СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП .............................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ДЕТЕРМІНАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ …………………………………………………………. 15
1.1. Теоретичні засади дослідження категорії "безпека" …............................ 15
1.2. Соціальна детермінація безпечного розвитку .......................................... 25
1.3. Еволюція наукового пізнання феномену національної
безпеки та її соціальних детермінант ................................................................ 43
1.4. Методологічні та методичні проблеми визначення
базових соціальних індикаторів безпечного розвитку ..….............................. 56
1.5. Соціальна сфера як системний компонент та чинник
потенційних загроз національній безпеці України ..………………………… 79
Висновки до розділу 1 ......................................................................................... 92

РОЗДІЛ 2. НЕГАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ ЯК ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ
2.1. Демографічні детермінанти сталого розвитку України ..……………….. 97
2.2. Загальна демографічна ситуація в Україні, перспективи
її розвитку та соціальна стабільність суспільства ……………………..….... 117
2.3. Трудовий потенціал, віково-статева структура населення
України в контексті безпечного національного розвитку …...…………….. 140
2.4. Міграційні процеси в системі потенційних загроз
національній безпеці України ………………………..…………………...…. 162
Висновки до розділу 2 ....................................................................................... 182

РОЗДІЛ 3. РИНОК ПРАЦІ ЯК ПРІОРИТЕТ НАЦІОНАЛЬНИХ
ІНТЕРЕСІВ ……………………………………………………….. 185
3.1. Функції ринку праці та безпека суспільства ………………….………... 185

3.2. Структура зайнятості в контексті забезпечення захищеності
життєво важливих інтересів держави ……………………………………….. 200
3.3. Соціально-економічні загрози та ризики безробіття …...……………... 218
3.4. Методичне забезпечення моделювання критичних
рівнів безробіття ……………………………………………………………… 235
Висновки до розділу 3 ....................................................................................... 246
РОЗДІЛ 4. ЯКІСТЬ ЖИТТЯ В СИСТЕМІ ПРІОРИТЕТІВ БЕЗПЕЧНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ …………..…………………. 251
4.1. Якість життя як основа захищеності національних інтересів ……..…. 251
4.2. Вплив диференціації доходів населення на соціальну
напругу……. ……….......................................................................................... 261
4.3. Соціальні ризики бідності ………………………………………..……... 282
4.4. Загроза інституалізації тіньової економічної діяльності ……………… 301
4.5. Криміналізація суспільних відносин в Україні ……………………..…. 320
Висновки до розділу 4 ………………………………………………………... 336
РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ ………...………………………………… 340
5.1. Державна політика забезпечення національної
безпеки України: соціальний аспект ………………………………………... 340
5.2. Державні пріоритети демографічної політики України ………………. 355
5.3. Легалізація тіньової економіки та боротьба з корупцією як
базовий елемент політики попередження загроз національній
безпеці України ………………………………………………………………. 372
5.4. Стабілізаційні концепції державного впливу на ринок праці …..……. 397
Висновки до розділу 5 ………………………………………………………... 416
ВИСНОВКИ ……………………………………………..……………………. 419
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..…... 426

ВСТУП
Актуальність теми. Наукова категорія національної безпеки для вітчизняної науки є відносно новою – досить тривалий час вона визначалася лише як захист держави від зовнішніх загроз та досліджувалася, здебільшого, у військовому чи політичному аспектах. Однак реалії сьогодення засвідчують необхідність розробки нових підходів у методології дослідження проблем безпеки. В їх основу необхідно покласти аналіз досить складних соціально-економічних процесів, що відбуваються в українському суспільстві – саме деструктивні явища внутрішнього характеру становлять реальну загрозу захищеності національних інтересів України.
Оскільки безпека є особливою категорією і її відтворення пов’язане з асиметричністю розподілу переваг, то держава для ефективної нейтралізації загроз національній безпеці, досить часто застосовує механізми соціальних та економічних обмежень особи, домогосподарств, суб’єктів підприємництва. Тобто держава, гарантуючи безпеку своїм громадянам, може одночасно виступати джерелом соціальних загроз. У такому випадку соціально-економічна система починає продукувати інституційні ризики, які стають причинами зростання соціальної напруженості, масових акцій протесту, політичної та економічної дестабілізації в країні. Актуальність дослідження обумовлюється необхідністю наукового осмислення впливу соціальних детермінант на стан захищеності національних інтересів, для чого необхідно вирішити наукову проблему, яка полягає у наявності протиріччя між необхідністю максималізації безпеки окремих індивідів і груп та обмеженістю ресурсного потенціалу забезпечення національної безпеки України.
Значний внесок у розробку методології наукового пізнання феномену безпечного суспільного розвитку внесли вітчизняні вчені О. Амоша, О. Барановський, О. Бєлов, І. Бінько, О. Бодрук, О. Власюк, А. Гальчинський, В. Геєць, О. Гончаренко, В. Горбулін, Б. Губський, О. Данільян, О. Дзьобань, Я. Жаліло, А. Качинський, О. Ладюк, Н. Лакіза-Сачук, В. Мунтіян, О. Новікова, Г. Пастернак-Таранушенко, Д. Прейгер, С. Пирожков, Г. Ситник, А. Сухоруков, В. Шлемко [ 1 – 33 ]. Дослідженню теоретичних засад сталого розвитку присвячені роботи Б. Данилишина, С. Дорогунцова, В. Шевчука [34 – 37]. Проблемам забезпечення макроекономічної рівноваги, стійкого економічного зростання приділено значну увагу в наукових працях В. Гейця, В. Голікова, М. Долішнього, І. Лукінова [ 38 – 42 ]. Наукові здобутки провідних вітчизняних вчених-економістів С. Бандура, Д. Богині, О. Бугуцького, В. Гейця, А. Колота, Г. Купалової, В. Куценко, Е. Лібанової, О. Макарової, В. Мандибури, В. Онікієнка, Б. Пасхавера, О. Позняка, С. Полякової, О. Романюка, П. Саблука, Л. Черенько, Л. Шепотько, В. Юрчишина [ 43 – 63 ] створили досить серйозну методологічну базу для дослідження впливу соціальних факторів на стабільний розвиток суспільства.
Результати цих досліджень висвітлюють вкрай важливі аспекти впливу соціальних факторів на безпечний суспільний розвиток. Водночас можна констатувати недостатню розробленість проблем розвитку та трансформації окремих соціальних детермінант у загрози національній безпеці. Необхідність поглибленого дослідження окресленої проблематики актуалізується відсутністю відповідного комплексного теоретико-методологічного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження тісно пов’язана з науково-дослідними роботами, що здійснювалися за участю автора в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України за темами: "Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз" (номер державної реєстрації 0103U005480, 2003 – 2006 pp.); "Механізми мінімізації соціальних ризиків суспільства у контексті соціальної безпеки" (номер державної реєстрації 0107U003209, 2007 p.); "Соціально-демографічні структури українського суспільства" (номер державної реєстрації 0106U006890, 2007 – 2009 рр.).
