Ксьонжик Ірина Володимирівна. Організація та регулювання інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій України

Краткое описание

Ксьонжик Ірина Володимирівна. Організація та регулювання інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій України.- Дисертація д-ра екон. наук: 08.00.03, Миколаїв. нац. аграр. ун-т. - Миколаїв, 2015.- 516 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КСЬОНЖИК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 338.49:911.373

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Мармуль Лариса Олександрівна
доктор економічних наук, професор

Миколаїв – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

1.1 Сільські території України як об’єкт інфраструктурного забезпечення..............................................................................................................
18
1.2 Інституційні чинники та організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій України..........
38
1.3 Формування і функціонування системи інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій України...................................................................
56
Висновки до розділу 1.............................................................................................. 82

РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

2.1 Методичний інструментарій визначення рівня розвитку сільських територій України....................................................................................
85
2.2 Оцінка і діагностика чинників інфраструктурного забезпечення сільських територій....................................................................................................................
104
2.3 Методичні засади визначення результативності взаємодії суб’єктів інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій України.....................................................................................................

131
Висновки до розділу 2.............................................................................................. 150

РОЗДІЛ 3 ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ: РІВЕНЬ, ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ ЗДІЙСНЕННЯ

3.1 Аналіз рівня і тенденцій соціально-економічного розвитку сільських територій України і суб’єктів аграрного господарювання...................................
153
3.2 Моніторинг інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій України і суб’єктів аграрного господарювання..
177
3.3 Проблеми фінансування інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій України та інструменти їх вирішення..................................
227
Висновки до розділу 3.............................................................................................. 241

РОЗДІЛ 4 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

4.1 Вибір пріоритетів і формування концепції розвитку сільських територій України та їх інфраструктурного забезпечення.....................................................
245
4.2 Формування механізму підвищення інвестиційної привабливості сільських територій України та управління ним...................................................
261
4.3 Організація інноваційної діяльності в інфраструктурному забезпеченні розвитку сільських територій України...................................................................
286
Висновки до розділу 4.............................................................................................. 298

РОЗДІЛ 5 ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

5.1 Пріоритетні напрями і складові державного регулювання у сфері соціально-економічного розвитку сільських територій України та їх інфраструктурного забезпечення.............................................................................

301
5.2 Державно-приватне партнерство у соціально-економічному розвитку сільських територій України....................................................................................
322
5.3 Фінансування та інвестування розвитку сільських територій України та їх інфраструктурного забезпечення на основі довгострокових цільових програм.......................................................................................................................

347
Висновки до розділу 5.............................................................................................. 376

ВИСНОВКИ...............................................................................................................
379
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................. 387
ДОДАТКИ.................................................................................................................. 447

