ІНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ :



  • Название:
  • ІНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
  • Кол-во страниц:
  • 222
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • З М І С Т



    ВСТУП…………………………………………………………………………… 4
    РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження дисфункцій глобальної еко-номічної системи
    1.1 Інституційне регулювання глобальних економічних процесів в класичних і сучасних концепціях інституціоналізму………….................................. 14
    1.2 Соціальні диспропорції розвитку як свідчення дисфункціонального розвитку глобальної системи………..………………………………………….. 32
    1.3 Рушійні сили дисфункціонального розвитку глобальної економічної сис-теми……….…………………………………………………………………..
    1.3.1 Глобальні фінанси як чинник кризового розвитку світової систе-ми……………………………………………………………………… 42
    1.3.2 Нерегульована транснаціоналізація світової економіки як причина соціально дисбалансованого світового розвитку…….......................... 62
    Висновки до Розділу 1…………………………………………………. 78
    РОЗДІЛ 2. Неефективне функціонування світових інститутів у глобальній соціально-економічній системі
    2.1. Принципи функціонування та ефективності рекомендацій з реформування економік країн світу Міжнародного Валютного Фонду………................ 81
    2.2. Оцінка найбільших протиріч у принципах та методах функціонування Світової Організації Торгівлі ……………………………………................... 104
    2.3. Аналіз ефективності Організації Об'єднаних Націй крізь призму сукупності її внутрішніх та зовнішніх проблем…………………………………... 130
    2.4. Вплив взаємовідносин України із світовими інститутами на трансформацію української економічної системи…………………….............................. 141
    Висновки до Розділу 2……………………………………………………....... 153
    РОЗДІЛ 3. Перспективи гармонізації глобального розвитку
    3.1 Сучасні стратегії регулювання розвитку сфери світових фінансів та тран-снаціональних ринків………………………… …………........................ 155
    3.2 Перспективи побудови наднаціональної архітектури глобального управління та її впровадження…………………………………………………….. 174
    3.3 Шляхи реформування ООН, МВФ, СОТ як передумова подолання асоці-альних тенденцій світового розвитку………………………………………. 187
    Висновки до Розділу 3…………………………………………………. 195
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....... 199
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 205
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 222


    ВСТУП



    Актуальність теми дослідження.
    Глобалізація як ключова детермінанта сучасного етапу розвитку світогосподарської системи визначає основні вектори трансформації відкритих економік та всієї системи міжнародних економічних відносин. Попри значні позитивні наслідки цього об’єктивного процесу, серед яких швидке економічне зростання багатьох країн, масштабна інтернаціо-налізація господарської діяльності, розповсюдження новітніх технологій, створення нових робочих місць та інше, глобалізація спричинила загострення проблем та протиріч цивілізаційного розвитку.
    Специфіка еволюції світогосподарської системи протягом останніх десятиліть за-свідчила, що сформовані національні регулятивні системи та інститути державного управління економікою в нових умовах глобалізації виявилися неспроможними ефективно протистояти її викликам і деструктивним впливам. У той самий час, практика діяльності існуючих наднаціональних інститутів, утворених з метою впорядкування окремих сфер міжнародних економічних відносин і сегментів глобальної економіки (ООН, СОТ, МВФ тощо), засвідчує низьку ефективність їхніх регулятивних принципів та інструментів. На сьогодні для людства об'єктивною необхідністю стало формування глобальної наднаціональної системи інституційного регулювання, здатної забезпечити сталість і збалансованість економічного розвитку в загальносвітовому вимірі та створити цим пе-редумови для соціального піднесення у країнах глобальної периферії. З огляду на зазначене, проблематика інституційного регулювання глобальних економічних процесів є актуальною і значущою як у теоретико-методологічному, так і в прикладному її аспекті.
    Не останнє місце в роботі посідає тема взаємовідносин України із світовими регу-люючими структурами, ґенеза їх розвитку та оцінка ефективності їхньої взаємдії.
    Надзвичайна важливість наведених вище тем обумовила досить інтенсивний творчий пошук науковців в даному напрямку, які діяли самостійно або у складі дослідницьких інститутів, міжнародних комісій, комітетів та організацій.
    У вітчизняній та зарубіжній літературі маємо досить широкий спектр джерел, присвячених проблемам світового соціально-економічного розвитку та його регулю¬вання. Серед іноземних учених цю проблему розглядали Дж. Гелбрейт А. Печеї, Д. Медоуз, М. Кастельс, І. Валерстайн З. Бжезінський, Дж. Сорос, А. Мельцер, Дж. Сакс, Р. Маккіннон, Б.Ейхенгрін, Т. Іто, П. Кенен, Дж. Вілльямсон, Дж. Френкель, Р. Дорнбуш, П. Кругман, Дж. Тобін, О. Лафонтен, Г.-П. Мартін і Х. Шуманн, Г. Семпсон, М. Ауербек, Дж. Ю. Стіглиц, Дж. Бхагваті, Е. Гідденс, А. Етціоні.
    Серед науковців на пострадянському просторі, що здійснили творчий доробок у проблеми, що розглядаються в даній роботі, окремо можна виділити таких як А. Вебер, А. Неклесса, В.А. Медведєв, Є.А. Азроянц, Ф.Д Бобков, В.Л. Іноземцев, М.Г. Делягін, О. Н. Баранов, А. Куряєв, О.Г. Білорус, Ю.М. Пахомов.
    При більш чіткому та структурованому наведенні прізвищ авторів, на розробки яких ми спирались у окремих розділах та параграфах нашої роботи треба відмітити, що у написанні розділу, присвяченому розгляду системних дисфункцій глобальної економіки ми спирались на матеріли таких дослідників, що дали кардинальну переоцінку нового постіндустріального суспільства, формування та закладення фундаментальних основ нового світоустрою як Р. Гвардіні, П.Дракер та Ж.Баландьє. Крім того не можна не згадати надзвичайно вагомий внесок у дослідження диспропорцій розвитку світової системи, який було зроблено вченими А. Печеї, Д. Медоузом та А. Кінгом, заслугою яких стало створення колективного прогностичного дослідження „Межи росту”; М. Кастельсом та І. Валерстайном завдяки системному аналізу нового універсуму; З. Бжезінським та Дж. Соросом - завдяки доробкам у аналіз сучасної політичної та фінансової карти світу, російськими вченими А. Вебером та зокрема А. Неклессою, який яскраво досліджував глобальні проблеми Нового часу та дисфункціональну суть сучасного світу.
    Серед науковців, на праці яких ми спирались у даній дисертаційній роботі, які причетні до досліджень такої складної, маловивченої та важливої суспільної задачі як регулювання міжнародної фінансової сфери, виділимо перш за все таких як: А. Мельцер, Дж. Сакс, Б. Ейхенгрін, Дж. Френкель, Р. Дорнбуш, П. Кругман, Дж. Тобін, Дж. Сорос, Г.-П. Мартін і Х. Шуманн.
    Що стосується наших спроб дослідження ефективності функціонування СОТ, то тут треба визначити таких спеціалістів, аналітичні роботи яких лягли в основу нашого дисе-ртаційного пошуку, як Г. Семпсон, М. Делягін, С. Панічпакді, М. Ауербек, А. Куряєв.
    Також відмітимо, що питання ефективної взаємодії ООН із всіма суб’єктами міжна-родних відносин також пильно розглядалося багатьма вченими. У нашій роботі зокрема ми спиралися на праці Делягіна М.Г., Бобкова Ф.Д., Вебера А.Б., Іноземцева В. Л. тощо.