Результати участі у зазначених науково-дослідних роботах, отримані особисто автором, знайшли втілення у наукових статтях та розділах монографій, які наведені у списку наукових праць.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних і прикладних засад дослідження соціальних детермінант національної безпеки України та наукове обґрунтування державної політики попередження основних загроз національній безпеці України, джерелом яких виступають соціальні чинники.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність послідовного вирішення таких завдань дослідження:
обґрунтувати необхідність теоретичної розробки проблем детермінації національної безпеки соціальними факторами;
розкрити закономірності еволюції вчення про безпеку особи, суспільства, держави на основі узагальнення й систематизації напрацьованих наукових поглядів;
з’ясувати сутність соціальних детермінант національної безпеки з позицій комплексного системного підходу до визначення їх змісту;
визначити концептуальні підходи до моделювання базових соціальних індикаторів безпечного суспільного розвитку з метою встановлення їх порогових значень;
визначити основні загрози національній безпеці в демографічній сфері та умови їх попередження, а також визначити стратегічні пріоритети демографічної політики;
розробити теоретичні основи процесів формування та розвитку ринку праці й занятості у взаємозв’язку з національною безпекою;
розкрити сутність загроз національній безпеці, що виникають у сфері зайнятості;
дослідити специфіку державного регулювання ринку праці, виходячи з необхідності захисту інтересів особи від загроз у сфері зайнятості;
охарактеризувати особливості системи розподілу доходів населення з метою виявлення безпечних рівнів їх диференціації та вироблення системи державних заходів з подолання бідності;
розкрити інституційні основи впливу "тіньової" економічної діяльності на захищеність національних інтересів;
виділити етіологічні передумови криміналізації суспільства внаслідок недосконалості механізмів суспільного перерозподілу;
розробити науково-практичні рекомендації щодо реалізації функції держави в захисті національних інтересів у соціальній сфері.
Об’єктом дослідження є процес формування економічної та соціально-демографічної політики, спрямованої на захист життєво важливих інтересів особи і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства.
Предметом дослідження є комплекс економічних, соціально-демографічних, інституційних відносин стосовно нейтралізації загроз національній безпеці України, що детермінуються соціальними факторами.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження виступають загальнонаукові принципи, положення сучасної економічної теорії, диференціація наукових парадигм, закономірності суспільного розвитку, загальна теорія систем, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, методологічні рекомендації авторитетних міжнародних організацій.
У процесі вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження: діалектичний, як загальний метод пізнання – розкрито теоретико-методологічні основи категорії "безпека", системно-структурний – визначено сутність соціальних детермінант національної безпеки України; історичний – прослідковано еволюцію наукових поглядів щодо феномену національної безпеки та її соціальних детермінант; статистичний та економічного аналізу – опрацьовано масив статистичних та емпіричних даних з метою оцінки впливу соціальних детермінант на стан захищеності національних інтересів; економіко-математичний та прогнозування – проведено аналіз та здійснено прогноз розвитку соціальних детермінант національної безпеки України; моделювання – побудована модель базових соціальних індикаторів безпечного суспільного розвитку; синергетичний – національна безпека розглянута як система, що здатна до самоорганізації і характеризується відкритістю, нелінійністю, динамічністю; функціональний – розкрито функції соціальних інститутів та їх взаємозв’язки; аналіз рядів розподілу – проведено оцінку диференціації населення за соціально-економічними ознаками; графічний – наочно проілюстровано результати дослідження.
За основу емпіричної бази дослідження взято дані Державного комітету статистики України, інших міністерств та відомств; статистична інформація з основних соціально-економічних показників розвитку зарубіжних країн, результати вибіркових обстежень населення України, матеріали науково-дослідних робіт, що проводилися за безпосередньою участю автора, а також законодавчі акти, що регулюють суспільні відносини в галузі безпеки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розв’язанні важливої наукової проблеми у сфері демографії, праці та соціального розвитку  розробці теоретико-методологічних засад дослідження суспільних явищ і процесів, що детермінують національну безпеку України, з метою обґрунтування державної політики попередження демографічних та соціальних загроз національним інтересам.
У межах вирішення даної проблеми у дисертації висунуто ряд положень, що конкретизують наукову новизну:
вперше:
розроблено методологію дослідження соціальних детермінант національної безпеки України, яка базується на компаративному аналізі основних теоретичних концепцій і підходів до розуміння сутності впливу соціальних чинників на стан національної безпеки;
обґрунтовано методологічний підхід, згідно з яким феномен національної безпеки розглядається як багаторівнева структура, основою якої виступає безпека особистості та суспільства; головною метою функціонування цієї системи є створення необхідних умов для реалізації їх життєво важливих інтересів;
формалізовано та систематизовано соціальні чинники, що здійснюють комплексний вплив на стан забезпеченості національної безпеки. Серед актуальних загроз національним інтересам виділяються: порушення рівноваги на вітчизняному ринку праці, зростання безробіття (структурного, застійного, прихованого), надмірне розшарування населення за рівнем доходів, демографічна криза, тінізація соціально-економічних відносин та корупція в суспільстві, криміналізація соціуму внаслідок недосконалості механізмів суспільного розподілу;
здійснено моделювання базових соціальних індикаторів безпечного суспільного розвитку, на основі чого запропоновано методичні підходи до визначення їх порогових значень;
обґрунтовано, що на даному етапі розвитку найбільший вплив на трансформації чисельності населення України з боку демографічних факторів має смертність, хоча в майбутньому значно посилюватиметься роль народжуваності, а також міграційного руху;
доведено, що основою стану захищеності національних інтересів є стабільність соціальної системи, яка, у свою чергу, залежить лише від параметрів негативного (чи позитивного) впливу і не пов’язана зі змінами варіативних факторів як таких.
Удосконалено:
визначення поняття "національна безпека", яке, на відміну від законодавчо визначеного (захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам), передбачає також і необхідність забезпечення громадянам відповідних умов для гідного рівня життя, вільного розвитку та самобутності;
наукові засади оцінки ризиків соціальної стабільності українського суспільства, що, на відміну від найбільш розповсюджених методик, виходять не лише з конкретних порогових значень соціальних індикаторів, а й суб’єктивних факторів (ментальних, соціально-психологічних, інформаційно-пропагандистських);
систему заходів державного регулювання ринку праці як функції забезпечення національної безпеки, яку доповнено показниками динаміки чисельності робочих місць у секторі безпеки;
концептуальні засади державної політики забезпечення національної безпеки України, які полягають у необхідності прогнозування та попередження соціальних загроз національним інтересам;
сутнісні характеристики впливу корупції та тінізації соціально-економічних відносин на безпеку суспільного розвитку.
Дістали подальший розвиток:
основи теорії стабільності соціально-економічної системи як складного процесу, що відбувається на всіх рівнях, включаючи й рівень окремого індивідуума. Він не повинен зводитися до арифметичного набору середніх констант рівноваги в реалізації інтересів окремих соціальних суб’єктів суспільства – така рівновага є величиною відносною і її показники можуть стосуватися як економічної сфери діяльності суспільства, так і його духовної, етичної і моральної природи;
система наукових поглядів щодо соціальних загроз національній безпеці, яку доповнено їх аналізом у сфері зайнятості населення;
прогнозні оцінки демографічного розвитку України: у майбутньому подолання депопуляції, попри вживані заходи, є неможливим, уповільнення темпів зменшення чисельності населення і поліпшення його структури можна досягти за рахунок активної міграційної політики;
теорія соціальної стратифікації суспільства, до якої включено критерій доходів як об’єктивний показник належності до певного прошарку соціуму та один з основних елементів соціального статусу особи;
дослідження тенденцій розвитку та методів легалізації "тіньової" економічної діяльності, в основу яких покладено зарубіжний досвід останніх років.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження складають методологічну базу для подальшої розробки проблеми й визначення сутності, структури та змісту соціальних детермінант національної безпеки. Теоретико-методологічні положення й висновки, викладені у дисертації, можуть бути використані для наукового обґрунтування та підготовки відповідних законодавчих актів, документів програмного і прогнозного характеру, орієнтованих на попередження соціальних загроз національній безпеці України. Вони доведені до рівня впровадження.
