ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ 21
1.1. Методологія дослідження економічних систем 21
1.2. Тенденції та сучасні особливості глобальної інтеграції економічних систем 32
1.3. Транснаціональний компонент становлення глобальної економічної системи 50
1.4. Висновки до першого розділу 71
РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ 74
2.1. Генезис теорій дослідження процесу транснаціоналізації 74
2.2. Методологія дослідження внутрішніх конкурентних переваг та мотивації діяльності ТНК 86
2.3. Макроекономічні підходи до дослідження процесу транснаціоналізації 110
2.4. Висновки до другого роздилу 147
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ
СТРУКТУР В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 150
3.1. Еволюція форм організаційних структур ТНК у глобальному бізнес-середовищі 150
3.2. Концепції сучасного стратегічного менеджменту ТНК 168
3.3. Проблема глобального лідерства ТНК 194
3.4. Висновки до третього розділу 207
РОЗДІЛ 4. ІНТЕГРАЦІЯ МАКРО- ТА МЕГАСИСТЕМ У ПРОЦЕС ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ 210
4.1. Формування сучасної концепції взаємовідносин між ТНК та національними економіками 210
4.2. Особливості розвитку процесу транснаціоналізації в межах регіональних економічних угруповань 252
4.3. Вплив процесу транснаціоналізації на світову економічну динаміку 269
4.4. Висновки до четвертого розділу 327
РОЗДІЛ 5. ІНТЕГРАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У ПРОЦЕС ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ 334
5.1. Передумови й особливості формування транснаціонального характеру української економіки 334
5.2. Основні мотиви діяльності зарубіжних ТНК на українському ринку 359
5.3. Оцінка потенціалу транснаціоналізації українських підприємств і галузей економіки376
5.4. Напрями формування стратегічного партнерства у відносинах між Україною та ТНК400
5.5. Висновки до п’ятого розділу 416
ВИСНОВКИ 422
ДОДАТКИ 430
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 487

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції світового економічного розвитку демонструють, що практика функціонування економічних систем різних рівнів зазнала істотних змін. Насамперед, це пов’язано з динамізацією міжнародного руху капіталу, товарів, послуг та інтелектуальної власності в умовах зниження бар’єрів між національними ринками, зростанням відкритості світової економіки, що у свою чергу стало причиною формування ринків нового типу – глобальних ринків.
З іншого боку, наслідком інтенсифікації міжнародного обміну, загострення глобальних проблем та збільшення відкритості економічних систем світу на всіх рівнях стає зростання їх взаємозалежності та взаємозв’язаності, зокрема економічних систем мікрорівня, національних економік, регіональних економічних угруповань. Результатом процесу глобальної інтеграції економічних систем є формування економічної системи нового рівня – глобальної економічної системи.
Проявом інтеграції економічних систем на мікрорівні та наслідком їх інтернаціоналізації стає процес транснаціоналізації. Завдяки існуючій цілісності глобальної економічної системи та її елементів, об’єктивній наявності взаємозв’язків між складовими процесу глобальної інтеграції на мега-, мета-, макро-, мезо- та мікрорівнях сьогодні спостерігається залучення економічних систем усіх рівнів як до процесів інтернаціоналізації, регіоналізації, так і до процесу транснаціоналізації. Таким чином, імперативом часу є трансформації, які відбуваються у функціонуванні економічних систем усіх рівнів під впливом даних процесів.
В умовах формування глобальної економічної системи з відповідними механізмами ринкової конкуренції завдяки створенню власних транснаціональних інтегрованих структур виробники країн, що розвиваються, і кран із перехідною економікою можуть отримати можливість підвищення своїх конкурентних переваг як на власному національному ринку, так і на міжнародному. Таким чином, на сьогодні дослідження процесів транснаціоналізації на всіх рівнях економічних систем в умовах глобальної інтеграції набуває вагомого й актуального значення.
Методологічні засади дослідження глобальної інтеграції економічних систем закладено в роботах З. Аміна, Р. Арона, Д. Белла, А. Бергезена, В. Беренса, Л. Брауна, І. Валлерстайна, T. Левітта, А. Маршалла, Д. Медоуза, Р. Мерріта, Г. Моделскі, Г. Мюрдаля, Й. Рандерса, Дж. Стиглиця, А.Франка, С. Хантингтона, Р. Шоенберга, Й. Шумпетера. Дослідженню проблематики і розвитку процесу транснаціоналізації у світовому господарстві присвячено роботи Т. Агмона, П. Баклі, К. Бартлетта, Л. Велса, А. Вербеке, Р. Вернона, М. Вілкінса, Дж. Гелбрейта, Дж. Глега, Дж. Даннінга, М. Кассона, Р. Кейвза, Ч. Кіндлебергера, Т. Коно, К. Коджими, Р. Коуза, П. Кругмана, Д. Куджави, Ф. Ніккербоккера, Р. Нуксе, Г. Перлмуттера, М. Познера, М. Портера, А. Ругмана, Д. Стопфорда, А. Страута, М. Тейлора, П. Трифта, Л. Уелсса, С. Хаймера, К. Хрістена, С. Хірша, А. Чандлера, Х. Ченері та інших.
Ряд робіт українських та російських учених-економістів зробив вагомий внесок у дослідження сучасних тенденцій та закономірностей процесів глобальної інтеграції і транснаціоналізації економічних систем. Найбільш значні роботи із цієї проблематики належать таким вченим, як О. Білорус, В. Будкін, І. Бураковський, А. Голіков, Б. Губський, М. Дудченко, Ю. Козак, В. Коллонтай, Є. Кочетов, Д. Лук’яненко, Ю. Макогон, М. Максимова, О. Михайлушкин, В. Могилевський, О. Мовсесян, В. Новицький, Ю. Пахомов, С. Пашин, О. Плотніков, А. Поручник, О. Рогач, В. Рокоча, Л. Руденко, А. Румянцев, Є. Савельєв, Б. Смітієнко, Г. Сорокін, А. Уткін, А. Філіпенко, М. Чешков, В. Чужиков, П. Шимко, І. Школа, О. Шнирков, С. Якубовський та інші.
Незважаючи на велику кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних учених із питань транснаціоналізації та глобальної економічної інтеграції, потребує дослідження на основі новітніх теоретико-методологічних підходів відповідно до сучасних імперативів економічного розвитку проблема транснаціоналізації економічних систем різних рівнів, яка відбувається під впливом підсилення процесу глобальної інтеграції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за такими держбюджетними темами: «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер державної реєстрації – Г-01/3 0101U005723), у рамках якої автором запропоновано методику оцінки потенціалу транснаціоналізації підприємств металургійної галузі України, використання якої надає можливість підприємствам визначити резерви підвищення своєї міжнародної конкурентоспроможності в умовах глобалізації товарних ринків; «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації – Г06/53а 0106U012484), у рамках якої автором запропоновано структурну модель взаємодії економічних систем у контексті розвитку ключових мегатенденцій світової економіки за рахунок визначення суб’єктності елементів глобальної економічної системи на мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнях, форм прояву мегатенденцій глобальної інтеграції економічних систем відповідно до рівнів їх прямої та опосередкованої дії, а також взаємного впливу.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка концепції формування транснаціоналізації взаємопов’язаних економічних систем мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнів у процесі глобальної інтеграції.
Відповідно до мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:
– дослідити методологію вивчення економічних систем різних рівнів;
– узагальнити існуючі взаємозв’язки між різними рівнями економічних систем у процесі формування глобальної економічної системи;
– визначити тенденції та сучасні особливості глобальної інтеграції економічних систем;
– проаналізувати процес формування і розвитку транснаціонального компонента глобальної інтеграції економічних систем;
– узагальнити генезис теорій транснаціоналізації;
– дослідити концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК та теорії чинників внутрішніх конкурентних переваг ТНК;
– проаналізувати макроекономічні підходи до дослідження процесу транснаціоналізації;
– оцінити еволюцію форм організаційних структур ТНК у глобальному бізнес-середовищі;
– дослідити процес формування концепції сучасного стратегічного менеджменту ТНК;
– визначити проблеми глобального лідерства ТНК;
– запропонувати концептуальні орієнтири взаємодії ТНК із національними економіками країн базування та країн, що приймають;
– порівняти особливості розвитку процесу транснаціоналізації в межах регіональних економічних угруповань;
– визначити вплив процесу транснаціоналізації на світову економічну динаміку;
– дослідити передумови й особливості формування транснаціонального характеру економіки України;
– визначити основні мотиви та стратегії діяльності ТНК на українському ринку;
– розробити методологічний підхід до оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро-, мезо- та макрорівнів;
– оцінити потенціал транснаціоналізації українських підприємств та галузей економіки;
– розробити підходи до формування інтеграційної стратегії України щодо розвитку взаємодії із транснаціональними корпораціями іноземного та національного походження на засадах моделі стратегічного партнерства.