ВСТУП

Актуальність теми. Сільські території, як об’єкт управління всіх рівнів державного регулювання, характеризуються винятковим соціально-економічним значенням розміщення сільськогосподарського виробництва, зайнятості, відпочинку, життєдіяльності 1/3 населення країни. Від ефективної організації та регулювання інфраструктури сільських територій залежать рівень та якість життя населення, ресурсний потенціал виробництва агропродовольчої продукції, стабільність у суспільстві та природно-екологічному середовищі держави. Саме належне інфраструктурне забезпечення дозволяє реалізувати найбільш ефективну поліфункціональну модель розвитку сільських територій, альтернативні види трудової діяльності на селі, здійснювати м’який екологічний вплив на довкілля.
Протягом останніх десятирічь забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку сільських територій на основі їх інфраструктурного облаштування супроводжується його суттєвим скороченням і негативними структурними трансформаціями. Це відбувається внаслідок дії низки об’єктивних і суб’єктивних чинників як загального, так і специфічного характеру, які мають тенденції до збереження у перспективі, а отже, потребують врахування й належної оцінки. Насамперед йдеться про постійне скорочення чисельності сільського населення, кількості сільських населених пунктів та їх людності, що об’єктивно призводить до зменшення наявних інфраструктурних об’єктів і необхідності їх утримання.
Нині суттєвих змін зазнало фінансування та інвестиційне забезпечення соціально-економічного розвитку інфраструктури сільських територій. Якщо раніше його механізм передбачав належну державну підтримку у вигляді бюджетних асигнувань, активну участь сільськогосподарських підприємств та сільських рад у відтворенні інфраструктури, то з початку 90-х років він кардинально змінився. У результаті фінансування з названих джерел різко зменшилося, а бюджети органів місцевого самоврядування не мають належних можливостей для його здійснення.
У сучасних умовах, коли переваги одних сільських територій і недоліки інших дезорганізують суспільство, консолідуюче значення може мати асоціативний підхід до розвитку інфраструктури. Інтенсивне інфраструктурне забезпечення значних за охопленням сільських територій дозволить отримати мультиплікативний ефект від взаємодії підприємств різних галузей з функціонуванням інфраструктури за умови концентрації на певній території. Такий ефект поширюється як на окремі суб'єкти господарювання, так і на структуру господарства в цілому. На користь такого підходу свідчить не тільки світовий досвід, але і теоретичні та практичні розробки вітчизняних економістів.
З огляду на надзвичайну теоретичну і практичну значимість вирішення окресленого кола проблем інфраструктурного забезпечення сільських територій та їх розвитку, їх актуальність тощо, вони висвітлені у працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. Так, загальна методологія соціально-економічного розвитку сільських територій міститься у фундаментальних працях В. М. Гейця, О. В. Бородіної, Б. М. Данилишина, О. Ю. Єрмакова, С. М. Кваші, Е. М. Лібанової, О. І. Павлова, Т. І. Олійник, Б. Й. Пасхавера, П. Т. Саблука, М. П. Сахацького, Е. Тоффлера (Toffler, A.), П. Куусі (Kuusі, P.), О. Шпенглера (Spengler, O.), К. І. Якуби.
Глибокі дослідження ресурсних проблем функціонування інфраструктури у сільській місцевості, а також методології оцінки її ефективності відображено у наукових роботах Г. Александера, О. М. Вишневської, І. В. Гончаренко, А. В. Ключник, О. І. Котикової, М. Й. Маліка, Л. О. Мармуль, В. Я. Месель-Веселяка, Л. І. Михайлової, Н. М. Сіренко, В. С. Шебаніна, О. В. Шебаніної, І. І. Червена, В. В. Юрчишина, В. М. Яценка.
Концептуальні засади інституціонального розвитку інфраструктурного забезпечення детально опрацьовано у працях О. Л. Гальцової, М. В. Дубініної, С. В. Степаненка, В. Л. Тамбовцева, Дж. Ходжсона (Hodgson, J.), О. Г Шпикуляка. Базові положення класичних теорій державного регулювання, у т.ч. сільських територій висвітлено у працях О. М. Гаркуші, О. Д. Гудзинського, І. Т. Кіщака, М. Ф. Кропивка, О. Ю. Лупенка, П. М. Макаренка, Л. В. Молдаван, О. Є. Новікова, Г. В. Черевка, І. А. Чухна.
Разом з тим, при значних здобутках вітчизняних вчених у теоретичному, методологічному і практичному забезпеченні використання економічної категорії інфраструктури спостерігається певний науковий вакуум відносно понятійного апарату щодо інфраструктурного забезпечення і складових його регулювання на рівні сільських територій.
Поглибленого обгрунтування потребують теоретичні засади визначення інституційних чинників та регуляторів інфраструктурного забезпечення, організаційно-економічних відносин з позиції його формування та ефективного функціонування, методологічні підходи оцінки і діагностики, моніторингу та моделювання з метою дієвого управління у національному масштабі. Визначення проблем і тенденцій інфраструктурного забезпечення є підставою формування його концепції на перспективу на основі підвищення інвестиційної привабливості, організації інноваційної діяльності, державно-приватного партнерства тощо. Це і визначило актуальність дисертаційного дослідження, його наукову новизну, теоретичну та практичну значимість.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Миколаївського національного аграрного університету за темою «Організаційно-економічні засоби формування та розвитку потенціалу суб’єктів господарювання сільських територій України» (номер державної реєстрації 0113U002422). У її межах автором обгрунтовано теоретичні основи формування інфраструктурного забезпечення сільських територій, зокрема інституційні регулятори та організаційно-економічні відносини, які його супроводжують, методологічні засади оцінки чинників, ефективності функціонування та рівня розвитку основних складників, практичні рекомендації щодо удосконалення структури та організації на засадах впровадження інновацій, державно-приватного партнерства, нових форм, видів та напрямів фінансування інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування наукових засад і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення організації та регулювання інфраструктурного забезпечення сільських територій як основи їх ефективного соціально-економічного розвитку, покращення ефективності діяльності суб’єктів аграрного підприємництва та інших галузей господарювання і видів діяльності, підвищення стандартів якості та рівня життєдіяльності сільського населення.