Розроблено пропозиції до проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державне оборонне замовлення" (реєстр. № 2581 від 30. 05. 2008 р.) та проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей" (реєстр. № 2478 від 14. 05. 2008 р. – довідка Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України № 04 – 23/14 – 611 від 09. 08. 2008 р.).
Наукові розробки та пропозиції дисертанта реалізовані у практичній діяльності Ради національної безпеки і оборони України при підготовці рішення РНБО України від 19 вересня 2007 року "Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України (уведено в дію Указом Президента України 895/2007 від 19. 09. 2007 року – довідка Апарату РНБО України № 9/9-2934-9-14 від 07. 08. 2008 р.).
Положення і висновки дослідження щодо демографічних детермінант сталого розвитку України та принципів реформування соціально-демографічної політики, напрямів розвитку сімейної політики використані Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту при розробці нормативно-правових актів й програмних документів (довідка № 01 – 7 / 97 від 03. 10. 2008 р.).
Аналітичні матеріали та пропозиції щодо вирішення методологічних і методичних проблем визначення базових соціальних індикаторів безпечного розвитку використані у роботі Державного комітету статистики України при підготовці програми демосоціального обстеження населення (довідка № 4.2/12090 від 06. 10. 2008 р.).
Окремі результати дисертації використано при підготовці Комплексного огляду в Службі безпеки України як складової сектору безпеки держави та проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" (довідка № 1/2618 від 05. 08. 2008 р.).
Матеріали дисертаційного дослідження увійшли складовими частинами у наукові праці: Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України (довідка № 181-11/253 від 07. 07. 2008 р.); Інституту проблем національної безпеки при РНБО України (довідка № 2/6-468 від 08. 07. 2008 р.); Національного інституту стратегічних досліджень (довідка № 293/603 від 06. 08. 2008 р.); Інституту оперативної діяльності та державної безпеки СБ України (довідка № 25/869 від 23. 09. 2008 р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються також у навчально-методичній роботі Національної академії Служби безпеки України (довідка № 25/703 від 20. 06. 2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних наукових досліджень автора, у ній викладено наукові ідеї автора, авторський підхід до розробки основних її положень. Особистий внесок автора в наукові роботи, виконані у співавторстві, висвітлено у списку публікацій, ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідалися і дістали схвалення на: Міжнародній конференції "Тіньова економіка: соціальні проблеми неофіційної економічної діяльності в Україні" (м. Київ, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Статистична інформація про правопорушення і методи її аналізу" (м. Хмельницький, 2002 р.), Науково-практичній конференції "Правова статистика: проблеми теорії і практики"(м. Хмельницький, 2003 р.), Засіданні "Круглого столу" "Тінізація економіки та шляхи її подолання" (м. Київ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці" (м. Тернопіль, 2004 р.), Науково-практичній конференції "Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення". (м. Київ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні аспекти промислової політики. Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство" (м. Донецьк, 2004 р.), Міжнародній конференції "Актуальні проблеми реформування сфери безпеки і оборони України" (м. Київ, 2005 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції "Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики" (м. Київ, 2005 р.), П’ятій міжнародній науково-практичній конференції "Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств на ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС" (м. Хмельницький, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми реформування сектору оборони і безпеки України" (Верховна Рада України, м. Київ, 2005 р.), Першій Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції" (м. Луцьк, 2005 р.), Науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення" (м. Київ, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації" (м. Полтава, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи" (м. Київ, 2006 р.), Шостому Міжнародному науковому конгресі "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2006 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті Євроінтеграції" (м. Рівне, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Оцінка ризиків та загроз національній безпеці в контексті європейської і євроатлантичної інтеграції України" (м. Київ, 2006 р.), Науково-практичній конференції "Наукова робота – важлива складова діяльності сучасного університету" (м. Київ, 2006 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи" (м. Одеса, 2006 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія" (м. Харків, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики" (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми управління людськими ресурсами та маркетингу в контексті стратегії розвитку України" (м. Донецьк-Святогірськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Управління персоналом у ХХI столітті: кадрова політика, мотивація, оплата праці" (м. Полтава, 2007 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах" (м. Луцьк, 2007 р.), Науковій конференції "Україна в глобалізованому світі" (м. Київ, 2007 р.).
Публікації. Автором опубліковано безпосередньо за темою дисертації 58 наукових робіт, у тому числі одна індивідуальна та одна у співавторстві монографії, 33 статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 19 – у збірниках наукових конференцій, 4 – в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 47 д. а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 425 сторінках, загальний обсяг дисертації становить 460 сторінок, робота містить 26 рисунків, 54 таблиці, список використаних літературних джерел налічує 369 найменувань і займає 35 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми – теоретико-методологічного обґрунтування державної політики попередження основних загроз національній безпеці України, джерелом яких виступають її соціальні детермінанти.
За результатами дослідження сформульовано такі висновки.
1. У зв’язку з недостатньою вивченістю проблем безпечного суспільного розвитку, у дослідженні формалізовано модель безпеки, виходячи з функціонального підходу, – це функція держави, суспільства, людини, спрямована на виявлення, попередження та усунення небезпек і загроз, що можуть їх знищити або позбавити фундаментальних матеріальних чи духовних цінностей. Це дало змогу уточнити понятійно-категорійний апарат дослідження національної безпеки – крім захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам, вона повинна передбачати також забезпечення громадянам гідного рівня життя, вільного розвитку та самобутності.
2. На основі узагальнення існуючих теоретичних підходів до дослідження сутності соціальних аспектів національної безпеки дисертантом обґрунтовується необхідність введення до наукового обігу та дається визначення поняття "соціальні детермінанти національної безпеки". Запропонована методологія їх дослідження ґрунтується на аналізі основних теоретичних концепцій впливу соціальних факторів на стан захищеності національних інтересів.
3. Доведено, що соціальні детермінанти національної безпеки поєднують у собі базові елементи, які не лише впливають на становище особи у суспільстві, демографічні показники розвитку, соціальну сферу та систему соціально-трудових відносин, а й генетично пов’язані з функціонуванням всієї безпекової системи. Серед базових методологічних принципів і концептуальних засад їх дослідження автор виділяє такі: принцип антропоцентризму (безпека людини, її захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз становлять основу національної безпеки); принцип безперервності (національна безпека виступає єдиним і цілісним явищем лише тоді, коли вона містить загальні (інваріантні) ознаки для різних країн та проміжків в історії їх розвитку); принцип поступовості у розвитку (на різних якісних фазах розвитку національна безпека проявляється у трьох часових площинах – як історичне явище, унікальне явище, характерне лише для даної епохи та унікальний комплекс поточних проблем розвитку нації); принцип просторової структури (національна безпека може розглядатися на різних рівнях – міжнародному, національному, регіональному).
