ЗРУШЕННЯ У НАРОДЖУВАНОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. М. В. ПТУХИ
На правах рукопису

Крімер Борис Олександрович
УДК 314.15

ЗРУШЕННЯ У НАРОДЖУВАНОСТІ:
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ

Спеціальність 08. 00. 07 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
Курило Ірина Олексіївна,
доктор економічних наук,
старший науковий співробітник

КИЇВ – 2011
ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні засади дослідження соціально-економічних чинників народжуваності

12
1.1. Еволюція поглядів щодо зрушень у народжуваності та їх чинників 12
1.2. Найбільш вагомі соціальні та економічні чинники зрушень у народжуваності і специфіка їх впливу
25
1.3. Концептуальні засади сімейної політики та можливості її впливу на дітородну активність населення
46
Висновки до розділу 1 66

РОЗДІЛ 2. Вплив соціально-економічних чинників на перебіг процесів народжуваності в європейських країнах та Україні

68
2.1. Динаміка та структура народжуваності в країнах Європи та в Україні 68
2.2. Трансформація вікової моделі народжуваності та її детермінанти 92
2.3. Формування сприятливого соціально-економічного середовища для народження дитини та вплив на нього окремих чинників
104
Висновки до розділу 2 127

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 3. Сімейна політика у країнах Європи та шляхи використання в Україні позитивного досвіду

129
3.1. Матеріальна підтримка сімей з дітьми 129
3.2. Створення умов для поєднання зайнятості та материнства (батьківства) 146
3.3. Особливості сімейної політики окремих країн Європи та спроби її реформування 164
3.4. Напрями удосконалення і розвитку сімейної політики в Україні 179
Висновки до розділу 3
185
ВИСНОВКИ 188

ДОДАТКИ
192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
197

ВСТУП

Актуальність теми. Зрушення у народжуваності є однією з важливих особливостей світового демографічного розвитку вже більш ніж століття. Насамперед йдеться про перехід від високої до низької народжуваності, що не здатна забезпечити просте відтворення населення. Результатом низького рівня дітородної активності стала депопуляція та старіння населення, що вже тривалий час характерні для низки розвинутих європейських країн та мають складні й довготривалі соціально-економічні наслідки. До таких країн з низькою дітородною активністю відноситься й Україна, де вже майже два десятиліття спостерігається природне скорочення населення унаслідок не лише низької народжуваності, а й високої, порівняно з розвинутими країнами, смертності.
Попри відчутний інтерес до проблематики зниження народжуваності, питання про рушійні сили цього процесу, структурні зрушення та трансформації у віковій моделі народжуваності залишаються недостатньо дослідженими. Закономірності впливу окремих чинників на динаміку народжуваності та специфіка цього впливу у сучасних умовах розкриті далеко не повною мірою. Назріла потреба розробки інтегральних показників для оцінки дії соціально-економічних чинників на народжуваність. Пізнання еволюції народжуваності через аналіз чинників, які на неї впливають, є необхідною передумовою для формування та реалізації сімейної політики, оскільки вона є регулюючою силою, що покликана вплинути саме на окремі чинники народжуваності.
Найбільш прийнятною базою для дослідження демографічних процесів є сукупності історично, інституційно та світоглядно близьких територіальних утворень, оскільки лише у такому випадку забезпечується коректність порівняння впливу соціально-економічних чинників та тенденцій досліджуваних процесів. Аналіз зрушень у народжуваності в Україні саме у порівнянні з країнами Європи дає змогу охарактеризувати особливості демографічного розвитку нашої країни як складової європейського демографічного простору й визначити можливості застосування у вітчизняних умовах задіяних в інших країнах інструментів сприяння народжуваності. Наразі комплексні дослідження європейського досвіду впливу на народжуваність практично відсутні. Існує також потреба у дослідженні теоретичного підґрунтя сімейної політики, узагальненні застосовуваного інструментарію тощо. Вивчення накопичених десятиліттями ініціатив сприяння народжуваності в європейських країнах дасть змогу розробити більш обґрунтовані заходи щодо підвищення народжуваності, уникнути прийняття недалекоглядних рішень.
Ступінь розробки проблеми. Дослідження чинників змін у народжуваності проводились в окремих країнах Європи, починаючи з ХІХ ст., як реакція на зниження народжуваності, паралельно здійснювались і дослідження можливостей впливу на неї засобами державної політики. З другої половини ХХ ст. це питання набуло особливої актуальності у зв’язку з різким падінням народжуваності. З того часу дослідження чинників зрушень у народжуваності та можливостей впливу на неї набули значного розвитку у країнах Європи – насамперед тих, що реалізують активну сімейну політику. Загальні питання сімейної політики та впливу різних чинників на дітородну активність висвітлювались у роботах таких зарубіжних учених як А. Д’Аудіо, Г. Андерсен, Г. Беккер, Д. Бланше, А. Готьє, Ф. Дюмон,
Р. Зіммерман, O. Зоенен, Г. Еспін-Андерсен, Р. Істерлін, М. М. Д’ Ерколе,
Ш. Камерман, А. Кан, Ф. Кастлес, Х. Кауфман, Д. Коулмен, В. Луц, Р. Лестег,
П. Макдональд, В. Мілн, Г. Неєр, М. Ньюмен, А. Прскавец, В. Скірбек, Дж. Слебос, М. Р. Теста, А. Хайтлінгер, Ж. М. Хоем, Д. Хатт, Дж. Хаузіц.
Серед представників російської науки варто відзначити Я. Андр󬬬щен¬ко,
А. Антонова, А. Вишневського, С. Захарова, В. Єлізарова, О. Кайлову, М. Малєву, О. Синявську, К. Щербакову, в роботах яких викладені різні точки зору на проблематику чинників народжуваності в сучасних умовах.
Найбільш відомі роботи у царині народжуваності, політики сприяння дітородній активності та пов’язаних з ними аспектів демографічного розвитку в Україні належать С. Аксьоновій, С. Вакуленко, О. Грішновій, І. Курило,
Е. Лібановій, О. Макаровій, Л. Мельничук, Д. Мельничуку, С. Ничипоренко,
О. Палій, І. Прибитковій, У. Садовій, В. Стешенко, Л. Чуйко.