Комплексний підхід до реалізації поставленої мети обумовив необхідність постановки та вирішення таких задач:
- узагальнити теоретичні аспекти формування понятійного апарату організації інфраструктурного забезпчення сільських територій, його соціально-економічного розвитку та регулювання;
- виокремити інституційні засади і регулятори організації та удосконалення інфраструктурного забезпечення;
- визначити зміст організаційно-економічних і фінансово-інвестиційних відносин організації та регулювання інфраструктурного забезпечення сільських територій, дослідити його типологію;
- розробити методологічні підходи, методи, показники і критерії визначення рівня інфраструктурного забезпечення;
- обґрунтувати чинники інфраструктурного забезпечення сільських територій, особливості їх оцінки та діагностики;
- розробити методичні підходи щодо управління впливом інфраструктурного забезпечення на динаміку соціально-економічного розвитку сільських територій;
- здійснити аналіз рівня і виявити тенденції соціально-економічного розвитку сільських територій;
- провести моніторинг та оцінку інфраструктурного забезпечення сільських територій;
- визначити результативність взаємодії суб’єктів інфраструктурного забезпечення аграрної сфери;
- обґрунтувати вибір пріоритетів і завдань формування концепції організації та регулювання інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій;
- удосконалити механізми підвищення інвестиційної привабливості сільських територій та стратегії управління нею;
- визначити специфіку інноваційної складової організації та регулювання інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій;
- визначити напрями і форми державного регулювання інфраструктурного забезпечення сільських територій;
- удосконалити організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення сільських територій на основі державно-приватного партнерства;
- обґрунтувати перспективи фінансування інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій на основі застосування довгострокових державно-цільових програм.
Об’єктом дослідження є процеси організації та регулювання інфраструктурного забезпечення сільських територій.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних засад організації та регулювання інфраструктурного забезпечення сільських територій для підвищення результативності їх функціонування.
Методи дослідження. Теоретичні і методологічні засади дисертаційного дослідження були сформовані на основі положень, категорій і концепцій економічної теорії, національної економіки, стратегічного розвитку сільських територій, моделювання. Важливе значення мали закони і нормативно-правові акти, які є регуляторами інфраструктурного забезпечення сільських територій та їх розвитку, праці класиків економічної науки та сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань, що були досліджені.
Для аналізу та оцінки явищ і процесів, які супроводжують інфраструктурне забезпечення сільських територій, було використано системно-структурний аналіз і синтез, загальнонаукові методи і методи економічних досліджень. Зокрема, історичний та діалектичний методи (при ідентифікації категорій інфраструктурного забезпечення, визначених етапів і тенденцій його формування); абстрактно-логічний (при встановленні чинників інфраструктурного забезпечення, зокрема інституційних та організаційно-економічних особливостей та принципів здійснення; при оцінці рівня розвитку інфраструктури, критеріїв та показників ефективності її функціонування і впливу на сільські території; для теоретичного узагальнення та формування висновків); статистики-економічні методи, кластерний та SWOT-аналіз, методи математичного моделювання, програмного забезпечення, екстраполяцій, економічного районування, графічні (при створенні організаційно-економічного механізму інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій; схеми управління інвестиціями в інфраструктуру села; механізму реалізації стратегії управління їх інноваційним розвитком); метод експертних оцінок (для оцінки стану і тенденцій соціально-економічного розвитку сільських територій); моделювання (для розробки моделі інвестиційного клімату сільських територій; для побудови моделі аналізу та оцінки взаємодії владних і структур інфраструктурного забезпечення сільських територій).
Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти, які регламентують діяльність суб’єктів та галузей інфраструктурного забезпечення сільських територій в Україні, матеріали Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної служби статистики України і Євростату, нормативні акти Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, офіційні матеріали Європейського парламенту, Програми розвитку ООН (ПРООН), міжнародних організацій, монографії і науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних вчених, Internet-ресурси, матеріали дискусій на наукових конференціях, дані соціологічних досліджень, аналітичні розробки та довідки, особистості спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Основними результатами дослідження, які характеризуються науковою новизною і виносяться на захист, є наступні:
вперше:
- обґрунтовано структурування рівнів організації і регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій, яке базується на положеннях соціоекономіки, критеріальному підході, пріоритетних цілях, що дає можливість визначити пріоритетність при розподілі фінансових ресурсів державних і місцевих бюджетів з огляду на їх обмеженість (С. 27);