Серед найбільш актуальних на сьогодні соціальних детермінант національної безпеки, які продукують загрози, виділено такі: демографічна криза, зростання майнового розшарування громадян, зростання рівня бідності, негативні тенденції розвитку ринку праці, "тіньова" економічна діяльність та корупція.
4. Обґрунтовано, що соціальні виклики й загрози визначаються ймовірністю виникнення соціального конфлікту чи кризових явищ. Основною характеристикою стану соціальних детермінант національної безпеки є рівень соціальної напруги в країні, який відображає ступінь психофізіологічної адаптації, а у багатьох випадках, і дезадаптації різних категорій населення до падіння рівня життя та соціальних катаклізмів. Вона проявляється у різкому зростанні незадоволеності, недовіри до властей, конфліктності в суспільстві, тривожності, а також в економічній та психологічній депресії, погіршенні демографічної ситуації тощо.
5. В роботі виділено основні індикатори безпечного національного розвитку. Пороговими значеннями соціальних показників запропоновано вважати граничні величини, недотримання яких перешкоджає соціально-економічному розвитку, нормальним суспільним відтворювальним процесам та призводить до формування негативних руйнівних тенденцій у забезпеченні національної безпеки, а також перетворює потенційні соціальні загрози національній безпеці у реальні. На основі проведеного аналізу встановлено, що для вирішення проблеми побудови порогових соціальних показників необхідно виходити з таких базових положень: множина індикаторів безпечного розвитку системи не може бути встановлена однозначно, оскільки між різними індикаторами існують причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності; порогове значення того чи іншого індикатора може залежати від значень інших індикаторів, що спершу вимагає встановлення їх порогових величин; на практиці не існує точно відомого, попередньо визначеного порогу, при досягненні якого система відразу ж потрапляє до незворотного кризового стану. Доведено, що соціальним системам властива наявність порогової смуги, критичної зони, в межах якої ймовірність виникнення кризового стану стає відчутно високою. Система здатна перебувати у небезпечній зоні без повної втрати стабільності протягом деякого періоду, що залежить від наявності резервів та можливостей виживання системи.
6. Найбільш значущою демографічною детермінантою національної безпеки на сучасному етапі розвитку є смертність населення України. Загалом прискорений темп зростання смертності в Україні припадає на 1991 – 1995 рр., після чого фіксується деяке її зниження (1996 – 1998 рр.), починаючи із 1999 р. – рівень смертності населення середнього та старшого віку зростає. Особливо загрозливими є масштаби передчасної смертності чоловіків – у найбільш активному віці (20 – 54 роки) вона перевищує смертність жінок у 3,5 рази.
7. Наявні методики оцінки соціальної стабільності, що виходять з конкретних порогових значень соціальних індикаторів, для умов трансформаційного етапу розвитку України виявилися не зовсім прийнятними. З метою їх удосконалення запропоновано враховувати також суб’єктивні фактори національного розвитку: ментальні, соціально-психологічні та інформаційно-пропагандистські.
8. Стабільність означає збереження у визначених межах основних параметрів розвитку системи, які можуть змінюватися зі зміною умов її функціонування. У цілому, соціально-економічна система віддзеркалює особливості структурування суспільства, яке є наслідком умов господарювання. Однією з особливостей соціально-економічних систем є їх динамізм, що проявляється в постійному розвитку. За умови їхніх високих показників, рівновага може зберігатися відносно довго, швидка ж модернізація елементів системи при низьких темпах і хаотичності відповідних процесів може призвести до стану, коли нестабільність стає її перманентною властивістю. Найбільш зрозумілим і для масової свідомості є формування деякої рівноваги в доходах (чи споживанні), але цілком зрозуміло, що характеристики кожного індивіда чи соціального суб’єкта не можуть відповідати одній середній константі. Разом із цим доведено, що створення відповідного механізму рівноваги є цілком реальним завданням на рівні національних інтересів. Тоді стабільність буде розглядатися як цілеспрямований процес досягнення рівноваги в реалізації інтересів соціальних суб’єктів, груп у межах національно-державних інтересів країни.
9. На основі проведеного аналізу вітчизняного ринку праці сформульовано базові положення моделі його функціонування: по-перше, вітчизняний ринок праці не може бути віднесеним до стабільних, оскільки він функціонує з порушенням базових принципів (вартість та ціна робочої сили, свобода руху праці й капіталу, конкуренція, значні масштаби "тіньової" зайнятості); по-друге, триває процес вивільнення працівників у зв’язку з реорганізацією та ліквідацією нерентабельних підприємств, що актуалізує необхідність запровадження обмежень адміністративного характеру з метою зменшення масштабів можливих соціальних потрясінь; по-третє, сьогодні український ринок праці не становить загрози національним інтересам завдяки виваженій державній політиці у цій сфері. Разом з тим, непрозорість споживчого ринку та неринкові механізми ведення бізнесу призводять до формування нового монополістичного ринку, де державна монополія змінюється на монополію нових господарюючих суб’єктів. Це вкрай негативно впливає на розвиток вітчизняного ринку праці, оскільки будь-який монополістичний ринок не може вирішувати проблеми зайнятості апріорі.
10. На емпіричному рівні соціальні детермінанти національної безпеки знаходять свій вираз у соціальному становищі індивіда, яке характеризується його доходами та соціальною диференціацією. Протиріччя, що виникають між соціальною диференціацією і соціальним становищем індивіда, не повинні перевищувати прийнятних на даному проміжку часу параметрів, інакше постає загроза перегляду існуючого соціально-політичного устрою країни. Впливаючи на соціальні детермінанти національної безпеки, держава виходить не лише з того, що вона встановлює мінімальний соціальний стандарт, а й формує своєрідний максимум у вигляді соціальних прав, закріплених конституцією та документами міжнародних організацій. Цей своєрідний максимально можливий рівень безпеки дає змогу державі, виходячи з наявних соціально-економічних умов, легітимно змінювати соціальні стандарти. Державне управління соціальними детермінантами національної безпеки суттєво відрізняється від управління іншими об’єктами. Це можна пояснити тим, що основні елементи соціальної системи (людина, соціальна група) мають специфічну особливість – можливість діяти відповідно до власних інтересів, тобто таку систему можна назвати активною. Тому при виборі стратегії управлінського впливу необхідно зробити прогнозну оцінку можливої реакції суб’єкта управління. Ефективність кожного етапу управління (моніторинг, визначення цілей, оцінка ресурсів та ін.) безпосередньо залежить від наявності нормативної бази, можливості досягнення соціально-економічних показників на основі системи нормативів і стандартів. Перспективним напрямом визначення стандартів рівня життя є аналіз рівня та структури споживання, а також рівнів задоволення потреб у різних соціальних і демографічних групах.
