Ільчишин Степан Михайлович Торгівля як елемент структури туристичного кластеру та її розвиток в Україні

Краткое описание

Ільчишин Степан Михайлович, молодший науковий співробітник НДЛ-87 кафедри менеджменту і міжнарод­ного підприємництва Національного університету «Львів­ська політехніка» МОН України: «Торгівля як елемент структури туристичного кластеру та її розвиток в Україні» (08.00.03 - економіка та управління національним гос­подарством). Спецрада Д 35.840.01 у Львівському тор­говельно-економічному університеті Центральної спіл­ки споживчих товариств України

ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ІЛЬЧИШИН СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ
УДК 339: 338.48:332.1
ДИСЕРТАЦІЯ
ТОРГІВЛЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ СТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОГО КЛАСТЕРУ
ТА ЇЇ РОЗВИТОК В УКРАЇНІ
Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним
господарством
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. С. М. Ільчишин
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник: Михайлишин Ростислав Васильович, к. е. н., доцент
Львів - 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО КЛАСТЕРУ 25
1.1. Туристичний бізнес як економіко-технологічна система 25
1.2. Теоретичні засади організації торгівлі споживчими товарами і послугами як елемента структури туристичного кластеру 48
1.3. Сучасні методичні підходи до управління та оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств 71
Висновки до розділу 1 94
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧИМИ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 98
2.1. Регіональні особливості розвитку роздрібної торгівлі 98
2.2. Розвиток ресторанного господарства у туристично-рекреаційних зонах Львівщини 133
2.3. Розвиток торгівлі послугами у туристично-рекреаційних зонах 159
Висновки до розділу 2 174
РОЗДІЛ 3. АДАПТАЦІЯ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ ДО ВИМОГ
КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ТУРИЗМУ 179
3.1. Стратегічні засади забезпечення розвитку торгівлі в туристично- рекреаційних зонах 179
3.2. Напрями забезпечення інноваційного розвитку суб’єктів торгівлі . 193
3.3. Напрями підвищення ефективності управління діяльністю господарюючих суб’єктів сфери торгівлі на регіональному рівні 207
Висновки до розділу 3 221
ВИСНОВКИ 224
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 228
ДОДАТКИ 244
ВСТУП
Актуальність теми. Туристично-рекреаційна сфера як вагома складова національної економіки стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію, її розвиток впливає на такі сектори економіки, як транспорт, сільське господарство, торгівля, зв’язок, будівництво, і є одним з найбільт перспективних напрямів структурної переорієнтації економіки України. Туризм можна вважати багатогранним “індикатором” сучасного суспільства, в якому поєднуються та взаємодіють безліч різних інтересів, закономірностей і процесів, він збільтує місцеві доходи, забезпечує створення нових робочих місць, розвиває дотичні галузі, соціальну і виробничу інфраструктуру; забезпечує зростання життєвого рівня місцевого населення, збільтує валютні надходження. Однак, попри потужний туристичний потенціал натої держави, туризм ще не зайняв адекватного місця в структурі вітчизняного господарського комплексу, незначною є його економічна віддача.
Останніми роками в організації туризму все більте потирюється кластерний підхід. У формуванні кластерів туризму важлива роль відводиться торгівлі, проте до сьогодні відсутні дослідження ролі та завдань торгівлі в туристичних кластерах в Україні. Визначальною особливістю туризму є те, що турист оцінює не лите роботу приймаючої його фірми, а й регіон, прагне придбати послугу відповідної якості за оптимальну ціну. Отож, дослідження, спрямовані на вивчення різних аспектів функціонування торгівлі в якості заснованого на конкурентних відносинах елементу структури туристичного кластеру та особливостей її розвитку в Україні є актуальними і сприятимуть потуку нових тляхів оптимізації діяльності туристичного комплексу.
Чималий інтерес до обраної проблематики проявляли економісти вітчизняної та закордонних наукових шкіл. Зокрема, запропоновану М. Портером теорію національної та регіональної конкурентоспроможності, в основу якої покладено кластерний підхід організації бізнесу, одразу схвалили економісти К. Стейн, М. Фуджіт, П. Кругман, А. Маршалл та ін. Теоретичні та
прикладні засади інноваційного розвитку торгівлі досліджує багато українських вчених: В. Апопій, Г. Башнянин, Н. Голошубова, С. Давимука,
Ю. Дайновський, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, І. Маркіна, Р. Михайлишин, Б. Мізюк, Н. Міценко, О. Мних, Н. Попадинець, Б. Семак, Л. Федулова та інші. Проте, теоретичні засади та практичні рекомендації щодо інноваційного розвитку в туристично-рекреаційних зонах досліджені недостатньо.
