщо його сума перевищує ці внески. У цілому слід зазначити, що в Україні кредитні спілки направляють свою діяльність, як правило, у сферу споживчого кредиту.
Значна соціальна роль сектора підприємств житлово-комунального господарства призво¬дить до необхідності у його державній підтримці. Державна фінансова підтримка суб’єктів житлово-комунального господарства здійс¬нюється в кількох напрямах.
Прямі методи державної підтримки передбачають безпо¬середнє фінансово-кредитне забезпечення суб'єктів малого підприємництва за рахунок коштів бюджетної системи та централізованих державних фондів. Складовими прямих мето¬дів є механізми безпосереднього використання коштів дер¬жавних фондів та забезпечення формування переважно за раху¬нок бюджетної системи і внутрішніх нагромаджень підприємств. До переваг методу безпосереднього фінансово-кредит¬ного забезпечення підприємств житлово-комунального господарства за рахунок державних коштів слід віднести: адресність, оперативність, гнучкість. Завдяки адресності визначається конкретне підприємство, якому пропонується допомога. Оперативність передбачає прискорену процедуру здійснення фінансової підтримки порівняно з іншими методами. Гнучкість дозволяє при наданні коштів варіювати розмір допомоги, її строк, вартість та інші характеристики відповідно до умов конкретного підприємства.
Основними недоліками є значні державні витрати, потен¬ційно незначний розмір допомоги сектору підприємств житлово-комунального господарства порівняно з їх потребами, можливість зловживань при вико¬ристанні державних коштів.
Окрім податкового регулювання необхідно ширше застосовувати і кредитне регулювання. Місцеве кредитування є одним із факторів регулювання діяльності об’єктів комунальної власності, а також підприємств інших секторів регіональної економіки шляхом надання кредитів на пільгових умовах. Для цього в містах, особливо великих, потрібно створити муніципальні банки або кредитні спілки. Кредитні пільги отримуватимуть комунальні та інші підприємства на виконання міських комунальних програм. Кредитне регулювання дозволить більш широко взаємодіяти міським органам управління з фінансовими структурами, сприяти розвитку підприємництва.
Доцільно також внести відповідні зміни і в банківське законодавство України, згідно з яким, окрім уже діючих, до банківської системи України входитимуть і комунальні банки, які можуть створюватися органами місцевого самоврядування та підприємствами і організаціями, що перебувають у комунальній власності. Муніципальні банки мають сприяти діяльності органів місцевого самоврядування, розв’язанню проблем розвитку житлово-комунального господарства регіону.
В умовах дефіциту довгострокових кредитних ресурсів важливим джерелом кредитного забезпечення діяльності підприємств житлово-комунального господарства є лізинг.
Лізинг не є специфічним методом залучення матеріально-технічних та фінансових ресурсів для підприємств житлово-комунального господарства. З економічної точки зору, лізинг – це товарний кредит в основні фонди (основний капі¬тал), наданий лізингоодержувачу у формі переданого йому в користування майна, що дуже важливо саме для житлово-комунального господарства, оскільки для ефективного розвитку підприємств даної галузі економіки України надзвичайно важливим чинником є реконструкція наявним та придбання нових основних фондів .
Новою формою кредитування житлово-комунального господарства є мікрокредитування. У загальному значені мікрокредит – це кредит, який відповідає наступним характеристикам:
1) його сума незначна, порівняно із загальною практикою кредитування;
2) як правило, має короткостроковий характер;
3) процедура розгляду кредитної заявки спрощена, і, відпо¬відно, витрати щодо адміністрування зменшені;
4) у якості забезпечення його повернення використовуються переважно не застава, а інші форми забезпечення (порука, взаємопорука).
В Україні підприємства житлово-комунального господарства можуть отримати мікрокредити з наступних джерел: кредитні спілки; спеціалі¬зований мікрофінансовий банк; програми мікрокредитування комерційних банків.
Відновідно до чинного законодавства, позичальниками в кредитних спілках повинні бути лише фізичні особи – члени спілки. Кредит, отриманий у кредитній спілці, може бути незабезпечений, якщо його розмір не перевищує розміру член¬ських внесків позичальника, але забезпечується заставою, якщо його сума перевищує ці внески. У цілому слід зазначити, що в Україні кредитні спілки направляють свою діяльність, як правило, у сферу споживчого кредиту.
