ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В АПК: ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ :

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4
Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА ПАРАДИГМА СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

15
1.1. Витоки і роль екологічної політики у розвитку суспільства . . 15
1.2. Економічні доктрини та їх вплив на формування екологічної політики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
42
1.3. Макроекономічні основи сучасної екологічної політики . . . . 65
1.4. Застосування мікроекономічних підходів в екологічній політиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
90

Висновки до Розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

112
Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ЕКОЛОГІЧНИХ
ПРОБЛЕМ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В АПК
УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

115
2.1. Причини та наслідки виникнення екологічних проблем
в АПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
115
2.2. Аналіз негативних екологічних впливів на сільське господарство України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
135
2.3. Ідентифікація та систематизація екологічних проблем, зумовлених сільськогосподарською діяльністю . . . . . . . . . . . .
151
2.4. Аналіз інституціонального середовища формування і реалізації екологічної політики в АПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
171

Висновки до Розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

190
Розділ 3. ДЕРЖАВНО-РЕГУЛЯТОРНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В АПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

193
3.1. Економічні передумови державної інтервенції . . . . . . . . . . . . 193
3.2. Державне управління як складова
екологічної політики в АПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
213
3.3. Державне регулювання використання природних ресурсів
в АПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
234
3.4. Регуляторні дії держави щодо подолання зовнішніх ефектів в АПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
255

Висновки до Розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
270
Розділ 4. ЕКОНОМІКО-ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В АПК УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . .

272
4.1. Формування понятійного апарату як ключова методологічна проблема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
272
4.2. Економічні інструменти екологічної політики . . . . . . . . . . . . . 288
4.3. Фінансові інструменти екологічної політики . . . . . . . . . . . . . . 312
4.4. Фінансове забезпечення екологічної політики в АПК . . . . . . . 335

Висновки до Розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

354
Розділ 5. АЛЬТЕРНАТИВНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В АПК
УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

357
5.1. Формування системних цілей і завдань
екологічної політики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
357
5.2. Алгоритми вибору регуляторних інструментів екологічної політики в АПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
371
5.3. Цільові програми як форма реалізації екологічної політики
в АПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
385
5.4. Шляхи вдосконалення економіко-фінансового механізму реалізації екологічної політики в АПК України . . . . . . . . . . . .
405

Висновки до Розділу 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

424
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 427
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 433
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 544

