РИНОК ЄВРООБЛІГАЦІЙ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ :

Краткое описание

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ

1.1. Сутність та особливості розвитку світового фінансового ринку в умовах фінансової глобалізації
1.2. Єврооблігація як інструмент світового ринку цінних паперів
1.3. Генезис ринку єврооблігацій та особливості його розвитку на сучасному етапі
Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РИНКУ ЄВРООБЛІГАЦІЙ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

2.1. Аналіз ринку єврооблігацій розвинутих країн світу
2.2. Дослідження особливостей використання єврооблігацій емітентами країн СНД та Балтії
2.3. Інтеграція України до ринку єврооблігацій
Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО РИНКУ ЄВРООБЛІГАЦІЙ

3.1. Концептуальні засади інтеграції України до ринку єврооблігацій
3.2. Зменшення вартості запозичень на ринку єврооблігацій вітчизняними підприємствами
3.3. Фінансування програм міського розвитку за допомогою випуску муніципальних єврооблігацій
Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Глобалізація світового фінансового ринку, що характеризується посиленням фінансової взаємозалежності окремих держав світу, інтенсифікацією руху капіталів, відривом фінансових потоків від відтворювального процесу, прискореним розвитком ринку єврооблігацій, створює принципово нові умови для функціонування всіх економічних агентів світу. Особливого значення фінансова глобалізація набуває для тих країн-нетто-імпортерів капіталу, які знаходяться на етапі ринкових трансформацій і потребують значних фінансових ресурсів для інвестування у прискорене (інтенсивне) економічне зростання. Інтеграція країн із перехідною економікою до світового фінансового ринку значно розширює їх можливості щодо вибору місця, способу, масштабу й умов залучення капіталу, що є актуальним з огляду на обмежені можливості цих країн з акумулювання та розподілу коштів на внутрішніх фінансових ринках.
В умовах глобалізації одним із найбільших сегментів світового фінансового ринку є ринок єврооблігацій, який завдяки своїм численним перевагам, порівняно з іншими сегментами, розглядається як найпріоритетніше джерело фінансових ресурсів для країн із перехідною економікою. Процес імплементації країни в ринок єврооблігацій має враховувати основні детермінанти розвитку глобального фінансового середовища й бути максимально адаптованим до реалій національної економіки. Це вимагає детального теоретичного та практичного дослідження особливостей ринку єврооблігацій в умовах фінансової глобалізації.
Істотний внесок у розвиток теорії фінансової глобалізації зробили такі зарубіжні вчені, як С. Вей, С. Долгов, В. Євстегнєєв, Б. Ейченгрін, В. Іноземцев, Гж. Колодко, М. Косе, А. Лаффер, Р. Манделл, М. Обстфельд, К. Рогофф,
Ж.-М. Сіроен, Дж. Сорос, Дж. Стигліц, А. Тейлор, М. Франкель, Дж. Хіпер,
Ю. Шишков. Дослідженню ринку єврооблігацій в умовах фінансової глобалізації присвячені наукові праці Г. Александера, А. Беліка, Дж. Бейлі, О. Блекуела, О. Буклемішева, М. Васильєва, Дж. Денієлса, М. Енга, О. Звонової, Д. Кідуела, С. Котелкіна, Ф. Ліса, С. Ляліна, Л. Мауера, Я. Міркіна, Д. Михайлова, М. Пебро, Ж. Перара, Р. Петерсона, Л. Радебі, В. Ромеша, А. Саркісянца, У. Шарпа тощо.
Проблемам інтеграції України до світового фінансового ринку, у тому числі до ринку єврооблігацій, присвячено праці таких вітчизняних науковців, як А. Анісімов, С. Біда, Н. Бударіна, О. Василик, Б. Губельний, Н. Задерей, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, О. Менжелівська, О. Мозговий, О. Охріменко, В. Падалка, С. Румянцев, Л. Руденко, А. Семенов, Н. Шапран, В. Шапран та ін.
Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць з означеної проблематики, недостатньо дослідженими залишаються окремі аспекти функціонування ринку єврооблігацій в умовах фінансової глобалізації. По-перше, потребує комплексного трактування процес фінансової глобалізації та визначення його впливу на функціонування економік країн, що розвиваються; по-друге, необхідним є поглиблений аналіз ринку єврооблігацій розвинених країн світу; по-третє, потребує удосконалення механізм інтеграції України до ринку єврооблігацій. Вищезазначене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету, задачі та зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в рамках таких держбюджетних тем: Д-2004-13 «Удосконалення механізму інтеграції України в систему міжнародного поділу праці» (2004-2006 рр., номер державної реєстрації 0105U006246) – запропоновано способи зменшення вартості запозичень корпоративних емітентів на ринку єврооблігацій шляхом управління параметрами емісії та валютними ризиками;
Д-2007-2 «Підвищення конкурентоспроможності національної економіки» (2007-2009 рр., номер державної реєстрації 0107U003876) – запропоновано напрями використання фінансових ресурсів, залучених на ринку єврооблігацій для підвищення конкурентоспроможності національної економіки; і за госп¬договірними темами: 202/2006 «Дослідження можливостей залучення фінансових ресурсів науковими установами України (на прикладі МакНДІ)» (2006-2007 рр., номер державної реєстрації 0107U006019) – розроблено рекомендації щодо ефективного використання перспективних джерел фінансових ресурсів для інвестування у науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; 293/2007 «Управління процесом залучення коштів підприємствами на ринку єврооблігацій» (2007 р., номер державної реєстрації 0107U006020) – розроблено рекомендації щодо управління процесом залучення коштів за допомогою випуску єврооблігацій для модернізації основних засобів виробництва й інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад формування і розвитку ринку єврооблігацій в умовах фінансової глобалізації та розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму інтеграції України до ринку єврооблігацій.
