УДОСКОНАЛЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ :

Краткое описание

ВСТУП
РОЗДІЛ І Теоретичні засади формування сучасного корпоративного управління
1.1. Засадничі принципи формування сучасного корпоративного управління
1.2. Формування мережевих моделей корпоративного управління
1.3. Корпоративний контроль у формуванні альтернативних моделей корпоративного управління
Висновки до І розділу
РОЗДІЛ ІІ Сучасні тенденції формування національного корпоративного управління з урахуванням міжнародного досвіду
2.1. Інституційна структура розвитку корпоративного сектору економіки в Україні
2.2. Специфіка функціонування корпоративного управління на українських та закордонних підприємствах з державною участю
2.3. Еволюція національного корпоративного управління в контексті світових тенденцій
Висновки до ІІ розділу
РОЗДІЛ ІІІ Наближення національних стандартів корпоративного управління до стандартів ЄС
3.1. Імплементація міжнародних стандартів розкриття інформації в українських корпораціях як умова їх інтеграції в світовий корпоративний простір
3.2. Перевірка гіпотези взаємозв'язку між концентрацією акціонерного капіталу та ефективністю корпоративного управління
3.3. Інкорпорування міжнародних стандартів корпоративного управління та стандартів ЄС в українську практику
Висновки до ІІІ розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. За умов ринкового господарювання в розвитку економіки країни важливу роль відіграють корпоративні форми організації господарської діяльності підприємств: акціонерні товариства різних типів, концерни, холдинги, промислово-фінансові групи, інтегровано-корпоративні об’єднання.
Світова практика переконує, що тільки з розвитком національного корпоративного сектору економіки, і зокрема акціонерних товариств, акумулюються значні обсяги інвестиційних ресурсів у національній економіці. Саме корпоративне управління та акціонерний капітал становлять важливу складову ефективної інтеграції суб’єктів господарювання в міжнародну економіку. Тому вивчення світового досвіду і практики корпоративного управління є актуальним для українських корпорацій у контексті їхнього входження у світовий економічний простір.
Однак сьогодні через національну специфіку корпоративного управління така форма господарювання виконує в економіці України не характерну для світової практики функцію – залучення ресурсів та забезпечення участі зацікавлених фізичних і юридичних осіб у корпоративному управлінні на основі рішень, які ухвалюються колективно, а функцію перерозподілу власності та встановлення контролю над підприємствами.
Світовий досвід у сфері корпоративного управління висвітлено в працях Ансоффа, Ф. Лопез, Р. Ла Порту, Т. Пітерса, Д. Кея, А. Силберстона, А. Шлейфера, О. Вільямсона, Р. Коуза, Т. Еггертссона, Д. Кортена, А. Алчіана, Г. Демсеца, М. Дженсена, У. Меклінга, Ф. Лопеса-де-Силанеса, Дж. Нівета, Дж. Стігліца, С. Соссьє, Дж. Колемана, А. Демб, Ф. Нойбауера, Р. Раяна, Л. Зінгалеса, С. Пішпека, С. Лемма, М. Роу, Е. Стернберга, А. Берлі, Г. Мінза, П. Друкера, Ю. Фама, М. Дженсена, Дж. Коулмена та інших зарубіжних дослідників даної проблеми. Проте праці цих учених здебільшого стосуються побудови ієрархізованої моделі корпоративного управління, майже відсутні дослідження, які охоплюють віртуальні організаційні форми з їхньою неієрархізованою організаційно-управлінською моделлю корпоративного управління.
Питання національного корпоративного управління досліджували вітчизняні вчені Є. Бойко, М. Вінник, А. Гальчинський, В. Геєць, В Голіков, В. Гриньова, В. Гуменюк, С. Давимука, М. Долішній, І. Жадан, М. Зверяков, С. Злупко, В. Євтушевський, А. Клепач, М. Козоріз, В. Корнєв, І. Крюкова, О. Мендрул, В. Міщенко, О. Мозговий, С. Мочерний, С. Науменкова, В. Нечаєв, Є. Палига, Є. Панченко, Л. Пащенко, В. Пономаренко, А. Пушкар, А. Сірко, В. Щербина.
Водночас слід наголосити, що досі не проведено комплексного дослідження механізмів удосконалення корпоративного управління, особливо в національній трансформаційній економіці з її стаціонарною ієрархізованою формою корпоративного управління.
Вивчення наукової літератури, яка обґрунтовує методологію та методику дослідження корпоративного управління, свідчить про відсутність комплексних досліджень у цій сфері стосовно умов мережевої економіки, мережевих організаційних форм та віртуальних корпоративних об’єднань. Недостатньо вивчено проблемні питання розробки ефективних механізмів та інститутів управління державними корпоративними правами та майновими частками, участі держави в корпоративному управлінні в українських акціонерних товариствах у цілому.
Крім того, низка досі не вирішених теоретико-методологічних питань постала в процесі формування національного корпоративного управління за період ринкових трансформацій. Корпоративне управління розглядається, як правило, без урахування світових тенденцій, що мають місце в побудові нових організаційних мережевих форм управління. Такий підхід не дає змоги визначити перспективи подальшого розвитку корпоративного управління за умов глобалізації та зростання масштабів мережевої економіки.
Усе це зумовлює необхідність проведення глибокого наукового аналізу корпоративного управління та визначення напрямів удосконалення національного корпоративного управління з урахуванням світового досвіду та сучасних тенденцій .