ВСТУП

Актуальність теми. Функціонування сучасного агропромислового комплексу зумовлює техногенні зміни довкілля, що мають економічні та соціальні наслідки. Погіршення стану здоров’я людей в нашій країні та відносно коротка тривалість їх життя безпосередньо пов’язані із забрудненим довкіллям та незадовільним рівнем екологічної безпеки харчування. Проте вітчизняна аграрна політика апріорно спрямована на виконання економічних завдань АПК і, фактично, не містить екологічної складової, хоча саме сільськогосподарські і переробні технології, які нині широко застосовуються, спричиняють забруднення ґрунтів та інших природних ресурсів і не забезпечують виробництво якісної та екологічно чистої продукції в національному масштабі. Відтак, формування та реалізація екологічної політики в АПК є нагальною проблемою сьогодення.
Серед науковців та практиків утверджується розуміння того, що негативні екологічні впливи на довкілля, зумовлені сільськогосподарською діяльністю, невідворотньо посилюються, а отже, уряд повинен ініціювати запровадження системи заходів, спрямованих на вирішення екологічних проблем, які за рівнем свого взаємодоповнення, логічної послідовності та масштабності впливу могли б претендувати на статус урядової політики. Однак окремі розрізнені пропозиції науковців не дають можливості комплексно визначити чинники, що призводять до негативних екологічних наслідків, а отже, аргументувати доцільність і науково виважену спрямованість урядових дій. Потреба в обґрунтуванні такої теоретичної платформи та наукової методології, на яких би базувався аналіз екологічних проблем в АПК і синтез концептуальних засад відповідних державних програм майбутнього, зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.
Слід зазначити, що серед тих, хто вперше звернув увагу на зв’язок між розвитком економіки і станом довкілля, а отже, на необхідність регулювання взаємовідносин людства і природного середовища, були всесвітньо відомі українські дослідники С. А. Подолинський і В. І. Вернадський. Вони довели, що стан довкілля залежить, насамперед, від результатів економічної діяльності людей. Збагачуючи теоретичну спадщину видатних земляків, вагомий внесок у розвиток теорії та методології екологічної політики, як особливого виду суспільної діяльності, зроблено сучасними вітчизняними науковцями О. Ф. Балацьким, І. К. Бистряковим, О. О. Веклич, Т. П. Галушкіною, Л. С. Гринів, Б. М. Данилишиним, С. І. Дорогунцовим, Я. В. Ковалем, Л. Г. Мельником, Є. В. Мішеніним, В. С. Міщенком, І. М. Синякевичем, В. М. Трегобчуком, Ю. Ю. Туницею, С. К. Харічковим, М. А. Хвесиком, Г. В. Черевком, Л. Б. Шостак та ін. Окремі аспекти процесів формування та реалізації екологічної політики висвітлено у працях російських дослідників Е. В. Гірусова, О. С. Грініна, М. Н. Лук’янчикова, М. А. Орєхова, К. В. Папенова, І. М. Потравного, Б. В. Прикіна, М. В. Чепурних та ін.
Розроблення теоретичних та методологічних засад розв’язання екологічних проблем в АПК здійснено В. А. Борисовою, П. П. Борщевським, Р. Іванухом, М. В. Калінчиком, О. Л. Кашенко, М. А. Лендєлом, О. Г. Мордвиновим, О. М. Паламарчуком, М. М. Федоровим, О. М. Царенком та ін. В їх наукових працях розкрито економічні аспекти відтворення та раціонального використання природних ресурсів в АПК, запропоновано шляхи досягнення зрівноваженого стану цієї сфери національної економіки. Однак завдання екологічної політики та роль уряду у їх виконанні залишаються не визначеними, оскільки дотепер не обґрунтовано концептуальні підходи до державного регулювання процесів використання природних ресурсів та запобігання шкідливих екологічних впливів, зумовлених функціонуванням агропромислового комплексу.
Найавторитетнішими зарубіжними дослідниками У. Дж. Баумолем, Г. Дейлі, М. Коммоном, Р. Костанзою, П. Ніджкемпом, У. Е. Оутсом, Д. Пірсом, А. Рендоллом, К. Тізделлом, Т. Тітенбергом, Б. Філдом та ін. розроблено теоретичні засади, що можуть бути використані при вирішенні екологічних проблем за допомогою ринкових інструментів. Але їх застосування потребує методологічних уточнень та адаптації до галузевих особливостей вітчизняного АПК. Крім того, проблемою є необхідність узгодження дії економічних регуляторів з дією адміністративних та інституціональних інструментів, які є специфічними для кожної окремої країни.
Отже, виникає потреба у розробленні теоретичних та методологічних засад, які забезпечили б системність аналізу чинників, що зумовлюють екологічні проблеми в АПК, визначили роль і місце екологічної політики у його розвитку, розкрили значення урядових регуляторний дій як складової екологічної політики, створили наукове підґрунтя для вибору інструментів та організаційних форм її реалізації. Необхідність теоретичного та методологічного підґрунтя для формування та реалізації екологічної політики в АПК України визначила доцільність здійснення окремого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати якого відображено в дисертаційній роботі, проводилися впродовж 1996-2007 рр., зокрема на кафедрі аграрної та світової економіки економічного факультету Львівського державного аграрного університету у 2003-2006 рр. Вони здійснені відповідно до плану науково-дослідної роботи на 2000-2005 рр. за темою «Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК» (державний реєстраційний номер 0100U002332). У 2006-2007 рр. дослідження було продовжено у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України за темою «Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку» (державні реєстраційні номери 0106U005193 і 0106U005261), затвердженою на 2005-2008 рр.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та вдосконалення теоретичних і методологічних засад формування та реалізації екологічної політики в АПК України. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
• визначити сутність та складові екологічної політики, зокрема в АПК;
• обґрунтувати макро- та мікроекономічні підходи до формування екологічної політики в контексті сучасної економічної парадигми;
• побудувати ієрархію цілей і завдань екологічної політики;
• розробити методологічні засади аналізу екологічних проблем та екологічної політики в АПК;
• обґрунтувати необхідність державного втручання у вирішення екологічних проблем в АПК України;
• розробити концептуальні підходи до державного регулювання як складової екологічної політики в АПК;
• визначити сукупність адміністративних і економічних регуляторів, доцільних для запровадження в АПК з метою розв’язання екологічних проблем, зокрема забруднення та виснаження природних ресурсів;
• розробити принципи формування та реалізації екологічної політики АПК;
• обґрунтувати можливості застосування економічних та еколого-економічних моделей для обґрунтування заходів екологічної політики в АПК;
• визначити особливості функціонування діючого економіко-фінансового механізму реалізації екологічної політики в АПК та розробити пропозиції щодо його вдосконалення.
Об’єктом дослідження є економічні процеси формування та реалізації екологічної політики як виду суспільної діяльності, зумовленої взаємодією і взаємозалежністю економічної, екологічної і соціальної систем.
Предметом дослідження є теоретичні та методологічні аспекти екологічної політики в агропромисловому комплексі України.
Наукова гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що регуляторні дії уряду, які полягатимуть у використанні певної сукупності адміністративних та економічних інструментів у форматі екологічних програм, спрямованих на запобігання та усунення негативних екологічних впливів в АПК, сприятимуть вирішенню екологічних проблем у цій сфері національної економіки.
