ІНФОРМАЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА КОМПОНЕНТА У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЗМІВ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ :

Краткое описание

ВСТУП………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ЯК ФАКТОР СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК……………………………..
1.1. Інформатизація системи міжнародного співробітництва
як фактор глобальної конкурентної боротьби……………...
1.2. Еволюція концептуальних поглядів на міжнародну торгівлю у контексті тенденцій спеціалізації
та динамізму системи глобального поділу праці…………...
1.3. Торгівля інформаційними товарами та послугами
як чинник інноватизації розвитку національної економіки
Висновки до Розділу 1 ……………………………………….
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ…..
2.1. Міжнародні організації в системі регулювання
торгівлі та інформатизації її структури …………………….
2.2. Макроекономічний вплив на тенденції інформатизації міжнародного торгового співробітництва…………………..
2.3. Міжнародний досвід формування
національної інноваційної системи………………………….
Висновки до Розділу 2………………………………………..
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ………………………………….
3.1. Макроекономічний вплив на тенденції
інформатизації міжнародного співробітництва ……………
3.2. Механізм формування комерційних стратегій в Україні ….
3.3. Інституційні фактори оптимізації національної спеціалізації в умовах інформатизації
міжнародних економічних відносин………………………...
Висновки до Розділу 3………………………………………..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Початок нового століття характери¬зується принципово новою ситуацією у сфері міжнародної торгівлі: можна казати про нову роль міжнародної торгівлі як у системі міжнародних еконо¬мічних відносин загалом, так і з точки зору ефективності макроекономічних та комерційних систем, параметрів їх конкурентоспроможності за умов відкритої економіки. Завдання ефективної інтеграції національних економік до системи світового господарства примусили майже всі країни переорієнтувати стратегію національного економічного розвитку, і зокрема – змінити механізм регулю¬вання зовнішньоторговельних зв’язків у відповідності до загальноприйнятих принципів міжнародної торгівлі, адже умовою економічної інтеграції постає зняття бар’єрів, які захищають національні економіки від конкуренції ззовні. Здійснення зовнішньоторговельної діяльності, еволюція місця країни в системі світового поділу праці повинні сприяти економічному зростанню, захисту як загальнонаціональних інтересів, так і інтересів окремих господарських агентів, збалансованому розвиткові економіки, досягненню рівноваги внутрішнього ринку, а також стимулювати прогресивні структурні зміни.
Проблематиці сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів, роз¬витку системи міжнародної спеціалізації, міжнародного обміну товарами, питанням регуляторної політики, методологічним аспектам формування міжнародної конкуренто¬спроможності країн тощо присвячено багато праць вітчизняних вчених, передусім, О.Бородіної, В.Будкіна, І.Бураковського, Т.Вах¬ненко, Я.Жаліла, Б.Кваснюка, І.Крючкової, Д.Лук’яненка, А.Мазаракі, Ю.Мако¬гона, М.Меламеда, В.Онищенка, С.Осики, В.Пятницького, Р.Москалика, В.То¬чиліна, А.Філіпенка, Т.Циганкової, І.Школи та зарубіжних А.Ілларіонова, М.Мойсеєва, О.Кирєєва, М. Кондратьєва П.Кругмана, П.Ліндерта, М.Обс¬фельда, Дж.Сороса, Дж.Стігліца, Р.Хасбулатова, Ю.Шишкова, Ю.Яковця.
Проте сучасні зміни, що відбуваються в зовнішньоекономічних зв’язках держав та їх господарських суб’єктів, диктують необхідність перегляду й доповнення низки теоретичних положень. Окрім того, високий ступінь мінливості, який притаманний системі світової торгівлі, динамізм кон’юнктури світових ринків, наявність великої кількості диверсифікованих чинників регулювання економік країн – учасниць міжнародного товарного обміну та їхніх міжнародно-торговельних сегментів спричиняють до необхідності проведення дослідження цієї сфери на кожному етапі її розвитку, особливо зважаючи на те, що інформаційні реалії зумовлюють особливо швидкі зміни моделей відкритих економік, умов міжнародного співробітництва.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта¬ція виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу зовнішньо¬економічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема в процесі роботи над НДР за темою «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (державний реєстраційний № 0106U010980). Особистий внесок дисертанта представлений підрозділом «Інформатизація ме¬ханізмів міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних економік».
Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні теоретичних засад та виробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму зовнішньої торгівлі України у відповідності до завдань підвищення інформа¬ційної компоненти у структурі національного відтворювального комплексу та сприяння інноваційним тенденціям його розвитку з урахуванням світового досвіду забезпечення міжнародної конкурентоспроможності та особливостей міжнародної торгівлі нашої країни. Відповідно до поставленої мети в дисертації поставлено та розв’язано наступні завдання дослідження:
• обґрунтування природи, змісту та функціональної ролі тенденцій інформатизації системи міжнародного співробітництва та поділу праці в умовах глобалізації;
• визначення ролі та функціонального значення міжнародної торгівлі як сфери економічної діяльності на сучасному етапі розвитку глобальної економіки;
• аналіз сутності світових товарних ринків інформаційно місткої продукції та їх значущості у структурі світового господарства, а також особливостей сучасної міжнародної торгівлі інноваційними товарами;
• виявлення особливостей розвитку торговельних потенціалів країн у контексті сучасного інноваційного розвитку;
• визначення тенденцій інституційного регулювання та напрямів еволюції інституційної інфраструктури міжнародної торгівлі;
• визначення принципових рис та складових механізмів регулювання національних та світових товарних ринків з урахуванням особливостей торгових відносин на національному та комерційному рівнях;
• розкриття змісту зовнішньої торгівлі України як суб’єкта світової економіки в контексті геоекономічних реалій та глобальних комерційних стратегій та виявлення динаміки міжнародної торгівлі України на світових товарних ринках та ринках інноваційної продукції зокрема;
• обґрунтування напрямів оптимізації регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах відкритої економіки України та уточнення компетенції державних органів управління сферою міжнародної торгівлі, з урахуванням завдань підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, а також глобальних і регіональних імперативів розвитку відтворювальних систем за умов інформатизації.
Об’єктом дослідження є система міжнародних економічних відносин, які виникають у зв’язку із сучасними тенденціями у сфері торгівлі інноваційними товарами та інформатизацією механізмів міжнародної спеціалізації відкритих економік в умовах глобалізації.
Предметом дослідження є інформаційно-інноваційні складові механізму міжнародної торгівлі України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасні економічні теорії та концепції дослідження товарних ринків у контексті становлення інформаційних економік, з урахуванням інституційних тенденцій регулювання сфери міжнародної торгівлі та інструментів інноваційного розвитку.
У роботі використано комплекс загальнонаукових методів пізнання, зокрема при дослідженні методологічних засад інформатизації системи міжнародної торгівлі використовувалися інструменти діалектичного методу, зокрема історичний та логічний підходи, кількісно-якісний, компаративний аналіз. При дослідженні концептуальних поглядів на міжнародну торгівлю в контексті тенденцій спеціалізації та динамізму міжнародного поділу праці (МПП) здійснювався комплексний аналіз економічних теорій та підходів, що лежать в основі інформатизації та інноватизації міжнародної торгівлі, застосовувалися методи індукції та дедукції. Виявлення сучасних особливостей торгівлі інформаційними товарами та послугами здійснювалося на основі аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, насамперед, релевантного міжнародного досвіду стимулювання інформатизації експортних виробництв.
При дослідженні інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі, науково-технічного розвитку застосовувався системно-структурний підхід. Дослідження макроекономічних впливів на тенденції інформатизації міжнародного співробітництва здійснювалося за допомогою економіко-статистичних методів дослідження.
Дослідження особливостей та перспектив формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні, завдань макроекономічної політики, інституційного регулювання проводилося на базі вивчення та творчого переосмислення досягнень зарубіжної й вітчизняної економічної науки щодо регулювання міжнародної торгівлі, з використанням методів функціонального та галузево-сектораль¬ного аналізу, на основі уточнення глобальних та регіональних імперативів регу¬лювання міжнародної торгівлі. Виявлення перспективних напрямів комер¬ційних стратегій в ході торгівлі інформаційно місткою продукцією проводився за допомогою аналізу емпіричного матеріалу та методів екстраполяції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на базі комплексного дослідження інформаційно-інноваційних складових сучасних національних механізмів міжнародної торгівлі обґрунтовано напрями регулювання зовнішньоторговельної сфери та визначено систему принципів та критеріїв формування перспективної моделі спеціалізації відкритої економіки України. До основних наукових результатів, які становлять особистий внесок автора у розробку дослідженої проблеми, належить те, що в дисертації було:
вперше:
- розкрито природу інформатизації соціально-економічних механізмів та міжнародної торгівлі, зокрема доведено, що інформатизація не тільки виступає універсальним елементом технологічного прогресу, а й набуває рис дихотомічної інформаційно-інноваційної компоненти у формуванні стратегій міжнародної конкурентоспроможності; показано, що в цьому контексті державна стратегія регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах сучасних міжнародних економічних відносин та глобальної конкуренції повинна базуватися на концепції прискореної інформатизації, яка є складовою та фактором структурної оптимізації економіки, а комерційні стратегії, враховуючи функціональні особливості використання інформаційних продуктів (а саме те, що цикл їх життя є значно коротшим за традиційні цикли життя технологій індустріального суспільства), – прагнути до конкурентної успішності і для цього набувати контроль за технологіями первинного порядку, мета-технологіями;
- доведено наявність подвійного зв’язку між діяльністю на ринку інформа¬ційних продуктів та технологій, з одного боку, та піднесенням соціальних стандартів, з іншого; зокрема показано, що вдосконалення міжнародної спеціалізації країни слід розглядати в контексті стратегії формування економіки знань, створення високотехнологічних виробництв та осередків господарської діяльності, а розвиток національного експорту, проникнення на зарубіжні ринки високих технологій, у тому числі й інформаційні, їх завоювання – для сучасних країн світу входить до числа основних напрямів розв’язання завдань соціального характеру завдяки створенню робочих місць в секторі інформаційно містких виробництв, збільшенню валютних надходжень;
удосконалено:
- підходи щодо формування нових окремих елементів інституціональної системи в Україні, які можуть застосовуватися на початковому етапі формування інформаційно місткого експортоорієнтованого виробництва; зокрема показано механізм інтеграції потенціалу саморозвитку бізнес-гравців із владою на основі ефекту поєднання інтересів бізнесу з регулюючими функціями держави через систему контрактних закупівель, держзамовлень та реалізацію стратегічних довготермінових проектів;
- систему інституційних заходів щодо оптимізації інформаційного забезпечення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах глобальної конкуренції; зокрема показано напрями формування сучасної системи інформаційного стимулювання розвитку експорту, оптимізації діяльності центрів інформації про умови та способи реалізації міжнародної торгівлі, організації доступу до інформаційних ресурсів учасників міжнародної економічної взаємодії за допомогою мережі Інтернет і новітніх засобів зв’язку, що повинно забезпечити підвищення конкурентоспроможності як національної економіки, так і суб’єктів господарювання на зовнішніх ринках;
- системний підхід до подальшого аналізу проблем участі України в багатосторонній торговельній системі; зокрема показано, що участь у СОТ та інших міжнародних структурах, що регулюють міжнародну торгівлю, а також в інтеграційних просторах не означає автоматичної реалізації потенційно пов’язаних із цим переваг; натомість має значення чітка оцінка власних економічних можливостей щодо конкуренції на світовому ринку та ефективне застосування порівняльних переваг національної економіки;
отримали подальший розвиток:
- концепція формування інформаційного профілю в системі міжнародної спеціалізації як ключового фактора оптимізації інвестиційного процесу, що відбиває еволюційну та циклічну природу інноваційного розвитку в сучасному відтворювальному процесі; зокрема виявлено специфіку та ключові характе¬ристики процесу міжнародної торгівлі інформаційними товарами, які вплива¬ють на форми їх реалізації в міжнародному товарообігу, зокрема показано, що становлення інформаційного профілю передбачає випереджаюче накопичення інтелектуального капіталу як чинника підвищення капіталізації національної економіки та інструмента структурної оптимізації відтворювального механізму;
- підходи щодо удосконалення захисту національних економічних інтересів України за умов членства у СОТ, зокрема за допомогою системи контролю якості, встановлення системи сертифікатів, нормативів, здійснення відповідних формально-контрольних функцій, які є можливими з точки зору відсутності суперечностей з міжнародними зобов’язаннями держави, а також з використанням режимів доступу до ринків товарів та послуг, використанням формальних та процедур врегулювання суперечок тощо;
- системний аналіз методів і засобів державного регулювання зовнішньо¬торговельних відносин, на основі чого було запропоновано авторський варіант класифікації інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відкритій економіці, в якому, окрім тарифного і нетарифного, виокремлюється також інституційне та валютне регулювання, а у складі нетарифного увага приділяється організаційним та фінансовим інструментам, зокрема створенню та підтримці інститутів позитивного впливу та податкам; показано необхідність запровадження більш гнучкого та обґрунтованого обмінного курсу гривні за умов вразливості України до зовнішніх шоків при використанні бівалютного кошика (долар – євро).
Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому положення можуть бути використані для оптимізації сфери міжнародної торгівлі в сучасних умовах, з урахуванням міжнародного досвіду функціонування відкритої економіки та експортно-імпортного регулювання. Зокрема були обґрунтовані напрями структурної модернізації українських експортоорієнтованих виробництв та оптимізації імпорту, що може стати важливим кроком з удосконалення зовнішньоекономічної політики держави на макро- та мікрорівні.
Матеріали дисертації щодо обґрунтування напрямів оптимізації сфери міжнародної торгівлі України та інституційних підходів до її регулювання були використані фахівцями секретаріату депутатської фракції «Блок Литвина» у Верховній Раді України при підготовці проектів законів та нормативних актів з питань оптимізації зовнішньої торгівлі України (лист №04-05/8-1702). Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації запропоновані для практичного застосування в діяльності Міністерства економіки України.
Матеріали дисертації також використано в навчальному процесі Київського університету туризму, економіки і права, зокрема при підготовці навчально-методичних матеріалів та викладанні наступних дисциплін: „Логістика”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Маркетинг”.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було апробовано автором у виступах на наступних наукових конференціях що пройшли в НДІ Міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ): „Питання інвестиційно-інноваційних стратегій у військовому та цивільному секторах” (25 грудня 2007 р) „Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі”(16 січня 2008 р.); „Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв’язку” (5 лютого 2008 р.).
Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, зокрема 3 статті у провідних наукових фахових виданнях (усі в наукових журналах), а також 2 наукові статті в інших виданнях та 2 публікації тез виступів на наукових конференціях.
У провідних наукових фахових виданнях:
1. Парубець О.В. Формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні // Зовнішня торгівля: право та економіка : Наук. журн. – 2007. – №5(34). – С. 33–38.
2. Парубець О.В. Механізми реалізації інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. – 2007. – №5. – С. 74–80.
3. Парубець О.В. Інформатизація системи міжнародного співробітництва як фактор глобальної конкурентної боротьби // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. – 2007. – № 1–2. – С. 223–227.
В інших виданнях:
4. Парубець О.В. Динамізм системи міжнародної торгівлі: приклад Китаю // Концептуальні засади та пріоритети двостороннього торговельно-економічного співробітництва України з країнами АТР : Зб. наук. пр. НДІ міжнародних відносин Національного авіаційного університету. №5. – Київ: НАУ. – 2007. – С. 118–121.
5. Парубець О.В. Оптимізація умов міжнародного співробітництва України: інституційний та інноваційний аспекти // Зб. наук. пр. НДІ міжнародних відносин Національного авіаційного університету. №6. – Київ: НАУ. – 2007. – С. 102–108.
6. Парубець О.В. Торгівля інформаційними товарами та послугами як чинник інноватизації розвитку національної економіки // Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі : Мат-ли наук. конф. (16 січня 2008 р.) / НДІ міжнародних відносин НАУ. – К.: НАУ, 2008. – С. 25–27.
7. Парубець О.В. Теоретичні погляди на міжнародну торгівлю: сучасні реалії спеціалізації та поділу праці // Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв’язку : Мат-ли наук. конф. (5 лютого 2008 р.) / НДІ міжнародних відносин НАУ. – К.: НАУ, 2008. – С. 14–19.

Список литературы

В И С Н О В К И

У дисертації отримано наступні наукові результати, які в комплексі вирішують важливе наукове завдання встановлення теоретичних засад та вироблення практичних параметрів удосконалення механізму зовнішньої торгівлі України у відповідності до завдань збільшення інформаційної компоненти в структурі національного відтворювального комплексу, сприяння інноваційним тенденціям у експортно-імпортній діяльності та реалізації базових національних економічних інтересів у багатосторонній торговій системі в умовах членства України в СОТ.
1. Міжнародний товарообмін, за умов інформаційної економіки, набув ознак завершальної, результуючої фази інтернаціонально усуспільнених відтворювальних циклів і, з функціональної точки зору, виступає динамізуючим елементом моделі міжнародного поділу праці, втілюючи наслідки функціонування усіх інших форм міжнародного економічного співробітництва.
Нові інформаційні технології, революція в засобах комунікації, багатосторонньо узгоджена лібералізація ринків товарів і послуг, що різко скорочує час і стискає простір економічної діяльності, принципово змінюють світове господарство, зумовлюють прискорення економічної глобалізації. В результаті останньої, в свою чергу, зростає ступінь відкритості, рівень взаємозалежності національних господарств. Причому ключовим провідником та інструментом глобалізації лишається міжнародна торгівля, яка не тільки поширюється на нові предметні сфери, але й опосередковує інші форми світогосподарських зв'язків та міжнародного співробітництва – рух капіталів, технічну співпрацю, диверсифіковані форми сучасної виробничої кооперації.
На стабільне, стійке зростання обсягів та на диверсифікацію міжнародної торгівлі на початку ХХІ ст. роблять вплив ряд чинників:
• НТП та процеси інформатизації, які сприяють оновленню основного капіталу, створенню нових, інформаційно містких та власне інформаційних галузей економіки, прискореній реконструкції та заміні старих галузей;
• розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва;
• розвиток процесів торговельно-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування загальних ринків, створення та розвиток зон вільної торгівлі, інших інтеграційних утворень;
• лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що включає відміну кількісних обмежень імпорту і істотне зниження митних зборів - утворення вільних економічних зон;
• регулювання міжнародної торгівлі міжнародними структурами, передусім за допомогою заходів ГАТТ/СОТ, які спрямовані на лібералізацію експортно-імпортних відносин;
• прискорене розшарування країн на типологічні угруповання, згідно чого виникають водночас доцентрові та відцентрові тенденції у відносинах між ними;
• активна діяльність господарських суб'єктів, і передусім транснаціональних корпорацій на міжнародних ринках;
• отримання політичної незалежності колишніми національно-територіальними одиницями інших країн.
2. Виникнення нових засобів і методів обробки, обміну, а також споживання економічно значущої інформації приводять до модифікації і модернізації не тільки самого інформаційного виробництва, але й стимулюють структурні зміни в міжнародній торгівлі та в економічній системі в цілому. В умовах прискорення науково-технічного прогресу і зокрема інформатизації, посилення їх впливу на виробництво, передусім на виробництво технічно складних та науково ємких товарів та послуг, зовнішня торгівля набула динамічнішого і багатоваріантного характеру, втративши жорстку прив'язку до структури традиційних порівняльних переваг (хоча це не скасовує логіки, згідно якої володіння дефіцитною або рідкісною сировиною сприяє виникненню вартісних та рентних переваг).
Наявність інформації і знань як початкового матеріалу для виробничого процесу постає ключовою передумовою міжнародно спеціалізованого інформаційного виробництва, а такі інформація і знання виступають в якості набутих факторних переваг, а в результаті подальшої спеціалізації інформація та знання набувають якості інструментів глобальної конкурентної боротьби.
Зростання ролі та значення міжнародної торгівлі послугами, і передусім інформаційної її компоненти, зумовлює подальше зростання ролі провідних ринкових країн, країн-технологічних лідерів у світовій торгівлі взагалі. На глобальному економічному рівні проявляється функціональна спорідненість між собою міжнародної торгівлі послугами та міжнародної торгівлі товарами із високим ступенем доданої вартості та інтелектуальним вмістом, лідерство в якій зберігають за собою країни тієї ж самої типологічної групи.
3. Здатність адекватного прогнозування кінцевого результату та планування відповідних практичних дій за умов інформатизації не тільки збільшує, але й постає фактором забезпечення вираженої залежності між інтелектуальними зусиллями, що докладаються, і кінцевим результатом діяльності. Інакше кажучи, програмно-цільові підходи, які поширюються на міжнародну торгівлю, зумовлюють можливість максимізації національної частки світового продукту, що перерозподіляється у процесах міжнародної взаємодії держав, а також нерівномірність розподілу виробничих витрат і отримуваних результатів залежно від ефективності регулятивних заходів. При цьому суперечності та виклики інформаційної доби зумовлюють виникнення ситуації, за якої регулююча роль держави, ступінь її впливу на національних та інонаціональних економічних агентів, які функціонують як на національному, так і на зовнішніх ринках не скорочується, а навпаки, посилюється. Тому спектр засобів і заходів регуляторної політики у зовнішньоторговельній сфері, які дозволять забезпечити кращі позиції в системі міжнародного поділу праці, підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності, постійно розширюється.
4. Важливим компонентом міжнародної торгівлі є комплексний міжнародний технологічний обмін у вигляді торгівлі ліцензіями, «ноу-хау» та ін. Такий обмін здійснюється з метою передачі одним суб’єктом іншому на певних умовах прав на використання винаходів, протягом визначеного терміну за відповідну винагороду. У першій декаді поточного століття стали поширеними ліцензійні угоди, що передбачають надання широкого комплексу інших послуг, разом з «ноу-хау» (якщо якісь технічні нововведення не захищені патентом, то йдеться про безпатентну ліцензію). Ліцензійний та безліцензійний обмін технологіями не долають контроль (або не заперечують його принципову можливість) з боку технологічного донора, що або чітко й однозначно фіксується у конкретній ліцензійній угоді, у якій визначаються сфера і межі застосування технології, обсяг прав на використання переданої технології (наприклад, повний, простий чи винятковий), форма розрахунків («роялті» або паушальні платежі), термін дії ліцензійного договору та ін., або виступає «природним» наслідком функціонування певного технологічного продукту, який, будучи наділеним якостями «мета-технології» допомагає реалізовувати функціональний контроль за похідними (експортними) технологіями.
5. Вдосконалення міжнародної спеціалізації країн відбувається в контексті стратегії формування економіки знань, створення високотехнологічних виробництв та осередків інформаційно місткої господарської діяльності, причому розвиток національного експорту, проникнення на зарубіжні ринки високих технологій, у тому числі й інформаційні, їх завоювання входить до числа основних напрямів розв’язання завдань соціального характеру завдяки створенню робочих місць в інформаційно місткій сфері економіки, збільшенню валютних надходжень.
6. Розширення СОТ, особливо за умов прогресу інформатизації, не означає послаблення суперечностей міжнародної торговельної системи. Відкриття внутрішнього ринку згідно з принципами і вимогами СОТ не означає, що вони матимуть однакові наслідки такої акції, внаслідок чого вони об’єктивно матимуть й неоднаковий регулятивний режим. Для відносно відсталих країн є особливо небезпечним зменшення можливостей використання нетарифних бар’єрів, а для невеликих – зменшення можливостей застосування режиму найбільшого сприяння внаслідок лібералізації та в разі прагнення посилити тенденції регіоналізації торгових потоків.
Крім того, виникають загрози розбалансування інтересів різних країн при подальшому розвитку технологічної бази міжнародної торгівлі, її інформатизації та правової системи регулювання експортно-імпортних відносин.
7. Світовий досвід імплементації заходів з метою досягнення сумісності з регуляторними правилами СОТ та соціально-економічного розвитку в період після вступу до СОТ, розв’язання деяких проблем геополітичного, геоекономічного характеру і ряду практичних, перш за все регулятивних завдань свідчить про доцільність здійснення низки конкретних заходів із забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Такі заходи передбачають широке використання процесуальних механізмів СОТ, до яких належать передусім системи проведення багатосторонніх торгових переговорів та врегулювання суперечок, а також різного роду обмеження, насамперед в сферах технічного, а також санітарного і фітосанітарного регулювання торгівлі, у сфері забезпечення безпеки національних споживачів імпортованих товарів. Крім того, зростає роль нетарифних методів, які або допускаються правилами СОТ, або навіть не врегульовуються нею, а також інструментів регулювання сфери послуг, передусім інформаційних.
8. Для захисту своїх прав та забезпечення інтересів власних комерційних агентів, національних виробників товарів та послуг, за умов рівного доступу іноземних виробників та постачальників на національний ринок товарів та послуг у процесах взаємодії з країнами–членами СОТ Україна повинна застосовувати ефективні інструменти торгової політики країни в багатосторонній торговій системі, які були опрацьовані світовою регулятивною практикою. Причому Україна, яка в процесі вступу до СОТ не обумовила за собою право на використання спеціальних захисних механізмів з використанням адаптаційних періодів та пільгових умов реалізації тарифного регулювання, повинна застосовувати весь спектр технічних інструментів, які допомагають підвищити міжнародну конкурентоспроможність певних галузей та сприяти модернізації, підвищенню інформаційної місткості, а також реструктуризації економіки. Такими заходами повинні стати технічні стандарти, які слід застосовувати не тільки при захисті внутрішнього ринку від низькотехнологічної продукції, але й при стимулюванні інформаційно місткого виробництва, із значними обсягами доданої вартості; обмеження та відповідні санкції, пов’язані з проведенням санітарного і фітосанітарного контролю, контролю безпеки національних споживачів, попередженням епідемій та епізоотій.
9. Активна регулятивна політика держави, яка спрямована на використання наявних можливостей торгово-економічного співробітництва України та її міжнародну інтеграцію, пов’язана з потребою узгодження широкого кола питань формування її ефективної відкритої економіки, оптимізації термінів технологічного переозброєння економіки, використання наявних та набутих конкурентних переваг, а також досягнень у сфері наукових досліджень та технологічних розробок.
Слід відпрацювати систему державної підтримки експортоорієнтованих та імпортозаміщуючих виробництв передусім у тих випадках, коли йдеться про поширення інформаційно містких відтворювальних систем на національній території, а також виробити стратегію зовнішньоекономічної діяльності, яка була б підлеглою інтересам структурної перебудови національної економіки з метою формування сучасної економіки знань.
Необхідно проводити чітку урядову політику регулювання міжнародної торгівлі, яка допомагає поширенню інноваційних технологій в країні. Причому регулювання міжнародної торгівлі має розглядатися як функціональна ланка загальної державної підтримки сфери інноваційної діяльності в країні. Така підтримка повинна включати в себе збільшення державного фінансування, організацію страхування комерційної діяльності підприємств та активізацію підтримки НДДКР, розвиток науки та розробку нових технологій, організацію загальнонаціональних програм забезпечення підготовки та перепідготовки фахівців в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
10. Лібералізація міжнародного економічного режиму та зовнішньої торгівлі висуває додаткові вимоги як для комерційних агентів, що діють у відкритому ринковому середовищі, так і для регулятивних інститутів, які є відповідальними за ефективність ринкового середовища та наявність сприятливих умов економічного розвитку за умов жорсткої глобальної конкуренції. Головною гарантією від негативних наслідків лібералізації торговельного режиму України є продуманий підхід до створення сприятливого клімату для комерційної діяльності для всіх виробників та інституційного регулятивного середовища, з урахуванням комплексу інтересів як національних ринкових агентів, так і зарубіжних партнерів. Такий підхід має носити програмно-цільові риси та бути сформованим у відповідності до довгострокових інтересів розвитку національної економіки, стимулювання інформаційно містких виробництв з високим вмістом доданої вартості (на національному ринку України), а також на усунення обмежень виробничо-комерційної діяльності, перш за все, по відношенню до національних виробників (на зовнішніх ринках).
11. У контексті подальшого розвитку статусу членства України у міжнародних організаціях, структурах, у перспективних міжнародних програмах і проектах необхідно домагатися залучення нашої держави до участі у науково-технічних програмах, що здійснюються в рамках відповідних міжнародних організацій або проектів, а також забезпечення національної участі в науково-технічному співробітництві блокових країн, передусім в рамках технологічних, науково-технічних програм ЄС та СНД.
12. Ключовою умовою формування інформаційного профілю в системі сучасної міжнародної торгівлі є організація широкого доступу національних виробників до інформаційних баз, зокрема до даних економіко-технологічного характеру, відомостей про існуючі організаційні, кредитно-фінансові програми стимулювання розвитку експорту, зовнішньої торгівлі, формування інтерактивних інформаційних мереж даних про торгівлю, організація системи консультацій експортерам.
13. Необхідно створити інституційну регулятивну систему, за якої суб’єкти комерційної діяльності, і передусім малі та середні підприємства України, мали б можливість користуватися коштами спеціальних кредитних ліній, відкритих в Національної Банку України та у комерційних банках, для сплати кредитів, призначених на закупівлю матеріалів для експортної продукції або для реалізації експортних поставок. Слід диверсифікувати форми фінансування експорту за допомогою як комерційних банків, так і спеціалізованих інститутів.

ЛИТЕРАТУРА

. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 260 с.
. Добровольська А. Тенденції розвитку інформаційного простору в контексті глобалізації // Збірник наукових праць. Вип. 45. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2005. – С. 45—53.
. Гусєв В.О. Розбудова національної інноваційної системи як стратегія дер¬жавної інноваційної політики // Утвердження інноваційної моделі розвитку еко¬номіки України: Мат. наук.-практ. конф.– К.: НТУУ «КПІ», 2003. – С. 392–400.
. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ITEM» ЛТД, «Юнайтед Лондон трейд Лимитед». – 1995. – 448 с.
. Денисюк В. Единое европейское экономическое пространство как фактор устойчивого экономического роста в Украине Економічний Часопис-XXI №9'2003. – http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20030909&n=9&y=2003.
. Солодковський Ю. Конкурентна політика в процесах лібералізації світової торгівлі // Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М.Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 498–522.
. Гура В. Глобальні зміни і “Третій світ” на початку третього тисячоліття // Збірник наукових праць. Вип. 34 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. – С. 17-35.
. Будкін В.С. Проблеми і перспективи галузевої реструктуризації світової торгівлі // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. – К., 2005. - №1. – C. 3—8.
. Волохова В. Країни з кращою ІT-інфраструктурою // Росбізнесконсалтинг. –http://rating.rbc.ru/article.shtml?2007/05/22/31488936.
. Пищик В. Евро и макроэкономическая сбалансированность в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - №5. – С. 26—34.
. Szapari G. Transition Countries' Choice of Exchange Rate Regime in the Run-Up to EMU Membership.// Finance & Development. – June 2001.-Vol.38, № 2.-P. 26—29.
. Мясникова Л. А. «Новая экономика» в пространстве постмодерна. // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 12- С. 3—15.
. Шереметьев И. Мексика: неолиберальная модель реформирования. Мировая экономика: тенденции 90-х годов / Отв. ред. И.С.Королёв / РАН ИМЭМО.- М.: Наука. – 1999. – 304 с.
. Глазьев С.Ю. О стратегии развития российской экономики / Научный доклад. – М.: НИР, 2006. – 132 с.
. Furman, J.L., Porter, E., Stern S. The Determinants of National Innovative Capacity // Research Police. – 2002. – №31. – P. 899—933.
. Международная торговля // Бизнес-словарь. – http://www.businessvoc.ru.
. Ricardo D. The Principals of Political Economy and Taxation. – Homewood. IL: Irwin, 1967. – P. 3–47.
. Porter M.E. The Competitive Advantage of Nations. – New York: Free Press, 1990. – P. 17–80.
. Prebish R. Toward a New Trade Policy for Developmet, N.Y., UN, 1964. – P. 8 – 50.
. Адаманова З.О. Влияние государства на конкурентоспособность экономики страны // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання. – Д., 2004. – Ч. 2. – С. 167–170.
. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992. – 520 с.
. Данильцев А. Международная торговля: инструменты регулирования. Учебно-практическое пособие. – М.: “Деловая литература”, 1999. – 302 с.
. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. – С-Пб.: 1994. – 402 с.
. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – К.: Основи, 1996. – 241 с.
. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.
. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. – К.: ВІПОЛ, 1996.- 247 c.
. Новицький В. Науково-технічна та інформаційні політика в системі пріоритетів економічного співробітництва // Європейська інтеграція та Україна. Навчально-методичний посібник / Ред. В.Є.Новицький, Т.М.Пахомова, В.І.Чужиков. – К.: Товариство К.Дуйсберга, ТОВ “Макрос”, 2002. – С. 200-217.
. Экономическая энциклопедия. – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1999. – 1055 с.
. Балицький Є.В. Глобалізація та регіоналізація як сфера реалізації лібералізаційно-регулятивних контроверсій та конкурентних стратегій // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. – К., 2005. - №1. – C. 14—23.
. Интриллигейтор М. Глобализация мировой экономики: выгоды и издержки / Мир перемен. – 2004. - №1. – С. 128—139.
. Sachs J., and Warner A.M. Economic Reform and the Process of Global Integration // Brookings Papers on Economic Activity. – 1995. – P. 1—95.
. Новицький В. Регулятивні імперативи у контексті сучасної глобальної конкуренції // Формування конкурентоспроможної моделі відкритої економіки України: питання інституціональної теорії та регулятивної практики. Збірник наукових праць НДІ МВ. - № 4. – Київ, 2007. – С. 80—86.
. Власюк О.С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку. – Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48 с.
. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч.1. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. – М.: Международный отношения, 1997. – 416 с.
. Гіл Ч. Міжнародний бізнес. Конкуренція на глобальному ринку / Пер. з англ. А.Олійник, Р.Ткачук. – К.: Основи, 2001. – 856 с.
. Янковский Н.А. Интернационализация отраслей промышленности: мировые тенденции // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 142. Дніпропетровськ, ДНУ. – 2002. – С. 211—219.
. Новицький В.Є. Науково-технічна та інформаційна політика в системі прі¬оритетів економічного співробітництва // Європейська інтеграція та Україна: Навч.-метод. посібн. – К.: Carl Duisberg Gesellschaft e.V., 2002. – С. 200-217.
. Янковский Н.А. Повышение эффективности внешнеэкономической деятельности крупного производственного комплекса. Монографія. Донецьк: Донеччина. – 2000. – 430 с.
. Голубенко А. Анализ возможностей инновационного развития в процессе формирования стратегических направлений инновационной деятельности предприятия // Економіка промисловості. – 2002. - № 2 (16). – С. 80 – 84.
. Нехаев С.А. Информационные технологии - интеграционный инструментарий развития экономических систем // Русский гуманитарный интернет-университет. - http://www.i-u.ru/biblio/archive/nehaev%5Finftehn/.
. Панфілова Т. Механізм захисту національних інтересів на зовнішніх ринках // Збірник наукових праць. – Вип. 33. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. – С. 129 – 137.
. Миленький В.М. Регулювання соціальної сфери в умовах міжнародної інтеграції та інформатизації розвитку // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук.журнал. – Вип. 5. – К.: НАУ, 2007. – С. 62–67.
. Жаліло Я. Вступ України до СОТ: очікування та реальні перспективи // Матеріали науково-практичної конференції «Перспективи та проблеми участі України в світовій організації торгівлі в контексті економічної безпеки», 15 лютого 2002 р. — К.: Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки Ради національної безпеки і оборони України, 2002. — С. 146.
. Осика С.Г., П’ятницькій В.Т. Світова організація торгівлі / 2-ге видання, перер. і доп. - К.: „К.І.С.”, 2004.-XXXVI, 516 с.
. Ролз Дж. Теория справедливости. – Новосибирск.: Изд-во Новосибир-ского университета, 1995. – 535 с.
. Делягин М.Г. Мировой кризис. Общая теория глобализации: Курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 768 с.
. Стігліц Дж. Глобалізація та її тягар: Пер. з англ.– К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2003. – 252 с.
. Рекомендации по созданию и реализации организационно-экономического механизма управления государственным сектором экономики / Чумаченко Н.Г., Баренберг Б.М., Червова Л.П. и др. – Дон.: НАНУ, Инст. экон. пром., 1997. – 93 с.
. Седнев В.В. Азиатские реформы: формула успеха // Цивилизационные модели современности и их исторические корни. – К., 2002. – С. 380–389.
. Седнев В.В. Дальневосточная альтернатива. Китайский феномен. // Цивилизационные модели современности и их исторические корни. – К., 2002. – С. 365–374.
. Монбриаль Т. де Действие и система мира / Пер. с франц. – М.: Моск. гос. инст. межд. отн. (Университет); «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2005. – 488 с.
. Новицький В.Є. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: Зовнішня торгівля, Ельга, 2006. – 264 с.
. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: НІСД, 2003. – 368 с.
. Довгий С.О. Інституційне забезпечення інноваційного розвитку економіки України: законодавча база та інститути у сфері інноваційної діяльності // Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України: Мат. наук.-практ. конф.– К. : НТУУ «КПІ», 2003. – С. 83–90.
. Авдулов А.Н., Кулькин А.М. Государственная научно-техническая политика Японии: Основные этапы и направления. – М.: ИНИОН, 2000. – 342 с.
. Андреева Г., Титова Т. Правовые аспекты реализации российско-украинских экономических соглашений // Правовая информация. Информационно-аналитический бюллетень. – 1.11.2001. – № 39. – http://www.zatulin.ru/institute/sbornik/039/12.shtml.
. Данилюк Н.І. Міжнародна торгівля та проблеми охорони навколишнього середовища // Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М.Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 522—553.
. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2002. – 789 с.
. Настюк В.Я. Про типологію митних правовідносин // Митна справа. – 2006. - № 4 (46).
. Галочка Г.В., Голубєва В.О. Нормативно-правова регламентація фізичних осіб як суб’єктів, що переміщують товари через митний кордон // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. - № 1(36). – С. 90—97.
. May Ch. A global political economy of intellectual property rights: the new enclosures? / May Christopher. – London: Routledge, 2000. – 200 p.
. Hoda A. Tariff Negotiations and Renegotiations under the GATT and the WTO: Procedures and Practices. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 312 p.
. Панфілова Т.О. Охорона прав інтелектуальної власності та норми і правила СОТ // Економіка і прогнозування. – 2002. – №3. – С. 39–57.
. Циганкова Т.М. Інституційний базис та основні принципи регулювання міжнародної торгівлі // Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М.Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 13-65.
. Шишков Ю.В. Мирохозяйственный механизм: движение к глобализации // Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И.С.Королева. – М.: Экономистъ, 2003. – С. 25—47.
. Скляренко Р. Международный рынок лицензий во второй половине XX столетия // http://www.pipa.ru/mts20.html.
. Любецкий В.В. Мирохозяйственное положение новых индустриальных стран // Мировая экономика. Учебный курс. – http://www.e-college.ru/xbooks/xbook006/book/index/index.html?part-011*page.htm.
. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.
. Олефір А.О. Деякі аспекти реалізації країнами національних економічних інтересів у рамках Світової організації торгівлі // Міжнародна економіка. Зб. наук. праць Інституту світової економіки і міжнародних економічних відносин НАН України. Вип. 36. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. – С. 108–115.
. Дэниелс Д.Д., Радеба Л.Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. – М.: “Дело ЛТД”, 1994. – 784 с.
. Любецкий В.В. Международная передача технологий как форма междуна¬родных экономических отношений // Мировая экономика. Учебный курс. – http://www.e-college.ru/xbooks/xbook006/book/index/index.html?part-11*page.htm.
. Розенберг Н., Бирдцелл Л.Е., мл. Как запад стал богатым. Экономическое преобразование индустриального мира. – Новосибирск, "Экор"; М.: Catallaxy, 1995. – 352 с.
. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2т. – Т.1 / Д.Г.Лук’яненко, А.М.Поручник, Л.Л.Антонюк та ін.; За заг. ред. Д.Г.Лук’яненка, А.М.Поручника. – К.: КНЕУ, 2006. – 816 с.
. The World Trade Organization, 2008 [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.wto.com.
. Будкін В. Геополітичні тенденції та економічна трансформація країн СНД в контексті інноваційного процесу // Питання інвестиційно-інноваційних стратегій у військовому та цивільному секторах / НДІ Міжнародних відносин НАУ. Наукова конференція, 25 грудня 2007 року. – К.: НАУ, 2007. – С. 10—14.
. Прытин Д. Самые быстрорастущие мировые рынки в I кв. 2007 г. // Росбизнесконсалтинг. – http://rating.rbc.ru/article.shtml?2007/04/11/31438699.
. Chenery H.B. The structuralist approach to development policy // American association Papers and Proceedings. – 1975. – №65. – Р. 310–316.
. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: фирмы, рынки, «отношенческая» контракция. – С.Пб.: Лениздат, 1996. – 702 с.
. Vernon R. International Investment and International Trade in the Product Cycle //Quarterly Journal of Economics – Vol. 80 – 1996. – May. – Pp. 134-168.
. Мартынов А.С. ВТО и вопросы инвестиций // Основы торговой политики и правило ВТО. – М.: Международные отношения, 2005. – С. 265—292.
. Кредисов А., Дерев’янко О. Конкурентоспроможність країни та стратегія просування її експорту на світовому ринку // Економіка України. – 1997. – №5. – С.54–58.
. Доклад о мировых инвестициях: Транснациональные корпорации и интернационализация НИОКР. ООН, Нью-Йорк и Женева, 2005. – UNCTAD / WIR / 2005 (Overview). CE 05-51326 (R).
. Яременко С. Тенденции развития финансовой, банковской системы и реального сектора экономики // Україна після виборів: перспективи економічного зростання / Матеріали Першої міжрегіональної економічної конференції Українського союзу промисловцій і підприємців. – 26-28 травня 2006 року, Ялта. – К.: УСПП, 2006. – С. 17—19.
. Пахомов Ю.М. Рух фінансових ресурсів в умовах світового економічного розвитку // Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / Редкол.М.Я.Азаров та ін. – К.: НДФІ, 2004. – С. 10–30.
. Сталінська Г. До питання про привабливість українського економічного простору для іноземних інвесторів // Збірник наукових праць. Вип. 35. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. – С. 193–200.
. Стан та першочергові завдання розвитку фінансового лізингу в Україні. Координаційна рада з питань політики фінансового сектору. – К., 2004. – 11 с.
. Мітюков І.О., Александров В.Т., Ворона О.І., Недбаєва С.М. Фінансові послуги України. Енциклопедичний довідник. Т. 1. – К.: Укрбланковидав, 2001. – 459 с.
. Портер М. Международная конкуренция. Пер. с англ. / Под ред. и с предисловием В.Д. Щетинина. – М.: Международные отношения, 1993. – 976 c.
. Кирилов Р. Найбільш глобалізовані країни // RBK daily. – http://rating.rbc.ru/article.shtml?2007/11/09/31705095.
. Росбизнесконсалтинг. – http://www.rbcdaily.ru/2007.
. Япония. Описание и данные о стране. – http://coins-world.ru/modules/outcontent/file.php?id=91.
. Японский менеджмент. Уроки для нас. – http://www.japantoday.ru/books/biblioteka/jm/jm34.shtml.
. Содействие развитию экспорта через создание товаропроводящих сетей: какова роль государства? Немецкая экономическая группа в Беларуси. – http://research.by/pdf/pp2006r01.pdf. - 8 с.
. Christies Home page. – http://www.christies.com.
. Розробка конкурентоспроможної моделі відкритої економіки України у контексті фундаментальної інституціональної теорії. Наукова доповідь НДІ МВ // Формування конкурентоспроможної моделі відкритої економіки України: питання інституціональної теорії та регулятивної практики. Збірник наукових праць НДІ МВ. – № 4. – Київ, 2007. – С. 3—79.
. Колесник Д.В. Форми міжнародного кооперування в сучасній комерційній практиці: інноваційні стратегії в Україні // Формування конкурентоспроможної моделі відкритої економіки України: питання інституціональної теорії та регулятивної практики. Збірник наукових праць НДІ МВ. - № 4. – Київ, 2007. – С. 116—124.
. Шаститко А.Е. Новая институциональная экономическая теория. – М.: Теис, 2003. – 591 с.
. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 418 с.
. Новицький В., Гальперіна Л. Інформатизація соціально-економічного життя: світові тенденції та українські реалії // Економічний Часопис-XXI №5-6'2005. – http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20050507&n=5-6&y=2005.
. The Fourth WTO Ministerial Conference. – London: WTB, 2001. – 104 p.
. Hart M., Chaitoo R. Occasional Papers in International Trade Law and Policy. №54 Electronic Commerce and the WTO. – Ottawa: CTPL, 1999. – 37 p.
. Марков О. Глобализация и либерализация экономики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспеĸт. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2005. – С. 103—106.
. Вступ України до Світової організації торгівлі. Значення і наслідки для економіки та її окремих галузей / Міністерство економіки України. – http://me.kmu.gov.ua/file/link/38848/file/WTO_galuz.doc.
. Заграва Е. Глобалізація і нації. – К.: Фенікс, 2002. – 64 с.
. Димед В.В. Перспективи інтеграції національного бізнесу України до світової торговельної системи в умовах політики подвійних стандартів СОТ // Зовнішня торгівля: право та економіка. Науковий журнал. – 2007. - №4(33). – С. 12–15.
. Шоль Е. Информационная инфраструктура товарного рынка России: проблемы, состояния, перспективы // Маркетинг и маркетинговые исследования в России, 1998. - № 4(16). – С. 21—24.
. Уровень использования пиратского программного обеспечения в Украине в 2006 году составлял 84% // Uatoday.net. - 15 Мая 2007. - http://uatoday.net/rus/news/cryminal/219080.
. Азербайджан вошел в число тройки лидеров стран, использующих пиратское программное обеспечение // Day.Az. - http://dayaz.com/news/hitech/118762.html.
. Азербайджан занимает первое место в мире по объему «пиратского» программного обеспечения на каждый комп’ютер // Day.Az . - http://www.day.az/news/hitech/81923.html.
. IDC’s Worldwide Black Book Query Tool. – 2005. – Version 1. – www.idc.com.
. OECD Information Technology Outlook 2006. – Paris, 2006. – Р. 70—93.
. Мамедов М.Г.о. Глобализация и регионализация как форма реализации либерализационно–регулятивных моделей // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук.журнал. – Вип. 1. – К.: НАУ, 2007. – С. 31—36.
. Північ–Південь: унаслідок низького среднедушевого доходу і нерозвиненості мереж комунікацій // Мировая экономика: тенденции развития / Спецвыпуск от 28.11.00. – http://link.subscribe.ru/mouse3.
. Романов С. Развитие приграничного сотрудничества российских регионов. – http://www.nasledie.ru/oboz/N09_00/9_09.HTM.
. Кучай О.В. ТПП в системі сучасної відкритої економіки // Формування конкурентоспроможної моделі відкритої економіки України: питання інституціональної теорії та регулятивної практики. Збірник наукових праць НДІ МВ. - № 4. – Київ, 2007. – С. 112—116.
. Коваленко П.В. Інституційне регулювання та програмно-цільові підходи сприяння інноваційному розвитку // Формування конкурентоспроможної моделі відкритої економіки України: питання інституціональної теорії та регулятивної практики. Збірник наукових праць НДІ МВ. - № 4. – Київ, 2007. – С. 100—107.
. Шамхалов Ф.И. Нечипоренко В.С. Государственная поддержка предпринимательства в России. – М.: ОАО „Изд-во „Экономика”, 1997. – 156 с.
. Давиденко С.В. Методи прогнозування податкових надходжень в умовах реформування системи оподаткування // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т.7. – Суми: ВВП ”Мрія” ЛТД, УАБС, 2003. – С.103—107.
. Макешин А.А. Информационно-аналитическая поддержка формирования основ бюджетной политики // Финансовый бизнес. – 2002. - № 5 . – С. 27—37.
. Прогнозування і розробка програм – В.Ф. Беседін та інш. – За ред. В.Ф. Беседіна. -К.: Науковий світ, 2000. – 468 с.
. Фомічова Н.В. Масштаби і напрямки регулювання міжнародної торговельної політики на сучасному етапі // Проблемы и перспективы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ. – 2005. – С. 178—189.
. Третников Н.И., Баранникова С.Г. Формирование экономической конкурентоспособности изделий начинается с проектирования / Проблемы организации конкурентоспособного производства и повышения устойчивости производственных систем: Сб. науч. статей. – Екатеринбург: УГТУ-УПИ, 2001. – С. 160—174.
. Кинах А. Мнения экспертов. Из тупика призвана вывести экономику Украины Госпрограмма развития промышленности на 2003-2011 годы, которую планируется разработать до середины лета / Портал газеты «Бизнес». – №12 (531), 24 марта 2003 года. – http://www.business.ua/i531/a16631/.
. Щебарова Н. Государственное регулирование: соотношение свободы торговли и протекционизма // МЭиМО. – 2003. – №3 – С. 42–48.
. Янковский Н.А., Макогон Ю.В., Фомичева Н.В. Управление качеством в условиях международной конкуренции / Под научной редакцией Ю.В.Макогона. – Донецк, ДНУ, 2007. – 340 с.
. Портной М. США в мировой финансовой системе // Международные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики. – Научно-образовательный форум по международным отношениям. – http://www.intertrends.ru/thirteen/001.htm.
. Ткач Р.Ю. Транскордонне співробітництво: інституційні аспекти // Перспек¬тиви розвитку українського експортного потенціалу у контексті співробіт¬ництва з країнами Середземномор’я та Центрально-Східної Європи. Збірник наукових праць № 6 НДІ міжнародних відносин НАУ / Головний редактор – доктор економічних наук В.Є.Новицький. – Київ, 2007. – С. 129—135.
. Шумило И. Какова правда об экономическом росте в Украине? // Зеркало недели. – № 19 (648), 19—25 мая 2007.
. Національний Банк України. Офіційний сайт. – http://www.bank.gov.ua/.
. Міністерство економіки України. Офіційний сайт. – http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=48272.
. Бачурина И. Платежный баланс // Діалог.ua. Возрождение традиций интеллектуального общения. – 17 сентября 2007 года. – http://dialogs.org.ua/issue_full.php?m_id=10880.
. Андреев И. Интеллектуальная рента теснит природную // Официальный сайт Сергея Глазьєва. – http://www.glazev.ru/edinom/2413.
. Ukrainian Economy: Competitiveness for Sake of Social Welfare // Ukraine: Processes, Results, Prospects / International Forum “Europe – Ukraine”. – National Institute for Strategic Studies. – K., 2008. – C. 39—86.
. Зирянова С. Рейтинг країн по кількості Інтернет-користувачів // Росбізнесконсалтинг. – http://rating.rbc.ru/article.shtml?2006/12/18/31297575.
. Рейтинг країн за кількістю Інтернет-користувачів на 100 чоловік // http://rating.rbc.ru/articles/2006/12/18/31297575_tbl.shtml?2006/12/18/31297475.
. Головень В. Про диверсифікацію торгівлі в Україні // Тенденції української економіки. – 2001. – Грудень. – С. 64-69.
. Кулініч Т.М. Сталий розвиток як передумова та стимул технологічного прогресу // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук.журнал. – Вип. 5. – К.: НАУ, 2007. – С. 51–56.
. Кормич Б.А. Державно-правовий механізм митної політики України: Монографія. – Одеса: Астропрінт, 2000. –180 с.
. Саблук П. Основні мотиви вступу України до Світової орган