Обґрунтуванню шляхів розв’язання окреслених проблем, визначенню механізмів формування ефективнішої національної практики корпоративного управління в акціонерних товариствах усіх форм власності, що є складовою частиною вирішення комплексного завдання відпрацювання ринкових механізмів для економіки України, а також питанню формування національної моделі корпоративного управління, яка б відповідала національним стратегічним вимогам побудови розвинутого й адаптованого до європейського правового поля, до вимог інституційних інвесторів акціонерного сектору економіки, а також світовим тенденціям у галузі корпоративного управління, і присвячується дане дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до програм наукових досліджень кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Механізм взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації № 01БФ048-01) та “Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір” (номер державної реєстрації № 06БФ048-06), які є складовою наукових досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (2001—2005 рр.) і “Наукові проблеми сталого розвитку України” (2006—2010 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення національної моделі корпоративного управління в контексті світових тенденцій побудови нових організаційно-управлінських форм. Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які слід вирішити:
• узагальнити світову практику та моделі корпоративного управління для проведення класифікації основних економічних умов і виокремлення найбільш істотних чинників, що впливають на ефективність сучасного корпоративного управління;
• визначити світові тенденції в системі корпоративного управління в рамках розвитку інформаційного суспільства для дослідження впливу мережевої економіки та простору віртуалізації на сучасні ієрархізовані моделі корпоративного управління;
• проаналізувати еволюцію національної моделі корпоративного управління і виокремити характерні для неї риси, що дасть змогу з’ясувати місце української моделі корпоративного управління серед світових з урахуванням сучасних тенденцій;
• дослідити позитивні та негативні фактори в системі корпоративного управління в Україні, що впливають на становлення національної моделі корпоративного управління, для визначення основних напрямів удосконалення корпоративного управління та методів реалізації цих напрямів;
• визначити напрями оптимізації національного регулювання у формуванні ефективної системи корпоративного управління в контексті проаналізованого світового досвіду та досвіду країн ЄС, що дасть змогу українським акціонерним товариствам увійти в світовий економічний простір;
• розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання в системі корпоративного управління з урахуванням євроінтеграційних процесів в Україні. Визначені завдання дають змогу окреслити предмет і об’єкт дисертаційного дослідження.
Об’єктом дослідження є сучасні моделі корпоративного управління в закордонних корпораціях, світовий досвід та тенденції в галузі корпоративного управління, мережеві корпорації з їхніми неієрархізованими управлінськими моделями та українські корпорації.
Предметом дослідження є організаційно-економічні і соціально-економічні аспекти, форми та механізми корпоративного управління.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використано такі методи дослідження: в першому розділі – систематизації та узагальнення (для визначення основних детермінантів сучасного корпоративного управління), наукової абстракції та синтезу (для дослідження впливу глобальної мережевої економіки та простору віртуалізації на сучасні ієрархізовані моделі корпоративного управління), порівняльного аналізу (для ідентифікації ефективності сучасного корпоративного управління з урахуванням фактору концентрації корпоративної власності); в другому розділі – факторний та структурно-логічний (для визначення інституційної структури розвитку національного корпоративного сектору економіки), порівняльний аналіз, емпіричні та статистичні методи (для дослідження специфіки функціонування корпоративного управління на українських та закордонних підприємствах з державною участю), метод соціологічних досліджень (для аналізу еволюції національного корпоративного управління); в третьому розділі – економіко-математичне моделювання (для побудови моделі прозорості компанії та зростання доходів акціонерів), регресійно-кореляційний аналіз (для перевірки гіпотези про взаємозв’язок між концентрацією акціонерного капіталу та ефективністю корпоративного управління), загальнонаукові методи узагальнення (для обґрунтування альтернатив інкорпорування міжнародних стандартів корпоративного управління в національну практику); графічний і табличний (для подання результатів дослідження).
Інформаційною базою дослідження стали широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, фактологічна та статистична інформація державних органів влади, експертні оцінки, результати наукових досліджень “Института экономики переходного периода” РФ, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, комісій ООН (UNCTAD), МВФ, ОЕСР, інформаційні матеріали ряду міжнародних асоціацій, національних та зарубіжних дослідних і рейтингових агентств, аналітичні та статистичні доповіді на електронних носіях.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень, методів дослідження і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в національних акціонерних товариствах усіх форм власності з урахуванням світових тенденцій. Найбільш суттєвими науковими результатами, які відображають наукову новизну дослідження та особистий внесок здобувача в розробку проблеми, є:
вперше:
• запропоновано авторське трактування корпоративного управління як системи заходів і правил, спрямованих на узгодження інтересів власників підприємства й акціонерів, з одного боку, і підвищення ефективності функціонування підприємства на основі посилення результативності взаємозв'язку між радою директорів (наглядовою радою) і професійним менеджментом, що забезпечує економічну ефективність роботи акціонерного товариства, з іншого боку. Така система дає змогу побудувати раціональні взаємозв'язки між різними органами корпоративного управління;
• досліджено вплив глобальної мережевої економіки та простору віртуалізації на сучасні ієрархізовані моделі корпоративного управління, що є причиною створення нових віртуальних організаційно-управлінських форм, які вже сьогодні використовуються провідними мережевими корпораціями в рамках горизонтальних економічних структур;
• запропоновано авторське трактування нової форми віртуального корпоративного об’єднання – «віртуальної корпорації», під якою слід розуміти тимчасову форму добровільної кооперації кількох незалежних партнерів, що завдяки оптимізації системи управління та виробництва благ, відсутності інституційних та структурних обмежень, широким можливостям сучасного аутсорсингу забезпечує більшу економічну ефективність такого корпоративного об’єднання;
• введено фактор ненульової та неоднорідної інформаційної проникності економічного середовища у теоретичну конструкцію корпоративного управління, що дає підстави говорити про створення нової форми корпоративного управління – «економіки прямих рівноправних зв’язків» (ЕПРЗ). Засобом моделювання та інструментом дослідження цієї форми корпоративного управління був агентський підхід до моделювання економіки (agent-based computational economics);
• здійснено кореляційно-регресійний аналіз залежності між концентрацією акціонерного капіталу в провідних українських корпораціях та їхньою капіталізацією, що дало змогу обґрунтувати залежність між конфігурацією власності та ефективністю корпоративного управління та визначити оптимальні пакети акцій для мінімізації управлінських витрат;
удосконалено:
• класифікацію економічних умов та найбільш істотних чинників, що впливають на ефективність сучасного корпоративного управління, з урахуванням фактору концентрації корпоративної власності для встановлення еволюціонування дисперсних та концентрованих структур власності й притаманних їм форм управління;
• схему визначення типу української моделі корпоративного управління з урахуванням фактору концентрації корпоративної власності відносно домінуючих світових моделей, що дало змогу обґрунтувати перспективну еволюцію функціональних моделей національних корпорацій з концентрованих структур власності в напрямі дисперсних;
• форми і методи покращення фінансової звітності акціонерних товариств за рахунок забезпечення на українських підприємствах інформаційної відкритості та прозорості у відповідності до міжнародних стандартів і з урахуванням уже наявних концептуальних моделей та теорій в системі корпоративного управління, що створить сприятливі умови для діяльності вітчизняних підприємств за кордоном і дасть змогу залучити додаткові інвестиції в українську економіку;
дістали подальший розвиток:
• методологічні підходи до аналізу господарської діяльності закордонних підприємств, у яких держава бере участь у корпоративному управлінні, маючи на меті не тільки ефективну реалізацію своїх публічних функцій, а й збереження регулятивної ролі виключно економічними методами, що є особливо актуальним для України, де державні корпоративні права займають питому вагу в національному корпоративному секторі;
• існуючі форми застосування досвіду країн ЄС у формуванні ефективної системи корпоративного управління в Україні, що дає змогу кожному підприємству з урахуванням специфіки його економічних завдань та на основі використання внутрішніх корпоративних кодексів створити свою ефективну систему корпоративного управління, увійти в міжнародний корпоративний простір.