Методологія і методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення економіки навколишнього середовища, розробки науковців з питань ко-еволюції економічних, екологічних та соціальних систем, ринкового і державного регулювання процесу використання природних ресурсів, функціонування економіко-фінансового механізму у сфері природокористування. Дослідження ґрунтується на детальному вивченні екологічного та аграрного законодавства.
Методологічну основу дослідження складають методи наукового пізнання. У процесі вивчення макро- та мікроекономічних основ екологічної політики, теоретичних і практичних засад державного управління й регулювання застосовано абстрактно-логічний метод дослідження. Цей метод використано також для обґрунтування змісту екологічних програм у АПК. Історичний метод використано при вивченні сутності економічних доктрин та їх впливу на формування екологічної політики у ХХ ст. З метою дослідження взаємозв’язків екологічної, економічної й соціальної систем, функціональних зв’язків сільського господарства з іншими галузями АПК, взаємодії складових економіко-фінансового механізму використано метод системного аналізу. Сутність понять «державне управління», «державне регулювання», «економіко-фінансовий механізм» досліджено за допомогою методу термінологічного аналізу і операціоналізації понять. Вивчення негативних екологічних впливів у сільському господарстві здійснено за допомогою методу структурно-генетичного аналізу і синтезу. Для з’ясування сутності екологічних проблем у сільському господарстві використано метод елементарно-теоретичного аналізу і синтезу. Аналіз змісту законодавчих актів, які регулюють економічні та аграрні правовідносини, виконано методом прямого аналізу і синтезу. Регуляторні дії уряду, спрямовані на вирішення екологічних проблем в АПК, обґрунтовано за допомогою методу економіко-математичного моделювання. Також у процесі дослідження застосовувалися статистичні методи: групування, порівняння середніх і відносних величин. За допомогою цих методів проаналізовано вплив забруднюючих речовин на довкілля, зокрема сільськогосподарських угідь, рівень і динаміка фінансового забезпечення екологічної політики.
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти, що регулюють аграрні й екологічні правовідносини, загальнодержавні програми України, офіційні матеріали Кабінету Міністрів України, статистично-аналітична інформація Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики, Міністерства охорони природного навколишнього середовища України, Державного комітету водного господарства, наукові публікації, наукова інформація з всесвітньої комп’ютерної мережі Internet, інтерв’ю з провідними фахівцями сільського господарства, працівниками Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики України, результати особистих спостережень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи представлена сукупністю теоретичних та методологічних положень, що виносяться на захист. Основними елементами наукової новизни є розробка теоретико-методологічних засад екологічної політики в АПК.
Вперше:
• побудовано ієрархію цілей та завдань екологічної політики, зокрема в АПК, за принципом встановлення пріоритету екологічних цілей над цілями економічної та соціальної систем;
• розроблено методологічні засади дослідження екологічних проблем в АПК, що охоплюють визначення і систематизацію чинників, які зумовлюють їх виникнення, інтерпретують прояви синергетичних і зовнішніх ефектів у рослинництві, а також дають оцінку інституціонального середовища екологічної політики в аграрній сфері;
• обґрунтовано необхідність формування системи державного регулювання, як складової екологічної політики в АПК, що передбачає процедуру розроблення та запровадження адміністративних та економічних регуляторів відповідно до ієрархічного рівня завдань екологічної політики і сценарію запобігання та ліквідації зовнішніх ефектів.
Удосконалено:
• наукові засади формування екологічної політики в АПК, що вирізняються: новими принципами, основним з яких є встановлення пріоритету екологічних цілей над цілями економічної та соціальної систем; стратегічною метою, що полягає у забезпеченні екологічної чистоти сільськогосподарської продукції та продуктів харчування; порядком формулювання завдань та формою реалізації, зміст та ієрархічна детермінованість яких залежатиме від суспільного вибору послідовності вирішення екологічних проблем;
• концептуальний підхід до регулювання процесу використання природних ресурсів аграрної сфери, сутність якого полягає у підтриманні паритету між екологічними, економічними й соціальними функціями природних ресурсів та врахуванні існуючого розподілу прав власності і належності ресурсів до суспільних благ;
• методичний підхід до формування екологічних програм в АПК, відповідно до якого їх взаємопов’язана сукупність розглядається як основна форма реалізації екологічної політики, їх узгодженість із загальнодержавними програмами є обов’язковою регуляторною процедурою, а доцільність, пріоритетність та результативність їх запровадження оцінюється системою відповідних показників.
Одержали подальшого розвитку:
• інтерпретація взаємодії і взаємозалежності екологічної, економічної та соціальної систем, як підсистем вищої за ієрархією макросистеми, з позицій теорії систем;
• теоретичні положення щодо змісту і ролі екологічних потреб як активного внутрішнього чинника розвитку суспільства, зокрема з’ясовано їх природу, що є похідною від інших людських потреб, та розкрито еволюційний характер їх появи та впливу на формування екологічної політики;
• концепція зовнішніх ефектів у сільському господарстві, зокрема виділено екологічні та економічні аспекти зовнішнього ефекту «забруднення довкілля», розглянуто забруднення та виснаження природних ресурсів АПК як негативні енвайронменталістичні зовнішні ефекти, що мають кумулятивний та мультиплікаційний характер;
• теоретична аргументація вдосконалення системи державного регулювання в контексті реалізації екологічної політики, а саме визначено зміст, сферу дії та векторну спрямованість адміністративних та економічних регуляторів, сукупність яких обґрунтовується за допомогою макроекономічної моделі кругових потоків із подальшою її декомпозицією на ряд взаємопов’язаних еколого-економічних моделей;
• теоретико-прикладні положення щодо формування економіко-фінансового механізму реалізації екологічної політики в АПК, який відрізняється від діючого перерозподілом частини коштів, сплачених як податки, на формування Індивідуальних і Регіональних фондів відтворення природних ресурсів АПК та використанням стимулюючої функції таких фінансових інструментів, як субсидії, субвенції, податкові пільги та компенсації за пільговими кредитами.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора включено до проекту Закону України «Про органічне сільське господарство», підготовку якого ініціювало Управління координації здійснення аграрної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (довідка Секретаріату Кабінету Міністрів України від 07.03.2006 р.). Систему адміністративно-правових регуляторів, дія яких спрямована на запобігання забруднення довкілля та виснаження земельних ресурсів, прийнято до запровадження Міністерством аграрної політики України (довідка № 37-126-15/10688 від 17.07.2006 р.). Ряд розроблених методик, а саме: методику розрахунку техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя, методику узгодження регіональних програм із загальнодержавними екологічними та економічними програмами, прийнято до запровадження Державним управлінням охорони природного навколишнього середовища в Житомирській області (довідка № 804-2 від 15.03.2007 р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів «Економіка природокористування» студентам Львівського державного аграрного університету (довідка № 01-28-03 від 8.02.2007 р.), Державного агроекологічного університету, м. Житомир (довідка № 232 від 06.03.2007 р.) та курсу «Економіка навколишнього середовища» студентам Інституту підприємництва та сучасних технологій, м. Житомир (довідка № 960а від 27.02.