Незважаючи на значний науковий доробок, проблеми зрушень у народжуваності та впливу соціально-економічних чинників на неї потребують нових досліджень у зв’язку з постійними трансформаціями, що мають місце як у народжуваності, так і у соціально-економічному житті. У дослідженнях вітчизняних авторів мало уваги приділено можливостям використання зарубіжного досвіду сімейної політики. Відсутні чіткі уявлення щодо напрямів подальшого розвитку сімейної політики в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є результатом досліджень, які здійснювались відповідно до тематики науково-дослідних робіт Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України: „Тенденції генеративної активності населення України та їх демографічні наслідки” (РК 0107U000707), „Розроблення методики прогнозування показників чисельності та статево-вікової структури населення на довгострокову перспективу” (РК 0108U009269), „Людський розвиток в умовах нестабільності процесів відтворення населення” (РК 0109U008249), „Демографічні чинники соціальних змін” (UKR1 P31A).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних засад дослідження чинників зрушень у народжуваності, розкриття механізмів їх впливу на народжуваність в сучасних умовах та обґрунтування основних напрямів удосконалення політики сприяння дітородній активності населення в Україні.
Відповідно до визначеної мети у дисертаційному дослідженні поставлено та вирішено такі завдання:
- розглянуто теоретичні засади дослідження зрушень у процесах народжуваності;
- охарактеризовано сутність взаємозв’язків народжуваності й умов та чинників, що на неї впливають;
- здійснено порівняльний аналіз історичного контексту перебігу процесів народжуваності в Україні та розвинених європейських країнах;
- досліджено окремі соціально-економічні чинники зрушень у народжуваності та сучасну специфіку їх впливу;
- досліджено концептуальні засади сімейної політики в країнах Європи та Україні;
- охарактеризовано основні напрями та засоби сучасної сімейної політики у розвинених країнах та оцінено можливості застосування позитивного досвіду в Україні;
- визначено напрями подальшого розвитку сімейної політики в Україні та сформульовано рекомендації щодо її вдосконалення.
Об’єкт дослідження – зрушення у народжуваності та їх соціально-економічні чинники.
Предмет дослідження – процес впливу соціально-економічних чинників на народжуваність в Україні і розвинутих європейських країнах та її регулювання інструментами сімейної політики.
Методи дослідження. Дисертаційна робота виконана на методологічній основі, що включає комплекс фундаментальних, загальнонаукових і спеціальних методів пізнання досліджуваних явищ та процесів. Для встановлення закономірностей еволюції демографічних та соціально-економічних процесів використано історико-логічний метод. У дослідженні теоретичного підґрунтя реалізації сімейної політики широко застосовано системний підхід. Метод історичної аналогії використано для передбачення перспективних змін у перебігу демографічних процесів. Для опрацювання масиву статистичних даних з метою порівняльного аналізу народжуваності широко використовувалися методи аналізу й синтезу. Для дослідження змін у демографічних та соціально-економічних структурах використано методи аналізу рядів динаміки та структурних зрушень. Аналіз впливу окремих чинників на дітородну активність здійснювався за допомогою методів кореляційного аналізу та багатовимірного ранжування. Для наочної ілюстрації результатів дослідження та окремих емпіричних даних використано графічний метод. Проводився також соціологічний аналіз матеріалів анкетних опитувань.
Досліджувана проблематика має комплексний характер, що обумовило використання широкого кола джерел, присвячених як загальним питанням демографічного розвитку та державної політики, так і більш спеціалізованим аспектам. Інформаційна база дослідження включає в себе публікації численних міжнародних статистичних служб та національних статистичних відомств європейських країн: насамперед Eurostat, статистичні бази ОЕСР, інформація статистичних підрозділів ООН. Для поглибленого аналізу інформації щодо окремих країн також використовувались публікації матеріалів національних статистичних підрозділів. Широко використано інформаційну систему щодо європейського соціального захисту MISSOC. Джерелами статистичної інформації щодо України були матеріали Державної служби статистики, вибіркових репрезентативних опитувань, що проводились Центром «Соціальний моніторинг».
Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш суттєвими теоретичними та практичними результатами, що визначають новизну дисертаційного дослідження, є такі:
вперше:
- розроблено методологічний підхід до оцінки сприятливості соціально-економічного середовища для народження дитини, який базується на врахуванні впливу найбільш вагомих чинників дітородної активності і дає змогу здійснити комплексну порівняльну оцінку соціально-економічного середовища для народження дитини у різних країнах Європи;
розвинуто:
- категоріальний апарат дослідження чинників дітородної активності шляхом введення поняття „соціально-економічне середовище для народження дитини”, що визначається як система умов і факторів, які впливають на прийняття рішення про народження дитини;
- трактування закономірностей історичної еволюції дітородної активності населення в умовах атипового перебігу демографічного переходу, що полягають у: наявності типо¬вих для періодів соціальних катаклізмів і трансформацій етапів обвального три¬валого падіння народжуваності з її подальшим компенсаційним приростом, що породжує ефект інстабільності вікової структури населення; конвергентності розвитку процесів народжуваності, яка на європейському просторі найчіткіше виявляється у межах груп країн, найбільш близьких за територіальним розташуванням, особливостями економічної й демографічної історії та за специфікою інституціональних умов;
- тлумачення змісту поняття „сімейна політика” через застосування багаторівневого підходу (широкого та вузького) до її визначення. При цьому „сімейна політика” у вузькому розумінні визначається як сукупність цілеспрямованих впливів щодо існуючих в суспільстві відносин з метою забезпечення виконання сім’єю своєї відтворювальної функції;
доповнено:
- методологічні підходи до дослідження чинників зрушень у народжуваності, що, на відміну від існуючих, ґрунтуються на аналізі окремих чинників у контексті можливостей впливу на них засобами сімейної політики;
- уявлення про сучасну специфіку впливу на народжуваність соціально-економічних чинників: обґрунтовано позитивний вплив продуктивної зайнятості на народжуваність за умови, якщо інституціональна модель соціуму максимально сприяє поєднанню зайнятості жінок з материнством;
- уявлення щодо взаємозв’язків сімейної політики та процесів народжуваності на основі узагальнення новітнього досвіду та оцінки результатів політики сприяння народжуваності в Україні. Встановлено, що активізація пронаталістської політики в Україні справила незначний позитивний ефект на перебіг процесів народжуваності;