Наукове та практичне значення одержаних результатів. Головні положення й висновки дисертаційної праці можуть бути використані для вдосконалення механізмів корпоративного управління в українських акціонерних товариствах усіх форм власності, зокрема з державною участю. Основні теоретичні положення щодо суті сучасного корпоративного управління, чинників, що впливають на якість корпоративного управління та організаційну побудову, можуть бути реалізовані в акціонерних товариствах з урахуванням специфіки кожного підприємства.
На загальнодержавному рівні висновки дисертаційного дослідження було використано для формування рекомендацій та пропозицій стосовно розширення та підвищення ефективності державної участі в системі корпоративного управління, для подальшого впровадження у практичну роботу Міністерства праці та соціальної політики України (довідка № 272/0/22-07 від 16.10.2007).
Результати дослідження що стосуються оптимізації роботи наглядових рад та формування оптимальної конфігурації акціонерної власності використано в роботі акціонерного банку АБ «Синтез» (довідка № 2717/01 від 16.10.2007).
Основні положення дисертаційної роботи впроваджено в навчально-методичну діяльність кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при розробці програм, методичного забезпечення та викладання дисциплін “Світова економіка”, “Міжнародні економічні відносини” та “Перехідні економічні системи” (довідка про впровадження № 048/11-140 від 20.10.2007).
Результати й положення дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні у вищих навчальних закладах курсів “Основи економічної теорії”, “Макроекономіка”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно проведеною роботою, викладені в ній теоретичні й методологічні напрацювання та практичні результати отримані автором і належать йому особисто. Основні положення дисертації дістали відображення у низці авторських публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 10 науково-практичних конференціях, зокрема: “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, жовтень 2004 р.); “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, березень 2005 р.); “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, жовтень 2005 р.); “Інвестиції ХХІ століття в контексті ООН ЦРТ. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку в Україні” (Умань, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, червень 2006 р.); “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Наукове товариство студентів та аспірантів, березень 2007 р.); “Діяльність суб’єктів господарювання в контексті євроінтеграції” (Рівне, Національний університет водного господарства та природокористування, квітень 2007 р.); “Фінансові ресурси геоекономічного розвитку” (“Круглий стіл”. Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академія наук вищої школи України, квітень 2007 р.); “Європейський союз в системі геоекономічних координат” (“Круглий стіл”. Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академія наук вищої школи України, Українська асоціація економістів-міжнародників, травень 2007 р.); “Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти” (Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі, травень 2007 р.); “Економіка США як локомотив та барометр світового господарського поступу” (“Круглий стіл”. Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академія наук вищої школи України, Українська асоціація економістів-міжнародників, червень 2007 р.); “Інвестиції ХХІ століття: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку” (Умань, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, червень 2007 р.); “Построение информационного общества: ресурсы и технологии” (Киев, Украинский институт научно-технической и экономической информации, июнь 2007 г.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 7 наукових публікаціях, вміщених у наукових журналах і фахових наукових виданнях, які відповідають перелікові фахових наукових видань, затвердженому ВАК України: загальний обсяг публікацій —2,8 друк. арк., у тому числі 5 одноособових статей – 2,5 друк. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 221 сторінках, з яких основний текст займає 190 сторінок. Дослідження містить 26 таблиць (з яких 10 у додатках) та 22 рисунки (з яких 4 у додатках). Список використаних джерел (на 17 сторінках) налічує 206 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та практичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в Україні в корпоративних структурах усіх форм власності з використанням світового досвіду. На основі проведеного дослідження автор дійшов таких висновків.
1. Процеси конвергенції національних моделей корпоративного управління посилилися внаслідок зростаючої інтеграції фінансових ринків, глобалізації товарних ринків, тенденції до зближення правових та інституційних норм, а головне – завдяки формуванню відкритого інформаційного суспільства та фактору мережевої економіки.
2. Аналіз формування мережевої організаційної структури в рамках інституційної конвергенції показав, що зміни форм компаній зумовлюють і зміну способів корпоративного управління. Нові риси «мережевої корпорації XXI століття» матимуть багато спільного з моделлю корпоративного управління американських транснаціональних корпорацій. Виникнення «віртуальних» корпорацій з їхніми мережевими стандартами управління, що не матимуть кордонів, приведуть до змін у світовій економіці, законодавчій та нормативній базі корпоративного управління.
3. З огляду на загальносвітові тенденції можна констатувати, що вибудовування оптимальної моделі корпоративного управління в Україні полягає не в запозиченні англосаксонської чи континентальної європейської моделі та імплементації позитивних рис цих моделей у національне законодавство, а в розвитку мережевих стандартів та інформаційних технологій у галузі корпоративного управління. Ідеться про формування не стаціонарних, а альтернативних динамічних моделей, які самі знаходитимуть оптимальні режими в рамках мережевої економіки з урахуванням фундаментального фактору концентрації власності.
4. Порівняльний аналіз ефективності альтернативних моделей корпоративного управління в рамках концентрації власності показав, що немає форм організації корпорації, які б володіли абсолютною перевагою перед іншими. Проте форма концентрації власності, притаманна англосаксонській моделі, може давати кращі результати за умов сучасної глобальної економіки. Розвиток економіки останніх десятиріч свідчить, що певна конвергенція інших моделей у напрямі англосаксонської відбувається й у формах концентрації власності. Під впливом глобальної конкуренції країнам з іншим устроєм корпоративного сектору все частіше доводиться запозичувати ті чи інші елементи та інкорпорувати їх у свої інституційні системи.