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою. Подані у дисертації теоретичні висновки та практичні рекомендації належать особисто автору і є його науковим доробки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, що є результатом особистих досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Підприємництво: проблеми становлення та функціонування» (Житомир, 1998 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фінансів, грошового обігу та кредиту» (Київ, 2000 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції» (Суми, 2001 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінанси, грошовий обіг та кредит у забезпеченні суспільного добробуту» (Київ, 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми природокористування та екології» (Миколаїв, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Еколого-економічні проблеми розвитку АПК» (Львів, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України» (Луганськ, 2002 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період» (Мелітополь, 2002 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції» (Суми, 2003 р.); Міжнародній конференції «Сучасні проблеми управління та маркетингу» (Легніца, Польща, 2004 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (Житомир, 2005 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції» (Суми, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (Київ, 2006 р.); Міжнародному науково-практичному форумі «Теорія і практика розвитку АПК» (Львів, 2006 р.); Міжнародній практичній конференції «Теорія менеджменту та наукові дослідження» (Каунас, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Великомасштабний і малий бізнес у сільському господарстві: тенденції розвитку, проблеми і перспективи» (Москва, 2006 р.).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 40 наукових праць загальним обсягом 42,71 друк. арк., з них – 1 одноосібна монографія обсягом 24,75 друк. арк., розділи у 3-х колективних монографіях, в яких частка здобувача складає 3,99 друк. арк., 25 статей у наукових фахових виданнях (всі одноосібні) загальним обсягом 10,53 друк. арк., 2 статті в інших виданнях та 9 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дослідження викладено на 432 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 62 таблиці, 27 рисунків, 45 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та розроблено методологічні принципи, які дали підставу запропонувати нове вирішення наукової проблеми формування та реалізації екологічної політики в АПК. Результати дисертаційного дослідження дозволили автору дістатися висновків та висунути пропозиції теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру, що відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети:
1. Доведено, що визначальним теоретичним положенням сучасної економічної парадигми, на засадах якого мають базуватися процеси формування та напрями реалізації екологічної політики, є визнання взаємозв’язків екологічної, економічної й соціальної систем та їх детермінованої підпорядкованості у вищій за ієрархією макросистемі. Функціональну спрямованість та вектор ко-еволюції зазначених систем визначають людські потреби, поява і усвідомлення яких залежить від рівня розвитку економічної та соціальної систем, зокрема від прийнятих у суспільстві економічних доктрин, ідеологічних орієнтирів та соціальних інститутів. Гармонійний взаєморозвиток екологічної, економічної й соціальної систем може бути здійснений через процеси трансформації макроекономічних цілей від економічного зростання до екологічно сталого (зрівноваженого) розвитку, поштовхом для яких має стати свідоме і спрямоване суспільством формування екологічних потреб людей.
2. Встановлено, що екологічна політика є сукупністю функціональних взаємозв’язків, що формуються у соціальній, економічній і екологічній системах у зв’язку з виникненням матеріальних, соціальних, духовних та екологічних потреб людства та необхідністю їх задоволення. Як вид суспільної діяльності, екологічна політика має охоплювати систему екологічних цілей і завдань, сформованих суспільством відповідно до своїх інтересів; комплекс заходів, спрямованих на досягнення екологічних цілей і завдань; сукупність інструментів (політичних, економічних, адміністративних та ін.), що використовуються для здійснення заходів; діяльність відповідних органів державної влади та управління щодо розв’язання екологічних проблем.
3. Обґрунтовано, що формування екологічної політики суспільства має передбачати, насамперед, визначення її цілей і завдань (підцілей). Цілі екологічної політики мають бути ієрархічно субординованими: глобальній меті екологічної політики підпорядковані цілі національної та регіональної екологічної політики, яким, у свою чергу, підпорядковуються цілі економічної та соціальної політик. Зміст цілей визначається у процесі трансформації людських фізіологічних, матеріальних, духовних потреб у екологічні, які є внутрішнім активним елементом самоорганізації екологічної, економічної та соціальної систем.
4. Доведено, що системні перетворення, спрямовані на досягнення цілей екологічної політики, мають запроваджуватися на рівні кожної конкретної галузі. Однак такі зміни мають ґрунтуватися на результатах дослідження причин виникнення та наслідків екологічних проблем. Вивчення функціональних взаємозв’язків сільського господарства та інших галузей АПК з екологічною, економічною й соціальною системами є фундаментальним положенням методології аналізу екологічних проблем в АПК. Такий аналіз доцільно проводити у два етапи: перший – визначення негативних впливів на природні ресурси, що використовуються у сільськогосподарській діяльності, з боку промислових об’єктів, які знаходяться у регіоні; другий – дослідження негативних ефектів на довкілля, що виникають у процесі сільськогосподарського виробництва.
5. Встановлено, що вирішення екологічних проблем в АПК, які є по суті негативними зовнішніми ефектами, вимагає державного втручання. Державне управління і регулювання є складовою екологічної політики. Об’єктами регулювання є сільськогосподарські підприємства усіх організаційно-правових форм, фермерські та особисті селянські господарства, підприємства сфери переробки, матеріально-технічного постачання та аграрного сервісу. Регуляторні дії держави мають сприяти зменшенню техногенного навантаження на довкілля та забезпечувати контрольований доступ до природних ресурсів АПК. До таких регуляторних дій можна віднести: 1) регуляторні дії, що забороняють та обмежують ті види діяльності, які зумовлюють появу негативних екологічних зовнішніх ефектів в АПК; 2) регуляторні дії, що стимулюють охорону довкілля та зменшують споживання природних ресурсів в АПК; 3) регуляторні дії, що забезпечують надання енвайронменталістичних послуг в АПК.