    Що стосується наших спроб пов'язати активність глобальних регулюючих інститутів із фактами соціальної нерівності та некерованого хаосу транснаціональної й фінансової сфер, а також вивчення негативного впливу діяльності МВФ на соціально-економічну площину, то їх ми базували на наукових матеріалах таких відомих авторів, як А.І. Неклесса, Дж. Ю. Стіглиц, М.Г. Делягін, Ю.Н. Пахомов, Є.А. Азроянц, Ф.Д Бобков та інші.
    І нарешті намагаючись дослідити найбільш цікаві моделі та схеми, форми та кон-фігурації можливої в майбутньому структури світового управління, в нашій роботі ми звертались до праць таких науковців, як О. Н. Баранов, А. Етціоні, О.Г. Білорус, В.А. Медведєв, А. Мельтцер, Дж. Сорос, М. Делягін, Дж. Бхагваті, Е. Гідденс.
    Разом з тим, незважаючи на значний перелік поважних авторів та дослід¬ників названої проблеми, в науковій літературі все ще бракує досліджень, в яких би достатньо цілісно розкривалися особливості регулювання глобальних економічних процесів у контексті усування диспропорцій глобального розвитку. Саме недостатня теоретична розробленість цієї проблеми в поєднанні з її над¬звичайно високою практичною значимістю обумовила вибір теми дисертації.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дос-лідження виконано у відповідності до планової тематики дослідження відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема в контексті розробки НДР за темою «Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі» (2005–2007 рр.; державний реєстраційний № 0105U002586).



    Мета і задачі дисертаційного дослідження.
    Головною метою дисертаційного дослідження стало виявлення механізмів підвищення ефективності глобальних регулюючих інститутів наднаціонального рівня в контексті компенсації дисфункцій світової економічної системи. Реалізація даної мети здійснювалася шляхом розв'язання низки наступних завдань теоретико-методологічного і прикладного характеру:
    – дослідити на основі статистичних і аналітичних даних особливості поляризації та диспаритетності розвитку національних економік на сучасному етапі розвитку світогос-подарської системи;
    – виявити основні чинники системної незбалансованості розвитку глобальної економіки;
    – обґрунтувати провідну роль глобальних регулюючих інститутів у вирішенні проблеми дисфункцій економічного розвитку світу;
    – оцінити ступінь ефективності функціонування глобальних регулятивних інститутів наднаціонального рівня в контексті подолання диспропорцій розвитку світогосподарської системи;
    – виявити внутрішні та зовнішні проблеми функціонування органів наднаціонального регулювання, що перешкоджають їх ефективній роботі, а також визначити шляхи покращення їх функціонування;
    – визначити низку фундаментальних передумов викорінення диспропорцій розвитку національних господарських систем, виражених у розриві в рівні доходів та умов життя між країнами Півночі та Півдня;
    – оцінити найбільш реалістичні методи контролю та регулювання розвитку сфери світових фінансів, транснаціональних ринків з позиції їх імплементації у світову практику глобального управління;
    – проаналізувати існуючі наукові підходи до глобального управління, а також виділити з них найбільш життєздатні й ефективні з позиції реалістичності імплементації в середньо- і довгостроковому періодах, а також розглянути передумови виникнення системи глобального управління й фактори, що стримують її формування;
    – уточнити вплив проблем функціонування міжнародних інститутів на трансформа-ційний процес народногосподарського комплексу України.
    Об'єктом дослідження є система наднаціонального інституційного регулювання глобальних економічних процесів.
    Предметом дослідження є механізми підвищення ефективності глобальних регу-люючих інститутів в контексті компенсації дисфункцій світової економічної системи.
    Методи дослідження. Методологічною основою дослідження в дисертації виступає широкий комплекс інструментів наукового пізнання та підходів, які застосовувалися відповідно до характеру окремих завдань, поставлених в роботі. У роботі використано синтез абстрактно-теоретичних та спеціальних економічних методів дослідження в рамках системного методологічного підходу, зокрема: структурний аналіз (для дослідження низки характеристик системи міжнародних відносин), функціональний аналіз (для вивчення зв'язків між елементами економічної системи і функцій, що їх виконують для існування системи в цілому), принцип історизму, діалектичний і синергетичний методи та елементи міждисциплінарного підходу. У роботі також застосовано методи експертних оцінок, покраїнового та секторального аналізу, статистичний метод і метод порівняльного аналізу.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні механіз¬мів підвищення ефективності глобальних регулюючих інститутів наднаціональ¬ного рівня з метою компенсації дисфункцій світогосподарської системи. Теоретич¬ні положення, що виносяться на захист і визначають наукову новизну дослід¬ження та особистий внесок автора у розробку теми, полягають у наступному:
    вперше:
     визначено комплекс інституційно-регулятивних передумов компенсації диспропорцій розвитку глобальної соціоекономічної системи, іманентними елементами якого виступають: ефективні системні механізми регулювання діяльності транснаціональних компаній з метою запобігання виникненню соціальних екстерналій; програмно-цільове регулювання глобальних фінансових ринків; радикальне реформування існуючих глобальних регулятивних інститутів, а також розширення й розвиток наднаціональної архітектури глобального управління з метою побудови такої міжнародної регулюючої структури, яка б забезпечила безкризовий, сталий соціально-економічний розвиток у загальносвітовому масштабі;
     розкрито причини неефективності існуючих регулятивних стратегій спрямованих на впорядкування функціону¬вання світових фінансових ринків і діяльності транснаціональних виробничих систем, зокрема встановлено, що загальною системною вадою цих стратегій, яка й обумовлює їх нездатність відігравати роль працездатного інструменту для запобігання виникненню соціальних екстерналій – наслідків деструктивного впливу глобалізованих фінансових і транснаціональних ринків на загально¬планетарний соціально-економічний відтворювальний механізм, – є відсутність в цих концептуальних теоретичних схемах дієвого механізму імплементації у світову практику глобального управління;
     доведено необхідність поєднання в єдиній системі регулювання світового фінансового ринку наднаціональних механізмів з регулятивним інструментарієм національного рівня, що уможливлює оздоровлення глобальних фінансів і виведення цієї сфери на прогнозовану й стійку орбіту розвитку та постає одною з провідних передумов зага-льносвітового паритетного соціально-економічного зростання;
     визначено низку внутрішніх та зовнішніх проблем функціонування найбільших між-народних інститутів (ООН, МВФ, СОТ), які перешкоджають їх ефективній роботі, та сформульовано систему принципів та напрямків реформування існуючих органів наднаціонального регулювання з метою їх виходу на якісно новий рівень ефективності глобального управління (серед запропонованих трансформацій глобальних регулятивних інститутів, які ґрунтуються на аналізі подолання проблем їх функціонування, найбільш суттєвими є: необхідність перетворення програмних концепцій роботи між¬народних організацій на функціональні програми, забезпечені конкретними механізмами їхньої реалізації; пошук безперебійних механізмів фінансування їх програм; забезпечення репрезентативності інтересів всіх країн, що входять до складу світових інститутів; орієнтація у власних діях на якісне перетворення народногосподарських комплексів країн, а не на усунення дисбалансу в окремих макроекономічних показниках; підвищення рівня координації між різними інститутами, створення більш гнучкої та адаптивної системи забезпечення кадрами цих організацій; збільшення рівня публічності й прозорості виконання низки процедур організацій; відмова від прихильності політиці подвійних стандартів щодо ряду держав–членів організацій та інше);
    дістали подальшого розвитку:
     розкриття природи дисфункціональності сучасної глобальної економічної системи на основі статистичних даних та розгляді основних диспропорцій соціально-економічного розвитку людства, яка виявляється у стійкому рівні надзвичайно великої частки населення світу, яке перебуває, згідно методик Світового банку, за межею бідності, з одного боку, та в одночасній концентрації доходів та активів в рамках надзвичайно обмеженої кількості людей – з іншого;
     уточнення основних причин деструктивного характеру розвитку глобальної економіки, серед яких визначальними визнано, з одного боку, відсутність ефективно функціонуючих регуляторів на світовому фінансовому ринку (що зумовлює дисбалансованість глобального економічного розвитку через поширення валютно-фінансових криз та збільшення розриву між реальним і фіктивним капіталом), а з іншого, – неврегульованість діяльності транснаціональних компаній (що проявляється у негативному впливі на локальні економічні системи);
     критична оцінка існуючих підходів до глобального управління, зокрема концепцій «створення світового уряду», «корпоративного глобального управління», «політичного управління глобальним розвитком», в результаті якого виявлено найбільш ефективні та життєздатні з погляду на ймовірність їх впровадження теоретичні концепції, зокрема концепція «трансформації існуючої системи ООН» та «створення нової глобальної архітектури»;
    удосконалено:
     концепцію оптимізації участі країн глобальної периферії у паритетному фор¬муванні світового економічного порядку, заснованої на принципі залучення до цього процесу якнайширшого кола суб'єктів міжнародних відносин; у рамках цієї концепції нездатність світових інститутів щодо створення передумов та сприяння швидкої трансформації й ефективній вбудові в глобальну економіку народногосподарського комплексу України може бути компенсована нашою державою на сучасному етапі її розвитку шляхом реалізації стратегії об’єднання у ситуативні (ad hoc) блоки по окремих напрямках з іншими країнами, що розвиваються, та лобіюванням спільних економічних інтересів як в регіональному, так і в світовому масштабі.