11. Найбільш актуальною соціальною загрозою національній безпеці України на сьогодні є тінізація соціально-економічних відносин. "Тіньова" економіка є головним ресурсним фактором корупції, з іншого боку, корупція є вирішальним соціально-політичним фактором тінізації економіки України. Пануюча на сьогодні концепція силового вирішення проблеми корупції виходить з того, що необхідно лише проявити політичну волю. На основі побудованої моделі корупційної рівноваги робиться висновок про недієздатність цієї теорії – в результаті заходів силового впливу матиме місце лише вилучення з ділових мереж окремих державних корупційних ланок. Корупційна система почне відновлювати організаційний вакуум за рахунок знаходження більш захищених бюрократів чи пошуку обхідних шляхів. Це призведе не лише до самовідтворення корупційних схем, а й до тимчасових збоїв у функціонуванні соціально-економічного механізму. Тому безсистемні силові акції, в межах чергових кампаній пропагандистського характеру, не матимуть позитивних наслідків. Виходом може стати запровадження досить жорсткого адміністративного режиму та створення дієвої системи, за якої брати й давати хабарі стане невигідним та небезпечним.
12. Аналіз соціальних детермінант національної безпеки України дає змогу стверджувати, що вони носять об’єктивний та фундаментальний характер. Тому діяльність державних інституцій щодо забезпечення національної безпеки повинна мати системний характер та виходити з постійного моніторингу й мінімізації загроз стабільному функціонуванню соціально-економічної і політичної системи країни, а також інституційних перетворень, що здатні пом’якшувати руйнівний вплив цих факторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Економічні проблеми XXI століття : міжнародний та український виміри / [В. В. Адамик, О. І. Амоша, Р. М. Березюк та ін.]; за ред. С. І. Юрія, Є. В. Савельєва. – К. : Знання, 2007. – 595 с.
2. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / [О. І. Амоша, В. П. Антонюк, А. І. Землянкін та ін.]; наук. ред. О. І. Амоша. – Донецьк : НАН України, Ін-т економіки промисловості, 2007. – 326, [1] с.
3. Каноны рынка и законы экономики / [А. И. Амоша, Е. Т. Иванов, С. Е. Прокопенко и др.]. – Донецк : НАН Украины : Ин-т экономики промышленности, 2005. – 547 с.– (Кн. 8 : Экономическое проектирование).
4. Барановський О. Фінансова безпека / О. Барановський. – К. : НАН України, Ін-т екон. прогнозування; Фенікс, 1999. – 337 с.
5. Бєлов О. Ф. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти : [Зб. ст. за матер. міжнар. конф.] / О. Бєлов.– К. : Нац. ін-т стратег. дослідж., Центр міжнар. безпеки та стратег. студій, Фонд Фрідріха Еберта, 2001. – 222 с.
6. Бінько І. Ф. Політична безпека України: концептуальні засади та система забезпечення / В. Г. Кремінь, І. Ф. Бінько, С. І. Головащенко. – К. : Рада нац. безпеки і оборони України, Нац. ін-т стратег. досліджень, Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 1998. – 90 с.
7. Бодрук О. С. Системи національної та міжнародної безпеки в умовах формування нового світового порядку: 1991–2001 роки : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра політ. наук : спец. 21.01.01. «Національна безпека» / О. С. Бодрук. – К., 2003. – 24 с.
8. Власюк О. С. Стратегії розвитку України: теорія і практика / О. С. Власюк. – К. : Адмін. Президента України, Нац. ін-т стратег. дослідж., 2002. – 815, [31] с.
9. Гальчинський А. С. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції» / [А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, С. Г. Бабенко та ін.].– К., 2004. – 413, [1] с.
10. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи : методологічні аспекти / [голов. ред. С. Головко]; К.: Ін-т стратег. оцінок, 2006. – 309, [1] с.
11. Геєць В. М. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство / [В. М. Геєць, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова та ін.]. – Х. : Н.-д. центр індустр. пробл. розвитку НАН України, ВД "ІНЖЕК", 2006. – 239 с.
12. Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні / [В. М. Геєць, М. І. Скрипниченко, Т. І. Приходько та ін. ; за ред. В. М. Гейця]. – Х. : НАН України, Ін-т екон. Прогнозування, ФОРТ, 2003. – 437 с.
13. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / [О. М. Гончаренко, О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко, О. М. Гончаренко, Ю. М. Мацейко, В. А. Зленко].– К. : НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 1998. – 416 с.
14. Горбулін В. П. Актуальні проблеми реалізації політики національної безпеки України в оборонній сфері : наук.-інформ. зб. / В. П. Горбулін (заг. ред.), Ю. М. Романов (підгот.). – К. : Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, ДП "НВЦ "Євроатлантикінформ", 2006. – 192 с.
15. Губський Б. В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення / Б. В. Губський. – К., 2001. – 122 с.
16. Данільян О. Г. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації : навч. посіб. / О. Г. Данільян, О. П. Дзьобань, М. І. Панов. – Х. : Фоліо, 2002. – 285 с.
17. Дзьобань О. П. Національна безпека в суспільствах транзитивного типу / О. П. Дзьобань. – Х. : Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, НАУ ім. М. Є. Жуковського "ХАІ", 2004. – 292 с.
18. Дзьобань О. П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій: Методологія дослідження та забезпечення / О. П. Дзьобань. – Х. : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Константа, 2006. – 438 с.
19. Економічний діалог: партнерство заради прогресу / [Я. А. Жаліло, І. М. Акімова, Д. В. Ляпін, К. М. Ляпіна, Г. В. Осовий]. – К. : Національний ін-т стратегічних досліджень; Центр антикризових досліджень, 2007. – 124 с.
20. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика / Я. А. Жаліло. – К. : Національний ін-т стратегічних досліджень, 2003. – 368 с. – (Серія "Економічні стратегії"; вип. 8).
21. Ладюк О.Д. Українсько-російські торговельні відносини як чинник економічної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 21.04.01 "Економічна безпека" / О.Д. Ладюк. – К., 2003. – 20 с.
22. Лакіза-Сачук Н. М. Трудова міграція та здоров'я мігрантів у Закарпатській області України : звіт про соціально-демографічне обстеження / Н. М. Лакіза-Сачук. – К. : Міжнародна організація з міграцій; Міжнародна організація праці, 1997. – 40 с.
23. Мунтіян В. І. Економіка та оборонні витрати: аналіз зарубіжних досліджень і український шлях розвитку / В. І. Мунтіян. – К. : Науково- дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України, 1998. – 463 с.
24. Социальные проблемы: оценка и пути решения / [О. Ф. Новикова, Ю. А. Буздуган, А. И. Амоша, И. Н. Новак, Е. Э. Копатька]. – К. : НАН Украины; Институт экономики промышленности. Наукова думка, 1995.–101с. (Кн. 2 : Социальная политика).
25. Новікова О. Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи вирішення / О. Ф. Новікова. – Донецьк: НАН України; Інститут економіки промисловості, 1997. – 459 с.
26. Новікова О. Ф. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізм забезпечення : монографія / О. Ф. Новікова, Р. В. Покотиленко. – Донецьк: НАН України; Інститут економіки промисловості, 2006. – 407 с.
27. Соціальна захищеність населення України / [О. Ф. Новікова, О. Г. Осауленко, І. В. Калачова, В. П. Антонюк, Г. В. Осовий]. – Донецьк: НАН України; Інститут економіки промисловості; Державний комітет статистики України / О. І. Амоша (наук. ред.): ІЕП НАН України, 2001. – 359 с.
28. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення / Г. Пастернак-Таранушенко – К. : Київський економічний ін-т менеджменту. Кондор, 2002. – 302 с.