Значна соціальна роль сектора підприємств житлово-комунального господарства призво¬дить до необхідності у його державній підтримці. Державна фінансова підтримка суб’єктів житлово-комунального господарства здійс¬нюється в кількох напрямах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про власність” № 20 від 7 лютого 1991 року / Останні зміни № 697-12 вiд 20.06.2007, ВВР, 1991. – С. 249. – Режим доступу: 100m2.com.ua/info/documents.
2. Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” № 2866-III від 29 листопада 2001. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg.
3. Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду” № 36 від 19 червня 1992 року / Останні зміни № 2482-12 від 11 червня 2003, ВВР, 1992. – С. 524. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg.
4. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” // Урядовий кур’єр. – 3 серпня 2004 р. – № 144. – С. 3. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Siaz/Ukraine/ukr1.pdf.
5. Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” № 2998-XII вiд 5 лютого 1993 року / Останні зміни № 96/96-ВР від 22 березня 1996 // Закони України. – 1996. – Т. 1. – С. 17–30. – Режим доступу: http://uazakon.com/document/spart.
6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” № 1521 від 11.10.2002 року. – Режим доступу: http://www.khmelnytsky.com/ses/18/18_05.htm-24k.
7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про схвалення Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002–2005 р. та на період до 2010 року” № 139 від 14 лютого 2002 року / Останні зміни: № 158 (158-2007-п) від 7 лютого 2007. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base45/ukr45282.htm-86k.
8. Програма проведення житлово-комунальної реформи на 1999–2001 роки // Посредник. – 15 февраля1999 р. – С. 10–12.
9. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення”№ 35/34 від 14 лютого 2003 року / Останні зміни: № 33/59 вiд 20 квітня 2005. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0183-01.
10. Наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування реформування та розвитку комунального господарства у сільській місцевості” № 111/296 від 16 квітня 2003 року. – Режим доступу: http://ua-info.biz/legal/spisok2003/str45.htm-49k.
11. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 30-р. від 17 січня 2000 року / Останні зміни: № 25 від 14 лютого 2000. – Режим доступу: http://www.building.kharkov.ua/products/zodchiy/updates/2005-09-12/-44k.
12. Абрамович И. Нетрадицтонный способ привлечения инвестиций в комунальное хозяйство / И. Абрамович, Г. Нестерова, Н. Пучко // Экономика Украины. – 1998. – № 10. – С. 60.
13. Агаджанов Г.К. Економіка водопровідно-каналізаційних підприємств / Г.К. Агаджанов. – К.: Основа, 2000. – С. 303.
14. Адамов Б.І. Удосконалення управління комунальними структурами міст / Б.І. Адамов. – К.: Наука, 1996. – С. 112.
15. Адильбеков Д.З. Моделирование й оптимизация систем жизнеобеспечения города / Д.З. Адильбеков. – К.: КЗУ, 1995. – С. 318.
16. Актуальні проблеми житлово-комунальної реформи: аналіз ситуацій та прогноз розвитку // Проблеми прогнозування. – 1997. – № 6. – С. 112–113. – (Матеріали круглого столу).
17. Андрушків Б. Якщо власники квартир об’єднаються / Б. Андрушків, Н. Кирич // Міське господарство України. – 1996. – № 3. – С. 20–21.
18. Бабаєв В.М. Припинити деградацію основних фондів стане можливим / В.М. Бабаєв, Л.М. Шатенко // Міське господарство України. – 2003. – № 3. – С. 2–7.
19. Басин Е.В. Кондоминиумм: Коллективная собственность на недвижимость в жилищной сфере / Е.В. Басин. – М.: Архитектура, 1994. – С. 76.
20. Безкоровайна Г. Реструктуризація, як індульгенція / Г. Безкоровайна // України молода. – 13 червня 2003. – С. 5.
21. Безлюдов А.И. Жилищно-коммунальное хозяйство: проблемы управления / А.И. Безлюдов. – М.: Стройиздат, 1990. – С. 280.
22. Берест П. Все тече, а що змінюється / П. Берест // Україна і світ сьогодні. – 15–21 березня 2003. – С. 5.