Об’єктом дослідження є розвиток транснаціональної складової глобальної інтеграції економічних систем.
Предметом дослідження є умови, чинники й організаційно-економічний механізм транснаціоналізації економічних систем в умовах глобального характеру інтеграційних процесів.
Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії, теорій глобалізації, міжнародної інтеграції, теорій та концепцій діяльності ТНК. Фундаментальну основу дослідження становлять категорійний апарат, історико-логічний і системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у контексті глобальної інтеграції. Для вирішення поставлених у роботі завдань застосовано: діалектичний метод наукового пізнання, методи наукової абстракції, аналізу і синтезу (для формування структурної моделі взаємодії економічних систем у контексті розвитку ключових мегатенденцій глобальної економіки; у визначенні концептуальних підходів до формування системи внутрішніх конкурентних переваг глобальних корпорацій; при розробці парадигми формування стратегії експансії нових ринків глобальними корпораціями; при розвитку «БНК-урядової» теорії); системного узагальнення (для систематизації існуючих концепцій і теорій ТНК; при розробці логічної послідовності та розвитку категорійного апарату, що характеризує процес економічної глобалізації; при формуванні класифікації мотивів, стратегічних цілей та завдань діяльності ТНК на ринках країн із трансформаційним економіками; при наданні визначення поняття «стратегічне партнерство»; при розробці методологічного підходу до формування процесу оптимальної взаємодії глобальних корпорацій та економічних систем макро- та мегарівнів); порівняльного аналізу (для визначення напрямів еволюції концепції стратегічного менеджменту ТНК відповідно до викликів глобальної інтеграції), статистичного аналізу (для аналізу передумов інтеграції України у світові потоки капіталу; для оцінки потенціалу транснаціоналізації українських підприємств і галузей економіки); експертних опитувань (для дослідження мотивів діяльності зарубіжних ТНК на українському ринку); методи економіко-математичного аналізу та моделювання (для дослідження впливу процесу транснаціоналізації на світову економічну динаміку; для обґрунтування підходів до формування інтеграційної стратегії України щодо розвитку взаємодії із глобальними корпораціями, а також узгодження пріоритетів розвитку держави і ТНК національного походження; при обґрунтуванні висновку про зростання показника потенціалу транснаціоналізації у підприємств, які включені до національних інтегрованих структур).
В основу дослідження покладено наукові роботи зарубіжних і вітчизняних учених із проблем інтеграційних та транснаціоналізаційних процесів у світовій економіці, стану і перспектив інтеграції України до світового економічного простору з урахуванням процесу транснаціоналізації світової економіки. Інформаційною основою є: закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали і нормативні документи комісій ООН, зокрема ЮНКТАД, Всесвітнього банку, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій, Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів, Міжнародної організації праці, Світової організації торгівлі, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейського Союзу, Організації Чорноморського економічного співробітництва, Співдружності Незалежних Держав, Північноамериканської асоціації вільної торгівлі, Спільного ринку країн Південного Конусу, Асоціації держав Південно-Східної Азії, Асоціації регіонального співробітництва Південної Азії, Центральноафриканського економічного і валютного союзу, Західноафриканського економічного і валютного союзу, Південноафриканського співтовариства розвитку.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у визначенні нового напряму наукових досліджень глобальної інтеграції економічних систем, розробці концепції транснаціоналізації економічних систем мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнів.
У процесі дослідження одержано такі найсуттєвіші наукові результати, які розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми та характеризують новизну роботи:
уперше:
запропоновано методологічні основи забезпечення оптимальної взаємодії глобальних корпорацій з економічними системами макро-, мета- та мегарівнів, які містять як універсальні принципи даної взаємодії (прогресивна інноваційно-технологічна спрямованість, інституціональна детермінованість, економічна еквівалентність, соціальна відповідальність), так і специфічні за рівнями суб’єктів взаємодії, основними з яких є: із державами (національними економіками) – дотримання принципів поважання національного суверенітету, пріоритетів політики економічного та соціального розвитку країн базування та країн, що приймають, принципів добросовісної конкуренції та екологічної безпеки, вирішення спірних питань на засадах принципів стратегічного партнерства; із регіональними інтеграційними угрупованнями – дотримання принципів спільної політики відносно руху товарів, послуг, трудових ресурсів, капіталу, технологій та інформації, пріоритетів розвитку промислової та сільськогосподарської політики країн-членів регіональних угруповань, принципів екологічної та соціальної безпеки, пріоритетних напрямків співробітництва в рамках інтеграційних угруповань; із глобальними економічними організаціями – дотримання правил поведінки відповідно до вимог норм системи міжнародного права, визначених пріоритетів розвитку світового суспільства, принципів прозорості діяльності, глобальної екологічної безпеки, соціальної відповідальності, здійснення постійних консультацій з метою запобігання конфліктів між будь-якими сторонами взаємодії на глобальному рівні;
розроблено методологічний підхід до оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро- та мезорівнів, який включає: запропонований інтегрований показник потенціалу транснаціоналізації галузей економіки, що являє собою середню величину п’яти стандартизованих змінних для кожної галузі, які характеризують ступінь ресурсного забезпечення потенціалу розвитку транснаціональної діяльності підприємств галузі, рівень конкурентоспроможності продукції галузі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, розвиток торговельної форми зовнішньокраїнної інтернаціоналізації діяльності в галузі; інтегрований показник потенціалу транснаціоналізації компаній, який пропонується розраховувати як середню величину п’яти стандартизованих змінних: обсягу виробництва компанії, обсягу експорту продукції компанії, чистого прибутку компанії, витрат на НДДКР компанією, обсягу власного капіталу компанії; показники середніх індексів потенціалу транснаціоналізації галузей економіки та компаній, які дають можливість зробити висновок про динаміку можливостей розвитку транснаціональних форм бізнесу підприємств, галузей та національної економіки в цілому; індекси мотивації транснаціоналізації діяльності компаній та галузей економіки, а також алгоритм застосування даних показників з метою ранжування галузей економіки України за ступенем розвитку та використання ними наявного потенціалу. На засадах використання методу системної динаміки зроблено висновок щодо зростання інтегрованого показника потенціалу транснаціоналізації у підприємств, які включені у національні інтегровані структури;
розроблено механізм взаємодії держави із ТНК на засадах моделі «стратегічного партнерства» як складової формування інтеграційної стратегії України, відповідно до якого шляхом використання методу аналізу ієрархій визначено критерії узгодження пріоритетів розвитку обох сторін та пріоритетні принципи формування регуляторної політики держави по відношенню до ТНК: для ТНК зарубіжного походження – необхідність застосування справедливого і недискримінаційного режиму; стимулювання ТНК до реалізації переважно інвестиційних стратегій, орієнтованих на розвиток експортного інноваційного виробництва; вимоги дотримання ТНК принципів соціальної відповідальності по відношенню до населення країни, що приймає; для ТНК національного походження – створення передумов для реалізації потенціалу транснаціоналізації власних підприємств і галузей економіки країни залежно від видів стратегій, що впроваджуються; вимагання дотримання принципів економічної безпеки країни;
удосконалено:
систематизацію економічних концепцій та теорій транснаціоналізації за логіко-послідовною еволюцією на основі визначення таких ознак генезису: цілеспрямованості, кола охоплених об’єктів та предметів дослідження, а саме визначено, що сучасні теорії та концепції транснаціоналізації формувались на перетинанні окремих напрямів теорій інституціоналізму, теорій міжнародної торгівлі та міжнародного поділу праці, теорій інвестування; а також виділено такі напрями концепцій та теорій транснаціоналізації, як теорії взаємодії ТНК та національних економік, теорії чинників конкурентних переваг ТНК, концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК, теорії взаємозв’язку ПІІ та економічного зростання, що дозволяє сформулювати завдання подальшого розвитку теорії транснаціоналізації, релевантні сучасним трансформаціям глобальної економічної системи;
структурну модель взаємодії економічних систем у контексті розвитку ключових мегатенденцій світової економіки за рахунок визначення суб’єктності елементів глобальної економічної системи на мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнях, форм прояву мегатенденцій глобальної інтеграції економічних систем відповідно до рівнів їх прямої та опосередкованої дії, а також взаємного впливу, що дозволяє зробити висновок про те, що в умовах сучасної економічної світоцілісності процеси регіоналізації, які безпосередньо відбуваються на мета- та макрорівнях, передбачають автоматичне включення в цей процес економічних систем мезо- та мікрорівня; з іншого боку, процес транснаціоналізації, який досліджувався переважно на мікрорівні, має значний вплив на економічні системи всіх інших рівнів формування глобальної економічної системи;