Відповідно до мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:
дослідити сутність і особливості розвитку світового фінансового ринку в умовах глобалізації;
проаналізувати роль і місце ринку єврооблігацій у світовому фінансовому ринку;
визначити етапи та чинники розвитку ринку єврооблігацій;
проаналізувати особливості ринку єврооблігацій у розвинених країнах світу;
провести компаративний аналіз використання єврооблігацій у країнах СНД та Балтії;
проаналізувати особливості інтеграції України до ринку єврооблігацій;
розробити концептуальні засади інтеграції України до ринку єврооблігацій;
обґрунтувати методичні підходи до зменшення вартості запозичень на ринку єврооблігацій українськими підприємствами;
розробити механізм розміщення муніципальних єврооблігацій для фінансування програм міського розвитку.
Об'єктом дослідження є процес розвитку ринку єврооблігацій у контексті глобалізації світового фінансового ринку.
Предметом дослідження є принципи, методичні та практичні аспекти формування і розвитку ринку єврооблігацій в умовах посилення глобалізаційних процесів.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених із питань функціонування світового фінансового ринку, у тому числі ринку єврооблігацій, в умовах глобалізації. Дослідження базується на використанні діалектичного методу наукового пізнання, а також таких загальнонаукових методів: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу (для розробки комплексної характеристики фінансової глобалізації); індукції та дедукції (для оцінки впливу фінансової глобалізації на розвиток національних фінансових ринків країн, що розвиваються); групування і класифікації (для розробки класифікації єврооблігацій; ідентифікації фінансових інструментів світового фінансового ринку залежно від способу та місця залучення капіталу); компаративного аналізу (для виявлення відмінностей єврооблігацій від інших інструментів ринку єврокапіталу; установлення особливостей інтеграції до ринку єврооблігацій України й інших постсоціалістичних країн); історичного методу (для вивчення розвитку ринку єврооблігацій у хронологічній послідовності та виокремлення основних етапів такого розвитку); методів статистичного та математичного аналізу, графічного методу (для встановлення структури і динаміки розвитку ринку єврооблігацій розвинених країн світу, визначення особливостей використання єврооблігацій у країнах СНД та Балтії); економічного моделювання та абстрагування (для розробки механізму розміщення муніципальних єврооблігацій для фінансування програм міського розвитку); системного підходу (для розробки концептуальних засад інтеграції України до ринку єврооблігацій).
Інформаційною основою роботи є законодавчі та нормативні акти України, нормативно-правові акти інших країн, статистичні дані Державного комітету статистики України, періодичні видання, звіти й аналітичні публікації міжнародних економічних організацій, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо розвитку ринку єврооблігацій в умовах фінансової глобалізації та формуванні науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму інтеграції України до ринку єврооблігацій:
уперше розроблено концептуальні засади інтеграції України до ринку єврооблігацій, що передбачають розширення фінансового забезпечення довгострокового зростання економіки на основі застосування таких заходів, як: зменшення рівня політичних та макроекономічних ризиків; підвищення суверенного кредитного рейтингу; удосконалення регуляторного середовища для національних емітентів єврооблігацій; захист прав іноземних інвесторів, які вклали кошти в українські єврооблігації; інституційне забезпечення торгівлі єврооблігаціями на внутрішньому ринку тощо;
удосконалено:
класифікацію єврооблігацій за рахунок додавання до існуючих класифікаційних ознак (спосіб виплати доходу, спосіб погашення, термін обігу, інвестиційна якість, забезпеченість, емітент і спеціальні види) ще й таких: спосіб валютування і термін сплати відсотків, що дозволяє розширити типологію єврооблігацій та удосконалити процес вибору учасниками ринку оптимального їх різновиду;
механізм випуску муніципальних єврооблігацій для фінансування програм міського розвитку за посередництва Муніципального банку розвитку, зокрема запропоновано: механізм випуску муніципальних єврооблігацій, що забезпечені пулом іпотек; послідовність емісії єврооблігацій за схемою «infra-bot»; принципи та підходи до інвестування коштів, залучених на ринку єврооблігацій, в об’єкти комунального господарства й інноваційний розвиток міста;
дістали подальшого розвитку:
визначення категорії «фінансова глобалізація», що є об’єктивно-суб’єктив¬ним процесом, виникнення якого обумовлено дією низки рушійних сил (науково-технічного прогресу у сфері зв’язку й інформаційних технологій, волатильності цін на нафту, нагромадження євровалютних ресурсів та ін.), і виявляється у підвищенні мобільності міжнародних фінансових ресурсів, зростанні обсягів операцій на міжнародних фінансових ринках, диверсифікації міжнародних фінансових потоків. Фінансова глобалізація спричиняє посилення нестабільності світового фінансового ринку, поширення криз, виникнення «віртуальних» фінансів, висуває певні вимоги до учасників світового фінансового ринку на мега, макро- та мікрорівні та вимірюється за допомогою специфічних фінансових індикаторів;
науково-методичний підхід до ідентифікації фінансових інструментів світового ринку капіталу за рахунок виділення таких критеріїв: місце залучення (національний, іноземний, «глобальний ринок», євроринок) і спосіб залучення капіталу (емісія акції, облігації, одержання банківського кредиту), на основі використання матриці «спосіб-місце залучення капіталу», що дозволяє учасникам ринку оптимізувати вибір фінансових інструментів для розробки більш ефективної боргової стратегії;
науково-методичний підхід до зменшення вартості запозичень корпоративних емітентів на ринку єврооблігацій на підставі: 1) удосконалення системи управління параметрами емісії (термін, обсяг і валюта емісії, номінал цінного папера, спосіб виплати доходу, можливість дострокового погашення, рівень забезпеченості, гаранти, можливість конвертації, наявність фонду погашення); 2) удосконалення механізму управління валютними ризиками шляхом урівноваження валюти активів і пасивів, використання валютних свопів, емісії єврооблігацій у національній валюті та гібридних валютних єврооблігацій;
3) підвищення якості корпоративного управління.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних положень і рекомендацій щодо удосконалення механізму інтеграції України до ринку єврооблігацій в умовах фінансової глобалізації.