    Практичне значення результатів дослідження визначається широкими можли-востями використання наукових положень дисертації в наукових, прикладних та навчальних цілях. У науковому відношенні основні результати дослідження можуть становити теоретико-методологічну основу для подальшого дослідження широкого кола проблем світової економіки. Прикладне значення роботи обумовлене можливістю використання її результатів і пропозицій органами державної влади України, а також вітчизняними науковцями, суспільними і політичними діячами України для оптимізації міжнародної діяльності всіх уповноважених органів державної влади України щодо захисту національних економічних інтересів, зокрема при розробці й реалізації концептуальних підходів геостратегії країни із вибору формату співробітництва (та його коректування) з низкою наднаціональних регулюючих органів, таких як СОТ, МВФ, ООН тощо.
    Матеріали та наукові положення дисертації можуть бути використані при підготовці та читанні у вищих навчальних закладах курсів «Глобалізація», «Міжнародна економічна діяльність», «Економіка зарубіжних країн», «Міжнародна економіка», «Міжнародні організації», «Міжнародна торгівля», «Економічні ресурси цивілізаційного розвитку», «Міжнародні фінанси», «Міжнародний фінансовий ринок», «Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності» тощо.
    Особистий внесок здобувача у розробку обраної теми зумовлюється самостійністю проведеного дисертаційного дослідження. Всі публікації автора за темою дисертації було підготовлено без участі співавторів.
    Апробація результатів дисертації. Результати проведеного в дисертаційній роботі дослідження доповідалися на трьох наукових конференціях: Міжвідомчій науковій конференції «Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин» (17 травня 2006 р., НДІ міжнародних відносин НАУ, Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «На Схід та Південь від ЄС: Проблеми формування спільного європейського економічного простору» (5–7 жовтня 2006 р., Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ); Щорічній міжнародній науково-практичній конференції “Україна в системі міжнародних економічних відносин» (24 лютого 2006 р., Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ). Основні положення дисертації неодноразово обоговорювалися на засіданнях відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
    Публікації. Основні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені у 8 наукових публікаціях (8 статей у провідних наукових фахових виданнях, з них 4 в наукових журналах і 4 у збірниках наукових праць):

    У провідних наукових фахових виданнях:
    1) Зінченко Ф.Л. Аналіз дисфункціональних основ сучасного економічного світового устрою / Ф.Л.Зінченко // Зб. наук. пр. Вип. 39 / Відп. ред. В.Є.Новицький; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – К. : ІСЕМВ НАН України, 2003. – С. 186–196.
    2) Зінченко Ф.Л. Фінансова та транснаціональна складова глобалізаційного процесу в аналізі системних дисфункцій світової економіки / Ф.Л.Зінченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. / Голов. ред. О.П.Степанов; Нац. авіац. ун-т. – 2004. – № 3–4. – С. 282–292.
    3) Зінченко Ф.Л. Неадекватність функціонування МВФ сучасним вимогам дійсності як прояв системної кризи регулювання світовим соціально-економічним простором / Ф.Л.Зінченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. / Голов. ред. О.П.Степанов; Нац. авіац. ун-т. – 2005. – №2. – С. 80–96.
    4) Зінченко Ф.Л. ООН. Тимчасовий злам траєкторії розвитку або крах системи регу-лювання міжнародних соціально-економічних відносин? / Ф.Л.Зінченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. / Голов. ред. О.П.Степанов; Нац. авіац. ун-т. – 2005. – №5. – С. 105–118.
    5) Зінченко Ф.Л. Дискримінація країн Півдня у міжнародній торгівлі та неспроможність ВТО у здійсненні позитивного впливу на світовий соціальний розвиток як прояв системної кризи глобального управління / Ф.Л.Зінченко // Зб. наук. пр. Вип. 48 / Відп. ред. В.Є.Новицький; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України. –К. : ІСЕМВ НАН України. – 2006. – С. 223–255.
    6) Зінченко Ф.Л. Сучасні проекти наднаціональної архітектури глобального управління. Можливі конфігурації, передумови виникнення та фактори, стримуючі їх формування / Ф.Л.Зінченко // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. Вип. 219 : У 3 т. – Т. 2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 335–350.
    7) Зінченко Ф.Л. Шляхи реформування міжнародних регулюючих інститутів як одна з передумов подолання асоціальних тенденцій світового розвитку / Ф.Л.Зінченко // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. Вип. 223 : У 3 т. – Т. 3. – Дніпропетровськ: ДНУ 2007. – С. 937–945.
    8) Зінченко Ф.Л. Аналіз сучасних стратегій регулювання сфери глобальних фінансів / Ф.Л.Зінченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. / Голов. ред О.П.Степанов; Нац. авіац. ун-т. – 2008. – № 1–2. – С. 219–222.
    Структура й обсяги дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Основний зміст роботи викладений на 204 с. і містить 7 таблиць на 7 с. 9 додатків представлено на 36 с., список використаної літератури налічує 186 найменувань та становить 18 с.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Проведене в дисертації дослідження теоретико-методологічних та конкретно-практичних аспектів проблематики наднаціонального інституційного регулювання світової економічної системи з метою подолання її дисфункцій, а також підвищення рівня ефективності функціонування глобальних регулюючих інститутів з огляду на необхідність посилення стабільності та пропорційності світового соціально-економічного розвитку дозволило зробити наступні висновки.
    1. Аналіз характеристик світового відтворювального процесу та тенденцій його розвитку дозволяє констатувати надзвичайно великий потенціал для підвищення ефективності інститутів наднаціонального регулювання. Консервація та поглиблення диспропорцій глобального розвитку, що знаходять свій граничний вияв у голоді, надзвичайно високому рівні неграмотності та дитячій смертності та іншими проблемами світового розвитку, а також зростаючий розрив у розвитку між країнами Півночі та Півдня можуть бути компенсовані лише за допомогою глобальних регулятивних інститутів. У цьому контексті, закріплення асоціальних тенденцій у світовому економічному розвитку дає змогу характеризувати глобальну економічну систему як дисфункціональну, а наднаціональні інститути – як безальтернативні механізми глобального регулювання, яким ще належить значно підвищити загальний рівень її ефективності.
    2. До провідних чинників, що обумовлюють дисфункціональний характер сучасної глобальної економічної системи, належать, перш за все, лібералізована сфера світових фінансів та система нерегульованих транснаціональних ринків, які, попри беззаперечний позитивний вплив глобалізації на еволюцію світогосподарської системи, значною мірою закріплюють існування розривів у рівні розвитку між національними господарствами, міжнародними регіонами та іншими елементами світогосподарської системи.
