КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БУНТОВА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 640.41

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Спеціальність 08.00.07 – Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
Онікієнко Володимир Васильович
доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2008
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ ………………………………………………………………….
11
1.1. Сутність та принципи формування системи кадрового забезпечення в готельному господарстві ……………………... 11
1.2. Методологічні та методичні підходи до побудови нормативів чисельності персоналу в готелях України ……………………... 30
1.3. Методологічні та методичні основи прогнозування зайнятості населення в готельній сфері …………………………………….. 49
Висновки до розділу 1……...…………………………………….. 60
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ………………………... 62
2.1. Еволюція процесів формування системи кадрового забезпечення готельного господарства в умовах суспільних трансформацій ……………............................................................ 62
2.2. Оцінка сучасної зайнятості населення в готельному господарстві регіонів України …………………………………... 81
2.3. Оцінка професійного забезпечення та ефективності використання персоналу готелів України………………………. 96
Висновки до розділу 2 …………………………………………… 115
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ…… 117
3.1. Прогноз розвитку готельного господарства та відповідного кадрового забезпечення на період до 2015 року ……………… 117
3.2. Стратегія кадрового забезпечення розвитку готельного господарства ……………………………………………………… 132
3.3. Удосконалення механізму підвищення якості підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для готельного господарства…
151
Висновки до розділу 3……………………………………………. 172
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 183
ДОДАТКИ………………………………………………………………. 197
ВСТУП

Актуальність теми. Готельне господарство України в умовах глибоких соціально-економічних трансформацій стає всі більш динамічною і пріоритетною сферою економічної діяльності. У його розвитку вирішальну роль відіграє висококваліфікований і мотивований персонал.
Разом з тим сучасні дослідження показують, що на підприємствах готельного господарства спостерігається значна невідповідність наявного кадрового потенціалу та рівня розвитку галузі взагалі зростаючим потребам і запитам щодо обсягів і якості пропонованих нею послуг. Тож подальший розвиток сфери послуг висуває якісно нові вимоги до кадрового забезпечення готельного господарства, потребує нових підходів і значних інвестицій у формування кадрового потенціалу. Адже саме інвестиції в людські ресурси слід розглядати як неодмінний чинник підвищення ефективності і конкурентоспроможності галузі. Цим зумовлюється важливість і необхідність різнобічного наукового дослідження проблем зайнятості, формування і використання трудового потенціалу, його кількісних і якісних характеристик, функціонування ринку праці. Різні аспекти цих проблем знайшли відображення в наукових працях відомих вітчизняних і зарубіжних учених: О.М. Алимова, Б.М. Андрушківа, С.І. Бандура, В.Я. Брича, І.Ф.Гнибіденка, М.О. Горєлова, О.А. Грішнової, М.І. Долішнього, Т.А. Заяць, А.М. Колота, І.С. Кравченко, В.І. Куценко, Е.М. Лібанової, О.Ф. Новікової, В.М. Новікова, В.В. Онікієнка, І.Л. Петрової , В.О. Покрищука, В.А.Савченка, М.В. Шаленко, М. Альберта, М.Х. Мескона, К.Р.Макконнелла, Д.Мерсера, Е.Р. Саруханова, С. Фішера, Ф. Хедоурі, Л.Г. Чернюк та ін.
Безпосередньо питання функціонування та розвитку готельного господарства розглядаються в наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів: В.А. Азара, Р.А.Браймера, О.П. Дуровича, М.І. Кабушкіна, В.І. Карсекіна, В.О. Квартальнова, Н.М. Кузнєцової, Г.А. Папіряна, Т.І.Ткаченко , Д. Уокера, О.Д. Чудновського та ін.
Проте ціла низка актуальних проблем залишаються недостатньо розробленими в галузевому розрізі, в тому числі й питання формування системи кадрового забезпечення в готельному господарстві. В умовах трансформаційних змін потребує окремого дослідження проблема формування кадрової стратегії розвитку готельного господарства як найбільш важлива й перспективна з точки зору забезпечення його економічної ефективності і динамічності розвитку.
Недостатня розробленість означеного комплексу проблем зумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановими науковими темами Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України „Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (номер державної реєстрації 0106U000774), в межах якої автором визначені фактори формування та використання кадрового потенціалу готельного господарства України, а також Наукового центру розвитку туризму Міністерства культури і туризму України „Розробка концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для сфери туризму” (номер державної реєстрації 0103U008568), при виконанні якої здобувачем була проведена комплексна оцінка кадрового забезпечення готельного господарства, обґрунтовані заходи щодо формування системи ефективного використання персоналу в готельному господарстві.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є методичне та методологічне обґрунтування стратегії кадрового забезпечення готельного господарства України та розробка пропозицій щодо вдосконалення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників галузі на етапах економічного зростання та інтенсифікації євроінтеграційних процесів.
Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність постановки та розв’язання таких завдань:
• визначити сутність та принципи формування системи кадрового забезпечення готельного господарства відповідно до європейських стандартів надання послуг;
• розробити методологічні та методичні засади прогнозування структури кадрового потенціалу та відповідних нормативів чисельності персоналу готельного господарства;
• дати комплексну оцінку трансформаційним процесам у сфері зайнятості і розвитку готельного господарства в ринкових умовах;
• здійснити аналіз кількісного і якісного складу персоналу готельного господарства в розрізі професійно-кваліфікаційних груп;
• обґрунтувати стратегічні підходи щодо кадрового забезпечення розвитку індустрії гостинності та напрямів удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації персоналу;
• розробити пропозиції щодо змін структури кадрів та удосконалення механізму кадрового забезпечення;
• виконати прогнозні розрахунки загальної потреби в кадрах галузі на 2010–2015 роки з врахуванням реконструкції та нового будівництва готелів.
Об'єктом дослідження є процеси формування та розвитку системи кадрового забезпечення готельного господарства.
Предметом дослідження є організаційно-економічні проблеми кадрового забезпечення готельного господарства в умовах євроінтеграційних процесів розвитку галузі.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою проведених досліджень є наукові положення економічної теорії, наукові праці вчених економістів, соціологів, демографів, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України.