Рекомендації та пропозиції, розроблені й викладені у дисертації, упроваджено у практичну діяльність: Управління промисловості і розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 01-6/1237 від 02.04.2007 р.) – способи фінансування програм міського розвитку за рахунок коштів, залучених шляхом емісії муніципальних єврооблігацій; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 17/0902 від 19.02.2007 р.) – результати дослідження тенденцій функціонування ринку єврооблігацій розвинених країн та інтеграції до цього ринку країн, що розвиваються, алгоритм визначення якості корпоративного управління для виходу на ринок єврооблігацій; ВАТ «Одеське виробниче об’єднання «Холодмаш» (довідка № 156/07 від 07.02.2007 р.) – методичні рекомендації щодо зменшення вартості емісії єврооблігацій шляхом управління параметрами емісії та якістю корпоративного управління; ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лиси¬чанський гумотехнічний завод» (довідка № 97 від 22.03.2007 р.) – практичні рекомендації щодо оптимізації способів здійснення емісій корпоративних єврооблігацій.
Матеріали дослідження використано у навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Глобалізація економіки і міжнародний інноваційний процес», «Європейська інтеграція» (довідка 08.19/1804 від 01.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати, які викладено у дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і одержали схвалення на науково-практичних конференціях і семінарах: Десятій науково-практичній конференції «Экономика и управление» (м. Москва, 2006 р.); XII Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональ¬ный аспект» (м. Донецьк-Святогірськ, 2006 р.); Міжна¬родній науково-практичній конференції «Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации» (м. Сімферополь, 2005 р); Днях науки у Гуманітарному університеті «ЗІДМУ» (м. Запоріжжя, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень'2005» (м. Полта¬ва, 2005 р.); II Міжнародній науковій конференції «Проблемы и перспективы в развитии сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Чер¬номорского экономического сотрудничества и ГУУАМ» (м. Маріуполь, 2004 р.); II Міжнародній науковій конференції «Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення» (м. Тернопіль, 2004 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2004 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій» (м. Вінниця, 2004 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції в розвитку банківської системи» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.).
Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 6,1 д.а., з яких особисто автору належить
5,9 д.а., із них у наукових фахових виданнях 7 робіт загальним обсягом 2,95 д.а., з яких особисто автору належить 2,95 д.а.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 258 найменувань. Основний зміст роботи викладено на 173 сторінках друкованого тексту, включаючи 28 таблиць на 12 сторінках і 28 рисунків на 14 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливу наукову задачу системного обґрунтування теоретичних засад розвитку ринку єврооблігацій в умовах фінансової глобалізації, розроблення теоретичних та практичних аспектів удосконалення механізму інтеграції України до ринку єврооблігацій. У результаті проведеного дослідження зроблені такі висновки:
1. Світовий фінансовий ринок представляє собою систему ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб’єктами господарювання. Особливостями розвитку світового фінансового ринку є: формування валютних блоків навколо провідних валют світу (долара, євро); посилення ролі фондових ринків у перерозподілі фінансових коштів з одночасним зменшенням ролі банківського сектору; зміна структури ринку на користь інструментів реального сектору – корпоративних цінних паперів та похідних інструментів; збільшення масштабів глобального технологічного переозброєння фінансових ринків на основі інтернет-технологій; зростання кореляції між фондовими ринками розвинутих країн; збільшення обсягу грошей у міжнародному обігу; загострення конкуренції між країнами у боротьбі за іноземні фінансові ресурси; збільшення обсягу міжнародного вторинного ринку цінних паперів; розширення спектру банківських послуг тощо.
2. На основі аналізу теоретичних досліджень виявлено, що фінансова глобалізація представляє собою об’єктивно-суб’єктивний процес, що характеризується специфічними детермінантами розвитку (рушійні сили, прояви, індикатори, наслідки, вимоги до учасників ринку та бар’єри розвитку). Фінансова глобалізація має негативні та позитивні наслідки для розвитку як окремих країн (на мікро- та макроівні), так і світового господарства в цілому (на мегарівні).
3. В умовах глобалізацій учасники світового фінансового ринку мають широкий вибір інструментів залучення капіталу, для більш точної ідентифікації яких запропоновано використовувати матрицю «спосіб-місце залучення капіталу», яка побудована на двох критеріях: спосіб залучення капіталу (емісія цінних паперів або отримання банківського кредиту); місце залучення капіталу (національний ринок або міжнародний ринок, що складається з іноземного, євроринку та „глобального ринку”). Залежно від варіантів поєднання даних критеріїв інструментами міжнародного фінансового ринку є іноземні, глобальні облігації або єврооблігації; іноземні акції та депозитарні розписки, євроакції, глобальні депозитарні розписки; кредити іноземних банків, євровалютні синдиковані кредити.
4. Важливу роль у перерозподілі коштів на світовому фінансовому ринку відіграє ринок єврооблігацій, опосередковуючи рух приблизно 2/3 обсягу міжнародних позикових капіталів. Ринок єврооблігацій є складовою частиною ринку європаперів, який разом із ринком єврокредитів утворює ринок єврокапіталів. Більш широке розповсюдження єврооблігацій порівняно з іншими інструментами євроринку обумовлено значними перевагами перших. Єврооблігація – це фінансовий інструмент, який відповідає таким критеріям: борговий характер, розміщення за допомогою міжнародного синдикату андеррайтерів поза межами країни позичальника серед інвесторів з різних країн, обіг поза межами законодавства якоїсь окремої країни. Запропоновано класифікацію єврооблігацій на підставі використання типових (спосіб виплати доходу, спосіб погашення, термін обігу, інвестиційна якість, забезпеченість, емітент та спеціальні види) та додаткових ознак (спосіб валютування та строк сплати відсотків).
