ДЕРЖАВНЕ ТА ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

на правах рукопису

РЯБОКОНЬ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 347.754:331.104

ДЕРЖАВНЕ ТА ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
кандидат економічних наук, доцент
Сапельнікова Надія Леонідівна

Примірник дисертації ідентичний
за змістом з іншими примірниками,
поданими до спеціалізованої
вченої ради.
Вчений секретар Н.Л.Сапельнікова

Донецьк, 2012

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО ТА ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРАЦІ 10
1.1. Соціальна сутність трудових відносин як системи у сучасних умовах господарювання 10
1.2. Поняття колективних угод та їх види 21
1.3. Особливості модернізації соціально-трудових відносин в сучасних умовах 37
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ДЕРЖАВНОГО ТА ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО - ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРАЦІ 64
2.1. Стан укладання колективних договорів 64
2.2. Моніторинг заробітної плати 83
2.3. Аналіз проблем створення умов гідної праці 111
Висновки до розділу 2 134
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО ТА ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРАЦІ 137
3.1. Напрями модернізації соціально-трудових відносин ринкового типу 137
3.2. Соціальний діалог в державі - основа модернізаційних процесів у сфері соціально-трудових відносин 148
3.3. Розвиток інформаційно-правової складової механізму державного та договірного регулювання соціально-трудових відносин 166
Висновки до розділу 3 175
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
ДОДАТОК А 193
ДОДАТОК Б 198

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Конституцією України від роботодавців вимагається створення належних, безпечних та здорових умов праці для працівників, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві. Це відповідає сучасним світовим тенденціям, Конвенціям Міжнародної організації праці та Глобальному плану дій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо збереження здоров’я працюючого населення.
Разом з тим за умов економічної, екологічної та демографічної кризи в Україні склалася надзвичайна ситуація з умовами праці та виробничим середовищем на більшості підприємств, особливо середнього і малого бізнесу.
Використовуючи різні форми співпраці, держава, а також профспілки послі¬довно відстоюють трудові та соціально-економічні права й інтереси найманих працівників і вразливих верств населення у тристоронніх органах на національ¬ному, територіальному і галузевому рівнях, у колегіальних та консультативно-дорадчих органах центральних органів виконавчої влади та місцевих органів влади, реально впливають на прийняття рішень, беруть участь у розробці проектів нормативно-правових актів, укладенні угод, колективних договорів тощо.
Крім того, всі ці питання, а також питання розвитку соціально-трудових відносин у сфері праці знайшли своє відображення у працях вітчизняних науковців, таких як: Б.Андрушків, С.Бандура, Л.Беззубко, Д.Богиня, І. Гнибіденко, Є.Гончаров, М.Кизим, А. Колот, Ю.Комар, Е.Лібанова, Б.Нагорний, О.Новікова, М. Приступа, М. Романюк, А.Чухно та інші.
Однак, незважаючи на це, державне та договірне регулювання соціально-трудових відносин у сфері праці залишається незадовільним, що підтверджується, перш за все, показником охоплення працівників колективними договорами, невідповідністю багатьох пунктів національного та міжнародного законодавства стосовно соціально-трудових відносин, низьким рівнем соціального діалогу в державі. Невирішенність цих питань обумовили вибір теми, задач дослідження і його актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики Донецького державного університету управління, зокрема, в межах наукової теми „Теоретичні та прикладні проблеми підвищення конкурентоспроможності держави та регіонів на засадах удосконалення механізмів управління економікою на галузевих, міжгалузевому та регіональних рівнях” (номер держреєстрації 0110U002887, 2010-2011 рр.). В межах цієї теми автором запропоновано рекомендацій щодо модернізації соціально-трудових відносин на засадах удосконалення державного та договірного регулювання.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розвиток теоретичних положень й розробка практичних рекомендацій щодо модернізації соціально-трудових відносин на засадах удосконалення державного та договірного регулювання.
Відповідно до мети було поставлено такі задачі:
дослідити і узагальнити теоретичні положення щодо модернізації соціально-трудових відносин (СТВ) в Україні;
уточнити і доповнити визначення інституційних регуляторів СТВ, таких як: інституту колективних угод (договорів), інституту індивідуальних договорів (контрактів), інституту соціального діалогу;
здійснити зіставлення норм національного та міжнародного законодавства з колективно-договірного регулювання СТВ;
проаналізувати стан укладання колективних договорів в Україні та регіонах;
запропонувати основні напрями модернізації СТВ;
обґрунтувати шляхи удосконалення соціального діалогу – основи модернізаційних процесів у сфері СТВ;
розробити рекомендації щодо удосконалення інформаційно-правової системи регулювання СТВ.