Інформаційною базою дослідження стали офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, РВПС України НАН України, Державної туристичної адміністрації України, Головного управління комунального господарства Київської міської держадміністрації. Джерелами первинної емпіричної інформації є також результати власних соціологічних досліджень.
У роботі використано методи: аналізу та синтезу – при обґрунтуванні авторського тлумачення категорії “кадрове забезпечення” в системі функціонування готельного господарства; статистичного аналізу – при виявленні та узагальненні факторів впливу зовнішнього середовища на формування та розвиток кадрового потенціалу готельної галузі; середніх та відносних величин – при визначенні показників, які характеризують рівень кадрового забезпечення готельних підприємств в розрізі регіонів; графічний – при відображенні залежності між якісними параметрами кадрового забезпечення готельного господарства та основними макроекономічними показниками розвитку галузі.
У дисертаційному дослідженні використовувався також спеціальний науково-математичний апарат. Розробка економіко-математичних моделей побудови нормативів чисельності працівників готельного господарства здійснювалася за допомогою методів перевірки статистичних гіпотез та регресійних моделей з лінійним оцінюванням параметрів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
уперше:
• розроблено стратегію кадрового забезпечення розвитку готельного господарства України, зміст якої полягає у регламентації професійної діяльності; визначенні потреб в кадрах спеціалістів різних рівнів; створенні та забезпеченні функціонування єдиної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації готельних кадрів з урахуванням соціально-економічних змін в економіці, тенденцій та векторів розвитку галузі у високорозвинутих європейських країнах;
• обґрунтовано методологічні підходи до розробки нормативів чисельності працівників у розрізі професійно-кваліфікаційних груп та категорій готельних підприємств, які можуть бути покладені в основу прогнозування і планування потреби в персоналі;
удосконалено:
• методико-методологічні засади формування високопрофесійного трудового потенціалу готельного господарства та принципи демократичного добору готельного персоналу, просування по службі за діловими якостями, систематичного навчання та оновлення кадрів, які, на відміну від існуючих, враховують необхідність розробки системи якісних характеристик професійної діяльності працівників функціональних служб готельного підприємства в умовах впливу євроінтеграційних тенденцій;
• алгоритм побудови прогнозу зайнятості в готельному господарстві, який, на відміну від існуючих, дає можливість спрогнозувати необхідну підготовку фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою за професіями і кваліфікаціями та вирішити проблему кількісної і якісної збалансованості попиту і пропозиції кадрів на регіональних ринках праці у цій сфері;
• систему критеріїв підвищення якості підготовки та перепідготовки кадрів, яка, на відміну від існуючих підходів, включає необхідність розробки та прийняття державних стандартів професійної діяльності працівників (спеціалістів) готельних підприємств та створення механізму сертифікації професійної діяльності провідних спеціалістів;
набули подальшого розвитку:
• методологія оцінки освітньо-кваліфікаційного рівня працівників на основі проведених автором соціологічних анкетних опитувань, яка, на відміну від існуючих, враховує динаміку показників ефективності виробничо-господарської діяльності різних типів підприємств готельного господарства;
• прогнозні розрахунки загальної потреби в кадрах галузі на 2010–2015 роки, які, на відміну від існуючих, проведені автором в розрізі професійно-кваліфікаційних груп та категорійності готельних підприємств з урахуванням реконструкції та нового будівництва готелів в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дали змогу розробити концептуальні положення щодо формування ефективної системи кадрового забезпечення готельного господарства на етапі утвердження ринкових відносин в економіці України, удосконалити механізм кадрового забезпечення та підвищення кваліфікаційного рівня зайнятих в сфері послуг, довести наукові розробки до рівня практичного використання при розробці програм підготовки кадрів у готельному господарстві, а також у навчальному процесі.
Науково-методичні рекомендації автора використано в практичній діяльності Міністерства праці та соціальної політики України, зокрема у розробці проекту Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року та при опрацюванні проекту Концепції Національної системи кваліфікацій відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2007 року № 45723/2/1-07 (лист від 07.12.07 № 953/021/106-07). Розроблена автором методика розрахунку нормативів чисельності працівників для готелів різних категорій та професійно-кваліфікаційних груп, а також побудований на цій основі прогноз перспективної чисельності персоналу готельного господарства на період до 2015 року були використані Державною службою туризму і курортів при розробці «Галузевої програми туристичного забезпечення в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» (довідка про впровадження від 21.02.2008 р. за № 1.6/08-222).
Розроблені автором прогноз чисельності і структури персоналу та комплекс програмних заходів щодо удосконалення кадрового забезпечення готельного господарства були використані Головним управлінням комунального господарства Київської міської держадміністрації при розробці «Програми розвитку туризму у м. Києві до 2010 року» (п. 9) та «Програми створення мережі малих готелів «Малі готелі Києва» (п. 5) (довідка про впровадження від 20.02.2008 р. за № 059/3-1-795).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є кваліфікаційною, завершеною роботою, яку виконано самостійно. Теоретичні узагальнення, висновки, положення та пропозиції отримані автором на основі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду з проблеми кадрового забезпечення розвитку підприємств.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “ Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія” (18–20 жовтня 1999 р., м. Київ), “Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції та прогнози” (Україна, КУТЕП, 2004), “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (м. Чернівці, 2005), “Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (м. Бердянськ, 2005), “Туризм: подготовка кадров, проблемы и перспективы развития” (г. Москва, Институт туризма и гостеприимства, 21–22 марта 2005 г.), “Інвестиції у розвиток туристичної інфраструктури” (м. Київ, VI Міжнародний професійний форум “Індустрія гостинності-2006”, 25–26 жовтня 2006 р.) та науково-практичному семінарі “Підвищення ефективності діяльності підприємств сфери туризму і гостинності в м. Києві” (м. Київ, 29 березня 2006 р.).
