Кондратова Наталя Володимирівна. Стратегія державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів України

Краткое описание

Кондратова Наталя Володимирівна. Стратегія державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів України.- Дисертація канд. екон. наук: 08.00.03, Донбас. держ. машинобуд. акад. - Краматорськ, 2015.- 202 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КОНДРАТОВА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 338.242.4:338.45+338.262

СТРАТЕГІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
РИНКУ НАФТОПРОДУКТІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Рекова Наталія Юріївна
доктор економічних наук, професор

Маріуполь – 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ НАФТОПРОДУКТІВ УКРАЇНИ З ПОЗИЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО ПІДХОДУ 11
1.1. Основні тенденції розвитку вітчизняного ринку нафтопродуктів 11
1.2. Законодавче регламентування ринку нафтопродуктів України 25
1.3. Концептуальні засади стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів України 45
Висновки до розділу 1. 57
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ НАФТОПРОДУКТІВ УКРАЇНИ 59
2.1. Стратегічні орієнтири як критерії формування стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів України 59
2.2. Методичний підхід до формування стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів 73
2.3. Механізм формування стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів 89
Висновки до розділу 2 105
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ НАФТОПРОДУКТІВ УКРАЇНИ 108
3.1. Формалізація методичного підходу до вибору стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів 108
3.2. Прогнозування результату реалізації механізму державного регулювання ринку нафтопродуктів 132
3.3. Напрями стратегії державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів 139
Висновки до розділу 3 160
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 166
ДОДАТКИ 186

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ

НПЗ – нафтопереробний завод
ЄС – Європейський союз
АЗС – автозаправні станції
млн – мільйон
т – тона
ГПЗ – газопереробний завод
ОПЕК – Організація країн-експортерів нафти
США – Сполучені штати Америки
ПКУ – Податковий кодекс України
СОТ – Світова організація торгівлі
ВРУ – Верховна рада України
ПДВ – податок на додану вартість
РНБО – Рада національної безпеки і оборони
ПЕК – паливно-енергетичний комплекс
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність
МЕА – міжнародне енергетичне агентство
ВВП – Внутрішній валовий продукт
НДДКР – науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи
у.п. – умовне паливо
ВІНК – вертикально інтегровані нафтові компанії
МНК – метод найменших квадратів

ВСТУП

Актуальність теми. Ринок нафтопродуктів відіграє значну роль у розвитку національної економіки України. Забезпечення практично всіх галузей народного господарства моторним паливом визначає ціну їх кінцевого продукту на основі врахування транспортних витрат. Відповідно, ціна на продукцію нафтопереробної галузі є складовою загального рівня цін у країні, обумовлюючи конкурентоспроможність та, як наслідок, економічне зростання національної економіки.
Основна умова ефективного розвитку ринку нафтопродуктів полягає у створенні сприятливих умов для здійснення результативної діяльності його учасників, тобто необхідне формування середовища «здорової» конкуренції. Разом з тим, ураховуючи значущість ринку нафтопродуктів у ресурсному забезпеченні майже всіх галузей народного господарства пальним, держава не може і не повинна залишатися осторонь від процесів регулювання відносин із приводу реалізації бензину, дизельного палива, мазуту, а отже, постає потреба в поєднанні ринкових відносин із державним регулюванням. Необхідність підвищення результативності стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів України, упровадження ефективних форм і методів забезпечення виробництва та реалізації продуктів нафтопереробки у довгостроковій перспективі актуалізують потребу в дослідженні проблем та перспектив розвитку як самого ринку нафтопродуктів, так і підсистем, що обумовлюють його функціонування. Особливої гостроти дане питання набуває в період труднощів зі стабілізацією енергетичної безпеки національного масштабу, викликаних диспропорціями між внутрішнім видобутком нафти, обсягами імпорту, виробництвом і транспортуванням нафтопродуктів, коливанням валютного курсу, монополізацією та тінізацією ринку.