- розроблено організаційно-економічний механізм регулювання інфраструктурного забезпечення сільських територій, який ґрунтується на положеннях сучасних теорій економічного зростання, управління, вимогах і очікуваннях сільських громад і забезпечує узгодження інтересів всіх учасників процесу соціально-економічного розвитку на мікро-, мезо-, макрорівнях. Даним механізмом визначено, що основними чинниками інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій є якість державного управління та місцевого самоврядування, причому, якщо умови господарювання важливі для відродження економіки, то вирішальну роль у соціально-економічному розвитку сільських територій відіграє повноважне місцеве самоврядування (С. 54);
- обґрунтовано методичні підходи організації інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій у межах регуляторних структур, кожна з яких представляє інституційний формат (редистрибутивна, реципрокна, ринкова економіка), інституційні структури (колективна та сімейна), адміністративно регульовані неформальні структури (С. 119-126);
- розроблено методологічні основи здійснення аналізу взаємодії владних структур і суб’єктів господарської діяльності, що базується на багатовимірній параметральній оцінці їх взаємозв’язків і побудові системи шкалірованих суджень, проведенні ідентифікації типів взаємодії та розробці і використанні відповідних моделей (пригнічення бізнесу, партнерства, всі проти всіх, приватизації влади) з метою підвищення рівня організації та ефективності інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій (С. 133-137);
удосконалено:
- трактування сутності категорії “інфраструктурне забезпечення сільських територій” як ієрархічної сукупності організаційно відокремлених підгалузей національної економіки, що функціонують у межах сільських територій, основним призначенням яких є обслуговування функціонування базових галузей матеріального виробництва, невиробничої сфери і життєдіяльності сільської громади, що дало змогу визначити інституційні чинники і регулятори системи соціально-економічного розвитку сільських територій (С. 34);
- класифікацію видів інфраструктурного забезпечення сільських територій шляхом деталізації його складників з метою підвищення якості і ефективності впливу державних і місцевих форм управління щодо соціально-економічного розвитку сільських територій (С. 67);
- методичні підходи щодо оцінки рівня соціально-економічного розвитку сільських територій, отримані за результатами емпіричної верифікації, базисом якої є рейтингові оцінки і ранжування адміністративних сільських територіальних формувань (С. 98-102);
- модель управління сільськими територіями та регулювання їх розвитку з урахуванням компоненти муніципального маркетингу через досягнення збалансованості інтересів органів місцевого самоврядування сільських територій і сільського населення з однієї сторони, і суб’єктів господарювання – з другої. При цьому сільське поселення розглядається як відкрита складноорганізована соціально-економічна система, представлена сукупністю підсистем, що має вхідні (вимоги і очікування сільського населення, які повинні оцінюватися постійно діючим органом маркетингового управління розвитком сільських територій) і вихідні (ступінь задоволеності селян якістю послуг як базису для відновлення процесів інфраструктурного забезпечення на якісно новому рівні розвитку сільського поселення) елементи (С. 237-238);
- система управління інвестиціями в інфраструктурне забезпечення сільських територій, яка дозволяє реалізувати стратегічне завдання побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки інноваційного типу з елементами державного регулювання та орієнтації не тільки на інвестиційні потоки в економіку сільських територій, а й в соціальну і екологічну сфери, тобто їх сталий розвиток; враховує інтереси інвесторів і суспільні інтереси сільських громад (С. 284);
- механізм реалізації стратегії управління інноваційним розвитком сільських територій, в основу якого покладено системний підхід, а його елементи включаться до єдиної системи стратегічного управління соціально-економічним розвитком сільських територій як структурні складові загальної системи управління (С. 295);
- фінансовий механізм інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій в рамках реалізації довгострокових цільових програм з урахуванням посилення складників фінансового планування, моніторингу і контролю (С. 364);
дістало подальшого розвитку:
- методичний інструментарій виявлення релевантної інформації для формування стратегічних напрямів розвитку взаємодії органів влади і суб’єктів інфраструктурного забезпечення за допомогою матриці SWOT-аналізу (С. 139);
- наукові положення щодо доповнення механізму управління сільським розвитком елементами регулювання масштабів матеріального виробництва, життєзабезпечення сільського населення та розвитку інфраструктурного забезпечення на основі інтеграції економічного, організаційного, технологічного й інтелектуального потенціалів сільських територій (С. 90);
- структурно-функціональна модель державно-приватного партнерства у сфері інфраструктурного забезпечення сільських територій як специфічної конфігурації інтересів і відповідних правочинів партнерів: з однієї сторони – замовника та експлуатанта інфраструктурних мереж (недержавна приватна орагіназація, що несе повну відповідальність за забезпечення послугами інфраструктури сільських територій, організовує реалізацію інвестиційних проектів та залучає інвестиції); з іншої сторони – держава і муніципальні органи влади, які виконують роль співінвесторів або номінальних власників інфраструктурних об'єктів (С. 329).
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні орагіназційно-економічних і фінансових механізмів і розробці рекомендацій, спрямованих на підвищення результативності функціонування інфраструктурного забезпечення сільських територій в контексті євроінтеграційних прагнень і перспектив. Одержані під час дослідження наукові результати доведено до рівня рекомендацій, прийнятих до впровадження:
- Департаментом агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8-600-4/616 від 30.10.2014 р.) – рекомендації щодо методологічних аспектів дослідження організаційно-економічного механізму функціонування інфраструктурного забезпечення сільських територій, що дозволять визначити пріоритетність заходів щодо оптимізації діяльності інфраструктурного комплексу;