6. Доведено, що запровадженню регуляторних дій, спрямованих на подолання наслідків негативних екологічних зовнішніх ефектів, має передувати дослідження економічних й екологічних аспектів зовнішніх ефектів та розробка і вивчення можливих сценаріїв подолання або запобігання цих ефектів. Перевагу варто надавати сукупності адміністративних та економічних регуляторів, зокрема: встановленню обмежень та заборон на виробництво, продаж, використання мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин; застосуванню продажу прав на виробництво та реалізацію мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин; запровадженню порядку видачі дозволів на використання хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив; затвердженню нормативів площ посіву цукрового буряка, соняшника, картоплі; фінансовій підтримці суб’єктів господарювання, що застосовують прийоми органічного сільського господарства.
7. Визначено, що державне регулювання процесу використання природних ресурсів в АПК має ґрунтуватися на теоретичних положеннях, згідно з якими: а) існує паритет екологічних, економічних та соціальних функцій природних ресурсів; б) діючий розподіл прав власності та належність природних ресурсів до певного типу суспільних благ впливає на способи їх використання. Врахування цих теоретичних засад принципово змінює підходи до споживання природних ресурсів і вимагає внесення відповідних змін до чинного законодавства з метою регулювання процесу використання екологічних та соціальних функцій ресурсів в АПК.
8. Обґрунтовано доцільність формування екологічної політики в АПК за такими принципами: встановлення пріоритету екологічних цілей над цілями економічної та соціальної систем; обов’язкове узгодження цілей економічної та соціальної систем із цілями екологічної системи; послідовне усунення чинників, що зумовлюють появу зовнішніх ефектів в АПК; обов’язкове відтворення природних ресурсів (їх якостей, обсягів, функцій), що споживаються в АПК. Державне регулювання повинно здійснюватися відповідно до цілей та завдань екологічної політики АПК. Стратегічною метою екологічної політики в АПК України має стати забезпечення екологічної чистоти сільськогосподарської продукції. Цій меті мають підпорядковуватися підцілі (завдання) екологічної політики, а також цілі економічної і соціальної політики в АПК. Завдання екологічної політики доцільно узгоджувати з тими завданнями економічної і соціальної політики, які взаємопов’язані з ним і можуть сприяти його виконанню.
9. Визначено, що вибір та обґрунтування сукупності державних регуляторів, спрямованих на досягнення цілей і завдань екологічної політики в АПК України, доцільно здійснювати за допомогою макроекономічної моделі кругових потоків, до якої потрібно обов’язково ввести таку змінну, як попит на екологічно чисті продукти харчування та природні ресурси, що з’явиться внаслідок усвідомлення суспільством екологічних потреб. Для детального дослідження структурних змін в АПК, пов’язаних із трансформацією суспільного попиту та пропозицій, необхідні еколого-економічні моделі, які б формалізували взаємозв’язки галузей АПК між собою, агросистемами та довкіллям.
10. Запропоновано здійснювати реалізацію екологічної політики в АПК України в рамках екологічних програм «Відходи в АПК», «Екологічна освіта в АПК», «Екологічно чисті продукти харчування», «Органічне сільське господарство», «Консервація сільськогосподарських земель», «Екологічні послуги в АПК», «Екологічна паспортизація суб’єктів господарської діяльності в АПК», «Моніторинг природних ресурсів в АПК», «Меліорація», які мають різну спрямованість, різні завдання та об’єкти впливу, але є логічно взаємопов’язаними між собою і сприятимуть вирішенню екологічних проблем як в сільському господарстві, так і в інших галузях АПК. Сукупність регуляторів, що будуть використовуватися державними органами управління, має розроблятися для кожної конкретної екологічної програми у відповідності до цілей і завдань, визначених у ній. Оцінку екологічних програм в АПК слід здійснювати за показниками, які визначатимуть доцільність та пріоритетність запровадження програми; кількісний та якісний зміст програми; результати виконання програми.
11. Доведено, що у процесі реалізації екологічних програм важлива роль має надаватися економіко-фінансовому механізму як економічній підсистемі, в якій за допомогою економічних та фінансових інструментів відбувається трансформація економічних процесів відповідно до визначених цілей і завдань. Для досягнення стратегічної мети та завдань екологічної політики в АПК України слід активізувати групу цінових інструментів, що здійснюють свій регулюючий вплив через систему ринків, та групу фінансових інструментів, які акумулюють, розподіляють і перерозподіляють грошові потоки. Фінансове забезпечення реалізації екологічних програм доцільно здійснювати з державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок власних коштів суб’єктів господарювання. Фінансові ресурси державного та місцевих бюджетів слід використовувати для здійснення певних заходів екологічних програм, зокрема для науково-дослідних та проектних робіт, а також для фінансування у формі субсидій, субвенцій, податкових пільг, компенсацій за пільговими кредитами. Пріоритетним джерелом фінансового забезпечення екологічних програм в АПК слід вважати Індивідуальні та Регіональні фонди відтворення природних ресурсів АПК, які формуватимуться за рахунок частини податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, що акумулюватиметься на спеціальних рахунках підприємств та господарств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверчев О. В., Ружицький В. П. Екологічне обґрунтування технології вирощування гречки в умовах рисової сівозміни // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 482-486.
2. Аграрна політика і макроекономічні відносини в аграному секторі України / Сільське господарство України – від минулого до сьогодення. У 4-х т., Т.3. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 353 с.
3. Алексійчук В. М. Гроші та кредит в системі відтворення АПК. – К.: ІАЕ,1999. – 338 с.
4. Алексійчук Т. В. Екологічні аспекти розвитку свинарства в Україні // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”. – 2001. – №2. – С. 429-430.
5. Андрійчук В., Зубець М., Юрчишин В. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти. – К.: Аграрна наука, 2005. – 138 с.
6. Андрусенко Г. О., Сивоконь В. О. Державна стратегія та концептуальні засади формування інфраструктури аграрного ринку // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. – Вип. 52. – С. 45-51.
7. Антоненко В. М., Бурлуцький Б. В. Регресивне оподаткування як чинник підвищення регулювальної ролі податку на прибуток // Фінанси України. – 2002. – № 11. – С. 72-76.
8. Апостолова Т. В. Еколого-економічні аспекти функціонування підприємств хімічного сервісу в Україні // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 58-62.
9. Арсеньєва О. Еколого-економічні проблеми формування і функціонування ринку скотарства // Еколого-економічні проблеми розвитку АПК: Матеріали Міжн. наук.-практ. конференції. (в 2-х т.) – Т. 2. – Львів: ЛДАУ, 2002. – С. 97-101.
10. Артус М. М. Фінансовий механізм в умовах ринкової економіки // Фінанси України. – 2005. – № 5. – С. 54-59.
11. Бабич Л., Барсук Р., Давиденко С., Остапенко Л. Податкове реформування в Україні: напрями удосконалення // Економіка України. – 1998. – № 8. – С. 9-21.
12. Бабійчук А. Б. Напрямки вдосконалення системи оподаткування в Україні // Фінанси України. – 1998. – С. 99-102.
13. Бабміндра Д. Комплексна програма захисту грунтів від водної та вітрової ерозії в Запорізькій області // Економіка України. – 1998. – № 6. – С. 78-81.
14. Бадрак О., Шостак Л. Цілі та пріоритети сталого розвитку України // Економіка України. – 2002. – № 10. – С. 30-36.
15. Бакка Н. Т. Охрана окружающей среды и рациональное природопользование: Конспект лекций. – Житомир: Облполиграфиздат, 1991. – 219 с.