23. Бессонова О. Мониторинг жилищной реформы: от приватизации к новой модели управления / О. Бессонова, С. Кирдина // ЭКО. – І996. – № 9. – С. 120–127.
24. Бессонова О.З. Контрактно-договорная модель управления жилищным хозяйством / О.З. Бессонова // Результаты новосибирского эксперимента. Сер.: Реформа жилищного хозяйства.– Новосибирск: Препр. Сибирское отделение РАН, Ин-т экономики и организации пром. производства. – 1995. – № 4. – С. 51.
25. Бирюков П.П. Конкурсность как основа повышения качества услуг / П.П. Бирюков // Жилищно-коммунальное хозяйство. – 1995. – № 10. – С. 28–33.
26. Борденюк В. Перспективи розвитку муніципального господарства / В. Борденюк // Віче. – 1998. – № 11.
27. Бордюк Н. А у нас в квартирі газ, а у Вас? / Н. Бордюк // Урядовий кур’єр. – 7 січня 2001. – С. 4.
28. Буремберг Б. Основные положения по формированию коммунальной собственности / Б. Буремберг // Местное самоуправление в условиях перехода к рынку. – К., 1991. – С. 87.
29. Буряк О. Битва міста з бюджетом / О. Буряк // Медіа-поліс: Інформаційно-аналітичний, науковий та практично-методичний журнал українських міст. – 1998. – № 3. – С. 22–28.
30. Гаєвий М.В. Фінанси житлово-комунального господарства / М.В. Гаєвий // Фінанси України. – 2002. – № 5. – С. 113–117.
31. Герн В.З. Системы обработки информации в жилищном хозяйстве / В.З. Герн // Информационные технологии. – 1995. – № 3–4. – С. 47–49.
32. Гладунов О.В. Комунальні проблеми очима споживачів / О.В. Гладунов, О.В. Дейнега, О.М. Холод // Маркетинг в Україні. – 2003. – № 5. – С. 50.
33. Голєусова Г. Реформа оплати житлово-комунальних послуг: особливості і проблеми / Г. Голєусова // Україна – business. – 2001 (лютий). – № 7. – С. 14–15.
34. Горбунов А.А. Управление развитием городских социально-экономических систем / А.А. Горбунов. – М., СПб.: ИСЗП, 1996. – С. 96.
35. Григор’єва Т.В. Економіко-математичне моделювання структури малого бізнесу послуг на регіональному рівні / Т.В. Григор’єва, І.С. Ткаченко. – Тернопіль: Економічна Думка, 1999. – С. 45–47.
36. Данилишин Б. Ілювіт та реаліт комунальної сфери / Б. Данилишин // Урядовий кур’єр. – 28 листопада 2003. – С. 7.
37. Денисов І.H. Житлово-комунальний комплекс: концепція реформування / І.H. Денисов // Економіст. – 1998. – № 5. – С. 71–75.
38. Дзяд О.В. Формування ринкових відносин у житлово-комунальному секторі економіки України / О.В. Дзяд. – К.: Просвіта, 2000. – С. 146.
39. Додатко Т. Реформа жилищно-коммунального комплекса / Т. Додатко, В. Пчелкин, Л. Арцишевский // Экономист. – 2002. – № 8. – С. 29–66.
40. Дорогунцов С. Научно-технический прогресс как основа развития производства и снижения его потенциальной опасности / С. Дорогунцов, А. Федоримцева // Економіка України. – 1998. – № 3. – С. 4–10.
41. Єфремов І.С. У КЖГ дрібниць не буває / І.С. Єфремов // Міське господарство України. – 2002. – № 1. – С. 37–40.
42. Жилищная экономика; [пер. с англ.]. – М.: Дело, 1996. – С. 224.
43. Жилищная экономика; [пер. с англ]. – М.: Дело. – 1996 р. – С. 186–190.
44. Жилищные объединения как способ управления жилищным фондом. – Одесса: ПАДКО, 1996. – С. 20.
45. Житловий кодекс Української РСР // Кодекси України. – 1997. – Т. І. – С. 127.
46. Житловий кодекс: яким йому бути? Точка зору Держбуду // Міське господарство України. – 2001. – № 3. – С. 6–7.