- Департаментом економічного розвитку та торгівлі Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 912-101-8/61 від 13.11.2014 р.) – пропозиції щодо впровадження моделі управління сільськими територіями з урахуванням компоненти муніципального маркетингу; розробки механізму реалізації стратегії управління інноваційним розвиткому сільських територій; вдосконалення інституційного забезпечення розвитку інфраструктури сільських територій, зокрема ряду деградуючих та депресивних через механізми податкового стимулювання, заохочення спонсорів та меценатів, державно-приватного партнерства.
- Департаментом агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 300/02/08-29/14 від 29.12.14 р.) – пропозиції щодо визначення рівня впливу інфраструктурного забезпечення на динаміку соціально-економічного розвитку сільських територій; практичні рекомендації з удосконалення організаційно-економічного механізму інфраструктурного забезпечення села; комплексна оцінка стану та тенденцій результативності взаємодії суб’єктів інфраструктурного забезпечення;
- Управлінням агропромислового розвитку Каховської районної державної адміністрації (довідка № 525-13 від 11.12.2012 р.) – рекомендації щодо управління сільськими територіями через впровадження муніципального маркетингу як одного з інструментів підвищення рівня їх фінансування; удосконалення моделі управління інвестиціями в інфраструктурне забезпечення розвитку сільських територій, впровадження концепції комплексного розвитку сільських територій району та проекту районної програми «Надання послуг з вивозу та утилізації ТПВ на території сільських населених пунктів та поліпшення санітарно-екологічного стану навколишнього середовища»;
- Відділом агропромислового розвитку Миргородської районної державної адміністрації (довідка № 356-44 від 13.12.2013 р.) – рекомендації щодо методики розрахунку рівня розвитку інфраструктурного забезпечення сільських територій як інтегрального показника з позицій системно-структурного підходу на основі декомпозицій цілей, функцій і завдань; вдосконалення механізмів виконання заходів Генеральної схеми планування сільських територій України;
- Управлінням агропромислового розвитку Новоукраїнської районної державної адміністрації (довідка № 525-13 від 11.11.2013 р.) – пропозиції щодо впровадження методології класифікаційних дій відносно законодавчої бази Міністерства аграрної політики і продовольства України;
- Райською сільською радою (довідка № 852-98 від 14.10.2014 р.) – пропозиції щодо застосування принципів аутсорсингу, системи державно-приватного партнерства в утриманні об’єктів інфраструктурного забезпечення села, впровадження концепції соціально-економічного та культурного розвитку населених пунктів на території Райської сільської ради на 2015-2016 рр.
- Державним підприємством дослідним господарством «Асканійське» НААНУ (довідка № 349 від 07.07.2014 р.) – рекомендації щодо застосування методики оцінки рівня розвитку сільських територій, а також формування цільових комплексних програм їх інфраструктурного забезпечення.
Окремі результати дисертаційного дослідження використовуються у методологічному та методичному забезпеченні навчального процесу:
- Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (довідка № 44-11-864 від 05.05.2014 р.) – основні наукові результати використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економіка підприємств”, “Інфраструктура товарного ринку”, “Регіональна економіка”;
- Херсонського державного університету (довідка № 94-45/1737 від 10.06.2014 р.) – основні наукові результати використовуються в навчальному процесі при викладанні дисципліни “Аналіз національної економіки”;
- Херсонського державного аграрного університету (довідка № 284-11-789 від 30.08.2014 р.) – основні наукові результати використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економіка сільських територій”, “Основи аграрної економіки”;
- Миколаївського національного аграрного університету (довідка № 2285 від 31.12.2014 р.) – основні наукові результати використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Інфраструктура ринку”, “Соціальна відповідальність”.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційного дослідження, які виносяться на захист, є особистими доробками автора. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, використано тільки ті науково-практичні положення, що належать автору особисто. Внесок автора за списком опублікованих у співавторстві праць визначено у переліку основних публікацій за темою дослідження. Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і результати наукових досліджень пройшли апробацію на конференціях різного рівня:
- на міжнародних науково-практичних конференціях: V miedzynarodowej naukowi-praktyczej konferencji «Wyksztalcenie і nauka bez granic» (Przemyšl, 07-15 грудня 2009 r.); «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (м. Херсон, 18-19 листопада 2010 р.); V межнар. науч.-практ. конф. «Край на научното развитие» (София, 17-25 януари 2010 г.), міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (м. Херсон, 18-19 листопада 2010 р.); міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми розвитку соціально-фінансової сфери державного та корпоративного сектору економіки» (м. Харків, 14 квітня 2011 р.); VІІ miedzynarodowej naukowi-praktyczej konferencji «Europejska nauka XXI powiekа» (Przemyšl, 07-15 maja 2011 r.); VІІ междунар. заоч. науч.-практ. конф. «Научная дисскусия: вопросы экономики и управления» (г. Москва, 14 ноября 2012 р.); междунар. науч.-практ. конф. «Социально-экономические аспекты развития современного общества» (г. Тамбов, 18 декабря 2012 р.); міжнар. наук.-практ. конф. «Науково-методологічні основи підищення економічної ефективності, інноваційного розвитку та менеджменту аграрного виробництва» (м. Харків, 24-25 квітня 2013 р.); междунар. экон. форум «Экономика глазами молодых» (г. Минск, 21-23 июня 2013 г.); ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва» (м. Тернопіль, 18-19 вересня 2013 р.); междунар. науч.-практ. конф. «Интеграция науки и бизнеса в агропромышленном комлпексе» (г. Курган, 24-25 апреля 2014 г.); междунар. науч.-практ. конф. «Научное сопровождение инновационного развития АПК: теория, практика, перспективы» (г. Рязань, 20-21 мая 2014 г.); International journal of applied and fundamental research «Education and science without borders» (Munich, 17-22 November 2013).