- практичні рекомендації щодо вдосконалення і розвитку політики сприяння народжуваності в Україні, що ґрунтуються на використанні позитивного європейського досвіду.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розвитку теоретичної бази для удосконалення сімейної політики України та розробці відповідних рекомендацій. Сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані при подальшому формуванні державної політики сприяння дітородній активності населення. Пропозиції дисертанта, викладені в роботі, підтверджуються впровадженням у практичну діяльність Департаменту сімейної і гендерної політики та оздоровлення Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту при підготовці аналітичних матеріалів, виступів, доповідей, що розроблялись для формування засад державної соціальної політики (довідка № 4/4421 від 22.04.2010 р.), Департаменту статистики населення та адміністративно-територіального устрою Державного комітету статистики України при удосконаленні статистичного обліку народжуваності в Україні (довідка № 10/1-16/302 від 27.05.2010 р.). Матеріали дослідження було використано при викладанні курсу «Демографія» студентам спеціальності «Економічна теорія» факультету економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (довідка № 105 від 22.04.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, в якій висвітлено авторське бачення механізмів впливу соціально-економічних чинників на народжуваність та напрямів удосконалення політики сприяння народжуваності в Україні. У роботі використані лише ті висновки і результати, що отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідались та обговорювались на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях та засіданнях круглих столів, серед яких: «Актуальні проблеми управління людськими ресурсами та маркетингу в контексті стратегії розвитку України»
(м. Донецьк, 2007 р.), «Управління персоналом у ХХІ столітті: кадрова політика, мотивація, оплата праці» (м. Полтава, 2007 р.), «Демографическая ситуация в современной России: состояние и перспективы» (м. Твер, 2008 р.), «Женщина. Общество. Образование» (м. Мінськ, 2008 р.), «Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики» (м. Київ, 2009 р.), «Женщина. Общество. Образование» (м. Мінськ, 2009 р.), «Социально-демографические процессы в современном обществе: от размышлений к действиям» (м. Кишинів, 2009 р.), «Шлюб, сім'я та сімейна політика в Україні на початку XXI сторіччя» (м. Київ, 2009 р.), «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання» (м. Київ, 2010 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць. Загальний обсяг публікацій – 5,9 др. арк., з яких 8 опубліковано у фахових наукових виданнях, 6 – у інших наукових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертантом на основі здійснених досліджень запропоновано вирішення наукового завдання, яке полягає у розвитку теоретико-методологічних засад дослідження чинників зрушень у народжуваності та обґрунтуванні основних напрямів удосконалення політики сприяння дітородній активності населення в Україні. Результати виконаного дослідження дозволяють зробити наступні висновки і рекомендації:
1. Узагальнення теоретичних основ дослідження зрушень у процесах народжуваності дає підстави стверджувати, що найбільш прийнятним в сучасних умовах є поєднання здобутків економічної теорії народжуваності (модель раціонального вибору) та теорії другого демографічного переходу (що акцентує увагу на змінах у системі цінностей).
2. Визначено сутність і характер взаємозв’язків дітородної активності з умовами, в яких вона відбувається. Рішення про народження дитини приймається під дією чинників, що належать до кількох сфер: економічної, соціальної та особистісної, їх взаємопоєднання формує соціально-економічне середовище для народження дитини. Державна політика може певною мірою впливати на чинники: існує можливість прямого впливу на економічні чинники, обмежена можливість впливу на суспільні чинники (виключно в умовах тривалої, стабільної, цілеспрямованої політики) та дії на особистісні чинники за допомогою ідеологічно-інформаційних засобів
3. Обґрунтовано, що має місце конвергентність розвитку процесів народжуваності на європейському просторі, що найчіткіше виявляється у межах груп країн, найбільш близьких за територіальним розташуванням, історично сформованими особливостями економічних, демографічних та інституціональних умов. Зрушення народжуваності в Україні відбувається у руслі європейського демографічного розвитку. Соціальні зміни революційного характеру виступають каталізаторами зрушень у народжуваності. У такому випадку характерними є: наявність типо¬вих етапів обвального три¬валого падіння народжуваності з її подальшим компенсаційним приростом; породжений цим ефект інстабільності вікової структури населення; відносно низьке «дно» падіння показників народжуваності; одночасна трансформація вікової моделі народжуваності та зниження її інтенсивності.
4. Встановлено особливості впливу окремих найбільш вагомих чинників на дітородну активність. При прийнятті рішення про народження дитини провідна роль належить економічним. Особливо актуальні економічні чинники в умовах сучасної України. За умови інституційного сприяння поєднанню зайнятості й материнства чинник жіночої зайнятості позитивно впливає на прийняття рішення про народження дитини. Чинники суспільного впливу поступаються економічним, проте теж є доволі вагомими. Вплив релігійності та шлюбності на народжуваність в Україні є більш відчутним, ніж у розвинутих країнах Європи.
5. Побудовано інтегральний показник, який дає змогу здійснювати порівняння умов і факторів прийняття рішення про народження дитини між окремими країнами. Оцінена сприятливість соціально-економічного середовища для народження дитини в Україні є найнижчою у Європі. Ранжування європейських країн за сприятливістю середовища у цілому відповідає їх ранжуванню за рівнем народжуваності.
6. Сімейна політика розглядається у вузькому розумінні як спосіб підвищення дітородної активності населення через поліпшення соціально-економічного середовища для народження дитини, що, у свою чергу, здійснюється шляхом впливу на найбільш вагомі чинники. Сімейна політика у вузькому розумінні включає в себе компоненти, запровадження яких має чітко виражену пронаталістську спрямованість. Найбільш важливими й чутливими до регулюючого впливу визначено сфери фінансового сприяння сім’ям з дітьми та забезпечення можливостей для поєднання зайнятості з народженням і вихованням дитини. Окремо наголошується на важливості інформаційно-ідеологічних інструментів сімейної політики.
7. Розкрито характер взаємозв’язку між демографічним розвитком та еволюцією сімейної політики. Активізація сімейної політики зазвичай відбувається як реакція на несприятливі тенденції народжуваності. Сімейна політика країн Європи характеризується як відчутною конвергенцією, так і помітними індивідуальними особливостями. Політика постійно еволюціонує: для провідних європейських країн характерним є перехід від універсалізації до вибірковості її спрямування, для більшості країн – запозичення існуючого позитивного досвіду. Прецеденти кардинальних змін у народжуваності внаслідок активізації сімейної політики відсутні.
8. Визначено характерні особливості сімейної політики в Україні: вузький спектр застосовуваного інструментарію; основний акцент на матеріальному сприянні; вагомий обсяг, однак нетривалість виплат; відносна сприятливість системи відпусток; неналежна увага до інформаційно-ідеологічних інструментів сімейної політики.