Дослідженню проблем, які виникають при формуванні та функціонуванні туристичних кластерів, присвячено численні праці українських науковців. Зокрема, слід відзначити роботи С. Соколенка, в яких узагальнено досвід використання кластерних моделей у розвинених ринкових економіках, запропоновано шляхи кластеризації вітчизняної економіки. Високу наукову цінність становлять праці М. Войнаренка, який аналізує умови інвестування на засадах кластерних технологій, обґрунтовує шляхи підвищення ефективності кластерних утворень. Актуальними є дослідження Н. Мікули, в яких обґрунтовано роль кластерів у підвищенні конкурентоспроможності регіонів, окреслено теоретико-методичні засади розвитку транскордонних кластерів. Особливої уваги заслуговують праці М. Барни, М. Мальської, І. Мельник, В. Черторижського, П. Чорненької, та ін., в яких автори обґрунтовують доцільність створення туристичних кластерів, шукають нові підходи до їх організації та функціонування. Однак, віддаючи належне надбанням учених, зазначимо, що до сьогодні не отримали належного висвітлення ряд принципово важливих питань, пов’язаних з комплексним, усестороннім дослідженням структури та завдань розвитку туристичних кластерів, ролі окремих галузей у забезпеченні їх функціонування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науковими планами кафедри теоретичної та прикладної економіки Львівського торговельно-економічного університету за темами: “Проблеми метрологічного аналізу економічних систем” (номер державної реєстрації 0111U008262), в межах якої розроблено концепцію системного оцінювання стану розвитку торгівлі в туристично-рекреаційних зонах;
“Трансформація економічного розвитку за умов глобалізації” (номер державної реєстрації 0118U00032), де обґрунтовано інструменти та засоби підвищення ефективності управління сфери торгівлі на загальнодержавному, регіональному та мікрорівнях; “Теоретико-методологічне забезпечення розвитку і функціонування товарного обігу в Україні” (номер державної реєстрації 0116U006451), в межах якої проаналізовано деталі використання матеріально- технічної бази туризму та логічно структуровано елементи індустрії туризму; “Структурні моделі та механізми інвестиційно-інноваційного розвитку суб’єктів підприємництва в сфері торгівлі і послуг” (номер державної реєстрації 0116U006452), де уточнено структурно-функціональну модель туристичного кластеру в межах ринкового фактора “туристичний попит- туристична пропозиція”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є всебічний аналіз розвитку внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами, виявлення ролі торгівлі у розвитку туристичних кластерів з метою підвищення ефективності їх функціонування та забезпечення інтенсифікації торгівлі в туристично-рекреаційних зонах.
Відповідно до заявленої мети, в дисертації поставлено і вирішено такі наукові завдання:
> проаналізовано сутність та економіко-технологічні характеристики туристичного бізнесу;
> систематизовано засади організації торгівлі споживчими товарами і послугами в умовах структуризації туристичних кластерів;
> проаналізовано методологічні підходи до управління та оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств;
> досліджено регіональні особливості розвитку торгівлі споживчими товарами та послугами, а також динаміку розвитку ресторанного господарства як кластерних елементів туристичної галузі;
> окреслено стратегічні пріоритети розвитку торгівлі як провідного елементу туристичного кластеру;
> запропоновано основні напрями інноваційного розвитку торговельних підприємств у туристично-рекреаційних зонах України;
> розроблено математичну модель системного аналізу розвитку торгівлі в туристично-рекреаційних зонах;
> виявлено проблеми формування сприятливого бізнес-середовища у туристичній галузі та запропонувати інституційні шляхи їх подолання.
Об’єктом дослідження є процеси організації торгівлі в умовах розвитку туристичного кластеру.