концептуальні підходи до дослідження механізму формування внутрішньої системи конкурентних переваг глобальних корпорацій, які на відміну від існуючих визначають пріоритетність оптимального поєднання в даному процесі фірмових специфічних переваг компанії, системи конкурентних переваг країни її базування, систем конкурентних переваг країн-реципієнтів, на ринках яких уже діє компанія, а також потенційних країн-реципієнтів. До внутрішньої системи конкурентних переваг глобальної корпорації пропонується включення таких основних її елементів: забезпечення внутрішньофірмового ринку необхідними факторами виробництва, ураховуючи їх вартість і дефіцитність; конкурентоспроможність фірмової стратегії управління, знань та ноу-хау, якими володіє компанія; умов ринків, на яких діє компанія; переваги фірмової інтегрованої структури компанії;
парадигму формування стратегії експансії ринків глобальними корпораціями, яка на відміну від існуючих ураховує динамізм даного процесу, реалізацію принципу гнучкості у загальній стратегії глобальних корпорацій у відповідь на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища, а також підходи як із точки зору специфічних фірмових переваг глобальних корпорацій, так і з точки зору систем конкурентних переваг країн базування та країн, що приймають. Доведено, що процес формування глобальними корпораціями стратегії експансії на нові ринки включає такі етапи: формування внутрішньої системи конкурентних переваг компанії; формування цілей і мотивів розширення діяльності глобальних корпорацій; аналіз систем переваг альтернативних ринків; імплементація форм експансії на нові ринки;
отримали подальшого розвитку:
визначення ключових категорій, що характеризують процес економічної глобалізації, а саме: «глобальної інтеграції» як процесу посилення взаємозв’язку і взаємозалежності суб’єктів міжнародних економічних відносин, наслідком чого є їх цілісність та емерджентність, які проявляються у сфері торгівлі, глобального руху фінансово-інвестиційних ресурсів, інформації, продуктивних сил, виробництві та формуванні відповідної інфраструктури; «глобальної економічної системи» як економічної системи найбільш високого еволюційного ступеня розвитку, що є життєздатною системою нестабільного типу, якій притаманні високий ступінь взаємозалежності між усіма її внутрішніми елементами, наявність крос-ієрархічних взаємозв’язків між ними та здатність системи до самоорганізації за умови наявності пов’язаних процесів, а саме інституціональної детермінації взаємодії суб’єктів різних ієрархічних рівнів, підтримки життєво важливого балансу в узгодженні інтересів із пов’язаними системами: політичною, соціальною, екологічною та науково-технологічною; «глобальної корпорації», яка, на відміну від поширеного поняття «транснаціональна корпорація», представляє собою інтегровану структуру підприємств, що використовує глобальний підхід у формуванні власних філософії, бачення, місії та стратегії, які включають глобальний сорсинг, глобальну інтеграцію та координацію ресурсів і можливостей, а також які своєю діяльністю охоплюють глобальні ринки;
типологія мотивації зарубіжної інвестиційної діяльності ТНК з урахуванням політико-економічних умов і специфічних факторів здійснення діяльності у трансформаційних економіках на основі експертного опитування зарубіжних ТНК, які діють на ринках країн Південно-Східної Європи та СНД, що надало можливість розробити класифікацію мотивів, стратегічних цілей та завдань діяльності ТНК в залежності від типів стратегій міжнародного виробництва, які застосовуються ними на даних ринках. Зокрема, серед найбільш поширених мотивів діяльності ТНК в Україні визначено такі: забезпечення доступу на ємний та потенційно зростаючий ринок, використання експортних та ресурсних можливостей (доступ до дефіцитних ресурсів, вартість ресурсів, якість ресурсів);
модель узгодження інтересів країни базування, країн, що приймають, і цілей діяльності ТНК, яка розвиває «БНК-урядову» теорію А. Ругмана, А. Вербеке і Р. Кейвза, шляхом урахування у процесі міжнародної економічної взаємодії регуляторної діяльності міжнародних глобальних і регіональних організацій, що надало можливість класифікації міжнародних нормативних актів на такі: спрямовані на узгодження інтересів урядів країн-реципієнтів та цілей діяльності ТНК, але такі, що суперечать інтересам країн базування; спрямовані на домінування реалізації інтересів країн базування в діяльності ТНК над інтересами країн-реципієнтів; спрямовані на запобігання можливим конфліктам між усіма сторонами взаємодії ТНК і національних економік;
визначення поняття «стратегічне партнерство між державою і ТНК», під яким автор пропонує розуміти ідеологію, форми і методи узгодження інтересів ТНК та держави, спрямовані на досягнення обопільних цілей, стратегій та критеріїв розвитку; за умови конструктивної співпраці на засадах законності, добровільності, рівноправності сторін, самообмеження та взаємних поступок у процесі переговорів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони виступають науковою основою для розробки загальнодержавної стратегії взаємодії із суб’єктами транснаціонального бізнесу як іноземного, так і національного походження.
Одержані результати впроваджено:
на загальнодержавному рівні: Національним інститутом стратегічних дослід¬жень при підготовці Послання Президента України до Верховної Ради (довідка Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку № 50/04 від 28.05.2007 р.) розроблено класифікацію мотивів, стратегічних цілей та завдань діяльності ТНК на ринках країн із трансформаційними економіками залежно від типів стратегії міжнародного виробництва, зокрема України; Комітетом Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва при розробці пропозицій до Закону України про Державну програму приватизації на 2008-2012 рр., а також Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про інтенсифікацію співробітництва України з ЄС у рамках єврорегіонів та перспектив транскордонного співробітництва» (довідка № 04-31/12-418/145627 від 26.12.2007 р.) – механізм формування інтеграційної стратегії України щодо розвитку взаємодії із транснаціональними корпораціями іноземного та національного походження; Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України при розробці Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про інтенсифікацію співробітництва України з ЄС у рамках єврорегіонів та перспектив транскор¬донного співробітництва» (довідка № 03-34 від 26.12.2007 р.) – концепцію послідовності узгодження інтересів країн базування, країн-реципієнтів та цілей діяльності ТНК через регулятивну діяльність міжнародних організацій регіонального рівня; Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України при обґрунтуванні регуляторної політики щодо діяльності іноземних інвесторів на фондовому ринку України (довідка № 02/56 від 19.10.2007 р.) – методологічні підходи до розвитку взаємодії держави з транснаціональними корпораціями на засадах стратегічного партнерства;
на регіональному рівні: у практичній діяльності Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації при розробці пропозицій до проекту Державної програми підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України 2004-2007 рр., а також складових глобального індексу конкурентоспроможності регіону (довідка
№ 7-208 від 11.02.2007 р.) – розроблено механізм визначення критеріїв узгодження пріоритетів розвитку держави та національних підприємств з метою реалізації потенціалу транснаціоналізації та підвищення ефективності європейської інтеграції українських суб’єктів господарювання; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку (акт № 30/04 від 14.05.2007 р.) – результати проведеного авторського експертного опитування зарубіжних ТНК, діючих на українському ринку у базових галузях промисловості, харчовій, фармацевтичній галузі, сфері фінансів і зв’язку; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 1914/01.10 від 16.10.2007 р.) – висновки щодо системи внутрішніх конкурентних переваг глобальних корпорацій, які визначаються наявністю «умовно-вільного» доступу до факторів конкурентоспроможності національних економік, завдяки якому транснаціональні корпорації формують «даймонд-систему» власної внутрішньофірмової економіки;
на місцевому рівні: у практичній діяльності Донецької міської ради при розробці пропозицій до Стратегії розвитку міста Донецька на період до 2020 року, зокрема підрозділу «Стратегія інвестиційної діяльності» (довідка
№ 7/12-9 від 17.12.2007 р.) – розроблено класифікацію мотивів, стратегічних цілей та завдань інвестиційної діяльності ТНК на ринках країн з трансформаційними економіками залежно від типів стратегії їх міжнародного виробництва;
на рівні підприємств: результати дослідження впроваджено у практичній діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» (довідка №18/55 від 05.12.2007 р.) – запропоновано модель оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації підприємства; ВАТ «Азовсталь» (акт № 227-021 від 13.12.2007 р.) – методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації компаній; ТОВ «Група «Енерго» (акт № 04/4219 від 15.05.2007 р.) – запропоновано методологічний підхід до процесу оптимальної взаємодії транснаціональних корпорацій з іншими суб’єктами глобальної економічної системи: державами та глобальними економічними організаціями.