Об’єктом дослідження є процеси взаємодії суб’єктів трудових відносин в сфері праці.
Предметом дослідження є шляхи удосконалення механізмів державного та договірного регулювання СТВ.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері демографії, економіки праці, соціальної економіки і політики.
Дослідження проводилось із застосуванням діалектичного підходу до вивчення соціальної сутності трудових відносин як системи у сучасних умовах господарювання. При дослідженні особливостей модернізації соціально-трудових відносин у сучасних умовах застосовувались методи індукції та дедукції. Методи системного аналізу, а також порівняльно–географічні, статистичні, циклічні застосовувались при аналізі стану державного та договірного регулювання соціально-трудових відносин у сфері праці. Шляхи удосконалення механізмів державного та договірного регулювання соціально-трудових відносин у сфері праці досліджувалися за допомогою таких методів як: системний підхід, метод узагальнення, а також застосовувалися економетричні методи та елементи теорії вірогідності.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи з економічних питань, офіційні статистичні матеріали Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства праці та соціальної політики, Державного Комітету статистики України, Донецької обласної державної адміністрації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні процесів модернізації СТВ на засадах удосконалення державного та договірного регулювання.
Науковою новизною характеризуються наступні результати виконаного дослідження:
вперше:
запропоновано методологічний підхід щодо удосконалення системи державного та договірного регулювання соціально-трудових відносин у сфері праці, яка повинна бути побудована таким чином, що зобов’язання та гарантії кожного рівня є обов’язковими для суб’єктів, які перебувають у сфері дії угоди (колективного договору), а гарантії нижчого рівня не можуть бути меншими від встановлених на більш високому рівні;
удосконалено:
основні напрями модернізації СТВ ринкового типу, сутність яких полягає у наступному: розробка нового законодавства, спрямованого на перехід від пасивного трудового законодавства до соціально активного, яке заохочує галузеву, територіальну, професійну мобільність робочої сили, підвищення її якості та створення нових робочих місць; розробка та прийняття соціально-трудових стандартів та індикаторів, на які мають спиратися колективно-договірні відносини; уточнення та поширення системи складових трудових угод; зростання ролі держави у підвищенні економічної та соціальної ефективності розвитку СТВ, перш за все, в області організації нормування та сприяння продуктивності праці; реформування мотиваційного забезпечення СТВ; реформування соціальної сфери, її реальної соціалізації; запровадження корпоративної культури; зростання компетентності суб’єктів трудових відносин; структурна переорієнтація національного господарства;
методичний підхід щодо удосконалення соціального діалогу в частині суттєвої перебудови роботи головного органу узгодження інтересів держави, бізнесу і трудящих Національної тристоронньої соціально-економічної ради, шляхом надання їй статусу незалежного органу і, водночас, розширення повноважень для забезпечення обов’язковості розгляду її пропозицій Верховною радою України та Урядом, що відповідатиме міжнародним нормам і практиці країн Євросоюзу, а також в частині розробки чітких і прозорих механізмів репрезентативності для всіх соціальних партнерів, визначив поняття репрезентативності у відповідних Законах України;
інформаційно-правову систему регулювання СТВ шляхом розробки нормативів регулювання СТВ у регіонах за такими групами як: екологічні нормативи, економічні або розподільчі нормативи; соціальні нормативи; трудові нормативи, що в свою чергу у зв’язку з законодавчими актами може бути покладено в основу побудови конкретних імітаційних моделей, які забезпечуть вибір математичного апарату, адекватного рівню деталізації і управлінню СТВ у сфері праці;
дістало подальшого розвитку:
концептуальні підходи щодо модернізації соціально-трудових відносин, сутність яких полягає в досягненні системою СТВ стану соціалізації відносин, яка виводить її на рівень, адекватний сучасному етапу розвитку соціально орієнтованої економіки;
визначення інституційних регуляторів СТВ таких як: інститут колективних угод (договорів), інститут індивідуальних договорів (контрактів) та інститут соціального діалогу, сутністю яких, в умовах модернізації СТВ, повинна стати ліквідація бідності й надмірної нерівності, у зв’язку з чим, враховуючи роль оплати праці і доходів населення в мотиваційній системі СТВ, саме ліквідація бідності і надмірної нерівності визначено головним напрямом модернізації СТВ;
рекомендації стосовно внесення змін до Законів України: „Про колективні договори та угоди”, „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, „Про соціальний діалог в Україні”, а також прискорення ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці „Про захист прав представників працівників на підприємстві і можливості, що їм надаються” у світлі більш чіткого регламентування повноважень представників найманих працівників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці обґрунтовані висновки та рекомендації щодо шляхів вирішення проблем ефективної зайнятості, покращення умов та охорони праці найманих працівників, справедливого розподілу результатів пра¬ці, посилення соціального захисту, підвищення конкурентоспроможності еко¬номіки, які можуть використовуватись при розробці програм соціально-економічного розвитку регіонів, а також міст (акт про впровадження Донецької обласної державної адміністрації № 09-27-226 від 01.09.2011 р., акт про впровадження Макіївської міської ради № 338/15 від 08.09.2011 р.).