9. Обґрунтовано, що існуюча сімейна політика України має незначний позитивний вплив на народжуваність у період, що минув з часу її активізації. Подібний ефект було зафіксовано і в інших країнах Європи, де збільшення фінансового сприяння сім’ям з дітьми зазвичай мало наслідком незначне зростання народжуваності у короткотривалому періоді.
10. Рекомендовано певні шляхи реформування сімейної політики України, що ґрунтуються на дослідженні провідного європейського досвіду в цій сфері. У сфері фінансового сприяння сім’ям з дітьми пропонується наступне:
• перенесення акценту з гранту при народженні на тривалі щомісячні виплати;
• переакцентування системи виплат (зокрема гранту при народженні) з універсальної в більш індивідуально-спрямовану та прив’язану до матеріального становища і реальної потреби родини з дітьми;
• диференціація щомісячних виплат по догляду за дитиною згідно черговості народження дитини;
• виплата щомісячної допомоги по догляду за дитиною починаючи з другої народженої дитини зі значним зростанням при народженні третьої дитини – можливо без зростання при вищих черговостях;
• зміщення початку здійснення виплат по догляду за дитиною на момент завершення виплат гранту при народженні з одночасною пролонгацією терміну виплат;
• запровадження відносно незначних одноразових виплат в період найбільшої потреби для сімей з дітьми;
• соціальний моніторинг з метою визначення сімей, які реально потребують допомоги й надання матеріальної чи соціальної допомоги необхідного розміру;
• розширення ролі податкових пільг в сприянні сім’ям з дітьми, поширення надання податкових кредитів, безкоштовні (або зі знижками) товари та послуги для дітей.
У сфері поєднання зайнятості з народженням та вихованням дитини:
• збільшення гнучкості відпустки по догляду за дитиною за рахунок розширення можливостей щодо оформлення її відносно невеликими блоками;
• кількаденні відпустки для батька в дні, наближені до народження дитини;
• розвиток системи державних дошкільних закладів: зростання кількості місць у них;
• запровадження гнучкого режиму перебування у дошкільних закладах;
• розширення ролі підтримки сфери соціальних послуг по догляду за дітьми з боку недержавних структур; розвиток сфери індивідуального догляду за дітьми;
• часткова компенсація сім’ї у випадку використання найманого доглядальника (няньки),
Інші інструменти, що впливатимуть на сприятливість середовища для народження дитини: зростання трудових доходів населення, сімейно-орієнтована інформаційна та медіа політика, сімейно-орієнтована політика у житловій сфері, існування соціального житла в умовах лібералізованих механізмів керування ринком нерухомості, поліпшення інформаційно-консультативної та психологічної допомоги батькам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Курило І. О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації / І. О. Курило. ¬― К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2006. ― 472 с.
2. Josipovič D. Geographical Factors of Fertility / D. Josipovič // Geografski dejavniki rodnosti prebivalstva Acta Geographica Slovenica, XLIII/I. ― 2003. ― S. 111–125.
3. Урланис Б. Ц. Рождаемость и продолжительность жизни в СССР /
Б. Ц. Урланис. ― М.: Госстатиздат, 1963. ― 136 с.
4. Бертільйон Жак Вымираніє французскаго народа / Жак Бертільйон. ― С.-Петербург: Типографія Спб. Акц. Общества „Издатель”, 1899. ― 30 c.
5. Landry A. Classiques de l'économie Etudes et essais sur les problèmes de la population. Préface d’Alain Girard / A. Landry. ― Paris: INED, 1982. ― 230 p.
6. Шубратова А. Теория демографической революции: к вопросу о происхождении / А. Шубратова // Демография. ― 1984. ― № 3. ― С. 193—199.
7. Вишневский А. Г. Демографическая революция / А. Г. Вишневский // Вопросы философии. ― 1973. ― № 2. ― С. 53-64.
8. Lesthaeghe. R. The Unfolding Story of the Second Demographic Transition [Електронний ресурс] / R. Lesthaeghe. ― Paper to be presented at the Conference on Fertility in the History of the 20th Century: Trends, Theories, Public Discourse, and Policies. ― January 21-23. ― 2010. ― Berlin. ― Режим доступу: http://sdt.psc.isr.umich.edu/pubs/presentations/ Unfolding_2010.pdf
9. Becker G. On the Interaction between the Quantity and Quality of Children / G. Becker, G. H. Lewis // The Journal of Political Economy. – 1973. ― №83. ― Р. 279–288.
10. Easterlin R. A. Birth and Fortune: The Impact of Numbers on Personal Welfare, 2nd edition / R. A. Easterlin. ― Chicago: University of Chicago Press, 1987. ― 235 p.
11. Coleman D. Reproduction and survival in an unknown world: what drives today’s industrial populations and to what future? [Електронний ресурс] /
D. Coleman. ― Open Access publications from University of Oxford, 1998. ― Режим доступу: www.oecd.org/ dataoecd/60/36/34400146.pdf
12. Kaplan H. S. Fertility Theory: Caldwell's Theory of Intergenerational Wealth Flows / H. S. Kaplan // The International Encyclopedia of the Social and Behavioral Sciences. ― Oxford: Elsevier Science, 2001. ― P. 5557–5561.
13. McDonald P. The toolbox of public policies to impact on fertility [Електронний ресурс] / P. McDonald. ― Paper presented at the seminar Low Fertility, Families and Public Policies, Seville. ― September 15-16, 2000. ― Режим доступу: adsri.anu.edu.au/pubs/ popfutures/sevilleMcD1.pdf
14. Valkonen T. The effects of regional socioeconomic and cultural characteristics on the spatial patterns of the Second Demographic Transition in Finland / T. Valkonen, J. Blomgren, T. Kauppinen, P. Martikainen, E. Mäenpää // Demographic Research. ― 2008. ― № 19. ― Р. 2043-2056.
15. Van de Kaa D. Postmodern fertility preferences: from changing value orientation to new behaviour // D. Van de Kaa / Population and Development Review. ― 2002. ― № 27. ― Р. 290-331.
16. Inglehart R. The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles Among Western Publics / R. Inglehart. ― Princeton: Princeton University Press, 1987. ― 482 р.
17. Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів / [Е. М. Лібанова, С. Ю. Аксьонова,
В. Г. Бялковська та ін.]. ― К.: АДЕФ-Україна, 2008. ― 288 с.