5. При розробці положень щодо впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління та стандартів ЄС в українських акціонерних товариствах доведено, що оптимальнішим шляхом удосконалення системи корпоративного управління є встановлення жорсткого зв’язку між ринковим інфорсментом та внутрішніми інструментами корпоративного управління, ніж введення суворих законодавчих вимог, які роблять режим стаціонарним і не дають національним корпораціям змоги динамічно реагувати на світові тенденції.
6. Відповідно до розглянутих критеріїв зрілості, визначених відносно інституційного оточення в цілому, створені національні інституції не можна визнати зрілими, проте перший етап інституційного розвитку пройдено. Ключовим довгостроковим завданням є забезпечення стійкості створеного інституційного оточення. Інше принципове завдання полягає в забезпеченні адаптивності створених інституцій, тобто спроможності оперативно й адекватно реагувати на зміни економічних реалій.
7. Трактування теоретичної моделі «принципал-власник та агент-менеджер», запропонованої в рамках неоінституційної теорії та теорії агентських відносин у західних корпораціях, має зазнати суттєвих змін відповідно до сучасних українських економічних умов. Більшість конфліктів корпоративного управління переходить у площину відносин між менеджерами як контролюючими акціонерами (або контролюючими акціонерами, в тому числі як менеджерами) та всіма іншими акціонерами (в нашому випадку міноритарними акціонерами).
8. В українських акціонерних товариствах непрозорість структури власності та корпоративного управління призводить до того, що залучення професійного топ-менеджменту принципово неможливе і оперативне управління здійснюють великі власники. У взаєминах контролюючих акціонерів і менеджерів, що в українській моделі корпоративного управління є одним суб’єктом, проблема двостороннього моніторингу знімається. Агентська проблема заміщується проблемами делегування повноважень, передачі управління та інфорсменту. Цей негативний фактор підсилює нелінійність зв'язку між концентрацією власності й капіталізацією, що зумовлено взаєминами між контролюючими і міноритарними акціонерами. Приватні вигоди від контролю можуть підштовхувати агентів, які його мають у своєму розпорядженні, до соціально неоптимальної поведінки. Вони можуть бути орієнтовані не стільки на підвищення ринкової вартості компанії та вдосконалення корпоративного управління, скільки на експропріацію власності міноритарних акціонерів (через відведення активів, відмову від виплати дивідендів, маніпуляції з цінами і т.д.).
9. Правила розкриття інформації й звітності, характерні для українського корпоративного управління, не забезпечують належної фінансової прозорості. Тим часом саме своєчасне і повне розкриття достовірної фінансової інформації безпосередньо впливає на оцінку реального фінансово-господарського стану підприємства акціонерами та іншими інвесторами. В більшості зарубіжних країн з метою підготовки високоякісної фінансової інформації (звітності) використовуються Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Актуальність переходу українського корпоративного управління на МСФЗ диктується такими міркуваннями: міжнародні стандарти дають змогу отримати більш повну інформацію про управління підприємствами, проводити зіставлення з аналогічними іноземними підприємствами; всі європейські компанії, акції яких котируються на біржах, з 2005 р. повинні були перейти на складання звітності на основі МСФЗ. У цьому зв'язку перехід українських підприємств до застосування МСФЗ сприятиме не тільки загальному підвищенню якості публічної інформації та інформаційної прозорості, а й входженню українських акціонерних компаній у єдиний міжнародний ринок капіталу.
10. Позитивним фактором удосконалення корпоративного управління в Україні має стїати використання досвіду наднаціонального регулювання корпоративного управління у країнах ЄС. Актуальні завдання реформування українського законодавства в галузі корпоративного управління та акціонерних товариств, безперечно, мають багато спільного з поточними завданнями відповідної реформи в ЄС. Це стосується таких сфер, як злиття та поглинання, контроль за великими угодами щодо акціонерного капіталу, афілійовані структури, бенефіціарні володіння, банкрутства, збереження участі держави в корпоративному управлінні. Відповідні новації, що містяться в актах ЄС, слід інкорпорувати в українську практику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – Москва.: Прогресс, 1985. – С. 173-212.
2. Актуальные проблемы корпоративного управления. Сборник статей под редакцией Захарова А.В. Юридический дом. М., 2003. – С. 27-58.
3. Алексєєв А., Архангельський Ю. Складові економічного реформування в Україні // Економіка України. – 2002. – № 4. – С. 59-64.
4. Алчиан А., Демсец Г. Производство, стоимость информации и экономическая организация. Вехи экономической мысли. – СПб.: Экономическая школа, 2003. – С. 291-302.
5. Аоки М., Кима Х. Корпоративное управление в переходных экономиках. Инсайдерский контроль и роль банков. – Санкт-Петербург.: ГИПК «Лениздат», 1997. – С. 558.
6. Бальцерович Л. Социализм, капитализм, трансформация: очерки на рубеже эпох. – Москва.: Наука, Издптельство УРАО, 1999. – С. 273-320.
7. Бартон Т., Шенкир У., Уокер П. Комплексный подход к риск-менеджменту. – Москва.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – С. 71-98.
8. Баюра Д. Поглощения компаний // Инвестиционная газета. – 2003. – № 24-25. – С. 7-9.
9. Беликов И. Зарубежный опыт: стандарты и нормы // Журнал для акционеров. – 2000. – № 9. – С. 9-20.
10. Бухвалов А. В. Теория фирмы и теория корпоративного управления // Вестник С.-Петербургского ун-та. Сер. Менеджмент. – 2004. – № 4. – С. 99–117.
11. Бухвалов А. В., Ильина Ю. Б., Бандалюк О.В. Электронное корпоративное управление и проблемы раскрытия информации: сравнительное пилотное исследование. Научные доклады № 23 (R) – СПб.: НИИ менеджмента СПбГУ, 2006. – С. 12-13.
12. Вайбер Р. Эмпирические законы сетевой экономики // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – № 3. – С 24 –28.