5. Виникнення ринку єврооблігацій у 1950-х роках є результатом формування пропозиції доларів поза межами США, виникнення попиту на долари з боку європейських країн та Японії, послаблення валютного контролю в Європі. Виділено шість етапів еволюції ринку єврооблігацій: зародження ринку, його становлення та розвиток; подальший розвиток ринку як механізму переливу "нафтових" капіталів; розвиток у міжкризовий період; стрімке розширення та поглиблення ринку; розвиток у глобальному вимірі.
6. Ринок єврооблігацій історично виник з метою обслуговування інвестиційних потреб великих корпоративних емітентів з розвинутих країн світу, переважно транснаціональних корпорацій та національних компаній-лідерів. На початку ХХІ ст. емітенти з розвинутих країни світу продовжують займати лідируючи позиції на ринку єврооблігацій, крім того спостерігається поступове збільшення частки їх емісій в обігу (з 77,6% у 1987 р. до 85,9% у 2006 р.). На підставі проведеного аналізу статистичного матеріалу виявлено такі особливості функціонування ринку єврооблігацій розвинутих країн: перевищення сукупного обсяг єврооблігацій розвинутих країн в обігу над обсягом єврооблігацій всіх інших суб’єктів ринку (на частку міжнародних організацій емітентів з офшорних центрів та з країн, що розвиваються, припадає лише близько 14%); превалювання єврооблігації з фіксованим відсотком та номінованих у євро ( відповідно 62% та 46,6% від валового обсягу емісій у 2006 р.); тенденція до збільшення частки ринку єврооблігацій країн ЄС (з 43,1% у 1987 р. до 66,5% у 2006 р.), США (7,8% та 26,3% відповідно) з одночасним зменшенням частки Японії та інших розвинутих країн; переміщення позикової активності до корпоративного та фінансового секторів (сукупна частка перевищує 90% обсягу ринку).
7. Встановлено, що найбільш сприятливі умови для розвитку єврооблігаційної форми запозичення склалися в таких країнах пострадянського простору: Казахстан, Російська Федерація, Україна та Молдова, Латвія, Литва, Естонія. Найбільшу кількість випусків здійснили емітенти з Росії, причому останніми роками зростає частка корпоративних емісій з одночасним зменшенням частки суверенних, зменшується середня купонна ставка, розширюється коло валют емісій та ін. Відмінними рисами емісій казахстанських емітентів є переважання корпоративних випусків над суверенними, використання нетрадиційних валют, зростання середньої суми однієї емісії. Сукупний обсяг ринку єврооблігацій країн Балтії складає 4,9 млрд. дол., з них найбільша частка належить Литві – 54%. В Латвії та Литви обсяг суверенних єврооблігацій переважає над обсягом корпоративних, в Естонії переважають корпоративні запозичення.
8. В Україні емісії єврооблігацій здійснюються суверенним (48,6% загального обсягу), муніципальними (4,2%) та корпоративними (47,2%) емітентами. Компаративний аналіз випусків єврооблігацій емітентів України, Росії, Казахстану та країн Балтії в цілому показав: порівняно низьку активність вітчизняних корпоративних емітентів на ринку єврооблігацій; менш вигідні умови залучення єврооблігаційних коштів емітентами з України (середня ставка купону за корпоративними єврооблігаціями українських емітентів - 9,3% річних, для порівняння для казахстанських – 8,2%, латвійських – 5%, естонських – 4,5%). Використання єврооблігацій українськими емітентами обмежується такими чинниками: низький кредитний рейтинг України; висока вартість фінансових ресурсів на ринку єврооблігацій для українських емітентів як позичальників з рейтингом неінвестиційного рівня; законодавчі обмеження щодо випуску єврооблігацій для вітчизняних суб’єктів господарювання та місцевих органі влади, які ускладнюють безпосередній вихід на ринок єврооблігацій; ефект «виштовхування» суверенними єврооблігаціями України єврооблігацій інших емітентів; відсутність торгівлі єврооблігаціями на внутрішньому фондовому ринку тощо.
9. З метою створення сприятливих умов для використання єврооблігацій українськими емітентами розроблено відповідні концептуальні засади, які ґрунтуються на пріоритизації таких заходів: політична та макроекономічна стабілізація, захист прав інвесторів на державному рівні, підвищення суверенного кредитного рейтингу, скорочення обсягів державних запозичень на ринку єврооблігацій, удосконалення законодавчої бази, сприяння консолідації банківського сектору, стимулювання активності вітчизняних інституційних інвесторів, підвищення рівня корпоративного управління на українських підприємствах, більш ефективне використання запозичень тощо. Інтегральним результатом здійснення запропонованих концептуальних засад виступає збільшення рівня довгострокової фінансової відкритості, що впливає на економічне зростання країни.
10. Для управління вартістю запозичень на ринку корпоративних єврооблігацій розроблено методичні засади, спрямовані на виконання таких завдань: оптимізувати параметри емісій (термін обігу, обсяг та валюта емісії, спосіб виплати доходу, можливість дострокового погашення або конвертації в акції, забезпеченість, наявність гарантії, пріоритет погашення); запровадити механізм хеджування валютних ризиків на основі урівноваження активів і пасивів в одній валюті, використання валютних свопів, розміщення гібридних та гривневих єврооблігацій; підвищувати якість корпоративного управління і оцінювати її вплив на вартість запозичень на ринку єврооблігацій.