Публікації результатів дослідження. Найважливіші положення та результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в публікаціях у наукових фахових виданнях, зокрема опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 4,8 авт. арк., з них 7 – у фахових виданнях і збірниках наукових праць.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації 232 сторінки, в тому числі основного тексту 182 сторінки. У дисертації міститься 25 таблиць, 27 рисунків, з яких лише 6 таблиць та 3 рисунки займають всю площу сторінки. Список використаних джерел із 138 найменувань викладений на 14 стор., а 6 додатків – на 36 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У сучасних умовах неухильного загострення конкуренції на ринку готельних послуг, а також підвищення вимог споживача до комфорту і різноманіття готельних послуг на перший план в стратегіях, що розроблюються готелями для досягнення достатнього рівня завантаженості, виходять завдання забезпечення відповідної якості обслуговування і безпеки перебування гостей. Вирішення цих завдань значною мірою залежить від дій персоналу готелю, тобто від людського фактора, якому самою специфікою готельної справи відводиться особлива роль.
У даному дисертаційному дослідженні автор доводить, що висока професійна підготовка, постійне підвищення кваліфікації персоналу, його націленість на оволодіння сучасними технологіями надання послуг – це сьогодні визначальна умова ефективності готельного бізнесу. Високопрофесійні спеціалісти – це основа і гарантія іміджу й успіху кожного готельного підприємства.
Перший розділ “Теоретико-методологічні основи формування системи кадрового забезпечення готельного господарства України” присвячений визначенню економічної сутності та принципів формування персоналу сфери гостинності, удосконаленню методологічних та методичних основ розробки прогнозів чисельності та структури персоналу готельного господарства на основі побудови нормативів, обґрунтованих з врахуванням впливу комплексу чинників.
Проведені теоретичні та емпіричні дослідження дозволяють стверджувати, що в умовах нестабільної економіки готельного господарства актуальність та важливість проблем кадрового забезпечення також зростає, оскільки за відсутності необхідних інвестицій у розвиток галузі кадри виступають одним з головних ресурсів її функціонування.
Належне кадрове забезпечення готельного господарства, з одного боку, слід розуміти як досягнення відповідності між затребуваним кількісним та якісним потенціалом працівників галузі та діяльністю спеціалізованих навчальних закладів різних рівнів, інститутів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, що готують спеціалістів готельного бізнесу. З іншого боку, зважаючи на все більшу обмеженість джерел підготовленої кваліфікованої робочої сили і на її всезростаючу вартість, на перший план кадрової політики виходять завдання розвитку і максимального використання трудового потенціалу, який вже знаходиться у розпорядженні готельного підприємства.
Ефективне кадрове забезпечення повинно стати органічною складовою управління галуззю, однією з підсистем управління персоналом і включати такі основні напрями:
- аналіз ринку праці та прогнозування його кон’юнктури;
- взаємозв’язок із зовнішніми джерелами забезпечення галузі кадрами;
- аналіз кадрового потенціалу та рівня його використання;
- прогнозування та планування потреби в персоналі;
- формування ринкових стратегій управління персоналом;
- управління кадровим забезпеченням.
Кадрове забезпечення розвитку готельного господарства потребує передусім чіткого з’ясування реальної потреби у фахівцях відповідно до кількісних та якісних критеріїв галузі, визначення переліку професій і відповідних спеціальностей.
Проведені дослідження показують, що дієвим засобом й інструментом підвищення конкурентоспроможності готельного господарства на ринку послуг на сучасному етапі стає розробка специфічних вимог до персоналу засобів розміщення різних типів та розрядів відповідно до якісних стандартів обслуговування в найвідоміших готельних мережах світу (Шератон, Хілтон, Меріотт) поряд з мінімальними (державними) відповідно до кваліфікаційних характеристик випускників спеціальних навчальних закладів України.
Кількісні ж параметри обумовлюються розвитком мережі засобів розміщення і не можуть бути з достатньою мірою достовірності визначені без наявності нормативів чисельності працівників.
З’ясовано, що для готельного господарства Центральним бюро нормативів по праці Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань останні нормативи чисельності працівників оздоровчих комплексів були розроблені ще в 1990 році, де виділені окремо нормативи чисельності працівників, зайнятих організацією розміщення. Проте, у зв’язку із зміною форми власності, категорійності, форм господарювання готельних підприємств на сучасному етапі розвитку вони не можуть бути використані. Інших спроб нормування праці працівників готельного господарства на державному рівні за останні 20 років не проводилося. У нових умовах господарювання необхідні нові підходи до розробки методів нормування, що дозволяють врахувати вплив сучасних організаційно-технічних та соціально-економічних умов праці на чисельність працюючих в сфері гостинності.
На основі аналізу практики установлено, що в умовах невизначеної економічної ситуації більшість готелів України не мають стратегії розвитку, планування здійснюють по-старому, “від досягнутого”. Ними здебільшого не вивчаються тенденції ринку, не проводиться прогнозування потреби в персоналі у зв'язку із зміною технології, організації праці, особливостей технологічного циклу надання послуг тощо.
Суть запропонованої дисертантом методики визначення нормованої чисельності працівників для підприємств готельного господарства полягає в тому, щоб шляхом статистичної обробки зібраної інформації про значимість (впливовість) низки основних факторів та про наявну чисельність персоналу знайти нормативну формулу залежності між чисельністю та цими факторами для кожної категорії готелів.
Розроблена методика побудови нормативів чисельності працюючих з використанням сучасних інформаційних технологій дає можливість зробити оцінку якісного кадрового забезпечення готельного господарства, прогноз щодо підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах та вирішити питання зайнятості населення.
У дисертаційній роботі доведено, що довгострокове стратегічне планування має передбачати ув'язку потреби у фахівцях в готельному господарстві з прогнозами демографічних зрушень, розвитком трудового потенці¬алу та прогнозами розвитку туристичної галузі, з виз¬наченням її пріоритетів. Крім того, до уваги необхідно брати поточні й середньострокові зміни на ринку праці та тенденції попиту населення на освітні послуги.
У дисертації запропоновані основні етапи побудови прогнозу зайнятості населення та визначені основні критерії побудови прогнозної моделі кадрового забезпечення готельного господарства:
- прогнозні моделі будуються як для України в цілому, так і по окремих областях, м. Києву та м. Севастополю;
- розподіл по групах проводиться таким чином: малі готелі,
1–2-зіркові, 3-зіркові, 4–5-зіркові готелі;
- отримані по роках прогнозні дані зводяться і робиться порівняння загального прогнозу із сумарним значенням за окремими складовими.