Також результати досліджень, що містяться у дисертації, використано: при підготовці рекомендацій І Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва та ГУУАМ», яку організував Донецький національний університет (Україна) та Господарська академія ім. Д.А. Ценова (Республіка Болгарія) (довідка № 620/01-27/7.9.7 від 16.10.2003 р.); у навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету (акт № 01-03/7.9.7-134 від 28.09.2007 р.) – при розробці навчально-методичного комплексу з дисциплін «Міжнародний менеджмент», «Транснаціональні корпорації», «Міжнародний інвестиційний менеджмент», «Оцінка і аналіз міжнародних інвестиційних проектів», а також у навчальному процесі Маріупольського державного гуманітарного університету при розробці навчально-методичного забезпечення з дисциплін «Міжнародний менеджмент» і «Транснаціональні корпорації» (довідка № 1072/01-23/08 від 28.11.2007 р.).
За результатами проведених досліджень отримані свідоцтва про реєстрацію авторських прав (№ 23219 від 21.12.2007 р. – «Методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації галузей промисловості» та
№ 23220 від 21.12.2007 р. – «Методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації компаній»).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власних розробок і розрахунків дисертанта.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, доповідались на 38 міжнародних науково-практичних конференціях та семінарах.
Публікації. За темою дослідження опубліковано 60 наукових праць загальним обсягом 189,35 д.а., з яких особисто автору належить 88,49 д.а., у тому числі одна одноосібна монографія обсягом 22,75 д.а., 3 монографії у співавторстві (загальним обсягом 18,3 д.а., з яких особисто автору належить 3,5 д.а.), 40 статей у наукових фахових виданнях (загальним обсягом 18,65 д.а., з яких особисто автору належить 15,49 д.а.), 11 навчальних посібників та підручників

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки нового напряму наукових досліджень глобальної інтеграції економічних систем – концепції транснаціоналізації економічних систем мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнів; визначення сучасної ролі транснаціональної складової у процесах формування глобальної економічної системи; розробки теоретичних і прикладних засад оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро- та мезорівнів, що дозволило зробити нижченаведені висновки.
Дослідження економічних систем різного рівня базується на припущенні про те, що складна економічна система володіє набором характеристик, інваріантних відносно цілей дослідження, серед яких основними є: цілісність, емерджентність, холізм, просторова та часова визначеність, динамічність, відносна автономність функціонування, функціональна керованість, причинність, невизначеність у функціонуванні, гомеостатичність системи, яка відображає її здатність до самозбереження, протидія деструктивному впливу середовища, стійкість системи, інерційність економічної системи, що впливає на виникнення запізнень у системі, адаптивність економічної системи.
Прояви процесу глобалізації відбиваються на всіх рівнях економічних сис¬тем. Головними його напрямами є: по-перше, процес транснаціоналізації, у якому задіяні перш за все економічні системі мікрорівня; по-друге, процес регіоналізації, тобто формування регіональних інтеграційних утворень економічних систем макрорівня. Проте в умовах сучасної світоцілісності та тісної взаємодії всіх рівнів економічних систем у процесі формування глобальної економічної системи неможливо провести чітку межу між цими двома проявами процесу міжнародної економічної інтеграції. Віднесення процесу регіоналізації глобальної економіки до макрорівня інтеграції передбачає автоматичне включення в цей процес як галузей і регіонів національних економік, так і власне суб’єктів господарювання, які в різних формах та різною мірою беруть участь в інтернаціоналізації господарського життя, одним із найвищих ступенів якої є процес транснаціоналізації. Зі свого боку у сучасному світі процес транснаціоналізації, який реалізується через економічні системи мікрорівня, має значний вплив на всі економічні системи інших більш високих рівнів формування глобальної економічної системи.
Нова еволюційна форма міжнародної економічної інтеграції – глобальна економічна інтеграція – є процесом посилення взаємозв’язку і взаємозалежності суб’єктів світового господарства і міжнародних економічних відносин, наслідком чого є їх цілісність та емерджентність, які проявляються у сфері торгівлі, глобального руху фінансово-інвестиційних ресурсів, інформації та продуктивних сил; виробництві та формуванні відповідної інфраструктури. Визначення процесу транснаціоналізації як складової глобальної інтеграції економічних систем має розглядатися в широкому сенсі як процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій ТНК.
Серед напрямів теорій транснаціоналізації слід виокремити такі найбільш значущі, як теорії взаємодії ТНК та національних економік, теорії чинників конкурентних переваг ТНК, концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності, теорії взаємозв’язку прямих іноземних інвестицій та економічного зростання. Сучасні теорії та концепції транснаціоналізації формувалися на перетині декількох напрямів економічної думки: окремих напрямів теорій інституціоналізму, теорій міжнародної торгівлі та міжнародного розподілу праці; теорії інвестування.
Аналіз теорій чинників конкурентних переваг та концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК дав можливість констатувати, що вони не повністю враховують процес формування внутрішньої системи конкурентних переваг сучасними глобальними корпораціями шляхом новітніх підходів до побудови взаємовідносин з об’єктами зовнішнього середовища в умовах необхідності формування гнучкості у відповідь на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища.
Новітні концептуальні підходи до дослідження процесу формування внутрішньої системи конкурентних переваг глобальних корпорацій мають визначати пріоритетність у формуванні власної системи конкурентних переваг внутрішньокорпоративного ринку можливості оптимального поєднання фірмових специфічних переваг компанії, системи конкурентних переваг країни її базування, систем конкурентних переваг країн-реципієнтів, на ринках яких уже діє компанія, а також потенційних країн-реципієнтів. До внутрішньої системи конкурентних переваг глобальної корпорації пропонується включення таких основних її елементів, як забезпечення внутрішньофірмового ринку необхідними факторами виробництва, враховуючи їх вартість та дефіцитність; конкурентоспроможність фірмової стратегії управління, знань та ноу-хау, якими володіє компанія; умов ринків, на яких діє компанія; переваг фірмової інтегрованої структури компанії.
Із точки зору макроекономічного підходу до дослідження процесу транснаціоналізації країни відрізняються одна від одної ступенем розвитку або схильності залучати міжнародний бізнес відповідно до їх економічного середовища, системи та політики; транснаціональна бізнес-активність може впливати на природу та характер „даймонду” конкурентних переваг країн, які охоплені цією активністю; для ТНК головною проблемою є дисперсія її фірмових специфічних переваг над національними межами; національна політика країни по відношенню до ТНК буде залежати від того, чи є вона чистим експортером ПІІ; чистим одержувачем ПІІ; або є „подвійним” гравцем із припливом та експортом інвестицій; сучасна дійсність, у якій перебуває велика кількість сьогоднішніх ділових урядових взаємодій, – це те, що уряди все більш і більш неоднозначно розділяються на домашню країну і країну-реципієнт; стратегічний підхід ТНК до урядової політики передбачає її врахування як ендогенного, а не екзогенного чинника відносно стратегії фірми.