11. Запропоновано використовувати кошти, залучені на ринку єврооблігацій, як додаткове джерело фінансового забезпечення виконання програм міського розвитку органами місцевого самоврядування, таких як розширення та покращення житлового фонду міста, удосконалення міської інфраструктури, реновація житлово-комунального господарства, підтримка дрібного та середнього бізнесу, що здійснює інноваційну діяльність. Механізм залучення та розподілу коштів, залучених шляхом емісії муніципальних єврооблігацій, для фінансування програм міського розвитку передбачає створення Муніципального банку розвитку. З метою узгодження діяльності цього банку та органу місцевого самоврядування за основними напрямками міського розвитку запропоновано створити відповідні комітети. Відповідно до основних напрямків міського розвитку розроблено послідовність: фінансування транспортної інфраструктури за схемою «infra-bot»; випуску іпотечних єврооблігацій для фінансування житлового будівництва; емісії муніципальних єврооблігації для реновації житлово-комунального господарства; використання коштів, залучених на ринку єврооблігацій, для кредитування приватних інноваційних проектів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР).– 2001.– №37. –38.
2. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15–93.
3. Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" № 3480-IV від 23.02.2006 р. // Урядовий кур'єр.– 2006.– № 75.
4. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" № 1201-XII від 18.06.1991 із змінами і доповненнями.
5. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР.
6. Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затверджена Постановою НБУ від 16 березня 1999 р. №122.
7. Положення про порядок реєстрації угод, що передбачають виконання резидентами боргових зобовязань перед нерезидентами за залученними від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затверджене Постановою НБУ від 22 грудня 1999 р. № 602.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. № 207.
9. Постанова Національного банку України "Про дійснення перерахування коштів в національній та іноземній валюті щодо оплати робіт і послуг нерезидентів" від 12 лютого 2003 р. № 58.
10. Постанова Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України з метою придбання облігацій зовнішніх державних позик України” від 29 січня 2003 р. №35.
11. "Требуется евроремонт" // Бизнес. – №13 (532).– 2003.– С. 16–18.
12. Алферов В. Рейтинг рейтингу рознь // Рынок ценных бумаг.– 2003.– № 21. – С.11-13.
13. Амитан В.Н., Арабаджев А.М., Волков Н.И., Киклевич Ю.Н. Концепция комплексного развития теплового хозяйства г. Донецка на 2005-2010-2020 гг./ Донецк. регион. отд. Академии технологических наук Украины. – Донецк. – 2004. – 31 с.
14. Артамонов М.Е. Рынок еврооблигаций. – М., 2001.– 62 с.
15. Артамонов М.Е. Справочник эмитента еврооблигаций. – М., 2002.– 55 с.
16. Бабич А.М., Павлова Л.И. Государственные и муниципальные финансы: Учебник д/вузов.– М. – 2000. – 318 с.
17. Базилевич В. Розвиток внутрішнього ринку в умовах глобалізації: тенденції та суперечності // Банківська справа.– 2004.– №2.– С. 7–18.
18. Белик А.Ю. Новые тенденции рынка еврооблигаций: внедрение финансовых технологий // Вестник ФА.–2001.– №2.– С. 78-84.
19. Бердникова Т.Б. Оценка ценных бумаг: Учеб. пособие.– М.: Инфра–М, 2003.– 144 с.
20. Біда С. Випуск корпоративних єврооблігацій: визначення їх різновидів, правовідносин та функцій учасників // Ринок цінних паперів України.– 2005.– №3–4.– С. 47–52.
21. Біла С. Роль держави у реформуванні житлово–комунального господарства України // Вісник НАДУ при Президентові України.– 2004.– №1.– С. 150–158.
22. Білоус О.А. Операції комерційних банків на ринку цінних паперів // Фінанси України.– 2005.– № 9.– С. 93–98.
23. Богачук Е.А. Тенденции современного мирового и фондового рынка // Актуальні проблеми економіки.– 2005.– №2 (44).– С. 28–35.
24. Богомолов О. Глобализация – характерная черта нынешнего века // Российский экономический журнал.– 2004.– №5-6.– С. 105–112.
25. Бойцун Н.Є., Стукало Н.В. Міжнародні фінанси: навч. посібник. – 2-ге видання.– К.: ВД "Професіонал", 2005. – 336 с.
26. Бударина Н.А. Тенденции и перспективы развития фондового рынка: мировой и национальный аспект // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. научн. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 1451-1459.
27. Боровкова В.А. Рынок ценных бумаг.– СПб: Питер, 2005.– 320 с.: ил.
28. Буклемишев О.В. Рынок еврооблигаций.– М.: Дело, 1999.– 232 с.
29. Быков П. Только вперед // Эксперт.– 2003.– № 8.– С. 34–35.
30. Бузько И.Р., Сущенко Е.А., Часовский С.А. Проблемы и перспективы формирования инновационно-инвестиционной модели развития экономики Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. научн. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 476-480.
31. Валютные и фондовые рынки в мировой экономике: новейшие тенденции // Экономика в зарубежных странах, инф. бюллетень.– 2001.– №4.– С. 3-12.
32. Варфоломєєв С. Ринок українських міжнародних облігацій: аналітичний огляд / Київ. – 2003. – 87 с.
33. Василик О.Д., Амалян Н.Д. Застереження про колективні дії як засіб управління кредитними ризиками на ринку єврооблігацій // Фінанси України.– 2004.– №11.– С. 100–109.
34. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии. – М., 1998.– 440 с.
35. Волобуев В. После "клинтономики": бюджетные макроориентиры Дж. Буша мл. // МЭиМО.– 2006.– №2.– С. 89–94.
36. Всемирный банк: Годовой отчет 2005 .– Вашингтон: Всемирный банк.– 2005.– 70 с.
37. Гинзбург А.И., Михейко М.В. Рынки валют и ценных бумаг. – Спб.: Питер, 2004.– 251 с.: ил.
38. Гинзбург Б. Методология оценки рисков в применении к российскому рынку. Насколько корректны рейтинги? // Рынок ценных бумаг.– 2003.– №8.– С. 17-20.