При побудові прогнозу чисельності працюючих в готельному господарстві визначено два основні підходи:
1) за умови наявності достатньої інформації при короткотерміновому плануванні та прогнозуванні використовується нормативна чисельність працюючих, яка визначає оптимальну кількість працівників у відповідності до місткості, категорійності та планованого рівня доходів підприємства готельного господарства;
2) якщо використання першого підходу неможливе, то за основу прогнозування беруться зміни в попиті на послуги розміщення.
Розробка обґрунтованих показників замовлення на підготовку фахівців гостинності з вищою освітою сприятиме гарантованому працевлаштуванню випускни¬ків навчальних закладів туристичного профілю, дозволить суттє¬во підвищити рівень конкурентоспроможності готельних підприємств.
У другому розділі “Оцінка сучасного кадрового забезпечення готельного господарства України” проведено аналіз трансформаційних процесів формування потенціалу готельного господарства, здійснено комплексну оцінку чисельності та структури зайнятого персоналу в готельному господарстві, освітньо-кваліфікаційного рівня працівників готелів України та показників ефективності використання персоналу готельної сфери.
Аналіз стану готельного господарства України за останні 15 років дозволяє виділити тенденцію до збільшення чисельності працівників готельних комплексів у зв’язку з необхідністю підвищення рівня якості послуг.
Результати дисертаційного дослідження показують, що зміна кількості працюючих у готельному господарстві відбуваються значно повільніше, ніж зміни кількості місць, номерів, кількості реалізованих послуг та рівня завантаженості готельних підприємств.
Іншого, набагато більшого значення набувають у теперішній час організація кадрового забезпечення готельних підприємств, питання професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів готельного господарства. Постійне і об’єктивно обґрунтоване зростання вимог до персоналу готелів з боку клієнтів і державних органів управління значною мірою пов’язане із стрімким розширенням будівництва комфортабельних об’єктів розміщення, якісною реконструкцією старих готелів, інтенсивним впровадженням прогресивних інформаційних технологій і устаткування, використанням сучасних методів менеджменту і маркетингу, значними змінами в кон’юнктурі ринку туристичних і готельних послуг, посиленням конкуренції серед об’єктів розміщення, необхідністю покращення якості обслуговування, впровадженням нових стандартів, негативними тенденціями на ринку праці, які виникають через перевищення пропозиції від тимчасово непрацюючих громадян.
У дисертаційній роботі проведений аналіз розподілу чисельності працюючих в готельному господарстві за типами підприємств по регіонах України. Найбільша кількість працівників сконцентрована в готельному господарстві м. Києва (22,4% від загального числа зайнятих), АР Крим (12,4%), Львівській області (7,3%), Одеській області (6,3%), Донецькій області (6,5%), Дніпропетровській області (6,7%).
Найбільша частка зайнятих у готельному господарстві України за типами підприємств припадає на готелі – 25 333 осіб (85%), у мотелях зайнято лише 278 осіб, готельно-офісних центрах – 188 осіб, кемпінгах – 105 осіб, молодіжних турбазах та гірських притулках – 496 осіб, інших місцях для проживання (в тому числі гуртожитках) – 3377 осіб.
Аналіз показників рівня кадрового забезпечення готельного господарства в середньому на одне підприємство засвідчив, що вони відповідають тенденції зниження при зниженні комфортабельності готелю.
Сформована різниця між кон’юнктурою ринку готельних послуг в різних містах і регіонах є досить сталою, тому вона повинна бути об’єктом досліджень, основна мета яких – раціонально здійснювати кадрове забезпечення підприємств готельного господарства в розрізі міст і регіонів для подальшого розвитку готельної справи.
Одним із факторів, який важливо враховувати, є нерівномірність забезпечення засобами розміщення і кадрами по регіонах України. Вирізняються такі туристичні центри, як Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса, Харків, АР Крим, де зосереджена значна частина великих готелів та більша частка працівників готельного господарства. Так, у тринадцяти великих містах України сконцентровано більше 58% фахівців готельної справи.
Установлено, що середній вік працівників готельного господарства становить 40–45 років, питома вага працівників пенсійного віку в середньому складає 17%. Отже, для ефективного використання кадрового потенціалу в готельному господарстві країни необхідно збільшувати частку молодих спеціалістів, які найбільш швидко можуть переходити на нові методи роботи і пристосовуватися до загальноприйнятих міжнародних стандартів обслуговування.
Комплексна оцінка ефективності використання кадрового потенціалу в готельному господарстві повинна проводитися по таких напрямках, як:
• оцінка професійних знань, умінь, навичок, тобто рівень професіоналізму;
• оцінка індивідуальних особливостей працівника, його інтелект, стиль діяльності;
• оцінка ефективності підвищення кваліфікації;
• оцінка результатів діяльності.
Правильна оцінка кадрового потенціалу може мати наступне стимулююче вираження:
• направлення працівника на навчання чи стажування в престижний навчальний заклад або за кордон;
• включення фахівця в резерв на висування, якщо підтверджена кваліфікація і відзначена невідповідність посади реальному потенціалу росту;
• підвищення в посаді при наявності вакантного місця;
• підвищення посадового окладу при повній відповідності займаної посади та відзначення значного поліпшення результатів роботи.
Як правило, зазначене стимулювання реалізації кадрового потенціалу виявляється не тільки у формі просування за посадою, але і включає додаткове матеріальне заохочення фахівців.
У третьому розділі “Шляхи вирішення проблем кадрового забезпечення готельного господарства України” дисертаційної роботи зазначено, що структурна перебудова вищих закладів освіти на сучасному етапі є вимогою часу, зумовлюється зміною їх соціальних функцій, потребою посилення гнучкості та варіативності системи післяшкільної освіти, яка передбачає розвиток різноманітних навчальних закладів з різними напрямами та рівнями підготовки майбутніх фахівців.
На основі отриманих результатів аналізу кількісного та якісного кадрового забезпечення основних готелів України в дисертації запропоновано концептуальну модель кадрового забезпечення розвитку готельного господарства. Така модель, вважаємо, повинна бути складовою частиною державної програми розвитку туристичної та готельної галузі України.