- на всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнська наук.-практ. конф. «Сучасна система економічних та суспільно-політичних відносин в умовах глобалізаційних процесів» (м. Харьків, 22 квітня 2010 р.); Всеукраїнська наук.-практ. конф. «Фінансова система України: стан, проблеми, перспективи» (м. Херсон, 2-3 червня 2010 р.); Всеукраїнська наук.-практ. конф. «Проблеми економічного розвитку АПК» (м. Біла Церква, 8 листопада 2012 р.); ІІ Всеукраїнська наук.-практ. конф. «Проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкового середовища» (м. Дніпропетровськ, 20 березня 2013 р.);
- на І-й міжрегіональній науково-практичній конференції (м. Нова Каховка, 27-28 квітня 2009 р.); Причорноморських регіональних наук.-практ. конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського національного аграрного університету (м. Миколаїв, 2013-2014 рр.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 69 наукових працях, загальним обсягом 94,41 авт. арк., з яких особисто автору належить 45,08 авт. арк., серед них 6 монографій (з яких одна – одноосібна, загальним обсягом 21,36 авт. арк.), 34 статті у наукових фахових виданнях України (27 одноосібних, з яких 4 – у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз RePec і SCOPUS), 3 публікації, які додатково відображають результати дисертації; 4 статті – у наукових виданнях іноземних держав (три з яких включено до міжнародної наукометричної бази RePec), 2 – препринти, 20 – у матеріалах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених теоретичних, методологічних та емпіричних досліджень розроблено теоретико-методичні засади і практичні рекомендації щодо формування, розвитку і відтворення інфраструктурного комплексу сільських територій, які відображають вирішення задач відповідно до поставленої мети.
1. Розвиток, як філософська категорія, уособлює зміну показників соціально-економічного рівня територій, які визначають стан економіки протягом певного періоду, і передбачає процес будь-якого роду змін різноманітних форм матерії. Визначено, що серед усіх типів розвитку прогресивні зміни характеристик досліджуваного об'єкта, а також рух у напрямі більш якісного стану прийнято позначати терміном “соціально-економічний розвиток територій”. Враховуючи основні принципи розвитку і значення сільських територій у формуванні бюджетів усіх рівнів та економічної безпеки держави, встановлено, що головною метою соціально-економічного розвитку сільських територій є всебічне облаштування та забезпечення життєдіяльності сільських громад і суб’єктів господарювання, що працюють у сільській місцевості через стабілізацію функціонування системи інфраструктурного забезпечення.
Обѓрунтовано, що інфраструктурне забезпечення є ієрархічно організованою системою державного управління, виробництва доданої вартості і фінансового забезпечення цих процесів сукупністю організаційно відокремлених підгалузей національної економіки, що діють в межах сільських територій, основним призначенням яких є не виробництво нової матеріально-речовинної продукції, а забезпечення та обслуговування функціонування базисних галузей матеріального виробництва, невиробничої сфери і життєдіяльності сільської громади.
2. Визначено, що концептуальні положення структурного розподілу рівнів організації та регулювання інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій, засновані на засадах теоретичної соціоекономіки (соціальні, правові, політичні, психологічні, ментальні, гендерні), емпіричних оцінках його рівня з урахуванням критеріального підходу, встановлення пріоритетних цілей, визначення проблем, які підлягають першочерговому вирішенню. Таке структурування дозволяє визначити їх пріоритетність у розподілі бюджетного фінансування в умовах обмеженості ресурсів.
3. Виявлено, що вдосконалення системи державного регулювання інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій в інституційному середовищі, дозволить усунути вплив негативних зовнішніх і внутрішніх чинників, надасть позитивний імпульс подільшому розвитку об’єктам інфраструктури села, дозволить здійснити прогнозування траекторії розвитку сільських територій, аграрного сектору і національної економіки в цілому. Цей процес повинен охоплювати усіх учасників інфраструктурного забезпечення сільських територій як елементів єдиного організаційно-економічного механізу, включая інститути державного і місцевого регулювання. Розроблений організаційно-економічний механізм регулювання інфраструктурного забезпечення сільських територій, який ґрунтується на положеннях сучасних теорій економічного зростання, управління, вимогах і очікуваннях сільських громад і забезпечує узгодження інтересів всіх учасників процесу соціально-економічного розвитку на мікро-, мезо-, макрорівнях. Він визначає, що основними чинниками інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій є якість державного управління та місцевого самоврядування, причому, якщо умови господарювання важливі для відродження економіки, то вирішальну роль у соціально-економічному розвитку сільських територій відіграє повноважне місцеве самоврядування.
4. Значна просторова розсередженість сільського населення і аграрного виробництва, обумовлені специфікою сільських територій, роблять неефективною узагальнену оцінку рівня їх розвитку, пояснюючи доцільність проведення подібних досліджень на матеріалах статистики регіонів, в рамках яких локалізуються і деталізуються повністю або частково завершені і наділені власною специфікою відтворювальні цикли. У цьому контексті видається необхідною розробка методики комплексної оцінки рівня соціально-економічного розвитку сільських територій на базі визначення рейтингових оцінок і ранжування адміністративних сільських територіальних формувань.