13. Висновки за результатами аналізу виконання Державного бюджету України за девять місяців 2004 року. – К.: Рахункова палата України, 2004. – Випуск 20. – С. 20-31.
14. Висновки про виконання Державного бюджету України та використання бюджетних коштів за 2003 рік. – К.: Рахункова палата України, 2004. – Випуск 8. – С. 73.
15. Висновки про виконання Державного бюджету України та використання бюджетних коштів за 2003 рік. – К.: Рахункова палата України, 2004. – Випуск 8. – С. 73.
16. Газин Г. Корпоративное управление в России: реальное конкурентное преимущество // Вестник McKinsey. – 2005. - № 3. – С. 8.
17. Гальчинський А. С. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. Київ.: Українські пропілеї, 2001. – С.320с.
18. Гальчинський Анатолій. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти. – Київ.: Либідь, 2006. – С. 195-202.
19. Гега П. Т. Порівняльний аналіз інституту банкрутства (окремі країни світу та Україна) // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – Київ, 2004. – № 9. – С. 128–138.
20. Геєць В.М. Економіка України: моделі реформування, зміна структури та прогноз розвитку. – К.: ІДУС, 1993. – С. 81-120.
21. Гостева Л. Н. Международные стандарты финансовой отчетности: Учебное пособие. – М.: Юнити, 2005. – С. 23-71.
22. Грузинов В. П. Экономика предприятия. – Москва.: ЮНИТИ, 2003. – С. 654-752.
23. Гуревич Г.С, Рохмистров СН. Корпоративное управление: истоки становления в России. - М.: Гранд Форум, 2004. – С. 101-133.
24. Демб А., Нойбауер Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з парадоксами. – Київ.: Основи, 1997. – С. 18-22.
25. Дженсен М., Меклинг У. Теория фирмы: поведение менеджеров, агентские издержки и структура собственности // Вестник С._Петербургского ун-та. Сер. Менеджмент. – 2004. – № 4. – С.118–119.
26. Достанко П. Корпоративизм, рыночная активность и культура управления // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – №4. – С. 87-92.
27. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке. – СПб.: Вильям, 2000. – С. 51-58.
28. Дубовицкая Е. Европейское корпоративное право. – Москва.: Волтерс Клувер, 2004. – С. 57-83.
29. Дэвид К. Когда корпорации правят миром. – СПб.: ВиТ-принт, 2004. – С.16-98.
30. Закон України “Про господарські товариства” №1576 від 19.09.1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. С. 47-81.
31. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2005 рік. – К.: ДКЦПФР, 2006. – 147 с.
32. Іванов М. Приватизація державної власності // Економіка України. – 2001. – №4. – С. 23-30.
33. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Великобритании. – Киев.: Юстиниан, 2003. – С. 28-32.
34. Колесов Н., Лоскутов В. Асоциальная форма акционерной собственности // Экономист. – 2005. – №9. – С. 49-54.
35. Концепція корпоративно-дивідендної політики держави, схвалено ФДМУ від 05 травня 2001р. №9 // Цінні папери України. – 2001. – №23. – С. 9-12.
36. Корнеев С. В.. Холдинги в государстве: проблемы, прогнозы, решения // Корпоративные Системы. – 2005. – № 1. – С. 23-29.
37. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – Москва.: Дело, 1993. – С. 63-125.
38. Кочетков Г. Б., Супян С.Н. Корпорация – американская модель. – СПб.: Питер, 2005. – С. 320.
39. Крючкова І.В. Ринкові трансформації постсоціалістичної економіки і макроструктурні зрушення в Україні // Національна безпека і оборона. – 2003. – № 4. –С.10-14.
40. Кукура СП. Теория корпоративного управления. – М., Экономика, 2004. – С. 23-51.
41. Ла Порта Р., Лопес-де-Силанес Ф., Шлейфер А. Корпора-тивная собственность в различных странах мира // Российский журнал менеджмента. – 2005. – № 3. – С. 97–98.
42. Мазур И. И. Корпоративный менеджмент: Справочник для профессионалов. – Москва.: Высшая школа, 2003. – С. 1038.
43. Макарова О. А. Корпоративное право. – Москва., Волтерс Клувер, 2005. – С. 37.
44. Масютин С.А. Механизмы корпоративного управления. – М.: Финстатинформ, 2002 – С 155- 211.
45. Менар К. Экономика трансакционных издержек: от теоремы Коуза до эмпирических исследований. – М.: ИНФРА-М, 2005. – С. 113-151.
46. Мерриден Т. Бизнес путь: Nokia. Секреты успеха самой быстроразвивающейся компании в мире. – СПб.: Издательство Крылов, 2003. – С. 192.
47. Мильнер Б. З. Теория организации: Учебник. – Москва.: ИНФА-М, 2002. – С. 480.
48. Міжнародні та національні стандарти корпоративного управління (збірник кодексів та принципів). – К.: Міжнародна фінансова корпорація, 2002. – С. 220-247.
49. Могилевский С.Д. Акционерные общества. – Москва.: Дело, 2000. – С. 560.
50. Нельсон Р., Уинтер С.Эволюционная теория экономических изменений. – М.: Дело, 2002. – С. 336-391.
51. Нестор С. Корпоративне управління і роль організації економічного співробництва та розвитку // Бюлетень з корпоративного управління. Інформаційний вісник проекту МФК “Корпоративне управління в Україні”. – 2000. – №9. – С. 10-13.
52. Нуреев P. M., Латов Ю. В. Институционализм в новой экономической истории. Институциональная экономика. – Москва.: ИНФРА-М, 2005. – С. 279-280.
53. Олейпик A. H. Институциональные ловушки постприватизационного периода в России. Институциональная экономика. – Москва.: ИНФРА-М, 2005. – С. 10.
54. Осипенко О. Сущность и основные типы корпоративных конфликтов // Вопросы экономики. – 2003. – № 8. – С.66-75.
55. Панченко Є.Г. Взаємодія ради директорів та менеджменту корпорацій: вітчизняний та зарубіжний досвід // Актуальні проблеми корпоративного управління в Україні: Збірник наукових праць. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 98 – 101
56. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент: Навчальний методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ.: КНЕУ, 2004. – С. 391-468.