Пропозиції щодо подальшого розвитку соціального діалогу, в яких виз-начено завдання держави і соціальних партнерів і виконання яких має на меті підвищення статусу відповідних організаційних структур, розширення формату соціального діалогу на різних рівнях, перехід до уп¬равління Фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування працівників на двосторонній основі може використовуватися Обласними та міськими професійними спілками (акт про впровадження Донецької обласної організації профспілки „Радіоелектромаш” України № 348/26 від 07.09.2011 р.).
Теоретичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання таких дисциплін, як „Основи регіонального управління”, „Менеджмент соціального захисту”, „Менеджмент в охороні здоров’я” (акт про впровадження Донецького державного університету управління № 13-56 від 05.09.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки стосовно наукового обґрунтування модернізації соціально-трудових відносин на засадах удосконалення державного та договірного регулювання. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом роботи лише автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та опубліковані в матеріалах наукових конференцій: VI Всеукраїнської науково-практичної конференції „Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні” (м. Святогірськ, 2009 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і студентів „Формування ефективних фінансових механізмів державного управління економікою України: теорія і практика” (м. Донецьк, 2010 р.); VІI Всеукраїнській науково-практичній конференції „Менеджмент-освіта в контексті трансформаційних перетворень в суспільстві” (м. Святогірськ, 2011 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки та рекомендації автора опубліковано в 10 наукових роботах (7 статей у збірниках наукових праць, 3 публікації у матеріалах наукових конференцій) загальним обсягом – 2,6 д.а., особисто автору належить – 2,5 д.а., з них - 7 робіт у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Одержані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують нове науково-практичне завдання щодо обґрунтування процесів модернізації СТВ на засадах удосконалення державного та договірного регулювання.
Узагальнення результатів дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. Доведено, що в умовах становлення економіки знань конкурентоспроможність країни на світовому ринку визначається передусім станом розвитку людського капіталу, а також роллю та відповідальністю держави та бізнесу, що, в свою чергу, спонукає до модернізації процесів взаємодіє трудових відносин у сфері праці, перш за все, на засадах удосконалення державного та договірного регулювання.
2. В результаті дослідження й узагальнення концептуальних ідей та положень різних шкіл і напрямів економічної теорії, економіки праці, інноватики, теорії управління, стосовно розвитку СТВ вироблено концептуальні підходи щодо їх модернізації, сутність яких полягає в досягненні системою СТВ стану соціалізації відносин, яка виводить її на рівень, адекватний сучасному етапу розвитку соціально орієнтованої економіки.
3. Уточнено і доповнено визначення інституційних регуляторів СТВ таких як: інститут колективних угод (договорів), інститут індивідуальних договорів (контрактів) та інститут соціального діалогу, сутністю яких, в умовах модернізації СТВ, повинна стати ліквідація бідності й надмірної нерівності, у зв’язку з чим, враховуючи роль оплати праці і доходів населення в мотиваційній системі СТВ, саме ліквідація бідності і надмірної нерівності визначено головним напрямом модернізації СТВ.
4. В результаті зіставлення норм національного та міжнародного законодавства з колективно-договірного регулювання СТВ запропоновано ряд рекомендацій стосовно внесення змін до Законів України: „Про колективні договори та угоди”, „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, „Про соціальний діалог в Україні”, а також прискорення ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці „Про захист прав представників працівників на підприємстві і можливості, що їм надаються” у світлі більш чіткого регламентування повноважень представників найманих працівників.
5. Аналіз стану укладання угод та колективних договорів дав змогу розробити рекомендації щодо удосконалення системи договірного регулювання, яка повинна бути побудована таким чином, що зобов’язання та гарантії кожного рівня є обов’язковими для суб’єктів, які перебувають у сфері дії угоди (колективного договору), а гарантії нижчого рівня не можуть бути меншими від встановлених на більш високому рівні.