5. Встановлено, що господарська діяльність на сільській території може здійснюватися одночасно в рамках декількох інституційних структур, кожна з яких органічно вписується в історично сформований інституційний формат, виникаючи в певний історичний час, займаючи певне історичне місце і виконуючи певну історичну роль. У чистому вигляді інституційних структур у вітчизняному сільському економічному просторі не існує і реаліями сучасного українського села стають комбіновані редистрибутивно-ринкові форми організації діяльності, до яких відносяться і державні аграрні підприємства, і агрохолдинги, і селянсько-фермерські господарства, які значно різняться за своєю природою, але різною мірою поєднують в собі риси як ринкових, так і редистрибутивних інституційних структур. Суб'єкти сільської економіки можуть перебувати одночасно всередині кількох інституційних структур, переслідуючи при цьому різні цілі і реалізуючи різні інтереси, що пояснюється зрощенням базових інститутів редистрибутивної та ринкової економік – з одного боку і проникненням реципрокної економіки в усі сфери господарської життєдіяльності селян – з іншого.
6. Сформульовано вимоги до проведення аналізу і оцінки взаємодії влади і суб’єктів інфраструктурного забезпечення сільських територій, які враховувались далі при розробці відповідної моделі, реалізація якої на практиці дозволить проводити комплекс необхідних заходів по ідентифікації типів моделі взаємодії владних і підприємницьких структур з метою підвищення ефективності регуляторів, що застосовуються для активізації підприємницької діяльності та підвищення соціально-економічної стійкості сільських територій.
Дана модель є як складовою частиною загальної системи оцінки параметрів розвитку підприємництва, так і його зустрічного стимулювання з боку держави, в рамках діагностики програм розвитку сільських територій що реалізуються.
В основу розробленої методики покладена комплексна параметральна оцінка відповідно до виділеної в ході дослідження групою індикаторів оцінки впливу владних інститутів на розвиток інфраструктурного забезпечення, пов'язаної з групою параметрів оцінки впливу бізнесу на життєдіяльність сільських територій і подальша економічна інтерпретація отриманих значень. Метою реалізації запропонованого підходу є отримання об'єктивної та релевантної інформації щодо ефективності взаємодії бізнесу і влади, для подальшої побудови комплексних програм розвитку інфраструктурного забезпечення сільських територій.
7. Розукрупнення поселенського потенціалу на селі зумовлює руйнацію в просторовому відношенні і функціональ¬ному призначенні створених за тривалий період виробничих та соціальних потужностей, що у свою чергу, призводить до поступової втрати привабливості сільських поселень не лише для виробничої діяльності, а й для проживання. Через фінансову скруту значної кількості сільськогосподарських підприємств та дефіцит місцевих бюджетів не тільки не відбувається будівництво нових об’єктів інфраструктурного забезпечення, а й утримання у належному стані вже існуючих закладів, особливо соціальної інфраструктури, в межах адміністративно-територіальних одиниць є досить проблематичним. Характерними ознаками сучасного соціально-економічного стану сільських населених пунктів виступає депопуляція сільського населення, зменшення тривалості життя і народжуванності, збільшення смертності, зростання міграційного відпливу селян, в результаті чого відбувається згортання сільської поселенської мережі. Зростання демографічного навантаження на працездатне населення зумовлює не тільки підвищення навантаження на соціальні стат¬ті державного бюджету, а й уповільнює оновлення знань, гальмує розвиток науково-технічного прогресу, сприй¬мання новітніх ідей, технологій, нового світобачення щодо глобалізаційних, інтеграційних та інших соціально-економічних процесів ринкової економіки.
8. За функціональним призначенням інфраструктурне забезпечення сільських територій поділяється на виробниче, соціальне, інженерне, ринкове, екологічне і інформаційне. Найбільш модернізованою є інфраструктурне забезпечення виробничої і ринкової сфери. У найгіршому стані знаходяться об’єкти інфраструктурного забезпечення соціальної, інженерної, та екологічної сфери. Разом з тим, всі сфери інфраструктурного забезпечення сільських територій України потребують технологічного оновлення ефективними, енергозберігаючими та надійними технічними засобами. Для вирішення цієї проблеми необхідним є комплексний державний підхід щодо відтворення технічного потенціалу сільських територій до рівня соціально-екологічної та технологічної потреби і державна підтримка розробки і виробництва сучасних технічних засобів для аграрного сектору. Щодо інфраструктурного забезпечення інформаційної сфери сільських територій, то специфіка її оцінки обумовлена двома підходами. Якщо розглядати рівень її розвитку з точки зору вітчизняних реалій, то об’єкти інфраструктурного забезпечення інформаційної сфери є більш сучасними за своїм оснащенням, в порівнянні з об’єктами інших сфер. Якщо порівнювати з європейськими аналогами, то його рівень забезпеченності і якості є дуже низьким, але позитивним є те, що за сучасними стандартами сільські території лише на 17% забезпечені такими об’єктами інфраструктурного забезпечення і їх створення “з нуля” може стати позитивним чинником розвитку сільських територій.
9. З метою визначення рівня фінансування інфраструктурного забезпечення сільських територій було проведено дослідження фінансування об’єктів інфраструктурного забезпечення сільських територій Каховського району Херсонської області. За період 2011-2013 рр. спостерігалась позитивна тенденція надходжень як по загальному, так і по спеціальному фондам зведенного бюджету району. Найбільше надходжень було отримано загальним фондом Каховського району у 2011 р., спеціальним – 2013 р. Не дивлячись на незначне перевищення надходжень у кожному році в порівнянні з попереднім, позитивним чинником залишається їх сталість. Щодо якості утримання безпосередньо об’єктів інфраструктурного забезпечення сільських територій Каховського району, то у тому ж періоді фіксувалась позитивна динаміка їх фінансування майже за всіма сферами інфраструктури. Разом з тим, негативним показником є рівень фактично здійснених обсягів фінансування від запланованих, який коливається в межах від 60% (об’єкти інфраструктурного забезпечення інженерної сфери) і до 99,5% (об’єкти соціальної інфраструктури).
10. У якості інструментарію підвищення рівня надходження коштів до місцевих бюджетів сільських територій було запропоновано використання моделі управління сільськими територіями з урахуванням компоненти муніципального маркетингу через здійснення збалансованності інтересів органів місцевого самоврядування сільських територій і сільського населення з однієї сторони, і суб’єктів господарювання – з іншої.
11. Виявлено причини критичного стану інфраструктурного забезпечення що дозволило розробити концепцію розвитку сільських територій та їх інфраструктурного забезпечення на середньострокову перспективу (на прикладі Херсонської області) з визначенням органів місцевого самоврядування як базового інституту локально-територіальної організації процесу соціально-економічного розвитку сільських територій та їх інфраструктурного забезпечення. Одним із головних завдань місцевої влади є підвищення конкурентоспроможності території за рахунок нарощування потенціалу інфраструктурного забезпечення і стимулювання економічної та інвестиційної активності за допомогою таких інструментів, як: поліпшення інституційного середовища ведення бізнесу; розширення мережі об'єктів виробничої і ринкової інфраструктури; управління нерухомістю громади (продаж підприємствам земельних ділянок, надання їх у довгострокову оренду тощо); планування землекористування і видача дозволів на будівництво; пайове фінансування соціально та (або) економічно значущих проектів; створення сприятливого інвестиційного та інформаційного клімату і т. д.
12. Встановлено, що соціально-економічна політика в Україні у сфері розвитку інфраструктури сільських територій містить недостатньо ефективні інструменти залучення інвестицій, стимулювання будівництва, капітального ремонту та реконструкції об'єктів, що забезпечують функціонування забезпечення різних суб'єктів інфраструктурного забезпечення села. Вона представляє собою пов'язаний за ресурсами, виконавцями і строками здійснення комплекс дослідно-конструкторських, виробничих, соціально-економічних, організаційно-господарських та інших заходів, спрямованих на вирішення цільових завдань у сфері державного, економічного, екологічного, соціального і культурного розвитку сільських територій, але не передбачає управління інвестиціями. Залучення інвестицій у інфраструктурне забезпечення сільських територій не може здійснюватись без моделі його реалізації, яка, у найбільш загальному вигляді, включає в себе: вибір джерел і методів фінансування; визначення термінів реалізації інвестиційнних проектів; вибір органів, відповідальних за реалізацію інвестиційної політики; створення необхідної нормативно-правової бази функціонування ринку інвестицій; створення сприятливих умов для залучення інвестицій.
13. Кожен регіон України завдання управління інвестиційно-інноваційним розвитком вирішує окремо, в залежності від поставлених пріоритетів та в умовах обмеженості ресурсів. В той же час виявлені загальні проблеми інноваційного розвитку сільських територій: висока зношеність основних об’єктів інфраструктурного забезпечення, їх технічна і технологічна відсталість; низький рівень інвестицій в основний капітал; неефективна зайнятість; слабка трудова мотивація і незадовільний стан ринку праці. Згідно з вищезазначеними проблемами постала необхідність конкретизувати стратегічні цілі, чітко визначити пріоритети і напрямки інноваційної діяльності в рамках соціально-економічного розвитку сільських територій. В результаті проведеного аналітичного дослідження і практичних розробок автором сформовано механізм реалізації стратегії управління інноваційними процесами розвитку сільських територій. Процес реалізації стратегії пропонується розглядати за допомогою чотирьох складових елементів: аналітичного, планового, реалізаційного і контрольного.
14. Визначено, що державно-приватне партнерство (ДПП) є особливою конфігурацією інтересів і відповідних правочинів партнерів. З одного боку, в такій моделі партнерства замовником та експлуатантом мереж інфраструктури в одній особі є недержавна приватна корпорація, що несе повну відповідальність за забезпечення послугами інфраструктури сільських територій, яка організовує реалізацію інвестиційних проектів та залучає інвестиції. З іншого боку, державні і місцеві органи влади при ДПП виконують роль співінвесторів або номінальних власників інфраструктурних об'єктів. Тому, виступаючи в ролі учасника господарського обороту, вони зацікавлені як в ефективності загальних результатів таких проектів, так і в забезпеченні власного комерційного ефекту. При цьому держава виступає в ролі носія суспільних інтересів і цілей, виконує є цільоутворюючу і контрольну функції.
15. Встановлено, що незначні обсяги державних витрат, які спрямовуються на фінансування інфраструктурного забезпечення сільських територій, спонукають знаходити додаткові джерела фінансових ресурсів. В якості таких джерел можуть бути кошти приватного бізнесу, що використовуються для фінансування розвитку інфраструктурного забезпечення сільських територій в рамках довгострокових цільових програм на засадах державно-приватного партнерства. Такий механізм взаємодії держави та приватного бізнесу може широко використовуватися в області будівництва і експлуатації об’єктів інфраструктурного забезпечення сільських територій за умови посилення нормативно-правового забезпечення фінансування; підвищення підтримки і гарантій держави партнерам з приватного сектору; забезпечення державної підтримки реалізації проектних заходів; створення єдиного державного органу з питань державно-приватного партнерства, використання ділових об'єднань і більш ретельного опрацювання проектів з обох боків і з громадськістю.