МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ТРАНЗИТИВНОГО ТИПУ) :

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………………………. 4
Р О З Д І Л 1. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ СТРАТЕГІЇ
ЯК ОСНОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА…………. 12
1.1. Теоретичні засади і методологічні підходи
дослідження транзитивних фінансових стратегій………………………………
1.2. Класифікація й основні характеристики
міжнародних фінансових стратегій транзитивного типу………………………
1.3. Оцінка ризику як основний елемент проведення
антикризової стратегії фінансово-економічного розвитку……………………
Висновки до Розділу 1……………………………………………………………

Р О З Д І Л 2. ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ
І КРЕДИТНО-ГРОШОВІ ІНСТРУМЕНТИ
АНТИКРИЗОВИХ СТРАТЕГІЙ РИЗИКОВИХ ЕКОНОМІК…………….
2.1. Валютно-фінансові аспекти антикризових стратегій
транзитивного типу………………………………………………………………
2.2. Світовий досвід транзитивних фінансових стратегій:
історична ретроспектива…………………………………………………………
2.3. Антикризові банківські стратегії заборгованості ризикових економік: механізми й інструменти запобігання……………………………………………
Висновки до Розділу 2……………………………………………………………

Р О З Д І Л 3. ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ СТРАТЕГІЇ
ТРАНЗИТИВНОГО ТИПУ В КОНТЕКСТІ
СВІТОГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ……………………………………
3.1. Транзитивні фінансові стратегії в умовах
інтеграції до світового господарства…………………………………………….
3.2. Шляхи оптимізації напрямів валютно-фінансових стратегій
на ринках, що формуються……………………………………………………….
3.3. Міжнародні валютно-фінансові стратегії
як фактор антикризового розвитку національної економіки…………………..
Висновки до Розділу 3…………………………………………………………….

В И С Н О В К И………………………………………………………………….
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………

В С Т У П

Актуальність теми дисертації. На сучасному етапі глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства й міжнародних економічних відносин поглиблюється процес інтеграції національних економік до міжнародних валютно-фінансових структур. З огляду на це, суттєвого значення набуває формування та розвиток економічних стратегій на державному рівні з урахуванням тенденцій та напрямів світогосподарського розвитку. Разом з тим, формування механізмів і втілення інструментів валютно-фінансового характеру, які пов’язані з розробкою базових принципів фінансово-економічної стратегії держави.
Багато країн не ведуть міжнародну статистику з рахунку руху капіталу та операцій з фінансовими інструментами платіжного балансу. Окрім того, величезне число угод доводиться на похідні інструменти, а концепція їхнього повноцінного обліку й аналізу у фінансовій статистиці не розроблена навіть на теоретичному рівні. Інша справа торговельні зв'язки – по них налагоджена детальна періодична митна статистика, що дозволяє ретельно вивчити торговельний канал. Із цієї причини найбільш частим підходом є аналіз поширення міжнародних криз торговельними каналами.
Із проблематикою валютно-фінансового характеру, пов’язаною з розробкою стратегій загальноекономічного розвитку, серед вітчизняних вчених економістів-міжнародників займалися О.Л.Бакаєв, О.Г.Білорус, В.С.Будкін, І.В.Бураковський, В.Г.Єременко, Д.Г.Лук’яненко, В.Є.Новицький, Ю.М.Пахомов, О.В.Плотніков, О.І.Рогач, В.В.Рокоча, М.О.Рубцова, А.П.Рум’янцев, Л.В.Саакадзе, В.Р.Сіденко, О.О.Сльозко, О.М.Сохацька, А.С.Філіпенко. Також, викликають увагу наукові праці таких відомих російських вчених-економістів, що досліджують різні напрями й тенденції у сфері здійснення зовнішньоекономічних та валютно-фінансових стратегій, як Л.Абалкін, А.Анікін, О.Богомолов, В.Євстігнєєв, М.Єршов, Е.Кочетов, В.Кузнєцов, В.Міхєєв, А.Моїсєєв, В.Попов, З.Романова, Б.Хейфец та ін.
Серед зарубіжних вчених, у роботах яких особлива увага приділяється аспектам вироблення фінансових стратегій транзитивного типу й визначаються фактори та напрями забезпечення фінансово-економічної безпеки держави на стадії перехідного періоду, слід назвати М.Бруно, Ч.Віплоша, О.Гаврілішіна, А.Герба, Р.Дорнбуша, Б.Ейхенгріна, Г.Калво, Г.Камінскі, Г.Колодко, К.Котарелі, П.Кругмана, Ф.Мішкіна, Дж.Стігліца, Дж.Сакса, Дж.Сороса, Г.Кальво, С.Фішера та ін.
У вітчизняній фінансово-економічній літературі недостатньо обґрунтовано й багатосторонньо проаналізовано питання системного дослідження інструментів та механізмів здійснення валютно-фінансових та грошово-кредитних стратегій в умовах трансформації соціально-економічних систем світу, зокрема досвід проведення трансформацій у валютно-фінансовій галузі в країнах транзитивного типу, в тому числі держав Центральної та Східної Європи. Подібні дослідження охоплюють лише певні сектори національних валютно-фінансових систем транзитивного типу. Тому, на нашу думку, потрібен комплексний аналіз впливу транзитивних валютно-фінансових стратегій на загальноекономічний розвиток країн перехідного періоду в умовах реалізації національних економічних стратегій. Актуальність зазначеної проблематики, її науково-практичне значення та можливість подальшого втілення результатів дослідження обумовили вибір теми дисертації, визначили її загальну структуру, мету та зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у рамках завдань, що були поставлені перед відділом міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України при розробці тематики на державне замовлення, а окремі її матеріали включено до наукових звітів як складові частини наступних тем: “Світовий рух капіталу в умовах глобалізації” (державний реєстаційний № 0103U006312, 2003–2005 рр.); “Динаміка міжнародних валютно-фінансових відносин в контексті запобігання економічних криз” (державний реєстраційний № 0105U002587, 2005–2007 рр.). Зокрема, в контексті підготовки вказаних НДР дисертантом досліджено валютно-фінансові аспекти антикризового регулювання економік транзитивного типу та проаналізовано їх досвід проведення стратегій у сфері валютних, фінансових та кредитних відносин у країні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є виявлення загальних закономірностей формування міжнародних валютно-фінансових стратегій країн з перехідною економікою. Відповідно до основної мети дисертації було сформульовано наступне коло завдань:
• виявити загальні передумови та наслідки створення транзитивного середовища в контексті інтеграційних процесів світогосподарського розвитку;
• проаналізувати вплив глобалізації в рамках міжнародних валютно-фінансових відносин на фінансово-економічні системи транзитивного типу;
• обґрунтувати, що сучасна фінансова глобалізація виявляється у таких процесах, як підсилення мобільності міжнародних потоків, вирівнювання цін на товари й фактори виробництва, закріплення розподілу ринків збуту й посилення міжнародної конкуренції в боротьбі за фінансові джерела ресурсного забезпечення;
• виявити базові принципи та інструменти дії фінансових важелів впливу на здійснення економічних стратегій в цілому;
• системно проаналізувати валютно-фінансові аспекти антикризових стратегій транзитивного типу та антикризові банківські стратегії заборгованості на ринках що формуються;
• обґрунтувати доцільність розробки та проведення міжнародних валютно-фінансових стратегій як фактору антикризового розвитку національної економіки України;
• розробити основні напрямі та шляхи оптимізації валютно-фінансових стратегій на ринках, що формуються.
Об’єктом дослідження є валютно-фінансова та кредитно-грошова система країн із транзитивною економікою в умовах світових інтеграційних процесів.
Предмет дослідження – міжнародні валютно-фінансові стратегії транзитивного типу в контексті глобалізації світового господарства і міжнародних економічних відносин.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є історично-логічний та структурно-системний підхід до аналізу фінансово-економічних взаємовідносин (Розділ І.). Використано метод наукової абстракції, діалектичний метод пізнання, а також методи статично-фактологічного, логічного, кількісного аналізу та оцінок (Розділ ІІ; Розділ ІІІ).
Інформаційною та джерельною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, матеріали міжнародних економічних організацій системи ООН, зокрема Групи Світового банку, Міжнародного валютного фонду, національна державна статистика країн Центральної і Східної Європи, статті у вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях та ін.
Наукова новизна результатів дисертації полягає у комплексному дослідженні теоретико-методологічних засад формування та осмисленні сучасних інструментів і механізмів реалізації валютно-фінансових стратегій транзитивного типу в умовах глобалізації світової економіки і міжнародних економічних відносин. Зокрема, в процесі дисертаційного дослідження особисто автором отримані наступні наукові результати:
вперше:
• обґрунтовано нові концептуальні підходи до оптимізації фінансово-економічного середовища для здійснення базових стратегічних заходів у валютно-фінансовій і кредитно-грошовій сфері в умовах трансформаційної економіки, які полягають у впровадженні розвитку програмно-цільових підходів розвитку центральної та місцевої фінансової системи, концентрації капіталу на депресивних регіонах та на слабко розвинених місцевих фінансових ринках, вживанні заходів задля підвищення капіталізації банківської системи;
• для виявлення реальних передумов перспективних напрямів, механізмів та форм проведення міжнародних фінансових стратегій запропоновано комплексну оцінку взаємозв’язків економік транзитивного типу та міжнародних фінансових інституцій з метою їх адекватних дій; для встановлення взаємозв’язків валютних криз розвинених та країн, що розвиваються, впливу економічного спаду в розвинених країнах на можливість виникнення валютних криз;
• на засадах авторської концепції щодо специфічних рис міжнародних валютно-фінансових стратегій в умовах глобальних змін у світовому господарстві і міжнародних економічних відносинах, розкрито напрями реалізації міжнародних валютно-фінансових стратегій транзитивного типу, яким слід надати статус елементу антикризового регулювання національної економіки, визначено сутність, класифікацію і основні чинники міжнародних валютно-фінансових стратегій транзитивного типу на ринках що формуються за допомогою оцінки ризиків;
отримали подальший розвиток:
• гіпотеза про ключову роль антикризових заходів регулювання валютно-фінансового сектору економіки транзитивного типу з метою запобігання кризових явищ як внутрішнього, так й зовнішнього походження, зокрема підтверджено, що лібералізація капітального рахунку не призводить до збільшення прямих іноземних інвестицій, проте вона є одним з найважливіших інструментів у механізмі ринкових реформ у країнах з перехідною економікою; система фіксованих валютних курсів у країнах з транзитивною економікою являє собою спробу встановлення жорстких співвідношень між валютами будь-якої певної групи країн. Все це розглядається як стратегія, що гарантує позитивний результат від прив'язки валютних курсів і одночасно знижує можливі витрати. Користь, насамперед полягає в тому, що стабільний обмінний курс підтримує економічний ріст;
• сучасні теоретико-методологічні й концептуальні підходи до аналізу оцінки результатів реалізації антикризових банківських стратегій заборгованості, стратегій регулювання валютно-фінансової політики в умовах динаміки міжнародних валютно-фінансових відносин; багато країн не ведуть міжнародну статистику по рахунку руху капіталу й операцій з фінансовими інструментами платіжного балансу. Окрім того, величезне число угод припадає на похідні інструменти;
удосконалено:
• інструментарій антикризового регулювання економіки транзитивного типу на основі системного аналізу класифікації форм та методів організації стратегічних заходів у валютно-фінансовому секторі національної економіки; як індикатор валютних криз звичайно використовується девальвація національної валюти, індикатор тиску на валютному ринку, що залежить від девальвації курсу, зниження резервів або росту процентних ставок; складнощі, пов'язані з виявленням проблем у фінансово-банківській системі на ранній стадії виникнення, обумовили створення фінансових моделей прогнозування криз, заснованих на комплексі індикаторів, аналіз яких дозволяє виявляти проблеми економічного й банківського секторів на ранній стадії;
• систему шляхів та напрямів оптимізації валютно-фінансових стратегії на ринках, що формуються, в контексті визначення відповідних інструментів і механізмів розробки політики антикризового розвитку економіки в умовах інтеграції до світового господарства і міжнародних економічних відносин.
Практичне значення отриманих результатів дослідження. Основні положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня пропозицій і рекомендацій та можуть бути використані у процесі формування валютно-фінансової стратегії України з метою її активної участі у змінах, що відбуваються у сучасному світовому господарстві. Теоретико-методологічні положення та висновки дисертаційного дослідження також можуть бути використані в навчально-методичному процесі вищіх навчальних закладів, зокрема при викладанні дисциплін „Міжнародна економіка”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Міжнародні фінанси”, „Світові економічні стратегії”, „Міжнародний менеджмент”.
Особистий внесок здобувача. Всі науково-практичні результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Загальноєвропейські транспортні коридори – важливий фактор інтеграційних процесів в Європі» (Чернівці, 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Трансформація національної валютно-фінансової системи в умовах уведення євро: досвід для України» (Луцьк, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Об’єктивна потреба вдосконалення механізму міжнародних розрахунків» (Київ, 2006 р.); конференції Європейської асоціації міжнародної освіти (Тампере, 2000 р.); конференції з міжнародної освіти, організатор ICEF (Німеччина, Борнмус, 2002 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюденно автором у 6 одноосібних наукових публікаціях, зокрема 3 наукових статтях у провідних наукових фахових виданнях (з них 2 у збірниках наукових праць і 1 у науковому журналі) та 3 тезах виступів на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев’яти підрозділів), висновків, списку використаної літератури (208 найменувань). Обсяг основного змісту дисертації становить 176 стор., він містить 12 таблиць на 12 стор., 6 малюнків на 6 стор., 4 додатки на 4 стор.

Список литературы

В И С Н О В К И

На основі отриманих науково-методологічних і теоретико-практичних результатів дослідження можна дійти таких висновків і зробити такі пропозиції.
1. На сучасному етапі відбуваються глибокі зміни у цілісній системі міжнародних відносин, особливою рисою яких є глобалізація. Схематично процеси, що ведуть до економічної інтеграції та глобалізації, можна уявити взаємозалежними складовими У реальній дійсності дуже складно виокремити ці етапи в чистому вигляді; можна виявити лише певні тенденції, між якими, безсумнівно, існують як прямі, так і зворотні зв’язки. Наприклад, говорячи про глобалізацію як необоротний і об’єктивний процес, маємо на увазі саме тенденцію розвитку, причому не завжди прямолінійну, а із зиґзаґами на певних відрізках часу й зі зворотним рухом. Процес іде, скоріше, по спіралі, досягаючи на черговому витку більш високого рівня розвитку. Дещо абстрактна схема наводиться з метою розмежування понять “інтернаціоналізація господарського життя”, “міжнародне економічне співробітництво”, “міжнародна економічна інтеграція”, “глобалізація”.
2. Сучасна глобалізація світової економіки проявляється у таких процесах: посилюються мобільність і потужність міжнародних товаропотоків, вирівнюються ціни на товари і фактори виробництва, закріплюється розподіл ринків збуту і загострюється міжнародна конкуренція в боротьбі за джерела ресурсів і ринки збуту під гаслами лібералізації, надання допомоги тощо. Відбувається об’єднання регіональних ринків, створюються потужні торговельні союзи і формуються блокові ринки (класичний приклад – Європейський Союз) з розгалуженим тарифним і нетарифним протекціонізмом (квоти плюс антидемпінговий заслін). Паралельно розвиваються процеси транснаціоналізації та інтернаціоналізації ринків, використовуються порівняльні переваги в рамках двосторонніх державних пактів.
3. Україна має враховувати перелічені світові господарські тенденції і узгоджувати розвиток національно-державних інститутів із розвитком світових, наднаціональних та інтернаціональних інституціональних механізмів. Модель інтеграційної стратегії має бути активною і старанно опрацьованою, щоб країна не перетворилася на об’єкт зовнішніх інтересів і не втратила важелів впливу на процес інтеграції у національних інтересах. Отже, назріла потреба в концептуально-практичній моделі (назвемо її національно-світо-цивілізаційною), яка б допомогла зрозуміти і реалізувати національні державні інтереси через інтеграцію у світове співтовариство, використовуючи його інституціональні механізми.
4. Реальні умови торгівлі дозволяють оцінити вигоди і втрати від зовнішньої торгівлі шляхом порівняння середнього виторгу від експорту із середніми витратами на імпорт. Валові умови торгівлі можуть використовуватись як індикатори відносної (щодо базисного року) вигідності зовнішньої торгівлі в щодо можливості оплати додаткового імпорту за рахунок експорту (без залучення додаткових кредитних ресурсів) або, навпаки, можуть указувати на необхідність скорочення імпортних поставок через погіршення вартісної динаміки експорту. Крім розрахунку названих показників валових і реальних умов торгівлі в міжнародній практиці статистичного аналізу виконуються також розрахунки умов торгівлі за доходами (реальні умови торгівлі плюс індекс фізичного обсягу експорту).
5. Для розвинутих країн ситуація змінюється протилежним чином: торговельні зв’язки справляють на них більший вплив, ніж фінансові. Проте фінансові зв’язки досить важко відстежити. Багато країн не ведуть міжнародної статистики з розрахунку руху капіталу й операцій з фінансовими інструментами платіжного балансу. Крім того, величезна кількість угод припадає на похідні інструменти, а концепцію їхнього повноцінного обліку й аналізу у фінансовій статистиці не розроблено навіть на теоретичному рівні. Інша справа – торговельні зв’язки: по них налагоджено детальну періодичну митну статистику, що дозволяє ретельно вивчити торговельний канал. Із цієї причини найбільш частим підходом є аналіз поширення міжнародних криз по торговельному каналу.
6. Вільне пересування капіталу за низької капіталізації банківської системи, концентрації кредитного портфеля, урядових гарантій при вкладенні в певні сектори індустрій, залежного центрального банку фактично призводить до неготовності фінансової системи країни протистояти шоковим ситуаціям, що час від часу виникають у результаті яких у світовій економіці. Світовий досвід показує, що лібералізація капітального рахунку сама по собі не приводить до збільшення прямих іноземних інвестицій у країні, хоча вона і є одним з найважливіших інструментів у механізмі ринкових реформ у країнах, що розвиваються, використання якого має значні наслідки. Так, як правило, з початком економічних реформ відбувається відплив національного капіталу, але лібералізація операцій за рахунком платіжного балансу може сприяти поверненню даного капіталу в формі прямих і портфельних інвестицій, оскільки проведення державою лібералізації певною мірою створює необхідний державний захист цим інвестиціям.
7. Фінансова лібералізація й фінансові інновації сприяють проникненню на ці ринки місцевих та іноземних банків й інших інститутів, а також усуненню обмежень на діяльність банків на світових фінансових ринках. За цих умов банки зазнають більш суттєвої конкуренції з боку фінансового ринку, що зменшує посередницьку роль самих банків. Зростаюче використання підприємствами емісії цінних паперів як джерела фінансування своєї діяльності та інвестицій також приводить до послаблення традиційної ролі банків як кредиторів. Потреби великих клієнтів в одержанні ліквідних фінансових ресурсів у комерційних банків поступово знижуються, тому що ці клієнти віддають перевагу запозиченням безпосередньо на валютно-фінансових ринках.
8. Загострення конкуренції сприяє розвиткові одночасно двох тенденцій – ефекту цін, тобто зниженню рентабельності традиційних банківських операцій; ефекту кількості, тобто переходу дедалі більшої кількості банківських клієнтів до прямого фінансування на фінансових ринках. Ці два ефекти послабляють роль традиційних джерел банківських доходів, і банки змушені реагувати на це шляхом підвищення середнього рівня ризику своїх операцій.
9. Одним з показників спекулятивної поведінки комерційних банків є збільшення обсягу позабалансових операцій. Про це також свідчать збільшення частки цінних паперів у банківських активах, зменшення в загальній сумі доходів банків частки доходів від традиційного посередництва і підвищення частки доходів від операцій на валютно-фінансових ринках. Спекулятивна поведінка банків у країнах з ринком, що формується, проявляється особливо гостро, оскільки ці країни зіштовхуються з недостатньо керованою фінансовою лібералізацією. Фінансова лібералізація впливає на умови функціонування комерційних банків за двома напрямами: сприяє розвиткові фінансових ринків і підсилює конкурентний тиск на комерційні банки.
10. Під впливом зниження рентабельності традиційних операцій, таких як залучення депозитів і надання кредитів та позик, банки намагаються компенсувати це зниження, проводячи операції з “ефектом важеля”, а також високоприбуткові спекулятивні операції. Результатом прийняття високого ризику є підвищення короткострокової рентабельності комерційних банків. Подібна поведінка стимулюється використанням нових фінансових інструментів (деривативів) і розвитком валютних операцій, пов’язаних із припливом іноземних капіталів.
11. На відміну від систем фіксованих валютних курсів у промислово розвинутих країнах, її суть у країнах, що розвиваються, полягає в однобічній прив’язці обмінних курсів до якої-небудь стабільної валюти. При цьому існує велика кількість способів такої прив’язки. Найбільш точне встановлення обмінного курсу забезпечує Валютна рада. При цьому емісія національної валюти відбувається тільки в обмін на іноземну валюту. Більше того, кількість грошей, що перебуває в обігу, завжди забезпечена іноземними резервами. Самостійна грошова політика Валютною радою не проводилася, тому що кількість грошей в обігу регулювалася винятково припливом чи, відповідно, відпливом іноземної валюти. Перевагою цього є те, що скорочення валютних резервів не обов’язково приводить до ліквідації фіксованих курсів.
12. Приборкання інфляції розглядалося як перша необхідна умова структурних реформ. Зниження інфляції дозволяло підтримувати додатні реальні ставки відсотка й тим самим скорочувати розриви між офіційними (державними, централізованими, політичними) і неофіційними (ринковими, комерційними) процентними ставками, забезпечувати більшу гнучкість у встановленні адміністративно регульованих ставок відсотка й поступове зниження обсягів субсидій за кредитами з процентними ставками, нижчими від ринкових. Першими кроками в здійсненні програми лібералізації ставок відсотка стали високий ступінь реагування адміністративно встановлюваних ставок на ринкові сигнали, глибша диференціація процентних ставок, а також скорочення кількості й видів процентних ставок, на які поширюються преференції, зменшення пільг тощо.
13. Поступова лібералізація в сегменті процентної політики допускала збереження м’якого фінансового тиску з боку центральних банків і національних урядів у цій сфері. Крім того, більшість із перелічених вище азіатських держав практикували протягом досить тривалого часу припинення лібералізації процентних ставок. Водночас, щоправда, процентні ставки лібералізовано практично в усіх цих країнах, за винятком Кореї, де такий процес відбувався інакше. У більшості даних держав реальні процентні ставки в основному залишалися на додатному рівні, хоча він був нижчим від ринкового.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бурцева С.А. Глобализация: геостатистический подход. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 448 с.
2. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Пер. с англ. Кудюкин П.М., Ред. Кагарлицкий Б.Ю. – СПб.: Университетская книга, 2001. – 416 с.
3. Газин Г., Манаков Д. Наука поглощений // Вестник McKinsey. – М., 2003. – № 2(4). – С. 7–23.
4. Гитер Б.А., Гречко Е.А. Инновации в глобальных и региональных стратегиях организации производства ТНК США и Японии // География инновационной сферы мирового хозяйства / Под ред. Н.С. Мироненко. – М., 2000. – С. 99–115.
5. Евстигнеев В.Р. Финансовая глобализация – явление и методологический инструмент // Мировая экономика и международные отношения. – М.: Наука, 2001. – № 3. – С. 74–76.
6. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та інш. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
7. Данилов А. К новой парадигме управления мировыми процессами // Проблемы теории и практики управления. – М., 2001. – № 1. – С. 41–46.
8. Мойсейчик Г. Алгоритмы анализа и прогнозирования финансовой безопасности // Банковский вестник. – Минск, 2004. – Сентябрь. – С. 45–52.
9. Bourguignon F., B. Pleskovic (eds.). Annual World Bank Conference on Development Economics 2004: Accelerating Development (Bangalore Conference Proceedings). – 2004. – 388 pp.
10. Хейфец Б.А. Внешние долговые активы России. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 208 с.
11. Финансирование роста: выбор методов в изменчивом мире / Пер. с англ. – М.: Весь мир, 2002. – 256 с.
12. Fischer S. IMF Essays From a Time of Crisis. The International Financial System, Stabilization and Development. – Cambridge, Massachusetts: The MIT Press, 2004. – Р. 345–347.
13. Estrin S. Competition and Corporate Governance in Transition // Journal of Economic Perspectives. – 2002. – Vol. 16 (1). – P. 101–124.
14. Bulgerman R., Y. Doz. The Power of Strategic Integration // MIT Sloan Management Review. – 2001. – Vol. 42. – Spring. – No.3. – P. 28–38.
15. Coady D., M. Grosh, J. Hoddinott. Targeting of Transfers in Developing Countries: Review of Lessons and Experience // Regional and Sectoral Studies. – Wash., D.C.: World Bank. – 2004. – 124 p.
16. Havrylyshyn O., R. van Rooden. Institutions Matter in Transition But So Do Policies // Comparative Economic Studies. – 2003. – Vol. 45. – P. 2–24.
17. Jovanovic N.M. The Economics of European Integration: Limits and Prospects. – Northampton (MA): Edward Elgar Publishing. – 2004. – 944 p.
18. Пономаренко С. Финансовый сектор и издержки инфляции в странах с переходной экономикой. – М.: ИЭПП, 2004. – 82 с.
19. Пороховский А.А. Вектор экономического развития. – М.: ТЕИС, 2002. – 304 с.
20. Пупликов С.И. Валютные операции: Методология и методика валютных операций в трансформационной экономике. – Минск: Экоперспектива, 2002. – 220 с.
21. Пивоварова М.А. Мирохозяйственное взаимодействие: диалектика глобального и локального // Социально-гуманитарные знания. – М., 2001. – № 3. – С. 271–288.
22. World Bank. World Debt Tables, 2007. – Wash., D.C.: World Bank. – 680 p.
23. Маковецкий М.Ю. Инвестиционное обеспечение экономического роста: теоретические проблемы, финансовые инструменты, тенденции развития. – М.: «Анкил», 2005. – 311 c.
24. Моисеев А.А. Международные финансовые организации (правовые аспекты деятельности). – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Омега-Л, 2003. – 296 с.
25. Колодко Г.В. От шока к терапии. – М.: Эксперт, 2000. – 389 с.
26. Константинов Ю.А., Ильинский А.И. Финансовый кризис: причины и преодоление. – М.: Финстатинформ, 1999. – 156 с.
27. Ионцев М.Г. Корпоративные захваты: слияния, поглощения, гринмэйл. – М.: Ось-89, 2003. –176 с.
28. Зевин Л. Глобальная финансовая система в поисках регулирующих механизмов // Российский экономический журнал. – М., 2001. – № 5-6. – С. 71–79.
29. Кадочников С.М. Прямые зарубежные инвестиции: микроэкономический анализ эффектов благосостояния: Научное издание. – СПб.: Экономическая школа, 2002. – 267 с.
30. Евстигнеев В.Р. Финансовый рынок в переходной экономике: инвестиционные стратегии, структурная организация, перспективы международной интеграции. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 240 с.
31. Calvo G., Mendoza E. Contagions, Globalization and the Volatility of Capital Flows // In: Edwards S. (ed.). Capital Flows and the Emerging Economies. – University of Chicago Press, 2000. – 370 р.
32. Cottarelli C., Dell’Ariccia G., Vladkova-Hollar I. Early Birds, Late Risers and Sleeping Beauties: Bank Credit Growth to the Private Sector in Central and Eastern Europe and in the Balkans // Journal of Banking and Finance. – 2005. – Vol. 29. – P. 83-104.
33. Kaminsky G., Lyons R., Schmukler S. Managers, Investors, and Crises: Mutual Fund Strategies in Emerging Markets // Journal of International Economics. – 2004. – Vol. 64. – October. – P. 113–134.
34. Eichengreen B., Rose A. The Asian Flu and Russian Virus: The International Transmission of Crises in Firm-Level Data // Journal of International Economics. – 2004. – Vol. 63. – May. – P. 59–92.
35. Шавшуков В.М. Глобализация – современная форма развития международных финансовых рынков // Вестник СПбУ. Сер. 5, Экономика. – СПб., 2001. – Вып. 1. – С. 91–105.
36. Сорнете Д. Как предсказать крахи финансовых рынков: критические события в комплексных финансовых системах. – М.: Интернет-трейдинг, 2003. – 400 с.
37. Кузнецов В.С. Международный валютный фонд и мирохозяйственные связи. – М.: РОССПЭН, 2001. – 432 с.
38. Рудый К.В. Финансовые кризисы: теория, история, политика. – М.: Новое знание, 2003. – 399 с.
39. Самодурова Н.В. Всемирный банк: кредитование экономики / Ред. Красавина Л.Н. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 144 с.
40. Колодко Г.В. Глобализация и перспективы развития постсоциалистических стран: Пер. с польск. – Минск: ЕГУ, 2002. – 200 с.
41. Мартин Г.П., Шуман Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию: Пер. с нем. – М.: Издательский дом “Альпина”, 2001. – 335 с.
42. Монтес М.Ф., Попов В.В. «Азиатский вирус» или «голландская болезнь?». – М.: Дело, 2000. – 135 с.
43. Amato J.D., Gerlach S. Inflation Targeting in Emerging Market and Transition Economies: Lessons After a Decade // European Economic Review. – 2002. – Vol. 46. – May. – P. 781-790.
44. Экономические и социально-политические трансформации в Центральной и Восточной Европе во второй половине XX в. Системный анализ переходных процессов: От стабилизации к кризису: 1965-1989 гг. – М.: Наука, 2003. – 616 с.
45. Эрнандо де Сото. Загадка капитала: почему капитализм торжествует на Западе и терпит поражение во всем остальном мире: Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001. – 272 с.
46. Новицький В.Є., Плотніков О.В. Динаміка зовнішніх боргових зобов’язань України. – К.: Політична думка. – 2000. – 332 с.
47. Пахомов Ю.Н. Спрос и монетизация как предпосылки и факторы качественного роста // Економічний часопис-XXI. – К., 2002. – №10. – С. 29-34.
48. Плотніков О.В. Ultima Ratio економічних реформ. – К.: Кондор, 2003. – 240 с.
49. Мод Д., Молино Ф. Private Banking: Элитное обслуживание частного капитала: Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 338 с.
50. Романова З.И. Финансовые аспекты глобализации // Латинская Америка. – М.: Наука. – 2001. – № 2. – С. 16–28.
51. Пахомов Сергій Юрійович. Формування відкритої економіки України і національна конкурентоспроможність: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2004. — 18с.
52. Бакаєв Олександр Леонідович. Розвиток фінансових ринків в умовах глобалізації: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2005. — 18с.
53. Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст. – К.: Знання України. – 2001. – 120 с.
54. Шавшуков В.М. Проблемы и противоречия глобальных и национальных финансов // Вестник СПбУ. Сер. 5. Экономика. – СПб., 2001. – Вып. 2. – С. 71–87.
55. Стіглиць Дж.Ю. Економіка державного сектора. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
56. Хмыз О.В. Международный рынок капиталов. – М.: Приор, 2002. – 464 с.
57. Холленсен С. Глобальный маркетинг / Пер. с англ. – Минск: Новое знание, 2004. – 832 с.
58. Чумаков А.Н. Глобализация. Контуры целостного мира: монография. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 432 с.
59. Толмачев П.И. Антикризисное управление в мировом хозяйстве. Проблемы в России и зарубежный опыт. – М.: Дипломатическая академия МИД РФ, 1999. – 537 с.
60. Miotti L., Plihon D. Liberalisation Financiere, Speculation et Crises Bancaires // Economie Internationale. – P., 2001. – No.85. – P. 3–36.
61. Фридмен М. Основы монетаризма / Ред. Козлов Д.А. – М.: ТЕИС, 2002. – 175 с.
62. Хайек Ф.А. Контрреволюция науки. Этюды о злоупотреблении разумом / Пер. с англ. Е. Николаенко. – М.: ОГИ, 2003. – 288 с. (Серия «Библиотека Фонда «Либеральная миссия»).
63. Международная экономика: учебное пособие. Авторский коллектив под ред. д.э.н., профессора Румянцева А.П. - Симферополь, издательство “Таврида” 1999. – 194 с. Рус. (Глава 13. ТНК в международной экономике. С. 143-165).
64. Аникин А. История финансовых потрясений. От Джона Ло до Сергея Кириенко. – М.: Олимп-Бизнес, 2000. – 384 с.
65. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории / Пер. с англ. / Сост., научн. ред. и послесл. Р.И. Капелюшникова, предисл. М.И. Левина. – М.: ГУ-ВШЭ, 2003. – 672 с.
66. Амосов Ю. Венчурный капитализм: от истоков до современности. – СПб: Феникс, 2005. – 372 с.
67. Jeanne O. Foreign Currency Debt and the Global Financial Architecture // European Economic Review. – 2000. – Vol. 44. – No. 4-6. – P. 719-727.
68. Melo de M., C. Denizer, A. Gelb, S. Tenev. Circumstances and Choice: The Role of Initial Conditions and Policies in Transition Economies // World Bank Economic Review. – 2001. – Vol. 15 (1). – P. 1-31.
69. Simon J.D. Political Risk Assessment: Past Trends and Future Prospects // Columbia Journal of World Business, 1982.
70. Bernstein P.L. Against the Gods: The Remarkable Story of Risk. Wiley: John & Sons, Incorporated, 1998.
71. Krugman P.A. Model of Balance-of-Payments Crises // Journal of Money, Credit, and Banking. November 1979. – P. 311–325.
72. Knack S. Aid Dependence and the Quality of Governance: Cross-Country Empirical Tests // Southern Economic Journal. – 2001. – Vol. 68, No. 2. – P. 310-329.
73. European Economic Review. – 2002. – Vol. 44. – No. 4-6. – P. 721-730.
74. Goldstein M., Kaminsky G.L., Reinhart C.M. Assessing Financial Vulnerability: An Early Warning System for Emerging Markets. Washington: Institute for International Economics, 2000.
75. Fischer S. Reforming the International Financial System // Economic Journal, 1999. – Vol. 109 (November). – P. 557-576.
76. Graham E.M., Oding N., Welfens Paul J.J. (eds.). Internationalization and Economic Policy Reforms in Transition Countries // CERGE-EI Working Papers. – September 2005. – 341 p.
77. Levin A., Natalucci F., Piger J. The Macroeconomic Effects of Inflation Targeting // Federal Reserve Bank of St. Louis Review. – 2004. – Vol. 86, No. 4. – P. 51-80.
78. Грейди М., Шнайдер Д. Метакапитализм и революция в электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в XXI веке: Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2001. – 280 с.
79. Eichengreen B., Rose R., Wyplosz C. Exchange Market Mayhem: The Antecedents and Aftermath of Speculative Attacks // Economic Policy. October 1995. – P. 249–312.
80. Центрально-Восточная Европа во второй половине XX века. В 3 тт. Т. 2: От стабилизации к кризису (1966-1989). – М.: Наука, 2002. – 516 с.
81. Genberg H. Asset Prices, Monetary Policy, and Macroeconomic Stability // De Economist. – Netherlands. – 2001. – Vol. 149. – December. – P. 433-453.
82. Merlevede B. Reform Reversals and Output Growth in Transition // Economics of Transition. – 2003. – Vol. 11 (4). – P. 649-667.
83. IMF. Finance and Development. – Wash., D.C.: IMF. – 2007. – June.
84. IMF. IMF Survey. – Wash., D.C.: IMF. – 2007. – March.
85. Willms M. Internationale Wahrungspolitik, Munchen. – 1992. – S. 146–148.
86. Scheide J. Zuruck zu festen Wechselkursen? Die Erfarungen der sechziger Jahre, Die Weltwirtschaft, 1988, Heft 1. – S. 53–71.
87. Мельников В.Н. Международные финансовые институты и их роль в трансформационных процессах постсоциалистических стран. – М.: Эпикон, 1999. – 146 с.
88. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Красавиной Л.Н. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 608 с.
89. De Grauwe P. The Economics of Monetary Integration. 2nd rev. ed. – N.-Y., 1999. – P. 97–145.
90. Williamson J. The Exchange Rate System, Institute for International Economics, Washington. – 1985.
91. Schweickert R. Harmonisierung versus institutioneller Wettbewerb zur Sicherung realwirtschaftlicher Anpassung und monetarer Stabilitat in der Europaischen Wahrungsunion // Beihefte zur Konjunkturpolitik, Heft 44. – 1996. – S. 181–212.
92. Schweickert R. Die Maastricht-Kriterien – Das Dilemma des Entscheidunsprozesses // Wirtschaftswissenschaftliches Studium, 26. Jg., Heft 12. – 1997. – S. 637–640.
93. Dominigues K.M.E. Do the G – 3 Countries Coordinate Monetary Policy? / Benjamin J. Cohen (Hrsg.), International Trade and Finance. New Frontiers for Research, Cambridge. – 1997. – P. 280–315.
94. http://www.cerge-ei.cz/publications/).
95. Постсоциалистические страны в условиях глобализации. – М.: Эпикон, ИМЭПИ РАН, 2001. – 386 с.
96. Schweickert R. Die asiatische Wahrungskrise. Eine makrookonomische Zwischenbilanz // Wirtschaftswissenschaftliches Studium, 27. Jg., Heft 9. – 1998. – S. 454–462.
97. Постиндустриальный мир: центр, периферия, Россия. – М.: Московский общественный научный фонд, ИМЭМО РАН. – 1999. Сборник 2.: Глобализация и периферия. – 255 с.
98. Езрнкян Б., Матыцын А. Макро- и микроэкономические проблемы вхождения в глобальную экономику // Правила игры. – М., 2001. – № 2. – С. 70–79.
99. Сравнительный анализ стабилизационных программ 90-х годов / Р. Анчак и др.; Под ред. С. Васильева; Московский Центр Карнеги. – М.: Гендальф, 2003. – 447 с.
100. Чумаков А.Н. Глобализация. Контуры целостного мира: монография. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 432 с.
101. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. – М.: Инфра-М, 1999. – 262 с.
102. Сорос Дж. Открытое общество. Реформируя глобальный капитализм: Пер. с англ. – М.: Некоммерческий фонд "Поддержки культуры, образования и новых информационных технологий", 2001. – 458 с.
103. Коттке К. «Грязные» деньги – как с ними бороться?: Справочник по налоговому законодательству в области «грязных» денег. – Перевод 9-го перераб. нем. изд. // Ред. К.К. Баранова. – М.: «Дело и Сервис», 2005. – 688 с.
104. Dornbusch R. Expectations and Exchange Rate Dynamics // Journal of Political Economy, 84, December. – 1976. – P. 1161-1176.
105. Dornbusch R. Devaluation, Money and Non-traded Goods // American Economic Review, 58. – 1983. – P. 871–880.
106. Dornbusch R. Collapsing Exchange Rate Regimes // Journal of Development Economics, Vol. 27, October. – 1987. – P. 71–83.
107. Dornbusch R., Fischer S. Moderate Inflation // World Bank Economic Review, 7(1) (Jan.). – 1993. – P. 1–44.
108. Dornbusch R., A. Werner Mexico: Stabilization, Reform, and No Growth // Brookings Papers on Economic Activity, 1. – 1994. – P. 253–315.
109. Halpern L., Wyplosz C. Equilibrium Exchange Rates in Transition Economies // IMF Staff Parers. 1997. Vol. 44/4.
110. Лапкин В.В., Пантин В.И. Геоэкономическая политика и глобальная политическая история. – М.: "Олита", 2004. – 280 с.
111. Погорлецкий А.И. Экономика и экономическая политика Германии в XX веке. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 685 с.
112. Политика стабилизации: опыт Германии // Банковский вестник. – Минск, Апрель, 2006. – С. 10–17.
113. Полтерович В.М. К руководству для реформаторов: некоторые выводы из теории экономических реформ // Экономическая наука современной России. – № 1 (28), 2005. – C. 7–24.
114. Очерки о мировой экономике: Выдающиеся экономисты мира в Московском Центра Карнеги: Под ред. А. Ослунда и Т. Малеевой. – М.: Гендальф, 2002. – 306 с.
115. Абалкин Л.И. Логика экономического роста – М.: Институт экономики РАН, 2002. – 228 с.
116. Абалкин Л.И. Стратегия: выбор курса. – М.: Институт экономики РАН. – 2003. – 210 с.
117. Алисов Н.В., Крылов В.А., Миронов М.А. Географические особенности трансферта технологий и миграции производства в системе мирового хозяйства // География инновационной сферы мирового хозяйства / Под ред. Н.С.Мироненко. - М., 2000. - С. 115-132.
118. Алле М. Глобализация: разрушение условий занятости и экономического роста. Эмпирическая очевидность. – М.: ТЕИС, 2003. – 314 с.
119. Андреева Н.В. Ловушка либерализации: Китай и ВТО. – М.: ИДВ РАН, 2001. – 47 с.
120. Аникин А. История финансовых потрясений. От Джона Ло до Сергея Кириенко. – М.: Олимп-Бизнес, 2000. – 384 с.
121. Арийоши А., Хабермайер К., Лоренс Б., Эткер-Роб И., Каналес-Криленко Д.-И, Кириленко А. Контроль за движением капитала: Опыт стран по его введению и отмене / Пер. с англ. Архангельская В.А., Зубченко Л.А., Минервин И.Г. – М.: Изд-во "Весь Мир", 2001. – 146 с.
122. Белов В.А. Государственное регулирование рынка ценных бумаг / Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 2005. – 350 с.
123. Бельзецкий А.И. Фондовые индексы: оценка качества. – М.: Новое знание, 2006. – 310 с.
124. Берндт Э.Р. Практика экономик: классика и современность: Учебник / Пер. с англ. С.А. Айвазян. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 863 с.
125. Бжезинский Зб. Великая Шахматная доска. – М.: Международные отношения, 1998. – 256 с.
126. Богомолов В.А., Богомолова А.В. Антикризисное регулирование экономики. Теория и практика: Учеб. Пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 271 с.
127. Богомолов О.Т. Моя летопись переходного времени. – М.: Экономика, 2000. – 367 с.
128. Богомолов О.Т. Реформы в зеркале международных сравнений. – М.: Экономика, 1998. – 159 с.
129. Боди Э., Кейн А., Маркус А. Принципы инвестиций: Пер. с англ. – 4-е изд. – М.: Вильямс, 2002. – 984 с.
130. Боннер У., Уиггин Э. Судный день американских финансов: мягкая депрессия XXI в. / Пер. с англ. Б.С. Пинскер, Ред. Ю.В. Кузнецов. – Челябинск: Социум, 2005. – 402 с.
131. Булатов В.В. Фондовый рынок в структурной перестройке экономики. – М.: Наука, 2002. – 416 с.
132. Ершов М.В. Экономический суверенитет России в глобальной экономике. – М.: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2005. – 280 с.;
133. Портер М. Японская экономическая модель: Может ли Япония конкурировать? / М. Портер, Х. Такеути, М. Сакакибара: Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 262 с.
134. Роузфилд С. Сравнительная экономика стран мира: Культура, богатство и власть в XXI веке. – М.: РОССПЭН, 2004. – 432 с.
135. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Гл. ред. серии Я.В. Соколов. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 800 с.
136. Володин Л.Н. Структурные тенденции в экономике: «Европа – вчера, сегодня, завтра». – М.: Экономика, 2002. – 203 с.
137. Глобализация и национальные финансовые системы / Ред. Дж.А. Хансон, П. Хонохан, Дж. Маджони: Пер. с англ. – М.: «Весь Мир», 2005. – 320 с
138. Глобализация экономики и американские транснациональные корпорации // Экономика и управление в зарубежных странах. – 2001. – № 4. – С. 12-25.
139. Глобалистика: Энциклопедия / Гл. ред. И.И. Мазур, А.Н. Чумаков; центр научных и прикладных программ "Диалог". – М.: ОАО Издательство “Радуга”, 2003. – 1328 с.
140. Евстигнеев В.Р. Финансовый рынок в переходной экономике: инвестиционные стратегии, структурная организация, перспективы международной интеграции. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 240 с.
141. Евстигнеев В.Р. Финансовый рынок в переходной экономике: инвестиционные стратегии, структурная организация, перспективы международной интеграции. – М.: ЕДИТОРИАЛ УРСС. – 2-е издание. – 2004. – 240 с.
142. Евтеева М.С. Международные двусторонние инвестиционные соглашения. – М.: Международные отношения, 2002. – 280 с.
143. Лапкин В.В., Пантин В.И. Геоэкономическая политика и глобальная политическая история. – М.: "Олита", 2004. – 280 с.
144. Лунев С.И., Широков Г.К. Трансформация мировой системы и крупнейшие страны Евразии. – М.: Academia, 2001. – 304 c.
145. Мировая экономика: Учеб. пособие / Гурко С.П., Целехович Е.П., Примаченок Г.А. – 2-е изд. – Минск: Экоперспектива, 2003. – 240 с.
146. Михеев В.В. Глобализация и азиатский регионализм: вызовы для России. – М.: ИДВ РАН, 2001. – 224 с.
147. Муравьева З.А. Финансово-кредитные системы зарубежных стран: Учебно-метод. Комплекс. – Минск: Изд-во МИУ, 2005. – 311 с.
148. Никитин Л., Нуржинский Д. Стратегия и тактика защиты от недружественного поглощения // Слияния и поглощения. – М., 2003. - № 2. – С. 28-33.
149. Новикова И.В. Глобализация и рынок. Поиски стратегии экономического развития в XXI веке. – Минск: Академия управления при Президенте Республики Беларусь, 2001. – 167 с.
150. Осипов Ю.М. Философия хозяйства. – М.: Юристъ, 2001. – 624 с.
151. Ослунд А. Строительство капитализма: Рыночная трансформация стран бывшего советского блока: Пер. с англ. Н.А. Ранневой, А.Ю. Молоканова; Под ред. И.М. Осадчей. – М.: Логос, 2003. – 720 с.
152. Пахомов Ю.М., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. Пути и перепутья современной цивилизации. – К.: Благотворительный Фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук "Международный деловой центр", 1998. – 432 с.
153. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 237 с.
154. Стрежнева М.В. Европейский союз и СНГ: Сравнительный анализ институтов / Московский общественный научный фонд, Центр конвертируемого образования. – М.: МОНФ, 1999. – 266 с.
155. Стиглиц Д.Ю. Глобализация: тревожные тенденции / Пер. с англ. и примеч. Г.Г. Пирогова. – М.: Мысль, 2003. – 300 с.
156. Стіглиць Дж.Ю. Економіка державного сектора. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
157. Дупас Ж. Новые дилеммы государственности, управления и интеграции с точки зрения логики глобализации // Латинская Америка. – М.: Наука, 2001. – № 6. – С. 50–59.
158. Инновации – фактор экономического роста / Никитенко П.Г., Марков А.В., Сержинский И.И., Колотухин В.А., Ред. Никитенко П.Г. – М.: НО ООО “БИП-С”, 2003. – 85 с.
159. Сухарев О. Институциональные реформы в ХХ1 веке: эволюционный взгляд на экономическую политику // Инвестиции в России. – М., 2001. – № 7. – С. 11–20.
160. Переходная экономика: теоретические аспекты, российские проблемы, мировой опыт / Ред. В.А. Мартынов. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. – 719 с.
161. Эрроу К.Дж. Коллективный выбор и индивидуальные ценности / Пер. с англ. / Науч. ред., предисл., послесл. Ф.Т. Алескерова. – М.: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2004. – 204 с.
162. Юровицкий В. Эволюция денег: денежное обращение в эпоху изменений. – М.: ГроссМедия, 2004. – 496 с.
163. Яременко Ю.В. Экономические беседы. – М.: Центр исследований и статистики науки, 1998. – 343 с.
164. De Long, Gayle L. Stockholder Gains From Focusing Versus Diversifying Bank Mergers // Journal of Financial Economics. – 2001. – Vol. 59. – No. 2. – P. 221–252.