ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ІННОВАЦІЙНІЙ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ОПЕРАТОРА ЗВ’ЯЗКУ

Краткое описание

ЗМІСТПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................5ВСТУП..........................6РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ І ЙОГО ТРАНСФОРМАЦІЇ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ....................................................131.1. Сутність і формування інтелектуального потенціалупідприємства.........................................................................................131.1.1 Гносеологія інтелектуального капіталу.....131.1.2 Людський капітал як основа формування й розвиткуінтелектуального капіталу ..........221.1.3 Вплив інфокомунікаційного розвитку на вдосконалюванняінтелектуального капіталу.......................291.2. Інтелектуальна власність як багатофункціональний інструментвирішення стратегічних і економічних завданьпідприємства..........331.2.1. Використання об'єктів права інтелектуальноївласності..........................................331.2.2. Інтелектуальна власність як об'єкт управлінняі засіб конкурентної боротьби..................................................421.3. Особливості обліку інтелектуального капіталу на та йоговзаємозв’язок з нематеріальними активами підприємства...........451.3.1 Особливості обліку інтелектуального капіталу напідприємстві.451.3.2 Взаємозв’язок інтелектуального капіталу з нематеріальнимиактивами підприємства.....48ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1....56РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА МЕТОДІВ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУНЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ЯК ФОРМИ ОБЛІКУІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОПЕРАТОРА ЗВ’ЯЗКУ...............612.1. Економічний аналіз стану й використаннянематеріальних активів ВАТ «Укртелеком»..............612.1.1 Основні напрямки й завдання аналізу нематеріальнихактивів...............612.1.2 Аналіз наявності і руху нематеріальних активів...............672.1.3 Аналіз ефективності використання нематеріальнихактивів...............702.2. Прогнозування використання та розвиток нематеріальних активівВАТ «Укртелеком»..........792.2.1 Прогнозування використання нематеріальних активівВАТ «Укртелеком»......792.2.2 Закономірності розвитку нематеріальних активів.......842.3. Вплив інфокомунікацій на розвиток інтелектуального капіталу872.3.1 Прогнозування розвитку інфокомунікацій в Україні.............872.3.2 Визначення ступеня впливу інфокомунікацій на збільшенняінтелектуального капіталу оператора зв'язку.......................1042.4. Вплив підвищення інтелектуального потенціалу виробництвана продуктивність праці оператора зв'язку.................106ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2..........116РОЗДІЛ 3. ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇДІЯЛЬНОСТІ ЯК ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУОПЕРАТОРА ЗВ'ЯЗКУ...........1223.1. Основні принципи організації інтелектуальноїінноваційної діяльності на підприємстві..........................................1223.2. Інноваційна модель розвиткуоператора зв'язку............................................................127ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3......153ВИСНОВКИ.....158ДОДАТКИ:Додаток А. Результати економічного аналізу нематеріальнихактивів...................171Додаток Б. Результати прогнозування використаннянематеріальних активів................................................................180Додаток В. Результати розрахунку закономірностей розвиткунематеріальних активів...................195Додаток Д. Результати прогнозування інфокомунікаційв Україні...............196Додаток Е. Результати аналізу впливу підвищення інтелектуальногопотенціалу на продуктивність праці оператора зв'язку............198Додаток Ж. Результати оцінки можливостей оператора зв'язкупо створенню інноваційної моделі розвитку...............199Додаток З. Акти, довідки про апробацію та впровадженнярезультатів дисертаційного дослідження .................................209СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................215