Предметом дослідження є особливості та закономірності функціонування вітчизняного туристичного кластеру, теоретичні засади організації торгівлі споживчими товарами і послугами, методичні підходи до управління та оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств, інституційні інструменти регулювання розвитку туристичної галузі України.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи склали академічні та практичні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів з питань функціонування та розвитку туризму, організації торгівлі товарами і послугами. Тнформаційною базою дисертації стали офіційні українські та зарубіжні статистичні відомості, законодавчі та нормативні акти України, офіційні документи органів місцевого самоврядування.
Під час проведення дослідження застосовано системні принципи класичної економічної теорії та сучасних теорій ринкової економіки, використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Зокрема, методи наукового абстрагування, аналізу та синтезу, структуризації та систематизації застосовано під час побудови логічно-структурної декомпозиції інфраструктурної побудови індустрії туризму, структурних моделей цілісного туристичного комплексу та системи туризму. Метод кластеризації дозволив виявити функції та цілі взаємодії торговельних і споріднених бізнесів усередині туристичного кластера, його структурно-функціональну модель. SWOT-аналіз дозволив оцінити потенційні сильні сторони і внутрішні слабкості торговельних підприємств. Низку аналітичних і графічних методи використано для розробки власної методології системного оцінювання стану розвитку торгівлі в туристично-рекреаційних зонах через призму таксономічного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
> на підставі узагальнення теоретичних та прикладних досліджень з проблематики дисертаційного дослідження розроблена концептуальна модель системного оцінювання стану розвитку торгівлі як елементу туристичного кластера. Використання математичного апарату таксономічного аналізу показників розвитку таких кластерних елементів, як торгівля, ресторанне господарство та сфера послуг дало можливість адекватного визначення стимуляторів та дестимуляторів та з’ясувати їх вплив на інтегральну оцінку розвитку туристично-рекреаційних зон. Висока достовірність результатів апробації моделі дозволяє її використання на регіональному та загальнодержавному рівнях розвитку вітчизняного туризму;
удосконалено:
> сформульовано авторський підхід до визначення структурної схеми системи туризму, в рамках якої об’єкту туристичної діяльності (туристу) в системі протистоїть суб’єкт туристичної діяльності (індустрія туризму), який і виступає виробником споживаних туристом товарів і послуг. Це дозволило точно ідентифікувати всі суб’єкти системи туристичного кластеру;
> систематизацію ієрархії методів оцінки конкурентоздатності, що дозволяють достатньо точно визначити співвідношення і розробити першочергові заходи щодо посилення становища підприємства на ринку, встановити потенційних конкурентів, виробити рекомендації щодо формування конкурентної стратегії;
> визначення взаємозв’язків стратегічної мети та цілей розвитку підприємств торгівлі з врахуванням інтересів інших учасників туристичного кластеру. Це дозволяє обґрунтовано визначати мету та цілі формування стратегічних засад розвитку торгівлі туристично-рекреаційних зон, що
сприятиме ефективнішому розвитку всіх елементів туристичного кластера;
набули подальшого розвитку:
> уточнено поняття туристичної індустрії, яка визначається як сукупність підприємств, установ і організацій матеріального виробництва і невиробничої сфери, що забезпечують виробництво, розподіл, обмін і споживання туристичного продукту, освоєння і використовування туристичних ресурсів і створення матеріально-технічної бази туризму. Це дозволило більш точно структурувати елементи індустрії туризму;
> структурно-логічна схема реалізації адаптивного управління торгівлею на мікрорівні за умов кластерної організації туризму. Застосування цієї схеми на регіональному та загальнодержавному рівнях дозволяє оптимізувати інституційний вплив на діяльність торгівлі в туристично- рекреаційних зонах;
> доповнено і уточнено структурно-функціональну модель туристичного кластеру, з чітким вирізненням в його межах ринкового фактора “туристичний попит - туристична пропозиція”. Використання моделі сприятиме якісному і узгодженню розвитку всіх структурних елементів туристичного кластеру;
> наповнено новим змістом економічні та соціальні функції торгівлі. Ступінь розвитку цих функцій характеризує спроможність торгівлі як економічної підсистеми, її самодостатність і самовизначення в системі суспільного розподілу праці, суспільну роль торгівлі як інституту соціально- економічних відносин.
Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні наукового аналізу особливостей розвитку вітчизняної сфери торгівлі в туристично-рекреаційних зонах та адаптації до торгівлі як елементу туристичного кластеру сучасних вимог конкурентного середовища в умовах інтеграції у світову туристичну індустрію, що дозволить забезпечити стабільне економічне зростання туристичних регіонів України.
Результати дисертаційного дослідження були використані у навчальному
процесі при розробці методичного забезпечення з таких дисциплін кафедри теоретичної та прикладної економіки та деяких інших кафедр Львівського торговельно-економічного університету: “Макроекономіка”, “Мікроеконо-
міка”, “Регіональна економіка”, “Глобальна економіка” (довідка № 6/01-1.08 від
16.03.2018 р. Львівського торговельно-економічного університету).
Практичне значення роботи полягає у розробленні пропозицій та
рекомендацій щодо напрямів організації торгівлі як елемента туристичного кластеру. Методологічні та практичні рекомендації можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування під час планування розвитку рекреаційних зон, інституційного забезпечення інноваційного розвитку суб’єктів торгівлі, підвищення ефективності управління діяльністю господарюючих суб’єктів сфери торгівлі на регіональному рівні тощо.
Результати дисертаційного дослідження щодо запровадження окремих напрямів інноваційного розвитку в туристично-рекреаційних зонах були використані в управлінні роботою торговельних підприємств Львівської обласноъ спілки споживчих товариств (довідка № 14/08 від 14.08.2017).
Окремі методичні положення дисертаційної роботи щодо формування стратегічних засад забезпечення розвитку торгівлі в туристично-рекреаційних зонах прийняті до впровадження Управлінням туризму та курортів Львівської обласної державної адміністрації при розробці Програми розвитку туризму та курортів у Львівській області на наступні роки (довідка № НП-131/17 від 14.07.2017).
Деякі положення дисертаційної роботи були використані науково- дослідною лабораторією економічної оцінки ЛТЕУ при розробці методики визначення ефективності функціонування господарських систем (були враховані пропозиції дисертанта щодо методології системного оцінювання стану розвитку торгівлі в туристично-рекреаційних зонах через призму таксономічного аналізу основних показників (довідка № 5/01-1.08 від
10.03.2018 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій висвітлено авторське тлумачення концепцій та методологічних підходів щодо організації торгівлі як елемента структури туристичного кластеру. Усі наукові результати, що виносяться автором на захист, відображені у публікаціях. У дисертаційному дослідженні використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали схвальні відзиви на 5 міжнародних і всеукраїнських науково- практичних конференціях: Формування сучасного конкурентного середовища: інтеграція та глобалізація (м. Гринвіч, Велика Британія, 2018 р.); Сучасні тенденції в економіці та управлінні (м. Запоріжжя, 2017 р.); Регіональні проблеми розвитку територіальних систем: теорія, практика, перспективи (м. Ужгород, 2016 р.); Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах інтеграції: досягнення та проблеми (м. Харків, 2016 р.); Динамика та на съвременна та наука - 2011 (м. Софія, Болгарія, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати, сформульовані у дисертаційному дослідженні, відображено у 12 наукових працях (6 - у фахових наукових виданнях, з яких 1 - у наукометричних базах; 1 - в іноземному наукометричному виданні; 5 - у збірниках матеріалів наукових конференцій) загальним обсягом 3,92 друкованих аркушів, з них 3,71 належить автору.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи з додатками становить 258 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 227 сторінках друкованого тексту. Дисертаційна робота містить 36 таблиць, 25 рисунків, 11 формул і 11 додатків. Список використаних джерел налічує 166 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження особливостей функціонування та розвитку сфери торгівлі в туристично-рекреаційних зонах дало змогу зробити такі висновки:
1. Розвиток туристичної галузі забезпечує іміджеві переваги країни на міжнародній арені, значно активізує соціально-економічне середовище, адже сучасному туризму притаманні властивості активно приймати участь у збільшенні рівня місцевих доходів і подоланні безробіття шляхом створення великої кількості робочих місць, у тому числі самозайнятих. Туристичному продукту притаманні наступні особливості: невідчутність, нерозривність виробництва і споживання, мінливість якості, нездатність до зберігання. Особливістю туристичної індустрії є техніко-економічна специфіка туристичних галузей, яка виключає можливість об’єднання в рамках однієї галузі всієї або більшої частини її матеріально-технічної бази.