47. Житлово-комунальне господарство “працює” на людину // Міське господарство України. – 2001. – № 2. – С. 16–20.
48. Житлово-комунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства // Посредник. – 17 липня 2000. – С. 7–8.
49. Завада О. Житлово-комунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства / О. Завада // Економіка України. – 2000. – № 10. – С. 4–13.
50. Зотов В.Б. Управление социально-экономическим развитием административной территории: сущность системы / В.Б. Зотов. – М.: Луч, 1996. – С. 29.
51. Зотов В.Б. Совершенствование территориального управлення жилищно-коммунальных комплексом в крупном городе / В.Б. Зотов. – М.: Интерфейс, 1995. – С. 384.
52. Казаков Ю.Н. Развитие социальной инфраструктуры экономических районов / Ю.Н. Казаков, Б.С. Мовчан. – М.: Наука, 1999. – С. 191.
53. Калугін В. Новый веник для старой “коммуналки” / В. Калугін // Бізнес. – 6 октября 2001. – С. 42–43.
54. Карлова Е.А. Современные аспекты формирования конкурентной среды в жилищно-коммунальном хозяйстве Украины / Е.А. Карлова // Коммунальное хозяйство городов. – 1999. – № 20. – С. 21–23.
55. Каспин В.И. Планирование развития жилищно-коммунального хозяйства / В.И. Каспин. – М.: Стройиздат, 1990. – С. 223.
56. Ким О.В. Демонополизалия управления и обслуживания жилищного фонда / О.В. Ким, Е.Ф. Петрова. – М.: Фонд “Институт экономики города”, 1996. – С. 204.
57. Кириллова А.Н. Технология и анализ экономико-математических моделей рынка воспроизводства жилья / А.Н. Кириллова. – М.: ЦЗМИ РАН. – 1997. – С. 256.
58. Кириченко Н. Міське господарство та проблеми формування і використання бюджету / Н. Кириченко, В. Татаренко // Економіка України. – 1996. – № 8. – С. 32–38.
59. Клюшніченко Є.Є. Містобудівні основи формування житлового середовища: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра техн. наук / Є.Є. Клюшніченко // КДТУБІА. – К., 1998. – 32 с.
60. Коваленко В. Власність спільна, інтереси обопільні: об’єднання співвласників житла / В. Коваленко // Міське господарство України. – 2003. – № 1. – С. 38–40.
61. Коваленко-Кужольна З.М. Вигідно: і державі, і працівнику, і споживачу... / З.М. Коваленко-Кужольна // Міське господарство України. – 2004. – № 1. – С. 35–36.
62. Комаров К.С. Диференційовано-комплексний підхід до ціноутворення та дохідності водопостачальних підприємств / К.С. Комаров. – X.: Вища школа, 2000. – С. 72.
63. Кочегаров А.Д. Управление ресурсосбережением в жилищно-коммунальном хозяйстве: [учебное пособие] / А.Д. Кочегаров, Н.Н. Мусинова, А.С. Садыков. – М.: ІГУУ, 1998. – С. 56–58.
64. Кравченко В. Житлова проблема – оголений нерв суспільства / В. Кравченко // Дзеркало тижня. – 21 вересня 2002. – С. 11.
65. Крамаренко Г.О. Організаційно-економічний механізм управління житлово-комунальним комплексом / Г.О. Крамаренко. – К.: Наука, 1998. – С. 205.
66. Кукса В.П. Створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків основа реформування житлового сектора / В.П. Кукса, Г.І. Онищук. – К.: Укрлітопис, 1996. – С. 64.
67. Куненко В.І. Соціальний фактор розвитку суспільства держави / В.І. Куненко, І.В. Опалева. – К.: РВПС України НАН України, 1997. – С. 32–44.
68. Лексин В. “Незаметная реформа”: передача социальных объектов предприятий в муниципальную собственность / В. Лексин, А. Швецов // Российский экономический журнал. – 1998. – № 2. – С. 50–57.
69. Лєбєдєв М.І. Житлова політика України в умовах ринкових перетворень / М.І. Лєбєдєв. – К.: Знання, 2000. – С. 125.