29. Від безпеки національної енергетичної компанії до енергетичної безпеки держави / [Д. К. Прейгер, А. Ф. Гуцал, І. Є. Корнілов, С. І. Пирожков; Наук. ред. С. І. Пирожков]. – К.: Рада нац. безпеки і оборони України. Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки, 2004. – 71 с.
30. Пирожков С. І. Вибрані наукові праці: у 2 т. – К. : НАН України; Інститут демографії і соціальних досліджень; Київський національний торговельно-економічний ун-т, 2008. – 933 с. (Т. 1 : Демографічний і трудовий потенціал).
31. Ситник Г. П. Організаційно-правові засади забезпечення національної безпеки України : навч. посібник / Г. П. Ситник, В. М. Олуйко. – Хмельницький: Видавництво ХУУП, 2005. – 234 с.
32. Сухоруков А. І. Сучасні проблеми фінансової безпеки України / А. І. Сухоруков. – К.: Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т проблем міжнародної безпеки, 2005. – 140 с.
33. Шлемко В. Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько. – К.: Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т стратегічних досліджень, 1997. – 143 с.
34. Данилишин Б. М. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / Б. М. Данилишин, Л. Г. Чернюк, М. І. Фащевський. – Черкаси: ЧДТУ; НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України, 2006. – 315 с.
35. Данилишин Б. М. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки / Б. М. Данилишин, В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. – К. : Лекс Дім, 2004. – 552 с.
36. Дорогунцов С. І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / [С. І. Дорогунцов, Л. Г. Чернюк, П. П. Борщевський, Б. М. Данилишин, М. І. Фащевський]. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України; Нічлава, 2002. – 691 с.
37. Шевчук Л. Т. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону (Методологія, методи, практика) / Л. Т. Шевчук, В. С. Коломийчук, Шульц С. Л. – Т. : Інститут регіональних досліджень; Тернопільська обласна держ. адміністрація; Укрмедкнига, 2002. – 277 с.
38. Капіталізація економіки України : наук. доп. / [В. М. Геєць, А. А. Гриценко, О. І. Барановський та ін.]; за ред. В. М. Гейця, А. А. Гриценка. – К.: Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2007. – 218 с.
39. Розвиток корпоративізму і корпоративних відносин в економіці України. – К.: НАН України; Інститут економічного прогнозування / В. І. Голіков (ред.), 2003. – 304 с.
40. Долішній М. І. Стратегія екологічної безпеки (регіональний контекст) / [М. І. Долішній, В. С. Кравців, Ю. І. Стадницький, С. К. Харічков, В. М. Степанов]. – Львів : НАН України; Інститут регіональних досліджень, 1999. – 243 с.
41. Долішній М. І. Трудовий потенціал і зайнятість: теоретичні основи та регіональні особливості / [М. І. Долішній, С. М. Злупко, С. І. Бандур, В. Я. Бідак, А. П. Воробель]. – Ужгород: НАН України; Інститут регіональних досліджень; Карпати, 1997. – 422 с.
42. Лукінов І. І. Вибрані праці : у 2 кн. – К. : НАН України; УААН; ННЦ "Інститут аграрної економіки" / С. І. Пирожков (відп. ред.), 2007. – 815 с. (Текст укр., рос. мовами. Кн. 1).
43. Бандур С. І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / [С. І. Бандур, Т. А. Заяць, В. І. Куценко, В. Т. Зінич, Л.В. Головко]. – Черкаси: НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України; Брама-Україна / Богдан Михайлович Данилишин (ред.). – 2 вид., доп. і перероб., 2006. – 624 с.
44. Бандур С. І. Трудоресурсна безпека України в контексті глобалізації світової економіки / С. І. Бандур, О. І. Цимбал. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – 68 с.
45. Богиня Д. П. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії і практики / Д. П Богиня., М. В. Семикіна. – К. : Інститут економіки НАН України; Видавнича фірма «Шторм», 2003. – 382 с.
46. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [В. М. Геєць, В. П. Александрова, Т. І. Артьомова, Ю. М. Бажал, О. І. Барановський]. – К. : НАН України; Інститут економічного прогнозування; Фенікс / В. М. Геєць (ред.), 2003. – 1008 с.
47. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання / А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2003. – 230 с.
48. Купалова Г. І. Розвиток та розміщення продуктивних сил регіону: соціально-економічні аспекти / Г. І. Купалова, А. Б. Клиновський. – Т. : Український держ. ун-т економіки і фінансів; Тернопільський комерційний ін-т, 2005. – 228 с.
49. Куценко В. І. Гуманітарна сфера України: проблеми і шляхи формування / [Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, Е. М. Лібанова, С. І. Бандур]. – К. : НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України, 2000. – 95 с.
50. Лібанова Е. М. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій / Е. М. Лібанова. – К. : Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України; Державний комітет статистики України, 2006. – 356 с.
51. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки / О. В. Макарова. – К. : Ліра-К, 2004. – 328 с.
52. Мандибура В. О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання / Д. П. Богиня (відп. ред.). – К. : Парламентське вид-во, 1998. – 255 с.
53. Онікієнко В. В. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України / В. В. Онікієнко, І. В. Терон, Л. М. Ємельяненко. –К. : НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України, 2006. – 480 с.
54. Онікієнко В. В. Розвиток ринку праці України: тенденції та перспективи / В. В. Онікієнко, Л. Г. Ткаченко, Л. М. Ємельяненко. – К. : НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України, 2007. – 286 c.
55. Гнибіденко І. Ф. Соціальна безпека: теорія та українська практика / [І. Ф. Гнибіденко, А. М. Колот, О. Ф. Новікова, В. М. Новіков, Б. Й. Пасхавер]. – К. : Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана, 2006.– 291 с.
56. Позняк О. В. Міграції населення в контексті розвитку регіонального ринку праці: дис. канд. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 "Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика" / Позняк Олексій Володимирович. – К., 1996. – 223 с.
57. Полякова С. В. Формування доходів населення в період становлення ринкових відносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 "Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика" / С. В. Полякова. – К., 2003. – 20 с.
58. Варналій З. С. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: Монографія / [З. С. Варналій, А. І. Мокій, О. Ф. Новікова, О. Ф. Романюк]. – К. : Національний ін-т стратегічних досліджень; Знання України, 2005. – 498 с.
59. Саблук П. Т. Економічний і соціальний стан аграрного сектора України: Наукова статистико-аналітична розробка / [П. Т. Саблук, О. А. Бугуцький, М. К. Орлатий, Ю. О. Бугуцький, О. Г. Булавка]. – К: Інститут аграрної економіки УААН, 1997. – 372 с.
60. Черенько Л. М. Рівень життя населення України / Л. М. Черенько (ред.). – К. : НАН України; Інститут демографії та соціальних досліджень; Державний комітет статистики України; Консультант, 2006. – 428 с.
61. Черенько Л. М. Оцінка масштабів та рівня бідності населення України / Л. М. Черенько. – К. : НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України, 2000. – 80 с.
62. Шепотько Л. О. Механізм державної підтримки розвитку соціальної інфраструктури села: проекти нормативних матеріалів / Л. О. Шепотько, І. В. Протока, Д. О. Мотруніч.– К. : НАН України; Інститут економіки, 1999. – 39 с.