18. Paci P. A Bundle of Joy or an Expensive Luxury: A Comparative Analysis of the Economic Environment for Family Formation in Western Europe [Електронний ресурс] / Social Protection Unit Human Development Network The World Bank.― Social Protection Discussion Paper, Series N. 9903. ― Режим доступу: http://siteresources.worldbank.org/SOCIALPROTECTION/Resources/SP-Discussion-papers/Labor-Market-DP/9903.pdf
19. Lutz W. The Low Fertility Trap Hypothesis: Forces that may lead to further postponement and fewer births in Europe / W. Lutz, V. Skirbekk, M.R. Testa // Vienna Yearbook of Population Research. ― 2006. ― P.167-192.
20. Малева М. Социально-экономические факторы рождаемости в России: эмпирические измерения и вызовы социальной политике / М. Малева,
О. Синявская // SPERO. ― 2006. ― № 5. ― С. 70-97.
21. d’Addio Anna Cristina Trends and Determinants of Fertility Rates in OECD Countries: The Role of Policies / Anna Cristina d’Addio, Marco Mira d’Ercole. ― OECD social, employment and migration working papers, 2005. ― 92 р.
22. Sleebos J. Low fertility rates in OECD countries: facts and policy responses / Sleebos J. ― OECD social, employment and migration working papers, 2003. ― 63 р.
23. Neyer G. Contemporary research on European fertility: perspectives and developments / G. Neyer, G. Andersson. ― Rostock: Max Planck Institute for Demographic Research, 2004. ― 318 р.
24. Vogel J. European Welfare Regimes and the Transition to Adulthood: A Comparative and Longitudinal Perspective / J. Vogel // Social Indicators Research. ― 2002. ― № 59. ― Р. 275-299.
25. Neyer G. Consequences of Family Policies on Childbearing Behavior: Effects or Artifacts? / G. Neyer, G. Andersson // Population and Development Review. ― № 34(4). ― Р. 699-724.
26. Вишневський А. Глобальные детерминанты низкой рождаемости /
А. Вишневський // Синергетика. Будущее мира и России. ― М.: Изд. ЛКИ, 2008. ― С. 71-91.
27. Демографічна криза в Україні: Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / [В. С. Стешенко, В. П. Піскунов, І. О. Курило та ін.]. ― К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. ― 560 с.
28. Антонов А. Снижение репродуктивных установок и ориентаций российского населения в 1991 — 2007 годы [Електронний ресурс] /
А. Антонов // Демографические исследования. ― № 7. ― Режим доступу: http://www.demographia.ru/articles_N/index.html?idR=20&idArt=1084
29. Testa M. R. The Emergence of Sub-Replacement Family Size Ideals in Europe / Maria Rita Testa, Wolfgang Lutz, Joshua Goldstein. ― Vienna: VID, 2003. ― 27 p.
30. Хейвуд Э. Политология / Э. Хейвуд. — М.: Юнити, 2005. ― 544 c.
31. Laroque G. Does Fertility Respond to Financial Incentives? / G. Laroque,
B. Salani. ― Working Papers of Centre de Recherche en Economie et Statistique, 2008. ― 46 p.
32. Gauthier A. Family policy and fertility: An econometric analysis /
A. Gauthier, J. Hatzius // Population Studies. ― 1996. ― № 51. ― P. 295—306.
33. Azmat G. Targeting Fertility and Female Participation Through the Income Tax / G. Azmat, L. González. ― Economics Working Papers from Department of Economics and Business, Universitat Pompeu Fabra, 2008. ― 48 p.
34. Cohen A. Do financial incentives affect fertility? / A. Cohen, R. Dehejia,
D. Romanov. ― National Bureau of Economic Research Working Paper № 1370, 2007 ― 38 p.
35. Кабашова Е. В. Статистическое исследование доходов населения и их дифференциации в Республике Башкортостан: дис. ... канд. экон. наук : 08.00.12 / Кабашова Е. В. ― Уфа, 2007. ― 179 с.
36. Семья и рождаемость. Основные результаты выборочного обследования 2009 года / М.: ИИЦ "Статистика России", 2010. ― 112 с.
37. Андрющенко Я. Влияние материальных условий жизни на рождаемость и проблемы демографической политики [Електронний ресурс] /
Я. Андрющенко // Демографические исследования. ― 2007. ― № 6. ― Режим доступу: http://www.demographia.ru/articles_N /index.html?idR=5&idArt=788
38. Стешенко В. С. Деякі демографічні наслідки соціально-економічної кризи в Україні / В. С. Стешенко // Демоекономічні дослідження. ― К.: Ін-т економіки НАН України, 1995. ― С. 4-18.
39. Курило І. Про чинники сучасного зниження народжуваності в Україні / І. Курило // Демографічні дослідження. ― 2001. ― № 23 . ― С. 15 -24.
40. Hoem J. M. Why does Sweden have such high fertility? / J. Hoem // Demographic research. ― 2005. ― № 13. ― P. 559-572.
41. Gerster M. Education and second birth rates in Denmark 1981-1994 /
M. Gerster, N. Keiding, L. B. Knudsen // Demographic research. ― 2007. ― № 17. ― P. 181-210.
42. Kravdal O. The impact of individual and aggregate unemployment on fertility in Norway / O. Kravdal // Demographic Research. ― 2002. ― № 6. ― P. 263-294.
43. Kreyenfeld M. Female education and the second child: Great Britain and Western Germany compared / M. Kreyenfeld, C. Zabel // Zeitschrift für Wirtschafts – und Sozialwissenschaften / Schmollers Jahrbuch. ― 2005. ― № 125. ― P. 145-156.
44. Muresan C. Educational attainment and second births in Romania /
C. Muresan. ― Max Planck Institute for Demographic Research Working Paper, 2007. ― № 028. ― 46 c.
45. Хомра А. У. Демографические взаимосвязи образования / А. У. Хомра // Демографические исследования. ― 1989.― №13. ― С. 53-68.
46. Becker G. A. Treatise on the Family / G. A Becker. ― Cambridge: Harvard University Press, 1991. ― 460 р.
47. Watkins S.C. Cultural and Economic Approaches to Fertility: Proper Marriadge or Messalliance / S. C. Watkins // Population Review. ― 1993. ― № 19 (3). ― Р. 467–496.
48. Da-Rocha J-M. Why are fertility rates and female employment ratios positively correlated across OECD соuntries? / J-M. Da-Rocha, L. Fuster // International Economic Review. ― 2006. ― № 47. ― Р. 1187-1222.