Ефективна система підготовки та професійного навчання майбутніх працівників готельного господарства повинна якнайповніше відповідати сучасним потребам. Процес її розбудови в Україні має включати такі основні етапи:
- Аналіз потреб готельного сектору.
- Спеціалізація навчальних закладів, включаючи створення відповідної матеріальної бази.
- Підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу та розробка нових учбових матеріалів в індустрії гостинності.
- Впровадження нових учбових програм з питань ведення готельного бізнесу.
- Залучення підприємств готельного сектору до процесу впровадження нової освітньої системи.
- Впровадження механізму безперервного контролю результатів, що гарантує відповідність освітньої системи в готельному господарстві стандартам якості.
- Встановлення партнерських стосунків з міжнародними навчальними центрами для інтернаціоналізації навчання.
Сучасна модель кадрового забезпечення готельного господарства повинна вміщувати механізм ефективної трудової мотивації, який дозволив би поєднувати стратегічну мету готелю з потребами й інтересами працівників, пов’язуючи різні форми стимулювання зі складністю і результативністю праці, об’єктивно оцінюючи працездатність, знання, досвід, можливості працівників, створюючи умови реалізації і розвитку трудового потенціалу персоналу, наближуючи інтереси готелю до інтересів працівника і навпаки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 18, № 19/20, № 21/22. – ст. 144.
2. Закон України «Про зайнятість населення» // Законодавство України про працю. – К.: Істина, 1999.
3. Закон України «Про колективні договори і угоди» // Законодавство України про працю. – К.: Істина, 1999.
4. Закон України «Про оплату праці» // Законодавство України про працю. – К.: Істина, 1999.
5. Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про туризм” від 18.11.2003 № 1282-IV // Укр. туристичний вісник. – 2004. – № 2.
6. Кодекс законів України про працю // Кодекси України : в 4 т. – К.: Право, 1997. – Т. 4 (станом на вересень 1997 р.).
7. Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л.Г. Агафонова, О.Є. Агафонова; Київ. ун-т туризму, економіки і права. – К.: Знання України, 2002. – 351 с.
8. Агафонова Л.Г. Дослідження ефективності використання трудових ресурсів у готелях Києва / Л.Г. Агафонова, А.В. Семенюк // Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах : зб. наук. пр. КДТЕУ. – К., 1997. – С.36–40.
9. Акперов И.Г. Прогнозирование потребности в специалистах управления региональной системы образования / И.Г. Акперов. – М.: Выс. шк., 1998. – 306 с.
10. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / М. Армстронг. - Спб : Питер, 2005. - 832 с.
11. Аналіз стану і прогнозування регіонального ринку праці: метод. рек. [С.І. Бандур, В.В. Онікієнко, Т.П. Петрова та ін.]. – К.: РВПС України НАН України, ДЦЗ, 1999. – 115 с.
12. Байназаров Ю.К. Статистические методы оценки деятельности туристских предприятий (объединений) и повышение их роли в условиях полного хозяйственного расчета / Ю.К. Байназаров. - М. : Турист, 1989. – 254с.
13. Балабанов И.Т. Экономика туризма / И.Т. Балабанов, А.И. Балабанов. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 173 с.
14. Бандур С.І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика / С.І. Бандур, Т.А. Заяць, І.В. Терон. – К. : РВПС України НАН України, 2002. – 250 с.
15. Бандур С.І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави // Продуктивні сили України: наук.-теорет. екон. журнал РВПС України НАН України. – 2006. – № 1(001). – С. 62–71.
16. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: учеб. пособие / Леонид Эфимович Басовский. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 259 с.
17. Биржаков М.Б. Введение в туризм / М.Б. Биржаков; Балт. междунар. ин-т туризма (БМИТ); Санкт-Петербург. гос. ун-т культуры и искусств. – М., 1999. – 192 с.
18. Биржаков М.Б. Индустрия туризма: перевозки / М.Б. Биржаков; Нац. акад. туризма. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М.: Невский фонд; Изд. дом „Герда”, 2001. – 318 с.
19. Богиня Д.П. Основи економіки праці: навч. посіб. / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313 с.
20. Бородюк Н. Инвестиции в гостеприимство / Н. Бородюк // Гостиничный бизнес. – 2000. – № 2.
21. Бpаймеp, Робеpт А. Основы управления в индустрии гостеприимства / Роберт А. Браймер; пеp. E.Б. Цыганова. – М.: Аспект Пpесс, 1995. – 381 с.
22. Бунтова Н.В. Аналіз ринку праці працівників основних готелів України / Н.В. Бунтова // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. пр. Наук.-дослід. екон. ін-ту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. – К., 2003. – Вип. 9(28). – С. 95–101.
23. Бунтова Н.В. Вплив мотиваційних факторів на ефективність праці персоналу основних готелів міста Києва / Н.В. Бунтова // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. Наук.-дослід. екон. ін-ту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. – К., 2003. – Вип. 10(29). – С. 100–103.
24. Бунтова Н.В. Особливості управління кадровим потенціалом готельного підприємства / Н.В. Бунтова // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 7(37). – С. 161–169.
25. Бунтова Н.В. Забезпечення конкурентоспроможності готельного підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу / Н.В. Бунтова // Зайнятість і ринок праці: міжвідом. наук. зб. НАН України та Міністерства праці і соціальної політики. – Вип. 20. – К., 2005. – С. 92–98.
26. Бунтова Н.В. Напрямки ефективного кадрового забезпечення в системі управління розвитком готельного господарства України / Н.В. Бунтова // Наук. вісн. ЧТЕІ: Економіка. – Чернівці : АНТ Лтд, 2005. – Вип. III. – С. 204–207.
27. Бунтова Н.В. Кадрове забезпечення галузі туризму з урахуванням міжнародного досвіду / Н.В.Бунтова // Демографія та соціальна економіка. – К., 2006. – № 2.
28. Бунтова Н.В. Стратегічні напрями розвитку кадрового забезпечення готельного господарства України / Н.В. Бунтова // Демографія та соціальна економіка. – К., 2007. – № 1.