57. Пасечник Т. А. Акционерный капитал в интегрированных корпоративных структурах Украины: Диссертация канд.економ.наук: 08.06.01/ Пасечник Татьяна Александровна. – О., 2004. — С. 34-92.
58. Патюрель Р. Создание сетевых организационных структур // Проблемы теории и практики управления. – 1997. – №3. – С. 43-57.
59. Пишпек С. Об эффективном управлении корпоративной собственностью // Экономика Украины. – 2000. – № 4. – С. 86-88.
60. Поважний О. С. Фактори формування національної моделі корпоративного управління // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2001. – №3. – С. 33-37.
61. Порівняльна таблиця до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства). ВРУ., № 1129 від 18.10.2006р.
62. Принципи корпоративного управління затверджені рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 203 року № 571.
63. Приходина Ю. А. От качества корпоративного управления – к инвестиционной привлекательности компаний // Право и экономика. – 2003. – № 5. – С. 5-7.
64. Проект Закону України “Про акціонерні товариства” доопрацьований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.08.2006р. №30844/0/1-06 з метою його подальшого внесення на розгляд Верховної Ради України.
65. Радыгин А. Д., Энтов Р. М., Абрамов А. Е., Межераупс И. В., Мальгинов Г. Н., Сизов А. В., Шмелева Н. А. Внешние механизмы корпоративного управления: некоторые прикладные проблемы. – Москва.: ИЭПП, 2007. – С. 37.
66. Радыгин А. Д., Энтов Р. М., Гонтмахер А. Е., Межераупс И. В. Экономико-правовые факторы и ограничения в становлении моделей корпоративного управления. – Москва.: ИЭПП, 2004. – С. 13.
67. Радыгин А. Корпоративное управление: ограничения, противоречия и особенности регулирования // Проблемы теории и практики управления. – 2004. – №2. – С. 94-95.
68. Радыгин А., Энтов Р., Мальгинов Г. и др.: Трансформация отношений собственности: сравнительный анализ российских регионов и общие проблемы становления новой системы прав собственности в России. – Москва.: ИЭПП, 2002. – С.23-48.
69. Розенберг Н., Бирдцелл Л. Как Запад стал богатым. Экономическое преобразование индустриального мира. – Новосибирск.: Экор, 1996. – С. 38-72.
70. Русак Д. М.: Вплив інформаційного суспільства на сучасні моделі корпоративного управління // Тезисы докладов и информационные материалы ХII Международной научно-практической конференции: «Построение информационного общества: ресурсы и технологии» (6-7 июня 2007 года). Киев: УкрІНТЕІ, 2007. – С. 111 – 115.
71. Русак Д. М.: Актуальність державної участі в системі корпоративного управління та контролю // Збірник наукових праць. Випуск 48. К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – 2006. – С. 255-279.
72. Русак Д. М.: Новітні тенденції сучасного розвитку корпоративного управління // Збірник наукових праць. Випуск 51. К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – 2007. – С. 113-121.
73. Русак Д. М.: Соціально-економічний аспект державної участі в корпоративному управлінні виробництвом // Збірник наукових праць. Випуск 50. К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. –2006. – С. 221-233.
74. Русак Д. М.: Особливості мережевих організаційних структур управління підприємством // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 66 частина 1 (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин , —2007г. — С. 217 – 219.
75. Русак Д. М.: Впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління та стандартів ЄС у господарську діяльність національних акціонерних товариств // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 71 частина 2 (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин , —2007 р. — С. 223 – 229.
76. Соссье С. Теория оптимального контракта: моделировании контрактных отношений. – Москва.: ИНФРА-М, 2005. – С. 157-160.
77. Старовойтов М. Акционерная собственность и корпоративные отношения// Вопросы экономики. – 2001. – №5. – С.61-72.
78. Тарасов В. Причины возникновения и особенности организации предприятия нового типа // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – №4. – С. 45-56.
79. Тоффлер О. Метаморфозы власти. Москва.: Издательство АСТ, 2001. – С. 517 – 584.
80. Тоффлер Э. Третья волна. – Москва.: Издательство АСТ, 1999. – С. 276 – 277.
81. Третьяков М. Конвергенция моделей корпоративного управления // Вопросы экономики. – 2004. – № 1. – С. 129–146.
82. Уильямсон О. Экономические институты капитализма: фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация. – Санкт-Петербург.: ГИПК «Лениздат», 1996. – С. 38-56.
83. Україна у цифрах у 2004 році: Корот. стат. довідник / Державний комітет статистики України; За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2005.
84. Уманців Г.В. Холдингові компанії та фінансово-промислові групи – К.:ВІРА-Альтерпрес, 2002. – С. 429.
85. Уроки краха компании “Энрон”. (Сводный реферат) / Социальные и гуманитарные науки: Отечественная и зарубежная литература. Сер. 2. Экономика: РЖ/РАН ИПИОП. Центр социал. научн.- информ. исслед. отд. экономики. – М., 2003. – С. 36.
86. Федосова Г. Акционирование. Анализ и прогнозы // Финансовая консультация. – 2002. – №15. – С.9-15.
87. Фрідман Р., Рапачинський А. Приватизація у Східній Європі: чи всі можливості держави вичерпано? – К.: Основи, 1995. – С. 239-256.
88. Хайд А. Корпоративное управление в Европе // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 4. – С. 23.
89. Хайнрих Р.П. Корпоративное управление: Взаимодополняющие элементы системы // Социальные и гуманитарные науки: Отечественная и зарубежная литература. Сер. 2. Экономика: РЖ/РАП ИПИОН. Центр социал. научн. - информ. исслед. отд. экономики. – М., 2004. – №1. – С. 92-99.
90. Хорошилов К. Олигархи объединяются для покупки «Криворожстали» // Деловая Столица. – 2004. – №16. – С. 16-17.
91. Храброва И. А. Корпоративное управление:вопросы управления. – Москва.: «Альпина», 2000. – С. 196-198с.
92. Чуб Б. А. Диверсифицированные корпорации в современной экономике России. – Москва.: БУКВИЦА, 2000. – С. 84.
93. Шамхалов Ф. И. Теория государственного управления. – Москва.: Экономика, 2002. – С. 17-41.