49. Engelhardt H. A Pooled Time-Series Analysis on the Relation Between Fertility and Female Employment over Space and Tim / H. Engelhardt,
А. Prskawetz. ― European Demographic Research Papers, 2009. ― 36 р.
50. Ekert-Jaffe O. Effets et limites des aides financieres aux familles: Une experience et un modele / O. Ekert-Jaffe // Population. ― 1986. ― №. 41 (2) ― P. 327-348.
51. Castles F.G. The world turned upside down: below replacement fertility, changing preferences and family-friendly public policy in 21 OECD countries /
F.G. Castles // Journal of European Social Policy. ― 2003. ― № 13(3). ― P 209-227.
52. Ekert-Jaffé O. The Demographic Impact of Family Benefits : Evidence from a Micro-Model and from Macro-Data / O. Ekert-Jaffé, D. Blanchet // The Family, the Market and the State in Ageing Societies. ― Ermish et N. Ogawa (Eds.) Oxford: Clerendon Press, 1994. ― P. 79 – 105.
53. Gauthier A. Family Benefits and Fertility: An Econometric Analysis /
A. Gauthier, J. Hatzius // Popul. Stud. ― 1997. ― №51. ― P. 295 – 306.
54. Lutz W. Buttner T. Estimating fertility responses to policy measures in the German Democratic Republic / W. Lutz // Population and Development Review. ― 1990. ― 16(3). ― P. 539-555.
55. Olah L. S. Do public policies influence fertility? Evidence from Sweden and Hungary from a gender perspective / L. S. Olah. ― Stockholm Research Reports In Demography, 1998. ― 55 р.
56. Hyatt D. E Can Public Policy Affect Fertility? / D. E. Hyatt, W. J. Milne // Canadian Public Policy. ― 1991. ― №17(1). ― P. 77-85.
57. Kravdal O. How the local supply of day-care centers influences fertility in Norway: A parity-specific approach / O. Kravdal // Population Research and Policy Review. ― 1991. ― №15 (3). ― P. 201-218.
58. Olah L. S. The impact of public policies on the second-birth rates in Sweden. A gender perspective / L. S. Olah // Population Research and Policy Review. ― 2003. ― № 22(2). ― Р. 171-200.
59. Hank K. A multilevel analysis of child care and women’s fertility decisions in Western Germany / K. Hank, М. Kreyenfeld // Journal of Marriage and the Family. ― 2003. ― № 65 (3). ― P. 584-596.
60. Стешенко В. С. некоторых направлениях демографической политики в сфере рождаемости / В. С. Стешенко // Демографические исследования. ― 1990. ― №14. ― С. 56-66.
61. Cлюсар Л. І. Плюралізація форм шлюбу та її вплив на дітородні орієнтації / Л. І. Слюсар // Демографія та соціальна економіка. — 2010. — № 1. — С. 81-89.
62. Карлсон А. Общество – Семья – Личность: Социальный кризис Америки. Альтернативный социологический подход / А. Карлсон [ Перевод с английского под ред. профессора А. И. Антонова]. ― М.: 2003. ― 290 с.
63. Аристотель Политика / Аристотель [сочинения в 4 т.]. – М.: Мысль, 1983. ― Т. 4. ―1983. ― С. 376-644.
64. Монтескье о народонаселении [Електронний ресурс] // Электронная версия бюллетеня Население и общество. ― 2005. ― № 217-218. ― Режим доступу: http://demoscope.ru/weekly/2005/0217/arxiv01.php
65. Chesnais J-C. Why French fertility is Preserved From a Collapse? [Електронний ресурс] / Chesnais J-C. ― Population assotiation of germany annual meeting 16-18 March 2005. ― Режим доступу: www.demographie-online.de/dgd2005/chesnais_0305.pdf
66. Щербакова Е. Все большее число стран задумывается о мерах по повышению рождаемости [Електронний ресурс] / Е. Щербакова // Электронная версия бюллетеня Население и общество. ― 2007. ― № 309-310. ― Режим доступу: http://demoscope.ru/weekly/2007/0309 /barom05.php
67. Neyer G. Fаmily policies and low fertility in Western Europe / G. Neyer // Journal of Population and Social Security. ― 2003. ― №1. ― Р. 46-93.
68. Вишневский А.Г Эволюция семьи и семейная политика в СССР /
А.Г. Вишневский. ― М.: Наука, 1992. ― 140 с.
69. Kamerman S. Child Care, Parental Leave Under 3s: Policy Innovation in Europe / Kamerman S. Kahn. A. ― New York: Auburn House, 1991. ― 230 p.
70. Kamerman S. Family Change and A Family Policies in Great Britain, Canada, New Zealand, and the United States / S. Kamerman, A. Kahn. ― Oxford: Clarendon Press, 1997. ― 463 p.
71. Демографический энциклопедический словарь / [ред. Валентей Д. И.]. ― М.: «Советская энциклопедия», 1985. ― 608 с.
72. Народонаселение. Энциклопедический словарь / [ред. Меликьян Г. Г.]. ― М.: БРЭ, 1994. – 640 с.
73. Коломієць О. Аналіз результатів політики стимулювання народжуваності в Україні [Електронний ресурс] // О. Коломієць. ― Аналітичні записки щодо проблем і подій суспільного розвитку НІСД. ― 2008 р. ― Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/ desember08/25.htm
74. Вишневский А. Г. Эволюция семьи в СССР и принципы семейной политики / А. Г. Вишневский // Семья и семейная политика (Демография и социология). ― М., 1991. ― С. 16-33.
75. Вакуленко С. М. Оптимізація сімейної політики в умовах сучасного українського суспільства.: дис. … кандидата соціологічних наук: 22.00.04 /
С. В. Вакуленко. — Харків, 2007. — 220 c.
76. Постанова Верховної Ради України Про Концепцію державної сімейної політики від 17.09.1999 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi? nreg=1063-14
77. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року від 24.06.2006 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=879-2006-%EF
78. Постанова Кабінету Міністрів України Про Програму "Українська родина" від 14.03.2001 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=243-2001-%EF
79. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Державної програми підтримки сім'ї на період до 2010 року від 19.02.2007 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=244-2007-%EF
80. Кайлова Ольга Вячеславовна Семейная политика в странах Европейского Союза (Социально-демографические аспекты): дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05 / Кайлова Ольга Вячеславовна. ― Москва, 2004. ― 202 с.