6. Запропоновано основні напрями модернізації СТВ ринкового типу, сутність яких полягає у наступному: розробка нового законодавства, спрямованого на перехід від пасивного трудового законодавства до соціально активного, яке заохочує галузеву, територіальну, професійну мобільність робочої сили, підвищення її якості та створення нових робочих місць; розробка та прийняття соціально-трудових стандартів та індикаторів, на які мають спиратися колективно-договірні відносини; уточнення та поширення системи складових трудових угод; зростання ролі держави у підвищенні економічної та соціальної ефективності розвитку СТВ, перш за все, в області організації нормування та сприяння продуктивності праці; реформування мотиваційного забезпечення СТВ; реформування соціальної сфери, її реальної соціалізації; запровадження корпоративної культури; зростання компетентності суб’єктів трудових відносин; структурна переорієнтація національного господарства.
7. Обґрунтовано шляхи удосконалення соціального діалогу в частині суттєвої перебудови роботи головного органу узгодження інтересів держави, бізнесу і трудящих Національної тристоронньої соціально-економічної ради, шляхом надання їй статусу незалежного органу і, водночас, розширення повноважень для забезпечення обов’язковості розгляду її пропозицій Верховною радою України та Урядом, що відповідатиме міжнародним нормам і практиці країн Євросоюзу, а також в частині розробки чітких і прозорих механізмів репрезентативності для всіх соціальних партнерів, визначив поняття репрезентативності у відповідних Законах України.
8. Удосконалено інформаційно-правову систему регулювання СТВ шляхом розробки нормативів регулювання СТВ у регіонах за такими групами як: екологічні нормативи, економічні або розподільчі нормативи; соціальні нормативи; трудові нормативи, що в свою чергу у зв’язку з законодавчими актами може бути покладено в основу побудови конкретних імітаційних моделей, які забезпечуть вибір математичного апарату, адекватного рівню деталізації і управлінню СТВ у сфері праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [підручник]. – К.: Знання, 2004. – 535 с. Глава VІІІ, C.214-236.
2. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [навч. посібник]. – К.: Кондор, 2004. – 432 с. – Розділ ІІ, Глава ІV, C. 74-83.
3. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: [монографія].– К.: КНЕУ, 2003.– 230 с.- Розділ І, Глава І-ІІ, C. 7-37.
4. Колот А.М. Теоретичні й прикладні аспекти становлення і розвитку сторін соціально-трудових відносин та їх представницьких органів / А.М. Колот // Україна: аспекти праці.– 2002 – № 2.– С. 14-25.
5. Колот А.М. Проблеми становлення та розвитку соціально-трудових відносин в Україні / А.М. Колот //Україна: аспекти праці.– 2000.– № 3.– С. 23-27.
6. Уманський О.М., Сумцов В.Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: [навч. посібник].– Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. – 480 с.- Глава І-ІІ, С.7-51.
7. Українець С. Соціально-трудові відносини в Україні: зміст і розвиток / С. Українець // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 1.– С. 35-41.
8. Вивчення практики колективно-договірної роботи на підприємствах-монополістах та дочірніх підприємствах ТНК, розташованих в Україні, та пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з цих питань. Звіт про НДР/ДУ НДІ СТВ. – № ДР 01080005184. – Луганськ, 2008. – 41 с.
9. Визначення концептуальних підходів щодо підвищення мотивації вітчизняних соціальних партнерів галузевого рівня до їх інституціонального забезпечення (відповідно до практики галузевого діалогу у країнах ЄС). Звіт про НДР / ДУ НДІ СТВ. – № ДР0109U006046. – Луганськ, 2009. – 82 с.
10. Європейська соціальна хартія (Переглянута). – Відомості ВРУ. – 2007. – № 51. (Хартію ратифіковано із заявами Законом № 137 – V від 14.09.2006, ВВР, 2006, № 43, ст. 418).
11. ЗУ "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року № 3356 – XII. – Відомості ВРУ. – 1993.
12. ЗУ "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 5 березня 1998 року № 137/898 – Відомості ВРУ. – 1998.
13. ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про колективні договори і угоди". – Відомості ВРУ 1997. – № 6. с. 49 / № 11. – с. 89.
14. ЗУ "Про соціальний діалог в Україні" від 24.12.2010 р. № 1440. – Відомості ВРУ. – 2010. – № 12.
15. Киселев И. Я. Зарубежное трудовое право. – М., 1998.
16. Кодекс законів про працю України від 1997 року із змінами та доповненнями. – Відомості ВРУ. – 1997.