29. Бунтова Н.В. Стратегічне значення підвищення професійного рівня туристичних і готельних кадрів для подальшого розвитку індустрії туризму України / Н.В. Бунтова // Наук. зап. КІТЕП: щорічник. – К.: Знання України, 2001. – Вип. 1. – С. 95–101.
30. Валентей С.Д. Человеческий потенциал: новые измерители и но-вейшие ориентиры / С.Д. Валентей, Л.И. Нестеров. – М.: Госкомстат РФ, 2003.
31. Виноградський М.Д. Менеджмент персоналу / М.Д. Виноградський; Київ. торг.-екон. ун-т. – К.: ICDO, 1994. – 215 с.
32. Виханский О.C. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс: учеб. / О.С. Виханский, А.И. Наумов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 210 с.
33. Востоков О.С. Пекоторые вопросы формирования отраслевой системы управлепия иностранным туризмом в СССР / О.С. Востоков. – М.: ИПИОН, 1983. – 243 с.
34. Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств на ринку туристичних послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.09.01 / С.П. Гаврилюк. – К., 2001. – 23 с.
35. Генкин Б.М. Введение в теорию эффективности труда / Б.М. Генкин. – СПб.: Изд-во СПб ГИЭА, 1992. – 83 с.
36. Герасимчук В.І. Трансформація зайнятості і проблеми соціалізації ринку праці в перехідній економіці: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.09.01 / В.І. Герасимчук. – К., 2002. – 32 с.
37. Гостиничное и ресторанное дело, туризм: Сборник нормативных документов. – М.: «Феникс», 2004. – 384 с.
38. Гостиничный и туристический бизнес : учебник / Ассоц. авт. и изд. ”ТАHДEМ”; [Чудновский А. Д., Агеева О. А., Коpмишова А. В. и дp.]. – М., 1998. – 351 с.
39. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання: стат. бюл. – К.: Держкомстат, 2003. – 93 с.
40. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання: стат. бюл. – К.: Держкомстат, 2005. – 129 с.
41. Готельно-ресторанний бізнес: сучасний стан та перспективи розвитку: Матеріали Всеукр. студ. конф., 22–23 лют. 2005 р., Київ / Київ. нац. торг.-екон. ун-т; М.І. Пересічний (відп. ред.). – К., 2005. – 251 с.
42. Горелов Н.А. Инновационное управление трудом / Н.А. Горелов, В.В. Синов. – СПб.: СПб ГУ ЭиФ, 2001. – 113 с.
43. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 186 с.
44. Грицик М. Київ – столиця, і цим усе сказано / М. Грицик // Міжнар. туризм. – К. – 2000. – № 2. – С. 64–66.
45. Гуляев В.Г. Оpганизация туpистской деятельности : учеб. пособие / В.Г. Гуляев; Моск. акад. экономики и пpава. – М.: Hолидж, 1996. – 311 с.
46. Данилишин Б.М. Відтворення інтелектуального потенціалу у контексті розвитку знаннєвої економіки / Б.М. Данилишин, В.І. Куценко // Вісник НАН України. – 2004. – № 7. – С. 15–24.
47. Данилишин Б.М. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні: питання теорії і практики / Б.М. Данилишин, В.І. Куценко; НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 1999.
48. Данилишин Б. М. Сфера та ринок послуг у контексті соціальної модифікації суспільства / Б.М. Данилишин, В.І. Куценко, Я.В. Остафійчук; Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – К.: ЗАТ "Нічлава", 2005. – 328 с.
49. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення : моногр. / О.М. Алимов, А.І. Даниленко та ін. – К.: Об’єднан. ін-т економіки НАН України, 2005. – 540 с.
50. Заяць Т.А. Соціально-демографічний і трудовий потенціал України: особливості формування, проблеми та перспективи / Т.А. Заяць // Продуктивні сили України: наук.- теорет. екон. журн. – 2006. – № 1(001). – С. 51–61.
51. Завіновська Г.Т. Економіка праці: навч.-метод. посіб. / Г.Т. Завіновська. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.
52. Зорин И.В. Энциклопедия туризма / И.В. Зорин, В.А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 364 с.
53. Зубкова А.Ф. Концепция нормирования труда в рыночной экономике / А.Ф. Зубкова, Л.М. Суетина. – М.: НИИ труда, 2000. – 71 с.
54. Измайлова Н.В. Управление персоналом в сфере гостеприимства: проблемы и пер¬спективы: учеб.-метод. пособие. Ч. 2. Актуальные вопросы качества предос¬тавляемых услуг в гостиничных предприятиях. – М., 2001.
55. Карсекін В.І. Менеджмент у підприємствах торгівлі та громадського харчування: підруч. / В.І. Карсекін. – К.: КДТУ, 1994. – 140 с.
56. Качанов В.С. Квалификационные требования к работникам гостиниц за рубежом / В.С. Качанов. – М., 1992. – 90 с.
57. Качанов В.С. Система управления качеством туристко-экскурсионного обслуживания / В.С. Качанов. – М.: Центр. рекламно- информ. бюро “Турист”, 1988. – 75 с.
58. Квалификационные требования, характеристики должностей, нормативы труда работников гостиничного хозяйства и общественного питания: практич.пособие / Сост. С.С. Скобкин. – М.: Экономист, 2004. – 192 с.
59. Кобяк М. Мировой рынок гостинично-туристических услуг / М. Кобяк // Туризм: практика, проблемы, перспективы. – М., 2000. - №2. - с. 18.
60. Коган Т.Л. Экономика, организация и планирование гостиничного хозяйства / Т.Л. Коган, П.Я. Бабуцкий. – К.: Вища шк., 1980. – 260 с.
61. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: моногр. / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 2003. – 230 с.
62. Котлер Ф. Маркетинг : гостеприимство и туризм : учеб. для вузов / Ф. Котлер, Дж. Боуэн, Дж. Мейкенз; пер. с англ. под ред. Ноздревой Р.Б. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 787 с.
63. Коул Дж. Управление персоналом в современных организациях / Дж. Коул. - М.: Вершина, 2004. – 352 с.
64. Кузнецова Н.Н. Основы экономики гостиничного и ресторанного хозяйства / Н.Н. Кузнецова. – К.,1997. – 210 с.