63. Юрчишин В. В. Макроекономічна стабілізація в Україні: факти, тенденції, проблеми / В. В. Юрчишин. – К. : Українська академія державного управління при Президентові України, 1999. – 256 с.
64. Конт О. Курс позитивной философии / О. Конт.–М. : Наука, 1971.– 624 с. (Антология мировой философии; т. 3).
65. Платон. Диалоги / Платон ; [пер. с древнегреч].– М. : Мысль, 1986.– 617 с.
66. Платон. Сочинения : [в 3 т.] – М. : Мысль, 1971. – 542 с. (Том 3, ч.1).
67. Гегель Г. Философия права / Г. Гегель. –М. : Наука, 1979.– 436 с.
68. История древнего мира : [ антология ]. – М. : Наука, 1982.– 453 с. (Кн. 2: Расцвет древних обществ).
69. Аристотель. Политика : [в 3 т.]. – М. : Политиздат, 1983.– 367 с. (Том 2).
70. Гоббс Т. Левиафан. : [в 3 т. избранное]. – М. : Политиздат, 1964. – 341 с. (Том 2).
71. Кант И. Сочинения: [в 6 т.]. – М. : Политиздат, 1964–1966.- 631с. (Том 6).
72. Оуэн Р. Избранные сочинения: [в 2 т.]. – М. : Политиздат, 1950. – 425 с. (Том 1).
73. Джерела правової спадщини України: Конституція Пилипа Орлика, конституція УНР, Універсал Центральної Ради) // Правові джерела України. – К. : Преса України, 1994.– С. 46–53.
74. Швейцер А. Жизнь и мысли / А. Швейцер : [ пер. с нем., послесл., примеч. и указ. А. Л. Чернявского]. – М. : Республика, 1996. – 527 с.
75. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс: [пер. с нем. вступ. ст. П. П. Гайденко, коммент. В. Н. Катасонова]. – М. : Республика, 1994. – 527 с.
76. Wolfers A. Diskort and Collaboration, Essays on International Politics. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1962. – 150 р.
77. Липсет С. Политическая социология / С. Лип сет. – М. : Политиздат, 1965. – 418 с. (Социология сегодня).
78. Косевцов В. О. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів / В. О. Косевцов, І. Ф. Бінько. – К. : Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т стратегічних досліджень, 1996. – 54 с.
79. Білорус О. Глобалізація розвитку і соціальна безпека / О. Білорус, Н. Маслова-Лисичкіна // Віче. – 2001. – №5. – С. 22–44.
80. Власюк О. С. Аналітична оцінка стратегічних напрямків та заходів щодо реалізації програми стабілізації економіки України / О. С. Власюк. – К. : НІСД, 1995. – 82 с.
81. Гальчинський А. С. Суперечності реформ у контексті цивілізаційного процесу / А. С. Гальчинський. – К. : Українські пробілеї, 2001. – 320 с.
82. Концепція економічної безпеки України / [кер. проекту В. М. Геєць ]. – К. : Ін-т екон. прогнозування, 1999. – 56 с.
83. Гончаренко О. М. Методологічні засади розробки нової редакції концепції національної безпеки України / О. М. Гончаренко, Є. М. Лисицин. – К. : НІСД, 2001. – 48 с. – (Серія "Національна безпека"; вип. 4)
84. Горбулін В. П. Економічний розвиток та національна безпека / В. П. Горбулін // Сучасні проблеми економічного розвитку України, 1999.– С. 3–5.
85. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / [Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І., Міщенко В. С. та ін.] – К. : РВПС України, 1999. – 716 с.
86. Національна безпека України, 1994–1996 pp. / [ H. M. Лакіза-Сачук, Н. В. Агаркова, В. Г. Андрійчук і ін.]. – К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 1997. – 112 с.
87. Новікова О. Ф. Організаційно-економічний регулювання соціальної безпеки в системі державного управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.02.03 " Організація управління, планування і регулювання економікою "/ О. Ф. Новікова. – Донецьк, 1998. – 51 с.
88. Пастернак-Таранушенко Г. Безпека: система, підсистема, оцінки, нова зброя / Пастернак-Таранушенко Г. // Економіка України. – 2000. – № 12. – С. 53–57.
89. Прейгер Д. К. Екологічна політика держави та економічний механізм її реалізації / І. А. Малярчук, І. В. Сліпець, А. І. Циганюк // Довкілля і ресурси: наукові проблеми : зб. наук. праць. – К., 1999. – С. 48–59.
90. Пирожков С.І. Проблеми національної безпеки в контексті європейського вибору України / С.І. Пирожков // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів, 2003. – Вип. 5 (43), ч. 1: Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України. – С. 36–52.
91. Сухоруков А. І. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / А. І. Сухоруков, С. Л. Воробйов, Т. П. Крупельницька.– К.: Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 2003. – 63 с.
92. Система оцінок зовнішніх і внутрішніх ризиків та загроз національній безпеці України / В. Горбулін, С. Пирожков та ін. – К. : ДП „НВЦ „Євроатлантикінформ”, 2005.– 232 с. (Випуск 16).
93. Пирожков С. І. Про актуальні проблеми управління регіональним економічним розвитком України / С. І. Пирожков // Экономика промышленности. – Донецк, 2000. – С. 30–49.
94. Власюк О. С. Аналітична оцінка стратегічних напрямків та заходів щодо реалізації програми стабілізації економіки України / О. С. Власюк. – К., 1995. – 87c. – (Національний ін-т стратегічних досліджень. Наукові доповіді; Випуск 46).
95. Мандибура В. О. Напрями законодавчого обмеження тіньової економіки / В. О. Мандибура // Проблеми забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку України. – К., 2000. – С. 48–53.
96. Концепція сталого розвитку людства і безпека людини // Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика. – К., 2002. – С. 159–176.
97. Березін М. Я. Безпека людини в контексті генезису і розвитку "держави добробуту / М. Я. Березін // Актуальні проблеми державного управління. – Х., 2004. – № 1 (19). – С. 43–51.
98. Снігова О. Ю. Соціальні права і свободи громадян України в системі управління соціальною безпекою / О. Ю. Снігова // Социально-экономические аспекты промышленной политики. – Донецк, 2003. – С. 235–239.
99. Нижник Н. Безпека людини в умовах громадянського суспільства / Н. Р. Нижник // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. – К., 2001. – С. 138–166.
100. Канівець О. П. Загрози соціально-економічної безпеки домогосподарств на сучасному етапі в Україні / О. П. Канівець // Социально-экономические аспекты промышленной политики. – Донецк, 2003. – Т.2. – С. 103–108.
101. Данилишин Б. М. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки / Б. М. Данилишин В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. – К.: Лекс Дім, 2004. – 552 с.
102. Нижник Н. Р. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : навч. посіб. для вищих навч. закладів / Н. Р. Нижник, Г. П. Ситник, В. Т. Білоус. – К. : Українська Академія держ. управління при Президентові України; Академія держ. податкової служби України. – Преса України, 2000. – 304 с.
103. Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи / А. Б. Качинський. – К., 2003. – 472 c.
104. Бодрук О. С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти / О. С. Бодрук. –К.: НІПМБ, 2001. – 300 с.