70. Лук’янченко О.О. Розвиток економіки міста в умовах ринкових перетворень / О.О. Лук’янченко. – Д.: Економічно-правова література, 2000. – С. 89.
71. Лукшов І. Реформи в Україні: потрібні реалістичні підходи / І. Лукшов // Економіка України. – 1995. – № 2. – С. 13–14.
72. Макуха В.О. Економіка міст: Україна і світовий досвід / В.О. Макуха. – К.: Основи, 1997. – 243 с.
73. Мамутов В.К. Региональное управление: опыт и проблемы / В.К. Мамутов, Н.Д. Прокопенко, Н.Н. Ермошенко и др. – К.: Наукова думка, 1984. – 255 с.
74. Мельник А.Ф. Організаційно-економічний механізм розвитку територіального комплексу послуг / А.Ф. Мельник. – Тернопіль: Збруч, 1997. – 113 с.
75. Мельников С.Б. Муниципальный менеджмент: участие населения в собственности муниципальных образований / С.Б. Мельников. – М.: МИКО, 1995. – 126 с.
76. Мельникова Е.В. Комментарий к правилам предоставления коммунальных услуг (тепло-, знерго-, водоснабжения и канализации) / Е.В. Мельникова // Коммунальные у слуги в Российской Федерации. – М., 1996. – 21 с.
77. Местное самоуправление за рубежом. Опыт, комментарии и рекомендации по применению: [под ред. А.Е. Когута]. – М.; СПб.: ИСЗПРАН, 1995. – С. 54.
78. Местное самоуправление в зарубежных странах (информационный обзор): [под общ. ред. Н.П. Медведева, А.И. Ракитова, А.Ю. Федорова и др.]. – М.: Юридическая литература, 1994. – 80 с.
79. Чернецкий А.М. Муниципальная экономика крупного города: концепция, механизм управления / А.М. Чернецкий и др. – Миасс: Геотур, 1996. – С. 21–36.
80. Муниципальный менеджмент: [учебн. пособ. для вузов / под ред. Т.Г. Морозовой]. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 263 с.
81. Муніципальний менеджмент: [навч. посіб. для вузів / за ред. професора А. Ф. Мельник]. – Тернопіль.: «Наукова думка», 2001. – С. 16.
82. Наша стратегія і тактика (з основних організаційно-технічних заходів Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України на 1998 рік) // Міське господарство України. – 1998. – № 1 (додаток). – С.2–5.
83. Нємцов Б.Є. Підвищення ефективності ЖКГ – складова частина програми стабілізації та розвитку економіки / Б.Є. Нємцов // Промислове і громадське будівництво. – 1998. – № 4. – С. 3–4.
84. Ніколаєв В.П. Зміцнення фінансового стану комунальної галузі / В.П. Ніколаєв // Фінанси України. – 2003. – № 6. – С. 75–81.
85. Новини житлової реформи // Інформаційний бюлетень національної програми реформування житлового сектору України. – 1997. – Вип. 5. – С. 8.
86. Норкин К.Б. Рыночная экономика большого города. Путем ошибок к процветанию / К.Б. Норкин: [учеб. пособие]. – М.: Ирис-Пресс, 1997. – С. 76.
87. Постановление ЦК КПСС и CM «О мерах по дальнейшему совершенствованию работы жилищно-коммунального хозяйства» № 427 от 8 апреля 1987, СП СССР. – 1987. – № 27. – С. 92. – Режим доступу: http://uazakon.com/document/tpart17/isx17392.htm-38k.
88. Постановление CM СССР «О мерах по улучшению эксплуатации жилищного фонда и объектов коммунального хозяйства» № 810 от 26 августа 1967, СП СССР. – 1967. – № 22. – С. 156. – Режим доступу: http://minkomsvjaz.ru/img/uploaded/2003052118415256.htm-137k.
89. Олешко М. Держава має залишитися з житлом / М. Олешко // Урядовий кур’єр. – 3 жовтня 2002. – С. 8.
90. Онищук Г. Економіка житлово-комунального господарства: нові підходи у реформуванні цінової і тарифної політики / Г. Онищук // Економіка України. – 2001. – № 7. – С. 22–28.
91. Оплата праці працівників підприємств і організацій житлово-комунального господарства // Праця і зарплата. – 1996. – № 7. – С. 3–7.