65. Куценко В.І. Розвиток соціальної сфери в умовах формування ринкових відносин : питання теорії і практики / В.І. Куценко. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – 100 с.
66. Лібанова Е.М. Ринок праці / Е.М. Лібанова. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. –224 с.
67. Лібанова Е.М. Ринок праці та соціальний захист: навч. посіб. із соц. політики / Е. Лібанова, О. Палій. – К.: Основи, 2004. – 491 с.
68. Лісогор Л.С. Формування ринку праці в Україні / Л.С. Лісогор. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. – 296 с.
69. Лесник А.Л. Некоторые аспекты функционирования индустрии туризма / А.Л. Лесник, И.П. Матицкий, А.В. Чернышев. – М.: „Вестник”, 1998. – С. 94.
70. Любіцева О.О. Туристична сфера, готельне господарство та форми їх організації у світі: конспект лекцій / О.О. Любіцева, В.К. Бабарицька, О.П. Мельник. – К.: КДТЕУ, 1995. – 319 с.
71. Маренков Н.Л. Управление персоналом организации / Н.Л. Маренков. – М.: Академический проспект, 2005. – 464 с.
72. Маpкова В.Д. Маркетинг услуг / В.Д. Маркова. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 126 с.
73. Менеджмент підприємства туристичної індустрії: підруч. / Уклад. С.В. Мельниченко; ред. Л. В. Радова. – К., 2000. – 94 с.
74. Мельниченко С.В. Менеджмент підприємства туристичної індустрії: навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / С.В. Мельниченко, Н.І. Медвідь; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К.: КНТЕУ, 2005. – 217 с.
75. Мозгова О. Готель бізнес-класу: п'ять зірок? Це не обов'язково / Олена Мозгова // Галицькі контракти. – 2000. – № 6. – С. 6–8.
76. Моргунов Е. Унравление нерсоналом: исследование, оценка, обучение / Е. Моргунов. – Спб.: Питер, 2005. – 550 с.
77. Морозов В.А. Взаимодействие туризма со смежными отраслями национальной экономики / В.А. Морозов. – М.: «Теис», 2004. – с. 192
78. Николенко Н. Менеджмент человеческих ресурсов / Н. Николаенко. – М.: ИД Страховое ревю, 2004. – 354 с.
79. Новіков В. Туристична галузь у перехідній економіці / В. Новіков // Політика і час. – 1996. – № 9. – С. 48–53.
80. Новіков В. Концептуальні засади соціально орієнтованої економіки: практика європейських країн / В. Новіков, З. Сіройч // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 6. – С. 30–35.
81. Нормативы численности работников и служащих объединений гостиничного хозяйства и гостиниц. – М.: Центральное бюро нормативов по труду при научно-исслед. ин-те труда и социальным вопросам, 1985.
82. Нормативы численности работников оздоровительных комплексов (пансионатов и домов отдыха) предприятий, организаций и учреждений отраслей народного хозяйства. – М.: Экономика. 1990. – 50 с.
83. Огляд туристичної галузі в Україні та напрямів її розвитку / Експертно-аналіт. центр "Соціум". – К., 2006. – 15с.
84. Одегов Ю. Управление персоналом, оценка эффективности / Ю. Одегов. – М.: Экзамен, 2004. – 256 с.
85. Онікієнко В.В. Удосконалення соціально-трудових відносин як важлива умова забезпечення людського розвитку / В.В. Онікієнко // Демографія та соціальна економіка. – 2004. – № 1–2. – С. 102–109.
86. Онікієнко В.В. Методологія регулювання попиту і пропозиції робочої сили / В.В. Онікієнко // Зайнятість та ринок праці: міжвідом. наук. зб. НАН України і Міністерства праці та соц. політики. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – Вип. 18. – С. 7–14.
87. Онікієнко В.В. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України / В.В. Онікієнко, Л.М. Ємельяненко, І.В. Терон; за ред. В.В. Онікієнка. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – 480 с.
88. Онікієнко В.В. Інноваційні фактори зайнятості / В.В. Онікієнко // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр.: спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. Т. 3. Регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 419–429.
89. Павленко А.П. Оптимизация численности персонала / А.П. Павленко. – М., 2002. – 135 с.
90. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны) / Г.А. Папирян. - М.: ОАО «НПО «Изд-во «Экономика», 2000. – 190 с.
91. Пашута М.Т. Прогнозування та макроекономічне планування: навч. посіб. / М.Т. Пашута, А.В. Калина; Міжрегіон. акад. управління персоналом. – К., 1998. – 185 с.
92. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти. – К.: Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, Держкомстат України, 2004. – 558 с.
93. Петрова І.Л. Ринок праці: процес сегментації / І.Л. Петрова. – К.: УДПУ, 1996. – 178 с.
94. Полтавець Л.В. Аналіз якісного складу та плинності персоналу торговельного підприємства : конспект лекцій / Л.В. Полтавець; Київ. держ. торг.-екон. ун-т. – К., 1996. – 54 с.
95. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: зб. норм.-прав. актів. / Під ред. проф. Федорченка В.К. – К.: Ун-т туризму, економіки і права, 2002. – 410 с.
96. Практика туристского бизнеса. – СПб.: Изд.-во торговий дом „Герда”, 2000. – 192 с.
97. Праця України у 2003 році: стат. зб. – К.: Держкомстат, 2004. – 385 с.
98. Праця України у 2004 році: стат. зб. – К.: Держкомстат, 2005. – 368 с.
99. Праця України у 2005 році: стат. зб. – К.: Держкомстат, 2006. – 352 с.
100. Праця України у 2006 році: стат. зб. – К.: Держкомстат, 2007. – 358 с.
101. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по экон. спец., для студ. экон. вузов / Т.Г. Морозова (ред.), А.В. Пикулькин (ред.). – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 279 с.
102. Регіональна політика та механізми її реалізації / за ред. М.І. Долишнього. – К.: Наук. думка, 2003. – 504 с.
103. Самуэльсон П.А. Экономикс: в 2-х т. / П.А. Самуэльсон. – М.: Алгон, 1994. Т.1. – 333 с.