39. Глобализация и национальные финансовые системы / Под ред. Дж. А. Хатана, П. Хонохана, Дж. Маджнони. Пер. с англ.– М.: Изд–во "Весь мир", 2005.– 320 с.
40. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / Білорус О.Г., Лукяненко Д.Г. та ін.– К.: КНЕУ, 2001.– 732 с.
41. Государственные и муниципальные финансы: Учебник / Под ред. И.Д. Мацкуляна.– М.: Изд–во РАГС, 2003.– 680 с.
42. Губський Б. Як подолати економічну кризу, або пошук економічної моделі відродження України // Урядовий курєр.– 1999.– №208–209.– С. 7.
43. Дениэлс Дж., Радеба Л. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции.– М.: Дело ЛТД, 1997.– 784 с.
44. Дмитриченко Л.И., Кривенко Л.В., Дмитриченко Л.А. Европейские ориентиры государственной политики развития малого предпринимательства Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. научн. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 1597-1602.
45. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление?– М.: ОАО "Изд–во "Экономика", 1998.– 215 с. – (Экон. пробл. на рубеже веков).
46. Долішній М., Козоріз М. Національна економіка в умовах глобалізації // Вісник НАН України.– 2002.– №3.– С. 33-40.
47. Донецк – город-лидер! Программа (Стратегии. Идеи. Размышления) кандидата на должность Донецкого городского головы А. Лукьянченко. – Донецк, 2006.– 68 с.
48. Дорф Л. Использование информации с финансовых рынков в качестве индикатора кредитного риска.– Нью-Йорк.– 2003. – 25 с. (Rating Research & Analysis, Moody's Investors Service).
49. Доунс Дж., Гудман Дж. Э. Словарь финансово–инвестиционный / Пер. 4–го перераб. и доп. англ. изд.– М.: Инфра-М, 1997.– ХХII, 586 c.
50. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації: Монографія.– К. – 2005.– 388 с.
51. Задерей Н. В погоне за долгами // Галицкие контракты.– 2004.– № 15.– С. 20–21.
52. Захарін С.В. Кредитування інвестиційної діяльності // Фінанси України.– 2004.– № 4.– С. 97–105.
53. Захожай В., Шемет Т. Парадокси фінансової глобалізації // Персонал.– 2002.– №9.– С. 31–33.
54. Звонова Е.А. Международное внешнее финансирование в современной экономике.– М.: ОАО "НПО "Экономика", 2002.– 324 с.
55. Іваненко І.А. Вплив корпоративного управління на вартість єврозапозичень // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ. – 2006. – С. 362-367.
56. Іваненко І.А. Інноваційне фінансування підприємств шляхом випуску єврооблігацій // Вчені записки. – Харків: ХІУ. – Вип. №18. – 2006. – С. 214-217.
57. Іваненко І.А. Муніципальні запозичення на ринку єврооблігацій // Держава та регіони. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”. – 2006. – №1. – С. 80-84.
58. Іваненко І. А. Особливості залучення коштів шляхом емісії корпоративних облігацій // Галицький економічний вісник. – Тернопіль: ТДТУ. – 2005. – №1. – С. 24-29.
59. Іваненко І. А. Оцінка ризиків і рейтинг на міжнародному ринку єврооблігацій // Економіка: Проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – Вип. 200. – Т. 2. – 2005. – С. 401-409.
60. Іваненко І. А. Процес виходу підприємств на єврооблігаційні ринки // Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій: Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників. – Вінниця: – ВІЕ ТАНГ. – 2004. – С. 422-431.
61. Іваненко І.А. Розвиток єврооблігаційних ринків України, Росії та Казахстану // Розвиток наукових досліджень 2005: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава. – 2005. – Т.9. – С. 107-110.
62. Іваненко І. А. Тенденції на єврооблігаційних ринках країн, що розвиваються // Теорія і практика сучасної економіки: Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – С. 127-130.
63. Иваненко И. А. Еврооблигации в контексте глобализации мировых финансовых рынков // Проблемы и перспективы в развитии сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. – Свищов – Донецк: СА «Д.А. Ценов», ДонНУ. – 2004. – С. 84-88.
64. Иваненко И. А. Особенности использования еврооблигаций в Украине // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДНУ. – 2004. – Ч. 2. – С. 639-641.
65. Иваненко И.А. Перспективы развития рынка еврокапитала в современных условиях // Культура народов Причерноморья. – Симферополь. – 2005. – № 59. – С. 26-29.
66. Иваненко И.А. Финансовое обеспечение интеграции Украины в международное разделение труда // Украина в системе международного разделения труда: Колл. монография. – Донецк: ДонНУЭТ, 2007. – С. 143-171.
67. Інвестиційний клімат України: проблеми становлення // Юридична газета.– 2006.– №3 (63). – С. 12–15.
68. Казак А.Ю., Марамыгин М.С. Денежно–кредитная политика и инвестиции в транзитной экономике.– Екатеринбург: Изд-во УрГЭУ, 2001. – 218 с.
69. Кальченко Т. Одномерна глобалізація: фінансово–кредитний механізм домінування США на світовій економічній арені // Ринок цінних паперів України.– 2004.– №1–2.– С.10-16.
70. Кальченко Т. Парадокси глобальних процесів на світових фінансових ринках // Ринок цінних паперів України.– 2004.– №3–4.– С. 3-7.
71. Карапетян Д., Грачева М. Корпоративное управление: основные понятия и результаты исследовательской практики // Управление компанией.– 2004.– №1. – С. 11-12.
72. Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право: Учебник / Пер. с франц. В.П. Серебренникова, В.М. Шумилова.– М.: Международные отношения, 2001.– 608 с.