16. Бартов В. Ф., Седов В. В. Концепции взаимодействия экономики и природы. – М.: Мысль, 1984. – 159 с.
17. Бедринець М. Д. Податки в системі фінансової підтримки розвитку малого підприємництва // Фінанси України. – 1998. – № 9. – С. 122-126.
18. Безуглий А. А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету // Фінанси України. – 1999. – № 4. – С. 44-55.
19. Безуглий А. Про вилучення амортизаційних відрахувань підприємств // Економіка України. – 1999. – № 5. – С. 36-42.
20. Безуглый А. Об изъятии части амортизационных обчислений и использования мощностей предприятия // Экономика Украины. – 2000. – № 1. – С. 34-40.
21. Бей Н. О., Толбатова С. В. Організаційно-економічні та екологічні проблеми відродження скотарства в Україні // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”: Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”. – 2001. – № 2. – С. 440-441.
22. Білик М. Д. Амортизація як фінансове джерело структурної перебудови економіки України // Фінанси України. – 1996. – № 3-4. – С. 43-49.
23. Білик Ю. Нова аграрна політика – основа подолання кризи в АПК // Економіка України. – 1998. – № 8. – С. 54-61.
24. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.
25. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології: Навч.посібник. – К.: Либідь, 1997. – 160 с.
26. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки / Пер. з нім. С. І. Терещенко та О. О. Терещенка; Передмова та наук. редагування В. М. Федосова. – К.: Либідь, 2000. – 654 с.
27. Бобылев С.М., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования. М.: Теис, 1997. – 272 с.
28. Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. – 1999. – № 5. – С. 12-21.
29. Бодюк А. В. Податкова політика: шляхи реалізації // Фінанси України. – 2002. – № 2. – С. 82-87.
30. Бодюк А. В. Посилення ролі органів державної податкової служби в удосконаленні податкової політики // Фінанси України. – 2003. – № 12. – С. 70-74.
31. Бондарева Л. М. Екологізація технологій контролю бур’янів у посівах // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. В 2 т. – Т. 1.– Суми: Козацький вал, 1999. – С. 267-271.
32. Борисова В. А. Відтворення природного ресурсного потенціалу АПК: економічні аспекти. – Суми: Довкілля, 2003. – 373 с.
33. Боронос В. Г., Иваненко А. П., Васильева Т. А. Основные направления экологической политики государства: макроэкономические и инновационные аспекты // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. В 2 т. – Т. 1. – Суми: Козацький вал, 1999. – С. 141-149.
34. Брюховецька Н. Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика. – Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. – 275 с.
35. Будзяк В. М. Значення вітроенергетики для сільського господарства України // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. В 2 т. – Т. 1. – Суми: Козацький вал, 1999. – С. 209-212.
36. Бутенко В. М., Надточей М. Н., Шевельов І. І. Вплив нітратів продукції рослинництва на здоров’я населення // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. В 2 т. – Т. 2 – Суми: Козацький вал, 1999. – С.162-166.
37. Вакулич І. П. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. 54-59.
38. Валінкевич Н. В. Посилення використання факторів екологізації виробництва в цукровій промисловості Полісся // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”: Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”. – 2001. – № 2. – С. 261-263.
39. Василевська Г. В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. 39-43.
40. Васильченко О. О. Особливості державного регулювання аграрного виробництва // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. – Вип. 52. – С. 57-59.
41. Вдовиченко М. І. Про ефективність податкової системи в Україні // Фінанси України. – 1999. – № 3. – С. 99-108.
42. Веклич О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні // Економіка України. – 1998. – № 9. – С. 65-74.
43. Веклич О. О. Екологізація суспільного виробництва як складова процесу реформування національної економіки // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”: Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”. – 2001. – № 2. – С.89-91.
44. Веклич О. О. Удосконалення системи екологічного оподаткування // Фінанси України. – 2001. – № 2. – С. 3-11.
45. Веклич О. Підвищення стимулюючої ролі екологічного оподаткування в Україні // Економіка України. – 2001. – № 12. – С. 29-37.
46. Веклич О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 62-70.
47. Веклич О. О. Методологічні орієнтири розроблення екологічної доктрини України // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції: Зб. статей третьої міжнародної науково-практичної конференції (ЕП-2003) – Суми: Козацький вал, 2003. – С. 55-58.
48. Верзун А. Податок на додану вартість / Еколого-економічні проблеми розвитку АПК: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. В 2-х т. – Т. 2. – Львів: Львівський державний аграрний університет, 2002. –– С. 404-408.
49. Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Химическое строение биосферы Земли и ее окружения. – М.: Наука, 1965. – С. 232-329.
50. Вешицкий В. А., Давыдова О. Е., Мокринский В. М. Новые высокоэффективные экологически безопасные агрохимикаты на основе углеаммонийных солей // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. В 2 т. – Т. 1. – Суми: Козацький вал, 1999. – С.259-261.
51. Вешицкий В. А., Давыдова О. Е., Мокринский В. М. Эколого-экономические проблемы внедрения новых отечественных агрохимикатов в практику сельскохозяйственного производства в Украине // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”. – 2001. – № 2. – С. 228-232.
52. Вишневський В. П. До питання про ідею єдиного податку // Фінанси України. – 2000. – № 7. – С. 11-17.
53. Вишневський В. П., Липницький Д. В. Оцінка можливостей зниження податкового тягаря // Фінанси України. –2000. – № 1. – С. 93-105.
54. Вінницький С. М. Теоретичні аспекти процесів управління та їх технології при реформуванні АПК в Україні // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Вип. 52. – К.: НАУ, 2002. – С. 42-45.
55. Вірван Л. А. Проблеми й перспективи розвитку геоекономіки // Фінанси України. – 2002. – № 9. – С. 109-112.
56. Волинський Г. Державне регулювання ринкової економіки // Економіка України. – 1996. – № 11. – С. 69-76.
57. Волкова В. Н., Денисов А. А. Основы теории систем и системного анализа: Учебник для студентов вузов. – Спб: Изд-во СпбГТУ, 1997. – 510 с.
58. Воробйов Ю. М. Податкова політика держави та її вплив на формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. – 2000. – № 9. – С. 115-120.
59. Воронкова О. М. Становлення та розвиток податкової системи України // Вісник „Економіка”. – Вип. 45. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2000. – С. 16-18.
60. Воронкова О. М. Трансформація системи оподаткування в Україні // Фінанси України. – 2000. – № 1. – С. 118-123.
61. Воронкова О. М. Податковий процес і напрями його удосконалення // Фінанси України. – 2002. – № 12. – С. 63-67.
62. Воронкова О. М. Податкове регулювання економічних процесів // Фінанси України. – 2003. – № 6. – С. 40-46.
63. Гайдарова Л.И. Классификация природоохоронных мероприятий с учетом эколого-экономических связей в природной среде // Эколого-экономические и социально-правовые вопросы природопользлвания и охраны природы: Тезисы докладов Третьей Львовской научно-практической конференции. – Львов, 1989. – С.5-8.
64. Галушкіна Т. Екологічний менеджмент в Україні // Економіка України. –1999. – № 6. – С. 78-83.