92. Осипенко І.М. Реорганізація управління житлово-комунального господарства регіону / І.М. Осипенко. – К.: Наука, 2000. – 180 с.
93. Осипенко И.Н. Менеджмент в жилищно-коммунальном хозяйстве / И.Н. Осипенко. – К.: Наука, 2000. – 167 с.
94. Осипенко И.Н. Менеджмент в жилищно-коммунальном хозяйстве: [учебн. пособ.] / И.Н. Осипенко, В.В. Дорофиенко. – Харьков: Основа, 1999. – 352 с.
95. Основні напрямки прискорення реформування житлово-комунального господарства // Урядовий кур’єр. – 3 листопада 1999. – С. 2.
96. Панібранько О.В. Регіональні зміни у споживанні палива, електро- та теплоенергії в Україні (1980–2001 рр.) / О.В. Панібранько // Український географічний журнал. – 2001. – № 4. – С. 17–22.
97. Панкевич Л.В. Фінансове забезпечення потреб розвитку житлово-комунальної сфери / Л.В. Панкевич, В.І. Карандаш // Регіональна економіка. – 1999. – № 2. – 133 с.
98. Паснов В.В. Как повысить эффективность систем централизованного теплоснабжения городов Российской Федерации / В.В. Паснов, В.А. Япилов // Энергосбережение. – 1999. – № 3. – С. 6–8.
99. Петровська І. Сучасна проблематика житлово-комунального господарства України / І. Петровська // Экология, технология, экономика, водоснабжение, канализация: [Сборник документов международного конгресса «ЭТЭВК – 2001»]; (Украина, Крым, г. Ялта, 22–26 мая 2001 г.). – Харьков: УкрНИИКомунПрогресс, 2001 – С. 399–401.
100. Полуянов В.П. Проблемы рыночного реформирования водопроводно-канализационного хозяйства Украины / В.П. Полуянов // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 3. – С. 31–41.
101. Послуги ЖЕКів: платні і безплатні // Міське господарство України. – 2003. – № 1. – С. 40–41.
102. Романюк О.І. Без реформи не обійтися / О.І. Романюк // Міське господарство України. – 2002. – № 1. – С. 2–5.
103. Романюк О.І. Галузь житлово-комунального господарства – не дійна корова / О.І. Романюк // Міське господарство України. – 2002. – № 3. – С. 22–26.
104. Рыбалка А.Т. Необходимость сочетания традиционных и новых функций и методов в управлении жилищно-хозяйственным хозяйством / А.Т. Рыбалка // Менеджер. – 2003. – № 1. – С. 11–16.
105. Садыков А.С. Организация управления городским хозяйством / А.С. Садыков. – М.: МИУ, 1990. – С. 80.
106. Сахаєв В.Г. Режим “швидкої” та “пожежної” допомоги ніколи не врятує / В.Г. Сахаєв // Міське господарство України. – 2003. – № 1. – С. 8–11.
107. Семчук Г. Рік наполегливої праці. Час підсумків, аналізу дій / Г. Семчук // Міське господарство України. – 2004. – № 1. – С. 2–15.
108. Семчук Г. Формалізм у нашій справі не пройде... / Г. Семчук // Міське господарство України. – 2003. – № 1. – С. 2–7.
109. Семчук Г. Якісні комунальні послуги – ознака цивілізованості держави / Г. Семчук // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 140. – С. 2.
110. Семчук Г.М. Реформа стосується всіх / Г.М. Семчук // Міське господарство України. – 2002. – № 3. – С. 2–10.
111. Сілєнков Б. Роль фондового ринку у формуванні фінансових ресурсів підприємств комунального господарства / Б. Сілєнков // Ринок цінних паперів України. – 2004. – № 1–2. – С. 19–22.
112. Сойников С.Г. Жилищно-коммунальное хозяйство города: тенденции развития / С.Г. Сойников, О.В. Кабанова, И.А. Коршикова. – Донецьк: ИЗПИ НАН України, 1992. – С. 42.
113. Сосніна С. Нормативне за формою, монопольне за змістом / С. Сосніна // Президентський вісник. – 7 грудня 2001. – С. 20–21.