2. Сутність кластерного підходу у туристичній індустрії полягає в злагодженому розвитку групи юридично незалежних компаній з одного регіону, які працюють в суміжних галузях. Взаємний обмін інформацією підвищує якість послуг, а єдина економічна політика веде до зростання конкурентоспроможності учасників. Ознаками туристичного кластеру є наявність стійких економічних зв’язків між галузями, орієнтованими на задоволення суспільних потреб в рекреації. В туристичному кластері його учасники можуть більш злагоджено взаємодіяти між собою і владними структурами, а також з партнерами в Україні і за кордоном, створюються більш вигідні умови для виробництва нових туристичних продуктів і послуг, завдяки чому створюється інноваційне і ділове конкурентне середовище.
Серед інших галузей туристичного кластеру торгівля споживчими товарами і послугами виділяється високим динамізмом, територіальною сегментацією, взаємними контактними відносинами із споживачами, високою швидкістю обороту капіталу, функціонуванням великої кількості підприємств переважно малого бізнесу. Важливу роль у туристичному кластері відіграють послуги підприємств ресторанного господарства, які виробляють продукцію, реалізують її і організують споживання. Таким чином, торгівля як складова кластеру туризму є необхідною умовою освоєння рекреаційних ресурсів і розвитку туристичної індустрії в цілому. Її особливість полягає в тому, що вона обслуговує як туристів, так і місцеве населення, тому її розвиток сприяючи туристичному освоєнню території, покращує умови життя населення регіону.
3. Для торговельних підприємств туристичного кластеру актуальною є проблема використовування управлінської парадигми, заснованої на конкурентних відносинах. Управління конкурентоздатністю торговельного підприємства передбачає вирішення складної задачі повної нейтралізації або часткового обмеження впливу деструктивних чинників та формування інструментів захисту проти загроз, перетворення зовнішніх позитивних впливів в джерело зростання конкурентних переваг, гнучкість та синхронізацію управлінських відповідей на динамічні зміни середовища.
4. У 2013-2017 роках на 10 тисяч населення Львівської області стабільно припадає 15 підприємств роздрібної торгівлі, однак сучасні формати торгівлі складають лише 2% загальної чисельності. Оборот роздрібної торгівлі по всіх районах та містах щорічно коливався. У 2017 р. спостерігається його фактичне зростання, найбільші темпи демонструють міста з розвиненою інфраструктурою лікувального туризму.
За аналізований період чисельність об’єктів ресторанного господарства Львівської області скоротилась більше як на третину, а індекс фізичного обсягу обороту нижче 100% свідчить про високий нереалізований потенціал цього елементу туристичного кластеру. За оборотом ресторанного господарства на особу на перші місця виходять центри лікувального туризму - міста Трускавець, Моршин та Сколівський район. Високі показники демонструють і інші центри туризму - Турківський, Стрийський, Буський, Жовківський райони.
Обсяг реалізованих послуг протягом 2012-2016 років щорічно зростав, однак у 2017 році дещо скоротився. За обсягом реалізованих послуг домінує місто Львів, найкращі темпи зростання продемонстрували міста Новий Розділ,
Трускавець, Стрийський, Перемишлянський, Сколівський, Жидачівський, Сокальський райони. Обсяг експорту послуг перевищує обсяг імпорту. Щодо послуг, залучених до функціонування туристичного кластеру, в експорті Львівщини вони займають невелику частку, поступаючись експорту послуг з переробки матеріальних ресурсів.
5. Адаптація торгівлі, як провідного елементу туристичного кластеру, до сучасних вимог конкурентного середовища повинна відбуватись керовано, цілеспрямованою дією всіх учасників управління, мати як тактичний, так і стратегічний характер, з врахуванням виявлених можливостей розвитку торгівлі як кластерного елемента туризму. Оптимальні стратегічні рішення мають враховувати особливості функціонування підприємств сфери торгівлі, специфіку формування клієнтів в туристично-рекреаційних зонах. Стратегічні альтернативи розвитку підприємств сфери торгівлі включають інноваційну стратегію, стратегію розвитку ринку, залучення додаткових ресурсів, скорочення витрат.