17. Конвенції та Рекомендації, ухвалені МОП. 1919 – 1999 рр. – Женева. – Міжнародне бюро праці. – 1999. – 1559 с.
18. Конституція України від 28 червня 1996 року. – Відомості ВРУ. – 1996.
19. Мельник С.В. Механізм регулювання соціально-трудової сфери України / С.В.Мельник – К.: Видавництво "Соцінформ". 2009. – 786 с.
20. Науково практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 4-те вид., допов. та переробл. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 1024 с.
21. Порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу у сфері соціального діалогу. Звіт про НДР / ДУ НДІ СТВ № ДР 0110U004220. – Луганськ, 2010. – 31 с.
22. Соціальне партнерство – шлях до злагоди : зб. статей та матеріалів. – К., 2003. – 278 с.
23. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку: [монографія] / А. М. Колот. – К.: КНЕУ, 2010. – 251 с.
24. Стан реалізації представницьких функцій в сфері соціально-трудових відносин найманими працівниками в аграрному секторі економіки та на приватних підприємствах. Звіт про НДР / ДУ НДІ СТВ № ДР 0104U005219. – Луганськ, 2004. – 30 с.
25. 100 термінів і понять соціально-трудової сфери. Енциклопедичний словник / Під заг. ред. С.В.Мельника. – Луганськ, 2005. – С. 220
26. Хартія основоположних прав ЄС від 7.12.2000 року. – Ніцца. – 227 с.
27. Перелік Конвенцій МОП, ратифікованих Україною. Електронний режим доступу: http://www.ntser.gov.ua/assets/files/OfficialDocuments/ ILO_comments- 15.05.2009.pdf.
28. Інформаційно-аналітичний матеріал щодо порівняльно-правового дослідження норм національного та міжнародного законодавства з колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин // Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин (ДУ НДІ СТВ).- Луганськ, 2011.- С. 42.
29. Актуальные проблемы экономики России : межвуз. науч. сб. – Саратов : Научная книга, 2005. – 223 с.
30. Барков С.А. Организации в постиндустриальной экономике / Барков С.А. – М. : РГОТУПС, 2002. – 100 с.
31. Белоусов А. Р. Развитие российской экономики в среднесрочной перспективе: анализ угроз / А.Р. Белоусов // Проблемы прогнозирования. – 2004. – № 1. – С. 3–25.
32. Блинов А. Внедрение системы управления по целям в российских условиях / А. Блинов // Проблемы теории и практики управления. – 2004. – № 1. – С. 86–91.
33. Дудко В.Н. Модернизация социально-трудовые отношений: теория, методология, практика / В.Н. Дудко. – Саратов : РАТА, 2008. – 168 с.
34. Шлихтер A.A. Влияние информационных технологий на занятость и эффективность труда: развитые страны / A.A. Шлихтер // Менеджмент за рубежом. – 2005. – № 5. – С. 3–25.
35. Борисов В. Есть ли в России социальное партнерство? / В.Борисов // Человек и труд. –1999. -№11.- С. 68-73
36. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання.- К.: КНЕУ, 2005.- 230 с.
37. Лазарев В. Необходимость институализации работодателей / В.Лазарев // Человек и труд.- 2001.- №4. Доступний з http:// www.chelt.ru
38. Понизов В. РТК - базовый институт отечественной системы социального партнерства, функционирующей в интересах человека труда // Человек и труд.- 2008.- №2. Доступний з http:// www.chelt.ru.
39. Праця України 2006: Статистичний збірник.- К.: Державний комітет статистики України, 2007.- С.404.
40. Прощаков В. Як зміцнити соціальне партнерство / В. Прощаков // Праця і зарплата.- 2003.- №48.- С. 4-5.
41. Цвих В. Профспілки. Від “школи комунізму” до соціального партнерства / В. Цвих // Віче. -2002.- №1.- С. 34-38.
42. Шилко С. Федерация работодателей не даст власти расслабиться.- Доступний http://www.jobsmarket.ru/.
43. Офіційний сайт Національної служби посередництва і примирення. Електронний режим доступу: http://www.nspp.gov.ua.
44. Офіційний сайт Міністерства юстиції України. Електронний режим доступу: http://www.minjust.gov.ua.
45. Жуков В.І. Сучасні проблеми соціально-трудових відносин в Україні (соціологічний аналіз) / В.І. Жуков, Г.І. Мімандусова,Ю.О. Привалов. – К. : НАН України, Ін-тсоціології, 2006. – 155 с.
46. Сучасний стан, проблеми та тенденції соціально-трудових відносин в Україні: спроби соціального конструювання. – К.: Стилос, 2006. – 361 с.