81. Lewis J. “Gender and the development of welfare regimes” // J. Lewis / Journal of European Social Policy. ― 1992. ― № 2. ― Р. 159-173.
82. Кайлова О. В. Семейная политика в странах Европейского Союза (социально-демографические аспекты): автореф. дис. на соискание уч. степени кандид. экон. наук: 08.00.05 / О. В. Кайлова. ― М., 2004. ― 20 с.
83. Мельничук Д. П. Народжуваність в Україні: вплив сучасних тенденцій на перспективи формування та майбутні характеристики людського капіталу / Д. П. Мельничук // Демографія та соціальна економіка. ― 2010. ― № 1 (13). ― С. 90-98.
84. Gauthier A. Trends in Policies in Family-friendly societies / A. Gauthier // New Demographic Regime: Population Challenges And Policy Responses. ― United Nations, New York and Geneva, 2005. ― P. 95-110.
85. Neyer G. Fаmily policies and low fertility in Western Europe / G. Neyer // Journal of Population and Social Security. ― 2003. ― №1. ― Р. 46-93.
86. Heitlinger A. Pronatalism and women’s equality policies / A. Heitlinger // European Journal of Population. ― 1991. ― №7. ― Р. 343-375.
87. Кваша А. Я. О некоторых инструментах демографической политики /
А. Я. Кваша // Изучение воспроизводства населения. ― М.: Наука, 1968. ― С. 64-68.
88. Thoenen O. Is there Europeanization in Family Policy? [Електронний ресурс] / Thoenen O. ― Paper written for the ESPAnet Conference in Helsinki, 18-20 September 2008. ― Режим доступу: http://www.etk.fi/Page.aspx?Section=61331&Item=63245
89. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism /
G. Esping-Andersen. ― Cambridge: Polity Press & Princeton, 1990. ― 260 р.
90. Koppen K. Second births in western Germany and France / K. Koppen // Demographic research. ― 2006. ― № 14. ― P. 295-330.
91. Kaufmann F-X. Family Life and Family Policies in Europe / F-X. Kaufmann. ― Oxford.: Clarendon Press, 2002. ― 560 p.
92. Daly M. The concept of social care and the analysis of contemporary welfare states / M. Daly, J. Lewis, // British Journal of Sociology. ― 2000. ― № 51. ―
Р. 281-98.
93. Gauthier A. Family Policies in Industrialized Countries: Is There Convergence? / A. Gauthier // Population. ― 2002. ― №7(3). ― Р.447-474.
94. Composition of macro geographical (continental) regions, geographical sub-regions, and selected economic and other groupings [Електронний ресурс] / United Nations Statistics Division. ― Режим доступу: http://unstats.un.org/unsd/methods/m49/m49regin.htm
95. Hantrais L. Families and Family Policies in Europe / L. Hantrais,
M-T. Letablier // Familles, travail et politiques familiales en Europe. ― New York: Longman, 1996. ― P. 190-208.
96. Валлен Ф. Швеція: шлях від відсталості до модернізації / Ф. Валлен // Національна безпека та оборона. ― 2009. ― №1 ― С. 23-26.
97. De Bustillo R M. Spain and the Neoliberal Paradigm / R. M. De Bustillo. ― Working Paper of Center for Economic Policy Analysis. ― 2002. ― 64 p.
98. Хенкин С. М. Становление и консолидация демократии: испанский вариант / С.М. Хенкин // Полис. ― 2002. ― № 5. ― Р. 170-179.
99. Крімер Б. О. Місце промислових регіонів в розвитку загальнодержавних процесів народжуваності / Б. О Крімер // Проблеми економіки й управління у промислових регіонах: зб.наук. праць [у 2 т.]. ― Запоріжжя, ЗНТУ. ― Т.1. ― С. 31–35.
100. Sobotka Т. The rising importance of migrants for childbearing trends in Europe Tomas [Електронний ресурс] / Т. Sobotka. ― Conference on “Social Exclus ion and the changing Demographic Portrait of Europe”, Budapest, 6-8 September 2007. ― Режим доступу: www.oecd.org/ dataoecd/60/36/34400146.pdf
101. Westoff C. F. Religiousness and Fertility Among European Muslims /
C. F.Westoff, Т. Frejka // Population and Development Review. ― 2007. ― № 33. ― Р. 785-809.
102. Крімер Б. О. Особливості народжуваності іммігрантів в країнах Європи / Б. О. Крімер // Україна: аспекти праці. ― 2008. ― № 4. ― C. 47-51.
103. Courbage Y. Migrants in Europe: demographic characteristics and socio-economic conditions / Y. Courbage. ― Paris: INED, 2006. ― 35 p.
104. Sobotka T. Postponement of Childbearing and LowFertility in Europe /
T. Sobotka. ― Amsterdam: Dutch University Press, 2004. ― 298 p.
105. Laroque G. Does Fertility Respond to Financial Incentives? [Електронний ресурс] / G. Laroque, B. Salani. ― Discussion Papersof Institute for the Study of Labor. ― 2008. ― 46 p. ― Режим доступу: http://ftp.iza.org/dp3575.pdf
106. Hoem J. Autonomy or conservative adjustment? The effect of public policies and educational attainment on third births in Austria, 1975-96 / J. Hoem,
A. Prskawetz, G. Neyer // Population Studies. ― 2001. ― №55 (3). ― P. 249-261.
107. Special Eurobarometer 225 / Wave 63.1 – TNS Opinion & Social [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: ec.europa.eu/public_opinion /archives/ebs/ebs_225_report_en.pdf
108. Кример Б. А. Влияние религиозности на рождаемость в современной Украине / Б. А. Кример // Женщина. Общество. Образование: матер. междунар. науч.-практ. конф [ в 2 т.] / Женский институт «Энвила». ― Мн.: ЖИ ЭНВИЛА, 2009. ― Т. 1. ― С 343–345.
109. Крімер Б. О. До питання про чинники генеративної активності
/ Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. ― 2010. ― № 1 (13). ― С. 149-158.
110. Кример Б. А. Семейная политика глазами населения / Б. А. Кример // Социально-демографические процессы в современном обществе: от размышлений к действиям: матер. междунар. науч.-практ. конф. / Academia de stinate a Moldovei, Institutul Integrare Europeana si Stiinte Politice. ― Кишинів: 2009. ― С. 249–252.