У сучасному світі створюється якісно нове поле глобальної конкуренції, формуються нові гегемонії та контргегемонії шляхом створення мереж глобальних корпорацій, які охоплюють своєю діяльність цілі глобальні ринки. Мережні корпоративні структури адекватно до глобальних умов відображають зв’язки між елементами внутрішнього і зовнішнього конкурентного середовища. Трансформація організаційних моделей ТНК у глобальні корпорації потребує нового погляду на формування концепцій їх діяльності.
Необхідність формування гнучкості в сучасній стратегії ТНК стала викликом на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища, включаючи глобальні ринки. Внутрішні ринки сучасних глобальних корпорацій стають «відкритими» для пошуку альтернативних моделей глобального сорсингу: аутсорсинг, вторинний сорсинг, застосування обох цих моделей одночасно.
Сучасна динамічна парадигма формування стратегії експансії нових ринків глобальними корпораціями повинна враховувати динамізм даного процесу, реалізацію принципу гнучкості у загальній стратегії глобальних корпорацій у відповідь на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища, а також підходи як з точки зору специфічних фірмових переваг глобальних корпорацій, так і із точки зору систем конкурентних переваг країн базування та приймаючих країн. Процес формування глобальними корпораціями стратегії експансії на нові ринки включає такі етапи: формування внутрішньої системи конкурентних переваг компанії; формування стратегічних цілей і мотивів діяльності глобальних корпорацій; аналіз систем переваг альтернативних ринків; імплементація форм експансії на нові ринки.
У сучасному світі можна визначити такі напрями формування глобального економічного лідерства: лідерство окремих мега-регіонів, країн, галузей, корпорацій, особистостей. На сьогодні 100 найбільших ТНК світу відіграють значну роль у міжнародному виробництві. У 2005 р. на їх частку припадало близько 10, 17 та 13% відповідно оцінених зарубіжних активів, продажів та зайнятості по всіх ТНК світу. Значне зростання цих показників спостерігається протягом останніх років починаючи з 2002 р. За походженням 84 зі 100 компаній мають штаб-квартири у країнах Тріади (ЄС, Японія та США), США домінують – на їх частку припадає 24 ТНК. На п’ять країн (США, Великобританію, Францію, Німеччину та Японію) припадає 72 ТНК зі 100 топ-компаній; 58 зі 100 ТНК-лідерів діяли у 6 галузях економіки: виробництві автомобілів, нафтопереробці, електроніці та виробництві електрообладнання, фармацевтиці, телекомунікаціях, у постачанні електроенергії, газу та води.
Специфічними принципами оптимальної взаємодії ТНК та національних економік є такі: поважання суверенітету країн, де вони діють; забезпечення виконання вимог законодавчих систем цих країн; у формуванні своєї стратегії виходити із пріоритетів економічної політики країн; дотримання вимог конкуренції та антимонопольного регулювання; невтручання у внутрішню політику приймаючих країн; утримання від корупції; поважання соціокультурних цілей, цінностей та традицій приймаючих країн; забезпечення у своїй діяльності вимог глобальної екологічної безпеки; дотримання принципів соціальної відповідальності перед суспільством; забезпечення у своїй діяльності виконання принципів формування відносин з урядами держав за моделлю «стратегічного партнерства».
Для формування процесу узгодження цілей діяльності транснаціональних корпорацій з інтересами країн базування та країн-реципієнтів із метою запобігання можливи конфліктам між усіма сторонами оптимальна взаємодія ТНК з міжнародними організаціями має будуватися на засадах таких специфічних принципів: на глобальному рівні – упровадження на добровільній основі правил поведінки відповідно до вимог законодавчих норм системи міжнародного права, у своїй діяльності виходити із пріоритетів розвитку світового суспільства, які визначаються міжнародними організаціями, дотримання принципів прозорості; здійснення постійних консультацій із питань узгодження цілей діяльності ТНК та інтересів країн базування і країн-реципієнтів інвестицій для запобігання виникненню конфліктів; дотримання вимог надання інформації з питань порушення державних гарантій та міжнародних норм стосовно прав іноземних інвесторів у приймаючих країнах; у своїй діяльності виходити із принципів забезпечення глобальної екологічної безпеки та соціальної відповідальності перед світовим суспільством; дотримання вимог міжнародних організацій у сфері трудових відносин; на регіональному рівні: дотримання вимог спільної торговельної політики та політики відносно руху товарів, послуг, осіб, капіталу, технологій, ноу-хау між державами-членами організацій; у формуванні власної стратегії виходити із пріоритетів сільськогосподарської та промислової політики країн-членів економічних регіональних організацій; дотримання вимог політики у сфері екологічної та соціальної безпеки у країнах-членах регіональних організацій; урахування у своїй діяльності пріоритетних напрямів розвитку співробітництва між країнами-членами регіональних організацій; надання пропозицій та консультацій щодо поліпшення інвестиційного клімату в країнах-членах регіональних угруповань.
Щодо особливостей розвитку процесу транснаціоналізації в межах регіональних економічних угруповань відзначено: стійку закономірність зміни траєкторії кривої динаміки припливу ПІІ у країни після моменту входження їх до регіональних інтеграційних угруповань убік різкого підвищення темпу зростання даного показника; найбільш значущими є залежності між потоками ПІІ у країни з ємними ринками, які входять до окремих інтеграційних угруповань (Україна, РФ у складі ОЧЕС; Бразилія і Аргентина у складі МЕРКОСУР); у випадку наявності низької ємності ринків країн, що входять в інтеграційні угруповання, спостерігається значна залежність між зростанням ПІІ в окремі з країн регіону та зростанням імпорту готової продукції в інші країни даних регіонів.
До сучасних тенденцій у світовій динаміці діяльності ТНК можна віднести: зростання монополізації світових товарних та факторних ринків, загострення на них глобальної конкуренції; як наслідок діяльності ТНК та глобальної економічної інтеграції формування глобальних ринків поки що на окремих із них; домінування у міжнародному русі капіталу напряму потоків між розвиненим країнами, що також є наслідком інтенсифікації процесів концентрації світового капіталу та бізнесу, формування глобальних корпорацій, перш за все шляхом укладання угод по транскордонних злиттях і поглинаннях; формування нових країн базування транснаціонального бізнесу серед групи країн, що розвиваються, і країн із перехідною економікою; інтенсифікація міжнародних потоків капіталу серед групи країн, що розвиваються, і серед країн із перехідною економікою; концентрація аутсорсингу послуг у країнах, що розвиваються; переважне перенесення ТНК на ринки приймаючих країн, капіталомісткого та наукомісткого виробництва.
Інтеграційними пріоритетами розвитку України на макрорівні є формування державної політики участі у регіональних економічних угрупованнях. Що стосується інтеграційних процесів на мікрорівні, то їх проявом є участь українських суб’єктів господарювання у світовому процесі транснаціоналізації через залучення прямих іноземних інвестицій із боку світових ТНК та формування транснаціонального характеру бізнесу власних підприємств.
Серед мотивів діяльності ТНК на українському ринку основним є: використання розміру та потенціалу ринку, інтерес до доступу на ринок, зростання експортних можливостей завдяки розвитку діяльності на даному ринку, ресурсне забезпечення виробництва, у тому числі експорту, а також вартість та якість ресурсів, умови ведення бізнесу.
Серед галузей промисловості України хімічна та нафтохімічна галузь має відносно високий оціночний показник потенціалу транснаціоналізації та відповідний відносно високий рівень його реалізації; галуззю, яка здійснює зарубіжну інвестиційну діяльність вище за оціночне значення потенціалу транснаціоналізації, є машинобудування; лідерами за показником потенціалу є металургія та видобуток паливно-енергетичних корисних копалин, проте реалізація його відбувається в цих галузях та сферах діяльності на досить низькому рівні; такі галузі та види економічної діяльності, як виробництво та розподіл електроенергії, газу і води, харчова галузь, виробництво коксу і нафтопереробка отримали як за індексом потенціалу транснаціоналізації, так і за фактичною реалізацією міжнародної інвестиційної діяльності характеристику «аутсайдери» транснаціоналізації. Оцінка потенціалу транснаціоналізації компаній на прикладі окремих підприємств металургійної галузі промисловості дає можливість зробити висновок, що найвищі значення даного показника мають національні компанії, що вже є включеними до вертикально або горизонтально інтегрованих структур.