    3. Дослідження ознак і внутрішніх характеристик світової фінансової системи як однієї з ключових компонент глобальної економіки дозволяє виділити наступні її системні вади, що зумовлюють деструктивний вплив глобальних фінансів на функціонування сві-тогосподарської системи:
     дерегулювання у сфері світових фінансів, яке спричинило появу надсклад¬них похідних фінансових інструментів, офшорних центрів і хедж-фондів, а також до експонентного зростання спекулятивної активності, частково вивело їх за межі власних цільових настанов і функціонального змісту, загрожуючи виникненням глобальної системної кризи фінансової сфери;
     вектор і внутрішні цілі розвитку світових фінансів все більше розходяться на практиці з потребами реального сектору глобальної економіки, а також все частіше прямо провокують виникнення нестабільності на світових фінансових ринках;
     відсутність адекватних регулюючих дій з боку глобальних інститутів у фінансовому секторі глобальної економіки призвела до викривлення відтворювальних процесів у глобальному вимірі та поглибила асоціальний характер розвитку світогосподарської системи.
    4. При розгляді тенденцій розвитку сучасної глобальної економіки крізь призму іншої її домінанти – транснаціональної – доведено, що:
     у процесі реалізації власних бізнес-цілей за відсутності будь-яких стримуючих впливів найбільші ТНК використовують такі стратегічні й оперативні засоби, які викликають виникнення екстерналій та створюють додаткову соціальну напругу у світовому відтворювальному процесі;
     найсуттєвішими негативними результатами діяльності ТНК можна вважати злов-живання монопольним становищем, порушення законів, укриття доходів від оподаткування, протидію реалізації економічної політики приймаючих держав, хижацьку експлуатацію природних і трудових ресурсів, забруднення навколишнього середовища, незаконний вплив на політичне й економічне життя країн шляхом «експорту корупції» у приймаючі країни тощо;
     низка аспектів діяльності транснаціональних суб’єктів міжнародного бізнесу, орі-єнтованих лише на зростання фінансових показників, спричиняють підрив соціалізації розвитку національних господарств, ведуть до несправедливого розподілу світових ресурсів і збільшення процесів економічної поляризації й нерівності суспільства.
    5. Усі найбільш впливові наднаціональні регулятивні інститути (МВФ, СОТ, ООН), що були створені винятково з метою глобального регулювання та управління світовим соціально-економічним розвитком, знаходяться під суцільним впливом найбільших суб'єктів міжнародних відносин і не в змозі ефективно регулювати відповідні процеси глобальної економічної системи та давати адекватні відповіді на виклики глобалізації, які передбачають подолання соціально-економічної нерівності в загальносвітовому масштабі. Рішення, що приймаються органами глобального регулювання, найчастіше призводять до посилення диспаритетного соціально-економічного розвитку людства та поглиблення дисфун-кціональності глобальної економічної системи.
    6. До основних системних вад, що перешкоджають ефективній діяльності провідних міжнародних організацій, слід віднести такі, як: відсутність дієвих механізмів реалізації проголошених цілей та завдань світових інститутів; від¬сутність ефективних механізмів фінансування діяльності міжнародних інсти¬тутів; реалізація міжнародними інститутами конкурентних інтересів найбільш розвинених країн світу; управління міжнародними ін-ститутами чиновниками з країн Півночі, що не забезпечує реалізацію соціально-економічних інтересів країн Півдня; інформаційна закритість та непрозорість процедур й процесу вироблення та прийняття рішень міжнародними організаціями; негнучкі системи кадрового забезпечення ключових міжнародних організацій; взаємне дублювання дій і збіг функціональних повноважень ряду інститутів і як на¬слідок – розмивання меж їхньої компетентної відповідальності; бюрократична й архаїчна структура міжнародних органів регулювання та недостатній рівень координації між їх складовими; організаційна непослідовність і суперечливість в діях міжнародних інститутів.
    7. Створення умов для сталого й паритетного розвитку країн світу та ліквідації існуючого соціально-економічного розриву між країнами Півночі й Півдня є неможливим без реалізації наступних дій:
    а) побудова дієвої системи регулювання транснаціональних компаній з метою запобігання виникненню соціальних екстерналій, обумовлених їх активністю. Саме ця проблема є однією з найбільш актуальних та не має на сьогодні адекватних її значенню та рівню складності життєздатних рішень, оскільки проаналізовані в роботі сучасні підходи до регулювання активності ТНК (наприклад, їх участь у різних неурядових організаціях або підписання кодексів та договорів, регульованих наднаціональними інститутами) не продемонстрували свою ефективність;
    б) створення ефективного комплексу регулювання глобальних фінансових ринків, який би передбачав повноцінне сполучення глобальних проектів упо¬рядкування фінансової сфери із простими локальними національними схемами контролю. Йдеться про такі механізми регулювання фінансової сфери, як:
     розширення повноважень та сфер компетенції існуючих інститутів регулювання сфери світових фінансів (МВФ, СБ, Базельський комітет з банківського нагляду, Міжнародна організація органів нагляду за фінансовими ринками тощо);
     створення світового кредитора, або кредитора «останньої інстанції», на базі МВФ, до функцій якого має входити рефінансування короткостро¬кових боргів та надання стабілізаційних кредитів національним економікам, а також надання гарантій урядам по міжнародним кредитам (реалізація цього механізму можлива за умови розширення функціональних повноважень інституту, більш активного застосування SDR та значного збільшення капіталу шляхом підвищення суми внесків країн-членів з метою підвищення ступеню його впливу на світовий фінансовий ринок шляхом реалізації ме-ханізму інтервенцій);
     введення податку на міжнародний оборот капіталу (податок Тобіна) у розмірі 0,1%, який має скасувати основну масу фінансових операцій спекулятивного характеру;
     реалізація національними урядами низки заходів для контролю за відтоком капіталу, за сукупним припливом капіталу, за короткостроковим капіталом, за валютними операціями незалежно від їхньої природи;
     запровадження на національному системи резервних вимог для нерезидентів, що імпортують капітал до країни, яка б передбачала диференційовані ставки відповідно до строків інвестування у країну;
     введення механізмів більш жорсткого контролю за функціонуванням офшорних зон та обмеження їх поширення шляхом політичного та економічного тиску на уряди–реципієнти капіталу;
     розробка та імплементація механізмів національного та наднаціонального контролю над обігом непрозорих похідних фінансових інструментів;
     створення системи валютних коридорів шляхом спільної фіксації центральними банками провідних країн світу на певний період меж коливань курсів основних світових валют, підтримуваних за допомогою погоджених валютних інтервенцій;
     імплементація системи множинних (подвійних) валютних курсів, яка передбачає застосування диференційованих курсів валют у відповідності до типів операцій (торгівельні, фінансові).
    Саме таке поєднання інструментів регулювання різного рівня, разом зі зміцненням макроекономічної політики й фінансових систем країн з ринками, що формуються, здатне оздоровити сферу глобальних фінансів і вивести їх на прогнозовану й стійку орбіту, забезпечивши при цьому загальносвітове соціально-економічне зростання.
    в) радикальне реформування існуючих найбільших міжнародних інститутів, а також розширення й розвиток наднаціональної архітектури глобального управління. До основних запропонованих трансформацій глобальних регуля¬тивних інституцій, які грунтуються на аналізі проблем їх функціонування, відносяться:
     необхідність перетворення програмних концепцій міжнародних організа¬цій на функціональні програми, забезпечені конкретними збалансованими механізмами їхньої реалізації;
     пошук безперебійних механізмів фінансування їх програм; забезпечення репрезе-нтативності інтересів всіх країн, що входять до складу світових інститутів;
     орієнтація у власних діях на цілісне відновлення народногосподарських комплексів країн, а не на усунення дисбалансу окремих макроеконо¬мічних показників;
     підвищення рівня координації між різними інституціями, створення більш гнучкої та адаптивної системи забезпечення кадрами цих організацій;
     збільшення рівня публічності й прозорості виконання ряду процедур організацій; відмова від прихильності політиці подвійних стандартів щодо ряду держав–членів організацій та інше.
