ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ НА РИНКУ ПРАЦІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИМОВА Марія Олександрівна

УДК 331.5: 005.332.4 – 057.4

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ НА РИНКУ ПРАЦІ

Спеціальність 08.00.07 – демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник
Шаульська Лариса Володимирівна,
доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФАХІВЦЯ НА РИНКУ ПРАЦІ 11

1.1. Конкурентна основа реалізації спроможності до праці 11
1.2. Роль освітнього чинника в формуванні конкурентоспроможності
фахівця 34
1.3. Порівняльна оцінка національних систем освіти, в аспекті формування конкурентних переваг фахівців 59
Висновки до розділу 1 77
РОЗДІЛ 2. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ НА РИНКУ ПРАЦІ ТА ОСВІТНІ ЧИННИКИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ 79

2.1. Конкурентоспроможність фахівців в умовах структурної невідповідності попиту та пропозиції на ринку праці 79
2.2. Стан і тенденції розвитку сфери освітніх послуг України 104
2.3. Оцінка якості освітніх послуг та ступеня конкурентоспроможності фахівців з економічною освітою 128
Висновки до розділу 2 156
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ НА РИНКУ ПРАЦІ 160

3.1. Моделювання процесу забезпечення конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці 160
3.2. Вдосконалення системи управління професійною орієнтацією
населення 173
3.3. Забезпечення конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці: організаційно-економічний, нормативний та інституціональний аспекти 185
Висновки до розділу 3 203
ВИСНОВКИ 206

ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 229

ВСТУП

Актуальність теми. Підготовка кваліфікованих фахівців, що повністю відповідає сучасним світовим і національним тенденціям розвитку економіки і науки, є першочерговим завданням на шляху створення конкурентоспромо-жної високотехнологічної країни, якою має стати Україна.
Актуальною є проблема недостатнього рівня задоволеності потреби ро-ботодавців в кадрах, що здебільшого обумовлено неефективністю системи професійного самовизначення молоді, відсутністю систематизованої інфор-мації щодо актуальних на ринку праці професій, низьким рівнем взаємодії між роботодавцями та освітньою сферою, недосконалістю існуючої системи освіти, зниженням якості підготовки студентів за рахунок зростання кількості приватних вищих навчальних закладів тощо. Все це загострює проблеми надлишку робочої сили з вищою освітою, при низькій якості підготовки мо-лодих фахівців, зменшує віддачу від інвестицій у людський капітал і стримує розвиток економіки. Тому своєчасним є питання підвищення рівня конкурен-тоспроможності молодих фахівців задля забезпечення ефективного функціо-нування економіки та розв’язання проблем у цій сфері.
Невідповідність кількісно-якісних параметрів робочої сили потребам економіки та завдання підвищення її конкурентоспроможності є достатньо поширеною тематикою досліджень вітчизняних і закордонних вчених. Зок-рема, питанням вирішення проблем структурного дисбалансу на ринку праці та шляхів їх подолання, дефіциту робітничих кадрів у своїх роботах приді-ляють увагу В. Антонюк, С. Бандур, О. Грішнова, Т. Заяць, Е. Лібанова, Н. Лук’янченко, О. Новікова, І. Петрова, Л. Шаульська; особливості викорис-тання компетентнісного підходу в професійній освіті досліджують Дж. Равен, В. Хутмахер, І. Зимня, І. Зязюн, А. Колот, К. Корсак, Н. Ничкало, В. Петюх; тенденції управління конкурентоспроможністю ринку праці та робочої сили – Л. Лісогор, М. Семикіна, С. Сотнікова, С. Хазова, О. Цимбал, Н. Шульга та інші.
Водночас недостатньо дослідженими є особливості забезпечення конку-рентоспроможності певних професійних та вікових груп населення. Гострою проблемою для сучасного ринку праці є високий рівень незадоволеного по-питу на фахівців при наявності досить стабільної пропозиції, понад усе серед осіб, що мають вищу професійну освіту в сфері економіки, юриспруденції, інформаційних технологій тощо. Найбільшу частку пропозиції складають молоді фахівці без професійного досвіду, що свідчить про наявність недоліків у системі підготовки кадрів та є індикатором необхідності якнайшвидшого реагування з боку держави на регулювання змісту процесу навчання. Важ-ливість зазначених питань визначає актуальність теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і структуру викладення матеріалів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи ка-федри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України – держ-бюджетної теми «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підп-риємство» (номер держреєстрації 0106U012389, 2006-2010 рр.), в рамках якої автором розроблено механізм управління конкурентоспроможністю фахівців на ринку праці на регіональному і національному рівнях.
Дослідження виконано також відповідно до госпдоговірної тематики Донецького національного університету: «Визначення потреби базових галу-зей економіки Донецької області в кадрах у довгостроковій (до 2020 р.) перс-пективі» (№08-139-03У, 2008 р., замовник – Донецький обласний центр за-йнятості), в межах якої автором розраховано показники забезпеченості підп-риємств регіону фахівцями з економічною освітою; «Дослідження структур-них змін регіонального ринку праці в післякризовий період» (№10-139-21У, 2010 р., замовник – Донецький обласний центр зайнятості), при виконанні якої було визначено ступінь і фактори впливу кризових явищ в економіці на формування структури попиту на регіональному ринку праці; «Розробка се-редньострокової стратегії забезпечення економіки області висококваліфіко-ваними робітничими кадрами» (№08-139-14У, 2008 р., замовник – Донецький обласний центр зайнятості), при розробці якої досліджено сучасні особ-ливості партнерства між роботодавцями та освітніми установами щодо підго-товки кадрів і підвищення рівня конкурентоспроможності випускників, ви-значено основні напрями вдосконалення державного регулювання професій-но-освітньої структури регіонального ринку праці; «Дослідження впливу профорієнтаційної роботи з молоддю на структуру пропозиції на робочу си-лу» (№11-139-23У, 2011 р., замовник – Донецький обласний центр зайнятос-ті), за якою визначено мотиваційний механізм професійного самовизначення молоді та запропоновано напрями вдосконалення системи професійної орієн-тації в регіоні.
Результати участі у зазначених науково-дослідних роботах, отримані особисто автором, відображено у наукових статтях і розділах монографій, які наведено у списку публікацій.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрун-тування теоретико-методологічних засад і розробка науково-практичних ре-комендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці та активізації освітнього чинника конкурентоспроможності.
Відповідно до мети роботи у дисертації поставлено та вирішено такі за-вдання:
дослідити теоретичні засади формування конкурентної основи реалізації спроможності до праці;
обґрунтувати роль освітнього чинника в забезпеченні конкурентоспро-можності молодих фахівців;
здійснити комплексний аналіз рівня конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці;
узагальнити основні напрями забезпечення конкурентоспроможності фахівця через розвиток національної системи освіти;
визначити ступінь задоволеності роботодавців і фахівців якістю підгото-вки кадрів у системі освіти та тенденціями розвитку цієї системи;
дослідити вплив рівня конкурентоспроможності молодих фахівців на стан соціально-економічного розвитку країни;
розробити пропозиції щодо удосконалення чинної системи професійної орієнтації населення;
запропонувати заходи щодо вдосконалення змісту, форм і практики фу-нкціонування національної освітньої системи в рамках забезпечення реалізації концепції навчання протягом усього життя.
Об’єкт дослідження – процес формування конкурентних переваг моло-дих фахівців у рамках системи освіти.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні, організаційно-економічні та практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності моло-дих фахівців на ринку праці.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослі-дження виступають фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економічні закони і категорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. При вирішенні поставлених задач було використано загальнонаукові та спе-ціальні методи наукового дослідження: системного аналізу (для узагальнення і вивчення категоріального апарату визначення конкурентної основи реаліза-ції спроможності до праці); соціологічного дослідження (для побудови опти-мальної моделі фахівця з економічною освітою, визначення рівня конкурен-тоспроможності сучасних молодих фахівців з економічною освітою, обґрун-тування важливості певних якісних характеристик фахівця у трудовій діяль-ності), узагальнення (при дослідженні зарубіжного досвіду побудови націо-нальних освітніх систем, побудові життєвого циклу розвитку конкурентосп-роможного фахівця), економіко-статистичного (для аналізу тенденцій розви-тку ринку праці та освітніх послуг, параметрів розвитку системи освіти, її якості та структури); структурно-функціонального (при розробці напрямів вдосконалення національної освітньої системи та механізму професійної орі-єнтації населення країни).
Емпіричною і фактологічною основою дослідження виступають законодавчі та нормативно-правові акти України, інформація Державної служби статистики України, Донецького обласного управління статистики, Донецького обласного центру зайнятості; Інтернет-порталів з пошуку роботи «Хедхантер», «Робота.ua»; аналітичні звіти й інформаційні матеріали Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України, ЄС, МОП, ЮНЕСКО; результати вибіркового обстеження Державної служби статистики України «Базова захищеність населення України», соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України «Українське суспільство»; рейтингів вищих навчальних закладів, проведених компанією «СКМ», газетою «Деньги» і журналами «Фокус», «Кореспондент»; результати опитування роботодавців і фахівців з економічною освітою щодо оцінки рівня конкурентоспроможності випускників навчальних закладів, що було проведено автором особисто.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоре-тичних і науково-методичних основ управління конкурентоспроможністю фахівців і розробці науково-практичних рекомендацій щодо використання інструментів регулювання параметрів розвитку сфери освітніх послуг у на-прямі наближення їх до вимог роботодавців.
Основні результати, що мають наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
розроблено варіативні моделі професійно-освітньої траєкторії фахівця, виокремлено типову сучасну та оптимальну моделі професійного розвитку особистості (з точки зору накопичення конкурентних переваг) на підставі ви-користання методологічного підходу, особливістю якого є врахування раціо-нальності витрат часу на навчання, своєчасність використання елементів професійної орієнтації, компетентнісне наповнення процесу навчання і пос-тійний саморозвиток особистості;
систематизовано та формалізовано за узагальненою оцінкою роботодав-ців перелік компетенцій та особистісних рис фахівців з економічною освітою, що у сукупності забезпечують їх високий рівень конкурентоспроможності в умовах поточної кон’юнктури ринку праці;
удосконалено:
організаційну основу інституційного забезпечення державного впливу на ринок праці через обґрунтування доцільності створення Центру розвитку ринку праці та професійної орієнтації молоді з метою регулювання процесу становлення особистості як фахівця і всебічного розвитку людини протягом життя;
науково-методичні підходи до визначення рівня конкурентоспроможно-сті фахівців із використанням елементів соціологічних і маркетингових ме-тодів оцінки якості послуг, що дало змогу виміряти масштаби та глибину які-сної невідповідності попиту і пропозиції на ринку праці, рівень відносної значущості особистісних і професійних компетенцій фахівця, ступінь узго-дженості поглядів суб’єктів трудових відносин щодо рівня компетентності випускників вищих навчальних закладів;
систематизацію умов та чинників впливу на конкурентоспроможність фахівця, що дає змогу класифікувати компоненти та критерії конкурентосп-роможності за демографічними, освітньо-кваліфікаційними, соціально-особистісними та професійними ознаками; цю систематизацію використано як теоретичну базу комплексного дослідження процесу формування конку-рентної основи реалізації спроможності до праці та визначення можливостей накопичення індивідом конкурентних переваг протягом життя;
дістали подальшого розвитку:
категорійний апарат дослідження проблем професійної орієнтації через уточнення поняття професійної ідентифікації особистості, що визначається як процес зваженого та науково обґрунтованого співставлення рис і якостей особистості з вимогами певного виду професійної діяльності на основі ком-плексного дослідження психологічних, медико-фізіологічних та інтелектуа-льних характеристик людини;
система забезпечення конкурентоспроможності молодих фахівців, яка представляє собою сукупність соціально-економічних відносин, суб’єктів, інститутів, засобів впливу та механізмів оцінки, що, на відміну від існуючих, виокремлює національну систему кваліфікацій та моніторинг кількісно-якісного стану ринку праці як ключові інструменти забезпечення структурної збалансованості ринку праці та підвищення рівня конкурентоспроможності випускників навчальних закладів;
модель розвитку конкурентоспроможного фахівця, особливістю якої є використання елементів маркетингової концепції життєвого циклу товару і застосування її для забезпечення узгодженості процесу професійного станов-лення особистості шляхом виокремлення трьох фаз розвитку (становлення, інвестування і реалізації), обґрунтування їх ключових етапів, суб’єктів і чин-ників впливу, кінцевих результатів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення дисертації є науковим обґрунтуванням реалізації системи забезпечення конкурентоспроможності фахівців на ринку праці. Отримані наукові результати впроваджено на державному, регіональному і виробничому рівнях: у діяльності Міністерства регіонального розвитку та будівництва України при формуванні та удосконаленні концептуального, нормативно-правового і науково-методичного забезпечення регіонального управління (довідка №2/2-09/13144 від 10.09.2010 р.); Інституту економіки промисловості НАН України для підготовки наукових доповідей і доповідних записок, направлених до державних, регіональних і місцевих органів влади (довідка №127/774 від 07.07.2011 р.); Головного управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації при внесенні змін до проекту Національної рамки кваліфікацій і розробці напрямів пріоритетного розвитку системи освіти регіону (довідка №01/10-874 від 13.04.2011 р.); Донецького обласного центру зайнятості, при вдосконаленні діяльності відділу з професійної орієнтації молоді (довідка №02-802 від 03.03.2011 р.); Головного управління економіки Донецької облдержадміністрації при формуванні пріоритетних напрямів збалансування регіонального ринку праці; ТОВ «Карбід» при роз-робці проекту програми розвитку персоналу підприємства на 2012-2015 рр. (довідка №20/43 від 24.03.2011 р.).
Результати досліджень також використовуються у навчальному процесі у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при викладанні дисципліни «Управління трудовим по-тенціалом» (довідка №1374/01-26/6.9.0 від 14.11.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно вико-наних наукових досліджень, у якій викладено наукові ідеї та втілено авторський підхід до розробки основних положень, висновків і рекомендацій. Особистий внесок у наукові праці, виконані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які отримано особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і ре-комендації дисертації доповідались і отримали схвалення на таких міжнаро-дних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми розвитку еко-номіки в умовах міжнародної інтеграції» (м. Одеса, 2008 р.), «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.), «Соціа-льно-економічні та демографічні проблеми збереження і розвитку трудового потенціалу регіонів» (м. Тернопіль, 2009 р.), «Соціально-трудові відносини: теорія та практика» (м. Київ, 2010 р.), «Ukraine-Poland-EU: Current state and future trends» (м. Вроцлав, 2010 р.) та інших.
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 14 наукових працях загальним обсягом 5,04 др.арк., у тому числі 2 колективні монографії, 7 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,42 др. арк. (із них 3 – у співавторстві), з них особисто автору належить 2,75 др. арк., 5 у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведених наукових досліджень вирішено важливе наукове завдання розробки теоретичних, науково-методичних та практичних рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці. Основні висновки зводяться до такого.
1. Удосконалено методологічну основу дослідження проблем конкурен-тоспроможності фахівця, яка включає: по-перше, модель розвитку конкурен-тоспроможного фахівця, особливістю якої є виокремлення трьох взаємо-пов’язаних фаз (становлення, інвестування, реалізації), визначення критеріїв переходу між ними, суб’єктів і чинників впливу; по-друге, удосконалену кла-сифікацію компонентів конкурентоспроможності фахівця, що представлено за групами демографічних, освітньо-кваліфікаційних, соціально-особистісних і професійних складових; систематизовано критерії конкурентоспроможності фахівця, розкрито умови її досягнення.
2. Досліджено зміст та особливості процесу формування особистості як фахівця, виокремлено чинники впливу на його ефективність та їхню інститу-ційну приналежність. Доведено визначальну роль освіти і професійної орієн-тації в системі професійного розвитку. Обґрунтовано значущість етапу профе-сійної ідентифікації та удосконалено її визначення.
3. Запропоновано модель професійно-освітньої траєкторії для аналізу змісту процесу набуття фахівцем певного рівня конкурентоспроможності. Розкрито економічну сутність професійно-освітньої траєкторії та розроблено її варіативні моделі: типову сучасну та оптимальну (з погляду формування конкурентних переваг). Встановлено їх ключові етапи, особливості та критерії оптимальності. Це підтвердило важливість зваженої побудови професійно-освітньої траєкторії фахівця на індивідуальному, виробничому, державному (регіональному) рівнях.
4. У відповідності до запропонованої в роботі методики аналізу розкрито особливості процесу формування та реалізації конкурентних основ спромож-ності до праці; визначено параметри професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці; з’ясовано зміни освітньої системи та їх вплив на рівень конку-рентоспроможності сучасного фахівця; встановлено вплив змін в освітній сис-темі України на рівень конкурентоспроможності сучасних фахівців.
5. Запропоновано методичні основи вимірювання ступеня задоволеності роботодавців компетенціями молодих фахівців. З використанням соціологіч-ного та маркетингового інструментарію визначено параметри незадоволеності роботодавців певними якісними характеристиками фахівців (на прикладі фахі-вців з економічною освітою). На цій основі обґрунтовано рекомендації щодо необхідності оновлення змістовного наповнення процесу освіти та побудовано профіль «ідеального» молодого фахівця. Визначено безпосередній вплив освітнього чинника на рівень конкурентоспроможності майбутнього працівника.
6. Шляхом моделювання процесу формування конкурентоспроможності фахівця визначено пріоритетні (за ступенем впливу) групи соціально-економічних чинників: матеріальні, рівень розвитку освітньої інфраструктури, умови праці тощо. Відповідно до виявленої залежності запропоновано напрями удосконалення системи забезпечення конкурентоспроможності фахівців.
7. Обґрунтовано доцільність створення і запропоновано змістовну струк-туру Центру розвитку ринку праці та професійної орієнтації молоді. Визначе-но його місце в інституційному просторі управління трудовою сферою, мету, завдання, ключові функції, структурні підрозділи, етапи впровадження, дже-рела фінансування і ступінь впливу його діяльності на регулювання рівня конкурентоспроможності фахівців і збалансування поточного та перспективного ринку праці. Надано пропозиції щодо альтернатив реалізації функцій центру в умовах ресурсної обмеженості.
8. Розроблено систему управління конкурентоспроможністю фахівців, уточнено організаційно-економічний, нормативно-правовий та інституціона-льний аспекти його діяльності. На основі визначення ступеня взаємодії клю-чових суб’єктів системи та основних загроз на шляху його реалізації встанов-лено напрями підвищення та стабілізації існуючого рівня конкурентоспромо-жності.
9. Обґрунтовано напрями активізації освітніх чинників конкурентоспро-можності та заходи їх реалізації за сферами: матеріально-технічне забезпечен-ня освітнього процесу, підвищення якості науково-педагогічного потенціалу, оновлення змістовного та компетентнісного наповнення процесу навчання, управління освітнім процесом. Доведено необхідність упровадження в Украї-ні Національної системи кваліфікацій і запропоновано заходи щодо вдоско-налення проекту Національної рамки кваліфікацій.