При побудові державної стратегії взаємодії України із ТНК на основі моделі «стратегічного партнерства» необхідним є дотримання таких принципів державної регуляторної політики: для ТНК зарубіжного походження – необхідність застосування справедливого і недискримінаційного режиму; стимулювання ТНК до реалізації переважно інвестиційних стратегій, орієнтованих на розвиток експортного інноваційного виробництва; вимагання дотримання ТНК принципів соціальної відповідальності відносно населення приймаючої країни; для ТНК національного походження – створення передумов для реалізації потенціалу транснаціоналізації власних підприємств і галузей економіки країни залежно від видів стратегій, що впроваджуються; вимагання дотримання принципів економічної безпеки країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 136-IV // Офіційний Вісник України. – 2003. – №4. – Ст. 462.
2. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377. – (Зі змін. та допов.).
3. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст.249.
4. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. №1576- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст.682.
5. Про економічну самостійність Української РСР: Закон Укр. РСР від 3.08.1990 р. № 142-XII // Закони України. – 1996. – Т.1. – С. 10-15.
6. Про режим іноземного інвестування: Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. № 55-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 28. – Ст.302.
7. Про заходи щодо реалізації Закону України «Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні»: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.94 р. №203 // Урядовий кур`єр. – 1994. – 2 берез.
8. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. №276 // Урядовий кур’єр. – 1994. – 20 трав.
9. Акопова Е.С. Мировая экономика и международные экономические отношения / Е.С. Акопова, О.Н. Воронкова, Н.Н. Гаврилко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 416 с.
10. Алекперов В. Вертикальная интеграция и конкуренция на рынке нефти и нефтепродуктов / В.Алекперов // Нефть и бизнес. – 1997. – № 2. – С. 3.
11. Альтернативы глобализации: человеческий, научно-технический потенциал России: доклады и выступления / Под ред. А.В.Бузгалина. – Т.1. – М.: Слово, 2002. – 343 c.
12. Анилионис Г.П. Глобальный мир: единый и разделенный. Эволюция теорий глобализации / Г.П.Анилионис, Н.А.Зотова. – М.: Междунар. отношения, 2005. – 676 с.
13. Антология экономической классики. В 2-х томах. / Предислов. И.А. Склярова. – М.: МП «Эконов», 1991. – 475 с.
14. Барановский В.Г. Европейское сообщество в системе международных отношений / В.Г. Барановський; под ред. В.И.Гантмана. – М.: Наука, 1986. – 319 с.
15. Басс Л. Содружество независимых государств и Восточная Европа: Переход на новые условия торгово-экономических отношений / Л.Басс, В.Виноградов // Внешняя торговля. – 1992. – № 4-5. – С. 8-10.
16. Безруков А.И. Государственное регулирование деятельности международных монополий в ЕЭС: основные проблемы и тенденции / А.И. Безруков. – М.: Наука, 1982. – 160 с.
17. Безруков А.И. Европейское сообщество на пути к единому рынку: роль транснационального капитала / А.И.Безруков, Л.А.Зубченко. – М.: Междунар. отношения, 1990. – 147 с.
18. Бейсенова Л. Совершенствование механизмов развития транснациональных корпораций / Л. Бейсенова // Евраз. сообщество. – Алматы, 2001. - №4. – С. 118-128.
19. Белоусов А.С. Интернационализация производства и конкуренто¬способность американских компаний / А.С. Белоусов // США: экономика, политика, идеология. – 1992. – № 8. – С. 104-109.
20. Белоус Т.Я. Транснациональные компании Запада в условиях глобализации // Глобализация мирового хозяйства и место России / Отв. ред. В.П.Колесов, М.Н.Осьмова. – М.: ТЕИС, 2000.
21. Белоус Т.Я. Международные промышленные монополии / Т.Я. Белоус. – М.: Мысль, 1972. – 279 с.
22. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная политика / В.А. Белошапка, Г.В. Загорий. – К., 1998. – 231 с.
23. Беляева И.Ю. Развитие корпоративних структур в современной экономике России: (сб. доклад. и выступл.) / И.Ю. Беляева. – М.: Финансовая академия при Правительстве РФ, 2000. – Ч.1. – 199 с.
24. Беляева И. Проблемы интеграционных процессов в российской экономике / И. Беляева, М. Эскиндаров // Финансист. – 1998. – № 2. – С. 13-15.
25. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України / О.Г. Білорус. – К.: ВО «Батьківщина», 2001. – 301 с.
26. Білорус О.Г. Глобалізація і безпека розвитку: моногр. / О.Г.Білорус, М.О. Гончаренко, В.А. Зленко та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
27. Быков А. Россия, СНГ, Евразия: геополитические аспекты внешнеэкономических связей / А. Быков // Внешняя торговля. – 1992. – №11-12. – С. 2-6.
28. Буданов В.Г. Транснациональное образование: синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов / В.Г. Буданов. – М., 2000. – 276 с.
29. Ван Гиг Дж. Прикладная общая теория систем / Дж. Ван Гиг. - Москва: Мир, 1981. – 238 с.
30. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / И.Валлерстайн: пер с англ. П.М.Кудюкина; под общ. ред. Б.Ю.Кагарлицкого. – СПб.: Университетская кн., 2001. – 414 с.
31. Валлерстайн И. Миро-системный анализ / И. Валлерстайн // Время мира: Альманах современных исследований по теоретической истории, макросоциологии, геополитике, анализу мировых систем и цивилизаций / Под ред. Н.С.Розова. – Новосибирск, 1998. – Вып. 1. – С. 105-123.
32. Вафина Н.Х. Транснационализация производства в свете теории самоорганизации экономических систем / Н.Х.Вафина. – М.: ФА при Правительстве РФ, 2002. – 316 с.
33. Винслав Ю. Развитие интегрированных корпоративных структур в России / Ю. Винслав, В. Дементьев, А. Мелентьев, Ю. Якутин // Российский экономический журнал. – 1998. – № 11-12. – С. 27-41.
34. Винслав Ю. Становление отечественного сектора корпоративного управления: теория, практика, подходы к решению ключевых проблем / Ю.Винслав и др. // Российский экономический журнал. – 2001. – №2. – С. 15-28.
35. Винслав Ю.Б. Российское предпринимательство: корпоративная ипостась / Ю.Б. Винслав, В. Савченко // Российский экономический журнал. – 1997. – №2. – С.31-40.
36. Владимирова И.Г. Роль и место транснациональных корпораций в современной экономике / И.Г.Виноградова // Менеджмент в России и за рубежом. – 1998. – №2. – С. 70-84.
37. Власть крупного капитала / [В.Н. Шенаев, А.В. Авилова, Н.П. Васильков и др.] / Отв. ред. Е.С. Хесин и др. Ин-т мировой экономики и междунар. отношений. – М.: Мысль, 1987. – 333 с.
38. Волошин В. Влияние глобальных проблем на социально-экономическое развитие освободившихся стран / В. Волошин, А. Рогач, В. Буткевич. — К.: КИМО, 1987.
39. Гаврилюк О.В. Економічна інтеграція в сучасному світі / О.В. Гаврилюк, А.П. Румянцев. — К.: Наук. думка, 1991. – 125 с.
40. Герст П. Сумніви в глобалізації / П. Герст, Г. Томпсон: пер. з англ. – К.: К.І.С., 2002. – 306 с.
41. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело / И.Н. Герчикова. – М.: Внешторгиздат, 1990. – 263 с.
42. Глинитская Е.В. Прямые иностранные инвестиции на российском рисковом рынке в контексте глобализации: от Сциллы к Карибде / Е.В.Глинитская. – М.: Волгоград.
43. Глобалізація і безпека розвитку: моногр. / О.Г.Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
44. Глухарев Л.И. Европейские сообщества: в поисках новой стратегии / Л.И. Глухарев. – М.: Междунар. отношения, 1990. – 285 с.
45. Голиков А.Н. Роль транснациональных корпораций в экспансии капитала в развивающихся странах / А.Н. Голиков, П.И. Польшиков // Интернационализм производства и капитала в мировом капиталистическом хозяйстве в условиях НТР. – М.: Междунар. отношения, 1989. – С. 21-37.
46. Голубев В.С. Модель эволюции геосфер / В.С. Голубев - М.: Нaукa, 1990. – 95 с.