    Створення ефективної системи глобального управління можливе за умови, що її фактичними, а не номінальними учасниками стане якнайбільше коло суб'єктів міжнародних відносин.
    8. Побудова ефективної системи наднаціонального інституційного регулю¬вання повинна враховувати ймовірні перешкоди та бар'єри, що встають на шля¬ху її формування і стримують адекватне сприйняття світовою громадськістю концепції глобального управління. Серед них можна виділити: цивілізаційну незбалансованість та асиметрію у прийнятті рішень й розподілі їх результатів міжнародними регулюючими інститутами; ймовірність формування американо-центристської наднаціональної регулюючої структури; непрозорість та непублі¬чність майбутніх світових інститутів; небажання перерозподілу політичного впливу та зменшення ваги у міжнародних процесах найбільших постіндустрі¬альних країн на користь країн, що розвиваються; ймовірні обмеження функцій та втрата суверенітету національними державами, що будуть змушені по¬ступитися низкою власних повноважень на користь органів наднаціонального управління; можливі складності щодо імплементації національними правовими структурами рішень, ухвалених глобальними регуляторами; необхідність трансформації міжнародного правового режиму у бік підпорядкованості національних урядів інститутам глобального управління тощо.
    9. Повільна трансформація та неефективна вбудова народногосподарського комплексу України у глобальний економічний простір обумовлена, серед багатьох інших причин, відсутністю у світових регулюючих інститутів теоретичного інструментарію та практичних адаптивних механізмів. Аналіз побудови та розвитку взаємовідносин української держави із провідними міжнародними організаціями, викладений в роботі, свідчить про існування великого потенціалу щодо підвищення їх ефективності. З огляду на сучасний рівень інтеграції України у світовий економічний простір та її незначної участі у його формуванні й регулюванні, доцільною є реалізація Україною стратегії об’єднання у ситуативні (ad hoc) блоки по окремих питаннях із іншими країнами, що розвиваються, та лобіювання спільних економічних інтересів як в регіональному, так і у світовому масштабі.


    Список використаних джерел

    1. Шаститко А.Е. Новая институциональная экономическая теория [Електронний ресурс] / А.Е. Шаститко – М. : Теис, 2002. Третье издание. – 593 с. – Режим доступу : http://kirdina.ru/book2/glava2.shtml#n21.
    2. Смелзер Н. Социология / Под ред. В.А. Ядова. – М. : Феникс, 1994. – 688 с.
    3. Ролз Дж. Теория справедливости / Ролз Дж. – Новосибирск : Изд-во Новосиб. Ун-та, 1995. – 535 с.
    4. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. пер. с англ. С. Г. Сорокиной. Общ. ред. Мотылевой В. В. – М. : 1984. – 230 с.
    5. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое введение / Д.Норт, Тезис. Т.1. Вып.2. М. : 1993. – 362 с.
    6. Полтерович В.М. Трансплантация экономических институтов [Електронний ресурс] / В.М. Полтерович // Экономическая наука современной России, 2001. – № 3. – Режим доступу : http://rusref.nm.ru/polt.htm.
    7. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем [Електронний ресурс] / Г.Б. Клейнер. – М. : Наука, 2004. – 240 с. – Режим доступу : http://www.cemi.rssi.ru/rus/news/kl-evol/kl-evol_intr.htm.
    8. North D.C. Institutions, institutional change and economic performance / North D.C. : Cambridge, 1990.
    9. Бьюкенен Дж. Границы свободы. Между анархией и Левиафаном / Дж. Бьюкенен Нобелевские лауреаты по экономике. М. : 1997.
    10. Вольчик В.В. Курс лекций по институциональной экономике [Електронний ресурс] / В.В. Вольчик Ростов –н/Д. : Изд-во Рост. ун-та, 2000. Институциональная экономика. – Режим доступу : http://ie.boom.ru/Lecture.htm.
    11. Маршалл А. Принципы экономической науки. / А. Маршалл М. : Книга 4. 1993.
    12. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт– М. : 1997.
    13. Менар К. Экономика организаций. Пер. с фр. / К. Менар; Под ред. А.Г. Худокормова. М. : ИНФРА-М, 1996. – 159 с.
    14. Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. Пер. с англ. под ред. В. М. Гальперина. / С. Бриттан. СПб. : 1998. – 398 с.
    15. Уильямсон О. Частная собственность и рынок капитала / О. Уильямсон // ЭКО. –1993. – №5.
    16. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности (методология, основные понятия, круг проблем) / Р.И. Капелюшников – М. : 1990.
    17. North D.C. Structure and Change in Economic History / North D.C., N.Y. : 1981.
    18. Сингатуллина Г. Р. Институциональные основы экономики федерализма [Електронний ресурс] / Г. Р. Сингатуллина. Институт экономики федерализма. – Режим доступу : http://www.kazanfed.ru/actions/konfer1/doklad10/.
    19. Темников Д. «Проблемы мирового регулирования в современной зарубежной политологии [Електронний ресурс] / Д. Темников. Международные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики. – Режим доступу : http://www.intertrends.ru/five/007.htm#note7.
    20. Печчеи А. Вызов 70-х современному миру / А. Печчеи. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы. - М. : 1997. – C. 319.
    21. Зінченко Ф.Л. Аналіз дисфункціональних основ сучасного економічного світового устрою / Ф.Л.Зінченко // Зб. наук. пр. Вип. 39 / Відп. ред. В.Є.Новицький; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – К. : ІСЕМВ НАН України, 2003. – С. 186–196.
    22. Білорус О.Г. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
    23. Горбачев М.С. и др. Грани глобализации: Трудные вопросы современного развития / Горбачев М.С. – М. : Альпина паблишер, 2003. – 592 с.
    24. Шакаришвили Г. Измерение бедности: концептуальные основы [Електронний ресурс] / Г. Шакаришвили. Local Government and Pubic Service Reform Initiative. – Режим доступу : http://lgi.osi.hu/publications/2002/103/ru/summer2002ru_page4.html.
    25. Доклад о мировом развитии 2000/2001 года. Борьба с бедностью. Мировой банк. Вашингтон, 2001.
    26. Чулкова Е. Монтеррей - новый этап в развитии МЭО / Е. Чулкова // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №11. – С. 106–108.
    27. Ковалев Е.В. Мировая продовольственная проблема: Новые аспекты / Е.В. Ковалев // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №9. – C. 53–59.
    28. World Development Report 2006: Equity and Development [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://publications.worldbank.org/ecommerce/catalog/product?item_id=4849133.
    29. UNDP. Human Development Report. 1998. [Електронний ресурс] –
    Режим доступу :http:/hdr.org/reports/global/1998/en/pdf/hdr_1998_overview.pdf.
    30. Бобков Ф.Д. и др. Современный глобальный капитализм / Ф.Д. Бобков – М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 351 с.
    31. Пахомов Ю.Н. Пути и перепутья современной цивилизации / Пахомов Ю.Н., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. – К. : Благотворительный Фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук «Международный деловой Центр», 1998. – 432 с.
    32. Эксперт Украина. – Повестка дня. – 11-17.12.2006. – № 48 (97). – C.10.
    33. Вебер А. Актуальные вопросы глобализации / А. Вебер // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №5. – C. 37–52.
    34. Неклесса А.И. Конец цивилизации, или конфликт истории / А.И. Неклесса // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №3. – C. 32-38.