Проблемам розвитку ринку нафтопродуктів присвячено праці В. Артюшкіна, Т. Белопольської, В. Бурлаки, Г. Бурлаки, І. Веременко, Л. Гальперіної, М. Данилюка, О. Дашківської, С. Денисюка, М. Дорожкіної, А. Дронової, М. Ковалка, А. Конопляника, В. Лесик, Ю. Макогона, Л. Мелентьєва, В. Омельченка, В. Петрова, С. Пухова, Г. Рябцева, С. Сапегіна, В. Саприкіна, В. Точиліна, А. Шидловського та ін.
Практичні напрями державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів відображено в Енергетичній стратегії України, Законі України «Про нафту і газ», наказах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, постановах Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актах.
Віддаючи належне внеску науковців у теорію та практику розвитку ринку нафтопродуктів, слід зауважити, що визначення стратегічних аспектів державного регулювання в умовах прагнення до забезпечення енергетичної безпеки України у складних соціально-економічних умовах потребує подальшого теоретичного та науково-методичного обґрунтування. Таким чином, нагальна потреба у вирішенні наукового завдання щодо вдосконалення стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів обумовила вибір теми дисертації, визначила мету, завдання, логіку, зміст дослідження та свідчить про його актуальність і науково-практичну значущість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за темою «Стратегічний розвиток національної економіки, регіонів і підприємств» (номер держреєстрації 0113U005211, 2013–2014 рр.), у рамках якої дисертантом удосконалено напрями стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів України та надано практичні рекомендації щодо заходів її реалізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є поглиблення теоретико-методичних основ формування стратегії державного регулювання розвитку вітчизняного ринку нафтопродуктів та розробка науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму її реалізації, спрямованого на забезпечення енергетичної безпеки України.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання теоретичного і прикладного характеру:
поглибити уявлення про сутність, складові ринку нафтопродуктів та його роль у забезпеченні сталого розвитку національної економіки;
узагальнити нормативно-правові засади державного регулювання ринку нафтопродуктів;
удосконалити концептуальні положення стратегії державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів;
систематизувати стратегічні орієнтири державного регулювання ринку
нафтопродуктів України з урахуванням економічного стану та політичної ситуації;
удосконалити інструментально-методичне забезпечення механізму державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів України;
удосконалити методичний підхід до вибору стратегії державного регулювання вітчизняного ринку нафтопродуктів;
рекомендувати напрями реалізації державного регулювання вітчизняного ринку нафтопродуктів.
Об’єктом дослідження є процес регулювання розвитку ринку нафтопродуктів України.
Предметом дослідження виступають теоретико-методичні та науково-практичні засади формування і реалізації стратегії державного регулювання розвитку вітчизняного ринку нафтопродуктів.
Методи дослідження. В основу дисертації покладено загальнонаукові методи пізнання: системного підходу – при дослідженні сутності та розробці концептуальних основ стратегії державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів; порівняння, групування, аналізу і синтезу – при розгляді процесів розвитку ринку нафтопродуктів у цілому та в розрізі його складових; економіко-математичного моделювання – при виявлені залежностей між станом ринку нафтопродуктів та економічною, інвестиційною, соціальною, податковою політикою держави; сценарного моделювання і когнітивного маятника – для удосконалення механізму державного регулювання ринку нафтопродуктів і напрямів реалізації стратегії його розвитку; логічного узагальнення – для формування висновків.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти з питань державного регулювання ринку нафтопродуктів України, дані Державної служби статистики України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, звітно-аналітична інформація про стан міжнародного та вітчизняного ринку нафти і нафтопродуктів, монографічна та періодична література.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методичних засад формування стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів України та удосконаленні механізму її реалізації. Результати та ключові положення дисертаційної роботи, які характеризують її наукову новизну і відображають внесок автора в розвиток економічної науки, полягають у такому:
удосконалено:
концептуальні положення стратегії державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів, які полягають у теоретико-методологічному обґрунтуванні напрямів діяльності держави щодо створення правових й економічних передумов, необхідних для ефективного функціонування і розвитку ринкового механізму згідно з державними цілями та пріоритетами національної енергетичної безпеки, соціальними програмами;
методичний підхід до вибору стратегії державного регулювання розвитку вітчизняного ринку нафтопродуктів, що враховує критерії забезпечення енергетичної безпеки країни, вимоги ЄС до створення резервів нафти та нафтопродуктів, можливості нарощування виходу нафтопродуктів у процесі переробки сировини на основі прогнозованого стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності нафтодобувних і нафтопереробних підприємств. Запропонований підхід дозволяє економічно обґрунтувати напрями державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів;
механізм державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів України, що, на відміну від існуючих, передбачає застосування методу когнітивного маятника з позиції врівноваження попиту і пропозиції (за рахунок регулювання вітчизняного виробництва) та узгодженості інструментів податкового, митного, інвестиційного, інноваційного, економічного та соціального впливу на розвиток ринку нафтопродуктів, що дозволяє обрати найбільш дієві напрями реалізації стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів;
дістали подальшого розвитку:
уявлення про ринок нафтопродуктів як сукупність економічних відносин між продавцями та покупцями нафтопродуктів, які реалізуються в сферах перероблення, транспортування, зберігання і використання нафтопродуктів, сферах резервного та транспортного забезпечення, експорту та імпорту нафтопродуктів, і характеризується наступними специфічними рисами: залежністю України від постачання нафти з-за кордону і обмеженими можливостями швидкого нарощування обсягів постачання; наявною загрозою скорочення (припинення) постачання нафти (нафтопродуктів); необхідністю дотримання вимог ЄС щодо створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів. Зазначене створює наукові передумови для визначення предмету і пріоритетних напрямів державного регулювання ринку нафтопродуктів в Україні;
систематизація напрямів нормативно-правового регулювання ринку нафто¬продуктів, які запропоновано структурувати за трьома аспектами: законодавче регулювання господарської діяльності суб’єктів ринку нафтопродуктів, що включає антимонопольне, антидемпінгове законодавство, законодавчі акти, на яких ґрунтується виробнича діяльність нафтопереробних заводів; законодавче регулювання торгівлі нафтопродуктами; законодавче регулювання фінансових відносин суб’єктів ринку нафтопродуктів із Державним бюджетом;
систематизація стратегічних орієнтирів державного регулювання за рівнями національної економіки, що, на відміну від існуючих, дозволяє комплексно визначити напрями вирішення проблеми розвитку ринку нафтопродуктів. Реалізація ідентифікованих стратегічних орієнтирів сприятиме нарощуванню обсягів виробництва нафтопродуктів, скороченню імпорту моторного палива, задоволенню попиту на ринку вітчизняною продукцією, а отже, сталому економічному зростанню держави та її енергетичній безпеці;
напрями реалізації державного регулювання вітчизняного ринку нафтопродуктів, що передбачають застосування стратегії активної державної підтримки виробництва або стратегії врівноваження попиту та виробництва через стимулювання виробництва й обмеження попиту, що дозволить підвищити енергетичну незалежність України та забезпечити зростання показників розвитку національної економіки.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертації знайшли своє практичне застосування в діяльності окремих установ та організацій, зокрема в НАК «Нафтогаз України» використовуються запропоновані підходи до динамізації вітчизняного ринку нафтопродуктів та актуалізації резервного забезпечення (довідка від 18.09.2014 № 12-05/36). Рекомендації щодо удосконалення напрямів державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів, що запропоновані автором, визнані ТОВ ТД «СКФ» доцільними до врахування при оновленні Енергетичної стратегії України (довідка від 09.10.2014 б/н).