47. Гороховская О.А. Современные тенденции развития ТНК в мировой экономике. Потенциальные стратегические изменения в политике ТНК / О.А. Гороховская: статьи. – М.: Диалог-МГУ, 1999. – 29 с.
48. Горский В. Европейские сообщества: новый этап развития / В. Горский, Е. Чеботарева // Внешняя торговля. – 1992. – №7. – С. 30-32.
49. Григорьян Ю. Транснациональные корпорации в России: масштабы и методы экспансии / Ю. Григорьян // Свободная мысль, 1997.
50. Гриневич В.В. Глобализация мировой экономики: роль корпораций / В.В. Гриневич // Глобализация мирового хозяйства и место России / Отв. ред. В.П.Колесов, М.Н.Осьмова. – М.: ТЕИС, 2000.
51. Грязнов Э.А. КТНК в России. Позиции крупнейших в мире трансна¬циональных корпораций в российской экономике / Э.А. Грязнов. – М.: ООО Фирма «Инограф», 2000. – 168 с.
52. Гусаков Н.П. О характере экономической взаимозависимости стран в условиях глобализации // Глобализация мирового хозяйства и место России / Отв. ред. В.П. Колесов, М.Н. Осьмова. – М.: ТЕИС, 2000.
53. Дементьев В. Финансово-промышленные группы в российской экономике (спецкурс). Тема 9. Актуальные проблемы корпоративной финансово-промышленной интеграции / В. Дементьев // Российский экономический журнал. – 1999. – №4. – С. 84-85
54. Дергачев В. Черноморский район сотрудничества / В.Дергачев // Экономика Украины. – 1994. – №2. – С. 83-85.
55. Дэниелс Джон Д. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции / Джон Д. Дэниелс, Ли Х. Радеба: пер. с англ. – М.: Дело, 1998. – 784 с.
56. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? / С.И. Долгов. – М.: Экономика, 1998. – 215 с.
57. Дубянская Г.Ю. Глобальное развитие и перспективы России: формирование экономической системы России в координатах мирового развития / Г.Ю. Дубянская; под ред. д.э.н., проф. К.А. Хубиева. – М.: ТЕИС, 2001. – 340 с.
58. Дугин А.Г. Основы геополитики: геополитическое будущее России / А.Г. Дугин. – М.: Арктогея-центр, 1999. – 928 с.
59. Думная Н.Н. Системы и системность в экономической теории / Н.Н. Думная // Вестник Финансовой академии. — 2000 .— № 4. — С. 22-26 .
60. Дюмулен И. Торгово-политическая система ГАТТ: принципы, правовые нормы, правила / И. Дюмулен // Внешняя торговля. – 1993. – № 7-8. – С.38-44.
61. Европейский Союз: факты и комментарии / Ин-т Европы РАН. Ассоц. европейских исследований (АЕВИСО). – 1998.– Вып. 7(12).
62. Европейское сообщество: регулирование интеграционных процессов / Отв. ред. М.М. Максимова и др. — М.: Наука, 1986. – 270 с.
63. Економічна енциклопедія: у трьох томах. – Т.1 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Вид-чий центр «Академія», 2000. – 864 с.
64. Економічна енциклопедія: у трьох томах. – Т.2 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Вид-чий центр «Академія», 2000. – 848 с.
65. Економічна енциклопедія: у трьох томах. – Т.3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Вид-чий центр «Академія», 2000. – 952 с.
66. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / За ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельєва. – К.: Знання, 2007. – 595 с.
67. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України // Економіст. – 2002. – № 5. – С. 20-33.
68. Жовква І.І. Стратегічне партнерство у зовнішній політиці України: 23.00.04 / І.І.Жовква [КНУ ім. Т. Шевченка]. - автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук. – К., 2005. – 18 с.
69. Зименков Р. Зарубежная деятельность американских ТНК: стратегия, направления, формы / Р. Зименков // Российский экономический журнал. – 2001. – №11-12. – С. 36-48.
70. Зубарев И.В. Механизм экономического роста транснациональных корпораций / И.В. Зубарев, И.К. Ключников. — М.: Высш. шк., 1990. – 159 с.
71. Зуева К. Новые концепции европейской интеграции / К.Зуева // Международная экономика и международные отношения. – 1995. – №11. – С.94-102.
72. Зюганов Г.А. Глобализация и международные отношения / Г.А. Зюганов. – М., 2001. – 131 c.
73. Иванова Н.Н. Проблемы регулирования иностранных инвестиций и ТНК в развивающихся странах / Н.Н. Иванова // Место национальной экономики в системе мирохозяйственных связей: сб. обзоров. – М.: ИНИОН, 1996.
74. Империи финансовых магнатов: (транснациональные корпорации в экономике и политике империализма) / А.З.Астапович, А.В.Березной, А.К.Гливаковский и др.; отв. ред. И.Д.Иванов. – М.: Мысль, 1988.– 212 с.
75. Иностранные инвестиции в промышленности Донбасса: история, статистика, проблемы современного развития / Ю.В.Макогон, Г.Д.Чижиков, В.А.Кравченко, Е.А.Медведкина, Т.В.Орехова, В.Д.Нестерцов, С.М.Нестерцова, Е.В.Щербинина, К.В.Лысенко, А.Н.Дроняева: моногр. – Донецк: ДонНУ-ДонФНИСИ, 2007. – 188 с.
76. Иноземцев В. Расколотая цивилизация / В. Иноземцев. – М.: Academie-Наука, 1999. – 444 с.
77. Календжян С.О. Аутсорсинг и делегирование полномочий в деятельности компаний / С.О. Календжян. – М.: Дело, 2003. – 272 с.
78. Капелюшников Р. Заметки на полях неоконституционального подхода. // Фактор транснациональных издержек в теории и практике российских реформ: по материалам одноименного круглого стола / Под ред. В.Л. Тамбовцева. – М.: ТЕИС, 1998. – C. 17-25
79. Капелюшников Р. Экономическая теория прав собственности / Р. Каплюшников. – М.: ИМЕМО, 1990. – 343 с.
80. Карлоф Бенгт. Деловая стратегия / Бенгт Карлоф: пер. с. англ.; общ. ред. и вступ. ст. Е.М. Пеньковой. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
81. Кастельс М. Сетевая экономика, процессы глобализации и Россия / М. Кастельс // Альтернатива. – 2001. – №4.
82. Кедрина В.В. Современные аспекты организационно-экономического поведения транснациональных компаний: МГУ: автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. экон. наук. / В.В. Кедрина [Моск. гос. ун-т]. – М., 2002. – 18 с.
83. Кириченко В. СНГ: факторы экономического размежевания и единения / В. Кириченко // Внешняя торговля. – 1993. – №11. – С. 4-7.
84. Коваленко В.П. Всемирный рынок: экономические законы развития / В.П. Коваленко. – М.: Экономика, 1990.– 128 с.
85. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации / В. Коллонтай // Международная экономика и международные отношения. – 2002. – №1. – С. 24-30.
86. Колтунов В.М. Глобализация экономики (вопросы теории и методологии) / В.М. Колтунов, К.В. Мальцев. – Н. Новгород: Изд-во Волго-Вятской акад. гос. службы, 2004. – 108 с.
87. Конвенция о транснациональных корпорациях [Электронный ресурс]: Конвенцию ратифицировано с предостережением Законом № 921-XIV (921-14) от 13.07.99г.). – Режим доступа: http://uazakon.com/document/spart73/inx73736.htm
88. Конина Н.Ю. Слияния и поглощения в конкурентной борьбе международных компаний: моногр. / Н.Ю. Конина. – М.: ТК Велби; Проспект, 2005. – 152 с.
89. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер: пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992. – 736с.
90. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз. – М.: Дело, 1993. – 192 с.
91. Кохно А.П. Синергетический эффект финансово-промышленных групп / А.П. Кохно. – М.: ОАО «Перспектива, 2001.
92. Кочетов Э. Геоэкономика: (освоение мирового экономического пространства) / Э. Кочетов. – М.: Изд-во БЕК, 1999. – 461 с.