104. Семикіна М.В. Соціально-економічна мотивація праці : методологія оцінки ефективності та принципи регулювання / М.В. Семикіна; відп. ред. В.В. Онікієнко. – Кіровоград : ПІЦ „Мавік”, 2004. – 124 с.
105. Семикіна М.В. Регулювання конкурентоспроможності у сфері праці / М.В. Семикіна; відп. ред. В.В. Онікієнко. – Кіровоград: ПВЦ „Мавік”, 2004. – 146 с.
106. Соціальні пріоритети ринку праці: методологія, практика, шляхи забезпечення / [С.І. Бандур, Т.А. Заяць, В.В. Онікієнко та ін.] – К.: РВПС України НАН України, 2001. – 261 с.
107. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / [С.І. Бандур, Т.А. Заяць, В.І. Куценко та ін.]; НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / під ред. Б.М. Данилишина. – Черкаси: Брама–Україна, 2006. – 758 с.
108. Стан та перспективи розвитку туризму в України : щорічна доповідь за 2003 рік / [ В.І. Цибух, А.Т. Матвієнко, Є.В. Самарцев.В. та ін.]. – К.: КУТЕП, 2004. – 300 с.
109. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України. – К.: Вид-во „Консультант”, 2006. – 576 с.
110. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держкомстат України. – К.: Вид-во „Консультант”, 2007. – 583 с.
111. Стратегічні напрями сталого розвитку України / під ред. Б.М. Данилишина. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – 262 с.
112. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) “Шляхом європейської інтеграції” / [А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, Е.М. Лібанова та ін.] – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
113. Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування. – К., 2000. – 433 с.
114. Сучасні проблеми зайнятості населення територій радіоактивного забруднення / С.І. Бандур, Т.А. Заяць, О.О. Кучинська, Л.А. Страхолєс // Зайнятість та ринок праці. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – Вип. 18. – С. 37–48.
115. Ткаченко Л.Г. Система показників людського розвитку на місцевому рівні / Л.Г. Ткаченко // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2005. – Т. 1. – С. 384–389.
116. Ткаченко Т.І. Сучасні методи добору та формування кадрів у готельному господарстві / Т.І. Ткаченко, Н.В. Бунтова // Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах: зб. наук. пр. – К.: Київ. держ. торгов.-екон. ун-т, 1999. – С. 177-187.
117. Ткаченко T.I. Аналіз конкуренції на туристичному ринку України / Т.І. Ткаченко, С.П. Гаврилюк // Вісн. Донец. ін-ту турист. бізнесу. – 2000. – № 2. – С. 113–121.
118. Труды Академии туризма/ Сб. научных трудов. Вып. 5. – СПб.: изд-во «Невский фонд», 2003. – 340 с.
119. Туризм в Україні: стат. зб. – К.: Держкомстат, 2006. – 184 с.
120. Туризм и гостиничное хозяйство: учеб. для студ. вузов, обуч. по спец. "Менеджмент" / [О.А. Агеева, Д.Н. Акуленок, Н.М. Васильев и др.]; Ассоциация авторов и издателей "Тандем"; под. ред. А.Д. Чудновского – М.: Экмос, 2000. – 400 с.
121. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство / Дж. Р. Уокер. – М.: ЮИИТИ. 1999. – 463 с.
122. Федорова Н. Управление персоналом организации / Н. Федорова. – М.: Кнорус, 2005. – 416 с.
123. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму / В.К. Федорченко. – К.: Вид. дім “Слово”, 2004.
124. Федорченко В.К. Система підготовки фахівців масових професій для сфери туризму в Україні / В.К. Федорченко // зб. матеріали 3-ї міжнародної наук.-практ. конф-ції (Славяногорськ, 16–18 грудня 1999 р.). – Донецьк, 1999. – С. 180–186.
125. Цимбал О.І. До визначення категорії конкурентоспроможність стосовно робочої сили в умовах функціонування економіки перехідного періоду / О.І. Цимбал // Зайнятість та ринок праці. – К.: РВПС України НАН України. – 1999. – Вип. 9. – С. 185–220.
126. Шапиро С.А. Управление человеческими ресурсами / С.А. Шапиро. – М.: ГроссМедиаФарлаг, 2005. – 304 с.
127. Шекшня С.В. Планирование персонала и прием на роботу / С.В. Шекшня. – М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез, 1997. – 110 с.
128. Щекин Г.В. Основы кадрового менеджменту: учеб. / Г.В. Щекин. – К., 1993. – 310 с.
129. Экономика труда: социально-трудовые отношения / под ред. Н.А. Волгина, Ю.Г. Одегова. – М.: ЭКЗАМЕН, 2003. – 736.
130. Экономика труда и социально-трудовые отношения / под ред. Г.Г. Мельникова, Р.П. Колосовой. – М.: Изд-во Моск. ун-та; Изд-во ЧЕРО, 1996. – 125 с.
131. Экономика современного туризма / под ред. Г.А. Карповой. – М. – СПб.: ИТД "Герда", 1998. – 412 с.
132. Якість трудового потенціалу та управління трудовою сферою в Україні: соціальна експертиза: моногр. / [О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, В.П. Антонюк та ін.]; НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2006. – 208 с.
133. Янкевич B.C. Маркетинг в гостиничной индустрии и туризме: российский и международный опыт / В.С. Янкевич, Н.Л. Безрукова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 416 с.
134. Bodlender J.A., Langfristige Trends im Schweizerischen Tourismus und die Rolle des Marketings, in: Die Volkswirschaft, Nr. 12, Bern, 1990, S. 173–178.
135. Bould A. Breeze G., and Teare R. Culture, customization and innovation: a Hilton Inter¬national service brand for the Japanese market, in Teare R. and Olsen M.D. (eds). Inter¬national Hospitality Management Corporate strategy in practice. London: Pitman. – 1992.
136. Freyer W., Tourismus. Einfuehrung in die Fremdenverkehrsoekonomie. – Muenchen, 1988.
137. Pettigrew AM. The Politics of Organizational Decision Making. London. – 1973.
138. Аналіз динаміки та головні тенденції розвитку туризму у 2006 році // Офіційний сайт Державної туристичної адміністрації України www.tourism.gov.ua.