6. Інноваційний розвиток торгівлі в туристично-рекреаційних зонах повинен відбуватись з впровадженням новітніх інструментів, методів, тобто організаційних новацій щодо оптимізації руху товарів, поліпшення якості обслуговування споживачів, раціоналізації витрат обігу, підвищення ефективності торговельної діяльності.
7. За результатами таксономічного аналізу сформовано узагальнювальну оцінку стану розвитку торгівлі як системи через призму основних показників розвитку торгівлі. При цьому визначено стимулятори та дестимулятори розвитку торгівлі в туристично-рекреаційних зонах з врахування показників розвитку підприємств торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг. Визначено, що основними стримуючими показниками стали: зниження туристичних потоків, зниження кількості послуг з тимчасового розміщування і організації харчування, а також зростання тінізації послуг тимчасового розміщення. Отож, можливості розвитку торгівлі як елементу туристичного кластеру зумовлювались існуючими перешкодами та дестимуляторами.
8. Підвищення ефективності управління торгівлею в межах туристичного кластеру повинно відбуватись за оптимального поєднання удосконалення управлінських процесів на загальнодержавному, регіональному та мікрорівнях. Підвищення ефективності функціонування торгівлі як елементу туристичного кластеру на мікрорівні повинно здійснюватися шляхом імплементації адаптивного управління в управлінську діяльність торговельних підприємств. Основними напрямками удосконалення управління розвитком торгівлі на регіональному рівні є сприяння у покращенні загального “фону” функціонування підприємств: зміцнення економічного стану держави,
створення сприятливого бізнес-середовища, боротьба з корупцією. В умовах децентралізації удосконалення управління має відбуватись шляхом сприяння фінансовому забезпеченню розвитку торговельних підприємств, управління оптимальним розміщенням суб’єктів торгівлі, реалізації контролюючих заходів щодо дотримання законодавства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика / Г. Л. Азоев. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - 208 с.
2. Адамова К. З. Тематические туристские кластеры / К. З. Адамова // Новый век: история глазами молодых. - Саратов: Изд-во Саратовского
университета. - 2008. - Вып.7 - С. 215-218.
3. Акмаєва Д. Р. Особенности обеспечения инновационного развития розничной торговли [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://na- conference.ra/doklady-obsuzdemja-konferenzija/8-sektziya_4/27/
4. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». - К.: НІСД, 2017. - 928 с.
5. Ахматова М. Теоретические модели конкурентоспособности / М. Ахматова,
Е. Попов // Маркетинг. - 2003. - №4. - С. 25-38.
6. Багиев Г. Л. Маркетинг : учебн. для вузов / ]Г. Л. Багиев, В. М. Тарасевич, Х. Анн] ; Под общ. ред. Г. Л. Багиева. - 3-е изд. перераб. и доп. - СПб.: Питер. - 2005. - 733 с.
7. Бакуменко О. А. Развитие подходов к оценке эффективности функционирования региональных туристских кластеров / О. А. Бакуменко // Региональная экономика: теория и практика. - 2013. - № 46. - С. 41-50.
8. Безгінова Л. І. Формування оптимальної структури капіталу в підприємствах роздрібної торгівлі : дис. канд. екон. наук : 08.07.05 / Безгінова Л. І. - Харків, 2004. - 235 с.
9. Бешелев С. Математико-статистичні методи експертних оцінок / С. Бешелев, Ф. Гурвиц. - М.: Статистика, 1994. - 256с.
10. Бороненко В. Изучения роли кластеров в повышении конкурентоспособности региона / В. Бороненко // Економіст. - 2008. - №
10. - С. 50-51.
11. Боярська М. О. Аналіз стратегій розвитку підприємства / М. О. Боярська // Глобальні та національні проблеми національної економіки. - №5, 2015. -
С.306-310
12. Важинський Ф. А. Пріоритети розвитку підприємницького потенціалу сільських територій / Ф. А. Важинський // Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип. 26.6. - С. 73-78.
13. Валигурский Д. И. Организация предпринимательской деятельности: Учебник / Д. И. Валигурский. - М.: Дашков и Ко. - 2005. - 737 с.
14. Вартість дотримання податкового законодавства в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.svb.org.ua/sites/default/files /Intemational_Fmance_Corporation_Vartist_dotrimannya_podatkovogo_zakonod avstva.pdf