73. Кидуэлл Д.С., Петерсон Р.Л., Блэкуэлл О.У. Финансовые иструменты, рынки и деньги. Спб: издательство "Питер", 2000.– 752 с.: ил. – (Серия "Баз. курс")
74. Киреев А. Международная экономика: В 2-х ч. – Ч.1. Движение товаров и факторов производства. Уч. пособие для вузов. – М.: Международные отношения, 2006. – 416 с.
75. Киселев А.А. Современные тенденции международных рынков капитала: аспект глобализации // Вестник ФА.– 1999.– №4 (12). – С. 22-25.
76. Козюк В. Етимологія глобалізації в аспекті монетарної політики // Вісник ТАНГ.– 2004.– №1.– С. 106–117.
77. Колодко Гж. В. Глобалізація і перспекиви розвитку постсоціалістичних країн.– К.: Основні цінності, 2002.– 245 с.
78. Колот О. Інституціональні основи управління державним боргом, сучасні тенденції у формуванні боргових служб // Ринок цінних паперів України.– 2004.– №9–10.– С. 15–19.
79. Корнійчук О. Формування конкурентоспроможної моделі розвитку фондового ринку України з урахуванням європейського досвіду // Ринок цінних паперів України.– 2006.– № 3–4.– С. 17–23.
80. Котелкин С.В. Международная финансовая система: Учебник.– М.: Экономистъ, 2004.– 541 с.– (Homo faber).
81. Котляров С. Фондові ринки країн, що розвиваються, в умовах інтернаціоналізації та глобалізації // Ринок цінних паперів України.– 2004.– № 1–2.– С. 7–18.
82. Кочемазов Е. Анализ премии за риск. Композитный метод оценки финансового состояния эмитентов // Рынок ценных бумаг.– 2004.– №23.– С. 80-82.
83. Кочетов Э., Петрова Г. Геоэкономика: финансы реальные и виртуальные // Общество и экономика.– М.– 1999.– №7–8. – С.34-40.
84. Кравченко Ю. Ринок цінних паперів у питаннях та відповідях.– К.: Ніка–Центр, Ельга.– 2003.– 214 с.
85. Краев А.О. и др. Рынок долговых ценных бумаг: Учеб. пособие для вузов / А.О. Краев, И.Н. Коньков, П.Ю. Малеев.– М.: Изд–во "Экзамен", 2002.– 512 с.
86. Криштаносов В.Б. Международные финансовые организации / В.Б. Криштаносов.– Мн.: "Армита–Маркетинг Менеджмент", 2002.– 224 с. (Серия "Мировая экономика").
87. Крупка М.І. Фінансові особливості економічної інтеграції України у світове господарство // Фінанси України.– 2001.– №9.– С. 8–21.
88. Лазин А. Организация выпуска еврооблигаций: мировой опыт и российская специфика // Рынок ценных бумаг.– 2004.– №23 (278).– С. 106–110.
89. Левченко З. Рейтинг як лакмус кредитоспроможності позичальника // Цінні папери України.– 2004.– №30.– С. 8-9.
90. Лукашевич В.М. Глобалистика: Уч. пособие.– Львов: "Новий світ 2000", 2004.– 392 с.
91. Лук'яненко Д., Бакаєв О. Глобалізація економічного розвитку: фінансові кризи // Ринок цінних паперів України.–2003.– №3–4.– С. 3–14.
92. Лысенков И. Организация публичного долга требует высокого профессионализма // Рынок ценных бумаг.– 2006.– №7.– С. 20–23.
93. Любкіна О.В. Фінансові ринки у контексті глобалізації // Фінанси України.– 2005.– №9. – С. 122–128.
94. Лютий І.О., Міщенко В.І. Проблеми розвитку сучасного міжнародного фінансового ринку та інтеграційний курс України // Фінанси України.– 2006.– №5.– С. 21–31.
95. Лялин С.В. Корпоративные облигации: мировой опыт и российские перспективы.– М.: ООО "ДЭКС–ПРЕСС", 2002.– 336 с.
96. Лялин С.В. Инфляционно–индексируемые облигации: ценные бумаги для нестабильной экономики (www.cbonds.ru).
97. Лялин С.В. Рынки облигаций стран СНГ и Балтии: траектории развития, общие черты и особенности (www.cbonds.ru).
98. Ляшенко В.И. Фондовые индексы и рейтинги.– Д.: Сталкер, 1998.– 320 с.
99. Макогон Ю.В. Позиция Украины в системе мирового хозяйства с учетом вызовов современности // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. научн. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 4-15.
100. Макогон Ю.В. Экономическая безопасность Украины в условиях международной интеграции: государственный и региональный аспект // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. научн. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2006. – С. 1104-1119.
101. Макуха В., Татарчук В., Райт Г. Методичні основи організації випуску облігацій муніципальних позик в Україні // Вопросы экономики. – 2003.– №5. – С. 50-62.
102. Манько В. Неликвид на ликвид // Эксперт. – 2006.– №3.– С. 28-32.
103. Марушко И. Заимстование за границей // Юридическая практика. – №25 (339).–2004.– С.8
104. Менжелівська О. Індекс облігацій країн, що розвиваються // Цінні папери України.– 2002.– №25.– С. 19.
105. Менжелівська О. У Росії вже торгують єврооблігаціями // Цінні папери України.– 2002.– №24.– С. 19.
106. Миркин Я.М. Институциональная и региональная инфраструктура рынка. – М.: «Перспектива», 2003.- 251 с.
107. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. – М.: «Перспектива», 1995.- 365 с.
108. Мировые модели управления и их сравнительная эффективность // Экономика в зарубежных странах. инф. бюллетень. – 2001. – №5. – С. 37-45.
109. Мировая экономика. Мировая финансовая система. Международный финансовый контроль: Учебник для студ. вузов / В.А. Щегорцев, В.А. Теран; Под ред. В.А. Щегорцева. – М: ЮНИТИ–ДАНА, 2005.– 528 с.
110. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И.С. Королева.– М.: Юристъ, 2003.– 604 с.
111. Мировой рынок облигаций. Ежемесячный информационно–аналитический бюллетень. – 2002.– №11. – 34 с.
112. Мировой рынок облигаций. Ежемесячный информационно–аналитический бюллетень. – 2006.– №4. – 40 с.
113. Мировой рынок облигаций. Ежемесячный информационно–аналитический бюллетень. – 2006.– №5. – 35 с.
114. Мировой рынок облигаций. Ежемесячный информационно–аналитический бюллетень. – 2006.– №6. – 39 с.
115. Мировой рынок облигаций. Ежемесячный информационно–аналитический бюллетень. – 2006. – №9. – 38 с.
116. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок: тенденции и инструменты.–М.: "Экзамен", 2000. – 768 с.
117. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / Д.Г. Лук'яненко, Б.В. Губельний, О.М. Мозговий та ін.; за ред. д–ра екон. наук., проф. Д.Г. Лук'яненка.– К.: КНЕУ, 2003.– 387 с.
118. Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпенко, Т.С. Шемет та ін.; за ред. О.І. Рогача.– К.: Либідь, 2003.– 784 с.
119. Консенсус–прогноз на IV квартал 2006 р. – Київ: Міністерство економіки України, 2006. – Вип. 13. – 68 с.
120. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 1999. – 316 с.
121. Мозговий О.М., Чирков В.Г. Облігації: надійність та надія // Фінанси України.– 1996.– №11.– С. 80–89.
122. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. – К.: УАННП "Феникс", 1997. – 276 с.
123. Моисеев С., Михайленко К. Terra incognita: глобализация финансовых рынков // Вопросы экономики.– 1999.– №6.– С. 123–135.
124. Моисеев С.Р. Глобализация финансовых рынков: миф или реальность? // Дайджест–Финансю– 2002.– №3.– С. 18–24.
125. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Фомішин С.В. Світове господарство в умовах глобалізації: Монографія. – К.: Ніка–Центр, 2006. – 200 с.
126. Мошкович Б. Призрачная прозрачность или управляемая стоимость // Управление компанией.– 2003. – №2. – С. 11-17.
127. Новошинська Л. , Ф. Стасюк. Антологія українського ринку цінних паперів // Ринок цінних паперів України.– 2004.– №5–6.– С. 3–16.
128. Одарюк А. Замуж за рубеж // Бизнес.– 2005.– №11.– С. 39.
129. Осаволюк С. Факторы влияния глобализации на стабильность международного финансового рынка // Экономика Украины. – 2003.– №12.– С. 15–18.
130. Охріменко О. Вплив ризику на формування відсотків за облігаціями // Ринок цінних паперів України.– 2004.– № 9–10. – С. 3–7.
131. Падалка В.М. Ризики муніципальних запозичень // Фінанси України.– 2005.– №2.– С. 114–121.
132. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр./ Общ. ред. Н.С. Бабинцевой.– М.: Прогресс, Универс, 1994.– 496 с.
133. Перар Ж. Управление международными денежными потоками.– М.: Финансы и статистика, 1998.– 208 с.: ил.
134. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін. – К.: "Вища школа", 2003.– 526 с.
135. Пестрецова О. Как обеспечить эффективность корпоративного управления // Бизнес.– 2003.– № 44.– С. 15-18.
136. Печерицын А. Еврооблигации – один из способов привлечения внешнего финансирования украинскими заемщиками // Рынок ценных бумаг.– 2005.– №7.– (286).– С. 51–52.
137. Пионтковський Р. Фіскальний простір для економічного зростання: де взяти і як використати // Дзеркало тижня.– 2006.– № 39 (618). – С.5.
138. Потемкин А. Как удержать ликвидность на фондовом рынке // Эксперт.– 2004.– №40.– С. 17-19.
139. Потемкин А. Рынок корпоративных облигаций в России: выбор оптимальной модели развития // Рынок ценных бумаг.– 2005.– №8.– С. 8–15.
140. Принципи корпоративного управління, затверджені рішенням ДКЦПФР №571 від 11.12.2003 р.
141. Радзієвський О. Суперечності доларизації економіки України в умовах фінансової глобалізації // Економіка України.– 2005.– №2.– С. 16–23.
142. Регіональна програма розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах та ринку цінних паперів Донецької області на 2004–2010 роки.– Донецьк. – 2004.– 42 с.
143. Роль мировых рынков в условиях глобализации // Экономика в зарубежных странах. Инф. бюллетень.– 2003.– №2.– С. 18–32.
144. Ромашко О.Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 2000.– 240 с.
145. Ромеш В. Руководство по использованию финансовой информации Financial Times: Пер. с англ.– М.: Финансы и статистика, 1999.– 400 с.: ил.
146. Рубан О. Бонд. Євробонд // Контракти.– 2006.– №50.– С. 18–21
147. Рубцов Б.Б. Мировые рынки ценных бумаг.– М.: "Изд–во "Экзамен", 2002.– 448 с.
148. Руденко Л.В. Система квантифікованих економічних показників для експрес-аналізу кредитоспроможності позичальників транснаціонального капіталу // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. научн. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2006. – С. 273-278.
149. Руденко О. Розвиток світової фінансової системи в умовах глобалізації // Ринок цінних паперів України.– 2003.– №11–12.– С. 23–27.
150. Руденко Т., Кущ О. Ринок корпоративних облігацій: сьогодні та завтра // Цінні папери України.– 2003. – №7. – С. 10-11.
151. Румянцев С. Роль зацікавлених осіб у корпоративному управлінні // Цінні папери України.– 2004.– №48.– С. 8–9.
152. Румянцев С. Тенденції розвитку ринку облігацій // Цінні папери України.– 2005.– №17.– С. 12.