93. Кочетов Э.Г. Глобалистика как геоэкономика, как реальность, как мироздание: новый ренессанс – истоки и принципы его построения, фундаментальные опоры, теоретический и методологический каркас / Э.Г.Кочетов. – М.: Издат. группа «Прогресс», 2001.
94. Кочетов Э. Организационно-управленческая система внешнеэкономи¬ческих связей России – базовые критерии / Э. Кочетов // Международная экономика и международные отношения. – 1996. – № 4. – С. 39-52.
95. Кривонос Р. Інтеграція велить не квапитися і не впадати у відчай / Р.Кривонос // Віче. – 1996. – № 12 (57). – С. 98-99.
96. Кругман П.Р. Международная экономика: теория и политика / П.Р.Кругман, М. Обстфельд: пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 769 с.
97. Куманин Г.М. Капиталистический цикл (взаимосвязь национальных и интернациональных процессов) / Г.М. Куманин. – М.: Изд-во МГУ, 1980. –215 с.
98. Лавровская Т.В. Экономическая интеграция как развивающийся глобальный процесс / Т.В. Лавровская. — М.: ИМЭМО, 1991. – 77 с.
99. Ленский Е.В. Корпоративный бизнес / Е.В.Ленский; под ред. О.Н.Сосковца. – Минск: Армига и др.,2001. – 478 с. – (Мировая экономика).
100. Ленский Е.В., Транснационализация капитала / Е.В.Ленский, В.А. Цветков; под ред. О.Н. Сосковца. – Минск: Армита-Маркетинг,2001. – 325 с.
101. Лысенко Ю.Г. Экономическая кибернетика. – 2-е изд. / Ю.Г.Лысенко, П.В. Егоров, Г.С.Овечко, В.Н.Тимохин / Под ред. д.э.н., проф. Ю.Г.Лысенко. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. – 516 с.
102. Маевский В. Введение в эволюционную экономику / В. Маевский. – М.: Изд-во «Япония сегодня», 1997.
103. Макарян А.С. Глобализация и человеческий потенциал: демографическое измерение. Международный аспект / А.С.Макарян. – М.: Экономика, 2003. – 160 с.
104. Макогон Ю.В. Некоторые проблемы вступления Украины во всемирную торговую организацию / Ю.В. Макогон // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2002. – Ч. 1. – С. 19-37.
105. Макогон Ю.В. Европейский Союз, страны Запада и Нидерланды в международном аспекте: моногр. / Ю.В. Макогон, Г.Г. Савина. – Донецк: Гаага, 2001. – 70 с.
106. Макогон Ю.В. До питання про удосконалювання механізму притягнення іноземних інвестицій в Україну / Ю.В. Макогон, Ю.О. Гохберг, Т.В. Орєхова // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. – Донецьк: ДонДТУ, 2002. – Вип.49. – С.76-85.
107. Макогон Ю.В. Международный менеджмент: учеб. пособие / Ю.В.Макогон, Т.А. Орехова. – Донецк: ДонНУ, 2003. – 277 с.
108. Макогон Ю.В. Глобализация и Украина в мировой экономике: учебник / Ю.В. Макогон, Т.В. Орехова. – Донецк: ДонНУ, 2006. – 478 с.
109. Макогон Ю.В. Трансформація світового ринку капіталу в умовах транснаціоналізації: моногр. / Ю.В. Макогон, Т.В. Орєхова, К.В. Лисенко, М. Голубов. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 248с.
110. Максимов В.И. Целеполагание и стратегическое управление развитием сложных социально-экономических объектов в нестабильной внешней среде: анализ систем на рубеже тысячелетий: теория и практика / В.И.Максимов, С.В. Коврига: труды 5-й междунар. науч.-практ. конф. – М.: ИПУ РАН, 2001. – Т.2. – С. 23-36.
111. Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т.25. – 972 с.
112. Международный менеджмент: учеб. пособие / Ю.В. Макогон, Т.В.Орехова, И.В.Хаджинов. – Донецк: ДонНУ, 2005. – 248 с.
113. Международное предпринимательство: анализ зарубежного опыта / П.И. Хвойник, Ю.В. Аджубей, И.Е. Артемьев и др. – М.: Наука, 1992. – 204 с.
114. Мещерякова С.А. Развитие интеграции производства в рыночной экономике: автореф. дисс. на соиск. уч. ст. канд. экон. наук. / С.А. Мещерякова [КФЭИ]. – Казань, 2002. – 19 с.
115. Межфирменные связи в системе транснационального бизнеса: сб. обзоров. – М.: ИНИОН, 1999. – 194 с.
116. Міжнародна економіка / А.П. Румянцев, Г.Н. Клименко, В.В. Рокоча та ін.; за ред. А.П. Румянцева. – К.: Знання-Прес, 2003. – 447 с.
117. Милгром П. Экономика, организация и менеджмент: в 2-х томах. Т.2 / П. Милгром, Дж. Робертс; пер. с англ. под ред. И.И. Елисеевой, В.Л. Тамбовцева. – Спб.: Экономическая школа, 2004. – 422 с.
118. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет. – М., 2003.
119. Михайлушкин А.И. Экономика транснациональной компании / А.И.Михайлушкин, П.Д. Шимко. – М.: Высш. шк., 2005. – 335 с.
120. Мовсесян А.Г. Роль информационных и финансовых факторов в интеграции и транснационализации / А.Г.Мовсесян // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика. –1998. – №2 – С. 22-29.
121. Мовсесян А. Транснациональный капитал и национальные государства / А. Мовсесян, С. Огнивцев // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №6. – С. 55-63.
122. Мовсесян А.Г. Транснационализация в мировой экономике / А.Г.Мовсесян. – М.: ФА при Правительстве РФ, 2001. – 316 с.
123. Мовсесян А.Г. Философия транснационализации / А.Г.Мовсесян // Вестник Финансовой академии. – 2000. – №3.
124. Могилевский В.Д. Методология систем / В.Д. Могилевский. – М.: Экономика, 1999. – 232 с.
125. Моисеев Н.Н. Системная организация биосферы и концепция коэволюции / Н.Н. Моисеев // Общественные науки и современность, 2000. №2. – С. 123-130.
126. Неклесса А. Глобализация: новый цивилизационный контекст и безопасность Евразии / А. Неклесса. – 2001. – №1.
127. Нестеренко А. Современное состояние и основные проблемы институционально-эволюционной теории / А. Нестеренко // Вопросы экономики. – 1997. – №3. – С. 42-57.
128. Никитин Е.Д. Общие закономерности жизни сложных систем: синергетика / Е.Д. Никитин: труды семинара. – М.: МГУ, 2000. - Т.3. – С. 131 – 138.
129. Новый экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Ин-т новой экономики, 2006. – 1088 с.
130. Новицкий В.Е. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг / В.Е. Новицкий. – К.: Либра, 1994. – 184 с.
131. Новицький В. Інституціоналізм в діалектиці сучасного економічного розвитку / В. Новицький // Економіка України. – 2005. – №7. – С.49-58.
132. Новицький В.Є. Комерційні структури в процесах транснаціоналізації: методологічні аспекти / В.Є. Новицький // Стратегія економічного розвитку України. – К.: КНЕУ, 2002. – Вип. 2 (9). – С. 198-201.
133. Новицький В. Національні інтереси України в контексті цивілізаційних детермінант і економічної глобалізації / В. Новицький // Економіка України. – 2003. – №7. – С. 12-18.
134. Новицький В.Є. Сучасний рух капіталів та діяльність ТНК як фактор інституційної діяльності трансформаційних // Інституційні засади інноваційної економіки: міжнародний досвід та вітчизняна практика: моногр. / А.С. Облов, О.С. Довгий, Л.П. Гальперіна та ін.; за заг. ред. В.Є.Новицького. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 200 с.
135. Новицький В. Регулятивні стратегії відкритих економічних систем і глобальна конкуренція за ресурси / В. Новицький // Економіка України. – 2007. – №7. – С. 4-14.
136. Новицький В. Цивілізаційні виміри процесів економічної глобалізації / В. Новицький // Зб. наук. праць Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України. – К.: ІСЕМВ. - 2003. – С. 3-6.
137. Омельченко А.В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні / А.В. Омельченко. – К.: ЮРІНКОМ, 1996. – 288 с.
138. Орєхова Т.В. Методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціо¬налізації галузей промисловості / Т.