47. Соціально-трудові відносини: тенденції розвитку та перспективи. – К. : Міленіум, 2007. – 68 с.
48. Новіков В. Колективно-договірне регулювання трудових відносин в Україні (історичний аспект) / В. Новіков // Україна: аспекти праці. – 1997. – №3. –С. 4–8.
49. Жуков В.І. Проблеми колективно-договірного регулювання трудових відносин в Україні / В.І. Жуков, Г.В. Осовий, Ю.О. Привалов. – К. : Ін-т соціології НАНУ, 1999. – 184 с.
50. Андрющенко А.І. Система соціального партнерства як інститут регулювання трудових відносин в Україні / А.І. Андрющенко, І.М. Дубровський. – Х. : ТАЛ "Слобожанщина", 2006. – 190 c.
51. Пластун Л.В. Характерні порушення у процедурі колдоговірного регулювання / Л.В. Пластун // Колдоговорная практика на Харьковщине: ее состояние и научное осмысление : материалы науч.-практ. конф. / под ред. В.Г. Антонова. – Х., 2004. – С. 25–29.
52. Данюк В.М. Заробітна плата в нових умовах господарювання/ В.М.Данюк, А.М.Колот // К.: Знання, 1993. - 44 с.
53. Дворецька Г.В. Соціологія [навч. посібник] / [Г.В.Дворецька] – К.: КНЕУ, 2002. – 472с.
54. Декларация МОТ об основополагающих принципах и правах в сфере труда и механизм ее реализации. – МБТ. Женева, 1998. – 23 с.
55. Довбня В.В. Соціалізація та гуманізація соціально-трудових відносин – шляхи підвищення ефективності праці / В.В.Довбня // Регіональні перспективи. – 2002. – № 3 – 4. – С. 150 –151.
56. Додонов О. В. Звіт про науково-дослідну роботу «Розробка проекту методичних рекомендацій щодо реалізації шляхів та напрямів збільшення фонду оплати праці та підвищення заробітної плати працівників підприємств виробничої сфери» / О.В.Додонов // Луганськ.: ДУ НДІСТВ, 2005. - 159 с.
57. Додонов О. В. Механізм подальшого реформування оплати праці в Україні: нормативно-правове, організаційне та інформаційно-методичне забезпечення вирішення проблем на госпрозрахункових підприємствах. – Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ / О.В.Додонов // Науковий журнал. - 2006. - №1 (34). - С.89-102.
58. Додонов О.В. Колективно-договірне регулювання оплати праці з точки зору захисту прав працівників / О.В. Додонов, М.М.Мамаєва // Журнал "Людина і праця", 2004. - №11.- С.8- 14.
59. Додонов О.В. Підхо¬ди щодо збалансованості оплати та продуктивності праці. - Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ / О.В.Додонов, М.М.Мамаєва, М.С.Радомська // Науковий журнал. - 2005. - №3(31). - С108 - 119.
60. Додонов О. Методичні підходи щодо збільшення фонду оплати праці промислового підприємства на засадах ресурсозбереження / О.В.Додонов // Управління проектами та розвиток виробництва. Збірник наукових праць, 2005. - № 3. - С. 113-123.
61. Доклад ООН о развитии человека за 2000 год. Нью-Йорк, Оксфорд, Оксфорд Юниверсити пресс, 2000. – 262 с.
62. Дорофиенко В.В. Определение рыночной цены товаров длительного пользования на стадии маркетинговых исследований / В.В.Дорофиенко, В.П.Колосюк, А.И.Кирнос // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 30. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С.73-77.
63. Дорошенко В.В. Менеджмент в строительстве: учебное пособие / В.В.Дорошенко, А.И.Кирнос, П.Б.Алексеев. – Макеевка: ДонГАСА, 2000. – 130с.
64. Дослідження в Україні проблем економіки праці, демографії, соціальної економіки і політики (науково-інформаційне видання) / С.І. Бандур, Д.П. Богиня (уклад.); Т.А. Заяць (відп. ред.); Академія економічних наук України. – К., 2000. – 70 с.
65. Достойный труд. Доклад Генерального директора Международного бюро труда // Международная конференция труда. 87-я сессия. – 1999. МБТ, – Женева.
66. Кодекс законів про працю України // Затверджено Законом України №322-VII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до №50, ст.. 375 (із змінами до 2002 р. включно).
67. Кодекс законів про працю України та інше законодавство. – К.: Українська видавнича група, 1995. – 190 с.