    35. Мировая экономика в 20 веке: потрясающие достижения и Проблемы // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №1. – C. 3–15.
    36. Human Development Report 2007/2008. Fighting climate change: Human solidarity in a divided world. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://hdr.undp.org/en/statistics/data/.
    37. Организация Объединенных Наций: Основные факты: Справочник /Пер. с
    18. англ. В.А. Галкин – М. : Весь мир, 2000. – 424 с.
    38. М. Фридман. Америка борется с лишним весом [Електронний ресурс] / Фридман М. Международные информационные программы. – Режим доступу : http://usinfo.state.gov/journals/itsv/0704/ijsr/friedman.htm
    39. Фридман Л. Глобализация: развитые и развивающиеся страны / Фридман Л., Кузнецова С. // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №11. – C. 9–20.
    40. Азроянц Э.А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции. / Э.А. Азроянц. – М. : Издательский дом «Новый век». – 2002. – 416 с.
    41. Скоров Г.Е. Капитализму 21 века предстоит решать труднейшие задачи / Г.Е. Скоров // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №2. – C. 3– 8.
    42. Bank for International Settlements. Triennial Central Bank Survey of Foreign Exchange and Derivatives Market Activity in April 2007 – Preliminary global results – Turnover. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bis.org/press/p070925.htm.
    43. Шишков Ю.В. Мировая финансовая система: необходимость реформы / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №11. – C. 3–8.
    44. Моисеев С. TERRA INCOGNITA: Глобализация финансовых рынков / Моисеев С., Михайленко К. // Вопросы экономики. – 1999. – №6. – C. 123 –135.
    45. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии / Е.Н. Ведута – М. : Российская экономическая академия, 1998. – 440 с.
    46. Bank for International Settlements. 7th Annual Report 2006/07: an overview. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bis.org/publ/annualreport.htm.
    47. International Monetary Fund. World Economic and Financial Surveys. Global Financial Stability Report. Market Developments and Issues. September 2006. [Електронний ресурс] – Режим доступу :
    http://www.imf.org/external/Pubs/FT/GFSR/2006/02/pdf/statappx.pdf.
    48. Зевин Л.З. Проблемы регулирования глобальных экономических процессов / Л.З. Зевин // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 7. C. 38–45.
    49. Евстигнеев В. Финансовая глобализация – явление и методологический инструмент / В. Евстигнеев // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №3. – C. 74–76.
    50. Мальцев С. Мир на излете [Електронний ресурс] / С. Мальцев. – Режим доступу : http://www.thewalls.ru/annals/dollar6.htm.
    51. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? / С.И. Долгов. – М. : 1998. – C. 215.
    52. Неклесса А.И. Реквием 20 веку / А.И. Неклесса // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №2. – C. 3–14.
    53. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму / О.Г. Білорус: Монографія. – К. : КНЕУ, 2003. – 360 с.
    54. Найман Эрик Л. Малая энциклопедия трейдера / Эрик Л. Найман – 8-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, – 2007. – C. 403.
    55. Veltz. P. Mondialisation des villes et territoires. L' économie d'archipel / P. Veltz. – Paris. 1996.
    56. Кокшаров А. Конец турбокапитализма [Електронний ресурс] / А. Кокшаров // Эксперт. – 2009. – №1–2 (195) – Режим доступу : http://www.expert.ru/printissues/expert/2009/02/konec_turbokapitalizma/
    57. Мартин Г.-П., Шуман Х., Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Г.-П. Мартин, Пер. с нем. – М. : Издательский Дом «Альпина». – 2001. - 335 с.
    58. Зінченко Ф.Л. Фінансова та транснаціональна складова глобалізаційного процесу в аналізі системних дисфункцій світової економіки / Ф.Л.Зінченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. / Голов. ред. О.П.Степанов; Нац. авіац. ун-т. – 2004. – № 3–4. – С. 282–292.
    59. Неклесса А.И. Pax Economicana геоэкономическая система мироустройства / А.И. Неклесса // Экономическая наука современной России. 1999.
    60. Рогофф Кеннет. Гегемония хеджевых фондов [Електронний ресурс] / Кеннет Рогофф. Project Syndicate, 2007. – Режим доступу : http://www.project-syndicate.org/commentary/rogoff28/Russian.
    61. Рябкова Д. Фонд во время чумы / Д. Рябкова // Инвестгазета. – 19–25.01.2009. – №1–2.
    62. Доронин И. Международный финансовый кризис: Новый этап глобального развития? / И. Доронин // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №4. – C. 7–12.
    63. Дорошенко Л. Пока гром не грянет. [Електронний ресурс] / Л. Дорошенко // Мировые дискуссии. 24.10.2001. Режим доступу : http://www.wdi.ru/default.php?art=25969692&rub=143820.
    64. Дурмaнова Е. „Карибские оффшорные финансовые центры: прошлое, настоящее и будущие возможности”. [Електронний ресурс] 23-07-2002. Мировые дискуссии. – Режим доступу : http://www.wdi.ru/print.php?art=49470262.
    65. GF Consult. Британские Виргинские острова [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://gfconsult.ru/cgi-bin/get_sub_page.cgi?id=220&parent=9.
    66. Global Policy Forum. – TaxJusticeNetwork USA. World Bank to Study Offshore. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.globalpolicy.org/nations/launder/haven/2007/0912offshore.htm.
    67. Тучи над Багамами. – 15.08.2000. G.S.L. Low & Consulting. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.gsl.ru/news/?id=42&item=42.
    68. В поисках доказательств. – 23.04.2001. Мировые дискуссии. По материалам “The Economist”. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.wdi.ru/default.php?art=10086657&rub=143820.
    69. Мовсесян А. Транснациональный капитал и национальные государства / Мовсесян А., Огнивцев С. // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №6. – C.55 – 63.
    70. Неклесса А.И. Эпилог истории / А.И. Неклесса // Восток. – 1998. – №5. – C.5-30.
    71. Ершов М.В. Валютно-финансовые механизмы в современном мире. Кризисный опыт конца 90-х / М.В. Ершов – М. : Экономика. – 2000. – C.45.
    72. UNCTAD GlobStat. Development and Globalization: Facts and Figures. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://globstat.unctad.org/html/index.html.
    73. United Nations Conference in Trade and Development. World Investment Report United Nations 2007. Transnational Corporations, Extractive Industries and development. Statistical Annex. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2007p3_en.pdf
    74. Шимаи М. Роль и влияние транснациональных корпораций в глобальных сдвигах в конце 20 столетия [Електронний ресурс] / М. Шимаи // Проблемы теории и практики управления. –1999. – №3. – Режим доступу : http://www.ptpu.ru/deafault.asp.
    75. Моисеев Н.Н. Есть ли у России будущее? Попытка системного анализа проблемы выбора / Н.Н. Моисеев. – М. : Изд-во Апрель-85. – 1996. – 143 с.
    76. Самофалов В. Глобальный вызов транснациональных корпораций / В. Самофалов // Зеркало недели. – 2003. – №31 (456).
    77. Московский общественный научный фонд. ИМЭМО РАН. Постиндустриальный мир: Центр, периферия, Россия. Сборник 1. Общие проблемы постиндустриальной эпохи. – М. : – 1999. – 133 с.
    78. Неклесса А.И. Реквием 20 веку / А.И. Неклесса // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №1. – C. 3 – 13.
    79. Перегудов С. Неолиберальная глобализация: есть ли альтернатива? / С. Перегудов // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №4. – C. 22 – 28.
    80. Вебер А.Б. Что стоит за так называемым глобализмом? / А.Б. Вебер // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №12. – с. 50–56.
    81. Мясникова Л. Глобализация экономического пространства и сетевая несвобода / Л. Мясникова // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №11. – C. 3–8.