65. Гарасим П., Губені Ю. Аграрна політика та економічний протекціонізм для сільського господарства // Еколого-економічні проблеми розвитку АПК: Матеріали Міжн. наук.-практ. конференції. (в 2-х т.) – Т. 2. – Львів: ЛДАУ, 2002. – С. 273-280.
66. Геец В. Социогуманитарные составляющие перспектив перехода к социально ориентированной экономике в Украине // Економика Украины. – 2000. – № 1. – С.4-11.
67. Герасимчук З. Наукові засади дослідження екологічної безпеки як фактора сталого розвитку // Економіка України. – 2000. – № 11. – С. 63-69.
68. Герчаківський С. Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії, та напрями удосконалення // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. 44-49.
69. Гирусов Э. В., Бобылев С. Н., Новоселов А. Л., Чепурных Н. В. Экология и экономика природопользования. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 455 с.
70. Гладій М. В., Іванух Р. А. Фінансова політика держави в аграному секторі економіки // Економіка України. – 1999. – № 4. – С.3-14.
71. Гладушко В. Ресурсозберегающая технология экологически чистых фосфорних удобрений // Экономика Украины. – 1995. – № 11. – С. 90-92.
72. Глазырина И. П. Природный капитал в экономике переходного периода // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”: Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”. – 2001. –№ 2. – С. 43-46.
73. Глушич С. А. Актуальне вопросы налогообложения акционерных предприятий // Технічний прогрес та ефективність виробництва / Вісник Харківського державного політехнічного університету: Зб. наук. праць, вип.122 ( в 4-х частинах). – Ч. 4. – Харків: ХДТУ, 2000. – С. 86-88.
74. Голіков А. П., Олійник Я. Б, Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.
75. Гончарук Т. І. Конкурентоспроможність української економіки: проблеми державного регулювання // Технічний прогрес та ефективність виробництва / Вісник Харківського державного політехнічного університету: Зб. наук. праць, вип.122 (в 4-х частинах). – Ч. 4. – Харків: ХДТУ, 2000. – С. 81-83.
76. Гордей О. Д. Моделі державного регулювання добробуту населення // Фінанси України. – 2003. – № 11. – С. 51-57.
77. Городецький І., Василенко І. Роль технічного чинника в інтегрованому захисті рослин // Еколого-економічні проблеми АПК: Матеріали Міжн. наук.-практ. конференції. (в 2-х т.) – Т. 1. – Львів: ЛДАУ, 2002. – С. 134-139.
78. Грабар І. Г., Ходаківський Є. І., Вознюк О. В., Возна Л. Ю. Синергетика економічних систем. – Житомир, 2003. – 244 с.
79. Гринів Л. Соціоекологічна функція національної економіки. Перехідна економіка: проблеми теорії і практики: Науковий збірник / За ред. З. Г. Ватаманюка. – Львів: Інтереко, 1999. – С.370-377.
80. Гринин А. С., Орехов Н. А., Шмидхейни С. Экологический менеджмент. – М.: ЮНИТИ- ДАНА, 2001. – 206 с.
81. Грищенко І. В. ПДВ: скасування чи вдосконалення // Фінанси України. – 1997. – № 10. – С. 100-101.
82. Грищенко О. В., Пипіна Т. Є., Артеменко О. О. Екологізація сільськогосподарського виробництва в нових умовах господарювання // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т., т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 336-342.
83. Грушко В. И. Структура агропромышленного комплекса и рынок. – К.: ИЕА, 1996. – 243 с.
84. Гулько Р. Й. Територіальна диференціація земель для вирощування сільськогосподарських культур // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т., т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 393-398.
85. Гулько Р. Й., Бочуляк Я. Я. Застосування матеріалів земельного кадастру для ефективного використання земельних ресурсів // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету / За ред. В. Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во „Элтон”, 2002. – № 14(26). – С. 407-410.
86. Гяде Мігай. Принципи оподаткування // Державні фінанси: Теорія і практика перхідного періоду в Центральній Європі / Пер. з анг. – К.:Основи, 1998. – С. 165-204.
87. Данилишин Б., Міщенко В. Реформування відносин власності на природні ресурси // Економіка України. – 2003. – № 9. – С. 34-42.
88. Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. – К.: Атіка, 2006. – 224 с.
89. Деголюк Е. Г., Сайко В. Ф., Корнійчук М. С. та ін. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / За ред Е. Г. Деголюка. – К.: Урожай, 1992. – 320 с.
90. Дейнеко Л.В. Проблеми екологізації розвитку харчової промисловості // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. В 2 т. – Т. 2. – Суми: Козацький вал, 1999. – С. 10-17.
91. Дейнеко Л.В. Науково-технічний прогрес як важливіший чинник екологізації розвитку харчової промисловості// Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”, 2001, № 2. – С. 63-66.
92. Дема Д. І. Вдосконалення оподаткування в реформованих підприємствах АПК // Вісник „Економіка”, вип.45. К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2000. – С. 19-20.
93. Дема Д. І. Методологічні зміни в оподаткуванні сільськогосподарських товаровиробників // Фінанси України. – 2001. – № 2. – С. 19-23.
94. Демиденко Л. М. Окремі питання податкового стимулювання інвестування в Україні // Фінанси України. – 1998. – № 9. – С. 127-130.
95. Демиденко Л. М. Напрями удосконалення системи оподаткування в сучасних умовах економічного розвитку // Вісник „Економіка”, вип.45. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2000. – С. 20-22.
96. Демиденко Л. М. Еволюція принципів побудови податкових систем у західній економічній думці // Вісник „Економіка”, вип.60-61. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2002. – С. 43-45.
97. Дем’яненко М. Я. Податкова система АПК у період становлення ринкових відносин // Економіка України. – 1996. – № 11. – С. 37-46.
98. Дем’яненко М. Кредитний механізм аграного сектора економіки в період становлення ринкових відносин // Економіка України. – 1999. – № 4. –С. 15-24.
99. Дем’яненко М. Я. Податкова політика щодо АПК в період становлення ринкових відносин // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. В 2 т. – Т. 1.– Суми: Козацький вал, 1999. – С. 65-69.
100. Дем’яненко М. Я. Податки в системі економічних відносин // Вісник „Економіка”, вип.45. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2000. – С. 5-6.
101. Дем’яненко М. Я. Проблеми ПДВ в агропромисловому виробництві // Фінанси України. – 2000. – № 10. – С. 3-8.
102. Дем’яненко С. До концепції національної аграної політики // Економіка України. – 1998. – № 1. – С. 22-30.
103. Джос А. М. Еколого-ландшафтна організація території реформованих колективних сільськогосподарських підприємств – запорука екологізації виробництва в АПК // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. –Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 360-365.
104. Дібров А. С. Трансформація еколого-економічних відносин природокористування на підприємствах харчової промисловості регіону // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 127-133.
105. Дідківська Л. І., Головко Л. С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.
106. Дмитренко В. Нормативы и эколого-экономическая эффективность противоэрозийных мероприятий // Экономика Украины. – 1995. – № 10. – С. 89-91.
107. Дмитренко В., Махортов Ю. Еколого-економічна оцінка ґрунтозахисної системи землеробства // Економіка України. – 1998. – № 12. – С. 48-54.
108. Довгий Г. І. Правові аспекти екологічної експертизи підприємств АПК України // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 161-165.
109. Довбенко М. Рональд Гаррі Коуз (США) // Економіка України. – 2000. –№ 12. – С. 71-73.
110. Долішній М., Козоріз М. Моделі державного регулювання в ринковій економіці // Економіка України. – 1999. – № 6. – С.13-22.
111. Домбровська Л. В. Якісний стан ґрунтів сільськогосподарських угідь Миколаївської області та проблеми їх ефективного використання // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 402-408.