Список литературы

ВИСНОВКИВизначальними векторами росту сучасної економіки, заснованої на знаннях і інформації, стали новітні види виробництва, що базуються на ІП як основному ресурсі новітнього покоління. Підвищення ІП є основою нарощування ІК, ефективне використання активів якого невіддільно від інноваційного шляху розвитку підприємств, організацій та економіки країни в цілому. Проведене в дисертації дослідження процесу формування і реалізації інноваційної моделі розвитку українського оператора зв'язку ВАТ «Укртелеком», дозволило зробити наступні висновки та пропозиції:1. У сучасних умовах для забезпечення ефективної роботи підприємства, його конкурентноздатної та інноваційної привабливості особливого значення набуває ІП, що пов’язує матеріальні і НМА в єдину системну структуру виробничого потенціалу підприємства. Процеси інтелектуалізації виробництва, ускладнення систем управління організаціями обумовлюють необхідність розкриття основних напрямків перетворення виробництва, накопичення ІП і трансформації його в ІК.2. Різноманіття понять терміна «ІК» свідчить про відсутність чіткої теоретичної бази для визначення його сутнісних сторін як економічної категорії. Тому в роботі доповнено таке поняття з позицій виробничо-соціальної категорії: ІК це виробничо-соціальний комплекс таких елементів, як: ЛК, ІфК, УК, ІВ, КлК, що забезпечує на новому, більш досконалому професійному й технічному рівнях виробництво продуктів і послуг, здатних конкурувати на відповідному ринку (знань, ідей, товарів, послуг).3. Із всіх елементів ІК особлива увага звернена на ЛК, ІфК, ІВ, що забезпечують практичні основи у створенні, удосконалюванні й впровадженні прогресивних напрямків НТП на підприємствах.4. Визначено, що головним змістом ІК є ЛК один з основних рушійних факторів економічного росту, здатний накопичений запас знань і навичок творчо реалізувати у відтворювальному процесі нових видів продукції й послуг. У зв'язку із цим визначено підхід до збереження вартості ІК, з якого стає очевидним, що зведення вартості ЛК до нуля призводить до нуля вартість усього ІК фірми. Підкреслено зростаючий інтерес економістів-теоретиків і окремих фірм до людських творчих здатностей у процесі створення й освоєння усе більше складних і технологічних видів продукції. Тому, на основі теорії Т. Стюарта і методики, розробленої фахівцями ВАТ «Уктрелеком», визначено підхід до оцінки ЛК, що дозволяє відслідковувати динаміку розвитку ЛК залежно від обсягів відповідних інвестицій і свідомо керувати ним, регулюючи вікові і професійні.5. Відзначено, що відновленню й ефективному використанню ІК істотно сприяє розвиток інфокомунікацій через підвищення рівня інформаційної культури, знань і їхнє перетворення з потенціалу в безпосередній ресурс економіки. Головний зовнішній прояв інформатизації це інтенсивне насичення всіх сфер життєдіяльності суспільства інформаційними продуктами й послугами, а внутрішня сутність розкривається під впливом поширення інфокомунікаційних інструментів посилення інтелектуальних здібностей людей і машин, що представляють собою, так чи інакше, ІфК підприємства. Отже, ІфК через свої активи виступає одним з основних елементів формування й реалізації ІК підприємства. Відіграючи роль сполучної ланки між інформатизацією й інтелектуалізацією суспільства, інфокомунікації, з одного боку, є пріоритетним напрямком розвитку національної економіки знань, а з іншого боку сприяють накопиченню творчих результатів діяльності людини, серед яких особливе місце займає ІВ.6. У роботі представлена еволюція ІВ, її нормативно-правові основи, роль у розвитку виробництва й забезпеченні його конкурентоспроможності. Наведено класифікацію об'єктів права ІВ, аналізується їхнє використання в процесі створення й впровадження нововведень. У результаті відзначено: Україна, не дивлячись на позитивні тенденції в сфері винахідництва та раціоналізації, ще відстає від високорозвинених країн по показниках, що характеризують розвиток НТП. Внаслідок подвійного зниження рівня використання спеціально підготовленого до продуктивної роботи трудового потенціалу, тринадцяти кратного зменшення кількості підприємств, що здійснюють винахідницьку діяльність, зниження використовуваних у виробництві рацпропозицій до рівня в 10 разів меншого, ніж в 60-і роки ХХ ст., сталося зниження коефіцієнта самозабезпечення країни технічними рішеннями до 55%; ріст коефіцієнта технологічної залежності до 80%. Тому для підвищення рівня впровадження об'єктів права ІВ запропоновано здійснювати державну підтримку їхньої комерціалізації усередині країни й за рубежем, стимулювати впровадження інтелектуальної продукції у виробництво, у т.ч. зменшуючи податкове навантаження на фірми, що використають нові й ефективні запатентовані винаходи; у галузі транспорту й зв'язку немає різкого спаду рівня створення й використання науково-технічної продукції, й на сьогодні зосереджене половина раціоналізаторських пропозицій країни, що вказує на її високий творчий потенціал, з нарощуванням і ефективним використанням якого може бути зв'язаний перехід економіки України на інноваційний шлях розвитку; для досягнення успіхів у конкурентній боротьбі й росту добробуту підприємства виникає необхідність створення ефективної системи управління ІВ, шляхом утворення в структурі підприємств функціональних підрозділів, покликаних у повному обсязі вирішувати організаційно-методичні, науково-технічні питання планування, впровадження, обліку й використання її об'єктів; об'єкти права ІВ є багатофункціональним інструментом вирішення стратегічних і економічних завдань підприємства, ефективний менеджмент якого покликаний забезпечити управління ним як ключовим активом. Виходячи із цього, у роботі визначається місце об'єктів права ІВ в системі обліку як елемента НМА. Розглядається структурна характеристика НМА у частині вартості об'єктів права ІВ (ІА) і гудволу.7. Зростаюче значення в ринковій економіці НМА, як форми обліку ІК обумовило необхідність дослідження суті такого поняття. Аналіз спеціалізованої літератури виявив відсутність єдиної точки зору по цій проблемі, тому в роботі уточнено таке поняття як головного фактору інноваційного виробництва: НМА один з видів необоротних активів, якісних, інноваційних ресурсів, що забезпечують можливості відновлення й підвищення рівня ефективності ІК виробництва і його продукції. Таке визначення стимулює до поглибленого дослідження їхньої участі у формуванні ІК підприємства, у ході якого; запропонована модель кругообігу ІК шляхом позначення стадії переходу новостворюваних інтелектуальних продуктів в ІА для включення нової інтелектуальної вартості в кругообіг ІК;показано відсутність однозначного взаємозв'язку між поняттями «ІК», «ІВ», «НМА», у зв'язку із чим обґрунтовано й подано схематично взаємозв'язок ІК з НМА з погляду існуючого й перспективного бачення для максимально правильного відображення ІК в системі обліку через поняття «НМА».