    82. Грановский В. Глобализация: взгляд с периферии. [Електронний ресурс] / В. Грановский // Агентство Гуманитарных Технологий, – 2002. 62 с. – Режим доступу : http://www.aht.kiev.ua/rus/index_rus.html.
    83. Медведев. В.А. Глобализация экономики: Тенденции и противоречия / В.А. Медведев // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №2. – C. 3–10.
    84. Губайдулина Ф.С. Прямые иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация / Ф.С. Губайдулина // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №2. – C.42–47.
    85. Ключников Б. О глобализации, новом тоталитаризме и России. [Електронний ресурс] / Б. Ключников // Русский архипелаг. – Сетевой проект «Русского мира» – Режим доступу : http://archipelag.ru/text/335.htm.
    86. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь разума. / Н.Н. Моисеев. – М. : МНЭПУ, – 1998.
    87. Мескон М. Основы менеджмента / Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. – М. : Дело, 1997. – 704 с.
    88. Молодежь против коррупции: Сборник материалов студен¬ческой конференции. – Алматы: Общественный фонд "Транспаренси Казахстан", 2001. – Гражданское общество против коррупции. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.anticorruption.kg/ru/library/3/24?view=2-2003
    89. Ахметова Г. Р. Коррупция в нефтедобывающих странах. / Г. Р. Ахметова Учебное посо¬бие. – Алматы: изд-во Кульжахан, 2002.
    90. Гриер Д., Сингх К. История развития транснациональных корпораций [Електронний ресурс] / Д. Гриер. // ИСАР. Транскаспийский бюллетень. – Режим доступу : www.isar-mos.ru/transcasp/03/01.
    91. Клеман К., Шеин О. Антиглобалистское движение и его перспективы в России [Електронний ресурс] / К. Клеман – 05.10.2003. – ЦентрАзия. – Режим доступу : http://www.centrasia.ru/newsA.php4?st=1065356400.
    92. Конищева Т. МВФ теряет статус мирового дирижера [Електронний ресурс] / Т. Конищева. 03.04.2001. – Национальная лига управляющих. – Режим доступу : http://www.nlu.ru/auto/messages/2001/04/03/210.php
    93. Стиглиц Дж. В тени глобализации [Електронний ресурс] / Джозеф Юджин Стиглиц. – Режим доступу : http://nobeli.nm.ru/indexpub216.htm.
    94. Стиглиц Джозеф Юджин. Глобализация. Тревожные тенденции / Джозеф Юджин Стиглиц. – Пер. с англ. и примеч. Пирогова. – М. : Мысль, 2003. – 300, [2] с.
    95. Делягин М.Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации: Курс лекций / М.Г. Делягин – 3-е изд., перераб. и доп. – М. :ИНФРА – М, 2003. – 768 с.
    96. Иноземцев В. Стресс глобализации: благородное возмущение и упрямая реальность / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №11. – C. 109 –113.
    97. Осадчая И. МВФ и «Новый монетаризм» Стиглица» / И. Осадчая // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №12. – с. 105–111.
    98. Stiglitz Josef, Greenwald Bruce. Towards a new paradigm in monetary economics / Josef Stiglitz, Bruce. – Greenwald Cambridge, Cambridge University Press, 2002, – 336p.
    99. Зінченко Ф.Л. Неадекватність функціонування МВФ сучасним вимогам дійсності як прояв системної кризи регулювання світовим соціально-економічним простором / Ф.Л.Зінченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. / Голов. ред. О.П. Степанов; Нац. авіац. ун-т. – 2005. – №2. – С. 80–96.
    100. Котликов Я. Проблемы МВФ [Електронний ресурс] / Я. Котликов. – Режим доступу : http://www.vestnik.com/issues/1999/0302/win/kotlikov.htm
    101. Сорос Дж. Джордж Сорос про глобалізацію / Джордж Сорос. – Пер. з англ.. А. Фролкін. – К. : Вид-во Соломії Павличко Основи, 2002. – 173 с.
    102. Przeworski Adam and James Raymond Vreeland. The Effect of IMF Programs on Economic Growth. Journal of Development Economics [Електронний ресурс] / Adam Przeworski Vol. 62. – № 2. – 2000. – P. 385-421. – Режим доступу : http://rusref.nm.ru/polt.htm.
    103. Муранивский Т. В. О провале экономической политики «азиатских тигров» [Електронний ресурс] / Т. В. Муранивский // Executive Intelligence Review. Статья опубликована в «Экономической газете». – №41(158). – Октябрь 1997. – Режим доступу : http://www.larouchepub.com/russian/tvm/tvmeg9741.html.
    104. Ключников Б. Ф. Дьявольский насос [Електронний ресурс] / Б. Ф. Ключников // Наш современник, – №11-12. – 1998. – Режим доступу : http://rusotechestvo.narod.ru/finansy/f61.html.
    105. Гелд Д., Мак-Грю Е. Глобалізація/антиглобалізація / Д. Гелд. Пер. з англійської І. Андрущенко. – К. : К.І.С., – 2004. – Х, –180 с.
    106. Пахомов Ю.Н. МВФ: Урок для Украины [Електронний ресурс] / Ю.Н. Пахомов //Економічний Часопис-XXI. – №1. – 2003. – Інтернет-проект Soskin.Ukraine.Portal. Інститут Трансформації Суспільства. – Режим доступу : http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20030101&n=1&y=2003.
    107. Бароменский А. МВФ предложил банкротить целые страны [Електронний ресурс] / А. Бароменский // Газета.ру. – 2001.11.28. – Режим доступу : www.gazeta.ru/print/2001/11/27.
    108. Аврех Г. МВФ в Латинской Америке: "шоковая терапия". Перу [Електронний ресурс] / Г. Аврех // Золотой рог. – 05.11.1996. – №87. – Режим доступу :
    http://www.zrpress.ru/96/087/A-LATA2.HTM.
    109. Аврех Г. МВФ в Латинской Америке: "шоковая терапия". Боливия [Електронний ресурс] / Г. Аврех // Золотой рог. – 12.11.1996. – №88. – Режим доступу : http://www.zrpress.ru/96/088/ALATA.HTM.
    110. Сгар Ж. Кризис МВФ в эпоху финансовой глобализации [Електронний ресурс] / Ж. Сгар // Иносми.ру. – 26.09.2003. – Режим доступу : http://dialogs.org.ua/ru/material/full/5/140.
    111. Загладилин Н.В. США: общественно-политическое развитие на рубеже нового века [Електронний ресурс] / Н.В. Загладилин // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №5. – Режим доступу : http://www.politstudies.ru/friends/meimo5_01.htm.
    112. Зінченко Ф.Л. Дискримінація країн Півдня у міжнародній торгівлі та неспроможність ВТО у здійсненні позитивного впливу на світовий соціальний розвиток як прояв системної кризи глобального управління / Ф.Л.Зінченко // Зб. наук. пр. Вип. 48 / Відп. ред. В.Є.Новицький; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – К. : ІСЕМВ НАН України. – 2006. – С. 223–255.
    113. Пефтиев В.И., Черновская В.В. Развивающийся мир: глобализация или регионализация? / В.И. Пефтиев // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №7. – С. 39–47.
    114. Опыт стран членов ВТО по защите национальных интересов на внутреннем и внешнем рынках. Торгово-политические инструменты ВТО. // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №8. – С. 12–21.
    115. Глобализация, рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики /Пер. с англ. – М. : Изд-во Весь Мир, 2004 – 216 с.
    116. Куряев А.В. Кризис системы ГАТТ/ВТО [Електронний ресурс] / А.В. Куряев // Горизонты промышленной политики. – 19.01.2004. – Режим доступу : http://www.prompolit.ru/146870.
    117. Вулф М. Двойные стандарты ВТО [Електронний ресурс] / М. Вулф // Financial Times. – 21.11.01. – Режим доступу : http://www.wto.ru/ru/press.asp?msg_id=406.