114. Ставровский Е. О коммунальных предприятиях и сфере их деятельности / Е. Ставровский // Економіка України. – 1992. – № 11. – С. 84–87.
115. Строкань Т.М. Аспекти економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств житлово-комунальної сфери України / Т.М. Строкань // Вісник Тернопільської академії народного господарства (Спеціальний випуск). – 2000. – № 15–5. С. 3–6.
116. Строкань Т.М. Модель розвитку житлово-комунального господарства на сучасному етапі / Т.М. Строкань // Теорія і практика перебудови економіки: [зб. наук. праць]. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – С. 173–176.
117. Строкань Т.М. Організаційна роль житлово-комунального господарства міста в забезпеченні його благоустрою / Т.М. Строкань // Регіональні перспективи. – 2000. – № 5. – С. 16.
118. Строкань Т.М. Фінансово-організаційна система управління житлово-комунальним господарством / Т.М. Строкань // Вісник Міжнародного слов’янського університету. Сер.: Економіка. – Харків., 2000. – С. 5–8.
119. Строкань Т.М. Організаційно-економічний механізм розвитку житлово-комунального господарства міста в ринкових умовах / Т.М. Строкань // Регіональні перспективи. – 2000. – № 6. – С. 9–10.
120. Строкань Т.М. Регулювання територіальних взаємовідносин комунальних підприємств і місцевих органів управління / Т.М. Строкань // Регіональна економіка. – 2001. – № 1.
121. Строкань Т.М. Забезпечення фінансової стабільності житлово-комунального господарства / Т.М. Строкань // Вісник Міжнародного слов'янського університету. Сер.: Економіка. – Харків, 2001. – С. 4–7.
122. Строкань Т.М. Регіональні особливості житлово-комунального господарства Черкащини / Т.М. Строкань // Регіональна економіка. – 2001. – № 2. – С. 7–10.
123. Строкань Т.М. Економічний механізм освоєння нововведень у житлово-комунальне господарство / Т.М. Строкань: [зб. наук. праць]. Сер.: Економічні науки. – Черкаси: ЧІТІ, 2000. – С. 2–10.
124. Строкань Т. Соціально-економічна оцінка територіальної організації житлово-комунального господарства в регіонах / Т. Строкань // Економіст. – 2002. – № 3. – С. 70–73.
125. Строкань Т.М. Інноваційно-інвестиційне забезпечення як фактор розвитку регіонального житлово-комунального господарства / Т.М. Строкань // Вестник Харьковского государственного университета. – 2003. – № 2. – С. 3–9.
126. Строкань Т.М. Еколого-економічна проблема утилізації сміття як складова розвитку житлово-комунального господарства регіону / Т.М. Строкань // Економіка: проблеми теорії і практики: [міжвуз. зб. наук. пр.]. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – Вип. 31. – С. 5–13.
127. Строкань Т.М. Організаційно-економічний механізм трансформації водопостачання в житлово-комунальному господарстві регіону / Т.М. Строкань // Економіка: проблеми теорії і практики: [міжвуз. зб. наук. пр.]. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – Вип. 30. – С. 2–3.
128. Строкань Т.М. Управління комунально-житловим господарством: досвід Кракова (Польща) / Т.М. Строкань // Економіка України. – 2000. – № 11. – С. 9–11.
129. Уланов С. Жилищно-комунальное хозяйство: реформационные альтернативы / С. Уланов // Российский экономический журнал. – 2003. – № 3. – С. 48–57.
130. Финагин В.В. Экономика города: теория, практика, перспективы / В.В. Финагин. – К.: Наукова думка, 1983. – 161 с.
131. Финансирование городов и регионов: сусидиарность и финансовый потенциал: материалы конф. Восток-Запад, 16–18 октября 1996 г. – Мюнхен, 1996. – С. 205–211.
132. Швец В.Я. Приоритет жилищно-коммунальная сфера / В.Я. Швец // Міське господарство України. – 2002. – № 1. – С. 6.
133. Юрченко М. Обігрівати квартири за власним бажанням / М. Юрченко // Міське господарство України. – 2003. – № 1. – С. 14–15.
134. Янченко В. Що краще: “лоскутна автоматизація” чи інформсистема? / В. Янченко // Міське господарство України. – 2003. – № 1. – С. 42–43.