68. Колот А. Зарубіжний досвід матеріального стимулювання персоналу А.М.Колот // Україна: аспекти праці. - 1998.- № 1. - С.16-21.
69. Колот А.М. Організаційно-економічний механізм регулювання доходів працюючих: шляхи вдосконалення / А.М.Колот // Україна: аспекти праці. – 2003.– № 2.– С. 25 – 31.
70. Колот А.М. Договірне регулювання соціально-трудових відносин: стан, шляхи удосконалення / А.М.Колот // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб. научн.тр. – Донецк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. – 2003. – Т. 1. – С. 12 – 23.
71. Колот А.М. Заробітна плата: міфи і реальність / А.М.Колот // Урядовий кур`єр.- 1994.- № 78.
72. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: [навчальний посібник] / [А.М.Колот] - К.: КНЕУ, 1998. - 224 с.
73. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення / А.М.Колот // К.: фірма “Праця”, 1997. - 192 с.
74. Колот А.М. Организация нормирования труда в условиях полного хозрасчета и самофинансирования / А.М.Колот // Сб. Развитие коллективного и арендного подряда на машиностроительних предприятиях.- М.: ЦНИИТЭстроймаш, 1989.- С.18-22.
75. Колот А.М. Организация оплаты труда в Украине: состояние и тенденции развития / А.М.Колот // Рынок труда: заработная плата и занятость: Материалы Международной профсоюзной конференции по вопросам заработной платы и занятости.- М.: Профиздат, 1997.- С. 144-153.
76. Колот А.М. Совершенствование нормирования труда в условиях полного хозрасчета и самофинансирования / А.М.Колот //Теория и практика перестройки хозяйственного механизма. Материалы Всесоюзной научной конференции.- М.: МГУ, 1990.- С. 54-56.
77. Колот А.М., Фролов Ю.Н. Совершенствование нормирования труда как фактор обеспечения единства меры труда и его оплаты / А.М.Колот // Совершенствование распределения по труду, искоренение уравнительности в организации заработной платы в условиях ускорения социально-экономического развития. Материалы Всесоюзного семинара.- М., 1987.- С. 177-180.
78. Конарева Л. А. Современные системы вознаграждения ра¬ботников в США Л.А.Конарева // ЭПИ. 1999. - № 3 - 4. - С. 167 - 174.
79. Конституция Украины, ст.13.– Харьков: Фолио, 2000.– 48 с.
80. Концепція дальшого реформування оплати праці в Україні від 25.12.2000 р. № 1375/2000. - Офіційний вісник України, 2000. - № 52. - С. 22-57.
81. Краснов Ю. М. Економічна стратегія активної зайнятості / Ю.М.Краснов // К.: Знання України, 2002. – 253 с.
82. Кронос О.І. Проблеми зарплати на шляху до євроінтеграції / О.І.Кронос // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2008. - т. ІХ, вип. 95, серія «Державне управління». – С. 32-43.
83. Кулаков В. Рынок рабочей силы: основы теории, функционирования и прогнозирования / В.Кулаков // Экономист.- 1992.- № 6.- С. 48-59.
84. Куликов В. Концептуальные основы современной экономики труда / В.Куликов // Российский экономический журнал.– 2000.– №11–12.– С.56–67.
85. Куликов В. Социальные императивы продолжения экономического реформирования / В.Куликов // Российский экономический журнал.– 2000.– №1.– С.3–12.
86. Куликов Г.Т. Мотивация труда наемных работников: монография / Г.Т.Куликов // Отв. ред. Д.П. Богиня. – К., Институт экономики НАН Украины, 2002. – 339 с.
87. Ламперт Х. Социальная рыночная экономика / [пер. с нем.] – М.: Дело, 1994. – 328 с.
88. Левин И.Б. Справочник экономиста організатора / И.Б.Левин, С.Л.Мельник // Минск: Высшая школа, 1975. - 448с.
89. Лібанова Е. Ринок праці: соціально-демографічні аспекти / Е.Лібанов // К.: ДЦЗ, 1996.- 133 с.
90. Лібанова Е. Ситуація на ринку праці в контексті новітніх макроекономічних змін / Е.Лібанова // Україна: аспекти праці.- 1996.- № 6.- С. 3- 10.
91. Лобас В.М. Регионализация государственного социального управления: вопросы теории и практики / В.М.Лобас // Донецк, 2003. - 250с.
92. Лобас В.М. Экономика труда в сфере услуг: учебное пособие / В.М.Лобас, Л.Ф.Яковенко, В.В.Дорофиенко, Е.И.Черныш, А.И.Кирнос.– Харьков: Основа, 2000. – 216 с.
93. Рябоконь М.В. Сутність системного підходу в регулюванні соціально-трудових відносин в національній економіці / М.В. Рябоконь// Культура народов Причерноморья. – 2006, т. 2, № 115. – С. 107-111.
94. Рябоконь М.В. Про необхідність введення в дію податкового кодексу України - основного регуляторного акту, що регулює відносини в сфері оподаткування / М.В. Рябоконь, О.В. Чорнобай // Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк, 2008.- т. IХ, вип. 96, серія „Економіка”. – С. 188-194.
95. Рябоконь М.В. Методи економічного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків / М.В. Рябоконь// Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк, 2008.- т. IХ, вип. 106, серія „Економіка”. – С. 184-193.
96. Рябоконь М.В. Зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику / М.В. Рябоконь// Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк, 2009.- т. Х, вип. 1186, серія „Економіка”. – С. 141-149.
97. Рябоконь М.В. Трансформація механізмів реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин / М.В. Рябоконь// Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк, 2010.- т. ХІ, вип. 147, серія „Економіка”. – С. 393-400.
98. Рябоконь М.В. Напрями вдосконалення механізму реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин з позиції розвитку корпоративної культури / М.В. Рябоконь// Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк, 2010.- т. ХІ, вип. 164, серія „Економіка”. – С. 384-393.
99. Рябоконь М.В. Основні критеріальні показники оцінки стану соціально-трудової сфери регіоні / М.В. Рябоконь// Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк, 2011.- т. ХІІ, вип. 188, ч. 2, серія „Економіка”. – С. 304-311.
100. Рябоконь М.В. Методи розвитку малих підприємств в умовах невизначеності чи випадкових умовах / М.В. Рябоконь// Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції „Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні” (22-24 жовтня 2009 р.). Менеджер. – 2009. - №3 (49). – С.162-164.
101. Рябоконь М.В. Визначення соціального партнерства як особливого механізму регулювання соціально-трудових відносин / М.В.Рябоконь // Формування ефективних фінансових механізмів державного управління економікою України: теорія і практика: II Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і студентів, 9-11 листопада 2010 р.: тез.доп.- Донецьк, 2010.- С.7-9.
102. Рябоконь М.В. Аналіз діючих у передових країнах прогресивних моделей організації соціально-трудових відносин / М.В.Рябоконь // Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень: VІI Всеукр. наук.-практ. конф., 20 – 22 квітня 2011 р.: тези доп. - м. Донецьк, 2011. – С. 333-335.
103. Arran Skott. Slight Drop in Japan’s Jobless Rate Stirs Hopes for More Consumption. Wall Street Jurnal. New York. Dec. 29. 1999.
104. Domanski N. Labour Market Segmentation and Incom Determination in Poland / The sociological Quarterly.- 1988.- Vol. 29.- № 1.- P. 25-41.
105. Drucker P.F. Landmarks of Tomorrow. New Brunswick (US) - L. (UK), 1996. P. 86.
106. Galbraith J.K. The New Industrial State. 2 nd ed. L., 1991. P. 29.
107. Habermas J/ The Philosophical Discourse of Modernity. Cambridge, 1995. P. 363.
108. Hammer M. Beyond Reengineering. How the Process-Centered Organization Is Changidg Our Work and Our Lives. N.Y., 1996. – P. 13, 92.
109. Hasegawa Harukiyo & Glenn D. Hook. Japanese Business Management: Restructuring for low growth and globalization. London – New York – Routletge. 1998.
110. Klinkhammer, H.; Welsau, D. Mitbestimmung in Deutschland und Europa. Berlin, 1995. – S. 63.
111. Latin America research review. Vol. 30, n. 1, 1995. – P. 185.
112. Mishon F. Segmentation Employment Structures and Productive Structure / Flexibility in Labour Markets.- London, 1957.- 450 p.
113. Motohiro Morishima. Embedding HRM in Social Context. British Journal of Industrial Relations, 1995. Dec. – P. 33 – 34.
114. Niedenhoff, H. Mitbestimmung in der Bundesrepublik Deutschladn. Köln, 1990. – S. 12.
115. Panorama social de America Latina. CEPAL, 1999–2000. Santariode Chile. – P. 17 – 18.
116. Standing G. Unemployment and Labour Market Flexibility.- Geneva: ILO, 1986.- 149 p.
117. Weber M. Economy and Society, vol. 1, Bedminster Press, New York, 1896.
118. Ylueck W/F/Personal: A Diagnostic Appoach, 3 ed. Peano, Tex.: Bisness Publication.- 1982.- 502 p.