    118. А. Гордеев критикует ВТО за политику двойных стандартов. Департамент продовольственных ресурсов города Москвы. 25.06.2004. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mosprod.ru/ru/press/news_agencies/smi/200406251006-6554.htm.
    119. Хомский Н. Буш и его окружение – мафия, заправляющая на планете. [Електронний ресурс] / Н. Хомский– Изд–во Праксис."Rebelion". – 08.10.2003. – Режим доступу : http://www.praxis.su/interview/6/.
    120. Рогов С.М. Россия и Всемирная торговая организация [Електронний ресурс] / С.М. Рогов // Независимая газета. – 01.12.1999. – Режим доступу : http://www.ng.ru/ideas/1999-12-01/8_vto.html.
    121. Опыт стран членов ВТО по защите национальных интересов на внутреннем и внешнем рынках. США // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №8. – С. 22–42.
    122. Двойной стандарт для третьего мира. – 2003.09.08. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://koi.cotton.ru/cgi-bin/vestnik/article.pl?id=19277.
    123. Ауербэк М. Отчет по Канкуну: Разоблачение мифа о "свободной торговле" [Електронний ресурс] / М. Ауербэк. – 2003.09.12. – Режим доступу : http://old.russ.ru/politics/research/20030912-aue.html.
    124. Бобок С. Конференция ВТО: полный провал [Електронний ресурс] / С. Бобок // Объектив-Но – Режим доступу : http://gazeta.mediaobjektiv.com/pages.php?gazeta_id=78&material_id=15&page=6.
    125. Wright T. Talk aplenty, but WTO is mired [Електронний ресурс] / T. Wright // International Herald Tribune – 27.07.2005. – Режим доступу : http://www.wto.ru/en/press.asp?msg_id=13081.
    126. Саммит ВТО о поддержке сельхозпроизводителей закончился провалом. –16.09.2003. [Електронний ресурс] – Режим доступу :
    www.zol.ru/z-news/showlinks.php?id=9112&cursite=zolru&curcat=marknewszol.
    127. Лукас К. Злые веянья торговли. [Електронний ресурс] / К. Лукас // Гардиан, Лондон. – 22.11.2001. – Режим доступу : http://www.wto.ru/ru/opinion.asp?msg_id=400.
    128. Сэмпсон Г. П. Роль Всемирной торговой организации в глобальном управлении / Под ред. Гери П. Сэмпсона / Пер. с англ. – М. : Изд–во Весь Мир. – 2004. – 298 с.
    129. Скорнякова А. Экономический привет с запада. Нобелевский лауреат Стиглиц поддержал госрегулирование [Електронний ресурс] / А. Скорнякова // Независимая газета. –20.04.2004. – № 81. – Режим доступу : http://www.ng.ru/economics/2004-04-20/1_stiglic.html.
    130. Критика российских реформ отечественными и зарубежными экономистами. Нобелевский лауреат против МВФ. – 13.12.2001. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://rusref.nm.ru/indexpub30.htm.
    131. Зінченко Ф.Л. ООН. Тимчасовий злам траєкторії розвитку або крах системи регулювання міжнародних соціально-економічних відносин? / Ф.Л.Зінченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. / Голов. ред. О.П.Степанов; Нац. авіац. ун-т. – 2005. – №5. – С. 105–118.
    132. ООН и процесс реформ [Електронний ресурс] // Бюро международных информационных программ. – 12.09.2005. – Режим доступу : http://usinfo.state.gov/russian/Archive/2005/Sep/12-206694.html
    133. Bulletin du Centre d'information des Nations Unies a Paris. – Департамент общественной ин¬формации ООН. – 1996. – №19. (March 1996, DPI/1753/Rev.3).
    134. Global Policy Forum. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.globalpolicy.org/finance/tables/core/un-us-05.htm.
    135. Бюллетень Центра по изучению ООН. – Июнь–июль 1998. – № 2. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.cenunst.bsu.by/bulletin/1998.2.shtml.
    136. Информационный центр ООН в Москве. ООН/США. 20.06.2005. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.unic.ru/bill/index.shtml?0506/20.
    137. Вебер А.Б. Политика мирового развития: между реальностью глобализации и императивом устойчивости / А.Б. Вебер // Полис. – 2005. – №3. – с.39–45.
    138. Гаврилов С., Шатров С. Современные проблемы миротворчества в Африке [Електронний ресурс] / Гаврилов С., Шатров С. // Африкана.ру – Режим доступу : http://www.africana.ru/wars/africa_prob_mirotv.htm.
    139. Таннер Ф. Предотвращение конфликтов и разрешение конфликтов: пределы многостороннего участия [Електронний ресурс] / Ф. Таннер // Международный журнал красного креста. – 30.09.2000. – Режим доступу : http://www.icrc.org/Web/rus/siterus0.nsf/iwpList121/C1843AA76207F68DC1256F2B00364091.
    140. Авек Е. ООН признает свои ошибки, но исправлять их не собирается [Електронний ресурс] / Е. Авек // Ежедневный информационно-аналитический журнал GlobalRus. – 12.07.2005. – Режим доступу : http://www.globalrus.ru/comments/778117/.
    141. Генсек ООН борется с коррупцией чиновников // www.news.ru. – 4.02.2005. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.newsru.com/world/04feb2005/annan.html.
    142. Новоселофф А. Как вдохнуть новую жизнь в ООН / А. Новоселофф // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №11. – с. 17–28.
    143. Міністерство закордонних справ України. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/uno/ua/4263.htm.
    144. Організація Об'єднаних Націй в Україні. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.un.org.ua/ua/about/.
    145. Лабораторія законодавчих ініціатив. Організація об'єднаних націй (ООН). [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.parlament.org.ua/index.php?action=magazine&id=9&ar_id=11&iar_id=309&as=2.
    146. Україна та СОТ. Український центр міжнародної інтеграції. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wto.inform.org.ua/uwto/.
    147. Білан І. СОТові перспективи України [Електронний ресурс] / І. Білан // Економічна правда. – Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/publications/47bd72b049c91/.
    148. Україна та СОТ. Український центр міжнародної інтеграції. [Електронний ресурс] – Режим доступу : wto.inform.org.ua/attach/ekonomichnyy%20vplyv.doc
    149. Минэкономики подсчитывает дивиденды от вступления в ВТО. Подробности. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.podrobnosti.ua/economy/foreign/2008/02/16/497292.html.
    150. Після вступу до СОТ у нас відбудеться додаткове зростання ВВП на 3%, що призведе до збільшення рівню зайнятості. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://uatoday.net/rus/article/economy/47720.
    151. Тар Д. Десять причин, чому Україна має вступити до СОТ [Електронний ресурс] / Д. Тар. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/145491/.
    152. Петровський Ю. Вступ України до СОТ: перспективи та можливі негативні наслідки [Електронний ресурс] / Ю. Петровський – Режим доступу : http://www.personal.in.ua/article.php?ida=167.
    153. Дуглас Р. Украина, опустошенная МВФ, оказалась в перекрестье геополитических прицелов [Електронний ресурс] / Р. Дуглас. – Режим доступу : http://www.inosmi.ru/translation/215468.html.
    154. Маркс О. Нашли крайних. МВФ заставляет Украину импортировать мировой кризи [Електронний ресурс] / О. Маркс. – Режим доступу : http://polemika.com.ua/news-7962.html.
    155. Как уклониться от объятий МВФ. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.expert.ua/articles/7/0/5768/.
    156. МВФ може закрити свій офіс в Україні. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2008/03/15/121320
    157. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации / В. Коллонтай // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 2. – С. 32–39.
    158. Бхагвати Дж. В защиту глобализации // Дж. Бхагвати. пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева. – М. : Ладом
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины