НАУКОВО – МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ РЕНТНОГО ДОХОДУ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ (на прикладі підприємств паливодобувної галузі)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Галинська Юлія Вікторівна

УДК: 332.68:35.073.5(043.5)

НАУКОВО – МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ РЕНТНОГО ДОХОДУ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ
(на прикладі підприємств паливодобувної галузі)

08.00.06 – економіка природокористування та охорони
навколишнього середовища

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Лапін Євген Васильович
доктор економічних наук, доцент

Суми – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..... 4
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ, ВИЛУЧЕННЯ ТА РОЗПОДІЛУ РЕНТНИХ ДОХОДІВ У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ……….. 11
1.1 Теоретичні та прикладні аспекти формування, вилучення та розподілу рентних доходів в природокористуванні…………………... 11
1.2 Механізм формування рентних доходів………………………...…..….. 31
1.3 Структура, вилучення та перерозподіл рентних доходів у світовій практиці. Особливості рентної політики в Україні…….....………..…. 53
Висновки до розділу 1………………………………………………..……..…… 69

РОЗДІЛ 2 НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРИРОДОРЕСУРСНОЇ РЕНТИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПАЛИВОДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ………………………………………………….. 71
2.1 Методичні підходи до визначення рентної складової на основі теорії замикаючих витрат………………………………………………………. 71
2.2 Моделювання світових цін як рентоутворюючих факторів……….…. 89
2.3 Удосконалення методичних підходів до прогнозування світових цін на паливно-енергетичні ресурси та витрат на їх видобування………………………………………………….…………... 101
Висновки до розділу 2…………………………………………………................ 116

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ПЕРЕРОЗПОДІЛУ РЕНТНОГО ДОХОДУ ПРИ ВИДОБУТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ………………………………...….. 118
3.1 Прогнозування світових цін на паливно-енергетичні ресурси в умовах ринкової економіки………………………………................... 118
3.2 Удосконалення методичних підходів до вилучення диференціальної ренти першого роду в загальній структурі прибутку підприємств паливодобувної галузі…………………...…. 138
3.3 Розробка механізму перерозподілу рентного доходу між державою та суб’єктами природокористування……………..…..….
160
Висновки до розділу 3………………………………………………………....… 175

ВИСНОВКИ………………………………..…………………………………..… 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...…………..…. 190
ДОДАТКИ……………………………………………………..…………............. 207

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні в Україні все частіше порушується питання методологічних підходів до оцінки природних ресурсів з урахуванням їх вичерпності, а також визначення механізму коректного вилучення рентних доходів із подальшим ефективним перерозподілом їх на охорону і відновлення природно-ресурсного потенціалу в цілому.
Система відносин, що виникають між державою та суб'єктами господарювання (природокористувачами) з приводу використання обмежених природних ресурсів і перерозподілу рентного доходу в умовах сучасної економіки, є однією з основних передумов для формування гнучкого рентноспрямованого механізму з урахуванням специфіки процесу видобування природних ресурсів.
Проблемам визначення, вилучення та перерозподілу рентних доходів в умовах ринкової економіки присвячені праці вітчизняних і закордонних учених: В. Ю. Алекперова, А. А. Арбатова, О. Ф. Балацького, У. Баумоля, Д. Б’юкенена, Ю. Л. Воробйова, Г. В. Вигона, А. А. Голуба, Л. С. Гринів, В. П. Гордієнко, К. Г. Гофмана, Г. Голдсміта, А. О. Гусєва, Б. М. Данилишина, Л. В. Жарової, А. Ю. Жулавського, В. М. Кислого, С. М. Козьменка, Г. Л. Коффа, Є. В. Лапіна, Л. Г. Мірошника, С. В. Рогинського, О. В. Рюміної, П. Самуельсона Б. А. Семененка, Р. Солоу, Р. Стейнера, Е. Б. Струкової, М. А. Суботіна , Г. Таллока, О. М. Теліженка, Ф. Харрісона, С. К. Харічкова, М. А. Хвесика, Є. В. Хлобистова, Ю. В. Яковця, К. Еклунда, тощо.
Незважаючи на значущість проведених вітчизняних і зарубіжних досліджень, на сьогодні недостатньо розробленими є науково-методичні підходи до вилучення й ефективного розподілу рентних доходів між державою та природоексплуатуючими підприємствами. Потребують дослідження питання, що стосуються визначення рентоутворюючих факторів та їх впливу на величину рентного доходу підприємств паливодобувної галузі. Залишається актуальним реформування відносин між паливодобувними підприємствами, державою і регіонами в частині визначення та вилучення рентних доходів. Недостатня розробленість теоретичних та науково-методичних положень щодо визначення, вилучення та перерозподілу рентних доходів у системі держава – регіон – суб’єкт господарювання обумовили мету і завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на 2009–2013 роки (Постанова президії НАН України від 25.02.2009 року №55), зокрема відповідно до таких пріоритетних міждисциплінарних досліджень: п. 4.1.15 – проблеми раціонального природокористування; п. 4.1.16 – регіональний розвиток; Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 880-р, та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2006 р. № 1001).
Наукові результати та висновки дисертаційного дослідження були використані у науково-дослідних роботах , що виконувались у Сумському державному університеті, а саме: «Оптимізація структури капіталу підприємства»(номер державної реєстрації 0112U001301), в якій автором обґрунтовано доцільність підходу до вилучення та розподілу рентного доходу, який на відміну від існуючих базується на використанні показників прибутковості підприємств паливодобувної галузі та сумарних витрат; «Екологічно збалансований розвиток інвестиційного потенціалу території» (номер державної реєстрації 0112U001299), в якій містяться пропозиції автора щодо вдосконалення теоретичних основ виникнення рентних суб’єктно-об’єктних економічних відносин, що виникають у процесі формування, розподілу та перерозподілу диференційної природної ренти першого роду в системі держава – регіон – суб’єкт господарювання.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення теоретичних і науково-методичних підходів до визначення рентного доходу та формування механізму його вилучення під час видобування паливо-енергетичних ресурсів.
Відповідно до поставленої мети були визначені такі основні завдання:
- дослідити теоретичні, методичні та організаційні засади державної рентної політики;
- розвинути структурно-логічну сутність поняття «рентний дохід» у природокористуванні;
- провести аналіз зарубіжної та вітчизняної практики щодо формування визначення й розподілу рентних доходів;
- дослідити науково-методичні підходи до визначення рентоутворюючих факторів та їх впливу на рентні доходи підприємств-природокористувачів;
- розвинути теоретичні засади визначення рентного доходу на основі концепції «замикаючих витрат»;
- визначити необхідні та достатні умови використання світових цін на енергетичні ресурси в розрахунках диференційної ренти першого роду, що виникає на паливодобувних підприємствах;
- удосконалити методичні підходи до прогнозування світових цін на енергетичні ресурси та витрат на їх видобування;
- удосконалити механізм вилучення рентного доходу в частині диференційної ренти першого роду, що виникає на підприємствах з видобутку паливно-енергетичних ресурсів.
Об’єктом дослідження є рентний дохід підприємств паливодобувної галузі та фактори його формування.
Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають між державою, регіоном та підприємствами паливодобувної галузі щодо вилучення та розподілу рентного доходу.
Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні положення загальної економічної теорії, економіки природокористування й охорони навколишнього середовища, праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі економіки природокористування.
Під час постановки та розв’язання завдань застосовувалися такі загальнонаукові методи дослідження, як: абстрактно-логічний i системно-структурний аналіз – під час розроблення механізму управління рентними доходами суб’єктів природокористування; порівняльний аналіз – під час дослідження існуючих методів вилучення та перерозподілу рентних доходів; факторний аналіз – під час визначення впливу рентоутворюючих факторів на величину рентного доходу, методи групування та ранжування при визначенні рентоутворюючих факторів.
Інформаційну базу дисертаційної роботи склали: зібрані, опрацьовані й узагальнені особисто автором первинні матеріали, що стосуються роботи зарубіжних та вітчизняних паливодобувних підприємств; офіційні матеріали Державного комітету статистики України, обласних управлінь статистики, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів, ресурси Інтернету.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні науково-методичних підходів до визначення та вилучення диференційної природної ренти першого роду, що виникає на підприємствах паливодобувної галузі.
Найбільш вагомі наукові результати дисертаційного дослідження полягають у такому:
вперше:
- обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінки рентного доходу підприємств паливодобувної галузі на основі концепції замикаючих витрат, в якості яких пропонується використовувати світові ціни на паливно-енергетичні ресурси;
удосконалено:
- методичні положення щодо визначення рентних суб’єктно-об’єктних відносин, що виникають у процесі формування та вилучення диференційної природної ренти першого роду, які на відміну від існуючих передбачають збалансування економічних і екологічних інтересів держави, регіону та суб’єктів господарювання при розподілі та перерозподілі рентного доходу;
- науково-методичний підхід до розподілу диференційної ренти першого роду між державою та суб’єктами господарювання, якій на відміну від існуючих базується на використанні показників їх прибутковості і враховує гірничо-геологічні та економічні особливості видобування природних паливно-енергетичних ресурсів;
дістали подальшого розвитку:
- науково-методичний підхід до прогнозування світових цін на паливно-енергетичні ресурси, який на відміну від існуючих передбачає групування та ранжування факторів за ступенем їх впливу на рівень світових цін;
- науково-методичний підхід до визначення частки рентних доходів підприємств паливодобувної галузі, що перераховуються до місцевих бюджетів, який на відміну від існуючих базується на урахуванні витрат на відтворення природо-ресурсного потенціалу території і фінансування екологічних та соціальних програм.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні та методичні положення і практичні рекомендації створюють наукові засади для розроблення механізму управління процесами формування, вилучення та перерозподілу рентних доходів у системі держава – регіон – суб’єкт господарювання.
Теоретичні, науково-методичні та практичні результати дисертаційного дослідження були використані в діяльності ТОВ «СЕНСІ», при розробленні «Програми технічного розвитку ТОВ «СЕНСІ» до 2015 року» (розділ «Маркетингові дослідження» при прогнозуванні світових цін на паливно-енергетичні ресурси (довідка про впровадження №227/1 від 19.06.2012 року). У діяльності ТОВ «ФАКТОР НАФТОГАЗ» результати дослідження були впроваджені у вигляді методичних підходів щодо розрахунку частки вилучення та розподілу рентного доходу при видобуванні та переробці природних ресурсів на підприємствах (довідка про впровадження №283/08 від 02.08.2012 р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес Сумського державного університету при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Економіка енергетики», «Економічне прогнозування», що підтверджено відповідним актом від 15 червня 2012 року.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до розвитку теоретичних і методичних засад щодо вдосконалення механізму формування та розподілу рентних доходів у природокористуванні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, що запропоновані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи апробовані на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науковій конференції «Екологічний менеджмент у загальній системі управління» (21 – 22 квітня 2005 р., м. Суми; 19 – 20 квітня 2006 р., м. Суми; 18 – 19 квітня 2012 р., м. Суми); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарський механізм екологічно-збалансованого розвитку» (22 – 24 травня 2007 р., м. Суми); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (27–28 листопада 2007 р., м. Харків); Міжнародній інтернет-конференції «Інформаційні системи та технології управління» (25 жовтня 2011 р., м. Донецьк); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту у ХХІ столітті» (26 – 27 квітня 2012 р., м. Полтава).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 наукових працях загальним обсягом 3,24 друк. арк. (з них особисто автору належить 3,04 друк. арк.), у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях (із них 1 – у співавторстві), 7 публікацій у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 180 найменувань і 3 додатків. Загальний обсяг дисертації – 210 сторінок у тому числі основного тексту 189 сторінок. Дисертація містить 35 таблиць на 15 сторінках, 6 рисунків на 3 сторінках, список використаних джерел на 18 сторінках, 3 додатки на 3 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Модернізація економіки відповідно до сучасних тенденцій і реальних можливостей стане неможливою без запровадження науково обґрунтованої системи рентних відносин і приведення цієї складової державної політики у відповідність до вимог ринку і сталого розвитку економіки. На основі рентних відносин, як показали дослідження, створюватимуться сприятливі умови для раціонального використання економічного капіталу, природних ресурсів, інноваційного потенціалу, більш вигідного вкладання коштів у різні види діяльності, для підтримки необхідного рівня соціально-економічного зростання.
Це досягатиметься передусім завдяки раціональній організації виробництва, підвищення ефективності розподілу і перерозподілу рентних доходів, поліпшення використання інноваційних можливостей і адаптації галузей економіки до системи міжнародного поділу праці. Тому основним завданням дисертаційної роботи було розроблення науково-методичних положень щодо визначення, вилучення та перерозподілу рентних доходів на прикладі підприємств паливо-добувної галузі.
1.У роботі зазначено, що у 2011 році була прийнята Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року, у якій зазначено, що одним із вагомих факторів подолання кризового положення в економіці України є належне забезпечення потреб економіки в мінерально-сировинних ресурсах і їх ефективне використання. У Програмі «Економічних реформ на 2010 – 2014 роки» Комітету з економічних реформ при Президентові України визначається необхідність переходу на систему платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу з метою встановлення справедливої плати за використання природних ресурсів. У зв'язку з цим актуальності набуває аналіз результативності реформування податкового законодавства, що нещодавно було проведений. На сьогодні у Податковому кодексі України залишений колишній підхід, коли базою оподатковування є обсяг добутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), що окремо розраховується для кожного виду корисних копалин (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр. Для тих видів корисних копалин, для яких установлена абсолютна ставка платежу у вартісному вираженні, база оподатковування тотожна об'єкту оподаткування. Для тих корисних копалин, для яких ставка встановлена у вигляді відсотка від вартості добутого обсягу, база оподатковування розраховується за найбільшою із величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду добутої корисної копалини (мінеральної сировини) або за розрахунковою вартістю. У частині рентних платежів автори вирішили обмежитися лише підвищенням ставок. При цьому концепція не змінюється, і введення більш справедливого принципу рентного доходу не передбачається. Згідно із законодавством України основою для формування нового економічного механізму із забезпечення розширеного відтворення природних ресурсів, їх охорони, регулювання раціонального використання став принцип платного, компенсаційного за змістом природокористування зі створенням системи відповідних платежів, а визначення конкретних рентних доходів не передбачається. Тому в дисертаційній роботі основним із завдань було розробити науково-методичні підходи до виявлення, визначення та вилучення диференційної ренти першого роду при видобувнні паливно-енергетичних ресурсів, яка і є рентним доходом від використання природних реурів.
Проведений аналіз досліджень як зарубіжних, так і вітчизняних учених показав, що в українській економіці порушено баланс між інтересами держави як власника надр і приватного інвестора. Держава використовує усереднений підхід до різних за рентабельністю об'єктів, завищує вимоги до малорентабельним об'єктів і занижує їх для високорентабельних об'єктів, що створює перешкоди на шляху припливу інвестицій. Практично неможливо об'єктивно виміряти величину диференційної гірничої ренти. Набула поширення думка, що об'єктивно розкласти гірську ренту на диференційну ренту першого роду та диференційну ренту другого роду практично неможливо. Тому одним із завдань цієї роботи є економічно обгрунтуваний метод розподілу рентних доходів між державою та підприємством. Процедура розподілу повинна бути універсальна для всіх видів корисних копалин, що знаходяться на будь-яких стадіях освоєння. Безумовно необхідно враховувати диференцьовані підходи до формування собівартості за різних гірничо-геологічних умов видобування.
2. Проведений аналіз показав, що незважаючи на постійне вдосконалення методичних підходів до виявлення та розподілу рентних доходів, існуючі на сьогодні методики недостатньо враховують фактори, які впливають на формування рентних доходів та особливості їх вилучення. У той самий час, як показала практика, більша частина диференційної ренти першого роду залишається у суб’єкта господарювання.
Автором зроблено висновок, що сучасний стан вирішення проблеми визначення та вилучення рентних доходів у системі держава – регіон – суб’єкт господарювання потребує суттєвого розвитку та розроблення нових методичних підходів до встановлення причинно-наслідкових зв’язків між економічними і природними системами. Тому на основі виявлених суб’єктно-об’єктних відносин з приводу розподілу рентного доходу між власником природного ресурсу — державою (її органами) чи будь-яким суб'єктом, на праві власності якого у формі володіння знаходиться природний ресурс, та користувачем цього ресурсу — суб'єктом господарювання, що відповідно до законодавства є власником продукції, виробленої у процесі користування природними ресурсами, у дисертації запропоновано розглядати цю систему у якості трикутника, де кожен із кутів це держава – регіон – суб’єкт господарювання.
3. У роботі запропоновані теоретичні основи виникнення рентних суб’єктно – об’єктних економічних відносин, що виникають в процесі формування, розподілу та перерозподілу диференційної природної ренти першого роду в системі: держава – регіон – суб’єкт господарювання. Цей метод допоможе формалізувати суб’єктно – об’єктні відносини між державою та суб’єктом господарювання.
4. У дослідженнях виявлено, що головна особливість сучасної економічної ситуації в рентному комплексі України та низці інших країн, де ВВП на душу населення набагато нижче, ніж у багатих країнах Західної Європи, Північної Америки і в Японії, полягає в тому, що для більшості паливно-сировинних ресурсів рівень як світових, так і внутрішніх цін не визначається ринковим попитом і обсягом видобутку в країні. Наприклад, для газу і нафти в період високої кон'юнктури експортна ціна в кілька разів перевершує ціну на внутрішньому ринку. Виходячи з цього, при оцінці рентного доходу від видобутку вуглеводнів в Україну необхідно враховувати, що величина ренти з кожної тонни нафти (або відповідно, кожної тисячі кубометрів газу) безпосередньо залежить від того, йде вона на експорт або реалізується на внутрішньому ринку. Тому однією з вимог ВТО до України при її вступі до цієї організації є підвищення внутрішніх цін на паливно-сировинні ресурси до рівня світових. Оскільки внутрішні ціни вважаються необґрунтовано заниженими, можна зробити висновок, що занижений і рентний дохід, який отримують видобувні компанії. Тому автором зроблено висновок, що необхідно визначети рентний дохід за допомогою вдосконалених методів розрахунку диференційної ренти першого роду.
5. Проведений аналіз показав, що з методичної точки зору існують різні підходи до визначення рентних доходів. Найбільш об’єктивним є метод розрахунку рентного доходу, що базується на замикаючих витратах. Саме замикаючі витрати чисельно дорівнюють граничним народногосподарським витратам на одиницю приросту виробництва продукції у найбільш несприятливих умовах, виходячи з балансу інтересів суспільства, регіонів і суб’єктів господарювання.
У той же час цей метод має суттєвий недолік – для визначення замикаючих витрат він потребує розроблення спеціальних оптимізаційних моделей, які діють в рамках єдиного економічного простору. Автором обґрунтовується можливість застосування у якості замикаючих витрат величини світових цін на природні ресурси. Як показали дослідження, в сучасних умовах міжнародного розподілу праці і глобалізації економіки визначати рентні доходи на основі замикаючих витрат буде не достатньо обґрунтовано.
6. Автором доведена можливість використовувати світові ціни на природні ресурси в якості замикаючих витрат. Виходячи з цього, диференційну ренту першого роду на підприємствах паливодобувної галузі можна визначити за формулою визначення рентного доходу, де за основу ми беремо формулу розрахунку рентного доходу на базі замикаючих витрат.
7. У той же час у ряді випадків для розроблення стратегії розвитку території та окремих суб’єктах господарювання, необхідні укрупнені розрахунки рентного доходу. Для цього пропонується методика непрямого його визначення. Цей метод базується на наукових розробках щодо структури прибутку з паливодобувних підприємств. Згідно з цим методом прибуток до оподаткування може визначатись, як сума таких складових: нормальний прибуток підприємця (15–20 %), капітальні вкладення (20 –25 %), податок на прибуток (згідно із законодавством від 21 % до 16 %). Тоді можна припустити, що частка прибутку,що залишається і є диференційною рентою першого роду. Згідно з проведеними розрахунками рентний дохід у вигляді диференційної ренти першого роду може становить від 35–45 % від прибутку до оподаткування. Укрупнений метод був апробований на тих же підприємствах.
8. Для того щоб досліджувати рентні доходи у майбутньому необхідно розробити модель прогнозування світових цін на природні ресурси. Як доведено у роботі, найбільшою проблемою є прогнозування світових цін на природні паливно-енергетичні ресурси. Для цього пропонується науково-методичний підхід, що базується на методі факторного аналізу ціноутворюючих чинників. Факторний аналіз дозволяє визначити релевантні фактори, що суттєво впливають на формування світової ціни на природні енергетичні ресурси. Виходячи зі світового досвіду було виявлено 26 таких факторів, які на основі методу Кайзера були згруповані у 4 блоки: І група (імпорт та споживання); ІІ група (інвестування та торговий баланс); ІІІ група (експорт та виробництво); ІV група (ВВП та сальдо на кінець року). Згруповані блоки факторів були ранжовані за принципом найбільшого впливу на результативний показник найменшої дисперсії їх значень. Відбір релевантних факторів здійснювався за допомогою кореляційно-регресійного аналізу (метод виключення, що дозволяє збільшити коефіцієнт множинної кореляції). До першої групи входять такі ціноутворюючі фактори, як: валовий внутрішній продукт, обсяг імпорту нафти, споживання нафти, споживання природного газу, споживання вугілля, із вкладом у загальну дисперсію 51,38 %. До – другої групи входять такі фактори, як: інвестиції (відсото від валового внутрішнього продукту), кількість населення, із вкладом в загальну дисперсію 20,54 %. До третьої – обсяг експорту нафти із вкладом в загальну дисперсію 15,71 %. До четвертої – валовий внутрішній продукт на душу населення (поточні ціни), із вкладом у загальну дисперсію 12,37 %.
Вихідна інформація за цими факторами отримана по 42 країнах світу за період із 1996 по 2011 роки. Розрахунок прогнозних світових цін на природні ресурси здійснювався на базі розрахованих середніх цін на паливно-енергетичні ресурси в історичному періоді. Основні етапи прогнозування світових цін на природні енергетичні ресурси передбачали 1-й етап – визначення факторів, які найбільше впливають на формування світових цін на природні паливно-енергетичні ресурси; 2-й етап – визначення країн, за якими відбирається вихідна інформація для побудови регресійної моделі; 3-й етап – інтерпретація факторів та об’єднання їх у групи з урахуванням найбільшого навантаження на вихідну матрицю за критерієм Кайзера; 4-й етап – відбір факторів, які роблять найбільший внесок у вихідну матрицю за ступенем їх впливу на зміну світових цін; 5-й етап – розрахунок прогнозних світових цін на паливно-енергетичні ресурси.
9. В дисертаційній роботі було здійснено ранжування ціноутворюючих факторів, які впливають на рівень світових цін на паливно-енергетичні ресурси. При цьому використовувалися уніфіковані показники, що застосовуються в системі міжнародних економічних відносин. Проведене групування та ранжування факторів, що впливають на формування світової ціни на енергетичні ресурси, дозволили здійснити прогнозування світових цін на період до 2014 року.
10. Для прогнозування рівня індивідуальних витрат на видобуток паливно-енергетичних ресурсів запропоновано використовувати метод екстраполяції ланцюгових індексів. Тренд ланцюгових індексів зміни собівартості видобутку вугілля та нафти досліджувався за період з 1996 по 2011 роки. Вихідна інформація для формування тренда визначалася по 10 підприємствах вугледобувної галузі та 10 підприємствах нафтодобувної галузі України. Як показали розрахунки, по нафтовій галузі собівартість зростає у середньому на 2 % щорічно, по вугільної галузі – 15 % щорічно.
Аналогічним методом був визначений прогнозний рівень рентабельності виробництва на підприємствах паливодобувної галузі до 2014 року. Як показують проведені розрахунки, середній індекс рентабельності виробництва НАК «Нафтогаз» дорівнює 0,99, на підприємстві ПАТ «Шахта ім. А. Ф. Засядька» – 0,89. Це свідчить про те, що показник рентабельності буде зменшуватися кожного наступного року. Це пов’язано з вичерпанням природних ресурсів та збільшенням собівартості їх видобутку.
10. Згідно з отриманими прогнозними значеннями по нафті у 2011 році при світовій ціні 100,9 дол./бар. собівартість видобування склала 65,5 дол./бар., у 2012 році при світовій ціні 100,7 дол./бар. собівартість видобування становила 71,5 дол./бар., у 2013 – 100,5 дол./бар. – світова ціна, 77,9 дол./бар., – собівартість видобування, у 2014 – 101,10 дол./бар., – світова ціна, 84,9 дол./бар., – собівартість видобування нафти. Прогнозні результати по видобутку газу склали у 2012 році світова ціна є 208,89 дол. /тис.м3, собівартість видобування 42,43 дол./тис.м3,у 2013 році світова ціна реалізаціх буде 202,90 дол./тис.м3, собівартість видобування 44,13 дол./тис.м3, у 2014 році – 202,65 дол./тис.м3 – світова ціна, 46,06 дол./тис.м3- собівартість видобування газу. Світова ціна реалізаціі у 2012 році на вугілля склала 136,9 дол./тону, собівартість видобування становила 93,2 дол./тону, у 2013 році світова ціна реалізації буде 141,0 дол./тону, собівартість видобування 107,18 дол./тону, у 2014 – 145,3 дол./тону – світова ціна, 123,26 дол./тону – собівартість видобування вугілля.
11. Як показали дослідження, для того щоб на практиці перейти до вдосконалення методів регулювання економіко-екологічних інструментів у системі держава–регіон – суб’єкт господарювання, необхідно розглянути проблему відновлення навколишнього середовища після завершення видобувних робіт на родовищах та прилеглих до них територіях. На сьогодні однією з головних проблем природокористування є відродження території після завершення видобувних робіт природо експлуатуючими підприємствами. Згідно зі статистичними даними тисячі квадратних кілометрів земної поверхні покриті гірськими породами, які залишилися після видобування корисних копалин . Наприклад, добування бурого вугілля супроводжується виникненням величезних териконів і відвалів пустої породи, будівництвом під'їзних шляхів, збагачувальних фабрик та інших виробничих приміщень, під які відводиться земля. Поки земельні ресурси здавалися невичерпними, цій проблемі не приділялося достатньої уваги. Коли ж ситуація почала посилюватися, то виникла необхідність створення технології, яка б дозволяла відновлювати або хоча б частково компенсувати деградацію грунтів, щоб звести до мінімуму негативний вплив видобутку мінеральних ресурсів, так звану промислову рекультивацію земель.
Проведений аналіз статистичних даних та законодавчих проектів дозволив автору зробити висновок, що фактично відсутня визначена частка прибутку гірничодобувного підприємства, яка б вилучалася на відновлення території після завершення видобувних робіт. Згідно із законодавством ці кошти повинні враховуватися в проектно-технічної документації, але не зазначаються конкретні розміри відрахувань. Це призводить до того, що добувні підприємства занижують відрахування на відновлення навколишнього середовища порівняно із завданою шкодою природі, або забувають взагалі про ці відрахування. Тому в дисертації автором запропоновано вилучати частину ренти першого роду на відновлення навколишнього середовища після завершення добувних робіт. У дисертації розраховано, що ці відрахування становитимуть приблизно 5–7 % від ренти першого роду в рамках запропонованих методів структурування прибутку та методу використання світових цін. При цьому ці кошти пропонується перераховувати не до державного бюджету, а залишати в місцевому бюджеті для проведення відновлювальних робіт та фінансування соціальних програм.
12. У роботі доведено, що існуючі методичні підходи до вилучення диференційної ренти першого роду при видобутку природних ресурсів не забезпечують визначення дійсної величини рентних платежів. Тому автором зроблено висновок, що в умовах сучасної економіки з урахуванням вичерпності природних ресурсів, необхідно при вилученні диференційної ренти першого роду враховувати економічний стан підприємства. Тому автор пропонує вилучення рентних доходів у природоексплуатуючих підприємств проводити в залежності від фактора прибутковості підприємства. Для вилучення частини рентного доходу від видобутку корисних копалин до державного бюджету пропонується використовувати коефіцієнт прибутковості підприємства (Кr).
Цей коефіцієнт являє собою співвідношення прибутку і сумарних витрат.
Обчислюється Кr як відношення накопиченого чистого прибутку до накопичених сумарних витрат. Концепція вилучення частини рентного доходу базується на вилученні ренти першого роду одержуваної від видобутку корисних копалин після відшкодування всіх зазнаних витрат на розроблення проекту витрат з кожної ліцензійної ділянки. Базою вилучення є рента першого роду, що дорівнює 35–45 % від загального прибутку за вирахуванням податку на прибуток. Розрахунок частки вилучення рентного доходу суттєво підвищує його об'єктивність. Запропонований Кr ураховує гірничо-геологічні та економічні умови видобутку природних ресурсів, оскільки безпосередньо пов'язаний із показниками прибутковості родовища, так само враховується зміна гірничо-геологічних умов видобутку в процесі експлуатації родовища, тобто у міру виснаження родовища частка вилучення рентного доходу знижується, оскільки знижуються загальні доходи.
13. Також у роботі пропонується метод розподілу рентних доходів із урахуванням усіх вищепереліченних методів визначення диференційної ренти першого роду. Аналіз досліджень та законодавчих актів показав, що на сьогоднішній день не існує чіткої та економічно обґрунтованої системи формування та перерозподілу рентних доходів. Аналіз показав, що це обумовлено такими причинами:
- розвиток НТП (змінився як ринок товарів, так і ринок послуг);
- держава, що формально є власником основних видів природних ресурсів, не здатна виробляти й ефективно використовувати механізм реалізації прав власника через присвоєння природоресурсної ренти. Фактичними власниками природних ресурсів,що формально належать державі є приватні власники, які привласнюють основну частину ренти. Тому у роботі запропонований механізм суб’єктно- об’єктних відносин, який враховує інтереси в системі держава – регіон – суб’єкт господарювання;
- відсутнє чітке правове регулювання механізму розподілу рентних доходів, тому значна частина ренти йде за кордон, привласнюється ТНК, «глобалізується». Використовуючи досвід зарубіжних країн автором запропоновано механізм розподілу рентних доходів , що спрямований на гармонізацію рентних відносин у країні. Механізм розподілу повинен ураховувати інтереси як держави , регіону, так і підприємства. Держава як правовласник ресурсів повина отримувати дохід за те ,що вона надає право користуватися природними ресурсами. Підприємство повино розподіляти отриманий надприбуток у вигляді рентного доходу між державою, регіоном та залишати частину рентного доходу для модернізації виробництва та впровадження новітніх технологій. Регіон повинен отримувати частину надприбутку для акумулювання коштів та поновлення територій після завершення видобувних робіт.
13. У результаті на ПАТ «Шахта ім. А. Ф. Засядька» обсяг видобутку вугілля у 2011 році становив 1,29 млн тонн, світова ціна становила 133 дол. за тонну, рентабельність виробництва по галузі 19 %. Проведені розрахунки за методом використання світових цін показали, що диференційна рента першого роду на цьому підприємстві становила 49 % від прибутку. Частка рентного доходу на користь держави становила 20 %, а частка на відновлення навколишнього середовища 7 % від диференційної ренти першого роду. Проаналізувавши дані за 2011 рік можна зробити висновок, що загальна частка вилучення диференційної ренти першого роду становила 27 % від диференційної ренти першого роду. Використовуючі метод структурування прибутку на ПАТ «Шахта ім. Засядька», у 2011 році диференційна рента першого роду склала 40 %, а частка вилучення на користь держави становила 22 %. Відповідно у 2012 році на ПАТ «Шахта ім. Засядька» (якщо рентні доходи ми беремо за 100 %) частка вилучення становила 16 %, у 2013 – 17 %, у 2014 – 11 % за методом використання світових цін при визначенні рентних доходів. Використовуючи метод структурування у 2012 році на ПАТ «Шахта ім. Засядька» частка вилучення становила 14 %, у 2013 – 17 %, у 2014 – 11 % від диференційної ренти першого роду.
Проаналізувавши отримані результати можна зробити висновок, що для ПАТ «Шахта ім. Засядька» частина рентного доходу, що вилучається на користь держави, у 2011 році становила 20 %, на відновлення навколишнього середовища витрачалося 7 %, таким чином, підприємству залишається 73% рентного доходу.
Частка підприємства у рентному доході відповідно буде становити: у 2012 р. – 83 %, у 2013 р. – 83 %, у 2014 р. – 88 %. Частка регіону згідно з прогнозними даними залишається незмінною. На базі проаналізованих даних із урахуванням усіх використаних методів вилучення рентних доходів автором зроблено висновок, що сьогодні в умовах переходу до нової рентної політики можна застосовувати як метод використання світових цін, так і метод структурування прибутку для визначення рентних доходів. Особливо це актуально для вугільної галузі, яка є збитковою, і застосування першого або другого методу з урахуванням частки вилучення рентного доходу від коефіцієнта прибутковості допоможе підприємствам акумулювати фінансові ресурси на модернізацію підприємства та впровадження новітніх технологій .
Для підприємства НАК «Нафтогаз України» обсяг видобутку вугілля у 2011 році був 61,0 млн тонн, світова ціна складала 100,9 дол. за тонну, рентабельність виробництва по галузі 17 %. Розрахунки показали, що при використанні методу світових цін рентні доходи становили 68 % від прибутку, а частка вилучення на користь держави 26 %. Використовуючи метод структурування прибутку при визначенні рентних доходів, диференційна рента першого роду становила 40 %, а частка вилучення на користь держави 35 % , якщо ми рентні доходи беремо за 100 %. Відповідним методом проаналізуємо результати на підприємстві НАК «Нафтогаз України». У 2012 році частка вилучення становила 20 % , у 2013 р. – 15 %, у 2014 р. – 10 % від диференційної ренти першого роду за методом використання світових цін. За методом структурування прибутку у 2012 році частка вилучення становила 20 %, у 2013 р. – 15 %, у 2014 р. – 10 % від рентних доходів. Згідно з розрахунками на підприємстві НАК «Нафтогаз України» частина рентного доходу, що вилучається державою, у 2011 році становила 26 %, на відновлення навколишнього середовища – 6 %, відповідно частка підприємства становила 68 % від рентного доходу. Згідно з прогнозними даними частка рентного доходу, яка вилучається на користь держави, у 2012 році буде становити 20 %, у 2013 р. – 15 %, у 2014 р. – 10 %. Частка підприємства у рентному доході відповідно буде становити у 2012 р. – 74 %, у 2013 р. – 79 %, у 2014 р. – 84 %. Частку регіону пропонується залишити на рівні 6 %.
14. Проаналізувавши отримані результати, автором зроблено висновок, що для нафтово-газової галузі важливо забезпечити зацікавленість надрокористувача в розробленні родовищ як зі сприятливими гірничо-геологічними умовами, так і таких родовищ, де гірничо-геологічні умови обтяжливі для економічно вигідного видобутку нафти та природного газу. Однак в умовах, коли при однаковій ціні на видобуті нафту і природний газ та єдиній системі оподаткування величина рентних платежів не може бути однаковою для всіх родовищ. Тому запропоновані перший та другий методи визначення рентного доходу для нафтогазової галузі є актуальними та перспективними. Залежно від гірничо-геологічних умов видобутку нафти і природного газу можна застосовувати метод використання світових цін або метод структурування прибутку для визначення рентних доходів.
В цілому можна зробити висновок, що всі поставлені завдання були виконані відповідно до теми дисертаційної роботи, а отримані результати є правдивими та доцільними.
Матеріали дисертаційного дослідження рекомендуються для впровадження Кабінетом Міністрів України – при вдосконаленні механізму вилучення та перерозподілу рентних доходів; Міністерством палива та енергетики України – при прогнозуванні світових цін на паливно-енергетичні ресурси та визначенні рентного доходу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 17 травня 2007 р.) : у 3 ч. / РВПС України НАН України. – К. : РВПС України НАН України, 2007. - Ч. 3. - 240 с.
2. Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах // Матеріали міжнар. наук.-практ.конф., (Київ, 17 травня 2007 р.) : у 3 ч. / РВПС України НАН України. – К. : РВПС України НАН України, 2007. - Ч. 1. - 240 с.
3. Баланс народного хозяйства Союза ССР за 1923-1924 гг. : труды ЦСУ. - М., 1926. - Т. 29. - С. 71.
4. Батерин В. М. О стратегии развития энергетики России / В. М. Батерин, В. М. Маслеников // Газотурбинные технологии. - 1999. - № 3.
5. О некоторых нетрадиционных путях повышения эффективности энергообеспечения / [В. М. Батерин, В. М. Масленников, М. А. Лапир и др.]: научная сессия РАН по энергосбережению, (12 мая 1999г.).
6. Рента // Большой экономический словарь. - М. : Фонд “Правовая культура”, 1994. - С. 175.
7. Бочаров В. В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций / В. В. Бочаров. - Μ. : Финансы и статистика, 1993. - 243 с.
8. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. - М. : ДЕЛО ЛТД, 1994. – 687 с.
9.Бурковский А. Возвращение к жизни / А. Бурковский // Лица. – [Днепропетровск], 2009. – 10 апреля.
10. Barrows. World Fiscal Systems for Oil / Barrows. - New York : Barrows, 1994. – Р. 25-29
11. Варанкин В. В. Методологические вопросы региональной оценки природных ресурсов / В. В. Варанкин. – М. : Наука, 1974. - С. 27-30.

12. Вагин В. Н. Дедукция и обобщение в системах принятия решений / В. Н. Вагин. - М. : Наука, 1988. - 384 с.
13. Ворчестер, Дин А. Пересмотр теории ренты / Дин А. Ворчестер // Вехи экономической мысли : сб. : в 3 т. / под ред. Гальперина В. М. – М., 2000. - С. 5-30.
14. Волконский В. А. Нефтяной комплекс: финансовые потоки и ценообразование / В. А. Волконский, А. И. Кузовкин // Экономист. – 2002. - № 5. – С. 115
15. Волконский В. А. Вопросы межстрановых сопоставлений энергоемкости ВВП и цен на энергоресурсы / В. А. Волконский, А. И. Кузовкин // Проблемы прогнозирования. – 2001. - № 5. – С. 11
16. Волынская Н. Спецэффекты Налогового кодекса: Акциз или налог на сверхприбыль - есть из чего выбрать / Н. Волынская, М. Газеев, С. Ежов // Нефть и капитал. – 1997. - № 7-8. – С. 8
17. Временная типовая методология определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. – М. : Экономика, 1986. – 20 с.
18. Визначення сум податкових зобов’язань з рентної плати за нафту і природний газ, що видобувається в Україні, за непрямими методами
// Український бухгалтерський тижневик. – 2002. - № 38. - С. 5.
19. Галинская Ю. В. Зарубежный опыт изъятия природной ренты на примере нефтедобывающих стран / Ю. В. Галинская // Вісник ХНТУСГ. Економічні науки. – 2007. – № 63. – С. 268277.
20. Галинская Ю. В. Рента в системе общественного воспроизводства / Ю. В. Галинская // Вісник Сумського державного ун-ту. – Сер. «Економіка». – 2007. – № 2. – С. 149155.
21. Галинская Ю. В. Расчет замыкающих затрат как один из методов экономической оценки природных ресурсов / Ю. В. Галинская // Вісник Сумського національного аграрного ун-ту : наук.-метод. журнал. – 2006. -№ 5-6. – С. 397-401.
22. Галинська Ю. В. Оптимізаційні рішення по удосконаленню підходів щодо вилучення та перерозподілу рентних доходів [Електронний ресурс] / Ю. В. Галинська // Ефективна економіка : електронне фахове видання. - 2012. - № 5. – Режим доступу до журн. : www.economy.nayka.com.ua
23. «Газовий трикутник» ЄС-Україна – Росія у контексті світових тенденцій // Національна безпека і оборона. - 2002. - № 3. - С. 3-20.
24. Герасимович В. Н. Методология экономической оценки природных ресурсов / В. Н. Герасимович, А. А. Голуб. – М. : Наука, 1988. – 144 с.
25. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. Исследования новейшей фазы в развитии капитализма / Р. Гильфердинг. - М. : Изд-во соц.-экон. лит., 1959. -491 с.
26. Гирусов Э. В. Экология и экономика природопользования : учебник для вузов / Э. В. Гирусов [и др.] ; под ред. проф. Э. В. Гирусова. – М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 455 с.
27. Гордієнко В.П. Енергетична складова в системі економічної безпеки України / М.Л. Гончарова // Інноваційна економіка. – 2012. – № 4 (30). – С. 33 – 36.
28. Гофман К. Г. Экономическая оценка природных ресурсов в условиях социалистической экономики / К. Г. Гофман. – М. : Наука, 1977. - С. 27.
29. Гофман К. Г. Экономическая оценка природных ресурсов в условиях социалистической экономики / К. Г. Гофман. – М.: Наука, 1977. – С. 30-43
30. Гринів Л.С. Сталий розвиток регіону та рентна політика в регіоні / Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Регіональні проблеми управління природокористуванням / Л.С. Гринів . – Л.: ІРД, 2010. – С. 15-23
31. Оценка природной ренты и ее роль в экономике России / [С. Ю. Глазьев, В. А. Волконский, А. И. Кузовкин и др. ]. - М. : ИНЭС, 2003. – 168 с.
32. Гладышеский А. И. Методы и модели отраслевого экономического прогнозирования / А. И. Гладышеский. – М. : Экономика, 1977. – с.143
33. Голуб А. А. Экономика природных ресурсов / А. А. Голуб, Е. В. Струкова. - М. : Аспект Пресс, 2001. - С. 21.
34. Granville B. The Success of Russian Economic Reforms / В. Granville. - L. : The Royal Institute of International Affairs, 1995.
35. Данилов-Данильян В. И. Бегство к рынку: десять лет спустя / В. И. Данилов-Данильян. - М. : МНЭПУ, 2001. – С. 77
36. Данилов-Данильян В. И. Методологические аспекты теории социально-экономического оптимума / В. И. Данилов-Данильян // Экономика и математические методы. – 1980. - Т. 16, вып. 1. – C. 5.
37. Данилишин Б. М. Рентна політика в Україні / Б. М. Данилишин, В. С. Міщенко. - К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2004. - 68 с.
38. Джонстон Д. Международный нефтяной бизнес: налоговые системы и соглашения о разделе продукции / Д. Джонстон. - М. : Олимп- Бизнес,2000.
39. Динаміка статистичних показників [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economywatch.com/economic-statistics/price-index-indicators/
40. Дрейпер, Норманн. Прикладной регрессионный анализ. Множественная регрессия / Норманн Дрейпер, Гарри Смит // Applied Regression Analysis. - М. : «Диалектика», 2007. – С. 9-21.
41. Дэниеле Д. Д. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции / Д. Д. Дэниеле, Л. И. Х. Радеба ; пер. с англ. – [6-е изд.]. – М. : «Дело Лтд», 1994. – 784 с.
42. Дрейпер, Норманн. Прикладной регрессионный анализ. Множественная регрессия / Норманн Дрейпер, Гарри Смит //Applied Regression Analysis. - М. : «Диалектика», 2007. - С. 12.
43. Дженстер, Пер. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение стратегических возможностей / Пер Дженстер, Дэвид Хасси ; пер. с англ. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2003. – 368 с.
44. Иванов А. С. Глобальная энергетика на рубеже второго десятилетия нынешнего века / А. С. Иванов, И. Е. Матвеев // Мировое и национальное хозяйство. – 2011. - № 3(18).
45. Дынкин А. А. «Природная рента: великий шанс или великая иллюзия? : доклад 29 октября 2003» [Электронный ресурс] – Режим доступа: www.fondedin.ru/article32.php
46. Ежеквартальный обзор нефтегазовой отрасли : аналитики ИК «Тройка Диалог» [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://livejournal.com
47. Ергин, Дэниел. Добыча: Всемирная история борьбы за нефть, деньги и власть / Дэниел Ергин ; пер. с англ. - М. : Альпина Паблишер, 2011. - 944 с.
48. Ерухомович И. Л. Ценообразование : научно-метод. пособие / И. Л. Ерухомович . - К. : МАУП, 1998. – 104 с.
49. Задорожний О. Податок на прибуток підприємств в податковому кодексі [Електронний ресурс] / О. Задорожний // Все про податки України. – Режим доступу : http://podatki.in.ua/koment.prib
50. Закон України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат : Закон України від 05.02.2004 р. № 1456-IV
51. Забота об экологии // Деловой вестник. – 2007. - № 01(152). – С.4
52. Закон РФ от 21.02. 92 № 2395 (редакция от 06.06. 03 “О недрах”) – Режим доступу : http://www.consultant.ru/popular/nedr/
53. Иберла К. Факторный анализ / К. Иберла ; пер. с нем. В. М. Ивановой ; предисл. А. М. Дуброва. - М. : Статистика, 1980. – 398 с.
54. Иберла К. Факторный анализ / К. Иберла ; пер. с нем. В. М. Ивановой ; предисл. А. М. Дуброва. - М. : Статистика, 1980. – 398 с.
55. Иванов О. П. Государственное управление природными ресурсами : учеб. пособие / О. П. Иванов. – [3-е изд., испр. и доп.]. – Новосибирск : СибАГС, 2007. – 480 с.
56. Лі Куан Ю. Із третього світу в перший. Сингапурська історія : 1965 -2000 : мемуари / Лі Куан Ю ; пер. з англ. К. Сисоєва. - К. : Видавництво Олексія Капусти, 2011. - Т. 2. - 684 с.
57. Інструкція про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин : інструкція від 30.12.1997 р. №207/472/51/157/ [Электронный ресурс] // Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України . Режим доступа: www.zakon.rada.gov.ua.
58. Канторович Л. В. Экономический расчет наилучшего использования ресурсов / Л. В. Канторович. – М. : Изд-во АН СССР, 1960. – 346 с.
59. Каганович С. Я. Экономика минерального сырья / С. Я. Каганович. – [2-е изд-е, пер. и доп.]. - М. : Букинист, 1985. – 168 с.
60. Кимельман С. А. Государственное регулирование рентных отношений как важнейшая функция управления государственной собственностью на недра [Электронный ресурс] / С. А. Киммельман. - Режим доступа: http//kimelman.viperson.ru.
61. Коваль Я. В. Регіональна економіка : навч. посібник / Я. В. Коваль, І. Я. Антоненко. – К., 2005. - С. 83.
62. Kwang W. The Determinants of Foreign Direct Investment in Developing Countries / W. Kwang, H. Singh // Transnational Corporations. – 1996. – August.
63. Комаров М. Реализация прав собственности государства на недра через изъятие земельной ренты / М. Комаров, Ю. Белов // Вопросы экономики. - 2000. - № 8. – С. 27-29
64. Ковалко М. П. Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України / М. П. Ковалко, С. П. Денисюк. - К. : УЕЗ, 1998. – 512 с.
65. Концепція державної енергетичної політики України на період до 2020 року : проект УЦЕПД // Національна безпека і оборона. - 2001. - № 2 (14). - С. 2-58.
66. Козлов Н.И. Экономический механизм рационального природопользования // Козлов Н.И. / ВИНИТИ. - 1998. - № 2. - Гл. 6. - С. 52-54.
67. Кларк Дж. Б. Распределение богатства / Дж. Б. Кларк. - М. : Экономика, 1992. - Гл. ХХ. – С. 125
68. Куренков Ю. Динамика издержек производства, цен и рентабельности в мировой нефтяной промышленности / Ю. Куренков, А. Конопляник // Мировая экономика и международные отношения. – 1985. - № 2.
69. Крюков В. Какие налоги позволят добывать нефть? Сравнительная оценка вариантов налогообложения разработки средних нефтяных месторождений Западной Сибири / В. Крюков, А. Токарев // Нефтегазовая вертикаль. – 1998. - № 9-10.
70. Кузнецов А. Н. Экономическая оценка природных ресурсов на основе определения замыкающих затрат / А. Н. Кузнецов // Воздействие природы и хозяйства Байкальского региона. – Новосибирск : Наука [Сибирское отделение], 1981. - С. 104-105.
71. Лір В. Енергетична ефективність економіки України / В. Лір // Економіст. - 2000. - № 9. - С.