111. Кваша А. Я. Демографическая политика в СССР /
А. Я. Кваша. ― М.: Финансы и статистика, 1981. ― 200 с.
112. Комплексная програма научно-технического прогреса и его социально-экономических последствий на перспективу: [в 20 т.]. / [сост. Рябушкин Т. М.]. ― Москва, Производственно-издательский комбинат ВИНИТИ, 1977. ― Том 19: Демография, рациональное исспользование трудових ресурсов. ― 1977. ― 376 с.
113. Кример Б. А. Пособия при рождении ребёнка в странах Европейского Союза / Б. А. Кример // Женщина. Общество. Образование: матер. междунар. науч.-практ. конф. / Женский институт «Энвила». ― Минск: ЖИ ЭВИЛА. ― 2008. ― С. 530–533.
114. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 33 від 19.09.2001 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.legal.com.ua/document/kodeks/ 0CH560033503-01.html
115. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 49 від 24.12.2001 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0049598-01
116. Закон України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік від 15.11.2001 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=2780-14
117. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 45 від 26.09.2002 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.legal.com.ua/document/ kodeks/0CH560045598-02.html
118. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 6 від 12.03.2003 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0049598-01
119. Закон України Про прожитковий мінімум на 2003 рік від 28.11.2002 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua/ component/lica/?base=1&id=x00042289
120. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 12 від 04.03.2004 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua/component/ lica/?base=1&id=x0005C87F
121. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 51 від 25.06.2004 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua/component/ lica/?base=1&id=x0005C87F
122. Закон України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік від 11.05.2004 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua/component/ lica /?base=1&id=x0006BA2C
123. Закон України Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет України на 2003 рік від 25.11.2003 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1328-15
124. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 171 від 17.12.2004 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua/component/lica /?base=1&id=x0006BA2C
125. Закон України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2505-15
126. Закон України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=900-16
127. 125. Закон України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 20085 рік" та деяких інших законодавчих актів України" 28.12.2007 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=107-17
128. Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 01-16-211 від 11.02.2005 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN11804.html
129. Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 218 від 27.12.2005 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/FIN18161.html
130. Постанова Кабінету Міністрів України N 13 від 11.01.2007 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=13-2007-%EF
131. Закон України Про Державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=107-17
132. Кайлова О. В. Опыт семейной политики в странах Европейского Союза: система родительских отпусков / О. В. Кайлова // Политика народонаселения: настоящее и будущее: Четвертые Валентеевские чтения: Сборник докладов (в 2 книгах) / Ред. В.В. Елизаров, В.Н. Архангельский. ― М: МАКС Пресс, 2005. ― Кн. 2. ― 2005. ― C. 15-20.
133. Math А. Familyrelated leave and industrial relations [Електронний ресурс] / А. Math, С. Meilland // European Industrial Relations Observatory (EIRO). ― 2004. ― №3. ― Режим доступу: http://www.eiro.eurofound.eu.int/print/2004/03 /study/tn0403101s.html
134. Rоnsen M. Fertility and family policy in Norway - A reflection on trends and possible connections / M. Rоnsen // Demographic research. ― 2004. ― № 10. ― P. 265-286.
135. Крімер Б. О. Система відпусток у зв’язку з народженням дитини в країнах Європейського союзу / Б. О. Крімер // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. ― 2008. ― № 2 (27). ― C. 112-114.
136. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08
137. De Rose А. Italy: Delayed adaptation of social institutions to changes in family behaviour / А. De Rose, F. Racioppi, А. Zanatta // Demographic research. ― 2008. ― № 19. ― P. 665-704.
138. Neuman M. J. Governance of Early Care and Education Politics and Policy in France and Sweden [Електронний ресурс] / M. J. Neuman. ― EECERA Conference, Prague. ― 31 August, 2007. ― Режим доступу: easyprague.cz/presentations/neuman.ppt
139. Ростгаард Т. Политика поддержки семьи в Центральной и Восточной Европе за пятнадцать лет переходного периода / Т. Ростгаард. ― ЮНЕСКО: Сектор образования, серия исследований о политике в области и воспитании младшего возраста, 2004. ― 46 с.
140. Крімер Б. О. Сімейна політика в Україні / Б. О. Крімер // Соціально-економічні аспекти промислової політики: матер. міжнар. наук.-практ. конф. / М-во освіти і науки України, Дон. нац. ун-т. .― Донецьк, 2007. ― С. 345–350.
141. Oláh L. Sz. Sweden: Combining childbearing and gender equality /
L. Sz. Oláh, E. Bernhardt // Demographic research. ― 2008. ― № 19 ― P. 1105-1144.
142. Sigle-Rushton W. England and Wales: Stable fertility and pronounce social status differences / W.Sigle-Rushton // Demographic research. ― 2008. ― № 19. ― P. 452-502.
143. Toulemon L. France: High and stable fertility / L. Toulemon, A. Pailhé,
C. Rossier // Demographic research. ― 2008. ― № 19. ― P. 503-556.
144. Laroque G. Fertility and Financial Incentives in France / G. Laroque,
B. Salanié // CESifo Economic Studies. ― 2004. ― № 50. ― Р. 423–450.
145. Early Childhood Education and Care Policy in France [Електронний ресурс] / OECD Country Note., Directorate for Education, OECD, February 2004 ― Режим доступу: www.oecd.org/dataoecd/60/36/34400146.pdf
146. López F. Z. Spain: Short on children and short on family policies /
F. Z. López // Demographic research. ― 2008. ― № 19. ― P. 1059-1104.
147. Sobotka T. Czech Republic: A rapid transformation of fertility and family behaviour after the collapse of state socialism / T. Sobotka, А. Šťastná, К. Zeman, D. Hamplová, V. Kantorová // Demographic research. ― 2008. ― № 19. ― P. 403-454.
148. Spiess C. K. The Parental Leave Benefit Reform in Germany: Costs and Labour Market Outcomes of Moving towards the Scandinavian Model /
C. K. Spiess, K. Wrohlich.― IZA Discussion Papers, 2006. ― 27 р.
149. Spéder Z. Hungary: Secular fertility decline with distinct period fluctuations / Z. Spéder, F. Kamarás // Demographic research. ― 2008. ― № 19. ― P. 599-664.
150. Кotowska І. Poland: Fertility decline as a response to profound societal and labour market changes? / І. Кotowska, J. Jóźwiak, А. Matysiak, А. Baranowska // Demographic research. ― 2008. ― № 19. ― P. 795-854.