112. Дорогунцов С., Федорищева А. Производства повышенного техногенного риска – источник формирования экологических конфликтов в Украине // Экономика Украины. – 1995. – № 9. – С. 14-23.
113. Дорогунцов С., Федорищева А. Екологічні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України // Економіка України. – 2002. – № 10. – С. 65-70.
114. Дорогунцов С., Федорищева А., Ральчук О. Сталий розвиток в управлінні еколого-економічними системами // Економіка України. – 2001. – № 1. – С. 74-83.
115. Драбчук Т. І., Заболотна Т. М., Костенко Н. В. Державне управління як метод здійснення державної влади і можливості його поліпшення // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. Спец. випуск “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції”, 2001. – № 2. – С. 157-160.
116. Дрига А. Б. Податки на споживання в регулюванні соціальних процесів в Україні // Вісник „Економіка”, вип.45. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2000. – С. 22-24.
117. Дубіна М. В. Еколого-економічні аспекти функціонування особистих селянських господарств // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 240-245.
118. Дяченко Я., Долинець І. Державного регулювання лісового господарства в економічній системі відтворення природних ресурсів // Економіка України. – 1997. – № 9. – С. 68-73.
119. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини / В. І. Карпов, С. П. Сіренький, В. К. Данилко, та інші. – Житомир: НДІ статистики, 2001. – 320 с.
120. Економічна політика: Навч. посібник / Під ред. Гуменюк П. Д. – Тернопіль: ТАНГ, 1997. – 160 с.
121. Еременко А. А. Некоторые вопросы обсонования оптимальных размеров сельськохозяйственных предприятий // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Зб. наук. праць, вип.122 (в 4-х частинах). – Ч. 4. – Харків: ХДТУ, 2000. – С. 296-298.
122. Єременко Д. В. Екологічна безпека – необхідна вимога функціонування АПК України // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 165-167.
123. Жаліло Я., Черніков Д. Дієвість економічної політики держави в контексті ринкового реформування // Економіка України. – 2000. – № 12. – С. 13-23.
124. Живицький О., Тараканов М. Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в Українському Причорномор’ї // Економіка України. – 1997. – № 1. – С. 61-64.
125. Завгородня Т. Удосконалення інструментів економічного механізму охорони навколишнього середовища // Економіка України. – 2000. – № 12. – С. 67-70.
126. Завгородня Т. В. Збір за забруднення довкілля // Фінанси України. – 2002. – № 2. – С. 76-81.
127. Загальнодержавна компклесна програма підтримки та розвитку українського села „Добробут через аграний розвиток”// Кабінет Міністрів України: група з розробки програми розвитку українського села. – К.: КМУ, 2005. – 69 с.
128. Загорський В. С., Благун І. Г. Податки на споживання в системі доходів бюджету // Фінанси України. – 1999. – № 10. – С. 67-72.
129. Загорський В. С., Благун І. Г. Принципи функціонування податкової системи ринкового типу // Фінанси України. – 2003. – № 10. – С. 92-99.
130. Загоруй О. А. Проблемы кредитования аграного сектора экономики // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету. Сер. „Економічні науки” – Луганськ: вид-во ЛНАУ, 2004. – № 38 (50). – С. 49-52.
131. Замасло О. Т. Вплив податкової політики держави на фінансову діяльність підприємств // Фінанси України. – 2002. – № 7. – С. 39-43.
132. Занг В. Б. Синергетическая экономика. Время и перемены в нелинейной экономической теории.: Пер. с анг. – М.: Мир, 1999. – 355 с.
133. Земельний кодекс України. – Х.: ПП ”ІГВІНІ”, 2005. – 96 с.
134. Зіновчук Н. В. Методологічні аспекти взаємозв’язку і розвитку економічних, екологічних і соціальних систем // Економіка АПК. – 2000. – №7. – С. 27-34.
135. Зіновчук Н. В. Фінансово-організаційні аспекти розвитку екобізнесу та екоменеджменту // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. „Фінанси і кредит” – Суми: вид-во „Козацький вал”, 2000. – №1(8). – С.17-20.
136. Зіновчук Н.В. Фінансові аспекти регіональної екологічної політики в Україні // Економіка: проблеми теорії і практики: Міжвуз. зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: “Наука і освіта”, 2000, вип.43. – С.67-71.
137. Зіновчук Н.В. Фінансові аспекти повторного використання природних ресурсів //Фінанси України , 2001, №1. – С. 73-80.
138. Зіновчук Н. В. Проблеми формування екологічної свідомості населення України: економіко-фінансовий аспект // Вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 65-74.
139. Зіновчук Н. В. Енвайронменталістичні зовнішні ефекти в сільському господарстві // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету. Сер. „Економічні науки” – Луганськ: вид-во ЛНАУ, 2004. – № 38 (50). – С. 57-62.
140. Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.
141. Зоря С. Сільське господарство та збалансованість рахунку поточних операцій в Україні // Політика та розвиток сільського господарства в Україні / За ред Ш. фон Крамона-Таубаделя, С. Зорі, Л. Штріве. – К.:Альфа-Принт, 2001. – С. 35-58.
142. Зоря С. Реформування підтримки сільського господарства України / Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки та перспективи для руху вперед: Зб наук. праць. К.: КНЕУ, 2005. – С. 15-52.
143. Зубець М. В., Юрчишин В. В. До проблеми розвитку та підвищення дієвості аграрної політики / Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т. Саблука та ін.- К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 5- 22.
144. Іванух Р. Еколого-економіні проблеми розвитку сільського господарства в Україні // Економіка Радянської України. – 1991. – № 8. – С. 44-50.
145. Иванух Р., Данилишин Б. Природно-ресурсный потенциал Украины и пути повышения эффективности его использования // Экономика Украины. –1995. – № 11. – С. 39-45.
146. Імас Є. Економічні проблеми цукробурякового виробництва України // Економіка України. – 1999. – № 8. – С. 48-54.
147. Інструкція про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об‘єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Наказ Мінприроди України від 12 березня 1993 р. № 19 // Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 2. – С. 373-376.
148. Інструкція про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”. Наказ Мінекобезпеки України від 28 червня 1996 р. № 65 // Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 2. – С. 254-259.
149. Институциональная экономика / Под. ред. Д. С. Львова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 318 с.
150. Іртищева І. О. Економіко-екологічні проблеми раціонального господарювання // Вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Т. 1. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – С. 53-57.
151. Кабанець В. М. Сучасні агроекологічні та соціальні аспекти використання пестицидів в сільському господарстві // Екологічність продукції АПК: економіка та технології / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – В 2 т. – Т. 2. – Суми: Козацький вал, 1999. – С. 298-304.
152. Калінчик М.В. Наукові основи економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища. – К.: Агропромсистема, 1997. – 263 с.
153. Калюжний В. В. Вплив податків на процес ринкового ціноутворення й економіку підприємств // Фінанси України. – 2002. – № 6. – С. 17-25.
154. Канцуров О. О. Актуальні питання амортизації активів аграрних підприємств // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету / За ред. В. Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во „Элтон”, 2002. – № 14 (26). – С. 307- 310.
155. Карагодов І. М