94. Шаститко А. Е. Неполные контракты: проблемы определения и моделирования// Вопросы экономики. – 2001. – № 6. – С. 80-99.
95. Шиян Н. І. Державне регулювання економіки. – Харків.: ХНАУ, 2005. –C. 341-372.
96. Шпотов Б. Корпоративное управление в 20 веке: история и перспективы// Проблемы теории и практики управления. – 2000. – №1. – С. 29.
97. Эггертссон Т. Экономическое поведение и институты. – Москва.: Дело, 2001. – С. 55.
98. Экономика Китая. – Пекин.: Межконтинентальное издательство Китая, 2005. – С. 190-193.
99. Юданов Ю. Европейские корпорации в условиях глобализации // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 11. – С. 66–74.
100. Явлинский Г. Периферийный капитализм. – Москва.: Интеграл-Информ, 2003. – С. 43 – 68.
101. Яковлев А. Спрос на право в сфере корпоративного управления: эволюция стратегий экономических агентов // Вопросы экономики. – 2003. – №4. – С. 38-39.
102. Adam C., Cavendish W. Adjusting privatization: Case studies from developing countries. – London.: James Currey, 1992. – P. 43-71.
103. Aluchna M. Corporate Governance in Transition Economies: Evidence from Poland // International Seminar on Japanese Management: Practical Tools for Industries and Companies. – Warsaw (Poland), 2003. – P.226-234.
104. Andreff W., Kalyuzhnova Y. Privatization and Structural Change in Transition Economies. – London.: Palgrave, 2003. – P. 78-82.
105. Arrow K. Economic Transition: Speed and Scope // Journal of Institutional and Theoretical Economics. – 2000. – Vol. 156. – P. 9–18.
106. Becht M., Bolton P., Roell A. Corporate Governance and Control. – In: Constantinides G., Harris M., Stulz R., еds. Handbook of Economics of Finance. North-Holland, 2002. – P. 71-93.
107. Bergluf Е., von Thadden E.-L. The Changing Софога1е Paradigm: Implications for Developing and Transition Economies //Annual World Bank Conference on Development Economics (1999). – Washington, 2000. – P. 153-154.
108. Berle A., Means G. The Modern Corporation and Private Property. – N. Y.: Macmillan, 1939. – P. 37-39.
109. Biallas D. Korruption in Deutschland – kein “Herbeigeschriebenes Problem” // IFO-Schnelldienst. – Munchen, 2002. – №11. – S. 7.
110. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: End of Millenium. – Oxford, UK; Cambridge, MA: Blackwell Blackwell Publ., 1998. – P. 270.
111. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Rise of the Network Society. – Oxford, UK; Cambridge, MA: Blackwell Blackwell Publ., 1996. – P. 340.
112. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Power of Identity. – Oxford, UK; Cambridge, MA: Blackwell Blackwell Publ., 1997. – P. 196.
113. Coleman J. Foundations of Social Theory. – Cambridge: Belknap-Harvard University Press, 1990. – P. 69-70.
114. Coombes P., Watson M. Three surveys on corporate governance // The McKinsey Quarterly. – 2000. – № 4. – P. 17-31.
115. Demb A., Neubauer F. The Corporate Board: Confronting the Paradoxes// Long Range Planning. – 1992. – Vol. 25, № 3. – P. 9-53.
116. Demsetz H. The Firm in Economic Theory: A Quiet Revolution // American Economic Review. – 1997. – V. 87 (2). – Р. 426.
117. Djankov S., Glaeser E., La Porta R., Lopes-de-Silanes F., Shleifer A. The New Comparative Economics // Journal of Comparative Economics. – 2003. – Vol. 31. – P. 217-231
118. Estrin S., Wright M. Corporate Governance in the Former Soviet Union // Journal of Comparative Economics. – 1999. – Vol. 27 (3). – P. 395-397.
119. Ferrarini G., Hopt K.J., Winter J., Wymeersch E. Reforming Company and Takeover Law in Europe. – UK.: Oxford University Press, 2004. – P.27-91.
120. Galal A.; Jones L.; Tandon P. Welfare consequences of selling public enterprises. – Oxford.: Oxford University Press, 1994. – P. 11-98.
121. Gillan S., Starks L. Corporate governance proposals and shareholder activism: the role of institutional investors // Journal of Financial Economics. – 2000. – Vol. 57, №2. – Р. 275-305.
122. Global Equity Market Survey // The Economist. – 2001. – №15. – P.32-55.
123. Goldin I., Reinert K. Globalization for Development: Trade, Finance, Aid, Migration, and Policy. – A copublication of the World Bank and Palgrave Macmillan, 2006. – P. 83-84.
124. Hanson R., Song M. Managerial ownership, board structure, and the division of gains in divestitures // Journal of Сorporate Finance. – 2000. – Vol. 6, №1. – P. 55-70.
125. Hapden-Turher Ch., Trompenaars А. The Seven Cultures of Capitalism – N.Y: Crown Business, 1993. – P. 222.
126. Hogfeldt, P. The History and Policies of Corporate Ownership in Sweden // National Bureau of Economic Research, Working Paper 10641. – Cambridge, Mass., 2002. – P. 52-102.
127. Holmstrom B., Kaplan S. Corporate Governance and Merger Activity in the United States: Making Sense of the 1980 s and 1990 s // Journal of Economic Perspectives. – 2001. – Vol. 15, № 2. – P. 121-144.
128. Hopt K. Modern Company and capital market problems: Improving European corporate governance after Enron // Journal of Corporate Law Studies. – 2003. – Vol. 3. – P. 221-268.
129. Isaksson M. Investment, Finanсing and Corporate Governance: The Role and Structure of Corporate Governance Arrangements in OECD Countries // OECD. Seminar on Corporate Governance in the Baltic’s, Vilnius, Lithuania, 21-22 October. – 1999. – Р. 4 - 12.
130. Jackman R. Economic policy and employment in the transition economies of Central and Eastern Europe. What have we learned? // International Labour Review. – 1994. – Vol. 133 (3). – P. 327-345.
131. Jensen M., Riehard S. The Market for соrporate Control: The Scientific Evidence // Journal of Financial Economics 1985. 11 (No. 1-4). P. 5-50.