Результати дисертації використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін «Державне регулювання економіки» та «Методика аналізу кон’юнктури світових товарних ринків» (довідка від 22.10.2014 № 010-12/21). Зазначені довідки наведено у дод. А.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням здобувача. Автором здійснено особистий внесок у поглиблення теоретичних і практичних засад державного регулювання ринку нафтопродуктів України. Виконано комплексне дослідження показників стану нафтодобувної та нафтопереробної галузей. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення стратегії державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів з урахуванням сучасного стану національної економіки України. Основні висновки та пропозиції, сформульовані в дисертації, одержано автором особисто та викладено в опублікованих роботах.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації обговорювалися та були схвалені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Регіональний розвиток – основа розбудови української держави» ( Донецьк, 2013–2014 рр.), «Розвиток міжнародних відносин та зовнішньоекономічної діяльності підприємств за сучасних умов» (Донецьк, 2012 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у дев’яти наукових працях загальним обсягом 4,31 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 3,87 ум.-друк. арк. У складі публікацій: шість статей у наукових фахових виданнях, у тому числі одна публікація в зарубіжному виданні; три тези матеріалів конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення важливого наукового завдання обґрунтування стратегії державного регулювання вітчизняного ринку нафтопродуктів, спрямованої на забезпечення енергетичної безпеки України. Результати дослідження дають підстави для таких висновків та практичних рекомендацій:
1. Представлення проактивно-когнітивного процесу державного регулювання ринку нафтопродуктів України дозволило встановити, що державі слід намагатися впливати на попит та пропозицію ринку нафтопродуктів і змінювати їх в інтересах національної економіки, а не просто реагувати на них, що обумовило необхідність удосконалення теоретико-методологічних та практичних засад стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів України.
2. Розвинуто визначення ринку нафтопродуктів як сукупності економічних відносин між продавцями та споживачами нафтопродуктів із приводу їх купівлі-продажу у специфічних сферах. Виявлено недостатню увагу до такої складової ринку нафтопродуктів, як резервне забезпечення ринку нафти та нафтопродуктів. Створення в Україні системи оптимальних запасів нафти та нафтопродуктів дозволить: за кризових умов забезпечити надходження на внутрішній ринок обсягів нафти та нафтопродуктів, які разом із нафтою, видобутою в Україні, здатні задовольнити внутрішнє споживання протягом 90-100 днів; створити необхідні умови для переходу підприємств на резервні види палива у разі деструктивних подій; створити умови для оперативної, а за необхідності, – додаткової закупівлі нафти та нафтопродуктів і транспортування їх в Україну з метою усунення (пом’якшення) наслідків кризових явищ.
3. У результаті аналізу законодавчих засад державного регулювання ринку нафтопродуктів встановлено, що інститут держави в сучасних умовах з метою забезпечення послідовного розвитку національного господарства та підвищення рівня життя своїх громадян повинен згладжувати дестабілізуючі фактори глобальних ринків нафтової сировини та ринків нафтопродуктів. Державний вплив на економічні процеси стосовно регулювання ринку нафтопродуктів має бути посилений за допомогою: контролю за дотриманням закону про конкуренцію і вживання комплексу заходів для припинення антиконкурентних дій; змін у фіскальній системі та здійснення стимулюючої податкової політики; розробки та виконання вимог технічного регламенту; відродження держзамовлень і впровадження інших державно-ринкових інструментів регулювання, що створить сприятливий інвестиційний клімат та конкурентне підприємницьке середовище на ринку нафтопродуктів.
4. Доведено, що стратегія державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів має виступати підтримкою механізму ринкового саморегулювання, забезпечуючи його результативність в аспектах отримання суб’єктами підприємництва нафтопереробного бізнесу відповідних доходів та стимулювання їх зацікавленості у зростанні вітчизняного виробництва нафтопродуктів. Запропоновані концептуальні положення спрямовані на врахування таких вимог: законодавчі та правові норми державного регулювання мають враховувати існуючі тенденції розвитку ринку нафтопродуктів та бути спрямовані на інтенсифікацію його розвитку; розробка і подальше прийняття стратегічних державних ініціатив щодо регулювання ринку нафтопродуктів мають здійснюватися поетапно та за умови поєднання інтересів суспільства (скорочення безробіття, укріплення національної енергетичної безпеки, зростання доходів бюджету) з приватними інтересами суб’єктів ринку.