105. Демидов Б. Системно-концептуальные основы деятельности в военно-технической области / Б. Демидов А. Величко, И. Волощук. – К.: 2004. – 183 с. (Книга 1. Концептуальные основы и элементы национальной безопасности).
106. Васьковська В. П. Складові елементи поняття безпеки людини в структурі права людини на безпеку / В. П. Васьковська // Науковий вісник. – Донецьк, 2004. – № 4 (18). – С. 134–140.
107. Harding A. The origins of the state / Harding A. // History of political thought, 1994. – Yol. XV. – № 1. – 312 p.
108. Human Development Report 1994 (UNDP) NY. Oxford Univ. Press, 1995. – 228 p.
109. Загальна оцінка країни // Публікація Представництва ООН в Україні : [електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.un.kiev.ua/.
110. Новейший философский словарь: 3-е изд., испр. – Минск : Книжный дом, 2003. – 310c.
111. Popper K. R. Indeterminism in Quantum Physics and in Classical Physics / K. Popper // British Journal for the Philosophy of Science. – Edinburgh – London, 1950, vol. I. – № 2, Р. 117 – 133.
112. Matsen E. Designing social security – a portfolio choice approach / E. Matsen, О. Thоgersen // European Economic Review, 2004 № 48. – Р. 883 – 904.
113. Foundationons of Ekonomoic Analysis / [Economy of Welfare]. –Cambridge, 1948. – Р. 325–374. – (chap. VIII).
114. Пигу А. Экономика благосостояния / А. Пигу.– М. : Прогресс, 1985. – 316 с.
115. Carr-Hill R. The political choice of social indicators / R. Carr-Hill // Quality and quantity. – Amsterdam, 1984. – №. 2. – Р. 132–148. – (Vol.18).
116. Американская социологическая мысль : [ сост. К. Павлов ] // Р. Мертон, Дж. Мид, Т. Парсон, А. Шюц.– М. : Наука, 1994.– 564 с.
117. Dahrendorf R. The Modern Social Conflict / R. Dahrendorf // An Essay on the Principles of Liberty, 1990. – P. 160–162.
118. Galtung J. Violence, peace and peace research / J. Galtung // Journal of Peace Research. – Oslo, 1969. – Р. 167–191. – (vol. 6).
119. Показатели устойчивого развития: Теория, метод, практическое использование. Отчет, представленный на рассмотрение Балатонской группы / [авт. текста Х. Бос сель; пер. с англ.]. – Тюмень : Изд-во ИПОС СО РАН, 2001.– 41с.
120. Классики мирового религиоведения. Антология / [пер. с англ. нем., фр. ; сост. и общ. ред. А. Н. Красникова]. – М.: Канон+. – (История философии в памятниках). – 1998. – 432 с.
121. Kreps G. A. Disaster as Systemic Event and Social Catalyst: a Clarification of Subject Matter / Kreps G. A. // International Journal of Mass Emergencies and Disasters, 1995. – № 3. – Р. 213 -253. – (Vol. 13).
122. Фишер Д. Невоенные аспекты безопасности. Системный подход / Д. Фишер. – М. : Специализированная информация РАН ИНИОН, 1994. – 24 с.
123. Azar E. The management of protracted social conflict: theory and cases / E. Azar. – Brookfield, 1990. – 237 р.
124. Burton J. Conflict: resolution and prevention / J. Burton. – New York : St. Martin's press, 1990. – 142 р.
125. Браун Р. Лестер. Викоренення голоду: зростаючий виклик / Стан світу 2001 / Л. Браун [переклад з англійської] : ВГО “Україна. Порядок денний на ХХІ століття”; Інститут сталого розвитку. – К. : Інтелсфера, 2001. – С. 47–67.
126. Бжезинский Зб. Преждевременное партнерство / Збигнев Бжезинский // Политические исследования, 1994. – №1. – С. 3–18.
127. Липпман У. Западное сообщество и общий рынок : [пер. с англ.] / Уолтер Липпман. –М. : Изд-во Иностр. лит. – 1963. – 437 с.
128. Morgenthau Hans J.Truth and power : Essays of a decade, 1960–1970 / Hans J. Morgenthau, New York etc.: Praeger, 1970. – 136 р.
129. Brown H. Thinking Аbout National Security / H. Brown // Defense and Foreign Policy in a Dangerous World, Colorado. – 1983. – Р. 4 – 18.
130. Глоссарий терминов / [без указ. авт.] : Гармиш-Партенкирхен, 2002. – 78 с. (Препр.) / Европейский Центр по изучению вопросов безопасности им. Джорджа К. Маршалла, Колледж по изучению международных отношений и вопросов безопасности).
131. Внешняя политика США. Электронный журнал Государственного департамента США [Электронный ресурс ]. – 2002. – Т.7. – № 4. – Режим доступу до журн. : http://usinfo.state.gov/journals/journalr.htm.
132. Vasquez J. Classics of International Relations / Vasquez J. – New Jersey, 1996. – 32 р.
133. Wolfers A. Diskort and Collaboration, Essays on International Politics / A. Wolfers. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1962. – 150р.
134. U.S. National Security: A Framework for Analysis / Ed. By Kauffman, J. Mc. Kittrick, T. Leney. – Lexington (Mass), 1985. – 86 р.
135. Актуальні проблеми створення системи оцінки зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці України ; за заг. ред. В. П. Горбуліна. – К. : 2005. – 232 с. – (Випуск 20).
136. Шнипко О. С. Ризик, надійність, загрози та захист як стимулятори формування концепції національної економічної безпеки / О. С. Шнипко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 7. – С. 93–99.
137. Ситник Г. П. Державне управління національною безпекою (теорія і практика) : монографія / Г. П. Ситник. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – 408 с.
138. Закон України „Про основи національної безпеки України”. –Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
139. Соціальна безпека: пошук нової парадигми : зб. наук. статей – К., 2003.– 151 с.
140. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України / Відомості Верховної Ради України. – 1997. –№ 10. – Ст. 85.
141. Стратегія національної безпеки України / Указ Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007.
142. Давидюк О. О. Соціальна безпека: проблеми теоретичного аналізу та побудови системних показників : [ Електронний ресурс ] / О. Давидюк. – Режим доступу : http://www.cpsr.org.ua.
143. Human Security Network. Bibliography on Human Security: [ Електронний ресурс] / Harvard Program on Humanitarian Policy and Conflict Research, Cambridge, Mass. 2001. Режим доступу : http//www.humansecuritynetwork.org/
144. Materials of the Commission of the United Nations on safety of the person : [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http//www.humansecurity-chs.org/abhs/index.html.
145. Human security crisis response force : [ Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.iss-eu.or.
146. Баланда А. Л. Соціальні детермінанти національної безпеки України / А. Баланда. – К. : Вид-во Національної бібліотеки ім. Вернадського, 2008. – 413 с.
147. Баланда А. Л. Соціальна складова національної безпеки України / А. Баланда // Демографія та соціальна економіка. – К., 2007. – № 1. – С. 166–172.
148. Баланда А. Л. Соціальні фактори національної безпеки України: теоретичний аспект / А. Баланда // Теорія та практика державного управління. – Х., 2006. – № 14–19. (Випуск 2 (14)).
149. Баланда А.Л. Соціальні аспекти національної безпеки України / А.Ба