132. Jensen M.C., Meckling W. Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure // Journal of Financial Economics. – 1976. – Vol. 3, № 4. – Р.305-322.
133. Kaplan S. Corporate Governance and Corporate Performance: A Comparison of Germany, Japan, and the U.S. // Bank of America Journal of Applied Corporate Finance. – 1997.–№ 9(4). – P. 86-93.
134. Kaplan S., Minton B. Appointment of Outsiders to Japanese Boards: Determinants and Implications for Managers // Journal of Financial Economics. – 1994. – Р. 225–257.
135. Kose J., S.W. Lemma. Corporate governance and board effectiveness // Journal of Banking & Finance. – 1998. – Vol. 22, №4. – P. 371-403.
136. Kotrba J. Czech privatization: Players and winners. – Prague.: CERGE, Charles University, 1994. – P. 27-52.
137. Krishnan, R., Smith, Z., Telang R. Digital Business Models for Peer-to-Peer Networks: Analysis and Economic Issue // Review of Network Economics. – 2007. – № 6. – Р.194-213.
138. La Porta R., Lopez-de-Salanes F., Shleifеr A., Vishny R. Investor Protection and Corporate Governance // Journal of Financial Economics. – 2000. – Vol. 58, No 1-2. – Р.85-126 .
139. La Porta R., Lopez-de-Silanes F., Shleifer A., Vishny R. Law and Finance // Journal of Political Economy. – 1998. – Vol. 106. – P. 1113-1155.
140. La Porta R., Lopes de Silanes F., Shleifer A. Corporate Ownership Around the World // Journal of Finance. – 1999. – Vol. 54. – Р. 471–517.
141. Laffont J.J., Martimort D. The Theory of Incentives. – Princeton University Press, 2002. – P. 28.
142. Lastovicka R.; Marcincin A.; Mejstrik M. Privatization and opening the capital markets in the Czech and Slovak Republics. – Prague.: CERGE, Charles University, 1995. – P. 112-137.
143. Leading Соrporate Governance Indicators. – Davies Global Advisors, 2002. – P. 4.
144. Lee Y., Rosenstein S., Wyatt J. The value of financial outside directors on corporate boards // International Review of Economics and Finance. – 1999. – Vol. 8, №4. – P. 421-431.
145. Levine R., Loyaza N., Beck T. Financial Intermediary Development and Economic Growth: causality and Causes // Journal of Monetary Economics. – 2000. – Vol. 46. – Р. 31–77.
146. Lodge G., Vogel E. Ideology and National Competitiveness and Analysis of Nine Countries. – Boston.: Mass., 1987, P. 95-98
147. Mahboodi L. Resent Privatization Trends //OECD, Financial Market Trends. – 2000. – № 76. – P. 43-64.
148. Martin J.D., Petty J.W. Value Based Management: the Corporate Response to the Shareholder Revolution. – Boston, Massachusetts.: Harvard Business School Press, 2000. – P 286p.
149. Miyashita K., Rusell D. Keiretsu: Inside the Hidden Japanese Conglomerates. – New-York: McGraw-Hill, 1996. – P. 48-49.
150. Monks R., Minow N. Corporate governance. – Cambridge MA.: Blackwell Publishers, 1995. – Р. 1-12.
151. Morck R. L., Steier L. The Global History of Corporate Governance //.: National Bureau of Economic Research, Working Paper 11062. – Cambridge, Mass., 2004.
152. Morck R. L., Steier L. The Global History of Corporate Governance – An Introduction. NBER Working Paper 11062. 2005. http://www.nber.org
153. Morck R., Nakamura M. Banks and Corporate Control in Japan // Journal of Finance. – 1999. – Р. 319–339.
154. Morck R., Yeng B., Yu W. The Information Contents of Stock Markets: Why Do Emerging Markets Have Synchronous Price Movements? // Journal of Financial Economics. – 2000. – Vol. 58. – Р. 215–260.
155. North D. Institutions and Credible Commitment // Journal of Institutional and Theoretical Economics. – 1993. – Vol. 149. – Р. 11–23.
156. OECD Principles of Corporation Governance // Organization for Economic Co-operation and Development. – 1999. – http://www.oecd.org.
157. Oxelheim L. Routes to equity market integration – the interplay between politicans, investors and managers // Journal of Multinational Financial Management. – 2001. - №11. – Р. 183-221.
158. Pagano M., Volpin P. The political economy of corporate governance // American Economic Review. – 2005. – Vol. 95, № 4. – P. 1005-1030.
159. Pagano М. Public markets, private ordering and corporate governance // International Review of Law and Economics. – 2000. – Vol. 20, №4. – Р. 453-477.
160. Rajan R. G., Zingales L. The great reversals: The politics of financial development in the twentieth century // Journal ofFinancial Economics. – 2003. – Vol. 69 (1). – P. 5–50.
161. Rajan R. G., Zingales L. Saving Capitalism from Capitalists: Unleashing Power Financial Markets to Create Wealth and Spread Opportunities. – N. Y.: Crown Business, 2003. – P. 76-115.
162. Rider C. Privatization in the transition economies: A critique // Journal of Post-Keynesian Economies. – 1994. – Vol. 16 (4). – P. 589-603.
163. Roe, M. J. Political Determinants Corporate Governance: Political Context, Corporate Impact. – Oxford: Oxford University Press, 2003. – P. 34-96.
164. Rolph van der Hoeven, Sziraczki G. Lessons from Privatization: Labour Issues in Developing and Transitional Countries. – Geneva, ILO, 1997. – p. 47-220.
165. Shleifer A. Does Competition Destroy Ethical Behavior? – American Economic Association, 2004. – Vol.94(2). – P. 414-418.
166. Slikker M., Van den Nouweland A. Network Formation Models with Costs for Establishing Links // Review of Economic Design. – 2000. – № 5. – P. 333-362.
167. Song Dae-hi; M. Analysis of the economic effects of the public enterprise privatization through the People’s Share Program // Public Enterprise Studies. – 1992. – Vol. 4(1). – P. 23-87.
168. Special report: Corporate Governance // The Economist. – 2002. – №21. – P.75-79.
169. Srinivas B. Worker takeover in industry– The Kamani Tubes experiment. – New Delhi.: Sage publications,1994. – P. 37-68.