5. Розвинуто систематизацію стратегічних орієнтирів державного регулювання ринку нафтопродуктів України за рівнями національної економіки полягає у формуванні орієнтирів макрорівня (диверсифікація зовнішніх джерел поставок нафти та нафтопродуктів; удосконалення нормативно-правового забезпечення державного регулювання ринку нафтопродуктів з урахуванням наявного внутрішнього законодавчого поля, численних зобов'язань, передбачених міжнародними договорами, а також вимогами європейського енергетичного законодавства; підвищення екологічності видобутку нафти та використання моторного палива; забезпечення споживачів якісними нафтопродуктами за доступними ринковими цінами у довгостроковій перспективі; зменшення питомої ваги імпорту нафти та моторного палива); мезорівня (збільшення обсягів видобутку нафти та виробництва власних нафтопродуктів; розвиток конкурентних відносин на ринку нафтопродуктів; залучення до нафтодобувної та нафтопереробної галузей приватних інвестицій, нових технологій і сучасного досвіду ефективної роботи, створення ВІПК); мікрорівня (створення нових робочих місць на підприємствах нафтодобувної та нафтопереробної галузей; сприяння впровадженню інноваційних технологій через надання преференцій нафтодобувним та нафтопереробним підприємствам; оптимізація регулювання цінової політики щодо нафтопродуктів, яка має забезпечити покриття видатків на їх виробництво і доставку до кінцевого споживача, а також створення сприятливих умов для функціонування НПЗ).
6. З урахуванням необхідності втручання держави в розвиток ринку нафто¬продуктів та недоліків чистого саморегулювання (можливість виникнення монополій; породження соціально-економічної нерівності; стихійність розвитку, що позначається на зростанні безробіття, інфляції та циклічності розвитку) запропоновано механізм державного регулювання розвитку ринку нафтопродуктів. Розроблено стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів (стратегія активної державної підтримки виробництва; стратегія активного обмеження попиту; стратегія врівноваження попиту та виробництва через стимулювання виробництва й обмеження попиту; стратегія активної державної підтримки попиту; стратегія активного обмеження виробництва; стратегія врівноваження попиту та виробництва через стимулювання попиту й обмеження виробництва), що дозволяють врівноважити попит і пропозицію на ринку.
7. Удосконалено методичний підхід до вибору стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів, що має комплексно включати набір дієвих інструментів коригування дій усіх учасників ринку для досягнення найбільшого економічного ефекту. Запропоновано застосування комплексу методів прямого та непрямого впливу, що полягають у методичному обґрунтуванні обсягів імпорту, резервів моторного палива та нафти, скороченні або стимулюванні попиту та вітчизняного виробництва за критеріями забезпечення енергетичної безпеки країни, вимог ЄС до створення резервів нафти та нафтопродуктів, можливості нарощування виходу нафтопродуктів у процесі переробки сировини.
8. У результаті формалізації методів прогнозування вітчизняного видобутку нафти та виробництва нафтопродуктів на основі сприяння інвестиційно-інноваційній політиці обґрунтовано напрями державного регулювання вітчизняного ринку нафтопродуктів, що дозволяють у довгостроковому періоді: досягти енергетичної незалежності, зменшуючи питому вагу імпорту моторного палива в його споживанні; підвищити ефективність діяльності вітчизняних НПЗ, стимулюючи власне виробництво нафтопродуктів із вітчизняної сировини; сприяти конкуренції на ринку та оптимізації цінової політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лотиш О.Я. Сучасні напрямки розвитку теорії галузевих ринків / О.Я. Лотиш // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Вип. 5. – Ч. 1. – С. 36-39.
2. Лесик В.М. Статистичний аналіз ринку нафтопродуктів/ В.М. Лесик. – автореф. дис.…канд. ек. наук : ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2007. – 20 с.
3. Рябцев Г.Л. Групи спеціальних інтересів – учасники державної політики розвитку ринку нафтопродуктів в Україні / Г.Л. Рябцев // Державне управління: удосконалення та розвиток - 2011. - № 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=501
4. Енергетична стратегія України на період до 2030 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN38530.html
5. Офіційний сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/
6. Як змінився паливний ринок України. Інфографіка. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forbes.ua/
7. Куюн С. Ринок нафтопродуктів: із вогню та в полум'я / С. Куюн // Дзеркало Тижня. Україна. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/energy_market/rinok-naftoproduktiv-iz-vognyu-ta-v-polum-ya-_.html
8. Кліщук О. Чому ринок нафтопродуктів України рухається не в тому напрямі, що у світі? / О. Кліщук. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oherald.me/2015/02/12/price-for-oil/